Поселення ранньозалізного часу біля с. Хрінники на Волині

У статті подано результати із розкопок багатошарового поселення (кін. епохи бронзи, ранній залізний вік) в Хрінниках. Це перше повністю досліджене селище цього періоду. Його матеріали представляють досить своєрідну пам’ятку змішаного культурного стилю....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2010
Hauptverfasser:	Козак, Д.Н., Павлів, Д.Ю.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут археології НАН України 2010
Schriftenreihe:	Археологія і давня історія України
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/83722
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Поселення ранньозалізного часу біля с. Хрінники на Волині / Д.Н. Козак, Д.Ю. Павлів // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2010. — Вип. 2. — С. 71-95. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-83722
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-837222025-02-09T10:01:37Z Поселення ранньозалізного часу біля с. Хрінники на Волині Settlement of iron age near the village Hrinyky on Volyn Козак, Д.Н. Павлів, Д.Ю. У статті подано результати із розкопок багатошарового поселення (кін. епохи бронзи, ранній залізний вік) в Хрінниках. Це перше повністю досліджене селище цього періоду. Його матеріали представляють досить своєрідну пам’ятку змішаного культурного стилю. At the article is given results of excavations from multilayer settlement (the end bronze epoch and early iron age) in Hrinyky. This is the first fully researched settlement of this period. His materials represent the original monument of the mixed cultural style. 2010 Article Поселення ранньозалізного часу біля с. Хрінники на Волині / Д.Н. Козак, Д.Ю. Павлів // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2010. — Вип. 2. — С. 71-95. — укр. XXXX-0122 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/83722 uk Археологія і давня історія України application/pdf Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
description	У статті подано результати із розкопок багатошарового поселення (кін. епохи бронзи, ранній залізний вік) в Хрінниках. Це перше повністю досліджене селище цього періоду. Його матеріали представляють досить своєрідну пам’ятку змішаного культурного стилю.
format	Article
author	Козак, Д.Н. Павлів, Д.Ю.
spellingShingle	Козак, Д.Н. Павлів, Д.Ю. Поселення ранньозалізного часу біля с. Хрінники на Волині Археологія і давня історія України
author_facet	Козак, Д.Н. Павлів, Д.Ю.
author_sort	Козак, Д.Н.
title	Поселення ранньозалізного часу біля с. Хрінники на Волині
title_short	Поселення ранньозалізного часу біля с. Хрінники на Волині
title_full	Поселення ранньозалізного часу біля с. Хрінники на Волині
title_fullStr	Поселення ранньозалізного часу біля с. Хрінники на Волині
title_full_unstemmed	Поселення ранньозалізного часу біля с. Хрінники на Волині
title_sort	поселення ранньозалізного часу біля с. хрінники на волині
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2010
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/83722
citation_txt	Поселення ранньозалізного часу біля с. Хрінники на Волині / Д.Н. Козак, Д.Ю. Павлів // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2010. — Вип. 2. — С. 71-95. — укр.
series	Археологія і давня історія України
work_keys_str_mv	AT kozakdn poselennârannʹozalíznogočasubílâshrínnikinavoliní AT pavlívdû poselennârannʹozalíznogočasubílâshrínnikinavoliní AT kozakdn settlementofironagenearthevillagehrinykyonvolyn AT pavlívdû settlementofironagenearthevillagehrinykyonvolyn
first_indexed	2025-11-25T17:48:00Z
last_indexed	2025-11-25T17:48:00Z
_version_	1849785461496610816
fulltext	71 В статті подано результати із розкопок ба- гатошарового поселення (кін. епохи бронзи, ран- ній залізний вік) в хрінниках. це перше повністю досліджене селище цього періоду. його матеріали представляють досить своєрідну пам’ятку зміша- ного культурного стилю. К л ю ч о в і с л о в а Лежницька група, черепи- но-лагодівська група, Могилянська група, Лужиць- ка культура, Висоцька культура, Пам’ятки ран- ньоскіфського часу Західного Поділля. Поселення відкрите у 1993 році розвідкою Волинської археологічної експедиції під керів- ництвом Д.Н. Козака. Досліджувалось протя- гом 1993—2008 рр. Поселення займає мис високого берега р. Стир і розташоване у східній частині урочища Шанків Яр. його розміри складають, приблизно, 100×40 м. Центральна частина поселення розміщена в 20— 25 м від краю берега і має розміри 20—25 м. По- одинокі об’єкти, здебіль-шого господарські ями, хліви, знаходились на відстані 20 — 50 м від ос- новної частини селища. Селище складалося з двох жител, 24 госпо- дарських будівель та 29 ям-погребів. Всі житла розміщені одним рядом по лінії північ — пів- день на відстані 1—20 м одне від одного. Госпо- дарські будівлі розташовувались на захід та на північ від жител, між ними та берегом річки. Умовно всі об’єкти можна розділити на два гос- подарські комплекси — південний та північний. До складу першого входило житло № 95 та 15 господарських об’єктів. Другий комплекс скла- дався з житла № 82 та 17 господарських об’єктів. Можливо, хронологічно більш раннім був перший комплекс, оскільки господарська спо- руда № 44, яка входила до нього, була частково перекрита житлом № 82. Окремо від цих двох комплексів розташова- не житло — сушарня рибалки (№ 110). Нижче подаємо опис об’єктів, виявлених у 2002 — 2008 рр. 1 жиТЛОвІ СПОРУДи Житло № 82 виявлене у кв. 17—18/3-И на гли- бині 0,9 м від рівня сучасної поверхні. Це була підпрямокутна у плані півземлянка із заокруг- леними кутами, орієнтована за сторонами світу. Розміри житла складають 2,7 × 3 м, висота зем- ляних стін 0,55—0,6 м від рівня долівки. Стіни житла дещо нахилені донизу. Долівка рівна, доб- ре витоптана, але з вм’ятинами та неглибокими ямками. Вздовж південної та східної стіни житла розміщався материковий виступ-прилавок шири- ною 0,6—0,9 м, що підвищувався на 0,2—0,25 м над рівнем материка. Це була, очевидно, основа лежанки. Приблизно у центрі житла, в 0,60 м від лежанки на північ розташовувалося глинобитне вогнище. його основу складала випалена глиня- на пляма до глибини 0,15 м. Це був черінь, на якому вимощені уламки каменя-пісковика. Ка- мінь дуже випалений, деякі уламки потріскали- ся. Розміри вогнища 0,5—0,6 м. На відстані 0,2 м від вогнища на схід розта- шовувалася стовпова ямка діаметром 0,3 м та глибиною 0,15 м від рівня долівки. Долівка навколо вогнища помітно витоптана. Запов- нення житла складав темно—сірий гумус з до- мішками попелу та вугликів, уламків глиняної обмазки. У заповненні виявлено багато уламків ліп- ного глиняного посуду та кісток тварин. Серед 1. Матеріали досліджень експедиції у 1993—2001 рр. опубліковані у кн. Давні землероби Волині, К., 2004, Розділ ІІ. Д. Н. К о з а к, Д. Ю. П а в л і в ПОСЕЛЕННЯ РАННьОЗАЛІЗНОГО чАСУ бІЛЯ с. хРІННиКи НА вОЛиНІ Козак Д. Н., Павлів Д. Ю. Поселення ранньозалізного часу біля с. Хрінники на Волині 72 ліпного посуду: уламок плоскої широкогорлої миски, ліпного банковидного горщика з діроч- ками під вінцями і хвилястими краями вінець, уламок сіролощеного диска. На увагу заслуговує згусток замішаної, го- тової для використання, сформованої глини з домішками кременя, що лежав біля вогнища. Житло № 82 є першим відкритим житлом ранньозалізного часу на поселенні, і цей факт можна вважати науковим відкриттям сезону 2003 року. Житло № 95 виявлене на відстані 0,8 м на північ від житла 93, у кв. 4—5/Ж—3-1, на гли- бині 0,55 м від рівня сучасної поверхні. Житло мало прямокутну у плані форму і було орієнтоване стінами за сторонами світу з не- великим відхиленням на схід. Розміри житла складають 3,1x2,48 м, висота земляних стін 0,6 м від рівня долівки. Це була півземлянка з прямо- висними стінами та рівною, добре утрамбованою долівкою. Під західною стіною житла розташову- валась підвальна яма неправильної форми, роз- мірами 1,3 × 1,28 м i глибиною 0,22 м від рівня долівки. Стіни ями прямі, дно рівне, дещо утопта- не. 3 північного боку підвальної ями знаходила- ся стовпова яма округлої форми діаметром 0,2 м та глибиною 0,15 м від рівня долівки. Заповнен- ня ями складав сірий гумус з великою кількістю попелу, вугликів, шматків глиняної обмазки. У заповненні виявлено велику кількість ліпної ке- раміки ранньозалізного часу, кістки тварин, а також бронзову шпильку з розклепаним та скру- ченим у кільце кінцем-основою. Другий кінець шпильки сильно загострений СПОРУДи ГОСПОДАРСьКОГО ПРиЗНАчЕННЯ Споруда № 35 виявлена у кв. Д-Г/18—19 на глибині 0,9 м від рівня сучасної поверхні. Споруда має видовжено-овальну форму, орієнтовану довгими стінами за лінією схід— захід. Західна частина споруди звужена. Роз- міри будівлі 1,6 × 2,4 м, глибина 0,6 м від рівня виявлення. Стіни будівлі вертикальні, дно рів- не, пласке. У вужчій, західній частині спору- ди розміщена підвальна яма округлої форми діаметром 0,62 м та глибиною 0,96 м від рівня дна. Стіни ями вертикальні, дно рівне. Біля ями була материкова приступка глибиною 0,2 м від рівня виявлення споруди розмірами 0,2 × 0,3 м. Заповнення споруди складав темно-сірий гу- мус із значними домішками вугликів та попелу. У заповненні виявлено багато уламків тюльпа- новидних горщиків, у тому числі мініатюрний горщик з проколами під вінцями та нігтьовими защипами на стінках, пустотіла ручка, мушля unio. Споруда належить до ранньоримського часу. Споруда № 38 виявлена у кв. В-Г/14—15 на глибині 0,95 м від рівня сучасної поверхні. Фото 1. Зачистка частини поселення ранньозалізно- го часу (р. ХХІ) Фото 2. Ділянка розкопу ХХІ з об’єктами ранньо- залізного часу Фото 3. Житло № 82 Фото 4. Житло № 95 73 Козак Д. Н., Павлів Д. Ю. Поселення ранньозалізного часу біля с. Хрінники на Волині Вона має видовжено-овальну форму й орієнто- вана стінами за сторонами світу. 