Застосування методів молекулярного моделювання для пошуку штучних інгібіторів АТФазної активності міозину

З використанням методiв молекулярного моделювання знайдено сполуки, якi мають високий рiвень передбачуваної спорiдненостi до мiозину i можуть бути конкурентними iнгiбiторами його АТФазної активностi. Compounds, having a high level of the predicted affinity to the myosin ATP-binding site, are found u...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2009
Автори: Бориско, П.О., Судаков, О.О., Прилуцький, Ю.І.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2009
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/8477
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Застосування методів молекулярного моделювання для пошуку штучних інгібіторів АТФазної активності міозину / П.О. Бориско, О.О. Судаков, Ю. I. Прилуцький // Доп. НАН України. — 2009. — № 4. — С. 184-188. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859951885671202816
author Бориско, П.О.
Судаков, О.О.
Прилуцький, Ю.І.
author_facet Бориско, П.О.
Судаков, О.О.
Прилуцький, Ю.І.
citation_txt Застосування методів молекулярного моделювання для пошуку штучних інгібіторів АТФазної активності міозину / П.О. Бориско, О.О. Судаков, Ю. I. Прилуцький // Доп. НАН України. — 2009. — № 4. — С. 184-188. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
collection DSpace DC
description З використанням методiв молекулярного моделювання знайдено сполуки, якi мають високий рiвень передбачуваної спорiдненостi до мiозину i можуть бути конкурентними iнгiбiторами його АТФазної активностi. Compounds, having a high level of the predicted affinity to the myosin ATP-binding site, are found using molecular modeling methods. The compounds may be potent inhibitors of ATP-ase activity of myosin.
first_indexed 2025-12-07T16:17:08Z
format Article
fulltext оповiдi НАЦIОНАЛЬНОЇ АКАДЕМIЇ НАУК УКРАЇНИ 4 • 2009 БIОФIЗИКА УДК 577.3 © 2009 П.О. Бориско, О. О. Судаков, Ю. I. Прилуцький Застосування методiв молекулярного моделювання для пошуку штучних iнгiбiторiв АТФазної активностi мiозину (Представлено членом-кореспондентом НАН України Д. М. Говоруном) З використанням методiв молекулярного моделювання знайдено сполуки, якi мають високий рiвень передбачуваної спорiдненостi до мiозину i можуть бути конкурентними iнгiбiторами його АТФазної активностi. Значну кiлькiсть захворювань опорно-рухової системи, таких як судоми, мiозити тощо, можна вилiкувати, знизивши скоротливу активнiсть мiозину. Основним етапом реалiзацiї м’язового скорочення на молекулярному рiвнi є зв’язування i подальший гiдролiз молекули АТФ мiозином. З лiтературних джерел вiдомо, що процес м’язового скорочення пов’язаний з утворен- ням актомiозинового комплексу та наступними конформацiйними змiнами цього комплексу за рахунок енергiї, яка вивiльняється при ферментативному розщепленнi АТФ мiозином, тобто АТФазна активнiсть актомiозину або мiозину є такою характеристикою, за якою можна судити про скоротливу активнiсть м’язiв [1]. Iснує багато доказiв того, що АТФаз- на активнiсть пов’язана з процесом м’язового скорочення. В iнтактних м’язах iзометричне напруження прямо пропорцiйне Mg 2+-АТФазнiй активностi [2]. За сучасними уявленнями, конформацiйнi змiни, що вiдбуваються в молекулi мiозину, мають безпосереднє вiдношення до функцiонування мiозину як ферменту, що гiдролiзує АТФ. На сьогоднi актуальними є питання про конформацiйнi змiни безпосередньо в актив- ному центрi мiозину, а також про взаємне розташування дiлянок зв’язування субстрату та металоакцепторних центрiв [3]. Для дослiдження структурних характеристик активно- го центру мiозину використовували спiн-мiчений аналог АТФ та хiмiчний аналог Mg2+ — парамагнiтний iон Мn2+. Встановлено, що при зв’язуваннi в активному центрi iонiв мар- ганцю реалiзується потрiйний комплекс: “мiозин — двовалентний катiон — АТФ”. Виявлено