Проблеми реконструкцій трипільських наземних будівель (за результатами розкопок поселення Чаплинка)
У статті наведено матеріали розкопок 2008 р.
 будівлі на трипільському поселенні Чаплинка групи Західного Трипілля. Будівля мала два яруси: верхній
 у вигляді дерев’янно-глинобитної «платформи», і нижній — з трьома глинобитними вимостками на земляній долівці. В 2008 г. впервые провед...
Saved in:
| Published in: | Археологія і давня історія України |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут археології НАН України
2011
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/83853 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Проблеми реконструкцій трипільських наземних будівель (за результатами розкопок поселення Чаплинка) / Е.В. Овчинников // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2011. — Вип. 5. — С. 31-37. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860074607199911936 |
|---|---|
| author | Овчинников, Е.В. |
| author_facet | Овчинников, Е.В. |
| citation_txt | Проблеми реконструкцій трипільських наземних будівель (за результатами розкопок поселення Чаплинка) / Е.В. Овчинников // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2011. — Вип. 5. — С. 31-37. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологія і давня історія України |
| description | У статті наведено матеріали розкопок 2008 р.
будівлі на трипільському поселенні Чаплинка групи Західного Трипілля. Будівля мала два яруси: верхній
у вигляді дерев’янно-глинобитної «платформи», і нижній — з трьома глинобитними вимостками на земляній долівці.
В 2008 г. впервые проведены стационарные раскопки на трипольском поселении Чаплынка, уроч.
Бурты. Памятник относится к владимировско-томашовской группе (2-я небелевская фаза) «Западного
Триполья». Постройка имела два яруса: верхний
представлен в виде деревянно-глинобитной «платформы»; нижний представлен тремя глинобитными
вымостками на земляном полу. Они образованы из
нескольких слоев специально отобранных глинистых растворов с окраской каждого слоя, тщательно
оформленными закраинами. Безусловно, они были
возведены в полном объеме за один прием в период
строительства дома.
Постройка была разрушена в пожаре, который
послужил причиной повторного обжига керамики
и, возможно, вышеупомянутых деталей интерьера.
Во всяком случае, подобные факты не наблюдаются
при проведении экспериментальных исследований трипольского домостроительства. Тем не менее, исключать возможность технологического обжига отдельных конструкций во время строительства.
In 2008 the stationary excavations at the first
time conducted on a tripolian settlement Chaplinka
(natural boundary Burty). The monument belongs to
Vladimir-tomashy group (2th nebelev phase) of «West
Tripolie». Building had two tiers: the overhead one is
presented as a wooden-clay-mudded «platform»; the
lower one is presented by three clay-mudded daises on
the earthen floor. They are formed from a few layers
of the specially selected clay solutions with colouring
of every layer, carefully executed rims. Undoubtedly,
they were done fully for one reception in the period of
building of house. Building was destroyed in a fire, that
served reason of the repeated burning of ceramics and,
maybe, the above-mentioned details of interior. Nevertheless,
there are no grounds to eliminate possibility
of the technological burning of separate constructions
during building.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:13:19Z |
| format | Article |
| fulltext |
31
у статті наіедено матеріали розкопок 2008 р.
будівлі на трипільському поселенні чаплинка гру-
пи Західного Трипілля. Будівля мала два яруси: верх-
ній у вигляді дерев’янно-глинобитної «платформи»,
і нижній — з трьома глинобитними вимостками
на земляній долівці.
К л ю ч о в і с л о в а: чаплинка, трипільська
культура, домобудівництво, площадка, платфор-
ма, технологічний випал конструкцій.
Тема вивчення трипільського домобудів-
ництва залишається дискусійною від часів від-
криття культури [Хвойко, 1901, 1904; Штерн,
1906; Трипільська культура, 1926]. Основні
принципи вивчення решток наземних буді-
вель — «площадок» та їх реконструкцій були
оформлені у вигляді концепцій наприкін-
ці 1930-х рр. [Кричевський, 1940; Кульська,
Дубицька, 1940; Пассек, Кричевський, 1946]
та у 1970—80-ті рр. [Маркевич, 1964; 1981;
1990; Зіньковський, 1973; 1975; 1982]. Визна-
чальна різниця між ними стосується двох ос-
новних моментів: 1-й — настил-«платформа»
укладений на землю або піднятий над нею, 2-
й — випал конструкцій відбувся під час будів-
ництва або є наслідком пожежі [Колесников,
1993].
Останнім часом, завдяки експерименталь-
ним дослідженням у галузі трипільського до-
мобудівництва [Чабанюк, 2003; 2006] дискусія
загострилася [Корвін-Піотровський, 2006; Бур-
до, 2007]. Цілком слушні побажання «досліджу-
вати технологію за допомогою моделювання»,
«удосконалювати методи досліджень» і «залу-
чати методи інших наук» [Колесникова, 2006,
с. 56] не знайшли відгуку у колег.
