Прикраси із мушель як елемент символіко-знакової системи оздоблення одежі та тіла (за даними поселень і стоянок пізньої доби верхнього палеоліту України)

Прикраси із мушель як елемент символіко-знакової системи оздоблення одежі та тіла (за даними поселень і стоянок пізньої доби верхнього палеоліту України)

У верхньому палеоліті оригінальність і варіативність форми природньої орнаментації і кольору черепашок була помічена і оцінена та широко використовувалася для прикраси одягу і тіла разнокультурними групами населення. На території У країні присутність певних видів черепашок на ряді поселень і стоян...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2011
Автор: Яковлева, Л.А.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут археології НАН України 2011
Назва видання:Археологія і давня історія України
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/83943
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Прикраси із мушель як елемент символіко-знакової системи оздоблення одежі та тіла (за даними поселень і стоянок пізньої доби верхнього палеоліту України) / Л.А. Яковлева // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2011. — Вип. 6. — С. 91-98. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-83943
record_format dspace
spelling nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-839432025-02-09T10:10:11Z Прикраси із мушель як елемент символіко-знакової системи оздоблення одежі та тіла (за даними поселень і стоянок пізньої доби верхнього палеоліту України) Украшения из ракушек как элементы символико-знаковой системы отделки одежды и тела (по данным поселений и стоянок позднего времени верхнего палеолита Украины) Body shell ornamentation as elements of the social and symbolic system (from the data of the Late Upper Palaeolithic sites of Ukraine) Яковлева, Л.А. У верхньому палеоліті оригінальність і варіативність форми природньої орнаментації і кольору черепашок була помічена і оцінена та широко використовувалася для прикраси одягу і тіла разнокультурними групами населення. На території У країні присутність певних видів черепашок на ряді поселень і стоянок свідчить про різні джерела їх збору по берегах річок, озер, лиманів, узбережжям Ч ерноморського басейну, із викопних відкладів міоцену Волині, Поділля, Південної У країни. Жорсткий селективний відбір певних видів черепашок різного походження (з віддалених природних місцезнаходжень), найбільш ймовірно, відбиває своєрідність культурних традицій і розвиток зв’язків населення суміжних територій. Нерівномірний і вибірковий розподіл у культурному шарі поселень і стоянок певних видів прикрас з черепашок, підкріплюване таким самим розподілом інших типів прикрас з бивня, каменю, бурштину, зубів тварин, — і порівнянне з індивідуальним набором прикрас одягу та тіла людей за даними європейських поховань, — відображає функціонування символіко знакової системи, несе в собі інформацію про різних членів групи, склад групи, її внутрішні і зовнішні зв’язки і контакти з групами суміжних мисливських територій. В верхнем палеолите оригинальность и вариативность формы, природной орнаментации и цвета ракушек была замечена оценена и широко использована для украшения одежды и тела разнокультурными группами населения. На территории Украины присутствие определенных видов ракушек на ряде поселений и стоянок свидетельствует о различных источниках их сбора по берегам речек, озер, лиманов, побережьям Черноморського бассейна, доступным ископаемым отложениям миоцена Волыни, Подолии, Южной Украины. Строгий селективный отбор определенных видов ракушек различного происхождения (с отдаленных природных местонахождений), наиболее вероятно, отражает своеобразие культурных традиций и развитие связей населения сопредельных территорий. Неравномерное и выборочное распределение в культурном слое поселений и стоянок определенных видов украшений из ракушек, подкрепляемое таким же распределением других типов украшений из бивня, камня, янтаря, зубов животных, — и сопоставимое с индивидуальным набором украшений одежды и тема людей по данным европейских погребений, — отражает функционирование символико-знаковой системы, несущей в себе информацию о разных членах группы, составе группы, ее внутренних и внешних связях и контактах с группами сопредельных охотничьих территорий. In the Upper Paleolithic, originality and variety of forms, natural color ornaments and shells was noticed and appreciated widely used to decorate clothing and body of difference human groups. In Ukraine the presence of certain types of shells on a number of settlements and sites of the various sources of evidence they gather on the banks of rivers, lakes, estuaries, Coasts of Black See available fossil deposits of Miocene Volhynia, Podolia, southern Ukraine. Strict selective selection of certain mussels of different origin (from remote locations natural), the most likely reflects the uniqueness of cultural traditions and development of the relations of the population of adjacent territories. The uneven and selective distribution in the cultural layer of settlements and sites of certain kinds of jewelry made of shells, backed by the same distribution of other types of jewelry made of ivory, stone, amber, animal teeth — and comparable to the individual set of clothes and jewelry theme of people according to the European burials — reflects the functioning of the symbolic sign system carrying the information about the different group members as a group, its internal and external relationships and contacts with groups of adjacent hunting areas. 2011 Article Прикраси із мушель як елемент символіко-знакової системи оздоблення одежі та тіла (за даними поселень і стоянок пізньої доби верхнього палеоліту України) / Л.А. Яковлева // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2011. — Вип. 6. — С. 91-98. — укр. XXXX-0122 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/83943 uk Археологія і давня історія України application/pdf Інститут археології НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
description У верхньому палеоліті оригінальність і варіативність форми природньої орнаментації і кольору черепашок була помічена і оцінена та широко використовувалася для прикраси одягу і тіла разнокультурними групами населення. На території У країні присутність певних видів черепашок на ряді поселень і стоянок свідчить про різні джерела їх збору по берегах річок, озер, лиманів, узбережжям Ч ерноморського басейну, із викопних відкладів міоцену Волині, Поділля, Південної У країни. Жорсткий селективний відбір певних видів черепашок різного походження (з віддалених природних місцезнаходжень), найбільш ймовірно, відбиває своєрідність культурних традицій і розвиток зв’язків населення суміжних територій. Нерівномірний і вибірковий розподіл у культурному шарі поселень і стоянок певних видів прикрас з черепашок, підкріплюване таким самим розподілом інших типів прикрас з бивня, каменю, бурштину, зубів тварин, — і порівнянне з індивідуальним набором прикрас одягу та тіла людей за даними європейських поховань, — відображає функціонування символіко знакової системи, несе в собі інформацію про різних членів групи, склад групи, її внутрішні і зовнішні зв’язки і контакти з групами суміжних мисливських територій.
format Article
author Яковлева, Л.А.
spellingShingle Яковлева, Л.А.
