Житла та обігрівальні пристрої населення ІХ—ХІІІ ст. Лівобережжя Середнього Подністров’я (у межах Хмельниччини)
У статті на базі систематизованої інформації аналізуються будинки і обігрівальні прилади 9—13 ст. на лівому березі середнього Подністров’я (території сучасної Х мельницької області). Найбільш типовою будівлею для населення 9—13 ст. було житло зрубної конструкції площею 12 м квадратних в якому одн...
Saved in:
| Published in: | Археологія і давня історія України |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут археології НАН України
2010
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/83746 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Житла та обігрівальні пристрої населення ІХ—ХІІІ ст. Лівобережжя Середнього Подністров’я (у межах Хмельниччини) / С.П. Маярчак // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2010. — Вип. 2. — С. 253-257. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859681230522417152 |
|---|---|
| author | Маярчак, С.П. |
| author_facet | Маярчак, С.П. |
| citation_txt | Житла та обігрівальні пристрої населення ІХ—ХІІІ ст. Лівобережжя Середнього Подністров’я (у межах Хмельниччини) / С.П. Маярчак // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2010. — Вип. 2. — С. 253-257. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологія і давня історія України |
| description | У статті на базі систематизованої інформації аналізуються будинки і обігрівальні прилади
9—13 ст. на лівому березі середнього Подністров’я
(території сучасної Х мельницької області). Найбільш типовою будівлею для населення 9—13 ст.
було житло зрубної конструкції площею 12 м квадратних в якому одна частина була заглибленою.
Найбільш типовим опалювальним пристроєм для
згаданої території є піч виліплена з глини.
In this article on the basic of systematized information
analyses the buildings and heating devices of the Population
of 9—13th c. on the Left Bank of the Middle Dnister
Territory (within Khmelnitska oblast borders). The most
typical building for the Population of 9—13-th c. of the
mentioned territory was the one-part deepened felling
with 12 m² square. The most typical heating device was a
stove made of clay.
|
| first_indexed | 2025-11-30T18:28:13Z |
| format | Article |
| fulltext |
253
В статі на базі систематизованої інформа-
ції аналізуються будинки і обігрівальні прилади
9—13 ст. на лівому березі середнього Подністров’я
(території сучасної хмельницької області). Най-
більш типовою будівлею для населення 9—13 ст.
було житло зрубної конструкції площею 12 м квад-
ратних в якому одна частина була заглибленою.
Найбільш типовим опалювальним пристроєм для
згаданої території є піч виліплена з глини.
К л ю ч о в і с л о в а: житло,опалювальний при-
стрій, городище.
Житла та обігрівальні пристрої належать до
визначальних елементів матеріальної культури
людства, тому важливість їх дослідження важ-
ко переоцінити. Найбільший внесок у справі
археологічного вивчення жител та обігріваль-
них пристроїв ІХ—ХІІІ ст. обумовленого регіону
зробили експедиції, очолювані Л.В. Вакуленко,
І.С. Винокуром, П.А. Горішнім, М.П. Кучерою,
С.П. Пачковою, О.М. Приходнюком, М.О. Ти-
хановою. Проте, результати досліджень житло-
вих споруд та обігрівальних пристроїв вияви-
лися розкиданими по різних джерелах, досі не
були узагальнені та систематизовані в межах
регіону. В даній публікації автор і має на меті
ліквідувати зазначену прогалину сучасної іс-
торіографії, — узагальнити, систематизувати
й проаналізувати розрізнену інформацію про
проведені на сьогоднішній день дослідження
житлових споруд і обігрівальних пристроїв на-
селення ІХ—ХІІІ ст. Лівобережжя Середнього
Подністров’я у межах Хмельниччини; на базі
цього дати їх загальну характеристику.
