Проблеми та перспективи в розробці інформаційних систем в галузі археології
У статті розглядаються теоретичні проблеми, пов’язані з побудовою інформаційних систем для археології. Наводиться стислий огляд типів програмних продуктів, що набули найбільшого розповсюдження. Проводиться порівняння переваг глобального і диферентного наповнення археологічних баз даних, розгля...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Археологія і давня історія України |
|---|---|
| Дата: | 2010 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2010
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/83453 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Проблеми та перспективи в розробці інформаційних систем в галузі археології / М.В. Панченко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2010. — Вип. 1. — С. 507-512. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-83453 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Панченко, М.В. 2015-06-19T17:15:54Z 2015-06-19T17:15:54Z 2010 Проблеми та перспективи в розробці інформаційних систем в галузі археології / М.В. Панченко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2010. — Вип. 1. — С. 507-512. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. XXXX-0122 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/83453 У статті розглядаються теоретичні проблеми, пов’язані з побудовою інформаційних систем для археології. Наводиться стислий огляд типів програмних продуктів, що набули найбільшого розповсюдження. Проводиться порівняння переваг глобального і диферентного наповнення археологічних баз даних, розглядається їх взаємодія з геоінформаційними системами. Здійснюється аналіз предметної області для БД, призначених для обліку та охорони археологічних пам’яток, розглядаються проблеми їх взаємодії з інформаційними системами, створеними для вирішення вузькоспеціальних задач. В статье рассматриваются теоретические проблемы, связанные с построением информационных систем для археологии. Приводится краткий обзор типов наиболее распространенных программных продуктов, анализируется сфера их применения. Проводится сравнение преимуществ глобального и дифферентного наполнения археологических баз данных, рассматривается их взаимодействие с геоинформационными системами. Осуществляется анализ предметной области для БД, предназначенных для учета и охраны археологических памятников, рассматриваются проблемы их взаимодействия с информационными системами, созданными для решения узкоспециальных задач. In the article, the problems that are connected with IT systems development for archaeology are considered. Here, a brief survey of the most popular program products is given and the sphere of their application is analyzed. The comparison of advantages of global and differential filling of archaeological databases is made and their interaction with GIS is considered. The analysis of data domain dealing with data storage and processing about archaeological collections is carried out and the problems of their interaction with IT systems for immovable properties (monuments) are examined. uk Інститут археології НАН України Археологія і давня історія України Дослідження проблем середньовічної археології та історії Проблеми та перспективи в розробці інформаційних систем в галузі археології Проблемы и перспективы в разработке информационных систем в отрасли археологии Problems and prospects are in development of informative systems in industry of archaeology Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Проблеми та перспективи в розробці інформаційних систем в галузі археології |
| spellingShingle |
Проблеми та перспективи в розробці інформаційних систем в галузі археології Панченко, М.В. Дослідження проблем середньовічної археології та історії |
| title_short |
Проблеми та перспективи в розробці інформаційних систем в галузі археології |
| title_full |
Проблеми та перспективи в розробці інформаційних систем в галузі археології |
| title_fullStr |
Проблеми та перспективи в розробці інформаційних систем в галузі археології |
| title_full_unstemmed |
Проблеми та перспективи в розробці інформаційних систем в галузі археології |
| title_sort |
проблеми та перспективи в розробці інформаційних систем в галузі археології |
| author |
Панченко, М.В. |
| author_facet |
Панченко, М.В. |
| topic |
Дослідження проблем середньовічної археології та історії |
| topic_facet |
Дослідження проблем середньовічної археології та історії |
| publishDate |
2010 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Археологія і давня історія України |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Проблемы и перспективы в разработке информационных систем в отрасли археологии Problems and prospects are in development of informative systems in industry of archaeology |
| description |
У статті розглядаються теоретичні проблеми, пов’язані з побудовою інформаційних систем
для археології. Наводиться стислий огляд типів
програмних продуктів, що набули найбільшого розповсюдження. Проводиться порівняння переваг глобального і диферентного наповнення археологічних
баз даних, розглядається їх взаємодія з геоінформаційними системами. Здійснюється аналіз предметної області для БД, призначених для обліку та охорони археологічних пам’яток, розглядаються
проблеми їх взаємодії з інформаційними системами, створеними для вирішення вузькоспеціальних задач.
В статье рассматриваются теоретические проблемы, связанные с построением информационных
систем для археологии. Приводится краткий обзор
типов наиболее распространенных программных
продуктов, анализируется сфера их применения. Проводится сравнение преимуществ глобального и
дифферентного наполнения археологических баз
данных, рассматривается их взаимодействие с геоинформационными системами. Осуществляется анализ предметной области для БД, предназначенных для учета и охраны археологических памятников,
рассматриваются проблемы их взаимодействия с информационными системами, созданными для решения узкоспециальных задач.