Прикраси із мушель як елемент символіко-знакової системи оздоблення одежі та тіла (за даними поселень і стоянок пізньої доби верхнього палеоліту України)
Археологія і давня історія України
author_facet Яковлева, Л.А.
author_sort Яковлева, Л.А.
title Прикраси із мушель як елемент символіко-знакової системи оздоблення одежі та тіла (за даними поселень і стоянок пізньої доби верхнього палеоліту України)
title_short Прикраси із мушель як елемент символіко-знакової системи оздоблення одежі та тіла (за даними поселень і стоянок пізньої доби верхнього палеоліту України)
title_full Прикраси із мушель як елемент символіко-знакової системи оздоблення одежі та тіла (за даними поселень і стоянок пізньої доби верхнього палеоліту України)
title_fullStr Прикраси із мушель як елемент символіко-знакової системи оздоблення одежі та тіла (за даними поселень і стоянок пізньої доби верхнього палеоліту України)
title_full_unstemmed Прикраси із мушель як елемент символіко-знакової системи оздоблення одежі та тіла (за даними поселень і стоянок пізньої доби верхнього палеоліту України)
title_sort прикраси із мушель як елемент символіко-знакової системи оздоблення одежі та тіла (за даними поселень і стоянок пізньої доби верхнього палеоліту україни)
publisher Інститут археології НАН України
publishDate 2011
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/83943
citation_txt Прикраси із мушель як елемент символіко-знакової системи оздоблення одежі та тіла (за даними поселень і стоянок пізньої доби верхнього палеоліту України) / Л.А. Яковлева // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2011. — Вип. 6. — С. 91-98. — укр.
series Археологія і давня історія України
work_keys_str_mv AT âkovlevala prikrasiízmušelʹâkelementsimvolíkoznakovoísistemiozdoblennâodežítatílazadanimiposelenʹístoânokpíznʹoídobiverhnʹogopaleolítuukraíni
AT âkovlevala ukrašeniâizrakušekkakélementysimvolikoznakovojsistemyotdelkiodeždyitelapodannymposelenijistoânokpozdnegovremeniverhnegopaleolitaukrainy
AT âkovlevala bodyshellornamentationaselementsofthesocialandsymbolicsystemfromthedataofthelateupperpalaeolithicsitesofukraine
first_indexed 2025-11-25T17:48:14Z
last_indexed 2025-11-25T17:48:14Z
_version_ 1849785473404239872
fulltext 91 Л. А.  я к о в л е в а (К и ї в) пРиКРАСи ІЗ МушЕЛь ЯК ЕЛЕМЕНТ СиМвОЛІКО- ЗНАКОвОЇ СиСТЕМи ОЗДОБЛЕННЯ ОДЕЖІ ТА ТІЛА (за даними поселень і стоянок пізньої доби верхнього палеоліту україни) у  верхньому  палеоліті  оригінальність  і  варіа- тивність форми  природньої  орнаментації  і  коль- ору черепашок була помічена і оцінена та широко  використовувалася для прикраси одягу і тіла раз- нокультурними групами населення. На території україні присутність певних видів  черепашок на ряді поселень і стоянок свідчить про  різні  джерела  їх  збору  по  берегах  річок,  озер,  ли- манів, узбережжям черноморського басейну, із ви- копних відкладів міоцену Волині, Поділля, Півден- ної україни. Жорсткий  селективний  відбір  певних  видів  че- репашок різного походження  (з віддалених природ- них  місцезнаходжень),  найбільш  ймовірно,  відби- ває  своєрідність культурних традицій  і розвиток  зв’язків населення суміжних територій. Нерівномірний і вибірковий розподіл у культур- ному  шарі  поселень  і  стоянок  певних  видів  при- крас  з  черепашок,  підкріплюване  таким  самим  розподілом інших типів прикрас з бивня, каменю,  бурштину,  зубів тварин, —  і  порівнянне  з  індиві- дуальним набором прикрас одягу та тіла людей за  даними європейських поховань, — відображає функ- ціонування символіко знакової системи, несе в собі  інформацію про різних членів групи, склад групи, її  внутрішні і зовнішні зв’язки і контакти з групами  суміжних мисливських територій. К л ю ч о в і с л о в а: прикраси, мушлі, знакова  система, верхній палеоліт, зв’язки, символіка. МушЛЯ ЯК пРиКРАСА Найдавніше використання мушель як еле- менту декору пояснюється насамперед оригі- нальністю та варіативністю їхніх природних форм і кольору. Завдяки цьому вони мали особливу привабливість, доповнену символі- ко-знаковими аспектами, що забезпечувало їх широке використання для оздоблення одягу й тіла. У різних груп населення пізньої доби верхнього палеоліту України селективний виб- ір мушель визначався культурними традиція- ми, наявністю відповідних видів молюсків на мисливських територіях та контактами насе- лення (рис. 1). Пріоритет надавали молюскам невеликих розмірів. Особливо привабливими були ті, які мали видовжені конусоподібні, або округлі та овальні форми, із гладкими, або рельєфними поверхнями. Серед молюсків зга- даних форм доволі часто використовувались мушлі, зовнішня поверхня яких мала виразне природне орнаментальне оздоблення. Своєрід- ний природний орнамент та колір особливим чином підкреслювали декоративний характер мушель, їх естетичну властивість, долучаючи їх певним чином до широкого загального кола предметів із рукотворним (графічним та роз- писним) геометричним оздобленням. Для виготовлення прикрас із мушель об’ємних видовжених конусоподібних форм, із опуклими витками спіралі, які звужуються до гострого краю — на їх іншому широкому краю, на останньому витку спіралі, ближче до широкого природного отвору, найчастіше про- різали або пропилювали маленький отвір для підвішування. Серед таких мушель із вираз- ною природною орнаментацією найбільш по- ширеними були мушлі морського походження із узбережжя Чорного моря та із міоценових викопних відкладів — насси (Nassa), церити (Cerithium) та букцинуми (Buccinum). На муш- лях об’ємних округлоподібних або овалоподіб- них форм, отвір також прорізали або пропи- лювали на останньому витку широкої спіралі, ближче до широкого природного отвору мо- люску. Прісноводні мініатюрні яскраві теодок- си (Theodoxus  fluviatilis) є одним із найбільш репрезентативних прикладів таких прикрас. Із яковлева Л.