Пероксидна похідна монометакрилату епоксидної смоли ЕД-24

Запропоновано отримувати на основi епоксидної смоли ЕД-24 олiгомер, який одночасно мiстить пероксидну групу та метакрилатний фрагмент. Вивчено вплив природи та кiлькостi каталiзатора, спiввiдношення вихiдних речовин, природи розчинника та температури процесу на швидкiсть перебiгу реакцiї мiж мономет...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2012
Автори: Братичак, М.М., Яцишин, О.І.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2012
Назва видання:Доповіді НАН України
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/84622
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Пероксидна похідна монометакрилату епоксидної смоли ЕД-24 / М.М. Братичак, О.I. Яцишин // Доповiдi Нацiональної академiї наук України. — 2012. — № 10. — С. 119-124. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-84622
record_format dspace
spelling nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-846222025-02-23T17:56:18Z Пероксидна похідна монометакрилату епоксидної смоли ЕД-24 Пероксидная производная монометилметакрилата эпоксидной смолы ЭД-24 Рeroxy derivative of ED-24 epoxy resin monomethacrylate Братичак, М.М. Яцишин, О.І. Хімія Запропоновано отримувати на основi епоксидної смоли ЕД-24 олiгомер, який одночасно мiстить пероксидну групу та метакрилатний фрагмент. Вивчено вплив природи та кiлькостi каталiзатора, спiввiдношення вихiдних речовин, природи розчинника та температури процесу на швидкiсть перебiгу реакцiї мiж монометакрилатом епоксидної смоли ЕД-24 та трет-бутил-гiдропероксидом при 313, 323 й 333 К у присутностi 18-краун-6, ZnCl₂ та каталiтичної системи 18-краун-6 + ZnCl₂. Синтезовано та схарактеризовано пероксидну похiдну монометакрилату епоксидної смоли ЕД-24 (ППММАЕС). Показано на прикладi промислової смоли ЕД-22 можливiсть використання ППММАЕС як активного додатку для структурування полiмерної сумiшi у присутностi полiетиленполiамiну при 383, 403 i 423 К. Предложен метод получения на основе эпоксидной смолы ЭД-24 олигомера, который одно- временно содержит пероксидную группу и метакрилатный фрагмент. Изучено влияние природы та количества катализатора, соотношение исходных веществ, природы раство- рителя и температуры процесса на скорость протекания реакции между монометакрила- том эпоксидной смолы ЭД-24 и трет-бутил-гидропероксидом при 313, 323 и 333 К в при- сутствии 18-краун-6+ZnCl₂ и каталитической системы 18-краун-6+ZnCl₂. Синтезирова- на и охарактеризована пероксидная производная монометилметакрилата эпоксидной смо- лы ЭД-24 (ППММАЭС). Показана на примере промышленной смолы ЭД-22 возможность использования ППММАЭС как активного компонента для структурирования полимерной смеси в присутствии полиэтиленполиамина при 383, 403 и 423 К. The oligomer containing a peroxy group and a methacrylate fragment at the same time has been obtained on the basis of ED-24 epoxy resin. The effects of catalyst nature and amount, initial reagents ratio, solvent nature, and temperature on the reaction rate have been studied. The reaction between monomethacrylate of ED-24 epoxy resin and tert-butylhydroperoxide proceeds at 313, 323, and 333 K in the presence of 18-Crown-6, ZnCl₂, and the 18-Crown-6 + ZnCl₂ catalytic system. The peroxy derivative of ED-24 epoxy resin monomethacrylate (PDMMAER) has been synthesized, and its characteristics have been determined. Taking industrial resin ED-22, as an example, the possibility of the PDMMAER application as an active additive for the crosslinking of a polymer mixture in the presence of polyethylenepolyamine at 383, 403, and 423 K has been shown. 2012 Article Пероксидна похідна монометакрилату епоксидної смоли ЕД-24 / М.М. Братичак, О.I. Яцишин // Доповiдi Нацiональної академiї наук України. — 2012. — № 10. — С. 119-124. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 1025-6415 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/84622 678.643 uk Доповіді НАН України application/pdf Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Хімія
Хімія
spellingShingle Хімія
Хімія
Братичак, М.М.
