Трансформація підходів до визначення джерел формування конкурентних переваг підприємства
Досліджено та систематизовано існуючі теоретичні підходи щодо визначення джерел формування конкурентних переваг за основними вимогами ринку. Доведено, що для забезпечення та утримання конкурентостійкості підприємствам в сучасних динамічних умовах розвитку економіки необхідно під час формування конку...
Saved in:
| Date: | 2009 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/8335 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Трансформація підходів до визначення джерел формування конкурентних переваг підприємства / М.В. Чорна // Вісник економічної науки України — 2009. — № 1(15). — С. 184-186. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859739891605176320 |
|---|---|
| author | Чорна, М.В. |
| author_facet | Чорна, М.В. |
| citation_txt | Трансформація підходів до визначення джерел формування конкурентних переваг підприємства / М.В. Чорна // Вісник економічної науки України — 2009. — № 1(15). — С. 184-186. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | Досліджено та систематизовано існуючі теоретичні підходи щодо визначення джерел формування конкурентних переваг за основними вимогами ринку. Доведено, що для забезпечення та утримання конкурентостійкості підприємствам в сучасних динамічних умовах розвитку економіки необхідно під час формування конкурентних переваг застосовувати комплексний підхід.
Исследовано и систематизировано существующие теоретические подходы к определения источников формирования конкурентных преимуществ в соответствие с основными требованиями рынка. Доказано, что для обеспечения и удержания конкурентоустойчивости предприятиям необходимо в современных динамических условиях развития экономики при формирования конкурентных преимуществ применять комплексный подход.
It is explored and existent theoretical approaches are systematized in relation to determination of sources of forming of competitive edges after the basic requirements of market. It is led to, that for providing and maintenance to the concourentostiycist enterprises in the modern dynamic terms of development of economy it is necessary during forming of competitive edges to apply complex approach.
|
| first_indexed | 2025-12-01T16:15:53Z |
| format | Article |
| fulltext |
ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ184
общества способствует экономическому прогрессу, и на-
оборот. Причем, этому «наоборот» отводит решающую
роль: без развитой экономики не возникает ни доверие,
ни гармония: «…почти любой из вопросов современной
политики в сущности упирается в экономику» [3, с. 8].
Выводы.
Идеальный вариант, т. е. такой, при котором эко-
номика получает максимальные возможности развития,
состоит в том, чтобы внешнее управление со стороны
государственной власти — на всех уровнях — стимули-
ровало демократизацию экономики, сужая свое присут-
ствие в ней по мере формирования подготовленности
экономики к самоуправлению, к тому, что получило
название «экономическая демократия».
С точки зрения сегодняшних результатов государ-
ственного управления социально-экономическими про-
цессами в Украине способность и вытекающие отсюда
возможности государства эффективно управлять стра-
ной невелики. И это в то время, когда страна нуждается
в сильном и эффективном государстве.
Сила государства не только в масштабах его управле-
ния экономикой, но и в том, чтобы, понимая свои воз-
можности, ослабленные политическим кризисом, сокра-
тить свое вмешательство в эту сферу: можешь помочь,
поддержать — помоги, поддержи, не можешь — не мешай.
Экономика уже научилась жить на самоуправлении.
А эффективность государства предлагаем измерять
не количеством правительственных «решений», а уров-
нем жизни граждан, находящихся на самых низких сту-
пенях благосостояния.1
Литература
1. Фридман М., Якобсон Шварц А. Монетарная ис-
тория Соединенных Штатов 1867–1960 гг. — К.: «Вак-
лер», 2007. — 880 с.
2. Симоненко В. К. Пятилетка независимости: эконо-
мические эссе. К.: Знание, 2007. — 544 с.
3. Фукуяма Ф. Доверие: социальные добродетели и
путь к процветанию / Пер. с англ. — М.: ООО «Изда-
тельство АСТ»: ЗАО НПП «Ермак», 2004. — 730 с.
