Подворья как признак хозяйственного уклада населения салтово-маяцкой культуры

• Published in: Археологія і давня історія України
• Date: 2011
• Main Authors: Апареева, Е.К., Красильников, К.И.
• Format: Article
• Language: Russian
• Published: Інститут археології НАН України 2011
• Online Access: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/83873
• Journal Title: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Cite this: Подворья как признак хозяйственного уклада населения салтово-маяцкой культуры / Е.К. Апареева, К.И. Красильников // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2011. — Вип. 5. — С. 186-192. — Бібліогр.: 27 назв. — рос.

Авторы рассматривают различные типы селищ оседлого населения степной части салтово-маяцкой культуры и в зависимости от особенностей их материальной структуры подразделяют
 на закрытые комплексы, дворы, подворья. Большое внимание уделено рассмотрению вопросов, связанных с зерновым хозяйством как основой экономики, и особо — участкам коллективного пользования. Характеризуючи господарчий устрій населення
 СМК зазвичай розглядають галузі землеробства,
 скотарства, ремісництва, промислів. Писемні свідоцтва не позначають господарчу специфіку Хазарії,
 тим більше її периферії. Однак дані археологічних
 досліджень — селищ степової частини СМК — констатують факти різниці поселень, різноманітності
 будівель, наявність господарчо-побутових комплексів. Слід зауважити що господарчі структури сільських общин визначаються як невеликими індивідуальними будівлями, значними дворами, крупними
 подвір’ями, так і ділянками колективного статусу.
 У господарчій інфраструктури населення ІХ—
 Х ст. входять: житло, побутові будівлі, господарчі
 ями, стійла, погріб, амбар, прилади щодо зберігання та утилізації продуктів тощо. Господарство степової СМК в основному зерновиробного направлення, продукція якого одночасно була данню каганату. Charecterizing the household organization of SMC
 population the following branches are usually considered:
 farming, cattle breeding, handicraft, domestic
 craft industry. The written evidences do not also reflect
 the specific character of khazar economic way of life,
 moreover of its periphery. However, the data of archaeological
 investigations of settlements in the steppe part of
 SMC establish the facts of their difference, the diversity
 of dwellings, the existence of household complexes. In
 particular, the household structures of village communities
 are presented both by small individual dwellings,
 big yards, large homesteads and by the collective plots.
 The population household infrastructures of the IX—
 X centuries include: dwellings, household structures,
 household pits, stalls and boxes; cellars, barns, facilities
 for foodstuffs storage and utilization etc. The steppe
 SMC household is mainly of grain producing character.
 Its production was Khaganate’s contribution as well.