Математичне моделювання складних теплових об’єктів

Розглянуті питання створення математичної моделі для скловарної печі, як складного теплового об`єкта, визначені граничні умови для неї. Всі дані, що використані при розрахунку та побудові температурних полів, були отримані емпіричним шляхом. У подальшому така модель може бути використана для виведен...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Компьютерная математика
Date:2011
Main Authors: Лазебна, Т.О., Ситніков, О.В., Бобонич, І.С., Савченко, О.П.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України 2011
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/84656
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Математичне моделювання складних теплових об’єктів / Т.О. Лазебна, О.В. Ситніков, І.С. Бобонич, О.П. Савченко // Компьютерная математика: сб. науч. тр. — 2011. — № 2. — С. 30-35. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-84656
record_format dspace
spelling Лазебна, Т.О.
Ситніков, О.В.
Бобонич, І.С.
Савченко, О.П.
2015-07-11T20:19:07Z
2015-07-11T20:19:07Z
2011
Математичне моделювання складних теплових об’єктів / Т.О. Лазебна, О.В. Ситніков, І.С. Бобонич, О.П. Савченко // Компьютерная математика: сб. науч. тр. — 2011. — № 2. — С. 30-35. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.
ХХХХ-0003
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/84656
66-997
Розглянуті питання створення математичної моделі для скловарної печі, як складного теплового об`єкта, визначені граничні умови для неї. Всі дані, що використані при розрахунку та побудові температурних полів, були отримані емпіричним шляхом. У подальшому така модель може бути використана для виведення передатної функції об`єкта керування, а також при розробці системи керування технологічним процесом.
Рассмотрены вопросы построения математической модели для стекловаренной печи, как сложного теплового объекта, вычислены граничные условия. Все данные, которые использовались при расчетах и построении температурних полей, были получены эмпирическим путем. В дальнейшем полученная модель может быть использована для выведения передаточной функции объекта управления, а также для разработки системы управления технологическим процессом.
The problems of mathematical model construction for a glass-melting furnace as a complex thermal object are considered; boundary conditions are calculated. All used in calculations data and thermal field construction are empirically derived. Further, the model obtained can be applied to determination of control object transfer function and for technological process control system design.
uk
Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України
Компьютерная математика
Математическое моделирование
Математичне моделювання складних теплових об’єктів
Математическое моделирование сложных тепловых объектов
Mathematical modeling of complex thermal objects
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Математичне моделювання складних теплових об’єктів
spellingShingle Математичне моделювання складних теплових об’єктів
Лазебна, Т.О.
Ситніков, О.В.
Бобонич, І.С.
Савченко, О.П.
Математическое моделирование
title_short Математичне моделювання складних теплових об’єктів
title_full Математичне моделювання складних теплових об’єктів
title_fullStr Математичне моделювання складних теплових об’єктів
title_full_unstemmed Математичне моделювання складних теплових об’єктів
title_sort математичне моделювання складних теплових об’єктів
author Лазебна, Т.О.
Ситніков, О.В.
Бобонич, І.С.
Савченко, О.П.
author_facet Лазебна, Т.О.
Ситніков, О.В.
Бобонич, І.С.
Савченко, О.П.
topic Математическое моделирование
topic_facet Математическое моделирование
publishDate 2011
language Ukrainian
container_title Компьютерная математика
publisher Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України
format Article
title_alt Математическое моделирование сложных тепловых объектов
Mathematical modeling of complex thermal objects
description Розглянуті питання створення математичної моделі для скловарної печі, як складного теплового об`єкта, визначені граничні умови для неї. Всі дані, що використані при розрахунку та побудові температурних полів, були отримані емпіричним шляхом. У подальшому така модель може бути використана для виведення передатної функції об`єкта керування, а також при розробці системи керування технологічним процесом. Рассмотрены вопросы построения математической модели для стекловаренной печи, как сложного теплового объекта, вычислены граничные условия. Все данные, которые использовались при расчетах и построении температурних полей, были получены эмпирическим путем. В дальнейшем полученная модель может быть использована для выведения передаточной функции объекта управления, а также для разработки системы управления технологическим процессом. The problems of mathematical model construction for a glass-melting furnace as a complex thermal object are considered; boundary conditions are calculated. All used in calculations data and thermal field construction are empirically derived. Further, the model obtained can be applied to determination of control object transfer function and for technological process control system design.