Проте дослідження будівельних матеріалів
із використанням методів природничих наук
е. В. О в ч и н н и к о в
(К и ї в)
пРОБЛЕМи РЕКОНСТРуКЦІЙ ТРипІЛЬСЬКиХ
НАЗЕМНиХ БуДІвЕЛЬ
(за результатами розкопок поселення Чаплинка)
проводилися нещодавно 1. Результати цих до-
сліджень надають можливість стверджувати,
що принципи домобудівництва для всіх типів
споруд (наземних, заглиблених та виробничих)
були близькими і спрямованими на найкраще
забезпечення теплозбереження та гідроізо-
ляції у приміщеннях. Для досягнення цього
застосовувались різноманітні будівельні при-
йоми, у т. ч. технологічний випал [Шевченко,
2001—2002; , 2003 Овчинников, Шевченко,
2003; 2005; Шевченко, Овчинников, 2005]. На-
жаль, ці роботи залишаються непоміченими,
хоча саме інформації про речовий склад архео-
логічних решток часто не вистачає авторам ек-
спериментів, результати яких лише «подібні до
археологічних трипільських площадок» [Чаба-
нюк, 2006] (Додамо від себе, досить віддалено
нагадують — автор є спостерігачем і учасником
кількох експериментів, що проводилися на базі
Трипільської експедиції Інституту археології
НАНУ).
Також без уваги залишаються особливі ви-
падки в трипільському домобудівництві, нап-
риклад, перекриття заглибленого приміщення
глинобитною конструкцією типу «площадка»
[Цвек, 1980, с. 164—165]. Різноманітні варіан-
ти поєднання глинобитно-дерев’яного насти-
лу з одночасно функціонуючою заглибленою
частиною будівлі зафіксовані на поселеннях
канівської групи «Західного Трипілля». Під-
пічні ями влаштовувались під потужними
черінями печей (хут. Незаможник, Зелена Діб-
1. Визначення зроблені Н.О. Шевченко, обладнання
для обробки та фіксації зразків надано О.Н. Понома-
ренко (д. г. н., зам. директора Інституту геохімії, мі-
нералогії та рудоутворення) і Г.Г. Павловим (к. г. н.,
доцент кафедри мінералогії, геохімії і петрографії
геологічного факультету КНУ ім. Т. Шевченка).
Овчинников е.В. Проблеми реконструкцій трипільських наземних будівель
32
Ри
с.
1
. Ч
ап
ли
нк
а,
у
ро
ч.
Б
ур
ти
, т
ри
пі
ль
сь
ке
п
ос
ел
ен
ня
, н
аз
ем
на
б
уд
ів
ля
-«
пл
ощ
ад
ка
»
33
Овчинников е.В. Проблеми реконструкцій трипільських наземних будівель
рова). Компонування останніх в єдині об’єкти
зафіксовано вперше і є новим типом тепло-
технічних споруд у Трипіллі 1. Їх детальне
вивчення часто суперечить поглядам, в яких
повністю відкинуті можливості використання
технологічного випалу конструкцій [Овчинни-
ков, 2001—2002].
На нашу думку, протистояння думок викли-
кано тим, що вчені намагаються виявити осно-
воположні принципи будівництва, «притаман-
ні будь-яким трипільським наземним будівлям
будь-якого часу та регіону» [Корвін-Піотровсь-
кий, 2006] та віднайти «сталу архітектурну
традицію», яка цілком відповідала б «сталій
сакральній традиції» [Бурдо, 2007, с. 45]. Якщо
«сотні трипільських селищ упродовж понад
двох тисяч років спалювалися під час ритуаль-
ної пожежі» [там само], то будівельні прийоми,
безперечно, змінювалися.
Прийоми житлобудівництва, притаманні
населенню певних локальних груп у певний
час існування, відмічені у ряді робіт. Так, на-
приклад, на матеріалах поселення Шкарів-
ка безпідставність застосування концепції
двох’ярусності до пам’яток середнього етапу в
Буго-Дніпровському межиріччі переконливо
доводить О.В. Цвек [1976]. На різноманітність
у домобудівництві різних регіонів Кукутень-
Трипілля вказували і інші дослідники [Чер-
ныш, 1982; Попова, 1990]. Характеризуючи
архітектуру поселень Середнього Побужжя,
С.А. Гусєв вважає, що наявність вільного жит-
ло-господарського простору і демографічна не-
перенасиченість в окремих регіонах не приве-
ли до появи будівель з подвійними житловими
рівнями [Гусєв, 1995, с. 83—85]. Нові дані про
домобудівництво у ще одному з мікрорегіонів
Трипілля отримані під час розкопок наземної
будівлі у верхів’ях Гнилого Тікича (басейн Пів-
денного Бугу).
У липні 2008 р. на трипільському поселенні
Чаплинка (урочище Бурти), було вперше про-
ведено стаціонарні археологічні розкопки. Ро-
боти були здійснені завдяки сумісним зусиллям
співробітників Інституту археології, Черкась-
кої обласної археологічної інспекції (ст. н. с.
О.В. Назаров) та студентів-практикантів
Уманського державного педагогічного універси-
тету ім. П. Тичини (керівник О.В. Барвінок).
Пам’ятка відкрита в 1982 р. Оленою Петрів-
ною Балабан, місцевою вчителькою історії, яка
провела тут шурфування, збір підйомного ма-
теріалу та склала візуальний план поселення.
Матеріали знаходяться у місцевих шкільних
музеях та музеї історії села Боярка. У 1987 р.
під час зборів інформації до «Зводу пам’яток
археології…» поселення обстежувала С.І. Смо-
ляр [1987, с. 3—4].
1. Аналогічно збудованою можна вважати гончарну
піч (дві печі?) з поселення Бодаки [Скакун, Самзун
та ін., 2006].
