Оцінка ефективності протипаводкових заходів на малих річкових водозборах Закарпаття на основі розрахунків розподіленої моделі «опади-стік»

У статті подано опис та основні рівняння розподіленої фізично-обґрунтованої гідрологічної моделі процесів «опади-стік» та її застосування для розрахунків ефективності протипаводкових заходів на прикладі малого водозбору в с. Квасово (Закарпатська область, Україна). Проведена реконструкція паводковог...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Математичні машини і системи
Дата:2011
Автори: Бойко, О.В., Железняк, М.Й.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Інститут проблем математичних машин і систем НАН України 2011
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/83637
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Оцінка ефективності протипаводкових заходів на малих річкових водозборах Закарпаття на основі розрахунків розподіленої моделі «опади-стік» / О.В. Бойко, М.Й. Железняк // Мат. машини і системи. — 2011. — № 4. — С. 149-160 — Бібліогр.: 18 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860104320491454464
author Бойко, О.В.
Железняк, М.Й.
author_facet Бойко, О.В.
Железняк, М.Й.
citation_txt Оцінка ефективності протипаводкових заходів на малих річкових водозборах Закарпаття на основі розрахунків розподіленої моделі «опади-стік» / О.В. Бойко, М.Й. Железняк // Мат. машини і системи. — 2011. — № 4. — С. 149-160 — Бібліогр.: 18 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Математичні машини і системи
description У статті подано опис та основні рівняння розподіленої фізично-обґрунтованої гідрологічної моделі процесів «опади-стік» та її застосування для розрахунків ефективності протипаводкових заходів на прикладі малого водозбору в с. Квасово (Закарпатська область, Україна). Проведена реконструкція паводкового стоку 1998 року для водозбору, що розглядається. Результати було використано для аналізу ефективності дренажного каналу, який був запланований у рамках державної програми «Комплексного протипаводкового захисту в басейні р. Тиса в Закарпатській області». В статье приведены описание и основные уравнения распределенной физически-обоснованной гидрологической модели процессов «осадки-сток» и ее применение для расчетов эффективности противопаводковых мероприятий на примере малого водосбора с. Квасово (Закарпатская область, Украина). Проведена реконструкция паводочного стока 1998 года для рассматриваемого водосбора. Результаты были использованы для анализа эффективности дренажного канала, который был запланирован в рамках государственной программы «Комплексной противопаводковой защиты в бассейне р.Тиса в Закарпатской области». The description and the main equations of a distributed physically based hydrological model of the "Precipitation-Sink" processes and its application for calculating the effectiveness of anti-flood measures on the example of small reservoir in the village Kvasovo (Transcarpathian region, Ukraine) are regarded in the article. The reconstruction of the flood sink of 1998 for the reservoir was carried out. The results were used to analyze the effectiveness of drainage channel that was planned by the state program "Complex anti-flood protection in the Tisza River Basin in Transcarpathian region".
first_indexed 2025-12-07T17:30:07Z
format Article
fulltext © Бойко О.В., Железняк М.Й., 2011 149 ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2011, № 4 УДК 504.058 О.В. БОЙКО, М.Й. ЖЕЛЕЗНЯК ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОТИПАВОДКОВИХ ЗАХОДІВ НА МАЛИХ РІЧКО- ВИХ ВОДОЗБОРАХ ЗАКАРПАТТЯ НА ОСНОВІ РОЗРАХУНКІВ РОЗПОДІЛЕНОЇ МОДЕЛІ «ОПАДИ-СТІК» Анотація. У статті подано опис та основні рівняння розподіленої фізично-обґрунтованої гідро- логічної моделі процесів «опади-стік» та її застосування для розрахунків ефективності протипа- водкових заходів на прикладі малого водозбору в с. Квасово (Закарпатська область, Україна). Про- ведена реконструкція паводкового стоку 1998 року для водозбору, що розглядається. Результати було використано для аналізу ефективності дренажного каналу, який був запланований у рамках державної програми «Комплексного протипаводкового захисту в басейні р. Тиса в Закарпатській області». Ключові слова: паводок, протипаводкові заходи, опади-стік, розподілені фізично-обґрунтовані моделі стока, водозбірна гідрологія, ГІС. Аннотация. В статье приведены описание и основные уравнения распределенной физически- обоснованной гидрологической модели процессов «осадки-сток» и ее применение для расчетов эф- фективности противопаводковых мероприятий на примере малого водосбора с. Квасово (Закар- патская область, Украина). Проведена реконструкция паводочного стока 1998 года для рассмат- риваемого водосбора. Результаты были использованы для анализа эффективности дренажного канала, который был запланирован в рамках государственной программы «Комплексной противо- паводковой защиты в бассейне р.