iснування двох типiв центрiв сильного зв’язування Мn2+ i те, що одна з металоакцептор- них дiлянок розмiщена в активному центрi та функцiонує ефективно лише за наявностi в реальнiй структурi АТФ. 184 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2009, №4 Наша мета — застосовуючи методи молекулярного моделювання, знайти речовини, якi з найбiльшою вiрогiднiстю iнгiбуватимуть АТФазну активнiсть мiозину, зменшуючи, таким чином, силу скорочення м’яза. Методика розрахункiв. Для передбачення фармако-кiнетичних властивостей до- слiджуваних речовин була використана модифiкована програма QikProp з пакета Schrodin- ger [4, 5]. Усi процедури докiнгу проводили за допомогою програмного пакета QXP/Flo+ [6]. Для докiнгу вибрана 3-D структура S1 фрагмента мiозину (PDB код 1KWO, роздiльна здатнiсть вiдбитка рентгена 3,8 Å). Для створення моделi сайта зв’язування бiлка мiшенi використовували вбудованi iнструменти програмного пакета QXP/Flo+. Вiдбiр оптимальних результатiв проводили як за геометричними показниками положен- ня лiганду в центрi зв’язування комплексу “бiлок — лiганд”, так i за енергетичними показни- ками, використовуючи вбудованi в програмi QXP функцiї розрахунку енергiї зв’язування в комплексi “бiлок — лiганд”. Результати та їхнє обговорення. АТФазний центр (нуклеотидзв’язуюча кишеня) формується 25 та 50 кДа-доменами [7]. Активна кишеня у вiдкритiй конформацiї, коли вiд- сутнiй субстрат, досягає глибини 1,3 нм, довжини 1,5 нм на поверхнi голiвки та 1,3 нм на днi кишенi. Основу нуклеотидзв’язуючого центру формує α-спiраль з амiнокислотних залишкiв Lys 18-Ile 199. Важливою складовою АТФ-зв’язуючого центру є досить консервативна дi- лянка, яка мiстить двi дисульфiднi групи Cys 707 (705) та Cys 697 (695). Цi високореактивнi групи не входять безпосередньо до складу активного центру, а знаходяться в складi двох α-спiралей His 688-Asp 698 та Val 700-Arg 708, якi проходять пiд АТФ-зв’язуючим центром. Важливiсть цих груп полягає в тому, що в присутностi АТФ вони можуть формувати ди- сульфiдний зв’язок, який служить пасткою для субстрату в активному центрi мiозинової АТФази. Ковалентна зшивка мiж ними також призводить до мiцного утримання в актив- ному центрi продуктiв АТФазної реакцiї, тобто до iнгiбування АТФази. Для вiдбору потенцiйних iнгiбiторiв АТФазної активностi мiозину використано базу з 400000 комерцiйно доступних органiчних сполук. З метою виявлення лiкоподiбних речо- вин [8] серед доступних проводили попереднє фiльтрування. Для передбачення фармакокi- нетичних властивостей використовували програму QikProp з пакета Schrodinger [4, 5], у ре- зультатi чого база речовин — потенцiйних iнгiбiторiв — була зменшена i становила 122435 структур. До подальшого дослiдження долучали лише тi речовини, що вiдповiдали таким критерiям: – молекулярна маса 6 500; – коефiцiєнт розподiлу на межi фаз октанол \ вода (LogP) [9] 6 5; – кiлькiсть донорiв водню 6 5; – кiлькiсть акцепторiв водню 6 10; – обертальнi зв’язки 6 10; – доступна для полярного розчинника площа поверхнi молекули 170 Å2. Враховуючи структурно-функцiональну подiбнiсть АТФ-зв’язуючого сайта мiозину та кiназ, для подальшого фiльтрування потенцiйних iнгiбiторiв використовували кiназнi струк- турнi фiльтри, що дозволило зменшити кiлькiсть речовин до 70000 сполук [10]. Використання вбудованих iнструментiв програмного пакета QXP/Flo+ для створення моделi сайта зв’язування бiлка мiшенi — S1 фрагмента мiозину (PDB код 1KWO, роздiльна здатнiсть рентгенiвського вiдбитка 3,8 Å), дало змогу, зокрема, видалити молекули води та долучити до розрахункiв тiльки амiнокислоти в радiусi 5 Å вiд лiганду та наступний за ними шар. Вибранi амiнокислоти вiдiграють головну роль у зв’язуваннi з природним лiгандом ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2009, №4 185 Рис. 1. Модель взаємодiї метилового естеру 