Яцишин, О.І.
Пероксидна похідна монометакрилату епоксидної смоли ЕД-24
Доповіді НАН України
description Запропоновано отримувати на основi епоксидної смоли ЕД-24 олiгомер, який одночасно мiстить пероксидну групу та метакрилатний фрагмент. Вивчено вплив природи та кiлькостi каталiзатора, спiввiдношення вихiдних речовин, природи розчинника та температури процесу на швидкiсть перебiгу реакцiї мiж монометакрилатом епоксидної смоли ЕД-24 та трет-бутил-гiдропероксидом при 313, 323 й 333 К у присутностi 18-краун-6, ZnCl₂ та каталiтичної системи 18-краун-6 + ZnCl₂. Синтезовано та схарактеризовано пероксидну похiдну монометакрилату епоксидної смоли ЕД-24 (ППММАЕС). Показано на прикладi промислової смоли ЕД-22 можливiсть використання ППММАЕС як активного додатку для структурування полiмерної сумiшi у присутностi полiетиленполiамiну при 383, 403 i 423 К.
format Article
author Братичак, М.М.
Яцишин, О.І.
author_facet Братичак, М.М.
Яцишин, О.І.
author_sort Братичак, М.М.
title Пероксидна похідна монометакрилату епоксидної смоли ЕД-24
title_short Пероксидна похідна монометакрилату епоксидної смоли ЕД-24
title_full Пероксидна похідна монометакрилату епоксидної смоли ЕД-24
title_fullStr Пероксидна похідна монометакрилату епоксидної смоли ЕД-24
title_full_unstemmed Пероксидна похідна монометакрилату епоксидної смоли ЕД-24
title_sort пероксидна похідна монометакрилату епоксидної смоли ед-24
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate 2012
topic_facet Хімія
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/84622
citation_txt Пероксидна похідна монометакрилату епоксидної смоли ЕД-24 / М.М. Братичак, О.I. Яцишин // Доповiдi Нацiональної академiї наук України. — 2012. — № 10. — С. 119-124. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
series Доповіді НАН України
work_keys_str_mv AT bratičakmm peroksidnapohídnamonometakrilatuepoksidnoísmolied24
AT âcišinoí peroksidnapohídnamonometakrilatuepoksidnoísmolied24
AT bratičakmm peroksidnaâproizvodnaâmonometilmetakrilataépoksidnojsmolyéd24
AT âcišinoí peroksidnaâproizvodnaâmonometilmetakrilataépoksidnojsmolyéd24
AT bratičakmm reroxyderivativeofed24epoxyresinmonomethacrylate
AT âcišinoí reroxyderivativeofed24epoxyresinmonomethacrylate
first_indexed 2025-11-24T05:54:46Z
last_indexed 2025-11-24T05:54:46Z
_version_ 1849649986447343616
fulltext оповiдi НАЦIОНАЛЬНОЇ АКАДЕМIЇ НАУК УКРАЇНИ 10 • 2012 ХIМIЯ УДК 678.643 © 2012 М. М. Братичак, О. I. Яцишин Пероксидна похiдна монометакрилату епоксидної смоли ЕД-24 (Представлено членом-кореспондентом НАН України Ю.Ю. Керчею) Запропоновано отримувати на основi епоксидної смоли ЕД-24 олiгомер, який одночас- но мiстить пероксидну групу та метакрилатний фрагмент. Вивчено вплив приро- ди та кiлькостi каталiзатора, спiввiдношення вихiдних речовин, природи розчинни- ка та температури процесу на швидкiсть перебiгу реакцiї мiж монометакрилатом епоксидної смоли ЕД-24 та трет-бутил-гiдропероксидом при 313, 323 й 333 К у при- сутностi 18-краун-6, ZnCl2 та каталiтичної системи 18-краун-6 + ZnCl2. Синтезова- но та схарактеризовано пероксидну похiдну монометакрилату епоксидної смоли ЕД-24 (ППММАЕС). Показано на прикладi промислової смоли ЕД-22 можливiсть використан- ня ППММАЕС як активного