Поселення Чаплинка (урочище Бурти) роз-
ташоване строго на північ від центру одной-
менного села Лисянського району Черкаської
обл. в напрямку так званих «Буртів» — залиш-
ків великого скіфського кургану, переоформле-
ного у скупчення пагорбів під час землерийних
робіт у пізньому середньовіччі. Поселення зна-
ходиться між «Буртами» та північною околицею
села на мисоподібному виступі плато, обмеже-
ному двома ярами — безіменним та яром Бе-
резняк (верхів’я Гнилого Тікичу). Попередньо
пам’ятка віднесена до володимирівсько-тома-
шівської локальної групи(варіанта) «Західного
Трипілля» і синхронізована із його другою не-
белівською фазою.
Площа пам’ятки складає приблизно 15 га.
Наземні будівлі розташовані по колу з проміж-
ком у західній частині біля невеличкого відро-
гу мису.
Наземна глинобитна будівля-«площадка»
№ 1 мала видовжену форму. Її довжина —
15,6 м, ширина — від 3 до 6 м. Товщина наша-
рувань сягає 0,2—0,25 м. Глибина залягання
масиву будівельних залишків від сучасної по-
верхні 0,2—0,3 м. Таке неглибоке, практично
в орному шарі, розташування залишків спри-
чинило погану збереженість верхньої частини
«площадки». Будівельні залишки залягають
приблизно в одній горизонтальній площині
відносно сучасної поверхні, не утворюючи скуп-
чень у вигляді так званих «гребенів», тощо.
Вже після першої розчистки об’єкт умовно був
розподілений на 3 частини. Південно-західна
частина «площадки» відділена від основного
масиву перпендикулярною вузькою лакуною.
Північно-східна частина, що, начебто, складає
єдине ціле із центральною, була, в свою чергу,
відділена широкою смугою слідів оранки, якою
були подрібнені і перемішані із чорноземом
верхні шари «плиток». В центральній частині
об’єкту простежено сліди плуга, яким зруйно-
вано навіть частину нашарувань нижнього
ярусу. Так, в кв. А-4, 5 на одному рівні із по-
верхнею «площадки» залягають in situ ділянки
плитчастої намащеної на землю «вимостки».
Тобто, шари верхнього настилу повністю зсу-
нуті з трохи піднесеної «вимостки», а сама «ви-
мостка» була частково зруйнована плугом, на
що вказує повздовжня лакуна в її центральній
частині. В подальшому, з огляду на проведене
стратиграфування ділянок, таке розділення
«площадки» на три частини виявилося цілком
виправданим.
Особливості деталей, послідовність покла-
дення шарів «площадки» загальні для всіх ді-
лянок дослідженої будівлі 2.
За вже добре відомими «стандартами» конс-
трукцій трипільських наземних будівель виз-
начаємо основну конструкцію об’єкту — т. зв.
2. Окремі випадки обумовлюються із позначенням
конкретних місць за сіткою квадратів.
Овчинников е.В. Проблеми реконструкцій трипільських наземних будівель
34
платформу. Остання являє собою горизон-
тально покладені глинобитні нашарування
на дерев’яному помості, які у функціонуючо-
му будинку виконували роль або «долівки»,
або міжярусного («горищного») перекриття.
До «платформи» відносяться два основні типи
будівельних решток: нижній її шар — «валь-
ки», та «плитки», що вкладалися безпосередньо
на «вальковий» шар. Відзначимо, що, нажаль,
при розбиранні залишків об’єкту в жодному
разі не знайдено іn situ сполучення «плиток» і
«вальків». Це, безперечно, є наслідком оранки,
в результаті якої верхній шар «плиток» був зне-
сений, а його зразки ми бачимо вже виключно
в перевідкладеному стані. Проте, все ж таки
вдалося виявити характерні риси, що були
притаманні будівельним спорудам саме цього
поселення.
Нижній «вальковий» шар «платформи»
розтріскався на шматки, що відповідають, оче-
видно, їхнім первісним розмірам — від 15—17
до 25—45 см, з товщиною близько 8—9 см.
Склад будівельного розчину — озалізнена гли-
на із домішкою полови злаків. «Вальки» лежать
в горизонтальному положенні, здебільшого
щільно покладені один до одного (найкраще це
зафіксовано за масивними фрагментами в цен-
тральних ділянках).
Фрагменти верхнього «плитчастого» шару
«платформи» розміщуються під різними кута-
ми (до 45—90°). «Плитчастий» шар представле-
ний здебільшого уламками товщиною близько
4,5 — 4,7 см, але в деяких квадратах (кв. А’-
4) мають більшу товщину — 9—10 см. Розмір
уламків різний — від дрібних до більш круп-
них, що сягають іноді 20 × 15 см. Склад буді-
вельного розчину — озалізнена глина без домі-
шок. Зразки міцні, на відміну від більш пухких
за рахунок рослинної домішки «вальків». Ви-
пал також здебільшого більш рівномірний та
високотемпературний, що спричинено меншою
товщиною шару. Проте, відповідно до збіль-
шення товщини (у тому ж кв. А’-4), трапляють-
ся і недостатньо випалені зразки, які мають у
середині чорний колір.
Окремі зразки «плиток», знайдені у кв. А’-4,
В’-5, дають можливість відновити будівельні
прийоми, за допомогою яких відбувалося фор-
мування «плитчастого» шару. Крихти підсуше-
ної глини розподілялися рівномірним шаром
(товщина 2—4 см) на вже висушених «вальках»,
потім заливалися рідким глинистим розчином
і трамбувалися. Верхній бік «плиток» вирівня-
ний, але не завжди ретельно.