In the article, the problems that are connected with
IT systems development for archaeology are considered.
Here, a brief survey of the most popular program
products is given and the sphere of their application
is analyzed. The comparison of advantages of global
and differential filling of archaeological databases is
made and their interaction with GIS is considered.
The analysis of data domain dealing with data storage
and processing about archaeological collections is
carried out and the problems of their interaction with
IT systems for immovable properties (monuments) are
examined.
|
| issn |
XXXX-0122 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/83453 |
| citation_txt |
Проблеми та перспективи в розробці інформаційних систем в галузі археології / М.В. Панченко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2010. — Вип. 1. — С. 507-512. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT pančenkomv problemitaperspektivivrozrobcíínformacíinihsistemvgaluzíarheologíí AT pančenkomv problemyiperspektivyvrazrabotkeinformacionnyhsistemvotrasliarheologii AT pančenkomv problemsandprospectsareindevelopmentofinformativesystemsinindustryofarchaeology |
| first_indexed |
2025-11-27T02:58:04Z |
| last_indexed |
2025-11-27T02:58:04Z |
| _version_ |
1850795724733677568 |
| fulltext |
507
В статті розглядаються теоретичні пробле-
ми, пов’язані з побудовою інформаційних систем
для археології. Наводиться стислий огляд типів
програмних продуктів, що набули найбільшого роз-
повсюдження. Проводиться порівняння переваг гло-
бального і диферентного наповнення археологічних
баз даних, розглядається їх взаємодія з геоінфор-
маційними системами. Здійснюється аналіз пред-
метної області для БД, призначених для обліку та
охорони археологічних пам’яток, розглядаються
проблеми їх взаємодії з інформаційними система-
ми, створеними для вирішення вузькоспеціальних
задач.
К л ю ч о в і с л о в а: інформаційні технології,
інформаційні системи, бази даних, геоінформацій-
ні системи, облік археологічних пам’яток.
На сьогодні вже немає необхідності вести
абстрактні розмови про переваги застосуван-
ня інформаційних технологій в історії та ар-
хеології — комп’ютер вже давно приєднався
до традиційного інструментарію гуманітарних
наук. Інша справа — вибір галузі та способу
використання цього інструменту. Найпрості-
ший аналіз друкованої та онлайнової інфор-
мації показує, що стосовно історії та археології
саме поняття «комп’ютеризація» в переважній
більшості випадків поєднується з видавничою
діяльністю, а також із створенням та підтрим-
кою web-ресурсів. Причому, контекст застосу-
вання терміну часто формує у читача вражен-
ня, що саме цим напрямам належить провідна
роль у задачах комп’ютеризації археологічної
проблематики. Звичайно, в цілому розвиток
цих галузей можна лише підтримувати, од-
нак потрібно пам’ятати, що функціями публі-
каційно-демонстраційного характеру задачі
інформаційних систем не вичерпуються. Мова
повинна йти про спеціалізоване програмне
забезпечення, призначене для зберігання та
аналізу археологічних даних.
Ще з часів першого «комп’ютерного буму» в
археології уяву дослідників подразнювала ідея
створення універсальної програми, яка, охопив-
ши всі грані предметної області могла б нада-
вати широку загальну картину і, водночас, за-
довольняти всі вимоги вузької спеціалізації. На
практиці ж подібні побудови перевантажува-
лись ще на етапі теоретичного аналізу, оскільки
багатоваріантність завдань, які ставить процес
археологічного дослідження, в свою чергу пере-
дбачає специфікацію шляхів їх вирішення.
Що ж до універсальних підходів, то най-
більш тяжіючими до них виявились геоінфор-
маційні системи, оскільки їх центральною
складовою частиною виступає картографічний
матеріал, що сам по собі може бути багатофун-
кціональною основою для фіксації археоло-
гічних об’єктів. Однак, при більш детальному
розгляді ми й тут спостерігаємо вплив різних
галузей предметної області. Наприклад, якщо
проаналізувати тематику засідань круглих
столів «Археологія і геоінформатика» ІА РАН,
то відразу впадає у вічі широта її діапазону:
• Аналіз історико-археологічної інформації на
картах Керченського півострова XIX ст. ...
(Смекалов 2005, с. 4);
• Використання ГІС-технологій і ДДЗ для ви-
явлення пам’яток археології (Довгалёв 2005,
с. 6);
• Розробка ГІС археологічної пам’ятки... (Бес-
суднов, Михайлов 2007, с. 2);
• Застосування ГІС-технологій для моделю-
вання просторово-хронологічних змін похо-
вального обряду (Дараган 2007, с. 2).