Житла. Частково чи повністю на даний час
в межах досліджуваного регіону розкопано 46
жител у 15 пунктах: Бакота [Винокур, Горіш-
ній, 1994, с. 68—72], Волочиськ 2 [Михальчи-
шин, 2005, с. 223—224], Глибівка [Баженова,
2005, с. 2], Городок [Приходнюк, 1977, с. 100],
Гринчук [Пачкова, 1979, с. 86—88, 93], Жва-
нець [Бузян, Якубенко, 1987], Каветчина 1
[Вільшанська, 1988, с. 88], Кам’янець-Поділь-
ський (Старе місто) [Винокур, Телегін, 2004,
с. 398], Куровечка [Михальчишин, 2005, с. 222],
Лука-Врублівецька [Тиханова, 1946, с. 7—8;
1953, с. 11—12; 1955, с. 6], Острівчани [Тиха-
нова, 1958, с. 9], Проскурівка [Захарєв, 2003,
с. 78—80], Сокіл 4 і 5 [Вакуленко, Приходнюк,
1984, с. 95—96; Вільшанська, 1988, с. 86—87],
Ставище [Винокур, Горишний, 1982, с. 3—4],
Стара Ушиця [Кучера, Горишний, 1983, с. 95].
Серед розкопаних жител 5 датуються в межах
ІХ—ХІ ст. (Бакота — № 3 а, 16, 39; Глибівка;
Сокіл 4 — № 18), і 41 — ХІІ—ХІІІ ст.
Конструктивні елементи жител з’ясовані неод-
наковою мірою, на час дослідження багато з них
збереглися незадовільно. Превалюють заглиб-
лені житла 1, їх досліджено 34. Наземних жител
зафіксовано лише 9. Із 34 жител, конструкцію
стін яких вдалося встановити, з’ясувалося, що
у 30 із них була зрубна, і лише у 4 — стовпова
конструкція стін: Бакота, № 3 [Винокур, Горіш-
ній, 1994, с. 70], Гринчук, № 2 [Пачкова, 1979,
с. 88], Кам’янець-Подільський [Винокур, Теле-
гін, 2004, с. 398], Сокіл, № 18 [Вакуленко, 1977,
с. 4—5]. Наведені вище цифри не узгоджуються
з висновками П.О. Раппопорта, що в цілому на
Русі в ІХ—ХІІІ ст. переважала стовпова конс-
трукція стін напівземлянок, а серед давньорусь-
ких жител ХІІ—ХІІІ ст. Галицько-Волинської
землі кількісно переважали наземні споруди
[Раппопорт, 1975, с. 127, 166].
Надто мала кількість розкопаних жител ІХ—
ХІ ст. (5) дає лише попередню інформацію про
середню площу житла цього часу, вона визна-
С. П. М а я р ч а к
жиТЛА ТА ОбІГРІвАЛьНІ ПРиСТРОЇ НАСЕЛЕННЯ
Іх—хІІІ ст. ЛІвОбЕРЕжжЯ СЕРЕДНьОГО ПОДНІСТРОв’Я
(у межах хмельниччини)
Маярчак С.П. Житла та обігрівальні пристрої населення IX—XII ст.
254
чається показником 11 м2. Жител ХІІ—ХІІІ ст.,
котрих відомі площі, налічується вже 31. Се-
редній показник площі житла для вказаного
періоду становить 12,8 м2. Проте, відомі три
житла (Бакота, № 2, 6а, 18), площа котрих ста-
новила більше 20 м2 [Винокур, Горішній, 1994,
с. 71—72, 334].
Досліджені житла орієнтовані своїми кута-
ми чи стінами за сторонами світу й абсолютна
більшість їх однокамерні. Але два житла (Со-
кіл, № 27 і Бакота, № 3) складалися з трьох
частин. Кожне з них мало два приміщення-ка-
мери, з’єднані між собою невеликим (близько
1 × 1 м) переходом-перемичкою [Вільшансь-
ка, 1988, с. 86; Винокур, Горішній, 1994, с. 70,
рис. 79]. Відомі два двоповерхові житла — одне
у Бакоті (№ 3) й одне у Кам’янці-Подільсько-
му. Нижній поверх останнього складався з двох
кімнат [7, рис. 79; 9, с. 398]. У двох кутах одного
з досліджених жител (Гринчук, № 2) виявлені
господарські ніші, діаметром близько 0,5 і 1 м
[Пачкова, 1979, с. 87—88]. Ще в одному житлі
(Бакота, № 18) виявлено велику яму-погріб,
розмірами 1,7 × 2,9 м [Винокур, Горішній, 1994,
с. 72]. У чотирьох досліджених житлах (Кавет-
чина, № 16 і 17, Гринчук, № 1, Стара Ушиця,
№ 3) зафіксовані вхідні коридори-приямки, що
виступали за межі будівель. Найменший з них
(Каветчина, № 16) мав розміри 0,2Ч0,8 м, най-
більший (Стара Ушиця, № 3) — 1,1—1,4 × 0,8 м
[Вільшанська, 1988, с. 88; Кучера, Горишний,
1983, с. 65; Пачкова, 1979, с. 87]. В одному жит-
лі (Проскурівка) зафіксовано ямки від стовпчи-
ків лежака чи лави [Захар’єв, 2003, с. 80]. Ви-
різані у материку останці-лежаки виявлено у
Бакоті й Соколі (житла № 18 і 28 відповідно)
[Вільшанська, 1988, с. 88; Винокур, Горіш-
ній, 1993, с. 72]. Судячи з діаметру стовпових
ям (Гринчук, № 2, Сокіл 4, № 18) [Вакуленко,
Приходнюк, 1984, с. 96; Пачкова, 1979, с. 88], а
також відбитків нижніх вінець зрубів (Бакота,
№ 39) [Винокур, Горішній, 1994, с. 69], діаметр
колод, що використовували при спорудженні
жител, становив 0,2—0,4 м.
