Обробка та використання порожистого рогу у Київській Русі
Допис висвітлює проблему використання порожнистого рогу диких та свійських тварин у
 косторізній справі Київської Русі. Розглядаються
 ритуальний та побутово-практичний аспекти використання рогових чохлів за археологічними, писемними та етнографічними матеріалами. В статье рассматрив...
Saved in:
| Published in: | Археологія і давня історія України |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут археології НАН України
2011
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/83875 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Обробка та використання порожистого рогу у Київській Русі / М.С. Сергєєва // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2011. — Вип. 5. — С. 222-226. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860042186333093888 |
|---|---|
| author | Сергєєва, М.С. |
| author_facet | Сергєєва, М.С. |
| citation_txt | Обробка та використання порожистого рогу у Київській Русі / М.С. Сергєєва // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2011. — Вип. 5. — С. 222-226. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологія і давня історія України |
| description | Допис висвітлює проблему використання порожнистого рогу диких та свійських тварин у
косторізній справі Київської Русі. Розглядаються
ритуальний та побутово-практичний аспекти використання рогових чохлів за археологічними, писемними та етнографічними матеріалами.
В статье рассматриваются возможности использования в Древней Руси полого рога диких (тур) и
домашних (корова, коза) копытных. Археологические источники свидетельствуют об использовании
рога тура в ритуале (закладная жертва) и для изготовления ритуальных и репрезентативных сосудов. Полый рог домашнего скота могли применяться для изготовления духовых музыкальных
инструментов. Использование этого вида костного
сырья в косторезном ремесле не зафиксировано.
Находки распиленных роговых стержней на усадьбах ремесленников разных специальностей могут
свидетельствовать об использовании полого рога в качестве технического сырья (изготовление клея и др.).
The article deals with a possibility of use of horn
of wild (aurochs) and domestic (cow, goat) ungulates.
Archaeological sources testify to using aurochs’ horn
in ritual (foundation offering) and for ritual and representative
vessels making. Horn of cattle could be employed
for making wind musical instruments. Using of
this kind of osseous raw material in bone carving is
not fixed. The finds of sawed horn cores in the yards
of craftsmen of different specialities could testify to
use of horn as technical raw material (making of glue
etc.).
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:56:37Z |
| format | Article |
| fulltext |
222
Допис висвітлює проблему використання по-
рожнистого рогу диких та свійських тварин у
косторізній справі Київської Русі. Розглядаються
ритуальний та побутово-практичний аспекти
використання рогових чохлів за археологічними,
писемними та етнографічними матеріа-лами.
К л ю ч о в і с л о в а: косторізна справа, Поділ,
роговий чохол, ритон, пастуший ріжок.
Одним з питань, яке поки що не знайшло
достатнього висвітлення у літературі, є мож-
ливість використання у давньоруській кос-
торізній справі порожнистого рогу свійських
тварин (бика, кози), а також деяких диких (тур,
зубр тощо). Порожнистий ріг та його фрагмен-
ти зі слідами пили неодноразово зафіксовані
на давньоруських пам’ятках, а також скрізь у
середньовічній та пізньосередньовічній Європі
[Schofield, Vince, 1994, р. 111]. Іноді на окремих
ділянках фіксуються великі скупчення зазна-
ченого матеріалу, що може вказувати на його
застосування у виробництві. Проте вироби з по-
рожнистого рогу у давньоруських шарах прак-
тично відсутні. Навіть у Новгороді, де характер
ґрунту сприяє кращому збереженню органічних
матеріалів, виробів давньоруського часу з по-
рожнистого рогу не виявлено [Смирнова, 1998,
с. 7]. Отже, з одного боку, нема підстав тверди-
ти про скільки-небудь важливе значення цього
матеріалу для давньоруських косторізів, проте,
з іншого боку, наявність скупчень обпилених
рогів на деяких давньоруських садибах потре-
бує пояснення. Вказані обставини змушують
більш уважно звернутися до зазначеного виду
сировини.
