Оборонні споруди культури Ґава-Голігради
Статтю присвячено аналізу досліджень оборонних споруд культури Ґава-Голігради на території Західної України. Звертається увага на особливості географічного розташування городищ, їх планування та конструктивні особливості. The article is devoted to analyzing defensive works of the culture Gava-Goli...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Археологія і давня історія України |
|---|---|
| Дата: | 2010 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2010
|
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/83726 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Оборонні споруди культури Ґава-Голігради / А.В. Буда, О.М. Дерех // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2010. — Вип. 2. — С. 118-122. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859852976912334848 |
|---|---|
| author | Буда, А.В. Дерех, О.М. |
| author_facet | Буда, А.В. Дерех, О.М. |
| citation_txt | Оборонні споруди культури Ґава-Голігради / А.В. Буда, О.М. Дерех // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2010. — Вип. 2. — С. 118-122. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологія і давня історія України |
| description | Статтю присвячено аналізу досліджень оборонних споруд культури Ґава-Голігради на території
Західної України. Звертається увага на особливості географічного розташування городищ, їх планування та конструктивні особливості.
The article is devoted to analyzing defensive works
of the culture Gava-Goligrad on the territory of the
West Ukraine. Also pay attention to peculiarities of
situating forts, its planning and construction.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:41:52Z |
| format | Article |
| fulltext |
118
Статтю присвячено аналізу досліджень оборон-
них споруд культури Ґава-Голігради на території
Західної україни. Звертається увага на особли-
вості географічного розташування городищ, їх пла-
нування та конструктивні особливості.
К л ю ч о в і с л о в а: городище, історіографія,
Ґава-Голігради, епоха бронзи, вали, рови.
Перші археологічні дослідження горо-
дищ культури Ґава-Голігради відносяться до
1877 року, коли С. Пшибишевський і й. Копер-
ніцький провели розкопки на городищі побли-
зу с. Городниця Городенківського району Івано-
Франківської області [Крушельницька, 1993,
с. 98]. У XX ст. у різний час дослідження на
городищах проводили М.Ю. Смішко, В.М. Пе-
тегирич, І.К. Свєшніков [Крушельницька,
1993, с. 98], Ю.М. Малєєв [Малєєв, 1978; 1980;
1982; 1983; 1987; 1992; 1999; 2003], В.І. Олій-
ник, Б.О. Тимощук [Тимощук, 1974], Л.І. Кру-
шельницька [Крушельницька, с. 98—122],
Р.Г. Миська [Миська, Погоральський, 2006].
На другому етапі існування культури Ґава-
Голігради виникає ряд оборонних городищ.
Ю.М. Малєєв виділяє два типи городищ культу-
ри Ґава-Голігради: мисового типу і на низинах
серед боліт. До останнього він відносить посе-
лення Хом’яківка Івано-Франківської області,
яке розташоване на острові посеред широкої
заплави р. Стримби. Поселення було надійно
захищене природою, а тому не укріплювалося
додатково штучними оборонними спорудами
[Малеев, 1987, с. 89, 92].
Городище поблизу с. Лисичники Заліщиць-
кого району Тернопільської області виявлене у
1964 році директором Заліщицького краєзнав-
чого музею В.І. Олійником. Починаючи із
1970-х років на городищі проводились дослід-
ження Дністровською археологічною експе-
дицією Київського університету під керівниц-
твом Ю.М. Малєєва [Малєєв, 2003, с. 111; 1981,
с. 1—5; 1982, с. 1—8; 1992, с. 1—12].
Городище розташоване в урочищі «Під ва-
лом» на плато, над правим високим берегом
р. Серет. Городище площею 160 га з північного
сходу та південного сходу обмежене крутими
схилами корінного берега р. Серет. З півден-
но-західної сторони протікає струмок Вовчків,
лівий берег якого представляє високу скалисту
стінку. Висота схилів над долиною ріки скла-
дає 100 м (рис. 1, 2).
