Проблеми хімічної та радіаційної безпеки України (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 29 квітня 2015 року)

Розглянуто основні джерела і чинники хімічної та радіаційної небезпеки в Україні, що створюють екологічні ризики для життєдіяльності населення та біосфери. Показано, що в багатьох випадках процеси хімічного та радіаційного забруднення досягають регіональних масштабів. Сформульовано основні управлін...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Вісник НАН України
Date:	2015
Main Author:	Лисиченко, Г.В.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2015
Subjects:	З кафедри Президії НАН України
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/84890
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Проблеми хімічної та радіаційної безпеки України (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 29 квітня 2015 року) / Г.В. Лисиченко // Вісник Національної академії наук України. — 2015. — № 6. — С. 20-27. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859773429969846272
author	Лисиченко, Г.В.
author_facet	Лисиченко, Г.В.
citation_txt	Проблеми хімічної та радіаційної безпеки України (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 29 квітня 2015 року) / Г.В. Лисиченко // Вісник Національної академії наук України. — 2015. — № 6. — С. 20-27. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Вісник НАН України
description	Розглянуто основні джерела і чинники хімічної та радіаційної небезпеки в Україні, що створюють екологічні ризики для життєдіяльності населення та біосфери. Показано, що в багатьох випадках процеси хімічного та радіаційного забруднення досягають регіональних масштабів. Сформульовано основні управлінські заходи і наукові завдання щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій і мінімізації їх негативних наслідків для навколишнього природного середовища. На реальних прикладах продемонстровано науково-технічний потенціал установ НАН України у вирішенні зазначених проблем. Рассмотрены основные источники и факторы химической и радиационной опасности, которые имеют место в Украине на современном этапе и создают экологические риски для жизнедеятельности населения и биосферы. Показано, что во многих случаях процессы химического и радиационного загрязнения имеют региональные масштабы. Сформулированы основные управленческие мероприятия и научные задачи по предотвращению возникновения чрезвычайных ситуаций и минимизации их последствий для окружающей природной среды. Охарактеризован научно-технический потенциал учреждений Национальной академии наук Украины, который может быть успешно реализован для решения указанных проблем. The report describes the main sources and factors of chemical and radiation dangers, which at present take place in Ukraine and pose environmental risks to the livelihoods of people and the biosphere. It is shown that in many cases the processes of chemical and radioactive contamination have regional level. Formulated the basic management activities and scientific tasks for the prevention of emergency situations and minimizing their impact on the environment. Characterized scientific and technical capacity of the institutions of National Academy of Sciences of Ukraine, which can be successfully implemented to address these problems.
first_indexed	2025-12-02T07:26:43Z
format	Article
fulltext	20 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 6 ПРОБЛЕМИ ХІМІЧНОЇ ТА РАДІАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ За матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 29 квітня 2015 року Розглянуто основні джерела і чинники хімічної та радіаційної небезпеки в Україні, що створюють екологічні ризики для життєдіяльності населення та біосфери. Показано, що в багатьох випадках процеси хімічного та раді- аційного забруднення досягають регіональних масштабів. Сформульовано основні управлінські заходи і наукові завдання щодо запобігання виникнен- ню надзвичайних ситуацій і мінімізації їх негативних наслідків для навко- лишнього природного