Buchumschlag

Граветські пам’ятки басейну р. Велика Вись на Кіровоградщині

Стаття присвячена історії дослідження граветських пам’яток басейну р. Велика Вись із її притоками, розташованого на прикордонні Шполянского р-ну Черкаської та Новомиргородського р-ну
 Кіровоградської областей. Подається детальна характеристика геоморфологічної ситуації в районі
 скуп...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Археологія і давня історія України
Datum:2010
1. Verfasser: Вєтров, Д.О.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainisch
Veröffentlicht: Інститут археології НАН України 2010
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/83711
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Граветські пам’ятки басейну р. Велика Вись на Кіровоградщині / Д.О. Вєтров // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2010. — Вип. 2. — С. 9-16. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860152769301708800
author Вєтров, Д.О.
author_facet Вєтров, Д.О.
citation_txt Граветські пам’ятки басейну р. Велика Вись на Кіровоградщині / Д.О. Вєтров // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2010. — Вип. 2. — С. 9-16. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Археологія і давня історія України
description Стаття присвячена історії дослідження граветських пам’яток басейну р. Велика Вись із її притоками, розташованого на прикордонні Шполянского р-ну Черкаської та Новомиргородського р-ну
 Кіровоградської областей. Подається детальна характеристика геоморфологічної ситуації в районі
 скупчення пам’яток, аналізуються стратиграфічні нашарування та умови залягання культурних решток. Значна частина статті присвячена
 аналізу інвентарю, що походить із конкретних
 пам’яток. The article is devoted to the history researching
 monument of gravet in basin river Big Vys with its
 effluents. It is situated on the border Shpola’s region
 of Cherkaska’s oblast and Novomyrgorod’s region
 Kirvograd’s oblast. Also detailed information is given
 about geomorphological situation in the region where
 settlement crowded, analyze stratigrafic stratum and
 condition of occurrence the culture fragments. Big part
 of the article is devoted to analyzing of implements
 which derived from concrete settlements.
first_indexed 2025-12-07T17:52:07Z
format Article
fulltext 9 Стаття  присвячена  історії  дослідження  гра- ветських пам’яток басейну р. Велика Вись із її при- токами,  розташованого  на  прикордонні шполян- ского  р-ну черкаської та Новомиргородського  р-ну  Кіровоградської областей. Подається детальна ха- рактеристика геоморфологічної ситуації в районі  скупчення  пам’яток,  аналізуються  стратигра- фічні нашарування та умови  залягання культур- них решток. Значна частина статті присвячена  аналізу  інвентарю,  що  походить  із  конкретних  пам’яток. К л ю ч о в і  с л о в а: пізній палеоліт, граветська  культура, вілендорфсько-костенківська культура Верхньопалеолітичні пам’ятки сьогодні ві- домі та досліджені практично на всій території України. Але існує декілька регіонів, де з різ- них причин пам’ятки верхнього палеоліту або невідомі взагалі, або недостатньо добре вив- ченні та висвітлені в науковій літературі. Одним з таких районів є басейн р. Велика Вись із її притоками, розташований на прикор- донні Шполянского р-ну Черкаської та Ново- миргородського р-ну Кіровоградської областей. Він становить значний інтерес для вивчення палеоліту Центральної України. Адже басейн р. Південний Буг, лівою притокою якого є р. Ве- лика Вись, дотепер залишається білою плямою в палеолітознавстві України. До найбільш ві- домих пам’яток цього регіону належить багато- шарова стоянка Володимирівка, розташована на березі р. Синюхи, що є притокою р. Півден- ний Буг [Черниш, 1953, c. 76]. Нещодавно в науковий обіг були введені матеріали епіорі- ньякської стоянки Гордашівка, розташованої в басейні р. Гірський Тікич притоки р. Синюхи [Гладких, Рижов, Суховий, 1994, с. 217—226]. Крім цих пам’яток, в регіоні було відомо ще ряд малоінформативних палеолітичних пунктів. Разом з тим, завдяки винятково продуктив- ним розвідкам краєзнавця П.