Соціальна та етнічна характеристика південноруських неукріплених поселень
У публікації автор розглядає неукріплені поселення давньоруського часу. Подається соціальна та
 етнічна характеристика пам’яток. В публикации автором рассматриваются неукрепленные поселения древнерусского времени. Представлена социальная и этническая характеристика памятников. This paper exp...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Археологія і давня історія України |
|---|---|
| Дата: | 2010 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2010
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/83474 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Соціальна та етнічна характеристика південноруських неукріплених поселень / В.О. Петрашенко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2010. — Вип. 1. — С. 559-562. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860040787023101952 |
|---|---|
| author | Петрашенко, В.О. |
| author_facet | Петрашенко, В.О. |
| citation_txt | Соціальна та етнічна характеристика південноруських неукріплених поселень / В.О. Петрашенко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2010. — Вип. 1. — С. 559-562. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологія і давня історія України |
| description | У публікації автор розглядає неукріплені поселення давньоруського часу. Подається соціальна та
етнічна характеристика пам’яток.
В публикации автором рассматриваются неукрепленные поселения древнерусского времени. Представлена социальная и этническая характеристика памятников.
This paper expresses a view on unfortified settlements
in Old Russ period. It is also represented social
end ethnic special characters of investigated subjects.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:55:32Z |
| format | Article |
| fulltext |
559
В публікації автор розглядає неукріплені посе-
лення давньоруського часу. Подається соціальна та
етнічна характеристика пам’яток.
К л ю ч о в і с л о в а: етнічні процеси, поселення,
забудова, могильник, фортеця, ремесла, поховання,
гончарні клейма, вислі печатки.
Вивчення етнічних процесів і суспільної
структури давньоруського суспільства в період
становлення й розвитку Давньоруської держа-
ви по археологічних матеріалах, усе ще пере-
буває в стадії пошуку найбільш інформативних
ознак цих складних явищ.
Насамперед необхідно визначити умови й
основні підходи у вирішенні цієї проблеми.
Поселення бажано досліджувати широкими
площами, що дозволяє вивчити забудову та
відтворити його загальний вигляд; масовий ма-
теріал, насамперед кераміку, слід аналізувати
по одній схемі із застосуванням статистичних
методів; залучати матеріали могильника; кар-
тографувати прилеглі синхронні пам’ятки для
відтворення системи заселення та визначення
центральних поселень округи. Порівняльний
аналіз усього речового комплексу синхронних
поселень дозволить визначати ступінь контак-
тів (общинних, торгово-обмінних) або їх відсут-
ність.
Ці підходи були здійснені при вивченні бага-
тошарового поселення в с. Григорівка Канівсь-
кого р-ну Черкаської обл., результати розкопок
якого опубліковані в монографії (Петрашенко
2005). Найближча до поселення округа має дов-
жину уздовж Дніпра близько 20 км з рельєфом
у вигляді гряди при ширині в південній частині
близько 2 км, у північній, між селами Трахте-
мирів і Зарубинці — близько 6 км. Тут відкрито
28 пунктів давньоруської доби: 4 городища, три
могильника, печерний монастир із залишками
кам’яних храмів і 19 поселень. Вони групують-
ся в 4 агломерації, усередині яких пам’ятки
розташовані всього на відстані 1—5 км одна
від іншої. На кожній із цих пам’яток проведені
археологічні роботи, завдяки яким виділені по-
селення, пов’язані із Зарубським монастирем,
поселення з функціями погосту, що трансфор-
мувалося в князівське село в урочищі Чернече,
родове селище в урочищі Ревутово та боярське
село в урочищі Рожана Криниця.
Найбільш масштабні дослідження були про-
ведені на багатошаровому поселенні в урочищі
Чернече, де центральне поселення межує ще
із трьома одночасними пам’ятками; на ньому
досліджений також могильник. Археологічна
історія цього поселення відображає динаміку
заселення дніпровських терас із рубежу нашої
ери до XV ст. включно.