середовища. На реальних прикладах продемонстро- вано науково-технічний потенціал установ НАН України у вирішенні зазначених проблем. Ключові слова: хімічна небезпека, радіоактивне забруднення, токсичні відходи, радіоактивні відходи, комплексний екологічний моніторинг. Щороку в Україні виникають загрозливі екологічні ситуації, пов’язані з хімічною та радіаційною небезпекою. До них на- лежать передусім наслідки радіаційної катастрофи на ЧАЕС, загрози від впливів хвостосховищ уранового виробництва в містах Дніпродзержинськ та Жовті Води Дніпропетровської області; вибухів бронебійних снарядів з урановими осердями на військових складах, зокрема в Артемівську та Новобогда- нівці; отруєння навколишнього середовища продуктами гепти- лу в Болеславчику і Первомайську; виникнення надзвичайних екологічних ситуацій, пов’язаних з хімічними чинниками не- безпеки, в містах Калуш Івано-Франківської області, Горлів- ка Донецької області, у Києві на території колишнього заводу «Радикал». Загалом, за даними Державного реєстру, на терито- рії України налічується понад 24 тис. потенційно небезпечних об’єктів, які потребують постійної уваги і нагляду. Діяльність таких об’єктів регламентується відповідним Законом України «Про об’єкти підвищеної небезпеки», положення якого у бага- тьох випадках за браком коштів залишаються декларативними. Зазначені проблеми набули неабиякої гостроти ще в мирний ЛИСИЧЕНКО Георгій Віталійович — член-кореспондент НАН України, доктор технічних наук, професор, директор Державної установи «Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України», lysychenko@ukr.net doi: 10.15407/visn2015.06.020 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 6 21 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ час, але здебільшого вони так і залишилися не- вирішеними. Проте сьогодні, в умовах воєнних дій, ситуація ще більше загострилася. Такі про- блемні об’єкти становлять потенційну загрозу національній безпеці, а заходи щодо їх існуван- ня та охорони потребують нового осмислення. Як можна бачити на рис. 1, серед усіх ре- гіонів України найбільша питома щільність об’єктів підвищеної небезпеки (кількість таких об’єктів у перерахунку на 1 тис. км2) припадає на територію Донецької області, значну части- ну якої держава сьогодні не контролює. Друге місце посідає Харківська область, у якій зараз спостерігається високий рівень терористичної загрози. У неконтрольованій Україною зоні знаходяться також АР Крим та велика частина території Луганської області з досить високою щільністю об’єктів підвищеної небезпеки. На основі узагальнення даних щодо найва- гоміших чинників регіональної хімічної небез- пеки в Україні можна виділити такі джерела ризику, як забруднення повітря токсичними речовинами і парниковими газами внаслідок діяльності ТЕЦ, ТЕС, заводів, шахт, кар’єрів, транспорту тощо; токсичні відходи 1—3 класів небезпеки; непридатні й заборонені пестициди. Якщо розглянути залежність на рівні адмі- ністративних областей України між обсягами виробленого регіонального продукту та ви- кидами в атмосферне повітря (рис. 2), можна побачити, що найбільш навантажені промис- ловістю області, такі як Донецька, Дніпропе- тровська, Луганська, Запорізька, характеризу- ються найвищими обсягами викидів, а отже, і найбільшим ступенем забруднення навколиш- нього середовища. Рис. 1. Питома щільність об’єктів підвищеної небезпеки (кількість об’єктів / тис. км2) по областях України 22 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 6 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ Суттєвим регіональним чинником екологіч- ної нестабільності в Україні є відходи. Щороку в державі утворюється до 8 млн т відходів 1—3 класів небезпеки, проте найбільшу хімічну не- безпеку становлять непридатні та заборонені пестициди, більшість з яких накопичилася на території України ще за часів СРСР. Занепад у багатьох регіонах служб сіль- ськогосподарської хімії після розпаду СРСР призвів до повної безконтрольності та руйну- вання складів прострочених пестицидів. На