І. Озерова, у ре- гіоні басейну р. Велика Вись уже з середини 1980-х рр. відомий цілий ряд палеолітичних місцезнаходжень. До останнього часу було важко інтерпретувати ці матеріали в історико- культурному відношенні. Але нові досліджен- ня останніх років ряду пунктів цього регіону [Степанчук, Сиволап, Вєтров, 2004; Залізняк, Вєтров, 2007, с. 2—10; Залізняк, Вєтров, Сте- панчук, 2007а; б, с. 3—9], дали змогу виділи- ти за культурною приналежністю такі групи пам’яток, як мустьєрської традиції, селетської традиції та ряд пунктів граветської традиції. Гравет (від гроту Ля Гравет у Франції) — культурне явище, що розвивалося у прильодо- виковій Європі в середині верхнього палеоліту, а саме приблизно від 30 до 20 тис. р. тому. У спе- ціальній літературі також відоме під терміна- ми граветська культура, культурна спільнота, єдність, традиція, технокомплекс тощо. Гравет- ські пам’ятки поширені в середній смузі Євро- пи від Піренеїв на заході до Середнього Дону та Оки на сході. У господарському відношенні граветська людність належала до колективних мисливців на великих стадних травоїдних ма- монтового фауністичного комплексу перигля- ціальних тундро-степів [Залізняк, 2000; 2005, с. 184.] Специфіка обробки кременю різних пам’яток стала підставою для виділення в межах гравет- ської єдності кількох окремих археологічних культур. Визначальним виробом гравету Захід- ної та Центральної Європи є граветське вістря на пластині з притупленим крутою ретушшю довгим краєм. Східний гравет або вілендорфсь- ко-костенківська культура характеризується наконечниками з бічною виїмкою, ножами кос- Д. О.  В є т р о в ГРАвЕТСьКІ ПАМ’ЯТКи бАСЕЙНУ р. вЕЛиКА виСь НА КІРОвОГРАДщиНІ Вєтров Д.О.  Граветські пам’ятки басейну р. Велика Вись на Кіровоградщині 10 тенківського типу, листоподібними вістрями [Аниковіч, 1998, с. 35—67]. В межах України маємо дві різновидності граветських пам’яток. На заході в басейнах Дністра і Прута поширені пам’ятки так званої молодовської культури, яка по суті є різновидом центральноєвропейського гравету. Маються на увазі стоянки Молодове V (10—7 шари), нижні верхньопалеолітичні шари Молодове І, Кормань IV, Косоуци, Оселівка II, Вороновиця, Бабин І, Галич, Межигірці І тощо. На півночі України відомі пам’ятки Пушкарі І, Клюси, Радомишль, що мають певні паралелі у східнограветських комплексах Верхньо- го Подніпров’я, Подесення, Середнього Дону (Бердиж, Хотильово II, Авдеево, Гагаріно, Кос- тенки І, Зарайська тощо). Граветські пам’ятки невідомі на Середньому та Нижньому Дніпрі, у Східній Україні, в Північному Надчорномор’ї, в Криму [Залізняк, Степанчук, Вєтров, 2007а; б, с. 3—9]. За технологічними показниками граветсь- кі памятки відрізняється високорозвиненою пластинчастою технікою, що дає тонкі плас- тини з паралельним огранюванням спинки, вузькі, «правильні» мікропластинки. Харак- терно широке вживання вертикальної крайо- вої ретуші, що сильно притуплює боки пластин і мікропластинок. Розвинена техніка різцевого сколу. Набір знарядь характеризують форми, що визначаються застосуванням вертикаль- ної ретуші: пластини та вістря з притупленим краєм. Серед різців багато бічних, — прямо та косоретушованих [Аникович, 1998, с. 35—67]. Дослідження палеоліту басейну р. Велика Вись розпочалося з середини 1980-х рр. роз- відками краєзнавця П.І. Озерова. Дані про ранньопалеолітичні і верхньопалеолітичні місцезнаходження попередньо були введені у звіт О.В. Цвек і П.І. Озерова (1987—1989). У 1992 р. регіон відвідала Л.В. Кулаковська. В квітні — травні 2004 р. експедицією в складі В.Н. Степанчука, М.П. Сиволапа, Д.А. Вєтро- ва, О.В. Марченко була проведена рекогносци- ровка частини раніше знайдених палеолітич- них місцезнаходжень поблизу сіл Троянове, Андріївка, Лєкарево Новомиргородського р- ну Кіровоградської обл., а також самостійно проведені невеликі розвідки [Степанчук, Си- волап, Озеров, 2006, C. 34—39]. Масштаб- ні дослідження регіону розпочалися навесні 2006 р. стаціонарними розкопками на стоянці Троянове 4 експедицією в складі співробітни- ків відділу археології кам’яного віку ІА НАНУ Л.Л. Залізняка, В.М. Степанчука, М.Т. Тов- кайла, Д.О. Вєтрова, І.В. Сапожникова, викла- дачів кафедри археології КНУ М.І. Гладких, С.М. Рижова, студентів Черкаського педагогіч- ного університету на чолі з викладачем М.В. Сиволапом. У липні того ж року дослідження продовжилися археологічною експедицією На- ціонального університету «Києво-Могилянська Академія» під керівництвом Л.Л. Залізняка та Д.О. Вєтрова [Залізняк, Вєтров, 2007, с. 2—10]. У липні—серпні 2007 р. розкопками стоянок Троянове 4 та Вись і невеликими розвідками регіону археологічною експедицією Націо- нального університету «Києво-Могилянська Академія» під керівництвом Л.Л.Залізняка та Д.О. Вєтрова продовжилися досліджен- ня. Окремі дослідження переважно середнь- опалеолітичних пам’яток в регіоні протягом 2007—2008 рр., проводили В.М. Степанчук, С.М. Рижов, М.В. Сиволап. Навесні 2008 року Новомиргородською новобудівною експедицією під керівництвом Л.Л. Залізняка було про- довжено розкопки стоянки Вись та проведено дослідження ряду пам’яток поблизу урочища «Крем’яний яр» неподалік села Коробчино Но- вомиргородського району. Паралельно основ- ним роботам, окремими загонами було прове- дено ряд археологічних розвідок поблизу сіл Рубаний міст, Лікарево, Коробчино. Саме всі ці дослідження останніх років регіо- ну і дали змогу виділити окрему групу пам’яток з граветською верхньопалеолітичною культур- ною традицією та дати деяку узагальнюючу ін- терпретацію їх матеріалів. Основним граветським пунктом цього регіо- ну безперечно є стоянка Троянове 4, що дослід- жується протягом 2006—2007 рр. Л.