Спектр цитогенетичних змін у різних за гістологічною структурою поліпах товстої кишки
Цитогенетично досліджено різні за гістологічною структурою поліпи товстої кишки, одержані від 54 пацієнтів. Установлено, що у поліпах переважали нормальні диплоїдні набори хромосом. Хромосомні аномалії виявлено у 17 (31,5 %) випадків, із яких найбільшу кількість спостережено в аденомах, а в гамартом...
Збережено в:
| Дата: | 2008 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут клітинної біології та генетичної інженерії НАН України
2008
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/8307 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Спектр цитогенетичних змін у різних за гістологічною структурою поліпах товстої кишки / М.Р. Лозинська // Цитология и генетика. — 2008. — Т. 42, № 6. — С. 43-49. — Бібліогр.: 15 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-8307 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-83072025-02-23T18:30:37Z Спектр цитогенетичних змін у різних за гістологічною структурою поліпах товстої кишки Спектр цитогенетических изменений в различных по гистологической структуре полипах толстой кишки The spectrum of cytogenetic chages in polyps of large bowel with different histologic structure Лозинська, М.Р. Оригинальные работы Цитогенетично досліджено різні за гістологічною структурою поліпи товстої кишки, одержані від 54 пацієнтів. Установлено, що у поліпах переважали нормальні диплоїдні набори хромосом. Хромосомні аномалії виявлено у 17 (31,5 %) випадків, із яких найбільшу кількість спостережено в аденомах, а в гамартомах - відсутні. Характерними цитогенетичними змінами у поліпах товстої кишки були кількісні аномалії - додаткові копії хромосом 13, 7, 20, 18 і 16 у певних комбінаціях. Поєднання додаткових копій хромосом 13, 18, 20 спостережено в диспластично зміненій аденомі поряд із аденокарциномою. Поліпи з вираженою дисплазією епітелію у всіх випадках мали аномальний каріотип. На відміну від попередніх досліджень слизової кишки за неспецифічного виразкового коліту та хвороби Крона вивчено особливості каріотипу саме запальних поліпів, у яких кількість аномалій хромосом становила 21,4 % випадків. Показано, что в образцах полипов преобладали диплоидные наборы хромосом с нормальным кариотипом. Хромосомные аномалии выявлены в 17 (31,5 %) случаях, наибольшее количество которых наблюдалось в аденомах; в гамартомах они отсутствовали. Характерными цитогенетическими изменениями в полипах были количественные аномалии – добавочные копии хромосом 13, 7, 20, 18 и 16 в определенных комбинациях. Сочетание добавочных копий хромосом 13, 18, 20 наблюдали в диспластически измененной аденоме наряду с аденокарциномой. Полипы с выраженной дисплазией эпителия во всех случаях имели аномальный кариотип. В отличие от предыдущих исследований слизистой кишки при неспецифическом язвенном колите и болезни Крона нами было проведено изучение особенностей кариотипа именно воспалительных полипов, где количество аномалий хромосом составляло 21,4 % случаев. Cytogenetical study of colorectal polyps of different histological structures from 54 patients has been carried out. Domination of diploid karyotypes was shown. Abnormal karyotypes were found in 17 (31,5 %) polyps: the most frequent anomalies were in adenoma while in hamartomatous polyps they were absent. The typical features of the karyotypes were numeric changes, such as additional copies of chromosomes 13, 7, 20, 18, 16 in some combinations. The polyps with high,grade dysplasia in all cases had abnormal karyotypes. Combinations of additional copies of chromosomes 13, 18, and 20 were observed in adenoma with dysplasia located near adenocarcinoma. We have studied the karyotype pecularities exactly in inflammatory polyps unlike the previous studies of ulcerative colitis, Cronh’s disease and found 21,4 % chromosomal anomalies. 2008 Article Спектр цитогенетичних змін у різних за гістологічною структурою поліпах товстої кишки / М.Р. Лозинська // Цитология и генетика. — 2008. — Т. 42, № 6. — С. 43-49. — Бібліогр.: 15 назв. — укp. 0564-3783 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/8307 616–006.5:576.316 uk application/pdf Інститут клітинної біології та генетичної інженерії НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Оригинальные работы Оригинальные работы |
