Дослідження городища Чорнобиль. Проблеми та перспективи середньовічної археології в зоні відчуження

У статті подаються коротка історична довідка про Чорнобиль та попередні дані археологічних розкопок давньоруського городища Чорнобиль. Розглядаються проблеми археологічних досліджень в зоні відчуження та визначаються перспективні напрямки подальших робіт. Впервые Чернобыль упоминается в письменн...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:	Археологія і давня історія України
Datum:	2010
1. Verfasser:	Переверзєв, С.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут археології НАН України 2010
Schlagworte:	Дослідження проблем середньовічної археології та історії
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/83442
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Дослідження городища Чорнобиль. Проблеми та перспективи середньовічної археології в зоні відчуження / С.В. Переверзєв // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2010. — Вип. 1. — С. 328-334. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-83442
record_format	dspace
spelling	Переверзєв, С.В. 2015-06-19T17:05:00Z 2015-06-19T17:05:00Z 2010 Дослідження городища Чорнобиль. Проблеми та перспективи середньовічної археології в зоні відчуження / С.В. Переверзєв // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2010. — Вип. 1. — С. 328-334. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. XXXX-0122 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/83442 У статті подаються коротка історична довідка про Чорнобиль та попередні дані археологічних розкопок давньоруського городища Чорнобиль. Розглядаються проблеми археологічних досліджень в зоні відчуження та визначаються перспективні напрямки подальших робіт. Впервые Чернобыль упоминается в письменных источниках в 1193 году. В 2003 г. в результате археологических разведок в зоне отчуждения было определено местонахождение летописного Чернобыля. На протяжении 2005—2008 годов проводились раскопки, в результате которых был получен значительный археологический материал. В 2007 году была осуществлена топографическая съемка местонахождения городища. В результате работ в 2008 г. на месте летописного Чернобыля был выявлен культурный слой конца Х — начала ХІ вв. К сожалению, до сих пор не найден посад и остатки укреплений городища. Исследуемая территория зоны отчуждения, которая стала основой древнерусской Чернобыльской волости средневекового Чернобыльского повета, насыщена уникальными археологическими комплексами памятников с сохранившимися историческими ландшафтами национального и всемирного значения. Однако до сих пор эти объекты не взяты на Государственный учет. Поэтому сегодня приоритетными задачами должно стать комплексное изучение системы заселения микрорегиона, осуществление учета объектов культурного наследия путем их паспортизации и внесения в Государственный реестр. Chernobyl was mentioned in «Tale of Bygone Years» in 1193 for the first time. The location of chronicle Chernobyl was indentified in 2003 as a result of archaeological researching in Exclusion zone. Excavations during 2005—2008 gave a significant archaeological material. A topographical mapping of hillfort’s location was made in 2007. As a result of works on the territory of chronicle Chernobyl in 2008 a cultural layer of X—XI century was found. For a pity, a craft suburb and remnants of fortification were not located until now. An exploring territory, which became the basis of chronicle Chernobyl hillfort, represented the most ancient zone of Slavic-Russian ethnogenesis. This territory is saturated with unique complexes of archaeological sites in addition of preserved historical landscapes of national and worldwide value. However, all these objects are not taken to the State registration yet. That is why a complex exploration of micro-regional colonization’s system must become a priority task for today. Among these tasks there are also registration of cultural heritage objects by the way of their certification and State register recording. uk Інститут археології НАН України Археологія і давня історія України Дослідження проблем середньовічної археології та історії Дослідження городища Чорнобиль. Проблеми та перспективи середньовічної археології в зоні відчуження Исследование городища Чернобыль. Проблемы и перспективы средневековой археологии в зоне отчуждения Exploring of Chernobyl hillfort. Problems and perspectives of medieval archaeology in exclusion zone Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Дослідження городища Чорнобиль. Проблеми та перспективи середньовічної археології в зоні відчуження
spellingShingle	Дослідження городища Чорнобиль. Проблеми та перспективи середньовічної археології в зоні відчуження Переверзєв, С.В. Дослідження проблем середньовічної археології та історії
title_short	Дослідження городища Чорнобиль. Проблеми та перспективи середньовічної археології в зоні відчуження
title_full	Дослідження городища Чорнобиль. Проблеми та перспективи середньовічної археології в зоні відчуження
title_fullStr	Дослідження городища Чорнобиль. Проблеми та перспективи середньовічної археології в зоні відчуження
title_full_unstemmed	Дослідження городища Чорнобиль. Проблеми та перспективи середньовічної археології в зоні відчуження
title_sort	дослідження городища чорнобиль. проблеми та перспективи середньовічної археології в зоні відчуження
author	Переверзєв, С.В.
author_facet	Переверзєв, С.В.
