Фібули «воїнського типу» черняхівської культури (за матеріалами пам’яток України)

У статті зібрано і проаналізовано інформацію про фібули «воїнського типу» черняхівської культури. Описано територію поширення, поділено їх за типами, групами та хронологією. At the article is given information about the fibulas of voinsk’s types of chernyahiv culture. Described their territory o...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Археологія і давня історія України
Date:	2010
Main Author:	Петраускас, О.В.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут археології НАН України 2010
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/83738
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Фібули «воїнського типу» черняхівської культури (за матеріалами пам’яток України) / О.В. Петраускас // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2010. — Вип. 2. — С. 191-207. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859643989586608128
author	Петраускас, О.В.
author_facet	Петраускас, О.В.
citation_txt	Фібули «воїнського типу» черняхівської культури (за матеріалами пам’яток України) / О.В. Петраускас // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2010. — Вип. 2. — С. 191-207. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Археологія і давня історія України
description	У статті зібрано і проаналізовано інформацію про фібули «воїнського типу» черняхівської культури. Описано територію поширення, поділено їх за типами, групами та хронологією. At the article is given information about the fibulas of voinsk’s types of chernyahiv culture. Described their territory of spread and was divided for types, groups and chronology.
first_indexed	2025-12-07T13:25:43Z
format	Article
fulltext	191 В статті зібрано і проаналізовано інформацію про фібули «воїнського типу» черняхівської культу- ри. Описано територію поширення, поділено їх за типами, групами та хронологією. К л ю ч о в і с л о в а : Фібула «воїнського типу», черняхівська культура, типологія фібул. Фібули є однією з найчисленніших категорій матеріальної культури пам’яток пізньорим- ського часу. Вони несуть інформації найріз- номанітнішого характеру — технологічного, культурно-етнічного, історичного та ін. А тому важко переоцінити важливість цієї категорії знахідок. Застібки, про які піде далі мова, Оскар Аль- мгрен на початку минулого століття виділив в окрему підгрупу 2 групи ІV фібул перших століть н. е. Найбільш близькими формами, які набули поширення в черняхівській культурі, за його типологією є форми № 170, 173—178, 185 і, особливо, № 169. Виходячи з даних, які були в його базі, дослідник зазначав, що фібули цих типів поширені переважно в Північній Європі, і менше в Південній Росії. Датувалися фібули цього типу 4 ст. [Almgren, 1923, S. 86—87]. В роботі А.К. Амброза присвяченій фібулам Південно-Східної Європи застібки такої конс- трукції охарактеризовані як двочленні фібули із суцільним приймачем т. зв. «воїнського типу», які були виділені ним в окрему 17-ту групу застібок, які побутували в латенський та римський часи у Південно-Східній Європі. Всередині цієї групи, за формою ніжки, пропонувалося розрізняти три підгрупи — фібули з вузькою, трикутною або ром- бічною ніжкою. Для деяких підгруп подано більш детальний поділ (напр.: з високим і коротким при- ймачем). Дата «воїнських» фібул в цілому окрес- лювалася 4 ст. [Амброз, 1966, с. 70—72]. Найбільш повною роботою по фібулах пізнь- оримського часу із суцільним приймачем (Альмгрен, група VI.2) на даний час є робота М. Шульце, яка набула широкого поширення і серед археологів Східної Європи. В роботі пода- но детальну характеристику цих фібул, розроб- лено схему основних морфологічних ознак цієї форми (пружинний апарат, спинка, ніжка, приймач), зібрано об’ємний каталог фібул (біля 2000 екземплярів) з території між Рейном, Ду- наєм і Дніпром та запропоновано системати- зацію цього банку даних. В основу виділення груп покладено ознаки, які характеризують: ніжку, пружинний апарат, спосіб кріплення осі, переріз спинки і приймач. Таким чином, виділено 225 груп фібул. Для кожної з них по- дано: склад групи, її опис, поширення і дату- вання. [Schulze, 1977] Праця виявилася настільки фундаменталь- ною в джерелознавчій та аналітичній части- нах, що в наступні роки більшість досліджень, де розглядалися черняхівські фібули із суціль- ним приймачем, базувалися саме на цій роботі [Щукин, Щербкова, 1986, с. 177—219; Ionica, 1986, S. 295—351; Гороховский, 1988; Шаров, 1992, с. 158—207; Petrauskas, 2003, S. 224— 351; Гавритухин, 2007, с. 9—71 та ін.]. Тим не менше, вважаємо за доцільне ще раз повернутися до даної теми через ряд причин. Перш за все це пов’язано з тим, що фібули цьо- го типу, які походять із території черняхівської культури, не стали предметом спеціального до- слідження. Також, з часу виходу робіт А.К. Ам- броза та М. Шульце кількість фібул цієї групи збільшилася в кілька разів. Слід також зазна- чити, що класифікаційні критерії, датування фібул, особливості їх регіонального поширен- ня, запропоновані в роботах, не завжди врахо- О. В. П е т р а у с к а с ФІбУЛи «вОЇНСьКОГО ТиПУ» чЕРНЯхІвСьКОЇ КУЛьТУРи (за матеріалами пам’яток України) Петраускас О.В. Фібули воїнського типу черняхівської культури 192 вують специфіку черняхівських знахідок, а де- які аспекти теми воїнських фібул потребують адаптації до сучасного рівня досліджень. Із зазначених причин, нижче пропонують- ся результати аналізу фібул т. зв. «воїнського типу» за матеріалами черняхівських пам’яток з території України. В роботі використані матеріали могильни- ків, поселень, а також випадкові знахідки, які в окремих випадках утворюють досить знач- ні колекції (Градизьк — ур. Круча, Середнє Подніпров’я, Войтенки та ін.). Всього залучено матеріали із 49 пунктів, звідки походить біля 150 фібул цієї форми (додаток 1; рис. 2) 1. Слід зауважити, що інформація про частину знахідок не завжди є достатньою. Рисунки, крес- лення деталей, масштаби не завжди дозволяють впевнено визначити морфологічні особливості фібул. Це стосується частини предметів з Чер- няхова, Градизька, Войтенків 1, Партмашева, Бовшева, Черепина та ін. У побудові еволюцій- ного ряду морфологічних форм використані всі доступні фібули. Для визначення позиції фібул в системі відносної хронології черняхівської куль- тури залучені закриті комплекси із території до- слідження, а також інших регіонів культури — Молдови, Румунії та Росії. Перш ніж перейти до аналізу фібул цієї конс- трукції буде доцільним коротко охарактеризу- вати їх основні конструктивні та морфологічні особливості (рис. 1). Переважна більшість воїнських фібул має двочленну конструкцію, яка складається з кор- пусу і пружинного апарату застібки. Єдиним винятком є фібула з Чернелева-Руського, яка має одночленну конструкцію (рис. 3, 10). Пружинний апарат фібул цього типу побудо- ваний на використанні тільки однієї пружини. При цьому пружина, яка затискала голку за рахунок тятиви (одинарна або подвійна) зазви- чай впиралася в корпус фібули із його внут- рішньої сторони. Випадок, коли тятива пропу- щена із зовнішньої сторони відзначений для фібули із Воскресенського (рис. 5, 2). Пружина в окремих випадках могла складатися з двох частин — функціональної, тобто тієї яка затис- кала голку, і декоративної, яка закривала час- тину осі що залишилася. В деяких випадках на кінцях осі пружина фіксувалася декоративни- 1. Інформація і посилання на літературу для пунктів, де знайдені фібули воїнського типу подані в додатку 1. рис. 1. Основні елементи конструкції фібул воїнсь- кого типу в черняхівській культурі рис. 2. Карта пам’яток черняхівської культури на території України із знахідками фібул воїнського типу (№ пунктів відповідають номерам пунктів в додатку 1) 193 Петраускас О.