| spellingShingle |
Оригинальные работы Оригинальные работы Лозинська, М.Р. Спектр цитогенетичних змін у різних за гістологічною структурою поліпах товстої кишки |
| description |
Цитогенетично досліджено різні за гістологічною структурою поліпи товстої кишки, одержані від 54 пацієнтів. Установлено, що у поліпах переважали нормальні диплоїдні набори хромосом. Хромосомні аномалії виявлено у 17 (31,5 %) випадків, із яких найбільшу кількість спостережено в аденомах, а в гамартомах - відсутні. Характерними цитогенетичними змінами у поліпах товстої кишки були кількісні аномалії - додаткові копії хромосом 13, 7, 20, 18 і 16 у певних комбінаціях. Поєднання додаткових копій хромосом 13, 18, 20 спостережено в диспластично зміненій аденомі поряд із аденокарциномою. Поліпи з вираженою дисплазією епітелію у всіх випадках мали аномальний каріотип. На відміну від попередніх досліджень слизової кишки за неспецифічного виразкового коліту та хвороби Крона вивчено особливості каріотипу саме запальних поліпів, у яких кількість аномалій хромосом становила 21,4 % випадків. |
| format |
Article |
| author |
Лозинська, М.Р. |
| author_facet |
Лозинська, М.Р. |
| author_sort |
Лозинська, М.Р. |
| title |
Спектр цитогенетичних змін у різних за гістологічною структурою поліпах товстої кишки |
| title_short |
Спектр цитогенетичних змін у різних за гістологічною структурою поліпах товстої кишки |
| title_full |
Спектр цитогенетичних змін у різних за гістологічною структурою поліпах товстої кишки |
| title_fullStr |
Спектр цитогенетичних змін у різних за гістологічною структурою поліпах товстої кишки |
| title_full_unstemmed |
Спектр цитогенетичних змін у різних за гістологічною структурою поліпах товстої кишки |
| title_sort |
спектр цитогенетичних змін у різних за гістологічною структурою поліпах товстої кишки |
| publisher |
Інститут клітинної біології та генетичної інженерії НАН України |
| publishDate |
2008 |
| topic_facet |
Оригинальные работы |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/8307 |
| citation_txt |
Спектр цитогенетичних змін у різних за гістологічною структурою поліпах товстої кишки / М.Р. Лозинська // Цитология и генетика. — 2008. — Т. 42, № 6. — С. 43-49. — Бібліогр.: 15 назв. — укp. |
| work_keys_str_mv |
AT lozinsʹkamr spektrcitogenetičnihzmínuríznihzagístologíčnoûstrukturoûpolípahtovstoíkiški AT lozinsʹkamr spektrcitogenetičeskihizmenenijvrazličnyhpogistologičeskojstrukturepolipahtolstojkiški AT lozinsʹkamr thespectrumofcytogeneticchagesinpolypsoflargebowelwithdifferenthistologicstructure |
| first_indexed |
2025-11-24T10:52:13Z |
| last_indexed |
2025-11-24T10:52:13Z |
| _version_ |
1849668700101148672 |
| fulltext |
УДК 616–006.5:576.316
М.Р. ЛОЗИНСЬКА
ДУ Інститут спадкової патології АМН України, Львів
E�mail: rlozynsky@lviv.gu.net
СПЕКТР ЦИТОГЕНЕТИЧНИХ ЗМІН
У РІЗНИХ ЗА ГІСТОЛОГІЧНОЮ
СТРУКТУРОЮ ПОЛІПАХ ТОВСТОЇ
КИШКИ
Проведено цитогенетичне дослідження різних за гіс�
тологічною структурою поліпів товстої кишки, отрима�
них від 54 пацієнтів. Встановлено, що у поліпах перева�
жали нормальні диплоїдні набори хромосом. Хромосомні
аномалії виявлено у 17 (31,5 %) випадків, з яких найбільша
кількість спостерігалась в аденомах, а в гамартомах во�
ни були відсутні. Характерними цитогенетичними змі�
нами у поліпах товстої кишки були кількісні аномалії –
додаткові копії хромосом 13, 7, 20, 18 та 16 в певних
комбінаціях. Поєднання додаткових копій хромосом 13,
18, 20 спостерігали в диспластично зміненій аденомі по�
ряд з аденокарциномою. Поліпи з вираженою дисплазією
епітелію у всіх випадках мали аномальний каріотип.
На відміну від попередніх досліджень слизової кишки при
неспецифічному виразковому коліті і хворобі Крона нами
було проведено вивчення особливостей каріотипу саме
запальних поліпів, у яких кількість аномалій хромосом
становила 21,4 % випадків.
Вступ. За останні роки зазначено неухиль,
ний ріст захворюваності раком товстої кишки
(РТК), який особливо часто спостерігається у
населення промислово розвинутих країн.