Порожнистий ріг — це кістковий стрижень,
вкритий роговим чохлом, що росте разом з
кістковим стрижнем від основи рогу (рис. 1,
М. С. С е р г є є в а
(К и ї в)
ОБРОБКА ТА виКОРиСТАННЯ
пОРОЖНиСТОГО РОГу у КиЇвСЬКІЙ РуСІ
1). З роками він вкривається новими шарами
рогової речовини. Це обумовлює його шару-
вату структуру. Досить тонкий біля основи,
роговий чохол поступово потовщується, ство-
рюючи на верхівці твердий, так званий мо-
нолітний, кінець. Після вилучення стрижня
залишається роговий чохол, який зазвичай
називають просто рогом. Він і є тією сирови-
ною, з якої у пізніші часи виготовляли різно-
манітні вироби. Властивості порожнистого рогу
сприяють його використанню як сировини у
косторізній справі. Він досить міцний і пруж-
кий, що є важливим для деяких видів виробів
(наприклад, гребенів). Порожнистий ріг під-
дається обробці навіть простим ножем і добре
полірується. Полірована рогова поверхня має
декоративний ефект. Описані властивості, а
також доступність обумовили віддання перева-
ги цьому матеріалу з боку косторізів пізнього
середньовіччя та нового часу. Основною вадою
порожнистого рогу є необхідність додаткових
підготовчих операцій, пов’язаних з вилучен-
ням кісткового стрижня. Саме це могло бути
однією з основних причин того, що у часи, коли
щільний ріг диких копитних надходив до майс-
трів у достатній кількості, віддавали перевагу
саме йому. Позитивною якістю щільного рогу є
наявність досить потужного зовнішнього шару
компактної речовини. Цей матеріал в’язкий і
пружкий, його легко різати навіть без додат-
кової обробки, хоч часто на підготовчому етапі
його попередньо розпарювали з метою більшо-
го розм’якшення. У Київській Русі щільний
ріг цілком переважає як сировина для кос-
торізного виробництва. Щодо порожнистого
рогу, за джерелами давньоруського часу у цей
період простежується дуже вузька сфера його
використання.
223
Сергєєва М.С. Обробка та використання порожистого рогу у Київській Русі
Найбільш відомими виробами з рогових чох-
лів були ритони з турячих рогів, які вважалися
репрезентативним та культовим посудом. Су-
дячи з мініатюри Радзивилівського літопису, їх
застосовували я посуд для пиття на князівських
бенкетах. Турячи роги неодноразово згадують-
ся у билинах, де вони виступають переважно
в обрядовому контексті [Липец, 1969, с. 229—
238]. З зазначеним контекстом пов’язана та-
кож людина з рогом (рис. 1, 4), зображена на
двостулковому наручні зі скарбу, виявленого
біля с. Городище Хмельницької обл. [Якубовсь-
кий, 1975, рис. 8, 3]. Порівняємо новгородські
зображення міфологічних істот (русалок), які
також п’ють з рогів [Бочаров, 1983, рис. 81; 82].