В. Фібули воїнського типу черняхівської культури ми кнопками або кільцями. Голки, як правило, по довжині не виходили за межі приймача. Ви- няток — фібула із Привільного (рис. 12, 6). Корпуси фібул можуть відрізнятися за фор- мою фронтальної сторони, вигину спинки, за характером обробки, формою і розміром пере- різу бруска, з якого виготовлена фібула. Брусок, з якого виготовлявся корпус фібу- ли, на початку міг мати прямокутний, три- або багатокутний, сегментовидний або ромбічний переріз. Корпуси більшості фібул «воїнського типу» в подальшому піддавалися додатковій обробці — фасетуванню. Залежно від характе- ру обробки корпуса, так само як і для підв’язних фібул, тут можна розрізняти гладкі і фасето- вані корпуси. Фронтальна форма корпусу може мати кілька різновидностей — клиновидний (звужується до низу) (Чернелів — Обухів — Черняхів та ін.), рів- ний (Черкаси — Боромля) і трапецеподібний із розширенням в нижній частині (Компанійці — Бугаївка). В деяких випадках корпус відділений від ніжки виїмками або різким звуженням ніжки (Петриківці — Градизьк — Черняхів). Форма вигину спинки може бути симетрич- ною або асиметричною. В останньому випадку вигин може бути плавним або різким — колін- частим. За співвідношенням висоти і ширини пере- різу бруска можна розрізняти два різновиди. Фібули з т. зв. брусковим корпусом, виготов- лені із заготовок, в яких співвідношення цих параметрів наближається до одиниці. Фібули з пластинчастим (або стрічковим) корпусом ма- ють ширину, яка, як правило, перевищує його товщину в два—три рази. Ніжка з фронтальної сторони може мати на- ступні різновиди — звужена до низу (шипо- або клиновидна), рівна за шириною (прямокутна), розширена до низу (трапецеподібна) і ромбіч- на. В останньому випадку, можливо, розрізня- ти за пропорціями ромба. Для фібул цієї групи відзначається три основ- них різновиди конструкції приймача. В першому випадку, він є простим продовженням вигину боко- вої сторони ніжки і не змикається з протилежним боком ніжки, тобто має відкриту конструкцію. Така конструкція є найбільш поширеною. У другому випадку, приймач в нижній частині поєднується з ніжкою — закритий або так званий колбоподіб- ний. І в третьому випадку приймач викуваний від середини внутрішньої сторони ніжки. Декоративні елементи для фібул цього типу характерні у вигляді оздоблень внутрішньої сторони спинки — фасетки, вирізки, насічки. Можна відзначити наявність стійких елемен- тів орнаментальних композицій. Наприклад, фібули, прикрашені кружками на площадці вище ніжки, складають досить велику серію (тип 7 за нашою класифікацією — Маслово, Компанійці, Градизьк та ін.) (рис. 12, 8—10, 15). Відзначені також окремі екземпляри, які мають кнопки на голівці фібули — Бугаївка, Башмачка, Войтенки (рис. 3, 2; 5, 3; 8, 3—5) або ніжці — Чернелів-Руський (рис. 3, 10). Попе- редньо можна додати, що наявність кнопки не характерна для пізніх типів воїнських фібул. Аналіз фібул із суцільним приймачем вказує, що хронологічне значення може мати характер бруска-заготовки, з якого виготовлена фібула і форма ніжки. Саме ці ознаки покладені автором в основу виділення груп і типів фібул із суціль- ним приймачем, які походять з черняхівських пам’яток (табл. 1). Зазначимо також, що і деякі інші ознаки, мають хронологічний характер, що буде спеціально обумовлено в тексті. Таким чином, для фібул воїнського типу пам’яток Середнього Подніпров’я пропонується виділити дві групи і вісім типів. Групи виділені за метричним співвідношен- ням висоти і ширини перерізу корпуса. Першу групу складають фібули, в яких спів- відношення висоти до ширину перерізу брус- ка не менше 1 : 2 і наближається до одиниці. Умовно цю групу в подальшому пропонується визначати як фібули із «брусковим» корпусом. рис. 3. Фібули 1-го типу: 1, 2 — Велика Бугаївка, пп. 55 і 75; 3, 4 — Войтенки; 5 — Журавка Ольшансь- ка, п. 34; 6 — Привільне; 7 — Градизьк; 8, 9 — Пет- риківці, пп. 17 і 5; 10 — Чернелів-Руський, п. 298; 11 — Дем’янів; 12 — карта поширення воїнських фібул 1-го типу Петраускас О.В. Фібули воїнського типу черняхівської культури 194 Другу групу складають фібули в яких спів- відношення висоти до ширини перетину брус- ка перевищує 1 : 2. Так званий стрічковий кор- пус. Типи фібул пропонується виділяти на основі форми ніжки. Таким чином, виділено вісім ти- пів фібул. Їх опис і основні характеристики по- дано нижче. Тип 1. Корпус фібул виготовлений із бруска і вони мають звужену донизу ніжку. Всі фібули двочленної конструкції, за винятком застібки з Чернелева-Руського. Приймачі фібул відкри- того або закритого типів. Фібули з Бугаївки і Чернелева мають декоративні кнопки — на голівці спинки і на ніжці. Корпус фібул цього типу (в перерізі прямокутний, трикутний або многокутний) міг бути гладким або фасетова- ним 1. За цією ознакою можливо виділити три варіанти фібул. Перший, представлений одночленною фі- булою із гладким багатогранним корпусом із поховання 298 в Чернелеві. Фібула близька до групи 58) ІІІАА3d і 121ІІІАd4d за М. Шульце. Основний район їх поширення центральна Єв- ропа — Словаччина, Польща та ін. Фібули цих груп датуються в цілому 3 ст., переважно його 1. Типологічне визначення фібул подано в додатку 1. першою половиною [Schulze, 1977, S. 46— 47, 75—76]. Другий варіант включає двочленні фі- були із гладким (трикутним або багатокут- ним) корпусом, який має виражений уступ при переході у вузьку жаловидну ніжку — Петриківці, Чернелів, Дем’янів (рис. 3, 8— 11). Ці фібули ідентичні до застібок типу Альмгрен /170. Основний регіон їх поши- рення лежить між Віслою та Західним Бу- гом, а в черняхівській культурі він обме- жений регіоном Волині і Поділля. Фібули цього варіанту з Чернелева, Петриківців і Дем’янова можуть бути датовані за ана- логіями із центральноєвропейськими