Метан газовугільних родовищ – потужне додаткове джерело вуглеводнів в Україні
Розглянуто значення метану вугільних покладів як потужного додаткового джерела енергії, його важливу роль у нарощуванні паливно-енергетичного потенціалу України. На основі нової фізико-хімічної моделі глибинного мінерало- і вуглеводнегенезу в літосфері Землі обґрунтовано переважно абіогенний генезис...
Saved in:
| Published in: | Вісник НАН України |
|---|---|
| Date: | 2015 |
| Main Authors: | , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2015
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/84893 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Метан газовугільних родовищ – потужне додаткове джерело вуглеводнів в Україні / І.М. Наумко, М.І. Павлюк, Й.М. Сворень, М.І. Зубик // Вісник Національної академії наук України. — 2015. — № 6. — С. 43-54. — Бібліогр.: 36 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860109546253451264 |
|---|---|
| author | Наумко, І.М. Павлюк, М.І. Сворень, Й.М. Зубик, М.І. |
| author_facet | Наумко, І.М. Павлюк, М.І. Сворень, Й.М. Зубик, М.І. |
| citation_txt | Метан газовугільних родовищ – потужне додаткове джерело вуглеводнів в Україні / І.М. Наумко, М.І. Павлюк, Й.М. Сворень, М.І. Зубик // Вісник Національної академії наук України. — 2015. — № 6. — С. 43-54. — Бібліогр.: 36 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник НАН України |
| description | Розглянуто значення метану вугільних покладів як потужного додаткового джерела енергії, його важливу роль у нарощуванні паливно-енергетичного потенціалу України. На основі нової фізико-хімічної моделі глибинного мінерало- і вуглеводнегенезу в літосфері Землі обґрунтовано переважно абіогенний генезис метану, що вказує на практично невичерпне джерело цього
виду вуглеводневої сировини. Це набуває особливої ваги у вирішенні фундаментальних питань генезису, міграції і локалізації вуглеводневмісних флюїдів, зокрема при формуванні газо(метано)вугільних родовищ, комплексне освоєння яких із синхронним рентабельним видобутком метану і вугілля створює передумови для інтенсивного розвитку метановидобувної промисловості в Україні.
Рассматривается значение метана угольных залежей в качестве мощного дополнительного источника энергии,
его ключевая роль в наращивании топливно-энергетического потенциала Украины. На основе новой физико-химической модели глубинного минерало- и углеводородогенеза в литосфере Земли обоснован преимущественно абиогенный генезис метана, что указывает на практически неисчерпаемый источник этого вида углеводородного сырья. Это имеет особое значение в решении фундаментальных вопросов генезиса, миграции и локализации углесодержащих флюидов, в частности, при формировании газо(метано)угольных месторождений, комплексное освоение которых с синхронной рентабельной добычей метана и угля создает предпосылки для интенсивного развития метанодобывающей промышленности в Украине.
In this paper we have demonstrated the important role of coalbed methane in stepping up the fuel-power potential of
Ukraine. Its significance is considered at the present stage as a powerful additional source of energy side by side with
hydrocarbons of conventional and unconventional (basin-centered tight gas, “shale” gas, tight gas etc.) sources that
comes up, first of all, from uncertainty of the distribution and the correlation of all possible factors of the risk while extracting
other fuel minerals and from the availability of considerable resources and reserves of methane in the gas-coal
fields. On the basis of new physico-chemical model of the deep mineral- and hydrocarbon-genesis in the lithosphere of
the Earth it was possible to substantiate mainly abiogenic genesis of methane that indicates practically inexhaustible
source of this kind hydrocarbon raw material, because synthesis of hydrocarbons, methane in particular, in the bowels of
the Earth, a high-power natural physico-chemical reactor, can occur in the geological chronology endlessly (!) that refuted
the affirmation about only biogenic origin of coalbed methane and methane of coal-containing rocks which a priori
foresees its exhaustion. That acquires great significance for solving basic problems of genesis, migration and localization
of hydrocarbon-containing fluids, in particular while forming gas(methane)-coal fields, the complex development of
which with a synchronous profitable methane and coal production will create prerequisite for the intensive development
of the methane-mining industry in Ukraine.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:33:15Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 6 43
НАУМКО
Ігор Михайлович —
доктор геологічних наук,
завідувач відділу геохімії
глибинних флюїдів Інституту
геології і геохімії горючих
копалин НАН України
ПАВЛЮК
Мирослав Іванович —
член-кореспондент НАН України,
професор, директор Інституту
геології і геохімії горючих
копалин НАН України
СВОРЕНЬ
Йосип Михайлович —
кандидат технічних наук,
старший науковий співробітник
Інституту геології і геохімії
горючих копалин НАН України
ЗУБИК
Микола Ігорович —
аспірант Інституту геології
і геохімії горючих копалин
НАН України
УДК 552.578:553.94:553.98 (477)
МЕТАН ГАЗОВУГІЛЬНИХ
РОДОВИЩ — ПОТУЖНЕ
ДОДАТКОВЕ ДЖЕРЕЛО
ВУГЛЕВОДНІВ В УКРАЇНІ
Розглянуто значення метану вугільних покладів як потужного додатково-
го джерела енергії, його важливу роль у нарощуванні паливно-енергетичного
потенціалу України. На основі нової фізико-хімічної моделі глибинного мі-
нерало- і вуглеводнегенезу в літосфері Землі обґрунтовано переважно абіо-
генний генезис метану, що вказує на практично невичерпне джерело цього
виду вуглеводневої сировини. Це набуває особливої ваги у вирішенні фунда-
ментальних питань генезису, міграції і локалізації вуглеводневмісних флю-
їдів, зокрема при формуванні газо(метано)вугільних родовищ, комплексне
освоєння яких із синхронним рентабельним видобутком метану і вугілля
створює передумови для інтенсивного розвитку метановидобувної про-
мисловості в Україні.