Звичайно, цей ряд можна продовжувати, до
того ж знаходячи доповіді досить екзотичного
М. В. П а н ч е н к о
(К и ї в)
пРОБЛЕМи ТА пЕРСпЕКТиВи
В РОЗРОБЦІ ІНФОРМАЦІЙНиХ СиСТЕМ
В ГАЛУЗІ АРХЕОЛОГІЇ
Панченко М.В. Проблеми та перспективи в розробці інформаційних систем в галузі археології
508
спрямування. У будь-якому випадку диферент-
ність поставлених задач треба вважати за твер-
дий факт. В цілому ж, у практичному застосуван-
ні геоінформаційних систем виділяється кілька
основних напрямів, так чи інакше пов’язаних
з обліком та картографуванням пам’яток; нап-
риклад — фіксація результатів археологічних
розвідок, просторові розрахунки, різні види
порівняльного аналізу тощо. В свою чергу, кон-
кретні проекти звужують свою спеціалізацію за
рахунок територіальних, етнокультурних, хро-
нологічних та інших обмежень, які накладають
на них задачі дослідження. Тобто, практично у
всіх випадках ми спостерігаємо логічний конф-
лікт між ідеєю «всеохоплюючої» інформаційної
системи (яка послуговується універсальними
засобами обробки даних) і локальним характе-
ром конкретних задач.
Відразу зазначимо, що теоретична модель
загального банку даних, які використовують-
ся в будь-яких комбінаціях і з різною метою,
не має помітних логічних протиріч. В чому ж
причини щойно згаданої невідповідності? Для
відповіді на це питання потрібно звернутись
до методики формального опису пам’ятки, які
пропонуються для складних проектів. Напри-
клад, в детально розроблених форматах гео-
археологічної інформаційної системи (ГАІС),
для «конкретизації пам’ятки» пропонується
сім блоків, розділених на 74 ознаки і 200 кла-
сифікаторів (Гусев 2000). Притому, мається на
увазі лише узагальнена, поверхнева фіксація,
яка, при такій солідній кількості обов’язкових
для заповнення анкетних полів, все одно не
містить всіх типів даних, що часто трапляють-
ся в дослідницьких пошукових запитах. Конк-
ретніше: є пункти, що описують вали, кладки
та рови (правда лише їх кількість, висоту чи
глибину), але відсутня характеристика куль-
турного шару (окрім даних класифікатора про
його технічний стан). Відсутній також опис,
або хоча б перелік об’єктів внутрішньої струк-
тури пам’ятки. Безумовно, певні пункти можна
розширити та уточнити, однак це призведе до
появи ще більшого числа полів з «анкетними
даними». Маючи ж на увазі значну щільність
пам’яток на наших археологічних територіях,
неважко вирахувати, що тільки технічне на-
повнення інформаційної системи, навіть не
враховуючи попередню підготовку даних (а
саме — аналіз та структурування наявної ін-
формації, її адаптацію під вимоги системи) ро-
бить задачу невиправдано трудомісткою. Що
до результатів користування базою, то, як ми
вже побачили, дослідницькі інтереси вони за-
довольняють лише частково, виконуючи, пере-
важно, формально-облікову функцію: 19 полів
для заповнення присутні лише в пункті «Облік
і охорона», не рахуючи логічно необхідних облі-
кових даних з інших блоків.
Необхідно пам’ятати, що в даному випадку
ГАІС представляла умоглядну схему роботи.
В іншому випадку, коли ми розглянемо ре-
зультати конкретно втіленого ГІС-проекту —
візьмемо за приклад базу по археологічним
пам’яткам Кисловодської котловини, то поба-
чимо вже лише 36 пунктів опису, чітко адап-
тованих під поставлені задачі (Коробов 2002).
При найближчому розгляді можна погодитись,
що зміст деяких пунктів можна розгорнути в
допоміжну базу, або навіть в самостійну інфор-
маційну систему, поєднану з іншими шляхом
встановлення перехресних посилань. Але це
питання розвитку готового продукту, який вже
успішно виконує покладені на нього функції.