topic	Дослідження проблем середньовічної археології та історії
topic_facet	Дослідження проблем середньовічної археології та історії
publishDate	2010
language	Ukrainian
container_title	Археологія і давня історія України
publisher	Інститут археології НАН України
format	Article
title_alt	Исследование городища Чернобыль. Проблемы и перспективы средневековой археологии в зоне отчуждения Exploring of Chernobyl hillfort. Problems and perspectives of medieval archaeology in exclusion zone
description	У статті подаються коротка історична довідка про Чорнобиль та попередні дані археологічних розкопок давньоруського городища Чорнобиль. Розглядаються проблеми археологічних досліджень в зоні відчуження та визначаються перспективні напрямки подальших робіт. Впервые Чернобыль упоминается в письменных источниках в 1193 году. В 2003 г. в результате археологических разведок в зоне отчуждения было определено местонахождение летописного Чернобыля. На протяжении 2005—2008 годов проводились раскопки, в результате которых был получен значительный археологический материал. В 2007 году была осуществлена топографическая съемка местонахождения городища. В результате работ в 2008 г. на месте летописного Чернобыля был выявлен культурный слой конца Х — начала ХІ вв. К сожалению, до сих пор не найден посад и остатки укреплений городища. Исследуемая территория зоны отчуждения, которая стала основой древнерусской Чернобыльской волости средневекового Чернобыльского повета, насыщена уникальными археологическими комплексами памятников с сохранившимися историческими ландшафтами национального и всемирного значения. Однако до сих пор эти объекты не взяты на Государственный учет. Поэтому сегодня приоритетными задачами должно стать комплексное изучение системы заселения микрорегиона, осуществление учета объектов культурного наследия путем их паспортизации и внесения в Государственный реестр. Chernobyl was mentioned in «Tale of Bygone Years» in 1193 for the first time. The location of chronicle Chernobyl was indentified in 2003 as a result of archaeological researching in Exclusion zone. Excavations during 2005—2008 gave a significant archaeological material. A topographical mapping of hillfort’s location was made in 2007. As a result of works on the territory of chronicle Chernobyl in 2008 a cultural layer of X—XI century was found. For a pity, a craft suburb and remnants of fortification were not located until now. An exploring territory, which became the basis of chronicle Chernobyl hillfort, represented the most ancient zone of Slavic-Russian ethnogenesis. This territory is saturated with unique complexes of archaeological sites in addition of preserved historical landscapes of national and worldwide value. However, all these objects are not taken to the State registration yet. That is why a complex exploration of micro-regional colonization’s system must become a priority task for today. Among these tasks there are also registration of cultural heritage objects by the way of their certification and State register recording.
issn	XXXX-0122
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/83442
citation_txt	Дослідження городища Чорнобиль. Проблеми та перспективи середньовічної археології в зоні відчуження / С.В. Переверзєв // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2010. — Вип. 1. — С. 328-334. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT pereverzêvsv doslídžennâgorodiŝačornobilʹproblemitaperspektiviserednʹovíčnoíarheologíívzonívídčužennâ AT pereverzêvsv issledovaniegorodiŝačernobylʹproblemyiperspektivysrednevekovoiarheologiivzoneotčuždeniâ AT pereverzêvsv exploringofchernobylhillfortproblemsandperspectivesofmedievalarchaeologyinexclusionzone
first_indexed	2025-11-24T16:28:06Z
last_indexed	2025-11-24T16:28:06Z
_version_	1850485120688979968
fulltext	328 В статті подаються коротка історична довід- ка про Чорнобиль та попередні дані археологічних розкопок давньоруського городища Чорнобиль. Роз- глядаються проблеми археологічних досліджень в зоні відчуження та визначаються перспективні напрямки подальших робіт. К л ю ч о в і с л о в а: Чорнобиль, історія, замок, археологічні дослідження, городище, топографія, планіграфія, стратиграфічні особливості, куль- турний шар давньоруського часу, зона відчуження. Першу згадку про існування міста Чорно- биля знаходимо в Іпатіївському літописі під 1193 р.: князь Вишгородський і Туровський Ростислав (1180—1195 рр.), син великого князя Київського Рюрика «...ѣха с лововъ ѿ Чернобъэлѧ в Торцькъэи...» (Ипатьевская 2001, стб. 677). Наступна згадка Чорнобиля міститься у т.