Провінційно-римські культурні впливи та їх роль в етнічній історії Волино-Подільського пограниччя

У статті подана інформація про провінційно-римський культурний вплив на населення яке проживало на території Волино-Подільського пограниччя. At the article was given information about the cultural influence of Roman provinces on society which lived on the territory between Volyn and Podillya regio...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Археологія і давня історія України
Date:	2010
Main Author:	Онищук, Я.І.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут археології НАН України 2010
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/83733
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Провінційно-римські культурні впливи та їх роль в етнічній історії Волино-Подільського пограниччя / Я.І. Онищук // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2010. — Вип. 2. — С. 152-159. — Бібліогр.: 41 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859578035380944896
author	Онищук, Я.І.
author_facet	Онищук, Я.І.
citation_txt	Провінційно-римські культурні впливи та їх роль в етнічній історії Волино-Подільського пограниччя / Я.І. Онищук // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2010. — Вип. 2. — С. 152-159. — Бібліогр.: 41 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Археологія і давня історія України
description	У статті подана інформація про провінційно-римський культурний вплив на населення яке проживало на території Волино-Подільського пограниччя. At the article was given information about the cultural influence of Roman provinces on society which lived on the territory between Volyn and Podillya regions.
first_indexed	2025-11-27T04:09:38Z
format	Article
fulltext	152 В статі подана інформація про провінційно- римський культурний вплив на населення яке про- живало на території Волино-Подільського погра- ниччя. К л ю ч о в і с л о в а: Кераміка, скляний посуд, металевий посуд, предмети побуту, провінційно- римські культурні впливи. Наплив привізних виробів на території за- селені варварськими народами (слов’янами, германцями, фракійцями та ін.) пов’язують з періодом римського часу. Зокрема, у І ст. до н. е. — на поч. ІІ ст. н. е. виникає ряд римсь- ких провінцій на варварських землях: Верхня і Нижня Германії, Мезія, Норік, Панонія, Дакія. Приблизно в цей час під протекторат Римської імперії потрапляє Північне Причорномор’я. Саме вони й виступають основними постачаль- никами різноманітних речей, популярних в се- редовищі варварського світу, починаючи з гли- няних амфор і закінчуючи високомистецькими творами із золота і срібла. Надходження імпортних предметів, насампе- ред, залежало від величини та інтенсивності еко- номічних і культурних відносин, які населення римських провінцій підтримувало з людністю су- часної України. Джерелами такого роду продук- ції були торговельно-економічні контакти, здо- бич, отримана в наслідок грабіжницьких набігів варварів на землі імперії, а також винагорода римських воєначальників найманцям за службу. Таким чином, в залежності від характеру взає- мин формувався асортимент імпортних виробів. Археологічними дослідженнями, прове- деними у 1956—1957, 1962 та 1965 роках Дністрянською археологічною експедицією під керівництвом М. Смішка біля с. Комарів Кель- менецького району Чернівецької області було відкрито римську факторію, в якій виготовляли вироби зі скла, популярні серед місцевого насе- лення [Смішко, 2006, с. 67—80; Цигилик, 2006, с. 100—106]. Безумовно, що продукуванням та- кого виду продукції займалися високопрофесійні спеціалісти — вихідці з провінційно-римського світу. Отже, різні галузі давньоримських вироб- ництв були розвинуті не тільки в метрополії, а й поза її межами, зокрема на варварських землях. Існує думка, що навіть технологія виготовлення гончарного посуду була привнесена ззовні і ви- користовувалася провінційно-римськими майс- трами [Баран, Гопкало, 2005, с. 28]. Переважну більшість високомистецьких знахі- док, в тому числі з дорогоцінних металів, дослід- ники знаходять у могильниках. Вироби, як пра- вило, відзначаються досконалістю, майстерністю виготовлення і були тими необхідними речами, які супроводжували покійника в потойбічний світ. Певна кількість предметів, насамперед економіч- ного характеру, походить також з поселень. Це — амфорна тара, кераміка типу «terra sigillata», «terra nigra», римські монети. Рідко зустрічаються ювелірні вироби, випадково загублені мешканця- ми. Таким чином, кожне нове місцезнаходження римських імпортних виробів є надзвичайно цін- ним джерелом інформації для вивчення еконо- мічного і культурного розвитку не тільки самого селища, а й взаємоконтактів населення антично- го світу з мешканцями конкретної території. Одним районів, де знахідки провінційно- римського імпорту є досить частими, висту- пає Волино-Подільське пограниччя. Завдяки своєму розташуванню на межі Малого Полісся та Подільської височини тут проходили шля- хи розселення різних народів, завдяки чому особливо активно відбувалися різноманітні міжетнічні контакти. Досліджувана територія Я. І. О н и щ у к ПРОвІНЦІЙНО-РиМСьКІ КУЛьТУРНІ вПЛиви ТА Їх РОЛь в ЕТНІчНІЙ ІСТОРІЇ вОЛиНО-ПОДІЛьСьКОГО ПОГРАНиччЯ 153 Онищук Я.