Характерною особливістю розвитку будь-якої еко-
номічної системи є її поступове проходження певних
фаз — пожвавлення, піднесення, кризи та депресії, які
циклічно повторюються. Згідно «теорії класичного цик-
лу» сучасна економіка знаходиться на стадії кризи.
Внаслідок посилення інтеграційних та глобалізаційних
процесів як в європейській, так і у світовій економіч-
них системах при високому динамізмі усіх процесів,
кризові явища охопили практично усі країни. Для за-
побігання, нейтралізації та подолання занепаду необ-
хідно розробити адекватні заходи, спрямовані на
відновлення нормального функціонування системи
господарювання на усіх рівнях — світовому, національ-
ному, галузевому та безпосередньо на мікрорівні. Для
стабільного функціонування в умовах несприятливого
зовнішнього середовища будь-яке підприємство має
бути конкурентостійким. Забезпечення конкурентост-
ійкості базується саме на формуванні певних конкурен-
тних переваг та їх утриманні протягом тривалого часу.
Задля вирішення цього завдання підприємство має
знаходити усі можливі джерела їх набуття. Тому на сьо-
годні однією з найактуальніших проблем економіки є
визначення та обґрунтування можливих джерел фор-
мування конкурентних переваг суб’єктів господарюван-
ня різних галузей.
Метою даної статі є систематизація існуючих підходів
щодо визначення джерел формування конкурентних пе-
реваг та обґрунтування найбільш прийнятних та оптималь-
них на сучасній стадії розвитку вітчизняної економіки.
Для чіткого визначення джерел формування конку-
рентних переваг доцільно зупинитися на дослідженні
позицій відомих науковців щодо даного питання. Пере-
думовами формування і розвитку конкурентних переваг
підприємства є системний аналіз детермінуючих факторів
зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства.
Фактори конкурентних переваг підприємства являють
собою матеріальні та нематеріальні умови, необхідні для
формування і розвитку конкурентних переваг у самому
виробничому процесі підприємства, а також у країні його
базування. У залежності від конкретних значень (пара-
метрів) цих факторів підприємство може мати або спри-
ятливі або несприятливі для створення і підтримки кон-
курентної переваги умови виробництва [1, с. 89].
Ще видатні англійські економісти А. Сміт та Д. -
Рікардо базуючись на теорії абсолютних і порівняльних
переваг розробили основи теорії міжнародної торгівлі [2,
с. 612] та сформулювали теорію абсолютної переваги й
довели, що принцип абсолютної переваги є лише част-
кою загального правила. Саме ці вчені вважаються зас-
новниками теорії порівняльних витрат, яка базується на
такій ідеї — при обміні перевагу одержують ті країни, що
виробляють продукцію з меншими витратами. Завдяки
цьому вони виграють на світовому ринку, що і приво-
дить до спеціалізації на виробництві товарів з відносно
меншими, чим в інших країнах, витратами.
М.В. Чорна
канд. екон. наук,
м. Харків
ТРАНСФОРМАЦІЯ ПІДХОДІВ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ДЖЕРЕЛ ФОРМУВАННЯ
КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ ПІДПРИЄМСТВА
ЧОРНА М.В.
1 Действие «закона эскадры», согласно которому общая ско-
рость армады определяется скоростью последнего тихохода.
2009/№1 185
Зазначимо, що основою здобуття конкурентної
переваги, згідно з цим підходом, є наявність певних
ресурсів та факторів виробництва, які забезпечують
мінімальні витрати при виробництві даного виду про-
дукції. Досить близька позиція Ж. — Ж. Ламбена, але він
розширює умови забезпечення конкурентної переваги:
по-перше, це відмінна якість, що являє собою підви-
щену цінність для покупців за рахунок зменшення їх
витрат або за рахунок підвищення ефективності товару;
по-друге, витрати фірми, більш низькі за рахунок
високої продуктивності;
по-третє, ключові компетенції — особливий навик
чи технологія, які створюють унікальну цінність для
споживачів [3, с. 369–373].