Звернемося до всього комплексу археологіч-
них джерел, отриманих у результаті багаторіч-
них розкопок поселення, і спробуємо відповісти
на поставлені вище питання. Історичні події,
з якими пов’язана поява тут поселенців після
припинення життя на поселенні в ІХ в., від-
повідають наступальній політиці Володимира
наприкінці Х ст. Очевидно, деякі поселення
виникають із ініціативи князівської адміні-
страції і виконують функції погостів — місць,
де зосереджувалась військова й адміністратив-
на влада округи.
Необхідність населених пунктів, що викону-
вали б такі функції, викликана тим, що в цьому
мікрорегіоні після загибелі полянських горо-
дищ VІІІ—Х ст. (Монастирок, Ходорів, Вітачів)
відсутні городища другої половини Х — ХІ ст.
Будівництво військових фортець і городищ-
феодальних замків припадає, в основному, на
В. О. П е т р а ш е н к о
СОЦІАЛЬНА ТА ЕТНІЧНА ХАРАКТЕРиСТиКА
пІВДЕННОРУСЬКиХ НЕУКРІпЛЕНиХ пОСЕЛЕНЬ
Петрашенко В.О. Соціальна та етнічна характеристика південноруських неукріплених поселень
560
XII в., коли остаточно формується Дніпровська
оборонна лінія. Тому поселення, що виділяли-
ся своєю великою площею, щільністю забудови,
наявністю могильника, церкви, повинні були
стати опорою для князівської адміністрації в
утвердженні державної влади.
Саме таким було Григорівське поселення на
рубежі Х—ХІ ст. Уже в цей період за археоло-
гічними матеріалами, насамперед по харак-
теру забудови, різноманітному й численному
інвентарю, що вказує на великі зв’язки його
мешканців, поселення виділяється серед ін-
ших селищ округи. Багаточисельні знахідки
наконечників стріл цього часу свідчать про
присутність серед поселенців воїнів-професіо-
налів, що виконували державне замовлення
захищати цю територію, насамперед, від на-
бігів кочівників. Вочевидь, за участі воїнів мог-
ла здійснюватися й адміністративна влада як
на самому поселенні, так і в окрузі. Одним із
доказів зв’язку Григорівки раннього періоду з
державною владою виступають клейма на по-
суді у формі двозуба (12 % від загального числа
клейм). Зазначений зміст клейма у формі дво-
зуба вказує на середовище, у якому він функ-
ціонував, а саме князівські дружини, для яких
цей знак підкреслював їхній соціальний статус
належності до князівського оточення (Мельни-
кова 1998, с. 177).
Заселення відбулося одноразово, зі значною
кількістю поселенців, не менш ніж 30—40 лю-
дей дорослого населення. На першому етапі за-
селення від останньої треті з кінця Х до першої
чверті ХІ в. була досягнута висока щільність
забудови, що було б неможливо здійснити за
такий короткий строк при меншій кількості
людей. Забудова займала лише нижню части-
ну тераси, надаючи зручну балкову сідловину
під городи, пасовища й найближчі поля.
Землеробству й тваринництву в цей час на-
лежало провідне місце в господарстві селища;
ним займалися всі його мешканці. З ремесел,
можливо, існувало гончарство та ковальство.
Найближча ресурсна зона, яка здатна про-
кормити 70—80 людей, цілком задовольняла
потреби населення, однак було малоймовірно
одержання великого додаткового продукту від
цих видів діяльності. Можливо, його населен-
ня надавало послуги купецьким та військовим
групам, що плили на човнах по Дніпру до Чор-
ного моря. Тут можна було здійснити дрібний
ремонт, поповнити запаси води і їжі, при не-
обхідності одержати допомогу в переміщенні
човнів через броди в обмін на прикраси, одяг
і тканини, амфори з вином. Тут зупинялася
князівська дружина під час збору данини з
найближчої округи, можливо, вершився суд,
перерозподілявся доданий продукт, зібраний
з околишнього населення, проводилися торго-
вельні операції. Таке центральне поселення
цілком відповідає терміну «погост» давньорусь-
ких літописів.