І. Провінційно-римські культурні впливи простягається на відстань близько 200 км від Розточчя на заході, до витоків р. Вілії на сході, в межах Львівської, Тернопільської і, частково, Рівненської областей. З півночі вона нагадує гірський хребет, піднімаючись на висоту 150— 200 м над рівниною Малого Полісся. Предмети римського імпорту на території Волино-Подільського пограниччя формують невелику, однак виразну групу знахідок, які хронологічно пов’язують з пам’ятками пше- ворської, липицької, зубрицької, вельбарської і черняхівської культур. Їх асортимент складаєть- ся з глиняного, металевого та скляного посуду, предметів побуту, прикрас і монет (див. карту). Кераміка. Представлена фрагментами ам- фор і посуду типу «terra sigillata». Амфорна тара часто зустрічається серед матеріалів майже усіх вищеназваних культур Волино-Подільського пограниччя. Як відомо, вона призначалася для збереження вина і масла. Посуд виготовлявся на гончарному крузі з очищеної глини або спеціаль- но приготовленої керамічної маси з домішками піску. Декілька уламків стінок і ручок амфор ви- явлено на поселеннях липицької культури в Ре- мезівцях [Цигилик, 1975, с. 111—112], зубриць- кої — в Підберізцях і Сокільниках-І [Козак, 2008, с. 86], вельбарської — в Дудині-ІІ [Онищук, 2003, с. 588—589] і Кобиллі [Строцень, 1997, с. 238] та черняхівської — в Неслухові, Ракобовтах, Ріп- неві-ІІ і Черепині [Баран, 1981, с. 98]. Зокрема в Черепині, де знайдено найбільшу кількість фрагментів амфор, вони представлені вузько- горлими екземплярами світло-жовтого та, рідше, червоного кольору з рифленими стінками, профі- льованими ручками з поздовжнім ребром на зов- нішньому боці та дном у вигляді циліндричної ніжки з виступом у середині [Баран, 1961, с. 62]. В Дудині-ІІ автором статті виявлено фрагменти вінця, шийки, а також дві ручки такого посуду світло-жовтого, іноді з рожевим відтінком, коль- ору, які відносяться до посудин вузькогорлого типу з косозрізаним, карнизоподібним краєм ві- нець [Онищук, 2003, с. 588]. Аналогії до знайдених на Волино-Подільсь- кому пограниччі амфор відомі на ряді пам’яток вельбарської культури Західної Волині (Линів, Боратин, Загаї-ІІ) [Козак, 1994, с. 64—65] та черняхівської — у Верхньому Подністров’ї (Бов- шів) [Баран, 1981, с. 99]. На думку О.В. Кропот- кіна наплив на варварські землі такого посу- ду відбувався, в основному, у ІІІ—ІV ст. н. е. [Кропоткин, 1988, с. 170]. ймовірним джере- лом його надходження були міста Північного Причорномор’я [Баран, 1981, с. 101], хоча не виключено, що якась частина амфорної тари могла потрапляти також з римських провінцій, зокрема з Дакії [Кругликова, 1955, с. 163]. Значно рідше на пам’ятках Волино-Поділь- ського пограниччя трапляються знахідки кера- міки типу «terra sigillata». Вона представлена Карта поширення провінційно-римських імпортів на території Волино-Подільського пограниччя: 1 — Броди (вз.), 2 — Кременець (вз.), 3 — Рудка (пох.), 4 — Вікнини Великі (п.); 5 — Кобилля (п.); 6 — Дудин (п.); 7 — Попівці (п.); 8 — Суховоля (п.); 9 — Бучина (вз.); 10 — Паликорови (вз.); 11 — Орихівчик (вз.); 12 — Малини- ще (п.); 13 — йосипівка (п., м.); 14 — Глиняни (вз.); 15 — Почапи (вз.); 16 — Ремезівці (п.); 17 — Ракобовти (п.); 18 — Ріпнів (п.); 19 — Неслухів (п.); 20 — Пікуловичі (вз.); 21 — Наварія (вз.); 22 — Сокільники (п.); 23 — Черепин (п.); 24 — Гринів (м.); 25 — Підберізці (п.); 26 — Звенигород (м., вз.); 27 — Чижиків (пох.) Онищук Я.І. Провінційно-римські культурні впливи 154 мископодібними червонолаковими посудинами і відома з поселень у Підберізцях, Сокільниках- І [Козак, 1984, с. 24, Козак, 2008, с. 86], Черепині [Баран, 1961, с. 62] та Звенигороді [Полянський, 1928, с. 140; Jamka, 1933, с. 6, 7]. На одному з фрагментів з Черепина вціліло рельєфне зоб- раження воїна із щитом у руці. У Звенигороді в загальному підрахунку знайдено 20 уламків червонолакової кераміки від кільканадцяти посудин. Їх детальний опис зробив у 1932 р. Я. Пастернак [Пастернак, 1932, с. 1—11]. На деяких із них збереглися зображення сцен з римської міфології, орнаменти і навіть клейма гончарів «SVARAD» і «СINTUSMUS». На думку Я. Пастернака зазначена продукція надходила із римської провінції Галії [Пастернак, 1932, с. 10]. Таке ж припущення висловив В.