Археологічне вивчення будівель давньоруського села Середнього Подніпров’я

Стаття присвячена огляду типів споруд, досліджених в ході широкомасштабних розкопок села Південної Русі, проведених відділом давньоруської та середньовічної археології та колегами, чиї роботи координувались відділом....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2010
1. Verfasser:	Готун, І.А.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут археології НАН України 2010
Schriftenreihe:	Археологія і давня історія України
Schlagworte:	Роботи співробітників відділу
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/83345
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Археологічне вивчення будівель давньоруського села Середнього Подніпров’я / І.А. Готун // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2010. — Вип. 1. — С. 94-99. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-83345
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-833452025-02-23T18:25:29Z Археологічне вивчення будівель давньоруського села Середнього Подніпров’я Археологическое изучение построек древнерусского села Среднего Поднепровья Archaeological investigations of buildings in Old Russ rural settlements on the territory of Middle Dnepr Region Готун, І.А. Роботи співробітників відділу Стаття присвячена огляду типів споруд, досліджених в ході широкомасштабних розкопок села Південної Русі, проведених відділом давньоруської та середньовічної археології та колегами, чиї роботи координувались відділом. Отсутствие информации о древнерусских сельских поселениях обусловили в последние десятилетия прошлого века интерес к этой категории памятников. Координируемые отделом древнерусской и средневековой археологии раскопки селищ широкими площадями позволили выявить материалы, свидетельствующие о высоком уровне развития села Киевской Руси. Особенно информативны в этом отношении жилые, ремесленные и промысловые, хозяйственные и бытовые сооружения, отражающие разные стороны жизни жителей селищ, а также система застройки, как показатель социально-экономической специфики жизни. Серия экспериментов по моделированию объектов позволила уточнить представления об этой категории материальной культуры. Absence of information about Old Russian rural settlements have caused interest to this category of monuments during the last decades of the previous century. Excavations on the wide areas of the settlements coordinated by department of Old Rus and medieval archeology have allowed to reveal the materials testifying the high level of development of Kiev Rus village. The most informative in this case are inhabited, craft and trade, economic and household constructions reflecting different aspects of life of inhabitants of the settlements. The building system is also important as an indicator of social and economic specificity of life. Series of experiments on modelling of objects has allowed to specify representations about this category of material culture. 2010 Article Археологічне вивчення будівель давньоруського села Середнього Подніпров’я / І.А. Готун // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2010. — Вип. 1. — С. 94-99. — укр. XXXX-0122 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/83345 uk Археологія і давня історія України application/pdf Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Роботи співробітників відділу Роботи співробітників відділу
spellingShingle	Роботи співробітників відділу Роботи співробітників відділу Готун, І.А. Археологічне вивчення будівель давньоруського села Середнього Подніпров’я Археологія і давня історія України
description	Стаття присвячена огляду типів споруд, досліджених в ході широкомасштабних розкопок села Південної Русі, проведених відділом давньоруської та середньовічної археології та колегами, чиї роботи координувались відділом.
format	Article
author	Готун, І.А.
author_facet	Готун, І.А.
author_sort	Готун, І.А.
title	Археологічне вивчення будівель давньоруського села Середнього Подніпров’я
title_short	Археологічне вивчення будівель давньоруського села Середнього Подніпров’я
title_full	Археологічне вивчення будівель давньоруського села Середнього Подніпров’я
title_fullStr	Археологічне вивчення будівель давньоруського села Середнього Подніпров’я
title_full_unstemmed	Археологічне вивчення будівель давньоруського села Середнього Подніпров’я
title_sort	археологічне вивчення будівель давньоруського села середнього подніпров’я
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2010
topic_facet	Роботи співробітників відділу
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/83345
citation_txt	Археологічне вивчення будівель давньоруського села Середнього Подніпров’я / І.А. Готун // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2010. — Вип. 1. — С. 94-99. — укр.