Необхідність у освоєнні саме цієї ділянки
Дніпра, незважаючи на очевидну загрозу зни-
щення, могла диктуватися лише князівською
адміністрацією, зацікавленою в густій заселе-
ності Дніпровських берегів по всій їх довжині.
Набагато більше матеріалу, що свідчить
про приналежність Григорівки князівському
домену, відноситься до другого етапу заселен-
ня — ХІІ—ХІІІ ст. Протягом свого існування
поселення кілька разів гинуло у вогні, про що
красномовно свідчать згорілі й занесені піском
будівлі. Але воно неодмінно відновлювалося,
причому планування його центральної части-
ни суттєво мінялося, що побічно може свідчити
про відсутність закріплення садиб за окремою
родиною і про загибель його попередніх меш-
канців. Причому нове заселення відбувалося
не відразу, особливо помітний розрив у за-
селенні в ХІ ст., коли після пожежі в першій
чверті ХІ ст. життя відновилося лише напри-
кінці ХІ ст.
Ще більш значним аргументом на користь
висловленого припущення є відсутність у
забудові поселення системи діагональних
прив’язок. Жодне з жител центрального й пів-
нічного розкопів не зв’язується діагональними
прив’язками, що також підтверджує відсутність
родових зв’язків між господарями садиб. Ця об-
ставина зближає планіграфічну структуру се-
лища з міською, де діяли інші земельні відно-
сини, ніж в сільських громадах-вервях.
Структура поселення цього часу за своїм
виглядом ближче всього до дворово-вотчин-
ного господарства, характерного для ранньо-
феодальних держав. Характерною рисою цієї
системи є суміщення публічних і власницьких
функцій представників адміністрації (тіуни,
мечники, гріди, отроки і т. д.) (юшков 1992,
с. 280).
Найбільше наочно характер поселення де-
монструє особливість забудови, де виділяються
двори, що спеціалізувалися на різних видах
діяльності (гончарство, випічка хліба, засіки
для зберігання зерна). Концентрація на ок-
ремих садибах престижних предметів (вислі
печатки, гирьки, скляні вироби, прикраси з
металу, книжкові застібки та ін.) свідчить про
майнову диференціацію мешканців селища, а
також про адміністративно-господарські функ-
ції цього населеного пункту.
Суттєву інформацію про суспільні відносини
на Григорівському поселенні містять матеріали
могильника. Демографічний аналіз антропо-
логічного матеріалу із Григорівки, розпочатий
О.Д. Козак, показує, що населення селища жило
й розвивалося в дуже несприятливих умовах
(Козак 2000, с. 67—80). Популяцію характери-
зує швидка зміна поколінь, низька тривалість
життя, висока смертність у молодому віці, вели-
ка фізична зношеність, високий відсоток захво-
рюваності з дуже поганою адаптацією до навко-
лишнього середовища й умов життя.
561
Петрашенко В.О. Соціальна та етнічна характеристика південноруських неукріплених поселень
Однак Середнє Подніпров’я не можна від-
нести до географічних зон з поганими природ-
ними можливостями для адаптації людини.
Навпаки, за кліматом та географічним середо-
вищем регіон найбільш підходить для веден-
ня продуктивного комплексного господарства.
Різноманітність ландшафтів, характерна для
цього району, надійно забезпечувала його меш-
канців природними ресурсами.
Розв’язання цього протиріччя лежить у сфері
соціальної організації життя стародавнього се-
лища, у майновій і соціальній нерівності його
мешканців. Основну масу населення селища
становило залежне, жорстоко експлуатоване
населення, можливо, полонені раби, що про-
живали тут під охороною воїнів-професіоналів,
князівської адміністрації.