А. Прикраси із мушель як елемент символіко-знакової системи оздоблення одежі та тіла 92 двостулкових молюсків, округлих або овальних форм, для виготовлення прикрас, як правило, використовувалась одна стулка, на звуженому краю якої розміщався штучний отвір (Cardium  sp., Pectunculus, Ostrea edulis Linné). Таким чином, за допомогою штучного отво- ру (іноді двох), різні види мушель перетворю- вались на намистини, які могли бути нанизані на тонку нитку зроблену з волокна рослин чи із сухожилля тварин, або на тонкий шкіряний шнур й утворювали ряди намиста, які вико- ристовували як елемент орнаментального де- кору — нашивали на одяг, головні убори або закріплювали на тілі в різних варіаціях (на- мисто, кольє, браслети, підвіски). пРІОРиТЕТи виБОРу МушЕЛь ДЛЯ пРиКРАС На території України мушлі збирали на бе- регах річок, озер, лиманів, узбережжях Чор- номорського басейну, або використовували ка- рангатські викопні відклади Південного берега Криму у регіоні Судака, Керченського півостро- ва, або нижньосарматські викопні відклади Во- лині, або середньосарматські викопні відклади Поділля, Волині, Південної України, у Нижнь- ому Подніпров’ї у районі Нікополя. Особливим розмаїттям і багатством морських молюсків ви- різняються викопні відклади Південної України, де знаходилася основна частина Сарматського моря [Руденко, 1959, с. 110—113]. Вибіркове ви- користання мушель різного походження відоб- ражає пріоритети уподобань людей, своєрідність культурних традицій, розвиток зв’язків населен- ня споріднених мисливських територій. Вишуканість та варіативність моди, щодо прикрас із мушель відповідних видів різного походження, найбільш виразно проявляється у груп населення, що опанували регіони Верхнь- ої й Середньої Наддніпрянщини та Волині біля 14500 BP 14C AMS [Iakovleva, 2005, p. 26— 37; 2006, p. 32—44; 2009, р. 743—748; Яковлева, 2010, с. 35—37]. Прихильність до прикрас із місцевих викопних мушель простежується на волинських стоянках Городок 2 та Бармаки. Мушлі із міоце- нових відкладів, нижнього та середнього Сарма- та, доволі інтенсивно збирали мешканці стоянки Бармаки. Їх виходи на денну поверхню гірських порід простежуються за десяток кілометрів на південь від стоянки. Так, на розкопаній частини стоянки, площею 104 м2 було знайдено більше 200 мушель, серед яких переважали мушлі нас- си: Nassa (Duplicata) corbiana d’Orbigny, 1844 та Nassa supirabile Kolesnikov, 1932. Мушлі Gibbula  sulcatopodolica Kolesnikov, 1930 знайдені в знач- но меншій кількості, а стулки мушель Venerupis  (Polititapes) tricuspis Eichwald представлені тіль- ки одиничними екземплярами [Пясецький, 1997, с. 159; 2009, с. 142—143]. За домінуючою кількіс- тю мушель насса, більшість з яких мала штучні отвори, висвітлюється інтенсивність їх активного використання, як стабільного елемента прикрас мешканців даної частини стоянки. Водночас, мушлі Gibbula  sulcatopodolica Kolesnikov, 1930, більшість з яких не мала штучних отворів, ілюс- трують не тільки їх використання як другого під- порядкованого елементу прикрас, але наявність певних запасів цих мушель в якості сировини. Подальші розкопки цієї ділянки щє раз підтвер- дили систематичну присутність у культурному шарі цілих викопних мушель, мушель з отво- рами та їх фрагментів, серед яких домінували мушлі Dorsanum sp. Gray, 1847, вельми схожі із нассами, доповнені Trochidae sp. d’Orbigny, 1844. Один приклад компактного залягання шести му- шель з отворами у культурному шарі ілюструє їх використання як прикрас нанизаних на мотуз- ку або тонкий шнур [Нужний, Пясецький, 2003, с. 59—60]. Продовження розкопок інших ділянок цієї стоянки без сумніву збільшить чисельність і варіативність місцевих викопних міоценових морських сарматських мушель, які є однією із ха- рактерних рис декору одежі й тіла її мешканців. Ця особливість декору наочно простежується у порівнянні Бармаків із Молодове 5, шар 4 , де у незначній кількості використовувались виключ- но двохстулкові мушлі Pectunculus. Одна ціла Рис. 1. Карта поселень і стоянок пізньої доби вер- хнього палеоліту України та сумісних територій верхнього Дніпра Росії: 1 — Гінці, 2 — Межиріч, 3 — Семенівка 2 і 3, 4 — Мізин, 5 — Юдиново, 6 — Тимоновка, 7 — Городок 2, 8 — Бармаки, 9 — Дубо- ва балка, 10 — Кайстрова балка, 11 — Осокорівка, 12 — Солоне озеро-9, 13 — Буран-Кая. умовні поз- начки: а — прикраси з морських та викопних му- шель, б — прикраси з річкових мушель 93 яковлева Л.А. Прикраси із мушель як елемент символіко-знакової системи оздоблення одежі та тіла стулка мушлі Pectunculus мала отвір, від інших мушель Pectunculus vibralis залишились тільки фрагменти [Черниш, 1961, с. 85, 102]. На Верхній і Середній Наддніпрянщині оз- доблення мушлями певних видів вирізняється у мешканців Юдиного, Тимоновки 1, Мізина, Гін- ців, Межиріча, Семенівни 2, 3. Більш того, фік- сація місцезнаходження мушель в культурному шарі висвітлює певну варіативність оздоблення в межах одного поселення. Так на Верхній Над- дніпрянщині, у Юдиново, в одному житлово — господарському комплексі знайдено виключно декілька мушель: одна Nassa reticulata з отвором, дві Theodoxus  pallasi  із двома отворами та не- визначені дрібні молюски [Поликарпович, 1968, с. 170].Тоді як, у двох інших великих житлах, розташованих одне біля одного, та на відкритих робочих ділянках біля них, знайдено 54 мушлі різних видів місцевого й немісцевого походжен- ня: Tritia  reticulata  (= Nassa  reticulata  Linné),  Theodoxus  fluviatilis, Cyclope  neritea,  Pisidium  amnicum,  Cerastoderma  isthmium  [Абрамова та ін., 1997, с. 133—134].Однак однозначна перева- га надавалась прикрасам із мушель насси Tritia  reticulata тобто (= Nassa  reticulata Linné, 1758), які домінують у обох житлах та на відкритих ді- лянках біля них. Цей приоритетний вид мушлі, в значно меншій кількості, доповнювався мініа- тюрними теодоксами Theodoxus fluviatilis, а три останніх види мушель були представлені тільки одиничними екземплярами. Оскільки розкопки цієї частини поселення тривають, кількість му- шель, без сумніву збільшиться. За давниною роз- копок в Тімоновці 1, дані щодо визначення при- крас із видів морських мушель Nassa reticulata  та Cerithium  vulgatum мають гіпотетичний ха- рактер [Городцов, 1935, с. 10, 34; Поликарпович, 1968, с. 170—171]. Особлива прихильність до прикрас із мушель немісцевого походження, виключно видовжених конусоподібних форм, із виразно рельєфним природним орнаментом, простежується у Мізині. Морські мушлі, обраних форм, які могли достав- лятись різними шляхами із викопних міоцено- вих відкладів Південної України та узбережжя Причорномор’я, а також із викопних міоценових відкладів Західної України свідчать про чітку селективність їх вибору та особливу важливість їх використання у декорі одягу й тіла мешканців цього поселення. Більше