зв. «Списку городов дальніх і ближніх»: «А се Ки- евьскыи гроди: ... на Припетѣ Чернобыль... » (Нов- городская 2000, с. 476). «Список» датується ІІ половиною XIV cт (1380 р.), але більшість до- слідників погоджується, що за основу «Списку» служив який текст давньоруського походження (див напр.: Тихомиров 1979, с. 84—89). На думку П. Клепатського, який cпирається на грамоту Олелька Володимировича шлях- тичу Ларіону Валевському (яка звільняла ос- таннього від служби «неділі Чорнобильської»), Чорнобильський замок вже існує в середині XV ст. Але, очевидно, замок був розорений та- тарами (близько 1473 чи 1482) й відновлений лише в 20-х роках XVI ст. (Клепатський 2007, с. 254). Очевидно тоді ж оформляється Чорнобиль- ський повіт, який існує до 1569 р. У 1568 році Сигізмунд Август жалує «...пану Филону Семе- новичу Кмите замок наш Чернобиль на веч- но...» (АюЗР 1886, с. 223): Чорнобиль втрачає статус повітового міста, а вже наступного року постановою Люблінського сейму «Чернобиль- ский повет инкорпорирован к Киевскому ста- роству» (АюЗР 1886, с. 225; Клепатський 2007, с. 256). Збереглась також люстрація 1552 р. з деталь- ним описом Чорнобильського замку (АюЗР 1886, № 82). Замок будований з соснового дере- ва, укріплений з напольної сторони спеціаль- но (?!) прокопаним ровом (глибиною 2 саж- ні), розташовувався в місті злиття рр. Ужа й Прип’яті. На площі замку у 22 × 17 сажнів, розміщувалося 18 різноманітних будівель та дві вартові вежі. З першої половини ХVІІ й до кінця ХVІІ століття Чорнобиль перебуває у власності шля- хетських рідів Сапєг та Ходкевичів (Похиле- вич, 2007, с. 188—190). Історія археологічних досліджень. Вліт- ку 1914 року Київським Товариством Охоро- ни пам’яток старовини та мистецтва разом з Київським відділенням Імператорського Русь- кого Воєнно-Історичного Товариства з ініціа- тиви С. Вельміна була проведена екскурсія в Чорнобиль. Спеціально до приїзду екскурсан- тів С. Вельміним в місті та околицях були про- ведені невеликі археологічні дослідження 1. Зокрема, в Чорнобилі здійснено шурфування садиби замку («замок Ходкевича»), повністю розкопано один курган в місті (в садибі А. Ко- валенка, трупоспалення датоване ІХ—Х ст.). Розкопки ще одного кургану в тій же групі не були закінчені (Вельмін 1914, с. 4). 1. Дякуємо співробітникам Інституту археології НАНУ В.К. Козюбі та С.В. Павленку, які звернули нашу увагу на роботи проведені С.П. Вельміним та на дослідження Ф.А. Козубовського та М.П. Кучери (про які нижче). С. В. П е р е в е р з є в (К и ї в) ДОСЛІДЖЕННЯ ГОРОДиЩА ЧОРНОБиЛЬ. пРОБЛЕМи ТА пЕРСпЕКТиВи СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ АРХЕОЛОГІЇ В ЗОНІ ВІДЧУЖЕННЯ 329 Переверзєв С.В. Дослідження городища Чорнобиль. Проблеми та перспективи середньовічної археології в зоні відчудження Під час своїх досліджень С. Вельмін зна- ходив в межах містечка фрагменти кераміки Х—ХІ ст., уламки плінфи (?) («кирпичи велико- княжеской эпохи») та інші речі (зокрема вироби з металу) давньоруського часу. В місті, а також навкруги нього, дослідник засвідчив існування декількох груп курганів (від 8 до 12 курганів кожна) (Вельмин 1914, с. 1, 2). Зазначимо, що це єдині відомі нам дослідження, проведені на території міста Чорнобиля. Крім того, С. Вельміним були оглянуті й до- сліджені розмиті весняним паводком печери в ур. Стрижев 1 (2 версти вище по течії р. Стара Прип’ять від Чорнобиля), датування й призна- чення яких залишилось не з’ясованим. Також проведені обміри, складено план та розрізано вал городища в ур. Гримово (садиба г. Казна- чеєва). Під час дослідження городища знайде- но велику кількість орнаментованої кераміки, яку, на думку дослідника, потрібно датувати ІХ—Х ст. (Вельмин 1914, с. 3, 6—8, рис. ІІ— VI). На територіях, які на сьогодні входять до зони відчуження, а раніше входили до складу району—волості—повіту й, очевидно, складали основу давньоруської Чорнобильської волості, систематичних археологічних досліджень та- кож не проводилось. Нам відомі лише дослід- ження, проведені у 1934 р. експедицією ІІМК України під керівництвом Ф.А. Козубовського та дослідження городищ в Чорнобильському районі проведені М.П. Кучерою (Козубовський № 41; Кучера 1976а; 1976б). Експедицією Ф. Козубовського були обсте- жені обидва береги р. Дніпро на протязі від м. Вишгорода до устя р. Припяті, виявлено 55 різночасових пам’яток (Козубовський № 41, с. 1). Матеріали експедиції надзвичайно важ- ливі, оскільки обстежувались території затоп- лені пізніше водами Київського водосховища. Місцевості, що підлягали затопленню обстежу- вались також експедиціями Інституту архео- логії в 1950—60 роках ХХ cт. (Шендрик 1977, с. 51—57). Розвідками М.