Тиса в Закарпатской области». Ключевые слова: паводок, противопаводковые мероприятия, осадки-сток, распределенные физи- чески-обоснованные модели стока, водосборная гидрология, ГИС. Abstract. The description and the main equations of a distributed physically based hydrological model of the "Precipitation-Sink" processes and its application for calculating the effectiveness of anti-flood meas- ures on the example of small reservoir in the village Kvasovo (Transcarpathian region, Ukraine) are re- garded in the article. The reconstruction of the flood sink of 1998 for the reservoir was carried out. The results were used to analyze the effectiveness of drainage channel that was planned by the state program "Complex anti-flood protection in the Tisza River Basin in Transcarpathian region". Keywords: flood, anti-flood measures, precipitation-sink, distributed physically based sink models, hy- drology reservoirs, GIS. 1. Вступ Математичні моделі формування річкового стоку (або моделювання процесу „опади-стік”) на водозборі поділяються на дві категорії моделей: • Моделі із зосередженими параметрами. • Моделі із розподіленими параметрами. Приведена класифікація базується на різному за деталізацією підході до опису фі- зичного процесу стоку води з водозбору, тобто трансформації опадів у річковий стік [1]. Моделі із зосередженими параметрами не враховують просторову змінність фізико- географічних характеристик водозбору, при їх розробці нехтують деталізацією процесів стокоформування на окремих ділянках і оперують з деякими інтегральними для всього до- сліджуваного водозбору характеристиками, тобто оцінюють середні для водозбору пара- метри. Такі моделі представляють водозбір у вигляді боксів або «чорних ящиків», кожний з яких описує певну компоненту стоку – поверхневий стік, стік у верхніх шарах ґрунту (так званий підповерхневий стік), підземний стік і т.д. , параметри яких не змінюються у межах басейну. Розрахунок стоку в кожному боксі та потоків між ними виконується на основі ба- лансових співвідношень (рівняння водного балансу). Як правило, параметри таких моде- 150 ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2011, № 4 лей встановлюються емпіричним або напівемпіричним шляхом на основі аналізу багаторі- чних рядів спостережень за гідрометеорологічними факторами стоку (такими, як опади, випаровування, сніговий покрив, температура повітря тощо) і безпосередньо самим річко- вим стоком. Таким чином, застосовуючи методи оптимізації, отримують приблизні оцінки параметрів, при яких є найкраща відповідність між фактичним та розрахованим гідрогра- фами. Прикладами моделей із зосередженими параметрами є HEC-1, HYMO, tank model, NAM [1], а також вітчизняні моделі СНІГ, СЛОЙ, ДОЩ [2]. З розвитком обчислювальних потужностей, прогресом у галузі геоінформаційних систем (ГІС) і удосконалення засобів вимірювання з 80-тих років минулого століття на пе- рший план виходить новий клас моделей – моделі із розподіленими параметрами. В основі розподілених моделей «опади – стік» лежать фізичні закони збереження маси, енергії та імпульсу. Моделі базуються на чисельному розв’язку системи одновимір- них гіперболічних рівнянь у часткових похідних – рівнянь Сен-Венана та їх спрощених варіантів – рівнянь дифузійної і кінематичної хвилі [3, 4]. На відміну від моделей із зосередженими параметрами, розподілені моделі базу- ються на сіткових (растрових) методах, у яких інформація про водозбір представляється у вигляді сіток (кінцево-різницевих, кінцево-елементних та растрових) із відповідним прос- торовим кроком. Сітки (Grids) відображують детальну інформацію про ландшафт водозбо- ру: топографію, землекористування, рослинність, типи ґрунтів. Значення в елементах (ко- мірках) сітки являються параметрами моделі. Відповідні карти отримують за допомогою супутникових зйомок або ж детальних геодезичних робіт та інструментальних досліджень компонентів ландшафту. Завдяки цьому, враховується фізико-географічна неоднорідність території водозбору. Внаслідок можливості застосування таких підходів моделі із розподіленими пара- метрами використовують меншу кількість емпіричних (евристичних) параметрів, отрима- них в результаті вивчення і статистичної обробки багаторічних залежностей опадів і стоку на водозборі. Тобто можна говорити про наявність фізичного змісту у параметрах розподі- лених моделей, оскільки вони можуть бути безпосередньо виміряні під час польових екс- педицій і т.п. Цей факт вигідно вирізняє розподілені моделі від моделей із зосередженими параметрами і дозволяє більш швидко та ефективно налаштовувати параметри моделі, ви- користовувати моделі такого класу для розрахунків стоку на не вивчених у гідрологічному відношенні територіях, тобто на водозборах з недостатньою кількістю даних натурних спостережень за елементами водного режиму або ж їх повною відсутністю [1, 5–7]. Як приклади розподілених моделей «опади – стік» можна привести такі моделі: SHE [8], TOPMODEL [9], TOPKAPI [10], Гідравлічна модель Морського гідрофізичного інституту НАН України [11]. В ІПММС НАН України розроблено нову комп’ютерну реалізацію моделі TOPKAPI – ТОПКАПІ-ІПММС на основі нових обчислювальних алгоритмів, що допуска- ють розпаралелення моделі. Саме рівняння TOPKAPI були обрані для розробки нового коду у зв’язку з продемонстрованими можливостями прогнозування на її основі стоку з водозборів у широкому діапазоні розмірів – від малих до середніх і великих річок [10]. Стаття присвячена опису моделі ТОПКАПІ-ІПММС та результатам її тестового впрова- дження для водозбору Квасово. Модель належить до класу фізично-обґрунтованих розподілених моделей процесів «опади-стік». Модель базується на застосуванні рівняння «кінематичної хвилі» для опису динаміки процесів стоку. Базуючись на головній вхідній ГІС-інформації моделі – цифровій карті висот (DEM, Digital Elevation Model) території, водозбір представляється сукупністю квадратних елементів (комірок), що утворюють розрахункову сітку моделі. Такий підхід властивий усім розподіленим моделям формування стоку. ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2011, № 4 151 Кожний елемент сітки являє собою розрахунковий вузол моделі і має свій набір фі- зичних характеристик, які беруться з цифрових карт ґрунтів, землекористування та карти підстильної поверхні. Таким чином враховується природна неоднорідність фізико- географічних характеристик водозбору. Для кожного елемента сітки моделі розв’язуються рівняння моделі, а сукупний стік розраховується шляхом побудови так званого «дерева стоку», «корінь» якого знаходиться в замикальному створі водозбору. Напрямки руху води у дереві стоку задаються згідно з таким принципом: вода з довільної комірки надходить в одну з чотирьох сусідніх комірок, з якою різниця у висоті є найбільшою. Модель розраховує такі компоненти стоку з водозбору: • Стік у верхньому шарі ґрунтів. • Поверхневий стік або стік по схилах водозбору. • Стік у руслах річок та природних водотоках. Як було зазначено вище, модель описує динаміку руху води на базі рівнянь «кіне- матичної хвилі» [3], яке для всіх трьох компонентів стоку може бути записано у загальній формі: h q p t x q chα ∂ ∂ ∂ ∂  = −   = , (1) де x – напрямок руху води в елементі водозбору (просторовий розмір елемента), t – час, h – рівень води, p – інтенсивність надходження води у розрахунковий вузол у вигляді опадів, бічного припливу або водовіддачі ґрунтових вод, q – витрати води на одиницю площі, c – параметр, що розраховується згідно з фізичними характеристиками водозбору і приймає значення або коефіцієнта гідравлічної шорсткості (коефіцієнт Маннінга), або гід- равлічної провідності ґрунту в залежності від компоненти процесу стоку, що розрахову- ється, α – є певним гідравлічним параметром елемента, зміст якого буде розкрито далі. Система рівнянь (1) перетворюється в звичайне диференційне рівняння шляхом під- становки другого рівняння в перше та інтегруванням по x – координаті. Загальний вигляд отриманого рівняння можна записати у вигляді cdh a bh dt = − (2) Розв’язок рівняння (2) неможливо отримати аналітичним шляхом. Як чисельна схе- ма рішення диференційного рівняння використовується метод Рунге-Кутта п’ятого поряд- ку з адаптивним кроком [12]. 2. Модуль ґрунтового стоку Модуль ґрунтового стоку розраховує стік води у верхньому шарі ґрунту глибиною до 2–3 метрів. Процес ґрунтового стоку можна розділити на дві фази: інфільтрація води у ґрунт з поверхні та рух води у ґрунті у горизонтальному напрямку – у напрямку, що відповідає «дереву стоку». Для опису цих процесів вводяться такі припущення: 1) Опади в межах окремого елемента водозбору (розрахункового вузла) вважаються рівномірними. 2) Всі опади інфільтруються у ґрунт, доки він не досягне стану насичення. Таке припущення відомо як гіпотеза Дюнна щодо виникнення поверхневого стоку з водозборів [13]. 3) Нахил дзеркала води у ґрунті елемента водозбору вважається рівним нахилу по- верхні елемента. 4) Показник гідравлічної провідності не змінюється з глибиною і вважається наба- 152 ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2011, № 4 гато більшим, ніж у більш глибоких шарах ґрунту. 5) Стік води у ґрунтовому шарі залежить від загального вмісту вологи у ґрунті. Завдяки високій провідності верхнього шару ґрунту, що викликаний макропорами, сили гравітації є домінантним механізмом переміщення вологи від верхньої границі ґрунту до нижньої, для якої характерна низька проникність, отже саме в верхньому шарі буде ви- никати значущий горизонтальний ґрунтовий стік [6, 10, 14]. Також слід зазначити, що гли- бина високопровідного шару ґрунту (від декількох сантиметрів до декількох метрів) є мала у порівнянні з горизонтальною розмірністю розрахункового вузла моделі (десятки, сотні метрів). Враховуючи цей факт, фазою інфільтрації у ґрунт можна знехтувати як швидкоп- линною і вважати, що вода надходить у ґрунт без затримки у часі [15], і розраховувати тільки горизонтальний стік у ґрунті. Отримання системи рівнянь «кінематичної хвилі» для горизонтального грунтового стоку детально викладено в роботах [10, 14]. Наведемо лише основний результат який ви- користовується в реалізації моделі ТОПКАПІ-ІПММС: ( ) ( ) tans s r q r t x Lk q C L α α α α ∂η ∂ ∂ ∂ β η η ϑ ϑ  = −    = =  − , (3) де q – горизонтальний потік у ґрунті (витрати на одиницю ширини), r – інтенсивність на- дходження води в елемент водозбору у вигляді опадів та бічного припливу з сусідніх еле- ментів, η – вміст води (м) у шарі ґрунту вздовж вертикального