Д. Ба- ран, вважаючи, що у Верхнє Подністров’я чер- вонолаковий посуд був занесений з території Галії або Рейнської області носіями пшеворської культури [Баран, 1981, с. 101]. Виявлена на Волино-Подільському погра- ниччі кераміка типу «terra sigillata» датується другою половиною ІІ — поч. ІІІ ст. н. е. і може пов’язуватися з поселеннями зубрицької (Під- берізці, Сокільники-І) та черняхівської (Чере- пин, Звенигород) культур. У фондах Львівського історичного музею збері- гаються два червонолакові світильники, знайдені біля с. Наварія поблизу Львова. Вони виготовлені шляхом відтискання у формі. Перший із них на щитку має рельєфне зображення бюста римсь- кого імператора Гальби з написом по колу «SER GALBA ІMP. CAES». Плічка щитка прикрашені пелюстковим орнаментом. На плоскому дні — клеймо «OTELGAИA». Світильник виготовлений у другій пол. І-поч. ІІ ст. н. е. в одній з італійських майстерень [Піцишин, 1998, с. 212]. Другий світильник неорнаментований. Щи- ток посудини невеликий, увігнутий до середини, окреслений колом. Дно на кільцевому піддоні з клеймом у вигляді розетки. На думку дослід- ників знахідка датується ІІІ — сер. ІV ст. н. е. і найімовірніше була виготовлена у грецьких про- вінційних майстернях [Піцишин 1998, с. 217]. Металевий і скляний посуд. Відноситься до категорії рідкісних знахідок на варварських тери- торіях, а тому представляє надзвичайно цінний тип провінційно-римського імпорту. На Волино- Подільському пограниччі бронзові посудини знай- дено біля сіл Чижиків, Неслухів та міста Кам’янка Бузька на Львівщині. У першому випадку ком- плекс бронзових виробів виявлено в результаті дослідження липицького поховання. До нього від- носиться: ойнохойя з фігурним горлом і ручками, прикрашеними зоо- і антропоморфними рельєф- ними зображеннями, ручка патери, закінчення якої оформлене у вигляді баранячої голівки, мис- ка, дві шпори з фігурною основою і тонкими округ- лими в перерізі шипами і маленька напівовальна накладка з двома округлими вирізами зверху. За визначенням М.Ю. Смішка такі речі, за винятком шпор, були привезені з території Римської імперії. Подібний посуд виготовлявся наприкінці І тис. н. е. у римських майстернях Кампанії або інших районах Італії і міг потрапити на територію Воли- но-Подільського пограниччя через Дакію. Шпори, в свою чергу, мають північно-західне походження і ймовірно походять з середовища пшеворської культури [Смишко, 1957, с. 241]. Частково пошкоджений бронзовий глек ой- нохойя було знайдено у 1882 р. на околиці м. Кам’янка Бузька (рис. 1). Він має високу шийку, опуклий тулуб і розхилені на зовні вінця [Піци- шин, Овчинников, 1999, с. 187]. Друга знахід- ка у вигляді сковорідки походить з розкопок К. Гадачека поселення черняхівської культури у с. Неслухів (рис. 2). Це приземкувата посуди- на із сплюснутим дном, округлими бочками, широкою горизонтальною ручкою і горизон- тально розхиленими вінцями, прикрашеними нарізним штрихованим орнаментом[Піцишин, Овчинников, 1999, с. 187]. Такі вироби мають римське або провінційно-римське походження, де вони продукувалися у ІІ—IV ст. н. е. [Смі- ленко, 1952, с. 58—59] Зразки скляного посуду відомі з черняхівсь- кого поселення Ріпнів-ІІ. Вони представлені уламками кубків і виготовлені з прозорого скла. Один із них мав підшліфовані вінця діа- метром 4 см та конічну форму тулуба. Нижче вінець знаходився орнамент у вигляді оваль- них шліфів [Баран, 1981, с. 104—105]. Поширення скляних виробів на черняхівсь- ких пам’ятках Волино-Подільського погранич- чя засвідчують контакти місцевого населення з ремісниками римських факторій, де вони виготовлялись. Чи не першу роль у цьому відігравала вищезгадана склоробна майстерня в Комарові. Можливо, саме вона, знаходячись рис. 1. Кам’янка Бузька. Бронзова ойнохо’я 155 Онищук Я.І. Провінційно-римські культурні впливи в середовищі черняхівського суспільства, була основним постачальником такого роду пред- метів на території Верхнього Подністров’я та верхів’я Західного Бугу. Предмети побуту, прикраси. Різноманітні побу- тові речі і прикраси були предметами особистого користування і тому інтерес до них регулювався як побутовими потребами, так і тогочасною модою у варварському середовищі. Найпоширенішими знахідками такого типу, які відомі в усіх культу- рах римського часу, є фібули. Вони виготовлялися з чорного та кольорового металів і поділяються на різноманітні групи і типи в залежності від часу розповсюдження. На сьогодні розроблено деталь- ні класифікації (типології) фібул з території Пів- нічної Європи, [Almgren, 1923] півдня Європей- ської частини колишнього СРСР [Амброз, 1966], черняхівської культури Лісостепової зони Ук- раїни [Гороховський, 1988, с. 34—46], Верхнього Подністров’я [Баран, 1981, с. 114—117] та ін. На Волино-Подільському