жаль, в Україні немає технологій ліквідації непридатних пестицидів та хлорорганічних сполук. Світова спільнота, стурбована ситуа- цією з найтоксичнішими та небезпечними для навколишнього середовища і здоров’я людей хімічними сполуками, в 2001 р. прийняла гло- бальний документ — Стокгольмську конвен- цію про стійкі органічні забруднювачі (СОЗ). Ця міжнародна угода спрямована на скоро- чення використання та поступову ліквідацію 12 особливо токсичних сполук. Україна рати- фікувала Стокгольмську конвенцію 18 квіт- ня 2007 р. Це поклало початок процесу роз- роблення Національного плану виконання Стокгольмської конвенції, який було ухвале- но у 2011 р. У рамках Плану було окреслено обсяги завдань і розпочато роботи зі знешко- дження/знищення СОЗ в Україні, а також ви- значено джерела фінансування цієї діяльнос- ті. Зрушенню справи з мертвої точки сприяли також такі документи, як Указ Президента України «Про оголошення територій міста Калуш та сіл Кропивник і Сівка-Калуська Ка- луського району Івано-Франківської облас- ті зоною надзвичайної екологічної ситуації» від 10.02.2010 № 145; доручення Президента України щодо підвищення ефективності реа- лізації державної політики у сфері поводжен- ня з відходами від 30.05.2011; розпорядження Кабінету Міністрів України «Про виділення коштів для здійснення заходів, пов’язаних з ліквідацією наслідків надзвичайної ситу- ації природного характеру на полігоні не- безпечних відходів у зоні консервації Домб- ровського кар’єра в Калуському районі» від 06.06.2011 № 496-р; затверджена Мінприроди України в 2011 р. програма робіт по Калусь- кому промисловому вузлу; рішення наради в Івано-Франківській ОДА з питань організації здійснення невідкладних природоохоронних заходів з видалення, перевезення та утилізації Рис. 2. Залежність між обсягами виробленого регіонального продукту та викидами в атмо- сферне повітря на рівні адміністративних областей України ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 6 23 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ небезпечних відходів гексахлорбензолу (про- токол від 04.10.2012). На виконання зазначених документів розпо- чалися масштабні роботи з вивезення і знищен- ня токсичних речовин. Завдяки частковій реа- лізації Національного плану на кінець 2014 р. кількість складів з небезпечними речовинами в Україні скоротилася з 4,5 тис. (станом на по- чаток 2010 р.) до 1033. Втім, за наявними оцін- ками, нині серед обстежених об’єктів у 14 об- ластях ще залишилися склади з непридатними пестицидами загальною кількістю 7210 тонн. Для наукового супроводу цих робіт у ряді ви- падків були залучені установи НАН України. Так, Інститут геохімії, мінералогії та рудоутво- рення ім. М.П. Семененка здійснював супровід робіт з вилучення берилію в м. Києві. Інститут геохімії навколишнього середовища за контрак- том з головним виконавцем — ізраїльською фір- мою «С.І.Груп Консорт Лтд.» займався науково- методичним супроводом робіт з видалення і знищення мононітрохлорбензолу в м. Горлівка Донецької області, де ще до початку бойових дій вдалося вивезти 400 т цієї небезпечної ре- човини, а також гексахлорбензолу в м. Калуш Івано-Франківської області. З Калуша в найко- ротші терміни (2012—2013 рр.) було вивезено 30 тис. т гексахлорбензолу і знищено на спеціа- лізованих заводах у Великій Британії та Фран- ції. З огляду на надзвичайну токсичність зазна- чених речовин усі роботи проводилися з дотри- манням найвищих норм хімічної безпеки, які спиралися на теоретичні та науково-методичні розробки співробітників Інституту геохімії на- вколишнього середовища [1—3]. Тепер коротко зупинюся на проблемах ра- діаційної небезпеки. Ядерні та радіаційно-не- безпечні об’єкти розташовані майже по всій території України. Це атомні електростанції, державні міжобласні спеціалізовані комбінати Державної корпорації «Українське державне об’єднання «Радон» (ДМСК УкрДО «Радон»), підприємства з видобутку і переробки урану, наукові центри, що мають ядерні установки і прискорювачі, Чорнобильська зона. Території