series	Археологія і давня історія України
work_keys_str_mv	AT gotunía arheologíčnevivčennâbudívelʹdavnʹorusʹkogoselaserednʹogopodníprovâ AT gotunía arheologičeskoeizučeniepostroekdrevnerusskogoselasrednegopodneprovʹâ AT gotunía archaeologicalinvestigationsofbuildingsinoldrussruralsettlementsontheterritoryofmiddledneprregion
first_indexed	2025-11-24T09:53:03Z
last_indexed	2025-11-24T09:53:03Z
_version_	1849664978366234624
fulltext	94 Стаття присвячена огляду типів споруд, до- сліджених в ході широкомасштабних розкопок села Південної Русі, проведених відділом давньоруської та середньовічної археології та колегами, чиї робо- ти координувались відділом. К л ю ч о в і с л о в а: південноруське село, розко- пки, об’єкти, житлові, ремісничі, промислові, гос- подарські, побутові будівлі та споруди. Роль і значення середньовічного села під- креслювались практично у всіх фахових робо- тах, і зумовлено це, передусім, неодноразово цитованим спостереженням Ф. Броделя, що навіть у XV—XVIII ст. світ являв собою вели- ку селянську країну, де від 80 до 90 відсотків людей існували за рахунок плодів землі (Бро- дель 1986, с. 60). У той же час, як підкреслю- валось дослідниками, до фундаментальної ро- боти В.Й. Довженка з проблем найважливішої сфери економіки — сільськогосподарського виробництва — через відсутність даних май- же не ввійшли матеріали відкритих поселень; цей розділ археології відставав тривалий час, а неукріплені селища залишались найменш вивченою категорією давньоруських населених пунктів. Разом з тим, саме там проживала ос- новна маса населення і вивчення цієї категорії пам’яток мало б дати матеріал для відповіді на питання про структуру територіальної общини на півдні Русі (Толочко 1980, с. 163; 1990, с. 4); більше того, у публікаціях підкреслювалось, що міста у Східній Європі зростали переважно за рахунок додаткового продукту, який створюва- ли у сільськогосподарському секторі економіки країни (Толочко 1989, с. 233), село було вихід- ним пунктом феодалізму, кількість сіл значно перевищувала кількість міст і без дослідження селищ неможливо розглядати становлення фе- одальних відносин, історію землеробства і тва- ринництва, матеріальну та духовну культуру більшості населення тощо (Моця 1995, с. 136). Відтак, вивчення означеної категорії пам’яток відзначалось у числі найактуальніших за- вдань (Толочко 1988, с. 187; Моця 1996, с. 44). З огляду на означене, співробітниками сектора, згодом — відділу давньоруської та середньовіч- ної археології під керівництвом О.П. Моці ра- зом з науковцями інших установ тривалий час розроблялись різні аспекти сільської пробле- матики Русі. Результати підсумовано у двох колективних монографіях відділу та низці ін- ших видань (Південноруське 1997; Село 2003 та ін.). Суттєво, що фахівці високо оцінили дані роботи з огляду на те, що саме в Україні вив- чення селищ розгорталось як особливий напря- мок в руслі загальної програми, у результаті чого перед дослідниками постають детально вивчені території (Макаров 2008, с. 5; Черне- цов 2008, с. 59). При цьому, сільська тематика залишається перспективною як для польових пошуків, так і для кабінетних напрацювань. Передусім це стосується пізнання специфіки селищ як соціально-економічного феномену та виявлення закономірностей при узагальненні матеріалів. Зазначені роботи на низці посе- лень дозволили дійти висновку про паритетні відносини між містом і селом, простежити висо- кий рівень розвитку давньоруських селищних структур (Моця 1995, с. 141; 1996, с. 45; Село 2003, с. 209). Це добре видно при фіксації ма- теріалів, які раніше вважались характерними для міського, більше того — феодального побу- ту. Вказані спостереження стали можливими після дослідження селищ значними площами. Зокрема, на поселенні Ліскове між Черніговом і Любечем розкопками О.В. Шекуна вивче- І. А. Г о т у н (К и ї в) АРХЕОЛОГІЧНЕ ВиВЧЕННЯ БУДІВЕЛЬ ДАВНЬОРУСЬКОГО СЕЛА СЕРЕДНЬОГО пОДНІпРОВ’Я 95 Готун І.А. Археологічні вивчення будівель давньоруського села Середнього Подніпров’я но понад 14.700 м2 (Шекун, Веремейчик 1999, с. 9), загалом у межиріччі Дніпра та пониззя Десни роботами вказаного автора та О.М. Ве- ремейчик на 7 поселеннях відкрито площу по- над 1.000 м2, а ще на 4 — від 101 м2 до 1.000 м2 (Веремейчик 1994, с. 3). Понад 10.000 м2 дослід- жено загоном Дніпровської давньоруської екс- педиції під керівництвом В.О. Петрашенко на шести поселеннях біля с. Григорівка в Канівсь- кому Подніпров’ї (Петрашенко 2005б, с. 5). Значні за площею роботи проведені на селищі Гульськ на р. Случ, де Гульською експедицією під керівництвом Б.