Житловими були окремі кліті валу на Грин-
чуцькому й Староушицькому городищах. Так,
у семи клітях Гринчуцького городища й двох —
Староушицького виявлені залишки вогнищ.
Ще дві кліті на городищі біля Старої Ушиці,
враховуючи велику кількість знайдених там
кісток тварин, теж могли виконувати функції
тимчасових жител [Кучера, Горишний, 1983,
с. 94; Пачкова, 1979, с. 90].
Обігрівальні пристрої за конструктивними
особливостями можна поділити на три основні
типи:
1. Відкриті вогнища — глинобитні (12 ви-
падків) або, рідше (4 випадки), викладені ка-
мінням, діаметром 0,8—1,5 м. Вони виявлені
на поселеннях: Бакота (житла № 3, 3а, 4, 18)
[Винокур, Горішній, 1994, с. 72, 328, 334], Во-
лочиськ 2, Куровечка [Михальчишин, 2005,
с. 222—223], Городок [Приходнюк, 1977, с. 100],
Проскурівка [Захар’єв, 2003, с. 79], Каветчина 1
(біля жител № 16 і № 17), Сокіл 5 (житла № 27
і № 28) [Вільшанська, 1988, с. 86—89], Ста-
ра Ушиця (у кліті) [Кучера, Горишний, 1983,
с. 77], Устя [Приходнюк, 1977, с. 103].
2. Печі, викладені з каміння («кам’янки»),
знайдено на поселеннях: Бакота (житла № 3,
5, 6а, 16, 39) [Винокур, Горішній, 1994, с. 68—
72], Глибівка [Баженова, 1982, с. 2], Жванець
[Бузян, Якубенко, 1987, с. 47], Сокіл 4 (житло
№ 18) [Вакуленко, Приходнюк, 1984, с. 96], Со-
кіл 5 (житло № 28) [Вільшанська, 1988, с. 88].
3. Глинобитні печі відкрито на поселеннях:
Бакота (житла № 1, 1а — дві печі, 2, 4, 6, 7, 8,
9, 10, 55) [Винокур, Горішній, 1994, с. 69, 72],
Гринчук (житла № 1, 2, 3, 7; дев’ять печей під
клітями валу з внутрішнього боку й одна — на
посаді) [Пачкова, 1979, с. 86—93], Кам’янець-
Подільський (Старе місто) [Винокур, Петров,
1997, с. 55], Лука-Врублівецька (три печі) [Ти-
ханова, 1946, с. 7; 1953, с. 12; 1955, с. 6], Ост-
рівчани [Тиханова, 1958, с. 9], Сокіл 5 (житло
№ 24) [Вільшанська, 1988, с. 86], Ставище [Ви-
нокур, Горишний, 1982, с. 3—4], Стара Ушиця
(житла № 1 — дві печі, 2, 3) [Кучера, Гориш-
ний, 1999, с. 62].
Всього в межах зазначеної території на сьо-
годні відомо 16 відкритих вогнищ, 9 кам’янок і
38 глинобитних печей.