Питання про місце рабської праці в еконо-
міці Стародавньої Русі найбільше послідовно
розроблено І.Я. Фрояновим. Дослідник під-
креслював, що рабство у східних слов’ян було
найбільш архаїчною формою експлуатації ще
з антських часів. Рабська праця в давньорусь-
кий час використовувався, насамперед, у вот-
чинному господарстві за рахунок рабів-бранців
і напіввільної челяді. Навіть в XII ст., коли
вотчина перетворюється в складний соціаль-
ний організм, де співіснують рабовласницька й
феодальна форма експлуатації, рабів і напів-
вільних у ній було більше, ніж феодально-за-
лежних (Фроянов 1974, с. 45).
Краніологічний аналіз антропологічної серії
Григорівського могильника підтверджує неод-
норідність населення. Більша частина вибірки
за основними показниками черепа близька до
серії черепів з хутора Половецького, Переясла-
ва, Чернігова й Миколаївки. Деяка частина че-
репів близька кочівницьким серіям.
Особливо виділяється група із шести чолові-
чих поховань, розташованих досить компактно
в південній частині могильника. За основними
показниками вона виявилася близької до серії
волзьких болгар. Ця група поховань виділяєть-
ся й за іншими краніологічними показниками,
наприклад в ній у два рази вище генетично
обумовлені показники, її відрізняє більш розви-
тий мускульний рельєф верхньої частини тіла і
більший показник механічного стресу. Нарешті,
найважливіше спостереження в цій групі — час-
тота травм черепа досягає 67 %, тоді як на інших
чоловічих черепах цей показник відсутній.
Таким чином, є всі підстави бачити в цій
групі похованих воїнів-професіоналів, можна
припустити і їх деяку етнічну відмінність від
інших поховань, що належали середньодніп-
ровському населенню. Вочевидь, перед нами
поховані воїни із князівської дружини, які фак-
тично й виконували адміністративні функції
на цьому поселенні. Полонені раби й інші ка-
тегорії залежного й напівзалежного населення
потребували постійної охорони, яку й здійсню-
вали воїни-професіонали.
За межами основної частини поселення роз-
ташовувалися окремі садиби, пов’язані з залі-
зоробним виробництвом, а також проживало
економічно залежне сільське населення. Ціл-
ком можливо, що в Середньому Подніпров’ї
саме такі частини села називалися свободами
(слободами), тобто особисто вільними на проти-
вагу челяді й рабам, що проживали в основній
частині та перебували в повній залежності від
феодала.
Вагомим аргументом приналежності цього
поселення князям виступають вислі печатки,
виявлені в змиві. Ця категорія знахідок є най-
більш яскравим атрибутом влади, свідченням
існування державної юрисдикції, якій на Русі
належало виключне право посвідчення офіцій-
них документів. Такі документи в першу чергу
стосувалися поземельних, майнових відносин.
Для Київської землі більшість булл відносить-
ся до раннього періоду — ХІ — початок ХІІ ст.,
більш пізні знахідки досить рідкісні (Янин
1985, с. 376). Тим більше значення мають дві
чудові знахідки вислих печаток із Григорівки,
що належать до другої половини ХІІ ст.
Цілком можливо припустити приналежність
Григорівського села Мстиславовичам, що зігра-
ли помітну роль в історії Київщини і Переяслав-
щини в XII ст. Їм належав фамільний («вотч»)
Федорівський монастир у Києві, закладений в
1129 р. великим київським князем Мстиславом
(сином Володимира Мономаха), де в 1154 р. був
похований Ізяслав (Килиевич 1989, с. 180). Не-
випадково Ізяслав Мстиславович, ставши ве-
ликим київським князем, призначає в 1147 р.
митрополитом Клима Смолятича, вихідця
Зарубського монастиря, розташованого непо-
далік від Григорівського поселення. Непрямим
підтвердженням цієї версії є клейма на гончар-
ному посуді типу «Знак Мстислава».