Кількість людей, які захворіли у світі на РТК,
перевищує 3,5 млн. Щороку діагностується
більше 875 000 випадків РТК [1, 2]. У зв’язку з
цим питання ранньої діагностики та об’єктив,
ної оцінки групи ризику для даної патології
стоять особливо гостро. Розповсюдженим є
уявлення про багатоетапний процес розвитку
новоутвору з поліпів, що підтверджується на
рівні епідеміологічних, клінічних і морфоло,
гічних досліджень. Разом з тим виникнення
РТК можливе на фоні тривалих запальних
процесів (неспецифічного виразкового коліту –
НВК та хвороби Крона), що вказує на можли,
вість розвитку новоутворів de novo [3–5].
За гістологічною структурою поліпи товстої
кишки умовно розділяють на чотири групи: гі,
перпластичні (метапластичні) поліпи, адено,
ми, запальні поліпи, гамартоми [5]. Більшість
дослідників зв’язують частоту малігнізації з
розмірами поліпів: ризик ракового перерод,
ження новоутворів розміром понад 2 см різко
збільшується [6]. Однак біля 10 % поліпів тов,
стої кишки мають той чи інший ступінь маліг,
нізації незалежно від їх розмірів і макроско,
пічного типу. Загальноприйнято, що поява
аденоми є передраковим станом, причому тен,
денція до малігнізації частіше спостерігається
у ворсинчатих аденомах. В літературних пові,
домленнях вказується, що частота аденом тов,
стої кишки статистично пропорційна раку цієї
локалізації [7, 8].
Існують методи, що дозволяють наблизити,
ся до достовірної оцінки частоти виникнення
і ризику малігнізації тої чи іншої гістологічної
форми поліпа [5, 7]. Зокрема наявність зв’язку
між структурними і функціональними змінами
безпосередньо в хромосомах новоутворів та
виникненням раку товстої кишки дозволило
використовувати цитогенетичні маркери для
ранньої діагностики онкопатології. Прогнос,
тичне значення деяких цитогенетичних анома,
лій, а також особливості їх спектра в різних
поліпах є предметом обговорення. Цитогене,
тичний аналіз спорадичних аденом показав,
що більшість з них є диплоїдними, а хромосом,
ні аномалії становлять 44 % випадків [9]. В по,
передніх дослідженнях встановлено, що в аде,
номах найчастішими аномаліями були додат,
ІSSN 0564–3783. Цитология и генетика. 2008. № 6 43
© ЛОЗИНСЬКА М.Р., 2008
кові копії хромосом 2, 6, 7, 8, 13, 14, 20, згідно з
іншими повідомленнями трисомія хромосом 7
і 13 є найбільш розповсюдженими аномаліями,
а 8, 14 та 20 трапляються дещо рідше [9, 10]. Бу,
ло показано, що в аденокарциномах дуже рідко
спостерігається алельна втрата хромосоми 7
(приблизно в 10 % випадків) і хромосоми 13
(приблизно в 15 % випадків). У зв’язку з цим
вважають, що гени, розміщені на хромосомах 7
і 13, мають позитивний вплив на збільшення
росту, якщо вони присутні у додаткових копіях,
однак це є недостатнім для переходу у стадію
малігнізації [11].
Оцінка частоти малігнізації аденом неод,
нозначна і коливається в значних межах. Аде,
номи часто супроводжують рак, локалізую,
чись в інших сегментах (від 30 до 60 %) [8].
У хворих на неспецифічний виразковий ко,
літ (НВК) в епітелію слизової товстої кишки з
ознаками дисплазії у 77 % випадків спостері,
гали анеуплоїдію і поліплоїдію, в недисплас,
тичних тканинах зміни хромосом було виявле,
но у 6 %, а у хворих на РТК поліплоїдію
виявляли і у недиспластичних тканинах. При,
близно у 10 % пацієнтів спостерігали поєднан,
ня коліту і РТК [12, 13]. Анеуплоїдію при хво,
робі Крона також розглядають як ознаку мож,
ливого розвитку раку, хоча є спостереження,
що подібний цитогенетичний ефект характер,
ний лише для НВК і не трапляється при хво,
робі Крона [14]. Cпектр цитогенетичних змін
конкретно у запальних поліпах не досліджу,
вався.
Мета роботи – провести порівняльне до,
слідження особливостей цитогенетичних змін
в аденомах, гіперпластичних і запальних полі,
пах та гамартомах товстої кишки.
Матеріали та методи. Проведено вивчення
каріотипу поліпів товстої кишки у 54 пацієнтів
з клінічно, ендоскопічно та гістологічно під,
твердженим діагнозом. З гіперпластичними по,
ліпами було 9 пацієнтів, з аденомами – 24 па,
цієнти, з гамартомами – 7 пацієнтів, із запаль,
ними поліпами – 14 пацієнтів.