П. Кучери на території району були обстежені 2 городища поблизу сіл Лелев та Медвин. На обох городищах виявлені куль- турні нашарування милоградської культури та давньоруського (ХІІ—ХІІІ ст.) часу (Кучера 1976а, с. 88). Як видно з цього короткого огляду, плано- мірних систематичних документованих архео- логічних дослідів як самого міста Чорнобиля, 1. До речі, з цим урочищем Л. Похилевич ототожню- вав літописний Стрижев (Стрежев) — місто Поло- цького князівства, згадане в літописах під 1127 та 1160 рр. На його думку, пізніше Стрижев було пе- рейменовано в Чорнобиль (Похилевич 2007, с. 188). За його відомостями на території вказаного урочи- ща були помітні сліди кам’яних фундаментів. Ці дані дослідженнями С. Вельміна не підтвердились (Вельмін 1914, с. 7). так і прилеглих місцевостей до нашого часу не проводилось. Зазначимо, що одним із напрям- ків наших майбутніх досліджень є виявлення нових й деталізація даних про попередні до- слідження, а також їх перевірка в польових умовах. Так, наприклад, потребують перевірки та локалізації свідчення «Археологічної карти» В.Б. Антоновича (Антонович 1895, с. 3—7) 2, опрацювання даних експедиції Ф. Козубовсь- кого та визначення хронологічної приналеж- ності виявлених під час її роботи пам’яток, сис- тематизація матеріалів досліджень 1950—60-х років, тощо. Перші дані про наявність та склад серед- ньовічного культурного шару давнього Чорно- биля з’явилися у 2003 році внаслідок розвідок, проведених Чорнобильською експедицією Ін- ституту археології Національної Академії Наук України за договором МНС України № 10/4— 96 під керівництвом В. Манька. Восени 2003 р. В. Манько визначив наявність неушкоджених ділянок культурного шару потужністю більше 1 м по вул. Петровського (Манько, Залізняк та ін. 2003/171). У 2007 р. археологічною експедицією під керівництвом О. Переверзєвої було проведено топографічну зйомку місцевості, зокрема мису, на якому розташоване городище. За допомогою високоточних приладів було визначено геогра- фічні координати місця розкопу — 51º27389’ північної широти та 30°23777’ східної довготи (Манько, Переверзєва 2009). Топографія та планіграфія. У процесі топографічних робіт, проведених у 2007 р., 2. А.В. Куза з посиланням на «Археологічну карту Київської губернії» повідомляє про знахідку в Чор- нобилі скарбу срібних прикрас ХІІ—ХІІІ ст. (Куза 1996, с. 98). В самій роботі В.Б. Антоновича свідчен- ня про цю знахідку відсутні, але наводяться дані про знахідку в 1879 р. скарбу срібних римських монет І—ІІ ст. н. е. (Антонович 1895, с. 5). Рис. 1. Чорнобильськ городище. План розташуван- ня розкопу Переверзєв С.В. Дослідження городища Чорнобиль. Проблеми та перспективи середньовічної археології в зоні відчудження 330 з’ясовано, що Чорнобильське городище знахо- диться на високому мису корінної тераси пра- вого берегу р. Прип’ять на висоті близько 40— 50 м над рівнем води. Мис складений з лесів і ґрунтів алювіально-делювіального походжен- ня. Остаточне формування сучасного вигляду мису пов’язано з відкладеннями чорноземів потужністю до 1 м (рис. 1; 2). Мис розмірами 75 м на 60 м має овальну фор- му і займає площу 0,45 га. Східна сторона мису обмежена крутим схилом, який спускається до надзаплавної тераси Прип’яті. Північна сторо- на мису досить чітко визначається за залишка- ми давнього яру або тальвегу зниклого джерела. Яр частково засипаний у процесі будівельних робіт ХХ ст. Південна сторона мису також виз- начається наявністю яру глибиною близько 3 м. Не виключено, що вибір місця розташування Чорнобильського городища пов’язаний саме з використанням природних укріплень-ярів, які використовувались як фортечні рови. Швидше за все, у середньовічний час південний та пів- нічний яри з’єднувались або штучно подовжу- валися. Місце імовірного з’єднання ровів зараз знаходиться впритул до частини колишньої вулиці Петровського. Не виключено, що сучас- на вулиця Петровського маркує трасу давнього шляху, який забезпечував прохід на територію середньовічного городища (рис. 2). Про це свід- чать численні знахідки кераміки ХІІ—ХVІІІ ст. по вулиці Петровського та на стадіоні міста Чорнобиль, звідки починається вулиця. При цьому, культурний шар на зазначених ділян- ках поки що не виявлений. Для топографічної зйомки був обраний ре- пер у центрі площі Чорнобильського городища. Ізобарні лінії проводилися через кожні 0,5 м. З’ясовано, що площа городища досить рівна, падіння відбувається з інтенсивністю до 0,5 м на 10 м як по лінії південь—північ, так і по лінії схід—захід. Чітка прив’язка городища до будинків по вулиці Петровського дає можливість абсолют- но точної кореляції відзнятої ділянки з будь- якою мапою масштабів від 1 : 10000 і більше (рис. 2). Методика дослідження. Роботи на місці розташування пам’ятки було розпочато з роз- чистки від дерев та кущів території площею близько 500 м2. Для виконання робіт були за- лучені працівники підприємства «Чорнобиль- ська пуща». Після розчистки виконано розмітку розкопу на умовні квадрати 2 × 2 м, виконано горизонтальну зачистку й нівелювання денної поверхні всієї площі. Дерновий шар знімався лопатами, культурний шар було вирішено від- працьовувати кельмами та ножами умовними горизонтами потужністю 0,1—0,2 м. Роботи проводяться вручну з