розташування цих об’єктів є зонами підвище- ного радіаційного та екологічного ризику. Роботи з видалення гексахлорбензолу в м. Калуш Іва- но-Франківської області 24 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 6 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ Однією з найбільших загроз суверенітету нашої держави є поглиблення залежності від Російської Федерації у галузі теплової та атом- ної енергетики. Як відомо, в Україні ядерно- паливний цикл є неповним, і в зв’язку з цим розвиток і функціонування вітчизняної ядер- ної енергетики принаймні в наявному форматі значною мірою залежить від Росії. Нині Укра- їна самостійно реалізує лише першу стадію ядерно-паливного циклу — видобуток урано- вої руди та виробництво з неї уранового кон- центрату — близько 800—900 т на рік із необ- хідних 2,5 тис. т, що покриває тільки 30 % від потреби українських АЕС [4—6]. Усі наступні стадії циклу забезпечує Росія, зокрема й пере- роблення відпрацьованого ядерного палива. На чотирьох АЕС України експлуатується 15 енергоблоків радянського виробництва — 2 ВВЕР-440 і 13 ВВЕР-1000. Цілком логічно, що основним постачальником палива для них є Росія. У 2010—2011 рр. Україна зробила спробу диверсифікації постачання ядерного палива в рамках програми співробітництва з трансна- ціональною компанією Westinghouse. Однак у 2012 р., після укладання угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Фе- дерації про будівництво заводу з виробництва ядерного палива, цю програму згорнули. Проте слід зазначити, що абсолютно всі ста- дії ядерно-паливного циклу супроводжують- ся певною кількістю викидів і скидів забруд- нюючих речовин у навколишнє середовище, утворенням хімічних та радіоактивних відхо- дів. Проблема радіоактивних відходів (РАВ) є дуже серйозною для України. Щороку на одній типовій АЕС утворюється в середньому 28 т різних типів РАВ, з яких близько 20 т стано- вить відпрацьоване ядерне паливо. Україна по- сідає друге місце в Європі за загальною кіль- кістю РАВ, а за показником питомої щільності на 1 км2 території — перше. Втім, відпрацьоване ядерне паливо (ВЯП) є цінною вторинною сировиною, оскільки міс- тить до 97 % невикористаних ядерних матеріа- лів, які можна буде використовувати в реакто- рах наступних поколінь. Тимчасове зберігання ВЯП здійснюють у басейнах витримки на АЕС з метою зменшення його залишкового тепло- виділення і радіоактивності для подальшого безпечного перевезення у сховища довготри- валого зберігання. Варто зазначити, що й досі стратегію подальшого використання ВЯП в Україні остаточно не визначено — прийнято лише так званий «відкладений варіант». Після басейнів витримки ВЯП частково відправляли на зберігання та перероблення до Росії, а част- ково зберігали безпосередньо на майданчику АЕС (приклад — Запорізька АЕС). Однак сьо- годні у зв’язку із заповненням таких сховищ на 60—70 % гостро постають проблеми зі збе- ріганням не лише ВЯП, а й кубового залишку (близько 9000 тис. м3), сольового плаву (при- близно 3000 тис. т), довгоіснуючих РАВ (до 80 тис. м3). У 2016 р. в зоні ЧАЕС планується завершити будівництво і ввести в експлуата- цію централізоване сховище для зберігання ВЯП енергоблоків Рівненської, Хмельницької та Южно-Української АЕС. Разом з тим, за- раз фактично заморожене питання створення сховища геологічного типу для довгоіснуючих РАВ, але найближчим часом, з огляду на реа- лізацію програми зняття АЕС з експлуатації, таке сховище буде конче потрібне. За останнє десятиліття в ДП НАЕК «Енерго- атом» було розроблено і виконувалося декіль- ка програм з підвищення безпеки енергоблоків АЕС України. Однак жодна з цих програм не враховувала функціонування ядерної енерге- тики країни в умовах втрати партнерських від- носин з Росією, а також можливості активних терористичних дій у зоні розташування АЕС. За визначенням ООН, проблеми, пов’язані з руйнівним впливом воєнних конфліктів та війн на навколишнє природне середовище, на- лежать до 12 глобальних екологічних проблем людства. Нинішні події в Україні лише підтвер- джують цю