Матеріали Григорівки містять також інфор-
мацію про етнічний склад мешканців селища.
Вивчення етнічного складу давньоруського
населення по археологічних матеріалах має
давню традицію і пов’язане у слов’янознавстві,
головним чином, з пошуком розпізнавальних
ознак різних племінних груп, що згадуються в
писемних джерелах. Останнім часом, у зв’язку
з підйомом національної самосвідомості, намі-
тилася тенденція до пошуку більш глибокого
коріння російського, українського та білорусь-
кого народів, історично поєднаних києво-русь-
кою спадщиною.
Пошуки специфічних, характерних тільки
для слов’ян Київського Подніпров’я, прикрас
не дали результатів. Традиційне звертання до
скроневих кілець з курганних стародавностей
полянської території дозволило лише виділи-
ти переважні типи цих прикрас, однак їх по-
ширення по всій території Київської Русі, а
також за її межами позбавляє їх етнічної при-
належності. Так, на ранньому етапі (ІХ—Х ст.)
у цьому регіоні переважали скроневі кільця
Петрашенко В.О. Соціальна та етнічна характеристика південноруських неукріплених поселень
562
«нітранського» типу, у ХІ—ХІІІ ст. — перстене-
подібні зі збіжними кінцями та півтораоборот-
ні. Вони відомі в курганах усіх східних слов’ян,
але особливо характерні для південно-західної
групи. Колекція скроневих кілець із Григорів-
ки являє собою поки єдину масову серію, отри-
ману із сільського поселення полянської те-
риторії. Вона складається з 37 знахідок: з них
30 екземплярів — це перстенеподібні кільця
з розімкнутими кінцями, трохи збіжними та з
кінцями, що заходять один за одного; 3 — пів-
тораоборотні; 4 — з S-видним завершенням.
На поселеннях і могильниках найближчої до
Григорівки округи також переважали персте-
неподібні скроневі кільця з розімкнутими кін-
цями. Очевидно, прості дротові перстенеподібні
кільця були улюбленою прикрасою полянських
жінок, що належали сільському населенню.
Кількісна перевага їх серед інших, привізних
типів, занадто очевидна, щоб не звернути на
неї увагу. Уживання терміна полянський вка-
зує лише на літописну територію проживання
цього «племені» у долітописний період.
Найбільш інформативною, як нам вважаєть-
ся, для розв’язання цього кола питань є кера-
міка. Проведений статистичний аналіз цієї ка-
тегорії матеріалу дозволив встановити близькі
контакти григорівських майстрів з гончарами
Чернігівського Полісся та Західної Волині, що,
можливо, пов’язане з проживанням тут гон-
чарів з цієї території, тому що саме такий по-
суд був виявлений у топковій камері горна на
Григорівському поселенні. Відсоткове співвід-
ношення коефіцієнта подібності кухонної кера-
міки з різних поселень Південної Русі привело
до несподіваного висновку: близькість тери-
торії не завжди гарантує найбільшу подібність
кераміки. Так григорівська кераміка виявила
набагато меншу подібність по відношенню до
керамічного комплексу з близького поселення
Рожана Криниця, або Ржищева, чим до полісь-
кого поселення Автуничі або Дорогобужа. По-
яснення цього феномена криється у відносній
ізольованості поселенських структур. Кожна
така структура формувалася князем або боя-
рином, які залучали сюди населення з різних,
не обов’язково близьких, регіонів. Таке пере-
міщення населення сприяло передачі культур-
них традицій, а також розвитку південнорусь-
кої мови.
Таким чином, протягом Х—ХІІІ ст. у сільсь-
кому середовищі формується загальний півден-
норуський стиль матеріальної культури, тісно
пов’язаний з міським князівсько-боярським
середовищем, для якого характерний синкре-
тизм і зв’язок із візантійською спадщиною.