В подібних випадках, і не лише при застосу-
ванні ГІС, але й при створенні повнотекстових
баз даних, ми можемо спостерігати перспектив-
не зростання окремих тематичних напрямів,
які, маючи спільне фахове підґрунтя, порів-
няно мало взаємодіють між собою. Як причи-
ною, так і наслідком цього буває несумісність
використаних при побудові програмних засобів
і, що частіше — різна логічна структура кінце-
вих продуктів. Подолання цієї проблеми шля-
хом централізації інформаційних ресурсів зус-
трічає серйозні перешкоди. Причини першого
порядку — суто технічні, пов’язані з різноплат-
форменним програмним забезпеченням та фі-
зичними об’ємами масиву даних. Перспектива
їх подолання вже не є недосяжною — розвиток
прикладних програм, в тому числі й у плані
конвертації вже наявного інформаційного над-
бання, а також зростання якості матеріальної
частини (власне — комп’ютерної техніки) та
підвищення швидкодії комунікаційних ме-
реж — процес неухильний. Складніше вигля-
дають проблеми організаційного характеру. Як
ми вже бачили, лише наповнення громіздкої,
глибоко структурованої системи процес довгий
і відповідальний. Однак і цим задачі не ви-
черпуються — археологічній інформації при-
таманна властивість до постійного доповнен-
ня, уточнення, оновленого трактування тощо.
Звідси випливає потреба в адмініструванні гі-
гантського масиву даних, тобто — в постійному
кваліфікованому нагляді як програмно-техніч-
ним, так і за власне інформаційним (предмет-
ним) станом бази. І якщо в першому випадку
адміністрування може здійснюватись компак-
тною групою технічних працівників, то в дру-
гому передбачається складна кадрова пробле-
ма. На сьогодні практично всі роботи подібного
спрямування виконуються невеликими група-
ми талановитих ентузіастів, які, що зрозумі-
ло, першочерговою задачею ставлять втілення
власних наукових проектів. Що ж стосується
адміністрування гіпотетичної «загальної» бази
(на всі регіони, епохи, види і типи пам’яток),
то потрібно визнати, що це осібна перманентна
задача, яку доведеться розглядати як основну
роботу великої групи фахівців. Вже тут ми ба-
чимо, що проблема переходить до розряду со-
ціальних, оскільки мова йде не лише про ство-
509
Панченко М.В. Проблеми та перспективи в розробці інформаційних систем в галузі археології
рення нового, спеціального кадрового апарату,
але й про централізоване управління такою ін-
формаційною системою, практично неможливе
без підтримки держави. Відносно останньої
умови можна було б заперечити, оскільки ві-
домі солідні «вільні» проекти, підтримувані на
громадських засадах. Однак в даному випадку
ситуація зовсім інша — система подібного спря-
мування вже не може бути скерована лише на
приватні (вузькоспеціальні) задачі; однією з її
невід’ємних функцій робляться офіційний облік
та охорона пам’яток, а це вже сфера державної
компетенції. Окрім того, «вільні» інформаційні
ресурси (найвідомішим зразком можна назва-
ти хоча б «Вікіпедію»), мають просту і не суворо
дотримувану структуру, зорієнтовану на повно-
текстовий пошук. В нашому ж випадку, як було
видно з наведених прикладів, робиться наголос
на використанні індексованих полів та словни-
ків-класифікаторів. Зрозуміло, що їх створення
і редагування передбачає однозначну уніфіка-
цію для всіх структурних елементів системи і
неможливе без вищезгаданого централізовано-
го адміністрування. В цілому ж, робота з подіб-
ною «всеохватною» і жорстко структурованою
інформаційною системою в ідеалі вимагає від
кожного учасника глибокого розуміння кожно-
го питання предметної області, що досить важ-
ко втілити на практиці.
Виходом з цієї ситуації може стати розділен-
ня функцій обліку і наукових досліджень. База
даних, призначена для формального обліку,
дійсно може мати жорстку, чітко визначену
структуру і мати пряме підпорядкування ор-
ганам охорони пам’яток. Одночасно вона може
надавати довідкові матеріали дослідникам, і
виступати своєрідним порталом, пов’язаним
перехресними посиланнями з інформаційними
системами спеціалізованого спрямування, ство-
реними науковими колективами. В цьому ви-
падку довільна структура пов’язаних ресурсів
не буде виступати перешкодою правилам ін-
дексованого пошуку і відбору в центральному
масиві даних. Безумовно, при створенні такої
бази її власна предметна область повинна бути
піддана певній ревізії. Це зрозуміло — основні
принципи обліку пам’яток і археологічних ко-
лекцій, які склалися до появи комп’ютера, ще
й досі несуть в собі правила «паперового» доку-
ментообігу (Панченко 2005). Електронні спосо-
би обробки даних цілком здатні розвантажити
стару схему роботи.
Що ж стосується координаційних функцій та-
кої системи, то їх дієздатність підтверджується
міжнародним досвідом — роботи зі створення
банків археологічних даних, які здійснюються
цілим рядом країн Європи і Америки (а також
і Австралією) знаходяться під наглядом Між-
народного комітету банків археологічних да-
них (The International Committee of the Bank of
archaeological data). В Україні, ще наприкінці
1980-х років в Інституті археології НАНУ була
підготована цікава схема формалізованого
опису поховальних пам’яток для електронної
пошукової системи (Генинг и др. 1989; 1990).