застосуванням сучасних методик екскавації з видаленням за межі розкопу відпрацьованого ґрунту. Одно- часно проводяться додаткові дослідження за- хисних укріплень та посаду (методом шурфу- вання та зачисток). Усі об’єкти, виявлені під час розкопок, були ретельно досліджені та за- фіксовані в плані. При відпрацюванні об’єктів робилась необхідна кількість розрізів з метою виявлення їх стратиграфії. Паралельно вела- ся фотофіксація виявлених об’єктів та етапів їх дослідження. Стратиграфічні особливості та опис культурного шару. Розкопки 2008 р. показа- ли таку стратиграфію пам’ятки: 1. Дерновий шар — темно-сірий гумусований грунт (до 0,30 м від рівня денної поверхні); 2. Гумус бурий з домішками піску (0,30— 0,70 м); 3. Гумус сірий сильно опіщанений (0,70— 0,90 м); 4. Пісок темно-попелястий гумусований (0,90— 1,10 м); 5. Пісок сіро-жовтий (простежений до глибини 2,5 м). Дерновий шар містить, в основному, знахід- ки сучасного періоду (XVIII—XX ст.) та пере- відкладені залишки матеріальної культури Х—ХVII століть. Прошарок другого шару (до –0,85—0,95 від R0) у верхній частині містить залишки ма- теріальної культури XVII століття, в ниж- ній — матеріали XIІI—ХІV століть. На більшій території досліджуваної пам’ятки матеріали се- редньовічні та матеріали нового часу в другому шарі знаходяться у пере-відкладеному стані, є змішаними. Предмети матеріальної культури Давньої Русі, зокрема XII—XІII століть, в основному, пов’язуються з третім та четвертим горизонта- Рис. 2. Топографічний план чорнобильського горо- дища 331 Переверзєв С.В. Дослідження городища Чорнобиль. Проблеми та перспективи середньовічної археології в зоні відчудження ми. Знахідки частково пере-відкладені. Шар щільний, насичений археологічним матеріа- лом, містить залишки конструкцій. Серед ви- явлених артефактів — численні фрагменти кераміки, вироби з чорного та кольорового ме- талів, овруцького пірофіліту, скла, в тому чис- лі, — скляні браслети та фрагменти віконниць, наявність яких вважається ознакою міського життя. Останнє дозволяє стверджувати, що за- лишки літописного Чорнобиля слід пов’язувати саме з третім та четвертим стратиграфічними горизонтами. Третій стратиграфічний горизонт також містить незначну кількість перевідкла- дених матеріалів ХVІІ століття та матеріали ХІІІ—ХІV століть. Частина четвертого стратиграфічного шару, що співпадає з умовним горизонтом «125—135» та частково — «115—125» містив залишки ма- теріалу києво-руського часу кінця X — початку ХІ ст. Кількість знахідок значно менша. Від- мінність цієї частини культурного шару від шару ХІІ—ХІІІ ст. полягає також у відсутності скляних браслетів. Досліджені об’єкти та артефакти. Про- тягом 2003—2008 рр. на городищі була до- сліджена площа 188 кв.м. За час дослідження пам’ятки виявлено більше 100 об’єктів кінця Х—ХVІ ст.: будівля кінця Х — поч. ХІ ст., знач- на кількість господарських ям, шість вогнищ, системи парканів; зафіксовані сліди оранки (рис. 3). На жаль, значна кількість об’єктів є багатошаровими або частково пере-відкладе- ними. Планіграфія розкритих розкопами ді- лянок вражає щільним скупченням різнофун- кціональних об’єктів. На сьогодні нагальною потребою є зведення воєдино планів усіх роз- копочних сезонів і визначення хронологічних діапазонів існування цих об’єктів для утворен- ня пошарової поетапної планіграфічної карти- ни. Окремої публікації та спеціального аналізу потребують комплекси знахідок по об’єктах та функціональна і конструктивна інтерпретація виявлених розкопками різночасових споруд, дворищних садибних та, можливо, вуличних структур. У результаті польових робіт було отримано значну кількість археологічного матеріалу, зокрема більше 20 тис. фрагментів керамічних виробів, в тому числі фрагменти західно-русь- кої кераміки (Зоценко, Колибенко 2009; Куче- ра 1998), 953 фрагменти скляних браслетів, 24 фрагменти скляного посуду, 20 скляних намис- тин, 47 виробів з кістки, більше 300 металевих виробів, 8 хрестиків та 31 пряслице з овруцько- го пірофілітового сланцю. Під час археологіч- них досліджень з об’єктів відібрані і вже про- аналізовані численні остеологічні матеріали (матеріали готуються до друку О.П. Журавльо- вим). проблеми та перспективи археологіч- них досліджень в зоні відчуження. Згідно ст. 14 Закону України «Про правовий режим Рис. 3. Чорнобиль. Розкоп 2008 р.: 1 — вогнища, 2 — скупчення печини, 3 — стовпові ями, 4 — оранка, 5 — система парканів Переверзєв С.