пограниччі найраніші фі- були провінційно-римського походження зустрі- чаються в комплексах пшеворської та липицької культури. Зокрема, сильно профільована фібула з поховання № 3 Гринівського могильника має вигнуту трубчасту голівку з кільцевим валиком внизу. Зверху до неї прикріплена прямокутна пластинка з восьмивитковою пружиною. Ніжка увігнута і закінчується кільцевим потовщенням. Аналогічні фібули (тип А.67 за класифікацією О. Альмгрена) відомі з території Чехії. Дещо рід- ше вони зустрічаються у Польщі. Зважаючи на досконале виготовлення і обмежену кількість міс- цезнаходжень на території пшеворської культури, існує думка, що описані знахідки були предмета- ми імпорту з наддунайських провінцій Норікум і Паннонії [Liana, 1970, с. 441]. Одну з вищеописаних фібул було знайдено на липицькому могильнику в Звенигороді. На дум- ку В.М. Цигилика такого типу продукція пот- рапляла з Дакії і використовувалася в період від рубежу до ІІ ст. н. е. [Цигилик, 1975, с. 120]. В комплексах липицької культури Волино- Подільського пограниччя також зустрічаються прикрашені емаллю бронзові застібки шарнір- ного типу. Згідно типології О. Альмгрена вони датуються ІІ ст. н. е. і мають провінційно-римсь- ке походження [Almgren, 1923, с. 99, 109]. У черняхівській культурі були поширені фі- були двочленної конструкції з підв’язним при- ймачем (Ріпнів-ІІ), які надходили з Північного Причорномор’я [Амброз, 1966, с. 58]. Можливо з цього ж регіону поступали застібки з високим приймачем, оформленим у вигляді летючої пти- ці (т.зв. «качкоподібного» типу). Їх знахідки на досліджуваній території відомі з Ріпнева-ІІ, Че- репина і Неслухова [Баран, 1981, с. 115]. Три фібули Т-подібного типу з луковидною дужкою знайдено на Ріпнівському поселенні. На думку В.Д. Барана на пам’ятках черняхівської культу- ри Верхнього Подністров’я і верхів’їв Західного Бугу вони є привізними і з’являються тут в ре- зультаті зв’язків населення цих районів з племе- нами Центральної Європи [Баран, 1981, с. 117]. Серед інших побутових виробів на Волино- Подільському пограниччі відомі дзеркала із Зве- нигородського могильника липицької культури (пох. № 15, 17). Вони зроблені зі спеціального бі- лого сплаву — потини. Дзеркала представляють собою округлі диски, одна сторона яких відполіро- вана, друга — матова. Аналогії до знахідок мають місце у Західній та Південно-Західній Європі. Це дає підстави вважати, що в середовище липицької культури вони потрапили з Подунав’я через рим- ську провінцію Дакію [Цигилик, 1975, с. 123]. Унікальною знахідкою привізного походжен- ня є фрагмент обкладки піхв меча з Гринівсько- го могильника (пох. № 3), який відноситься до пшеворської культури. Він складається з п’яти рамок, з розміщеними у них антропо- і зоомор- фними сюжетами: хижого звіра, який розриває жертву, коня-грифона, козла або барана, який поїдає листя, священний шлюб чоловіка і жін- ки, вершника зі щитом і списом [Козак, 1985, с. 59]. Припускають, що такі обкладки виготов- лялися в придунайських провінціях Риму і пе- редають міфологічний сюжет про походження роду [Козак, Орлов, 1982, с. 113—114]. Окрему, надзвичайно цікаву групу привіз- них знахідок на пам’ятках Волино-Подільсько- го пограниччя складають прикраси. Вони пред- ставлені намистинами, браслетами, підвісками тощо і відомі в комплексах липицької, вель- барської та черняхівської культур. Зокрема, скляні намистини відомі з липицьких пам’яток в Черепині та Звенигороді. В останньому ви- падку вони виявлені в багатому захороненні (пох. № 15) разом з іншими предметами похо- вального інвентаря і представлені двома пас- товими та одною кришталевою намистинами [Свешников, 1957, с. 69]. рис. 2. Неслухів. Бронзова сковорідка Онищук Я.І. Провінційно-римські культурні впливи 156 Біконічно-сплюснуті намистинки діаметром 2,7—3,5 см, виготовлені з пастового та прозорого скла зеленуватого або фіолетового відтінків, ви- явив В.Д. Баран під час розкопок черняхівських поселень в Черепині, Ріпневі-ІІ і Ракобовтах [Ба- ран, 1981, с. 105]. З Ріпнева-ІІ відомі фрагмент намистини та підвіска з бурштину (Ріпнів-ІІ). Остання має вигляд фігурки риби з отвором для підвішування на місці ока [Баран, 1981, с. 105]. Скляну намистину бочкоподібної форми було виявлено у 1999 р. Бродівським заго- ном експедиції Львівського університету ім. і. Франка під час рятівних розкопок поселення вельбарської культури Суховоля-ІV [Онищук, 2002, с. 180—196]. Прикраса довжиною 4 см і діаметром відповідно 1,7—1,3 см виготовлена з чорного пастового скла і орнаментована по- чергово розміщеними в п’яти секціях жовтими, чорними та білими фестонами (фото 5). Анало- гії до такого роду виробів поширені в Північ- ному Причорномор’ї і датуються ІІ—ІV ст. н. е. [Алексеева, 1978, с. 