Однак, обмежені можливості тогочасного апа-
ратного та програмного забезпечення робили
умови опису надто громіздкими, і широкого
розвитку цей підхід не набув.
З вдосконаленням та широким розповсюд-
женням персональних ЕОМ різноманітні, ло-
кально втілювані проекти почали з’являтись
набагато швидше. Нові можливості якісного
екранного відображення фото-, відеофайлів та
комп’ютерної графіки дали потужний поштовх
розвитку мультимедійної продукції. У відповід-
них прикладних областях різних гуманітарних
дисциплін помітне місце почали займати де-
монстраційні та освітньо-популяризаційні про-
екти. В археології, окрім цього, осібного значен-
ня набуває жанр електронної реконструкції.
Звичайно, результат реконструкційних робіт
також може (і мусить) бути використаний у по-
пулярних мультимедійних публікаціях; однак
сам процес віртуального відновлення архео-
логічного об’єкту набуває іншого статусу — як
один із методів пізнання. Побудова моделі на
основі вимірів, виконаних у реальних польових
умовах, дозволяє відкоригувати точність планів
та креслень, виправити похибки, які постійно
спостерігаються при об’єднанні їх різних час-
тин (що особливо характерно при роботі з орто-
гональними проекціями), і нарешті, побачити
об’ємну реконструкцію досліджуваного об’єкта.
Цікавий приклад перевірки умоглядних ар-
хеологічних висновків тривимірним моделю-
ванням надала робота над проектом «Великий
курган ранньоскіфського часу на Київщині»,
виконана в Музеї історичних коштовностей
України 1. Ще на етапі досліджень в шатрово-
му перекритті поховальної споруди вбачалась
конічна конструкція з великої кількості колод
довжиною до 14 м, і діаметром 20—40 см, вста-
новлених в 2—4 ряди під кутом 38—44 градусів
(Солтыс, Белан, Колосов 1994, с. 6—7). Єдине
відоме «ручне» графічне відтворення подібних
споруд перед цим ніяких заперечень не викли-
кало (Skoryj 2000, p. 48, fig. 2, 1). Однак розра-
хункова модель показала, що конструктивні
елементи (при дотриманні зазначених пара-
метрів) замість пологого конусовидного шатра
складаються майже в циліндр, що було немож-
ливим у натурі. Стало очевидним, що інженер-
на інтерпретація цих та аналогічних залишків
підлягає перегляду.
Серед проектів, в яких успішно викорис-
товуються готові тривимірні реконструкції,
авангардне місце наразі займають віртуальні
1. У створенні цього електронного ресурсу (CD-
носій, 2006 р.) брали участь співробітники ІА НАНУ,
НМІУ та МІКУ. Над аналізом конструктивних особ-
ливостей підкурганної споруди і її тривимірним мо-
делюванням працювали ю.О. Білан, С.А. Скорий,
М.В. Панченко, О.П. Кутова.
Панченко М.В. Проблеми та перспективи в розробці інформаційних систем в галузі археології
510
моделі з сервісними елементами, що забезпе-
чують панорамний огляд, пересування, ін-
терактивні зв’язки тощо. Для світового куль-
турного простору вже стало звичним поняття
«віртуальний музей» (Прохоров 2003). В Києві
інститутом «Київгеоінформатика» було здійс-
нене детальне лазерне сканування фасадів та
інтер’єрів Софійського собору, за результатами
якого будується тривимірна модель з можливіс-
тю віртуальної екскурсії та з інтерактивним
каталогом творів монументального живопису.
Про складність поставленої задачі свідчить
дискретний характер навігації і спрощений
зміст текстового матеріалу, хоча варто зазна-
чити, що це притаманне більшості віртуальних
турів по великим архітектурним і археологіч-
ним об’єктам.
В цілому, мінусом цього напряму треба вва-
жати статичний характер мультимедійних про-
ектів — вільне доповнення, правки, внесення
структурних змін і т.п. для широкого кола ко-
ристувачів залишаються недоступними. Окрім
того, ці продукти не призначені для аналітич-
ної обробки внесеної інформації — професій-
ним інструментом для цього, як вже зазнача-
лося, лишаються бази даних.
