Комплексне використання катіонної поверхнево-активної речовини для визначення залишкових кількостей міді на поверхнях
Встановлено можливiсть використання цетилпiридинiй хлориду для стабiлiзацiї колоїдно-хiмiчного стану розчинiв дiетилдитiокарбамату мiдi, змивання залишкових кiлькостей мiдi з аналiзованої поверхнi та як утворювача фази-колектора при концентруваннi. Показано рацiональне поєднання катiоноактивних мiце...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Доповіді НАН України |
|---|---|
| Datum: | 2012 |
| Hauptverfasser: | , , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2012
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/84366 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Комплексне використання катіонної поверхнево-активної речовини для визначення залишкових кількостей міді на поверхнях / М. Г. Щербина, О.В. Костюк, М.В. Iщенко, С.А. Кулiченко // Доповiдi Нацiональної академiї наук України. — 2012. — № 8. — С. 109-114. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859969295725887488 |
|---|---|
| author | Щербина, М.Г. Костюк, О.В. Іщенко, М.В. Куліченко, С.А. |
| author_facet | Щербина, М.Г. Костюк, О.В. Іщенко, М.В. Куліченко, С.А. |
| citation_txt | Комплексне використання катіонної поверхнево-активної речовини для визначення залишкових кількостей міді на поверхнях / М. Г. Щербина, О.В. Костюк, М.В. Iщенко, С.А. Кулiченко // Доповiдi Нацiональної академiї наук України. — 2012. — № 8. — С. 109-114. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Доповіді НАН України |
| description | Встановлено можливiсть використання цетилпiридинiй хлориду для стабiлiзацiї колоїдно-хiмiчного стану розчинiв дiетилдитiокарбамату мiдi, змивання залишкових кiлькостей мiдi з аналiзованої поверхнi та як утворювача фази-колектора при концентруваннi. Показано рацiональне поєднання катiоноактивних мiцелярних фаз iз спектрофотометричним, атомно-абсорбцiйним та кольориметричним методами детектування.
Розроблено гiбридну методику з попереднiм мiцелярно-екстракцiйним концентруванням у рiдку катiоноактивну фазу, що апробована при визначеннi залишкових кiлькостей мiдi на поверхнi ягiд винограду пiсля їх обробки фунгiцидом.
Изучено применение цетилпиридиний хлорида для стабилизации коллоидно-химического состояния растворов диэтилдитиокарбамата меди, смывания остаточных количеств меди с анализируемой поверхности и формирования фазы-коллектора при концентрировании. Показано рациональное сочетание катионоактивных мицеллярных фаз со спектроскопическим,
атомно-абсорбционным и цветометрическим методами детектирования. Разработанная
гибридная методика с предварительным мицеллярно-экстракционным концентрированием в жидкую катионоактивную фазу апробирована при определении остаточных количеств меди на поверхности ягод винограда после их обработки фунгицидом.
The application of cetylpyridinium chloride for the stabilization of the colloid-chemical state of
copper diethyldithiocarbamate solutions, the flushing of residual amounts of copper from the analyzed
surface, and the creation of a phase-collector is investigated. The rational combination of cationic
micellar phases with spectrophotometric, atomic absorption, and colorimetric detection is shown.
The hybrid technique with the previous micellar extraction preconcentrating into a liquid cationic
phase for the determination of residual amounts of copper on the grape surface after a fungicide
treatment is suggested.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:22:20Z |
| format | Article |
| fulltext |
УДК 543.2,542.61,661.185.1
© 2012
М. Г. Щербина, О. В. Костюк, М. В. Iщенко, С.А. Кулiченко
Комплексне використання катiонної
поверхнево-активної речовини для визначення
залишкових кiлькостей мiдi на поверхнях
(Представлено членом-кореспондентом НАН України В.М. Зайцевим)
Встановлено можливiсть використання цетилпiридинiй хлориду для стабiлiзацiї ко-
лоїдно-хiмiчного стану розчинiв дiетилдитiокарбамату мiдi, змивання залишкових кiль-
костей мiдi з аналiзованої поверхнi та як утворювача фази-колектора при концентру-
ваннi. Показано рацiональне поєднання катiоноактивних мiцелярних фаз iз спектрофо-
тометричним, атомно-абсорбцiйним та кольориметричним методами детектування.