3 однієї сторо- ни (захищеної) стіна вертикальна, зi східної — з підбоєм. Дно рівне. Розміри споруди 1,6 × 3 м, висота земляних стін 0,52 м від рівня дна. У заповненні споруди, яке складалося з тем- ного гумусу з домішками вугликів i попелу ви- явлено кілька уламків ліпних горщиків тюль- пановидної форми з проколами під вінцями та розтирач. Споруда належить до ранньоримського часу. Споруда № 39 виявлена у кв. Г-Д/15—16 на глибині 0,95 м від рівня сучасної поверхні. Споруда має овальну у плані форму, орієнтова- на довгими стінами за лінією північ—південь. Стіни вертикальні, зі східної сторони з підбоєм. Дно рівне, пласке. Розміри споруди 1,6 × 2,2 м, висота земляних стін 0,5 м від рівня дна. Заповнення споруди складалося з темно- cipoгo гумусу з домішками вугликів та попелу. У заповненні виявлено кілька уламків ліпно- го посуду ранньоримського часу та кістки тва- рин. Споруда № 41 виявлена у 1 м на захід від споруди № 40 у кв. А-А1 на глибині 0,9 м від рівня сучасної поверхні у материковій глині, до якої дорився ківш екскаватора, що вибирав чорнозем. Споруда має підпрямокутну у плані форму з вигнутою західною стіною й орієнтована кута- ми за сторонами світу. Стіни ями прямовисні, дно глиняне, міцно витоптане, рівне. Розміри споруди 3,5 × 2 м, висота зем- ляних стін 0,4 м від рівня дна. Стіни споруди вертикальні, дно глиняне, рівне. У західній cтіні споруди роз- міщені материковий виступ висотою 0,12 м від рівня дна i розмірами 0,4 × 1,1 м. Виступ був, очевидно, основою дерев’яної сходинки у споруду. У долівці споруди знаходи- лося три ямки від стовпів. Вони мали округлу у плані форму діаметром 0,2—0,5 м i глибину 15—16 см від рівня дна. Заповнення споруди складав темно-сірий гумус з домішками попелу та вугликів. У заповненні виявлено невелику кількість уламків ліпного посуду ранньозаліз- ного часу та кістки тварин. Споруда № 42 виявлена у кв. 13—14/Е-С-Ж, на глибині 0,7 м від рівня сучасної поверхні. Це була заглиблена у материк будівля видов- жено—овальної форми, яка простежувалася на фоні передматерикового шару густим запов- ненням. Будівля орієнтована довгими кутами за лінією північ-південь з деяким відхиленням на захід. Розміри споруди 1,4 × 3,4 м, висо- та земляних стін 0,6 м від рівня дна споруди. Стіни вертикальні, дно рівне. Дно північної та південної частини споруди дещо заглиблене. Форма споруди є характерною для ранньо- залізного часу. У заповненні знайдено значну кількість уламків ліпного посуду ранньозаліз- ного часу та кістки тварин. Серед кераміки виді- ляється розвал горщика з проколами під вінця- ми та чорнолощена миска. У споруді виявлено також кістяну проколку та кістяне лощило. Споруда № 44 виявлена на відстані 0,4 м на схід від споруди 45 у кв. 17-I8—19/C-Ж—3 на глибині 0,7 м від рівня сучасної поверхні. Споруда має ти- пову для ранньозалізного часу форму у вигляді півземлянки видовженого овалу, краї якого скла- дають заглиблені у дно господарські ями-погреби. Cxiдна частина споруди орієнтована короткими стінами за лінією північ-південь. Розміри споруди 2,1 × 3,8 м, висота земляних стін 0,32 м від рівня Фото 5. Комплекс житло-споруда № 110 Фото 6. Споруда № 35 Фото 7. Споруда № 38 Козак Д. Н., Павлів Д. Ю. Поселення ранньозалізного часу біля с. Хрінники на Волині 74 дна. Дно рівне, стіни вертикальні. У східному та західному краях споруди розташовувались госпо- дарські ями-підвали. Вони мають округлу у плані форму діаметром 1,6 i 1,8 м та заглиблені у мате- рик на 0,18 м від рівня дна споруди. На краю ями, розміщеної у східному кінцi споруди, знаходився материковий прилавок шириною 0,2 м та довжи- ною 1,3 м, що піднімався на 0,36 м над рівнем дна ями. Невисокий материковий останець знаходив- ся також у ямі, розташованій у західній частині споруди. його ширина 0,42 м, довжина 1,8 м. Ос- танець піднімався на 0,12 м над рівнем дна ями. У заповненні споруди, яке складав темний гумус з домішками попелу, виявлено значну кількість уламків ліпного посуду ранньозаліз- ного часу та кістки тварин. Серед посуду виріз- нявся уламок плоскої широкої миски з денцем, три уламки тюльпаноподібного горщика, пряс- ло, виготовлене з чорнолощеного фрагмента посудини. Споруда № 45 ранньозалізного часу розта- шована у кв. 18—20/Е-С i виявлена на гли- бині 0,7 м від рівня сучасної поверхні. Споруда мала видовжено-овальну у плані форму i була орієнтована довгими стінами за лінією північ- південь. Стіни вертикальні, дно рівне, дещо утоптане. Розміри споруди 1,8 × 8 м, висота земляних стін 0,4 м від рівня дна. Південна частина ями була дещо заглиблена у материк. Заглиблення мало округлу форму розмірами 1,8 × 1,8 м та глибину 0,12 м від рівня дна ями. При західній стіні ями у дні виявлена стовпо- ва ямка діаметром 0,2 м та глибиною 0,1 м від рівня дна ями. Заповнення об’єкту складав темно-сірий гу- мус з домішками попелу та суглинків. У запов- ненні виявлено значну кількість уламків ліпно- го посуду, кістки тварин. Серед ліпного посуду є уламок диска, миски, тюльпаноподібного гор- щика. Є також уламок глиняного прясла, виго- товленого з ліпного черепка, бочок ліпної посу- дини з нігтьовими защипами по корпусу. Споруда № 47 виявлена у кв. 3—4/В-Г на глибині 0,5 м від рівня сучасної поверхні. Спо- руда має трьохпелюсткову форму i складається з двох ям. Одна з них, розташована у південній Фото 8. Споруда № 41 Фото 9. Споруда № 44 Фото 10. Споруда № 47 Фото 11. Споруда № 48 75 Козак Д. Н., Павлів Д. Ю. Поселення ранньозалізного часу біля с. Хрінники на Волині частині, має округлу форму діаметром 4,4 м та глибиною 0,5 м від рівня дна. Стінки прямо- висні, дно пласке. Яма у північному боці має валикоподібну форму. Її дно лежить на 0,12 м вище дна ями у південній стороні. Стіни пря- мовисні, дно пласке, дещо утрамбоване. Розмі- ри ями 1 × 2,2 м. Заповнення ями складав темно-сірий гумус з домішками попелу та шматочків глиняної об- мазки. У заповненні споруди виявлено кілька уламків ліпного посуду ранньозалізного часу та уламки кісток тварин. Споруда № 48 виявлена у кв. 7—8/В-Г на глибині 0,5 м від рівня сучасної поверхні Спо- руда має неправильну, близьку до прямокут- ної форму i орієнтована довгими стінами за лінією південь—північ. Розміри споруди 2,1 × 3,2 м, глибина 0,35 м від рівня дна. Стіни спо- руди прямовисні, дно рівне, пласке. У західній частині споруди, точніше її північно-західному куті знаходилося материкове підвищення роз- мірами 0,8 × 2,4 м, що піднімалося на 0,12 м над рівнем долівки. У північно-східному куті споруди розташована стовпова ямка діаметром 0,2 м i глибиною 0,2 м від рівня дна. Заповнення споруди складав темно-сірий гу- мус з нечастими включеннями попелу та вугіл- ля. У заповненні виявлено кілька уламків ліпної кераміки ранньозалізного часу, в тому числі, два бочки з ґудзиками. Споруда № 49 виявлена у кв. 5—7/Г-Д на глибині 0,5 м від сучасної поверхні. Споруда має видовжено-овальну у плані форму й орієн- тована довгими сторонами за лінією північ- південь. Розміри споруди 3,1 × 1,4 м, висота земляних стін 0,42—0,5 м від рівня дна. Сті- ни прямовисні, дно рівне, дещо утрамбоване. У північно-східному куті споруди розміщений материковий останець-прилавок довжиною 1,1 м та шириною 0,15—0,22 м. Прилавок, який слугував, очевидно, для господарських потреб, підвищувався на 0,15 м над рівнем дна спору- ди, Ще один материковий останець-прилавок розташовувався посередині західної стіни. його розміри 0,4 × 0,9 м, висота 0,3 м над рівнем дна споруди. Такий самий останець-прилавок роз- міщувався у південно-східному куті споруди. його розміри 0,6 × 1,4 м, висота 0,3 м над рів- нем дна. Центральну частину споруди займала яма-погреб округлої у плані форми, діаметром 1,1 м та глибиною 0,12 м від рівня дна споруди. Яма підбоєм заходила під обидва вище описані материкові останці-прилавки. Стіни ями пря- мовисні, дно рівне. У заповненні споруди, яке складав темно-сі- рий гумус з домішками попелу, вугликів, шмат- ків глиняної обмазки, виявлено чималу кіль- кість уламків ліпної кераміки та кісток тварин. Споруда віднесена нами до ранньозалізного часу. Kpiм того, у споруді виявлено рогову мо- тику з сильно спрацьованим кінцем та кістяне долото з отвором для підвішування. Споруда 50 виявлена у кв. 10—12/Б-В на глибині 0,6 м від рівня сучасної поверхні. Спо- руда має видовжену вісімкоподібну форму й орієнтувалася довгими стінами за лінією пів- ніч-південь. Розміри споруди 1,8 × 3 м, висота земляних стін 0,4 м від рівня дна. Стіни верти- кальні, дно рівне, пласке. Посередині споруди розміщалася пласка ямка діаметром 0,21 м та глибиною 8 см від рівня дна споруди. Заповнення споруди складалося з темно- го гумусу з домішками вугликів та попелу. У заповненні виявлено уламок ліпного горщика тюльпаноподібної форми з отворами під вінця- ми. Споруда 51 виявлена у кв. 5—6/В-Г на гли- бині 0,5 м від сучасної поверхні, поряд з госпо- дарськими спорудами № 49 та 48. Споруда має близьку до овальної у плані форму i заглиблена у материк на 0,3—0,6 м. Стіни споруди прямо- висні, дно рівне. Споруда орієнтована довгими стінами за лінією схід—захід. Споруда складається з підвальної ями оваль- ної форми та материкового останця на її східно- му борту. Яма має розміри 1,4 × 2 м. Глибина 0,6 м від рівня виявлення. Стіни прямовисні, дно пласке. Розміри материкового останця складають 0,8 × 1,75 м. Він підвищується над рівнем дна підвальної ями на 0,26 м. Посере- дині останця розміщена овальна ямка діамет- ром 0,22 м та глибиною 0,17 м від рівня дна останця. Фото 12. Споруда № 49 Фото 13. Споруда № 51 Козак Д. Н., Павлів Д. Ю. Поселення ранньозалізного часу біля с. Хрінники на Волині 76 Заповнення споруди складав темний гумус з домішками попелу та кусками глиняної обмаз- ки. У заповненні виявлено кілька уламків ліпно- го посуду ранньозалізного часу та кістки тварин. Споруда № 52 виявлена у кв. А-Б/11—12 на глибині 0,5 м від сучасної поверхні, поруч з спо- рудою 50, південна стіна якої врізається у північ- ну стіну споруди № 52. Споруда має овальну у плані форму й орієнтована довгими стінами за лінією північ-південь. Споруда заглиблена у ма- терик на 0,4 м i складається з підвальної ями та материкового останця під західною стіною. Роз- міри споруди 3,2 × 2 м, глибина 0,4 м від рівня виявлення. Яма-погреб займає північну частину споруди. Вона має округлу у плані форму діамет- ром 1,8 м та глибиною 0,21 м від рівня дна спо- руди. Стіни ями прямовисні, дно плоске. Вздовж західної стінки споруди розташовувався матери- ковий останець шириною 0,52 м, який піднімався на 0,1 м над рівнем дна споруди. Стіни споруди вертикальні, дно дещо утоптане, рівне. Заповнення об’єкту складав темно-сірий гу- мус з домішками попелу. У заповненні вияв- лено кілька уламків ліпного посуду та кістки тварин, посуд має риси характерні для раннь- озалізного часу. Споруда № 55 виявлена біля західного бор- ту розкопу у кв. 14—16/А-В. Контури споруди виявлені на глибині 0,6 м від рівня сучасної поверхні. Це була овальна у плані будівля орієнтована кутами за сторонами світу. Її роз- міри складають 2,4 × 3,7 м та глибина 0,8 м від рівня виявлення. Основу споруди складає ве- лика підвальна яма діаметром 2,4 та глибиною 0,8 м від рівня виявлення. Довкола ями, крім південної сторони, розміщався материковий виступ, на який, очевидно, спиралася підлога споруди. Ширина виступів складала від 0,5 м у західній частині до 1,2 м у східній частині спо- руди, Західну частину виступу займало гли- няне вогнище овальної форми розмірами 1,2 × 0,5 м. Товщина череня складала 1—1,5 м. Заповнення споруди складав темний гумус з домішками попелу, глиняної обмазки, вугіл- ля. У заповненні виявлено невелику кількість уламків ліпного посуду ранньозалізного часу та кістки тварин. Споруда № 58 знаходилася поряд з ямою № 90, на північ від неї. Споруда мала нерегулярну фор- му із звуженим північним краєм і орієнтована довгими стінами за сторонами світу. Розміри спо- руди 2,6 × 2 м, глибина 0,6 м від рівня виявлення. Стіни споруди прямовисні, дно рівне, не утоптане. Північну, вужчу частину споруди, складає матери- ковий останець, розмірами 1,4 × 0,4 м та висотою 0,4 м від рівня дна. Заповнення об’єкту складав сіруватий гумус з домішками попелу. У заповнен- ні виявлено кілька уламків ліпного посуду раннь- озалізного часу, кістки тварин, цікавою знахідкою є частина друшляка у вигляді нижньої частини невеликого горщика з дірочками у стінках. Споруда № 61 знаходилася у кв. Е-Ж—3/1— 2 на глибині 1,2 м від рівня сучасної поверхні, і виявилась при зачистці житла Луки-Райко- вецької культури (№ 92). Частина споруди ле- жала під пічкою цього житла. Споруда мала видовжену дугоподібну форму і була орієнто- вана довгими стінами по лінії схід-захід, роз- мірами 1,1 × 4 м та глибиною 0,6 м від рівня сучасної поверхні. Стіни, звужені у східній час- тині будівлі, були прямовисні, і мали висоту 0,62 м від рівня дна. Дно рівне, утрамбоване. Посередині споруди знаходилося заглиблен- ня овальної у плані форми розмірами 0,45 × 0,6 м та глибиною 8—16 см від рівня підлоги. Західну частину споруди займало глинобитне вогнище овальної форми розмірами 0,8 × 1 м. Черінь вогнища сильно випалений, червоного кольору, товщиною до 4 см. У заповненні споруди, при її дні, виявлено кілька уламків ліпного посуду ранньозалізно- го часу. Важко визначити вид цього об’єкту, чи його функціональне призначення. Можливо, це було житло, можливо — господарська спору- да виробничого призначення. Слід врахувати, що цей об’єкт знаходився всього в 2,2 м від жит- ла залізного часу № 95. Можливо, житло № 95, споруда № 61 та господарська яма № 58, яка розташована в 2 м на північ від споруди № 61 складали один двір, чи один господарсько-жит- ловий комплекс. Споруда № 66 виявлена на глибині 0,6 м. Має видовжену у плані форму із заокруглими кутами. Стіни вертикальні, дно рівне, витопта- не. Розміри споруди складають 1,7 × 1,1 м, гли- бина 0,28 м від рівня виявлення. У заповненні чорний гумус, уламки ліпної кераміки, кілька кісток тварин. Фото 14. Споруда № 58 Фото 15. Споруда № 66 77 Козак Д. Н., Павлів Д. Ю. Поселення ранньозалізного часу біля с. Хрінники на Волині ГОСПОДАРСьКІ ЯМи-ПОГРЕби Яма № 59 виявлена у кв. В-Б/12—13 на гли- бині 0,6 м від сучасної поверхні біля північного кута житла № 77. Яма має округлу у плані фор- му діаметром 1,2 м та глибиною 0,6 м від рівня виявлення. Стіни зверху прямовисні, внизу з глибоким підбоєм, дно рівне. У заповненні, яке складав темно-сірий гумус з органічними до- мішками, виявлено велику кількість ліпної ке- раміки ранньозалізного часу, в тому числі три посудини великих розмірів тюльпаноподібної форми з характерними округлими отворами під вінцями. Завал кераміки було перекрито потужним шаром глиняної обмазки. Знайдено також велику кількість кісток тварин. Яма № 60 виявлена в 1,5 м на північ від ями 59 у кв. Б-В/13—14 на глибині 0,6 м від сучас- ної поверхні. Яма має овальну у плані форму розмірами 1,3 × 2 м та глибину 0,55 м від рівня виявлення. Стіни ями дещо скошені до низу. Дно плоске, рівне. У заповненні ями, яке складав темно-сірий гумус, виявлено два уламки горщиків з проко- лами під вінцями та кістки тварин. Яма нале- жить до ранньозалізного часу. Яма № 61 виявлена у межах житла № 77, зі східної його сторони і знаходиться у кв. Б-В/11. яма знайдена на глибині 0,9 м від сучасної поверхні. Яма має овальну у плані форму роз- мірами 1,2 × 1,35 м та глибину 0,5 м від рівня виявлення. Стіни ями зверху прямі, знизу роз- ширені, з підбоєм. Дно плоске, рівне. Заповнення ями складав темно-сірий гумус з домішками вугликів та попелу. У заповнен- ні виявлено уламки двох мисок та чотирьох горщиків ранньозалізного часу. Всі посудини мають проколи під вінцями. Виявлено також кам’яний розтирач та раковину (мушлю unio). Яма відноситься до ранньозалізного часу. Яма № 62 виявлена у кв. В-Г/16—12 на гли- бині 0,85 м від рівня сучасної поверхні. Вона має близьку до овальної у плані форму з дещо похиленими до дна стінами та рівним, плас- ким, дещо витоптаним дном. Розміри ями 1,2 × 1,7 м та глибина 0,62 м від рівня виявлення. Стіни дещо звужені до дна, дно пласке рівне. У заповненні, яке складав темно-сірий гумус виявлено два уламки ліпної кераміки, розти- рач-курант продовгуватої форми та кістки тва- рин. Яма належить до ранньозалізного часу. Яма № 63 виявлена поруч з ямою № 62, у кв. В/15—16. На глибині 0,85 м від рівня сучасної поверхні. Яма має округлу у плані форму з вер- тикальними стінами та рівним дном. Діаметр ями 1,4 м, глибина 0,45 м від рівня виявлення. Заповнення ями складав темно-сірий гумус, з домішками вугликів. У заповненні виявлено кілька уламків ліпного посуду ранньозалізного часу та кістки тварин. Яма № 64 виявлено в борту розкопу у кв. А- Аі/18—19 на глибині 1,2 м від рівня сучасної повер- хні у споруді № 33 зубрицької культури. Розчище- но половину ями. Вона мала близьку до овальної у плані форму з вертикальними (дещо скошени- ми) до дна стінами та плоским дном. Діаметр ями 1,4 м, глибина 0,85 м від рівня виявлення. Запов- нення ями складав темно-сірий гумус з домішками вугликів та попелу. У заповненні виявлено багато уламків ліпного посуду ранньозалізного часу та кістки тварин, крем’яний скобель. Яма № 66 виявлена у кв. Д—10 на глибині 0,85 м від рівня сучасної поверхні. Яма має ок- руглу у плані форму діаметром 1,6 м та глиби- ною 0,45 м від рівня виявлення. Стіни ями вер- тикальні, долівка рівна, плоска. У заповненні, яке складав темно-сірий гумус з домішками по- пелу та вугликів виявлено кілька уламків сті- нок від лощених посудин ранньозалізного часу та кістки тварин, уламок кам’яної зернотерки. Яма № 67 виявлена в 0,5 м на північ від ями № 66 у кв. Г-Д/9 на глибині 0,9 м від рівня су- часної поверхні. Яма має округлу у плані фор- му діаметром 1,4 м та глибиною 0,5 м від рівня виявлення. Стіни ями дещо похилі до дна, дно плоске, рівне. Заповнення ями складав темно- Фото 16. Господарська яма № 59 Фото 17. Господарська яма № 60 Козак Д. Н., Павлів Д. Ю. Поселення ранньозалізного часу біля с. Хрінники на Волині 78 сірий гумус з домішками вугликів та попелу. У заповненні виявлено три крем’яні відщепи та уламок ліпної кераміки ранньозалізного часу. Яма № 68 виявлена у кв. Г/17—18 на глибині 0,18 м від рівня сучасної поверхні. Яма має округ- лу у плані форму діаметром 1,4 м та глибиною 0,52 м від рівня виявлення. Стіни ями вертикаль- ні, дно нерівне. Заповнення ями складав темний гумус з домішками попелу та вугликів. У запов- ненні виявлена цікава група ліпної кераміки. Інтерес викликає уламок горщика з валиком під вінцями та проколами під вінцями і рустованою поверхнею; стінка ліпної посудини з валиком, роз- членованим прутом; два диски, характерні для по- морсько-кльошової культури. Кераміка поєднує в собі елементи лежницької групи ранньозалізного часу та елементи поморсько-кльошової культури. Знайдено кістки тварин. Яма № 70 виявлена у кв. Г/14—15 на глибині 0,9 м від сучасної поверхні. Яма має округлу у плані форму діаметром 0,8 м та глибиною 0,4 м від рівня виявлення. Стіни похилі до низу, дно рівне, плоске. У заповненні, яке складав тем- но-сірий гумус із залишками вугликів та попе- лу, виявлено лощений уламок кухлика раннь- озалізного часу та кілька кісток тварин. Яма № 76 виявлена у кв. 14/Е на глибині 0,7 м від рівня сучасної поверхні. Яма має овальну у плані форму розмірами 0,8 × 0,9 м та глибину 0,35 м від рівня виявлення. Стіни вертикальні, дно рівне. У східній частині ями є стовпова ямка діаметром 0,4 м та глибиною 0,35 м від рівня дна ями. У заповненні об’єкта виявлено кілька уламків ліпного посуду ран- ньозалізного часу, кістки тварин та уламок прясла. Яма № 81 виявлена у кв. 3—4/Д-Ж на гли- бині 0,52 м від сучасної поверхні. Яма має овальну у плані форму розмірами 1,6 × 2,4 м та глибину 0,6 м від рівня виявлення. Стіни ями вертикальні, дно рівне. У південній стіні ями вибрано невелику приступку у вигляді мате- рикового останця, розмірами 1,2 × 0,4 м, який піднімався на 0,3 м над рівнем дна ями. Запов- нення ями складав темно-сірий гумус з доміш- ками вугликів У заповненні виявлено кілька уламків ліпного посуду ранньозалізного часу та кістки тварин. Яма № 82 знаходиться у кв. 2—3/В і виявле- на на глибині 0,5 м від рівня сучасної поверхні. Яма має округлу у плані форму діаметром 1,6 м та глибиною 0,63 м від рівня виявлення. Стіни ями вертикальні, з північної сторони дещо роз- ширені під дном, дно плоске, рівне. Заповнен- ня ями складав темний гумус з домішками вуг- ликів. У заповненні знайдено кілька уламків ліпного посуду ранньозалізного часу та кістки тварин. Яма № 86 мала округлу в плані форму та глибину 0,55 м від рівня виявлення. Стіни ями дещо нахилені до дна, дно плоске. У заповнен- Фото 18. Господарська яма № 61 Фото 19. Господарська яма № 62 Фото 20. Господарська яма № 63 Фото 21. Господарська яма № 66 79 Козак Д. Н., Павлів Д. Ю. Поселення ранньозалізного часу біля с. Хрінники на Волині ні ями, яке складалося з темного гумусу з до- мішками вугликів та попелу виявлено кілька уламків ліпного посуду ранньозалізного часу та кістки тварин. Яма № 87 виявлена в 0,45 м на північ від житла 84 у кв. Г-Д/10—11 на глибині 