Ліпна кераміка північно-західної традиції черняхівських пам’яток межиріччя Дніпра та Псла
Статтю присвячено комплексам ліпної кераміки північно-західної традиції регіону Дніпро-Псьольського межирічч. На основі типології Р. Волонгевича розглянуто матеріали поселень Дмитрівка ІІІ, Барбара І і могильника Компанійці. Під час дослідження проаналізовано 92 посудини (цілі і фрагментовані). В...
Saved in:
| Published in: | Археологія і давня історія України |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут археології НАН України
2011
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/83869 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Ліпна кераміка північно-західної традиції черняхівських пам’яток межиріччя Дніпра та Псла / О.С. Милашевський // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2011. — Вип. 5. — С. 152-158. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859719107887235072 |
|---|---|
| author | Милашевський, О.С. |
| author_facet | Милашевський, О.С. |
| citation_txt | Ліпна кераміка північно-західної традиції черняхівських пам’яток межиріччя Дніпра та Псла / О.С. Милашевський // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2011. — Вип. 5. — С. 152-158. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологія і давня історія України |
| description | Статтю присвячено комплексам ліпної кераміки північно-західної традиції регіону Дніпро-Псьольського межирічч. На основі типології
Р. Волонгевича розглянуто матеріали поселень
Дмитрівка ІІІ, Барбара І і могильника Компанійці. Під час дослідження проаналізовано 92 посудини
(цілі і фрагментовані). В регіоні просліджено низку
особливостей керамічного комплексу — присутність скіфо-сарматського, слов’янського і германського елементів, де переважають горщики групи ІА і миски групи Х. В германському компоненті виділяється пшеворська складова.
Статья посвящена комплексам лепной керамики
северо-западной традиции региона Днепро-Псельского междуречья. Рассматриваются материалы
поселений Дмитровка ІІІ, Барбара І и могильника
Компанийцы на основе типологии Р. Волонгевича. В работе проанализировано 92 сосуда (целые и
фрагментированные). В регионе прослеживается
ряд особенностей керамического комплекса — присутствие скифо-сарматского, славянского и германского элементов, где преобладают горшки группы ІА и миски группы Х. В германском компоненте выделяется пшеворская составляющая.
This article deals with complexes of hand-made pottery
of north-west tradion of Dneprp-Psel interfluve.
Collections from settlements Dmitrovka IIII, Barbara I
and cemetery Kompaniytsi are analyzed in work. The
most often used form are pots of type IA and bowls of
group X (by R. Wolagiewicz). Przeworsk’s influence to
complexes of the same states are very appreciable.
|
| first_indexed | 2025-12-01T08:33:32Z |
| format | Article |
| fulltext |
152
Статтю присвячено комплексам ліпної ке-
раміки північно-західної традиції регіону Дніп-
ро-Псьольського межиріччя. На основі типології
Р. Волонгевича розглянуто матеріали поселень
Дмитрівка ІІІ, Барбара І і могильника Компаній-
ці. Під час дослідження проаналізовано 92 посудини
(цілі і фрагментовані). В регіоні просліджено низку
особливостей керамічного комплексу — присут-
ність скіфо-сарматського, слов’янського і германсь-
кого елементів, де переважають горщики групи ІА
і миски групи Х. В германському компоненті виді-
ляється пшеворська складова.
К л ю ч о в і с л о в а: черняхівська культура, вель-
барська культура, готи, Дніпровське Лівобережжя.
Регіон межиріччя Дніпра та Псла є важли-
вим для вивчення археології пізньоримського
часу. Його зручне географічне положення обу-
мовлене розташуванням на кордоні степу та лі-
состепу — на території Середнього Подніпров’я.
Проте, за особливостями археологічного проце-
су в пізньоримський час, межиріччя Дніпра і
Псла належить до Дніпровського Лівобережжя.