додатку для структурування полiмерної сумiшi у присут- ностi полiетиленполiамiну при 383, 403 i 423 К. Олiгомери, що мiстять у своїй структурi рiзнi за природою функцiйнi групи, знаходять застосування як активнi додатки до полiмерних композицiйних матерiалiв [1] та як мак- роiнiцiатори [2]. З них на особливу увагу заслуговують сполуки, якi отримують на основi епоксидних смол. Присутнiсть у молекулi епоксидної смоли реакцiйної епоксидної групи дає змогу отримувати на її основi олiгомери з рiзноманiтними функцiйними групами. Так, при хiмiчнiй модифiкацiї епоксидних смол акриловими кислотами отримано олiгомери з кiнце- вими ненасиченими зв’язками та гiдроксильними групами [3]. При обробленнi епоксидних сполук гiдропероксидами отримано олiгомери з пероксидною та епоксидною групами [4, 5]. Хiмiчна модифiкацiя останнiх спиртами-таломерами, що мiстять атоми флуору, дозволяє синтезувати продукти, якi одночасно мiстять пероксидну i гiдроксильнi групи та атоми флуору [6, 7]. У роботi запропоновано отримувати на основi епоксидної смоли ЕД-24 олiгомер, який одночасно мiстить пероксидну групу та метакрилатний фрагмент за такою схемою: ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2012, №10 119 Пероксидну похiдну монометакрилату епоксидної смоли ЕД-24 (ППММАЕС) в науковiй лiтературi не описано. Синтез ППММАЕС проводили у двi стадiї. На першiй стадiї, згiдно з методикою [2], з урахуванням необхiдностi збереження вiльної епоксидної групи отримували мономета- крилат епоксидної смоли ЕД-24 (ММАЕС). Для цього в тригорлий реактор з механiчним перемiшуванням у середовищi iнертного газу завантажували 100 г епоксидної смоли ЕД-24 i 24,96 г МАК, розчинених у 250 мл толуолу. Як каталiзатор реакцiї використовували тет- рабутиламонiй йодистий в кiлькостi 5,36 г. Реакцiйну масу при 373 К витримувати впро- довж 1,5 год, охолоджували, переносили в дiлильну лiйку та вiдмивали каталiзатор во- дою. Верхнiй органiчний шар вакуумували до вiдгонки 3/4 об’єму розчинника. Надалi за- лишок висаджували петролейним етером i висушували при 313 К та залишковому тиску 133–266 Па до постiйної маси. Отриманий продукт характеризувався молекулярною масою (Mn) 375 г/моль та епоксидним числом (е. ч.) 10,8%. Синтезований таким чином ММАЕС надалi використовували для синтезу ППММАЕС. З метою встановлення умов перебiгу реакцiї мiж ММАЕС i трет-бутил-гiдроперокси- дом (ТБГП) вивчено вплив природи та кiлькостi каталiзатора, спiввiдношення вихiдних речовин, природи розчинника та температури процесу на швидкiсть проходження такої реакцiї. Взаємодiю ММАЕС з ТБГП вивчали в тригорлому реакторi з механiчною мiшал- кою, зворотним холодильником и термометром. У реактор помiщали ММАЕС, розчинник i ТБГП, нагрiвали з точнiстю ±0,1 К до певної температури та додавали воднi розчини каталiзаторiв: 18-краун-6, ZnCl2 i 18-краун-6+ZnCl2. Через певнi промiжки часу вiдбирали проби по 0,5 мл та визначали концентрацiю епоксидних груп [С]еп. гр (моль/л) за форму- лою, запропонованою ранiше [6]. Деякi результати дослiджень демонструють рис. 1 та табл. 1. Як видно з рис. 1, реакцiя мiж ТБГП та ММАЕС є реакцiєю другого порядку. З табл. 1 знаходимо, що каталiзаторами такої реакцiї можуть бути як 18-краун-6, ZnCl2, так i