Житла Х—ХІ ст. на Волинській височині
Стаття присвячена вивченню житлобудування
 на Волинській височині в Х —ХІ ст. На цій території домінують заглиблені житла із каркасно-стовповою чи зрубною конструкцією стін. Два регіони в межиріччя Стиру і Горині, які відрізняються співвідношенням різних типів печей, розглядаються, як можлив...
Saved in:
| Published in: | Археологія і давня історія України |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут археології НАН України
2010
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/83743 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Житла Х—ХІ ст. на Волинській височині / Б.А. Прищепа // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2010. — Вип. 2. — С. 228-234. — Бібліогр.: 35 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860098296019681280 |
|---|---|
| author | Прищепа, Б.А. |
| author_facet | Прищепа, Б.А. |
| citation_txt | Житла Х—ХІ ст. на Волинській височині / Б.А. Прищепа // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2010. — Вип. 2. — С. 228-234. — Бібліогр.: 35 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологія і давня історія України |
| description | Стаття присвячена вивченню житлобудування
на Волинській височині в Х —ХІ ст. На цій території домінують заглиблені житла із каркасно-стовповою чи зрубною конструкцією стін. Два регіони в межиріччя Стиру і Горині, які відрізняються співвідношенням різних типів печей, розглядаються, як можлива контактна зона між бужанами (Західний Буг), древлянами (Случ), уличами (Південний Буг) і хорватами (Верхнє Подністров’я).
The article is devoted to analyzing building of dwelling
on the Volyn’s hill. On this territory dominate deeper
dwelling with skeleton and log house constructions.
Two regions between rivers Styr and Goryn, which discern
with correlation different types of stoves. It’s may
be contact zone between such tribes as buzhany, (West
Bug), drevlyany (Sluch), ulychi (Soth Bug) and Croats
(territory of Top Dnister).
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:26:57Z |
| format | Article |
| fulltext |
228
Стаття присвячена вивченню житлобудування
на Волинській височині в х—хІ ст. На цій території
домінують заглиблені житла із каркасно-стовпо-
вою чи зрубною конструкцією стін. Два регіони в
межиріччя Стиру і Горині, які відрізняються спів-
відношенням різних типів печей, розглядаються,
як можлива контактна зона між бужанами (За-
хідний Буг), древлянами (Случ), уличами (Півден-
ний Буг) і хорватами (Верхнє Подністров’я).
К л ю ч о в і с л о в а: житлобудування, печі-
кам’янки, опалювальні пристрої, регіональні гру-
пи.
Вивчення слов’янського житла залишається
актуальним напрямком археологічних дослід-
жень на сучасному етапі. Роботи на поселеннях
направлені в першу чергу на виявлення жител —
«найдрібнішої часточки, неподільного атому ста-
родавнього суспільства» [Рыбаков, 1987, с. 460].
Житло — показник економічного та суспільного
розвитку конкретної людської спільноти, важли-
ва складова традиційної народної культури.
З часу публікації узагальнюючих робіт [Рап-
попорт, 1975; Раппопорт, Колчин, Борисевич,
1985] для висвітлення цієї проблеми накопичені
нові археологічні джерела, тому на сучасному
етапі актуальними є регіональні дослідження
середньовічного житлового будівництва.
В запропонованій роботі дано характеристику
жител Х—ХІ ст., виявлених в межах Волинської
височини, але із ранніх комплексів розгляда-
ються лише ті, які містили виключно гончар-
ну кераміку. Це був час входження племінного
союзу волинян до складу Київської держави, а
отже вивчення житлового будівництва в регіоні
дозволяє простежити спадковість традицій ма-
сової забудови від жителів ранньослов’янських
поселень останньої чверті І тис. н. е. до давньо-
руського населення, виявити зв’язки з іншими
регіонами східнослов’янського світу.