Розроблено гiбридну методику з попереднiм мiцелярно-екстракцiйним концентруванням
у рiдку катiоноактивну фазу, що апробована при визначеннi залишкових кiлькостей мiдi
на поверхнi ягiд винограду пiсля їх обробки фунгiцидом.
Здатнiсть розчинiв неiонних поверхнево-активних речовин (ПАР) утворювати гетерофазнi
системи при температурi помутнiння застосовується в практицi аналiзу для вилучення та
роздiлення мiкрокомпонентiв [1]. Перспективнiсть використання неiонних мiцелярних фаз
у методах концентрування зумовлена досягненням високих коефiцiєнтiв концентрування та
легкiстю поєднання з фiзико-хiмiчними методами визначення. Однак необхiднiсть нагрiва-
ння розчинiв неiонних ПАР обмежує застосування таких систем при визначеннi лабiльних
субстратiв.
Альтернативою екстракцiї фазами неiонних ПАР виступають низькотемпературнi фа-
зовi переходи у розчинах iонних ПАР. Крiм дiї температури, фазове розшарування у роз-
чинах iонних ПАР стимулюють введенням електролiтiв та органiчних модифiкаторiв [2, 3].
Однак домiшки електролiтiв сприяють утворенню кристалiчних осадiв iонних ПАР вели-
кого об’єму, використання яких для цiлей концентрування є обмеженим. Серед дослiдже-
них органiчних модифiкаторiв найбiльш ефективною виявилась салiцилова кислота (H2Sal),
введення якої у розчини iонних ПАР сприяє формуванню компактних рiдких мiцелярних
фаз при кiмнатнiй температурi [4]. Такi фази технологiчно зручнi та забезпечують високi
параметри концентрування.
Мiдь є важливим бiоелементом, в органiзмi людини сприяє синтезу гемоглобiну i сполуч-
ної тканини, входить до складу багатьох ферментiв. Тому визначення вмiсту мiдi в об’єктах
довкiлля є традицiйно важливим аналiтичним завданням.
Визначення вмiсту мiдi зазвичай проводять спектрофотометрично у виглядi комплексу
з дiетилдитiокарбаматом (ДДТК); поширеними методами визначення мiдi є також атом-
на абсорбцiя [5] та кольорометрiя [6]. Останнiм часом для кiлькiсного кольорометрично-
го визначення мiкрокомпонентiв застосовують сканери та комп’ютернi програми обробки
зображень [7].
Мета нашого дослiдження — розробка гiбридних методик визначення мiдi з поперед-
нiм мiцелярно-екстракцiйним концентруванням у рiдкi катiоноактивнi фази цетилпiриди-
нiй хлориду (ЦПХ) з фотометричним, атомно-абсорбцiйним (ААС) та кольорометричним
варiантами детектування.
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2012, №8 109
Об’єкти та методи дослiдження. У ходi роботи використовували ЦПХ (“Merck”
з вмiстом основної речовини >99%), H2Sal, ДДТК квалiфiкацiї “ч. д. а.”; їх робочi розчини
готували з вiдповiдних точних наважок у дистильованiй водi. Робочий розчин мiдi з кон-
центрацiєю 15 мг/л отримували розчиненням перекристалiзованого CuSO4 · 5Н2О “ч. д. а.”
у пiдкисленому дистилятi. Точний вмiст мiдi у розчинi визначали титриметрично [8]. Роз-
чин HNO3 готували за фiксаналом.
