Унівська лісова гута та її виробництво

Стаття присвячена дослідженням скляного виробництва XVI—XVII ст. у володіннях Унівської Святоуспенської лаври. The article is devoted investigation of glasswork XVI—XVII c. on the territory of Univ’s Lavr....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Археологія і давня історія України
Дата:	2010
Автор:	Берест, Р.Я.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Інститут археології НАН України 2010
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/83742
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Унівська лісова гута та її виробництво / Р.Я. Берест // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2010. — Вип. 2. — С. 222-227. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859860066377662464
author	Берест, Р.Я.
author_facet	Берест, Р.Я.
citation_txt	Унівська лісова гута та її виробництво / Р.Я. Берест // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2010. — Вип. 2. — С. 222-227. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Археологія і давня історія України
description	Стаття присвячена дослідженням скляного виробництва XVI—XVII ст. у володіннях Унівської Святоуспенської лаври. The article is devoted investigation of glasswork XVI—XVII c. on the territory of Univ’s Lavr.
first_indexed	2025-12-07T15:45:41Z
format	Article
fulltext	222 Стаття присвячена дослідженням скляного ви- робництва XVI—XVII ст. у володіннях унівської Святоуспенської лаври. К л ю ч о в і с л о в а: гута, скляне виробництво, ювелірні прикраси, клейма Серед багатьох стародавніх виробництв по- мітне місце посідає скляне виробництво. Вив- чення секретів та особливостей склоробної справи у процесі дослідження господарсько- виробничої діяльності стародавнього населен- ня має вагоме науково-пізнавальне значення. Дослідження історії становлення та розвитку склярства на праукраїнських землях також важливе з погляду повнішого сприйняття ба- гатогранності суспільно-економічних та істо- ричних процесів, налагодження та еволюції виробничих відносин, поширення економіч- них, торговельних, культурних зв’язків між різними регіонами, групами населення та на- родами. Однак в історії еволюції стародавніх виробництв розвиток склоробного виробництва на праукраїнських землях досі залишається маловідомим та малодослідженим, хоча зага- лом склоробне виробництво у світі має давню історичну традицію. Варто зауважити, що ще у IV—III тис. до н. е. в добу Раннього та Древ- нього царства стародавні єгиптяни вже знали секрети виготовлення скла. Вони вміли виготовляти різноманітні скляні вироби. Побутові, культові та ювелірні речі зі скла є добре відомими з багатьох стародавніх рабовласницьких країн Дворіччя, Індостану, Китаю, Греції та Риму. Багато скляних виробів римської доби знайдено під час розкопок скіфсь- ких, сарматських пам’яток [Островерхов, 1985, с. 92—109], а також античних міст Північного Причорномор’я [Островерхов, Охотников, 1985, с. 27—33; Крижицький, Зубар, Русяєва, 1998, с. 155]. Найчастіше в стародавні часи скляні виро- би у багатьох народів використовувалися як ювелірні прикраси. Згодом скло знайшло ши- роке застосування у побуті, різних галузях гос- подарства та суспільного життя. Зі скла майс- три виготовляли високоякісний посуд, побутові вироби, культові речі, віконні оболоні, жіночі прикраси, дитячі іграшки та ін. Винайдення скла сприяло поширенню у керамічному ви- робництві та в різних оздоблювальних роботах скляної поливи, а у ювелірній справі — скля- них емалей. Вагомі свідчення про зародження та роз- виток склоробної справи на давньоруських землях неодноразово підтвердили результати археологічних досліджень і навіть випадкові знахідки речових матеріалів. Про існування склярства на праукраїнських землях у княжі часи свідчать виявлені на багатьох пам’ятках спеціальні інструменти майстрів-склоробів, фрагменти та різні вироби з прозорого і ко- льорового скла, скульптурки, іграшки, кахлі, плитки і навіть натільні хрести-енколпіони, які покриті скляними емалями. Зауважено, що на давньоруських пам’ятках порівняно рідко трапляються склоробні май- стерні з плавильними печами. Проте і пооди- нокі археологічні об’єкти дають змогу вивча- ти історію виготовлення скла, спеціалізацію склоробних виробництв, простежити чимало аспектів технологічного процесу виготовлення скляних виробів. Для прикладу можна навес- ти результати розкопок (1980—1982), імовірно, на місці зруйнованої склоробної майстерні у Києві, яка розташовувалась у північно-західній р. Я. Б е р е с т УНІвСьКА ЛІСОвА ГУТА ТА ЇЇ виРОбНиЦТвО 223 Берест р.