Л. Заліз- няком та Д.О. Вєтровим. Розташована стоянка за 500 м на північний захід від крайніх хат с. Троянове (рис. 1), що за 5 км західніше околиці районного центру Новомиргород на Кіровоградщині. Село тягнеться вздовж краю лесової тераси лівого берега р. Велика Вись. На східній околиці села в долину Висі впадає велика обводнена балка, що носить назву Тро- янової. У своєму верхів’ї балка роздвоюється, утворюючи мис, на якому власне розташована стоянка. Гребля, що за 300 м нижче мису, ут- рис. 1. Карта регіону: 1 — Троянове 4, 2 — Трояно- ве 5, 3 — Озєрово (Коробчино 7) 11 Вєтров Д.О.  Граветські пам’ятки басейну р. Велика Вись на Кіровоградщині ворила ставок. Підйомний матеріал залягав нерівномірно, кількома скупченнями на площі 100 × 50 м на оранці південно-західної частини мису, який піднімається над повер- хнею ставка на 20 м. Виявлено три скупчення однотипного крем’яного матеріалу. Розкоп 2006-2007 рр. за- кладений на найбільш насиченому матеріалами скупченні Троянове 4, а інші два скупчення Троянове 4 ви- явлені шурфами в 2007 році. Стратиграфічно в усіх трьох скуп- ченнях пам’ятки кремені залягали практично на одному стратиграфічно- му рівні — у верхній частині бузького лесу, що утворився під час максиму- му похолодання більше 20 тис. років тому. Леси, що вміщують артефакти, схоже, формувалися в холодному або помірно-холодному степу з поширен- ням зріджених лісів і чагарників в до- линах річок та в балках. Повний опис стратиграфічної колонки пам’ятки в липні 2007 р. було зроблено Ж.М. Мат- віїшиною та О.Г. Пархоменко [Матвії- шина, Пархоменко, 2007, с. 47—55]. Протягом 2006—2007 років в ре- зультаті розкопок стоянки було розкрито площу 42 м2. Культурний шар досліджувався в метровій сітці координат (рис. 2), горизонтами потужністю 10 см. Шар пересіювався, а потім промивався че- рез сито з отворами 3 × 3 мм. У розкопі знахідки зустрічалися з поверхні до глибини 0,9 м. Але найбільша їх концентрація пов’язана з глибина- ми 0,3—0,7 м. В межах розкопу глибше 1 м куль- турні рештки відсутні. На поверхні та в гумусі більшість кременів мали молочно-білу патину та ушкодження плугом внаслідок тривалого пере- бування в орному шарі. Патинізація артефактів із суглинків різноманітна. Переважна більшість кременів патинована нерівномірно і має ділянки як взагалі не патиновані, так і вкриті легкою бла- китною та глибокою білою патиною. Більшість кременів з лесоподібного суглинку вкривала вапнякова кірка [Залізняк, Степанчук, Вєтров, 2007а; б, с. 3—9]. У лесоподібних суглинках кре- мені лежали горизонтально. Краї сколів гострі, не мають слідів ушкодження чи згладженості через переміщення матеріалу природними фактора- ми. Під великими кременями накопичився шар вапнякової кірки товщиною до 2—3 мм. Отже, культурний шар стоянки нижче переораного гу- мусу не перевідкладався. Матеріали в усій його товщі типологічно і морфологічно однорідні. Зок- рема на користь цього свідчить знахідки уламків кременю, які залягали на різній глибині, але є частинами одного різця. Значна товща єдиного культурного шару (приблизно 0,3—0,7 м від по- верхні), можливо, пояснюється швидким темпом накопичення лесів, тим більше, що ділянка мису зі стоянкою має невеликий ухил у бік балки. Більшість матеріалу з розкопів 2006 та 2007 рр. походить з великого скупчення різ- номанітних сколів та нуклеусів у північно-за- хідному кутку розкопу (рис. 2). Це скупчення крем’яного бою з окремими знаряддями продов- жувалося в стінку розкопу у північно-західному напрямку. Цей своєрідний точок з первинної обробки кременю містив також завершені зна- ряддя — різці, скребла на великих первинних відщепах, пластини з ретушшю. Поєднання ін- тенсивної первинної обробки кременю з вираз- ними серіями завершених знарядь дає підста- ви віднести пам’ятку до стоянок-майстерень. Звертають на себе увагу великі розміри крем’яних виробів. Численні відщепи завбільшки з долоню сягають товщини 2—3 см. Багато улам- ків великих пластин, ширина яких нерідко пере- вищує 4 см. Все це разом з великими, масивними, не до кінця спрацьованими нуклеусами свідчить про багату сировинну базу мешканців пам’ятки. рис.  2. План стоянки Троянове 4; 1  — скребачка, 2 — різець, 3 — нуклеус, 4 — відщеп, уламок, луска, 5 — пласти- на з ретушшю, 6 — відщеп з ретушшю, 7 — вохра, 8 — кістка, 9 — камінь, 10 — пластина Вєтров Д.О.  