Цитогенетичне дослідження 1–2 зразків бі,
оптату розміром приблизно 0,5 см в залеж,
ності від розмірів поліпів виконувалося без
тривалого культивування і синхронізації клі,
тин метотрексатом, що може спотворювати
об’єктивність результату, викликаючи селек,
цію клітин певного типу. Аналізували 8–15 ме,
тафазних пластинок зі зразка.
Зразки біопсійного матеріалу поліпів спо,
чатку механічно та ферментативно подрібню,
вали, відмивали у сольовому розчині Хенкса, а
потім поміщали у культуральне середовище
RPMI з ембріональною телячою сироваткою.
Препарати метафазних хромосом з поліпів от,
римували за методом Longy et al. [10] із влас,
ною модифікацією етапів фіксації клітин, а із
запальних поліпів (псевдополіпів) – за влас,
ним методом [15]. Використовували розчин
колхіцину в кінцевій концентрації 0,5 мкг/мл.
Проводили гіпотонізацію клітин у суміші роз,
чину хлористого калію (0,075 М) і 1%,ного цит,
рату натрію у співвідношенні 2 : 1 та фіксацію
і мацерацію клітин у розчині оцтової кислоти.
Препарати фарбували диференціально розчи,
ном барвника Романовського,Гімзи у фосфат,
ному буфері (рН 6,8) з додаванням 0,25%,ного
розчину трипсину.
Результати досліджень та їх обговорення.
Провели забір 1–2 зразків біоптатів гіперплас,
тичних поліпів (ГПП) товстої кишки у 12 па,
цієнтів. Препарати метафазних хромосом от,
римали у 9 пацієнтів (у 6 мужчин і 3 жінок) в
зв’язку з низьким мітотичним індексом у
трьох випадках. В ряді досліджень вказується
на переважання ГПП порівняно з іншими по,
ліпами (від 20 до 80 %), однак інші автори на
значному матеріалі доказують більшу частоту
аденом (до 70 % новоутворів) [5]. Питання про
можливість малігнізації ГПП залишається від,
критим. Відповідь на нього дають повідомлен,
ня про виявлення (до 5 %) ГПП з вогнищами
аденоматозу, що супроводжуються диспла,
зією, на фоні яких може виникати РТК.
Всі пацієнти з ГПП були мешканцями
Львівської області віком від 50 до 65 років (ві,
кова медіана – 57,5 років). За локалізацією гі,
перпластичних поліпів товстої кишки спосте,
рігали наступний розподіл хворих: сліпа киш,
ка – 1 хворий (11 %), низхідний відділ – 1 хво,
рий (11 %), сигмоподібна кишка – 5 хворих
(56 %), пряма кишка – 2 хворих (22 %).
У 3 пацієнтів з 9 (30 %) виявлено аномальні
білядиплоїдні клони клітин (табл. 1). Найчас,
тіше траплялися додаткові копії хромосоми 20
(4 випадки), хромосом 7 і 13 по 2 випадки, а
також додаткові копії хромосом 16, 17 та 19.
ISSN 0564–3783. Цитология и генетика. 2008. № 644
М.Р. Лозинська
Серед структурних перебудов виявили додатко,
ву копію довгих плечей хромосоми 8. У 10 %
випадків спостерігали гіпоплоїдні набори хро,
мосом, які виникли в результаті втрат окремих
хромосом, найчастіше 18,ї та 22,ї. Розмір ГПП
у випадку з аномальним каріотипом становив
1,2 см, з вогнищами аденоматозу – від 1,5
до 4 см.
Серед найбільш частих за морфологічною
будовою доброякісних пухлин товстої кишки
виявилися аденоми. Було досліджено каріотип
аденом від 24 пацієнтів з 30 (13 осіб чоловічої
статі, 11 – жіночої). У 6 випадках з 30 був
низький мітотичний індекс чи неякісна мор,
фологічна будова хромосом, що не дозволило
провести аналіз препаратів. Вік пацієнтів ста,
новив від 33 до 86 років (вікова медіана – 59,5
років). У Львівській області проживали 88 %
обстежених пацієнтів, у Івано,Франківській
області – 8 %, у Тернопільській – 4 %.
Провели вивчення цитогенетичних особ,
ливостей тубулярних, тубулярно,воросинча,
тих та ворсинчатих аденом товстої кишки. За
локалізацією аденом спостерігали такий роз,
поділ хворих: низхідний відділ ободової киш,
ки – 2 хворих (5 %), сигмоподібна кишка –
10 хворих (45 %), пряма кишка – 12 хворих
(50 %). Виявили наступні явища, пов’язані
з окремими аномаліями хромосом або ж
з кратним чи некратним збільшенням кіль,
кості хромосомних наборів: анеуплоїдію, по,
ліплоїдію та клітинний мозаїцизм (комбіна,
цію різних каріотипів).