взір- цями, зокрема вельбарської і пшеворської культур, а також масломицької групи. Там ці фібули датуються ступенями С1 і пере- важно С2 [Godlowski, 1970; Jaskanis, 1996, S. 105, Tabl. 8; Kokowski, 1998, S. 680, 700, Abb. 23, 40; Белявец, 2004, мал. 13, та ін.] 2. Третій варіант представлений фібулами із фасетованим корпусом, які чисельно пере- важають в черняхівській культурі і основний район їх поширення пов’язаний з басейном Середнього Дніпра — Бугаївка, Журавка, Привільне, Войтенки та ін. (рис. 3, 1—7). Всі воїнські фібули цього типу поширені в лісостеповій зоні культури. Датування цих фібул можливе за закритими комплексами, хоча і ускладнюється відсутністю в них предметів, які традиційно відносять до хронологічних індикаторів. Найбільш ранньою серед фібул другого різновиду, на мій погляд, є екземпляр з поховання 34 в Журавці. На це вка- зують ліпні горщики та миски, одна з яких має наліпне вушко. Гончарний мініатюрний глечик (тип 2, варіант 1, за: [Петраускас, 2008, с. 88— 103]) може бути датований в межах фаз С2 і С3. Враховуючи «гладкий» корпус фібули з цього по- ховання, можливо, її слід співставляти із закін- ченням фази С2 (рис. 4, В). Комплекси поховань з воїнськими фібулами з Бугаївки складалися виключно із гончарного посуду — вази, кубок, миски і горщик, а також сердолікових намисти- ни, що вказує на широку дату в межах фаз С3— D1. Можливо, враховуючи форму і високу якість виготовлення мисок із поховання 55, а також «великі» розміри деяких намистин із сердоліку (періоди 2с і 3 за: [Гопкало, 2008, с. 104—106]) 2. Більш чітко позиції фібул перших двох варіантів в черняхівській культурі буде можна визначити після повної публікації матеріалів могильників в Петри- ківцях і Чернелеві-Руському. Користуючись нагодою висловлюю подяку В.С. Тиліщаку за можливість ви- користати рисунки фібул з Чернелева-Руського. рис. 4. Закриті комплекси з фібулами 1-го типу: А — Велика Бугаївка, п. 55; Б — Велика Бу- гаївка, п. 75; В — Журавка Ольшанська, п. 34 195 Петраускас О.В. Фібули воїнського типу черняхівської культури із поховання 75 час побутування цих фібул слід обмежити фазою С3 (рис. 4, А, Б). Тип 2. Фібули цього типу мають корпус у вигляді бруска і рівну за шириною ніжку. Приймачі фібул відкритого типу. Фібула з Башмачки має декоративну кнопку на голівці спинки і виділену «п’ятку» на ніжці. Корпус фібул цього (в перерізі прямокут- ний) міг бути гладким (Велика Бугаївка, рис. 5, 1) або фасетованим. До цього типу можна віднести знахідки із закритих ком- плексів в Великій Бугаївці /п. 117, споруда № 2 з Воскресенського, а також культурно- го шару Башмачки та Войтенків (рис. 5). Датування цих фібул приблизно виз- начають знахідки із Бугаївки та Воскре- сенського. Характер гончарного посуду, наявність підв’язних фібул типу Б2 за Го- роховським синхронізує ці фібули в межах фази С3, можливо D1. Тип 3. Корпус виготовлено з бруска і має ніжку у вигляді трапеції. Приймачі відкри- того типу або викувані від середини ніжки. Корпус фібул цього типу (в перерізі пря- мокутний) міг бути гладким (Гаврилівка, рис. 6, 1) або фасетованим. До цього типу можна віднести знахідки із закритих комплек- сів в Привільному \п. 10, Великій Бугаївці \ п. 165, Гаврилівці \п. 31, а також культурного шару із поселення в Партмашеві. Можливо, до цього типу також відноситься ще одна фібула із Партмашева (№ 108 за каталогом) і Жовніно- Пристань (№ 72 за каталогом). Всі фібули цього типу знайдені в лісостеповій зоні вздовж право- го берега Дніпра (рис. 6). Датування фібул базується на комплексі знахідок із поховання в Привільному. Гребінь типу 1, варіанту трапецеподібні за З. Томас [Thomas, 1960, S. 92], скляний кубок типу Ег- герс \211—213 [Eggers, 1951] дозволяють дату- вати даний комплекс кінцем фази С2 і фазою С3 [Петраускас, 2008, с. 88—103; 2009, с. 186—215] (рис. 7, Б). Особливості гончарної кераміки, що походить з комплексу «поховань собак» в Бу- гаївці не заперечують цієї даті (рис. 7, А). Тип 4. Корпус фібул виготовлено із бруска має ніжку у вигляді ромба або близьку до ньо- го. Приймачі фібул відкритої і закритої конс- трукції або відтягнуті від середини ніжки. Фі- були із Войтенків мають декоративні кнопки на голівці спинки. Корпус фібул цього типу (в перерізі прямокутний, трикутний або багатог- ранний) міг бути гладким — Київ (рис. 8, 9) або фасетованим. Враховуючи випадковий характер більшості знахідок та їх морфологічну різнорідність мож- на попередньо диференціювати на варіанти рис. 5. Фібули 2-го типу: 1 — Велика Бугаївка, п. 117; 2 — Воскресенське, спор. 2; 3 — Баш- мачка; 4 — Войтенки; 5 — карта поширення воїнських фібул 2-го типу рис. 6. Фібули 3-го типу: 1 — Гаврилівка, п. 31; 2 — Велика Бугаївка, п. 165; 3 — Партмашево; 4 — При- вільне, п. 10; 5 — карта поширення воїнських фібул 3-го типу Петраускас О.В. Фібули воїнського типу черняхівської культури 196 за розміщенням максимального розширення ніжки — ближче до її закінчення (Раковець — Черепашинці — Войтенки) (рис. 8, 1—4), на середині ніжки (Градизьк) (рис. 8, 6—8, 12) і ближче до спинки фібули (Київ) (рис. 8, 9). Фі- були перших двох варіантів поширені в лісо- степовій і степовій частині культури, застібки третього варіанту сконцентровані вздовж се- редньої течії Дніпра (рис. 8, 13). В роботі І.О. Гавритухіна присвяченій фібу- лам з «ромбічною» ніжкою і коротким суціль- ним приймачем зазначено, що еволюція форми щитків має хронологічне значення [Гавриту- хин, 2007, с. 20—22, рис. 11]. За даними черняхівських пам’яток України на сьогоднішній день датування фібул першого варіанту можливе за комплексом поховання 14 в Раківці, де знайдено гребінь з низькою дугоподіб- ною спинкою та пряжку типу Келлер-А. Ці пред- мети дозволяють датувати поховання другою по- ловиною 3 — поч. 4 ст. [Schulze, 1977, S. 128] або, як мені видається, фазою С3 [Петраускас, 2009, с. 186—215] 1. Фібули з ніжкою у вигляді рівностороннього ромба попередньо можна датувати за комплексом поховання 17 із румунського могильника Алек- сандру-Одобеску D1 [Mitrea, Preda, 1966, Fig. 238, 3, 9]. Тут знайдено гребінь з високою сферичною спинкою, широкими крайніми зубцями і півкруг- лим випилом зубців, який можна датувати кінцем фази С3 [Шишкин, 2002, с. 244—246; Petrauskas, 2003, S. 266—267, Abb. 15; 42, 3] 2. 1. Склад цього комплексу не однозначний. В републікації предметів з цього поховання в роботі А. Коковського наве- дено підв’язну фасетовану фібулу [пор.: Kokowskij, 2007, Rys. 89; Винокур, Островский, 1967, с. 148—149, рис. 7: 3]. 