І.П. Герета — дослідник черняхівської культури
У статті розглядається науковий доробок І.П. Герети, зокрема дослідження проблеми співвідношення черняхівської і вельбарської культур, вивчення «князівських» поховань, аналіз черняхівських ремісничих виробів у мистецтвознавчому аспекті. At the article is considered masterpiece of I.P. Gereta, here...
Saved in:
| Published in: | Археологія і давня історія України |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут археології НАН України
2010
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/83739 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | І.П. Герета — дослідник черняхівської культури / Н.С. Абашина // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2010. — Вип. 2. — С. 208-210. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859597687229251584 |
|---|---|
| author | Абашина, Н.С. |
| author_facet | Абашина, Н.С. |
| citation_txt | І.П. Герета — дослідник черняхівської культури / Н.С. Абашина // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2010. — Вип. 2. — С. 208-210. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологія і давня історія України |
| description | У статті розглядається науковий доробок
І.П. Герети, зокрема дослідження проблеми співвідношення черняхівської і вельбарської культур, вивчення «князівських» поховань, аналіз черняхівських ремісничих виробів у мистецтвознавчому аспекті.
At the article is considered masterpiece of I.P. Gereta,
here are presented especially investigation, problem
of correlation chernyhiv and velbarska culture,
studying of prince’s burying, analyzing of chernyahiv’s
handicraft wares in study of art aspect.
|
| first_indexed | 2025-11-27T22:22:51Z |
| format | Article |
| fulltext |
208
В статті розглядається науковий доробок
І.П. Герети, зокрема дослідження проблеми співвід-
ношення черняхівської і вельбарської культур, вив-
чення «князівських» поховань, аналіз черняхівських
ремісничих виробів у мистецтвознавчому аспекті.
К л ю ч о в і с л о в а: Герета І.П., черняхівська
культура, вельбарська культура, могильники, по-
ховальний обряд, Західне Поділля.
Дослідження пам’яток черняхівської культури
І.П. Герета почав у 1964 р., коли, працюючи в складі
Черняхівської експедиції Тернопільського краєзнав-
чого музею, він відкрив могильник і поселення побли-
зу с. Чистилів північніше Тернополя. У цьому ж році
на могильнику було розкопано чотири поховання за
обрядом тілопокладення [Герета, Харитонов, 1979].
Ще ряд черняхівських пам’яток був виявлений екс-
педицією під керівництом І.П. Герети у 1970—80-х ро-
ках. Це поселення біля с. Лозова, виявлене у 1971 р.,
могильники у селах Токи (1978 р.), Біла (1985 р.), Ро-
манівка і Великі Бірки (1987 р.). На кожній з цих
пам’яток І.П. Герета провів невеликі охоронні розко-
пки.
На Токівському могильнику було досліджено
дев’ять тілопокладень північної орієнтації та кено-
таф [Герета, 1979; 1981; 1985, 1995, с. 144—147]. На
могильнику у с. Біла виявлено сім поховань — чоти-
ри тілопокладення північної орієнтації, два тілоспа-
ленння і кенотаф [Герета, 1987; 1995, с. 147—148;
2002]. Два тілопокладення північної орієнтації роз-
копано на могильнику у с. Романівка [Герета, 1995,
с. 148], одне поховання, порушене будівельниками,
досліджене у сусідньому селищі міського типу Вели-
кі Бірки [Герета, 1995, с. 148—150].
Найвизначнішою пам’яткою, дослідженню якої
І.П. Герета присвятив значну частину свого життя,
є могильник черняхівської культури Чернелів-Русь-
кий. Цей могильник був відкритий влітку 1973 р. Під
час будівельних робіт у садибі одного з жителів села
Чернелів-Руський було знайдено кілька посудин чер-
няхівської культури. Директор сільської початкової
школи Р.П. Закоршмяний повідомив про знахідку
Тернопільський краєзнавчий музей. У серпні того ж
року на пам’ятці почалися рятівні розкопки експе-
диції музею під керівництвом І.П. Герети. Тоді було
досліджено п’ять тілопокладень і тілоспалення [Ге-
рета, 1974]. У наступному році, завдяки проведеним
І.П. Геретою розвідкам, за 200 м на схід від могиль-
ника було відкрите черняхівське поселення.
Дослідженням Чернелево-Руського могильни-
ка І.П. Герета займався щорічно впродовж 1974—
2000 років і розкопав практично всю доступну тери-
торію пам’ятки [Тиліщак, 2006]. Всього на могильнику
було відкрито 7000 м2 площі, на якій виявлено 315
поховань: 1 невизначене (можливо доби бронзи), 2
поморської культури, 288 черняхівської культури, 24
давньоруських.
