Функції управління і нагляду в ризик-орієнтованому підході до управління безпекою
У статті розглядаються сучасні проблеми регулювання безпеки в Україні. Описані функції управління й нагляду в управлінні безпекою в їх сучасному розумінні й ролі у процесах управління ризиками. Запропоновано нову стратегію і структуру державного нагляду на основі ризик-орієнтованого підходу. Оцінені...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Математичні машини і системи |
|---|---|
| Дата: | 2014 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут проблем математичних машин і систем НАН України
2014
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/84343 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Функції управління і нагляду в ризик-орієнтованому підході до управління безпекою / В.Ф. Гречанінов, В.В. Бєгун // Математичні машини і системи. — 2014. — № 1. — С. 159-170. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859654649048465408 |
|---|---|
| author | Гречанінов, В.Ф. Бєгун, В.В. |
| author_facet | Гречанінов, В.Ф. Бєгун, В.В. |
| citation_txt | Функції управління і нагляду в ризик-орієнтованому підході до управління безпекою / В.Ф. Гречанінов, В.В. Бєгун // Математичні машини і системи. — 2014. — № 1. — С. 159-170. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Математичні машини і системи |
| description | У статті розглядаються сучасні проблеми регулювання безпеки в Україні. Описані функції управління й нагляду в управлінні безпекою в їх сучасному розумінні й ролі у процесах управління ризиками. Запропоновано нову стратегію і структуру державного нагляду на основі ризик-орієнтованого підходу. Оцінені ймовірності помилок контролю ризику за різними стратегіями державного контролю.
В статье рассматриваются современные проблемы регулирования безопасности в Украине. Описаны функции управления и надзора в управлении безопасностью в их современном понимании и роли в процессах управления рисками. Предложены новая стратегия и структура государственного надзора на основе риск-ориентированного подхода. Оценены вероятности ошибок контроля риска по разным стратегиям государственного контроля.
The article deals with the modern problems of safety regulation in Ukraine. The functions of management and supervision of safety management in the modern sense and their role in the risk management process are described. A new strategy and structure of state supervision on the risk-based approach is suggested. The probabilities of risk control errors under different strategies of governmental regulation are estimated.
|
| first_indexed | 2025-12-07T13:37:37Z |
| format | Article |
| fulltext |
© Гречанінов В.Ф., Бєгун В.В., 2014 159
ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2014, № 1
УДК 004.047
В.Ф. ГРЕЧАНІНОВ*, В.В. БЄГУН*
ФУНКЦІЇ УПРАВЛІННЯ І НАГЛЯДУ В РИЗИК-ОРІЄНТОВАНОМУ ПІДХОДІ ДО
УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕКОЮ
*Інститут проблем математичних машин і систем НАН України, Київ, Україна
Анотація. У статті розглядаються сучасні проблеми регулювання безпеки в Україні. Описані фу-
нкції управління й нагляду в управлінні безпекою в їх сучасному розумінні й ролі у процесах управ-
ління ризиками. Запропоновано нову стратегію і структуру державного нагляду на основі ризик-
орієнтованого підходу. Оцінені ймовірності помилок контролю ризику за різними стратегіями
державного контролю.
Ключові слова: безпека, ризик, потенційно небезпечний об’єкт, моніторинг безпеки, оцінка ризи-
ків.
Аннотация. В статье рассматриваются современные проблемы регулирования безопасности в
Украине. Описаны функции управления и надзора в управлении безопасностью в их современном
понимании и роли в процессах управления рисками. Предложены новая стратегия и структура
государственного надзора на основе риск-ориентированного подхода. Оценены вероятности оши-
бок контроля риска по разным стратегиям государственного контроля.
Ключевые слова: безопасность, риск, потенциально опасный объект, мониторинг безопасности,
оценка рисков.
Abstract. The article deals with the modern problems of safety regulation in Ukraine. The functions of
management and supervision of safety management in the modern sense and their role in the risk man-
agement process are described. A new strategy and structure of state supervision on the risk-based ap-
proach is suggested. The probabilities of risk control errors under different strategies of governmental
regulation are estimated.
Keywords: safety, risk, potentially dangerous object, safety monitoring, risk assessment.
1. Вступ
Питання щодо функцій управління і нагляду техногенної безпеки залишається в Україні
актуальним. Суть його формулюється просто: потрібно визначити міру втручання держав-
них структур у діяльність потенційно небезпечних об’єктів (ПНО) на такому достатньому
рівні, щоб уникнути небезпеки для персоналу, населення та довкілля, з одного боку, і при
цьому, з іншого боку, не заважати працювати підприємству частими перевірками. Функції
управління і нагляду мають бути й в середині організації (підприємства). За визначенням,
функції управління і нагляду – це приведення в стан повного порядку управлінської діяль-
ності в середині організації, планування, контроль і відстеження процесів, проблем, а та-
кож діяльність з підтримки цілей і стратегій організацій. Включає і функції з керування
успішною діяльністю персоналу.
Функції управління і нагляду залежать від усіх організаційних факторів внутріш-
нього менеджменту, зовнішньої стратегії управління безпекою тощо.