Своєрідною спробою об’єднати демонстра-
ційні можливості мультимедійних систем і
логічні переваги бази даних стало створення
у 2001—2003 р. програми управління ієрархіч-
ними БД «Мислене древо» 1. Вона являє собою
універсальний побудовник, засобами якого ко-
ристувач створює і корегує базу в залежності
від реальної структури даних. Первинний ін-
формаційний блок бази сприймає текст (з усі-
ма елементами форматування), зображення,
фільмові та звукові файли у стандартних фор-
матах, підтримуваних Windows. Кожен інфор-
маційний блок займає відведене користувачем
місце в дереві даних. Сума цих блоків, разом
з їх ієрархічними зв’язками і складає, власне
кажучи, архітектуру бази. Введення інформа-
ції здійснюється за допомогою ручного набо-
ру, вставки з буфера обміну, а також імпорту
файлів, передбаченого сервісними елементами
програми. Управління базою достатньо прозо-
ре завдяки візуалізації її структури, представ-
леної у вигляді дерева даних, а також завдяки
командам головної панелі і контекстних меню.
Гнучкість запропонованої системи дозволи-
ла за допомогою одних і тих же сервісних за-
собів створювати проекти, абсолютно різні за
логічною будовою і змістом. Наприклад, ще у
2002 році нами (тогочасним колективом НДІ
пам’яткоохоронних досліджень) була підгото-
вана база давньоруських літописних джерел,
на основі перекладу Л. Махновця. Згодом вона
була доповнена факсимільними матеріалами
1. Автор програмного забезпечення — М.І. Жаркіх.
Назва і термінологія програми детально пояснюють-
ся у файлах довідки.
Радзивілівського літопису. Майже одночасно
побачила світ база «Генеалогічне древо кня-
жих родів» — на півтори тисячі осіб з династії
Рюриковичів. Тут основою слугували дані, під-
готовані Л. Войтовичем, порівняні з літописни-
ми відомостями і доповнені посиланнями на
відповідні річні статті.
Поряд з цими джерелознавчими проектами,
на замовлення Міністерства культури було під-
готовано базу на пам’ятки історії та археології,
внесені до Національного реєстру культурної
спадщини. Зрозуміло, що в цьому випадку
структура даних була вже зовсім іншою —
пам’ятки були розгруповані з прив’язкою до
населених пунктів, в свою чергу розміщених
за правилами адміністративно-територіально-
го поділу України. Тобто, у спрощеному виг-
ляді типова схема цієї бази була побудована за
принципом: «країна — область — район — на-
селений пункт — пам’ятка (з даними паспор-
тизації)». Якщо пам’ятка представляла собою
комплексний об’єкт, то ієрархічний ряд продов-
жувався на необхідну глибину. Окремо теоре-
тичний аналіз ієрархічного опису комплексних
пам’яток (з великою кількістю підпорядкованих
об’єктів) був здійснений на прикладі Судацької
фортеці (Жарких, Панченко, Фарбей 2005).
Дані адміністративно-територіального поді-
лу, враховуючи їх самостійне довідкове зна-
чення, були збережені в окремому проекті. На
той час в Україні зафіксовано 25 областей, 488
районів, 423 міста, 891 містечко і 28945 сіл.
Картографічним матеріалом ці дані були про-
ілюстровані до рівня районів.
Таким чином, практика показала, що пе-
реваги повнотекстової ієрархічної системи по-
лягають, насамперед, у можливостях вільного
оперування введеною інформацією і в прозорій
архітектурі бази, що особливо цінно для гумані-
тарної сфери з її традиційними складнощами в
питаннях формалізації даних. Особливо яскра-
во такі переваги проявились в підготовці про-
ектів музейного спрямування — на цій же про-
грамній основі була випущена серія CD-дисків
зі щедро ілюстрованими базами по виставковій
діяльності Музею історичних коштовностей Ук-
раїни, а також база, що відображає структуру
його стаціонарної експозиції.
Однак, при роботі над обліком пам’яток були
враховані і недоліки такого підходу. Та сама
гнучкість архітектури, а також залежна лише
від користувача свобода введення інформації (з
можливістю довільної перебудови в структурі її
подачі), яка так добре показала себе при роботі
з «неформалізованими» гуманітарними текста-
ми, виявилась зовсім не зручною при зіткненні
з жорсткими правилами обліку. Останні по са-
мій своїй природі вимагають однотипних фор-
мулювань, стандартної лексики і уніфіковано-
го порядку викладу.