На фоні загальної провінційно-римської уніфі-
кації матеріальної культури прослідковуються
окремі етнічні ознаки, котрі можна співвіднес-
ти з пізньоскіфо-сарматськими, фракійськими,
праслов’янськими і германськими племенами.
Етнокультурний компонент, що пов’язується
зі східними германцями, представлений у ма-
теріалах пам’яток Дніпровського Лівобережжя
досить широко (рис. 1). Він проявляється в особ-
ливостях поховального обряду, домобудівниц-
тві, озброєнні та у ліпній кераміці. Останньому
елементу, як одному з найкращих етнічних ін-
дикаторів [Славяне…, 1990, с. 138 ] присвяче-
на ця публікація.
Попри велику кількість розвідкових робіт,
стаціонарні дослідження були проведені лише
на трьох пам’ятках регіону — могильнику Ком-
панійці та поселеннях Барбара І і Дмитрів-
ка ІІІ.
Могильник Компанійці досліджувався впро-
довж 1960—1965 рр. Є.В. Махно [Махно, 1967;
1971]. Публікацію матеріалів розкопок зробле-
но А.Н. Некрасовою [Некрасова, 2006, с. 106—
О. С. М и л а ш е в с ь к и й
(К и ї в)
ЛІпНА КЕРАМІКА пІвНІЧНО-ЗАХІДНОЇ ТРАДиЦІЇ
ЧЕРНЯХІвСЬКиХ пАМ’ЯТОК
МЕЖиРІЧЧЯ ДНІпРА ТА пСЛА
Рис. 1. Карта пам’яток черняхівської культури з
керамікою північно-західної традиції (за: [Дідик,
2005]: 1 — Компанійці; 2 — Соколово 2; 3 — Рідний
Край; 4 — Хохлово 2; 5 — Снагость 2; 6 — Вовчик;
7 — Мамрої 2; 8 — Білопілля; 9 — Циблі; 10 — Но-
волипівське; 11 — Максимівка; 12 — Дубове; 13 —
Замощанська Дюна; 14 — Барбара І, ІІ; 15 — гру-
па поселень біля с. Дмитрівка. Легенда карти:
а — межа черняхівської культури, б — пам’ятки з
керамікою північно-західної традиції, в — пам’ятки
регіону межиріччя Дніпра та Псла з керамікою пів-
нічно-західної традиції
153
Милашевський О.С. Ліпна кераміка північно-західної традиції черняхівських пам’яток межиріччя Дніпра та Псла
Рис. 2. Ліпна кераміка північно-західної традиції з Компанійців (1—37) (за: [Обломський, 1999]
Милашевський О.С. Ліпна кераміка північно-західної традиції черняхівських пам’яток межиріччя Дніпра та Псла
154
117; 172—200]. Аналіз матеріалів могильни-
ка проведено А.М. Обломським [Обломський,
1999]. За його підрахунками, з урахуванням
особливостей поховального процесу розсіяних
трупоспалень, досліджуваних О.В. Петраус-
касом, некрополь налічує 124 поховання [Об-
ломський, 1999, с. 76]. Із них ліпний посуд
північно-західної традиції містять 17 крема-
цій та інгумацій. Набір складають 37 посудин,
переважна більшість яких є цілими формами.
Даний посуд присутній як у кремаціях, так і в
трупопокладеннях. Поховання з вельбарською
ліпною керамікою присутні на всій площі мо-
гильника, але найбільша їх концентрація
Рис. 3. Ліпна кераміка північно-західної традиції з Дмитрівки ІІІ (1—20; 20 — рис. Р.В. Терпиловського)
155
Милашевський О.С. Ліпна кераміка північно-західної традиції черняхівських пам’яток межиріччя Дніпра та Псла
спостерігається в північно-західній і західній
частинах некрополя. Поховання зі скіфо-сар-
матськими елементами утворюють компактну
групу в південно-східній частині могильника і
лише два з них знаходяться в його центральній
частині. До скіфо-сарматської ділянки із захо-
ду примикають чотири поховання з елемента-
ми київської традиції [Обломський, 1999, с. 85].