З напільної сторони, на найбільш короткій
ділянці між схилами, споруджено вал та рів
довжиною 415 м. У теперішній час висота валу
досягає 3 м, глибина рову — 3,5 м, ширина ос-
нови рову — 2,8 м. Вал насипаний із змішаного
ґрунту, отриманого при споруджені рову. Зов-
нішній схил валу і схили рову були вкриті вап-
няковими плитами. Щоб надати фронтальній
стороні валу більшої крутизни і попередити її
сповзання, поверх вапнякових плит знаходи-
лася обпалена глиняна обмазка [Малеев, 1987,
с. 87].
На городищі фіксувалися три в’їзди. Стру-
мок Вовчків має глибоку долину з крутими, а
у верхній частині — обривистими, схилами. У
верхній частині, на рівні вапнякових виходів,
від стінки відділилася велика скеля. Проїзд
був влаштований між кам’яною стінкою го-
родища і скелею, яка використовувалася як
в’їзна башта. Нижче башти, по дорозі на горо-
дище, знаходиться ще одна скеля висотою 10 м.
Між двома баштами-скелями була споруджена
оборонна стіна. Вона складалася з трьох верти-
кальних шарів загальною товщиною понад 8 м.
З зовнішніх сторін стіни знаходилися панцирі
А. В. Б у д а, О. М. Д е р е х
ОбОРОННІ СПОРУДи КУЛьТУРи ҐАвА-ГОЛІГРАДи
119
Буда А.В., Дерех О.М. Оборонні споруди культури Ґава-Голігради
товщиною 2 м, споруджені із великих кам’яних
блоків. Середній шар, який заповнював про-
міжки між панцирами, представляв собою
глиняну забутовку, яка зв’язувала всі шари в
єдине. Висота стіни сягала 8 м. Нижче башти,
вздовж дороги, збереглися залишки стінки з
великих кам’яних блоків.
Другий в’їзд був розташований з протилеж-
ної сторони городища і протягом кількох сотень
метрів піднімався по схилу вздовж городища,
весь час знаходячись під нависаючими схила-
ми. Третій в’їзд розташований в центрі валу
[Малєєв, 1987, с. 87—88].
Городище поблизу с. Кривче Борщівсько-
го району Тернопільської області відкрите у
1967 році І.К. Свєшніковим. У 1976 та 1979 ро-
ках на городищі дослідження проводила Дніс-
тровська археологічна експедиція Київського
університету під керівництвом Ю.М. Малєєва
[Малєєв, 2003, с. 113; 1980, с. 1—6].
Городище знаходиться в урочищі «Вал» на
мисі плато правого берега р. Циганка. Ріка оми-
ває мис з північно-східної та північно-західної
сторін. Із західного боку протікає струмок, який
утворює долину «Глибока» (рис. 1). З півночі
територія відкрита і легкодоступна. Тут було
споруджено вал та рів довжиною 670 м (рис. 3).
Конструкція валу аналогічна городищу в с. Ли-
сичники [Малєєв, 1987, с. 88—89].
Така ж конструкція валу на городищі біля
с. Тудорів (в літературі Федорівка) Гусятинсь-
кого району Тернопільської області, яке було
виявлене В.П. Савичем. У 1956 році тут прове-
ла невеликі розкопки Тернопільська археоло-
гічна експедиція Львівського історичного му-
зею (керівник І.К. Свєшніков). Крім матеріалів
культури Ґава-Голігради на території городища
та на плато із західного боку від нього (перед-
граддя) зібрано фрагменти кераміки трипільсь-
кої, Лука-Райковецької культур та давньорусь-
кої культури ХІІ—ХІІІ ст. У 2006 році пам’ятку
обстежив Р.Г. Миська [Миська, Погоральський,
2006, с. 17—18].
Городище розміщене на високому мисі, утво-
реному двома глибокими ярами, по дну яких
протікають потічки, що зливаються біля стріл-
ки основи мису та через 50 м впадають в р. Се-
рет (рис. 1). З напільної сторони зберігся один
вал довжиною 400 м. Висота валу близько 1 м,
ширина 16 м. На віддалі 240 м від нього ідуть
західні вали. Ширина трьох перших — 20 м,
довжина — 90—96 м. Інші три покриті чагар-
никами й частково зруйновані окопами двох
останніх воєн. Вали відокремлені один від од-
ного ровами 3—4 м завширшки (рис. 5). Схили
мису та західна частина городища поросли лі-
сом [Миська, Погоральський, 2006, с. 18].