Значну роботу по систематизації археологіч-
них джерел Західної Волині давньоруського
часу здійснив М.М. Кучінко. Зокрема, він уза-
гальнив дані про житла, досліджені в басейні
Західного Бугу [Кучинко, 1975], охарактеризу-
вав житлове будівництво на території Волин-
ської землі в Х — середині ХІV ст. [Кучинко,
2001]. Однак, характеристика виявилась не
повною, тому що в згаданій публікації не були
використані матеріали, отримані в ході нових
досліджень ранньосередньовічних пам’яток
між ріками Стир і Горинь.
В нашій роботі аналізуються лише ті будівлі,
які мали печі, споруджені із глини та каміння
в одному з кутів котловану. Включені також
дві будівлі, в яких замість традиційної печі
виявлено невелику нішоподібну піч, вирізану
в стінці котловану (Дорогобуж, Дубно). Не роз-
глядаються будівлі з невеликими за площею
котлованами (довжина сторін 1,5—2,5 м) та
великими нішоподібними печами, вирізаними
за межами котловану, з черенем діаметром 1—
1,5 м. Такі будівлі, як житлові, включив до сво-
го каталогу П.О. Раппопорт [Раппопорт, 1975,
с. 51]. Більшість з них, вірогідно, слід віднес-
ти до господарських, пов’язаних з переробкою
зерна та випічкою хліба, а деякі могли вико-
ристовуватись для обробки металів.
В межах Волинської височини досліджено
понад 160 жител Х—ХІ ст. на 30 пам’ятках, як
на поселеннях так і на городищах (рис. 1). В
сусідніх поліських районах житла цього часу не
вивчалися. Якщо розглядати наявні джерела
за окремими територіями, то слід відмітити, що
найбільше жител виявлено в басейні Стиру —
понад 100, в басейні Горині — понад 50, а на
Б. a. П р и щ е п а
жиТЛА х—хІ ст. НА вОЛиНСьКІЙ виСОчиНІ
229
Прищепа Б.А. Житла X —XI т. на Волинській Височині
правобережжі Західного Бугу лише 2. На жаль,
не всі з них мають вичерпні характеристики, що
пов’язано із поганою збереженістю частини буді-
вель, якістю польових робіт та рівнем публікації
матеріалів археологічних розкопок.
Найбільше жител Х—ХІ ст. було досліджено
на поселенні в урочищі «Шанків Яр» побли-
зу с. Хрінників (31) [Козак, Прищепа, Шкоро-
пад, 2004, с. 182—274] та на городищі в урочи-
щі «Вал» в с. Городище-ІІ (30) [Кучинко, 1996,
с. 21—78]. Важливими є також дані з таких
пам’яток: Муравицьке городище (8) [Свєшніков,
Петегирич, 1978; Прищепа, Нікольченко, 2001,
с. 11—16]; Городок (7) і Боратин (7) поблизу Лу-
цька [Козак, Оприск, Шкоропад, 1999; Оприск,
1992]; Луцьк (6) [Кучера, 1975; Терський, 2006,
97—102]; Дорогобуж (11) [Прищепа, Нікольчен-
ко, 1996, с. 28—30]; Острог (7) [Прищепа, Позі-
ховський та інші, 2005]; Листвинське городище
(більше 20) [Чайка, 2009, с. 23—38]. На інших
пам’ятках досліджено 1—3 житла: Ромош [Ау-
лих, 1969]; Володимир-Волинський, Перемиль,
Острожець, Коршів [Раппопорт, 1975, с. 51—
53]; Затурці [Кучера, 1971, с. 179—180]; Дуб-
но [Swiesznikow, Hupalo, 1996, s. 302; Прище-
па, Ткач, Чекурков, 2006]; Межиріччя, Озліїв
[Свєшніков, 1978, с. 15, 16, 24—26]; Точевики
[Прищепа, 1994, с. 16—19]; Стадники [Бондар-
чук, 1981]; Дермань [Прищепа, 1999, с. 14—16];
Рівне [Прищепа, 2008, с. 156—157]; Зозів [Свєш-
ніков, 1961, с. 32—33]; Обарів (в літературі
дається прив’язка до с. Городок) [Раппопорт,
1975, с. 54]; Княгинине [Довгань, Чайка, 2003,
с. 183—184]; Жорнів [Прищепа, 1992]; Переcоп-
ниця [Терський, 2003, с. 86—88; Прищепа, 2003,
с. 233]; Білів [Ауліх, 1971, с. 171—172]; Чемерин
[Терський, 1993, с. 30—36].
