Матеріали з досліджень дитинця Вишгорода 1972 р.

Статтю присвячено публікації матеріалів з розкопок дитинця давньоруського міста Вишгорода у 1972 р., де розкрито житлові та господарські будови XII—XIII ст., а також гончарний горн кінця XVI— XVII ст., раніше визначений В.В. Чумаченком домною або коптильної піччю давньорус...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Археологія і давня історія України
Date:	2010
Main Author:	Блажевич, Н.В.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут археології НАН України 2010
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/83818
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Матеріали з досліджень дитинця Вишгорода 1972 р. / Н.В. Блажевич // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2010. — Вип. 3. — С. 124-129. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860247012858920960
author	Блажевич, Н.В.
author_facet	Блажевич, Н.В.
citation_txt	Матеріали з досліджень дитинця Вишгорода 1972 р. / Н.В. Блажевич // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2010. — Вип. 3. — С. 124-129. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Археологія і давня історія України
description	Статтю присвячено публікації матеріалів з розкопок дитинця давньоруського міста Вишгорода у 1972 р., де розкрито житлові та господарські будови XII—XIII ст., а також гончарний горн кінця XVI— XVII ст., раніше визначений В.В. Чумаченком домною або коптильної піччю давньоруського часу. В 1972 г. проводились раскопки на северо-восточной части детинца древнерусского города Вышгорода. Исследованы котлованы жилища и хозяйственной постройки. Жилище, предположительно срубное, на подклете, отапливалось глинобитной печью с включением плинфы. Границы котлована не определены. Хозяйственная постройка столбовой конструкции. Время существования построек — XII в. Собрана большая коллекция материала XII— XIII вв.: фрагменты кухонной и столовой посуды, амфор, стеклянных браслетов и посуды, изделия из черного и цветного металлов, шиферные пряслица. Кроме объектов древнерусского времени исследован гончарный горн XVI—XVII вв. In 1972, the excavations at the north-eastern part of dytynets of Vyshgorod, an Ancient Rus period city, were conducted. The foundation pits of a dwelling and a husbandry structure were studied. The dwelling was presumably a frame built on a basement; it was heated by a cob stove built with plinthoi inclusions. The borders of a foundation pit are not determined. Husbandry structure is of pillar construction. Period of functioning of the buildings is referred to the 12th c. A big collection of the 12th and the 13th centuries material has been obtained: fragments of kitchenware and tableware, amphorae, glass bracelets and vessels, items made of ferrous and non-ferrous metals, and shiver spindle whorls. Besides the objects of Ancient Rus period, the 16th or 17th c. potter’s furnace has been studied.
first_indexed	2025-12-07T18:37:51Z
format	Article
fulltext	124 Статтю присвячено публікації матеріалів з роз- копок дитинця давньоруського міста Вишгорода у 1972 р., де розкрито житлові та господарські будови XII—XIII ст., а також гончарний горн кінця XVI— XVII ст., раніше визначений В.В. Чумаченком домною або коптильної піччю давньоруського часу. К л ю ч о в і с л о в а: Вишгород, Давня Русь, гончар- ний горн, дитинець. Оскільки у 60—70 рр. основним напрямом робо- ти відділу слов’яно-руської археології ІА АН УРСР було дослідження давньоруських міст, Наукові фонди Інституту археології НАН України збері- гають велику збірку колекцій з розкопок давньо- руських городищ. На той час провадились роботи на городищах біля смт. Ржищів (давньоруське місто Іван), с. Балико-Щучинка (Чучин), Ходорів, Воїнська Гребля (Воїнь), Сахнівка, м. Канів. На- ступною ланкою у дослідженні міст та продовжен- ням робіт В.