issn ХХХХ-0003
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/84656
citation_txt Математичне моделювання складних теплових об’єктів / Т.О. Лазебна, О.В. Ситніков, І.С. Бобонич, О.П. Савченко // Компьютерная математика: сб. науч. тр. — 2011. — № 2. — С. 30-35. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT lazebnato matematičnemodelûvannâskladnihteplovihobêktív
AT sitníkovov matematičnemodelûvannâskladnihteplovihobêktív
AT boboničís matematičnemodelûvannâskladnihteplovihobêktív
AT savčenkoop matematičnemodelûvannâskladnihteplovihobêktív
AT lazebnato matematičeskoemodelirovaniesložnyhteplovyhobʺektov
AT sitníkovov matematičeskoemodelirovaniesložnyhteplovyhobʺektov
AT boboničís matematičeskoemodelirovaniesložnyhteplovyhobʺektov
AT savčenkoop matematičeskoemodelirovaniesložnyhteplovyhobʺektov
AT lazebnato mathematicalmodelingofcomplexthermalobjects
AT sitníkovov mathematicalmodelingofcomplexthermalobjects
AT boboničís mathematicalmodelingofcomplexthermalobjects
AT savčenkoop mathematicalmodelingofcomplexthermalobjects
first_indexed 2025-11-25T23:32:45Z
last_indexed 2025-11-25T23:32:45Z
_version_ 1850583163531689984
fulltext 30 Компьютерная математика. 2011, № 2 Розглянуті питання створення математичної моделі для скловар- ної печі, як складного теплового об`єкта, визначені граничні умови для неї. Всі дані, що використані при розрахунку та побудові темпе- ратурних полів, були отримані емпіричним шляхом. У подальшому така модель може бути викорис- тана для виведення передатної функції об`єкта керування, а та- кож при розробці системи керування технологічним процесом. © Т.О. Лазебна, О.В. Ситніков, І.С. Бобонич, О.П. Савченко, 2011 УДК 66-997 Т.О. ЛАЗЕБНА, О.В. СИТНІКОВ, І.С. БОБОНИЧ, О.П. САВЧЕНКО МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ СКЛАДНИХ ТЕПЛОВИХ ОБ`ЄКТІВ Вступ. Питання створення математичних моделей досить широко стоїть у промисло- вості. Правильно побудована модель з урахуванням усіх вхідних та вихідних параметрів дозволяє значно спростити задачу створення системи керування, що в свою чергу є однією з основних задач побудови систем автоматичного керування. У даній статті, як тепловий об’єкт буде розглядатися скловарна піч ванного типу. Слід зазначити, що процес виготовлення скломаси досить енергомісткий і потребує великих затрат пального. Як пальне в скло- варній промисловості використовується при- родний газ, ціни на який досить високі та потребують економічних затрат. Слід ретель- но підходити до процесу моделювання тому, що навіть 0,1 % економії для виробництва буде суттєвим прибутком. Постановка задачі. В основу побудови математичної моделі покладені взаємозв’я- зані рівняння внутрішнього та зовнішнього теплообміну в робочому просторі ванни печі. Температурні режими скломаси будуть відображати шукану математичну модель. Основною задачею моделювання стоїть вирі- шення системи рівнянь власного випромі- нювання (за законом Стефана – Больцмана [1]), горіння, теплообміну в робочому просторі та внутрішнього теплобміну. Також необхідно визначити граничні умо- ви процесу. Система алгебраїчних рівнянь отримується з рівнянь балансу результуючих та ефективних поверхонь (кладка печі, Компьютерная математика. 2011, № 2 31 поверхня дзеркала скломаси) та середовищ (газ, скломаса). З іншого боку ванна печі являє собою об’єкт з розподіленими параметрами, що описується диференціальним рівнянням теплопровідності Фур’є, з гранич- ними умовами 3-го роду на внутрішній поверхні ванни при контакті «газ- кладка», ідеального теплового потоку на внутрішній поверхні ванни при контакті «скломаса-кладка» (фактично граничними умовами 4-го роду [2]) та 2- го роду на зовнішній. Граничні умови на зовні обумовлені відсутністю обміну тепла з навколишнім середовищем, тобто розглядається умова ідеальної теплоізоляції. Граничні умови ідеального теплового потоку на внутрішній поверхні ванни при контакті «скломаса-кладка» будуть мати вигляд ск кл=0 =0 ск кл ск кл =0 =0 = , = . Х Х Х Х T T T T х х    ∂ ∂−λ −λ ∂ ∂ Граничні умови 3-го роду на внутрішній поверхні ванни при