Більшість жител на досліджуваній території
мали квадратну (з різницею довжини сторін
до 0,2 м) або прямокутну форму. Загалом пере-
важають прямокутні в плані будівлі (59 %). Їх
більшість на поселенні Хрінники (20 проти 9),
в Дорогобужі, Листвині. На городищі в урочищі
«Вал» поблизу Луцька їх відкрито майже порів-
ну — 16 прямокутних і 15 квадратних будівель.
За площею котловани слов’янських жител
поділяють на три групи: невеликі (до 9 м2); се-
редні (9—14 м2); великі (понад 14 м2) [Петра-
шенко, 1982, с. 50; Тельнов, 1991, с. 147, 148].
На поселеннях звичайно існували житла різ-
них груп, але переважають середні за площею
будівлі (рис. 2). В Хрінниках будували здебіль-
шого середні за площею (17) та великі (7) жит-
ла. На городищі в урочищі «Вал» поблизу Лу-
цька середніх жител 14, великих 9, а малих
лише 2. В Дорогобужі виявлено лише середні
(5) та великі (5) будівлі. Інше співвідношення
жител на Листвинському городищі, тут перева-
жають малі будівлі (10), середніх виявлено 6, а
великих — 4.
Одним із показників, що характеризують
житло, є глибина котловану. Дослідниками
вона подається в публікаціях по різному: від
рівня сучасної денної поверхні; від рівня мате-
рика; від рівня, з якого простежувалась пляма
об’єкта. Останній варіант вимірювання мож-
на вважати найбільш близьким до показника
глибини котловану від рівня давньої денної
поверхні. Але це стосується тих пам’яток, на
яких культурні нашарування пізніше не руй-
рис. 1. Археологічні пам’ятки на Подільській висо-
чині, на яких досліджувались житла X—XI ст.: 1 —
Ромош; 2 — Володимир-Волинський; 3 — Затуринці;
4 — Перемиль; 5 — Хрінники; 6 — Дубно; 7 — Озліїв;
8 — Млинів (Муравиця); 9 — Межиріччя; 10 — Ост-
рожець; 11 — Городище; 12 — Загаї; 13 — Коршів;
14 — Гродок; 15 — Боратин; 16 — Луцьк; 17 — Точе-
вики; 18 — Острог; 19 — Стадник; 20 — Дорогобуж;
21 — Дермань; 22 — Рівне; 23 — Зозів; 24 — Обарів
(Городок); 25 — Листвин; 26 — Княгинине; 27 —
Жорнів; 28 — Пересопниця; 29 — Білів; 30 — Чеме-
рин. Умовні позначення: а — досліджено до 4 жител;
б — досліджено 5—10 жител; в — досліджено понад
10 жител; г — межі Волинської височини
рис. 2. Гістограми розподілу за площею жител X—
XI ст. досліджених на Волинській височині (по ба-
сейнах рік)
Прищепа Б.А. Житла X —XI т. на Волинській Височині
230
нувались в результаті діяльності людини чи
під впливом природних факторів.
Підлога більшості жител залягала на гли-
бині 0,8—1,1 м від рівня виявлення котлова-
ну. Але на окремих пам’ятках спостерігаються
помітні відмінності глибин котлованів. Там,
де культурні нашарування добре збережені,
котловани жител мали більші глибини: 1,1 м
та 1,85 м від рівня виявлення (Муравиця);
1,2—1,6 м (Острог). А там, де територія посе-
лень тривалий час використовувалась під орні
землі, котловани жител мають глибину меншу
від середніх показників: 0,4—0,8 м (Хрінники);
0,3—0,4 м (Городок).