Й. Довженка 1936—1938 та 1947 рр. мали стати розкопки дитинця Вишгорода 1. Розробку цієї теми було доручено аспірантові від- ділу В.В. Чумаченку. Однак, на жаль, недостатня кваліфікація дослідника не дозволила отримати очікуваного результату. Це позначилось на змісті щоденника, оформленні креслень та фотографій, описі знайдених речей і т.ін., що в кінцевому ре- зультаті відбилось на якості звіту та публікації (Чумаченко 1972; 1974, с. 359, 360). Саме тому виникла потреба в поверненні до цих матеріалів зі спробою реставрації розкопоч- ного процесу, фіксації матеріалу та опису об’єктів на основі даних звіту та особистого архіву автора. Роботи 1972 р. було сконцентровано в північно- східній частині городища. Траншею № 1 (шири- ною 1 м) закладено по лінії схід-захід на відстані приблизно 150 м на північний схід від апсиди Борисоглібської церкви. Довжина траншеї за 1. Значна частина матеріалів з розкопок Вишгорода 1972 р. зберігається у Музеї історії Києва. Н. В. Б л а ж е в и ч Матеріали З дослідЖеНЬ виШгорода 1972 р. звітом — 64 м, за кресленнями та інвентарною книгою — 92 м, нумерація квадратів починалась зі сходу (хоча у звіті на кресл. 2 нумерацію квад- ратів проставлено навпаки — із заходу). Спочат- ку (з метою економії витрат та часу) прокопува- лись непарні квадрати (2х1 м), або, як їх назвали, «шурфи»: 1, 3, 5 і т. д. Культурний шар (темно-сі- рий гумус з включенням речового матеріалу, пе- чини, шлаків та кісток тварин) в перших шурфах сягав товщини 1 м, поступово зменшуючись у за- хідному напрямку. При необхідності до шурфів робили прирізки. Так на основі прирізок № 1 (6 × 2 м) та № 2 (2 × 4 м), відповідно з північного та південного боків шурфів № 1—3, утворено розкоп I. На основі шурфу 9, перпендикулярно до тран- шеї № 1, закладено траншею № 2 (1 × 8 м), з ча- сом також доповнену прирізками. Оскільки це робилось поступово, спочатку ділянки отримали назву «прирізка I» та «прирізка II», згодом до них з заходу додано прирізки III та IV, причому не- парні ділянки розміщувались з північного боку траншеї, а парні — з південного. Разом узяті, вони утворили розкоп II (9 × 9 м). З такими пас- портами матеріал було зашифровано і внесено до Книги інвентарного опису. Місце розташування розкопу III (5 × 5 м) на сьогодні визначити важко, оскільки в щоденнику шурф, на основі якого закладено розкоп, позна- чено як № 40 (26.IX) або № 42 (6.X) (Чумаченко 1972, с. 22). На думку В.В. Чумаченка, східна частина траншеї мала підійти до розбитих тут у 30-х рр. XX ст. розкопів, тому темне заповнення, що сяга- ло глибини 0,6—0,8 м, було визначено як перекоп пізнішого часу, внаслідок чого роботу тут припи- нено. У південній частині розкопу II (прирізки II та IV) на глибині 0,8 м зафіксовано темно-сірий гумус «заповнення 1», в центрі якого завал плін- фи (0,8 × 0,4 м) перекривався прошарком глини. 125 Блажевич Н.В. Матеріали з досліджень Вишгорода 1972 р. Контури не було визначено, тому згодом цей об’єкт також визнано перекопом. Однак з цього запов- нення отримано різноманітний матеріал давньоруського часу (рис. 1). Це фрагменти корчаг, горщиків, мисок, глечиків, кух- лів, покришок, світильників, фрагменти амфор. Зі скляних виробів знайдено уламки скля- них браслетів. Зібрано колекцію металевих виробів: з чорного ме- талу — гвіздки, скоби, писало; з кольорових — мідний дріт тощо. Оскільки контури об’єкту не виз- начено, характеристика його уск- ладнюється, матеріал, в основно- му, датується XII ст. У північному секторі розкопу II (прирізки I, III), на глибині 0,8 м в лесовому материку оконтури- лось заглиблення розміром 3,8 × 1,8 (?) м, орієнтоване довгою сто- роною по лінії схід — захід, гли- биною від сучасного рівня 1,4 м («заповнення 2», згодом назване «житло № 1»). У західному секторі котловану розкрито дві стовпові ямки діаметром 0,2 м, глибиною 0,3 м. На долівці