позицію — анексія Росією Криму з протиправним захопленням дослідницького ядерного реактора в Севастополі, руйнування промислової інфраструктури частини Доне- цької та Луганської областей угрупованнями сепаратистів за підтримки Росії, терористичні диверсії в інших регіонах вкрай загострюють ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 6 25 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ ситуацію з хімічною, радіаційною та екологіч- ною безпекою. Зазначені загрози вимагають адекватних заходів для зменшення ризиків хімічної і ра- діаційної небезпеки в Україні, превентивних дій щодо проявів актів тероризму та протидії розповсюдженню хімічних, ядерних і радіоак- тивних матеріалів. До таких заходів, на нашу думку, належать: • вдосконалення наявної системи комплек- сного екологічного моніторингу навколишньо- го природного середовища та систем аварійно- го реагування всіх рівнів, особливо об’єк то во- го, в зонах впливу потенційно небезпечних об’єктів; • відпрацювання нових вимог і сценаріїв реагування системи фізичного захисту АЕС та інших об’єктів ядерної, радіаційної і хімічної небезпеки у зв’язку з можливими терористич- ними проявами та воєнними загрозами; • розроблення сучасних технічних засо- бів для оперативного виявлення токсичних, отруйних, вибухонебезпечних, ядерних та ра- діоактивних матеріалів, що перебувають у не- законному обігу; • створення надійнішої системи хімічного і радіаційного контролю на кордонах України із застосуванням сучасних технічних засобів та технологій вітчизняного виробництва; • розроблення нових організаційно-тех- ніч них заходів попередження і протидії ак- там хімічного, ядерного та радіологічного тероризму. Установи Академії мають значні наукові напрацювання для виконання завдань з під- вищення рівня ядерної та радіаційної безпеки держави. Наприклад, Інститут сцинтиляційних матеріалів сьогодні є лідером з розроблення детекторів, сцинтиляційних матеріалів, комп- лектуючих для приладів ядерного та радіацій- ного контролю. В Інституті створено портали і сканери для пунктів пропуску на державному кордоні. У ННЦ «Харківський фізико-технічний ін- ститут» розроблено детектори рентгенівського і γ-випромінювання на основі напівпровідни- кових з’єднань CdTe (CdZnTe). Їх використо- вують у ядерній енергетиці для дозиметрії та моніторингу території АЕС, аналізу ізотопно- го складу і контролю герметичності ТВЕЛів; у геології та екології — для моніторингу навко- лишнього середовища; у медицині — в рентге- нівській і позитронній комп’ютерній томогра- фії та для вимірювання доз. Інститут ядерних досліджень є головною установою з проблем ядерного та радіаційного експертного контролю, а також з питань ме- тодичного супроводу функціонування систем фізичного захисту і вирішення проблем ядер- ної криміналістики. Інститут проблем безпеки АЕС здійснює великий обсяг робіт з питань, що стосуються поводження з РАВ об’єкта «Укриття» та знят- тя Чорнобильської АЕС з експлуатації. У цій сфері є багато неузгоджених питань, частина яких пов’язана з недостатністю фінансування. В Інституті геохімії навколишнього середо- вища здійснюються роботи з удосконалення методології оцінювання радіаційних ризиків і технічних засобів для технологічного конт- ролю АЕС і комплексного радіоекологічного моніторингу території України. Розроблено та практично реалізовано методологію динаміч- ного аналізу нестаціонарних радіаційних полів (на метод, технологію й апаратуру отримано низку патентів [7—10]). Технологія дає змо- гу виявляти приховані джерела іонізуючого випромінювання та радіоактивні матеріали в транспортних засобах, що рухаються зі швид- кістю 40—50 км/год. На базі Інституту була розроблена і пройшла державні випробування серія спеціальних технічних інструментально- інформаційних засобів нового покоління, яка може бути корисною при вирішенні найрізно- манітніших завдань радіаційного контролю. Ці технічні засоби, у яких застосовуються нові принципи оброблення радіоспектрометричної інформації на основі захищених патентами методів сканування