Генетичні механізми успадкування стійкості пшениці та нуту до патогенних мікроміцетів роду Fusarium L.
Дослiджено in vivo успадкування стiйкостi до патогенних мiкромiцетiв (Fusarium graminearum i F. oxysporum f. ciceris) рослин пшеницi та нуту наступного поколiння, отриманих з насiння рослин першого поколiння, якi в процесi онтогенезу оброблялись на iнфекцiйному фонi регуляторами росту Бiолан, Регопл...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Доповіді НАН України |
|---|---|
| Datum: | 2012 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2012
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/84798 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Генетичні механізми успадкування стійкості пшениці та нуту до патогенних мікроміцетів роду Fusarium L. / В.А. Циганкова // Доповiдi Нацiональної академiї наук України. — 2012. — № 11. — С. 185-190. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859654659497525248 |
|---|---|
| author | Циганкова, В.А. |
| author_facet | Циганкова, В.А. |
| citation_txt | Генетичні механізми успадкування стійкості пшениці та нуту до патогенних мікроміцетів роду Fusarium L. / В.А. Циганкова // Доповiдi Нацiональної академiї наук України. — 2012. — № 11. — С. 185-190. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Доповіді НАН України |
| description | Дослiджено in vivo успадкування стiйкостi до патогенних мiкромiцетiв (Fusarium graminearum i F. oxysporum f. ciceris) рослин пшеницi та нуту наступного поколiння, отриманих з насiння рослин першого поколiння, якi в процесi онтогенезу оброблялись на iнфекцiйному фонi регуляторами росту Бiолан, Регоплант та Стiмпо. За морфофiзiологiчними показниками виявлено гетерозисподiбний ефект стiйкостi до патогенiв у дослiджуваних проросткiв пшеницi та нуту. За допомогою молекулярно-генетичного аналiзу з використанням методу дот-блот-гiбридизацiї встановлено iстотну рiзницю у вiдсотку гомологiї si/miРНК з iмунозахисними властивостями дослiджуваних до мРНК
контрольних рослин.
Исследовано in vivo наследование устойчивости к патогенным микромицетам (Fusarium
graminearum и F. oxysporum f. ciceris) растений пшеницы и нута последующего поколения, полученных из семян растений первого поколения, которые в процессе онтогенеза обрабатывались на инфекционном фоне регуляторами роста Биолан, Регоплант и Стимпо. По морфофизиологическим показателям установлен гетерозисподобный эффект устойчивости к патогенам у опытных проростков нута и пшеницы. Молекулярно-генетическим анализом с использованием метода дот-блот-гибридизации установлена значительная разница в проценте гомологии si/miРНК с иммунозащитными свойствами опытных к мРНК контрольных растений.
The inheritance of the resistance to pathogenic micromycetes (Fusarium graminearum and Fusarium oxysporum f. ciceris) of wheat and Cicer arietinum L. plants of the next generation obtained
from the seeds of plants of the first generation, that were processed at the ontogenesis process by
growth regulators Biolan, Regoplant, Stimpo against an infectious background is studied in vivo.
According to the morpho-physiological indices, the heterosis-like effect of resistance to pathogens at
experimental Cicer arietinum L. and wheat plants is found. The molecular-genetic analysis using
the method of DOT-blot hybridization showed a considerable difference in the percent of homology
si/miRNA with immune-protective properties of experimental plants to mRNA of control ones.
|
| first_indexed | 2025-12-07T13:38:16Z |
| format | Article |
| fulltext |
УДК 631.811.98
© 2012
В.А. Циганкова
Генетичнi механiзми успадкування стiйкостi пшеницi
та нуту до патогенних мiкромiцетiв роду Fusarium L.