Під час розбирання завалів «площадки» за-
фіксовані фрагменти «плиток» із потовщення-
ми та характерними закраїнами, які можна
пов’язувати з місцями стиків «платформи» із
торцевими стінами будинку або внутрішні-
ми перегородками. Так, у Пд-Зх кінці будів-
лі (кв. В’-5) знайдені три масивні фрагменти
(найбільший з них мав розміри 26 × 16 × 9 см)
з однією вирівняною поверхнею, яка потов-
щується з одного боку, що мав згладжену тор-
цеву сторону.
В центральній частині (кв. А-4) виявлено
скупчення зразків, яке привернуло особливу
увагу тому, що тут ще до початку розбирання
«площадки» був наочно представлений елемент
нижнього ярусу будинку. В цьому місці крупний
уламок «валька» «платформи» стояв на ребрі
під кутом 90° впритул до намащеного на землю
шару «вимостки», що розтріскався на дрібні тон-
кі «плитки». Вже під час розбирання з’ясовано,
що випал будівельних матеріалів від різних
конструкцій у цьому місці йшов водночас. Ула-
мок «валька» за міцністю (крихкий) та режимом
випалу (низькотемпературний, здебільшого
відновлювальний, про що свідчать кольори від
жовто-коричневого до чорного), аналогічний
зразкам «вимостки». Наявні слідів спікання
фрагментів. Очевидно, маємо випадок фіксації
падіння елементу «платформи» на «долівку»
нижнього ярусу. Тобто, можна впевнено говори-
ти про двохярусність будівлі, а також про поже-
жу, як причину руйнування будинку.
Крім того, тут також знайдені фрагменти, що
відрізнялися від більшості будівельних решток
«платформи»: 1.«Плитки» товщиною 9—10 см
із горбкуватим верхом, виготовлені за техноло-
гією «шар підсушеної крихти + заливання рід-
ким розчином + трамбування»; 2.«Плитки» тов-
щиною 6—7 см, також із нерівною поверхнею
(другий шар черіня?); 3.Фрагменти з «білої»
глини товщиною 3 см, які мають заокруглення,
характерні для склепінь, а два з них — закраї-
ну типу вінця грушеподібної посудини, але без
характерного для «піфосів» ретельного облицю-
вання (отвір димоходу?) 1.
Віднесення цих елементів саме до верхньо-
го ярусу не викликає сумнівів — на нижньому
ярусі тут знайдена in situ вже згадана вимос-
тка, намащена на земляну підлогу будинку.
Додамо, що деякі з виявлених фрагментів, на-
приклад, товсті недбало оброблені «плитки»,
зазвичай розглядаються як залишки печей.
Проте, з огляду на руйнацію «платформи» під
час загибелі будинку, а також пошкодження
оранкою, інтерпретація скупчення як залиш-
ків печі має виключно гіпотетичний характер.
Дерев’яна основа «платформи» реконстру-
юється за відбитками плах з нижнього боку
глинобитних фрагментів «вальків». Найкраща
збереженість зафіксована в центральній, най-
більш міцній частині «площадки» — кв. А-3, А-
4, Б-3, Б-4. Простежена довжина відбитків сягає
1,5 м, ширина плах складала 12—15 см. Плахи
покладені щільно, деревина добре підігнана та
оброблена, з рівними боками, про що свідчать
дуже незначні затьоки рідкого розчину між
плахами.
1. Один з уламків ошлакований (поодинокий випа-
док на «площадці»!)
35
Овчинников е.В. Проблеми реконструкцій трипільських наземних будівель
На лінії, що розподіляє кв. В’-5 і Г’-5, — умов-
на торцева південно-західна стіна будівлі, —
знайдені шматки глинистої «обмазки» жовтува-
то-сірого кольору із великою кількістю полови,
відбитками лози. В кв. В’-6, В’-7 у шматках
«обмазки» виявлені одночасно відбитки лози і
плах. Очевидно, тут зафіксовані ймовірні міс-
ця стику дерев’яних елементів каркасу будівлі.
Ці зразки відносяться до конструкції стін або
даху.
Знайдені також фрагменти аналогічної «об-
мазки» із облицюванням червоно-коричневого
кольору, що походять, ймовірно, від «штукатур-
ного» покриття деталей інтер’єру (стін?).
До нижнього ярусу відносяться глинобитні
настили-«вимостки» на знівельованій земляній
поверхні. Вони були виявлені під залишка-
ми «платформи» і мали характерні сліди, що
відрізняють нашарування, намащені на зем-
лю — відсутність відбитків дерев’яного насти-
лу, товщина не більше 3—4 см. Нівелювання
трьох таких ділянок, спричинене кутом нахилу
краю плато у бік берегового схилу, фіксується
на трьох різних рівнях.
«Вимостка» південно-західної частини будів-
лі добре збережена, має кінці, за якими можна
реконструювати її форму в плані як підквад-
ратну або підпрямокутну із сильно заокругле-
ними кутами та вірогідними розмірами 1,15 ×
1,3 м. Утворена з двох шарів (товщина кожного
2—3 см) — нижнього «білоглиняного» та вер-
хнього «червоноглиняного». Обидва шари по-
фарбовані зверху у червоно-коричневий колір.
Кінці монтувалися по-сирому, в результаті чого
вони становлять одне ціле із «вимосткою», але
з окремих шматків, що за товщиною відповіда-
ють загальній товщині обох шарів. «Вимостка»
по своїх кутах мала вертикально підвищені
виступи-фігури (конусоподібні або антропомор-
фні) — на пласкій поверхні верхнього шару тієї
частини, що збереглася, зафіксовані два місця
їх монтування (виступаючі краї підмазки).