Така етнокультурна ситуація (наявність трьох
етнокультурних компонентів) зустрічаєть-
ся саме на Лівобережжі Дніпра [Обломский,
2003, с. 45—48; Дідик, 2005, с. 183; Башкатов,
2010,с. 183].
Поселення Барбара І досліджено Комсо-
мольською ранньослов’янською експедицією
під керівництвом Ю.Ю. Башкатова у 2005—
2006 рр. [Башкатов, 2006; 2008; 2010; Башка-
тов, Шита, 2010] та 2011 рр. Основна частина
ліпної кераміки північно-західної традиції міс-
тилася у будівлі І, що належить до так званих
великих будівель і характерна для населен-
ня центральноєвропейського кола [Магоме-
дов, 2001, с. 21—23], та в культурному шарі,
пов’язаному з об’єктами [Башкатов, 2008, с. 8].
Співвідношення гончарної і ліпної кераміки за
увесь час дослідження пам’ятки (як в об’єкті,
так і у розкопі) складає 55 і 45 % відповідно.
Значну частину ліпної кераміки складає саме
кераміка північно-західної традиції. Також на
пам’ятці присутні форми, що цілком можуть
бути пов’язані з пізньоскіфо-сарматським (пів-
денним) компонентом [Башкатов, 2008, с. 14,
рис. 6].
Поселення Дмитрівка ІІІ також досліджу-
валося Комсомольською ранньослов’янською
експедицією під керівництвом Ю.Ю. Башка-
това у 2003—2004, та у 2007—2010 рр. Значну
частку кераміки складає гончарна — приблиз-
но 75 %. Керамічні матеріали північно-захід-
ної традиції містяться у верхньому горизонті
поселення: як в об’єктах (житлових спорудах,
господарських ямах), так і у культурному шарі
[Башкатов, 2010, с. 174—176]. На поселенні
присутні матеріали ліпної кераміки, що нале-
жать до фіналу київської та пізньоскіфо-сар-
матської (південної) традиції [Башкатов, Шита,
2010, с. 149—150].
Для типологізації та аналізу кераміки пів-
нічно-західної традиції з означених пам’яток
використано класифікацію Р. Волонгевича,
котра є найрепрезентативнішою і найповніше
відображає розвиток форм вельбарської керамі-
ки [Wolagiewicz, 1993]. У роботах, присвячених
кераміці саме цю класифікацію використовує
Рис. 4. Ліпна кераміка північно-західної традиції з Барбари І (1—14; за: [Башкатов, 2008]; рис. О.В. Гопкало)
Милашевський О.С. Ліпна кераміка північно-західної традиції черняхівських пам’яток межиріччя Дніпра та Псла
156
більшість дослідників черняхівської культури.
Серед них А.М. Обломський, В. Івановський,
Ю.Ю Башкатов [Обломський, 1999, с. 77; Іва-
новський, 2001, с. 142; Башкатов, 2008, с. 14].
Кераміка північно-західної традиції, зазви-
чай, має такі характерні особливості: велика
кількість жорстви та піриту в глиняному тісті,
поверхня залощена, чорного, або темно-сірого
кольору. Часто зовнішня поверхня серединної
частини посудин має хроповатий (обсипка тов-
ченим камінням по сирій глині) характер.
Горщики. Найчисельнішою групою керамі-
ки є так звані зумпфи — горщики із загнути-
ми до середини вінцями типу ІА: Компанійці
(рис. 2, 9—10, 13—15, 24, 28—30), Барбара І
(рис. 4, 1—7, 9—12; 5, 7—14). Стінки горщиків,
що мають нігтьові защепи, за широким колом
аналогій як у черняхівській (рис. 2, 24), так і
у вельбарській і пшеворській культурах [Баш-
катов, 2008, с. 15] також можна зарахувати до
горщиків типу ІА. Дмитрівка ІІІ (рис. 3, 1—
10). Кумпфи з Дмитрівки ІІІ дещо відрізняють-
ся від загалу наявністю наліпив на зовнішній
поверхні тулуба (рис. 3, 10) та внутрішній по-
верхні вінець (рис. 3, 4).