Інформацію про розкопки черняхівських могиль-
ників із переліком найцікавіших знахідок І.П. Герета
регулярно публікував у щорічниках «Археологичес-
кие открытия», а потім «Археологічні дослідження в
Україні» [Герета, 1974; 1977; 1978а; 1979; 1981; 1983;
1984; 1985; 1987; 1993]. Проблемам дослідження чер-
няхівської культури на матеріалах могильників За-
хідного Поділля присвячена низка його статей [Гере-
та, 1989; 1991; 1995; 1997; 1998; 2002а].
Про результати досліджень могильників І.П. Ге-
рета доповідав на багатьох наукових конферен-
ціях — в Ужгороді, Тернополі, Милянах, Луцьку,
Києві [Герета, 1978; 1990; 1995; 1997; 1998; 1999].
Найширше матеріали могильників він представив
на Міжнародній конференції, присвяченій вель-
барській культурі, в Любліні в 1989 р. [Герета,
1989].
На думку І.П. Герети, Західне Поділля було од-
ним із важливих центрів черняхівської культури.
Цей край був контактною зоною, тому матеріали ре-
гіону дозволяють вивчати взаємини населення чер-
няхівської культури з сусідами, а також розробляти
проблеми культурної спадкоємності.
І.П. Герета розглядав матеріали могильників
Західного Поділля як надійне джерело для вивчен-
ня господарства племен черняхівської культури.
Він зазначав, що черняхівське суспільство досягло
порівняно високого розвитку продуктивних сил і
відповідного загального життєвого рівня. Основою
Н. С. А б а ш и н а
І.П. ГЕРЕТА — ДОСЛІДНиК чЕРНЯхІвСьКОЇ КУЛьТУРи
209
Абашина Н.С. І. П. Герета — дослідник черняхівської культури
господарської діяльності населення, на його думку,
було землеробство.
Якість поховального інвентарю, на думку І.П. Ге-
рети, може свідчити про виділення ремесел в окрему
галузь господарства. Це стосується передусім гон-
чарства, а також металообробного, ювелірного, кос-
торізного ремесел. Вироби свідчать, що черняхівські
майстри володіли різними технологічними прийо-
мами обробки чорних і кольорових металів: куван-
ням, литтям, гравіруванням тощо [Герета, 1995].
Особливе місце в науковому доробку І.П. Герети
займає дослідження так званих князівських похо-
вань «вождів», а загалом поховань черняхівської
знаті. Цій проблемі була присвячена його доповідь
на семінарі «Сто років вивчення культур полів по-
ховань на Україні» [1999] і окрема стаття «Місце
так званих князівських поховань серед пам’яток
черняхівської культури» [2002а]. Зацікавитися цією
проблемою І.П. Герету спонукало дослідження у
1994 р. на Чернелево-Руському могильнику похо-
вань № 264 і 265. Ці поховання, на його думку, за
всіма ознаками належать до так званих «князівсь-
ких», тобто поховань черняхівської знаті. І.П. Герета
вважав, що поховання № 265 взагалі може бути від-
несене до категорії Iа, тобто до поховань найвищого
«князівського» статусу, за визначенням Ф. Бірбрауе-
ра [Герета, 1999, с. 11; 2002а, с. 235].
І.П. Герета виділив ознаки «князівських» похо-
вань. Це — значні розміри і глибина могильної ями,
речі престижного споживання (монети, черепашки,
срібні фібули, предмети озброєння, скляні вироби,
прикраси — намисто, підвіски). Різка відмінність
у складі поховального інвентарю, на думку І.П. Ге-
рети, свідчить про виразну майнову нерівність чер-
няхівського населення [2002а].
І.П. Герета був упевнений, що порушення чер-
няхівських могил пов’язано із особливостями поховаль-
ного обряду. Він вбачав етнографічну аналогію цьому
звичаю у обряді «перемивання кісток» або «очищення»,
який здійснюється уже після того, як перетліли зв’язки
тіла [Герета, 1990, с. 56—57; 1995, с. 144—163]. Він зок-
рема зазначав, що усі речі, серед яких є дуже цінні, пок-
ладені до обох «князівських» поховань (№ 264, 265) Чер-
нелево-Руського могильника, збереглися. Отже, це, на
думку дослідника, виключає пограбування і є аргумен-
том на користь ритуальних дій. Аналогії для обрядово
порушених поховань він вбачав у могильниках масло-
менчської групи в Польщі [Герета, 1989, s. 284]. І.П. Ге-
рета вважав, що цей обряд з часом відмирав, що можна
пояснити поширенням християнства [1995, с. 150].