М. Портер також підкреслював необхідність особ-
ливої складової і стверджував, що саме новації форму-
ють конкурентні переваги [4].
Професор М. М. Лепа ще розширює орієнтири для
одержання та збереження конкурентних переваг і заз-
начає, що підприємство має [5]:
— орієнтуватися на нові реалії (продавати тим по-
купцям та за такими каналами збуту, які пред’являють
найбільш високі вимоги; зробити нормою підвищення
самих жорстких регламентаційних бар’єрів або стан-
дартів якості товарів; мати джерелом постачання пере-
дових та тих, хто здійснює міжнародний бізнес поста-
чальників, які знаходяться в даній державі; відноситися
до працівників як до постійного персоналу);
— своєчасно помічати назрівши зміни (розпізнава-
ти та обслуговувати нових покупців та посередників, чиї
потреби випереджають потреби інших; підтримувати
постійні відносини з дослідницькими центрами; вивча-
ти усіх конкурентів, особливо нових та незвичних);
— удосконалювати взаємообмін інформацією з по-
купцями, посередниками, постачальниками, підприєм-
ства споріднених галузей.
Представлені точки зору не є суперечливими, але
вони з одного боку відображають еволюцію підходів, а з
іншого не дають чіткої комплексної картини щодо мож-
ливості застосування певних джерел формування конку-
рентних переваг на сучасній стадії розвитку економіки.
В результаті експрес-дослідження існуючих теоре-
тичних підходів щодо формування конкурентних пере-
ваг підприємств можна виділити кілька етапів у відпо-
відності до вимог споживачів до товарів (послуг), які
виробляють та/або реалізують суб’єкти господарюван-
ня, а також з позиції акцентування уваги підприємства-
ми на певних моментах, як правило, стратегічного ха-
рактеру, які дозволяють найповніше задовольнити ці
вимоги [6]. Згідно з виділеними етапами автором даної
статі систематизовано основні підходи до визначення
джерел формування конкурентних переваг (табл. ) та
визначено їхні особливості.
І підхід – «факторний» або «ресурсний» досить ши-
роке розповсюдження мав у ХІХст. (А. Сміт, Д. Рікар-
до). Згідно з цим підходом ключовим джерелом форму-
вання конкурентних переваг є наявність певних факторів
виробництва (ресурсів), а основною вимогою до товарів
(послуг), які виробляють та/або реалізують підприємства
є помірний рівень ціни [7, с. 44; 8, с. 218].
ІІ підхід – «витратний», який був досить популяр-
ним в першій половині ХХ ст. Основними представни-
ками цього підходу можна вважати М. Портера, Е. Мак-
донелла, І. Ансоффа, які ключовим джерелом набуття
конкурентних переваг визнавали стійке зниження вит-
рат, а основною вимогою споживача мінімізацію ціни.
У цей період формуються методологічні засади доціль-
ності та ефективності функціонування великих і надве-
ликих підприємств, обґрунтовуються переваги масово-
го стандартизованого виробництва для задоволення
потреб масових недиференційованих ринків того часу;
розробляється (М. Портером) базова конкурентна стра-
тегія «лідирування за витратами», яка базується на твер-
дженні, що конкурентоспроможність підприємств фор-
мується за рахунок використання ефекту масштабу, зни-
женню собівартості та продажу товарів за цінами, що не
вище цін конкурентів [4; 8; 9., с. 172].