того, імовірно, у Мізині існував певний центр виготовлення прикрас із мушель. На цьому поселенні знайдено 829 ек- земплярів дев’яти видів, які були залишені на різних етапах їхньої обробки та використання, або як невикористана сировина: Nassa reticulata  Linné; 1758, Cerithium  vulgatum  Bruguière; 1789, Cerithium  cf.  rubiginosum  Eichwald, 1865, Buccinum  corbianum  A. d’Orbigny, 1844,  Buccinum duplicatum Sowerby, 1832, var. gradaria  Kolesnikov, 1932; Buccinum superabile Kolesnikov, 1932 var. luxuriosa  Kolesnikov; Buccinum  subspinosum Sinzov, 1897, Buccinum cf. opinabile Kolesnikov, 1932, Cardium sp. Останній вид муш- лі був знайдений тільки в одному екземплярі в однієї із викопних мушель сарматського поход- ження Buccinum [Руденко, 1959, с. 110—113]. Розподіл мушель на поселенні свідчить, що мешканці першого житлового комплексу ви- користовували, у різних варіаціях оздоблення, всі перелічені види букцинід, насс, церитів. Мешканці інших ділянок поселення у виборі мушель для прикрас, спирались на церити (Cerithium vulgatum Bruguière), доповнюючи їх нассами (Nassa reticulata Linné) та букциніда- ми. Всі ці варіації видів у межах поселення під- тверджують, що мізинці полюбляли візуально схожі видовжені конусоподібні форми морських мушель із виразною орнаментацією, які були одним із характерних знаково — декоративних елементів їх одежі та тіла, доповнених прикра- сами із бивня мамонта. Аналіз даних розкопок, щодо розподілу му- шель на поселенні, висвітлює не тільки їх ха- отичне місцеположення в шарі, але й мушлі знайдені разом, із аналогічною орієнтацією їх штучних отворів, які вірогідно належали до од- ного кольє, браслету, або фрагменту нашивки головного убору чи одежі (загублених, або на- вмисно залишених). Також простежується міс- цезнаходження мушель без штучних отворів, мушель із закінченими, тільки розпочатими, або поламаними отворами, що свідчить про на- явність достатньої кількості сировини, її оброб- ки, по мірі необхідності поповнення прикрас, та інтенсивного використання мушель як гото- вих прикрас. На площі розкопів 1908—1932 рр. знайдено 128 мушель, серед яких є мушлі сконцентровані на достатньо обмеженій площі. Перша концентрація мушель зафіксована між рештками двох вогнищ, розташованих просто неба (розкопки 1912—1916 рр.). Друга концен- трація мушель знайдена у невеликому оваль- ному заглибленні на південний схід від решток вогнища (розкопки 1909 р.), а третя, найбільш чисельна (80 мушель) була локалізована на відкритому майданчику, біля решток вогнища (розкоп 1909 р.) [Борисковський, 1953, с. 278]. На площі розкопок 1954—1957, 1959— 1961 рр., де зафіксовано два епізоди заселення першого житлово — господарського комплексу знайдено більше 700 мушель: цілих, із штуч- ними отворами, поламаних [Шовкопляс, 1965, с. 105—106]. Їх розподіл займав широку відкри- ту площу верхнього шару, із значною їх концен- трацією на північно західній робочій ділянці просто неба. Також вони були знайдені у ямах нижнього шару й на внутрішній площі велико- го житла n°1, водночас, мушлі були складовою частиною льосового замулення цього житла, яке відбулося після залишення людьми поселення, в наслідок часткового зсування поверхні грунту з більш високої північної робочої ділянки. В ці- лому, в цій частині Мізинського поселення на- очно вирізняється місто виготовлення прикрас яковлева Л.А. Прикраси із мушель як елемент символіко-знакової системи оздоблення одежі та тіла 94 із мушель на північно західній робочій ділянці просто неба, влаштованої біля великого жит- ла n°1. Саме тут на 10 м2 було знайдено in situ 74 мушлі різних етапів їх обробки [Шовкопляс, 1965, с. 36]. Вочевидь також, що знаходження в ямах, як цілих мушель, так із штучними отво- рами, висвітлює їх залишення з різних причин, як випадкового так і навмисного характеру. Так яма n°2 мала тільки одну мушлю із отвором, яма n°3 — дві мушлі, а яма n°5 — вісім. На відміну від них, в ямі n°1 було знайдено 28 мушель, се- ред яких шість мушель з отворами було зали- шено разом на дні ями, а на дні ями n°4 було знайдено 54 мушлі з отворами. МушЛЯ ЯК ЗНАКОвиЙ КОМпОНЕНТ ОЗДОБЛЕННЯ ОДЕЖІ ТА ТІЛА Наведені дані свідчать, що характерним знаковим компонентом оздоблення одежі та тіла мізинців були прикраси із немісцевих морських мушель, чітко визначених схожих форм, доставлених різними шляхами (сезонні міграції, полювання, експедиції пошуку необ- хідної сировини, шлюбні контакти, обмін) із південних й західних територій. Значна від- стань між поселеннями Верхньої та Середнь- ої Наддніпрянщини та місцезнаходженнями таких видів морських молюсків, як букциніди, насси, церити, кардиуми (викопні відклади Во- лині, Поділля, Південної України, та узбере- жжя Причорномор’я), свідчать про розвинений зв’язок між спорідненими групами / громадами цих територій. Складність характеру таких зв’язків вияв- ляється в тому, що немає однозначної кореляції між дистанцією поселення та джерелами му- шель. Так, нещодавно під час розкопок на посе- ленні Гінці, тільки у другому, нещодавно знай- деному, житлово — господарському комплексу на відкритій ділянці біля великого житла n°2, окрім місцевих прісноводних уній Unio sp. (оди- ничних стулок та багато чисельних фрагментів) була знайдена одна рідкісна підвіска із морської сарматської викопної мушлі міоцену Dorsanum  corbianum d’Orbigny, 1844, конусоподібна фор- ма якої візуально схожа із мушлями насси. Її місцезнаходження зафіксовано на відкритому південно — східному робочому майданчику. Подібна ситуація розподілу мушель просте- жується і на поселенні Межиріч, де окрім оди- ничних місцевих уній (Unio), тільки у одному, першому житлово — господарському комплексі, були знайдені одиничні морські чорноморські мушлі насси та із фрагменти (Nassa  reticulata  Linné, 1758), одна з яких мала штучний отвір і обламаний гострий край. Її місцезнаходження зафіксоване біля великого житла n°1, на від- критому південно — східному майданчику, так званому попеловому «топталищу» [Пидопличко, 1969, с. 130; 1976, с. 60, 144, 131]. Рідкість цих прикрас на двох базових посе- леннях Середньої Наддніпрянщини, (Гінці біля 400 км, Межиріч біля 340 км на північ від Чорного моря), та їх відсутність у Добра- ничівці (70 км на північний схід від Межирі- ча) — контрастує із сезонними мисливськими стоянками Семенівки, (40 км