Граветські пам’ятки басейну р. Велика Вись на Кіровоградщині 12 Сировиною для виготовлення знарядь на стоянці слугували досить великі жовна якісно- го темно-сірого кременю з первинних родовищ. Судячи з неекономного використання сирови- ни родовище розташоване десь неподалік від пам’ятки. Крем’яна сировина з околиць с. Ко- робчино, що усього за 5 км на південний захід від стоянки, в основній масі відрізняється ко- льором і гіршою якістю порівняно з кременем стоянки Троянове 4, що дало підстави для при- пущень про походження кременю з Троянового з якогось невідомого родовища. Однак 2007 р. великі жовна дуже схожого на троянівський кременю знайдено в одному з ярів с. Коробчи- не, де могло бути джерело сировини для меш- канців стоянки. На поверхні оранки П.І. Озеровим зібрані не- численні уламки кісток плейстоценового коня та бізона. Кілька дрібних фрагментів кісток знайдено в процесі промивання культурного шару. Разом з тим, 2 роки розкопок не виявили в культурному шарі пам’ятки справжніх фа- уністичних решток. Наявність виразних різців для обробки кістки та рогу свідчить, що фауніс- тичні рештки на стоянці були, але скоріш за все не збереглися через несприятливий хіміч- ний склад відкладів, у яких вони залягали. Колекція кременю з розкопок 2006—2007 рр. стоянки Троянове 4, що зберігається в ІА НАНУ нараховує 10798 артефактів, а також понад 2500 лусочок отриманих внаслідок промиван- ня культурного шару пам’ятки через сито [За- лізняк, Вєтров, 2007, с. 2—10]. Первинна обробка кременю, судячи з великих відбивних горбків первинних відщепів та від- бійників на шматках кременю із зірчастою за- битістю, відбувалася із застосуванням жорсткого крем’яного відбійника. Заслуговують уваги ве- ликі одно- та двоплощинні нуклеуси з ортогнат- ними чи злегка скошеними площинами (рис. 3). Серед двоплощинних представлені як однобічні (рис. 3, 1), так і двобічні S-подібного профілю. Знайдено дуже велике сплощене одноплощин- не ядрище розміром 20 × 22 см, з негативами пластин шириною до 6 см. Великі нуклеуси не- суть сліди зняття крупних, досконалих пластин (рис. 3, 1). Їхні площини ретельно підправлені поперечними сколами, представленими в колек- ції кількома виразними авіважами. Привертають увагу неглибокі негативи від- бивних горбків сколів. Зняті з таких нукле- усів пластини демонструють плаский і широ- кий відбивний горбок з нависаючим над ним краєм ударної площини. Саме такі особливості властиві техніці сколювання пластин за допо- могою м’якого (рогового?) відбійника, яка є ха- рактерною ознакою обробки кременю багатьох граветських пам’яток прильодовикової Європи. Застосування м’якого рогового відбійника пояс- нює повну відсутність звичайних для більшості палеолітичних пам’яток відбійників з таких кристалічних порід як граніт чи гнейс. Крім великих ядрищ з ортогнатними пло- щинами зустрічаються і значно менші (рис. 3, 2—4). Присутні одно- та двоплощинні нукле- уси зі скошеними площинами (рис. 3, 2—4), в тому числі двоплощинний S-подібний. Колекції властиві значні розміри пластин- частих заготовок знарядь. Переважна біль- шість виробів з ретушшю зроблена на великих і дуже великих пластинах. 90 % з них мають ширину від 2 до 4 см і навіть більше (рис. 4). Розвинена техніка отримання досконалих великих пластин Троянового 4 контрастує з широким використанням значних за розміром первинних відщепів для виготовлення зна- рядь, особливо зі скребковою функцією. Аналіз сколів пам’ятки свідчить про те, що певна час- тина продукції розщеплення на Трояновому 4 не призначалася для безпосереднього вико- ристання на місці. Колекція сколів демонструє ознаки відсортованості: в матеріалах стоянки, схоже, відсутня певна частина пластин. Все це дає підстави визначити пам’ятку, як спеціалі- зовану стоянку-майстерню з транспортуванням частини продукції за межі стоянки. Виробів зі слідами ретуші досить багато — 678 екземплярів, що становить більше 6 % усіх знахідок. Однак, переважна більшість з них — морфологічно невиразні вироби. Зокре- ма, 234-ма екземплярами представлені амор- фні відщепи та уламки кременю з ретушшю, 107 скребел на первинних відщепах переваж- но неправильної форми, більше 200 пластин зі спорадичною ретушшю та псевдо ретушшю, рис. 3. Крем’яні матеріали стоянки Троянове 4. Нук- леуси 13 Вєтров Д.О.  