«Вимостка» північно-східної частини «пло-
щадки» (кв. В-2, В-3, Г-2, Г-3) мала досить ве-
ликі розміри. З огляду на ще одну ділянку, що
збереглася у кв. Б, В-3, ця частина будівлі була
повністю вкрита глинобитним настилом-«долів-
кою». Загальна площа її основної збереженої
частини сягає 4,6 × 2 м. Одношарова півден-
на частина розтріскалася на окремі «плитки»
розмірами у плані до 4 × 5 см, 6 × 7 см і товщи-
ною подекуди до 3—4 см. Поверхня вирівня-
на недбало, горбкувата, проте, останнє могло
бути спричинено також і нерівномірним про-
сіданням ґрунту. Випал «долівки» здебільшого
відновлювальний, колір попелясто-сірий, але
місцями набуває і цегляного відтінку. Темпе-
ратура випалу досить висока — зразки міцні, їх
верхня сторона ущільнена. Склад будівельного
розчину — добре вимішана глина без домішок.
На «вимостці-долівці» in situ знайдені дрібні
уламки керамічного посуду (побутове сміття?),
які також мають аналогічні ознаки відновлю-
вального випалу (повторне випалювання під
час пожежі?).
Північна частина «вимостки» площею близь-
ко 2 × 1 м підвищена над рівнем «долівки» за
рахунок додаткового шару глини. Для верхньо-
го шару «подіуму» використана «біла» глина.
Зовнішня сторона ретельно вирівняна, пофар-
бована в темно-червоний колір та заполіро-
вана. Матеріалом нижнього шару «подіуму» і
«долівки» є озалізнена глина. Тобто, монтува-
лася ця частина «вимостки» одночасно із основ-
ною частиною — «долівкою», але була виділена
за рахунок додаткового верхнього біло-глиня-
ного шару.
Відзначимо, що на фрагментах нижнього
шару «подіуму» також збереглися сліди темно-
червоної фарби. Це вже не перший випадок,
коли при оформленні трипільських будівель
фарбуються та ретельно оформлюються по-
верхні, що не будуть видимі після закінчення
будівництва.
Особлива увага була приділена оформлен-
ню кінця «подіуму», який нагадує конструкції
відомих „подіумів” на томашівських «площад-
ках». Тут використаний товстий шар однорід-
ного будівельного розчину, покладений у виг-
ляді повздовжнього, вмонтованого «заподліцо»
із верхньою стороною «подіуму» валика, який
закріплює і поєднує в одне ціле обидва шари
«подіуму» та виокремлює останній на загальній
площі «долівки». Матеріалом для оформлення
кінця «подіуму» слугував розчин «долівки». Кі-
нець «подіуму» також пофарбований. З огляду
на невеликі розміри збереженого фрагменту
краю «подіуму», його первинну форму та розмі-
ри визначити важко. Фіксується лише спрямо-
ваність вздовж довгій осі будівлі.
«Вимостка» у центральній частині будівлі по-
терпала від оранки (про що вже йшлося вище).
Збережений лише її нижній шар з озалізненої
глини із близькими техніко-технологічними
характеристиками до вищеописаних. Слідів
фарбування не виявлено, що, можливо, спри-
чинено недостатньо високою температурою ви-
палу. Але зі східного краю «вимостки» (кв. А-4)
знайдені фрагменти вже більшої товщини — до
4—4,5 см, які, ймовірно, також відносяться до
конструкції вимостки (потовщені краї?). Один з
фрагментів (товщина 2,5—3 см) має сліди під-
мазки від рельєфної деталі, яка виступала над
пласкою поверхнею. Аналогічні сліди знайдені
на «вимостці» у Пд-Зх частині будівлі. Отже,
можна припустити, що «вимостки» центральної
і південно-західної частин «площадки» були за
своєю конструкцією (наявність скульптурних
деталей або вмонтованих посудин) подібні і ви-
конували функції вівтарів.
В південно-західній частині будівлі під буді-
вельними завалами «платформи» знайдений
фрагмент тарної посудини — «піфоса» (бокова
частина з краєм денця). Розміри фрагменту
Овчинников е.В. Проблеми реконструкцій трипільських наземних будівель
36
50 × 35 см. Виготовлений з матеріалу, близь-
кого матеріалу «вальків» — глина з домішкою
полови. Зовнішня поверхня ущільнена і ви-
рівняна, але не дуже ретельно. Уламок лежав
зовнішньою стороною вниз, зберігаючи пер-
винну форму, але розтріскався, що спричине-
но низькою температурою випалу. Ймовірно,
випал посудини відбувався разом із випалом
всієї споруди під час руйнації. На це вказує те,
що зовнішня сторона, якою посудина приляга-
ла до землі після падіння, випалена найгірше.
Пониження температури зафіксовано у зміні
кольору та міцності уламка.
Стратиграфія об’єкту вказує на те, що,
ймовірно, будівля складалася з трьох при-
міщень. Зафіксовані три рівня нівелювання
схилу плато. Крім того, на це вказують і розрив
в будівельних завалах між південно-західною
та центральною частинами. Відносно північно-
східної частини відзначимо, що, хоча її зава-
ли становлять одне ціле з центральною, проте
переважна більшість відбитків «платформи»
спрямована тут не впоперек довгій вісі, а нав-
паки — вздовж.