Серед 24 пацієнтів з аденомами у 11 виявле,
но явища, пов’язані з окремими аномаліями
хромосом, що становить 45,8 % випадків. Спо,
стерігали анеуплоїдні набори хромосом з най,
частішим залученням додаткових копій 13,ї хро,
мосоми (6 випадків), 7,ї хромосоми (5 випад,
ків), 20,ї хромосоми (4 випадки), 18,ї хромосо,
ми (2 випадки); 81,8 % аномальних каріотипів
аденом (9 випадків) були мозаїчними з різним
співвідношенням клонів. Серед аденом інколи
виявляли поодинокі клони клітин з поруше,
ною плоїдністю в поєднанні з нормальними
або ж аномальними наборами хромосом. Пе,
реважало 2 клони клітин у межах зразка. Лише
в 2 випадках з гіперплоїдними клонами спосте,
рігали 3 клони клітин з різною плоїдністю. Згід,
но з результатами, наведеними в табл. 2, розмі,
ри аденом у випадках з аномальними каріоти,
пами коливались в межах від 1,2 до 7 см.
ІSSN 0564–3783. Цитология и генетика. 2008. № 6 45
Спектр цитогенетичних змін у різних за гістологічною структурою поліпах товстої кишки
Таблиця 1
Кількість і особливості хромосомних аномалій у різних за гістологічною структурою поліпах товстої кишки
Гістологічна структура
поліпів
Всього
досліджено
абс. число %
Комбінації додаткових копій
хромосом в різних за гістологічною
будовою поліпах
Кількість випадків
з аномаліями хромосом
Гіперпластичні поліпи
Тубулярні аденоми
Тубулярно,ворсинчаті
аденоми
Ворсинчаті аденоми
Гамартоми
Запальні поліпи
Всього
9
9
8
7
7
14
54
3
3
4
4
0
3
17
30,0
30,0
40,0
57,1
0
21,4
31,5
+7, +19, +20 (рисунок)
+13,+20,+20,+mar;
+7, +8q,+13,+16,+17, +20
+7;
+7,+13
+3,+13
+13,+20;
+13,+18,+20;
+7,+8,+13+14,+15,+20
+13,+20;
+7,+13,+20
–
+3,+6,+7,+16,+17,+22,+X,
+mar1,+mar2+mar3
+3,+6,+7,+8,+13,+14,+15,+16,+17,
+18,+19,+20,+22,+X
Найбільший відсоток аномалій хромосом
було виявлено у ворсинчатих аденомах, м’яких
утворах, що легко кровоточать (табл. 1). Всі
ворсинчаті аденоми, у яких виявлено аномалії
хромосом, мали великі розміри (від 3 до 7 см в
діаметрі). Тубулярно,ворсинчаті аденоми харак,
теризувалися широким спектром хромосомних
аномалій і виникненням від 2 до 6 додаткових
копій хромосом. У цих видах аденом в 3 випад,
ках спостерігали метафазні пластинки з пов,
ністю гіперплоїдними наборами хромосом.
Цитогенетичне дослідження гамартом було
виконано 7 пацієнтам з ювенільними одиноч,
ними поліпами, які у 5 випадках знаходились
в прямій кишці, у 2 – в сигмоподібній. Вік па,
цієнтів становив від 9 до15 років. Розміри по,
ліпів коливалися від 0,5 до 1,5 см. Каріотип
поліпів у всіх випадках був нормальним. У од,
ному випадку було виявлено інверсію хромо,
соми 9 (парафізіологічний варіант норми) та
численні пошкодження хромосом хроматид,
ного типу.