контакті «газ- кладка» будуть ( )кл кл 0 г кл =0 =0 = . Х Х T T T х ∂−λ −α − ∂ Граничні умови 2-го роду на зовнішній поверхні будуть кл = = 0. Х T х δ ∂ ∂ У наведених граничних умовах Тск, Ткл, Тг – температура скломаси, поверхні кладки та газу відповідно. ск кл, λ λ – коефіцієнт теплопровідності скломаси та кладки; 0α – коефіцієнт тепловіддачі (теплообміну) від теплоносія до стінки. Зрозуміло, що під теплоносієм розглядається газ. Рівняння теплопровідності Фур’є має вигляд TT T y Tx z C V x y z t  ∂∂ ∂   ∂ λ∂ λ ∂ λ    ∂ ∂∂ ∂     + + = ρ ∂ ∂ ∂ ∂ , (1) де х, у, z – координати уздовж осей, направлених відповідно по глибині шару шихти, по ширині печі і в напрямку подовжньої осі. Проте вирішення тривимірного рівняння (1) пов'язане з великими труднощами. Водночас без збитку для точності розрахунку завдання можна спростити. Експериментальні дослідження показали, що сальдо-потоки на скломасу з боку полум'яного простору трохи змінюються уздовж ширини печі. У першому наближенні можна вважати, що зміна сальдо-потоків по ширині печі Т.О. ЛАЗЕБНА, О.В. СИТНІКОВ, І.С. БОБОНИЧ, О.П. САВЧЕНКО 32 Компьютерная математика. 2011, № 2 не перевищує 10 %, тобто теплоперенос у поперечному перетині печі малий. Це означає, що в правій частині рівняння другий член на порядок менше, ніж сума решти членів, і ним можна нехтувати. Якщо рухома координата, зв'язана з рушійною у напрямку осі z шихтою, z – нерухома координата, V – швидкість руху шихти, тоді можна записати .z z Vt= + (2) Враховуючи вищезазначене рівняння теплопровідності в рухомих коорди- натах можна записати у вигляді . T T Tx z C x z t ∂ ∂   ∂ λ ∂ λ    ∂′∂ ∂   + = ρ ′∂ ∂ ∂ (3) Відповідно температура Т в шарі шихти є функцією координат і часу ( , ( , ), )T f x z z t t′= . Задача створення моделі формується у вигляді двовимірного рівняння теплопровідності 2 2 2 2x z T T T a a V x z z ∂ ∂ ∂+ = ∂ ∂ ∂ , (4) де ax, az – коефіцієнти температуропровідності за відповідними осями х та z і відповідно дорівнюють a C λ= ρ . Розглянемо теплоперенесення вздовж осей х та z направлених відповідно по глибині шару скломаси й уздовж подовжньої осі печі. Висота робочого шару скломаси складає 0,63 м, а протяжність робочого шару скломаси складає 12,8 м, перепад температури однаковий, тобто теплопередача уздовж осі х, принаймні в 20 разів інтенсивніше, ніж уздовж осі z. Тому величиною z можна нехтувати і рівняння (4) приймає вигляд 2 2x T T a V x z ∂ ∂= ∂ ∂ . (5) Таким чином рівняння (1) зведено до одновимірного і роль часу відіграє координата z. Для подальших розрахунків вводимо параметр h, що визначає глибину шару скломаси, вимірюється від верхнього рівня до дна печі. Помилковим було дослідження не шару робочого матеріалу (скломаси, шихти), а глибини ванни, тому що під час руху скломаси в деяких ділянках значення h може змінюватись. Звідси можна зробити висновок, що h не є константою. Розглянемо регулярний тепловий режим при нагріві прямокутної області [3] з граничними умовами 2-го роду при контакті «газ-скломаса» у вигляді cк cк ср( )q h l dt c hldT+ = ρ , (6) де cк cк ср, , c Tρ – теплоємність скломаси, густина, середня температура в МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ СКЛАДНИХ ТЕПЛОВИХ ОБ’ЄКТІВ Компьютерная математика. 2011, № 2 33 розглядуваній прямокутній області, l – значення координати по осі у, відображає другу розмірну величину для прямокутника (довжину або ширину, в залежності від того чим є h). Отримаємо ср cк cк ( ) . dT q h l dt c hl += ρ Швидкість нагріву V може бути знайдена із диференціального рівняння балансу енергії (6) ср cк cк cк cк 1 , так як , то . T aq a V a dt h c c λ= = = = λ ρ λ ρ У регулярному режимі, в довільний момент часу ср oT T Vt= + , (7) де Т0 – початкова температура. Граничні умови контакту «газ-скломаса» cк cк =0 cк cк = ( , ) = 0, ( , ) = . Х Х h T x t х T x t q х ∂−λ ∂  ∂−λ  ∂ λ (8) Відповідно для координати у граничні умови писати немає сенсу, враховуючи (5). У регулярному температурному режимі вигляд розв’язку рівняння теплопровідності (5) визначається у вигляді суми лінійної функції часу та квадратичної функцїї координат, виходячи з результатів виводу граничних умов (8), маємо 2 ( , ) q x T x t Vt b h = + + λ , (9) де b – це деяка постійна, що потребує обрахунку. З іншого боку розглядаючи результат (9) випливає, що Тср може бути обраховано як 2 ср 1 ( , ) s q x T T x t ds Vt ds b S S h = = + + λ∫∫ ∫∫ , (10) де s – площина за якою ведеться інтегрування, S – її значення. Обраховуємо значення b за (7) та (10) 2 0 . q x b T ds S h = − λ ∫∫ (11) У результаті обрахунку (11) і послідовно інтегруючи, за умови S hl= (як площа прямокутної області), отримаємо Т.