Отже, простежено два рівня будівельних за-
лишків, які відповідають певним архітектур-
ним конструкціям споруди. 1-й — нашарування
будівельних розчинів на дерев’яному горизон-
тальному помості «платформи», що виконувала
функцію горищного перекриття. 2-й — глино-
битні «вимостки», вкладені на підготовлену,
знівельовану та вирівняну земляну поверхню,
які виступали в ролі або культових підвищень-
вівтарів, або повністю вкривали підлогу окре-
мого північно-східного помешкання («долів-
ка»). В останньому випадку «вимостка-долівка»
мала додаткове підвищення — «подіум».
Під час розкопок «площадки» № 1 були знай-
дені: уламки керамічного посуду, фрагменти
антропоморфної пластики, ритуальні кераміч-
ні предмети, знаряддя праці — кам’яні роз-
тирачки, лощило, керамічне грузило. Під час
прокопки ґрунту під «площадкою» знайдені по
краях завалів будівлі три кубки, що стояли in
situ вертикально нижче рівня «обмазки» на
25—30 см. Очевидно, це будівельні пожертви,
що були вкопані або поставлені в шар нівелю-
ючої підсипки під стіни майбутньої будівлі ще
на початку будівництва.
Таким чином, матеріали з розкопок посе-
лення Чаплинка вказують на повноцінне ви-
користання першого ярусу (поверху?) будівлі.
Особливу увагу привертають культові ділян-
ки — «вівтар», «вимостка-подіум», які зведені
у повному об’ємі під час будівництва житла на
земляній долівці. Для них використані спе-
ціально відібрані будівельні розчини та фар-
би. Ці об’єкти були випалені, хоча і не по всій
площі, на товщину до 6-8 см, чого ми ніколи не
спостерігаємо під час експериментів. Будівля
була зруйнована у пожежі, на що вказує випал
«платформи», що впала. Повторний випал от-
римали і уламки кераміки, які залишилися на
долівці (побутове сміття). Проте, це не виклю-
чає і первинного випалу долівки та «вимосток»
першого ярусу під час будівництва, який, знову
ж таки, не вдається здійснити під час сучасних
експериментальних досліджень. Тобто, аргу-
ментацію на користь будь-якої «єдино вірної»
концепції трипільського домобудівництва тре-
ба посилювати, у тому числі і за рахунок по-
дальшого копіткого дослідження решток ма-
теріальної культури.
Археологічні пам’ятки трипільської культури на те-
риторії України. Реєстр // ЕТЦ. — К., 2004. — Т. І. —
С. 674.
Бурдо Н.Б. Реконструкція будівель трипільської
культури // Трипільська культура. Пошуки. Від-
криття. Світовий контекст (до 100-річчя від дня на-
родження О. Ольжича): Зб. наук. праць. — 2007. —
С. 29—48.
Гусєв С.О. Трипільська культура Середнього По-
бужжя рубежу IV — III тис. до н. е. — Вінниця,
1995.
Зиньковский К.В. Новые данные к реконструк-
ции трипольских жилищ // СА. — 1973. — № 1. —
С. 137—150.
Зіньковський К.В. До проблеми трипільського жит-
лобудування // Археологія. — 1975. — Вип. 15. —
С. 13—21.
Зиньковский К.В. Значение моделирования в ис-
следовании остатков построек на поселениях три-
польской культуры // Археологические памятники
Северо-Западного Причерноморья: Сб. науч. тр. —
1982. — С. 19—32.
исследование поселений-гигантов трипольской
культуры в 2002—2004 гг. — К., 2005.
Колесников О.Г. Трипільське домобудівництво // Ар-
хеологія. — 1993. — № 3. — С. 63—74.
Колеснікова В.А. Еволюція уявлень про трипільські
площадки // Міжн. наук.-практ. конф. «Технології і
проблеми культурної адаптації населення Південно-
Східної Європи в епоху енеоліту»: Тез. доп. смт Виш-
нівець, 8—10 серп. 2006 р. — 2006. — С. 54—56.
Корвин-Пиотровский А.Г. Проблемы изучения три-
польского домостроительства // Міжн. наук.-практ.
конф. «Технології і проблеми культурної адаптації
населення Південно-Східної Європи в епоху енеолі-
ту»: Тез. доп. смт Вишнівець, 8—10 серп. 2006 р. —
2006. — С. 65—68.
Кричевский е.Ю. Трипольские площадки: По рас-
копкам последних лет // СА. — 1940. — Т. 6. —
С. 20—45.
Кульська О.А., Дубицька Н.Д. Будівельні матеріа-
ли трипільської // Трипільська культура: Зб. наук
пр. — 1940. — Т. 1. — С. 325—334.
Маркевич В.и. Трипольское поселение Варваровка
VIII // Тез. докл. первого симпозиума по археол. и эт-
ногр. Юго-запада СССР. — 1964. — С. 15—16.
Маркевич В.и. Позднетрипольские племена Север-
ной Молдавии. — Кишинев, 1981.
Маркевич В.и. Домостроительство племен культу-
ры Триполье-Кукутени // Раннеземледельческие
поселения-гиганты трипольской культуры на Ук-
раине: Тез. докл. І полевого семинара (Тальянки,
1990 г.). — 1990. — С. 47—51.
