Стан та перспективи впровадження нанотехнологій у біології та медицині (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 29 квітня 2015 року)

Наведено основні результати ряду унікальних комплексних досліджень і технологічних розробок, що не лише розкривають механізми взаємодії нанорозмірних систем, а й створюють практичну платформу для впровадження нових підходів діагностики і терапії в клінічну практику. Изложены основные результаты ряд...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Вісник НАН України
Дата:	2015
Автор:	Чехун, В.Ф.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2015
Теми:	З кафедри Президії НАН України
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/84889
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Стан та перспективи впровадження нанотехнологій у біології та медицині (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 29 квітня 2015 року) / В.Ф. Чехун // Вісник Національної академії наук України. — 2015. — № 6. — С. 11-19. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859616011373772800
author	Чехун, В.Ф.
author_facet	Чехун, В.Ф.
citation_txt	Стан та перспективи впровадження нанотехнологій у біології та медицині (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 29 квітня 2015 року) / В.Ф. Чехун // Вісник Національної академії наук України. — 2015. — № 6. — С. 11-19. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Вісник НАН України
description	Наведено основні результати ряду унікальних комплексних досліджень і технологічних розробок, що не лише розкривають механізми взаємодії нанорозмірних систем, а й створюють практичну платформу для впровадження нових підходів діагностики і терапії в клінічну практику. Изложены основные результаты ряда уникальных комплексных исследований и технологических разработок, не только раскрывающих механизмы взаимодействия наноразмерных систем, но и создающих практическую платформу для внедрения в клиническую практику новых подходов диагностики и терапии. The main results of a number of unique complex researches and technology developments, which reveal not only the mechanisms of interaction of nanodimensional systems, but also create the platform for practical implementation of new diagnostic and therapeutic approaches into clinical practice, are presented.
first_indexed	2025-11-28T19:22:20Z
format	Article
fulltext	ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 6 11 СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВПРОВАДЖЕННЯ НАНОТЕХНОЛОГІЙ У БІОЛОГІЇ ТА МЕДИЦИНІ За матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 29 квітня 2015 року Наведено основні результати ряду унікальних комплексних досліджень і технологічних розробок, що не лише розкривають механізми взаємодії на- норозмірних систем, а й створюють практичну платформу для впрова- дження нових підходів діагностики і терапії в клінічну практику. Ключові слова: нанокомпозити, пухлинні клітини, векторна доставка лі- ків, лікарська резистентність. У сучасних умовах глобалізованого суспільства найважливі- ший фактор розвитку країни — конкурентоздатність на світо- вій арені — можна забезпечити лише своєчасним впроваджен- ням інноваційних технологій. За багатьма прогнозами, обрис ХХІ ст. визначатимуть нанотехнології, які є рушійною силою нової науково-технічної революції, що приведе до істотних змін у багатьох галузях виробництва та медицини, і дають під- стави для глибшого розуміння загальнобіологічних та еволю- ційних процесів. Створення біосумісних наноструктурованих матеріалів для потреб медицини належить до найбільш пріори- тетних сфер людської діяльності, що дасть змогу забезпечити потреби ринку високоспецифічними і безпечними імплантами, квантовими люмінофорами, векторними системами доставки ліків, магнітної томографії тощо. Навчившись маніпулювати атомами і молекулами, наука виводить людство на орбіту но- вих можливостей у боротьбі з найпоширенішими хворобами та відтермінуванні процесів старіння. Хочеться вірити, що нанотехнології розширять наші го- ризонти у сучасній молекулярній діагностиці, в терапії, адже наносвіт — це унікальна царина окремих атомів і молекул, де панують закони квантової та молекулярної біології, які зумов- люють колективну поведінку трильйонів атомів і визначають З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИНАН УКРАЇНИ ЧЕХУН Василь Федорович — академік НАН України, доктор медичних наук, професор, директор Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України doi: 