2. Сучасна стратегія і структура управління безпекою
Cучасна стратегія й відповідна її структура (рис. 1) в основі своїй мають єдиний метод
управління безпекою, а саме: контроль виробництва різними державними інспекціями. Як
стверджує бізнес [1], нині право на перевірку ПНО має майже сотня держструктур (76),
більшість із них (44) має право зупинити роботу підприємства. Основна функція громадсь-
ких рад з охорони праці й безпеки при держадміністраціях усіх рівнів – теж «перевірки
стану безпеки». Вся ця армія державних інспекторів утримується, зрозуміло, за бюджетні
160 ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2014, № 1
Рис. 1. Структура суб’єктів державного контролю безпеки
кошти, й бізнес теж втрачає великі кошти при перевірках (за оцінками Федерації робото-
давців України більше 27 млрд грн). Але при цьому рівні ризику в усіх сферах життєдіяль-
ності майже не зменшуються впродовж усього часу існування незалежної держави [2]. Цей
факт свідчить про неефективність державних витрат, невідповідність стратегій державного
контролю вимогам часу, принципово неправильну постановку задачі регулювання і конт-
ролю безпеки у сучасних умовах. Маємо протиріччя між заявленими цілями державних
органів управління (запобігання небезпек) і фактичними діями з їх реалізації. Функцію
«запобігання небезпек» можливо виконувати лише на основі сучасних інформаційних тех-
нологій управління ризиками та стратегії ризик-орієнтованого підходу (РОП).
ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2014, № 1 161
Сучасна структура суб’єктів цивільного захисту (ЦЗ), навіть у новому кодексі ЦЗ
[3], відповідає початковій стадії розвитку безпеки. Вона розрахована (вибудована) з прин-
ципів загальнодержавної (соціалістичної) форми власності, яка панувала в недавньому ми-
нулому. Як бачимо з рис. 1, головною задачею всіх держструктур є інспекції, перевірки
підприємств. У згаданому кодексі ЦЗ функція «запобігання» прописується як «моніторинг
і контроль» «стану об’єкта», приватної власності в тому числі. Це і є тією оманою суспіль-
ства, на яку витрачаються народні кошти.
Маємо: всі суб’єкти державного контролю за безпекою утримуються за бюджетні
кошти, але зобов’язані «наводити порядок» на приватному підприємстві. Це не відповідає
принципам ринкового управління та існуючим міжнародним стандартам, а саме щодо вла-
сності – за безпеку повинен відповідати власник, а щодо методології, то головною повинна
стати методологія запобігання небезпек на підприємстві. Це обов’язок власника. Усі про-
цеси управління на підприємстві безпекою тощо мають здійснюватися за рахунок власника
на добровільній основі, тому що за всі можливі наслідки він буде відповідати власними
коштами – це перше й головне. По-друге, всім добре відомо, що стратегія «запобігання»
дешевше стратегії «ліквідації» в десятки разів. Але наша сучасна реальність часто інша:
прибуток отримує підприємство, а збитки, ліквідацію наслідків аварій, регреси сплачує
держава. Отже, підприємця не цікавлять цінові стратегії управління безпекою, тому що
цілі накопичення прибутку виконуються за рахунок бюджету та незахищеного персоналу.
За наведеною на рис. 1 структурою в принципі неможливо організувати державне
управління безпекою на основі РОП – відсутні елементи системи, які можуть реалізувати
нові алгоритми управління й контролю. Тобто усе сучасне управління відповідає першій,
початковій стадії розвитку безпеки, де головними процедурами є інспекція та ліквідація
наслідків аварій.
3. Структура органів управління ризиком у ринкових умовах
Мінімальна можлива структура органів управління ризиком представлена на рис. 2. Така
структура в тій чи подібній формі існує в усіх розвинутих країнах. Як бачимо (рис. 2), при-
сутність держави в управлінні безпекою може бути мінімальною. Якщо власник несе пов-
ну відповідальність за безпеку свого виробництва (ПНО або ОПН) за законом перед треті-
ми особами, тоді він не допустить ні аварій, ні аварійних ситуацій. Такий власник дуже
швидко знайде ті організації, які зможуть достовірно визначити ризик його підприємства
та засоби його зниження. Тобто стратегії управління безпекою на основі РОП засновані на
економічних методах.
Рис. 2. Структура управління безпекою за умови відповідальності власника
Страхові компанії
Консалтингові фірми
й/або інститут
експертів
Об'єкт підвищеної
небезпеки
Місцеві й державні
органи влади
Фірми аналізу ризику
(підприємства –
розробники документів)
Державні
наглядові органи
Державні органи лі-
цензування експертів
НБУ (ліцензування
страхових компаній)
162 ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2014, № 1
Такий підхід призводить до значного зменшення державних витрат на безпеку й до
підвищення ефективності управління. Управління безпекою стає однією із сфер загального
менеджменту ПНО. Зовсім логічно й очевидно, що при належному рівні підготовки
об’єкта та внутрішньому моніторингу наслідки аварійних процесів можуть бути істотно
знижені, а в багатьох випадках попереджені. Тобто рівень безпеки визначає ступінь усві-
домлення, передбачення, безперервної готовності до реагування. Це, у нашому випадку,
стосується стаціонарних техногенних об'єктів підвищеної небезпеки й засобів транспорту-
вання небезпечних речовин.
Як бачимо (рис. 2), у структурі існують тільки два елементи, що знаходяться на
утриманні бюджету: державні наглядові органи (суттєво зменшена кількість) та державні
органи ліцензування експертів. Ці органи існують і у старій структурі, але тут їх функції й
відповідно чисельність зменшуються в багато разів. Місцеві й державні органи влади кон-
тролюють лише ступінь ризику, який визначається спеціальними організаціями за кошти
власника.