Долівка в житлах влаштовувалась на рівні
материка, вона здебільшого горизонтальна,
але в процесі використання жител витоптува-
лась і тому помітно понижується в центральній
частині приміщення. Слідів дерев’яного на-
стилу підлоги не виявлено. Про те, що його не
було, свідчать втрамбований прошарок гумусу
на долівці, випалені ділянки в центральній
частині приміщень на місці вогнищ (рис. 5; 6)
та виявлені ями різного призначення (рис. 3;
5; 6). Ями округлі чи овальні, були заповнені
темним ґрунтом з різноманітними включення-
ми. В житлі № 6 Муравицького городища за-
повнення ями біля північної стінки складалось
із попелу, вугілля і уламків розбитих горщиків,
а зверху було перекрито шаром материкового
суглинку завтовшки до 0,15 м (рис. 3). В жит-
лі № 13 на дитинці Дорогобужа невелика яма
біля південної стіни була заповнена шматками
печини (рис. 5) і, вірогідно, пов’язана з ремон-
том печі. В житлах Острога (№ 15, 26), Дорого-
бужа (№ 13) в центральній частині котловану
виявлено ямку, в яку було поставлено нижню
частину горщика, заповненого вугіллям та
попелом. Зрідка вдавалось зафіксувати сліди
підмазки долівки глиною, як правило, на тих
ділянках, де виявлялось заповнення ям чи кот-
лованів більш ранніх об’єктів (рис. 6).
Для достовірної реконструкції житла важ-
ливе значення має вивчення конструкції стін.
Вони розподіляються на каркасно-стовпові та
зрубні. Однак, в зв’язку з тим, що дерево не
зберігається, набір ознак, які можна використа-
ти для визначення конструкції стін,
обмежений: наявність стовпових ям,
канавки вздовж стін, розташування
печі.
Близько половини жител, дослід-
жених на Волинській височині, мали
стовпові ямки, здебільшого в кутах
котлованів. В дійсності жител з кар-
касно-стовповою конструкцією стін
могло бути більше, бо відсутність стов-
пових ям не означає обов’язково зруб-
ної конструкції стін [Раппопорт, 1975,
с. 119—120; Петрашенко, 1982, с. 52;
Тельнов, 1991, с. 152]. В десяти жит-
лах стовпові ямки виявлені не тільки в
кутах, але й на середині довжини стін,
деякі з них мають сегментоподібну в
плані форму, а значить тут були вер-
тикально поставлені плахи (рис. 5; 8).
В ході польових робіт останніх
років в Острозі та Рівному вдалося
рис. 3. Житла № 6 (X ст.) і № 7 (XI ст.) з Муравиць-
кого городища (смт Млинів). Умовні позначення:
а — культурний шар XV—XVII ст.; б — культурний
шар X—XII ст.; в — культурний шар мідного та брон-
зового віку; г — вугілля і попіл; д — шматки печини;
е — суглинок; є — каміння; ж — материк
рис. 4. Житла № 15, 20 (X ст.) з Острога
231
Прищепа Б.А. Житла X —XI т. на Волинській Височині
простежити цікавий конструктивний елемент
жител — чотирикутні в плані вертикальні
ніші в кутах котлованів. Їх розміри в плані від
0,25 × 0,25 м до 0,35 × 0,4 м, вони простежені
на всю висоту котлованів (рис. 4; 6). В такі ніші,
вірогідно, запускалися кінці колод, якщо зруб-
ні стіни робилися в обло. В житлі № 20 з Ост-
рога крім вертикальних ніш вздовж північної
стіни в долівці простежено напівкругле заглиб-
лення — відбиток нижньої колоди діаметром
близько 0,2 м.