перерізу, L – глибина шару ґрунту, в якому відбувається горизонтальний стік, sk – коефіцієнт гідравлічної провідності ґрунту у стані насичення, β – кут нахилу поверхні елемента (комірки) розрахункової сітки водозбору, rϑ – кількість води, як частка від товщини шару, що не піддається фільтрації капілярами та силами гравітації, sϑ – максимально можлива кількість води, як частка від товщини шару ґрунту, α – певний гідравлічний параметр ґрунту елемента водозбору, зна- чення якого виведено експериментальними дослідженнями [16]. Для довільного розрахункового елемента водозбору i шляхом інтегрування першого рівняння системи (3) по x та записуючи вміст води у термінах об’єму, можемо записати таке балансове рівняння: ( )2 2 i i s i i is s su u i o s s V C x r x q q V t x α α ∂ ∂ = + + − , (4) де isV – об’єм води у ґрунті i -ого елемента у м3, i u oq – приплив води до i -ого елемента че- рез поверхневий стік у м3/с, i u sq – приплив води до i-ого елемента через ґрунтовий стік у м3/с, індекс s (soil) означає, що рівняння записано для процесу ґрунтового стоку. Для кожного часового кроку моделювання t можна записати такі рівняння водного балансу та вираз для розрахунку надлишку води, що не була інфільтрована у ґрунт, у ви- падку насичення: 0 02 ( ) ( ) ( ) i i i i i s sd u u s i o s V t T V t Q r x q q T ′ + − = + + − , (5) 0 0max{[ ( ) min( ( ), )],0} i i i io s s sme V t T V t T V′ ′= + − + , (6) 0 0( ) min[ ( ), ] i i is s smV t T V t T V′+ = + , (7) ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2011, № 4 153 де T – розрахунковий крок моделі, 0t – початковий момент часу кроку обчислення, 0( ) isV t T′ + – розв’язок рівняння (4) для моменту часу 0t T+ , м3, i d sQ – стік з i -ого елемента водозбору за проміжок 0t ~ 0t T+ , м3/с; ioe – надлишок води, м3, що не може бути інфільт- рований у ґрунт у результаті насичення верхнього шару, внаслідок цього виникає процес поверхневого стоку, і ця величина передається як гранична умова для модуля поверхнево- го стоку, ismV – об’єм води у верхньому шарі ґрунту у разі насиченого стану, м3, 0( ) isV t T+ – об’єм води у верхньому шарі ґрунту i -ого елемента водозбору в момент 0t T+ , м3. 3. Модуль поверхневого стоку У моделі TOPKAPI процес поверхневого стоку (стік по схилах водозбору), по аналогії з ґрунтовим, описується рівняннями «кінематичної хвилі». Оскільки припускається, що опа- ди будуть інфільтруватися, доки ґрунт не набуде стану насичення. Граничними умовами для рівнянь процесу поверхневого стоку будуть надлишкові опади (infiltration excess) та ексфільтрована вода з ґрунту (ex-filtration excess), які розраховуються згідно з (4) та (6). Нижче наведено систему рівнянь «кінематичної хвилі» (8) та балансове рівняння для про- цесу поверхневого стоку в i -ому елементі водозбору (9), яке отримано з (8) по аналогії з рівняннями ґрунтового стоку: 51 32 1 (tan( )) o o o o o o o o o h q e t x q h C h n α ∂ ∂ ∂ ∂ β  = −   = =  , (8) 2 2 i i o i io o o o o V C x e x V t x α α ∂ ∂ = − , (9) де індекс O означає, що описується процес поверхневого стоку (overland flow), oh – гли- бина шару води поверхневого стоку, м, oq – горизонтальний потік по поверхні елемента водозбору (витрати), м3/с, oe – сума надлишкових опадів та ексфільтрованої води з ґрунту, м/с, on – коефіцієнт шорсткості поверхні елемента водозбору (коефіцієнт Маннінга), ( )1 2 tan i i o i o C nβ= – коефіцієнт, отриманий шляхом застосування формули Маннінга, фо- рмально еквівалентний коефіцієнту isC для ґрунтового стоку, ioV – об’єм води на поверхні елемента водозбору на одиницю ширини, м2, ( )tan iβ – тангенс кута нахилу поверхні роз- рахункового елемента i , 5 3oα = – параметр, що отримується з формули Маннінга [3]. Так само, за аналогією з модулем ґрунтового стоку для кожного часового кроку мо- делювання t , можна записати вираз для розрахунку поверхневого стоку (м3/с) з i -ого еле- мента водозбору: 0 02 ( ) ( ) ( ) i i i i o od o o V t T V t Q e x T + − = − , (10) де i d oQ – стік з i -ого елемента водозбору за проміжок 0t ~ 0t T+ , м3/с. 154 ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2011, № 4 4. Модуль стоку у руслах річок та природних водотоків Наявність русла у довільному елементі водозбору визначається як функція від площі всіх елементів, вода з яких надходить до нього [5]. Відповідно, чим для більшої кількості еле- ментів даний елемент є «батьківським» у «дереві стоку», тим вірогідніше, що він є руслом річки чи природного водотоку. Наявність русла і його ширина визначаються таким чином: dr thA A> , (11) ( )max min i max dr tot tot th w w w w A A A A  −= + −  −   , (12) де перший вираз є перевіркою на наявність русла в елементі, а саме, якщо drA – площа те- риторії, що дренується в елемент водозбору, більше за певне порогове значення площі дренажу thA , яке задано в залежності від гідрологічних особливостей водозбору, то еле- мент є руслом; iw – ширина русла у i -ому елементі; maxw та minw – максимально та мініма- льно можлива ширина русла відповідно, що задається в залежності від гідроморфологіч- них особливостей водозбору; totA – загальна площа водозбору як сума площ всіх елементів водозбору, з яких