(Представлено академiком НАН України Я.Б. Блюмом)
Дослiджено in vivo успадкування стiйкостi до патогенних мiкромiцетiв (Fusarium gra-
minearum i F. oxysporum f. ciceris) рослин пшеницi та нуту наступного поколiння, отри-
маних з насiння рослин першого поколiння, якi в процесi онтогенезу оброблялись на iн-
фекцiйному фонi регуляторами росту Бiолан, Регоплант та Стiмпо. За морфофiзiологi-
чними показниками виявлено гетерозисподiбний ефект стiйкостi до патогенiв у дослi-
джуваних проросткiв пшеницi та нуту. За допомогою молекулярно-генетичного аналi-
зу з використанням методу дот-блот-гiбридизацiї встановлено iстотну рiзницю у вiд-
сотку гомологiї si/miРНК з iмунозахисними властивостями дослiджуваних до мРНК
контрольних рослин.
Майже в усiх країнах рослинництво потерпає вiд шкiдливих органiзмiв: комах i клiщiв, мiк-
роорганiзмiв (бактерiй, грибiв, вiрусiв), нематод (фiтогельмiнтiв) та бур’янiв [1]. Особливо
значних збиткiв виробництву зерна пшеницi, ячменю, вiвса, кукурудзи та iнших зернових
культур протягом останнiх 20 рокiв завдають хвороби, що спричинюються патогенними мi-
кромiцетами роду Fusarium, у тому числi Fusarium graminearum L. (статева стадiя розвит-
ку — Gibberella zeae), а також F. oxysporum f. ciceris, що уражає зернобобову культуру нут
(Cicer arietinum), яка є важливою для сiльського господарства країн Захiдної та Середньої
Азiї, Пiвнiчної Африки, а також Пiвнiчної Америки [1, 2]. За даними ФАО, пiдвищення
ураження посiвiв зернових культур спостерiгається в рiзних країнах. Наприклад, в США
недобiр врожаю вiд цього захворювання призвiв до економiчного збитку в 1 млрд у 1993 р. та
в 500 млн дол. США у 1994 р., не меншi щорiчнi економiчнi збитки спостерiгаються в Китаї,
Канадi, країнах Пiвденної Америки, а також в Українi, де ураження сiльськогосподарських
посiвiв цими патогенами сягає 70–80% [1, 3–5]. Шкiдливiсть фузарiозного ураження зерно-
вих культур виявляється i в зниженнi харчових якостей насiння. Патологiї рослин є не-
безпечними для здоров’я людини i сiльськогосподарських тварин внаслiдок накопичення
мiкотоксинiв у рослинах, якi не можуть бути використаними на корм худобi для отриман-
ня якiсного м’яса, молока та продуктiв його переробки. До небезпечних мiкотоксинiв, якi
продукує F. graminearum L., належать дезоксинiваленол (ДОН), зеараленон, фузарин С,
а також аурофузарин [3, 5, 6]. Основним механiзмом дiї мiкотоксину ДОН є пригнiчення
бiосинтезу бiлка в життєво важливих органах людини та тварин. Споживання мiкотоксину
зеараленону пiдвищує рiвень естрогенiв в органiзмi людини, а також у великої рогатої ху-
доби i свиней [3, 7]. У країнах Євросоюзу рiвень максимальної концентрацiї ДОН обмежено
до 0,5 мкг/г зернових культур [8], тодi як у США — до 1 мкг/г харчових продуктiв [3]. Ве-
лика лабiльнiсть мiкромiцетiв роду Fusarium L. до факторiв навколишнього середовища та
неконтрольоване застосування високотоксичних фунгiцидiв призвело до збiльшення рiзних
видiв Fusarium завдяки послабленню конкурентної боротьби мiж рiзними видами патогенiв.
Проблема захисту сiльськогосподарських рослин вiд фузарiозу є дуже актуальною для
України. В Iнститутi бiоорганiчної хiмiї та нафтохiмiї НАН України спiльно iз Держав-
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2012, №11 185
ним пiдприємством “Мiжвiдомчий науково-технологiчний центр “Агробiотех” НАН i МОН
України створенi новi екологiчно безпечнi композицiйнi полiкомпонентнi препарати iз бiоза-
хисним ефектом Бiолан, Регоплант та Стiмпо, якi вмiщують продукти метаболiзму в куль-
турi in vitro гриба-мiксомiцету, видiленого з кореневої системи женьшеню, та грунтового
стрептомiцету Streptomyces avermitilis [1]. Проведенi нами молекулярно-генетичнi дослiд-
ження [9, 10] показали, що цi препарати значно пiдвищують стiйкiсть рослин до рiзних
патогенiв завдяки стимуляцiї ними синтезу в рослинах малих регуляторних si/miРНК, якi
в процесi посттранскрипцiйного сайленсингу генiв (PTGS) або блокують трансляцiю недос-
коналих за структурою власних мРНК та мРНК патогенiв, або шляхом ферментативного
розщеплення їх знищують [11].