в центральній та західній частинах знайдено каміння та фрагменти плінфи, біля північної стіни, ближче до північно-західно- го кута — кінські щелепи та лопатка. В заповнен- ні — велика кількість матеріалу (рис. 2): кістки тварин та риб, фрагменти давньоруського посу- ду (майже 800 екз., у тому числі червоноглиняні посудини з білим ангобом) та амфор (59 екз.), металеві вироби (гвіздки (62), ножі, долото, клю- чі (5), навершя стріли тощо), кістяна копоушка, ріг оленя зі слідами обробки тощо. Скляні виро- би представлено фрагментами браслетів (темно- оливкового, синього, зеленого, блакитного, фіоле- тового кольорів, іноді прикрашених червоною або жовтою смужкою), кубків та намистиною цилін- дричної форми (висота 12 мм, зовнішній діаметр 12 мм, діаметр отвору — 9 мм). З цього ж запов- нення походить 8 шиферних пряслиць, у тому числі одне з граффіті. За визначенням В.В. Чумаченка, житло № 1 — напівземлянка (Чумаченко 1972, с. 2). Однак цьо- му не відповідає ані план котловану, ані його гли- бина, ані відсутність тут печі. У 1979—1981 рр. Київська археологічна експе- диція ІА АН УРСР, досліджуючи площу, приле- глу до розкопу 1972 р., розкрила залишки трьох житлово-господарських комплексів (Пекарская, Зоценко 1985, с. 125—136). На думку авторів до- сліджень, описуваний нами об’єкт є однією з двох господарських будівель, що входили до складу са- диби, яка датується XII — початком XIII ст. (Чу- маченко1972, с. 2). На нашу думку, житло № 1 є залишками будови наземного типу, скоріш за все підклітом. Плінфа, каміння, уламок жаровні в за- повненні котловану є залишками печі, що впала з другого рівня будови. Хронологічно це житло існувало раніше від садиби — в першій половині XII ст. У розкопі III на глибині 0,6 м у слабонасичено- му культурними залишками гумусі зафіксовано верхню частину печі (рис. 3). Розкриття показало, що для її спорудження у лесовому материку ви- копано котлован круглої форми, на дні якого (2 м від сучасної поверхні) на висоту 0,4 м викладено основу з невеликих та середнього розміру улам- ків дикого каменю та плінфи на глиняному роз- чині. Цим утворено черінь. Діаметр його — 1,4 м, зовнішній діаметр печі — 1,55 м. Глиняні стінки спирались на кам’яне кільце висотою до 0,15 м, яке було фактично продовженням фундаменту (рис. 4). Нижня тильна та бокові частини спору- ди, починаючи від рівня 1,3 м (очевидно денної поверхні) були заглиблені в грунт, на що вказує стан стін та колір прилягаючого грунту. На цьому ж рівні з західного боку споруди розчищено стов- пову ямку діаметром 0,2—0,3 м. Верхня частина стінок печі (товщиною 0,07 м) добре обпалена, біля топки пропечена до червоного кольору. Тут пророблено чотири майже паралельні ряди з 43 невеликих отворів підпрямокутної форми роз- Рис. 1. Матеріал із заповнення 1 (1— 6) та культурного шару (7—11): 1— 5 — керамічний посуд; 6 — покриш- ка; 7 — стріла; 8 — ніж; 9 — кільце; 10—11 — шиферні пряслиця Блажевич Н.В. Матеріали з досліджень Вишгорода 1972 р. 126 міром від 1,5 × 1,5 до 3 × 3 см, в отворах південної частини стінки збереглось обвуглене та частково зотліле дерево. Форма та напрямок отворів свід- чать про те, що дерево вводили в конструкцію стін під час зведення куполу і воно виходило назовні під різними кутами. У південно-західній частині споруди розкри- то топочний канал довжиною 1,1 м, з незначним (до 15—20 см) пониженням у бік топки. Його викладено з плінфи та вимазано шаром глини 0,12 м (загальна висота каналу становить 0,45 м). Ширина каналу при переході у тулуб споруди дорівнювала 0,7 м (діаметр внутрішнього отвору 0,2 м); з протилежного боку канал звужувався до ширини 0,5 м і виходив до заглибленої робочої площадки. Біля вустя розкрито передпічну яму діаметром 0,5—0,6 м. Площадка мала дві бокові стінки (відстань між ними 1,9—2 м), третя приля- гає безпосередньо до горна, дно зафіксовано ниж- че рівня череня на 0,5 м. З огляду на можливість експонування споруди в майбутньому, розріз печі не робився. У звіті В.