побудоване «дерево стоку». Процес руслового стоку, так само, як ґрун- товий і поверхневий стоки, базується на системі рівнянь «кінематичної хвилі» і для дові- льного русла прямокутної форми може бути записаний у вигляді 51 32 0 1 c c c c c c c c c h q r t x q s h C h n α ∂ ∂ ∂ ∂  = −   = =  , (13) де ch – глибина води у руслі, cr – бічний приплив до елемента, що формується внаслідок поверхневого стоку, 0s – тангенс нахилу дна русла до координатної вісі x вважається рі- вним ( )tan iβ для i -ого елемента русла, cn – коефіцієнт шорсткості дна русла (коефіцієнт Маннінга), 5 3oα = – параметр, що отримується з формули Маннінга. Стік i -ого елемента русла дорівнює 0 0( ) ( ) ( ) i i i i i c cd u c c i c V t T V t Q r xw q T + − = + − . (14) Таким чином, в результаті розв’язку рівнянь наведених вище модулів отримується стік з водозбору у замикаючому створі. 5. Вхідні дані моделі ТОПКАПІ-IPMMS Вхідні дані моделі можна концептуально поділити на групи: 1. Параметри, що можуть бути задані одним значенням для всього водозбору. 2. ГІС-карти водозбору. 3. Метеорологічні дані. В табл. 1 наведено перелік параметрів моделі та відповідні карти, з яких можна ви- значити їх значення для конкретного водозбору. Слід зауважити, що на практиці завжди існує брак даних і необхідних ГІС-карт, от- же, відповідні параметри можуть бути введеними у модель дослідником у вигляді значен- ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2011, № 4 155 ня, яке є незмінним для всіх елементів водозбору, а вибір значення має базуватися на знаннях про гідрологічні, геологічні, географічні характеристики водозбору. Метеорологічні дані беруться або з даних спостережень гідрометеорологічних ста- нцій, або з сіток опадів на водозборі, розрахованих чисельними моделями прогнозу пого- ди. Таблиця 1. Перелік параметрів моделі ТОПКАПІ-ІПММС Позначення Назва Джерело Діапазон значень L Глибина верхнього шару ґрунту Карта ґрунтів 0,10 ~3,00 м ϑ Початковий вміст вологи у ґрунті Задається дослідником 1%~100 % sk Гідравлічна провідність ґрунту у стані насичення. Визначається з карти ґрунтів Карта ґрунтів 10-6 ~ 10–3 м/с rϑ Частка води у ґрунті, що є стати- чна і не піддається силам гравіта- ції та капілярного тиску Карта ґрунтів 1%~10 % sϑ Максимально можливий вміст води у шарі ґрунту Карта ґрунтів 25%~70% α Параметр, що залежить від типу ґрунту Карта ґрунтів 2,0~4,0 on Коефіцієнт шорсткості поверхні водозбору Карта землекористу- вання 0,05~0,20 cn Коефіцієнт шорсткості для русла річок та водотоків Задається дослідником з огляду на гідроморфо- логічні особливості 0,02~0,08 thA Порогове значення площі для ви- значення, чи є елемент водозбору руслом річки, чи ні 0,0~1,0 maxw Максимальна можлива ширина русла до 1км minw Мінімальна ширина русла 1 м і більше 6. Застосування моделі ТОПКАПІ-ІПММС для оцінки ефективності протипаводко- вих заходів Об’єктом моделювання є водозбір, що знаходиться в межах селища Квасово (Берегівський район, Закарпатська область) (рис. 1). Селище розташовано на правому березі р. Боржава. Від річки воно відокремлено дамбою, побудованою з метою запобігання підтоплень з Бо- ржави. З заходу селище оточено горами, діапазон зміни висот становить близько 30 метрів. З огляду на ці фактори, селище знаходиться в районі підвищеної паводкової небезпеки. Для запобігання затоплень на території селища в 70-ті роки минулого сторіччя була побудована мережа дренажних каналів, що, згідно з проектом, мали перенаправляти у річ- ку значну кількість поверхневого стоку з гір. Однак останні катастрофічні повені 1998 та 2001 року, що відбулися на Закарпатті, нанесли району дослідження великі збитки внаслі- док підтоплень місцевим стоком з гірських схилів, підпору води з р. Боржава та засмічення дренажних і водовідвідних каналів у захисній дамбі. Зважаючи на ці події, повстало пи- тання щодо аналізу існуючих і планування нових протипаводкових заходів. У рамках дер- жавної «Програми комплексного протипаводкового захисту в басейні р. Тиси у Закарпат- 156 ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2011, № 4 Рис. 1. Розташування досліджуваних водозборів та с. Квасово ській області на 2002–2006 роки та прогноз до 2015 року» [17] було заплановано побудову нового дренажного каналу по периметру селища та пересувну насосну станцію, яка повин- на відкачувати воду, що поступатиме під час повеней з гір у селище, у р. Боржаву, тим са- мим мінімізуючи можливі збитки. Оцінка ефективності нового каналу під час паводку, близького до паводку 1%-ної забезпеченості, та розрахунок об’ємів води, що можуть аку- мулюватися в долині селища, є основною метою дослідження. Для вирішення поставлених задач необхідно створити модель «опади-стік» для во- дозбору Квасово, що дозволить кількісно оцінити динаміку та об’єми поверхневого стоку з гір на територію села. Водозбір с. Квасово є не вивченим у гідрологічному плані, а саме відсутні будь-які дані спостережень за стоком води і, як наслідок, ускладнена ідентифіка- ція параметрів гідрологічних моделей. Як було зазначено у вступі, у сучасній гідрологічній практиці для моделювання стоку з подібних водозборів використовуються фізично- обґрунтовані