4-(3,4-дигiдрокси-фенiл)-6-метил-2-тiоксо-1,2-дигiдро-пiримi- дин-5-карболової кислоти з амiнокислотами каталiтичного сайта S1 фрагмента мiозину. Пунктиром пока- зано ключовi водневi зв’язки, подвiйними стрiлками — електростатичну взаємодiю та екранують решту бiлка на рiвнi, достатньому для того, щоб враховувати тiльки їх. З урахуванням даних лiтератури [11] було проведено протонування необхiдних амiнокислот моделi сайта зв’язування бiлка. Усi гiдроксильнi групи бiчних радикалiв — Tyr 132, Tyr 126, Tyr 113, Thr 183, Glu 184, було депротоновано, a NH2, вiдповiдно, протоновано — Lys 677, Lys 188, Lys 182. Застосований нами докiнг з рухомим лiгандом та нерухомим сайтом бiлка за алгоритмом систематичного докiнгу SDOCK+ [12] засвiдчив значний рiвень кореляцiї енергетичних па- раметрiв iз середнiм квадратичним вiдхиленням рентгенiвських даних у разi вiдповiдного набору тренiнгових сполук. Максимальна кiлькiсть крокiв при пошуку потенцiйних iнгiбi- торiв АТФазної активностi мiозину становила 300. Подальше фiльтрування проводили за геометричними показниками положення лiганду в центрi зв’язування комплексу “бiлок — лi- ганд” та за енергетичними показниками, використовуючи вбудованi в програмi QXP функцiї розрахунку енергiї зв’язування в комплексi “бiлок — лiганд” (рис. 1). Кiнцеве фiльтрування проводили за допомогою програмного пакета multy_rmsd, роз- робленого О.О. Судаковим у лабораторiї паралельних обчислень радiофiзичного факуль- тету КНУ iм. Тараса Шевченка. Ми використали фiльтри за найближчим атомом, водневими зв’язками та “Out coeffi- cient” фiльтр. Фiльтр за найближчим атомом дозволяє знайти тi лiганди, якi геометрично знаходяться найближче до бiлка. Для виявлення водневих зв’язкiв мiж бiлком та дослiджуваним лiгандом спиралися на класичнi геометричнi ознаки H-зв’язування — вiдстань мiж атомами А i В та кут H-зв’язу- вання AHВ для H-зв’язку AH. . . B. Будь-який водневий зв’язок визначається коефiцiєнтом сили зв’язку, що може бути розрахований за формулою pH = Ae − rA1−rH RH e − rA2−rH RH e− cos φ, де rA1 та rA2 — координати першого та другого акцепторiв водню вiдповiдно; rH — коорди- нати атома водню; RH — максимальна довжина водневого зв’язку; φ — кут мiж зв’язками “акцептор 1” — “атом водню” та “атом водню” — “акцептор 2”. “Out coefficient” фiльтр вилучає сполуки, в яких значна частина лiганду знаходиться поза геометричними межами сайта зв’язування, що збiльшує iмовiрнiсть руйнування комп- 186 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2009, №4 лексу “лiганд — бiлок”. “Out coefficient” визначається як спiввiдношення кiлькостi атомiв лiганду, доступних для зв’язування iз стороннiми молекулами (напр., розчинник), до за- гальної кiлькостi атомiв лiганду. Розглянемо результати проведеного докiнгу на прикладi метилового естеру4-(3,4-ди- гiдрокси-фенiл)-6-метил-2-тiоксо-1,2-дигiдро-пiримiдин-5-карболової кислоти (4-(3,4-Dihyd- roxy-phenyl)-6-methyl-2-thioxo-1,2-dihydro-pyrimidine-5-carboxylic acid methyl ester). Дослiджувана речовина формує чотири водневi зв’язки в активному центрi бiлка. Дов- жина водневого зв’язку мiж гiдроксильною групою в параположеннi та Tyr 113 становить 1,92 Å, а мiж гiдроксилом у метаположеннi та Tyr 132 — 1,53 Å. Карбонiльна група утворює два водневi зв’язки: з амiногрупами Tyr 126 та Arg 127 з кутом мiж ними 49,85◦. Довжина цих зв’язкiв становить 2,19 та 2,31 Å вiдповiдно. Спостерiгається електростатична взаємо- дiя мiж залишком Arg 128 та складноефiрною групою, що знаходяться на вiдстанi 3,87 Å одне вiд одного. Мiж сiркою та амiдною групою Asn 237 на вiдстанi 3,12 Å вiдбувається електростатична взаємодiя. Також цей тип взаємодiї спостерiгається мiж гiдроксилом в параположеннi та амiдною групою Asn 185, що знаходяться на вiдстанi 4,24 Å одне вiд одного. На нашу думку, вiдiбранi речовини доцiльно дослiдити щодо їхнього впливу на реакцiю гiдролiзу АТФ мiозином, паралельно