Крім типово черняхівських поховань, І.П. Герета
виділяв на могильниках поховання, які він характе-
ризував як «поховання різного культурного вигляду»
[1989, s. 289]. Це поховання, у яких, крім черняхівсь-
кої кераміки, містяться разом вельбарські і пшеворські
посудини або ж пшеворські і сарматські тощо. На його
думку, наявність в одній могилі вельбарського та чер-
няхівського типів посуду свідчить про спільне прожи-
вання різних племен, про переплетіння різних куль-
турних явищ. Це, природно, стосується також елементів
пшеворської та сарматської культур.
Серед досліджених ним особисто могильників,
І.П. Герета не бачив таких, які можна вважати вель-
барсько-черняхівськими, але наявність вельбарських
елементів у трьох з них вважав беззаперечною і знач-
ною. Так, у Чернелево-Руському могильнику вель-
барські елементи присутні у 20 похованнях, що скла-
дає приблизно 15 %, у Токах — в двох похованнях з
10, і деякою мірою у Білій [Герета 1989, s. 284, 295;
1995, с. 153—155].
І.П. Герета вважав, що вельбарські елементи на
цих могильниках з’являються у другій половині
III — на початку IV ст., у час другої, більш слабкої
фази просування вельбарських племен на схід від
Західного Бугу, у період кристалізації черняхівської
культури. Носії вельбарської культури часто розселя-
лися між черняхівським населенням і разом з ним.
Окремих вельбарських поселень тоді з’являється не-
багато [Герета, 1898].
На думку І.П. Герети, спочатку на таких змішаних,
але все ж черняхівських поселеннях, вельбарські речі
побутують разом з черняхівськими, хоча безумовно, їх
значно менше. Можливо, вельбарське населення по
традиції якійсь час виробляє ліпну кераміку, тим біль-
ше, що і черняхівське населення, як вважав І.П. Гере-
та, виготовляло частину посуду без гончарного верс-
тата. Пізніше, як писав І.П. Герета: «…Розчинившись
серед черняхівського моря, колишні вельбарці або ж
не обов’язково «колишні», приймають кружальну чер-
няхівську кераміку, яка була набагато кращою в худож-
ньому й технологічному відношенні» [1995, с. 155].
І.П. Герета зазначав, що між круговою і ліпною
керамікою (як вельбарською, так і пшеворською)
різниця настільки велика, що їх наявність в одних і
тих самих поховальних комплексах виглядає дивно
і навіть неприродно. На підтвердження своїх спос-
тережень він посилався на думку М.Ю. Смішка та
І.К. Свєшнікова, що форми гончарного посуду і не-
значна його кількість у Дитиничах, дозволяє вважа-
ти його завезеним зі сторони [Герета, 1995, с. 155].
До того ж І.П. Герета дійшов висновку, що деякі
привабливі форми вельбарської кераміки, пере-
дусім високі миски, були сприйняті черняхівськими
майстрами і використані як зразок для гончарних
виробів. «Зрештою було б дивно, якби вони цього
не зробили» — зауважив І П Герета [Герета 1995,
с. 155]. Як зразки черняхівські гончарі використову-
вали також імпортний металевий та скляний посуд.
Дослідник вважав, що високі миски, як зрештою і
відерцеподібні металеві, пірамідальні кістяні і бур-
штинові підвіски, принесені вельбарськими племе-
нами, залишилися в побуті населення і після їх від-
ходу [Герета 1995, с. 155].
І.П. Герета був переконаний, що могильник у
Чернелеві-Руському, як і інші некрополі, надає цін-
ні матеріали для вивчення мистецтва черняхівських
племен. Фактично він першим звернув увагу на цей
аспект дослідження матеріалів черняхівської куль-
тури [Герета, 1995, с. 151—152].
І.П. Герета зазначав, що коли дослідники описують
вироби черняхівців, то, як правило, обмежуються пе-
реважно характеристикою зовнішніх ознак предметів,
рідше — технікою виготовлення або ж з’ясуванням
їхнього призначення, тобто вивчають їх тільки як
ремісничі вироби, предмети матеріальної, а не духов-
ної культури. При описі речей з культовими ознаками
мистецтвознавчі оцінки також відсутні. Природно, що
це збіднює уявлення не тільки про ці предмети, але й
про весь уклад життя черняхівської культури.