А. Звіздецького розкопано 2.400 м2 (Звіздецький 1991, с. 22, 23), меншим за обсягом дослідженням піддані й інші сели- ща (що згадано у відповідних частинах даного видання). Найбільша площа розкрита на посе- ленні Автуничі на Чернігівщині, де очолюва- ною О.П. Моцею Дніпровською давньоруською експедицією вивчено понад 27.000 м2; ста- ціонарні роботи велись і поруч (Васюта 2006, с. 20—25). І хоч результати цих розкопок ще че- кають повної публікації, введені до наукового обігу дані дозволяють аналізувати матеріаль- ну культуру досліджуваного комплексу в до- статньому обсязі. Показово, що основна части- на робіт на селищах велась в умовах кризових явищ останніх десятиліть минулого століття при практичній відсутності державної підтрим- ки фундаментальних наукових програм. Неординарність отриманих на селищах знахідок безсумнівна. У той же час, варто ще раз згадати вже цитовані спостереження, що наявність дорогих імпортних речей зовсім не свідчить про торгівлю, оскільки вони могли потрапити до шару як дари, військові трофеї тощо (Раппопорт 1967, с. 4) і рибальські, нап- риклад, знаряддя могли знаходитись у будів- лі і професіонала, і любителя (Монгайт 1955, с. 61—62). Відтак, для розгляду соціально-еко- номічних та культурних особливостей тих чи інших селищних структур набагато інформа- тивніші не певні знахідки чи навіть їх комп- лекси, а об’єкти масової забудови, які гаран- товано не могли бути випадково загубленими, принесеними з іншої пам’ятки, а в той же час відображають такі важливі сторони життя, як взаємовідносини з навколишнім середовищем, рівень деревообробки і техніки будівництва, знання, уміння, традиції, навички, смаки, упо- добання населення, його соціально-виробничу стратифікацію, специфіку господарства тощо. Накопичена в ході охарактеризованих широко- масштабних розкопок джерельна база дозволяє досить детально характеризувати як структур- ні елементи масової забудови, так і всю систе- му, виділяючи загальне і особливе у житловій, побутовій і господарській, ремісничій і про- мисловій архітектурі південноруського села. Головним у даному випадку є повна і без- поворотна відмова від колишніх поглядів на житлобудівництво. На зміну порівнянню забу- дованого землянками слов’янського селища з курганним могильником, де пейзаж оживлявся лише пічним димом та людьми, які тут снували (Ляпушкин 1958, с. 240), прийшла фіксація по- руч із заглибленими наземних жител, будівель, які демонструють горизонтальний (дво- і трика- мерні) та вертикальний (на жилих і нежилих підклітах, двоповерхові) розвиток, поєднання різної техніки та конструктивних вирішень. Простежено деталі інтер’єру та особливості опалювальних споруд: кам’янок; нішеподіб- них; вирізаних із материкового останця та із спеціально доставленого глиняного кубу; скла- дених із глини з включенням каменів, вальків, плінфи, шматків печини (Веремейчик, Готун 1996а, с. 14—18; Село 2003, с. 156—159; Петра- шенко 2005б, с. 29—39). Показово, що подібні до вказаних двоповерхові та двокамерні жит- ла простежено і на селищах Курської волості (Енукова 2007, с. 59—66, 92). Наведено підходи до реконструкції ймовірного зовнішнього виг- ляду давніх жител (Звіздецький, Готун 1997, с. 29—44; Село 2003, с. 159—164; Відейко, Тер- пиловський, Петрашенко 2005, с. 139—152). Вивчені нетипові житла, віднесені до сезонних або залишених іноетнічним населенням (Вере- мейчик 1992, с. 56; Шекун, Веремейчик 1999, с. 38, 39, 48), простежено поєднання на одній пам’ятці будівельних традицій різних регіонів Русі (Моця 1984, с. 303). Під час досліджень селищ виявлено спору- ди, що використовувались у господарстві, по- буті, різних ремеслах та промислах. У літера- турі вони іноді називаються господарськими у значенні нежитлових і включають «виробничі будівлі та сховища» або виділяються у «госпо- дарські споруди виробничого призначення» (Михайлина 1997, с. 62, 64), що характерно для археології ранніх слов’ян, де до господарських віднесено хлів, комори, ремісничі майстерні, ями-погреби, вогнища і печі поза будівлями (Славяне 1990, с. 275). В іншому випадку госпо- дарські споруди — сараї, комори, ями для зерна і продуктів, ями-погреби і колодязь протистав- ляються житловим та господарсько-виробни- чим (Прищепа, Нікольченко 1996, с. 32—35) або трактуються як підсобні приміщення — ко- мори на противагу виробничим (Кучінко 1996, с. 104, 105). Неоднорідність підходів виклика- на і проблемою чи був той або інший вид діяль- ності ремеслом, і метою та завданнями, постав- леними авторами. І ключове тут — розглядати господарство у значенні підсобного, домашньо- го, чи розуміти під ним весь спектр економіч- ної діяльності. При аналізі споруд, як категорії матеріальної культури, здається доцільним виділяти ремісничі і промислові будівлі (як ви- робничі, так і допоміжні), господарські, побуто- во-господарські та побутові. Розкопки селищ Південної Русі дозволили простежити значну кількість споруд, пов’язаних із добуванням заліза та його обробкою. Це ком- Готун І.