Використання з цією метою порожнистих рогів
великих тварин (насамперед турів) поширено у
просторі і часі — від палеоліту до середньовіч-
Рис. 1. 1 — структура порожнистого рогу; 2 — зображення пастухів з ріжками на мініатюрі Веліставової
Біблії 1340 р. (прорисовка мініатюри з: [Staššiková-Štukovská, 1981, obr. 14]); 3 — ритони з турячих рогів з
Чорної могили у Чернігові (за: [Рыбаков, 1949, рис. 18]); 4 — зображення людини з рогом на двостулковому
наручні зі скарбу поблизу с. Городище Хмельницької обл. (за: [Якубовський, 1975, рис. 8, 3]); 5 — пастуший
ріжок з с. Смоліно колишньої Мінської губернії (прорисовка з фотографії за: [Финченко, 1982, с. 89—90,
рис. 5]); 6—7 — рогові чохли з Воїнської Греблі; 8 — череп кози з відпиляними рогами (Київ, Поділ, вул. На-
бережно-Хрещатицька, 9); 9—11 — рогові стрижні з відпиляними кінцями (9—10 — Київ, Поділ, вул. Обо-
лонська, 12; 11 — Воїнська Гребля); 12 — роговий стрижень рогу тура (Київ, Поділ, Ярославський пр., 4);
13 — уламок рогового стрижня рогу тура (Київ, вул. Володимирська, 7—9; прорисовка з фотографії з НА ІА
НАН України)
Сергєєва М.С. Обробка та використання порожистого рогу у Київській Русі
224
чя, що обумовлено відповідним ставленням до
цих великих тварин. Славнозвісні окуття туря-
чих рогів з Чернігова [Рыбаков, 1949, рис. 18]
(рис. 1, 3), які є справжніми творами мистецтва,
демонструють ставлення до них як до коштов-
них та репрезентативних речей. Серед київсь-
ких матеріалів не збереглося артефактів, що
їх без сумніву можна трактувати як залишки
посуду з турячих рогів. Можна згадати знай-
дений на Подолі залізний предмет, прикраше-
ний позолоченою платівкою, який інтерпрето-
вано як окуття рогу [Гупало, Івакін, Сагайдак,
1979, с. 60, рис. 17], проте така трактовка є гі-
потетичною. В. Гончаров згадує знахідку туря-
чого рогу у зв’язку з похованням за обрядом ті-
лоспалення, що його було досліджено у 1955 р.
на ділянці за адресою вул. Володимирська,
7—9. За визначенням В.І Зубарєвої (Бібікової),
ріг належав дорослій самиці тура [Юра, 1955,
л. 40 об.]. Тут також було виявлено плечову кіс-
тку тура і кістки барана та тазову кістку коня
[Гончаров, 1957, с. 124—125]. Отже, зазначені
тварини так чи інакше мали відношення до по-
ховального обряду, проте згаданий ріг не має
відношення до ритуального посуду, оскільки
збережений фрагмент був роговим стрижнем,
а не чохлом, з якого могли виготовити ємність
(рис. 1, 13).
Роги (точніше, рогові стрижні) великих ди-
ких копитних — турів або зубрів — без слідів
обробки іноді зустрічаються, особливо у Києві.
Отже, кияни якимось чином використовува-
ли кісткові матеріали, які належали зазначе-
ним тваринам. Їх розташування на побутових
пам’ятках поза контекстом використання зава-
жає реконструкції їх конкретного символічно-
го змісту, який міг актуалізуватися у повсяк-
денному житті або господарській діяльності.
Можна припустити, що вони зберігалися як
мисливські трофеї або / та апотропеї. У Києві
турячі роги іноді зустрічаються під нижніми
вінцями будівель, що дозволяє трактувати їх
як жертви, які практикували під час заклад-
ки житла. Зокрема, Я.Є. Боровський надає ін-
формацію про два такі роги, підкладені під кут
зрубу Х ст., дослідженого на Подолі [Боровсь-
кий, 1992, с. 73]. Аналогічний екземпляр було
виявлено роботами Подільської експедиціїї
2001 р. (рис. 1, 12).
Можна припустити, за деякими аналогіями,
що крім ритуального посуду з порожнистого
рогу виготовляли також простіші духові музич-
ні інструменти — мисливські та пастуші ріжки.