Городище поблизу с. Городниця Городен-
ківського району Івано-Франківської області
вперше було досліджене у 1877 році З. Пши-
бишевським і й. Коперніцьким. У 1938—
1939 роках значну роботу на городищі провів
М.Ю. Смішко. Дослідник відкрив кілька спо-
руд, окремі поховання, зібрав чисельний ма-
теріал і уточнив хронологію і культурну при-
належність пам’ятки. У 1983 році на городищі
працювали дві експедиції Київського універ-
ситету та Інституту Українознавства АН УРСР
[Крушельницька, 1993, с. 98; Малеев, 1984,
с. 1—8].
Городище розташоване на високому мисі —
відрозі Дністровського плато. З півдня і пів-
ночі городище обмежене глибокими ярами, зі
сходу — долиною р. Дністер (рис. 1). З напіль-
ної сторони городище відмежоване від плато
рис. 1. Картосхема розташування городищ культури
Гава-Голігради: 1 — Хом’яківка, 2 — Тудорів, 3 — Го-
родниця, 4 — Лисичники, 5 — Кривче, 6 — Грушів,
7 — Волока, 8 — Широка Поляна; 9 — Гірське
рис. 2. План городища в с. Лисичники Заліщицького
району Тернопільськоїобласті (за Ю.М. Малєєвим)
Буда А.В., Дерех О.М. Оборонні споруди культури Ґава-Голігради
120
трьома паралельними лініями валів і ровів.
Довжина першого з напільної сторони валу і
рову 165 м. Висота валу — 1,1 м, ширина 16 м.
Ширина рову 10 м, глибина — 1,3 м. На від-
стані 120 м від нього проходив другий вал і рів.
Довжина другого валу і рову — 185 м. Ширина
другого валу — 20 м, висота — 2,5 м. Рів має
глибину 1 м, а його ширина складає 9 м. На
відстані 50 м на схід від другого валу проходи-
ли третій вал і рів довжиною 230 м (рис. 4).
Оборонні споруди на городищі відносяться
до ранньозалізного та давньоруського часів. До
культури Ґава-Голігради відносять три пара-
лельні оборонні лінії з валів та ровів, які за-
хищали городище з боку плато [Малєєв, 2003,
с. 89—91; 1978, с. 98].
Городище поблизу с. Грушів Коломийсько-
го району Івано-Франківської області площею
близько 6 га розташоване на мисоподібній ді-
лянці першої надзаплавної тераси правого
берега р. Прут (рис. 1). В легкодоступних ді-
лянках споруджені вали висотою 1,5—2 м та
довжиною 200 м [Малеев, 1987, с. 89].
Городище біля с. Гірське (Іспас Горішній)
Косівського району Івано-Франківської області
розташоване в урочищі «Замчисько» на одному
із відгалужень гірського хребта. З північного,
східного і південного боків городище обмежене
стрімкими схилами і обривами, що спускають-
ся до заболочених долин (рис. 1). З напільно-
го західного боку збудовано вал і рови довжи-
ною 35 м. Рови розташовані по обидві сторони
валу (рис. 6). Внутрішній рів менший за зов-
нішній [Крушельницька, 1993, с. 118].
Городище на високому пагорбі, що на право-
му березі р. Серет між селами Широка Поляна
і Кам’яна Глибоцького району Чернівецької об-
ласті з напільної сторони обмежене трьома обо-
ронними лініями валів та ровів (рис. 1). Рови
розташовані з обидвох сторін валу. Крім того,
центральна частина городища розміром 1000
х 400 м оточена валами та ровами з усіх боків.
Загальна довжина оборонних ліній сягає понад
10 км. Вал насипаний із жовтої глини, а його
зовнішні схили обкладено кам’яними плитами
[Тимощук, 1974, с. 19—20].
Городище біля с. Волока Глибоцького району
знаходиться в урочищі «Городище» на високому
мисі, який обмежений крутими схилами ярів
(рис. 1). З легкодоступної північної сторони мис
обмежений земляним валом і ровами. Внутріш-
ня частина валу складається із обпаленої гли-
ни, а зовнішній схил облицьований кам’яними
плитами. Оборонні рови знаходяться з обидвох
боків валу. Внутрішній рів у два рази вужчий
ніж зовнішній. На найвищому місці городища,
в його південно-східній частині, збереглися ре-
штки ще одного, тепер зруйнованого, оборонно-
го валу [Тимощук, 1974, с. 22].