О. ЛАЗЕБНА, О.В. СИТНІКОВ, І.С. БОБОНИЧ, О.П. САВЧЕНКО 34 Компьютерная математика. 2011, № 2 0 0 ( 3) 1 3 3 q h q h b T T + = − + = − λ λ  . (12) Підставляємо отримане значення b в (10) 2 cк 0 ( 3) ( , ) 3 q x q h T x t Vt ds T S h += + + − λ λ∫∫ . Урахувавши, що , aq V h = λ і значення інтегрування під час отримання b, температура буде обраховуватися наступним чином: 2 cк 0 ( 3) ( , ) 3 aqt qx q h T x t T h h +− = + − λ λ λ або після спрощень 2 cк 0 2 1 1 ( , ) 3 qh at x T x t T h h h    − = + − −     λ     . (13) Для подальшого розв’язку поставленої задачі необхідно розглядати скломасу як необмежену пластину товщиною h. З рівняння (13) випливає, що Тск(x, t) одновимірна задача теплопровідності в регулярному режимі для пластини h. Повний вираз для Тск(x, t) на всій довжині нестаціонарного процесу [1, 4] приймає вигляд cк 0( , )T x t T− = 2 2 (2 1)1 2 2 1 3 ( 1) (2 1) 1 4 cos 3 (2 1) 2 n atn h n qh at h n x e h h n h − π   +∞ −        =  + − − π  = − + −   λ − π    ∑ . (14) Висновок. Внаслідок проведеної роботи була виведена математична модель (14) для регенеративної скловарної печі ванного типу, як складного теплового об’єкта. Дана модель у подальшому буде використана для виведення передатної функції об’єкта керування, розрахунку температурного поля скломаси, створення системи автоматизації керування технологічним процесом. Т.А. Лазебная, А.В. Ситников, И.С. Бобонич, О.П. Савченко МАТЕМАТИЧЕСКОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ СЛОЖНЫХ ТЕПЛОВЫХ ОБЪЕКТОВ Рассмотрены вопросы построения математической модели для стекловаренной печи, как сложного теплового объекта, вычислены граничные условия. Все данные, которые использовались при МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ СКЛАДНИХ ТЕПЛОВИХ ОБ’ЄКТІВ Компьютерная математика. 2011, № 2 35 расчетах и построении температурних полей, были получены эмпирическим путем. В дальнейшем полученная модель может быть использована для выведения передаточной функции объекта управления, а также для разработки системы управления технологическим процессом. Т.А. Lazebnaya, A.V. Sitnikov, I.S. Bobonich, O.P. Savchenko MATHEMATICAL MODELING OF COMPLEX THERMAL OBJECTS The problems of mathematical model construction for a glass-melting furnace as a complex thermal object are considered; boundary conditions are calculated. All used in calculations data and thermal field construction are empirically derived. Further, the model obtained can be applied to determination of control object transfer function and for technological process control system design. 1. Суринов Ю.А. Об основных методах современной теории лучистого теплообмена // Проблемы энергетики АН СССР. – М., 1959. – С. 423–469. 2. Жученко А.И., Кубрак А.И., Голинько И.М. Динамика объектов с распределенными параметрами. – Киев: ЭКМО, 2005. – 121 с. 3. Лыков А.В. Теория теплопроводности. – М.: Высшая школа, 1967. – 600 с. 4. Адерсон Д., Таннехилл Д., Плетчер Р. Вычислительная гидромеханика и теплообмен. – Т. 2. – М.: Мир, 1990. – 392 с. Отримано 17.12.2010 Про авторів: Лазебна Тетяна Олександрівна, науковий співробітник Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України, E-Mail: tanyalazebna@yahoo.com Ситніков Олексій Володимирович, асистент кафедри АХВ ІХФ НТУ України «КПІ», E-Mail: axv_sitnikov @mail.ru Бобонич Іван Сергійович, студент кафедри АХВ ІХФ НТУ України «КПІ», E-Mail: bobonich_ivan@mail.ru Савченко Оксана Павлівна, студентка кафедри АХВ ІХФ НТУ України «КПІ». E-Mail: Oksana88@mail.ru