4. Загальний алгоритм управління ризиками підприємства на основі РОП
З інформаційної і математичної точки зору, керуючим впливом у стратегії РОП [4] є рі-
шення про шляхи зниження ризику на основі аналізу ймовірнісної структурно-логічної
моделі небезпечного підприємства та оцінок ризику. Оптимальний у сенсі мінімальних ви-
трат алгоритм вибору рішення про зниження ризику наводиться на рис. 3.
Мету управління ризиком при здійсненні діяльності потенційно небезпечного об'єк-
та можна визначити як забезпечення безпеки персоналу, населення і навколишнього при-
родного середовища шляхом встановлення і підтримки прийнятного рівня ризику при оп-
тимальному використанні наявних ресурсів. Відповідно до законодавства України,
«управління ризиками – це діяльність, пов'язана з ідентифікацією, аналізом ризиків і при-
йняттям рішень, спрямованих на мінімізацію негативних наслідків настання вихідних по-
дій (явищ) і/чи зменшення ймовірності їхньої реалізації до прийнятних значень» [5].
У загальному випадку процес
управління ризиками при здійсненні
діяльності на об'єкті включає виконання
шести процедур та постійний моніто-
ринг і контроль (рис. 3).
Планування управління ризика-
ми – це процес прийняття рішень щодо
застосування методології РОП для кон-
кретної діяльності. Цей процес може
містити в собі:
– створення спеціального під-
розділу, відповідального за оцінку і
управління ризиками;
– вибір методики оцінки ризиків;
– визначення джерел даних для
ідентифікації ризику;
– визначення інтервалу часу для аналізу ситуації (аварії).
Дуже важливим є визначення припустимих (прийнятних) рівнів ризику, які визна-
чаються на основі чинного законодавства.
Ідентифікація ризиків – етап, на якому визначається, які ризики можуть вплинути
на діяльність, що розглядається. Характеристики цих ризиків повинні бути оформлені до-
кументально. Ідентифікацію ризиків слід проводити з певною періодичністю впродовж
усього терміну діяльності об'єкта. Спеціалізований підрозділ має залучати до робіт з іден-
Планування
управління ризиками
Ідентифікація ризиків
Якісна оцінка ризиків
Кількісна оцінка ризиків
Планування
реагування на ризики
Реалізація
прийнятного рішення
М
он
іт
ор
и
н
г
і к
он
тр
ол
ь
(п
ід
п
р
и
єм
ст
в
а)
М
он
іт
ор
и
н
г
зо
в
н
іш
н
ій
Рис. 3. Модель процесів управління ризиками
ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2014, № 1 163
тифікації ризиків усіх причетних до життєвого циклу об’єкта: проектантів, експлуатацій-
ників, фахівців інших підрозділів, незалежних експертів тощо. Ідентифікація ризиків орга-
нізовується як ітераційний процес. Перші розрахунки потенційного ризику виконують
проектанти. У процесі діяльності об'єкта, з урахуванням досвіду експлуатації, уточнюють-
ся дані щодо надійності систем і устаткування, процедур управління, помилок персоналу і
робиться перерахунок ризиків для об'єкта. Для формування об'єктивної оцінки в заверша-
льній стадії процесу оцінки можуть брати участь незалежні експерти.
Якісна оцінка ризиків – це етап якісного аналізу результатів ідентифікації, а також
визначення подій, що вносять найбільший внесок у загальний ризик і які потребують вжи-
вання заходів щодо їх зниження.
Якісна оцінка визначає рівень ризику і важливість складових його подій. Доцільно
створити банк даних ризиків усієї діяльності на об'єкті, заснований на систематизованих
даних, у тому числі даних щодо впливу ризиків на персонал. На цьому етапі можливе ви-
значення чинників найбільшого впливу, що створює передумови управління.
Кількісна оцінка ризиків визначає ймовірність виникнення небажаних подій і вплив
їх наслідків на людину, об’єкт та довкілля. Наявність такої інформації допомагає приймати
оптимальні рішення й уникати невизначеності в управлінні. Кількісна оцінка ризиків пе-
редбачає виконання попередніх процедур і є завершальним етапом задачі визначення ри-
зиків. Важлива складова цього етапу – оцінка надійності систем об’єкта, яка передбачає
визначення умов невиконання функцій систем у вигляді так званої множини мінімальних
перерізів [6]. Справді, якщо відомо, які події найбільше впливають на ризик, то задача
управління зводиться до того, щоб зменшити негативний вплив цих подій у найбільш оп-
тимальний спосіб. Якщо це неможливо, тоді необхідно створювати спеціальні системи
безпеки, призначенням яких є обмеження негативної дії небажаної події або припинення
небезпечного процесу на певному проміжному етапі.
Планування реагування на ризики – це розробка методів і технологій зниження не-
гативних наслідків ризиків. Якісне науково обґрунтоване планування можливе за умови
виконання всіх попередніх етапів процесу відповідно до рис. 3. Стратегія планування має
відповідати типам ризиків, їх величині і значимості, наявності ресурсів і тимчасових пара-
метрів. У найбільш небезпечних випадках можна передбачати кілька варіантів реагування
на ризики. Планування має здійснюватися у відповідності із спеціальною методикою, що
враховує специфіку об'єкта, чинні правила й інструкції.