10.15407/visn2015.06.011 12 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 6 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ об’ємні та функціональні властивості буді- вельних блоків різних видів матерії. Однак, не відкидаючи оптимізму щодо швидкого впро- вадження нанотехнологій у практику, варто зазначити, що багато складних завдань ще за- лишаються невирішеними. У процесі розвитку та реалізації сучасної нанотехнологічної науки постають питання, які стосуються особливостей біосумісності ультрамалих частинок, їх розподілу в органах і тканинах, виведення цих агентів з організму та прояву токсичних ефектів (рис. 1). Пошук від- повідей на ці питання слід розглядати як осно- ву нової дисципліни — нанотоксикології. Актуальність поставлених завдань та координація науково-методичного потенціалу Нанотехнології — це відносно молода галузь інтегральної науки, яка завдяки тісній міждис- циплінарній співпраці широкого кола фахівців дала поштовх до створення унікальних засобів для потреб біології та медицини. Їх впрова- дження становить основу сучасного прогресу в діагностиці й терапії найпоширеніших хво- роб, у тому числі і злоякісних новоутворень. Так, застосування квантових міток дає змогу візуалізувати та диференціювати патологічні Рис. 1. Хвороби, пов’язані з впливом наночастинок ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 6 13 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ вогнища на початкових стадіях їх зароджен- ня. У лабораторній діагностиці з’являється можливість детектувати в тисячі разів меншу кількість білка, ДНК, вірусів порівняно з тра- диційними технологіями. Останнім часом дедалі частіше розгляда- ють можливості використання наносполук як векторних систем цільової доставки терапев- тичних засобів. У рамках виконання поста- нови Президії НАН України «Про наукову та науково-організаційну діяльність Інституту експериментальної патології, онкології і ра- діобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України» від 26.12.2007 № 350 та під час реалізації Дер- жавної цільової науково-технічної програми «Нанотехнології та наноматеріали», цільової комплексної програми фундаментальних до- сліджень НАН України «Фундаментальні про- блеми наноструктурних систем, наноматеріа- лів, нанотехнологій» отримано монодисперсні наночастинки золота, магнетиту, оксидів ін- ших елементів з керованими оптичними і маг- нітними характеристиками, які здатні вибірко- во накопичуватися в пухлинних вогнищах та утворювати нанокомплекси з цитостатиками. Створено нові стабільні лікарські форми на- нокомпозиту на основі магнетиту, колоїдного золота, оксидів інших елементів і цитостати- ка в біосумісній матриці для магнітокерованої доставки його в пухлину. Досліджено фізико- хімічні властивості отриманих нанокомпози- тів на різних етапах приготування відповідно до розроблених технологій та фармакопейних вимог. Створено систему апаратного забезпечення й еталонних зразків для метрологічного конт- ролю нанокомпозитів. Змодельовано процеси транспорту магнітних нанокомпозитів до пух- лини по судинах крові та розраховано параме- три магнітів для їх концентрування, розподілу температури в пухлині при гіпертермії, що до- зволяє істотно підвищити ефективність про- меневої і хіміотерапії онкологічних хворих. Досліджено біологічну і специфічну актив- ність нанокомпозитів у модельних системах in vitro та in vivo з урахуванням особливостей їх фармакокінетики. Вивчено ефективність фотодинамічної терапії пухлин із застосуван- ням як фотосенсибілізатора нанокомпозитів порфірину з наночастинками золота. Уперше встановлено, що висока активність цих нано- композитів зумовлена переважанням у меха- нізмі їх протипухлинної дії ролі синглетного кисню. Розроблено методику визначення рівня продукції та накопичення вільних радикалів унаслідок впливу на клітину нанорозмірних матеріалів за допомогою люмінолзалежної хе- мілюмінесценції. Отримані з використанням цього методу дані збігаються з результатами цитоморфологічних досліджень, що дозволяє стверджувати про релевантність хемілюмінес- центного методу щодо характеристики цито- токсичної дії нанокомпозитних матеріалів різ- ного походження. Визначено комплексну систему цитомор- фологічних, імуноцитохімічних, біофізичних та інших маркерів для тестування дії наночас- тинок, що ґрунтується на визначенні рівня по- шкодження та репарації ДНК, стану глутатіон- залежної системи детоксикації ксенобіотиків і змін активності та посттрансляційної модифі- кації ферменту