Дискусійним є питання про висоту стін на-
півземлянкових жител. Вважаємо, що цілком
виправданим видається залучення даних, от-
риманих в ході розкопок Берестя на Західному
Бузі. Тут досліджені унікальні за збереженістю
зрубні будівлі ХІІІ—ХІV ст. Ці будівлі складені
із соснових колод діаметром 14—17 см, деякі з
них збереглися на висоту 10 вінців (№ 39Д) і
навіть 12 вінців (№ 6, 59А). На думку П.Ф. Ли-
сенка, висота стін жител Берестя становила
1,8—2,1 м [Лысенко, 1985, с. 178]. Близькі
показники висоти стін слов’янських жител
(1,75—2,2 м) були розраховані М.А. Филипчу-
ком за матеріалами досліджень напівземлянок
Х — початку ХІ ст. на Прикарпатті [Филипчук,
1992, с. 230].
На пам’ятках Волинської височини в житлах
зустрічаються печі кількох типів: 1) глинобит-
ні; 2) основа і стінки вирізані в материковому
останці; 3) нішоподібні 4) кам’яні, складені на-
сухо; 5) кам’яно-глиняні.
Глинобитні печі є основним опалювальним
пристроєм в житлах Х—ХІ ст. на території між
Західним Бугом і Стиром (табл. 1). Вони відомі
також на багатьох пам’ятках в межиріччі Сти-
ру та Горині. Найчастіше вони мають підково-
подібну в плані форму (рис. 3), але зустріча-
ються також близькі до чотирикутних (рис. 5).
В житлах Хрінників (№ 36), Муравиці (№ 6,
10), Городища «Вал» (№ 10), Луцька, Острога
(№ 15, 20, 26), Дорогобужа (№ 13) печі були
збудовані на дерев’яному каркасі.
Печі, стінки яких вирізані в спеціально за-
лишеному в кутку материковому останці, вияв-
лені у Володимирі-Волинському, на городищі
«Вал» та у Городку поблизу Луцька, а також в
басейні Горині в Дорогобужі, Білеві, Чемерині,
але загальна їх кількість не велика — лише 9.
Однією з причин їх незначного
поширення, вірогідно, було те,
що на багатьох поселеннях Во-
линської височини лесоподібні
суглинки перекриті потужни-
ми шарами темно-коричневого
(каштанового) ґрунту, а вище
залягають чорноземи, тому
котловани напівземлянок час-
то поглиблювали лише до рів-
ня суглинку, а отже не вдава-
лося залишити материковий
останець для печі.
На території між Стиром
і Горинню на поселеннях
рис. 5. Житла № 13, 22 (XІ ст.) з Дорогобужа
рис. 6. Житла № 2, 4 (X ст.) з Рівного
Прищепа Б.А. Житла X —XI т. на Волинській Височині
232
Х—ХІ ст. поряд з глинобитними печами зуст-
річаються також печі-кам’янки, складені на-
сухо і печі, споруджені із каміння та глини.
Печі-кам’янки виявлені в басейні Ікви в Дуб-
но, Муравиці та в басейні Горині в Точевиках,
Острозі, Стадниках, Рівному, Зозові, Листвині,
Княгининому, Жорнові. Відмітимо, що на біль-
шості пам’яток вони співіснують з печами ін-
ших типів. Лише на Листвинському городищі
за даними Р.М. Чайки печі-кам’янки були єди-
ним опалювальним пристроєм [Чайка, 2009,
с. 37].
Печі-кам’янки та глиняно-кам’яні печі спо-
руджувались на невисоких материкових остан-
цях або просто на долівці, а округлий черінь
часто поглиблювався нижче рівня долівки.
Черінь здебільшого підмазувався глиною, але
в окремих випадках являв собою перепалений
ґрунт, перекритий шаром попелу.