А. Археологічні вивчення будівель давньоруського села Середнього Подніпров’я 96 плекси з підготовки руди, сиродутні горна, до- поміжні об’єкти (Бідзіля, Паньков 2000, с. 106— 109; Село 2003, с. 95—101, 167, 168; Петраускас 2006, с. 33—42). Відомі на селищах і споруди для металообробки; найбільш виразний серед них, на думку фахівців, походить з Автуни- чів. Суттєво, що сільські майстри мали справу не лише з чорним, а й з кольоровим металом. Споруда з поселення Ліскове репрезентує ро- боту зі скляними виробами. Практикувались у селах обробка кістки та рогу, каменю, виготов- лення полив’яних плиток, випал вапна, інші виробництва. Непоодинокі ремісничі будівлі універсального та невизначеного призначен- ня (Південноруське 1997, с. 113; Село 2003, с. 169—171; Томашевський, Павленко 2003, с. 279, 280; Павленко 2005, с. 197, 198; Петрау- скас 2006, с. 47—50, 56, 84). Несподіваною, на- віть при відомій неординарності цієї пам’ятки, була фіксація на селищі Ходосівка-Рославське майстерні з виготовлення прикрас та натільних хрестиків з бурштину (об’єкт описано у даному виданні в контексті Ходосівського археологіч- ного комплексу). Окремої уваги заслуговують будівлі, пов’язані з гончарством. Ця галузь за спорудами простежена повністю: від добування сировини до випалу виробів. Початковий етап репрезентований кар’єрами-глинищами. Хоч у відношенні цих об’єктів визначення «будів- ля» чи «споруда» дещо невдале, але вони та- кож визначали архітектурний вигляд селищ, є повноцінним археологічним об’єктом і мали елементи архітектури малих форм. Вивчено глинники, де добута сировина зберігалась і готувалась до використання, житла-майстер- ні гончарів, допоміжні об’єкти. Розкопані гор- на — взірець високого розвитку середньовічної теплотехніки. Двоярусні, з перегородкою між камерами, яка мала отвори для руху гарячих газів, без «козла» і більш досконалі з «козлом», причому останній мав різні конструктивні ви- рішення (Коваленко, Моця 1997, с. 135—142; Село 2003, с. 118—120; 164—167; Петрашенко 2005б, с. 125—129; Петраускас 2006, с. 59—61, 67—69). Аналіз народознавчих студій дозво- лив простежити особливості функціонування виробничих споруд цього призначення (Готун 2001б, с. 155—161). Значне місце в економіці середньовічного села посідали лісохімічні про- мисли: добування дьогтю, смолокуріння, випал деревного вугілля. І хоч споруди відповідного призначення, як правило, розташовувались за межами житлової частини, ближче до дже- рел сировини, при розкопках селищ вивчена значна їх кількість. Крім ямних об’єктів відомі будівля корчажного (пічного) добування, склад продукції. Зафіксовані розкопками і спору- ди вуглярів (Готун 2000, с. 24—33; Село 2003, с. 172—174; Петраускас 2006, с. 141—146). При фіксації в ході розкопок слідів певного виробництва, далеко не завжди будівлі дають достатньо матеріалів щодо свого зовнішнього вигляду, конструктивних вирішень, але ще менше підстав для висновків про обсяги, три- валість того чи іншого процесу, сукупність і послідовність дій давнього майстра, характер підготовки сировини, залежність від певних факторів тощо. Перед сучасними дослідника- ми, котрі мають справу з кінцевим продуктом, тобто, з тим, що виробляли, давно вже поставле- но питання як виробляли; адже тільки за умов відповіді на нього можна робити висновки про рівень соціально-економічного ладу досліджу- ваного суспільства (Очерки 1997, с. 3). Застосу- вання етнографічно-археологічних паралелей ускладнене відчутним розривом у часі та пе- реходом у документально зафіксований період до використання певних винаходів і вдоскона- лень, а письмові джерела досліджуваної епохи якщо і зафіксували якісь технологічні момен- ти, то, переважно, на рівні назв об’єктів, опера- цій, інструментів та виробів. У такій ситуації подальше накопичення матеріалу носить ек- стенсивний характер і для фундаментальних висновків необхідне більш глибоке розуміння об’єкта вивчення. А його можна досягти етно- археологічними студіями та науковими експе- риментами. Перший шлях складний, з огляду на те, що мало народів сучасності живе на рів- ні середньовіччя чи використовує відповідні технології. А випадки фіксації подібних явищ досить віддалені і тому можуть бути залучені лише