Кислотнiсть розчинiв контролювали за допомогою pH-метра “pH 340” iз скляним
електродом ЕСЛ-43–07. Спектри поглинання розчинiв вимiрювали на спектрофотометрах
“СФ-46” та “КФК-3”. ААС визначення мiдi проводили на спектрометрi “Сатурн” (горюча
сумiш пропан-бутан-повiтря). Вимiрювання кольорометричних характеристик мiцелярних
екстрактiв здiйснювали за допомогою сканера “Mustek Scanner 1200 UB”. Отриманi мiцеляр-
нi екстракти переносили у спецiальну кювету (закрiплене на тонкому скельцi фторопластове
кiльце (D = 1,5 см)), помiщали в сканер та проводили сканування. Кiлькiсну оцiнку яскра-
востi каналiв кольору вiдсканованих мiцелярних екстрактiв визначали в програмi Adobe
Photoshop 7.0.
Умови вилучення та визначення залишкових кiлькостей мiдi на ягодах та плодах у ро-
ботi розробляли з використанням фунгiциду “Чемпiон” (∼77% дiючої речовини на основi
гiдроксиду мiдi; 30 г препарату розчиняють в 0,5 л води з подальшим розведенням до
8–10 л).
Методика мiцелярно-екстракцiйного концентрування. Воднi розчини ЦПХ, якi мiстили
необхiднi компоненти, помiщали в калiброванi мiрнi пробiрки об’ємом 10 мл, закрiплювали
в штативi, занурювали у водяну баню i нагрiвали до гомогенiзацiї. Потiм розчини охолод-
жували у воднiй (льодянiй) банi до повного фазового роздiлення та декантували водну
фазу.
Результати дослiдження та їх обговорення. При охолодженнi iндивiдуальних роз-
чинiв ЦПХ утворюється кристалiчний осад, об’єм якого зi збiльшенням вмiсту ПАР зростає.
Введення H2Sal у нейтральнi та слабокислi розчини ЦПХ приводить до утворення мало-
розчинного асоцiату салiцилат анiона з катiоном цетилпiридинiю. З iншого боку, введення
H2Sal у кислi розчини ЦПХ (pH 1) сприяє формуванню в системi компактних рiдких катiо-
ноактивних фаз при кiмнатнiй температурi. Такi фази забезпечують ефективне вилучення
субстратiв, високi коефiцiєнти концентрування i були використаннi у роботi для мiцелярної
екстракцiї комплексу Сu з ДДТК.
Мiдь з ДДТК в iнтервалi pH 1–12 дає малорозчиннi комплекси жовтого кольору iз
спiввiдношенням компонентiв Сu : ДДТК 1 : 2 [9]. Максимальний вихiд комплексу спосте-
рiгається при pH 1,0–3,5, що збiгається з умовами формування модифiкованої салiциловою
кислотою катiонної фази ЦПХ.
У ходi дослiдження було виявлено здатнiсть цетилпiридинiй хлориду стабiлiзувати ко-
лоїдо-хiмiчний стан розчинiв Сu — ДДТК. Встановлено, що стабiлiзуюча дiя катiонної ПАР
пояснюється гальмуванням агрегацiї нерозчинного у водi комплексу, що пiдтверджується
значним впливом порядку зливання на стан системи. Так, першочергове введення ЦПХ
у систему сприяє солюбiлiзацiї комплексу та запобiгає утворенню осаду. З iншого боку,
введення катiонної ПАР до утвореного осаду дiетилдитiокарбамату мiдi до стабiлiзацiї сис-
теми не призводить.
При взаємодiї Сu з ДДТК у присутностi ЦПХ спостерiгається утворення комплексу жов-
того кольору (λmax = 440 нм), спектри поглинання якого не змiнюються протягом кiлькох
годин (рис. 1). Максимум поглинання розчинiв Сu — ДДТК у присутностi ПАР узгоджуєть-
110 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2012, №8
Рис. 1. Спектри поглинання розведених мiцелярних екстрактiв комплексу Cu — ДДТК. CДДТК =
= 8 · 10
−5 моль/л; CЦПХ = 0,01 моль/л; CH2Sal
= 0,01 моль/л; CCu, моль/л: 5 · 10
−6 (1 ), 1 · 10
−5 (2 );
2 · 10
−5 (3 ); 4 · 10−5 (4 ); pH 1; l = 0,5 см; розчин порiвняння — холоста проба
ся з наведеними в лiтературi λmax комплексу в органiчних розчинниках [10]. Комплекс Сu —
ДДТК кiлькiсно переходить у катiонну мiцелярну фазу при одноразовiй екстракцiї.