Я. Унівська лісова гута та її виробництво частині Подолу. Дослідники виявили велику кількість пошкоджених різнотипних скляних виробів, спеціальних інструментів, кераміч- них посудин давньоруського часу та ін. Велику групу знахідок на пам’ятці становили скляні жіночі прикраси. Серед них дослідники виді- лили уламки різноколірних та різновидних (кручені, округлі, рифлені, плоскі й ін.) скля- них браслетів (122 екземпляри), які датовано X—XII ст.[Івакін, Степаненко, 1985, с. 55—96]. Варто зауважити, що існування склярства та знахідки виробів зі скла, скляної пасти та із скляною поливою у Давній Русі здебільшого є відомими зі стольних градів [Щапова, 1972; Петрякова, 1975]. Це свідчить, що у княжий пе- ріод основними центрами скляного виробниц- тва переважно були міста. Знахідки «розлитого» скла іноді фіксують у залізоробних, гончарних та інших майстернях, що також належать до княжої доби. Так, у 2002 р. під час дослідження гончарної майстерні поблизу літописного горо- дища Щекотин львівський археолог Р. Чай- ка на дні гончарного горна виявив потужний пласт «розлитого» скла, який був перемішаний з попелом, вугликами та шматочками глиняної обмазки. ймовірно, що поодинокі виробництва у княжі часи були комбінованими. Однак це питання ще потребує детального дослідження. Монголо-татарське нашестя у середині XIII ст. пригальмувало економічний розвиток Галицько-Волинської держави. Багато перс- пективних господарсько-ремісничих галузей і в тому числі склярство на тривалий період зане- пали. Але у XIV—XVI ст. в економічному житті давньоукраїнських земель простежується посту- пове відродження та розширення виробництв. В галузі склярства характерною є тенденція переміщення виробничих центрів із міських та приміських розташувань на території, які були наближеними до сировинних покладів. Успішному розвитку склоробної справи на давньоукраїнських землях у часи пізнього се- редньовіччя сприяли значні та легкодоступні сировинні запаси і, перш за все, кварцові піски з високим вмістом кремнезему (85—90 %). Крім того, на території України часто зустрічаються поклади гіпсу, крейди, соди та інших важли- вих складників, потрібних для виготовлення скла. Важливо, що у плані розвитку склороб- ного виробництва замість колишніх невеликих міських ремісничих майстерень на периферії тодішнього міського світу з’являються значно більші склоробні підприємства, які отримали назву «гути». Велика кількість гут знайшла своє поширення на землях українського При- карпаття. Найдавніші архівні матеріали відділу давніх актів (ф. 9) Центрального державного історич- ного архіву України у Львові свідчать, що гутне виробництво у Прикарпатті у XVI—XVII ст. на- було значного поширення. Потужні гути існува- ли у Белзькому, Городоцькому, Любачівському, Жовківському, Жидачівському та інших старо- ствах. Неодноразово у архівних документах зга- дується лісова гута в околиці Потелича. Одне з великих гутних виробництв у XVI— XVII ст. знаходилося у межах лісових угідь ко- лишнього маєтку Унівської Святоуспенської лав- ри. Унівська гута була розташована у лісовому масиві на відстані приблизно 5 км у східному напрямку від сучасних будівель Унівської Свято- успенської лаври в урочищі Суходіл. Вона налічу- вала три склоплавильні печі, побудовані із вап- някових каменів та невелику наземну дерев’яну споруду стовпової конструкції розміром 3,8 × 4,6 м, яка, ймовірно, слугувала майстрам притул- ком та укриттям в часи негоди, приміщенням для зберігання сировинних запасів, місцем приготу- вання плавильної маси, складом для збереження виготовленої продукції, інструментарію тощо. Слід зауважити, що навколишня місцевість, де знаходилася унівська гута відзначається го- ристим рельєфом Гологірського кряжу, глибо- кими дебрями