За конструктивними особливостями печей в
житлах Х—ХІ ст. на Волинській височині виді-
ляються дві регіональні групи: між Західним
Бугом і Стиром використовувались глинобит-
ні печі та печі, основа і стінки яких вирізані
в материковому останці; між Стиром і Горин-
ню спостерігається співіснування всіх назва-
них п’яти типів печей. Такий же розподіл на
дві регіональні групи виявляється при аналізі
опалювальних пристроїв у ранньослов’янських
житлах останньої чверті І тис. н. е. на Волин-
ській височині [Козак, Прищепа, Шкоропад,
2004, с. 185].
В цьому відношенні межиріччя Стиру і Го-
рині можна порівняти із Лісостеповим Пра-
вобережним Подніпров’ям, де спостерігається
співіснування різних типів печей у житлах
VІІІ—Х ст. На думку В.О. Петрашенко, це
явище пояснюється не еволюційним розвит-
ком конструкції печі, а специфікою даного ре-
гіону, який був своєрідною контактною зоною
між західним (дністровським) і східним (ліво-
бережним) районами і тому зазнавав впливу з
обох сторін [Петрашенко, 1982, с. 56].
Як і в цілому в Лісостеповій зоні України,
в житлобудуванні на Волинській височині
в Х—ХІ ст. домінують заглиблені житла із
каркасно-стовповою чи зрубною конструк-
цією стін. Поряд з тим, вдалося виділити два
регіони, які відрізняються співвідношенням
різних типів печей. Межиріччя Стиру і Го-
рині, де в житлах одночасно використовува-
лись п’ять типів печей, можна розглядати
як своєрідну контактну зону між бужанами
(Західний Буг), древлянами (Случ), ули-
чами (Південний Буг) і хорватами (Верхнє
Подністров’я).
рис. 7. Житла № 6 (X ст.) № 5 (друга половина XІ ст.) № 2 (перша половина XІ ст.) з Жор-
нівського городища
рис. 8. Житло № 9 (X ст.) з Пересопниці
233
Прищепа Б.А. Житла X —XI т. на Волинській Височині
Аулих В.В. Древнерусское поселение на Западном
Буге // АО 1968 г. — М., 1969. — С. 327—329.
Ауліх В.В. До питання про місцезнаходження літо-
писної Пересопниці // Середні віки на Україні. — К.,
1971. — Вип. 1. — С. 168—176.
Бондарчук А.А. Работы Острожского музея // АО
1980 г. — М., 1981. — С. 235.
Довгань П., чайка р. Листвин та його округа // Ар-
хеологічні дослідження Львівського університе-
ту. — Львів, 2003. — Вип. 6. — С. 182—195.
Козак Д., Оприск В., шкоропад В. Пам’ятки давньої
історії Волині у с. Городок. — К., 1999.
Козак Д., Прищепа Б., шкоропад В. Давні землеро-
би Волині. — К., 2004.
Кучера М.П. Ранньосередньовічне городище побли-
зу с. Затурці на Волині // Середні віки на Україні. —
К., 1971. — Вип. 1. — С. 176—187.
Кучера М.П. Поселення волинян на околиці м. Лу-
цька // Археологія. — 1975. — № 15. — С. 98—104.
Кучінко М.М. Давньоруські житла на землях Захід-
ного Побужжя і Посання // Археологія. — 1975. —
№ 15. — С. 104—108.
Кучінко М.М. Давньоруське городище Вал в Над-
стирї. — Луцьк, 1996.
Кучинко М. Житлобудування у Волинській зем-
лі Х — середини ХІV ст. у світлі археології //
Слов’янський вісник. Науковий збірник. — Рівне,
2001. — Вип. ІІ. — С. 77—88.
Лысенко П.Ф. Берестье. — Минск, 1985.
Оприск В.Г. Дослідження біля с. Боратин //
МДАПВ. — Львів, 1992. — Вип. 2. — С. 63—64.
Петрашенко В.О. Житла VІІІ—Х ст. на Правобереж-
ному Подніпров’ї // Археологія. — 1982. — № 37. —
С. 48—59.