На пiдставi отриманих даних розроблено методику визначення мiдi з попереднiм мiце-
лярно-екстракцiйним концентруванням з подальшим фотометричним, ААС або кольоро-
метричним детектуванням.
Методика визначення мiдi. У мiрнi пробiрки об’ємом 10 мл вносили 1 мл 0,1 моль/л
розчину ЦПХ, 2,5 мл 0,04 моль/л салiцилової кислоти, 1,0 мл 2 · 10−3 моль/л розчину
ДДТК, алiквотну частину аналiзованого розчину, встановлювали pH 1 HNO3, доводи-
ли до мiтки дистильованою водою та проводили мiцелярно-екстракцiйне концентрування.
Вмiст мiдi в отриманих екстрактах визначали вiдповiдним методом за градуювальним гра-
фiком.
Побудова градуювального графiка. У 6 мiрних пробiрок об’ємом 10 мл вносили всi не-
обхiднi компоненти в зазначених у методицi кiлькостях, додавали 0; 0,2; 0,4; 0,9; 1,7 та
2,5 мл робочого розчину мiдi з концентрацiєю 15 мг/л та проводили мiцелярно-екстракцiй-
не концентрування. При фотометричному та ААС детектуваннi отриманi мiцелярнi фази
об’ємом ∼ 0,5 мл розбавляли водою до 2,5 мл та проводили вiдповiднi вимiрювання.
При фотометричному детектуваннi вимiрювали свiтлопоглинання розведених екстрак-
тiв при λ = 440 нм у кюветi з l = 0,5 см; розчин порiвняння — холоста проба. При кольо-
рометричному визначеннi мiдi мiцелярнi екстракти переносили у кювету та вимiрювали їх
характеристики кольору за допомогою сканера при 150 dpi. Найбiльш чутливим до змiни
вмiсту мiдi виявився В-канал кольору екстракту. При цьому iз збiльшенням концентрацiї
Сu(II) яскравiсть В-каналу зменшується. Така залежнiсть найкраще описується експонен-
тою першого порядку типу: В = Y0 + A · exp(−C/t), де Y0, A, t — параметри регресiї, C —
концентрацiя визначуваного мiкрокомпонента. Зазвичай залежнiсть лiнеаризують у допо-
мiжних координатах ln(A/(В − Y0)) — C/t [7]. Розроблену методику було апробовано при
аналiзi модельних розчинiв з вiдомим вмiстом мiдi. Данi табл. 1 демонструють достатню
правильнiсть i точнiсть отриманих результатiв.
Незважаючи на широкий асортимент органiчних пестицидiв, мiдьвмiснi фунгiциди ши-
роко застосовуються у сiльському господарствi для боротьби з хворобами плодово-ягiдних
культур. Як правило, дiючою речовиною у таких препаратах є гiдроокис, хлорокис та суль-
фат мiдi. При вiдсутностi дощiв на плодах залишається певна кiлькiсть мiдi, яка викликає
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2012, №8 111
ряд захворювань. Тому монiторинг вмiсту мiдi на поверхнi овочiв та фруктiв є доцiльним.
Здатнiсть ПАР до змивання аналiту використали в роботi при визначеннi мiдi на поверхнi
винограду.
На прикладi фунгiциду “Чемпiон” у роботi дослiдили ефективнiсть змивання залишко-
вих кiлькостей мiдi з поверхнi ягiд рiзними елюентами (H2Sal, HNO3, ЦПХ, ЦПХ — H2Sal,
ЦПХ — HNO3, ЦПХ — ДДТК, ЦПХ — ДДТК–H2Sal або ЦПХ — ДДТК–H2Sal–НNO3).
Ступiнь змивання мiдi елюентом оцiнювали як спiввiдношення кiлькостi змитої мiдi до
кiлькостi мiдi на поверхнi ягоди.