Реалізація прийнятого рішення здійснюється як заключний етап усієї роботи з
управління ризиками на основі попереднього планування. Це можуть бути дії, які повинні
бути виконані негайно або впродовж певного нетривалого терміну, чи довгострокові захо-
ди, що потребують значних ресурсів. У деяких випадках імовірних загроз для населення
реалізація прийнятого рішення контролюється державними наглядовими органами. У ви-
падку, коли об’єкт створює загрозу, що перевищує прийняті рівні ризику, потрібно здійс-
нювати заходи модернізації технологій або устаткування чи зовсім припиняти діяльність
цього об’єкта.
Моніторинг і контроль ( внутрішній) важливих для безпеки параметрів проводяться
з метою перевірки дотримання вимог встановлених норм. Моніторинг і контроль мають
здійснюватися спеціалізованим підрозділом об'єкта. При цьому постійно контролюється
процес ідентифікації ризиків, виконання плану реагування на ризики, оцінка ефективності
заходів для зниження ризиків, величина залишкового ризику і його прийнятність.
Якісний контроль виконання діяльності надає інформацію, що сприяє прийняттю
ефективних рішень із запобігання нових ризиків чи пом'якшення наслідків. Контроль може
ініціювати вибір альтернативних стратегій, прийняття коректив, перепланування проекту
для досягнення базового плану.
164 ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2014, № 1
Зовнішній (державний) моніторинг має бути тільки за параметрами, важливими для
безпеки регіону розташування ОПН, безпеки персоналу, населення та довкілля, а саме: чи
планується управління ризиками на підприємстві, чи є кількісна оцінка ризиків та чи задо-
вольняються при цьому умови прийнятного ризику, чи реалізуються сплановані заходи
зменшення ризику тощо.
5. Функції управління і нагляду в управлінні безпекою на основі оцінок ризиків
Функції управління і нагляду, згідно з описаною методологією РОП, стають головними з
точки зору безпеки в управлінні підприємством. Відбувається передача цих функцій від
держави власнику підприємства. Але на сучасному перехідному етапі у сфері власності
(господарювання) маємо неврегульоване протиріччя між застарілою системою моніторин-
гу безпеки (стосується всіх контролюючих організацій) та сучасною теоретичною базою
саморегулювання безпеки в ринкових умовах [4]. Як тимчасове рішення пропонуємо для
визначення параметрів зовнішнього контролю використовувати документи з безпеки ПНО,
які розробляються відповідно до закону [5] власником: декларації з безпеки та плани лікві-
дації аварійних ситуацій і аварій (ПЛАСи). Саме в цих документах оцінені значення ризи-
ку підприємства та засоби його зниження. Періодичність зовнішніх перевірок має визнача-
тися на основі визначених у документах рівнів ризику відповідно до закону [7] та світово-
го досвіду діапазонів припустимого ризику [2]. Якщо розрахунком визначено незначний
ризик – R≤ 1·10-6, перевірки державних інспекцій усіх рівнів можуть бути не частіше одно-
го разу на 5 років. В умовах середнього ризику (міжнародні норми припустимого ризику –
1·10-6 ≤ R≤ 5· 10-5) перевірки можуть бути не частіше одного разу на 3 роки. Й тільки якщо
результатом розрахунку є високий (терпимий) ризик – 5·10-5≤ R≤ 5·10-4 , перевірки можуть
бути 1 раз на рік. У випадку неприпустимого ризику – R ≥ 5·10-4 за міжнародними нормами
діяльність не рекомендується, підприємцю пропонується розробляти програму зниження
ризику.
Таким чином, на основі кількісних розрахунків ризиків мають визначатися параме-
три внутрішнього і зовнішнього нагляду (моніторингу): перелік важливих для безпеки
елементів системи (об’єкта) для контролю та частота контролю за умови прийнятних зна-
чень безпеки й ефективності виробництва. Така стратегія відповідає наведеним вище
принципам РОП, світовому досвіду передових галузей і сфер безпеки, стає першим етапом
дерегуляції. З часом мають бути розроблені більш докладні (ефективні) методики.
6. Якісні оцінки вигод переходу на нову концепцію
Економічні механізми регулювання безпеки дають можливість перекласти основний тягар
функцій нагляду на саме власника ПНО, що, цілком природно, відповідає світовим прин-
ципам регулювання безпеки [8]. Управління безпекою стає частиною загального менедж-
менту підприємства. Ця функція має свої ресурси, які гармонійно входять у загальний бю-
джет. Актуальним стає перерозподіл відповідальності за безпеку, що відображається в по-
садових інструкціях усього персоналу. До речі, в концепції забезпечення 100% безпеки [4]
державні інспектори оцінюють свою відповідальність як мінімум 50% на 50%, іноді навіть
90% на 10%. За концепцією РОП, має бути навпаки, а саме: інспекції – 10% на 90%, при-
чому в цих 10% має бути більше співпраці, відношень спільної відповідальності, допомоги
з боку інспектора відповідним службам підприємства.
Велике значення мають правильно організований облік, ведення державного кадас-
тру прогнозованих і реальних збитків від надзвичайних ситуацій, публічна оцінка їх соціа-
льно-економічних наслідків – гласність. Така робота повинна проводитися спільно та у
взаємодії з ЦОВ регіональними органами виконавчої влади. За таких умов на підвищення
ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2014, № 1 165
ймовірності правильних дій персоналу має позитивне значення організаційного фактора
«зовнішній вплив» [9].
За досвідом Росії [10] значна частина функцій управління і нагляду ЦОВ за новою
концепцією перекладається на страхові компанії. Нормативна Умова страхування безпеки
відповідно до ступеня ризику зобов’язує страхові компанії контролювати процеси безпеки.