В. Дослідження городища Чорнобиль. Проблеми та перспективи середньовічної археології в зоні відчудження 332 території, що зазнала радіоактивного забруд- нення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст. 3 Закону України «Про охорону куль- турної спадщини» управління охороною куль- турної спадщини в зоні відчуження покладено на Адміністрацію зони та МНС України. Пос- тановою Кабінету Міністрів України № 534 від 19 квітня 2006 року утворено Державний науковий центр захисту культурної спадщини від техногенних катастроф (далі — Центр). Ця бюджетна наукова установа стала наступни- ком Державного науково-виробничого підпри- ємства «Центр захисту культурної спадщини від надзвичайних ситуацій», створеного МНС у 2001 році на базі тимчасових наукових колек- тивів, які в рамках виконання «Національної програми мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи» на договірних засадах виконували роботи з порятунку і збереження етнокультур- них надбань уражених районів Українського Полісся. Основними завданнями Центру є фор- мування науково-інформаційної бази даних про національні, культурні та історичні цін- ності, врятовані у зонах надзвичайних ситуацій та катастроф. Іншим завданням нового Центру є розробка науково-організаційних і методоло- гічних основ та методів превентивного захисту та врятування національних історико-куль- турних надбань від техногенних катастроф. З утворенням Центру проблеми завдання інвен- таризації та збереження археологічної спад- щини в зоні відчуження залишилися й досі не вирішеними і, перш за все, за відсутністю цільових джерел фінансування та узгоджених дій з Адміністрацією зони відчуження. На пре- великий жаль, не зважаючи на декларовані програми, зона відчуження є територією, що майже не охоплена археологічними досліджен- нями. Перші спроби планомірного археологічного обстеження в зоні відчуження після Чорно- бильської катастрофи були проведенні тіль- ки в 2003 році експедицією під керівництвом В. Манька (Манько, Залізняк та ін. 2003/171). Розкопки городища Чорнобиль — це єдині ар- хеологічні роботи, що з 2005 р. несистематич- но проводяться на цій території (Манько, Пе- реверзєв, Переверзєва 2005/236а; Переверзєв та ін. 2008; Манько, Переверзєва 2009). Цей «екстремальний» метод дослідження літопис- ної пам’ятки обумовлений, насамперед, дво- ма факторами. Перший — природній фактор, що полягає в постійному залісненні городища з культурним шаром, який залягає відносно близько до денної поверхні. І якщо цю пробле- му вирішити просто, то питання антропогенно- го впливу на стан пам’ятки є досить складним. Особливий статус зони відчуження усклад- нює можливість необхідного контролю стану об’єктів археологічної спадщини. Якщо голо- вною проблемою археології в Україні зараз є масове грабіжницьке нищення всіх категорій об’єктів археологічної спадщини «чорними археологами», то в зоні відчуження основна загроза — можливі несанкціоновані або не по- годжені земляні роботи (проте діяльність ма- родерів теж не можна виключати). Першим кроком до розв’язання цього питання має стати вирішення певної юридичної колізії та делегу- вання Адміністрацією зони повноважень з охо- рони культурної спадщини на території зони відчуження Центру. Зона відчуження є унікальною територією, яка на даний час залишається «білою плямою» з точки зору археологічних досліджень. Зона реліктових старожитностей всіх історико-архео- логічних епох, найдавніша зона слов’яно-русь- кого етногенезу, що складала основу волості літописного Чорнобиля та середньовічного Чорнобильського повіту, насичена унікальни- ми археологічними комплексами пам’яток зі збереженими історичними ландшафтами на- ціонального та всесвітнього значення. Проте, ці об’єкти, на жаль, не взяті на державний об- лік та позбавлені відповідної державної охоро- ни. Тому сьогодні пріоритетним завданням по- винно стати здійснення комплексних заходів щодо обліку об’єктів культурної спадщини. Заходи передбачають розвідку, виявлення, на- укове вивчення цих об’єктів, класифікацію та державну реєстрацію шляхом розробки паспор- тів на археологічні пам’ятки та занесення їх до Державного реєстру нерухомих пам’яток (згід- но з постановами Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1760 «Про затверджен- ня Порядку визначення категорій пам’яток для занесення об’єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України» та від 9 вересня 2002 р. № 1330 «Про затвердження комплексної програми паспор- тизації об’єктів культурної спадщини на 2003— 2010 рр.»). Сформульована нами Програма паспортизації передбачає не тільки дослід- ження та опис власне археологічної пам’ятки, але і встановлення охоронних зон пам’яток, зон охоронюваного ландшафту, зон охорони археологічного культурного шару, умови мож- ливої експлуатації та інше. Тому комплексне вивчення історичного ландшафту, проведення ландшафтно-археологічних пошуків має стати першочерговим завданням під час її реаліза- ції. Кінцевим результатом науково-пошукової та науково-практичної діяльності має бути державна «легалізація» об’єктів археологічної спадщини та створення взаємопов’язаної з пас- портизацією точної ландшафтно-археологічної карти з відповідною базою даних про пам’ятки всіх забруднених територій. Така робота Центру неможлива без актив- ної скоординованої співпраці з ІА НАН Ук- раїни. На цей час Овруцькою археологічною експедицією Відділу давньоруської та серед- ньовічної археології ІА НАН України успішно реалізується міждисциплінарний проект «Ком- 333 Переверзєв С.