Для швидкого і достовірного пошуку, відбору
та сортування значну роль відіграє індексація,
511
Панченко М.В. Проблеми та перспективи в розробці інформаційних систем в галузі археології
яку найлегше реалізувати при застосуванні
списків вибору (або класифікаторів) (Панченко
1997). Помітне місце в цьому ж питанні займає
дисципліна побудови назв та застосування спе-
ціальних термінів (Панченко 1999; Кокорина
2007). Окрім того, при роботі з археологічними
пам’ятками неможливо обійтись без спеціаль-
ного аналізу такого важливого пункту опису, як
історична дата. Для її позначення всі існуючі
на сьогодні системи послуговуються текстовим
рядком або простим класифікатором (переваж-
но, для позначення епохи). В історичних на-
уках неможливо відмовитись від застосування
хронологічних інтервалів (наприклад — «від
хххх до хххх р. та ін.), приблизних вказівок та
«розмитих» дат (напр. «початок ... ст.», «близько
.... року» тощо). В результаті, до коректних умов
пошуку поле «датування» віднести не можна,
оскільки, якщо дата не співпадає із заданим
пошуковим відповідником, об’єкт не потрапить
до списку відібраних. Змоделюємо подібну си-
туацію: в умовах пошуку зазначено хроноло-
гічний інтервал «XIII — XIV ст.». Якщо пошук
здійснюється за текстовим або простим цифро-
вим значенням, то до його результатів не пот-
рапить навіть точна дата, наприклад 1228 р.
чи ін. Якщо працює елементарне розрахункове
поле, то дати, що потрапляють у заданий ін-
тервал можуть бути задіяні. Однак, дати типу
«кінець XII — рубіж XIII ст.», або «близько 1300
року» все одно умовам пошуку не відповідати-
муть. Звідси випливає необхідність у розвине-
ному інструментарії для аналізу історичних
дат. Треба зазначити, що математичний апа-
рат для вирішення цієї проблеми був підгото-
ваний в тому ж НДІ пам’яткоохоронних дослід-
жень (Кабаков 1997), але повного програмного
втілення ще не знайшов.
Вимоги чітко структурованого обліку були,
певним чином, реалізовані в базі даних
«Пам’ятки Києва», підготованій вже згадува-
ним колективом НДІ ПОД. База працювала
в середовищі «MS Access» і складалась з трь-
ох пов’язаних між собою підсистем, якими, за
необхідності, можна було користуватись осібно:
«Пам’ятки» (облікові дані, зображення, опис),
індексований покажчик «Вулиці Києва» та
«Бібліографія». Покладені на неї функції ця
база виконувала, однак розвинені потреби на-
укової бази на археологічні пам’ятки потребу-
вали іншої логічної побудови, забезпечуваної
новими, об’єктно орієнтованими програмними
засобами (Жаркіх 1997).
Наступним логічним кроком у цьому напрямі
повинно стати створення розвиненої експертної
системи, здатної допомагати досліднику здійс-
нювати тематичний пошук та наступний аналіз
інформації, що міститься в ресурсах з нетотож-
ною структурою. Зважаючи на успіхи в розробці
нових програмних продуктів і темпи їх освоєння
в археологічній галузі, реалізацію цих ідей тре-
ба вважати питанням цілком досяжного часу.
Бессуднов А.Н., Михайлов С.А. Разработка ГИС ар-
хеологического памятника на платформе ArcGIS
(на примере финальнопалеолитической стоянки
Замятино-14) // Третий круглый стол «Археология и
геоинформатика». Тезисы докладов. — М.: ИА РАН,
2007. — С. 2.
Гениннг В.Ф., Бунятян Е.П., Пустовалов С.Ж., Рыч-
ков Н.А. ИПС — подготовка данных по погребально-
му обряду для ввода в ЭВМ. — Киев, 1989. — 48 с.
Гениннг В.Ф., Бунятян Е.П., Пустовалов С.Ж.,
Рычков Н.А. Формализовано-статистические мето-
ды в археологии: Анализ погребальных памятни-
ков. — Киев, 1990. — 211 с.
Груздев Д.В., Журбин И.В. Компьютерное модели-
рование археологических объектов: методика и тех-
нология создания пространственной модели // Ин-
формационный бюллетень Ассоциации «История и
компьютер». — № 29. — июнь 2002. / http://kleio.asu.
ru/aik/bullet/29/17.html
Гусев С.В. Формат геоинформационного описа-
ния для памятников археологии // Музей будуще-
го. Информационные технологии и культурное
наследие. — 2000 / http://www.museum.ru/future/
part03/030204.htm
Дараган М.Н. Применение ГИС-технологий для
моделирования пространственно-временных изме-
нений погребального обряда // Третий круглый стол
«Археология и геоинформатика». Тезисы докла-
дов. — М.: ИА РАН, 2007. — С. 2.
Довгалев А.А. Использование ГИС-технологий и
ДДЗ для выявления памятников археологии // Круг-
лый стол «Археология и геоинформатика». Тезисы
докладов. — М.: ИА РАН, 2005. — С. 6.