та ярами. Гутні печі були збудо- вані на невеличкому «острівці», дещо схожому на рівнинну площадку, яка з усіх боків оточена глибокими (2—3 м) та широкими ярами (8— 10 м). Середня довжина зазначеного вище «ос- трівця» у напрямку північ—південь становить майже 90 м, а ширина — близько 30 м (рис. 1). Із західного боку від вище зазначеної площад- ки дном яру протікає невеликий струмок, який є однією з правих приток р. Гнила Липа. Не- рідко у посушливі пори року струмок пересихає і, вірогідно, що ця властивість струмка дала на- зву урочищу. На місцевості плавильні печі Унівської лі- сової гути були розташовані у формі рівносто- рис. 1. Карта-схема Берест р.Я. Унівська лісова гута та її виробництво 224 роннього трикутника умовна, вершина якого відносно осей координат була дещо зміщена у північно-західному напрямі (рис. 1). З північ- ного боку знаходилася одна піч (І), а з півден- ного — дві печі (II й III). Відстань між печами становила близько 10 м (рис. 1). Фундаментів у печах не було. Легка споруда стовпової конс- трукції знаходилася із східного боку гутища на відстані 4 м від північної (І) та 3,5 м від півден- ної (ІІІ) печі. Із західного боку гути на відстані 10 м від краю печей знаходився глибокий яр, у який скидали побиту та браковану продукцію. Основа склоплавильної споруди була закла- дена на добре вирівняній денній поверхні. Ка- мені печей скріплювали при допомозі глиняно- піщаного розчину, який в місцях найбільшого термічного впливу отримав яскраво-цеглястий колір. Важливо, що поряд із гутою у низинній міс- цевості залягають потужні пласти високоякіс- ної залізистої глини. Неподалік гути із східного боку у крутосхилі Гологірського гористого ма- сиву видніються залишки давнього кар’єру, у якому простежено характерні сліди добування вапнякових каменів, котрі, вірогідно, майстри могли використовувати для будівництва печей гути. Кожну зі склоплавильних споруд збудовано на добре вирівняній глиняній долівці. Її тодіш- ній рівень відповідав глибині 0,3—0,4 м від рівня сучасної поверхні. Цікаво, що жерла па- ливних камер усіх печей розміщені із півден- ної боку. На нашу думку, це пов’язано із сезон- ністю роботи унівської лісової гути, що тривала від ранньої весни, коли появляються перші теплі південні потоки повітр’я і сягала до осені, коли змінювалася роза вітрів у протилежному напрямі. Крім того, робота гут у холодні пори року була малопродуктивною та більш трудо- місткою. На основі археологічних досліджень встанов- лено, що усі три печі унівської гути мали пря- мокутну форму, але різні розміри. Так, піч І, що розташована з північного боку склоплавильно- го комплексу, була найбільшою. Її довжина ся- гала 4,85 м, а ширина — 2,9 м. Розміри печі II становили 4 × 2,8 м, а третьої — 3,8 × 2,9 м. Усі печі мали майже однакову ширину кам’яної кладки, що в середньому становила 0,5—0,6 м. Проте печі мали різні конструктивні особли- вості, які, на нашу думку, були пов’язані з пев- ними технологічними процесами виготовлення тих чи інших скляних виробів. На основі про- ведених досліджень встановлено два типи роз- ташування паливних камер. Піч І мала цент- ральний тип устрою паливної камери (рис. 2), а печі II та III — бічний (рис. 3). Внутрішній устрій кожної плавильної спо- руди також передбачав існування паливної та плавильної камер. Конструктивні особливості печей передбачали місця встановлення тиглів та легкий доступ до них. Важливе значення для продуктивної роботи склоплавильних спо- руд мала: система холодних та гарячих газоп- ровідних каналів; система терморегулювання та вентиляції; функціонування різних додат- кових пристроїв та ін. Певними технічними особливостями харак- теризуються жерла паливних камер печей. Так, паливна камера печі І мала характерно звужене жерло з овальним, вирізаним у вапня- ку склепінням. Ширина жерла печі І станови- ла майже 0,5 м, висота — 0,7 м. На загальному тлі вузького жерла виділяється доволі широке (1,2 м) паленисько (рис. 4). Фронтальний бік печі І (рис. 5) був викладений з тесаних вап- някових каменів розміром 50 × 40 × 20 см, а внутрішній — із необробленого вапнякового рис. 2. Центральний тип устрою паливної кімнати рис. 3. Бічний тип устрою паливної кімнати 225 Берест р.