В. Дослідження городища Чорнобиль. Проблеми та перспективи середньовічної археології в зоні відчудження плексного вивчення та збереження історико- археологічної та палеоприродної спадщини середньовічної Овруцької волості на одноймен- ному кряжі» (Томашевський 2005; 2008). Цей проект присвячений дослідженню та створен- ню заповідних об’єктів різного рангу, статусу та підпорядкування для максимально широкого та глибокого збереження об’єктів національної та світової історичної, природної та культурної спадщини на вищезгаданій території. Відпра- цьовані протягом 16 років методики науково- практичних робіт співробітниками Овруцької археологічної експедиції мають бути застосо- вані при реалізації програми досліджень та охорони пам’яток археології і інших об’єктів культурної спадщини щодо всієї території Київського та Житомирського Полісся, що за- знали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. Разом з давньою Овруцькою волостю територія літописного Чор- нобиля і його округи та середньовічного Чорно- бильського повіту належить до регіону, де про- ходило формування східнослов’янського етносу та відбувалися важливі етнокультурні та дер- жавотворчі процеси. Предметом спільних до- сліджень повинно стати комплексне методич- но уніфіковане вивчення систем заселення цих територіально суміжних історичних ре- гіонів, їх порівняння, яке повинно показати як схожі риси так і визначити їх історичну етно- культурну, господарську, адміністративну, фе- одальну, комунікаційну специфіку. Ці райони Полісся можуть і мають стати унікальним мо- дельним регіоном для вивчення та збереження природних та антропогенних історичних ланд- шафтів. В цьому зв’язку на перший план в дослід- женнях власне Чорнобиля виходять конкрет- не завдання вияснення історичної топографії давнього міста, виявлення історичних складо- вих структури міста — власне городища (або городищ), окольного міста, посадів — Подолу, присілків, могильників тощо. Локалізація їх не можлива без застосування необхідних деталь- них карт, в тому числі — історичних. Важливу роль можуть зіграти мікро-історичні, мікро-лін- гвістичні пошуки для виявлення відповідних мікро-топонімів та мікро-гідронімів. Виявлення цих складових інфраструктури давньоруського і середньовічного Чорнобиля має бути супро- воджене проведенням археологічних дослід- жень для з’ясування культурно-хронологічної і топографічної характеристики складових дав- нього міста. Іншим настільки ж важливим за- вданням є проведення масштабних археологіч- них розвідок навколо Чорнобиля, які повинні і мають значно розширити і принципово зміни- ти теперішні уяви про Чорнобильську волость і повіт. Актуальними були і залишаються досі проблеми історичної та археологічної локаліза- ції та дослідження таких місцевих літописних населених пунктів як Давидова Боженка та Ва(о)родичі. Необхідно довести розвідки до місць територіального стику історичних кордонів чорнобильської округи з історичними сусідніми утвореннями — Овруцькою волостю, округою давнього Вишгорода та вздовж Дніпра до Чер- нігівщини (Любецький повіт) і вверх по течії Дніпра і Прип’яті в напрямку літописних Мо- зиря і Брягина. Результатом таких досліджень має стати відповідна новітня детальна архео- логічна карта самого Чорнобиля та пов’язаної з ним історичної території, яка стане основою для проведення наступної реконструкції систе- ми заселення та його палеоекологічних умов, а також базою для розробки заходів по пас- портизації та охороні місцевого, в багато чому унікального, історико-археологічного і палео- природного надбання. Антонович В.Б. Археологическая карта Киевской губернии. — М., 1895. Архив Юго-Западной России, издаваемый комиссией для разбора древних актов. — К., 1886. — Ч. VП. — Т. І. Вельмин С.П. Экскурсия по Днепру и Припяти для осмотра памятников старины в м. Чернобыль, орга- низованная Киевским Обществом Охраны Памят- ников Старины и Искусства совместно с Киевским Отделом Императорского Русского Военно-Истори- ческого Общества. — К., 1914. — 8 с. Зоценко І.В., Колибенко В.О. Керамічний комплекс давньоруського городища Чорнобиль (за матеріала- ми розкопок 2008 р.) // Середньовічні старожитності Центрально-Східної Європи. — Чернігів, 2009. — С. 61—63. Ипатьевская летопись // ПСРЛ. — Т. ІІ. — М., 2001. — 648 с. Клепатский П.Г. Очерки по истории Киевской земли: Литовский период. — Біла Церква: Вид. О.В. Пшонківський, 2007. — 408 с. Козубовський Ф. Археологічна розвідка наддніпрянсь- ких дюн від Вишгорода до Новоглібова (Науковий звіт) // НА ІА НАН України. — Ф. 12. — № 41. — 11 с. Куза А.