Зафіксовано, що при будівництві нижнь-
ої частини шести досліджених опалювальних
споруд (поселення Лука-Врублівецька, № 1,
2, 3; Острівчани, Жванець і Куровечка) вико-
ристані фрагменти кераміки [Бузян, Якубенко,
1987; Михальчишин, 2005, с. 222; Тиханова,
1955, с. 6; 1957, с. 15; 1958, с. 9]. Печі, частко-
во вирізані у материковому лесі, знайдено на
поселеннях у Бакоті [Винокур, Горішній, 1994,
с. 69], Гринчуку [Пачкова, 1979, с. 87], Острів-
чанах [Тиханова, 1958, с. 9] і Соколі 5 [Віль-
шанська, 1988, с. 87]. Інколи піч виступала
за межі житла: Бакота — житло № 39 [Вино-
кур, Горішній, 1994, с. 69], Гринчук — № 1 і
2 [Пачкова, 1979, с. 87—88], Сокіл 5 — № 24 і
27 [Вільшанська, 1988, с. 86—87], Стара Уши-
ця — № 2 і 3 [Кучера, Горишний, 1983, с. 66,
69]. На городищі Гринчук виявлено аж 9 поруч
розташованих глинобитних печей [Пачкова,
1979, с. 89—92]. Очевидно, їх використовували
не так для обігріву, як для приготування їжі під
час перебування у фортеці князівської залоги.
Аналогічної конструкції печі досліджені у літо-
писному Звенигороді [Кучера, 1999, с. 180].
Отже, за наявними на сьогодні археологіч-
ними даними, найтиповішим для давньорусь-
кого (передусім ХІІ—ХІІІ ст.) населення регіо-
ну було однокамерне, площею близько 12 м2
заглиблене житло зі зрубною конструкцією
стін, побудоване з колод діаметром 0,2—0,4 м;
найпоширенішим обігрівальним пристроєм
була глинобитна піч.
255
Маярчак С.П. Житла та обігрівальні пристрої населення IX—XII ст.
Додаток. Житла та обігрівальні пристрої на поселеннях ІХ—ХІІІ ст.
Лівобережжя Середнього Подністров’я у межах Хмельниччини.
№
п/п
Поселення, жит-
ла / обігріваль-
ного пристрою
Дату-
вання,
ст.
Параметри і
площа, м2 Тип житла
Конс-
трукція
стін
Тип обігрівального при-
строю, параметри, м Примітки
1 Бакота, № 1а;
ур. Скельки
ХІІ—
ХІІІ
3,8 × 4,2 =
15,96
наземне зрубна 1) глинобитна піч 1 ×
1,2; 2) — « — 0,4 × 0,6 ×
0,8
піч у куті; піч у центрі,
рештки
2 — « —, № 1;
ур. Пушкарівка
— « — 3,3 × 4 =
13,2
наземне зрубна глинобитна піч піч у куті
3 — « —, № 2;
ур. Пушкарівка
— « — 3,8 × 5,4 =
20,52
заглибле-
не
зрубна — « — 0,9 × 1 — « —
4 — « —, № 3;
— « —
— « — 2,8 × 3 = 8,4 наземне зрубна 1) піч-кам’янка 1,5 ×
1,6; 2) вогнище, викла-
дене камінням
— « —
5 — « —, № 4;
— « —
— « — 2,8 × 3,2 =
8,96
заглибле-
не
зрубна 1) глинобитна піч 0,9 ×
1; 2) глинобитне вогни-
ще 0,6 × 0,7
— « —
6 — « —, № 5;
— « —
— « — 3 × 3,4 =
10,2
наземне зрубна піч-кам’янка 0,8 × 1 — « —, черінь глиняний
7 — « —, № 6;
— « —
— « — 3,8 × 4 =
15,2
наземне зрубна глинобитна піч 0,8 ×
0,7
— « —, грушоподібна
8 — « —, № 7;
біля р. Градівки
— « — 3,8 × 4 =
15,2
заглибле-
не
зрубна — « — 0,9 × 1 — « —
9 — « —, № 8;
водонапірна
башта
— « — 3,8 × 4 =
15,2
наземне зрубна глинобитна піч піч збереглася погано
10 — « —, № 9;
сад. Левченка
— « — 3 × 3,5 =
10,5
заглибле-
не
— — « —
11 — « —, № 10;
ур. Курники
— « — — — — — « — або вогнище житло збереглося погано
12 — « —, № 16;
ур. На Клину
VIII—
IX
1,8 × 2,1 =
3,78