Я. Унівська лісова гута та її виробництво каміння. У місцях високих термічних впливів глиняний розчин перетворився на твердий, червонуватого кольору зневоднений силікат. Піч мала овальне склепіння, завтовшки близь- ко 0,3—0,35 м, яке також було викладене з вап- някових каменів. Камені з обох боків були доб- ре вимащені глиняним розчином (завтовшки 5—10 см), який під час випалу із внутрішнього боку паливної камери набув яскравого цегляс- то-червоного кольору (рис. 4). Під шаром випаленої глини, що представ- ляла завал склепіння, містилась основа пале- ниська. Вона була покрита товстим переміша- ним пластом (0,2—0,3 м) з попелу, чорнозему, шматків випаленої глини, дрібного каміння та вугликів. Під потужним зольним покриттям зафіксовано залишки кам’яних колосників (так звані рушта), які мали розмір 0,6 × 0,8 м. Вони представляли поздовжньо поставлені «на реб- ро» у палениську сім плитоподібних вапняко- вих каменів. Середній їх розмір становив 80 × 20 × 6 см. Простір між каменями-колосниками, який складав від 3 до 5 см, був заповнений чор- ноземом, попелом, розлитим склом, глиняною обмазкою та невеликими вугликами. Колосни- ки слугували для збирання попелу з паленись- ка, а також були каналами доступу повітря у паливну камеру, а можливо, й для інших пот- реб. Цікавим є пропорційне співвідношення між площами варильної та паливної камер гутних печей. Так, загальна «корисна виробнича» пло- ща печі І становила 4,87 м2. З них на паливну камеру припадало 3,22 м2, а на варильну — лише 1,65 м2. Отже, реальне співвідношення площ камер становить 2 : 1. Піч II, що відзначалася бічним розміщен- ням паливної камери уздовж західної стінки печі (рис. 3), мала загальну площу обох камер 4,1 м2. З них на паливну камеру припало 2,8 м2, а на варильну — 1,3 м2. Тобто у цьому випад- ку відзначається ще більше зростання площі паливної камери по відношенні до варильної. ймовірно, таке конструктивне співвідношен- ня камер у печі зроблено для отримання ви- щої температури, хоча відомо, що температуру можна підвищувати за рахунок нагнітання додаткових повітряних потоків у паливну ка- меру за допомогою спеціальних пристроїв, на- приклад, шкіряних мішків. Саме із західного боку печі ІІ у нижній частині основи споруди приблизно у середній частині паливної камери виявлено характерний округлий отвір діамет- ром близько 0,2 м, який міг слугувати місцем нагнітання повітр’я у паливну камеру. Відомо, що технічні характеристики скла творять його складові частини. Ті чи інші складники давали можливість виготовляти прозоре, глушене та різноколірне скло, емалі, поливу тощо. Складові окремих зразків, вог- нетривів та датування матеріалів з унівської гути встановлено з допомогою фізико-хімічних аналізів [Лосик, 2002, с. 362—378], які підтвер- дили, що унівське скло виготовляли на основі місцевої сировини. Поблизу унівського гутища у стратиграфії гористого масиву Гологір зафіксовано не тіль- ки відкладення гірських порід, але й поклади крупнозернистого піску (кремнезему), гіпсу, крейди та інших вапнякових порід, необхідних для склоробної справи. Не лише фізико-хіміч- ний аналіз підтвердив практичне застосуван- ня у виробництві унівського скла місцевих сировинних запасів, але й у розвалі припічка печі II у невеликому горщику конусоподібної форми об’ємом близько 1,5 л знайдено супіща- ну суміш сірого кольору (так звану шихту), підготовлену до плавлення. У складі суміші зафіксовано крупнозернистий пісок, порошко- подібний вапняк, деревний попіл, безформні крупини раніше виплавленого скла та дрібні кусочки побитого прозорого скла. В іншій мис- коподібній посудині, яку знайдено неподалік печі І, були окремо подані основні складники, котрі, вірогідно, не встигли належно підготува- ти до процесу плавлення (рис. 6). рис. 4. Паленисько печі рис. 5. Фронтальна сторона печі Берест р.