В. Чумаченко називає піч домною, в публікації відмічає: «В заповненні печі знайдено фрагменти кераміки XII—XIII ст., залізний ри- боловний гачок, каміння та плінфа» та визначає споруду як коптильню (Чумаченко 1974, с. 360). На основі цього, Л.В. Пекарська та В.М. Зоцен- ко ввели піч-коптильню до комплексу садиби, про яку йшлося вище (Пекарская, Зоценко 1985, с. 129). Однак, існують серйозні причини для пе- регляду як датування, так і призначення даного об’єкту. По-перше, в його заповненні, крім камін- ня, плінфи та решток стінок знайдено лише ула- мок носика ножа шириною до 1,5 см, (№ 705), а риболовний гачок (рис. 5, 4) знайдено в заповнен- ні котловану робочої площадки. По-друге, тут же виявлено кераміку, аналогії якій знаходимо в ма- теріалах другої половини XV—XVII ст. (Беляева 1982, с. 70—72; Оногда 2008, с. 55—69). Це улам- ки дуже тонкостінних (до 2 мм) кухонних горщи- ків, зроблених з добре відмуленого тіста, з різко профільованими вінцями та зрізаними ниткою денцями. Столовий посуд сірого або білого кольо- ру інколи покривався якісною темно-зеленою або жовтуватою (рис. 5, 1, 11, 12), характерною для XVII ст. поливою. Крім уламків кераміки, на пло- щадці знайдено залізний ніж, дужку від відра та наконечник арбалетної стріли (рис. 5, 13—15). Таким чином, функціонування споруди, на наш погляд, можна віднести до кінця XVI—XVII ст. Що стосується її призначення, то за всіма показниками Рис. 2. Матеріал із за- повнення житла № 1 (заповнення 2): 1— 10 — керамічний посуд; 11 — покришка; 12 — світильник; 13 — ши- ферне пряслице; 14 — пряжка; 15 — долото; 16—17 — ключі 127 Блажевич Н.В. Матеріали з досліджень Вишгорода 1972 р. це гончарний горн з горизонтальним ходом гарячих газів, що складався з двох блоків — топочного та обпалю- вального. В повністю сформованій периферичній топці спалювалось паливо, в обпалювальному блоці для додаткового розміщення виробів могли робити спеціальні полки або решітки — в сучасному гончарстві на основі простих камер інколи роблять- ся дво- або триярусні горни (Бобринс- кий 1991, с. 110). Можливо залишка- ми саме такого пристрою є отвори з дерев’яними конструкціями в верхній частині стін горну. Створення тепло- вого (заглиблення горна в грунт, а також включення каміння та плінфи у фундамент горну та топочний канал для первинної концентра- ції теплової енергії) та вітрозахисту (робочої площад- ки, що з трьох боків утруднювала доступ вітру до топ- ки) дозволяє пов’язати горн з сезонним характером діяльності гончара (Бобринский 1991, с. 79). Колекція речей давньоруського часу з розкопок дитинця Вишгорода 1972 р. складається з фраг- ментів кухонного (горщики та покришки до них) та столового (глеки, миски, кухлі) посуду, амфо- рок та світильників «київського типу». Наявність великої кількості амфорного матеріа- лу (7,4 % від загальної кількості фрагментів ке- раміки) відбиває торгові відносини Вишгорода з містами Північного Причорномор’я та Візантії. Су- дячи за фрагментами, до міста надходили амфори чотирьох груп (сфероємкісні, грушовидні, жовтог- линяні, та коричневоглиняні) 1. Завдяки типології 1. Визначення амфорного матеріалу проведено В.