Метою дослiдження було з’ясування молекулярно-генетичних механiзмiв пiдсилення за
допомогою регуляторiв росту рослин Бiолан, Регоплант та Стiмпо iмунозахисних власти-
востей та стiйкостi до патогенних мiкромiцетiв роду Fusarium L. пшеницi i нуту.
У дослiдах визначали позитивнi або негативнi наслiдки обробки рослин першого поко-
лiння регуляторами росту Бiолан, Регоплант та Стiмпо на iнфекцiйному фонi на ростовi
i молекулярно-генетичнi показники рослин наступного поколiння, що вирощувались вже
без регуляторiв росту та на безiнфекцiйному фонi (тобто вивчали наслiдки пiслядiї регуля-
торiв росту як iмуномодуляторiв). У дослiдах використовували два сорти рiзних за низкою
фiзiологiчних ознак нуту — “Розанна”, “Трiумф” та два сорти пшеницi “Ластiвка”, “Княгиня
Ольга”, насiння яких було нам люб’язно надане д. б. н. О.В. Бабаянц (Селекцiйно-генети-
чний iнститут — НЦНС, м. Одеса).
Насiння рослин пророщували в чашках Петрi на фiльтрувальному паперi, змоченому
дистильованою водою. Визначали iнтегральнi показники росту та розвитку проросткiв i мо-
лекулярно-генетичнi показники — вiдсоток гомологiї основних складових iмунної системи:
si/miРНК рослин (якi видiляли з насiння вказаних рослин пшеницi та нуту першого поко-
лiння, що вирощувались на iнфекцiйному фонi в присутностi F. graminearum i F. oxysporum
f. ciceris вiдповiдно, та оброблялись регуляторами росту) до мРНК, видiлених iз контроль-
них проросткiв (якi вирощувались з насiння рослин пшеницi та нуту першого поколiн-
ня, що не оброблялись регуляторами росту, але розвивались на iнфекцiйному фонi). Малi
регуляторнi si/miРНК видiляли з рослин за допомогою розробленого нами ранiше мето-
ду [9, 10]. Специфiчнiсть пiслядiї регуляторiв росту визначали за рiзницею в ступенi гомо-
логiї мiж si/miРНК та мРНК у контрольних i дослiдних рослин пшеницi та нуту рiзних
сортiв.
За iнтегральними показниками швидкостi проростання насiння та швидкостi росту про-
ростки, отриманi з насiння рослин обох сортiв нуту, iнфiкованих патогенним мiкромiцетом
F. oxysporum f. ciceris, та проростки, отриманi з насiння обох сортiв пшеницi, iнфiкованих
патогенним мiкромiцетом F. graminearum, якi обробляли регуляторами росту Бiолан, Рего-
плант та Стiмпо, рiзко випереджали рiст та розвиток контрольних проросткiв, отриманих
з насiння рослин, що вирощувались без регуляторiв на iнфекцiйному фонi (рис. 1, 2).