на північний за- хід від Добраничівки), де знайдено більше со- тні мушель (морські, лиманні, прісноводні), се- ред яких значна кількість належить морським чорноморським мушлям Nassa reticulata Linné, 1758. Інші, менш чисельні, або одиничні види мушель у Семенівці 3 представлені Cyclope  neritea, Dorsanum sp., Theodoxus sp., Unio, (ра- зом із нассами 130 екз.) [Nuzhnyi, 2002, с. 128; Шидловський та ін., 2005, с. 381—385], а у Се- менівці 2 — Cyclope neritea, Theodoxus sp. (ра- зом із нассами 17 екз.) [Nuzhnyi, Iakovleva, 1992, р. 14—15; Нужный, Ступак, 2001, с. 64]. Водночас у варіативності мушель Семенівських стоянок та у одиничних мушлях Гінців і Межирі- ча висвітлюється особлива прихильність до візу- ально схожих видовжених конусоподібних форм морських сарматських та чорноморських мушель із виразною орнаментацією Dorsanum corbianum  d’Orbigny, 1844,  Dorsanum sp. d’Orbigny, 1844,  Nassa  reticulata  Linné, 1758. Більш того, стоян- ки Семенівки свідчать, що у окремих груп насе- лення споріднених мисливських територій, цей традиційний елемент оздоблення доповнюєть- ся та ускладнюється іншими формами мушель : чорноморськими Cyclope  neritea, та лиманними Theodoxus sp., що надає допоміжні знакові харак- теристики оздобленню одягу та тіла. Присутність місцевих прісноводних великих та смачних двохстулкових молюсків уніо (Unio  sp.) у культурному шарі Гінців, Межиріча та Семенівни 3, вірогідно, свідчить про їх вико- ристання у меню теплих сезонів року, що не виключає залучення стулок уніо до предметно- го колу символіко знакової системи. Підтверд- ження цьому є факт знаходження прикраси із уніо на поселенні Жолівет. Іншим прикладом використання прикрас із великих товстостін- них двохстулкових мушель є підвіска із стулки устриці Ostrea edulis Linné, 1758 з просвердле- ним отвором на її краю із Рогалика ІІІ. Основні базові поселення Середньої Над- дніпрянщини, за присутністю на них одинич- них морських мушель різного походження та візуально схожих форм (Гінці, Межиріч), або їх відсутністю (Добраничівка) — також різко контрастують із базовим поселенням Верхньої Наддніпрянщини Мізина (640 км на північ від Чорного моря), де знайдено сотні морських му- шель різних видів і різного походження, в тому числі й чисельні чорноморські мушлі Nassa  reticulata Linné, 1758, які всі разом висвітлю- ють ексклюзивну прихильність до видовжених конусоподібних форм мушель із природним ор- наментом. Водночас, волинська стоянка Барма- ки, розташована на відстані 500 км на захід від 95 яковлева Л.А. Прикраси із мушель як елемент символіко-знакової системи оздоблення одежі та тіла Мізина, з інтенсивним використанням різних видів морських мушель із місцевих міоценових викопних відкладів нижнього та середнього сармата (біля 500 екз.), також демонструє особ- ливу прихильність до мушель видовжених ко- нусоподібних форм (Nassa (Duplicata) corbiana  d’Orbigny, 1844 та Nassa superabile Kolesnikov, 1932, Dorsanum sp. d’Orbigny, 1844, доповнених в меншій кількості мушлями інших форм. В цілому цей чіткий селективний вибір му- шель відповідних форм акцентує визначальні складові елементи символіко знакової системи оздоблення одежі та тіла населення споріднених мисливських територій Верхньої й Середньої Наддніпрянщини та Волині біля 14500 BP (14C AMS). Попри всі відзначені варіації мушель про- стежується особлива прихильність до візуально схожих видовжених конусоподібних форм чорно- морських та сарматських морських мушель із ви- разною орнаментацією, які були одним із харак- терних знаково-декоративних елементів одежі та тіла окремих індивідуумів групи, або всієї групи, або різних груп людей в складі населення спорід- нених територій. Варіативне доповнення інши- ми видами мушель інших форм наочно ілюст- рує складність знаково-комунікативної системи оздоблення одежі та тіла. Нюанси такої системи також вирізняються у селективності вибору від- повідних видів мушель для оздоблення одежі та тіла, у межах одного поселення на різних його ді- лянках і підтверджуються нерівномірним селек- тивним розподілом на поселенні всіх інших типів прикрас: намистин- нашивок, підвісок, шпильок, браслетів, діадем із бивня, підвісок із каменю та зубів тварин, а також деяких статуеток-підвісок [Iakovleva, 2006, p. 40—42; 2009, р. 743—748]. Певний набір прикрас та їх комбінування, віро- гідно, були пов’язаними з ідентифікацією різних членів групи. Водночас сукупність всіх елементів оздоблення одежі та тіла, знайдених на одному поселенні, несе в собі різнорівневу інформацію щодо складу самої групи, її внутрішніх і зовніш- ніх зв’язків. Відбитки складної символіко-знакової сис- теми оздоблення одежі та тіла простежують- ся також у виборі прикрас із прісноводних та морських мушель зі стоянок південних те- риторій у Надпоріжжі, Сіверському Дінці, Приазов’ї, Криму пізньої та фінальної пори верхнього палеоліту. У Солоному Озері 9 вико- ристовувались як морські молюски округлої та конусоподібної форми з природною орнамента- цією кардиум і насса (Cardium, Nassa), так і прі- сноводні дрібні теодокси (Theodoxus fluviatilis) [Оленковський, 2000, с. 76]. Така ж тенденція простежується у Буран-Кая 3, де прикраси ви- роблялись із мушель Theodoxus sp., Theodoxus  fluviatilis L., Theodoxus cf. danasteri Lindholm,  Nassa  sp.,  Cyclope  sp.,  Lithoglyphus  ex. gr.  Piramidatus Mollendorf (шар 6-1); та з мушель Theodoxus sp., Cyclope sp. (шар 6-2) [Yanevich & al., 2009, р. 196—199]. Мода оздоблення одягу та тіла, як морськими, так річковими мушля- ми, підкреслено різних форм, існувала також у Дубовій Балці, горизонти 2 і 4, де прикраси вироблялись із мушель  Theodoxus  fluviatilis,  Didacna  sр., Nassa  reticulata  Linné; у Осо- корівці 1, горизонт 5а — із мушель Theodoxus  fluviatilis, Didacna sp.; у Осокорівці 1, горизон- ти 4, 4а, 3в — із мушель Theodoxus fluviatilis,  Nassa  reticulata Linné, 1765; у Рогалику ІІІ —  із мушель  Theodoxus  fluviatilis,  Ostrea  edulis  Linné, 1765. Вибір, обмежений тільки морськи- ми мушлями, існував у Кайстровій Балці 3 — Cerithium vulgatum Bruguière, 1789 та Рогали- ку ХІІ — Nassa  reticulata  Linné [Підоплічка, 1949, с. 32; Колосов, 1964, с. 43—47; Горелик, 2001, с. 77, 266]. У Буран-Кая 3 (шар 5-2); ви- користовували тільки мушлі Theodoxus  sp. Перелічені стоянки наочно демонструють варіативність прикрас