2. Для датування перших двох варіантів фібул цього типу важливим моментом може бути публікація матеріалів мо- Фібули третього варіанту можна датувати за єдиним комплексом поховання 1937 року з Киє- ва. Одношаровий гребінь-підвіска з плічками і виступаючим напівкруглим грифом дозволяє датувати фібули такої форми гунським часом [Терпиловський, Петраускас, 2005, с. 65—67; Гавритухин, 2007, с. 21]. Тип 5 складають фібули з пластинчастим корпусом і ніжкою, яка звужена донизу. Кор- пуси майже всіх фібул цього типу фасетовані, а також прикрашені заглибленнями, насічка- ми і т. п. Спинки фібул асиметрично вигнуті. Приймачі фібул звичайної відкритої конструк- ції (рис. 9, 1—13). Досить однорідна група фі- бул за своїми ознаками, як в цілому і два на- ступні типи фібул з пластинчастим корпусом. Переважна більшість фібул походить із Києво- Черкаського Подніпров’я (рис. 9, 14). Одну фі- булу цього типу знайдено в Малій Данилівці на Лівобережжі. Особливий інтерес становлять дві парні фібули із поховання 29 в Одаї (рис. 9, гильників Біленьке і Нагорне-2, де знайдено кілька екземп- лярів таких фібул (див. додаток 1). рис. 7. Закриті комплекси з фібулами 3-го типу: А — Велика Бугаївка, п. 165; Б — Привільне, п. 10 рис. 8. Фібули 4-го типу: 1 — Черепашинці; 2 — Ра- ковець, п. 14; 3—5 — Войтенки; 6—8, 12 — Градизьк; 9 — Київ; 10, 11 — Середнє Подніпров’я; 13 — карта поширення воїнських фібул 4-го типу 197 Петраускас О.В. Фібули воїнського типу черняхівської культури 10). При наявності загальних ознак воїнських фібул цього типу, тим не менше, вони мають ряд специфічних рис, які їх виділяють. Фібули виготовлені з гладкої пластини, без видимих слідів додаткової обробки, вигин спинки майже симетричний. Фібули близькі до 3-ї і 83-ї груп з коротким суцільним приймачем за М. Шуль- це, основний район поширення яких лежить в Подунав’ї і Ельбі [Schulze, 1977, S. 15, 55, Taf. 2, 7]. Визначити місце фібул цього типу в шкалі відносної хронології черняхівської культури дозволяє поховання 7 з Обухова-1а, де знайде- но гребінь із трапецевидною спинкою і похо- вання 29 в Одаї із гребенем, який має сегмен- товидну спинку і короткі плічка. Такі форми гребенів характерні для фази C3 [Petrauskas, 2003, S. 265, Abb. 14, 15; Петраускас, Петраус- кас, 2008, с. 53—97] (рис. 10). Тип 6 утворюють фібули з пластинчастим корпусом і рівною по всій ширині ніжкою. Кор- пуси фібул цього типу частіше всього фасето- вані, в окремих випадках без слідів додаткової обробки (Черняхів — Бугаївка). Приймачі фі- бул цього типу у відомих випадках пластинчас- тої конструкції (рис. 11, 1—7). Основний район поширення цих фібул пов’язаний з Києво-Черкаським Подніпров’ям (рис. 11, 8). У якості непрямих свідчень про можливу дату цього типу може виступати загальна тен- денція еволюції форми воїнських фібул, яка в даному випадку, є проміжною між фібулами з вузькою (тип 5) і трапецеподібною ніжкою (тип 6). Доповнення до датування може дати також «загальна» хронологія пам’яток, де знай- дені ці фібули (Журавка, Обухів-1а, Черкаси) і ще більш точно розташування предмету в різ- них хронологічних зонах пам’ятки (Бугаївка). Враховуючи все це синхронізувати фібули цьо- го типу можна з фазами C3 і D1. Тип 7 утворюють фібули з пластинчастим корпусом і ніжкою трапецеподібної форми. Корпуси фібул цього типу частіше за все фасе- товані, іноді піддавалася обробці тільки ніж- ка — Компанійці (рис. 12, 11, 12). В деяких випадках на корпусі немає слідів додаткової обробки Успенка — Компанійці — Градизьк (рис. 12: 14, 23, 24, 28). Приймачі фібул цього типу у всіх відомих випадках відкритої конс- трукції. Можливо слід виділяти варіанти за ступенем розширення ніжки в нижній частині слабкі (Бугаївка \ п. 71) (рис. 12, 7), середні і сильні (Боромля \ п. 7; Успенка \ п. 1654) (рис. 12, 2). На даний момент, як мені видаєть- ся, ці модифікації ніжки відображають більше регіональні особливості. Фібули цього типу займають досить компак- тну територію лісостепу між Південним Бугом і Сіверським Дінцем, основний регіон їх концен- трації середня течія Дніпра (рис. 13, В). Фібули рис. 9. Фібули 5-го типу: 1—4, 9, 11 — Градизьк; 5 — Глеваха; 6 — Мала Данилівка; 7 — Оленівка-4; 8 — Обухів-1а; 10 — Одайя, п. 29; 12, 13 — Обухів- 1а, п. 7 і к. ш.; 14 — карта поширення воїнських фі- бул 5-го типу рис. 10. Закриті комплекси з фібулами 5-го типу: А — Обухів-1а, п. 7; Б — Одайя, п. 29 Петраускас О.В. Фібули воїнського типу черняхівської культури 198 знайдені за межами цього регіону по- одинокі Фурманівка \ п. 22 і, в деякій мірі, можна сказати, що вони є пога- ними копіями середньодніпровських застібок [Сымонович, 1989, рис. 12, 4] 1. Датування фібул визначається до- сить надійно за рядом закритих ком- плексів (Успенка \ п. 1654, Маслове \ п. 87, Косанове \ п. 4-1961, Каборга \ п. 8, Городок та ін.), звідки походять гребені з прямими плічками і дуго- подібним грифом, високими сферични- ми і підтрикутними спинками, пряжки округлої форми із сильно потовщеною передньою частиною. Все це дозволяє синхронізувати фібули цього типу в ці- лому з фазою D1. Не виключено, що їх поява пов’язана з фазою С3. Не запере- чують цього і інші комплекси з менш вираженими хронологічними показ- никами Боромля \ п. 7, Бугаївка \ пп. 61, 71, Компанійці \ п. 37, 118, 174, Обухів-1а \ п. 17, Привільне \ п. 1. Тип 8 об’єднує фібули, корпус яких виготовлено з пластини і має ніжку у вигляді ромба. Спинки фібул цього типу частіше всього фасетовані, іноді додатково піддано обробці і весь корпус Леськи (рис. 14, 4). В деяких випадках корпуси не мають слідів додаткової обробки Черняхів, можливо Масло- во (рис. 14, 5, 7). Приймачі фібул цього типу можуть бути викувані від середини ніжки (рис. 14, 1—11). Територіально подібні фібули сконцентровані між Дніпром і Сіверським Дін- цем (рис. 14, 12). Фібул цього типу небагато, більшість знахі- док носить випадковий характер і багато засті- бок мають специфічні риси в конструкції при- ймача, пропорціях ніжки і т. п. Не виключено, що з накопиченням матеріалу буде можливо диференціювати цей тип на варіанти, нап- риклад, за розміщенням максимального роз- ширення ніжки, характером обробки корпусу і т. п. 1. Щиро дякую І.О. Гавритухіну за наданий рисунок фібули з цього поховання. рис. 11. Фібули 6-го типу: 1 — Черкаси- Центр, п. 71; 2 — Нагорне-2, п. 12; 3 — Градизьк; 4 — Велика Бугаївка, к. ш.; 5 — Черняхів; 6 — Обухів-1а, к. ш.; 7 — Журавка-Ольшанска, к. ш.; 8 — карта поширення воїнських фібул 6-го типу рис. 12. Фібули 7-го типу: 1, 2 — Боромля, п. 7; 3, 8—10, 13, 17, 18, 20, 24, 26, 28 — Градизьк; 4, 7 — Велика Бугаївка, п. 61, 71; 5, 23 — Успенка, п. 1654; 6, 16 — Привільне, к. ш.; 11, 12, 27 — Компанійці, п. 118, 124; 14 — Курники, п. 17; 15 — Косанове, п. 4—1961; 19 — Войтенки, п. м.; 21 — Черняхів, к. ш.; 22 — Городок, п. 3; 25 — Обухів-1а, п. 19 199 Петраускас О.