На території Південної Русі залишків подібних
речей поки що не виявлено, проте загалом вони
відомі як у середньовіччі, так і пізніше. Зобра-
ження пастуших ріжків є на мініатюрі Велісла-
вової Біблії 1340 р. [Staššiková-Štukovská,
1981, obr. 14]. Використання рогових чохлів
для виготовлення пастуших духових інстру-
ментів зафіксовано також в етнографії. Вони
добре відомі, наприклад, у Поліссі [Назіна,
1989, с. 430—431]. Прикладом може стати
пастуший ріг з с. Смоліно колишньої Мінсь-
кої губернії, який зберігається у фондах МАЕ
(рис. 1, 5). Він виготовлений з рогу кози, має
довжину 16 см, і на ньому можна відтворити
кілька звуків натурального звукоряду. Пас-
тух використовував описаний ріг як сигналь-
ний інструмент [Финченко, 1982, с. 89—90,
рис. 5].
Як ритони, так і ріжки виготовлялися з ро-
гового чохла, звільненого від стрижня. При
цьому він зберігав природну форму рогу. Як
нестійкий органічний матеріал чохли не збері-
гаються у ґрунті, проте здогадно відходами від
виготовлення ріжків можуть бути деякі рогові
стрижні — цілі, але з відпиляними кінцями
(рис. 1, 9—11). Принаймні їх форма нагадує
форму ріжків.
У зв’язку з обробкою порожнистого рогу слід
окремо відзначити цікаву знахідку двох ро-
гових чохлів свійських тварин, які походять
з однієї з клітей у Воїнській Греблі (рис. 1,
6—7). Це поки що єдина відома нам знахідка
спеціально знятих рогових чохлів свійських
тварин на території Середнього Подніпров’я.
Зазначені екземпляри не несуть слідів будь-
якої обробки. Не виключено, що вони призна-
чалися для виготовлення невеликих ємностей
або сигнальних ріжків. Слід звернути особ-
ливу увагу на те, що обидва рогові чохли по-
ходять з одного комплексу. Це дозволяє при-
пустити особливий інтерес до цього матеріалу
з боку конкретної людини, можливо, майстра,
який опанував практику обробки цього виду
сировини.
Інших способів використання порожнистого
рогу, крім наведених вище, на давньоруських
пам’ятках не простежено. Виявленню дійсного
місця рогових чохлів у виробництві заважає їх
відсутність у давньоруських культурних на-
шаруваннях. Щодо розпиляних фрагментів
рогових стрижнів, можна висказати деякі мір-
кування з приводу сфери їх використання. Ос-
новну базу для цього дають київські матеріали,
оскільки саме у Києві виявлені великі скупчен-
ня рогових стрижнів зі слідами пиляння [Сер-
гєєва, 2011, с. 48—50].
Обрізані або відпиляні роги свійських тва-
рин у значній кількості траплялися на Де-
сятинному пров., 8, розкопки 1939 р. [Шов-
копляс, 1973, с. 110, рис. 1, 2], кілька рогів
корови з відпиляними гострими кінцями були
виявлені неподалік — у Десятинному про-
вулку, 3 [Килиевич, Чернов, Брайчевская,
1979, табл. ХІІ, 2]. Концентрація рогів на са-
дибі, дослідженій у Десятинному пров., 8, на
думку Г.М. Шовкопляс, могла свідчити про
наявність тут косторізного виробництва, про-
те це твердження не можна вважати безспір-
ним.
На можливе використання цього різнови-
ду кісткової сировини можуть вказувати ма-
225
Сергєєва М.С. Обробка та використання порожистого рогу у Київській Русі
теріали з окремих садиб, що їх досліджено на
Київському Подолі.
На ділянці, дослідженій на вул. Щекавиць-
кій, 29, у рові, де містилися відходи косторізного
виробництва, знайдено 22 відпиляні роги кози
без будь-яких інших слідів обробки. Ще один
ріг кози був у ямі, що також була пов’язана з
косторізним комплексом (яма № 12). Окремі
екземпляри належали рогам корови та бара-
на. У найбільшій кількості роги корови були
виявлені на садибі, дослідженій на вул. Обо-
лонській, 12 на Подолі [Сагайдак, Сергеева,
Михайлов, 1997, с. 34; Сергєєва, 2011, с. 25].