ксантиноксидоредуктази. Загалом до реалізації зазначених завдань залучено 11 установ НАН України, два націо- нальних університети і дві зарубіжні установи, науковці яких опублікували понад 500 статей, 12 монографій, отримали близько 100 патентів України, видали 5 методичних рекомендацій. Перспективи фундаментального та прикладного значення отриманих результатів На сьогодні феромагнітні наночастинки є од- ним із найцікавіших нанотехнологічних ма- теріалів, який досить широко застосовують у різних галузях народного господарства. Ідея використання заліза та різних форм оксидів у вирішенні актуальних проблем ме- дицини, зокрема онкології, не нова, оскільки залізо належить до есенціальних мікроелемен- тів, які забезпечують функціонування живих організмів. Однак лише в останнє десятиріч- 14 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 6 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ чя з’явилися методи застосування новітніх наноматеріалів на основі Fe та засобів їх до- ставки і локалізації в патологічному вогнищі. Особливого змісту це питання набуває в разі створення штучних нанорозмірних матеріалів з новими фізико-хімічними та біологічними властивостями. Ендогенне залізо — невід’ємна функціо- нально активна частина кожної живої клітини, що зумовлює його важливу роль у відтворенні багатьох процесів життєдіяльності в організмі людини і тварин. Завдяки високій хімічній ак- тивності залізо є одним із ключових елементів життя, відіграє важливу роль у процесах росту і поділу клітин, забезпеченні функції дихан- ня, синтезу ДНК і загибелі клітини. Розмаїт- тя біологічних функцій організму, в яких бере участь залізо, робить його однією з ключових ланок у патогенезі цілої низки захворювань, у тому числі онкологічних (рис. 2). Це покладає на дослідників велику відповідальність, адже вперше свідомо відбувається «схрещування» однорозмірних елементів живої і рукотворної природи. Функціонування біологічних систем, зокре- ма організму людини і навіть окремої клітини, є таким складним і універсальним явищем, що навіть століття наукових пошуків не дали ви- черпних знань щодо виникнення та функціо- нування живих систем і їх патологічних станів. Тому вивчення детальної структури і функцій складових цього процесу на рівні клітини і ор- ганізму було і залишається актуальним. Дослідження взаємодії штучних і природ- них нанорозмірних систем у відповідному про- сторі відкриє нові таємниці зародження життя та можливості оптимальної корекції проявів його різних форм. Адже результати наших по- передніх досліджень дають змогу перегляну- ти й доповнити, здавалося б, застарілу теорію Опаріна—Холдейна щодо походження життя. Згідно з цією теорією, процеси, що привели до виникнення життя на Землі, можна поділити на три етапи: виникнення органічних речовин; виникнення білків; виникнення білкових тіл. Однак про роль і місце іонів заліза як елемен- тів Великого вибуху і постійного магнітного поля Землі (магнітних бур) у ній не згадується. Проте, за нашими попередніми даними, саме ці важливі елементи могли бути основним фак- тором і каталізатором синтезу та інтеграції в процесі утворення білкових тіл. Рис. 2. Залізо — незамінний мікроелемент, життєво необхідний для організму людини ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 6 15 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ Так, для того щоб довести, наскільки зна- чущими і функціонально важливими є нано- частинки заліза, в рамках комплексного про- екту «Взаємодія наноструктурних матеріалів з нормальними та пухлинними клітинами, розробка методів доставки, безпека їх вико- ристання» було проведено дослідження щодо їх взаємовпливу із сироватковим альбуміном. Методом диференціальної сканувальної мі- крокалориметрії встановлено, що акцепція функціоналізованих наночастинок магнетиту молекулами сироваткового альбуміну людини (САЛ) відбувається в другому домені білкової глобули. При цьому їх взаємодія з альбуміном, а також комплексування з САЛ наночастинок золота, вуглецевих нанотрубок та фулеренів супроводжується значними змінами нативної архітектоніки білкової глобули. Показано, що синтезовані на основі САЛ наносфери з різним ступенем перехресної зшивки демонструють підвищену акцепторну активність щодо клі- тинних мембран злоякісних клітин та значно більшу транспортну ємність відносно речовин гідрофобної і гідрофільної природи порівня- но з нативним альбуміном. Інкорпоровані в наносфери наночастинки магнетиту повніс- тю зберігають свої природні