Граветські пам’ятки басейну р. Велика Вись на Кіровоградщині що виникла внаслідок їх використання у тру- дових операціях. Лише близько 100 виробів з ретушшю (близько 1 % знахідок) можна віднес- ти до морфологічно завершених ретушованих знарядь. Отже, структуру комплексу виробів з ретушшю визначають п’ять головних категорій знарядь: різці, скребачки, пластини з ретуш- шю, пластинки та вістря з притупленим краєм та скребла на відщепах. Різці — найбільш виразна категорія комп- лексу (рис. 4, 6—11, 13—17). Більшість виготов- лена на великих і дуже великих, досить масив- них пластинах. Часом пластини мають грубу, ступінчасту ретуш чи ретушовані скобелеподіб- ні виїмки по довгих краях (рис. 4, 10, 11, 14— 16). Значна частина знарядь дійшла до нас в уламках (рис. 4, 7, 8, 10, 11, 14). Однак вцілілі екземпляри (рис. 4, 13, 15—17) дають уявлення про справжні розміри значної частини цих інс- трументів. Різців на куті зламаної пластини — 23 (рис. 4, 6—8), бічних ретушних — 19 (рис. 4, 10, 11, 13—17), серединних — 9 (рис. 4, 9). На тлі яскравої серії різців скребачки виг- лядають невиразно. Звертають на себе увагу 4 скребачки з носиком орін’якоїдного типу на відщепі. Знайдено 5 атипових скребачок на пластині та відщепі (рис. 4, 18—21). Кінцевих скребачок — 3. 17 пластин з ретушшю мають скребкоподібні заокруглення на кінцях (рис. 4). Невиразні скребачки пам’ятки компенсують- ся численною серією (107 екз.) грубих скребел на великих первинних відщепах. У більшості випадків ретуш груба, несистематична. Часом це псевдоретуш, що утворилася по краю масив- них первинних відщепів, внаслідок їх вико- ристання в якості скребел. Уламки великих пластин з ретушшю — най- численніша категорія ретушованих виробів стоянки — 238 екз. (рис. 4, 12,  22—26). Разом з тим зазначимо, що по справжньому ретушо- ваних знарядь небагато. Переважна більшість виробів має нерегулярну, часто спорадичну ретуш або псевдоретуш, що виникає на ок- райках пластин внаслідок їх використання у різноманітних трудових операціях. Подібна нерегулярна ретуш присутня і на окрайках пластинчастих заготовок різців. Часто на краю пластини є одна чи дві ретушовані виїмки, які свідчать про використання артефакту в якості скобеля по кістці, рогу чи дереву. Досить невиразною групою виробів є вістря зі скошеним кінцем — 4 екз. Оснащення метальної зброї, як відомо, є куль- туровизначальними виробами для пам’яток кам’яної доби. В комплексі наявні 14 уламків пластинок з притупленим краєм (рис. 4, 1—5). Вони притуплювалися крутою, як правило зус- трічною ретушшю, яка далеко заходила в тіло заготовки. В колекції є дві пластинки зі ско- шеним крутою ретушшю краєм, одна з яких демонструє початковий етап виготовлення гра- ветського вістря. Усі ці особливості виготовлення мікровклад- нів з притупленим краєм, разом з іншими ха- рактеристиками крем’яного комплексу Трояно- вого 4 (техніка м’якого відбійника, набір різців), властиві носіям граветських культурних тра- дицій середнього етапу верхнього палеолі- ту Європи. Це дає підстави вбачати паралелі крем’яному комплексу Троянове 4 в матеріа- лах пам’яток граветської традиції Централь- ної та Західної Європи, а також Подністров’я (Молодове V (10—7 шари), нижні верхньопале- олітичні шари Молодове І, Кормань ІV, Косо- уци, Оселівка ІІ, Вороновиця, Бабин І, Галич, Межигірці І тощо). [Залізняк, Вєтров, 2007, с. 2—10]. Ще один пункт цього регіону, що має ма- теріали подібні до стоянки Троянове 4 є стоянка Озєрово (Коробчино 7), названа на честь її пер- шовідкривача краєзнавця П.І. Озєрова. Стоян- ка відкрита ним як і більшість верхньопалеолі- тичних пунктів цього регіону у 80-х роках XX ст. В 2004 році відвідувалася В.М. Степанчуком, Д.О. Вєтровим і була визначена як перспек- тивна для дослідження. В 2006—2007 роках на стоянці побував Л.Л. Залізняк. Всі ці дослід- ження були обмежені лише невеликими збо- рами підйомного матеріалу. Навесні 2008 року під час роботи Новомиргородської новобудов- рис. 4. Крем’яні матеріали стоянки Троянове 4.Зна- ряддя Вєтров Д.О.  Граветські пам’ятки басейну р. Велика Вись на Кіровоградщині 14 ної експедиції під керівництвом Л.Л. Заліз- няка окремим загоном в складі Д.О. Вєтрова, В.О. Манько, П.І. Озєрова, І. Хоптинця було проведено більш докладну розвідку пам’ятки з шурфуванням. Стоянка розташована в 1 км на південь від с. Коробчино Новомиргородського району Кіро- воградської області на поверхні високого плато правого берега річки Велика Вись (рис. 1). Зі сходу плато обмежено крутим яром, що поріс лісом. Після обстеження зораного поля, на яко- му розташовується стоянка, було виявлено три скупчення крем’яного матеріалу різного часу, але з переважанням кременів верхньопалеолі- тичного вигляду. Діаметри скупчень приблиз- но 100 × 100 м. На місці двох найбільших кон- центрацій знахідок було закладено два шурфи для з’ясування залягання матеріалів і збере- женості культурного шару. Підйомний матеріал стоянки, що становить 290 артефактів, складається з темно-сірого гар- ної якості кременя з різними ступенями патині- зації — білої, біло-блакитної, блакитної та ма- тової патини. Кремінь однорідний. Переважну більшість матеріалів складають різноманітні сколи: нуклеподібні уламки — 2, аморфні улам- ки кременю — 13 (з них 2 обпалені), відщепи та їх уламки — 199; луски — 26, пластини та уламки пластин — 59, авіважі — 2, реберчасті