Група ІА/а (відрізняється від групи ІА роз-
міром посудин) представлена одним екземпля-
ром з Компанійців (рис. 2, 31).
А.М. Обломський знаходить аналогії посу-
дині з Компанійців із загнутими до середини
вінцями (рис. 2, 12) у комплексах вельбарської
кераміки з Великої Снітинки 2, Брест-Трішину
та Дерев’яного, вказуючи на відсутність від-
повідників у типологічній схемі Р. Волонгеви-
Рис. 5. Кераміка північно-західної традиції з Барбари І; (1—18): 1—5, 7—18 — ліпна, 6 — гончарна
157
Милашевський О.С. Ліпна кераміка північно-західної традиції черняхівських пам’яток межиріччя Дніпра та Псла
ча [Обломський, 1999, с. 77]. Треба зазначити,
що особливості профілювання даної посудини
(біконічний перегин тулуба і придонна закраї-
на) характерні саме для горщиків пшеворської
культури [Винокур, 1997, с. 53; Liana, 1970,
s. 465].
Група ІВ, з майже прямими вінцями і часто
ошершавленим (хропованим) тулубом пред-
ставлена посудиною з Компанійців (рис. 2, 16).
Група ІС, зі злегка відігнутими вінцями, та-
кож представлена посудинами з Компанійців
(рис. 2, 19, 21).
Група ІD — Компанійці (рис. 2, 2).
Горщики цих типів є доволі рідкісним яви-
щем у черняхівській культурі і здебільшого
трапляються на пам’ятках Правобережжя
Дніпра [Магомедов, 1998, с. 143; Милашевсь-
кий, 2010, с. 135].
вази. Група IVВ. Компанійці (рис. 2, 7).
Також, імовірно, до групи IV належить ваза з
Дмитрівки ІІІ (рис. 3, 21).
Група VII. Компанійці (рис. 2, 6, 25). Повна
аналогія цій посудині — ваза з Журавки [Сы-
монович, 1964, рис. 29, 15].
Глечики. Група IX і IXB. Компанійці (рис. 2,
34 і 33 відповідно).
Миски. Тип VI. Барбара І (рис. 4, 8) [Башка-
тов, 2008, с. 15].
Група ХаА. Компанійці (рис. 2, 3);близькими
є миски з Барабари І (рис. 4, 13—14; 5, 1—2);
Дмитрівки ІІІ (рис. 3, 13).
Група ХbА. Компанійці (рис. 2, 5, 18, 26, 37).
Група ХІІІВ. Компанійці (рис. 2, 17).
Група XVIA. Компанійці (рис. 2, 5).
Група XVIIIA і В. Компанійці (рис. 2, 1 і 25
відповідно).
Група XIX. Імітація скляних кубків. Ком-
панійці (рис. 2, 35, 36), Дмитрівка ІІІ (рис. 3,
16).
Також на пам’ятках означеного регіону
присутні керамічні форми, до яких аналогії у
класифікації Р. Волонгевича відсутні; проте,
мають беззаперечно північно-західне поход-
ження. Миски з Компанійців (рис. 2, 20) та
Барбари І (рис. 5, 3—4) — невисокі, відкриті,
з плавним перетином тулуба, з гранчастим
вінцем,чорнолощені, і миски (вази?) з Дмитрів-
ки ІІІ, також з підграненими вінцями (рис. 3,
11, 12) знаходять аналогії у пшеворській куль-
турі [Козак, 1984, рис. 22, 8; Prahistoria…, 1981,
tab. 1, 11]. Миска з Дмитрівки ІІІ з прокресле-
ним лінійним орнаментом на верхній частині
плеча (рис. 3, 14) також має повну аналогію з
території пшеворської культури [Prahistoria…,
1981, tab. VII, 9].