частково чи побіжно. Отже, експеримен- ти залишаються фактично єдиним засобом для пізнання досліджуваних явищ при новому наближенні до об’єкта вивчення. Керуючись цим, відповідно з плановою темою відділу було проведене натурне моделювання низки споруд і процесів на базі експериментальної археоло- гії Північної експедиції в Ходосівці. Репліки гончарних і металургійних горен, агломера- ційної печі, смолокурні та ін. своїм успішним функціонуванням сприяли кращому розумін- ню їх прототипів, зафіксованих при розкопках (Північна 2007, с. 203—227). Крім описаних ремісничих і промислових споруд вивчено об’єкти рільництва і скотарс- тва. Це автуницькі загін для худоби та хлів, а також різні типи снопосушарок з селищ Поде- сення (Готун 1993, с.65—69; Веремейчик, Готун 1996б, с. 67; Село 2003, с. 174, 175). Їх розгляд спонукає до наступного наближення до пи- тання про господарські будівлі. Згадувалось відділення їх від житлових. Інша думка — від- несення до них дворових, альтернативних ремісничим і промисловим, призначених для забезпечення побутових потреб і наявних неза- лежно від занять власника. При тому, що ос- танній погляд здається більш вдалим, доціль- но говорити про такі, що мали господарське та побутово-господарське призначення, існували у системі двору, в структурі домашнього госпо- дарства поза сферою профільної професійної діяльності власника, а також про суто побутові, 97 Готун І.А. Археологічні вивчення будівель давньоруського села Середнього Подніпров’я не пов’язані з економічною специфікою. У той же час, з поділом на побутові і побутово-госпо- дарські та виділенням господарських з-поміж господарсько-побутових виникають складнощі, перш за все через поліфункціональність буді- вель в селянському господарстві, причому одна і та ж споруда могла використовуватися для господарських і побутових потреб одночасно. Це добре ілюструється тим, що будівля у виг- ляді навісу, іноді — зі стінами з трьох боків, ві- дома з народознавства як «повітка» була чи не в кожному, навіть найбіднішому селянському обійсті. Коли вона використовувалась, скажі- мо, для дров — зрозуміло, це — побутова спо- руда. У випадку ж її використання для збері- гання реманенту, інвентаря (типу «возівні») варто говорити про будівлю господарську. Але в обох випадках її конструктивні особливості тотожні. Те ж стосується і ям для збіжжя: із за- пасом посівного зерна — господарська. Як гос- подарську можна розглядати її і при трактовці як останньої ланки в низці об’єктів, пов’язаних з рільництвом, незалежно від того, посівне там було зерно, чи призначене для споживан- ня. Проте, як об’єкт для зберігання припасів, дана яма повинна розглядатись як побутова. Наявна тут умовність зрозуміла, адже деякі ями для зберігання інших припасів конструк- тивно тотожні зерновим. Навіть колодязь, без- сумнівно побутова будівля, як джерело питної води, набирає «господарських» функцій при використанні його в економічній діяльності (і не лише в домашньому господарстві, а й в ремеслах чи промислах). Така ж ситуація і з об’єктами, де проходила обробка продуктів: як спрямовані на життєзабезпечення вони побу- тові, але виробничі для тих, хто займався, на- приклад, коптінням. Також має враховуватись відповідність споруд різним етапам еволюції народного будівництва. На це звертав увагу В.О. Харламов на прикладі кліті, коли старі форми житла, витісняючись прогресивнішими, не зникали, а змінювали призначення, пере- творюючись в комори, господарські приміщен- ня (Археология 1986, т. 3, с. 347). Відповідно, сільські надвірні об’єкти краще розглядати не як господарські, господарсько-побутові та побу- тові, а за функціями: для припасів, інвентаря тощо. Подібних споруд на селищах Південної Русі вивчено значну кількість, адже вони наяв- ні практично у кожному господарстві незалеж- но від занять власників. Серед них — споруди для просушки зерна та його помолу, випікан- ня хліба, ями для збіжжя, обробки риби, льо- хи, комори, будівлі для реманенту, інвентаря, начиння тощо (Село 2003, с. 176—180; Готун 2005, с. 342—347). Окремої уваги заслуговують сільські ко- лодязі. Попри зафіксованому при вивченні народного побуту використанні відкритих джерел навіть у містах і навіть до минулого століття, такі об’єкти досліджені на селищах Шумлай та Автуничі (Веремейчик, Готун 1995, с. 82—94; Село 2003, с. 180, 181). Показово, що вони конструктивно досконаліші не лише чер- нігівського колодязя козацької доби, а й коло- дязів часів Русі з Чернігова та Києва (Готун, Дудко, Сорокін 2002, с. 69, 70; Черенько 2003, с. 107—111; Тараненко 2005, с. 319—327). Крім унікальності