заглибле-
не
зрубна піч-кам’янка глиняна жаровня; культура
Луки-Райковецької
13,
14
— « —, № 3а;
— « —
ІХ—
ХІ
3,6 × 4 =
14,4
заглибле-
не
зрубна глинобитне вогнище
1—1,1
вогнище у куті
15 — « —, № 39;
— « —
— « — 1,9 × 2,9 =
5,51
заглибле-
не
зрубна піч-кам’янка 1,2 × 1,5,
врізана в материк, тро-
хи виступала за межі
житла
глиняна жаровня; по пери-
метру котловану — канавка
завширшки 12—13 см
16 — « —, № 3;
— « —
ХІІ—
ХІІІ
3 × 6,25 =
18,75
заглибле-
не
стовпо-
ва
по одному викладе-
ному з каменю-плит-
няка вогнищу 0,8 × 1
(кам’янки?) у двох жит-
лових приміщеннях
трьохчастне (два житлові
приміщення, між ними
сіни), двоповерхове
17 — « —, № 6а;
— « —
— « — 3,5 × 5,9 =
20,65
заглибле-
не
зрубна піч-кам’янка житло збереглося погано
18 — « —, № 18;
— « —
— « — 4,7 × 5 =
23,5
заглибле-
не
— вогнище, викладене
камінням (кам’янка?),
збереглося погано
долівка частково викладена
кам’яними плитами; виріза-
ний в материку лежак 0,7 ×
2 м; яма-погріб 2,9 × 1,7 м
19 — « —, № 55;
— « —
— « — 3,1 × 3,2 =
9,92
заглибле-
не
зрубна глинобитна піч 1,15 ×
1,25
піч у куті
20 Волочиськ 2,
№ 1; вогнище
— « — — — — глинобитне вогнище
0,5 × 0,9
у споруді, на котру потрапив
шурф
21 Глибівка, № 1 Х—ХІ 4 × 4,2 =
16,8
наземне зрубна піч-кам’янка 0,7—0,8 підлога вимощена
кам’яними плитами
22 Городок ХІІ—
ХІІІ
2,8 × 3,5 =
9,8
заглибле-
не
зрубна глинобитне вогнище
1,5
вогнище в центрі житла
23 Гринчук, № 1 — « — 2 × 3 = 6 заглибле-
не
зрубна глинобитна піч 1,2 × 1
врізана в материк
вхідний приямок 1 × 0,8 м
24 — « —, № 2 — « — 4,25 ×
4,25 = 18,06
заглибле-
не
стовпо-
ва
глинобитна піч, вріза-
на в материкову стіну
через коридорчик житло
з’єднувалося з житлом № 1
Маярчак С.П. Житла та обігрівальні пристрої населення IX—XII ст.
256
П р о д о в ж е н н я д о д а т к у.
№
п/п
Поселення, жит-
ла / обігріваль-
ного пристрою
Дату-
вання,
ст.
Параметри і
площа, м2 Тип житла
Конс-
трукція
стін
Тип обігрівального при-
строю, параметри, м Примітки
25 — « —, № 3 — « — 2,1 × 4,5 =
9,45
заглибле-
не
— глинобитна піч збереглося погано
26 — « —, № 7 — « — 2,4 × 2,9 =
6,96
заглибле-
не
зрубна — « — зберігся вхідний східець
0,8 × 0,3 м
27 — « —, № 4;
посад
— « — 1,8 × 3,8 =
6,84
заглибле-
не
зрубна — « — 0,7 піч виходила за межі житла
28 — « —, № 1; піч — « — — — — — « — 1,1 під клітями валу з внутріш-
нього боку
29 — « —, № 2;
— « —
— « — — — — — « — 1 — « —
30 — « —, № 3;
— « —
— « — — — — — « — 0,7 × 0,9 — « —
31 — « —, № 4;
— « —
— « — — — — — « — 0,6 — « —
32 — « —, № 5;
— « —
— « — — — — — « — — « —
33 — « —, № 6;
— « —
— « — — — — — « — 0,5 — « —
34 — « —, № 7;
— « —
— « — — — — — « — 0,7 × 1 — « —
35 — « —, № 8;
— « —
— « — — — — — « — 0,9 — « —
36 — « —, № 9;
— « —
— « — — — — — « —0,5 × 0,75 — « —
37 Жванець, № 1 — « — — заглибле-
не
— піч-кам’янка діаметром
1, обмащена глиною
в основі поду печі — кера-
міка
38 Каветчина 1,
№ 16
— « — 4,2 × 3,4 =
14,28
— « — зрубна глинобитне вогнище
2 × 1 знаходилось за 0,5
від житла
вхідний приямок 0,2 × 0,8 м;
літнє житло?