Наявність на ділянці слідів різних ремесел:
косторізного, бронзоливарного та склоробного,
не дозволяє пов’язувати знахідку рогів виключ-
но з косторізним комплексом. Серед матеріалів,
що виявлені на Набережно-Хрещатицькій,
21, відомий розпиляний уздовж ріг корови. Із
зазначеною ділянкою пов’язано насамперед
склоробне виробництво, а косторізні матеріали
репрезентовані незначною кількістю [Сергєє-
ва, 2011, с. 49]. Особливий інтерес представляє
ділянка, досліджена на вул. Набережно-Хре-
щатицька, 9. Роги були виявлені у межах ком-
плексу, пов’язаного зі склоробним та металур-
гійним виробництвом. Косторізне виробництво
тут не зафіксоване. Всього на дослідженій ді-
лянці у межах двох розкопів було виявлено
більше десяти рогів корови та кози зі слідами
пиляння, у тому числі в одній з ям містилося
три фрагменти черепів корови і череп кози з
відпиляними рогами (рис. 1, 8), три фрагмен-
ти відпиляних рогових стрижнів корови тощо.
Там само були виявлені й інші кісткові залиш-
ки [Сергєєва, 2011, с. 50]. Цікавою знахідкою
була кінцева частина рогового чохла, але без
слідів обробки. Невеликі розміри цього екзем-
пляру не дозволяють вбачати в ньому заготов-
ку для будь-якої ємкості типу ритона. Загалом,
за даними з давньоруських пам’яток, наявні
фрагменти рогів, розпиляних як поперек, так і
уздовж.
Отже, порожнистий ріг, безсумнівно, вико-
ристовували у виробництві, але яким чином? З
наведених вище подільських прикладів видно,
що в деяких випадках пиляні рогові стрижні
містилися на садибах, де фіксувалося косторіз-
не виробництво, але така ситуація простежува-
лася не завжди. У цьому зв’язку можна пого-
дитися з В.Є. Фльоровою, яка цілком слушно
зазначає, що само по собі скупчення рогу, на-
віть відпиляного або розрізаного на частини,
не може бути однозначно визначено як свід-
чення рогообробки, якщо разом з ними не було
знайдено заготовок, браку, або готових виробів.
Це стосується також ї щільного рогу, який ши-
роко використовували у косторізному вироб-
ництві, але насамперед слід звернути увагу на
порожнистий ріг, для якого сліди пиляння є
єдиним зафіксованим способом обробки вихід-
ного матеріалу [Флерова (Нахапетян), 2000,
с. 99]. Деякі дослідники трактують скупчення
порожнистих рогів як відходи миловаріння або
сліди діяльності чинбарів [Смирнова, 1998,
с. 6]. Проте відходи діяльності чинбарів повин-
ні бути репрезентовані не тільки рогами, але
й іншими кістками. Ріг також могли заготов-
ляти як сировину для варіння клею [Флерова
(Нахапетян), 2000, с. 99]. Виготовлення клею
з сировини тваринного походження — тех-
нологія, широко відома у просторі і часі. Цей
клей називається тваринним і визначається
як «розчин природних органічних високомо-
лекулярних речовин, екстрагованих або вива-
рених з кісток, копит, міздри і луски» [Запас-
ко, 2000, с. 321]. Клей з кісткових матеріалів
могли використовувати для різних потреб, у
тому числі для сполучення деталей з кістки з
іншими частинами виробу, виготовленими з
інших матеріалів, наприклад рогових накла-
док на луки з дерев’яною основою [Каминский,
1982]. Можливість клеїти кістку за допомо-
гою тваринного клею може пояснити присут-
ність відпиляного порожнистого рогу у межах
косторізних комплексів, проте навіть у цьому
разі вони мали суто технічне призначення. А
присутність фрагментів порожнистого рогу у
виробничих комплексах, пов’язаних з іншими
видами ремісничої діяльності, може слугувати
додатковим аргументом на користь їх тракту-
вання як технічної сировини. Загалом питання
потребує подальших додаткових досліджень,
які з точки зору вивчення стародавніх вироб-
ничих технологій можна вважати перспектив-
ними.