стосовно побуту давньоруського сільського населення, об’єкти утримували ці- каві знахідки і, завдяки добрій збереженості деталей, слугують цінним джерелом з історії давньої деревообробки. Аналіз споруд неукріплених поселень часів Київської Русі дозволив виділити об’єкти, які серед масової забудови слугують скоріше ви- нятком, як вежі з Ліскового (Шекун, Веремей- чик 1999, с. 24, 50). Натомість, в селах поши- рені сліди архітектури малих форм: огорож, лавок, конов’язей тощо. Крім суттєвих особливостей матеріальної культури, споруди вказують на певні елемен- ти духовної. Простежені випадки спорудження будинків на уже обжитому, «щасливому» міс- ці, зв’язок їх взаєморозташування з прямою та бічною родинними лініями. У той час, як сак- ралізація джерел забезпечення водою археоло- гічно невловима, а сліди будівельних жертв на селищах не зафіксовані, особливо, якщо вони були із нетривких матеріалів, щодо печей, як джерел вогню і місця випікання хліба, подібні дії відзначені. Передусім це стосується перено- су їх частин до нового житла. Зверталась увага також на їх руйнування, яке носило, ймовірно, ритуальний характер (Готун 2001а, с. 24—30; Село 2003, с. 163, 164). Останнє простежено і під час недавніх досліджень селища Ходосівка- Рославське (Готун 2008, с. 28). Масштабні розкопки селищ Подніпров’я доз- воляють характеризувати таку особливість ма- сової забудови, як її структуру. Це стосується і впливу природних та суспільних чинників на систему забудови, і особливостей плануван- ня поселень, і хронологічних відмінностей у типах споруд та специфіці їх розташування, і концентрації селищ у агломерації. Особливої уваги заслуговують садиби на поселеннях та їх характеристики (Моця 1999, с. 56, 57; Село 2003, с. 182—191; Відейко, Терпиловський, Пет- рашенко 2005, с. 152—157; Петрашенко 2005а, с. 25; 2005б, с. 40—44). За спостереженнями до- слідників, зміна характеру забудови та певні структурні елементи садиб дозволяють також простежити великі та малі сім’ї і час та особли- вості їх формування. Суттєво, що отримані на селищах дані корелюються з матеріалами похо- вальних пам’яток (Моця 1993, с. 53; 1999, с. 57). Особливості забудови свідчать про наявність функціонально різних поселень, і стосується це виробничої спеціалізації та соціальних функ- цій селищ та їх ділянок. А соціальний аспект в забудові виявлено практично на всіх сели- щах зі значною відкритою площею, чого вар- Готун І.А. Археологічні вивчення будівель давньоруського села Середнього Подніпров’я 98 то очікувати і на інших пунктах (Готун 1995а, с. 121—125; 1995б, с. 374—376; Готун, Моця 2003, с. 10—13; Село 2003, с. 187—191). Підсумовуючи результати опрацювання ма- теріалів розкопок Ліскового, автори аргумен- товано підкреслювали, що наведені матеріали щодо даної неординарної пам’ятки значною мірою спростовують спрощене уявлення про давньоруське село, а отримані дані демонстру- ють практично невичерпні можливості архе- ологічних джерел при вивченні села доби се- редньовіччя (Шекун, Веремейчик 1999, с. 66). Повністю погоджуючись з подібним висновком, варто додати, що це стосується практично всіх поселень, досліджених широкими площами. Отримані у результаті розкопок факти щодо особливостей масової забудови селищ не лише суттєво уточнюють уявлення про сільські посе- лення Київської Русі, як соціально-економіч- ний організм, а докорінно змінюють колишні погляди на цю категорію пам’яток. Археология Украинской ССР. — Т. 3 / В.Д. Баран, Р.С. Орлов, П.П. Толочко и др. — К., 1986. Бідзіля В.І., Паньков С.В. Залізодобувне виробниц- тво на території України та Угорщини на рубежі І — ІІ тис. н. е. // Археологія. — 2000. — № 3. — С. 106— 109. Бродель Ф. Структуры повседневности: возможное и невозможное. — М., 1986. Васюта О.О. Дослідження археологічного комплек- су біля с. Мощонка на Чернігівщині // Чернігівські старожитності: М-ли наук. конф. «Архітектурні та археологічні старожитності Чернігово-Сіверської землі». — Чернігів, 2006. — С. 20—25. Веремійчик О.М. Житлові будови X—XIII ст. у ме- жиріччі пониззя Десни та Дніпра // Проблеми вив- чення середньовічного села на Поліссі. — Чернігів, 1992. — С. 55—57. Веремейчик О.М. Сільські поселення в межиріччі нижньої течії Десни і Дніпра ІХ — першої половини ХІІІ ст.: Автореф. дис. ... канд. іст. наук. — К., 1994. Веремейчик О.М., Готун І.А. Колодязі на давнь- оруських сільських поселеннях // Археологія. — 1995. — № 4. — С. 82—94. Веремейчик О., Готун І. Архітектурний вигляд древньоруського села Чернігово-Сіверської землі. — 1. Житлові будівлі // СЛ. — 1996а. — № 5. — С. 12— 22. Веремейчик О., Готун І. Архітектурний вигляд давньоруського села Чернігово-Сіверської землі. — 2. Ремісничі і промислові, господарські і побутові будівлі // СЛ. — 1996б. — № 6. — С. 64—75. Відейко М.