Овчинников е.В. До питання про трипільське жит-
лобудівництво (за результатами розкопок поселень
37
Овчинников е.В. Проблеми реконструкцій трипільських наземних будівель
хутір Незаможник і Зелена Діброва) // ЗНТШ. —
2002. — Т. 244. — С. 115—139.
Овчинников Э.В, шевченко Н.А. Минеральное сы-
рье в домостроительстве Триполья // Археоминерало-
гия и раняя история минералогии: М-лы междунар.
семинара, Сыктывкар, Республика Коми, Россия.
30 мая — 4 июля 2005 г. — 2005. — С. 86—89.
Овчинников е.В. Дослідження на трипільському по-
селенні Чаплинка // АДУ 2010. — 2010. — С. 304—
308.
Пассек Т.С., Кричевский е.Ю. Трипольское поселе-
ние Коломийщина [Киев. обл.]: Опыт реконструк-
ций // КСИИМК. — 1946. — Вып. 12. — С. 14—22.
Попова Т.А. Жилищно-хозяйственные и оборони-
тельные комплексы поселений Поливанова Яра //
Раннеземледельческие поселения-гиганты триполь-
ской культуры на Украине: Тез. докл. І полевого се-
минара (Тальянки, 1990 г.). — 1990. — С. 65—69.
Скакун Н.Н., Самзун А., Старкова е.Г., яковлева
Л. Гончарная печь и производство керамики на три-
польском поселении Бодаки // Міжн. наук.-практ.
конф. «Технології і проблеми культурної адаптації
населення Південно-Східної Європи в епоху енеолі-
ту»: Тез. доп. Смт Вишнівець, 8—10 серп. 2006 р. —
2006. — С. 73—76.
Смоляр С.І. Звіт про обстеження археологічних
пам’яток Лисянського району Черкаської області. у
1987 р. // НА ІА НАН України. — Ф. е. № 1987/192.
Трипільська культура на Україні: Зб. іст.-філолог.
відділу Укр. акад. наук. — 1926. — В. 1. — № 40.
Хвойка В.В. Каменный век Среднего Поднепро-
вья // Тр. XI АС в Киеве в 1899 г. — 1901. — Т. 1. —
С. 736—812.
Хвойко В.В. Раскопки 1901 г. в области Трипольской
культуры // Записки отделения русской и славянс-
кой археологии Императорского русского археологи-
ческого общества. — 1904. — Т. V, вып. 2. — 25 с.
цвек е.В. Домостроительство и планировка три-
польских поселений: По материалам раскопок в
с. Шкаровка [Киев обл.] // Энеолит и бронзовый век
Украины: Исслед. и м-лы. — 1976. — С. 46—57.
цвек е.В. Трипольские поселения Буго-Днепров-
ского междуречья ( к вопросу о восточном ареале
культури Кукутени-Триполье) // Первобытная архе-
ология — поиски и находки: Сб. науч. тр. — 1980. —
С. 163—185.
чабанюк В.В. Досліди з моделювання трипільського
житлобудування // Трипільські поселення-гіганти:
М-ли міжнар. конф. — 2003. — С. 185—189.
чабанюк В.В. Досліди з трипільського житлобудуван-
ня // Міжн. наук.-практ. конф. «Технології і проблеми
культурної адаптації населення Південно-Східної
Європи в епоху енеоліту». Тез. доп. смт Вишнівець,
8—10 серп. 2006 р. — 2006. — С. 49—50.
черныш е.К. Энеолит Правобережной Украины и
Молдавии // Энеолит СССР. / Археология СССР: в
20 т. — М., 1982. — С. 166—347.
шевченко Н.А. Исследование вещественного соста-
ва строительных материалов и керамики из гончар-
ной печи трипольского поселения у х. Незаможник
методом минералого-петрографического анализа //
Stratum plus. — 2001—2002. — № 2. — С. 275—296.
шевченко Н.А., Овчинников Э.В. Минералого-пет-
рографическое исследование материалов из рас-
копок 2002—2004 гг. на поселении трипольской
культуры у с. Тальянки // Исследование поселений-
гигантов трипольской культуры в 2004—2005 гг. —
К., 2005. — С. 94—105.
шевченко Н.А., Овчинников Э.В. Строительные ма-
териалы и конструктивные элементы в трипольском
домостроительстве // Трипільські поселення-гіганти:
М-ли міжнар. конф. — 2003. — С. 194—198.
штерн Э.Р. Доисторическая греческая культура
на юге России // Тр. ХIII АС в Екатеринославе в
1905 г. — 1906. — Т. 1. — С. 9—95.
Э. В. О в ч и н н и к о в
пРОБЛЕМЫ РЕКОНСТРуКЦиЙ
ТРипОЛЬСКиХ НАЗЕМНЫХ
пОСТРОЕК
(по результатам раскопок
поселения Чаплынка)
В 2008 г. впервые проведены стационарные рас-
копки на трипольском поселении Чаплынка, уроч.
Бурты. Памятник относится к владимировско-тома-
шовской группе (2-я небелевская фаза) «Западного
Триполья». Постройка имела два яруса: верхний
представлен в виде деревянно-глинобитной «плат-
формы»; нижний представлен тремя глинобитными
вымостками на земляном полу. Они образованы из
нескольких слоев специально отобранных глинис-
тых растворов с окраской каждого слоя, тщательно
оформленными закраинами. Безусловно, они были
возведены в полном объеме за один прием в период
строительства дома.
Постройка была разрушена в пожаре, который
послужил причиной повторного обжига керамики
и, возможно, вышеупомянутых деталей интерьера.