Починаючи вже з 5-ї доби до 7-ї доби вiд початку пророщування ростовi показники
дослiдних проросткiв майже втричi перевищували контрольнi показники. Це свiдчить про
пiдвищення життєздатностi нового поколiння рослин завдяки обробцi регуляторами рос-
ту та наявностi високого бiологiчного потенцiалу насiння нуту, одержаного з рослин, що
оброблялись регуляторами росту, незважаючи на те, що рослини першого поколiння ви-
рощувались на iнфекцiйному фонi. Для бiльшої наочностi типовi розмiри контрольних та
дослiдних проросткiв нуту, взятих з чашок Петрi а та в (див. рис. 2) вiдповiдно, наведе-
186 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2012, №11
Рис. 1. 7-добовi проростки рослин пшеницi (сорту “Ластiвка”):
a, б — проростки, отриманi з насiння рослин, необроблених регуляторами росту (контроль); в, г — пророст-
ки, отриманi з насiння рослин, оброблених регулятором росту Стiмпо; д, е — проростки, отриманi з насiння
рослин, оброблених регулятором росту Регоплант
Рис. 2. 7-добовi проростки рослин нуту (Cicer arietinum L.) (сорту “Трiумф”):
а — проростки, отриманi з насiння рослин, необроблених регуляторами росту (контроль); б — проростки,
отриманi з насiння рослин, оброблених регулятором росту Стiмпо; в — проростки, отриманi з насiння
рослин, оброблених регулятором росту Регоплант; г — проростки, отриманi з насiння рослин, оброблених
регулятором росту Бiолан
но на рис. 3. Поясненням рiзницi в ростових показниках мiж контрольними та дослiдними
рослинами можуть бути результати молекулярно-бiологiчних дослiдiв (табл. 1.)
Наведенi в табл. 1 данi свiдчать на користь того факту, що проростки, отриманi з на-
сiння рослин першого поколiння, якi в перiод вегетацiї оброблялись регуляторами росту
Бiолан, Регоплант та Стiмпо на iнфекцiйному фонi (у присутностi патогенних мiкромiце-
тiв F. graminearum та F. oxysporum f. ciceris), за iнтегральними показниками проростання,
росту i розвитку виявляють вищу життєздатнiсть порiвняно з контрольними проростками
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2012, №11 187
Рис. 3. Порiвняльнi розмiри 7-добових проросткiв нуту (Cicer arietinum L.), отриманих з насiння рослин,
оброблених (a) та необроблених (б ) у перiод вегетацiї регулятором росту Регоплант на iнфекцiйному фо-
нi (Fusarium oxysporum f. ciceris)
(отриманими з насiння iнфiкованих рослин першого поколiння, що не оброблялись регу-
ляторами росту).
Значну рiзницю встановлено також i за молекулярно-генетичними показниками, а са-
ме у всiх варiантах дослiдiв вiдсоток гомологiї мiж iмунозахисними si/miРНК (що видi-
ляли з проросткiв, отриманих з насiння iнфiкованих та оброблених регуляторами росту
рослин першого поколiння) та мРНК (видiлених з контрольних рослин) значно вiдрiзняєть-
ся. Можна спостерiгати i сортовi вiдмiнностi в ефектах пiслядiї рiзних регуляторiв росту
(за рiзницею в ступенi гомологiї мiж si/miРНК та мРНК у контрольних i дослiджуваних
рослин пшеницi та нуту рiзних сортiв). Отримана рiзниця у вищезазначених показниках
пiдтверджує:
1) в ембрiогенезi в процесi формування насiння рослин вiдбувається часткове перепро-
грамування геному зародкiв насiння рослин шляхом переключення одних адаптацiйних ге-
нiв на iншi в сiмействах генiв одного й того ж функцiонального призначення, але специ-
фiчних щодо конкретних фiзiологiчних умов, що сформованi пiд впливом стимуляторiв
росту;
Таблиця 1. Рiвень дот-блот-гiбридизацiї si/miРНК з мРНК контрольних та дослiдних рослин пшеницi та
нуту, %
Варiант дослiду
Пшениця Нут
“Ластiвка” “Княгиня Ольга” “Розанна” “Трiумф”
Контроль
(si/miРНК та мРНК
з контрольних рослин) 98± 1,4 98± 1,6 98± 1,2 98± 1,4
Обробка регулятором
росту
Бiолан — — 86± 1,6
∗ (∼12%) 82± 1,8
∗ (∼16%)
Регоплант 82± 1,6
∗ (∼16%) 84± 1,4
∗ (∼14%) 78± 1,4
∗ (∼20%) 80± 1,6
∗ (∼18%)
Стiмпо 86± 1,2
∗ (∼12%) 88± 0,96
∗ (∼10%) 88± 0,98
∗ (∼10%) 76± 2,42
∗ (∼22%)
Пр и м i т ка. Наведено результати з трьох дослiдiв; ∗ — наявнiсть достовiрних вiдмiн вiд контролю, p < 0,05.