Таким чином, основним типом городищ куль-
тури Ґава-Голігради є мисові укріплення із
найбільш простою схемою, коли мис відрізався
від відкритої напільної сторони ровом та валом,
завдяки чому створювалася кільцева система
оборони. Для деяких городищ характерним є
існування кількох ліній оборони зі сторони пла-
то (Городниця, Широка Поляна) чи навіть «ди-
тинців» з круговою системою оборони із валів
та ровів (Широка Поляна, Волока). Для біль-
шості городищ характерне облицювання зовні-
шніх схилів валів та ровів кам’яними плитами
та обпаленою глиною. На Волоцькому городи-
щі у конструкцію валу входить ядро з обпале-
ної глини. Для городищ у басейні річок Серет
та Прут, на відміну від городищ Дністровського
басейну, характерним є існування ровів з оби-
двох сторін валу. Внутрішній рів є меншим за
зовнішній. На Лисичниківському городищі як
оборонні башти використовувалися скелі, що
були з’єднані між собою стіною із каміння та
глини.
рис. 3. План городища в с. Кривче Борщівського
району Тернопільськоїобласті (за Ю.М. Малєєвим)
рис. 4. План городища в с. Городниця Городенківсь-
ківського району Івано-Франківської області (за
Ю.М. Малєєвим)
121
Буда А.В., Дерех О.М. Оборонні споруди культури Ґава-Голігради
Деякі аналогії городищам культури Ґава-
Голігради знаходимо у культурах раннього
залізного віку. Зокрема використання ровів
з обидвох сторін валу зустрічаємо на Яничсь-
кому городищі чорноліської культури [Тере-
ножкин, 1961, с. 17]. Пропечене глиняне ядро
у конструкції валу (як це бачимо на Волоць-
кому городищі) є конструктивною особливістю
валів скіфського часу [Свистун, Чендев, 2003,
с. 133].
Вибір місця для спорудження городищ зу-
мовлювався не лише природною захищеніс-
тю. Городища переважно споруджували на
західній стороні річкових долин. Відповідно
причиною їх спорудження була поява загро-
зи зі сходу. Штучні укріплення були більше
розраховані на обхідний маневр, ніж на пря-
мий штурм [Малеев, 1987, с. 98]. Городища
розташовувалися вздовж важливих сухопут-
них і водних шляхів, на переправах через річ-
ки. Зокрема, на нашу думку, городища Крив-
че, Лисичники та Городниця контролювали
шлях вздовж р. Дністер; Федорівка і Лисич-
ники — вздовж Серету; Гірське та Грушівсь-
ке — шлях по р. Прут і дорогу на Яблунівсь-
кий перевал. Останні два городища могли та-
кож контролювати солеварні райони.
Спорудження городищ свідчить про складну
ситуацію, яка супроводжувалася військовими
конфліктами чи їх загрозою. Причиною загрози
для племен культури Ґава-Голігради могла бути
агресивність однієї із великих груп фракійського
населення [Малеев, 1987, с. 99] або кіммерійців
чи інших кочовиків [Малеев, 1999, с. 164—165].
Своє існування городища культури Ґава-
Голігради припиняють у VII ст. до н. е. [Мале-
ев, 1987, с. 99].
Граков Б.Н. Ранний железный век (культуры За-
падной й Юго-Восточной Европы). — М., 1977.
Крушельницька Л. Нові пам’ятки культури Ґава-
Голігради // Пам’ятки гальштатського періоду в
межиріччі Вісли, Дністра й Прип’яті. — К., 1993. —
С. 56—122.
Малєєв Ю.М. Гальштатські городища Північно-
Східного Прикарпаття // Вісн. Київсь. ун-ту. Істор.
науки. — К., 1978. — Вип. 20. — С. 109—116.
Малєєв Ю.М. Дослідження передскіфського періоду
Тернопілля Київським університетом // Археоло-
гія Тернопільщини. — Тернопіль: Джура, 2003. —
С. 109—120.
Малєєв Ю.М. Звіт про роботу Дністровської ар-
хеологічної експедиції Київського університету у
1991 році. — К., 1992.