Во всяком случае, подобные факты не наблюдаются
при проведении экспериментальных исследований
трипольского домостроительства. Тем не менее, ис-
ключать возможность технологического обжига от-
дельных конструкций во время строительства.
E. V. O v c h i n n i k o v
probLeMs of reconsTrucTions
of TripoLian oVerGround
seTTinGs
(by results of excavations
of chaplinka settlement)
In 2008 the stationary excavations at the first
time conducted on a tripolian settlement Chaplinka
(natural boundary Burty). The monument belongs to
Vladimir-tomashy group (2th nebelev phase) of «West
Tripolie». Building had two tiers: the overhead one is
presented as a wooden-clay-mudded «platform»; the
lower one is presented by three clay-mudded daises on
the earthen floor. They are formed from a few layers
of the specially selected clay solutions with colouring
of every layer, carefully executed rims. Undoubtedly,
they were done fully for one reception in the period of
building of house. Building was destroyed in a fire, that
served reason of the repeated burning of ceramics and,
maybe, the above-mentioned details of interior. Never-
theless, there are no grounds to eliminate possibility
of the technological burning of separate constructions
during building.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-83853 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0122 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:13:19Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Овчинников, Е.В. 2015-06-26T16:13:43Z 2015-06-26T16:13:43Z 2011 Проблеми реконструкцій трипільських наземних будівель (за результатами розкопок поселення Чаплинка) / Е.В. Овчинников // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2011. — Вип. 5. — С. 31-37. — укр. XXXX-0122 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/83853 У статті наведено матеріали розкопок 2008 р.
 будівлі на трипільському поселенні Чаплинка групи Західного Трипілля. Будівля мала два яруси: верхній
 у вигляді дерев’янно-глинобитної «платформи», і нижній — з трьома глинобитними вимостками на земляній долівці. В 2008 г. впервые проведены стационарные раскопки на трипольском поселении Чаплынка, уроч.
 Бурты. Памятник относится к владимировско-томашовской группе (2-я небелевская фаза) «Западного
 Триполья». Постройка имела два яруса: верхний
 представлен в виде деревянно-глинобитной «платформы»; нижний представлен тремя глинобитными
 вымостками на земляном полу. Они образованы из
 нескольких слоев специально отобранных глинистых растворов с окраской каждого слоя, тщательно
 оформленными закраинами. Безусловно, они были
 возведены в полном объеме за один прием в период
 строительства дома.
 Постройка была разрушена в пожаре, который
 послужил причиной повторного обжига керамики
 и, возможно, вышеупомянутых деталей интерьера.
 Во всяком случае, подобные факты не наблюдаются
 при проведении экспериментальных исследований трипольского домостроительства. Тем не менее, исключать возможность технологического обжига отдельных конструкций во время строительства. In 2008 the stationary excavations at the first
 time conducted on a tripolian settlement Chaplinka
 (natural boundary Burty). The monument belongs to
 Vladimir-tomashy group (2th nebelev phase) of «West
 Tripolie». Building had two tiers: the overhead one is
 presented as a wooden-clay-mudded «platform»; the
 lower one is presented by three clay-mudded daises on
 the earthen floor. They are formed from a few layers
 of the specially selected clay solutions with colouring
 of every layer, carefully executed rims. Undoubtedly,
 they were done fully for one reception in the period of
 building of house. Building was destroyed in a fire, that
 served reason of the repeated burning of ceramics and,
 maybe, the above-mentioned details of interior. Nevertheless,
 there are no grounds to eliminate possibility
 of the technological burning of separate constructions
 during building. uk Інститут археології НАН України Археологія і давня історія України Проблеми реконструкцій трипільських наземних будівель (за результатами розкопок поселення Чаплинка) Проблемы реконструкций трипольских наземных построек (по результатам раскопок поселения Чаплынка) Problems of reconstructions of tripolian overground settings (by results of excavations of Chaplinka settlement) Article published earlier |
| spellingShingle | Проблеми реконструкцій трипільських наземних будівель (за результатами розкопок поселення Чаплинка) Овчинников, Е.В. |
| title | Проблеми реконструкцій трипільських наземних будівель (за результатами розкопок поселення Чаплинка) |
| title_alt | Проблемы реконструкций трипольских наземных построек (по результатам раскопок поселения Чаплынка) Problems of reconstructions of tripolian overground settings (by results of excavations of Chaplinka settlement) |
| title_full | Проблеми реконструкцій трипільських наземних будівель (за результатами розкопок поселення Чаплинка) |
| title_fullStr | Проблеми реконструкцій трипільських наземних будівель (за результатами розкопок поселення Чаплинка) |
| title_full_unstemmed | Проблеми реконструкцій трипільських наземних будівель (за результатами розкопок поселення Чаплинка) |
| title_short | Проблеми реконструкцій трипільських наземних будівель (за результатами розкопок поселення Чаплинка) |
| title_sort | проблеми реконструкцій трипільських наземних будівель (за результатами розкопок поселення чаплинка) |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/83853 |
| work_keys_str_mv | AT ovčinnikovev problemirekonstrukcíitripílʹsʹkihnazemnihbudívelʹzarezulʹtatamirozkopokposelennâčaplinka AT ovčinnikovev problemyrekonstrukciitripolʹskihnazemnyhpostroekporezulʹtatamraskopokposeleniâčaplynka AT ovčinnikovev problemsofreconstructionsoftripolianovergroundsettingsbyresultsofexcavationsofchaplinkasettlement |