моделі. Базуючись на тому, що параметри моделі ТОПКАПІ-ІПММС є фізично- обґрунтованими, можна припустити, що їх значення суттєво не змінюються в межах мало- го регіону зі схожими фізично-географічними умовами. Отже, якщо отримати модель, яка у термінах співпадіння розрахованого та виміряного гідрографа адекватно описує гідроло- гічні процеси на водозборі, множину її параметрів можна застосовувати для побудови мо- делей територіально сусідніх водозборів. Модель ТОПКАПІ-ІПММС вже була апробована на Закарпатті [7, 18] для водозбо- ру р. Тур’я із замикальним створом с. Сімер (Перечинський район, Закарпатська область) (рис. 1). Площа водозбору становить 464 км2. Параметри моделі водозбору р. Сімер (табл. 2) було обрано як базові для створення моделі стоку в районі с. Квасово. Таблиця 2. Параметри моделі водозбору р. Тур’я з замикаючим створом с. Сімер L ϑ sk rϑ sϑ α on cn thA maxw minw 0,5 м 0,9 0,000037 м/с 0,027 0,463 2,5 0,08 0,02 0,08 15 м 2 м Для перевірки значень параметрів була побудована модель водозбору р. Боржава з замикаючим створом с. Шаланки (Виноградів- ський район, Закарпатська область) (рис. 1). Площа водозбору становить 1001 км2. Цей во- дозбір є територіально найближчим до с. Ква- сово, для якого існують ряди спостережень за річковим стоком. Моделювання проводилось для періоду катастрофічного паводку листопада 1998 року та періоду його формування. Даний паводок є близьким до паводку 1%-ної забезпеченості. Як вхідні метеорологічні умови використову- валися дані фактичних опадів, виміряних на гідрометеорологічних станціях і розташованих у межах досліджуваних водозборів. Цифрова модель рельєфу водозборів була взята з вільно розповсюджуваної світової карти висот GOTOPO30 (http://www1.gsi.go.jp/geowww/ globalmap-gsi/gtopo30/gtopo30.html), що являє собою растр з кроком 1 км. ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2011, № 4 157 Нижче наведено результати моделювання для двох водозборів (рис. 2, 3): Рис. 2. Результати моделювання. Водозбір р. Тур’я, гідрологічний пост с. Сімер Рис. 3. Результати моделювання. Водозбір р. Боржава, гідрологічний пост с. Шаланки Оцінка точності результатів моделювання проводилася у термінах середньої квадра- тичної похибки та процентного співвідношення водного балансу (табл. 3). Таблиця 3. Похибки результатів моделювання Водозбір Cередньоквадратична похибка Співвідношення водного балансу, % р. Тур’я, с. Сімер 0,95 92 р. Боржава, с. Шаланки 0,7 70 Отримані результати моделювання є задовільними, отриманий набір параметрів мо- делі адекватно описує процеси формування стоку на досліджуваних водозборах. Як наслі- док, параметри моделі TOPKAPI-ІПММС, що були використані для моделювання цих двох водозборів, можуть бути використані для моделювання стоку на водозборі с. Квасово. Рис. 4. Топографічна карта Квасово (зліва) та побудована цифрова модель рельєфу (справа) • Топографічна карта з відмітками висот масштабом 1:2000, з якої засобами ГІС бу- ла побудована цифрова модель рельєфу водозбору з просторовим кроком 20 метрів (рис. 4). • Топологія та конструктивні параметри запланованого дренажного каналу – шири- на 2 метри та середня глибина 1 метр. Канал було введено в цифрову карту рельєфу таким чином, щоб він впливав на дерево стоку моделі. Для водозбору с. Квасо- во 1998 рік був характерний трьома значними дощовими паводками, що сталися у черв- ні, липні та листопаді, відпові- дно. Отже, було вирішено про- вести моделювання стоку за весь 1998 рік за двома сценарі- ями: з урахуванням запланова- ного дренажного каналу та ре- конструкцію історичної ситуа- ції. Для побудови моделі водозбору с. Квасово було ви- користано такі вхідні дані: 158 ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2011, № 4 • Метеорологічні дані (добові опади) за 1998 рік зафіксовані на найближчій до с. Квасово гідрометеорологічній станції Шаланки (рис. 5). • Набір параметрів моделі ТОПКАПІ-ІПММС (табл. 2). Рис. 5. Фактичні опади за 1998 год, метеорологічна станція Шаланки У результаті моделювання отримано два гідрографи (рис. 6) – для випадку з побу- дованим дренажним каналом та без нього. Рис. 6. Результати розрахунків стоку з водозбору с. Квасово за 1998 рік Отримані результати дають можливість оцінити ефективність запланованого дре- нажного каналу. Так, показано, що канал дає можливість зменшити витрати води в долині селища приблизно в чотири рази. З результатів розрахунків можна побачити, що максима- льний стік за 1998 рік відбувся 10.07.1998 і для двох сценаріїв дорівнює 0,175 м3/с і 0,475 м3/с відповідно. Об’єм води, який було закумульовано за одну годину в долині з урахуван- ням дренажного каналу, дорівнює 630 м3, а у разі неробочого стану (або відсутності) дре- нажного каналу – 1710 м3. 