В. Древнерусские городища Х—ХІІІ вв. Свод археологических памятников. — М., 1996. — 256 с. Кучера М.П. Городища милоградської культури в Київському Поліссі // Археологія. — 1976а. — № 20. Кучера М.П. Давньоруські городища на Правобере- жжі Київщини // Дослідження з слов’яноруської ар- хеології. — К., 1976б. Кучера М.П. Про деякі маловідомі типи кераміки на давньоруських пам’ятках // Історія Русі-України. — К., 1998. — С. 160—165. Манько В.О., Залізняк Л.Л., Смірнов А.П., Сапож- ніков І.В. Звіт про археологічні розвідки на тери- торії Чорнобильської зони у 2003 р. // НА ІА НАН України. — 2003/171. Манько В.О., Переверзєва О.В. Дослідження городи- ща Чорнобиль // АДУ 2006—2007 рр. — К.: Академ- періодика, 2009. Манько О.В., Переверзєв С.В., Переверзєва О.В. Звіт про науково-дослідну роботу «Археологічне дослід- ження древнього Чорнобиля 2005 р.» // НА ІА НАН України. — 2005/236а. Новгородская первая летопись старшого и младшего изводов // ПСРЛ. — Т. ІІІ. — М., 2000. — 720 с. Переверзєв С.В., Васильєв П.М., Манько В.О., Жу- равльов О.П., Зоценко І.В., Колибенко В.О., Пере- Переверзєв С.В. Дослідження городища Чорнобиль. Проблеми та перспективи середньовічної археології в зоні відчудження 334 верзєва О.В., Сергієва М.С., Тайкова С.Ю. Звіт про проведення науково-рятівних археологічних розко- пок городища Чорнобиль в Зоні відчуження в 2008 році // НА ІА НАН України. — 2008. Похилевич Л. Город Чернобыль (Киевской губер- нии) описанный отставным военным // Похилевич Л. Краєзнавчі праці — Біла Церква: Вид. О.В. Пшон- ківський, 2007. — С. 183—216. Тихомиров М.Н. Русское летописание. — М.: Наука, 1979. Томашевский А.П. Изучение систем заселения Ов- ручской волости в Овручском проекте // Сельская Русь в ІХ—XVI веках. — М.: Наука, 2008. — С. 50— 73. Томашевський А.П. Дослідницькі програми і особ- ливості Овруцького проекту вивчення і збереження спадщини середньовічної Овруцької волості // На- укові записки з української історії. — Переяслав- Хмельницький, 2005. — Вип. 16. — С. 186—194. Шендрик Н.І. Довідник з археології України. Київсь- ка область. — К.: Наукова думка, 1977. С. В. П е р е в е р з е в иССЛЕДОВАНиЕ ГОРОДиЩА ЧЕРНОБЫЛЬ. пРОБЛЕМЫ и пЕРСпЕКТиВЫ СРЕДНЕВЕКОВОЙ АРХЕОЛОГии В ЗОНЕ ОТЧУЖДЕНиЯ Впервые Чернобыль упоминается в письменных источниках в 1193 году. В 2003 г. в результате архе- ологических разведок в зоне отчуждения было опре- делено местонахождение летописного Чернобыля. На протяжении 2005—2008 годов проводились раскопки, в результате которых был получен значительный ар- хеологический материал. В 2007 году была осущест- влена топографическая съемка местонахождения городища. В результате работ в 2008 г. на месте ле- тописного Чернобыля был выявлен культурный слой конца Х — начала ХІ вв. К сожалению, до сих пор не найден посад и остатки укреплений городища. Исследуемая территория зоны отчуждения, ко- торая стала основой древнерусской Чернобыльской волости средневекового Чернобыльского повета, на- сыщена уникальными археологическими комплек- сами памятников с сохранившимися историческими ландшафтами национального и всемирного зна- чения. Однако до сих пор эти объекты не взяты на Государственный учет. Поэтому сегодня приоритет- ными задачами должно стать комплексное изучение системы заселения микрорегиона, осуществление учета объектов культурного наследия путем их пас- портизации и внесения в Государственный реестр. S. V. P e r e v e r z e v EXPLORING OF CHERNOBYL HILLFORT. PROBLEMS AND PERSPECTIVES OF MEDIEVAL ARCHAEOLOGY IN EXCLUSION ZONE Chernobyl was mentioned in «Tale of Bygone Years» in 1193 for the first time. The location of chronicle Cher- nobyl was indentified in 2003 as a result of archaeolog- ical researching in Exclusion zone. Excavations during 2005—2008 gave a significant archaeological material. A topographical mapping of hillfort’s location was made in 2007. As a result of works on the territory of chroni- cle Chernobyl in 2008 a cultural layer of X—XI century was found. For a pity, a craft suburb and remnants of fortification were not located until now. An exploring territory, which became the basis of chronicle Chernobyl hillfort, represented the most an- cient zone of Slavic-Russian ethnogenesis. This territory is saturated with unique complexes of archaeological sites in addition of preserved historical landscapes of national and worldwide value. However, all these objects are not taken to the State registration yet. That is why a complex exploration of micro-regional colonization’s system must become a priority task for today. Among these tasks there are also registration of cultural heritage objects by the way of their certification and State register recording.

Дослідження городища Чорнобиль. Проблеми та перспективи середньовічної археології в зоні відчуження

Institution

Ähnliche Einträge