Я. Унівська лісова гута та її виробництво 226 На основі спеціальної довідкової літератури відомо, що базовий склад шихти для виготов- лення скла мав такі пропорції: 100 % кварцово- го піску, 30 — деревного попелу (поташ), 15 — вапняку. Крім сировинних матеріалів, для підвищення міцності та еластичності продукції до складу плавильної маси вводили до 30 % битого скла. Плавлення скла відбувалося при температурі 1100—1350 °С. Археологічне дослідження унівської гути упродовж кількох польових сезонів сприяло нагромадженню великої кількості археологіч- них знахідок. Вони різні за призначенням, за походження, за матеріалом виготовлення та іншими ознаками. Знайдені речові матеріали умовно можна поділити на кілька груп. Першу групу речових матеріалів представ- ляють тиглі — міцні, високоякісні та товс- тостінні керамічні посудини, у яких здійснюва- ли плавлення скла. Знайдено 565 фрагментів тиглів, які належали приблизно 40—42 посу- динам. Тиглі — це переважно великі, з добре вигладженими стінками, виготовлені з допо- могою гончарного круга цеброподібні вироби. Окремі посудини мали виділені шийки, вінця та денця (рис. 7), але жоден із тиглів не мав орнаментації. Для виготовлення тиглів вико- ристовувалася високоякісна глина з великим вмістом заліза. Тому міцність цих виробів є досить високою. У складі керамічного тіста за- значених посудин також зафіксовано домішки дрібнозернистого піску. Найбільші зі знайдених фрагментів тиглів мали зовнішній діаметр вінець 500 мм, денець — 450 мм, товщину стінок — 25—30 мм та загальну висоту близько 510 мм. Такі посудини могли по- містити до 50 л розплавленої скляної маси [Мар- тинюк, 2002, с. 347]. Також знайдено фрагменти тиглів порівняно менших розмірів, які могли поміщати 30, 20 та 10 л скломаси. Для варін- ня емалевих фарб використовували невеличкі тигельки, які містили не більше 0,5 кг скляної маси. Нам не вдалося знайти жодних відомостей про місце виготовлення скловарних тиглів. Мож- на припустити, що їх виготовляли на спеціальне замовлення у гончарних майстернях. Другу велику групу знахідок становлять скляні вироби гутища. Їх відносять до категорії силікат- ного скла. Це речові матеріали, що різняться коль- ором, призначенням, естетичним оформленням, науковою вартістю та іншими ознаками. Знахід- ки цієї групи представлені величезною кількістю фрагментів вишуканих виробничих, господарсько- побутових, культових та інших виробів. Найбільшу кількість представляють побу- тові вироби з безколірного скла. Їх поверхня відзначається характерними сріблястими від- шаруваннями, які спричинені ерозією скла. Серед виробів відзначимо фраґменти віконних оболоней, уламки великих скляних посудин, каламарі, олійниці, тарілки, глечики, плесканки, пастгласи, гранчасті штофи, невеликі мисочки, склянки, прості келихи та келихи з вишуканими формами балясинок, ніжок та оздоб (рис. 8). На підставі конкретних знахідок можна гово- рити про виготовлення унівськими скловарами виробів зеленого, голубого, синього, жовтого, коричневого, печінкового, фіолетового, білого (молочного) та прозорого скла. Будь-який колір можна було отримати за рахунок відповідних компонентів, котрі відігравали роль барвників. Так зелене скло отримували додавши у скло- масу оксид хрому. Оксид заліза в залежності від концентрації давав змогу «фарбувати» скло від жовтого до коричневого кольору. Оксид міді фарбував скло у темно-червоний, а кобальт на- давав виробам синього кольору. Біле молочне забарвлення скла діставали за рахунок спе- ціальних глушників — оксидів олова, кістяно- го борошна або інших компонентів. Скляні вироби з унівської гути відзначаються багатством декорації. Найчастіше серед орна- ментованих знахідок трапляються філігранні, невеликі округлі, овальні, нитко- та кільцеподіб- рис. 6. Плавильна шахта рис. 7. Фрагмент тигля 227 Берест р.