Оскільки мова йде про грошові активи, відповідальність їх моніторингу більша, ніж адмі-
ністративна відповідальність інспекторів. Помітну роль у рішенні завдань регулювання
безпеки грає існуюча у країні система державних надзвичайних страхових фондів, що по-
єднує федеральний надзвичайний страховий фонд, страхові фонди суб'єктів Російської
Федерації, органів місцевого самоврядування. Такі фонди акумулюють ресурси підпри-
ємств і організацій, вітчизняних і закордонних юридичних і фізичних осіб, у тому числі:
– плати у зв'язку з наслідками надзвичайних ситуацій;
– суми по позовах про відшкодування збитку й штрафів за правопорушення;
– кошти від реалізації зробленої на ПНО і конфіскованої продукції.
У країні здійснюється добровільне й обов'язкове державне страхування підпри-
ємств, установ і організацій, об'єктів їхньої власності й доходів, а також громадян, на ви-
падок виникнення надзвичайних ситуацій природного або техногенного характеру. Кошти,
що утворяться в результаті страхової діяльності, будуть використані на здійснення превен-
тивних заходів і компенсацію збитку. Порядок страхування й перестрахування ризиків і
використання засобів установлюється Урядом.
За умов нової концепції відроджується роль науки. Розробка й застосування зазна-
чених та інших видів економічних механізмів у сполученні з можливостями, які виплива-
ють із вимог нової нормативно-правової системи, дозволяють ученим встановити й пропо-
нувати до реалізації науково обґрунтовані комплексні програми забезпечення безпечного
соціально-економічного розвитку об'єктів і територій. Тому результати наукових дослі-
джень і системного аналізу небезпек у природно-техногенній сфері (ключове місце в соці-
ально-економічному й політичному житті країни) впливають і будуть впливати на конце-
птуальні підходи держави до проблем безпеки. Розробка й використання ймовірнісних мо-
делей розвитку суспільства й основних виробничих процесів з урахуванням ризику виник-
нення природних і техногенних аварій і катастроф стає однією із головних умов забезпе-
чення гарантованого рівня безпеки життєдіяльності й прийнятного ризику аварій і катаст-
роф. При цьому враховуються не тільки радикальні й швидкі зміни, які прийнято вважати
"винуватцями" виникнення аварій і катастроф, але й повільно наростаючі фактори, що за-
грожують у результаті якісного стрибка перейти в некеровану стадію з катастрофічно не-
гативними наслідками для людини й природи.
7. Оцінки ймовірності помилок визначення ризику за різними стратегіями контролю
Стратегії контролю змінювалися разом з концепціями (філософією) безпеки [4]. Можливі
такі стратегії контролю:
• Внутрішній контроль процесів на основі інструкцій у процесі виконання робіт та
зовнішні часті інспекції – це перша стратегія контролю: ɵ1S .
• Друга поширена сучасна стратегія: ɵ 2S – зовнішній (державний) контроль – експе-
ртні судження.
• Третя стратегія: ɵ 3S – контроль подій, що відбувається. Ця стратегія характерна
для підприємств непереривного виробництва, енергетичної галузі тощо. Головна особли-
вість цієї стратегії – висока надійність обладнання та 100% резервування обладнання й си-
стем.
166 ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2014, № 1
• Четверта стратегія: ɵ 4S – це стратегія контролю рівня культури безпеки. Вона від-
повідає ІІІ (вищій) стадії розвитку безпеки.
• П’ята стратегія: ɵ 5S – оцінки ризику ОПН (АЕС) на основі даних з надійності еле-
ментів систем об’єкта (розрахунки ймовірності НС) – стратегія РОП.
Алгоритм контролю на першій стадії розвитку безпеки. Алгоритм цього контролю
прописаний у посадових інструкціях інспекторів усіх сфер контролю [11], де наведена та-
кож методика оцінки ефективності контролю. Схема алгоритму наведена на рис. 4. Оціни-
мо ймовірність виявлення недоліків, важливих для безпеки, за цим алгоритмом. Як бачи-
мо, результатом контролю можуть бути два варіанти: 1) ризик виявлено й усунено за ре-
зультатом k інспекції; 2) ризик не виявлено й він може створити певні проблеми, якщо це
значимий ризик. Оскільки фактичний ризик xR за цією стратегією взагалі не розрахову-
ється, оцінки мають експертний характер на якісному рівні (великий – середній – малий).
Ймовірність першого варіанта позначимо
1P , другого
2P ; ймовірність виявлення ри-
зику інспекцією –
в
P ; ймовірність усунення ризику –
уP ; ймовірність того, що цей ризик
значимий, –
з
P . Важливо знати ймовірність
2P , так як вона залежить від усього ланцюга
алгоритму. Якщо діяльність інспекцій ефективна, первинні ризики підприємства повинні
зменшуватися.
Очевидно:
1 ,i Ri в yP P P P P= , (1)
де RiP – ймовірність ризику підприємства.
Ймовірність зменшеного ризику в цьому випадку:
� ( )1 , 1Ri i Ri в у Ri i в у
P P P P P Р Р P P Р= − = − . (2)
Варіант 2 можливий у двох випадках: якщо ризик не виявлено (2a) або не усунено
після припису (2b). Вважаючи події незалежними, маємо
( )( )2 2 2 2 2 2 21 1 1а b a b a bР Р Р P P P P= − − − = + − .