Треба зазначити, що крім ліпної кераміки
північно-західного походження, на пам’ятках
регіону знайдено і гончарні наслідування ліп-
них форм. Зокрема, гончарна миска з Барбари І
(рис. 5, 6) має схожі особливості профілювання
з ліпними мисками (рис. 5, 4—5); також має
на слабовираженому плечі залишок від псев-
довушка. Також на Дмитрівці ІІІ і Барбарі І
знайдено хроповаті гончарні стінок з великою
кількістю жорстви у складі керамічного тіста,
традиція виготовлення яких, на нашу думку,
має північно-західне походження. Цікавим
є той факт, що гончарні зразки вельбарських
форм знайдено, у переважній більшості, на
пам’ятках правобережжя Дніпра [Магомедов,
1998, с. 135].
Із загалу кераміки слід виділити дві посу-
дини (рис. 6), що не мають прямих аналогій.
Перша (рис. 6, 1) — біконічний, «київський» за
профілюванням горщик, але з рустованою по-
верхнею та зкругленою придонною частиною, з
великою кількістю жорстви у тісті [Башкатов,
2010, с. 149].
Друга посудина (рис. 6, 2) — лощена миска
на трьох ніжках. Відомі схожі керамічні форми,
що можуть належати до типу ХаА за Р. Волон-
гевичем, проте, прямі аналогії даній посудині
нам досі невідомі.
Аналіз матеріалів ліпної кераміки пам’яток
межиріччя Дніпра і Псла демонструє їх куль-
турну спорідненість: наявність трьох етнокуль-
турних компонентів — скіфо-сарматського,
праслов’янського та германського. Серед форм
ліпної кераміки північно-західної традиції
домінуючими є горщики типу ІА і миски ти-
пу ХаА; також відомі ліпні наслідування гон-
чарним посудинам (зокрема скляним кубкам
типу Ковалк) і фіксується значний відсоток
Рис. 6. Унікальні форми ліпної кераміки північно-
західної традиції: 1 — Дмитрівка ІІІ, 2 — Барбара І
(1 — рис. Р.В. Терпиловського, фото Ю.Ю. Башкато-
ва; 2 — рис. О.В. Гопкало)
Милашевський О.С. Ліпна кераміка північно-західної традиції черняхівських пам’яток межиріччя Дніпра та Псла
158
форм та ознак, характерних для пшеворської
культури.
Загалом, слід зазначити, що даний регіон
є достатньо репрезентативним для вивчення
ліпної кераміки північно-західної традиції та
потребує ширших досліджень.
Башкатов Ю.Ю. Исследования крупного наземного
жилища позднеримского времени на поселении Бар-
бара І // Археологическое изучение центральной Рос-
сии: Тез. Междунар. науч. конф., посвящ. 100-летию со
дня рождения В.П. Левенка. — 2006. — С. 259—261.
Башкатов Ю.Ю. Поселение позднеримского вре-
мени Барбара І на юге Среднего Поднепровья //
The Turbulent Epoch. A New Materials from the Late
Roman Period and Migration Period / Monumenta
Studia Gothica. — 2008. — T V. — С. 7—20.
Башкатов Ю.Ю. Памятники черняховской куль-
туры юга Среднего Поднепровья // GERMANIA-
SARMATIA II. — 2010. — В печати.
Башкатов Ю.Ю., шита Т.М. Нові дослідження
пам’яток черняхівської культури на півдні Серед-
нього Подніпров’я // Археологія Правобережної Ук-
раїни / АДІУ. — 2010. — Вип. 2. — С. 146—151.
Винокур І.С. Пшеворські елементи у пам’ятках чер-
няхівської культури Волино-Подільського пограниччя //
Kultura Przeworska. — 1997. — T. III. — С. 50—66.
Дидык В.В. Лепная керамика вельбарско-пшеворс-
кого типа в черняховских древностях Днепро-Донец-
кой Лесостепи // Древности. — 2005. — С. 179—186.