В. Фібули воїнського типу черняхівської культури Датування утруднене, можливе тільки за загаль- ним «хронологічним контекстом» пам’яток, де вони знайдені. Так колекція знахідок пізньоримського часу із Градизьку та Войтенків датується широко в межах функціонування культури, Черняхівський могильник, Леськи і Головчино в межах фаз С3— D1. Більш чітко дату цих фібул визначає комплекс поховання 24 в Слобозеї-Кишкерень, який добре датується пряжкою в межах фази D1 [Левинский, 1999, рис. 20, 21] і в Міхалішені, поховання 279 з гребенем третього типу за З. Томас, поховання 300 із калачеподібною пряжкою [Şovan, 2005, Pl. 155, M279; Pl. 167, M300]. Таким чином, аналіз черняхівських фібул із коротким суцільним приймачем, т. зв. воїнсь- кого типу дозволяє зробити деякі висновки: 1. Поширення фібул воїнського типу на те- риторії черняхівської культури показує, що в основному вони сконцентровані в лісостеповій зоні басейнів Західного Бугу та Дніпра. Віднос- но рідко вони зустрічаються на Волині, Дністрі і в Причорномор’ї (рис. 2). Не виклю- чено, що після повної публікації ма- теріалів могильників в Нагорному та Біленькому статистична картина в регіональному поширенні фібул воїнського типу дещо зміниться. Од- нак, як мені видається, в західному регіоні черняхівської культури, на- віть із врахуванням матеріалів Мол- дови і Румунії, картина принципово не зміниться. 2. Із восьми виділених типів фі- бул чотири займають чітку пози- цію у відносній хронології. Появу воїнських фібул в черняхівській культурі слід пов’язувати із фа- зою С2, можливо кінцем фази С1b Дем’янів, Петриківці, Чернелів- Руський. Ці взірці фібул централь- ноєвропейського походження, які потрапляють на територію верх- нього Дністра і Волині із носіями пшеворської та вельбарської куль- тур. Не виключено, що ці фібули послужили взірцем для застібок із брусків з вузькою ніжкою і фасе- тованим корпусом, які, очевидно, вже є продуктом місцевого вироб- ництва (рис. 3; 15). Слід звернути увагу на те, що ранні форми фібул із суцільним приймачем з пам’яток Подніпров’я відрізняються від «за- хідноєвропейських» прототипів. Ос- новні регіони «європейських» фібул із суцільним приймачем Верхнє Подністров’я (Бовшів, Дем’янів, Одайя) Поділля (Чернелів, Петриківці). Для фази С3 характерні фібули із вузькою ніжкою і корпусами брускового або пластинчас- того видів. Пізніми формами воїнських фібул, фаза D1, є тип із стрічковим корпусом і трапе- цеподібною ніжкою (тип 7). Для фіналу культу- ри характерні фібули типу Київ (рис. 15). Серійність, масовість виробництва власне черняхівських фібул воїнського типу почи- нається від фібул з пластинчастим корпусом і вузькою ніжкою (тип 5), і датується почат- ком 4 ст., тобто початком фази С3. Саме на цих фібулах формується власне черняхівсь- кий тип «воїнських фібул», який регіонально прив’язаний до території Середнього Дніпра (Дніпро — Сіверський Донець). В наступні часи розвиток форми ішов у напрямку роз- ширення нижньої частини ніжки типи 6 і 7 (рис. 15). рис. 13. Закриті комплекси з фібулами 7-го типу: А — Косанове, п. 4—1961; Б — Успенка, п. 1654; В — карта по- ширення воїнських фібул 7-го типу Петраускас О.В. Фібули воїнського типу черняхівської культури 200 рис. 14. Фібули 8-го типу: 1, 8—11 — Градизьк; 2 — Середнє Подніпров’я; 3 — Войтенки; 4 — Леськи; 5 — Масло- во, п. 75; 6 — Головчино; 7 — Черняхів; 8 — карта поширення воїнських фібул 8-го типу 201 рис. 15. Схема роз- витку морфології і відносної хронології фібул із коротким суцільним прийма- чем за матеріалами черняхівської куль- тури України: 1— 2 — Київ; 3 — Мас- лове, п. 87; 4, 10, 11 — Градизьк; 5 — Успенка, п. 1654; 6 — Боромля, п. 7; 7 — Обухів-1а, п. 19; 8 — Компанійці, п. 118; 9 — Обухів- 1а, п. 7; 12 — Вели- ка Бугаївка, п. 75; 13 — Гаврилівка, п. 31; 14 — Одайа, п. 29; 15 — Обухів- 1а, к. ш.; 16 — Раківець, п. 14; 17 — Велика Бугаївка, п. 55; 18 — Обухів-1а, к. ш.; 19 — Оленів- ка; 20 — Войтен- ки; 21 — Велика Бугаївка, п. 117; 22 — Журавка Ольшанська, п. 34; 23 — Башмачка; 24 — Велика Бу- гаївка, п. 165; 25 — Привільне, п. 10; 26 — Демянів; 27— 28 — Петриківці, п. 5 та 17; 29 — Чернелів-Руський, п. 298 Петраускас О.В. Фібули воїнського типу черняхівської культури 202 Д од ат ок 1 . К ат ал ог в ої нс ьк их ф іб ул ч ер ня хі вс ко ї к ул ьт ур и з те ри то рі ї У кр аї ни . № Ти п № н а ка рт і П ам ’ят ка Ад мі ні ст ра ти вн а пр ив ’яз ка Ти п па м’ ят ки Ти п ко мп ле кс у Л іт ер ат ур а і д ж ер ел а 1 2 1 Ба ш ма чк а Д ні пр оп ет ро вс ьк а об л. , С ол он ян сь ки й р- н по с. к. ш . См ил ен ко , 1 99 2. 2 4 2 Бі ле нь ке О де сь ка об л. , Б ел го ро д- Д ні ст ро вс ьк ий р -н мо г. ТП -7 6 Га вр ит ух ин , 2 00 7, с. 9 — 71 . 3 4 2 Бі ле нь ке Та м са мо « ТП -1 99 Ри су но к І.О . Г ав ри ту хі на 4 4 (?) 3 Бо вш ів Ів ан о- Ф ра нк ів сь ка об л. , Г ал иц ьк ий р -н по с. Ж ит ло 1 8 Ба ра н, 1 98 1, та бл . X XX , 1 2; L VI I, 22 — 32 . 5 ? 3 Бо вш ів Та м са мо « к. ш . — « — , т аб л. X XX , 1 3; L Х, 2 3. 6 7 4 Бо ро мл я Су мс ьк а об л. , Т ро ст ян ец ьк ий р -н мо г. ТП С- 7 Н ек ра со ва , 2 00 6, с. 8 7— 20 0, р ис . 5 , 1 3, 1 4. 7 7 4 Бо ро мл я Та м са мо « « — « — , р ис . 5 , 1 3, 1 4. 8 6 5 Ве ли ка Б уг аї вк а- 1 К иї вс ьк а об л. , В ас ил ьк ів сь ки й р- н « к. ш . П ет ра ус ка с, Ш иш ки н и др ., О тч ет ы за 19 95 — 20 05 гг . 9 7 5 Та м са мо Та м са мо « ТП З- 61 — « — 10 1 5 Та м са мо Та м са мо « ТП С- 55 — « — 11 7 5 Та м са мо Та м са мо « ТП С- 71 — « — 12 7 5 Та м са мо Та м са мо « « — « — 13 1 5 Та м са мо Та м са мо « ТС -7 5 — « — 14 2 5 Та м са мо Та м са мо « ТС -1 17 — « — 15 3 5 Та м са мо Та м са мо « по хо ва нн я со ба к- 16 5 — « — 16 7 6 Во йт ен ки Ха рк ів сь ка об л. , В ал кі вс ьк ий р -н по с. к. ш . Ба ку ме нк о и д р. , 2 00 6, с. 8 — 10 9. 17 8 6 Та м са мо Та м са мо « « — « — , с . 6 1— 64 . 18 4 6 Та м са мо Та м са мо « « — « — 19 4 6 Та м са мо Та м са мо « « — « — 20 4 6 Та м са мо Та м са мо « « — « — ; з а по то чн ен им р ис . І .О . Г ав ри ту хі на . 21 1 6 Та м са мо Та м са мо « « Ба ку ме нк о и д р. , 2 00 6, с. 6 1— 64 . 22 1 6 Та м са мо Та м са мо « « — « — 23 2 6 Та м са мо Та м са мо « « — « — 24 7 6 Та м са мо Та м са мо « « — « — 25 7 6 Та м са мо Та м са мо « « — « — 26 2 (а бо 6 ) 7 Во ск ре се нс ьк е Ч ер ні гів сь ка об л. , В ар ви нс ьк ий р -н « сп ор .2 Ж ар ов а, Ж ар ов , Т ер пи ло вс ьк ий , 2 00 4, с. 12 5— 12 6. 27 7 (?) 8 Ви со ко пі лл я Ха рк ів сь ка об л. , В ал кі вс ки й р- н « к. ш . Ба ку ме нк о и д р. , 2 00 6, с. 6 1— 64 . 28 3 9 Га вр ил ів ка Хе рс он сь ка об л. , Н ов ов ор он цо вс ьк ий р -н мо г. ТС -3 1 Pe tr au sk as , 2 00 3, A bb . 2 1, 8 . 29 8 10 Го ло вч ин о Ро сія , Б іл го ро дс ьк а об л. по с. Га вр ит ух ин , 2 00 7, с. 9 — 71 , р ис . 1 1, 3 2. 30 ? 11 Гл ев ах а К иї вс ьк а об л. , В ас ил ьк ів сь ки й р- н « к. ш . Те рп ил ов ск ий , 1 98 9, с. 2 31 — 24 7. 31 5 11 Гл ев ах а Та м са мо « « — « — , 1 99 9, р ис . 