теплопровідні, електропровідні та магнітні властивості, що свідчить про перспективність їх застосування в гіпертермії та векторній терапії хворих на злоякісні новоутворення. Розуміння молеку- лярних основ утворення залізо-альбумінових комплексів може не лише сприяти створенню нового покоління структурно стабільних нано- частинок Fe3O4, а й поповнити базу сучасних знань щодо механізму взаємодії органічних і неорганічних сполук. Такий підхід дав змогу дослідити певні конформаційні зміни в білку за участю наночастинок заліза, які найбіль- шою мірою проявляються під дією магнітного поля. Саме тоді й відбувається агрегація цього білкового комплексу, і він стає функціонально значущою білковою структурою, що логічно вписується в зазначену вище теорію зароджен- ня життя на Землі. Разом з тим, до кінця зрозуміти поведінку складних систем надзвичайно важко. Хоча з упевненістю можна сказати, що після взаємодії вони починають поводити себе як єдине ціле з проявом певних властивостей. За наявності дієвих способів керування станом цих струк- турованих форм можна як активувати, так і суттєво сповільнювати процеси метаболізму і нормальних, і трансформованих клітин. Водночас результати фундаментальних до- сліджень останніх років відродили інтерес до вивчення ролі, яку відіграє обмін ендогенного заліза, і засвідчили його значення у пухлинно- му процесі, що дозволяє розглядати цей мікро- елемент як перспективний маркер і мішень для лікування пацієнтів зі злоякісною патологією. В організмі метаболізм заліза відбувається за допомогою низки залізовмісних білків, які є фізіологічно активними внутрішньоклітинни- ми регуляторами. Тому визначення змін залі- зовмісних комплексів у тканинах організму у відповідь на введення екзогенного заліза у складі біополімерних нанокомпозитів і ме- ханізмів, які лежать в їх основі, — це важливі питання, що відкривають перспективу спря- мованої модифікації такої відповіді в заданому напрямі. Особливий інтерес ці дослідження станов- лять у контексті раку молочної залози, оскіль- ки гормональний статус жінки тісно асоційо- ваний зі значними коливаннями вмісту заліза в організмі. Як дефіцит заліза, так і його над- лишок можуть мати негативні наслідки для організму в цілому. Поряд із цим є дані, що свідчать про синергізм порушень метаболізму заліза та естрогенів при виникненні раку мо- лочної залози. У процесі злоякісної трансформації надли- шок заліза сприяє утворенню активних форм кисню, які спричинюють ушкодження ДНК. При цьому естроген може бути додатковим субстратом цих реакцій завдяки приєднанню гідроксильної групи і утворенню катехолес- т рогену — одного з чинників гормонального канцерогенезу. Численні дослідження останніх років дово- дять роль порушень обміну ендогенного заліза і активних форм кисню в реалізації цитоток- сичних ефектів багатьох протипухлинних пре- 16 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 6 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ паратів, у тому числі паклітакселу, цисплатину, етопозиду, доксорубіцину. Можливість такого підходу до лікування онкологічних хворих по- казано у деяких експериментальних роботах і підтверджено результатами наших власних до- сліджень [1—3] (рис. 3). Так, уперше встановлено, що одним з важ- ливих механізмів формування резистентності до протипухлинних препаратів є порушення регуляції металовмісних білків та обміну ендо- генного заліза [2]. Показано, що в пухлинних клітинах, резистентних як до цисплатину, так і доксорубіцину, спостерігається гіперметилу- вання промотора гена рецептора трансфери- ну І, а також зміни рівня білків — регуляторів обміну ендогенного заліза (рецептор трансфе- рину, трансферин, легкі та важкі ланцюги фе- ритину, феропортин і гепсидин). Отримані дані свідчать, що одним із механізмів формування медикаментозної резистентності до різних за механізмом дії протипухлинних препаратів є порушення обміну заліза на рівні метилування генів — регуляторів обміну заліза. Крім того, ми встановили, що цілеспрямоване інгібуван- ня білка легкого ланцюга феритину мікроРНК miR-133a збільшує чутливість клітин MCF-7/ DOX і MCF-7/CP до доксорубіцину та циспла- тину (рис. 4). У системі in vitro встановлено, що наслідком дії нанокомпозиту (наночастинки феромагне- тику + цисплатин) на чутливі й резистентні клітини лінії MCF-7 є істотні зміни експресії білків і мікроРНК, які беруть участь у регуля- ції апоптозу, інвазії, адгезії та метастазуванні. Показано, що в механізмах реалізації апоптич- ної програми під впливом