пластини — 4. Розміри пластин: найбільша довжина — 9 см, найбільша ширина — 5,8 см, найбільша товщина — 1,4 см. Найменша дов- жина — 2,1 см, найменша ширина — 1 см, найменша товщина — 0,3 см. Середні розміри: довжина — 6 — 2,7 см, ширина — 2,5 — 2 см, товщина — 0,8 — 0,4 см. Вироби з вторинною обробкою складають 11 екз., переважну частину їх складають різ- номанітні сколи з ретушшю: авіваж з ретуш- шю — 1, відщепи з ретушшю — 3, пластина з ретушшю та уламки пластин з ретушшю — 3 (рис. 5, 5—7). До знарядь можна віднести один скребок кін- цевий зі скошеним лезом на пластині (6,2 × 3,3 × 0,9), з випуклою ступінчастою регулярною ре- тушшю, що має притуплюючий кут 75—90 гра- дусів (рис. 5, 1); різець на куту пластини (4,8 × 1,8 × 0,6), робочий край якого утворений 2—3 сколами з п’ятки (рис. 5, 3); уламок пластини з ретушшю на кінці. Ретуш ввігнута, притуплю- юча, дрібна зі спинки утворює скошене вістря (рис. 5, 4) Цікавим виробом також є уламок пластини (базальний) з ретушшю по обох довгих боках виробу. Ретуш зі спинки дрібна регулярна притуплююча, заполірована від використання, заходить на п’ятку. Можливо, це уламок якогось знаряддя. (рис. 5, 5) Ще однією цікавою знахід- кою є рубляче знаряддя на масивному уламку відщепу (11,6 × 6,1 × 1,2 см). Лівий край виробу підтесанні великими фасетками з брюшка та спинки, які утворюють масивне лезо (рис. 6, 3). В метрах 20—25 від місця основних зборів підйомного матеріалу стоянки на інший стороні давньої замитої балки знайдено третє скупчен- ня крем’яних артефактів за матеріалом схоже на попередні два. Збори складалися з 15 від- щепів та їх уламків, 8 пластин та їх уламків. Середні розміри пластин: довжина — 4—3,5 см, ширина — 2,5—2 см, товщина — 0,8—0,5 см. Ці знахідки органічно вписуються в основний матеріал стоянки. Як зазначалося вище, крім зборів підйомно- го матеріалу на стоянці було проведено шур- фування. Шурф № 1 розміром 2 × 1 м розта- шований за 40—50 м від південного краю поля та в 20 м від краю урочища «Коробчинський ліс». Орієнтований на північ. Глибина шурфу 0,70 м. Знахідки залягали як в орному шарі і гумусі (0,0—0,30 м), так і в верхній частині лесу (0,30—0,70 м), що його підстиляв. Шурф виявив зруйнований оранкою шар стоянки. Кремінь залягав до глибини 0,35 м. Кремінь темно-сірий, сіро-жовтий хорошої якості з бі- лою, біло-блакитною патиною. Деякі предме- ти мають вапняковий наліт. Було знайдено 14 предметів. Серед них: відщепи та їх улам- ки — 10, два базальних уламки пластин, аві- важ — 1 та масивний відщеп з ретушшю по краю. Ретуш нерегулярна пряма притуплюю- ча. Шурф № 2 розміром 2 × 1 м розташований з 40 м від краю урочища «Коробчинський ліс», рис. 5. Крем’яні матеріали стоянки Озєрово 15 Вєтров Д.О.  Граветські пам’ятки басейну р. Велика Вись на Кіровоградщині в 40—42 м на північ від шурфу № 1 і в 300 мет- рах від дороги між селами Лікарево та Короб- чино. Орієнтований на північ. Глибина шурфу 1,0 м. Знахідки залягали у всій товщі шурфу, але найбільша їх концентрація була знайдена на глибині 0,80—0,95 м. Кремінь однорідний з матеріалами підйомного матеріалу. Темно-сі- рий, сіро-жовтий хорошої якості з білою, біло- блакитною патиною. На багатьох предметах вапнякова кірка. За глибинами знахідки роз- міщуються подібним чином: 0,0—0,25 м (гу- мус): відщепи — 2; луска — 1; Скол підправки нуклеуса — 1. Два предмети мають механічні пошкодження. 0,25—0,50 м (Гумус-перехід до гумусованого суглинку): відщепи — 2 (амор- фний та масивний) зі слідами від сильного удару при розколюванні. 0,50—0,75 м (гумусо- ваний суглинок — суглинок): уламок кременя аморфний — 1; відщепи — 2; пластини — 2; уламки пластин — 1 (медіальний). Серед ви- робів з вторинною обробкою слід виділити рі- зець (7 × 4 × 2,2) на правому куті зламаної пластини утворений 5—6 сколами. На лівій стороні на куті зламу пластини ретуш зі спин- ки регулярна, пригострююча, вигнута (рис. 5, 2); скребок на відщепі з ретушшю зі спинки по дистальному краю предмета хвиляста ступін- часта, притуплююча (рис. 5, 9). Крім цього, тут знайдено 1 фрагмент трубчатої кістки поганої збереженості. Середні розміри пластин: довжи- на — 7,8—2,2 см, ширина — 3—1,2 см, товщи- на — 0,6—0,3 см. 0,75 — 1,0 м. Основний шар стоянки, розташований на межі лесовидного суглинку та лесу, фіксується горизонтальним заляганням предметів великої концентрації на глибині 0,80—0,95 м. Збереженість матеріалів дуже добра. На цьому рівні було знайдено: нук- леус-відбійник двоплощинний (6,8 × 8 × 7,6) (рис. 5, 10), пренуклеус, 4 уламки нуклеуса (2 з них разом з 1 відщепом складаються в 1, крім них, в невеликому скупченні було знайдено ще 1 відщеп та відщеп з ретушшю); авіваж, 13 від- щепів та їх уламків досить масивних; реберчас- та пластина; 10 пластинин та їх