І.П. Герета був упевнений, що вивчення археологічних
предметів ще й з мистецького боку допомагає з’ясувати
ряд складних проблем еволюції матеріальної і духовної
культури, хронології пам’яток і черняхівської культури в
цілому, а також контактів цієї культури з іншими синх-
ронними культурами, культурної спадкоємності.
За висловом І.П. Герети, маємо справу зі своєрід-
ним феноменом — практично кожну річ черняхівці
прагнули прикрасити якщо не орнаментом, то вишу-
каними лініями та пропорціями, перетворюючи її на
мистецький твір.
Абашина Н.С. І. П. Герета — дослідник черняхівської культури
210
Дослідник зазначав, що особливо велику і складну
групу предметів, які мають вишукану форму і добре
опрацьовану поверхню, становить посуд. Він просто
вражає ошатним виглядом і досконалими формами.
Отже, відзначається високою художньою культурою.
Для опису кераміки та деяких речей І.П. Герета
застосовував не традиційну археологічну терміноло-
гію, а звертався до мистецтвознавчих методів, тобто
до визначення художніх якостей речей. Він вважав,
що саме художні характеристики виробів є важли-
вим фактором у взаємодії і взаємовпливах культур.
До того ж складається враження, що описуючи ту
або іншу посудину, дослідник намагався уявити про-
цес виготовлення цього виробу, проникнути у задум
ремісника або принаймні завжди вбачав за кожною
річчю людину, яка її виготовила. Він зазначав, що
черняхівське мистецтво розвивалося в умовах госпо-
дарських контактів з римськими провінціями, а тому
не позбавлене сильних впливів провінціальноримсь-
кої культури — «духу антики» [Герета, 1995, с. 152].
І.П. Герета був переконаний, що вишуканість
форм посуду, металевих і кістяних виробів, їх ор-
наментація свідчить про вияв потреби у мистецтві і
красі, прояв естетичних поглядів людей тих далеких
часів, які, виявляється дуже близькі нам своїми по-
чуттями. На його думку, вивчення речей з мистецт-
вознавчої точки зору дає можливість створити есте-
тичний портрет черняхівця — творця оригінального
і самобутнього мистецтва, яке, проте, не було закрите
в собі. При цьому не слід забувати, що естетичні уяв-
лення черняхівця, природно, були породжені конк-
ретними соціально-економічними умовами, життє-
вими принципами і звичаями. І.П. Герета звертав
увагу на те, що розвитку черняхівського мистецтва
сприяв порівняно високий розвиток продуктивних
сил і відповідно порівняно високий загальний жит-
тєвий рівень суспільства. Вплив провінціальнорим-
ської культури на черняхівське мистецтво він по-
яснював господарськими контактами з римськими
провінціями.
В цілому І.П. Герета розглядав черняхівську
культуру як окремий період в історії України, як
унікальне явище світової історії — черняхівську
цивілізацію [1999, с. 11; 2002, с. 236]. На його думку,
вона характеризувалася порівняно високим рівнем
розвитку землеробства, тваринництва і цілого ряду
ремесел. Розвиток ремесел, передусім гончарства,
забезпечив становлення черняхівського мистецтва,
яке не поступалося своїм рівнем перед мистецтвом
інших племен, а часто і переважало його.
Герета и.П. Раскопки Чернелево-Русского могиль-
ника // АО 1973 года. — 1974. — С. 257—258.
Герета и.П. Новый памятник черняховской культу-
ры // АО 1976 года. — 1977. — С. 280—281.
Герета и.П. Исследования черняховского могиль-
ника в Чернелеве-Русском // АИУ в 1976—1977 гг.:
Тез. докл. XVII конф. ИА АН УССР. — Ужгород,
1978. — С. 90.
Герета и.П. Новые исследования в Чернелеве-Рус-
ском // АО 1977 года. — 1978а — С. 310.
Герета и.П. Исследования в Тернопольской облас-
ти // АО 1978 года. — 1979. — С. 317—318.
Герета и.П. Исследования памятников черня-
ховской культуры в Западной Подолии // АО 1980
года. — 1981. — С. 238.
Герета и.П. Исследования черняховских могильников
в Западной Подолии // АО 1981 года. — 1983. — С. 251.
Герета и.П. Исследования на Тернопольщине // АО
1982 года. — 1984. — С. 250—251.
Герета и.П. Исследования в Тернопольской облас-
ти // АО 1983 года. — 1985. — С. 268.
Герета и.П. Исследования могильников черняховс-
кой культуры на Тернопольщине // АО 1985 года. —
1987. — С. 319—320.
Герета и.П. Новые могильники черняховской куль-
туры Западной Подолии и вельбарская культура //
Kultura wielbarska w mlodszym okresie rzymskim. —
Lublin, 1989. — T. 2. — S. 283—313.