Прищепа Б.А. Жорнівське городище на річці Стуб-
лі // Археологічні дослідження, проведені на Україні
протягом 80-х років державними органами охоро-
ни пам’яток та музеями республіки. — К., 1992. —
С. 119—128.
Прищепа Б.А. Звіт про роботу археологічної експе-
диції Рівненського краєзнавчого музею в 1993 р. //
НА ІА НАН України. — Рівне, 1994.
Прищепа Б.А. Звіт про роботу Погоринської ар-
хеологічної експедиції Рівненського інституту
слов’янознавства КІСУ та Рівненського краєзнавчо-
го музею у 1998 році // НА ІА НАН України. — Рівне,
1999.
Прищепа Б.А. Розкопки на посаді Пересопниці //
АДУ 2001—2002 рр. — К., 2003. — С. 232—234.
Прищепа Б. Археологічні дослідження слов’яно-
руських пам’яток у центральній частині Рівного //
Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої
Таблиця 1. Розподіл типів печей по пам’ятках.
№ п/п Пам’ятка Кількість
жител Кам’янки Кам’яно-
глиняні Глинобитні Вирізані
в останці Нішоподібні
1 Ромош 2 2
2 Володимир-Волинський 1 1
3 Затурці 2 2
4 Перемиль 2 2
5 Хрінники 31 25
6 Дубно 2 1 1
7 Озліїв 1 1
8 Млинів (Муравиця) 8 1 2 2
9 Межиріччя 1 1
10 Острожець 2 2
11 Городище-ІІ 25 21 3
12 Загаї 7 7
13 Коршів ? *
14 Городок 6 2 2
15 Боратин 7 7
16 Луцьк 6 6
17 Точевики 1 1
18 Острог 7 1 6
19 Стадники 1 1
20 Дорогобуж 11 2 4 2 1
21 Дермань 1 1
22 Рівне 2 2
23 Зозів 1 1
24 Обарів («Городок») ? *
25 Листвин 20 *
26 Княгинине 1 1
27 Жорнів 3 1 2
28 Пересопниця 3 1 2
29 Білів 1 1
30 Чемерин 3 2 1
Прищепа Б.А. Житла X —XI т. на Волинській Височині
234
історії. Наукові записки РДГУ. — Рівне, 2008. —
Вип. 14. — С. 155—164.
Прищепа Б.А., Нікольченко Ю.М. Муравицьке горо-
дище. — Маріуполь, 2001.
Прищепа Б.А., Позіховський О.Л., романчук О.М.,
чекурков В.С. Розкопки на території костелу Успін-
ня Пресвятої Богородиці Діви Марії в м. Острозі Рів-
ненської обл. // АДУ 2003—2004 рр. — Запоріжжя,
2005. — С. 262—265.
Прищепа Б.А., Ткач В.В., чекурков В.С. Охорон-
ні розкопки в центральній частині м. Дубна Рів-
ненської області // АДУ 2004—2005 рр. — Київ; За-
поріжжя, 2006. — С. 315—318.
раппопорт П.А. Древнерусское жилище // САИ. —
1975. — Вып. Е І-32.
раппопорт П.А., Колчин Б.А., Борисевич Г.В. Жи-
лище // Древняя Русь. Город. Замок. Село. — М.,
1985. — С. 136—154.
рыбаков Б.А. Язычество Древней Руси. — М., 1987.
Свєшніков І.К. Звіт з роботи Ровенської археологіч-
ної експедиції у 1961 р. // НА ІА НАН України. —
Львів, 1961.
Свєшніков І.К. Звіт з роботи Млинівського загону
Ровенської археологічної експедиції Інституту сус-
пільних наук АН УРСР в 1978 р. // НА ІА НАН Ук-
раїни. — Львів, 1978.
Свєшніков І.К., Петегирич В.М. Археологічні до-
слідження в селі Муравиця // Археологія. — 1978. —
№ 27. — С. 79—86.