Оскільки ( )2 1a i Ri в уP P P P Р= − , ( )2 1в i Ri вP P P Р= − , отримуємо після спрощень:
( )( )( )2 ,1 1 1i Ri в у i Ri в у вР Р P P Р Р P P Р Р= − − − − . (3)
Рис. 4. Алгоритм процесів моніторингу за варіантом інспекцій
ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2014, № 1 167
Із формул 2 і 3 бачимо, що ймовірність ризику після перевірки тим менше, чим ус-
пішнішими будуть дії виявлення й усунення ризиків, тобто ближче до одиниці будуть їх
імовірності. У випадку рівності ( ), 1в уP Р = , отримуємо нульовий ризик. З досвіду [6] ві-
домо, що
і
Р ∈(0,1;0,05),
RіР ∈(1Е-4;1Е-6), звідки слідує, що 2Р ∈(1Е-2; 1Е-8) або, іншими
словами, не перевищує 1%.
Як висновок, ефективність контролю за стратегією 1 дуже низка й не відповідає су-
часності, чинним законам України тощо.
Зовнішній державний контроль – експертні судження стратегії ɵ 2S
Ця чинна стратегія описана в [11]. Учасники процесу:
1. Особа, уповноважена за безпеку (відставний полковник), у складі підприємства.
2. Фірма-розробник документів з безпеки: повідомлення про ідентифікацію,
ПЛАСу, (декларації) – це окреме підприємство (не має сертифікатів відповідності).
3. Інспектор МНС – капітан ЦЗ, який не має спеціальної освіти в галузі нових мето-
дик визначень ризику.
4. Посадовці МНС більш високого рангу мають право зупинити роботу, якщо скла-
дено припис про порушення безпеки.
Розрахунок імовірності виявлення ризику за стратегією ɵ 2S . Введемо додаткові поз-
начення:
допR – нормативний рівень ризику;
докR – рівень ризику, що визначено в документах з безпеки;
фR – фактичний рівень ризику на ПНО;
iR – рівень ризику, що констатує інспектор під час перевірки.
Звичайно, рівень ризику, задекларований підприємством, відповідає загальним ви-
могам
докR допR< . Але
фR , скоріше за все, перевищує задеклароване значення. Це обумо-
влено умовами сьогодення в державі: відсутність верифікованих програм, сертифікованих
фахівців, високий рівень корупції та ін. Оцінимо ймовірність виявлення ризику за таких
умов за стратегією ɵ 2S .
Отже, як було визначено в [4], на поточне значення xR впливає можлива відмова n
– елементів об’єкта, k – зовнішніх факторів, i – обставин, разом N елементів моделі. В
умовах, що визначено, фактори, обставини й елементи об’єкта, які суттєво впливають на
ризик, не визначені (не визначена важливість для безпеки [6]), тобто інспектор може ви-
значити їх випадково тільки на основі неповних знань об’єкта, процесів та технологій.
Ймовірність правильного їх визначення інспектором дуже мала, інспектор не в змозі ви-
вчити техпроцеси за час перевірки. Інспектор відповідає за безпеку лише в дисциплінар-
ному полі, він не пов'язаний з процесами об’єкта. Таких об’єктів перевірки в нього декіль-
ка десятків чи навіть тисяч. У цих умовах мета дій інспектора – визначення декілька jk
зауважень. Він не має ні мотивів серйозної перевірки, ні програмних та інструментальних
засобів. З досвіду відомо, що значення jk обмежено невеликим числом ,ak K K N< << ,
причому деяка частина зауважень
1j jk k∈ відповідає подіям, які взагалі не враховані в мо-
делі, інші можуть мати невелику розрахункову важливість для безпеки. Для інспектора ма-
ємо комбінаторну задачу: потрібно визначити сполучення подій, яке найбільше впливає на
ризик
фR .
168 ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2014, № 1
Припустимо, ймовірність сполучення l подій з максимальною важливістю (перший
мінімальний переріз ) – maxP , причому jl k< , l N∈ . Ймовірність вибору інспектором са-
ме цих подій буде l
i NP C= , для типового об’єкта N ~ 100, l ~ 2-3, 1iP << , зневажлива ма-
ла величина.
Оскільки події незалежні, підсумкова ймовірність
maxR iP P P= × – це зневажлива
мала величина другого порядку, тобто ймовірність виявлення ризику за стратегією ɵ 2S
можна рахувати неможливою подією.
Розглянемо більш сприятливі умови: інспектор має оцінку ризику, що виконана
компетентною організацією:
докR →
фR . Тобто зробимо розрахунок імовірності помилко-
вих суджень при безрозрахункових методах контролю при наявності повної ймовірнісної
структурно-логічної моделі.
Оцінки ймовірності помилкових суджень можна виконати за методикою оцінки
ймовірності помилки людини при виконанні розумових дій – THERP, яка широко викорис-
товується у процедурах ІАБ або її спрощеного варіанта методики ASP [6].
Коли в системі K існують декілька елементів H , які суттєво впливають на ризик,
то, щоб перевірити їх стан або ймовірність відмови під час виконання основних функцій,
потрібно виконати певний перелік робіт у заданій послідовності [11]. Безрозрахункові ме-
тоди контролю основані на якісних оцінках інспектором подій та станів обладнання на ос-
нові затвердженої інструкції [11]. Отже, перевіряються k € Ω елементів з повної множини
N .