Герета І.П. Нові пам’ятки черняхівської культури
Західного Поділля // Тези доп. і повідомл. І Тер-
нопільської обл. наук. істор.-краєзн. конф. — Тер-
нопіль, 1990. — Ч. 1. — С. 56—59.
Герета І.П. Рятувальні розкопки у Чернелеві-Русь-
кому // Охорона та охоронні дослідження пам’яток
археології в Україні. — Вінниця, 1990а. — С. 29—
31.
Герета І.П. Розкопки черняхівського могильника
в Чернелів-Руському // Нові матеріали з археології
Прикарпаття і Волині. — Львів, 1991. — С. 29—31.
Герета І. Нові матеріали з Чернелева-Руського //
АДУ 1992 року. — 1993. — С. 47—49.
Герета І.П. Нові пам’ятки Західного Поділля в світ-
лі проблем черняхівської культури // МДАПВ. —
Львів, 1995. — Вип. 6. — С. 144—163.
Герета І.П. Археологічні відкриття у Чернелеві-
Руському в 1994 році // Наук. зап. Тернопільського
краєзн. музею. — Тернопіль, 1997. — Кн. 2. — Ч.
1. — С. 16—38.
Герета І. Про так звані князівські поховання //
Минуле і сучасне Волині: Олександр Цинкаловсь-
кий і Волинь: М-ли IX наук. істор.-краєзн. міжнар.
конф. — Луцьк, 1998. — С. 136—139.
Герета І. Проблеми вивчення так званих князівсь-
ких поховань черняхівської культури у світлі нових
відкриттів // 100 років вивчення культур полів похо-
вань на Україні: Тези. — К., 1999. — С. 9—11.
Герета І. Місце Білівського могильника серед ін-
ших черняхівських пам’яток // МДАПВ. — Львів,
2002. — Вип. 8. — С. 131—136.
Герета І. Місце так званих князівських поховань
серед пам’яток черняхівської культури (на підставі
нових досліджень) // Зап. НТШ. — Львів, 2002а. —
Т. 244: Праці Археологічної секції. — С. 223—236.
Герета и.П., харитонов е.А. Чистиловский могиль-
ник // Могильники черняховской культуры. — М.,
1979. — С. 136—141.
Тиліщак В.С. Дослідження Чернелево-Руського
могильника (1973—2000). // Археологія. — 2006. —
№ 3. — С. 80—83.
n. S. a b a s h y n a
I.P. Gereta — InvestIGator of
chernyahIv culture
At the article is considered masterpiece of I.P. Gere-
ta, here are presented especially investigation, prob-
lem of correlation chernyhiv and velbarska culture,
studying of prince’s burying, analyzing of chernyahiv’s
handicraft wares in study of art aspect.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-83739 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0122 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-27T22:22:51Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Абашина, Н.С. 2015-06-22T16:24:14Z 2015-06-22T16:24:14Z 2010 І.П. Герета — дослідник черняхівської культури / Н.С. Абашина // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2010. — Вип. 2. — С. 208-210. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. XXXX-0122 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/83739 У статті розглядається науковий доробок І.П. Герети, зокрема дослідження проблеми співвідношення черняхівської і вельбарської культур, вивчення «князівських» поховань, аналіз черняхівських ремісничих виробів у мистецтвознавчому аспекті. At the article is considered masterpiece of I.P. Gereta, here are presented especially investigation, problem of correlation chernyhiv and velbarska culture, studying of prince’s burying, analyzing of chernyahiv’s handicraft wares in study of art aspect. uk Інститут археології НАН України Археологія і давня історія України І.П. Герета — дослідник черняхівської культури I.P. Gereta — investigator of chernyahiv culture Article published earlier |
| spellingShingle | І.П. Герета — дослідник черняхівської культури Абашина, Н.С. |
| title | І.П. Герета — дослідник черняхівської культури |
| title_alt | I.P. Gereta — investigator of chernyahiv culture |
| title_full | І.П. Герета — дослідник черняхівської культури |
| title_fullStr | І.П. Герета — дослідник черняхівської культури |
| title_full_unstemmed | І.П. Герета — дослідник черняхівської культури |
| title_short | І.П. Герета — дослідник черняхівської культури |
| title_sort | і.п. герета — дослідник черняхівської культури |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/83739 |
| work_keys_str_mv | AT abašinans ípgeretadoslídnikčernâhívsʹkoíkulʹturi AT abašinans ipgeretainvestigatorofchernyahivculture |