188 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2012, №11
2) висока життєздатнiсть, що проявляється у рослин другого поколiння, мабуть, також
обумовлена запобiганням регуляторами росту проникненню патогенних органiзмiв в насiння
в перiод його формування та дозрiвання i накопиченню продуктiв їх життєдiяльностi —
токсинiв.
Наведенi результати узгоджуються з даними наших попереднiх дослiджень [9, 12, 13],
а також даними iнших робiт, що вказують на iснування гнучкої системи перепрограмування
геному клiтин рослин пiд впливом регуляторiв росту як на рiзних стадiях онтогенезу [14],
так i при формуваннi адаптацiйних механiзмiв стiйкостi рослин до рiзних патогенних ор-
ганiзмiв [15].
Таким чином, результати проведених експериментiв свiдчать на користь механiзму епi-
генетичного успадкування стiйкостi до патогенних мiкромiцетiв роду Fusarium L. дослiд-
жуваними рослинами пшеницi та нуту наступного поколiння, отриманих з насiння рослин
першого поколiння, якi оброблялись на iнфекцiйному фонi регуляторами росту з бiозахис-
ними властивостями Бiолан, Регоплант та Стiмпо.
1. Пономаренко С.П., Терек О.И., Грицаенко З.М. и др. Биорегуляция роста и развития растений //
Биорегуляция микробно-растительных систем. Гл. 4 / Под. ред. Г.А. Иутинской, С.П. Пономаренко. –
Киев: Ничлава, 2010. – С. 251–291.
2. Leslie J. F., Summerell B.A. The Fusarium Laboratory manual. – Iowa, USA: Blackwell Publishing, 2006. –
372 p.
3. Trail F. For Blighted Waves of Grain: Fusarium graminearum in the Postgenomics Era // Plant Physiol. –
2009. – 149. – P. 103–110.
4. Бабаянц Л.Т., Бабаянц О.В., Мирось С.Л., Тоцкий В.Н. Генетическая детерминация и наследование
признака устойчивости пшеницы к Fusarium graminearum / / Цитология и генетика. – 2001. – 35,
№ 3. – С. 22–29.
5. Geraldo M.R., Tessmann D. J., Kemmelmerier C. Production of mycotoxins by Fusarium graminearum
isolated from small cereals (wheat, triticale and barley) affected with scab disease in Southern Brazil //
Brazilian J. Microbiol. – 2006. – 37. – P. 58–63.
6. Starkey D. E., Ward T. J., Aoki T. et al. Global molecular surveillance reveals novel Fusarium head blight
species and trichothecene toxin diversity // Fungal Genet. Biol. – 2007. – 44. – P. 1191–1204.
7. Utermark J., Karlovsky P. Role of zearalenone lactonase in protection of Gliocladium roseum from fungi-
toxic effects of the mycotoxin zearalenone // Appl. Environ. Microbiol. – 2007. – 73. – P. 637–642.
8. Landschoot S., Waegeman W., Audenaert K. et al. A field-specific web tool for the prediction of Fusarium
head blight and DON content in Belgium // Abstracts of 64th Intern. Symp. of Crop Protection. – Ghent,
Belgium, 2012. – P. 57.
9. Tsygankova V.A., Galkin A.P., Galkina L.O. et al. Gene expression under regulators’ stimulation of plant
growth and development // New plant growth regulators: basic research and technologies of application.
Ch. 3/ Ed. S. P. Ponomarenko, H.O. Iutynska. – Kyiv: Nichlava, 2011. – P. 94–152.