Івановський В. Ліпна кераміка Дитиницького могиль-
ника // Етногенез та рання історія слов’ян: нові наукові
концепції на зламі тисячоліть: М-ли міжнар. наук.
конф. (30—31 березня 2001 р.). — 2001. — С. 141—148.
Козак Д.Н. Пшеворська культура у Верхньому
Подністров’ї і Західному Побужжі. — К., 1984.
Магомедов Б.В. К вопросу о влиянии культур Цен-
тральной Европы на черняховский керамический
комплекс // Kultura Przeworska. — 1997. — T. III. —
С. 37—44.
Магомедов Б.В. Вельбарские традиции в черня-
ховской гончарной керамике // 20 lat archeologii w
Maslomęczu. — 1998. — T. II. — С. 143—155.
Махно е.В. Раскопки на Компаниевском могильни-
ке // Археологические исследования на Украине в
1965—1966 гг. — 1967. — Вып. 1. — С. 160—162.
Махно є.В. Типи поховань та планування Ком-
паніївського могильника // Середні віки на Ук-
раїні. — 1971. — Т. 1. — С. 87—95.
Милашевський О.С. Комплекси ліпної кераміки пів-
нічно-західної традиції з черняхівських пам’яток
Правобережжя Київщини // Археологічні пам’ятки
Фастівщини. — 2010. — Пресс-музей, № 26—27. —
С. 132—147.
Некрасова А.Н. Памятники черняховской культуры
Днепровского Левобережья // Готы и Рим. — 2006. —
С. 87—201.
Обломський А.М. Типи поховань на черняхівському
могильнику Компанійці (етнокультурна інтерпрета-
ція) // Археологія. — 1999. — № 4. — С. 76—88.
Обломский А.М. Днепровское Лесостепное Левобе-
режье в позднеримское и гуннское время (середина
ІІІ — первая половина V в. н. э.). — М., 2003.
Славяне Юго-Восточной Европы в предгосударс-
твенный период. — К., 1990.
Сымонович Э.А. Орнаментация черняховской кера-
мики // МИА. — 1964. — № 116. — С. 270—361.
Prahistoria Ziem Polskich. Т V: Późny okres lateński i
okres rzymski. — Warszawa, 1981.
Liana T. Chronologia względna kultury przeworskiej
wewczesnym okresie rzymskim // Wiadomości Archeo-
logiczne. — 1970. — T. XXXV/4. — S. 429—468.
Wołagiewicz R. Ceramika kultury wielbarskiej miedzy
Baltykiem a morzem Czarnym. — Szczezin, 1993.
А. С. М и л а ш е в с к и й
ЛЕпНАЯ КЕРАМиКА
СЕвЕРО-ЗАпАДНОЙ ТРАДиЦии
ЧЕРНЯХОвСКиХ пАМЯТНиКОв
МЕЖДуРЕЧЬЯ ДНЕпРА и пСЛА
Статья посвящена комплексам лепной керамики
северо-западной традиции региона Днепро-Псель-
ского междуречья. Рассматриваются материалы
поселений Дмитровка ІІІ, Барбара І и могильника
Компанийцы на основе типологии Р. Волонгеви-
ча. В работе проанализировано 92 сосуда (целые и
фрагментированные). В регионе прослеживается
ряд особенностей керамического комплекса — при-
сутствие скифо-сарматского, славянского и германс-
кого элементов, где преобладают горшки группы ІА
и миски группы Х. В германском компоненте выде-
ляется пшеворская составляющая.
O. S. M y l a s h e w s k y j
hand-Made poTTery
of norTh-WesTern TradiTion
of chern’aKhoV-cuLTure
MonuMenTs
beTWeen dnepr and pseL
This article deals with complexes of hand-made pot-
tery of north-west tradion of Dneprp-Psel interfluve.