нанокомпозиту важ- ливу роль відіграють порушення гомеостазу Рис. 4. Схематичне зображення особливостей обміну ендогенного заліза в чутливих (а) і резистентних (б) кліти- нах раку молочної залози людини лінії MCF-7 Рис. 3. Інтегральна схема цитотоксичного ефекту фе- ромагнітних наночастинок на пухлинні клітини ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 6 17 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ ендогенного заліза. Зокрема, наслідком впли- ву нанокомпозиту є зміни метилування та екс- пресії рецептора трансферину, трансферину, легких і важких ланцюгів феритину, які най- більш виражені в клітинах резистентної лінії і призводять до активації утворення вільних радикалів та оксидативного стресу [4, 5]. Отримані результати стали підґрунтям для розроблення і патентування способу верифі- кації цитотоксичних ефектів наноферомагне- тиків (патент № 75163), способу оцінки біоло- гічної активності наноферомагнетиків (патент № 82350) та способу визначення змін активних форм кисню під впливом наноферомагнетику (патент № 89196). На основі вивчення ультраструктурних ефектів взаємодії нанорозмірних комплексів з компонентами цитоскелета чутливих і ре- зистентних пухлинних клітин ми встановили, що стабілізоване залізо надходить у клітини досліджуваних ліній за допомогою рецептор- опосередкованого ендоцитозу і в різні часові інтервали визначається в лізосомах і фагосо- мах з електроннощільним вмістом, що є свід- ченням лізосомального шляху метаболізму оксиду заліза [4]. У клінічних дослідженнях виявлено зв’язок рівня феритину в сироватці крові та пухлин- ній тканині з чутливістю до неоад’ювантної хі- міотерапії у хворих на рак грудної залози [3]. Показано, що високий рівень феритину в сиро- ватці крові та пухлинній тканині свідчить про резистентність хворих на рак молочної залози до неоад’ювантної хіміотерапії. Отже, показ- ники рівня феритину можна використовувати як об’єктивний критерій визначення чутли- вості раку молочної залози до неоад’ювантної хіміотерапії як на рівні організму, так і на рівні пухлини (патенти № 106148 і 84044 «Cпосіб прогнозування чутливості до неоад’ювантної терапії у хворих на рак молочної залози»). Встановлено також роль білків обміну ен- догенного заліза у формуванні молекулярних підтипів раку молочної залози. Показано, що найвищий рівень експресії феритину та геп- сидину спостерігається в пухлинах хворих на рак молочної залози базального підтипу, якому притаманний агресивний перебіг і низька чут- ливість до протипухлинної терапії. Отримані дані можуть допомогти в розробленні нових діагностичних критеріїв та вдосконаленні іс- нуючих схем протипухлинного лікування з урахуванням рівня експресії феритину і гепси- дину в клітинах раку молочної залози певного молекулярного підтипу. На основі великого комплексу проведених робіт науковці академічних установ уперше розробили новий вітчизняний протипухлин- ний препарат «Фероплат», що містить на- ночастинки магнітної рідини та цисплатин (рис. 5). Доклінічні дослідження довели, що за показниками протипухлинної та антиметас- татичної дії «Фероплат» не лише не поступа- ється офіційному препарату «Цисплатин», а й перевершує його, особливо при резистентних формах злоякісних новоутворень. На основі Рис. 5. Розроблена технологія одержання нової лікарської форми — «Фероплат» 18 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 6 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ цієї наукової розробки видано методичні реко- мендації «Критерії та методи оцінки біологіч- ної безпеки металовмісних наноматеріалів при створенні протипухлинних векторних систем» (2014), затверджені двома експертними комі- сіями МОЗ України та НАМН України «Фар- макологія» і «Онкологія». Отже, залучення сучасного нанотехнологіч- ного інструментарію сприяє започаткуванню якісно нового етапу у вирішенні ключових проблем біології та медицини. Створення інно- ваційних лікарських засобів спонукало до роз- роблення нових систем їх доставки. В останні десятиліття галузь контрольованої доставки ліків стала одним із найперспективніших на- прямів наукових досліджень [6]. Результати комплексних досліджень і тех- нологічні розробки, отримані під час виконан- ня науково-технічних проектів, розкривають механізми взаємодії нанорозмірних систем, збагачуючи наші уявлення про загальнобіоло- гічні процеси, а також створюють практичну платформу для впровадження нових підходів діагностики і лікування хворих на злоякісні новоутворення. Варто зазначити, що на