0,55 м від рівня сучасної поверхні. Яма мала овальну у плані форму розмірами 1,2 × 1,4 м та глибину 0,56 м від рівня виявлення. Стіни ями верти- кальні з західної сторони та дещо нахилені до дна зі східної сторони. Дно рівне, плоске. За- повнення ями складав темно-сірий гумус з до- мішками попелу, вугликів, глиняної обмазки. У заповненні виявлено кілька уламків ліпного посуду ранньозалізного часу та кістки тварин. КЕРАМІКА Колекція керамічних виробів складається із посуду, «дисків» та прясел. Серед посуду зна- ходимо горщики, миски, кухлики, опуклобоку вазу та мініатюрну орнаментовану посудинку. Горщики можна поділити на п’ять типів. Загалом до першого типу зараховуємо досить стрункі, невисокі (17—25 см) посудини тюль- паноподібної форми із виразно розхиленими високими вінцями із заокругленим краєм та потовщеними, добре виділе- ними денцями (горщики із S-подібним профілем). Діаметр вінець коливається від 11 до 20 см, діаметр дна — від 7 до 10 см. Кераміка добре випалена, товщи- на стінок становить 0,4—0,8 см. варіант А. Зовнішня поверхня вкрита рустом, який нанесено хаотично, або ж у вигляді проведених пальцями рель’єфних навскісних смуг. Одразу нижче краю вінець нанесено ряд невеликих про- колів. Характерні зразки горщиків цього варіанту знаходимо в ямі 59 (рис. 17, 23), ямі 61 (рис. 19, 1—3), ямі 64 (рис. 18, 3), ямі 86 (рис. 20, 2), ямі 87 (рис. 20, 4), споруді 41 (рис. 5, 1), споруді 42 (рис. 7, 2), споруді 44 (рис. 8, 3, 6), в культурному шарі (рис. 21, 1; 20, 7). Ок- ремо у цьому варіанті слід відзначити великий, як для першого типу, тонкостінний горщик висо- тою 43 см. Діаметр його вінець становить 35 см; діаметр дна 13 см. Зовнішня поверхня суцільно вкрита хаотичним рустом, лише вузька смуга зовні під вінцями з невеликими отворами за- гладжена (рис. 23). варіант б. Відрізняється від варіанту А іс- нуванням валика із пальцевими вдавленнями нижче вінець. Фрагменти горщиків варіанту б виявлено в ямі 68 (рис. 5, 5), споруді 42 (рис. 7, 4), споруді 46 (рис. 13, 4), житлі 82 (рис. 1, 5), в культурному шарі (рис. 13, 17). В окремих ви- падках валик із пальцевими вдавленнями роз- ташований на бочках дещо навскоси (рис. 8, 7). варіант в. Сюди відносимо горщики із шорсткою, іноді легко рустованою зовнішньою поверхнею та слідами від нігтевих затисків по всій площині. Уламки такого посуду знайдено у ямі 86 (рис. 20, 1), споруді 35 (рис. 4, 2), куль- турному шарі (рис. 21, 4). варіант Г. На горщиках цього варіанту го- ризонтальний валик із пальцевими вдавлення- ми розташований не на шийці під вінцями, а на плічках посудин. Частини їх виявлено у споруді 42 (рис. 7, 3) та споруді 46 (рис. 10, 1). Окремо щодо декорування слід відмітити горщик із S-подібним Фото 22. Господарська яма № 76 Фото 23. Господарська яма № 81 Фото 24. Господарська яма № 82 Козак Д. Н., Павлів Д. Ю. Поселення ранньозалізного часу біля с. Хрінники на Волині 80 профілем, висота якого становить 17 см; діаметр потовщених вінець 12 см; діаметр дна 7 см. Зов- нішня поверхня рівна. Верх вінець сформований у горизонтальну площину і вкритий по всьому їх периметру карбами — тисненими рисками, роз- ташованими на однаковій відстані одна від одної поперек площини вінець. Нижче вінець проколе- но ряд отворів. На бочках горщика, дещо вище місця максимального розхилу тулуба, розташо- вано горизонтальний наліпний валик шириною 1,5 см, вкритий навскісними заглибленими рис- ками. У нижній частині тулуба знаходяться кіль- ка невеликих отворів (рис. 24). варіант Д. Поверхня горщиків вкрита лег- ким рустом, верх вінець та їх зовнішній край вкриті невеликими вдавленнями. Нижче краю вінець проколено отвори. Фрагменти такого по- суду знайдено у ямі 76 (рис. 13, 11), споруді 38 (рис. 4, 3), культурному шарі (рис. 20, 6; 21, 3). Аналогії горщикам першого типу знаходимо у досить широкому колі культур початку раннь- озалізної доби на території Волині, Північного Прикарпаття і Західного Поділля, перш за все в лежницькій групі [Крушельницька, 1976, рис. 24 : 11; 25 : 1; 1993, рис. 77, 1, 6, 15, 21—23; рис. 80, 3; Павлів, 2006, рис. 5, 6, 7; рис. 7, 1, 2, 4]; чере- пинсько-лагодівській групі [Крушельницька, 1993, рис. 87, 1; рис. 88, 2; 105, 9, 16]; могилянській групі [Крушельницька, 1976, рис. 27, 1—4; 28, 2]; лужицькій культурі Надбужанщини [Dąbrowski, 1962, tabl. III, 5; V, 3, 11, 13, 16; VII, 5; 1972, ryc. 26, a—d; Kłosińska, 2005, ryc. 13, c; Niedźwiedź, 1992, tabl. III, 1—4, 6; Misiewicz, 1999, ryc. 3, 1; 2005, ryc. 3, 1, 6—8; 4, 1, 2, 5; Piotrowski, Wiśniewski, 2006, ryc. 6, 1, 2, 6, 8; Szeliga, 2006, ryc. 7, 2]; тарноб- жеській лужицькій культурі ІІІ-ї фази її розвитку [Poradylo, 2001, tabl. II, 12; VIII, 3]; висоцькій куль- турі середнього періоду її розвитку [Бандрівський, Крушельницька, 1998, мал. 26, 60]; матеріалах з пам’яток ранньоскіфського часу Західного Поділ- ля [Ганіна, 1984, рис. 1, 9]. До другого типу зараховуємо горщики середньо- го розміру, тюльпаноподібної форми, тонкостінні, із прямими або ледь розхиленими назовні вінцями досить великого діаметру, який коливається від 20 до 28 см. Край вінець заокруглений або сформова- ний у горизонтальну площину. Зовнішня поверх- ня нерівна, шорстка, часто вкрита легким рустом у вигляді навскісних смуг, інколи трапляються нігтеві затиски. Під вінцями розташовано ряд про- колених отворів, нижче, в деяких випадках, знахо- диться горизонтальний валик. Фрагменти горщи- ків другого типу виявлено у споруді 35 (рис. 4, 1), споруді 38 (рис. 4, 4), споруді 44 (рис. 8, 2), споруді 46 (рис. 11, 1, 3), ямі 76 (рис. 13, 14), культурному шарі (рис. 21, 2). Частина горщиків другого типу вирізняються більш опуклими бочками, наприклад із споруди 61 (рис. 16, 1), жит- ла 82 (рис. 1, 6), ями 76 (рис. 13, 13). Аналогії горщикам другого типу знаходимо у лежницькій групі (Торчин, Ромош) [Крушель- ницька, 1993, рис. 77, 5; 80, 9]; черепинсько лагодівській групі (Лагодів) [Крушельниць- ка, 1993, рис. 105, 10—13; 106, 4, 5]; матеріа- лах ранньозалізного часу Південної Волині [Węgrzynowicz, 2001, ryc. 4, e]; лужицькій куль- турі Надбужанщини та Холмщини (Стрижів, Вербиця, Верешин, Гребенне, Гусинне, Кру- пи, Молодютин, Орхув, Лащув) [Dąbrowski, 1962, tabl. V, 7; Niedźwiedź, 1992, tabl. II, 5, 6; VI, 1; VII, 7; VIII, 1—9; Misiewicz, 2005, ryc. 5, 1—4; Mazurek, 2005, ryc. 6, 2—5; Mikłaszewska, 1962, tabl. XXVI, 3; Hildt Węgrzynowicz, 1959, ryc. 6, a; Niedźwiedź, 1992, tabl. IV, 3]; матеріа- лах пам’яток ранньоскіфського часу Західного Поділля (Залісся) [Ганіна, 1984, рис. 1, 1—8]. До третього типу зараховуємо досить товс- тостінні горщики середнього розміру і діжко- подібної, або наближеної до банкоподібної форм із ледь нахиленими всередину вінцями. Верх вінець заокруглений, їх діаметр коливається від 19 до 30 см. Нижче вінець розташовано ряд наскрізних отворів. Зовнішня поверхня нерів- на, шорстка, горбкувата, часто вкрита дрібним рустом. Уламки такого посуду знайдено в спо- руді 42 (рис. 7, 1, 5), ямі 61 (рис. 19, 6). Аналогії горщикам третього типу знаходи- мо у лежницькій групі [Крушельницька, 1993, рис. 80, 2, 5, 7]; лужицькій культурі Надбу- жанщини (Крупи) [Misiewicz, 1999, ryc. 5, 1, 7]; тарнобжеській лужицькій культурі ІІІ-ї фази її розвитку (могильник Трійчиці) [Poradyło, 2001, tabl. III, 1, 3, 4; XIV, 21, 22]. До варіанту А четвертого типу зараховуємо невеликого розміру тонкостінні добре випалені горщики тюльпаноподібної форми. Край вінець потоншений, заокруглений. Нижче вінець роз- ташовано ряд невеликих проколів. Зовнішня поверхня рівна, місцями загладжена. Фраг- менти горщиків цього типу знайдено в споруді 47 (рис. 13, 5), споруді 50 (рис. 13, 9), споруді 52 (рис. 13, 10), ямі 79 (рис. 12, 2), ямі 81 (рис. 13, 15), в культурному шарі (рис. 8, 5; 13, 16). Аналогічний посуд виявлено на пам’ятках ульвівецького типу Західної Волині (могильни- ки в Рованцях та Городку) [Павлів, 1993, рис. 6, 4; 8, 12; 9, 12; 10, 15; Козак, Павлів, 1999, рис. 5, 3; 7, 1; 9, 1] та на пам’ятках лужицької куль- тури Надбужанщини (Стрижів, Млиниська) Фото 25. Господарський комплекс (спо- руда № 47, господарські ями № 81, 82) 81 Козак Д. Н., Павлів Д. Ю. Поселення ранньозалізного часу біля с. Хрінники на Волині [Dąbrowski, 1962, tabl. I, 3; VI, 4; Węgrzynowicz, 1963, ryc. 5, e]. До варіанту Б четвертого типу зараховує- мо також горщик із діаметром вінець 13 см; знайдений у споруді 44. Від посуду варіанту А він відрізняється дещо товстішими стінками (близько 1 см) та особливим декоруванням зов- нішньої поверхні, яка, починаючи від самого краю вінець, прокреслена вертикальними под- війними заглибленими лініями (рис. 8, 4). Аналогії такому посуду знаходимо на пам’ятках лужицької культури та ульвівецького типу Над- бужанщини (Стрижів, Лущув, Тарношин, Го- родок над Бугом) [Dąbrowski, 1962, tabl. II, 10; Kłosińska, 2005, ryc. 3, a; 5, b; Niedźwiedź, 1999, ryc. 3, 3; 4, 3; Niedźwiedź, Taras, 2006, ryc. 8, 6], а також у тарнобжеській лужицькій культурі (Лази, Свиняри Старі) [Jarosz, Szcepanek, 2005, ryc. 3, f; Krauss, 1977, tabl. III, 8]. До п’ятого типу відносимо високі тонкостінні горщики, можливо, «підбіконічної» форми, від яких збереглися частини високих, прямих або ледь нахилених усередину вінець і прямих, легко розширених донизу бочків.Kрай вінець заокруглений, потоншений. Діаметр їх коли- вається від 24 до 28 см. Під вінцями ряд неве- ликих проколів. Вінця деяких горщиків мають легко хвилястий край. У бочках двох посудин є просверлений отвір (рис. 10, 2—4; 11, 1—3). Цікаво, що всі фрагменти, а вони належать до пяти горщиків, знайдено у споруді 46. Подібний посуд відомий у лежницькій групі (Ромош) [Крушельницька, 1993, рис. 80, 1, 4], черепинсько-лагодівській групі (Лагодів) [Кру- шельницька, 1993, рис. 108, 1, 2], могилянсь- кій групі (Могиляни) [Крушельницька, 1974, рис. 1, 13, 14], у матеріалах пам’яток початку ранньозалізної доби Північно-Західного Поділ- ля (Малі Вікнини) [Домбровский, 1970, рис. 2, 7], висоцькій культурі (Лукаші) [Войнаровсь- кий, Конопля, Филипчук, 2005, рис. 63, 1; 64; 66, 1], лужицькій культурі Мазовії, Надбужан- щини і Холмщини (Орхув, Лащув, Войцехів) [Mikłaszewska, tabl. XXVI, 3; XXVII, 3; Niedźwiedź, 1992, tabl. IV, 2, 3; GoBub, 1990, tab. 6, 1]. Миски, які складають досить чисельну ко- лекцію серед посуду ранньозалізного часу по- селення