39 — « —, № 17 — « — 3,4 × 4,5 =
15,3
— « — — « — глинобитне вогнище
0,9, знаходилось біля
житла
вхідний приямок 0,25 × 1 м;
літнє житло?
40 — « —, № 2;
— « —
— « — — — — глинобитна піч очевидно від житла
41 К.-Подільський
(Старе місто),
№ 1
— « — >3,2 ×
5,25 = 16,8
заглибле-
не
стовпо-
ва
— « — двоповерхове, нижній
поверх складався з двох
кімнат
42 Куровечка, № 1 — « — — — « — — глинобитне вогнище
0,7 × 0,85
в конструкції — фрагменти
кераміки
43 Лука-Врублі-
вецька, № 1;
піч
— « — — — « — — глинобитна піч відбитки дерев’яного карка-
су печі; в конструкції печі
були й камені
44 — « —, № 2;
— « —
— « — — — « — — — « — 1,2 × 1,6 в основі поду печі — кера-
міка
45 — « —, № 3 — « — — — « — — — « — — « —; розкрито кут житла
46 Острівчани,
№ 1
— « — — — « — — — « — 1,23, вирізана
в лесі
в основі поду печі — кера-
міка
47 Проскурівка,
№ 1
— « — 3,8 × 3,4 =
12,92
— « — зрубна вогнище 1,1 × 0,75 ямки від стовпчиків лави
48 Сокіл 4, № 18 поч.
ІХ
3,7 × 4 =
14,8
— « — стовпо-
ва
піч-кам’янка 0,8 датоване геомагнітним
методом
49 Сокіл 5, № 24 ХІІ—
ХІІІ
3,5 × 3,5 =
12,25
— « — зрубна глинобитна піч у під-
бої, 1,2 × 1,1
по боках печі — ніші-підбої
50 — « —, № 27 — « — 3,4 × 3,3 +
0,9 × 1,2 +
2 × 3 = 18,3
— « — — « — глинобитне вогнище
1 × 1,4
двокамерна будівля, з’єд-
нана перемичкою-коридо-
ром
257
Маярчак С.П. Житла та обігрівальні пристрої населення IX—XII ст.
З а к і н ч е н н я д о д а т к у.
№
п/п
Поселення, жит-
ла / обігріваль-
ного пристрою
Дату-
вання,
ст.
Параметри і
площа, м2 Тип житла
Конс-
трукція
стін
Тип обігрівального при-
строю, параметри, м Примітки
51 — « —, № 28 — « — 2,7 × 3,1 =
8,37
— « — — « — 1) піч-кам’янка 1,2;
2) глинобитне вогнище
1,1
багато глини в конструкції
печі; вогнище на материко-
вому останці
52 Ставище, № 1 ХІ—
ХІІІ
2,5 × 3,3 =
8,25
— « — — « — глинобитна піч, з вико-
ристанням каміння
відбитки дерев’яного карка-
су печі
53 Стара Ушиця,
№ 1
ХІІ—
ХІІІ
2,8 × 3,4 =
9,52
— « — — « — 1) глинобитна піч 1,2;
2) глинобитна піч 0,68 ×
0,8, на материковому
останці
в основі поду печі — кера-
міка
54 — « —, № 2 — « — 2,9 × 3,45 =
10
— « — — « — глинобитна піч 0,6 × 0,7
(внутрішні розміри)
піч у куті
55 — « —, № 3 — « — 2 ×
3,2+1,3 ×
0,8 = 7,44
наземне — « — глинобитна піч 0,65 ×
0,75, вирізана в матери-
ковому останці
великий коридор, піч напо-
ловину виступала за межі
житла
56 — « —, № 4 — « — — — « — — глинобитна піч збереглося погано
57 — « —, кліть у
кв. 6-Р
— « — 2 × 2,2 = 4,4 кліть зрубна глинобитне вогнище
0,57
житлова кліть, вогнище в
центрі
58 Устя, № 1;
вогнище
— « — — — — — « —, 0,4 × 0,6 у східному куті городища
Баженова С.Е. Отчет об археологических исследова-
ниях древнерусского городища ІХ—ХІ вв. у с. Глы-
бовка Ново-Ушицкого района Хмельницкой области
за 1982 г. // НА ІА НАН України. — 1982/111.