На відміну від попередніх досліджень сли,
зової товстої кишки при НВК і хворобі Крона,
описаних в літературі, нами було проведено
вивчення особливостей каріотипу саме за,
пальних поліпів (псевдополіпів) у випадках не,
зміненої слизової і при наявності РТК. Резуль,
тати вивчення каріотипу псевдополіпів у 14
пацієнтів із запальними захворюваннями тов,
стої кишки, з яких у 9 пацієнтів був НВК і у 5
пацієнтів – хвороба Крона, показали наяв,
ність аномалій у хромосомному наборі у 3 па,
цієнтів (21,4 % випадків). Цитогенетичні змі,
ни стосувалися порушення плоїдності, появи
додаткових копій хромосом та виникнення
хромосомної нестабільності, що проявлялась
у вигляді частих пошкоджень хромосом хро,
матидного і хромосомного типів. У всіх обсте,
жених пацієнтів НВК не супроводжувались
РТК. В табл. 2 наведено приклади аномальних
хромосомних наборів у псевдополіпах при не,
специфічному виразковому коліті та хворобі
Крона. У випадку з НВК аномалії каріотипу
були виявлені в 2 випадках у пацієнтів з мно,
жинними псевдополіпами різних розмірів та
конфігурацій. В одному випадку в аномально,
му клоні клітин виявлено додаткові копії хро,
мосом 3, 6, 7, 16, 17, 22, X, в іншому клоні –
комбінацію хромосом 3 і 7, а серед структур,
них перебудов – делецію del (2q31,qter) та
маркерні хромосоми, утворені в результаті де,
лецій неідентифікованих хромосом. Поряд з
аномальним каріотипом виявляли клітини з
нормальними наборами хромосом. У другому
випадку в псевдополіпі, взятому із сигмоподіб,
ної кишки, спостерігали мозаїчний гіперплоїд,
ний каріотип. У клітинах інших псевдополіпів
переважав диплоїдний каріотип поряд з гіпо,
плоїдними клонами клітин (< 46 хромосом) за
рахунок втрати деяких хромосом. Чіткої зако,
номірності і регулярності втрат хромосом не
виявлено. Серед 5 пацієнтів з хворобою Крона
у одного діагностували рак товстої кишки з ме,
тастазуванням у печінку. У каріотипі псевдо,
поліпа були два клони клітин з білятриплоїд,
ним та білятетраплоїдним набором хромосом
(табл. 2).
Згідно з літературними повідомленнями час,
тота розвитку РТК з поліпів корелює зі ступе,
нем дисплазії поліпів. В табл. 2 наведено спектр
аномалій хромосом в різних за гістологічною
ISSN 0564–3783. Цитология и генетика. 2008. № 646
М.Р. Лозинська
Гіперпластичний поліп сигмоподібної кишки на ніжці
з вогнищами аденоматозу. Каріотип: 49, XY,+7, +19,
+20
будовою поліпах в залежності від розмірів, ло,
калізації та ступеня дисплазії епітелію товстої
кишки.
Інколи поліпи розміщувалися біля ракової
пухлини. Тому можна говорити про закономір,
ності такого роду поєднань, тобто про висо,
кий ризик раку товстої кишки при наявності в
ній поліпів [8]. У 2 випадках аденома поєдну,
валась з раком в інших відділах товстої кишки
або з пухлинами іншої локалізації. Зокрема у
пацієнтки з мозаїчним гіперплоїдним набором
хромосом у ворсинчатій аденомі прямої киш,
ки спостерігали первинно,множинний рак –
РТК та рак тіла матки. У пацієнта з ворсинча,
тою аденомою сигмоподібної кишки на від,
стані 25 см вище поліпа було виявлено адено,
карциному (табл. 2).
Серед 16 цитогенетично досліджених зраз,
ків різних за гістологічною структурою полі,
пів з аномаліями хромосом у 15 випадках було
підтверджено виражену дисплазію епітелію
товстої кишки (табл. 2). В 1 випадку з додат,
ковою копією хромосоми 7, у 1 випадку з ком,
бінацією лише додаткових копій хромосом 7 і
13 та в 3 випадках комбінацій додаткових копій
хромосом 7 і 13 з іншими хромосомами було
виявлено виражену дисплазію епітелію. Тому
дискутабельним є припущення, що гени, розмі,
щені на хромосомах 7 і 13, мають позитивний
вплив лише на збільшення росту, якщо вони
ІSSN 0564–3783. Цитология и генетика. 2008. № 6 47
Спектр цитогенетичних змін у різних за гістологічною структурою поліпах товстої кишки
Таблиця 2
Спектр аномалій хромосом в різних за гістологічною будовою поліпах в залежності
від розмірів, локалізації та ступеня дисплазії епітелію
Види поліпів
Локалізація та
розміри поліпа, см
Ступінь дисплазії
епітеліюКаріотип
Гіперпластичні
поліпи (ГПП)
ГПП з вогни,
щами аденома,
тозу
ГПП з вогни,
щами аденома,
тозу
Тубулярні адено,
ми