Боровський я.є. Світогляд давніх киян. — К., 1992.
Бочаров Г.Н. Резьба по кости в Новгороде (X―XV ве-
ка) // Древний Новгород. История. Искусство. Архео-
логия. — 1983. — С. 111―140.
Гупало К.М., Івакін Г.Ю., Сагайдак М.А. Дослід-
ження Київського Подолу (1974—1975 рр.) // Архе-
ологія Києва. Дослідження і матеріали. — 1979. —
С. 38―62.
Запаско я.П. Декоративно-ужиткове мистецтво.
Словник. — Львів, 2000. — Т. 1.
Каминский В.Н. О конструкции лука и стрел севе-
рокавказских аланов // КСИА. — 1982. — № 170. —
С. 48―51.
Килиевич С.Р., чернов С.М., Брайчевская е.А. От-
чет о раскопках 1979 года Старокиевского отряда
Киевской археологической экспедиции на террито-
рии Киевского детинца в усадьбе № 3 по Десятин-
ному переулку // НА ІА НАН України. — Ф.е. —
1979/16а.
Липец Р.С. Эпос и Древняя Русь. — М., 1969.
Назіна І.Дз. Рог // Этнаграфія Беларусі. — Мінск,
1989. — С. 430―431.
Рыбаков Б.А. Древности Чернигова // МИА. —
1949. — № 11. — С. 7―93.
Сагайдак М.А., Сергеева М.С., Михайлов П.С. Новые
находки древнерусского ремесла в Киеве // Древнос-
ти, 1996. — 1997. — С. 31―37.
Сергєєва М.С. Косторізна справа у стародавньому
Києві. — К., 2011.
Сергєєва М.С. Обробка та використання порожистого рогу у Київській Русі
226
Смирнова Л.и. Косторезное ремесло средневекового
Новгорода: Автореф. дисс. … канд. ист. наук. — М.,
1998.
Финченко А.е. Восточнославянские народные му-
зыкальные инструменты в собрании МАЭ // Па-
мятники культуры народов Европы и европейской
части СССР / СМАЭ. — 1982. — Т. 38. — С. 82―
93.
Флерова (Нахапетян) В.е. Рогообработка в Сарке-
ле — Белой Веже: сырье и технология // Евразийс-
кая степь и лесостепь в эпоху раннего средневеко-
вья. — 2000. — С. 99―110.
шовкопляс Г.М. Про косторізне ремесло в стародав-
ньому Києві // Середні віки на Україні. — 1973. —
Т. 2. — С. 109―122.
Юра Р.А. Дневник № 1 Киевской экспедиции Ин-
ститута археологи АН УССР // НА ІА НАН Украї-
ни. — Ф. е. 1955/4.
якубовський В.І. Давньоруський скарб з с. Городи-
ще Хмельницької області // Археологія. — 1975. —
Вип. 16. — С. 87―104.
Schofield J., Vince A. Medieval Towns. — London,
1994.
Staššiková-Štukovská D. K problematike
sredoeurópskych aerofуnov 7―13 storocia // SlA. —
1981. — Ročn. XXIX. — N 2. — S. 393―422.
М. С. С е р г е е в а
ОБРАБОТКА и иСпОЛЬЗОвАНиЕ
пОЛОГО РОГА в КиЕвСКОЙ РуСи
В статье рассматриваются возможности исполь-
зования в Древней Руси полого рога диких (тур) и
домашних (корова, коза) копытных. Археологичес-
кие источники свидетельствуют об использовании
рога тура в ритуале (закладная жертва) и для из-
готовления ритуальных и репрезентативных со-
судов. Полый рог домашнего скота могли приме-
няться для изготовления духовых музыкальных
инструментов. Использование этого вида костного
сырья в косторезном ремесле не зафиксировано.