38, 48] Унікальним не тільки для території Волино- Подільського пограниччя, а й для України в цілому є фрагмент скляної намистини, виявле- ний на поселені вельбарської культури Дудин- ІІ у верхів’ї р. Ікви. Прикраса кулястої форми діаметром 2,5 см (діаметр отвору 0,6 см), виго- товлена в техніці мініатюрної мозаїки з тонких різнокольорових скляних паличок, спаяних між собою. На збереженій частині вони створю- ють композицію у вигляді жіночих (?) голівок, квадратів шахівниці та чотирьохпелюсткових квіток [Онищук, 2003, с. 590] (фото 4). Техніка мініатюрної мозаїки, в якій виготов- лена прикраса, вважається однією з найсклад- ніших в процесах продукування скляних ви- робів. Мабуть, тому намистини з орнаментами у вигляді людських голівок, шахових полів та квітково-зіркових мотивів є досить рідкісними знахідками. На сьогодні загальна кількість та- кого роду предметів становить 20 екземплярів, включаючи як оригінальні вироби, так і їх на- слідування. Вивчення географії поширення засвідчує їх скупчення, в основному, на тери- торії Північної Європи (в басейнах Балтійсько- го та Норвезького морів): у Норвегії — 3 екз., Данії — 7, Швеції — 4, у Польщі — 3. В напрямі до Центральної і Східної Європи кількість при- крас помітно зменшується: Німеччина — 1 екз., Угорщина — 1 [Stout, 1993, с. 100]. Важливо, що на території Північного Причорномор’я аналогії до описаних прикрас відсутні. На думку Е. Стоут на оригінальних намисти- нах із Файберга, Бирк’є, Влостібожа і Слупска зображені портрети Констянтина Великого. Опи- раючись на результати хімічного аналізу при- краси з Лєбро, дослідниця зробила висновок, що вона могла бути виготовлена при дворах імпера- тора в Римі або Трієрі [Stout, 1993, с. 103—108]. Датувати намистину з Дудина можна лише на основі аналогій, оскільки вона знайдена випад- ково на багатошаровому поселенні. ймовірно, її, як і прикрасу з Дембчино (Польща), слід від- носити до ІV ст. н. е. Зважаючи на вищеназвані дослідження, а також деякі інші речі провінцій- но-римського походження, виявлені під час роз- копок пам’ятки Дудин-ІІ, можемо стверджувати, що намистина потрапила у верхів’я р. Ікви не з північно-західних реґіонів Європи (Польща, Прибалтійські території), як на це наголошува- лося раніше [Онищук, 2002, с. 103—107], а безпо- середньо з території Римської імперії. Не менш цінним виробом провінційно-римсь- кого походження є золота підвіска-кулон, знай- дена на цьому ж поселенні у 2002 р. експеди- цією Львівського національного університету імені Івана Франка [Онищук, 2007, с. 72—76]. Вона трапецієвидної форми, пустотіла в сере- дині, вагою 15,92 гр. Розміри прикраси станов- лять: загальна довжина — 3,6 см, ширина вер- хньої та нижньої частин — 1,4 і 2 см, товщина відповідно — 0,8 см і 0,5 см. Підвіска багато прикрашена накладними орнаментами в поліхромному стилі: рядами дротяних змійок, прямих переплетених дроти- нок товщиною 0,5 та 1 мм, косичок, зерні тощо. Центральна частина оздоблена вставками із п’яти необроблених каменів гранату. За своєю композицією вони нагадують стилізоване зоб- раження квітки: пуп’янок утворює округлий камінь, чотири пелюстки — вставки трикут- ноподібної форми. Простір поміж ними запов- Фото 1. Почапи. Римські республіканські монети Фото 2. Орихівчик. Частина скарбу (?) римськихі денаріїв 157 Онищук Я.І. Провінційно-римські культурні впливи нений невеликою кількістю дрібних золотих кульок — зерню. Із зворотного боку прикраси орнамент відсутній (фото 6). Вивчення техніки і технології виготовлення підвіски засвідчили, що вона зроблена з високоя- кісного золота 900 проби. Проведені фізико-хімічні дослідження прикраси засвідчили, що основа ку- лона, а також орнаменти, якими він оздоблений, були виготовлені з однорідної за хімічним скла- дом маси металу і, правдоподібно, в одній і тій же ювелірній майстерні [Онищук, 2004, с. 70, 71]. Аналогії до знайденої в Дудині підвіски поки що не відомі. Подібні знахідки на поселеннях вельбарської культури з території України і Польщі не зафіксовані. Однак встановлено, що поліхромний стиль, в якому оздоблена прикраса, розвинувся і широко використовувався в пізньо- римський час, зокрема в гунську епоху [Засецкая, 1994, с. 50—75]. Зокрема, техніка філігранні та зерні застосовувалася при оздоблені виробів з до- рогоцінних металів. Чимала кількість прикрас, виконаних в подібному стилі, відома з території Криму [Висоцкая, Черепанова, 1966, с. 187—195, Засецкая, 1979, с. 65—67]. На думку І.