В. Булгаковим. Рис. 5. Матеріал із заповнення робочої площадки гончарної печі: 1—3, 5—12 — кераміка; 4 — рибальський гачок, 13 — відрна дужка; 14 — стріла; 15 — ніж Рис. 3. Гончарна піч: а — фасадна частина; б — тильна частина амфорних матеріалів можна встановити початко- ву дату формування житла № 1 та пов’язаного з ним культурного шару — перша половина XII ст. Хронологічна приналежність інших фрагментів, які складають основну масу, може бути продатова- на досить широко — XII—XIII ст. Найбільш розповсюдженою знахідкою після ке- раміки у Вишгороді є скляні браслети різноманітної форми: гладкі, кручені, плоско-опуклі, рубчасті, виті, трикутні тощо. Колекція їх за кольоровою гамою (фіо- летового, бірюзового, блакитного, жовтого, зеленого і брунатного) майже співпадає з київською. До скляних прикрас відноситься також перс- тень (фрагмент) та намистина. При її виготовлен- ні срібну пластинку запаювали у калієво-свин- цеве-кремнеземне скло жовтого кольору, від чого намистина здавалась золотистою. Таке намисто характерне для XI ст., поступово виходить з ужит- ку у XII ст., зовсім зникаючи на початку XIII ст. Значну долю знахідок склали фрагменти по- бутового скла жовтого кольору різних відтінків, Рис. 4. План та розріз гончарної печі Блажевич Н.В. Матеріали з досліджень Вишгорода 1972 р. 128 на жаль, дуже поганої збереженості. Типологічно визначено лише три види кубків: кубки з гострим денцем та широко розкритими вінцями (час поя- ви — друга чверть XI ст.), кубки на піддоні, з роз- ширеними до вінець діаметром 9—11 см стінками (30-і рр. XII ст.) та кубки з широким денцем (кі- нець XI ст.). Час розквіту усіх форм припадає на XII ст. (Щапова 1972, с. 34, 35). Скоріш за все, основним поставщиком скля- ного товару до Вишгороду був Київ, оскільки на сьогодні говорити про виробництво скла в місті немає підстав. З металевих предметів знайдено шпору, підко- ву, гвіздки (95 екз.), долото, рибальський гачок, ножі (10), скоби (8), пряжки (2), стріли (2), фраг- менти серпа та замків (6), ключі (3), металеві плас- тини (26), писало а також мідні браслети, кільце. Вироби з каменю представлено шиферними пряслицями (15) та точильними брусками. Знайдено також роги оленя зі слідами обробки, кістяне кільце, копоушка. Таким чином, матеріали розкопок 1972 р. дали не лише нові дані до розробки планувальної сис- теми давньоруського Вишгорода, але й до вивчен- ня маловідомих на сьогодні ремісничих комплек- сів пізньосередньовічного часу. Беляева С.А. Южнорусские земли во второй половине XIII—XIV в. — К., 1982. Бобринский А.А. Гончарные мастерские и горны Вос- точной Европы. — М., 1991. Оногда О.В. Основні типи кераміки Середньої Над- дніпрянщини другої половини XV — початку XVI ст. // Археологія. — 2008. — № 4. — С. 55—69. Пекарская Л.В., Зоценко В.Н. Археологические иссле- дования древнерусского Вышгорода в 1979—1981 гг. // Археологические исследования Киева 1978—1983 гг. — К., 1985. — С. 125—136. Чумаченко В.В. Отчет Вышгородского отряда Среднед- непровской экспедиции за 1972 г. // НА ІА НАНУ. — № 1972/126. Чумаченко В.В. Раскопки в древнем Вышгороде //АО 1973 г. — М., 1974. — С. 359, 360. Щапова Ю.Л. Стекло Киевской Руси. — М., 1972. Н. В. Б л а ж е в и ч Материалы иЗ исследоваНиЙ выШгорода 1972 г. В 1972 г. проводились раскопки на северо-восточ- ной части детинца древнерусского города Вышгорода. Исследованы котлованы жилища и хозяйственной пос- тройки. Жилище, предположительно срубное, на под- клете, отапливалось глинобитной печью с включением плинфы. Границы котлована не определены. Хозяйственная постройка столбовой конструкции. Время существования построек — XII в. Собрана большая коллекция материала XII— XIII вв.: фрагменты кухонной и столовой посуды, ам- фор, стеклянных браслетов и посуды, изделия из чер- ного и цветного металлов, шиферные пряслица. Кроме объектов древнерусского времени исследован гончарный горн XVI—XVII вв. N. V. B l a z h e v y c h MateRials of the ReseaRch at vyshgoRod iN 1972 In 1972, the excavations at the north-eastern part of dytynets of Vyshgorod, an Ancient Rus period city, were conducted. The foundation pits of a dwelling and a hus- bandry structure were studied. The dwelling was presum- ably a frame built on a basement; it was heated by a cob stove built with plinthoi inclusions. The borders of a foun- dation pit are not determined. Husbandry structure is of pillar construction. Period of functioning of the buildings is referred to the 12th c. A big collection of the 12th and the 13th centuries ma- terial has been obtained: fragments of kitchenware and tableware, amphorae, glass bracelets and vessels, items made of ferrous and non-ferrous metals, and shiver spin- dle whorls. Besides the objects of Ancient Rus period, the 16th or 17th c. potter’s furnace has been studied.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-83818