каталiтична сумiш, що складається з 18-краун-6 + ZnCl2. Реакцiйним середовищем може слугувати не тiльки 2-пропанол, а й толуен i 1,4-дiоксан. Перебiг такої реакцiї залежить вiд спiввiдношення реагуючих речо- вин, причому найбiльша швидкiсть реакцiї за вивчених умов спостерiгається за кiлькостi 120 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2012, №10 Рис. 1. Кiнетичнi анаморфози в координатах 1/С-t для реакцiї ММАЕС з ТБГП при 323 К у середовищi 2-пропанолу. Кiлькiсть ТБГП становила, моль: 0,5 (1 ), 1,0 (2 ), 2,0 (3 ) й 3,0 (4 ) у розрахунку на 1 г-екв. епок- сидної групи ММЕАС. Каталiтична система 18-краун-6: ZnCl2 дорiвнює 1 : 2 моль iз розрахунку ZnCl2 — 10% (мольн.) на 1 г-екв. епоксидної групи ММЕАС ТБГП 3,0 моль на 1 г-екв. ММАЕС (див. рис. 1; табл. 1). На швидкiсть перебiгу реакцiї має також вплив температура процесу i реакцiйне середовище. Швидкiсть реакцiї мiж ТБГП i ММАЕС у середовищi 2-пропанолу й толуену є практично однаковою i зменшується при використаннi як реакцiйне середовище 1,4-дiоксан. Iз пiдвищенням температури до 333 К спостерiгається значне пiдвищення швидкостi реакцiї. Подальше її пiдвищення дає змо- Таблиця 1. Ефективнi константи швидкостi реакцiї взаємодiї ТБГП з ММАЕС Кiлькiсть ТБГП, моль/(г-екв.) епоксидної групи ММАЕС Каталiзатор; кiлькiсть, %(мольн.)/(г-екв.) епоксидної групи Розчинник Температура реакцiї, K Kеф. · 10 4, л/(моль · с) 3,0 18-Краун-6; 10,0 2-Пропанол 323 6,34 ± 0,11 3,0 18-Краун-6; 20,0 2-Пропанол 323 7,58 ± 0,43 3,0 18-Краун-6; 30,0 2-Пропанол 323 8,66 ± 0,51 3,0 18-Краун-6; 40,0 2-Пропанол 323 7,47 ± 0,22 3,0 ZnCl2; 5,0 2-Пропанол 323 8,00 ± 0,36 3,0 ZnCl2; 10,0 2-Пропанол 323 12,50 ± 0,60 3,0 ZnCl2; 20,0 2-Пропанол 323 7,20 ± 0,80 3,0 ZnCl2; 30,0 2-Пропанол 323 4,10 ± 0,46 3,0 ZnCl2; 40,0 2-Пропанол 323 4,30 ± 0,36 3,0 18-Краун-6 + ZnCl2; 3,33+10,0 2-Пропанол 323 5,60 ± 0,30 3,0 18-Краун-6 + ZnCl2; 5,0+10,0 2-Пропанол 323 9,13 ± 0,56 3,0 18-Краун-6 + ZnCl2; 10,0+10,0 2-Пропанол 323 5,06 ± 0,21 1,0 18-Краун-6 + ZnCl2; 5,0+10,0 2-Пропанол 323 1,90 ± 0,65 2,0 18-Краун-6 + ZnCl2; 5,0+10,0 2-Пропанол 323 3,10 ± 0,43 3,0 18-Краун-6 + ZnCl2; 5,0+10,0 Толуен 323 9,80 ± 0,11 3,0 18-Краун-6 + ZnCl2; 5,0+10,0 1,4-Дiоксан 323 5,60 ± 0,21 3,0 18-Краун-6 + ZnCl2; 5,0+10,0 2-Пропанол 313 5,20 ± 0,26 3,0 18-Краун-6 + ZnCl2; 5,0+10,0 2-Пропанол 333 51,0 ± 0,14 Пр и м i т ка: 18-Краун-6 використовували у виглядi 25%-го водного розчину, ZnCl2 — у виглядi 20%-го водного розчину. ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2012, №10 121 гу надалi збiльшувати ефективну константу швидкостi реакцiї ТБГП з ММАЕС, але при цьому має мiсце побiчна реакцiя, а саме, розклад утвореного продукту за пероксидними групами утвореного ППММАЕС. Оброблення отриманих результатiв в аренiусовських ко- ординатах дозволило визначити енергiю активацiї реакцiї ТБГП з ММАЕС, яка становить 96,0 кДж/моль. ППММАЕС синтезували в тригорлому реакторi у середовищi iнертного газу, виходя- чи iз 100 г ММАЕС i 71,09 г ТБГП, розчинених у 350 мл 2-пропанолу, 3,28 г 18-краун-6 у виглядi 25%-го водного розчину та 3,39 г ZnCl2 у виглядi 20%-го водного розчину. Сумiш при перемiшуваннi та нагрiваннi до 333 К витримували 5 год, охолоджували до кiмнатної