ІІІ підхід, характерний для другої половини ХХ ст. —
«якісний». Його представники основним фактором фор-
мування конкурентних переваг визначають постійне
підвищення якості товарів (послуг), процесів та систем;
вимоги споживачів спрямовані в першу чергу на покра-
щення якісних характеристик товарів (послуг), а не на
їх ціну [10, с. 43; 11, с. 215]. Даному підходу відповідає
базова конкурентна стратегія «диференціації продукції»
(за М. Портером). Характерним для цього періоду є
розвиток системних, комплексних принципів управлін-
ня якістю, принципів «тотального управління якістю»
(Total Quality Control — TQC). Зазначені принципи об-
’єднують та координують роботу всіх підрозділів
підприємства, починаючи з відділів маркетингу та ви-
робничих відділів і закінчуючи роботою з контролю
якості сировини та матеріалів [12, с. 16–17]. В резуль-
таті розвитку даного напрямку формування конкурент-
них переваг фірми (підприємства) стало створення за-
гальноприйнятих систем управління якістю, які транс-
формувалися у визнані міжнародними стандартами серії
ISO-9000 різні варіанти конкретизації концепції TQM
(Total Quality Management).
ІV підхід «адаптивний» (70–80-і рр. ХХ ст.) ключо-
вим джерелом формування конкурентних переваг розг-
лядав гнучкість (адаптивність) фірми (підприємства) з
метою забезпечення можливостей негайного реагуван-
ня на зміни потреб ринку та/або ініціювання виникнен-
ня цих потреб при постійній зміні вимог споживачів.
Саме в цей період було створено у виробничій сфері
САПР (систем автоматизованого проектування про-
дукції), АСУТП (автоматизованих систем управління
технологічними процесами), ГВС (гнучких виробничих
Таблиця
Систематизація теоретичних підходів до визначення
джерел формування конкурентних переваг
№ Назва Ринкові вимоги Основні джерела
конкурентних переваг
1. «Факторний»
«Ресурсний»
Товари за помірними
цінами
Наявність факторів (ресурсів)
виробництва
2. «Витратний» Мінімальні ціни Неухильне зниження витрат
3. «Якісний» Покращені якісні
характеристики Постійне підвищення якості
4. «Адаптивний» Постійні зміни вимог
споживачів Гнучкість, адаптивність
5. «Інноваційний» Оригінальність,
неповторність товарів Інновації
6. «Інформаційний»
Оригінальність,
співвідношення ціна-
якість
Знання, інформація, час
ЧОРНА М.В.
ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ186
систем); а в управлінській — механізми стратегічного
управління функціонуванням та розвитком фірми [6,
с. 205–206].
V підхід «інноваційний», який активно розвивав-
ся на прикінці ХХ ст., основним джерелом форму-
вання конкурентних переваг визначав інновації при
цьому акцентуючи увагу на обов’язковості стратегі-
чного характеру даного джерела. При цьому вимоги
споживачів спрямовані на те, щоб товари відрізня-
лися від аналогів, відображали оригінальність й інди-
відуальні смаки покупців [13, с. 12]. Базовою страте-
гією даного підходу є стратегія «впровадження ново-
введень» [14, с. 142].
VI підхід «інформаційний» (кінець ХХ ст. початок
ХХІст.): у якості ключового джерела формування кон-
курентних переваг визначаються знання, інформація та
час [6; 15, с. 107; 16, с. 433–435]. Базовими стратегіями,
спрямованими на формування часових конкурентних
переваг є: «підвищення швидкості реагування на зміни
споживчого попиту», «прискорення процесів розробки
та постановки на виробництво нових товарів», «скоро-
чення термінів постачання продукції або надання по-
слуг» [6].
З метою забезпечення зростання рівню знань кож-
на фірма (підприємство) має вирішити такі завдання:
— надбання знань — використання вже сформова-
них людством знань та їх адаптування до своїх потреб;
передбачається також отримання знань шляхом прове-
дення НДДКР і за рахунок використання місцевих дже-
рел знань;
— засвоєння знань — створення сприятливих умов
для навчання працівників протягом всього життя;
— передача знань — ефективне використання
новітніх інформаційних і телекомунікаційних технологій
з метою посилення власних конкурентних позицій [17,
с. 152].