Якщо існує розрахункова ймовірнісна модель у декларації безпеки об’єкта (ІАБ-Р),
інспектор може виявити хибний елемент з якоюсь імовірністю, що може бути легко розра-
хована за вказаними методиками. Операції (правильні дії, які потрібно виконати інспекто-
ру):
а – з’ясувати перелік важливих елементів моделі;
b – визначити реальний стан елемента (характеристики надійності);
c – замінити в ІАБ-Р попередні значення на нові;
d – провести розрахунок з використанням моделі.
Відповідно неправильні дії будуть:
A – важливі елементи моделі не виявлені;
B – реальний стан елемента не з’ясовано;
C – не всі елементи замінені в ІАБ-Р (попередні значення) на нові;
D – розрахунок проведено з суттєвими помилками.
Рис. 5. Дерево помилок персоналу під час оцінок ризику
Дерево помилок представлене на рис. 5, розрахунок праворуч, імовірності помилко-
вих дій визначені на основі експертних оцінок як середні значення.
Отже, в такому варіанті зовнішня перевірка має сенс, хоча сумарна помилка має ві-
дносно велике значення.
AP = 0,1;
BP =0,2;
CP =0,05;
DP = 0,01.
Аварійні послідовності:
〉〈 abcDabCDaBCDA ,,, 4321 ,,, PPPP→ .
1P =0,1;
2P =9Е-5;
3P =3,6Е-5;
4P =0,00684.
Ймовірність помилки P∑ ≈0,12.
a
b
c
d
A
B
C
D C
D
D
ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2014, № 1 169
Моделювання контролю на вищих стадіях розвитку безпеки – стратегія ɵ 5S
Оцінимо ймовірність помилки (пропуску ризику) за стратегією РОП (рис. 2). По суті ця
процедура повинна називатися аудитом безпеки. Учасниками процесу регулювання (ауди-
ту) безпеки є лише відповідальні особи:
• об'єкт підвищеної небезпеки – суб’єкт підрозділу внутрішнього моніторингу;
• фірми аналізу ризику (підприємства – розробники документів);
• консалтингові фірми й/або інститут експертів;
• державні органи ліцензування експертів.
Завдання персоналу об'єкта підвищеної небезпеки полягає в тому, щоб не помили-
тися у виборі фірми аналізу ризику – відібрати компетентну у своїй галузі фірму. Для оці-
нки цієї помилки попередньо оцінимо існування таких фірм взагалі. За статистикою розви-
нутих країн імовірність тривалого існування на ринку послуг такої фірми дорівнює
( )1 kP− , де kP =0,001, (ймовірність відмивання грошей). Оскільки фірм десятки, ймовір-
ність помилки зменшується і становить рівень четвертого порядку. Оскільки існує кримі-
нальна відповідальність за законом, скоріше фірма знайде компетентного підрядника –
PΠ ≤ 95%, помилки розрахунків фірми дуже малі, бо працюють професіонали високої ква-
ліфікації, рівень імовірності помилки ( P ∼ 1Е-3), тобто загальна ймовірність помилки, має
мале значення – рівень знехтуваного ризику.
8. Висновки
Аудит техногенної безпеки майже повністю виявляє усі ризики, надає можливість обґрун-
тованого страхування, впровадження нових інформаційних технологій управління безпе-
кою, що створює умови зменшення ризику. Потрібно розробляти оптимальні або хоча б
адекватні стратегії державного контролю та доводити їх до суспільства відповідним на-
вчанням фахівців у закладах освіти. Функції управління і нагляду в управлінні безпекою
повинні відповідати державному устрою та формі власності. Сучасна стратегія державного
нагляду в Україні залишилася від загальнонародної (соціалістичної) форми власності: кон-
троль виробництва частими державними інспекціями. Такий контроль в умовах, що скла-
лися, майже не впливає на рівень ризику. Функції управління і нагляду в управлінні безпе-
кою повинні перейти до компетенції господаря небезпечного об’єкта й виконуватися за
його кошти спеціальними підприємствами. Така форма нагляду відповідає новій стратегії –
це аудит техногенної безпеки, який виконується за рахунок власника.
Що стосується оптимізації частоти контролю, то при нинішніх законодавчо встано-
влених методах оцінки безпеки на якісному рівні задача не має рішення взагалі. З цього
можна зробити дуже прості висновки: 1) некеровані процеси не можуть призвести до по-
ліпшення ситуації; 2) наука й освіта з безпеки мають великий борг перед суспільством (на-
родом) за невизначеність стратегій управління безпекою та недоведення сучасних норм,
правил, алгоритмів до суспільства.
Наведене визначення й опис функцій управління і нагляду повинні бути покладені в
основу галузевих методик внутрішнього моніторингу безпеки та державного нагляду в ри-
нкових умовах господарювання. Це узагальнений світовий досвід, який ми маємо впрова-
джувати в державі. Тільки за цих умов можливе рішення завдання більш високого порядку,
а саме дерегуляції безпеки на основі ринкових принципів саморегулювання.
170 ISSN 1028-9763. Математичні машини і системи, 2014, № 1
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Федерація роботодавців в Україні. 17.04.2013, 07:32 388 0. [Електронний ресурс]. – Режим дос-
тупу: http://ua.fru.org.ua.
2. Бєгун В.В. Щодо питань про сучасні методи регулювання безпеки / В.В. Бєгун, В.Ф. Гречанінов,
В.П. Клименко // Математичні машини і системи. – 2013. – № 4. – С. 135 – 146.