температури i переносили в дiлильну лiйку, додавали 350 мл толуолу, вимивали каталiзатор i вакуумували при 313 К до 1/3 об’єму вiд початкової кiлькостi. Залишок виливали у пе- тролейний етер. Отриманий продукт (ППММАЕС) висушували спочатку на повiтрi, а по- тiм у вакуум-сушильнiй шафi при 303 К до постiйної маси. Отримано 146 г (вихiд 85,4%) ППММАЕС, розчинного у бiльшостi органiчних розчинниках. Продукт характеризувався Mn 465 г/моль, активним киснем 2,3% та не мiстив епоксидних груп. Структуру синтезованого продукту було пiдтверджено IЧ спектроскопiчними дослiд- женнями. У синтезованому ППММАЕС у порiвняннi з ММАЕС при 895 см−1 знайдено смугу поглинання, яка вiдповiдає валентним коливанням — O−O-зв’язку. При цьому в син- тезованому олiгомерi вiдсутня смуга поглинання при 912 см−1, на що вказує вiдсутнiсть вiльних епоксидних груп, якi за наведеною вище реакцiєю замiщенi на пероксиднi фра- гменти. Присутнiсть метакрилатного фрагмента в молекулi ППММАЕС доказана смугою поглинання при 1620 см−1, що вiдповiдає подвiйному зв’язку, та при 1720 см−1, яка харак- терна для валентних коливань групи >C=O в естерах. Синтезований ППММАЕС вивчено як активний компонент епоксиолiгоестеракрилатної сумiшi на основi епоксидної смоли ЕД-22 та олiгоестеракрилату ТГМ-3. Для цього були приготовленi три сумiшi, якi мiстили: 90 м. ч. епоксидної смоли ЕД-22 та 10 м. ч. олi- гоестеракрилату ТГМ-3 (композицiя I), 90 м. ч. смоли ЕД-22, 10 м. ч. ТГМ-3 та 10 м. ч. синтезованого ППММАЕС (композицiя II) та композицiя III, що мiстила 90 м. ч. смоли ЕД-22 i 10 м. ч. ППММАЕС. Затвердником усiх композицiй слугував полiетиленполiамiн у кiлькостi 14 м. ч. Процес структурування сумiшей проходив ступiнчасто: спочатку при кiмнатнiй темпе- ратурi впродовж 24 год, а потiм при 383, 403 й 423 К впродовж 75 хв. Контроль за структур- ними змiнами проводили з урахуванням змiни гель-фракцiї (G) та твердостi (T ) отриманих плiвок. Деякi отриманi результати демонструє рис. 2. З рисунку видно, що найкращi ре- зультати отримано при структуруваннi композицiї III, яка складається тiльки iз епоксидної смоли ЕД-22 i синтезованого ППММАЕС. Пiдвищення температури процесу структурува- ння до 403 К приводить до отримання в композицiї III за 75 хв гель-фракцiї 96,2% при твердостi плiвок 0,61 в. о. Для порiвняння, у випадку композицiї I кiлькiсть гель-фракцiї становить 83,3% при твердостi 0,43 в. о. Композицiя II при 403 К мiстить: вмiст гель-фрак- цiї — 95,2%, твердiсть плiвок — 0,45 в. о. Пiдвищення температури до 423 К призводить до невеликого зменшення вмiсту гель-фракцiї в композицiї III (92%) при збереженнi твердостi плiвок (0,57 в. о.), що викликано швидким розкладом пероксидних груп у ППММАЕС при температурi 423 К. Таким чином, отриманi результати пiдтверджують можливiсть використання синтезова- ного ППММАЕС як реакцiйноздатного компонента при структуруваннi промислових епок- сидних смол. 122 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2012, №10 Рис. 2. Залежнiсть вмiсту гель-фракцiї (а) та твердостi плiвок за приладом М-3 (б ) вiд тривалостi струк- турування при 383 К для композицiй I (1, 1 ′), II (2, 2 ′) й III (3, 3 ′) 1. Братичак М.