із мушель. Водночас, простежується явний пріоритет широкого вико- ристання мушель Theodoxus fluviatilis — дріб- них місцевих яскравих прісноводних молюсків, округлої форми. Теодокси були легко доступним й достатньо стабільним місцевим компонентом декору одежі та тіла, який варіативно допов- нювався морськими мушлями більш вишука- них форм, до яких частіше належали насси, циклопи, церити, кардиуми. Серед морських молюсків значна увага приділялась мушлям витягнутих конусоподібних форм із об’ємними рельєфними витками: Nassa  reticulata  Linné,  Nassa sр., Cerithium vulgatum Bruguière, 1789,  Cyclope sp. Серед округлих сплощених двох- стулкових мушель, як правило, використову- валась одна їх стулка: Cardium, Ostrea  edulis  Linné. виСНОвКи Прикраси із мушель посідали значне місце у символіко знаковій системі оздоблення одежі та тіла відповідних груп населення пізньої доби верхнього палеоліту України. Різне походження мушель свідчить про вибіркове використання як місцевих так і віддалених джерел їх місцезнаход- ження (береги річок, озер, лиманів, узбережжя Чорноморського басейну, викопні відклади міоце- ну Волині, Поділля, Південної України). Чіткий селективний вибір мушель оригінальних при- родних форм, орнаменту та кольору визначався культурними традиціями, наявністю відповідних видів молюсків на мисливських територіях та кон- тактами населення. Більш того, нерівномірний та вибірковий розподіл певних видів мушель, знай- дених на стоянках та поселеннях, підкріплений подібним розподілом інших типів прикрас із бив- ня, каменю, бурштину, зубів тварин — висвітлює існування розвиненої знаково —комунікативної системи, що несе в собі інформацію о різних чле- нах групи, складі самої групи, її внутрішніх та зовнішніх зв’язках і контактах із групами суміс- них мисливських територій. яковлева Л.А. Прикраси із мушель як елемент символіко-знакової системи оздоблення одежі та тіла 96 КАТАЛОГ МушЕЛь, ЗНАЙДЕНиХ НА пОСЕЛЕННЯХ І СТОЯНКАХ пІЗНьОЇ ТА фІНАЛьНОЇ ДІБ вЕРХНьОГО пАЛЕОЛІТу уКРАЇНи І СуМІСНиХ ТЕРиТОРІЙ вЕРХНьОГО ДНІпРА РОСІЇ Городок 2 Розкопки 1922 р. Л. Савицкого [Борисковський, 1953, с. 145—147]. 1. Мушлі із отворами, вірогідно із місцевих викоп- них міоценових відкладів (без уточнення) Бармаки I. Розкопки В.К. Пясецького, Є.Л. Лупенко, Д.Ю. Нужного [Пясецький, 1997, с. 159; 2009, с. 142—143; Нужний, Пясецький, 2003, с. 59—60]. Визначення В.А. Присяжнюка 1. Nassa (Duplicata) corbiana d’Orbigny, 1844 2. Nassa superabile Kolesnikov, 1932 3. Gibbula sulcatopodolica Kolesnikov, 1930 4. Venerupis (Polititapes) tricuspis Eichwald, 1865 5. Dorsanum sp.Gray, 1847 6. Trochidae sp. d’Orbigny, 1844 Загалом більше 500 екземплярів Тимоновка 1 Розкопки В.А. Городцова 1923—1933 рр. [Городцов, 1935, с. 10, 34; Поликарпович, 1968, с. 170—171] Гіпотетичне визначення виду мушель належить K.M. Полікарпович. 1. Nassa reticulata Linné, 1758 (гіпотетично) 2. Cerithium vulgatum Bruguière, 1789 (гіпотетично) N.B. В.А. Городцов зафіксував у культурному шарі прикраси із морських мушель із отвором, без визна- чення їх виду і уточнення їх кількості. юдиново I. Розкопки K.M. Полікарповича 1934, 1947 рр. [По- ликарпович, 1968, с. 170] Визначення В.І. Громова 1. Nassa reticulata Linné 1 екземпляр з отвором 2. Theodoxus pallasi 2 екземпляра із двома отворами 3. Мініатюрні мушлі з отворами невизначеного виду (без уточнення кількості) II. Розкопки З.А. Абрамової, Г.В. Грігор’євої 1980— 1997 рр. [Абрамова, Григорьева, Кристанцен, 1997, с. 133—134] Визначення I.I. Старобогатова 1. Tritia  reticulata  (=Nassa  reticulata Linné) —  10 ек- земплярів: 8 мушель з отвором, 2 цілі без отвору (жит- ло n°1) + 11 екземплярів з отвором, 1 цілий без отвору, фрагменти мушель (житло n°2) + 14 екземплярів з от- вором, фрагменти мушель («зольник» — ділянка наси- чена кістковим попелом) + 7 екземплярів, фрагменти мушель (площа між житлом n°1 й «зольником») 2. Theodoxus fluviatilis 1 екземпляр (житло n°1) + 1 екземпляр + фрагменти мушель (площа між жит- лом n°1 та «зольником») 3. Cyclope neritea одиничні 4. Pisidium amnicum одиничні 5. Cerastoderma isthmium одиничні N.B. В житлі n°1 знайдено 8 мушель з отвором і 3 ці- лих мушлі. В житлі n°2, знайдено 11 мушель із от- вором, 2 — пошкоджені мушлі з отвором, 1 мушля без отвору, а також фрагменти мушель. На відміну від домінуючих Tritia  reticulata (= Nassa  reticulata Linné), та слідуючих за ними в меншій кількості  Theodoxus fluviatilis, мушлі Cyclope neritea, Pisidium  amnicum, Cerastoderma isthmium є одиничними Разом 51 екземпляр (9 мушель без отвору, 42 з отво- ром, фрагменти мушель). Загалом за зазначені роки розкопок зафіксовано більше 54 екземплярів Число мушель без сумніву буде збільшено в процесі подальших розкопок Г.А. Хлопачова Мізин I. Розкопки Ф.К. Вовка, С.І. Руденко 1908 р., Ф.К. Вовка, П.П. Єфименко, В.В. Сахарова, 1909 р., Чікаленко та ін. 1912 р., М.Я. Рудинского та ін. 1930, 1932 рр. Загалом розкопки тривали з перерва- ми з 1908 по1932 рр. [Volkov, 1913; Руденко, 1959. с. 110—113; Шовкопляс, 1967, с. 11—14] Визначення В.В. Богачева, А.С. Руденко 1. Nassa  reticulata  Linné, — декілька екземплярів мушель с отворами і без отворів (В.В. Богачев) 2. Cerithium vulgatum Bruguière, 1789, більш чисель- ні мушлі з отвором, є мушлі без отвору (В.В. Богачев) 3. Buccinum (доповнення А. С. Руденко) N.B. За даними А.С. Руденко, у 1956 р. в колекції Інституту зоології АН УССР залишилось тільки 59 екземплярів Загальна кількість 128 екземплярів II. Розкопки І.Г. Шовкопляса 1954—1957 рр., 1959— 1961 рр. [Руденко, 1959, с. 110—113; Шовкопляс, 1967, с. 106—108] Визначення А.С. Руденко 1. Nassa reticulata Linné, 1758 — 37 екземплярів 2. Cerithium vulgatum Bruguière, 1789 — 20 екземп- лярів 3. Cerithium cf. rubiginosum Eichwald, 1865, Dub. — 1 екземпляр 4. Cardium sp. — 1 екземпляр (знайдена в однієї із  Buccinum) 5. Buccinum corbianum D’Orbigny, 1844 — 91 екземп- ляр 6. Buccinum duplicatum Sowerby, 1832, var. gradaria  Kolesnikov, 1932 — 39 екземплярів 7. Buccinum superabile Kolesnikov, 1932, var. luxuriosa  Kolesnikov — 1 екземпляр 8. Buccinum subspinosum Sinzov, 1897 — 1 екземпляр 9. Buccinum  cf.  opinabile Kolesnikov, 1932 — 29 ек- земплярів Разом 220 екземплярів N.B. Загалом за цей період розкопок знайдено біль- ше 700 екземплярів За всі роки розкопок Мізина зафіксовано 829 екзем- плярів Межиріч Розкопки І.