П. Засєц- кої такого роду предмети могли бути поширені в середовищі готів або інших германських племен [Засецкая, 1994, с. 74]. Походження підвіски з Дудина визначити досить складно. Висока ювелірна майстерність виготовлення прикраси виключає варварський світ з можливих місць продукування таких предметів. Можемо припустити, що в середови- ще готів вона могла потрапити десь у другій по- ловині ІV ст. н. е. з території Подунав’я, де існу- вали економічно розвинуті римські провінції. Іншого роду підвіска була знайдена під час розкопок житла № 8 поселення черняхівської культури в Черепині [Баран, 1961, с. 69—70]. Вона має вигляд фігурки лева і виготовлена з бронзи. Розміри знахідки становлять: довжи- на — 3,8 см, висота — 2 см, товщина — 0,25 см. З лицевої сторони прикраса рельєфна, із зво- ротної — плоска. Зображення лева, в цілому, виконане досить реалістично і майстерно. В пащі тварини зроблений отвір, через який було закріплене бронзове кільце для підвішування прикраси [Баран, 1961, с. 70]. (рис. 3) Походження описаної прикраси не встанов- лене. Не включено, що вона могла потрапити у західне Побужжя з Подунайських римських провінцій, де сюжети із зображенням лева зус- трічаються у зооморфних фібулах [Баран, 1981, с. 118]. Монети. Складають найбільшу групу пред- метів провінційно-римського імпорту. Їх велика кількість, виявлена у комплексах усіх культур римського часу, вказує на важливу роль монет в економіці тогочасного варварського суспільс- тва. Використання серед місцевого населення таких знахідок в якості грошової одиниці на сьогодні є дискусійним. Так М.Ю. Брайчевсь- кий вважав, що римська монета в середови- щі варварів вже була засобом грошового обігу [Брайчевський, 1959, с. 72—78]. У свою чергу В.В. Кропоткін зазначав, що грошова торгівля мала місце лише серед представників племін- ної знаті, тоді як в серед нижчих верств насе- лення вона носила натурально-міновий харак- тер [Кропоткин, 1988, с. 33]. На Волино-Подільському пограниччі римсь- кі монети знайдені у комплексах пшеворської, липицької, зубрицької, вельбарської та чер- няхівської культур. Зокрема, до пшеворської культури, ймовірно, відноситься срібний де- нарій імператора Вітелія, випадково виявле- ний на багатошаровому поселенні Броди-І у м. Броди [Онищук, 2008, с. 6]. ймовірно цим же часом слід датувати невеликий монетний скарб (?), випадково знайдений у 2008 р. біля с. Почапи на Золочівщині. Він складається з 33-х срібних римських республіканських де- наріїв другої половини І ст. до н. е. (фото 1). Ос- кільки в околиці с. Почапи відсутні сліди по- селень кінця латенського — початку римського часу, віднести знахідку до якоїсь конкретної археологічної культури досить проблематич- но. ймовірним джерелом їх надходження були ранні наддунайські римські провінції. Серед комплексів липицької культури моне- ти відомі із Звенигорода (денарії періоду рес- публіки, Траяна, Адріана і два Атоніна Пія) [Кропоткин 1961, с. 67]. З поселення зубриць- кої культури в Попівцях походить срібна мо- нета імператора Гальби [Онищук, 2008, с. 10]. рис. 3. Черепин. Бронзова фігурка лева Фото 3. Паликорови. Варварське наслідування зо- лотого ауреуса Онищук Я.І. Провінційно-римські культурні впливи 158 Цим же часом можна датувати денарії Адріана з Паликоров [Janusz, 1918, с. 67; Кропоткин, 1961, с. 67] і Бучини [Онищук, 2008, с. 6], Мар- ка Аврелія і Комода з Бродів [Онищук 2008, с. 10; Брайчевський, 1959, с. 150], Антоніна Пія з Конюшкова [Брайчевський, 1959, с. 150; Кропоткин, 1961, с. 67], з Лугового [Janusz, 1918, с. 81; Кропоткин, 1961, с. 67] та Підгірців [Брайчевський 1954, с. 153; Кропоткин, 1961, с. 68]. До вельбарської культури слід відносити скарб (?) римських денаріїв з Орихівчика, від якого збереглося лише 5 монет ІІ—ІІІ ст. н. е. [Онищук, 2008, с. 9] (фото 2). Унікальною знахідкою для Волино-Поділь- ського пограниччя є варварське наслідування золотого римського ауреуса з с. Паликорови. Монета випадково знайдена у 2007 р. і збе- реглася в доброму стані. На аверсній стороні зображено погруддя імператора та набір зна- ків, які нагадують букви «N», «И», «О», на ре- версній — стилістично передана стояча постать богині Провіденції (?) і позначення у вигляді літер «О», «І», «N». У верхній частині знахідки зроблено отвір, що свідчить про використання її в якості підвіски (фото 3—4). Хронологію ауреуса визначити важко через стилістичність зображення і відсутність чіткої легенди-напису. Виходячи з ваги монети (при- бл. 6 гр.) її можна датувати ІІІ ст. н. е. [Они- щук, 2008, с. 9,10] Монету можна вважати яскравим зразком варварського наслідування римських грошових знаків. Наявність набору різнорідних символів замість тексту легенди, що лише побіжно на- гадують латинські літери, вказує на неграмот- ність майстра-фальшивомонетника. Очевидно, надання виробу зовнішньої схожості з оригі- нальними римськими монетами мало серед місцевого населення Волино-Подільського пог- раниччя значно більшу вагу, аніж шматочок золота такої ж маси. Таким чином знахідка ау- реуса