М., Червiнський Т. I., Яцишин О. I. Пероксиднi олiгомери на основi цiанурової епоксид- ної смоли // Доп. НАН України. – 2010. – № 8. – С. 137–141. 2. Voronov S., Samaryk V. Heterofunctional oligoperoxides on the interface // Chem. and Chem. Technol. – 2007. – 1, No 1. – P. 1–13. 3. Habib F., Bajpai M. UV Curable Heat Resistant Epoxy Acrylate Coatings // Ibid. – 2010. – 4, No 3. – P. 205–216. 4. Братичак М.М., Червiнський Т. I., Гагiн М.Б. та iн. Хiмiчна модифiкацiя епоксидних смол гiдро- пероксидами в присутностi каталiтичної системи 18-краун-6+ZnCl2 // Укр. хiм. журн. – 2005. – 71, № 5. – С. 50–54. 5. Братичак М.М., Носова Н.Г., Червiнський Т. I. Модифiкацiя поверхнi скла епоксиолiгомерними су- мiшами, якi мiстять пероксидну похiдну епоксидної смоли ЕД-20 // Доп. НАН України. – 2006. – № 9. – С. 140–145. 6. Братичак М.М., Шуст О.В., Астахова О.Т., Ягупольський Ю.Л. Хiмiчна модифiкацiя епоксидних смол флуорвмiсними спиртами-таломерами // Укр. хiм. журн. – 2010. – 76, № 8. – С. 116–120. 7. Bratychak M., Chervinskyy T., Shust O., Shyshchak O. Chemical Modification of ED – 24 Epoxy Resin Peroxy Derivative by C9H4F16O Fluorine – Containing Alcohol-Telomer // Chem. and Chem. Technol. – 2010. – 4, No 2. – P. 125–130. Надiйшло до редакцiї 05.03.2012Нацiональний унiверситет “Львiвська полiтехнiка” М.Н. Братычак, О.И. Яцышин Пероксидная производная монометилметакрилата эпоксидной смолы ЭД-24 Предложен метод получения на основе эпоксидной смолы ЭД-24 олигомера, который одно- временно содержит пероксидную группу и метакрилатный фрагмент. Изучено влияние природы та количества катализатора, соотношение исходных веществ, природы раство- рителя и температуры процесса на скорость протекания реакции между монометакрила- том эпоксидной смолы ЭД-24 и трет-бутил-гидропероксидом при 313, 323 и 333 К в при- сутствии 18-краун-6+ZnCl2 и каталитической системы 18-краун-6+ZnCl2. Синтезирова- на и охарактеризована пероксидная производная монометилметакрилата эпоксидной смо- лы ЭД-24 (ППММАЭС). Показана на примере промышленной смолы ЭД-22 возможность использования ППММАЭС как активного компонента для структурирования полимерной смеси в присутствии полиэтиленполиамина при 383, 403 и 423 К. ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2012, №10 123 М.М. Bratychak, О. I. Iatsyshyn Рeroxy derivative of ED-24 epoxy resin monomethacrylate The oligomer containing a peroxy group and a methacrylate fragment at the same time has been obtained on the basis of ED-24 epoxy resin. The effects of catalyst nature and amount, initial reagents ratio, solvent nature, and temperature on the reaction rate have been studied. The reaction between monomethacrylate of ED-24 epoxy resin and tert-butylhydroperoxide proceeds at 313, 323, and 333 K in the presence of 18-Crown-6, ZnCl2, and the 18-Crown-6 + ZnCl2 catalytic system. The peroxy derivative of ED-24 epoxy resin monomethacrylate (PDMMAER) has been synthesized, and its characteristics have been determined. Taking industrial resin ED-22, as an example, the possibility of the PDMMAER application as an active additive for the crosslinking of a polymer mixture in the presence of polyethylenepolyamine at 383, 403, and 423 K has been shown. 124 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2012, №10