Г. Підоплічка 1966—1974 рр. [Пидоп- личко, 1969, с. 130; 1976, с. 60, 144, 131] 1. Nassa  reticulata Linné — 1 екземпляр з отвором (південно-східна ділянка біля житла n°1), + 1 екзем- пляр без отвору + фрагменти (перший житлово-гос- подарський комплекс) 2. Unio  sp. —  1 ціла стулка + фрагменти (перший житлово-господарський комплекс) Гінці I. Розкопки В.І. Щербаківського 1914—1916 рр. Роз- копки по демонтажу житла n°1 В.Я. Сергіна, 1977 р. [Пидопличко, 1936, с. 114] 1. Unio sp. 3 фрагмента 2. Unio sp. — 1 стулка без отвору II. Розкопки Л.А. Яковлевої, Ф. Джінджана, 1993— 2010 рр. Визначення В.А. Присяжнюка 1. Dorsanum corbianum d’Orbigny, 1844 — 1 екземп- ляр з отвором (південно східна робоча ділянка нещо- давно відкритого другого житлово — господарчого комплексу, нижній культурний шар) 2. Unio sp. — 1 стулка без отвору (залишена розчав- леною іn situ + 21 фрагмент стулок (робоча ділянка 97 яковлева Л.А. Прикраси із мушель як елемент символіко-знакової системи оздоблення одежі та тіла біля південно західного вогнища другого житлово- господарчого комплексу, нижній культурний шар); 8 фрагментів біля мушлі дорсанум, 20 фрагментів стулок (південна простора потужна попелова зона насичена перепаленими кістками, кістковим вугіл- лям, розщепленим кременем, шматочками та пля- мами червоного гематиту — другого житлово-госпо- дарчого комплексу, верхній культурний шар) 3. Succinea sp. — 1 екземпляр без отвору Семенівка 2 Розкопки Д.Ю. Нужного, Л.А. Яковлевої 1992; Д.Ю. Нужного, Д.В. Ступака та ін. 1993—1996 рр. [Nuzhnyi, Iakovleva, 1992, p. 14—15; Нужный, Сту- пак, 2001, с. 64] Визначення В.А. Присяжнюка 1. Nassa  reticulata Linné — 12 екземплярів (8 з от- вором) 2. Cyclope neritea — 2 екземпляра з отвором 3. Dorsanum. sp. — 1 екземпляр без отвору 4. Theodoxus sp. — 2 екземпляра (1 з отвором, 1 без отвору) Загалом 17 екземплярів Семенівка 3 І. Розкопки Д.Ю. Нужного, Д.В. Ступака, П.С. Шид- ловського, 1997—1999 рр. [Nuzhnyi, 2002, p. 128] Визначення В.А. Присяжнюка 1. Nassa reticulata Linné — 40 екземплярів (32 з от- вором, 1 без отвору, 7 пошкодженні) 2. Cyclope  neritea —  9 екземплярів (5 з отвором, 4 пошкодженні) 3. Theodoxus sp. — 10 екземплярів (9 з отвором, 1 пошкоджений) 4. Unio sp. — фрагменти Загалом 59 екземплярів ІІ. Розкопки П.С. Шидловського та ін. до 2005 р. [Шидловський та ін., 2005, с. 384] Визначення В.А. Присяжнюка 1. Nassa reticulata Linné 2. Cyclope neritea 3. Theodoxus sp. Загалом за всі роки розкопок 130 екземплярів Дубова Балка горизонти 2 і 4 Розкопки Т.Т. Тесля 1932 р. [Колосов, 1964, с. 47] Визначення Л.А. Лепікаша 1. Nassa reticulata Linné — 2 екземпляра з отвором + мушлі (точна кількість не визначена) 2. Didacna  sр. — 2 екземпляра з отвором + мушлі (точна кількість не визначена) 3. Theodoxus fluviatilis — чисельні N.B. Ю.Г. Колосовим зазначено, що частина двох перших видів морських мушель (12 екземплярів) збереглися у експозиції та фондах Дніпропетровсь- кого історичного музею Кайстрова Балка 3 Розкопки А.В. Добровольского 1931—1932 рр. [Підо- плічка, 1949, с. 32; Руденко, 1959, с. 110] 1. Cerithium vulgatum Bruguière, 1789, — 1 екземп- ляр Осокорівка 1 Розкопки І.Ф. Левицького 1931, 1946 рр. [Колосов, 1964, с. 43, 44] Горизонт 5а 1. Didacna sp. — кількість не визначена 2. Theodoxus fluviatilis — кількість не визначена Горизонт 4 ,4а 1. Nassa reticulata Linné — 1 екземпляр з отвором 2. Theodoxus fluviatilis — кількість не визначена, є екземпляри з отвором Горизонт 3в 1. Nassa reticulata Linné — 1 екземпляр з отвором 2. Theodoxus fluviatilis — кількість не визначена, є екземпляри з отвором Рогалик ІІІ Розкопки Н.І. Тарасенко, Д.Я. Телегіна [Горелик, 2001, с. 77, 266] 1. Theodoxus —  5 екземплярів з отвором (3 мушлі знайдені у першому скупченні біля решток вогнища + 2 мушлі у другому) 2. Ostrea edulis Linné — 1 екземпляр з отвором (знай- дена у першому скупченні біля решток вогнища) Рогалик ХІІ Розкопки О.Ф. Горелика [Горелик, 2001, с. 266] 1. Nassa reticulata Linné — 1 екземпляр з отвором Солоне Озеро 9 нижній шар Розкопки М.П. Оленковського1990—1991 рр. [Олен- ковський, 2000, с. 76] 1. Cardium — 1 екземпляр з отвором + фрагменти 2. Nassa фрагменти Загалом десяток уламків морських мушель 3. Theodoxus  fluviatilis — 5 екземплярів з отвором + фрагменти Буран-Кая 3 Розкопки О.О. Яневича [Yanevich & all., 2009, p. 196—197] Визначення В.А. Присяжнюка шар 6-1 1. Nassa sp. — 5 екземплярів з отвором 2. Cyclope sp. — 6 екземплярів (5 з отвором, 1 фрагмент) 3. Theodoxus sp. — 35 екземплярів (25 з отвором, 3 без отвору, 7 фрагментів) 4. Theodoxus fluviatilis L. одиничні 5. Theodoxus cf. danasteri Lindholm, 1908 — одиничні 6. Lithoglyphus  ex. gr.  Pyramidatus Mollendorf, 1873 — фрагмент шар 6-2 1. Theodoxus sp. — 5 екземплярів (4 з отвором і 1 без отвору) 2. Cyclope sp. — 1 екземпляр з отвором шар 5-2 1. Theodoxus sp. — 7 екземплярів (5 з отвором) Загалом 60 екземплярів P.S. При складенні цієї таблиці були уточнені та вип- равлені латинські написання видів мушель по ката- логам [Колесников, 1932, с. 65—134; 1935; Harzhauser, Kowalke, 2004, p. 1—63; Rögl Von, 1998, p. 279—310] Автор статті також висловлює свою щиру по- дяку В.А. Присяжнюку за наукові консультації. Абрамова З.А.,  Григорьева Г.В.,  Кристанцен М. Верхнепалеолитическое поселение Юдиново. — СПб: ИИМК, 1997. — Вып. 2. борисковский  П.и. Палеолит Украины // МИА. — 1953. — № 40. — 464 с. Городцов  В.А. Тимоновская палеолитическая сто- янка. Результаты раскопок в 1933 г. // Тр. Ин-та антропологи, этнографии и археологи АН СССР. — 1935. — Вып. № 3. Горелик  А.ф. Памятники Рогаликско-Передельского района. — Киев; Луганск: РИО ЛИВД, 2001. — 364 с. Колесников В.П. Букциниды Сармата // Тр. Геолог. ин-та. — 1932. — № 2 — С. 65—134. Колесников В.П. Сарматские моллюски // Палеонто- логия СССР. — 1935. — № 10/2. — С. 1—416. Колосов  Ю.Г. Приложение / борисковський П.и.,  Праслов Н.Д. Палеолит бассейна Днепра и приазо- вья // САИ. — 1964. — Вып. А1—5. — С. 43—47. Оленковський  М.П. Палеоліт та мезоліт Приси- вашшя. Проблеми епігравету України. — Херсон: Придніпров’я, 2000. — 170 с. яковлева Л.А. Прикраси із мушель як елемент символіко-знакової системи оздоблення одежі та тіла 98 Нужный Д.Ю.  Ступак  Д.