5 , 4 . 32 7 12 Гр ад из ьк П ол та вс ьк а об л. , Г ло би нс ьк ий р -н по с. (?) « Ру тк ов ск ая , 1 97 9, р ис . 2 0, 2 ; П ам ят ни ки .., 19 85 , с . 3 2— 35 . 33 8 12 Та м са мо Та м са мо « « Ру тк ов ск ая , 1 97 9, р ис . 3 3, 1 . 34 4 12 Та м са мо Та м са мо « « — « — , 2 . 203 Петраускас О.В. Фібули воїнського типу черняхівської культури 35 4 12 Та м са мо Та м са мо « « — « — , 3 . 36 8 12 Та м са мо Та м са мо « « — « — , 4 . 37 4 12 Та м са мо Та м са мо « « — « — , 5 . 38 7 12 Та м са мо Та м са мо « « — « — , 7 . 39 1 12 Та м са мо Та м са мо « « — « — , 8 . 40 7 12 Та м са мо Та м са мо « « — « — , 9 . 41 6 12 Та м са мо Та м са мо « « — « — , 1 0. 42 7 12 Та м са мо Та м са мо « « — « — , 1 3. 43 5 12 Та м са мо Та м са мо « « — « — , 1 4. 44 7 12 Та м са мо Та м са мо « « — « — , 1 6. 45 8 12 Та м са мо Та м са мо « « — « — , 1 7. 46 7 12 Та м са мо Та м са мо « « — « — , 1 8. 47 7 12 Та м са мо Та м са мо « « — « — , 2 0. 48 7 12 Та м са мо Та м са мо « « — « — , 2 2. 49 12 Та м са мо Та м са мо « « — « — , 2 3. 50 4 (а бо 1 ) 12 Та м са мо Та м са мо « « Ру тк ов ск ая , 1 97 9, р ис . 3 2, 2 . 51 4 12 Та м са мо Та м са мо « « — « — , 4 . 52 5 12 Та м са мо Та м са мо « « — « — , 5 . 53 5 12 Та м са мо Та м са мо « « — « — , 6 . 54 7 12 Та м са мо Та м са мо « « — « — , 8 . 55 7 12 Та м са мо Та м са мо « « — « — , 9 . 56 7 12 Та м са мо Та м са мо « « — « — , 1 0. 57 7 12 Та м са мо Та м са мо « « — « — , 1 2. 58 7 12 Та м са мо Та м са мо « « — « — , 1 3. 59 7 12 Та м са мо Та м са мо « « — « — , 1 6. 60 7 12 Та м са мо Та м са мо « « — « — , 1 8. 61 5 12 Та м са мо Та м са мо « « — « — , 1 9. 62 5 12 Та м са мо Та м са мо « « — « — , 2 0. 63 5 12 Та м са мо Та м са мо « « — « — , 2 1. 64 5 12 Та м са мо Та м са мо « « — « — , 2 2. 65 7 12 Та м са мо Та м са мо « « — « — , 2 3. 66 7 12 Та м са мо Та м са мо « « — « — , 2 4. 67 8 12 Та м са мо Та м са мо « « — « — , 2 5. 68 8 12 Та м са мо Та м са мо « « — « — , 2 7. 69 4 (а бо 8 ) 12 Та м са мо Та м са мо « « — « — , 2 6. 70 1 13 Д ем ’ян ів Ів ан о- Ф ра нк ів сь ка об л. , Г ал иц ьк ий р -н по с. « Ба ра н, 1 98 1, Т аб л. X XI X, 1 7. 71 7 14 Д ми тр ів ка -3 П ол та вс ьк а об л. , К ом со мо ль сь ки й р- н « « П ов ід ом ле нн я Ю .Ю . Б аш ка то ва 72 7 (а бо 8 ) 15 Ж ов ні н- П ри ст ан ь Ч ер ка сь ка об л. , Ч ор но ба їв ск ий р -н мо г. « Ру тк ов ск ая , 1 97 9, р ис . 7 , 4 . 73 5 15 Та м са мо Та м са мо « « — « — , 8 . 74 1 16 Ж ур ав ка О ль ш ан сь ка Ч ер ка сь ка об л. , К ор су нь -Ш ев че нк ів сь ки й р- н « ТП С- 34 Сы мо но ви ч, 1 96 3, С . 8 0— 83 ; 1 96 4б , с . 8 — 12 . 75 6 16 Та м са мо Та м са мо по с. к. ш . О бл ом ск ий , 1 99 9, р ис . 4 , 1 7. Петраускас О.В. Фібули воїнського типу черняхівської культури 204 З а к і н ч е н н я д о д а т к у 1 . № Ти п № н а ка рт і П ам ’ят ка Ад мі ні ст ра ти вн а пр ив ’яз ка Ти п па м’ ят ки Ти п ко мп ле кс у Л іт ер ат ур а і д ж ер ел а 76 7 17 К аб ор га -4 (с . О се тр iв ка ) М ик ол аї вс ьк а об л. , О ча кі вс ьк ий р -н мо г. ТП С- 8 М аг ом ед ов , 1 97 9, с. 2 4— 62 . 77 4 18 К иї в « ТП С Ам бр оз , 1 96 6, та бл . 1 0, 1 4. 78 ? 19 К об ил ля Те рн оп іл ьс ьк а об л. , З ба ра зь ки й р- н по с. к. ш . Ст ро це нь , 2 00 8, р ис . 6 4, 7 . 79 7 20 К ом па ні йц і П ол та вс ьк а об л. , К об ел яц ьк ий р -н мо г. ТП С- 11 8 Н Ф ІА Н АН У 80 7 20 Та м са мо Та м са мо « « — « — 81 7 20 Та м са мо Та м са мо « ТС У- 37 — « — 82 7 20 Та м са мо Та м са мо « ТП С- 17 4 Н ек ра со ва , 2 00 6, с. 8 7— 20 0. 83 7 21 К ос ан ов е Ві нн иц ьк а об л. , Г ай си нс ьк ий р -н « ТП С- 4- 19 61 Pe tr au sk as , 2 00 3, A bb . 3 2, 2 , 3 . 84 7 21 Та м са мо Та м са мо « « — « — 85 7 21 Та м са мо Та м са мо « ТП З_ 17 -1 96 1 Pe tr au sk as , 2 00 3, A bb . 4 1, 9 . 86 ? 21 Та м са мо Та м са мо « к. ш . — « — , A bb . 6 1, 9 . 87 7 22 К ур ни ки Ві нн иц ьк а об л. , Т ив рі вс ьк ий р -н « ТП С- 17 М аг ом ед ов , 1 99 9, р ис . 1 1, 2 . 88 8 23 Л ес ьк и Ч ер ка сь ка об л. , Ч ер ка сь ки й р- н по с. к. ш . См ил ен ко , Б ра йч ев ск ий , 1 96 7, с. 3 5— 61 . 89 5 24 М ал а Д ан ил ів ка Ха рк ів сь ка об л. , Х ар кі вс ьк ий р -н « п. м . Ба ку ме нк о и д р. , 2 00 6, с. 6 1— 64 . 90 7 25 М ал оп ол ов ец ьк е- 2 К иї вс ка об л. , Ф ас ті вс ьк ий р -н « « П ов ід ом ле нн я С. Д . Л ис ен ка . 91 7 26 М ас ло ве Ч ер ка сь ка об л. , Ш по ля нс ьк ий р -н мо г. ТП С- 87 П ет ро в, 1 96 4, р ис . 9 , 3 3. 92 8 (?) 26 Та м са мо Та м са мо « ТП С- 75 — « — , 8 , 1 0. 93 6 27 Н аг ор не -2 О де сь ка об л. , Р ен ій сь ки й р- н « 12 Гу дк ов а, Р ос ох ац ки й, Ф ок ее в, 1 99 7, с. 4 2— 43 , р ис . 1 , 8 . 94 4 27 Та м са мо Та м са мо « 46 Ва си ль ев , 2 00 8. 95 7 28 Н ов ий Г ор од ок (Г ор о- до к) М ик ол аї вс ка об л. , В ес ел ин ів сь ки й р- н « ТП С- 3 М аг ом ед ов , 1 97 9а , с . 1 05 — 11 4. 96 7 28 Та м са мо Та м са мо « « — « — 97 7 28 Та м са мо Та м са мо « « — « — 98 5 29 О бу хі в 1- А К иї вс ьк а об л. , О бу хі вс ьк ий р -н « ТП С- 7 К ра вч ен ко и д р. , 2 00 7. 99 7 29 Та м са мо Та м са мо « ТС -1 9 — « — 10 0 6 29 Та м са мо Та м са мо « к. ш . — « — 10 1 5 29 Та м са мо Та м са мо « « — « — 10 2 5 29 Та м са мо Та м са мо по с. п. м . Ро зв ід ки 2 00 7 р. , Н Ф Л АІ Н П У. 10 3 7 30 О гу ль ці Ха рк ів сь ка об л. , В ал кі вс ьк ий р -н « « Ба ку ме нк о и д р. , 2 00 6, с. 6 1— 64 . 10 4 5 31 О да я Ч ер ні ве ць ка об л. , З ас та вн ів сь ки й р- н мо г. ТП С- 29 Н ик ит ин а, 1 99 6. 10 5 5 31 Та м са мо Та м са мо « « — « — 10 6 5 32 О ле ні вк а К иї вс ьк а об л. , Ф ас ті вс ки й р- н по с. к. ш . К ра вч ен ко и д р. , 2 00 7. 10 7 1 (а бо 2 ) 33 О ст рі в Те рн оп іл ьс ка об л. , Т ер но пі ль сь ки й р- н мо г. ТП С Ст ро це нь , 2 00 8, р ис . 8 4, 5 . 10 8 3 (?) 34 П ар тм аш ев е За по рі зь ка я об л. , З ап ор із ьк ий р -н по с. п. м . Ан то но ва , 2 00 1, с. 8 — 9, р ис . 1 , 7 — 9. 10 9 7 34 Та м са мо Та м са мо « « — « — 11 0 6 (?) 34 Та м са мо Та м са мо « « — « — 205 Петраускас О.В. Фібули воїнського типу черняхівської культури 11 1 3 34 Та м са мо Та м са мо « « — « — 11 2 7 35 П ер ес іч не Ха рк ів сь ка об л. , Д ер га чо вс ьк ий р -н мо г. П ох ов ан ня Л уц ке ви ч, 1 94 8, с. 1 64 — 17 8, та бл . І , 7 . 11 3 4 чи 8 36 П ет рі вс ьк е Ха рк ів сь ка об л. п. м. Си би ле в, 1 92 6, та бл . X XX I, 6. 11 4 1 37 П ет ри кі вц і-I Ві нн иц ьк а об л. , Х мі ль ни ць ки й р- н мо г. 17 М аг ом ед ов , 2 00 1, р ис . 6 8, 8 . 11 5 1 37 Та м са мо Та м са мо « 5 М аг ом ед ов , Л ев ад а, 1 99 3, с. 9 2— 93 , р ис . 1 , 1 . 11 6 3 38 П ри ві ль не За по рі зь ка об л. , В ер хн ьо хо рт иц ьк ий р -н « ТП С- 10 К ух ар ен ко , 1 95 5, с. 1 25 — 15 2. 