в Хрінниках, загалом можна поділити на три типи. До першого, найпоширенішого типу зарахо- вуємо миски напівсферичної форми, із більше чи менше нахиленими досередини вінцями. Діаметр вінець коливається від 20 до 30 см. Краї вінець заокруглені, найчастіше потон- шені, інколи потовщені. Більшість мисок є досить мілкими, деякі глибші, їх бочки зву- жуючись стрімкіше спадають до денця (рис. 4, 6). Зовнішня поверхня рівна, шорстка, деколи загладжена, в деяких випадках загладженим є лише зовнішній край вінець, решта поверх- ні шорстка або вкрита легким рустом. Під він- цями нанесено ряд проколів. Цей тип мисок виявлено в житлі 82 (рис. 1, 2; 8), споруді 41 (рис. 5, 4), споруді 42 (рис. 7, 7, 8), споруді 44 (рис. 8, 1), ямі 61 (рис. 18, 1; 19, 4), культурному шарі (рис. 20, 12; 21, 5—7). Деякі миски першо- го типу мають таку особливість, як хвилястий край вінець (споруда 42, рис. 7, 8; споруда 44, рис. 8, 1). Одна з мисок першого типу, фрагмен- ти якої було знайдено у споруді 61, прикраше- на на опуклих плічках рядом маленьких круг- лої форми виступів — «перлинок» (рис. 16, 2). Аналогічні миски з Хрінник (підйомний ма- теріал) та з поселення в Ромоші опубліковані Л. Крушельницькою, яка віднесла їх до лежни- цької групи [Крушельницька, 1993, с. 153—154, рис. 77, 10, 18; 80, 15]. Такі ж миски знайдено на пам’ятках лужицько-лежницького типу (ульві- вецьких?) в Заставному [Dąbrowski, 1972, ryc. 26, e], Ульвівку [Павлів, 2006, с. 161, рис. 6, 2], Стри- жові [Dąbrowski, 1962, tabl. IV, 9] та лужицької культури Надбужанщини (Гребенне, Любича Крулевська, Вербковіце-Которув, Молодютин, Дорогичин, Крупи) [Niedźwiedź, 1992, tabl. III, 5; V, 7; IX, 1; Mazurek, 2005, ryc. 6, 1; Mikłaszewska, 1959, tabl. III, 5, 7; Misiewicz, 1999, ryc. 5, 4; 6, 1]. Відомі такі миски в тарнобжеській лужицькій культурі (могильники в Клижові, Трійчицях, Лазах) [Czopek, 1996, ryc. 4, h, f; Poradyło, 2001, tabl. VIII, 9; XIV, 27; Jarosz, Szczepanek, 2005, ryc. 5, g]. Подібні до мисок першого типу з Хрін- ник (в тому числі і з хвилястим краєм вінець) зустрічаємо в черепинсько-лагодівській групі [Крушельницька, 1993, рис. 87, 8; 101, 2; 106, 19, 20, 22; 107, 19, 21]. Менш поширені миски тако- го типу в могилянській групі [Крушельницька, 1976, рис. 29, 8, 12], хоча власне тут (Костянець, Лепесівка) та в матеріалах скіфського часу із Поділля (Скіпче) знаходимо миски, прикра- шені рядом «перлинок» [Крушельницька, 1974, рис. 3, 10; 1976, рис. 29, 10; Węgrzynowicz, 2001, s. 25, ryc. 14, k, s. 47, ryc. 39, a]. Посуд, зокрема миски, декоровані «перлинками», трапляються в керамічних комплексах пам’яток тарнобжеської лужицької культури Надсяння, що пояснюється східними культурними впливами [Czopek, 2007, s. 70, ryc. 4, 1] Напівсферичні миски із загнутим усередину краєм, подібні до хрінницьких, були поширені в чорноліській культурі Середньої Наддністрянщини [Крушельницька, 1998, рис. 8, 7, 8; 24, 13; 49, 12]. Такі ж миски побутували у ви- соцькій культурі середнього періоду її розвитку [Крушельницька, 2002, рис. 4, 2, 6; 7, 9; 8, 6]. До другого типу зараховуємо глибокі, коніч- ної форми миски з рівними або ледь опуклими бочками, прямими, дещо потовщеними він- цями та загладженою зовнішньою поверхнею (споруда 41, рис. 5, 3, культурний шар, рис. 20, 10). Такі миски добре відомі у висоцькій куль- турі, зокрема у північній частині її ареалу [Крушельницька, 1976, рис. 19, 7, 8, 11; 2002, рис. 1, 2; 4, 3; 7, 7; 8, 4; Онищук, 2005, рис. 8, 4]. Існував, але не був надто поширеним такий тип мисок у черепинсько-лагодівській групі Козак Д. Н., Павлів Д. Ю. Поселення ранньозалізного часу біля с. Хрінники на Волині 82 [Крушельницька, 1976, рис. 36, 13; 40, 2; 1993, рис. 87, 6] та лужицькій культурі Підляшшя та Малопольщі [Miśkiewicz, 1964, ryc. 3, h; Bazielich, 1999, s. 141, ryc. 6]. До третього типу зараховуємо миски із силь- но розхиленими прямими вінцями із округлим краєм і гостро профільованими бочками (спо- руда 46, рис. 13, 1). На одній з мисок сильно виступаючі плічка декоровані вдавленнями (рис. 12, 1). Миска третього типу, знайдена в ямі 79, відрізняється від попередніх більш ок- руглим профілем (рис. 12, 6). Третій тип мисок, який загалом рідко зустрі- чається серед посуду ранньозалізного часу Во- лині, знаходить широкі аналогії у східних групах лужицької культури, зокрема у середньопольсь- кій та північно-мазовецькій у період HB2—HD [Dąbrowski, Gardawski, 1979, tabl. XXII, 13; Kaszewski, 1975, tabl. V, 4; VII, 4; Mikłaszewska, 1962, tabl. XXVII, 6; Miśkiewicz, 1964, ryc. 11, f, k, h; 13, b, g, u; 17, b], ульвівецькій (Дорогичин) [Dąbrowski, 1961, tabl. I, 10; II, 23]. Та чи не най- частіше миски такого типу трапляються на мо- гильниках і поселеннях тарнобжеської лужиць- кої культури, починаючи від раннього періоду її розвитку [Moskwa, 1973, tab. IV, 1; 1976, ryc. 44, i, k; 92, l; Krauss, 1977, ryc. 11, f; 16, e; Lewandowski, 1979, tabl. III, i; Czopek, 2001, tabl. LIII, 11; Czopek, Ormian, Trybała, 2005, ryc. 9, 15, 16, 19; 10, 8, 9]. Аналогічні гостропрофільовані миски виявлено і на деяких пам’ятках висоцької куль- тури [Бандрівський, 2002, рис. 12, 1; 18, 1; 35, 2; 37]. Миски третього типу з більш округлим про- філем відомі в тарнобжеській лужицькій куль- турі [Dąbrowski, Gardawski, 1979, ryc. 53, 4], ви- соцькій культурі [Крушельницька, 1976, рис. 17, 35]. Окремі знахідки мисок із різким переломом бочків трапляються в черепинсько-лагодівській групі [Крушельницька, 1976, рис. 40, 5; 1993, с. 190, рис. 101, 4] та на памятках ранньоскіфсь- кого часу Західного Поділля (Залісся) [Ганіна, 1984, рис. 2, 5]. Окрім горщиків та мисок, які домінують у керамічному комплексі ранньозалізного часу поселення в Хрінниках, тут знайдено кілька більш рідкісних, як для цієї пам’ятки, форм. Такою є фрагмент опуклобокої тонкостінної посудини, виявлений у житлі 82. Діаметр плі- чок її становить приблизно 25—30 см. В місці максимального розхилу плічок виступає гори- зонтальний валик із рядом вдавлень. Зовнішня поверхня верхньої частини посудинки вище ва- лика є загладженою, зовнішня поверхня нижче валика нерівна, вкрита дрібним рустом (рис. 1, 9). ймовірно, це була опуклобока «ваза» із досить високою шийкою, уламок подібної, як підйом- ний матеріал з Хрінник, опубліковано Л. Кру- шельницькою [Крушельницька, 1993, рис. 77, 17]. Подібні форми виступають в керамічних комплексах пам’яток лужицько-лежницького та ульвівецького типів (Стрижів) [Dąbrowski, 1962, tabl. V, 10; Павлів, 2006, с. 160—161, рис. 6, 4, 5], черепинсько-лагодівської групи [Крушельниць- ка, 1976, с. 190, рис. 101, 5]. Рідкісною формою можна вважати мініа- тюрний тонкостінний кухлик, знайдений у споруді 42. його висота всього 4 см, бочки ок- руглі, рівні, вінця потоншені, діаметром 6,5 см, дно рівне, дещо потовщене, діаметром 3,5 см. Кухлик мав невелике вушко. Зовнішня повер- хня рівна, загладжена (рис. 7, 6). Власне такі мініатюрні кухлики нечасто зустрічаються се- ред господарського посуду кола культур ран- ньозалізного часу Західної Волині, Поділля чи Наддністрянщини, але є характерною і вжива- ною формою поховальних пам’яток ульвівець- кого типу [Dąbrowski, 1962, tabl. II, 11; Пав- лів, 1993, рис. 6, 14; 7, 11; Козак, Павлів, 1999, рис. 2, 2; 3, 4, 5]. Надзвичайно цікавою є невелика, оригіналь- но орнаментована посудинка, знайдена у 2006 р. під час дослідження культурного шару ранньо- залізного часу поселення в Хрінниках. Це тон- костінна, біконічної форми ваза з гостро профі- льованими плічками і виразно сформованим рівним денцем. Висота посудинки, без врахуван- ня вінець, які не збереглися, становить 11 см, діа- метр максимального розхилу плічок — 14,5 см, діаметр дна — 6 см. Зовнішня поверхня рівна, загладжена. На верхній частині плічок нанесено орнамент, а вірніше, складну знакову компози- цію, яка має наступний вигляд. Найвище роз- ташовано одна пунктирна (із 41 штриха) та три суцільні горизонтальні заглиблені лінії. Нижче знаходиться ряд із навскісних та вертикальних коротких ліній, зібраних у 20 груп. Лінії, ско- шені зліва направо, укладаються у сім груп, вер- тикальні лінії укладаються у шість груп, лінії, скошені справа наліво укладаються знову у сім груп. У групах нараховується по 6, 7, 8, 9, 10, та 11 ліній у кожній. У проміжку між групами нав- скісних ліній знаходяться чотири схематичні зоб- раження деревця (гілки, пагона?), а у проміжках між групами вертикальних ліній нанесено також чотири знаки у вигляді літери «Х». ймовірно, що цей орнамент мав певне символічне значення, відповідно і посудинка, на якій він нанесений, могла використовуватися у ритуальних цілях. Найближчі і чисельні аналогії біконічним по- судинкам та орнаменту із лінійних і рослинних елементів знаходимо перш за все у висоцькій культурі, здебільш на поховальних пам’ятках у Висоцьку, Чехах, Ясенові, Золочеві, Ріпневі, Конюшкові, Козлині [Sulimirski, 1931, s. 40—41, tabl. XIII, 8; XIV; Węgrzynowicz, 2000, s. 230—231, ryc. 3, 4, 5; 2001, s. 25, ryc. 16, d; Крушельницька, 1965, с. 128—129, рис. 9, 8, 9; 1976, с. 53, рис. 19, 6, 12; 20; Бандрівський, Крушельницька, 1998, мал. 29, 1; 30, 5, 8; 31, 10, 11]. Подібний посуд і орнаментальний мотив «деревця» зустрічаємо в похованнях ульвівецької групи на Західній Во- лині і Надбужанщині (Рованці, Тяглів, Стри- жів, Комарів, Косін) [Павлів, 1993, с. 31, рис. 8, 3; 20, 8; 21, 14; Dąbrowski, 1962, tabl. IV, 1; 1972, 83 Козак Д. Н., Павлів Д. Ю. Поселення ранньозалізного часу біля с. Хрінники на Волині tabl. XXV, 11; Czopek, 1997, ryc. 3, f; AosiDska, Klisz, 2003, s. 62, ryc. 5, 1, 2], лужицької культури Надбужанщини (Млиниська, Гриневичі, Горо- док над Бугом) [Węgrzynowicz, 1963, ryc. 5, n; Dąb rowski, 1961, tabl. III, 12; Niedźwiedź, 2000, ryc. 3, 2], тарнобжеської лужицької культури [Czopek, 2001, tabl. LI, 11; LXVIII, 3; LXXIII, 10]. Деякі дослідники вважають орнаментальний мотив у вигляді деревця (ялинки), характерним для лу- жицької кераміки, зокрема верхньосілезько-ма- лопольської групи [Домбровский, 1970, с. 85]. В культурному шарі та об’єктах ранньо- залізного часу знайдено досить багато улам- ків глиняних дисків. Їх середній діаметр близько 20 см, поверхня нерівна, загладже- на. Виявлені диски можна поділити на дві групи. До першої групи відносимо диски з потоншеними, округлими краями (житло 82, рис. 