Встановлено, що ступiнь змивання мiдi з поверхнi розчином H2Sal збiльшується iз змен-
шенням кислотностi i досягає максимуму при pH 6, що вiдповiдає умовам утворення са-
лiцилату мiдi, однак не збiгається з умовами формування катiонної фази та мiцелярної
екстракцiї комплексу Cu — ДДТК. З цих мiркувань дослiди по змиванню мiдi з поверхнi
винограду проводили при pH 1. Серед дослiджених елюентiв найкраще показав себе розчин
HNO3 — ЦПХ, який забезпечує практично кiлькiсне змивання мiдi (табл. 2).
Отриманi данi дозволили розробити методику визначення залишкових кiлькостей мiдi
на поверхнi плодово-ягiдних культур. Попередньо встановили, що фотометричному та ко-
льорометричному визначенню мiдi з ДДТК заважає вiсмут та 10-разовий надлишок залiза;
однак цi метали до складу фунгiцидiв на основi мiдi не входять.
З метою забезпечення максимального коефiцiєнта абсолютного концентрування було
оптимiзовано умови отримання рiдких катiоноактивних фаз з об’єму 50 мл. Встановлено,
що максимальне стиснення проби (K = 50) досягається з розчинiв з концентрацiєю ЦПХ
та H2Sal 0,005 моль/л.
Методика визначення мiдi на поверхнi плодово-ягiдних культур. Взяту для аналiзу
пробу (ягоди, плоди, листя) помiщали у мiрний стакан, додавали 50 мл сумiшi ЦПХ —
HNO3 з концентрацiями 0,005 моль/л та 0,1 моль/л вiдповiдно; систему перемiшують кiлька
Таблиця 1. Результати визначення мiдi у модельних розчинах
Введено Cu,
мг/кг
Знайдено Cu методами
спектрофотометрiї,
мг/кг; Sr
ААС, мг/кг;
Sr
кольорометрiї,
мг/кг; Sr
0,64 0,62 ± 0,04; 0,024 0,62 ± 0,05; 0,037 0,66± 0,03; 0,017
1,90 1,93 ± 0,06; 0,013 1,92 ± 0,04; 0,008 1,95± 0,05; 0,010
3,17 3,13 ± 0,05; 0,007 3,13 ± 0,06; 0,008 3,15± 0,04; 0,005
Пр и м i т ка. CДДТК = 2 · 10
−4 моль/л; CЦПХ = 0,01 моль/л; CH2Sal
= 0,01 моль/л: pH 1; n = 3, p = 0,95.
Таблиця 2. Ефективнiсть змивання мiдi з поверхнi винограду
Елюент Ступiнь змивання, %
H2Sal 55
HNO3 Не визн.∗
ЦПХ 50
ЦПХ–H2Sal 40
ЦПХ–HNO3 98
ЦПХ–ДДТК 40
ЦПХ–ДДТК–H2Sal 30
ЦПХ–ДДТК–H2Sal–НNO3 32
Пр и м i т ка. CДДТК = 2 · 10
4 моль/л; CЦПХ = 0,01 моль/л; CH2Sal
= 0,01 моль/л; pH 1; V =10 мл.
∗ Через вимушену змiну порядку зливання компонентiв отриманi мiцелярнi екстракти були каламутними.
112 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2012, №8
Таблиця 3. Результати визначення залишкових кiлькостей мiдi на поверхнi винограду
Нанесено Cu,
мг/кг
Знайдено Cu методами
спектрофотометрiї,
мг/кг; Sr
ААС, мг/кг;
Sr
кольорометрiї,
мг/кг; Sr
0,69 0,71 ± 0,04; 0,024 0,65 ± 0,09; 0,050 0,68± 0,03; 0,018
1,25 1,27 ± 0,06; 0,020 1,21 ± 0,07; 0,022 1,27± 0,04; 0,014
2,12 2,15 ± 0,09; 0,018 2,14 ± 0,05; 0,010 2,14± 0,06; 0,012
Пр и м i т ка. CДДТК = 2 · 10
−4 моль/л; CЦПХ = 0,01 моль/л; CH2Sal
= 0,01 моль/л; pH 1; n = 3; p = 0,95.