Collections from settlements Dmitrovka IIII, Barbara I
and cemetery Kompaniytsi are analyzed in work. The
most often used form are pots of type IA and bowls of
group X (by R. Wolagiewicz). Przeworsk’s influence to
complexes of the same states are very appreciable.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-83869 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0122 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T08:33:32Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Милашевський, О.С. 2015-06-26T16:23:20Z 2015-06-26T16:23:20Z 2011 Ліпна кераміка північно-західної традиції черняхівських пам’яток межиріччя Дніпра та Псла / О.С. Милашевський // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2011. — Вип. 5. — С. 152-158. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. XXXX-0122 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/83869 Статтю присвячено комплексам ліпної кераміки північно-західної традиції регіону Дніпро-Псьольського межирічч. На основі типології Р. Волонгевича розглянуто матеріали поселень Дмитрівка ІІІ, Барбара І і могильника Компанійці. Під час дослідження проаналізовано 92 посудини (цілі і фрагментовані). В регіоні просліджено низку особливостей керамічного комплексу — присутність скіфо-сарматського, слов’янського і германського елементів, де переважають горщики групи ІА і миски групи Х. В германському компоненті виділяється пшеворська складова. Статья посвящена комплексам лепной керамики северо-западной традиции региона Днепро-Псельского междуречья. Рассматриваются материалы поселений Дмитровка ІІІ, Барбара І и могильника Компанийцы на основе типологии Р. Волонгевича. В работе проанализировано 92 сосуда (целые и фрагментированные). В регионе прослеживается ряд особенностей керамического комплекса — присутствие скифо-сарматского, славянского и германского элементов, где преобладают горшки группы ІА и миски группы Х. В германском компоненте выделяется пшеворская составляющая. This article deals with complexes of hand-made pottery of north-west tradion of Dneprp-Psel interfluve. Collections from settlements Dmitrovka IIII, Barbara I and cemetery Kompaniytsi are analyzed in work. The most often used form are pots of type IA and bowls of group X (by R. Wolagiewicz). Przeworsk’s influence to complexes of the same states are very appreciable. uk Інститут археології НАН України Археологія і давня історія України Ліпна кераміка північно-західної традиції черняхівських пам’яток межиріччя Дніпра та Псла Лепная керамика северо-западной традиции черняховских памятников междуречья Днепра и Псла Hand-made pottery of north-western tradition of chern’akhov-culture monuments between Dnepr and Psel Article published earlier |
| spellingShingle | Ліпна кераміка північно-західної традиції черняхівських пам’яток межиріччя Дніпра та Псла Милашевський, О.С. |
| title | Ліпна кераміка північно-західної традиції черняхівських пам’яток межиріччя Дніпра та Псла |
| title_alt | Лепная керамика северо-западной традиции черняховских памятников междуречья Днепра и Псла Hand-made pottery of north-western tradition of chern’akhov-culture monuments between Dnepr and Psel |
| title_full | Ліпна кераміка північно-західної традиції черняхівських пам’яток межиріччя Дніпра та Псла |
| title_fullStr | Ліпна кераміка північно-західної традиції черняхівських пам’яток межиріччя Дніпра та Псла |
| title_full_unstemmed | Ліпна кераміка північно-західної традиції черняхівських пам’яток межиріччя Дніпра та Псла |
| title_short | Ліпна кераміка північно-західної традиції черняхівських пам’яток межиріччя Дніпра та Псла |
| title_sort | ліпна кераміка північно-західної традиції черняхівських пам’яток межиріччя дніпра та псла |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/83869 |
| work_keys_str_mv | AT milaševsʹkiios lípnakeramíkapívníčnozahídnoítradicííčernâhívsʹkihpamâtokmežiríččâdnípratapsla AT milaševsʹkiios lepnaâkeramikaseverozapadnoitradiciičernâhovskihpamâtnikovmeždurečʹâdnepraipsla AT milaševsʹkiios handmadepotteryofnorthwesterntraditionofchernakhovculturemonumentsbetweendneprandpsel |