Находки распиленных роговых стержней на усадь-
бах ремесленников разных специальностей могут
свидетельствовать об использовании полого рога
в качестве технического сырья (изготовление клея
и др.).
M. S. S e r g e e v a
processinG and use
of horn in KieV rus
The article deals with a possibility of use of horn
of wild (aurochs) and domestic (cow, goat) ungulates.
Archaeological sources testify to using aurochs’ horn
in ritual (foundation offering) and for ritual and repre-
sentative vessels making. Horn of cattle could be em-
ployed for making wind musical instruments. Using of
this kind of osseous raw material in bone carving is
not fixed. The finds of sawed horn cores in the yards
of craftsmen of different specialities could testify to
use of horn as technical raw material (making of glue
etc.).
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-83875 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0122 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:56:37Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Сергєєва, М.С. 2015-06-26T16:25:02Z 2015-06-26T16:25:02Z 2011 Обробка та використання порожистого рогу у Київській Русі / М.С. Сергєєва // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2011. — Вип. 5. — С. 222-226. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. XXXX-0122 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/83875 Допис висвітлює проблему використання порожнистого рогу диких та свійських тварин у
 косторізній справі Київської Русі. Розглядаються
 ритуальний та побутово-практичний аспекти використання рогових чохлів за археологічними, писемними та етнографічними матеріалами. В статье рассматриваются возможности использования в Древней Руси полого рога диких (тур) и
 домашних (корова, коза) копытных. Археологические источники свидетельствуют об использовании
 рога тура в ритуале (закладная жертва) и для изготовления ритуальных и репрезентативных сосудов. Полый рог домашнего скота могли применяться для изготовления духовых музыкальных
 инструментов. Использование этого вида костного
 сырья в косторезном ремесле не зафиксировано.
 Находки распиленных роговых стержней на усадьбах ремесленников разных специальностей могут
 свидетельствовать об использовании полого рога в качестве технического сырья (изготовление клея и др.). The article deals with a possibility of use of horn
 of wild (aurochs) and domestic (cow, goat) ungulates.
 Archaeological sources testify to using aurochs’ horn
 in ritual (foundation offering) and for ritual and representative
 vessels making. Horn of cattle could be employed
 for making wind musical instruments. Using of
 this kind of osseous raw material in bone carving is
 not fixed. The finds of sawed horn cores in the yards
 of craftsmen of different specialities could testify to
 use of horn as technical raw material (making of glue
 etc.). uk Інститут археології НАН України Археологія і давня історія України Обробка та використання порожистого рогу у Київській Русі Обработка и использование полого рога в Киевской Руси Processing and use of horn in Kiev Rus Article published earlier |
| spellingShingle | Обробка та використання порожистого рогу у Київській Русі Сергєєва, М.С. |
| title | Обробка та використання порожистого рогу у Київській Русі |
| title_alt | Обработка и использование полого рога в Киевской Руси Processing and use of horn in Kiev Rus |
| title_full | Обробка та використання порожистого рогу у Київській Русі |
| title_fullStr | Обробка та використання порожистого рогу у Київській Русі |
| title_full_unstemmed | Обробка та використання порожистого рогу у Київській Русі |
| title_short | Обробка та використання порожистого рогу у Київській Русі |
| title_sort | обробка та використання порожистого рогу у київській русі |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/83875 |
| work_keys_str_mv | AT sergêêvams obrobkatavikoristannâporožistogoroguukiívsʹkíirusí AT sergêêvams obrabotkaiispolʹzovaniepologorogavkievskoirusi AT sergêêvams processinganduseofhorninkievrus |