Тельнов Н.П. Славянские жилища VІ—Х вв. Днест-
ровско-Прутского междуречья // Древности Юго-За-
пада СССР. — Кишинев, 1991. — С. 145—166.
Терський С. Літописний Чемерин. Підсумки ар-
хеологічних досліджень 1988—1990 рр. // Наукові
записки Львівського історичного музею. — Львів,
1993. — С. 27—41.
Терський С. Пересопниця. Краєзнавчий нарис. —
Рівне, 2003.
Терський С. Лучеськ Х—Х ст. — Львів, 2006.
Филипчук М.А. Східнослов’янське житло Х — почат-
ку ХІ ст. в Українському Прикарпатті // МДАПВ. —
Львів, 1995. — Вип. 6. — С. 219—233.
чайка р. Давньоруське городище Листвин і його
околиці у Х—ХІ ст. — Львів, 2009.
Swiesznikow I., Hupalo W. Wstępne wyniki
badań archeologicznych na zamku w Dubnie //
Materiały i Sprawozdania Rzeszowskiego Ośrodka
Archeologicznego. — Rzeszów, 1996. — T. XVII. —
S. 297—303.
b. a. P r y s h c h e p a
the dWellInG x—xI c. on the
volyn’s hIll
The article is devoted to analyzing building of dwell-
ing on the Volyn’s hill. On this territory dominate deep-
er dwelling with skeleton and log house constructions.
Two regions between rivers Styr and Goryn, which dis-
cern with correlation different types of stoves. It’s may
be contact zone between such tribes as buzhany, (West
Bug), drevlyany (Sluch), ulychi (Soth Bug) and Croats
(territory of Top Dnister).
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-83743 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0122 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:26:57Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Прищепа, Б.А. 2015-06-22T16:25:54Z 2015-06-22T16:25:54Z 2010 Житла Х—ХІ ст. на Волинській височині / Б.А. Прищепа // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2010. — Вип. 2. — С. 228-234. — Бібліогр.: 35 назв. — укр. XXXX-0122 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/83743 Стаття присвячена вивченню житлобудування
 на Волинській височині в Х —ХІ ст. На цій території домінують заглиблені житла із каркасно-стовповою чи зрубною конструкцією стін. Два регіони в межиріччя Стиру і Горині, які відрізняються співвідношенням різних типів печей, розглядаються, як можлива контактна зона між бужанами (Західний Буг), древлянами (Случ), уличами (Південний Буг) і хорватами (Верхнє Подністров’я). The article is devoted to analyzing building of dwelling
 on the Volyn’s hill. On this territory dominate deeper
 dwelling with skeleton and log house constructions.
 Two regions between rivers Styr and Goryn, which discern
 with correlation different types of stoves. It’s may
 be contact zone between such tribes as buzhany, (West
 Bug), drevlyany (Sluch), ulychi (Soth Bug) and Croats
 (territory of Top Dnister). uk Інститут археології НАН України Археологія і давня історія України Житла Х—ХІ ст. на Волинській височині The dwelling X—XI c. on the Volyn’s hill Article published earlier |
| spellingShingle | Житла Х—ХІ ст. на Волинській височині Прищепа, Б.А. |
| title | Житла Х—ХІ ст. на Волинській височині |
| title_alt | The dwelling X—XI c. on the Volyn’s hill |
| title_full | Житла Х—ХІ ст. на Волинській височині |
| title_fullStr | Житла Х—ХІ ст. на Волинській височині |
| title_full_unstemmed | Житла Х—ХІ ст. на Волинській височині |
| title_short | Житла Х—ХІ ст. на Волинській височині |
| title_sort | житла х—хі ст. на волинській височині |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/83743 |
| work_keys_str_mv | AT priŝepaba žitlahhístnavolinsʹkíivisočiní AT priŝepaba thedwellingxxiconthevolynshill |