хвилин та видаляють пробу. До отриманого розчину додають 0,238 г H2Sal i 0,0017 г ДДТК
та перемiшують на мiшалцi при нагрiваннi до повного розчинення компонентiв. Розчин
поступово охолоджують до кiмнатної температури та пiсля фазового розшарування водну
фазу декантують. Визначення вмiсту мiдi в екстрактi проводять фотометричним, ААС або
кольорометричним методами.
Правильнiсть результатiв аналiзу перевiряли шляхом визначення залишкового вмiсту
мiдi на поверхнi ягiд винограду. Данi табл. 3 показують високу ефективнiсть змивання
та надiйнiсть визначення мiкрокомпонента. Межа виявлення (МВ) мiдi на поверхнi вино-
граду за розробленою методикою з фотометричним детектуванням становить 0,2 мг/кг.
У присутностi ЦПХ метрологiчнi характеристики ААС визначення мiдi покращуються, що
сприяє зниженню МВ до 0,01 мг/кг. Зменшення МВ при кольорометричному детектуваннi
до 0,005 мг/кг досягається за рахунок реалiзацiї в системi високих коефiцiєнтiв абсолютно-
го концентрування, оскiльки необхiдностi у розбавленнi мiцелярних екстрактiв немає. За
простотою i швидкiстю виконання та сукупнiстю метрологiчних характеристик методика
кольорометричного визначення мiдi з попереднiм мiцелярно-екстракцiйним концентруван-
ням є найкращою з розроблених.
Таким чином, нами показано одночасне використання катiонного ЦПХ для стабiлiзацiї
колоїдно-хiмiчного стану розчинiв малорозчинної аналiтичної форми, для змивання залиш-
кiв мiдi з поверхонь та як утворювача фази-колектора. Розроблено гiбридну методику ви-
значення мiдi з попереднiм мiцелярно-екстракцiйним концентруванням у рiдку мiцелярну
фазу з фотометричним, ААС та кольорометричним методами детектування.
1. Штыков С.Н. Химический анализ в нанореакторах: основные понятия и применение // Журн. ана-
лит. химии. – 2002. – 57, № 10. – С. 1018–1028.
2. Kolesnikova E.N., Glukhareva N.A. The influence of an electrolyte on micelle formation in aqueous solu-
tions of sodium monoalkyl sulfosuccinates // Rus. J. Phys. Chem. A. – 2009. – 83, No 12. – P. 2322–2324.
3. Roy B.K., Moulik S. P. Functions of hydrotropes (sodium salicylate, proline, pyrogallol, resorcinol and
urea) in solution with special reference to amphiphile behaviors // Colloid. and Surfaces A. – 2002. – 203,
No 1–3. – P. 155–166.
4. Kulichenko S. A., Starova V. S. Рhase separation in the sodium dodecylsulphate solutions in the presece of
salicylic acid // Chem. Pap. – 2010. – 64, No 1. – P. 98–105.
5. Blas O. J., Paz J. L.P., Méndez J. H. Indirect determination of diethyldithiocarbamate by atomic absorp-
tion spectrometry with continuous extraction: application to the determination of the fungicide ziram //
J. Anal. At. Spectrom. – 1990. – 5. – P. 693–696.
6. Иванов В.М., Кочелаева Г.А. Сорбционно-цветометрическое и тест-определение меди в водах //
Вестн. Моск. ун-та. Сер. 2. Химия. – 2001. – 42, № 2. – С. 103–105.
7. Дмитриенко С. Г., Апяри В.В., Свиридова О.А., Золотов Ю.А. Использование реакций диазотиро-
вания и азосочетания с участием пенополиуретана для определения нитрит-ионов с помощью спект-
роскопии диффузного отражения и цветометрических сканер-технологий // Там же. – 2004. – 45,
№ 2. – С. 131–138.