1, 3, 4; культурний шар, рис. 12, 7, 9). До другої групи зараховуємо диски, що мають краї підквадратної форми (споруда 41, рис. 5, 2; споруда 46, рис. 13, 2, 3; яма 68, рис. 5, 6). Один із дисків має наскрізний отвір (спору- да 46, рис. 13, 2). Такі диски зараховують до категорії кухонного посуду, наймовірніше, вони застосовувались для випікання коржів [Стрельник, Хомчик, 2007], деякі могли слу- гувати покришками [Крушельницька, 1993, с. 189—190]. Диски були поширені у багатьох культурах кінця доби бронзи і ранньозаліз- ного часу Центральної Європи, але більше тяжіють до кола лужицьких культур. У VII— VI ст. до н. е. диски масово з’являються на по- селеннях ранньоскіфського часу Прикарпат- тя і Поділля [Крушельницька, 1993, с. 189]. Аналогії до дисків із Хрінник знаходимо на пам’ятках лужицько-лежницького типу Над- бужанщини (Стрижів, Кам’янка-Надбуж- на, Гребенне, Вербиця) [Dąbrowski, 1962, tabl. II, 5, 6; tabl. III, 19; 2006, ryc. 9, 3; Hildt, Węgrzynowicz, 1959, ryc. 7, f, g; Niedźwiedź, 1992, tabl. III, 7; VI, 4, 6, 7; VII, 2], черепинсь- ко-лагодівської групи [Крушельницька, 1993, рис. 107, 1—6]. Глиняні прясла можна поділити на три типи. До першого типу відносимо прясла біконічної фор- ми, діаметром приблизно 5 см, висотою до 3 см, ширина отвору близько 0,5 см (культурний шар, рис. 8, 10, 12). До другого типу зараховуємо прясла дископодібної форми, виготовлені з уламків добре випаленого посуду (рис. 8, 9, 12). Прясла третього типу мають сферичноподібну форму (рис. 8, 11). Умовно до прясел зараховуємо тонкостінний (3— 4 см) керамічний виріб із одним більшим отвором діаметром 1,5 см у центрі та двома отворами мен- шого діаметру (0,5 см) ближче до краю (рис. 20, 11). Подібні прясла, зокрема біконічної форми відомі у лужицькій культурі Надбужанщини [Niedźwiedź, 1992, tabl. IV, 2], тарнобжеській лужицькій куль- турі [Poradyło, 2001, tabl. XI, 6; XII, 24], черепинсь- ко-лагодівській групі [Крушельницька, 1976, с. 95, рис. 39, 21—26; 1993, рис. 109, 19—21]. виРОби З бРОНЗи Колекція бронзових виробів є нечисленною і складається із наконечника стріли, шпильок, спіральних підвісок із дроту, уламка стрічки, ручки до посудини. Наконечник стріли має довжину 2,8 см, в основі шириною 0,9 см, діаметр втулки 0,4 см. Наконеч- ник гостролистої форми, трилопатевий, головка в плані має форму трикутника, краї лопатей злег- ка дугоподібні, на лопатях є заглиблення, які підкреслюють внутрішню втулку. Кінці лопатей зрізані на одному рівні із основою схованої втул- ки (рис. 2, 5). Такі наконечники відносяться до ІІ-ї хронологічної групи, 5-го «базового» типу, і дату- ються, згідно А.І. Мелюкової, другою половиною VI — першою половиною V ст. до н. е. [Мелюкова, 1964, с. 20—22, табл. 7, Б, 1, 2, В, 1, 2, И, 1—3], згід- но С.В. Поліна — початком VI — початком V ст. до н. е. [Полін, 1987, с. 31, рис. 4, 2, 5; 8, 15]. На- конечники «базового» типу зустрічаються не лише у поховальних комплексах степової і лісостепової Скіфії [Махортих, Тупчієнко, 1998, с. 501, мал. 5, 9, 10], чи в похованнях некрополя Ольвії [Полін, 1987, с. 31], а й на північно-західних околицях скіфського світу [Даниленко, 1956, с. 10, табл. ІІ, 37] і далеко поза межами Скіфії — на території поширення лужицької культури, зокрема у вер- хньосілезько-малопольській групі [Kaszewski, 1975, tabl. X, 2, 3] та особливо у тарнобжеській лу- жицькій культурі ІІІ-ї фази її розвитку (Обойно, Трійчиці, Ґродзіско Дольне) [Szarek-Waszkowska, 1973, tabl. V, 8; Poradyło, 2001, s. 93, tabl. IX, 2; Czopek, 2007, s. 68—69, ryc. 2, 3]. Ці пам’ятки да- туються періодом HC—HD (VI—V ст. до н. е.). Дві бронзові шпильки, знайдені в культурно- му шарі, належать до одного типу. Довжина од- нієї з них становить 13,5 см, зроблена із кругло- го в перетині дроту товщиною 0,2—0,3 см. Верх шпильки розклепано і закручено у вигляді кіль- ця («вушка»), нижній кінець зігнуто (рис. 2, 2). Друга шпилька довжиною 9 см так само виготов- лена із округлого дроту товщиною 0,3 см і також має закручену у вигляді кільця голівку (рис. 2, 3). Зазначимо, що з Хрінник відомо ще три подібні знахідки [Крушельницька, 1993, с. 157, рис. 78, 20, 23]. Шпильки такого типу вважаються виробом центральноєвропейського походження, вони відо- мі в багатьох культурах доби бронзи та раннього заліза, особливо в культурах лужицького кола, зокрема у куявській [Cofta-Broniewska, Kośko, 2002, ryc. 97, 17], верхньосілезько-малопольській [Młodkowska-Przepiórowska, 2001, tabl. I, 4, 5], тарнобжеській, де датуються здебільш періодом HC—HD [Szarek-Waszkowska, 1973, s. 81, tabl. V, 1; 1975, tabl. V, 11; X, 4; Czopek, 1996, ryc. 3, d, e; Niemiec, 2006, s. 136, tabl. VII, 2, 5; VIII, 5; XVII, 2, 3; XXII, 1; XXVI, 1, 2], ульвівецькій групі (мо- гильник у Топорниці) [GBosik, 1958, tabl. LIII, 3, 7]. На території Волині і Прикарпаття цей тип шпильок найпоширенішим був у висоцькій куль- турі протягом усього часу її існування [Крушель- Козак Д. Н., Павлів Д. Ю. Поселення ранньозалізного часу біля с. Хрінники на Волині 84 ницька, 1993, с. 157]. Дослідники поділяють їх на такі, що мають рівний стержень і у яких він зігнутий. Обидві видозміни шпильок, аналогічні знайденим у Хрінниках, зустрічаються здебільш у похованнях висоцьких могильників в Чехах, Висоцьку, Золочеві, Петрикові [Sulimirski, 1931, s. 133—134, tabl. XXII, e; XXIV, 22; XXV, 4, 5, 7; Крушельницька, 1965, с. 133, рис. 11; Бандрівсь- кий, 2002, рис. 29, 7, 8]. Відомі такі шпильки і в черепинсько-лагодівській групі [Крушельницька, 1976, с. 97, рис. 39, 20; 1993, с. 217, рис. 109, 8, 9]. Бронзова прикраса (перстень або завушни- ця) зроблена із напівкруглого в перетині дроту товщиною 0,1—0,15 см, закрученого у вигляді пружини у чотири витки (рис. 2, 4). Такі при- краси часто знаходять на могильниках верхнь- осілезько-малопольської групи лужицької куль- тури [MBodkowska-Przepiorуwska, 2001, tabl. I, 6—13], мазовецької групи [Mikłaszewska, 1962, tabl. XXVI, 2], ульвівецької групи [Dziedziak, 2001, ryc. 13, a, b], тарнобжеської лужицької культури [Godlewski, 2001, tabl. IV, 7; V, 9; Poradyło, 2001, s. 93, tabl. VI, 7; Czopek, 2001, tabl. LXXXV, 1]. Від подібних прикрас (можливо, кільця для скріплення зачіски) походить уламок бронзової стрічки шириною 0,3 см (рис. 21, 9). Більшої чи меншої довжини уламки такого дроту трап- ляються на могильниках висоцької культури і черепинсько-лагодівської групи [Крушель- ницька, 1965, с. 134, рис. 10, 14, 16, 23; 1993, рис. 109, 7]. Датування таких прикрас досить широке, найчастіше вони виступають на пам’ятках пе- ріодів НВ—НС. виРОби З КРЕМЕНю Збірка крем’яних виробів складається лише із двох знахідок — двох наконечників стріл різних типів. Один із них листовидної (лавро- подібної) форми із ледь виділеним черенком. Довжина його 2,8 см, максимальна ширина 1 см, товщина 0,2 см, у перерізі має форму дуже сплющеної лінзи. Оброблений дрібною двосто- ронньою ретушшю (рис. 20, 8). Аналогічні на- конечники знаходимо в похованнях висоцької культури IX—VIII ст. до н. е. на могильниках у Висоцьку [Węgrzynowicz, 2001, s. 76, ryc. 45, e, m] та Золочеві [Крушельницька, 1965, с. 131, рис. 10, 17]. Такі ж наконечники відомі у чор- ноліській культурі Середньої Наддністрянщи- ни [Крушельницька, 1998, с. 170, рис. 104, 10; Смирнова, Кашуба, 1988, с. 19, рис. 15, 16, 18]. Зазначимо, що подекуди подібні вістря побуту- вали у тщінецькій культурі Волині [Березанс- кая, 1972, с. 101, рис. 33, 17; табл. XLII, 11]. Другий наконечник трикутної форми, дов- жиною 3 см, шириною в основі 1,8 см і товщи- ною 0,3 см. Профіль вістря легко вигнутий. Наконечник оброблений по краях зубчатою ретушшю (рис. 20, 9). Вістря цього типу на пам’ятках ранньозалізного часу зустрічаються значно рідше [Libera, 2005, s. 133, ryc. 6, g]. хРОНОЛОГІЯ ТА КУЛьТУРНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ Датування матеріалів ранньозалізного часу з Хрінник ускладнене відсутністю достатньої кількості виразних датуючих елементів, а та- кож великою типологічною різноманітністю знахідок не лише з культурного шару, але й з окремих комплексів. Певні хронологічні рамки дозволяє встано- вити порівняльний аналіз кераміки. Найдав- нішими, на нашу думку, слід вважати високі, тонкостінні горщики близької до біконічної у профілі форми (споруда 46), віднесені нами до п’ятого типу. Такий посуд відомий з пам’яток висоцької культури кінця ІХ ст. до н. е., пам’яток лужицької культури Мазовії, Над- бужанщини і Холмщини ІХ—VII ст. до н. е., а також в матеріалах VII—VI ст. до н. е. лежни- цької та спорадично черепинсько-лагодівської і могилянської груп. До VIII—VI ст. до н. е. відносяться горщики тре- тього типу (споруда 42, яма 61) та четвертого типу (споруда 47, 50, 52, яма 79, 81, культурний шар), поширені в лежницькій та ульвівецькій групах, лужицькій культурі Надбужанщини, тарнобжесь- кій лужицькій культурі у ІІІ-й фазі її розвитку. Окремі, рідкісні форми кераміки, зокрема мініатюрний кухлик із споруди 42, характер- ний для поховальних пам’яток ульвівецького типу, а також особливо орнаментована, бі- конічної форми посудинка, аналоги якій зна- ходимо у висоцькій та лужицькій культурах і ульвівецькій групі, відносяться до періоду НВ (Х—VII ст. до н. е.). До дещо пізнішого часу — VII—V ст. до н. е. належать горщики першого та другого типів, подібні до яких бачимо серед кераміки тери- торіально найближчих — лежницької, чере- пинсько-лагодівської та могилянської груп, а також в лужицькій культурі Надбужанщини, тарнобжеській лужицькій культурі ІІІ-ї фази її розвитку, в матеріалах пам’яток ранньоскіфсь- кого часу Західного Поділля. Найпоширеніший (перший, згідно нашої кла- сифікації) тип мисок напівсферичної форми із нахиленими всередину вінцями, прикрашени- ми рядом проколів і «перлинок» (житло 82, спо- руда 41, 42, 44, яма 61) найбільш властивий для пам’яток лужицької культури та «лужицько- лежницького» типу VIII—VII ст. до н. е. Посуд, декорований «перлинками», зустрічається серед кераміки ранньоскіфського часу з Поділля, трап- ляється в керамічних комплексах тарнобжеської лужицької культури VII—V ст. до н. е., лужиць- кої культури Мазовії (810—650 ВС), Середнь- ої Польщі (750—570 ВС), Куяв (690—400 ВС) 85 Козак Д. Н., Павлів Д. Ю. Поселення ранньозалізного часу біля с. Хрінники на Волині [Ignaczak, 2008, s. 155]. Такі ж миски, знайдені