3. Кодекс цивільного захисту України. Законодавство України [Електронний ресурс]. – Режим дос-
тупу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/5403-17.
4. Бєгун В.В. Моніторинг безпеки на основі аналізу ймовірнісних структурно-логічних моделей
виробництва / В.В. Бєгун // Моделювання та інформаційні технології. – К.: ІПМЕ ім. Г.Є. Пухова,
2009. – Вип. 52. – С. 17 – 26.
5. Закон України від 18.01.2001 № 2245-III «Про об'єкти підвищеної небезпеки». Законодавство
України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2245-14.
6. Вероятностный анализ безопасности атомных станций / В.В. Бегун, О.В. Горбунов, И.Н. Каденко
[и др.]. – К.: Випол, 2000. – 558 с.
7. Закон України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяль-
ності». – 5.04.2007. – N 877-V.
8. Концептуальний підхід до управління ризиками надзвичайних ситуацій техногенного і природ-
ного характеру / Г.А. Хміль, Є.П. Буравльов [та ін.] // Екологія і ресурси: зб. наук. праць ІПНБ
РНБО. – Київ, 2007. – Спецвипуск. – С. 112.
9. Культура безпеки на ядерних об’єктах України: навч. посібник / В.В. Бєгун, С.В. Бєгун,
С.В. Широков [та ін.]. – К.: НТУУ «КПІ», 2009. – 363 с.
10. Модели и механизмы управления безопасностью [Электронный ресурс] / В.Н. Бурков,
Е.В. Грацианский, С.И. Дзюбко [и др.]. – Москва, 2001. – С. 140. – Режим доступа:
http://www.mtas.ru/ search/search_results.php?publication_id=1350.
11. Наказ МНС України «Про затвердження Тимчасової інструкції з перевірки і оцінки стану тех-
ногенної безпеки потенційно небезпечних об'єктів господарювання». – 1999. – № 39. – 05.02.
Стаття надійшла до редакції 24.01.2014
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-84343 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1028-9763 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T13:37:37Z |
| publishDate | 2014 |
| publisher | Інститут проблем математичних машин і систем НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Гречанінов, В.Ф. Бєгун, В.В. 2015-07-06T16:24:31Z 2015-07-06T16:24:31Z 2014 Функції управління і нагляду в ризик-орієнтованому підході до управління безпекою / В.Ф. Гречанінов, В.В. Бєгун // Математичні машини і системи. — 2014. — № 1. — С. 159-170. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 1028-9763 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/84343 004.047 У статті розглядаються сучасні проблеми регулювання безпеки в Україні. Описані функції управління й нагляду в управлінні безпекою в їх сучасному розумінні й ролі у процесах управління ризиками. Запропоновано нову стратегію і структуру державного нагляду на основі ризик-орієнтованого підходу. Оцінені ймовірності помилок контролю ризику за різними стратегіями державного контролю. В статье рассматриваются современные проблемы регулирования безопасности в Украине. Описаны функции управления и надзора в управлении безопасностью в их современном понимании и роли в процессах управления рисками. Предложены новая стратегия и структура государственного надзора на основе риск-ориентированного подхода. Оценены вероятности ошибок контроля риска по разным стратегиям государственного контроля. The article deals with the modern problems of safety regulation in Ukraine. The functions of management and supervision of safety management in the modern sense and their role in the risk management process are described. A new strategy and structure of state supervision on the risk-based approach is suggested. The probabilities of risk control errors under different strategies of governmental regulation are estimated. uk Інститут проблем математичних машин і систем НАН України Математичні машини і системи Моделювання і управління Функції управління і нагляду в ризик-орієнтованому підході до управління безпекою Функции управления и надзора в риск-ориентированном подходе к управлению безопасностью Management and supervision functions in the risk-based approach to safety management Article published earlier |
| spellingShingle | Функції управління і нагляду в ризик-орієнтованому підході до управління безпекою Гречанінов, В.Ф. Бєгун, В.В. Моделювання і управління |
| title | Функції управління і нагляду в ризик-орієнтованому підході до управління безпекою |
| title_alt | Функции управления и надзора в риск-ориентированном подходе к управлению безопасностью Management and supervision functions in the risk-based approach to safety management |
| title_full | Функції управління і нагляду в ризик-орієнтованому підході до управління безпекою |
| title_fullStr | Функції управління і нагляду в ризик-орієнтованому підході до управління безпекою |
| title_full_unstemmed | Функції управління і нагляду в ризик-орієнтованому підході до управління безпекою |
| title_short | Функції управління і нагляду в ризик-орієнтованому підході до управління безпекою |
| title_sort | функції управління і нагляду в ризик-орієнтованому підході до управління безпекою |
| topic | Моделювання і управління |
| topic_facet | Моделювання і управління |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/84343 |
| work_keys_str_mv | AT grečanínovvf funkcííupravlínnâínaglâduvrizikoríêntovanomupídhodídoupravlínnâbezpekoû AT bêgunvv funkcííupravlínnâínaglâduvrizikoríêntovanomupídhodídoupravlínnâbezpekoû AT grečanínovvf funkciiupravleniâinadzoravriskorientirovannompodhodekupravleniûbezopasnostʹû AT bêgunvv funkciiupravleniâinadzoravriskorientirovannompodhodekupravleniûbezopasnostʹû AT grečanínovvf managementandsupervisionfunctionsintheriskbasedapproachtosafetymanagement AT bêgunvv managementandsupervisionfunctionsintheriskbasedapproachtosafetymanagement |