Ю., Терпиловський Р.В., Петрашенко В.О. Давні поселення України. — К., 2005. Готун І.А. Реконструкції ремісничих та госпо- дарських будівель давньоруського поселення Авту- ничі // Археологія. — 1993. — № 4. — С. 59—71. Готун І.А. Виробничі особливості масової забудо- ви давньоруських селищ на Поліссі // М-ли та тези наукової конференції до 130-річчя Житомирського краєзнавчого музею (11—13 жовтня 1995 р.). — Жи- томир, 1995а. — С. 121—125. Готун І.А. Давньоруські селища Середнього Подніпров’я: соціальні особливості масової забудо- ви // VII Всеукр. наук. конф. «Іст. краєзнавство в Ук- раїні: традиції і сучасність». М-ли плен. і секц. засі- дань. — К., 1995б. — Ч. II. — С. 374—376. Готун І.А. Лісохімічний промисел на давньоруських селищах Середнього Подніпров’я // Наукові записки з української історії. Зб. наук. статей. — Переяслав- Хмельницький, 2000. — С. 24—33. Готун І. Археологічні матеріали про роль будівель в духовному житті давнього населення // Етно- культурні процеси у Середньому Подніпров’ї за ма- теріалами археологічних досліджень: М-ли наук. конф., присвяч. 10-річчю відкриття комплексу архе- ол. пам’яток між селами Малополовецьке та Яхни Фастів. р-ну Київ. обл. (груд. 2001 р., м. Фастів). — К., 2001а. — С. 24—30. Готун І. Давньоруський гончарний горн з Малопо- ловецького // Археологічні пам’ятки Фастівщини: проблеми дослідження і охорони / Наук.-інф. бюле- тень «Прес-музей». — № 10—11 за 1998 р. — Фастів, 2001б. — С. 155—161. Готун І.А., Дудко О.С., Сорокін С.О. Культ води в слов’янських віруваннях і деякі міркування щодо колодязів на середньовічних пам’ятках // Пам’ятки християнської культури Чернігівщини (М-ли наук. конф.). — Чернігів, 2002. — С. 62—70. Готун І.А., Моця О.П. Дослідження сільських пам’яток епохи Київської Русі в Україні // УІЖ. — 2003. — № 3. — С. 8—13. Готун І.А. Споруди для обробки продуктів та збері- гання припасів на давньоруських селищах Серед- нього Подніпров’я // Проблеми археології Середньо- го Подніпров’я: До 15-річчя заснування Фастівського державного краєзнавчого музею. — Київ; Фастів, 2005. — С. 342—347. Готун І.А. Неординарність давньоруського села на прикладі селища Ходосівка-Рославське // Археоло- гія. — 2008. — № 3. — С. 25—34. Енукова О.Н. Домостоительство населения между- речья Сейма и Псла в IX—XIII вв. — Курск, 2007. Звіздецький Б.А. Археологічні дослідження Гульсь- кої давньоруської експедиції // АДУ у 1990 р. — Пре- принт. — К., 1991. Звіздецький Б.А., Готун І.А. Будівлі селища Гуль- ськ та їх значення для вивчення соціально-еконо- мічного феномену поліського села кінця I тис. // Ар- хеологія. — 1997. — № 2. — С. 32—52. Коваленко В., Моця А. Жилища гончаров ХІ—ХІІ вв. на селище Автуничи на Черниговщине // Гістарыч- на-археалагічны зборнік. — № 12. — Мінск, 1997. — С. 135—142. Кучінко М.М. Давньоруське городище Вал в Надстир’ї. — Луцьк, 1996. Ляпушкин И.И. Городище Новотроицкое: О культу- ре восточных славян в период сложения Киевского государства // МИА. — № 74. — М., 1958. Макаров Н.А. Археологическое изучение северно- русской деревни: пути, подходы, результаты // Сель- ская Русь в IX—XVI веках. — М., 2008. — С. 5—15. Михайлина Л.П. Населення Верхнього Попруття VIII—X ст. — Чернівці, 1997. Монгайт А.Л. Старая Рязань / Материалы и иссле- дования по археологии древнерусских городов. — Т. IV // МИА. — № 49. — М., 1955. Моця А.П. Исследования летописного Богуславля // АО 1982 г. — М., 1984. — С. 303, 304. Моця О.П. Населення південно-руських земель ІХ— ХІІІ ст. (за матеріалами некрополів). — К., 1993. Моця А.П. южнорусское село: результаты и перспек- тивы исследований // Славянская археология 1990. Раннесредневековый город и его округа / МАР. — 1995. — Вып. 2. — С. 136—141. 99 Готун І.А. Археологічні вивчення будівель давньоруського села Середнього Подніпров’я Моця О.П. Київська Русь: результати та перспекти- ви досліджень // УІЖ. — 1996. — № 4. — С. 41—49. Моця О.П. Соціальні відносини на селі в давньорусь- кі часи // Археологія. — 1999. — № 2. — С. 50—59. Очерки по истории древней железообработки в Восточной Европе / Н.Н. Терехова, Л.С. Розанова, В.И. Завьялов, М.М. Толмачева. — М., 1997. Павленко С. Исследование производственных ком- плексов овручской средневековой индустрии пиро- филлитового сланца в 2002 г. // Наукові записки з української історії: Зб. наук. статей. — Переяслав- Хмельницький, 2005. — Вип. 16. — С. 195—209. Петраускас А.