Багато дослідників у якості ключового фактору
стратегічного успіху підприємств визначають час та ви-
діляють основні напрямки ефективного управління
ним — економія часу шляхом скорочення тривалості всіх
процесів; пунктуальність шляхом дотримання термінів;
часова гнучкість; інноваційність, тобто розробка нових
продуктів та технологічних процесів.
Результати проведеного дослідження дозволяють
стверджувати, що усі виділені підходи розглядають ок-
ремі джерела формування конкурентних переваг, які є
найбільш характерними для певного періоду досліджен-
ня. Для забезпечення та утримання конкурентостійкості
підприємствам в сучасних динамічних умовах розвитку
економіки, якій притаманні кризові явища, не тільки
доцільно, а й необхідно під час формування конкурен-
тних переваг застосовувати комплексний підхід. Даний
підхід має базуватися на гнучкому відборі джерела або
сукупності джерел характерних для будь-якого з розгля-
нутих. Цей відбір повинен ґрунтуватися на сучасних
вимогах визначеного сегменту ринку та споживачів і
враховувати особливості даної фази економічного цик-
лу — зниження обсягів виробництва та реалізації, змен-
шення купівельної спроможності споживачів тощо. Роз-
робку методики такого відбору планується здійснити у
подальших роботах.
Література
1. Экономическая стратегия фирмы: Учебн. пособие /
Под ред. А. П. Градова. — 3-е изд., испр. — СПб.: Спец-
Лит, 2000. — 588 с.
2. Курс экономической теории: Учебник. — 4-е изд.,
доп. и перераб. — Киров: «АСА», 2001 г. — 752 с.
3. Ламбен Жан-Жак. Менеджмент, ориентированный
на рынок. Перев. с англ. под ред. В. В. Колганова. —
СПб.: Питер. — 2004. — 800 с.
4. Портер М. Конкурентное преимущество: Как достичь
высокого результата и обеспечить его устойчивость /
Майкл Е. Портер; Пер. с англ. — М.: Альпина Бизнес Букс,
2005. — 715 с.
5. Лепа Н. Н. Управление конкурентними преимуще-
ствами предприятия /НАН Украины. Институт эконо-
мики промышленности. — Донецк: ООО «Юго-Восток,
Лтд» 2003. — 296 с.
6. Омельяненко Т. В. Конкурентоспроможність фірми:
парадигми ХХ сторіччя та їхня діалектика в умовах
вітчизняного бізнес-середовища // Стратегія економіч-
ного розвитку України: Наук. зб. Вип. 4 / Відп. ред.
О. П. Степанов. — К.: КНЕУ, 2001. — с. 205–208.
7. Павленко Ф., Якубовський М. Підвищення конку-
рентоспроможності виробництва в країнах з перехідною
економікою // Економіка України. — 1998. — № 11. —
с. 42–51.
8. Портер М. Международная конкуренция: Пер. с
англ. / Под ред. и с пред. В. Д. Щетинина. — М.: Меж-
дународные отношения, 1993. — 896 с.
9. Ансофф И., Макдоннелл Э. Дж. Новая корпоратив-
ная стратегия / Пер. с англ. — СПб.: Питер Ком, 1999. —
416 с.
10. Ситніченко В. Тенденції якості у новому тися-
чолітті // Стандартизація, сертифікація, якість. —
2000. — №3. — с. 42–46.
11. Шевченко О. Л. Якість і конкурентоспроможність
продукції, їх місце в стратегії маркетингу // Стратегія
економічного розвитку України: Наук. зб. Вип. 4 / Відп.
ред. О. П. Степанов. — К.: КНЕУ, 2001. — с. 208–216.
12. Лапидус В. А. Всеобщее качество (TQM) в россий-
ских компаниях / Гос. университет управления; Нацио-
нальный фонд подготовки кадров. — М.: ОАО «Типог-
рафия «Новости», 2000. — 432.