з с. Паликорови є черговим доказом при- сутності у варварському середовищі не лише натурально-мінової торгівлі, а й повноцінного грошового обігу. У ІІІ—ІV ст. н. е. наплив римських монет на варварські землі різко зменшується, через що місцеве населення продовжувало використо- вувати денарії, карбовані у попередніх століт- тях. На це, зокрема, вказують знахідки монет Траяна і Фаустіни на черняхівських посе- леннях в Неслухові [Коропоткин, 1961, с. 68], Адріана — в Ріпневі-ІІ [Коропоткин, 1961, с. 68], Фаустіни Старшої на вельбарських по- селеннях у Малинищі, Траяна — у Вікнинах Великих [Коропоткин, 1961, с. 79], Антоніна Пія, Траяна, Марка Аврелія в Кобиллі [Стро- цень, 2008, с. 151] і т. д. Таким чином знахідки предметів римського походження на Волино-Подівльському погра- ниччі засвідчують контакти його населення з економічно розвинутими центрами провін- ційно-римського світу. Джерелами надход- ження такого роду продукції були не тільки торговельно-обмінні відносини, а й винагоро- да за службу та здобич, отримана в наслідок військових походів варварів на землі імперії. Наявність високомистецьких, а отже дорогих виробів на деяких археологічних пам’ятках (Дудин-ІІ, Паликорови) говорить про те, що тут проживали представники племінної знаті. Подальші їх дослідження можуть принести важливі матеріали до вивчення взаємовідно- син римської імперії з варварським населення досліджуваної території. Фото 4. Дудин. Фрагмент скляної намистини Фото 5. Суховоля. Скляна намистина Фото 6. Дудин. Золота підвіска 159 Онищук Я.І. Провінційно-римські культурні впливи Алексеева е.М. Античные бусы Северного Причер- номорья. — М., 1978. Амброз А.К. Фибулы Юга Европейской части СССР // САИ. — М., 1966. — Вып. Д І-30. — 113 с. Баран В.Д. Поселення перших століть нашої ери біля села Черепин. —К., 1961. Баран В.Д. Черняхівська культура (за матеріалами Верхнього Дністра і Західного Бугу). — К., 1981. Баран В.Д., Гопкало О.В. Черняхівські поселення басейну Гнилої Липи. — К., 2005. Брайчевський М.Ю. Римська монета на території України. —К., 1959. Высоцкая Т. Н., черепанова е.Н. Находки из погре- бений ІV—V вв. в Крыму // СА. — 1966. — № 3. — С. 187—195. Гороховський е.Л. Хронология черняховских мо- гильников Лесостепной Украины // Тр. V Междунар. конгр. археологов-славистов. — К., 1988. — Т. IV. — C. 34—46. Засецкая и.П. Боспорские склепы гуннской эпо- хи как хронологический эталон для датировки па- мятников восточноевропейских степей // КСИА. — 1979. — Вып. 158. — С. 65—67. Засецкая и.П. Культура кочевников южнорусских степей в гуннскую эпоху (конец IV — V вв.). — СП., 1994. — С. 50—75. Козак Д.Н., Орлов р.С. Обкладка ножен меча из погребения № 3 в с. Гринев // Новые памятники древней и средневековой художественной культу- ры. — К., 1982. — С. 113—114. Козак Д.Н. Пам’ятки давньої Волині у с. Линів. — Київ; Луцьк; Львів, 1994. Козак Д. Венеди. — К., 2008. Козак Д.Н. Пшеворська культура у Верхньому Подністров’ї і Західному Побужжі. — К., 1984. Козак Д.Н. Могильник пшеворської культури поб- лизу с. Гринів на Верхньому Подністров’ї // Археоло- гія. — 1985. — № 52. Коропоткин В.В. Клады римских монет на террито- рии СССР // Археология СССР: САИ. —М., 1961. — Вып. Г 4-4. Кропоткин А.В. Северная граница распростране- ния амфор римского времени в Восточной Европе // Могильники черняховской культуры. — М., 1988. Кругликова и.Т. Дакия в эпоху римской оккупа- ции. — М., 1955. Онищук Я.І. До проблеми поширення складноорна- ментованих намистин з «личинами» на території Цен- трально-Східної Європи // МДАПВ. — Львів: Інсти- тут українознавства, 2002. —Вип. 8. — С. 103—107. Онищук Я.І. Золота підвіска пізньоримського часу з с. Дудин Львівської області // Археологія. — 2007. — № 2. —С. 72—76. Онищук Я.І. Предмети провінційно-римського по- ходження з поселення вельбарської культури Ду- дин-ІІ на Волино-Подільському пограниччі // Вісник Львівського університету. Серія історична. — Львів: ЛНУ ім. Ів. Франка, 2003. — Вип. 38. — С. 588— 589. Онищук Я. Провінційно-римські імпорти на зем- лях Бродівщини: каталог знахідок // Бродівщина — край на межі Галичини й Волині: М-ли ІІ краєзн. конф. —Броди, 2008. — Вип. 1. — С. 6. Онищук Я. Дослідження археологічних пам’яток біля с. Суховоля на Бродівщині // Археологічні досліджен- ня Львівського університету. — Львів: Вид. центр ЛНУ ім. Ів. Франка, 2002. — Вип. 5. — С. 180—196. Онищук Я. Фізико-хімічні дослідження металевих виробів з поселення Дудин-ІІ на Волино-Подільсь- кому пограниччі (за матеріалами розкопок 2002 р.) // Археологічні дослідження Львівського університе- ту. — Львів, 2004. — Вип. 7. — С. 70—71. Пастернак Я. Нововідкриті римські пам’ятки з Галичини та Волині // ЗНТШ. —Львів, 1932. — № СLI. — С. 1—11. Піцишин М., Овчинников О. Колекція античних сві- тильників у фондах ЛІМ // Наукові записки. ЛІМ. — Львів, 1998. — Вип. VII. — С. 212. Піцишин М., Овчинников О. Колекція римського по- суду у фондах Львівського історичного музею // На- укові записки. ЛІМ. — Львів, 1999. — Вип. VIII. — С. 187. Полянський Ю. Нові археологічні знахідки в Гали- чині // ЗНТШ. — Львів, 1928. — № 140. — С. 20. Свєшников и.