11 7 7 38 Та м са мо Та м са мо « ТП С- 1 — « — 11 8 1 38 Та м са мо Та м са мо « к. ш . — « — 11 9 7 38 Та м са мо Та м са мо « к. ш . — « — 12 0 7 39 П ’ят ни ць ке Ха рк ів сь ка об л. , Ч уг уї вс ьк ий р -н по с. п. м . Ба ку ме нк о и д р. , 2 00 6, с. 6 1— 64 . 12 1 4 (?) 40 Ра ко ве ць -Ч ес ні вс ьк ий Те рн оп іл ьс ьк а об л. , З ба ра зь ки й р- н мо г. ТП С- 14 Ви но ку р, О ст ро вс ки й, 1 96 7, с. 1 44 — 15 9. 12 2 1 41 Ро ма но ве С ел о Те рн оп іл ьс ьк а об л. , З ба ра зь ки й р- н « Sc hu lz e, 19 77 , S . 1 5 12 3 4 42 Се ре дн є П од ні пр ов ’я п. м . Га вр ит ух ин , 2 00 7, с. 9 — 71 . 12 4 4 42 Та м са мо Та м са мо « Ха не нк о Б .Н . и В .Н ., 19 01 , с . 1 9, та бл . I V, 14 4. 12 5 4 42 Та м са мо Та м са мо « Га вр ит ух ин , 2 00 7, с. 9 — 71 . 12 6 8 42 Та м са мо Та м са мо « — « — 12 7 7 43 Ус пе нк а Су мс ьк а об л. , Б ур ин сь ки й р- н мо г. ТП С- 16 54 Н ек ра со ва , 2 00 6, с. 8 7— 20 0. 12 8 7 43 Та м са мо Та м са мо « « — « — 12 9 7 44 Ф ур ма ні вк а О де сь ка об л. , К іл ій сь ки й р- н « ТП С- 22 Сы мо но ви ч, 1 98 9, с. 1 43 — 16 3; Р ис ун ок ч ас - ти ни ф іб ул и на да но І. О . Г ав ри ту хі ни м. 13 0 4 45 Ч ер еп аш ин ці Ві нн иц ьк а об л. , К ал ин ів сь ки й р- н « к. ш . Л ев ад а, 2 00 3, с. 1 2— 19 . 13 1 ? 46 Ч ер еп ин Л ьв ів сь ка об л. , П ус то ми ті вс ьк ий р -н « Ба ра н, 1 98 1, та бл . X XX I, 4, 8 , 1 0. 13 2 6 47 Ч ер ка си -Ц ен тр Ч ер ка сь ка об л. « по х. 7 1 К уш та н, 2 00 0, с. 3 2— 34 . 13 3 1 48 Ч ер не лі в- Ру сь ки й Те рн оп іл ьс ьк а об л. , Т ер но пі ль сь ки й р- н « по х. 1 37 П ов ід ом ле нн я В. С. Т ил іщ ак а. 13 4 4 (?) 48 Та м са мо Та м са мо « по х. 2 5 — « — 13 5 1 48 Та м са мо Та м са мо « по х. 2 98 — « — Петраускас О.В. Фібули воїнського типу черняхівської культури 206 Амброз А.К. Фибулы юга Европейской части СССР. II в. до н. э. — IV в.н. э. // САИ. — 1966. — Вып. Д I- 30. Антонова А.Л. Фибулы поселения Портмашево // АВУ 2000—2001. — К., 2002. — С. 8—9. Бакуменко К.и., Бейдин Г.В., Григорьянц М.Н., Дидык В.В. Фибулы римского времени верховьев Ворсклы и Северского Донца // Древности римского времени на Слобожанщине. — Харьков. — 2006. — С. 8—109. Баран В.Д. Черняхівська культура: За матеріалами верхнього Дністра і Західного Бугу. — К., 1981. Белявец В. Беларускае Заходняе Палессе ў перы- яд правінцыйнарымскіх уплываў — стан і перс- пектывы даследаванняў // Wspólnota dziedzictwa kulturowego ziem Białorusi i Polski. — Warszawa, 2004. — S. 227—265. Винокур и.С., Островский М.и. Раковецкий мо- гильник // МИА. — 1967. — № 139. — С. 144—159. Гавритухин и.О. Финал черняховской культуры // РСМ (Восточная Европа в середине І тыс. н. э.). — М., 2007. — Вып. 9. — С. 9—71. Гопкало О.В. Бусы и подвески черняховской культу- ры. — К., 2008. Гороховский е.Л. Хронология ювелирных изделий первой половины I тыс. н. э. Лесостепного Поднепро- вья и Южного Побужья: Автореф. дисс. ... канд. ист. наук: 07.00.06 / Ин-т арх. АН УССР. — К., 1988. Гудкова А.В., росохацкий А.А., Фокеев М.М. Работы на могильнике черняховской культуры Нагорное II в 1993 г. // АДУ 1993 р. — 1997. — С. 42—4. Жарова Т.М., Жаров Г.В., Терпиловський р.В. До- слідження на новобудовах у Чернігівській та Сум- ській областях // АВУ 2002—2003рр. — К., 2004. — С. 125—126. Кравченко Н.М., Петраускас О.В., шишкин р.Г., Петраускас А.В. Памятники археологии поздне- римского времени Правобережной Киевщины. — К., 2007. Кухаренко Ю.В. Поселение и могильник полей пог- ребений в с. Привольном // СА. — 1955. — Т. XXII. — С. 125—152. Левада М. Могильник Черепашинці: спроба архівної реконструкції досліджень археологічної пам’ятки // Пам’ятки України: історія та культура. — 2003. — Ч. 4. — С. 12—19. Левинский А.Н. Лазо — могильник финальной фазы черняховской культуры в Молдове // Stratum+. — 1999. — № 4. — С. 121—166. Луцкевич І.Н. Матеріали до карти поширення пам’яток культури полів поховань на території Харківської області // Археологія. — 1948. — Т. 2. — С. 164—178. Магомедов Б.В. Каборга IV (раскопки 1973— 1974 гг.) // Могильники черняховской культуры. — М. — 1979. — С. 24—62. Магомедов Б.В. Могильник у городища Городок на Южном Буге // Памятники древних культур Север- ного Причерноморья. — К., 1979а. — С. 105—114. Магомедов Б.В. Черняховский могильник Курни- ки на Южном Буге // Stratum+. — 1999. — № 4. — С. 102—120. Магомедов Б.В. Черняховская культура. Проблема этноса. — Lublin, 2001. Магомедов Б.В., Левада М.є. Розкопки черняхiвсь- кого могильника в с. Петрикiвцi // АДУ 1992 року. — К., 1993. — С. 92—93. Некрасова А.Н. Памятник черняховской культу- ры Днепровского Левобережья // Бібліотека Vita Antiqua (Готы и Рим). — К., 2006. — С. 87—200. Никитина Г.Ф. Могильники черняховской культуры в Северной Буковине и Бессарабии. — М., 1996. Обломский А.М. Поселение Журавка Ольшанская в Среднеи Поднепровье (опыт культурно-хроноло- гического анализа материалов) // Гістарычна-археа- лагічны зборнік. — Минск, 1998. — № 13. — С. 59— 87. Памятники материальной культуры древней и сред- невековой Полтавы. Каталог выставки. Полтава. — 1985. — С. 32—35. Петраускас А.В., Петраускас О.В. Про деякі особ- ливості технології та хронології гончарних горщиків черняхівських пам’яток Постугняння. // Археологіч- ні студії. — Київ; Чернівці, 2008. — Вип. 3. — С. 53— 97. Петраускас О.В. Хронология некоторых типов гон- чарных кувшинов черняховской культуры лесостеп- ной Украины // Древности Центральной и Восточ- ной Европы эпохи римского влияния и переселения народов. — Калининград, 2008. — С. 88—103. Петраускас О.В. Час появи та деякі особливості роз- витку трупопокладень із західною орієнтацією в чер- няхівській культурі (за даними могильників Украї- ни) // (у друку). Петров В.П. Масловский мог. на р. Товмач (по мате- риалам раскопок П.И. Смоличева и С.С. Гамченко в 1926, 1928 и 1929 гг.) // МИА. — 1964. — № 116. — С. 118—167. Петров В.П. Черняховский могильник (По мате- риалам раскопок В.В. Хвойко в 1900—1901 гг.) // МИА. — 1964. — № 116. — С. 53—117. рутковская Л.М. Археологические памятники IV—V вв. в районе Кременчугского моря (Украи- на) // Slovenska archeologia. — 1979. — Т. XXVII/2. — S. 317—364. Смиленко А.Т. Городище Башмачка III—IV в. н. э. — К., 1992. Сибилев Н.В. Древности Изюмщины. — Изюм, 1926. Смиленко А.Т., Брайчевский М.Ю. Черняховс- кие поселения в с. Леськи близ города Черкассы // МИА. — 1967. — № 139. — С. 35—61. Строцень Б.С. Черняхівська культура Західного Поділля. — Тернопіль, 2008. Сымонович Э.А. Работы на черняховских памятни- ках в Приднепровье // КСИА. — 1963. — Вып. 94. — С. 80—87. Сымонович Э.А. Стеклянные кубки из Журавки // КСИА. — 1964. — Вып. 102. — С. 8—12. Сымонович Э.А. Новые работы в Черняхове // МИА. — 1967. — № 139. — С. 5—27. Сымонович Э.