Жарких М.І. Нерухомі пам’ятки України: об’єктний
аналіз предметної області // Археометрія та охоро-
на історико-культурної спадщини. — Київ, 1997. —
Вип. 1. — С. 43—49.
Жарких Н.И., Панченко М.В., Фарбей А.М. Иерархи-
ческие базы данных для комплексных памятников
истории и культуры (на примере музея «Судакская
крепость») // Сугдейский сборник. — Вып. II. — Киев;
Судак: «Академпериодика», 2005. — С. 66—69.
Кабаков Ю.Б. Объект типа «Историческая дата» //
Археометрія та охорона історико-культурної спад-
щини. — Київ, 1997. — Вип. 1. — С. 50—58.
Кокорина Ю.Г. Археологическая терминология —
проблемы и перспективы // 10-я юбилейная между-
народная конференция «EVA 2007 Москва» / http://
conf.cpic.ru/eva2007/rus/reports/content_1089.html
Корбут Н.Ю. Об использовании «Мультимедиа» в
презентации археологических исследований // Ар-
хеометрія та охорона історико-культурної спадщи-
ни. — Київ, 1997. — Вип. 1. — С. 59—60.
Коробов Д.С. Географо-информационная система
«Археологические памятники Кисловодской котло-
вины» // Археология.РУ. — Электронное приложение
к ежегоднику «Археологические открытия». — 2002 /
http://www.archaeology.ru/ONLINE/Korobov/korobov.
html
Панченко М.В. Списки выбора в базе данных
«Пам’ятки України» // Археометрія та охорона іс-
торико-культурної спадщини. — Київ, 1997. —
Вип. 1. — С. 63—66.
Панченко М.В. Попередня підготовка матеріалів
для бази даних «Пам’ятки України» // Археометрія
та охорона історико-культурної спадщини. — Київ,
1999. — Вип. 3. — С. 81—84.
Панченко М.В. Старі підходи до нових проблем. Му-
зейний облік на сучасному етапі // Український му-
зей. — 1 (3). — К., 2005.
Панченко М.В. Проблеми та перспективи в розробці інформаційних систем в галузі археології
512
Прохоров А. CAПР в археологии / Компьютерные
технологии в археологии // КомпьютерПресс. —
№ 7. — 2003 / http://www.compress.ru/article.aspx?id
=11301&iid=447#begin
Смекалов С.Л. Анализ историко-археологической
информации на картах Керченского полуострова
XIX века средствами геоинформационной системы //
Круглый стол «Археология и геоинформатика». Те-
зисы докладов. — М.: ИА РАН, 2005. — С. 4.
Солтыс О.Б., Белан Ю.А., Колосов Ю.Г. Раскопки
кургана возле с. Иванковичи Васильковского райо-
на Киевской области в 1994 году // НА ІА НАН Ук-
раїни. — 1994/129. — С. 1—15.
Skoryj S. Burial Mounds of the Scythians-Nomads near
Village Steblev // Tombes tumulaires de l’Age du Fer
dans le Sud-East de l’Europe. — Actes du IIe Colloque
International d’Archeologie Funeraire. — Tulcea. —
2000.
The archaeological data bank: A progress report //
Computers and the Humanities. — V. 5. — N. 3. —
January, 1971. — P. 159—169.
М. В. П а н ч е н к о
пРОБЛЕМЫ и пЕРСпЕКТиВЫ
В РАЗРАБОТКЕ иНФОРМАЦиОННЫХ
СиСТЕМ В ОТРАСЛи АРХЕОЛОГии
В статье рассматриваются теоретические про-
блемы, связанные с построением информационных
систем для археологии. Приводится краткий обзор
типов наиболее распространенных программных
продуктов, анализируется сфера их применения.
Проводится сравнение преимуществ глобального и
дифферентного наполнения археологических баз
данных, рассматривается их взаимодействие с гео-
информациоными системами. Осуществляется ана-
лиз предметной области для БД, предназначенных
для учета и охраны археологических памятников,
рассматриваются проблемы их взаимодействия с
информационными системами, созданными для ре-
шения узкоспециальных задач.
M. V. P a n c h e n k o
PROBLEMS AND PROSPECTS ARE
IN DEVELOPMENT OF INFORMATIVE
SYSTEMS IN INDUSTRY
OF ARCHAEOLOGY
In the article, the problems that are connected with
IT systems development for archaeology are consid-
ered. Here, a brief survey of the most popular program
products is given and the sphere of their application
is analyzed. The comparison of advantages of global
and differential filling of archaeological databases is
made and their interaction with GIS is considered.
The analysis of data domain dealing with data stor-
age and processing about archaeological collections is
carried out and the problems of their interaction with
IT systems for immovable properties (monuments) are
examined.
|