В. Ремесла та промисли сільського населення Середнього Подніпров’я в IX—XIII ст. — К., 2006. Петрашенко В. Давньоруський комплекс пам’яток поблизу с. Бучак (до проблеми соціально-економічної типології давньоруських поселень) // Наукові записки з української історії: Зб. наук. статей. — Переяслав- Хмельницький, 2005а. — Вип. 16. — С. 23—31. Петрашенко В.А. Древнерусское село (по материа- лам поселений у с. Григоровка). — К., 2005б. Південноруське село ІХ—ХІІІ ст. (Нові пам’ятки ма- теріальної культури).: Навч.-метод. посібник / Під ред. О.П. Моці, В.П. Коваленка, В.О. Петрашен- ко. — К., 1997. Північна експедиція ІА НАН України. Матеріали і дослідження. — Вип. I: Поселення між Ходосів- кою і Лісниками: Дослідження 2003 р. / І.А. Готун, Д.Л. Гаскевич, О.М. Казимір та ін. — К., 2007. Прищепа Б.А., Нікольченко Ю.М. Літописний Доро- гобуж в період Київської Русі. — Рівне, 1996. Раппопорт П.А. О типологии древнерусских поселе- ний // КСИА. — 1967. — Вып. 110. — С. 3—8. Село Київської Русі (за матеріалами південно- руських земель) / С.О. Біляєва, О.М. Веремейчик, Г.О. Вознесенська та ін. — К., 2003. Славяне юго-Восточной Европы в предгосударствен- ный период / В.Д. Баран, Е.В. Максимов, Б.В. Маго- медов и др. — К., 1990. Тараненко С.П. Древнерусский колодец на Подоле // Проблеми археології Середнього Подніпров’я: До 15- річчя заснування Фастівського державного краєзнав- чого музею. — Київ; Фастів, 2005. — С. 319—327. Толочко П.П. Киев и Киевская земля в эпоху фео- дальной раздробленности XII—XIII веков. — К., 1980. Толочко П.П. южная Русь: некоторые проблемы и перспективы историко-археологического изучения // Историко-археологическое изучение Древней Руси. Итоги и основные проблемы / Славяно-русские древ- ности. — Вып. 1. — Л., 1988. — С. 179—194. Толочко П.П. Древнерусский феодальный город. — К., 1989. Толочко П.П. Задачи историко-археологическо- го изучения южной Руси // Проблемы археологии южной Руси: М-лы ист.-арх. семинара «Чернигов и его округа в IX—XIII вв.», Чернигов, 26—28 сент. 1988 г. — К., 1990. — С. 3—6. Томашевський А.П., Павленко С.В. Археологічні до- слідження в Овруцькому районі Житомирської об- ласті у 2002 р. // АВУ 2001—2002 рр. — К., 2003. — С. 279—281. Черенько І. Давньоруські колодязі Чернігова // Се- редньовічні старожитності Південної Русі — Украї- ни. Тези доповідей Другої міжнародної студ. наук. арх. конф. (Чернігів, 11—13 квітня 2003 р.). — Чер- нігів, 2003. — С. 107—111. Чернецов А.В. О некоторых общих проблемах ис- торико-археологического изучения средневековой Руси // Дьнѣслово: Зб. праць на пошану дійсного члена Національної академії наук України Петра Петровича Толочка з нагоди його 70-річчя. — К., 2008. — С. 58—66. Шекун О.В., Веремейчик О.М. Давньоруське посе- лення Ліскове. — Чернігів, 1999. И. А. Г о т у н АРХЕОЛОГиЧЕСКОЕ иЗУЧЕНиЕ пОСТРОЕК ДРЕВНЕРУССКОГО СЕЛА СРЕДНЕГО пОДНЕпРОВЬЯ Отсутствие информации о древнерусских сель- ских поселениях обусловили в последние десяти- летия прошлого века интерес к этой категории па- мятников. Координируемые отделом древнерусской и средневековой археологии раскопки селищ широ- кими площадями позволили выявить материалы, свидетельствующие о высоком уровне развития села Киевской Руси. Особенно информативны в этом от- ношении жилые, ремесленные и промысловые, хо- зяйственные и бытовые сооружения, отражающие разные стороны жизни жителей селищ, а также сис- тема застройки, как показатель социально-экономи- ческой специфики жизни. Серия экспериментов по моделированию объектов позволила уточнить пред- ставления об этой категории материальной куль- туры. I. А. G o t u n ARCHAEOLOGICAL INVESTIGATIONS OF BUILDINGS IN OLD RUSS RURAL SETTLEMENTS ON THE TERRITORY OF MIDDLE DNEPR REGION Absence of information about Old Russian rural settlements have caused interest to this category of monuments during the last decades of the previous century. Excavations on the wide areas of the settle- ments coordinated by department of Old Rus and me- dieval archeology have allowed to reveal the materials testifying the high level of development of Kiev Rus vil- lage. The most informative in this case are inhabited, craft and trade, economic and household constructions reflecting different aspects of life of inhabitants of the settlements. The building system is also important as an indicator of social and economic specificity of life. Series of experiments on modelling of objects has al- lowed to specify representations about this category of material culture.

Археологічне вивчення будівель давньоруського села Середнього Подніпров’я

Institution

Ähnliche Einträge