корисного сигналу, дозво- ляють здійснювати зйомки радіаційного стану великих територій; виконувати оперативний радіаційний контроль забруднення об’єктів навколишнього середовища (з гелікоптерів, БПЛА, автомобілів, плавзасобів тощо) та за- 26 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 6 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ безпечувати проведення радіологічної паспор- тизації населення. Однак великою проблемою академічних установ є те, що ми не можемо сертифікува- ти розроблені нами макети і дослідні зразки, оскільки на це не вистачає коштів. І тут міг би допомогти Центр із сертифікації технічної продукції, створений при Академії. Отже, підбиваючи підсумки, хочу наголоси- ти, що наукові дослідження з проблем хімічної та радіаційної безпеки мають бути пріоритет- ними напрямами фундаментальних і приклад- них досліджень НАН України. Наведені дані свідчать про наявність вітчизняного технічно- го потенціалу для вирішення завдань хімічної і радіаційної безпеки, переведення систем раді- аційного моніторингу та контролю виключно на технічні засоби українського виробництва. Необхідно також поглибити співпрацю із за- цікавленими міністерствами та відомствами (Мінпаливвугілля, Міноборони, Мінприроди, Держприкордонслужбою та ін.) з метою ін- формування їх про науковий потенціал і мож- ливості установ НАН України, а також підпи- сання відповідних угод про співробітництво та впровадження розробок для вирішення прак- тичних завдань сьогодення з питань безпеки держави. REFERENCES 1. Feofylakteva L.A., Lysychenko G.V., Evseev V.P. Methodological recommendations for monitoring compliance with rules and regulations of environmental safety (Kyiv: Minpryrody Ukrayiny, 2004) (in Ukrainian). [Феофілактьєва Л.А., Лисиченко Г.В., Євсєєв В.П. та ін. Методичні рекомендації по контролю за дотриманням норм і правил екологічної безпеки при зберіганні, транспортуванні і застосуванні пестицидів і агрохімікатів. К.: Мінприроди України, 2004]. 2. Lysychenko G.V., Zabulonov Yu.L., Khmil A.A. Natural, Technological and Environmental Risks. (Kyiv: Naukova dum- ka, 2008) (in Ukrainian). [Лисиченко Г.В., Забулонов Ю.Л., Хміль Г.А. Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління. К.: Наук. думка, 2008]. 3. Lysychenko G.V., Barbashov S.V., Khmil A.A. The Methodology of Evaluation of Environmental Risks. (Odesa: Astro- print, 2011) (in Ukrainian). [Лисиченко Г.В., Барбашов С.В., Хміль Г.А. Методологія оцінювання екологічних ризиків. Одеса: Астропринт. 2011]. 4. Lysychenko G.V. (ed.) Uranium Ore of Ukraine. (Kyiv: Naukova dumka, 2010) (in Ukrainian). [Лисиченко Г.В., Мельник Ю.П., Лисенко О.Ю. та ін. Уранові руди України: геологія, використання, поводження з відходами виробництва. К.: Наук. думка, 2010]. 5. Verkhovtsev V.G., Lysychenko G.V., Zabulonov Yu.L. Prospects of the Uranium Resource Base of Nuclear Power Engi- neering in Ukraine. (Kyiv: Naukova dumka, 2014) (in Ukrainian). [Верховцев В.Г., Лисиченко Г.В., Забулонов Ю.Л. та ін. Перспективи розвитку уранової сировинної бази ядерної енергетики. К.: Наук. думка, 2014]. 6. Lysychenko G.V., Zabulonov Yu.L. in Environmental Safety: problems and solutions path: Proc. X Int. Conf. (Kharkiv, 2014) (in Russian). [Лисиченко Г.В., Забулонов Ю.Л. Новые технические системы для решения задач радиационной и экологи- ческой безопасности. Экологическая безопасность: проблемы и пути решения: збірник наук. праць Х Міжнар. конф. Харків: УкрНДІЕП, 2014. С. 117—129]. 7. Patent of Ukraine № 22444. Zabulonov Yu.L., Makarets M.V., Lysychenko G.V. Method of dynamical analysis of un- steady radiation fields. 25.04.2007. [Забулонов Ю.Л., Макарець М.В., Лисиченко Г.В. Патент України № 22444. Спосіб динамічного аналізу нестаціонарних радіаційних полів. 25.04.2007]. 8. Patent of Ukraine № 22498. Zabulonov Yu.L., Lysychenko G.V., Makarets M.V. Device for dynamic analysis of un- steady radiation fields. 25.04.2007. [Забулонов Ю.Л., Лисиченко Г.В., Макарець М.В. Патент України № 22498. Пристрій для проведення динамічного аналізу нестаціонарних радіаційних полів. 