Килиевич С.Р., Харламов В.А. Исследование хра-
ма Вотча Федоровского монастыря XII в. в Киеве //
Древние славяне и Киевская Русь. — М., 1989.
Козак О.Д. Антропологічний склад та морфоло-
гічні риси давньоруського населення Середнього
Подніпров’я (за матеріалами могильника Григорів-
ка) // Археологія. — 2000. — № 1.
Мельникова Е.А. Знаки Рюриковичей на восточных
монетах // Історія Русі України. — К., 1998.
Петрашенко В.А. Древнерусское село по материа-
лам поселений у с. Григоровка. — К., 2005.
Фроянов И.Я. Киевская Русь. Очерки социально-
экономической истории. — Л., 1974.
Юшков С.В. Нариси з історії виникнення і почат-
кового розвитку феодалізму в Київській Русі. — К.,
1982.
Янин В.Л. Вислые и актовые печати // Древняя Русь.
Город, замок, село. — М., 1985.
В. А. П е т р а ш е н к о
СОЦиАЛЬНАЯ и эТНиЧЕСКАЯ
ХАРАКТЕРиСТиКА ЮЖНОРУССКиХ
НЕУКРЕпЛЕННЫХ пОСЕЛЕНиЙ
В публикации автором рассматриваются неукреп-
ленные поселения древнерусского времени. Пред-
ставлена социальная и этническая характеристика
памятников.
V. О. P e t r a s h e n k o
SOCIAL AND ETHNIC PERFORMANCE
OF SETTLEMENTS UNFORTIFIED
IN SOUTH OF OLD RUSS STATE
This paper expresses a view on unfortified settle-
ments in Old Russ period. It is also represented social
end ethnic special characters of investigated subjects.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-83474 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0122 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:55:32Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Петрашенко, В.О. 2015-06-19T17:38:58Z 2015-06-19T17:38:58Z 2010 Соціальна та етнічна характеристика південноруських неукріплених поселень / В.О. Петрашенко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2010. — Вип. 1. — С. 559-562. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. XXXX-0122 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/83474 У публікації автор розглядає неукріплені поселення давньоруського часу. Подається соціальна та
 етнічна характеристика пам’яток. В публикации автором рассматриваются неукрепленные поселения древнерусского времени. Представлена социальная и этническая характеристика памятников. This paper expresses a view on unfortified settlements
 in Old Russ period. It is also represented social
 end ethnic special characters of investigated subjects. uk Інститут археології НАН України Археологія і давня історія України Memoria Соціальна та етнічна характеристика південноруських неукріплених поселень Социальная и этническая характеристика южнорусских неукрепленных поселений Social and ethnic performance of settlements unfortified in south of Old Russ state Article published earlier |
| spellingShingle | Соціальна та етнічна характеристика південноруських неукріплених поселень Петрашенко, В.О. Memoria |
| title | Соціальна та етнічна характеристика південноруських неукріплених поселень |
| title_alt | Социальная и этническая характеристика южнорусских неукрепленных поселений Social and ethnic performance of settlements unfortified in south of Old Russ state |
| title_full | Соціальна та етнічна характеристика південноруських неукріплених поселень |
| title_fullStr | Соціальна та етнічна характеристика південноруських неукріплених поселень |
| title_full_unstemmed | Соціальна та етнічна характеристика південноруських неукріплених поселень |
| title_short | Соціальна та етнічна характеристика південноруських неукріплених поселень |
| title_sort | соціальна та етнічна характеристика південноруських неукріплених поселень |
| topic | Memoria |
| topic_facet | Memoria |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/83474 |
| work_keys_str_mv | AT petrašenkovo socíalʹnataetníčnaharakteristikapívdennorusʹkihneukríplenihposelenʹ AT petrašenkovo socialʹnaâiétničeskaâharakteristikaûžnorusskihneukreplennyhposelenii AT petrašenkovo socialandethnicperformanceofsettlementsunfortifiedinsouthofoldrussstate |