уламків. Серед виробів з вторинною обробкою було знайдено лише відщеп з нерегулярною високою ретуш- шю, можливо від використання (рис. 6, 2) та скреблоподібне знаряддя (або великий масив- ний первинний відщеп?) розміром 14,5 × 10 × 5,7 см, сильно патинований. Патина біла та жовто-брудна. Ретуш нерегулярна, розповсюд- жена окремими ділянками по всій кромці від- щепу, направленість різна з дорсальної та вен- тральної сторони предмета (рис. 6, 1). Негативи нуклеуса і уламків характеризу- ються в середньому шириною 3—2 см з залома- ми від сильних ударів при розколюванні. Дві пластини мають невеликі губки на п’ятках. Се- редні розміри пластин: довжина — 6,5—4 см, ширина — 3—1,5 см, товщина — 1,0—0,6 см. Загалом колекція стоянки Озєрово за своїми показниками якості сировини, значних роз- мірів пластинчастих заготовок і виробами з ре- тушшю зроблених на великих і дуже великих пластинах, що мають ширину від 2 до 4 см і більше, розвиненою технікою отримання доско- налих, великих пластин, як і на стоянці Троя- нове 4, контрастує з широким використанням значних за розміром первинних відщепів для виготовлення знарядь, особливо зі скребковою функцією. Все це дає підстави за аналогією з Трояново 4 визначити пам’ятку, як спеціалізо- вану стоянку-майстерню. Схожість матеріалів стоянок Озєрово та Троянове 4 проявляється не тількі в подібності колекцій, а і за стратигра- фією залягання основних горизонтів знахідок в верхній частині бурського лесу. Єдиним недолі- ком стоянки поки що є мала кількість культур- но визначних виробів з вторинною обробкою. Крім цих поки що двох граветських пам’яток регіону є ще декілька пунктів, що за поперед- німи обстеженнями дають подібний матеріал. Такими є пункти Троянове 5, розташоване на іншому боці «трояндової балки», декілька пунктів поблизу сіл Лікарево та Рубаний міст (рис. 1). В перспективі, можливо, віднайден- ня цілої концентрації пам’яток з граветською культурною традицією в регіоні басейну річки Велика Вись. До кола граветських слід віднести ще одну пам’ятку Кіровоградщини — нижні 8 та 7 шари Володимирівки [Черниш, 1954, с. 76], що досліджена у 1946, 1947 рр. на р. Синюха рис. 6. Крем’яні матеріали стоянки Озєрово Вєтров Д.О.  Граветські пам’ятки басейну р. Велика Вись на Кіровоградщині 16 за 70 км на захід від Троянового. Нижні шари стоянки дали принципово відмінний від верх- ніх епіграветських горизонтів Володимирівки матеріал, який надзвичайно нагадує гравет- ський комплекс з Троянове 4. Їх поєднує одно- типна якісна сировина, великі розміри виробів, своєрідна технологія отримання великих, ши- роких пластин за допомогою м’якого відбійни- ка. Типологія виробів (скребачки, різці, плас- тини) теж подібна. Разом з тим, зазначимо, що комплекс нижніх шарів Володимирівки значно бідніший, до того ж має структурну специфіку порівняно з Трояновим. Головним виробом з ретушшю є великі кінцеві скребачки при не- численності різців. Попри цю відмінність матеріали шарів 8 та 7 Володимирівки демонструють подібність до відзначених у Трояновому 4 специфічних особ- ливостей обробки кременю, які властиві граве- ту Центральної Європи. [Залізняк, Степанчук, Вєтров, 2007а; б, с. 3—9]. Разом з тим, слід зазначити, що дослідження гравету Центральної України лише розпочи- нається. Колекції стоянок Троянове 4 та Озєро- ве недостатньо численна в найбільш діагнос- тичній мікролітичній частини, щоб робити на її підставі далекосяжні остаточні висновки. Прямі типологічні паралелі в матеріалах най- раніших граветських комплексів Західної та Південної Європи, які датуються 29—27 тис. р. тому, можливо, свідчать про ранній в межах гравету вік стоянки Троянове 4. Маються на увазі «голкоподібні» вістря, відсутність асимет- ричних наконечників, загальна типологія різ- ців, скребачок, пластини з крутою ретушшю, своєрідна техніка м’якого відбійника, які влас- тиві ранньограветському шару гроту Пагліччі в Італії [Paglicci, 2004, p. 21—23, Tav. I—VIII]. Подібні вироби також походять з найдавні- шого граветського комплексу Костенки-Бор- шівського регіону — ІІ шару Тельманівської стоянки (Костенки 8). Ці матеріали, що дату- ються 27 тис. р. тому, не маючи генетичних по- передників на Дону схожі на давніші матеріа- ли із Західної Європи (грот Пагліччі та ін.). Отже, є підстави говорити про можливий при- хід носіїв найдавніших граветських традицій на Дон із Заходу [Залізняк, Степанчук, Вєтров, 2007а; б, c. 3—9]. Загалом матеріали граветських пам’яток в регіоні басейну річки Велика Вись демонстру- ють подібність матеріалів і при подальшому мо- жуть допомогти пролити світло на формування різних верхньопалеолітичних культурно-тех- нологічних традицій в регіоні Центральної Ук- раїни зокрема та Східної Європи загалом. Аникович М.В.  