Бузян Г.М., Якубенко О.О. Пам’ятки давньоруського
часу в селі Жванець // VII Подільська істор.-краєзн.
конф. (секція археології): Тези доп. — Кам’янець-
Подільський, 1987. — С. 46—47.
Вакуленко Л.В. Отчет о работе Сокольского отряда
Днестровской новостроечной экспедиции в 1977 г. //
НА ІА НАН України. — 1977/25ж.
Вакуленко Л.В., Приходнюк О.М. Славянские поселения
І тыс. н. э. у с. Сокол на Среднем Днестре. — К., 1984.
Вільшанська О.Л. Дослідження давньорусь-
ких об’єктів на околицях с. Сокіл на Середньому
Дністрі // Археологія. — 1988. — № 61. — С. 85—90.
Винокур И.С., Горишний П.А. Отчет о раскопках на
селище черняховской культуры в с. Ставище Дунае-
вецкого района Хмельницкой области (на трассе га-
зопровода Уренгой-Ужгород) в 1982 г. // НА ІА НАН
України. — 1982/107.
Винокур І.С., Горішній П.А. Бакота. Столиця давньо-
руського Пониззя. — Кам’янець-Подільський, 1994.
Винокур І.С., Петров М.Б. Про час виникнення
Кам’янця: погляди дослідників // Кам’янеччина в
контексті історії Поділля. Наук. зб. — Кам’янець-
Подільський, 1997. — Т. 1. — С. 53—61.
Винокур І.С., Телегін Д.Я. Археологія України: Під-
ручник для студентів історичних спеціальностей ви-
щих навчальних закладів. — Тернопіль, 2004.
Захар’єв В.А. Дослідження Маліївецького давньорусь-
кого городища // Дунаєвеччина очима дослідників,
учасників і свідків історичних подій: Зб. наук. праць. —
Кам’янець-Подільський, 2003. — Вип. ІІІ. — С. 77—80.
Козюба В.К. Південноруське сільське житло (матеріали
до реконструкції заглибленого житла ХІ—ХІІІ ст.) // Ар-
хеологія. — 1998. — № 1. — С. 28—45.
Кучера М.П., Горишний П.А. Раскопки городища
XII—XIII вв. у с. Старая Ушица // Археологические
памятники Среднего Поднестровья. — К., 1983. —
С. 62—96.
Кучера М.П. Слов’яно-руські городища VIII—XIII ст.
між Саном і Сіверським Дінцем. — К.: ІА НАНУ, 1999.
Михальчишин І.Р. Пам’яткоохоронні археологічні
розвідки у Волочиському р-ні Хмельницької обл. //
АДУ 2003—2004 рр., 2005. — Вип. 7. — С. 222—224.
Пачкова С.П. Давньоруське городище Гринчук на
Дністрі // Археологія. — 1979. — № 32. — С. 78—96.
Приходнюк О.М. Давньоруські пам’ятки Середнього
Подністров’я (розвідки 1968—1969 рр.) // Археоло-
гія. — 1977. — № 22. — С. 99—106.
Раппопорт П.А. Древнерусское жилище // САИ. —
1975. — Е 1-32.
Тиханова М. Розкопки верхніх горизонтів поселення
с. Лука-Врублівецька // НА ІА НАН України. — 1946/4.
Тиханова М.А. Поселение культуры полей погребений
в Луке-Врублевецкой. Раскопки 1953 г. // НА ІА НАН
України. — 1953/11а.
Тиханова М.А. Отчет о работах Среднеднестровско-
го отряда Славянской экспедиции ИИМК АН СССР
в 1955 г. // НА ІА НАН України. — 1955/37.