13. Кремнев Г. Р. Управление производительностью и
качеством: 17-модульная программа для менеджеров
«Управление развитием организации». Модуль 5. — М.:
ИНФРА-М, 2000. — 256 с.
14. Азоев Г. Л., Челенков А. П. Конкурентные преиму-
щества фирмы. — М.: ОАО «Типография «НОВОСТИ»,
2000. — 256 с.
15. Davenport T. H., Glaser J. Just-in-time delivery comes
to knowledge management // Harvard Business Review. —
2002. — Vol. 80. — №7 (July). — P. 107–111.
16. Johnson G., Scholes K. Exploring corporate strategy:
Text and Cases. 4th ed. — London: Prentice Hall, 1997. —
873 p.
17. Егоров И. Ю. »Экономика, базирующаяся на зна-
ниях» и «инновационное развитие экономики»: сравни-
тельный анализ концепций // Матеріали І Добровської
конференції з наукознавства та історії науки (13–14
березня 2001 р.). — К.: Фенікс, 2002. — с. 151–154.
ЧОРНА М.В.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-8335 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1729-7206 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T16:15:53Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Чорна, М.В. 2010-05-21T08:48:38Z 2010-05-21T08:48:38Z 2009 Трансформація підходів до визначення джерел формування конкурентних переваг підприємства / М.В. Чорна // Вісник економічної науки України — 2009. — № 1(15). — С. 184-186. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 1729-7206 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/8335 Досліджено та систематизовано існуючі теоретичні підходи щодо визначення джерел формування конкурентних переваг за основними вимогами ринку. Доведено, що для забезпечення та утримання конкурентостійкості підприємствам в сучасних динамічних умовах розвитку економіки необхідно під час формування конкурентних переваг застосовувати комплексний підхід. Исследовано и систематизировано существующие теоретические подходы к определения источников формирования конкурентных преимуществ в соответствие с основными требованиями рынка. Доказано, что для обеспечения и удержания конкурентоустойчивости предприятиям необходимо в современных динамических условиях развития экономики при формирования конкурентных преимуществ применять комплексный подход. It is explored and existent theoretical approaches are systematized in relation to determination of sources of forming of competitive edges after the basic requirements of market. It is led to, that for providing and maintenance to the concourentostiycist enterprises in the modern dynamic terms of development of economy it is necessary during forming of competitive edges to apply complex approach. uk Інститут економіки промисловості НАН України Наукові статті Трансформація підходів до визначення джерел формування конкурентних переваг підприємства Трансформация подходов к определению источников формирования конкурентных преимуществ предприятий Transformation of approaches to determination of sources of forming of competitive edges of enterprise Article published earlier |
| spellingShingle | Трансформація підходів до визначення джерел формування конкурентних переваг підприємства Чорна, М.В. Наукові статті |
| title | Трансформація підходів до визначення джерел формування конкурентних переваг підприємства |
| title_alt | Трансформация подходов к определению источников формирования конкурентных преимуществ предприятий Transformation of approaches to determination of sources of forming of competitive edges of enterprise |
| title_full | Трансформація підходів до визначення джерел формування конкурентних переваг підприємства |
| title_fullStr | Трансформація підходів до визначення джерел формування конкурентних переваг підприємства |
| title_full_unstemmed | Трансформація підходів до визначення джерел формування конкурентних переваг підприємства |
| title_short | Трансформація підходів до визначення джерел формування конкурентних переваг підприємства |
| title_sort | трансформація підходів до визначення джерел формування конкурентних переваг підприємства |
| topic | Наукові статті |
| topic_facet | Наукові статті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/8335 |
| work_keys_str_mv | AT čornamv transformacíâpídhodívdoviznačennâdžerelformuvannâkonkurentnihperevagpídpriêmstva AT čornamv transformaciâpodhodovkopredeleniûistočnikovformirovaniâkonkurentnyhpreimuŝestvpredpriâtii AT čornamv transformationofapproachestodeterminationofsourcesofformingofcompetitiveedgesofenterprise |