Я. Унівська лісова гута та її виробництво ні додаткові наліпи на поверхні виробів, зубцеві, врізні та ямкоподібні заглиблення та ін. В оздобленні зовнішніх поверхонь виробів важливе місце отримали емалі, які на унівсь- ких виробах відзначаються надзвичайною стій- кістю та яскравістю барв. Тому не виключено, що майстри унівської гути володіли секретами приготування стійких та яскравих фарб. Для розпису використовувалися емалі синього, го- лубого, жовтого, червоного, зеленого, чорного, фіолетового, білого та інших кольорів. Третю велику групу знахідок представляють інструменти, формові приладдя, особисті клейма майстрів. Знахідки знарядь праці значно розши- рюють уявлення про спосіб та процес гутного ви- робництва. Так, для видування пустотілих скля- них виробів найчастіше використовували пищалі (склодувні трубки). З групи інструментарію від- значимо знахідки різних типів металевих ножиць (відрізні, вирізні, зарізні й ін.), пінцетів, ножів та інших інструментів. У середньовіччі значного по- ширення набули власні клейма, штампи майс- трів, механічні орнаментаційні коліщатка. Одне з таких клейм — округлий керамічний штам- пик у вигляді відбитка «малинки» знайдено під час археологічного дослідження унівської гути. Важливо, що аналогічний відбиток «малинки» відзначено на скляних виробах з багатьох інших середньовічних пам’яток. Це дає змогу вивчати географію поширення виробів унівської гути. Таким чином, дослідження гути XVI—XVII ст. з володінь Унівської Святоуспенської лаври дає багато цінних відомостей та матеріалів, а також відкриває важливу сторінку у вивченні розвит- ку гутної справи на українських землях. ивакин Г.Ю., Степаненко Л.Я. Раскопки в северо- западной части Подола в 1980—1982 гг. // Археоло- гические исследования Києва 1978—1983 гг. — К, 1985. — С. 55—96. Лосик М. Фізико-хімічні дослідження вогнетривів і скла гути Унівської Святоуспенської лаври кінця XVI — по- чатку XVII ст. // Археологічні дослідження Львівського університету. — Львів, 2002. — Вип. 5. — С. 362—378. Крижицький С.Д., Зубар В.М., русяєва А.С. Античні держави Північного Причорномор’я. — К, 1998. Кубійович В., Оглоблин О. Скляна промисловість // Енциклопедія українознавства. Перевидання в Ук- раїні. — Львів, 2000. — Т. 8. — С. 2861. Мартинюк С. Скляна гута кінця XVI — початку XVII ст. в околицях лісових угідь Унівської Святоус- пенської лаври // Археологічні дослідження Львівського університету. — Львів, 2002. — Вип. 5. — С. 344—361. Стародавнє виробництво на території України: Зб. наук. праць. — К., 1992. щапова Ю. Стекло Киевской Руси. — М., 1972. Петрякова Ф. Українське гутне скло. — К., 1975. Островерхов А.С. Фаянсовьіе и стекляньїе бусы в Скифии и Сарматии // ВДИ. — 1985. — № 3. — С. 92—109. Островерхов А.С., Охотников С.Б. Стекляные изде- лия из античньїх памятников Нижнего Поднестро- вья // Памятники древней истории Северо-Западно- го Причерноморья. — К., 1985. — С. 27—33. r. Ya. b e r e s t unIvsKa’s forest GlassWorK and Its manufacture The article is devoted investigation of glasswork XVI—XVII c. on the territory of Univ’s Lavr.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-83742
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	XXXX-0122
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T15:45:41Z
publishDate	2010
publisher	Інститут археології НАН України
record_format	dspace
spelling	Берест, Р.Я. 2015-06-22T16:25:24Z 2015-06-22T16:25:24Z 2010 Унівська лісова гута та її виробництво / Р.Я. Берест // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2010. — Вип. 2. — С. 222-227. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. XXXX-0122 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/83742 Стаття присвячена дослідженням скляного виробництва XVI—XVII ст. у володіннях Унівської Святоуспенської лаври. The article is devoted investigation of glasswork XVI—XVII c. on the territory of Univ’s Lavr. uk Інститут археології НАН України Археологія і давня історія України Унівська лісова гута та її виробництво Univska’s forest glasswork and its manufacture Article published earlier
spellingShingle	Унівська лісова гута та її виробництво Берест, Р.Я.
title	Унівська лісова гута та її виробництво
title_alt	Univska’s forest glasswork and its manufacture
title_full	Унівська лісова гута та її виробництво
title_fullStr	Унівська лісова гута та її виробництво
title_full_unstemmed	Унівська лісова гута та її виробництво
title_short	Унівська лісова гута та її виробництво
title_sort	унівська лісова гута та її виробництво
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/83742
work_keys_str_mv	AT berestrâ unívsʹkalísovagutataíívirobnictvo AT berestrâ univskasforestglassworkanditsmanufacture

Унівська лісова гута та її виробництво

Репозитарії

Схожі ресурси