Тиханова М.А. Отчет о работах Днестровско-Волынс-
кого отряда Галицко-Волынской экспедиции ИИМК
АН СССР в 1957 г. // НА ІА НАН України. — 1957/27.
Тиханова М.А. Отчет о работах Днестровско-Волынской
экспедиции ЛОИИМК АН СССР в Луке-Врублевецкой
и в ее окрестностях в 1958 г. // НА ІА НАН України. —
1958/35.
S. P. M a y a r c h a k
buIldInGs and heatInG devIces
of the PoPulatIon of 9—13th c.
on the left banK of the mIddle
dnIster terrItory (WIthIn
KhmelnItsKa oblast borders)
In this article on the basic of systematized information
analyses the buildings and heating devices of the Popula-
tion of 9—13th c. on the Left Bank of the Middle Dnister
Territory (within Khmelnitska oblast borders). The most
typical building for the Population of 9—13-th c. of the
mentioned territory was the one-part deepened felling
with 12 m2 square. The most typical heating device was a
stove made of clay.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-83746 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0122 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T18:28:13Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Маярчак, С.П. 2015-06-22T16:27:28Z 2015-06-22T16:27:28Z 2010 Житла та обігрівальні пристрої населення ІХ—ХІІІ ст. Лівобережжя Середнього Подністров’я (у межах Хмельниччини) / С.П. Маярчак // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2010. — Вип. 2. — С. 253-257. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. XXXX-0122 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/83746 У статті на базі систематизованої інформації аналізуються будинки і обігрівальні прилади 9—13 ст. на лівому березі середнього Подністров’я (території сучасної Х мельницької області). Найбільш типовою будівлею для населення 9—13 ст. було житло зрубної конструкції площею 12 м квадратних в якому одна частина була заглибленою. Найбільш типовим опалювальним пристроєм для згаданої території є піч виліплена з глини. In this article on the basic of systematized information analyses the buildings and heating devices of the Population of 9—13th c. on the Left Bank of the Middle Dnister Territory (within Khmelnitska oblast borders). The most typical building for the Population of 9—13-th c. of the mentioned territory was the one-part deepened felling with 12 m² square. The most typical heating device was a stove made of clay. uk Інститут археології НАН України Археологія і давня історія України Житла та обігрівальні пристрої населення ІХ—ХІІІ ст. Лівобережжя Середнього Подністров’я (у межах Хмельниччини) Buildings and heating devices of the Population of 9—13th c. on the Left Bank of the Middle Dnister Territory (within Khmelnitska oblast borders) Article published earlier |
| spellingShingle | Житла та обігрівальні пристрої населення ІХ—ХІІІ ст. Лівобережжя Середнього Подністров’я (у межах Хмельниччини) Маярчак, С.П. |
| title | Житла та обігрівальні пристрої населення ІХ—ХІІІ ст. Лівобережжя Середнього Подністров’я (у межах Хмельниччини) |
| title_alt | Buildings and heating devices of the Population of 9—13th c. on the Left Bank of the Middle Dnister Territory (within Khmelnitska oblast borders) |
| title_full | Житла та обігрівальні пристрої населення ІХ—ХІІІ ст. Лівобережжя Середнього Подністров’я (у межах Хмельниччини) |
| title_fullStr | Житла та обігрівальні пристрої населення ІХ—ХІІІ ст. Лівобережжя Середнього Подністров’я (у межах Хмельниччини) |
| title_full_unstemmed | Житла та обігрівальні пристрої населення ІХ—ХІІІ ст. Лівобережжя Середнього Подністров’я (у межах Хмельниччини) |
| title_short | Житла та обігрівальні пристрої населення ІХ—ХІІІ ст. Лівобережжя Середнього Подністров’я (у межах Хмельниччини) |
| title_sort | житла та обігрівальні пристрої населення іх—хііі ст. лівобережжя середнього подністров’я (у межах хмельниччини) |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/83746 |
| work_keys_str_mv | AT maârčaksp žitlataobígrívalʹnípristroínaselennâíhhííístlívoberežžâserednʹogopodnístrovâumežahhmelʹniččini AT maârčaksp buildingsandheatingdevicesofthepopulationof913thcontheleftbankofthemiddlednisterterritorywithinkhmelnitskaoblastborders |