25.04.2007]. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 6 27 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ 9. Patent of Ukraine № 16237. Zabulonov Yu.L., Lysychenko G.V., Makarets M.V. Detector of low-power beta radiation. 17.07.2006. [Забулонов Ю.Л., Лисиченко Г.В., Макарець М.В. Патент України № 16237. Детектор низькоенергетичного β-випромінювання. 17.07.2006]. 10. Patent of Ukraine № 17533. Zabulonov Yu.L., Lysychenko G.V., Makarets M.V. Position-sensitive detector of low- power beta radiation. 15.09.2006. [Забулонов Ю.Л., Лисиченко Г.В., Макарець М.В. Патент України № 17533. Позиційно чутливий детектор низькоенергетичного β-випромінювання. 15.09.2006]. Г.В. Лисиченко Государственное учреждение «Институт геохимии окружающей среды НАН Украины» просп. Академика Палладина, 34а, Киев, 03680, Украина ПРОБЛЕМЫ ХИМИЧЕСКОЙ И РАДИАЦИОННОЙ БЕЗОПАСНОСТИ УКРАИНЫ По материалам научного доклада на заседании Президиума НАН Украины 29 апреля 2015 года Рассмотрены основные источники и факторы химической и радиационной опасности, которые имеют место в Украине на современном этапе и создают экологические риски для жизнедеятельности населения и биосферы. Показано, что во многих случаях процессы химического и радиационного загрязнения имеют региональные мас- штабы. Сформулированы основные управленческие мероприятия и научные задачи по предотвращению возник- новения чрезвычайных ситуаций и минимизации их последствий для окружающей природной среды. Охаракте- ризован научно-технический потенциал учреждений Национальной академии наук Украины, который может быть успешно реализован для решения указанных проблем. Ключевые слова: химическая опасность, радиоактивное загрязнение, токсические отходы, радиоактивные отхо- ды, комплексный экологический мониторинг. G.V. Lysychenko State Institution “Institute of Environmental Geochemistry of National Academy of Sciences of Ukraine” 34a Academician Palladin Prospect, Kyiv, 03680, Ukraine PROBLEMS OF CHEMICAL AND RADIATION SAFETY OF UKRAINE Information from scientific report at the meeting of Presidium of NAS of Ukraine, April 29, 2015 The report describes the main sources and factors of chemical and radiation dangers, which at present take place in Ukraine and pose environmental risks to the livelihoods of people and the biosphere. It is shown that in many cases the processes of chemical and radioactive contamination have regional level. Formulated the basic management activities and scientific tasks for the prevention of emergency situations and minimizing their impact on the environment. Charac- terized scientific and technical capacity of the institutions of National Academy of Sciences of Ukraine, which can be successfully implemented to address these problems. Keywords: chemical dangers, radioactive contamination, toxic waste, radioactive waste, comprehensive environmental monitoring.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-84890
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	0372-6436
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-02T07:26:43Z
publishDate	2015
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
record_format	dspace
spelling	Лисиченко, Г.В. 2015-07-16T17:59:50Z 2015-07-16T17:59:50Z 2015 Проблеми хімічної та радіаційної безпеки України (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 29 квітня 2015 року) / Г.В. Лисиченко // Вісник Національної академії наук України. — 2015. — № 6. — С. 20-27. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/84890 Розглянуто основні джерела і чинники хімічної та радіаційної небезпеки в Україні, що створюють екологічні ризики для життєдіяльності населення та біосфери. Показано, що в багатьох випадках процеси хімічного та радіаційного забруднення досягають регіональних масштабів. Сформульовано основні управлінські заходи і наукові завдання щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій і мінімізації їх негативних наслідків для навколишнього природного середовища. На реальних прикладах продемонстровано науково-технічний потенціал установ НАН України у вирішенні зазначених проблем. Рассмотрены основные источники и факторы химической и радиационной опасности, которые имеют место в Украине на современном этапе и создают экологические риски для жизнедеятельности населения и биосферы. Показано, что во многих случаях процессы химического и радиационного загрязнения имеют региональные масштабы. Сформулированы основные управленческие мероприятия и научные задачи по предотвращению возникновения чрезвычайных ситуаций и минимизации их последствий для окружающей природной среды. Охарактеризован научно-технический потенциал учреждений Национальной академии наук Украины, который может быть успешно реализован для решения указанных проблем. The report describes the main sources and factors of chemical and radiation dangers, which at present take place in Ukraine and pose environmental risks to the livelihoods of people and the biosphere. It is shown that in many cases the processes of chemical and radioactive contamination have regional level. Formulated the basic management activities and scientific tasks for the prevention of emergency situations and minimizing their impact on the environment. Characterized scientific and technical capacity of the institutions of National Academy of Sciences of Ukraine, which can be successfully implemented to address these problems. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України З кафедри Президії НАН України Проблеми хімічної та радіаційної безпеки України (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 29 квітня 2015 року) Проблемы химической и радиационной безопасности Украины (по материалам научного доклада на заседании Президиума НАН Украины 29 апреля 2015 года) Problems of chemical radiation safety of Ukraine (information from scientific report at the meeting of Presidium of NAS of Ukraine, April 29, 2015) Article published earlier
spellingShingle	Проблеми хімічної та радіаційної безпеки України (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 29 квітня 2015 року) Лисиченко, Г.В. З кафедри Президії НАН України
title	Проблеми хімічної та радіаційної безпеки України (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 29 квітня 2015 року)
title_alt	Проблемы химической и радиационной безопасности Украины (по материалам научного доклада на заседании Президиума НАН Украины 29 апреля 2015 года) Problems of chemical radiation safety of Ukraine (information from scientific report at the meeting of Presidium of NAS of Ukraine, April 29, 2015)
title_full	Проблеми хімічної та радіаційної безпеки України (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 29 квітня 2015 року)
title_fullStr	Проблеми хімічної та радіаційної безпеки України (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 29 квітня 2015 року)
title_full_unstemmed	Проблеми хімічної та радіаційної безпеки України (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 29 квітня 2015 року)
title_short	Проблеми хімічної та радіаційної безпеки України (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 29 квітня 2015 року)
title_sort	проблеми хімічної та радіаційної безпеки україни (за матеріалами наукової доповіді на засіданні президії нан україни 29 квітня 2015 року)
topic	З кафедри Президії НАН України
topic_facet	З кафедри Президії НАН України
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/84890
work_keys_str_mv	AT lisičenkogv problemihímíčnoítaradíacíinoíbezpekiukraínizamateríalaminaukovoídopovídínazasídanníprezidíínanukraíni29kvítnâ2015roku AT lisičenkogv problemyhimičeskoiiradiacionnoibezopasnostiukrainypomaterialamnaučnogodokladanazasedaniiprezidiumananukrainy29aprelâ2015goda AT lisičenkogv problemsofchemicalradiationsafetyofukraineinformationfromscientificreportatthemeetingofpresidiumofnasofukraineapril292015

Проблеми хімічної та радіаційної безпеки України (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 29 квітня 2015 року)

Institution

Similar Items