7. Висновки Розроблена програмна реалізація розподіленої фізично-обґрунтованої моделі «опади-стік» TOPKAPI-ІПММС була застосована для моделювання паводкового стоку та аналізу ефек- ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2011, № 4 159 тивності протипаводкових заходів для малого гірського водозбору с. Квасово (Закарпатсь- ка обл.), який є не вивченим у гідрологічному плані. Обґрунтовано параметри моделі, які адекватно описують процеси формування дощового стоку на досліджуваній території. До- стовірність отриманих параметрів підтверджується залученням даних фактичних гідроме- теорологічних спостережень та відомостей про характер підстильної поверхні річкових басейнів. Похибки результатів моделювання є задовільними, що дозволяє рекомендувати отриману модель для практичних робіт у руслах річок та на їх водозборах. Результати роз- рахунків було використано для прийняття рішення про побудову дренажного каналу в с. Квасово та оцінки необхідних потужностей насосної станції. Отримані результати показують широку можливість використання сучасних розпо- ділених моделей формування річкового стоку в поєднанні з ГІС-інформацією для проекту- вання та аналізу протипаводкових заходів. Розроблена розподілена модель «опади-стік» TOPKAPI-ІПММС може бути застосована також для детальної реконструкції минулих па- водків, аналізу їх параметрів поза межами регулярних пунктів гідрометеорологічних вимі- рювань. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Singh V.P. Computer Models of Watershed Hydrology, Water Resources Publications / Singh V.P. – Highlands Ranch, CO., 1995. – 1130 р. 2. Соседко М.Н. Применение математической модели формирования дождевого стока с распреде- ленными параметрами при краткосрочном прогнозировании паводков в горных районах / М.Н. Со- седко, О.И. Лукьянец // Тр. УкрНИГМИ. – 1993. – Вып. 245. – С. 29 – 39. 3. Кюнж Ж.А. Численные методы в задачах речной гидравлики / Кюнж Ж.А., Холли Ф.М., Вервей А. – М.: Энергоатомиздат, 1985. – 252 с. 4. Wooding R.A. A hydraulic modeling of the catchment-stream problem. 1. Kinematic wave theory / R.A. Wooding // Journal of Hydrology. – 1965. – N 3. – Р. 254 – 267. 5. Vieux B.E. Distributed Hydrologic Modeling Using GIS / B.E. Vieux // Series: Water Science and Technology Library. – 2004. – Vol. 48. – 289 p. 6. Кучмент Л.С. Модели процессов формирования речного стока / Кучмент Л.С. – Л.: Гидрометео- издат, 1980. – 143 с. 7. Boyko O. Application of a physically-based distributed rainfall-runoff model TOPKAPI-IMMSP to gauged and ungauged mountainous catchments of Transcarpathean region, Ukraine / О. Boyko, D. Treebushny // Geophysical Research Abstracts. – 2006. – Vol. 8. – Р. 07964. 8. An introduction to the European Hydrological System-Système Hydrologique Européen / M.B. Abbott, J.C., Bathurst, J.A. Cunge [et al.] // "SHE". 1 History and philosophy of a physically based distributed modelling system, Journal of Hydrology. – 1986. – N 87. – P. 45 – 59. 9. Topmodel / K. Beven, R. Lamb, P. Quinn [et al.] // Computer Models of Watershed Hydrology / V.P. Singh (ed.). – Colorado: Water Resources Publications, 1995. – P. 627 – 668. 10. Todini E. The TOPKAPI model / E. Todini, L. Ciarapica // Mathematical Models of Large Watershed Hydrology / V.P. Singh [et al.] (ed.). – Colorado: Water Resources Publications, Littleton, 2001. – Chapter 12. – P . 471 – 504. 11. Иванов В.А. Адаптация гидравлической модели водостока к бассейнам рек Дунай и Днестр / В.А. Иванов, А.В. Прусов // Экологическая безопасность прибрежной и шельфовой зон и комплек- сное использование ресурсов шельфа. – Севастополь: ЭКОСИ-Гидрофизика, 2005. – C. 392 – 407. 12. Cash J.R. A variable order Runge-Kutta method for initial value problems with rapidly varying right hand sides / J.R. Cash, A.H. Karp // ACM Transactions on Mathematical Software. – 1990. – N 16 (3). – P. 201 – 222. 13. Dunne T. Field studies of hillslope flow process / T. Dunne // Hillslope Hydrology / M.J. Kirkby (ed.). – Wiley, New York, 1978. – P. 227 – 293. 14. Liu Z.L. The TOPKAPI model, Hydrology and Earth System Sciences 6 / Z.L. Liu, Е. Todini.– Wiley, New York, 2002. – Р. 859 – 881. 160 ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2011, № 4 15. Todini E. New trends in modelling soil processes from hillslope to GCM scales / Todini E. // The Role of Water and the Hydrological Cycle in Global Change / H.R. Oliver, S.A. Oliver (eds). nato asi Series. – Series I: Global Environmental Change. – 1995. – N 31. – Р. 317 – 347. 16. Brooks R.H. Hydraulic properties of porous media / R.H. Brooks, A.T. Corey. – Hydrol. Pap. 3. Colo. State Univ., Fort Collins, 1978. – 27 p. 17. Програма комплексного протипаводкового захисту в басейні річки Тиса в Закарпатській облас- ті на 2002–2006 р. та прогноз до 2015 р. Програма затверджена постановою КМУ від 24.10.01 № 1388. 18. Моделирование паводочного стока в украинской части бассейна реки Тиса на основе моделей с распределенными и сосредоточенными параметрами / А. Бойко, М. Железняк, Д. Трибушный [и др.] // Сб. трудов конф. «Моделирование -2006». – Киев: Институт проблем моделирования в энергетике НАН Украины, 2006. – С. 115 – 120. Стаття надійшла до редакції 22.06.2011
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-83637
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1028-9763
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T17:30:07Z
publishDate 2011
publisher Інститут проблем математичних машин і систем НАН України
record_format dspace
spelling Бойко, О.В.