В. Поселенческие струк- туры весенне-летнего периода и сезоння адаптация епиграветских охотников на мамонта северной Ук- раины // Каменный век европейских равнин. — Сер- гиев Посад, 2001. — С. 51—75. Нужний Д.Ю., Пясецький В.К. Кам’яний комплекс верхньопалеолітичної стоянки Бармаки на Рівнен- щині та проблема існування пам’яток мізинської індустрії на Волинській височині // Кам’яна доба Ук- раїни. — 2003. — Вип. 2. — С. 58—74. Підоплічка І.Г. Палеоліт і неоліт України. — К.: Ін- ститут археології АН УРСР, 1949. — Т. 1, вип. 1. — С. 1—36. Пидопличко и.Г. Позднепалеолитические жилища из костей мамонта на Украине. — К.: Наук. думка, 1969. — 177 с. Пидопличко и.Г. Межиричские жилища из костей мамонта. — К.: Наук. думка, 1976. — 240 с. Поликарпович К.М. Палеолит Верхнего Поднепро- вья. — Минск: Наука и техника, 1968. — 202 с. Пясецький В.К. Начало розкопок позднепалеолити- ческого поселения Ровно (Бармаки) // РА. — 1997. — № 1. — С. 151—161. Пясецький В.К. Палеоліт Волинської височини і Ма- лого Полісся. — Рівне, 2009. Руденко А.С. Морские моллюски из Мезинской стоянки // КСИА АН УССР. — 1959. — Вып. 8. — С. 110—113. черниш О.П. Палеолітична стоянка Молодове V. — К.: Вид-во АН УРСР, 1961. — 127 с. шовкопляс и.Г. Мезинская стоянка. — К.: Наук. думка, 1965. — 326 с. шидловський П.С.,  Вєтров Д.О.,  Васильєв П.М.,  біденко Д.І. Дослідження палеолітичної стоян- ки Семенівна ІІІ в 2004—2005 рр. // АДУ 2004— 2005 рр. — 2005. — С. 381—385. яковлева Л. Пізній палеоліт // Історія декоративного мистецтва України у 5 т. — 2010. — Т. 1. — С. 25—48. Harzhauser M,  Kowalke Th. Survey of the Nassariid Gastropods in the Neogene Paratethys (Mollusca: Caenogastropoda: Buccinoidea) // Archives Mol- luskenkunde. — 2004. — 133 (1/2). — Р. 1—63. Iakovleva  L. Les parures en coquillages au Paléo- lithique supérieur récent dans les territoires de peu- plement du bassin du Dniepr. Archemetriai Muhely // Elektronikus folyoriat. — 2005. — 4. — Р. 26—37. Iakovleva L. Le systéme symbolique des parures dans les peuplements du Paléolithique supérieur récent du bassin du Dniepr // IV Simposio de Prehistoria Cueva de Nerja. La Cuenca Mediterranea durante el Paleoli- tico Superior 38000—10000 anos. UISPP. Commission 8. Fundation Cueva de Nerja. 2006. — Р. 32—44. Iakovleva L. L`art mézinien en Europe orientale dans son contexte chronologique, culturel et spirituel // L`Anthropologie. — 2009. — T. 113. — P. 691—751. Nuzhnyi D.Yu. Assemblages of three Epigravettian sites in the middle Dnieper basin: a case of variability of resi- dential patterns of mammoth hunters during the warm season // Особенности развития Верхнего палеолита восточной Европы. — СПб, 2002. — С. 123—137. Nuzhnyi D.Yu., Iakovleva L.A. En collaboration avec Svis- tun V.I., Veklich M.F et Prysyajnuk V.А. Le rapport des fouilles du site du Paléolithique supérieur de région de Kiev de Semenivka 2 en (Ukraine) // Archives de La Fondation «Archéologies d’Eurasie». — Paris, 1992. — Р. 1—21. Rögl  Von  F. Palaeogeographic Considerations for Mediterranean and Paratethys Seaways (Oligocene to Miocene) // Annales du Musée d’Histoire Naturelle de Vienne. — 1998. — N°99 A. — Р. 279—310. Yanevich A.,  Pean S.,  Crepin L.,  Laznickova-Galeto- va M.,  Prat S.,  Prysyajnuk V. Upper palaeolithic set- tlements in Buran-Kaya 3 (Crimea, Ukraine): New interdisciplinary researches of the layers 5-2, 6-1 & 6- 2 // АА. — 2009. — № 20. — С. 187—202. Л. А.  я к о в л е в а уКРАшЕНиЯ иЗ РАКушЕК КАК эЛЕМЕНТЫ СиМвОЛиКО-ЗНАКО- вОЙ СиСТЕМЫ ОТДЕЛКи ОДЕЖ- ДЫ и ТЕЛА (по данным поселений и стоянок позднего времени верхнего палеолита украины) В верхнем палеолите оригинальность и вариа- тивность формы, природной орнаментации и цвета ракушек была замечена оценена и широко исполь- зована для украшения одежды и тела разнокультур- ными группами населения. На территории Украины присутствие определенных видов ракушек на ряде поселений и стоянок свидетельствует о различных источниках их сбора по берегам речек, озер, лима- нов, побережьям Черноморського бассейна, доступ- ным ископаемым отложениям миоцена Волыни, Подолии, Южной Украины. Строгий селективный отбор определенных видов ракушек различного про- исхождения (с отдаленных природнних местонахож- дений), наиболее вероятно, отражает своеобразие культурных традиций и развитие связей населения сопредельных территорий. Неравномерное и выбо- рочное распределение в культурном слое поселений и стоянок определенных видов украшений из раку- шек, подкрепляемое таким же распределением дру- гих типов украшений из бивня, камня, янтаря, зубов животных, — и сопоставимое с индивидуальным на- бором украшений одежды и тема людей по данным европейских погребений, — отражает функциониро- вание символико знаковой системы, несущей в себе информацию о разных членах группы, составе груп- пы, ее внутренних и внешних связях и контактах с группами сопредельных охотничьих территорий. L. A.  I a k o v l e v a BODY SHELL ORNAMENTATION AS ELEMENTS Of THE SOCIAL AND SYMBOLIC SYSTEM (from the data of the Late Upper Palaeolithic sites of Ukraine) In the Upper Paleolithic, originality and variety of forms, natural color ornaments and shells was noticed and appreciated widely used to decorate clothing and body of difference human groups. In Ukraine the presence of certain types of shells on a number of settlements and sites of the various sourc- es of evidence they gather on the banks of rivers, lakes, estuaries, Coasts of Black See available fossil deposits of Miocene Volhynia, Podolia, southern Ukraine. Strict selective selection of certain mussels of dif- ferent origin (from remote locations natural), the most likely reflects the uniqueness of cultural traditions and development of the relations of the population of adja- cent territories. The uneven and selective distribution in the cul- tural layer of settlements and sites of certain kinds of jewelry made of shells, backed by the same distribu- tion of other types of jewelry made of ivory, stone, am- ber, animal teeth — and comparable to the individual set of clothes and jewelry theme of people according to the European burials — reflects the functioning of the symbolic sign system carrying the information about the different group members as a group, its internal and external relationships and contacts with groups of adjacent hunting areas.

Схожі ресурси