Днепро-Донская историко-культур- ная область охотников на мамонтов: от «Восточного граветта до Восточного эпиграветта» // Восточний граветт. — М., 1998 — С. 35—67. Гладких М.и.,  рыжов С.М.,  Суховый Н.А. Горда- шовка — орин’якоидный палеолит на Горном Тики- че // Археологический альманах. — Донецк, 1994. — № 3. — С. 217—226. Залізняк  Л.Л. Етнокультурні процеси у пізньому палеоліті та проблема епіграветту // Археологія. — 2000. — № 2. — С. 4—11. Залізняк Л.Л. Фінальний палеоліт та мезоліт кон- тинентальної України // Кам’яна доба. — К., 2005. — № 8. Залізняк Л.Л., Вєтров Д.О. Звіт про розкопки сто- янки Троянове 4 під Новомиргородом у 2007 році // НА ІА НАН України. — 2007. Залізняк Л.Л., Степанчук В.М., Вєтров Д.О., Тов- кайло М.Т.,  Озеров П.І.  Граветська стоянка Троя- нове 4 під Новомиргородом // Кам’яна доба. — К., 2007. — № 10. — С. 102—125. Залізняк Л.Л., Степанчук В.М., Вєтров Д.О., Тов- кайло МТ.,  Озеров П.І.  Гравет Центральної Украї- ни та його історичні долі // Археологія. — 2007. — № 2. — С. 3—9. Степанчук В.Н.,  Сиволап М.П.,  Озеров П.и. Об- следование палеолитических местонахождений в бассейне р. Большая Высь в 2004 году // АДУ 2004— 2005 рр. — 2006. — C. 34 —39. черниш О.П. Володимирівська палеолітична стоян- ка. — К., 1953. Матвіїшина Ж.М.,  Пархоменко О.Г. Результати палеопедологічного дослідження давніх грунтів не- подалік с. Троянове Кіровоградщини // НА ІА НАН України. — 2007. Paglicci. L’Aurignaziano e il Gravettiano antico. — Roma, 2004. D. O.  V e t r o v the monument of the basIn of rIver bIG vys In KIrvoGrad reGIon The article is devoted to the history researching monument of gravet in basin river Big Vys with its effluents. It is situated on the border Shpola’s region of Cherkaska’s oblast and Novomyrgorod’s region Kirvograd’s oblast. Also detailed information is given about geomorphological situation in the region where settlement crowded, analyze stratigrafic stratum and condition of occurrence the culture fragments. Big part of the article is devoted to analyzing of implements which derived from concrete settlements.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-83711
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn XXXX-0122
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T17:52:07Z
publishDate 2010
publisher Інститут археології НАН України
record_format dspace
spelling Вєтров, Д.О.
2015-06-22T15:58:10Z
2015-06-22T15:58:10Z
2010
Граветські пам’ятки басейну р. Велика Вись на Кіровоградщині / Д.О. Вєтров // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2010. — Вип. 2. — С. 9-16. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.
XXXX-0122
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/83711
Стаття присвячена історії дослідження граветських пам’яток басейну р. Велика Вись із її притоками, розташованого на прикордонні Шполянского р-ну Черкаської та Новомиргородського р-ну
 Кіровоградської областей. Подається детальна характеристика геоморфологічної ситуації в районі
 скупчення пам’яток, аналізуються стратиграфічні нашарування та умови залягання культурних решток. Значна частина статті присвячена
 аналізу інвентарю, що походить із конкретних
 пам’яток.
The article is devoted to the history researching
 monument of gravet in basin river Big Vys with its
 effluents. It is situated on the border Shpola’s region
 of Cherkaska’s oblast and Novomyrgorod’s region
 Kirvograd’s oblast. Also detailed information is given
 about geomorphological situation in the region where
 settlement crowded, analyze stratigrafic stratum and
 condition of occurrence the culture fragments. Big part
 of the article is devoted to analyzing of implements
 which derived from concrete settlements.
uk
Інститут археології НАН України
Археологія і давня історія України
Граветські пам’ятки басейну р. Велика Вись на Кіровоградщині
The monument of the basin of river Big Vys in Kirvograd region
Article
published earlier
spellingShingle Граветські пам’ятки басейну р. Велика Вись на Кіровоградщині
Вєтров, Д.О.
title Граветські пам’ятки басейну р. Велика Вись на Кіровоградщині
title_alt The monument of the basin of river Big Vys in Kirvograd region
title_full Граветські пам’ятки басейну р. Велика Вись на Кіровоградщині
title_fullStr Граветські пам’ятки басейну р. Велика Вись на Кіровоградщині
title_full_unstemmed Граветські пам’ятки басейну р. Велика Вись на Кіровоградщині
title_short Граветські пам’ятки басейну р. Велика Вись на Кіровоградщині
title_sort граветські пам’ятки басейну р. велика вись на кіровоградщині
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/83711
work_keys_str_mv AT vêtrovdo gravetsʹkípamâtkibaseinurvelikavisʹnakírovogradŝiní
AT vêtrovdo themonumentofthebasinofriverbigvysinkirvogradregion

Ähnliche Einträge