10. Циганкова В.А., Андрусевич Я.В., Блюм Я.Б. Видiлення з клiтин рослин малих регуляторних
si/miRNA з антинематодною активнiстю // Доп. НАН України. – 2011. – № 9. – С. 159–164.
11. Padmanabhan Ch., Zhang X., Jin H. Host small RNAs are big contributors to plant innate immunity //
Curr. Opin. Plant Biol. – 2009. – 12. – P. 465–472.
12. Цыганкова В.А., Мусатенко Л.И., Пономаренко С.П. и др. Изменение популяций функционально
активных цитоплазматических мРНК в клетках растений под влиянием регуляторов роста и био-
технологические перспективы бесклеточных систем белкового синтеза // Бiотехнологiя. – 2010. – 3,
№ 2. – С. 19–32.
13. Циганкова В.А., Пономаренко С.П., Галкiн А.П. та iн. Особливостi змiн експресiї генiв в клiтинах
рослин пiд впливом екзогенних регуляторiв росту // Фiзiологiя рослин: проблеми та перспективи
розвитку. – Київ: Логос, 2009. – С. 576–584.
14. Нам И. Ян-Г. Оптимизация применения регуляторов роста и развития растений в биотехнологиях in
vitro: Дис. . . . д-ра биол. наук. – Москва, 2004. – 312 с.
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2012, №11 189
15. Андреева Е.А., Ходжайова Л.T. Изучение роли цитокининов в развитии признака устойчивости
к болезням в модельной системе картофель фитофтора // Тез. докл. 2-го съезда ВОГиС. – Ст.-
Петербург, 2000. – Т. 1. – С. 275.
Надiйшло до редакцiї 01.06.2012Iнститут бiоорганiчної хiмiї та нафтохiмiї
НАН України, Київ
В.А. Цыганкова
Генетические механизмы наследования устойчивости пшеницы
и нута к патогенному микромицету рода Fusarium L.
Исследовано in vivo наследование устойчивости к патогенным микромицетам (Fusarium
graminearum и F. oxysporum f. ciceris) растений пшеницы и нута последующего поколения,
полученных из семян растений первого поколения, которые в процессе онтогенеза обраба-
тывались на инфекционном фоне регуляторами роста Биолан, Регоплант и Стимпо. По
морфофизиологическим показателям установлен гетерозисподобный эффект устойчивости
к патогенам у опытных проростков нута и пшеницы. Молекулярно-генетическим анали-
зом с использованием метода дот-блот-гибридизации установлена значительная разница
в проценте гомологии si/miРНК с иммунозащитными свойствами опытных к мРНК кон-
трольных растений.
V.A. Tsygankova
Genetic mechanisms of wheat and chickpea inheritance of resistance to
pathogenic micromycete of Fusarium L. genus
The inheritance of the resistance to pathogenic micromycetes (Fusarium graminearum and Fusa-
rium oxysporum f. ciceris) of wheat and Cicer arietinum L. plants of the next generation obtained
from the seeds of plants of the first generation, that were processed at the ontogenesis process by
growth regulators Biolan, Regoplant, Stimpo against an infectious background is studied in vivo.
According to the morpho-physiological indices, the heterosis-like effect of resistance to pathogens at
experimental Cicer arietinum L. and wheat plants is found. The molecular-genetic analysis using
the method of DOT-blot hybridization showed a considerable difference in the percent of homology
si/miRNA with immune-protective properties of experimental plants to mRNA of control ones.