Тубулярно,
ворсинчаті аде,
номи
Ворсинчаті
аденоми
Запальні поліпи
НВК
НВК
хвороба Крона
Низхідний відділ (1,2 см)
Ректосигмоїдний відділ
(� 1,5 см)
Сигмоподібна кишка
(� 4 см)
Сигмоподібна (� 3 см)
Пряма (� 2 � 3, см)
Низхідний ( 2 см)
Сигмоподібна (� 3 � 2 см)
Cигмоподібна (� 3 � 3 см)
Сигмоподібна (� 4 см)
Пряма протяжність (5 см)
Пряма (7 см)
Сигмоподібна (4 см)
Пряма (6 см)
Пряма (� 3 � 4 см)
Сигмоподібна (� 2 � 3 см)
Пряма (� 4 см)
Помірний
Виражений
Виражений
Виражений
Виражений
Виражений
Виражений
Виражений
Виражений із
зонами карци,
номи in situ
Виражений
Виражений
Виражений
Виражений
Виражений
Виражений
Виражений
48,XY,+20,+20[3]/50,XY,+13,+20,+20,+mar[5]
51,XX,+7,+8q,+13,+,17,+20[10]/52,XX,+7,+8q,
+13,+16,+,17,+20 [4]
49, XY,+7, +19, ,17,,18[2]/49, XY,+7, +19,
+20[9];
47,XX,+7[8];
47,XY,+7[2]/48,XY,+7,+13[6]
49,XY,+13,+20,+20[2];/48,XY,+13,+20[7]
48,XY,+13,+20[3]/49,XY,+13,+18,+20[6]
52,XY, +7,+8,+13,+14,+15,+20[3]/50, XY,+7, +13,
+15,+20[8]
Модальна кількість (78–130)
48, XY, +7,+20[3]/49,XY,+7,+20 ,+mar[5];
49,XY,+7,+13,+16[2]/48,XY,+7,+13[7]
Модальна кількість (72–130)
* Модальна кількість (84–95)
56,XXY,del (2q31,qter),+3,+6,+7, +16,+17, +22,
+X, +mar1,+mar2,+mar3 [4]/48,XY,+3,+7[4]
67, ХXY[5]/ 72,XXXYY[4]
* 63, ХXY[5]/ 89,XXXYY[4]
* Каріотип аденом у випадку поєднання з раком в інших відділах товстої кишки або з пухлинами іншої локалізації.
присутні у додаткових копіях і не впливають
на перехід у стадію малігнізації.
Отже, ступінь дисплазії епітелію в поліпах
пов’язаний з розміром поліпів, конверсією
аденом, збільшенням кількості хромосомних
аномалій і характером їх спектра.
Висновки. Встановлено, що у пацієнтів з різ,
ними за гістологічною структурою поліпами
товстої кишки переважали диплоїдні набори
хромосом з нормальним каріотипом. Хромосом,
ні аномалії виявлено у 31,5 % випадків, з яких
найбільша кількість спостерігалась в аденомах,
а в гамартомах вони були відсутні. Характерни,
ми цитогенетичними змінами у різних за гісто,
логічною структурою поліпах товстої кишки
були кількісні аномалії – додаткові копії хромо,
сом 13, 7, 20, 18 та 16 у певних комбінаціях, хоча
згідно з деякими літературними повідомлення,
ми найчастішими аномаліями в аденомах були
додаткові копії хромосом 2, 6, 7, 8, 13, 14, 20.
Поєднання додаткових копій хромосом 13, 18,
20 спостерігали в диспластично зміненій адено,
мі поряд з аденокарциномою. Дискутабельним
є припущення про те, що гени, розміщені на
хромосомах 7 і 13 (якщо вони присутні у додат,
кових копіях), мають позитивний вплив лише
на збільшення росту і не впливають на перехід
у стадію малігнізації. Адже у випадках лише од,
нієї додаткової копії хромосоми 7 та додаткових
копій хромосом 7 і 13 (табл. 2) встановлено ви,
ражену дисплазію епітелію. У всіх випадках по,
ліпи з вираженою дисплазією епітелію мали
аномальний каріотип. У каріотипі псевдополі,
пів також переважали нормальні диплоїдні на,
бори хромосом, а кількісні аномалії хромосом
виявлено у 21,4 % випадків. При наявності
множинних псевдополіпів спектр хромосомних
перебудов відзначався широким діапазоном
змін, виникненням делецій та появою до деся,
ти різних копій хромосом.
М.R. Lozynska
THE SPECTRUM OF CYTOGENETIC
CHAGES IN POLYPS OF LARGE BOWEL
WITH DIFFERENT HISTOLOGIC STRUCTURE
Cytogenetical study of colorectal polyps of different his,
tological structures from 54 patients has been carried out.
Domination of diploid karyotypes was shown. Abnormal
karyotypes were found in 17 (31,5 %) polyps: the most fre,
quent anomalies were in adenoma while in hamartomatous
polyps they were absent. The typical features of the kary,
otypes were numeric changes, such as additional copies of
chromosomes 13, 7, 20, 18, 16 in some combinations. The
polyps with high,grade dysplasia in all cases had abnormal
karyotypes. Combinations of additional copies of chromo,
somes 13, 18, and 20 were observed in adenoma with dyspla,
sia located near adenocarcinoma. We have studied the kary,
otype pecularities exactly in inflammatory polyps unlike the
previous studies of ulcerative colitis, Cronh’s disease and
found 21,4 % chromosomal anomalies.