на пам’ятках лужицької культури Надбужжя і західної частини Волинського Полісся, відно- сяться до періоду НD (кінець VI — поч. IV ст. до н. е.) [Kłosińska, 2008, s. 201]. ІХ—VIII ст. до н. е. датуються крем’яні нако- нечники стріл, аналогічні яким відомі у висо- цькій культурі та чорноліській культурі Над- дністрянщини. Чітким хронологічним маркером раннь- озалізного горизонту пам’ятки Хрінники є бронзовий наконечник стріли. Такий тип на- конечників відомий в поховальних комплексах степової і лісостепової Скіфії, в похованнях не- крополя Ольвії і датується другою половиною VI — першою половиноюV ст. до н. е., або по- чатком VI — початком V ст. до н. е. Поза ме- жами Скіфії, у верхньосілезько-малопольській групі лужицької культури та в тарнобжеській лужицькій культурі такі наконечники зустрі- чаються в комплексах матеріалів, які відно- сяться до періоду HC—HD (VI—V ст. до н. е.). Матеріали із культурного шару та об’єктів ран- ньозалізного часу поселення в Хрінниках пока- зують неоднорідний культурний обрис пам’ятки. Незважаючи на досить велику кількість знахідок, тяжко виділити певні комплекси, які б повністю відповідали тій чи іншій культурі чи групі. Так, значна частина кераміки представлена форма- ми, які знаходять добрі аналогії перш за все на пам’ятках лежницької групи Західної Волині та на пам’ятках зі змішаним лужицько-лежницько- висоцько-чорноліським матеріалом періоду HB — початку періоду HD у Надбужанщині [Крушель- ницька, 1993, с. 151—155; Węgrzynowicz, 2001, s. 78]. В кераміці та бронзових виробах виразно проявляються впливи східної зони лужицького кола, в першу чергу тарнобжеської лужицької культури в ІІІ-му періоді її розвитку та лужиць- кої культури Надбужанщини, а також мазовець- ко-підляської та верхньосілезько-малопольської груп. Частина кераміки (невисокі тюльпаноподіб- ної форми горщики із рустованою та загладженою поверхнями, кухлик) аналогічні посудинкам із могильників ульвівецького типу. Певні форми кераміки (миски, біконічна орнаментована посу- динка), бронзові прикраси, крем’яний наконеч- ник мають відповідників у висоцькій культурі у середньому періоді її розвитку. Численні аналогії знаходимо у черепинсько-лагодівській групі, мен- ше у могилянській. Невелика кількість матеріалів має аналогії на пам’ятках ранньоскіфського часу Західного Поділля. Аналіз матеріалів дає підстави на існування двох версій щодо хронології пам’ятки. Згідно першої версії, виділяються два хронологічні го- ризонти. 1-й горизонт охоплює періоди НВ1— НВ2/В3 (ІХ—VIII/VII ст. до н. е.), що відповідає на території Прикарпаття і Волині перехідному пе- ріоду між фіналом доби бронзи та початком влас- не ранньозалізної доби. В кераміці та крем’яних виробах простежуються риси висоцької культури середнього та пізнього етапів її розвитку, ульві- вецької та ранньої лежницької груп, лужицької культури Надбужанщини. 2-й горизонт охоплює періоди HB3—HD1 (VII/VI—V ст. до н. е.), що від- повідає ранньозалізній добі та ранньоскіфському періоду. В матеріалах простежується поєднання рис лежницької і черепинсько-лагодівської груп, в меншій мірі могилянської групи, тарнобжесь- кої лужицької культури ІІІ етапу її розвитку, пам’яток ранньоскіфського часу Західного Поділ- ля. Подібної схеми щодо хронології та періоди- зації селища ранньозалізного часу в Хрінниках (урочище Шанків Яр) дотримувався В. Шкоро- пад, визначивши час існування селища рубежем VIII/VII—VII ст. до н. е., виділяючи при цьому дві стадії його розвитку: перша — рубіж VIII/ VII — початок VII ст. до н. е., і друга — VII ст. до н. е. [Козак, Прищепа, Шкоропад, 2004, с. 19]. Друга версія припускає існування одного культурного горизонту ранньозалізного часу, який вкладався би в періоди HC—HD (кінець VII — V ст. до н. е.), в матеріалах якого спостері- гається поєднання рис лежницької, черепинсь- ко-лагодівської, могилянської груп, тарнобжесь- кої лужицької культури ІІІ етапу її розвитку, пам’яток ранньоскіфського часу Західного Поділ- ля із певними архаїчними елементами можливо вже не існуючих висоцької культури та ульві- вецької групи. Проте не виключено, що власне південно-західна Волинь стала місцем «дожи- вання» реліктів цих культурних виявів. ймовірно, що матеріали ранньозалізного часу з Хрінник представляють досить своєрідну пам’ятку змішаного культурного стилю. Тери- торіально вона розташована у важливій кон- тактній зоні східної периферії центральноєвро- пейського масиву культур полів поховальних урн (лужицького кола), карпато-балканського давньотракійського кола та лісостепового давнь- оіранського культурного кола, і може бути ілюст- рацією тих надзвичайно складних етно-культур- них процесів, які відбувалися на території заходу України за доби раннього заліза. Вже доведено, що потужні культурні імпульси з території лі- состепу понтійської зони України, в тому числі Поділля та Волині, сягали теренів лужицької культури Східної та Центральної Польщі, і шлях цих взаємозв’язків пролягав через Південну Волинь [Ignaczak, 2008, s. 141—165; Kłosińska, 2008, s. 193—206]. Українські і польські дослід- ники допускають існування нової культурної одиниці, яка б охоплювала частину території тарнобжеської лужицької культури, лужицької культури Надбужанщини, Західну Волинь та частину Прикарпаття [Sulimirski, 1936, s. 43, 49; Dąbrowski, 1962, s. 44, 53; Канивец, 1953, с. 45; Домбровский, 1970, с. 86; Moskwa, 1982, s. 314; Крушельницька, 1993, с. 156; Kłosińska, 2005, s. 183]. В цих межах могли б існувати локальні групи чи культури (припустімо, «волинська куль- тура ранньозалізного часу»), репрезентовані та- кими специфічними пам’ятками, як Хрінники. Козак Д. Н., Павлів Д. Ю. Поселення ранньозалізного часу біля с. Хрінники на Волині 86 рис. 1. План, розрізи та матеріали житла № 82 (2003 р., р. ХХ) рис. 2. Загальний план поселення ранньозалізного часу біля с. Хрінники 87 Козак Д. Н., Павлів Д. Ю. Поселення ранньозалізного часу біля с. Хрінники на Волині рис. 3. Плани та розрізи: 1 — споруда № 35, 2 — споруда № 38, 3 — споруда № 41; 4 — споруда № 39 (2002 р.) рис. 4. Матеріали з об’єктів: 1—2 — споруда № 35, 3—5 — споруда № 38, 6—7 — культурний шар (2002 р., р. ХХ) рис 5. Кераміка та вироби з кістки з об’єктів: 1—4 — споруда № 41, 5—6 — яма № 68, 7—10 — яма № 60 (2002 р., р. ХХ) 88 рис. 6. Плани та розрізи: 1 — споруда № 42, 2 — спо- руда № 44 (2003 р., р. ХХ) рис. 7. Кераміка та вироби з кістки: 1—10 — споруда № 42. (2003 р., р. ХХ) рис. 8. Кераміка та вироби з кістки: 1—4, 6 — споруда № 44, 5, 7—16 — культурний шар (2003 р.) рис. 9. Плани та розрізи: 1 — споруда № 46, 2 — спору- да № 45 (2003 р., р. ХХ) 89 рис. 10. 1—4 — керамічний комплекс споруди № 46 (2003 р., р. ХХ) рис. 11. 1—3 — керамічний комплекс споруди № 46 (2003 р., р. ХХ) рис. 12. Керамічні матеріали та вироби з кістки з об’єктів: 1 — споруда № 46, 2—6 — яма № 79, 7—12 — культурний шар (2003 р., р. ХХ) рис. 13. Керамічні матеріали та вироби з кістки з об’єктів: 1—4 — споруда № 46, 5 — споруда № 47, 6—8 — споруда № 49, 9 — споруда № 50, 10 — споруда № 52, 11—14 — яма № 71, 16—17 — культурний шар, 15, 18—19 — яма № 81 (2003 р.) Козак Д. Н., Павлів Д. Ю. Поселення ранньозалізного часу біля с. Хрінники на Волині 90 рис. 14. 1 — споруда № 47, 2 — споруда № 48, 3 — споруда № 49, 4 — споруда № 50 (2003 р., р. ХХІ) рис. 15. Плани та розрізи: 1 — споруда № 51, 2 — спору- да № 52, 3 — споруда № 55, 4 — споруда № 66 (2003— 2007 рр.) 91 Козак Д. Н., Павлів Д. Ю. Поселення ранньозалізного часу біля с. Хрінники на Волині рис. 16. 1—4 — керамічний комплекс, 5 — план та розріз споруди № 61 (2003 р.) рис. 17. 1—3 — керамічний комплекс ями № 5 (2003 р., р. ХХ) рис. 18. 1—2 — матеріали з об’єктів: 1—2 — яма № 61, 3 — яма № 64 (2002 р., р. ХХ) Козак Д. Н., Павлів Д. Ю. Поселення ранньозалізного часу біля с. Хрінники на Волині 92 рис. 19. 1—4, 6 — керамічний комплекс, 5 — мушля unio з ями № 61 (2002 р., р. ХХ) рис. 20. Матеріали з об’єктів: 1—2 — яма № 86, 3— 5 — яма № 87, 6—12 — культурний шар (2004 р.) рис. 21. 1—9 — знахідки з культурного шару (2006 р.) 93 Козак Д. Н., Павлів Д. Ю. Поселення ранньозалізного часу біля с. Хрінники на Волині рис. 22. Фрагмент горщика з культурного шару (2006 р.) рис. 23. Реконструкція горщика з культурного шару (2006 р. рис. 24. Горщик з культурного шару (2006 р.) Козак Д. Н., Павлів Д. Ю. Поселення ранньозалізного часу біля с. Хрінники на Волині 94 Бандрівський М. Могильник в Петрикові біля Тер- нополя в контексті поховального обряду висоцької культури. — Львів, 2002. Бандрівський М., Крушельницька Л. Основні періо- ди розвитку висоцької культури (за матеріалами по- ховальних пам’яток) // ЗНТШ: Праці Археологічної комісії. — Львів, 1998. — Т. CCXXXV. — С. 193— 247. Березанская С.С. Средний период бронзового века в Северной Украине. — К., 1972. — 265 с. Войнаровський В., Конопля В., Филипчук М. Лу- каші. Багатошарова пам’ятка археології на Брід- щині. — Львів, 2005. Ганіна О.Д. Поселення ранньоскіфської доби побли- зу с. Залісся // Археологія. — 1984. — № 47. Геродот. История. Книга IV, 105. — Л., 1972. Давня історія України. — К., 1998. Даниленко В.М. Дослідження пам’яток підгірсько- го та бобрицького типів на Київщині в 1950 р. // АП УРСР. — 1956. — Т. VI. — С. 5—16. Домбровський Я. Проблемы восточных связей лу- жицкой культуры // СА. — 1970. — № 3. — С. 76— 89. Канивец В.и. Памятники лужицкой культуры на территории западных областей Украины // КСИА АН УССР. — 1953. — Вып. 2. — С. 44—45. Козак Д.Н., Павлів Д.Ю. Могильник ульвівецького типу поблизу с. Городок на Волині // Археологія. — 1999. — № 3. — С. 71—81. Козак Д., Прищепа Б., шкоропад В. Давні землеро- би Волині. — К., 2004. Крушельницька Л.І. Могильник висоцької культури в м. Золочеві // Археологія. — 1965. — Вип. ХІХ. — С. 122—135. Крушельницька Л.І. Пам’ятки могилянського типу // Археологія. — 1974. — № 13. — С. 11—24. Крушельницька Л.І. Північне Прикарпаття і Захід- на Волинь за доби раннього заліза. — К., 1976. Крушельницька Л. Пам’ятки ранньоскіфського часу (HaC—HaD) // Пам’ятки гальштатського періоду в межиріччі Вісли, Дністра і Прип’яті. — К., 1993. — С. 143—239. Крушельницька Л. Чорноліська культура Середньо- го Придністров’я. Львів, 1998. Крушельницька Л. Могильник висоцької культури в селі Лукавець // ЗНТШ: Праці Археологічної ко- місії. — Львів, 2002. — Т.CCXLIV. — С. 520—534. Махортих С., Тупчієнко І. Скіфські кургани біля села Молдовки на Кіровоградщині // ЗНТШ: Праці Археологічної комісії. Львів, 1998. — Т. CCXXXV. — С. 487—510. Мелюкова А.