сьогодні понад 25% світового ринку лікарських засобів займають ліки з удосконаленою системою доставки, до- датково функціоналізованими компонентами та специфічними флуоресцентними мітками. Розроблена нами векторна система не лише забезпечує цільову доставку, а й дозволяє вирі- шити проблему подолання природних бар’єрів організму до набутої резистентності. Ера нанотехнологій по-справжньому уві- йшла в реальне життя: матеріалознавці, фізики, хіміки, біологи, медики навчилися оперувати об’єктами одного й того самого наномасштабу, спілкуючись при цьому «однією мовою». Нау- ковці та суспільство сподіваються, що ця мова виявиться зрозумілою й тим, від кого залежить подальша доля реалізації перспективних ві- тчизняних наукових розробок. Насамкінець хочу висловити подяку нашим партнерам з академічних інститутів: електро- зварювання ім. Є.О. Патона, електродинаміки, проблем матеріалознавства ім. І.М. Франце- вича, фізики, металофізики ім. Г.В. Курдю- мова, хімії поверхні ім. О.О. Чуйка, загаль- ної і неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського, біохімії ім. О.В. Палладіна, біоколоїдної хімії ім. Ф.Д. Овчаренка, НТК «Інститут монокри- сталів», а також із Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Націо- нального технічного університету України «КПІ», Національного центру токсикологіч- них досліджень (National Center for Toxicologi- cal Research, USA). REFERENCES 1. Shpyleva S.I., Tryndyak V.P., Kovalchuk O., Starlard-Davenport A., Chekhun V.F., Beland F.A., Pogribny I.P. Role of ferritin alterations in human breast cancer cells. Breast Cancer Res. Treat. 2011. 126(1): 63—71. 2. Chekhun V.F., Lukyanova N.Yu., Burlaka A.P., Bezdenezhnykh N.A., Shpyleva S.I., Tryndyak V.P., Beland F.A., Pogrib- ny I.P. Iron metabolism disturbances in the MCF-7 human breast cancer cells with acquired resistance to doxorubicin and cisplatin. Int. J. Oncology. 2013. 43(5): 1481—86. 3. Antipova S.V., Shepil O.V., Lukianova N.Yu., Chekhun V.F. Relations between serum and tumor ferritin concentra- tions with sensitivity to neoadjuvant chemotherapy in breast cancer patients. Oncology (Onkologiya). 2013. 15(3): 204—09 (in Ukrainian). http://www.oncology.kiev.ua/pdf/15_3/204.pdf. [Антіпова С.В., Шепіль О.В., Лук’янова Н.Ю., Чехун В.Ф. Зв’язок рівня феритину в сироватці крові та пухлинній тканині з чутливістю до неоад’ювантної хіміотерапії у хворих на рак молочної залози. Онкология. 2013. Т. 15, № 3. С. 204—209]. 4. Chekhun V., Lukianova N., Demash D., Borikun T., Chekhun S., Shvets Yu. Manifestation of key molecular genetic markers in pharmacocorrection of endogenous iron metabolism in MCF-7 and MCF-7/DDP human breast cancer cells. CellBio. 2013. 3(4): 217—27. 5. Chekhun V.F., Yurchenko O.V., Naleskina L.A., Demash D.V., Lukianova N.Yu., Lozovska Yu.V. In vitro modification of cisplatin cytotoxicity with magnetic fluid. Experimental oncology. 2013. 35(1): 15—19. 6. Park K., Mrsny R.J. Controlled Drug Delivery: Present and Future. Controlled Drug Delivery. 2000. 752: 2—12. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 6 19 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ В.Ф. Чехун Институт экспериментальной патологии, онкологии и радиобиологии им. Р.Е. Кавецкого НАН Украины ул. Васильковская, 45, Киев, 03022, Украина СОСТОЯНИЕ И ПЕРСПЕКТИВЫ ВНЕДРЕНИЯ НАНОТЕХНОЛОГИЙ В БИОЛОГИИ И МЕДИЦИНЕ По материалам научного доклада на заседании Президиума НАН Украины, 29 апреля 2015 г. Изложены основные результаты ряда уникальных комплексных исследований и технологических разработок, не только раскрывающих механизмы взаимодействия наноразмерных систем, но и создающих практическую плат- форму для внедрения в клиническую практику новых подходов диагностики и терапии. Ключевые слова: нанокомпозиты, опухолевые клетки, векторная доставка лекарств, лекарственная резистент- ность. V.F. Chekhun Kavetsky Institute of Experimental Pathology, Oncology and Radiobiology of NAS of Ukraine 45 Vasylkivska St., Kyiv, 03022, Ukraine STATE AND PROSPECTS OF IMPLEMENTATION NANOTECHNOLOGY IN BIOLOGY AND MEDICINE Information from scientific report at the meeting of Presidium of NAS of Ukraine, April 29, 2015 The main results of a number of unique complex researches and technology developments, which reveal not only the mechanisms of interaction of nanodimensional systems, but also create the platform for practical implementation of new diagnostic and therapeutic approaches into clinical practice, are presented. Keywords: nanocomposites, tumor cells, vector delivery of drugs, drug resistance.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-84889