К. Могильники липицкой культуры в Львовской области (раскопки у сс. Звенигород и Бо- лотное) // КСИИМК. — 1957. — Вып. 68. — С. 69. Смішко М.Ю. Поселення III—IV ст. н. е. із слідами скляного виробництва біля с. Комарів Чернівецької області // МДАПВ. —1964. — Вип. 5. — С. 67—80. Смишко М.Ю. Богатое погребение начала нашей эры в Львовской области // СА. — 1957. — № 1. — С. 241. Сміленко А.Т. Про деякі датуючі речі в культурі полів поховань // Археологія. — 1952. — № VI. — С. 58—59. Строцень Б. Розкопки черняхівського поселен- ня біля с. Кобилля у 1995 р. // 20 lat archeologii w Masłomęczu. — Lublin, 1997. — T. I. —S. 238. Строцень Б. Черняхівська культура Західного Поділля. — Тернопіль, 2008. цигилик В.М. Населення Верхнього Подністров’я перших століть нашої ери. — К., 1975. цигилик В. До питання зародження скляного ви- робництва на Прикарпатті // МДАПВ. — 2006. — Вип. 10. — С. 100—106. almgren O. Studien über Nordeuropäische Fibelformen. — Leipzig, 1923. Jamka r. Rozmieszczenie naczyń typu terra sigillata na obszarze dziesiejszej i dawniej Polski // Przegląd archeologiczny. — 1933. — Т. 5. — Z. 3. Janusz b. Zabytki przedhistoryczne Galiczi Wschodniej. — Lwów, 1918. Liana T. Chronologia względna kultury pszeworskiej we wczesnym okresie rzymskim // Wiadomości archeologiczne. — 1970. — T. 35. — Z. 4. Stout a. An investigation of mosaic glass fase beads from the late Roman period // Annales du 12e Congres de l’Association Internationale pour l’Histoire du Verre. — Liege, 1993. Y. І. O n y s c h u k roman cultural Influence and theIr role In hIstory of socIety WhIch lIved betWeen volyn and PodIllya reGIons At the article was given information about the cul- tural influence of Roman provinces on society which lived on the territory between Volyn and Podillya re- gions.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-83733
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	XXXX-0122
language	Ukrainian
last_indexed	2025-11-27T04:09:38Z
publishDate	2010
publisher	Інститут археології НАН України
record_format	dspace
spelling	Онищук, Я.І. 2015-06-22T16:19:43Z 2015-06-22T16:19:43Z 2010 Провінційно-римські культурні впливи та їх роль в етнічній історії Волино-Подільського пограниччя / Я.І. Онищук // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2010. — Вип. 2. — С. 152-159. — Бібліогр.: 41 назв. — укр. XXXX-0122 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/83733 У статті подана інформація про провінційно-римський культурний вплив на населення яке проживало на території Волино-Подільського пограниччя. At the article was given information about the cultural influence of Roman provinces on society which lived on the territory between Volyn and Podillya regions. uk Інститут археології НАН України Археологія і давня історія України Провінційно-римські культурні впливи та їх роль в етнічній історії Волино-Подільського пограниччя Roman Cultural influence and their role in History of society which lived between Volyn and Podillya regions Article published earlier
spellingShingle	Провінційно-римські культурні впливи та їх роль в етнічній історії Волино-Подільського пограниччя Онищук, Я.І.
title	Провінційно-римські культурні впливи та їх роль в етнічній історії Волино-Подільського пограниччя
title_alt	Roman Cultural influence and their role in History of society which lived between Volyn and Podillya regions
title_full	Провінційно-римські культурні впливи та їх роль в етнічній історії Волино-Подільського пограниччя
title_fullStr	Провінційно-римські культурні впливи та їх роль в етнічній історії Волино-Подільського пограниччя
title_full_unstemmed	Провінційно-римські культурні впливи та їх роль в етнічній історії Волино-Подільського пограниччя
title_short	Провінційно-римські культурні впливи та їх роль в етнічній історії Волино-Подільського пограниччя
title_sort	провінційно-римські культурні впливи та їх роль в етнічній історії волино-подільського пограниччя
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/83733
work_keys_str_mv	AT oniŝukâí províncíinorimsʹkíkulʹturnívplivitaíhrolʹvetníčníiístoríívolinopodílʹsʹkogopograniččâ AT oniŝukâí romanculturalinfluenceandtheirroleinhistoryofsocietywhichlivedbetweenvolynandpodillyaregions

Провінційно-римські культурні впливи та їх роль в етнічній історії Волино-Подільського пограниччя

Institution

Similar Items