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2012, №8 113
8. Коростелев П.П. Приготовление стандартных растворов для химико-аналитических работ. – Москва:
Наука, 1964. – 400 с.
9. Подчайнова В.Н., Симонова Л.Н. Аналитическая химия меди. – Москва: Наука, 1990. – 279 с.
10. Лурье Ю.Ю. Справочник по аналитической химии. – Москва: Наука, 1989. – 448 с.
Надiйшло до редакцiї 20.01.2012Київський нацiональний унiверситет
iм. Тараса Шевченка
М.Г. Щербина, О.В. Костюк, Н. В. Ищенко, С.А. Куличенко
Комплексное применение катионного поверхностно-активного
вещества для определения остаточных количеств меди на
поверхностях
Изучено применение цетилпиридиний хлорида для стабилизации коллоидно-химического со-
стояния растворов диэтилдитиокарбамата меди, смывания остаточных количеств меди
с анализируемой поверхности и формирования фазы-коллектора при концентрировании. По-
казано рациональное сочетание катионоактивных мицеллярных фаз со спектроскопическим,
атомно-абсорбционным и цветометрическим методами детектирования. Разработанная
гибридная методика с предварительным мицеллярно-экстракционным концентрированием
в жидкую катионоактивную фазу апробирована при определении остаточных количеств
меди на поверхности ягод винограда после их обработки фунгицидом.
M.G. Shcherbyna, O.V. Kostyuk, M.V. Ishchenko, S.A. Kulichenko
Multipurpose use of cationic surfactant for the determination of copper
residual quantities on the surfaces
The application of cetylpyridinium chloride for the stabilization of the colloid-chemical state of
copper diethyldithiocarbamate solutions, the flushing of residual amounts of copper from the analyzed
surface, and the creation of a phase-collector is investigated. The rational combination of cationic
micellar phases with spectrophotometric, atomic absorption, and colorimetric detection is shown.
The hybrid technique with the previous micellar extraction preconcentrating into a liquid cationic
phase for the determination of residual amounts of copper on the grape surface after a fungicide
treatment is suggested.
114 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2012, №8
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-84366 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1025-6415 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:22:20Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Щербина, М.Г. Костюк, О.В. Іщенко, М.В. Куліченко, С.А. 2015-07-06T18:44:56Z 2015-07-06T18:44:56Z 2012 Комплексне використання катіонної поверхнево-активної речовини для визначення залишкових кількостей міді на поверхнях / М. Г. Щербина, О.В. Костюк, М.В. Iщенко, С.А. Кулiченко // Доповiдi Нацiональної академiї наук України. — 2012. — № 8. — С. 109-114. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 1025-6415 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/84366 543.2,542.61,661.185.1 Встановлено можливiсть використання цетилпiридинiй хлориду для стабiлiзацiї колоїдно-хiмiчного стану розчинiв дiетилдитiокарбамату мiдi, змивання залишкових кiлькостей мiдi з аналiзованої поверхнi та як утворювача фази-колектора при концентруваннi. Показано рацiональне поєднання катiоноактивних мiцелярних фаз iз спектрофотометричним, атомно-абсорбцiйним та кольориметричним методами детектування. Розроблено гiбридну методику з попереднiм мiцелярно-екстракцiйним концентруванням у рiдку катiоноактивну фазу, що апробована при визначеннi залишкових кiлькостей мiдi на поверхнi ягiд винограду пiсля їх обробки фунгiцидом. Изучено применение цетилпиридиний хлорида для стабилизации коллоидно-химического состояния растворов диэтилдитиокарбамата меди, смывания остаточных количеств меди с анализируемой поверхности и формирования фазы-коллектора при концентрировании. Показано рациональное сочетание катионоактивных мицеллярных фаз со спектроскопическим, атомно-абсорбционным и цветометрическим методами детектирования. Разработанная гибридная методика с предварительным мицеллярно-экстракционным концентрированием в жидкую катионоактивную