и. Вооружение скифов // Археология СССР. САИ. — М., 1964. — Вып. Д 1-4. — 88 с. Онищук Я. Особливості поховального обряду висо- цького населення басейну Верхнього Надстир’я // Problemy kultury wysockiej. — Rzeszów, 2005. — S. 83—104. Павлів Д. Нові пам’ятки «лужицької» культури на заході України // Пам’ятки гальштатського періоду в межиріччі Вісли, Дністра і Прип’яті. — К., 1993. — С. 11—56. Павлів Д. Пам’ятки кінця доби бронзи — початку ранньозалізної доби із с. Ульвівок на Сокальщині // МДАПВ. — 2006. — Вип. 10. — С. 154—165. Полін С.В. Хронологія ранньоскіфських пам’яток // Археологія. — 1987. — № 59. — С. 17—32. Смирнова Г.и., Кашуба М.Т. О двух локальных группах культуры позднего чернолесья на Среднем Днестре // Археологический сборник. — Ленинград, 1988. — Вып. 29. — С. 18—28. Стрельник М.О., хомчик М.А. Глиняні диски-листи для випічки // Археологія. — 2007. — № 2. bazielich M. Młodsza faza osady kultury łużyckiej na stanowisku Mogiła 62, 62 A i 62 B w Krakowie — Nowej Hucie // Ziemie polskie we wczesnej epoce żelaza i ich powiązania z innymi terenami. — Rzeszów, 1992. — S. 155—170. Chochorowski J. Cmentarzysko grupy tarnobrzeskiej w Manasterzu (stan. 6), gm. Wiązownica, woj. Przemyśl w swietle dotychczasowych badań // Grupa tarnobrzeska kultury Łużyckiej. — Rzeszów, 1989. — S. 585—621. Cofta-broniewska a., Kośko a. Kujawy w pradziejach i starożytności. — Inowrocław; Poznań, 2002. — 175 s. Czopek S. Kolczyki typu Kłyżów // Problemy epoki brązu i wczesnej epoki żelaza w Europie Środkowej. — Kraków, 1996. — S. 163—173. Czopek S. Uwagi o kulturze Łużyckiej na Lubelszczyznie // APS. — 1997. — T. II. — S. 210— 226. Czopek S. Pysznica pow. Stalowa Wola stanowisko 1 — ciałopalne z przełomu epok brązu i żelaza. — Rzeszów, 2001. — 217 s. Czopek S. Zabytki scytyjskie z wielokulturowego stanowiska w Grodzisku Dolnym, pow. Leżajsk // Opuskula archaeologica. Opera dedicata in professorem Thaddeum Malinowski. — Zielona Góra, 2007. — S. 67—75. Czopek S., Ormian K., Trybała K. Groby szkieletowe w tarnobrzeskiej kulturze Łużyckiej a kultura wysocka // Problemy kultury wysockiej. — Rzeszów, 2005. — S. 63—81. Dąbrowski J. Materiały kultury Łużyckiej z Podlasia // MS. — 1961. — T. VII. — S. 23—46. Dąbrowski J. Materiały ze Strzyżowa, pow. Hrubieszów, a niektóre powiązania ziem Polski Wschodniej i Ukrainy w późnej epoce brązu // MS. — 1962. — T. VIII. — S. 7—56. Dąbrowski J. Powiązania ziem polskich z terenami wschodnimi w epoce brązu. — Wrocław; Warszawa; Kraków, 1972. — 319 s. Dąbrowski J. Groby kultury łużyckiej z Siedliszcza, pow. Chełmski // APS. — 2006. — T. VIII. — S. 275—291. Dąbrowski J., Gardawski a. Wschodnia grupa terytorialna kultury Łużyckiej // Prahistoria ziem polskich. — Od środkowej epoki brązu do środkowego okresu lateńskiego. — Wrocław; Warszawa; Kraków, 1979. — T. IV. — S. 94—116. Dziedziak S. Cmentarzysko kultury łużyckiej w Wieprzcu, pow. Zamość, woj. Lubelskie // APS. — 2001. — T. VI. — S. 222—242. Gbosik J. Cmentarzysko ciałopalne kultury łużyckiej z IV okresu epoki brązu w Topornicy, pow. Zamość // MS. — 1958. — T. III. — S. 155—206. Godlewski P. Cmentarzysko grupy tarnobrzeskiej w Manasterzu, stan. 6 // MSROA. — 2001. — T. XXII. — S. 21—57. Golub S. Cmentarzysko ciałopalne kultury łużyckiej w Wojciechowie, gm. Hańsk // Informator o badaniach archeologicznych w województwie Chełmskim w 1989 r.— Chełm, 1990. — № IV. — S. 6—8. Ignaczak M. Wzorce kulturowe lasu / lasostepu strefy pontyjskiej w niżowych zespołach kręgu łużyckiego // Na pograniczu światów. — Poznań, 2008. — S. 141—165. Hildt-Węgrzynowicz T. Sprawozdanie z badań w 1957 r. osadnictwa Bużyckiego w miejscowości Kamionka- Nadbużna pow. Ostrów Mazowiecka // WA. — 1959. — T. XXVI. — Z. 1—2. — S. 9—17. Jadczykowa I. Najstarsze materiały kultury pomorskiej w Polsce środkowej // Ziemie polskie we wczesnej epoce żelaza i ich powiązania z innymi terenami. — Rzeszów, 1992. — S. 219—240. 95 Козак Д. Н., Павлів Д. Ю. Поселення ранньозалізного часу біля с. Хрінники на Волині Jarosz P., Szcepanek a. Ratownicze badania wykopaliskowe w 2004 r. na cmentarzysku grupy tarnobrzeskiej w Łazach, pow. Jarosław // Rocznik Przemyski: Archeologia. — 2005. — T. XLI. — Z. 2. — S. 71—78. Kaszewski Z. Kultura łużycka w Polsce środkowej // Prace i materiały muzeum archeologicznego i etnograficznego w Łodzi. Seria Archeologiczna. — 1975. — Nr. 22. — S. 123—155. Klisz T. Sprawozdanie z badań ratowniczych na stanowisku 29 w Husynnem, pow. Hrubieszowski // APS. — 2006. — T. VIII. — S. 181—187. Kłosińska E. Osadnictwo ludności kultury łużyckiej nad środkowym Wieprzem w epoce brązu i we wczesnej epoce żelaza // Przez pradzieje i wczesne średniowiecze. — Lublin, 2004. — S. 239—251. Kłosińska E. Na południowo-wschodnich peryferiach popielnicowego świata — sytuacja kulturowa i osadnicza w młodszej epoce brązu i we wczesnej epoce żelaza w dorzeczu Huczwy i górnego Bugu // Problemy kultury wysockiej. — Rzeszów, 2005. — S. 161—192. Kłosińska E. Południowo-wschodnie rubieże Lubelszczyzny w czasach kultury Łużyckiej i pomorskiej // Pradzieje południowo-wschodniej Lubelszczyzny. — Lublin, 2007. — S. 107—131. Kłosińska E.M. Stosunki kulturowe i osadnicze na Polesiu Wołyńskim w młodszych odcinkach epoki brązu i we wczesnej epoce żelaza w świetle obecnego stanu badań // Opera ex aere. — Warszawa, 2008. — S. 193—206. Kłosińska E., Klisz T. Po smierci ku Słońcu // ZOW. Archeologia Lubelszczyzny. — 2003. — R. 58. — № 1— 4. — S. 59—67. Krauss a. Poglądy na kształtowanie się kultury lużyckiej w południowo-wschodniej Polsce // MA. — 1977. — T. XVII. — S. 5—45. Lewandowski S. Wyniki badań archeologicznych na cmentarzysku grupy tarnobrzeskiej w Paluchach, stan. 1 gm. Sieniawa, woj. Przemyśl // MSROA za lata 1973—1975. — Rzeszów, 1979. — S. 117—126. Libera J. Z badań nad krzemieniarstwem wczesnej epoki żelaza w dorzeczu Sanu — podstawy wydzielenia przemysłu kosińskiego // Problemy kultury wysockiej. — Rzeszów, 2005. — S. 119—160. Mazurek T. Osada kultury łużyckiej z prełomu epoki brązu i wczesnej epoki żelaza w Mołodutyniu, stan. 17, pow. Chełm (badania w 2000 i 2001 roku) // APS. — 2005. — T. VII. — S. 77—86. Mikłaszewska r. Osada kultury Łużyckiej na stanowisku Sowa w Drohiczynie nad Bugiem pow. Siemiatycze // WA. — 1959. — T. XXVI. — Z. 1—2. — S. 18—22. Mikłaszewska r. Cmentarzysko kultury Łużyckiej w Orchowie, pow. Łask // WA. — 1962. — T. XXVIII. — Z. 2. — S. 120—128. Misiewicz W. Pierwszy sezon badań na cmentarzysku ciaBopalnym kultury Łużyckiej we wsi Krupy, stan. 1, pow. Lubartów, woj. Lubelskie // APS. — 1999. — T. IV. — S. 99—106. Misiewicz W. Badania na stanowisku 1 w Krupach, pow. Lubartów, w latach 2001 i 2003 // APS. — 2005. — T. VII. — S. 66—75. Miśkiewicz J. Osada kultury łużyckiej z miejscowości Miszewko Strzałkowskie, pow. Płock // WA. — 1964. — T. XXX. — Z. 1—2. — S. 150—174. Młodkowska-Przepiórowska I. Cmentarzysko grupy górnośląsko-małopolskiej w Częstochowie-Wyczerpach Dolnych // MSROA. — 2001. — T. XXII. — S. 257—277. Moskwa K. Stan badań nad grupą tarnobrzeską kultury łużyckiej // MSROA za lata 1968—1969. — Rzeszów, 1973. — S. 7—26. Moskwa K. Kultura Łużycka w Południowo-Wschodniej Polsce. — Rzeszów, 1976. — 383 s. Moskwa K. Tendencje rozwoju grupy tarnobrzeskiej kultury łużyckiej // Południowa strefa kultury Łużyckiej i powiązania tej kultury z południem. — Kraków; Przemyśl, 1982. — S. 301—315. niedźwiedź J. Materiały kultury Łużyckiej (?) z okresu halsztackiego z południowo-wschodniej Lubelszczyzny // Ziemie polskie we wczesnej epoce żelaza i ich powiązania z innymi terenami. — Rzeszów, 1992. — S. 155—170. niedźwiedź J. Badania ratownicze na cmentarzysku kultury łużyckiej w Gródku nad Bugiem, stan. 1 B, pow. Hrubieszów, w 1998 r. // APS. — 1999. — T. IV. — S. 107—112. niedźwiedź J. Badania ratownicze na cmentarzysku kultury łużyckiej w Gródku nad Bugiem, stan. 1 B, pow. Hrubieszów // APS. — 2000. — T. V. — S. 58—61. niedźwiedź J., Taras H. Schyłek kultury trzcinieckiej i początki kultury łużyckiej we wschodniej Lubelszczyźnie // Zmierzch kompleksu trzciniecko- komarowskiego. — LMA. — 2006. — T. XIV. — S. 91— 109. niemiec a. Brązowe i żelazne szpile z główką sklepaną i zwinięta w uszko w tarnobrzeskiej kulturze łużyckiej // MSROA. — 2006. — T. XXVII. — S. 119—175. Piotrowski M, Wiśniewski T. Wstępne wyniki badań wykopaliskowych na wielokulturowym stanowisku 4 w. Husynnem-Kolonii, powiat Hrubieszowski, w roku 2005 // APS. — 2006. — T. VIII. — S. 153—180. Poradyło W. Cmentarzysko ludności kultury tarnobrzeskiej w Trójczycach, gm. Orły, pow. Przemyśl // MSROA. — 2001. — T. XXII. — S. 59—105. Sulimirski T. Kultura wysocka. — Kraków, 1931. — 202 s. Szarek-Waszkowska E. Cmentarzysko kultury łużyckiej w Obojnie przysiólek Zaosie pow. Tarnobrzeg // MSROA za lata 1968—1969. — 1973. — S. 73—88. Szarek-Waszkowska E. Cmentarzysko kultury łużyckiej w Krzemienicy, pow. Mielec // MSROA za lata 1970— 1972. — 1975. — S. 3—51. Szeliga M. Wyniki ratowniczych badań wykopałiskowych na stanowisku 30 w Husynnem, pow. Hrubieszowski, w 2005 roku // APS. — 2006. — T. VIII. — S. 173—180. Węgrzynowicz T. Cmentarzysko kultury łużyckiej w Młyniskach dawniej pow. Włodzimierz Wołyński // WA. — 1963. — T. XXIX. — Z. 1. — S. 9—28. Węgrzynowicz T. Uwagi o figurkach i wizerunkach ptaków ze stanowisk kultury wysockiej // Kultura symboliczna kręgu pól popielnicowych epoki brązu i wczesnej epoki żelaza w Europie środkowej. — Warszawa; Wrocław; Biskupin, 2000. — S. 227—235. Węgrzynowicz T. Zabytki z epoki brązu i wczesnej epoki żelaza z Ukrainy i Białorusi. — Warszawa, 2001. — 123 s. D. n. K o z a k, D. Y. P a v l i v settlement of Iron aGe near the vIllaGe hrInyKy on volyn At the article is given results of excavations from multilayer settlement (the end bronze epoch and early iron age) in Hrinyky. This is the first fully researched settlement of this period. His materials represent the original monument of the mixed cultural style.

Поселення ранньозалізного часу біля с. Хрінники на Волині

Institution

Ähnliche Einträge