М.Р. Лозинская
СПЕКТР ЦИТОГЕНЕТИЧЕСКИХ ИЗМЕНЕНИЙ
В РАЗЛИЧНЫХ ПО ГИСТОЛОГИЧЕСКОЙ
СТРУКТУРЕ ПОЛИПАХ ТОЛСТОЙ КИШКИ
Показано, что в образцах полипов преобладали
диплоидные наборы хромосом с нормальным кариоти,
пом. Хромосомные аномалии выявлены в 17 (31,5 %)
случаях, наибольшее количество которых наблюдалось
в аденомах; в гамартомах они отсутствовали. Характер,
ными цитогенетическими изменениями в полипах бы,
ли количественные аномалии – добавочные копии
хромосом 13, 7, 20, 18 и 16 в определенных комбина,
циях. Сочетание добавочных копий хромосом 13, 18,
20 наблюдали в диспластически измененной аденоме
наряду с аденокарциномой. Полипы с выраженной
дисплазией эпителия во всех случаях имели аномаль,
ный кариотип. В отличие от предыдущих исследова,
ний слизистой кишки при неспецифическом язвенном
колите и болезни Крона нами было проведено изуче,
ние особенностей кариотипа именно воспалительных
полипов, где количество аномалий хромосом составля,
ло 21,4 % случаев.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. De la Chapell A. Genetic predisposition to colorectal
cancer // Nat. Rev. – 2004. – 4. – P. 769–779.
2. Winawer S.J. A quarter of colorectal cancer. Screening
Progress and Prospects // J. Clin. Oncol. – 2001. – 19,
№ 18. – Р. 602–612.
3. Халиф И.Л., Лоранская И.Д. Воспалительные забо,
левания кишечника (неспецифический язвенный
колит и болезнь Крона): Клиника, диагностика,
лечение. – М., 2004. – 88 с.
4. Белоусова Е.А. Язвенный колит и болезнь Крона. –
М.: Триада, 2002. – 127 с.
5. Белоус Т.А. Патофизиология предраковых состоя,
ний толстой кишки // Рос. журн. гастроентероло,
гии, гепатологии, колопроктологии. – 2002. –12,
№ 4. – С. 50–55.
6. Kanamaru C. et al. Histological study of colonic polyps //
Gastroenterol. – 1997. – 112, Suppl., № 4. – A. 588.
7. Ривкин В.Л., Кирьянов И.В., Никитин А.М., Лу�
кин В.В. Полипы и полипоз толстой кишки. – М.,
ISSN 0564–3783. Цитология и генетика. 2008. № 648
М.Р. Лозинська
Медпрактика,М, 2005. – 151 с.
8. Владимирова А.А. и др. Характеристика полипов
у пациентов со злокачественными новообразова,
ниями толстой кишки // Актуальные вопросы ко,
лопроктологии. – Самара, 2003. – С. 201–202.
9. Griffin C.A., Lazar S., Hamilton S.R. et al. Cytogenetic
analysis of intestinal polyps in polyposis syndromes:
comparison with sporadic colorectal adenomas //
Cancer Genet. Cytogenet. – 1993. – 67 (1). – P. 14–
20.
10. Longy M., Saura R., Schouler L. et al. Chromosomal
analysis of colonic adenomatous polyps // Cancer
Genet. Cytogenet. – 1990. – 49. – P. 249–257.
11. Miyaki M., Seki M., Okamoto M. et al. Genetic changes
and histopathological types in colorectal tumors from
patients with familial adenomatous polyposis // Cancer
Res. – 1990. – 50. – P. 7166–7173.
12. Фролькис А.В. Заболеванния желудочно,кишечно,
го тракта и наследственность. – С.,Петербург:
Специальная литература, 1995. – 288 с.
13. Xavier G., Prola J., Benvenuti G. et al. Tissue cytogenet,
ic studies in chronic ulcerative colitis аnd carcinoma of
colon // Cancer. –1974. – 34. – P. 684–695.
14. Lofberg R., Brostrom O., Karlen P. et al. Carcinoma and
DNA aneuploidy in Crohn’s colitis // Gut. –1991. –
32. – Р. 900–904.
15. Лозинська М.Р., Лозинський Ю.С. Спосіб приготуван,
ня препаратів метафазних хромосом із псевдополіпів
при запальних захворюваннях товстої кишки для
визначення генетичних критеріїв злоякісного пе,
реродження : Патент на корисну модель № 22280. –
2007.
Надійшла 25.06.07
ІSSN 0564–3783. Цитология и генетика. 2008. № 6 49
Спектр цитогенетичних змін у різних за гістологічною структурою поліпах товстої кишки
|