фазу апробирована при определении остаточных количеств меди на поверхности ягод винограда после их обработки фунгицидом. The application of cetylpyridinium chloride for the stabilization of the colloid-chemical state of copper diethyldithiocarbamate solutions, the flushing of residual amounts of copper from the analyzed surface, and the creation of a phase-collector is investigated. The rational combination of cationic micellar phases with spectrophotometric, atomic absorption, and colorimetric detection is shown. The hybrid technique with the previous micellar extraction preconcentrating into a liquid cationic phase for the determination of residual amounts of copper on the grape surface after a fungicide treatment is suggested. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Доповіді НАН України Хімія Комплексне використання катіонної поверхнево-активної речовини для визначення залишкових кількостей міді на поверхнях Комплексное применение катионного поверхностно-активного вещества для определения остаточных количеств меди на поверхностях Multipurpose use of cationic surfactant for the determination of copper residual quantities on the surfaces Article published earlier |
| spellingShingle | Комплексне використання катіонної поверхнево-активної речовини для визначення залишкових кількостей міді на поверхнях Щербина, М.Г. Костюк, О.В. Іщенко, М.В. Куліченко, С.А. Хімія |
| title | Комплексне використання катіонної поверхнево-активної речовини для визначення залишкових кількостей міді на поверхнях |
| title_alt | Комплексное применение катионного поверхностно-активного вещества для определения остаточных количеств меди на поверхностях Multipurpose use of cationic surfactant for the determination of copper residual quantities on the surfaces |
| title_full | Комплексне використання катіонної поверхнево-активної речовини для визначення залишкових кількостей міді на поверхнях |
| title_fullStr | Комплексне використання катіонної поверхнево-активної речовини для визначення залишкових кількостей міді на поверхнях |
| title_full_unstemmed | Комплексне використання катіонної поверхнево-активної речовини для визначення залишкових кількостей міді на поверхнях |
| title_short | Комплексне використання катіонної поверхнево-активної речовини для визначення залишкових кількостей міді на поверхнях |
| title_sort | комплексне використання катіонної поверхнево-активної речовини для визначення залишкових кількостей міді на поверхнях |
| topic | Хімія |
| topic_facet | Хімія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/84366 |
| work_keys_str_mv | AT ŝerbinamg kompleksnevikoristannâkatíonnoípoverhnevoaktivnoírečovinidlâviznačennâzališkovihkílʹkosteimídínapoverhnâh AT kostûkov kompleksnevikoristannâkatíonnoípoverhnevoaktivnoírečovinidlâviznačennâzališkovihkílʹkosteimídínapoverhnâh AT íŝenkomv kompleksnevikoristannâkatíonnoípoverhnevoaktivnoírečovinidlâviznačennâzališkovihkílʹkosteimídínapoverhnâh AT kulíčenkosa kompleksnevikoristannâkatíonnoípoverhnevoaktivnoírečovinidlâviznačennâzališkovihkílʹkosteimídínapoverhnâh AT ŝerbinamg kompleksnoeprimeneniekationnogopoverhnostnoaktivnogoveŝestvadlâopredeleniâostatočnyhkoličestvmedinapoverhnostâh AT kostûkov kompleksnoeprimeneniekationnogopoverhnostnoaktivnogoveŝestvadlâopredeleniâostatočnyhkoličestvmedinapoverhnostâh AT íŝenkomv kompleksnoeprimeneniekationnogopoverhnostnoaktivnogoveŝestvadlâopredeleniâostatočnyhkoličestvmedinapoverhnostâh AT kulíčenkosa kompleksnoeprimeneniekationnogopoverhnostnoaktivnogoveŝestvadlâopredeleniâostatočnyhkoličestvmedinapoverhnostâh AT ŝerbinamg multipurposeuseofcationicsurfactantforthedeterminationofcopperresidualquantitiesonthesurfaces AT kostûkov multipurposeuseofcationicsurfactantforthedeterminationofcopperresidualquantitiesonthesurfaces AT íŝenkomv multipurposeuseofcationicsurfactantforthedeterminationofcopperresidualquantitiesonthesurfaces AT kulíčenkosa multipurposeuseofcationicsurfactantforthedeterminationofcopperresidualquantitiesonthesurfaces |