з їхнiм тестуванням на рядi спорiднених ферментiв (iнших АТФаз, кiназ тощо). При цьому передбачається пiдтвердити високу специфiчнiсть вибраних iнгiбiторiв та вилучити тi, що матимуть токсичний вплив при застосуваннi речо- вин як фармакологiчних препаратiв. Таким чином, у результатi проведеного молекулярного моделювання отримано 82 спо- луки, якi мають високий рiвень передбачуваної спорiдненостi до мiозину i, на нашу думку, можуть бути конкурентними iнгiбiторами його АТФазної активностi. Подальшi дослiджен- ня мають включати синтез та тестування in vitro аналогiв найактивнiших сполук з метою їхньої подальшої оптимiзацiї. Автори щиро вдячнi канд. бiол. наук М.О. Платонову (Iнститут молекулярної бiологiї та генетики НАН України) за допомогу в проведеннi розрахункiв, обговорення результатiв та кон- сультацiї. 1. Jeneson J. A., Westerhoff H.T., Kushmerick M. J. A metabolic control analysis of kinetic controls in ATP free energy metabolism in contracting skeletal muscle // Amer. J. Physiol. Cell Physiol. – 2000. – 279, No 3. – P. C813-C832. 2. Westerblad H., Lännergren J., Allen D.G. Slowed Relaxation in Fatigued Skeletal Muscle Fibers of Xenopus and Mouse Contribution of [Ca2+]i and Cross-bridges // J. Gen. Physiol. – 1997. – 109, No 3. – P. 385–399. 3. Bertazzon A., Tsong T.Y. Study of effects of pH on the stability of domains in myosin rod by high- resolution differential scanning calorimetry // Biochemistry. – 1990. – 10, No 29. – P. 6453–6459. 4. Duffy E.M., Jorgensen W.L. Prediction of Properties from Simulations: Free Energies of Solvation in Hexadecane, Octanol, and Water // J. Amer. Chem. Soc. – 2000. – 122. – P. 2878–2888. 5. Jorgensen W. L., Duffy E.M. Prediction of Drug Solubility from Monte Carlo Simulations // Bioorg. Med. Chem. Lett. – 2000. – 10. – P. 1155–1158. 6. McMartin C., Bohacek R. S. QXP: powerful, rapid computer algorithms for structure-based drug design // J. Comput. Aided Mol. Des. – 1997. – 11, No 4. – P. 333. 7. Ingraham R.H., Swenson C.A. Stability of the Ca2+-specific and Ca2+ – Mg2+ domains of troponin C. Effect of pH // Eur. J. Biochem. – 1983. – 132, No 1. – P. 85–88. 8. Lipinski C. A., Iombardo F., Dominy B.W., Feeney С. J. Experimental and computational approaches to estimate solubility and permeability in drug discovery and development settings // Adv. Drug Delivery Rev. – 1997. – 23. – P. 3–25. 9. Cronin D., Mark T. The Role of Hydrophobicity in Toxicity Prediction // Current Computer – Aided Drug Design. – 2006. – 2, No 4. – P. 405–413. ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2009, №4 187 10. Dubinina G.G., Chupryna O.O., Platonov M.O. et al. In silico design of protein kinase inhibitors: successes and failures // Anti-Cancer Agents in Medicinal Chemistry. – 2007. – 7, No 2. – P. 171–188. 11. Houdusse A., Cohen C. Structure of the regulatory domain of scallop myosin at 2 angstrom resolution // Structure. – 1996. – 4. – P. 21–32. 12. Lorber D.M., Shoichet B.K. Flexible ligand docking using conformational ensembles // Protein Science. – 1998. – 17, No 4. – P. 938–950. Надiйшло до редакцiї 01.09.2008Київський нацiональний унiверситет iм. Тараса Шевченка P.O. Borysko, O.O. Sudakov, Yu. I. Prylutsky Search for inhibitors of myosin ATP-ase activity using molecular modeling Compounds, having a high level of the predicted affinity to the myosin ATP-binding site, are found using molecular modeling methods. The compounds may be potent inhibitors of ATP-ase activity of myosin. 188 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2009, №4
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-8477
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1025-6415
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T16:17:08Z
publishDate 2009
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
record_format dspace
spelling Бориско, П.О.