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	0372-6436
language	Ukrainian
last_indexed	2025-11-28T19:22:20Z
publishDate	2015
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
record_format	dspace
spelling	Чехун, В.Ф. 2015-07-16T17:59:31Z 2015-07-16T17:59:31Z 2015 Стан та перспективи впровадження нанотехнологій у біології та медицині (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 29 квітня 2015 року) / В.Ф. Чехун // Вісник Національної академії наук України. — 2015. — № 6. — С. 11-19. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/84889 Наведено основні результати ряду унікальних комплексних досліджень і технологічних розробок, що не лише розкривають механізми взаємодії нанорозмірних систем, а й створюють практичну платформу для впровадження нових підходів діагностики і терапії в клінічну практику. Изложены основные результаты ряда уникальных комплексных исследований и технологических разработок, не только раскрывающих механизмы взаимодействия наноразмерных систем, но и создающих практическую платформу для внедрения в клиническую практику новых подходов диагностики и терапии. The main results of a number of unique complex researches and technology developments, which reveal not only the mechanisms of interaction of nanodimensional systems, but also create the platform for practical implementation of new diagnostic and therapeutic approaches into clinical practice, are presented. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України З кафедри Президії НАН України Стан та перспективи впровадження нанотехнологій у біології та медицині (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 29 квітня 2015 року) Состояние и перспективы внедрения нанотехнологий в биологии и медицине (по материалам научного доклада на заседании Президиума НАН Украины, 29 апреля 2015 г.) State and prospects of implementation of nanotechnology in biology and medicine (information from scientific report at the meeting of Presidium of NAS of Ukraine, April 29, 2015) Article published earlier
spellingShingle	Стан та перспективи впровадження нанотехнологій у біології та медицині (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 29 квітня 2015 року) Чехун, В.Ф. З кафедри Президії НАН України
title	Стан та перспективи впровадження нанотехнологій у біології та медицині (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 29 квітня 2015 року)
title_alt	Состояние и перспективы внедрения нанотехнологий в биологии и медицине (по материалам научного доклада на заседании Президиума НАН Украины, 29 апреля 2015 г.) State and prospects of implementation of nanotechnology in biology and medicine (information from scientific report at the meeting of Presidium of NAS of Ukraine, April 29, 2015)
title_full	Стан та перспективи впровадження нанотехнологій у біології та медицині (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 29 квітня 2015 року)
title_fullStr	Стан та перспективи впровадження нанотехнологій у біології та медицині (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 29 квітня 2015 року)
title_full_unstemmed	Стан та перспективи впровадження нанотехнологій у біології та медицині (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 29 квітня 2015 року)
title_short	Стан та перспективи впровадження нанотехнологій у біології та медицині (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 29 квітня 2015 року)
title_sort	стан та перспективи впровадження нанотехнологій у біології та медицині (за матеріалами наукової доповіді на засіданні президії нан україни 29 квітня 2015 року)
topic	З кафедри Президії НАН України
topic_facet	З кафедри Президії НАН України
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/84889
work_keys_str_mv	AT čehunvf stantaperspektivivprovadžennânanotehnologíiubíologíítamedicinízamateríalaminaukovoídopovídínazasídanníprezidíínanukraíni29kvítnâ2015roku AT čehunvf sostoânieiperspektivyvnedreniânanotehnologiivbiologiiimedicinepomaterialamnaučnogodokladanazasedaniiprezidiumananukrainy29aprelâ2015g AT čehunvf stateandprospectsofimplementationofnanotechnologyinbiologyandmedicineinformationfromscientificreportatthemeetingofpresidiumofnasofukraineapril292015

Стан та перспективи впровадження нанотехнологій у біології та медицині (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 29 квітня 2015 року)

Репозитарії

Схожі ресурси