190 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2012, №11
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-84798 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1025-6415 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T13:38:16Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Циганкова, В.А. 2015-07-15T18:32:55Z 2015-07-15T18:32:55Z 2012 Генетичні механізми успадкування стійкості пшениці та нуту до патогенних мікроміцетів роду Fusarium L. / В.А. Циганкова // Доповiдi Нацiональної академiї наук України. — 2012. — № 11. — С. 185-190. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 1025-6415 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/84798 631.811.98 Дослiджено in vivo успадкування стiйкостi до патогенних мiкромiцетiв (Fusarium graminearum i F. oxysporum f. ciceris) рослин пшеницi та нуту наступного поколiння, отриманих з насiння рослин першого поколiння, якi в процесi онтогенезу оброблялись на iнфекцiйному фонi регуляторами росту Бiолан, Регоплант та Стiмпо. За морфофiзiологiчними показниками виявлено гетерозисподiбний ефект стiйкостi до патогенiв у дослiджуваних проросткiв пшеницi та нуту. За допомогою молекулярно-генетичного аналiзу з використанням методу дот-блот-гiбридизацiї встановлено iстотну рiзницю у вiдсотку гомологiї si/miРНК з iмунозахисними властивостями дослiджуваних до мРНК контрольних рослин. Исследовано in vivo наследование устойчивости к патогенным микромицетам (Fusarium graminearum и F. oxysporum f. ciceris) растений пшеницы и нута последующего поколения, полученных из семян растений первого поколения, которые в процессе онтогенеза обрабатывались на инфекционном фоне регуляторами роста Биолан, Регоплант и Стимпо. По морфофизиологическим показателям установлен гетерозисподобный эффект устойчивости к патогенам у опытных проростков нута и пшеницы. Молекулярно-генетическим анализом с использованием метода дот-блот-гибридизации установлена значительная разница в проценте гомологии si/miРНК с иммунозащитными свойствами опытных к мРНК контрольных растений. The inheritance of the resistance to pathogenic micromycetes (Fusarium graminearum and Fusarium oxysporum f. ciceris) of wheat and Cicer arietinum L. plants of the next generation obtained from the seeds of plants of the first generation, that were processed at the ontogenesis process by growth regulators Biolan, Regoplant, Stimpo against an infectious background is studied in vivo. According to the morpho-physiological indices, the heterosis-like effect of resistance to pathogens at experimental Cicer arietinum L. and wheat plants is found. The molecular-genetic analysis using the method of DOT-blot hybridization showed a considerable difference in the percent of homology si/miRNA with immune-protective properties of experimental plants to mRNA of control ones. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Доповіді НАН України Біохімія Генетичні механізми успадкування стійкості пшениці та нуту до патогенних мікроміцетів роду Fusarium L. Генетические механизмы наследования устойчивости пшеницы и нута к патогенному микромицету рода Fusarium L. Genetic mechanisms of wheat and chickpea inheritance of resistance to pathogenic micromycete of Fusarium L. genus Article published earlier |
| spellingShingle | Генетичні механізми успадкування стійкості пшениці та нуту до патогенних мікроміцетів роду Fusarium L. Циганкова, В.А. Біохімія |
| title | Генетичні механізми успадкування стійкості пшениці та нуту до патогенних мікроміцетів роду Fusarium L. |
| title_alt | Генетические механизмы наследования устойчивости пшеницы и нута к патогенному микромицету рода Fusarium L. Genetic mechanisms of wheat and chickpea inheritance of resistance to pathogenic micromycete of Fusarium L. genus |
| title_full | Генетичні механізми успадкування стійкості пшениці та нуту до патогенних мікроміцетів роду Fusarium L. |
| title_fullStr | Генетичні механізми успадкування стійкості пшениці та нуту до патогенних мікроміцетів роду Fusarium L. |
| title_full_unstemmed | Генетичні механізми успадкування стійкості пшениці та нуту до патогенних мікроміцетів роду Fusarium L. |
| title_short | Генетичні механізми успадкування стійкості пшениці та нуту до патогенних мікроміцетів роду Fusarium L. |
| title_sort | генетичні механізми успадкування стійкості пшениці та нуту до патогенних мікроміцетів роду fusarium l. |
| topic | Біохімія |
| topic_facet | Біохімія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/84798 |
| work_keys_str_mv | AT cigankovava genetičnímehanízmiuspadkuvannâstíikostípšenicítanutudopatogennihmíkromícetívrodufusariuml AT cigankovava genetičeskiemehanizmynasledovaniâustoičivostipšenicyinutakpatogennomumikromiceturodafusariuml AT cigankovava geneticmechanismsofwheatandchickpeainheritanceofresistancetopathogenicmicromyceteoffusariumlgenus |