Железняк, М.Й.
2015-06-21T10:47:29Z
2015-06-21T10:47:29Z
2011
Оцінка ефективності протипаводкових заходів на малих річкових водозборах Закарпаття на основі розрахунків розподіленої моделі «опади-стік» / О.В. Бойко, М.Й. Железняк // Мат. машини і системи. — 2011. — № 4. — С. 149-160 — Бібліогр.: 18 назв. — укр.
1028-9763
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/83637
504.058
У статті подано опис та основні рівняння розподіленої фізично-обґрунтованої гідрологічної моделі процесів «опади-стік» та її застосування для розрахунків ефективності протипаводкових заходів на прикладі малого водозбору в с. Квасово (Закарпатська область, Україна). Проведена реконструкція паводкового стоку 1998 року для водозбору, що розглядається. Результати було використано для аналізу ефективності дренажного каналу, який був запланований у рамках державної програми «Комплексного протипаводкового захисту в басейні р. Тиса в Закарпатській області».
В статье приведены описание и основные уравнения распределенной физически-обоснованной гидрологической модели процессов «осадки-сток» и ее применение для расчетов эффективности противопаводковых мероприятий на примере малого водосбора с. Квасово (Закарпатская область, Украина). Проведена реконструкция паводочного стока 1998 года для рассматриваемого водосбора. Результаты были использованы для анализа эффективности дренажного канала, который был запланирован в рамках государственной программы «Комплексной противопаводковой защиты в бассейне р.Тиса в Закарпатской области».
The description and the main equations of a distributed physically based hydrological model of the "Precipitation-Sink" processes and its application for calculating the effectiveness of anti-flood measures on the example of small reservoir in the village Kvasovo (Transcarpathian region, Ukraine) are regarded in the article. The reconstruction of the flood sink of 1998 for the reservoir was carried out. The results were used to analyze the effectiveness of drainage channel that was planned by the state program "Complex anti-flood protection in the Tisza River Basin in Transcarpathian region".
uk
Інститут проблем математичних машин і систем НАН України
Математичні машини і системи
Моделювання і управління великими системами
Оцінка ефективності протипаводкових заходів на малих річкових водозборах Закарпаття на основі розрахунків розподіленої моделі «опади-стік»
Оценка эффективности противопаводковых мероприятий на малых речных водосборах Закарпатья на основе расчетов распределенной модели «осадки-сток»
Assessment of effectiveness of anti-flood measures on the small river reservoirs of transcarpathian basing on the calculations of the "precipitation-sink" distributed model
Article
published earlier
spellingShingle Оцінка ефективності протипаводкових заходів на малих річкових водозборах Закарпаття на основі розрахунків розподіленої моделі «опади-стік»
Бойко, О.В.
Железняк, М.Й.
Моделювання і управління великими системами
title Оцінка ефективності протипаводкових заходів на малих річкових водозборах Закарпаття на основі розрахунків розподіленої моделі «опади-стік»
title_alt Оценка эффективности противопаводковых мероприятий на малых речных водосборах Закарпатья на основе расчетов распределенной модели «осадки-сток»
Assessment of effectiveness of anti-flood measures on the small river reservoirs of transcarpathian basing on the calculations of the "precipitation-sink" distributed model
title_full Оцінка ефективності протипаводкових заходів на малих річкових водозборах Закарпаття на основі розрахунків розподіленої моделі «опади-стік»
title_fullStr Оцінка ефективності протипаводкових заходів на малих річкових водозборах Закарпаття на основі розрахунків розподіленої моделі «опади-стік»
title_full_unstemmed Оцінка ефективності протипаводкових заходів на малих річкових водозборах Закарпаття на основі розрахунків розподіленої моделі «опади-стік»
title_short Оцінка ефективності протипаводкових заходів на малих річкових водозборах Закарпаття на основі розрахунків розподіленої моделі «опади-стік»
title_sort оцінка ефективності протипаводкових заходів на малих річкових водозборах закарпаття на основі розрахунків розподіленої моделі «опади-стік»
topic Моделювання і управління великими системами
topic_facet Моделювання і управління великими системами
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/83637
work_keys_str_mv AT boikoov ocínkaefektivnostíprotipavodkovihzahodívnamalihríčkovihvodozborahzakarpattânaosnovírozrahunkívrozpodílenoímodelíopadistík
AT železnâkmi ocínkaefektivnostíprotipavodkovihzahodívnamalihríčkovihvodozborahzakarpattânaosnovírozrahunkívrozpodílenoímodelíopadistík
AT boikoov ocenkaéffektivnostiprotivopavodkovyhmeropriâtiinamalyhrečnyhvodosborahzakarpatʹânaosnoverasčetovraspredelennoimodeliosadkistok
AT železnâkmi ocenkaéffektivnostiprotivopavodkovyhmeropriâtiinamalyhrečnyhvodosborahzakarpatʹânaosnoverasčetovraspredelennoimodeliosadkistok
AT boikoov assessmentofeffectivenessofantifloodmeasuresonthesmallriverreservoirsoftranscarpathianbasingonthecalculationsoftheprecipitationsinkdistributedmodel
AT železnâkmi assessmentofeffectivenessofantifloodmeasuresonthesmallriverreservoirsoftranscarpathianbasingonthecalculationsoftheprecipitationsinkdistributedmodel