А. Придунайский могильник Фура- мановка // Могильники черняховской культуры. — 1989. — С. 143—163. Терпиловский р.В. К проблеме контактов киевс- кой и вельбарской культур // Kultura wielbarska w młodszym okresie rzymskim (In: J. Gurba / A. Kokowski (Hrsg)). — Lublin, 1989. — Т. II. — С. 231—247. Терпиловський р.В. Київський горизонт поселення Глеваха // Археологія. — 1999. — № 4. — С. 95— 107. Терпиловський р.В., Петраускас О.В. Черняхівські поховання могильника Дідів Шпиль на Канівщині // Археологія. — 2005. — № 1. — С. 58—69. ханенко Б.Н. и В.Н. Древности Среднего Поднепро- вья. — К., 1901. — Вып. IV. шаров О.В. Хронология могильников Ружичанка, Косаново, Данчены и проблема датировки черняхов- ской керамики // Проблемы хронологии эпохи латена и римского времени. — СПб., 1992. — С. 158—207. 207 Петраускас О.В. Фібули воїнського типу черняхівської культури шишкин р.Г. Хронологические признаки трехслой- ных гребней черняховской культуры // Сучасні про- блеми археології. — К., 2002. — С. 244—246. щукин М.Б., щербакова Т. А. К хронологии могиль- ника Данчены // Рафалович И.А. Данчены. Могиль- ник черняховской культуры III—IV вв. н. э. — Ки- шинев, 1986. — С. 177—219. almgren O. Studien über nordeuropäische Fibelformen der ersten nachchristlichen Jahrhunderte mit Berüksichtigung der provinzialrömischen und südrussischen Formen. Mannus-Bibliothek (Hg. Prf. Dr. Gustaf Kossinna). — Leipzig, 1923. — № 32. Eggers H.-J. Der römische Import im freien Germanien. — Hamburg, 1951. Godbowski K. The Chronology of the Late Roman and Early Migration Periods in Central Europe // Zeszyty Naukowe UJ. — Kraków, 1970. Ionica I. Chronologie der Sintana-de-Mureє- Černjachov-Kultur // Peregrinatio gothica (AB. — VII). — 1986. — S. 295—351. Jaskanis J. Cecele. Ein Graeberfeld der Wielbark- Kuitur in Ostpolen // Monumenta archaeologica barbarica. — Krakow, 1996. — T. 2. Kokowski a. Die Maslomecz-Gruppe. Ihre Chronologie und Beziehungen innerhalb des gotischen Kulturkreises — Ein Beispiel fuer den kulturellen Wandel der Goten im Verlauf ihrer Wanderungen // Bericht der roemisch-germanischen Kommission. — 1997. — Bd. 78. — Mainz am Rein. — 1998. — S. 641— 833. Kokowskij a. Goci. Od Skandzy do Campi Gothorum. Warszawa. — 2007. Mitrea b., Preda C. Necropole din secolul al IV-lea in Muntenia. — Bucuresti. — 1966. Petrauskas O.V. Die Graeberfelder der Černjachov- Kultur von Kosanovo und Gavrilovka — eine vergleichende Studie zu Chronologie, Bestattungssitten und ethnokulturellen Besonderheiten // Bericht der roemisch-germanischen Kommission. — 2003. — Bd. 83. — S. 224—351. Schulze M. Die Spaetkaiserzeitlichen Armbrustfibeln mit festem Nadelhalter (Gruppe Almgren VI.2) // Antiquitas. — 1977. — R. 3. — Bd. 19. Şovan O. Necropola de tip Sîntana de Mureş-Černjachov de la Mihălăşeni (Judetul-Botoşani). — Tărgoviste. — 2005. Thomas S. Studien zu den germanischen Kaemmen der roemischen Keiserzeit // Arbeits- und Forschungsberichte zur saechsischen Bodendenkmalpflege. — 1960. — Bd. 8. — S. 54—215. Васильев А.А. Сарматы и черняховское население Буджака во второй половине III — начале V вв. н. э.: Дисс. … канд. ист. наук. — Ф. 12. — № 878. Петраускас О.В. Отчет о раскопках могильника черняховской культуры у с. Великая Бугаевка Ва- сильковского р-на Киевской обл. в 1995 г. // НА ІА НАН України. — № 1995/99. Петраускас О.В. Отчет о раскопках могильника черняховской культуры у с. Великая Бугаевка Ва- сильковского р-на Киевской обл. в 1996 г. // НА ІА НАН України. — № 1996/84. Петраускас О.В., шишкин р.Г., Бабенко р.В. Отчет о раскопках могильника черняховской культуры у с. Великая Бугаевка Васильковского р-на Киевской обл. в 1998 г. // НА ІА НАН України. — № 1998/71. Петраускас О.В., шишкин р.Г. Отчет о раскоп- ках могильника черняховской культуры у с. Вели- кая Бугаевка Васильковского р-на Киевской обл. в 1999 г. // НА ІА НАН України. — № 1999/45. Петраускас О.В., шишкин р.Г., Бабенко р.В. Отчет об археологических исследования совместной экспе- диции НАН Украины и НПУ им. М.П. Драгоманова в Киевской области в 2005 г. // НА ІА НАН України. O. V. P e t r a u s k a s fIbulas of voInsK’s tyPes of chernyahIv culture (for materials of ukranian monuments) At the article is given information about the fibulas of voinsk’s types of chernyahiv culture. Described their territory of spread and was divided for types, groups and chronology.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-83738
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	XXXX-0122
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T13:25:43Z
publishDate	2010
publisher	Інститут археології НАН України
record_format	dspace
spelling	Петраускас, О.В. 2015-06-22T16:23:53Z 2015-06-22T16:23:53Z 2010 Фібули «воїнського типу» черняхівської культури (за матеріалами пам’яток України) / О.В. Петраускас // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2010. — Вип. 2. — С. 191-207. — укр. XXXX-0122 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/83738 У статті зібрано і проаналізовано інформацію про фібули «воїнського типу» черняхівської культури. Описано територію поширення, поділено їх за типами, групами та хронологією. At the article is given information about the fibulas of voinsk’s types of chernyahiv culture. Described their territory of spread and was divided for types, groups and chronology. uk Інститут археології НАН України Археологія і давня історія України Фібули «воїнського типу» черняхівської культури (за матеріалами пам’яток України) Fibulas of voinsk’s types of chernyahiv culture (for materials of Ukranian monuments) Article published earlier
spellingShingle	Фібули «воїнського типу» черняхівської культури (за матеріалами пам’яток України) Петраускас, О.В.
title	Фібули «воїнського типу» черняхівської культури (за матеріалами пам’яток України)
title_alt	Fibulas of voinsk’s types of chernyahiv culture (for materials of Ukranian monuments)
title_full	Фібули «воїнського типу» черняхівської культури (за матеріалами пам’яток України)
title_fullStr	Фібули «воїнського типу» черняхівської культури (за матеріалами пам’яток України)
title_full_unstemmed	Фібули «воїнського типу» черняхівської культури (за матеріалами пам’яток України)
title_short	Фібули «воїнського типу» черняхівської культури (за матеріалами пам’яток України)
title_sort	фібули «воїнського типу» черняхівської культури (за матеріалами пам’яток україни)
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/83738
work_keys_str_mv	AT petrauskasov fíbulivoínsʹkogotipučernâhívsʹkoíkulʹturizamateríalamipamâtokukraíni AT petrauskasov fibulasofvoinskstypesofchernyahivcultureformaterialsofukranianmonuments

Фібули «воїнського типу» черняхівської культури (за матеріалами пам’яток України)

Institution

Similar Items