Судаков, О.О.
Прилуцький, Ю.І.
2010-06-01T09:08:11Z
2010-06-01T09:08:11Z
2009
Застосування методів молекулярного моделювання для пошуку штучних інгібіторів АТФазної активності міозину / П.О. Бориско, О.О. Судаков, Ю. I. Прилуцький // Доп. НАН України. — 2009. — № 4. — С. 184-188. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
1025-6415
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/8477
577.3
З використанням методiв молекулярного моделювання знайдено сполуки, якi мають високий рiвень передбачуваної спорiдненостi до мiозину i можуть бути конкурентними iнгiбiторами його АТФазної активностi.
Compounds, having a high level of the predicted affinity to the myosin ATP-binding site, are found using molecular modeling methods. The compounds may be potent inhibitors of ATP-ase activity of myosin.
uk
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
Біофізика
Застосування методів молекулярного моделювання для пошуку штучних інгібіторів АТФазної активності міозину
Search for inhibitors of myosin ATP-ase activity using molecular modeling
Article
published earlier
spellingShingle Застосування методів молекулярного моделювання для пошуку штучних інгібіторів АТФазної активності міозину
Бориско, П.О.
Судаков, О.О.
Прилуцький, Ю.І.
Біофізика
title Застосування методів молекулярного моделювання для пошуку штучних інгібіторів АТФазної активності міозину
title_alt Search for inhibitors of myosin ATP-ase activity using molecular modeling
title_full Застосування методів молекулярного моделювання для пошуку штучних інгібіторів АТФазної активності міозину
title_fullStr Застосування методів молекулярного моделювання для пошуку штучних інгібіторів АТФазної активності міозину
title_full_unstemmed Застосування методів молекулярного моделювання для пошуку штучних інгібіторів АТФазної активності міозину
title_short Застосування методів молекулярного моделювання для пошуку штучних інгібіторів АТФазної активності міозину
title_sort застосування методів молекулярного моделювання для пошуку штучних інгібіторів атфазної активності міозину
topic Біофізика
topic_facet Біофізика
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/8477
work_keys_str_mv AT boriskopo zastosuvannâmetodívmolekulârnogomodelûvannâdlâpošukuštučnihíngíbítorívatfaznoíaktivnostímíozinu
AT sudakovoo zastosuvannâmetodívmolekulârnogomodelûvannâdlâpošukuštučnihíngíbítorívatfaznoíaktivnostímíozinu
AT prilucʹkiiûí zastosuvannâmetodívmolekulârnogomodelûvannâdlâpošukuštučnihíngíbítorívatfaznoíaktivnostímíozinu
AT boriskopo searchforinhibitorsofmyosinatpaseactivityusingmolecularmodeling
AT sudakovoo searchforinhibitorsofmyosinatpaseactivityusingmolecularmodeling
AT prilucʹkiiûí searchforinhibitorsofmyosinatpaseactivityusingmolecularmodeling