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	XXXX-0122
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T18:37:51Z
publishDate	2010
publisher	Інститут археології НАН України
record_format	dspace
spelling	Блажевич, Н.В. 2015-06-24T15:42:48Z 2015-06-24T15:42:48Z 2010 Матеріали з досліджень дитинця Вишгорода 1972 р. / Н.В. Блажевич // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2010. — Вип. 3. — С. 124-129. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. XXXX-0122 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/83818 Статтю присвячено публікації матеріалів з розкопок дитинця давньоруського міста Вишгорода у 1972 р., де розкрито житлові та господарські будови XII—XIII ст., а також гончарний горн кінця XVI— XVII ст., раніше визначений В.В. Чумаченком домною або коптильної піччю давньоруського часу. В 1972 г. проводились раскопки на северо-восточной части детинца древнерусского города Вышгорода. Исследованы котлованы жилища и хозяйственной постройки. Жилище, предположительно срубное, на подклете, отапливалось глинобитной печью с включением плинфы. Границы котлована не определены. Хозяйственная постройка столбовой конструкции. Время существования построек — XII в. Собрана большая коллекция материала XII— XIII вв.: фрагменты кухонной и столовой посуды, амфор, стеклянных браслетов и посуды, изделия из черного и цветного металлов, шиферные пряслица. Кроме объектов древнерусского времени исследован гончарный горн XVI—XVII вв. In 1972, the excavations at the north-eastern part of dytynets of Vyshgorod, an Ancient Rus period city, were conducted. The foundation pits of a dwelling and a husbandry structure were studied. The dwelling was presumably a frame built on a basement; it was heated by a cob stove built with plinthoi inclusions. The borders of a foundation pit are not determined. Husbandry structure is of pillar construction. Period of functioning of the buildings is referred to the 12th c. A big collection of the 12th and the 13th centuries material has been obtained: fragments of kitchenware and tableware, amphorae, glass bracelets and vessels, items made of ferrous and non-ferrous metals, and shiver spindle whorls. Besides the objects of Ancient Rus period, the 16th or 17th c. potter’s furnace has been studied. uk Інститут археології НАН України Археологія і давня історія України Матеріали з досліджень дитинця Вишгорода 1972 р. Материалы из исследований Вышгорода 1972 г. Materials of the Research at Vyshgorod in 1972 Article published earlier
spellingShingle	Матеріали з досліджень дитинця Вишгорода 1972 р. Блажевич, Н.В.
title	Матеріали з досліджень дитинця Вишгорода 1972 р.
title_alt	Материалы из исследований Вышгорода 1972 г. Materials of the Research at Vyshgorod in 1972
title_full	Матеріали з досліджень дитинця Вишгорода 1972 р.
title_fullStr	Матеріали з досліджень дитинця Вишгорода 1972 р.
title_full_unstemmed	Матеріали з досліджень дитинця Вишгорода 1972 р.
title_short	Матеріали з досліджень дитинця Вишгорода 1972 р.
title_sort	матеріали з досліджень дитинця вишгорода 1972 р.
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/83818
work_keys_str_mv	AT blaževičnv materíalizdoslídženʹditincâvišgoroda1972r AT blaževičnv materialyizissledovaniivyšgoroda1972g AT blaževičnv materialsoftheresearchatvyshgorodin1972

Матеріали з досліджень дитинця Вишгорода 1972 р.

Institution

Similar Items