рис. 5. План городища в с. Тудорів Гусятинського
районуТернопільської області (за Р.Г. Миською)
рис. 6. План городища в с. Гірське Косівського райо-
нуІвано-Франківської області (за Л.І. Крушельниць-
кою); 1 — рови, 2 — оборонний вал
Буда А.В., Дерех О.М. Оборонні споруди культури Ґава-Голігради
122
Малеев Ю.Н. Гальштатские городища в Западной
Подолии и Прикарпатье // Межплеменные свя-
зи зпохи бронзы на территории Украины. — К.,
1987. — С. 86—101.
Малеев Ю.Н. Отчет о работе Днестровской археоло-
гической експедиции Киевского государственного
университета в 1979 году. — К., 1980.
Малеев Ю.Н. Отчет о работе Днестровской археоло-
гической експедиции Киевского государственного
университета в 1981 году. — К., 1982.
Малеев Ю.Н. Отчет о работе Днестровской археоло-
гической експедиции Киевского государственного
университета в 1982 году. — К., 1983.
Малеев Ю.Н. Отчет о работе Днестровской археоло-
гической експедиции в 1983 году. — К., 1984.
Малеев Ю.Н. Причины возникновения гальштатс-
ких городищ в Поднестовье // Проблемы скифо-сар-
матской археологии Северного Причерноморья (к
100-летию Бориса Николаевича Гракова). III Гра-
ковские чтения. — Запорожье, 1999. — С. 163—166.
Миська р.Г., Погоральський Я.В. Звіт про археоло-
гічні дослідження городищ в околиці с. Біла Чорт-
ківського району та розвідки на території Тернопіль-
ської області у 2006 році. — Тернопіль, 2006.
Свистун Г.е., чендев Ю.Г. Восточный участок обо-
роны Мохначанского городища и его природное
окружение в древности // АЛЛУ. — 2002. —№ 2;
2003. — № 1. — С. 130—135.
Тереножкин А.и. Предскифский период на Днеп-
ровском Правобережье. — К.: Изд-во АН УССР. —
1961.
Тимощук Б.О. Зустріч з легендою. — Ужгород: Кар-
пати, 1974.
a. V. b u d a, O. M. D e r e h
defensIve WorKs of the
culture Gava-GolIGrad
The article is devoted to analyzing defensive works
of the culture Gava-Goligrad on the territory of the
West Ukraine. Also pay attention to peculiarities of
situating forts, its planning and construction.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-83726 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0122 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:41:52Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Буда, А.В. Дерех, О.М. 2015-06-22T16:05:40Z 2015-06-22T16:05:40Z 2010 Оборонні споруди культури Ґава-Голігради / А.В. Буда, О.М. Дерех // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2010. — Вип. 2. — С. 118-122. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. XXXX-0122 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/83726 Статтю присвячено аналізу досліджень оборонних споруд культури Ґава-Голігради на території Західної України. Звертається увага на особливості географічного розташування городищ, їх планування та конструктивні особливості. The article is devoted to analyzing defensive works of the culture Gava-Goligrad on the territory of the West Ukraine. Also pay attention to peculiarities of situating forts, its planning and construction. uk Інститут археології НАН України Археологія і давня історія України Оборонні споруди культури Ґава-Голігради Defensive works of the culture Gava-Goligrad Article published earlier |
| spellingShingle | Оборонні споруди культури Ґава-Голігради Буда, А.В. Дерех, О.М. |
| title | Оборонні споруди культури Ґава-Голігради |
| title_alt | Defensive works of the culture Gava-Goligrad |
| title_full | Оборонні споруди культури Ґава-Голігради |
| title_fullStr | Оборонні споруди культури Ґава-Голігради |
| title_full_unstemmed | Оборонні споруди культури Ґава-Голігради |
| title_short | Оборонні споруди культури Ґава-Голігради |
| title_sort | оборонні споруди культури ґава-голігради |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/83726 |
| work_keys_str_mv | AT budaav oboronnísporudikulʹturigavagolígradi AT derehom oboronnísporudikulʹturigavagolígradi AT budaav defensiveworksoftheculturegavagoligrad AT derehom defensiveworksoftheculturegavagoligrad |