Ключові слова: метан, вугільні поклади, газо(метано)вугільні родовища,
вуглеводнегенез, фізико-хімічний реактор, літосфера.
Вступ
Спад видобутку нафти, газу і конденсату в Україні з дру-
гої половини 70-х років ХХ ст. призвів до того, що наявних
нині власних ресурсів (переважно це родовища традиційно-
го (conventional) типу) недостатньо для стабілізації паливно-
енергетичного балансу держави. Водночас реально підвищити
рівень видобутку вуглеводнів можна насамперед за допомогою
перспективних додаткових (нетрадиційних) джерел, до яких
належать метан вугільних покладів (coal-bed methane), газ цен-
тральнобасейнового типу (basin-centered tight gas), так званий
сланцевий газ (shale gas), газ ущільнених колекторів (tight gas)
тощо. Особливу увагу привертає до себе метан вугільних ро-
довищ, що зумовлено як його великими загальними світовими
ресурсами (за різними оцінками, від 93,4 до 285,2 трлн м3), так
і значним зростанням видобутку в багатьох вуглевидобувних
країнах світу.
44 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 6
СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ
Наприклад, у США видобуток метану ву-
гільних родовищ стабілізувався на рівні 55—
60 млрд м3, що істотно впливає на світову еко-
номіку. Україна за обсягами цього додаткового
джерела енергії безперечно входить до першої
десятки держав світу, зокрема, вуглепородні
масиви (вугільні пласти і вмісні породи) її ву-
гільних басейнів містять значну кількість го-
рючих газів, переважно метану [1]. Саме потре-
ба їх використання у паливно-енергетичному
комплексі України спонукає розглядати сьо-
годні метан вугільних покладів як потужне до-
даткове джерело енергії, а вугільні родовища —
як комплексні газо(метано)вугільні, освоєння
яких слід здійснювати з обов’язковим видо-
бутком і промисловим використанням метану
із забезпеченням умов для синхронного рента-
бельного видобутку метану і вугілля [2].
Оскільки розвідані запаси і прогнозні ресур-
си природного газу традиційних джерел нині
забезпечують в Україні постійний видобуток
на рівні 18—20 млрд м3, якого навіть у разі ста-
білізації найближчими роками явно недостат-
ньо для потреб держави, то, з огляду на значні
ресурси і запаси метану у вуглепородних маси-
вах, розвиток метановидобувної промисловос-
ті стає необхідним. Достовірно ж оцінити місце
метану в нарощуванні паливно-енергетичного
потенціалу для визначення пріоритетів галузі
можна, лише з’ясувавши його співвідношення
з родовищами інших вуглеводнів як традицій-
ного, так і додаткових типів.
Про складність завдань
зі стабілізації і нарощування
видобутку вуглеводнів із природних
родовищ традиційного типу
Як свідчать дані про перспективи нарощування
геологорозвідувальних робіт у НАК «Нафтогаз
України» до 2015 р. [3], основними напрямами
робіт на традиційні вуглеводні будуть:
• пошуки і розвідка нових родовищ у пастках
різних типів Дніпровсько-Донецької западини
(ДДЗ) та північного борту у відкладах палео-
зою, складно побудованих пастках зони зчле-
нування з Донецькою складчастою спорудою у
відкладах палеозою, межах крупних занурених
антиклінальних структур та зон їхнього обля-
мування південно-східної частини ДДЗ, комбі-
нованих пастках кайнозойсько-мезозойських
відкладів Карпатської нафтогазоносної про-
вінції, антиклінальних структурах у палео-
зойських карбонатних і теригенних відкладах
Волино-Поділля, потужних антиклінальних
структурах у відкладах мезо-кайнозою При-
керченського і Північно-західного шельфів
Чорного моря;
• дорозвідка відкритих родовищ, що пере-
бувають у дослідно-промисловій розробці;
• дорозвідка родовищ, що перебувають у
розробці.
Між тим, у 2008—2010 рр. компанія не отри-
мала жодного спеціального дозволу на гео-
логічне вивчення нових перспективних площ
для виконання завдань щодо приростів запа-
сів, які забезпечуватимуть стабілізацію і наро-
щування видобутку вуглеводнів [3], а досягти
ресурсовідтворення вуглеводнів, зокрема при-
родного газу, досить проблематично, особливо
через щомісячні відрахування значних коштів
Газпрому Російської Федерації за поставлений
газ. Стабілізація ж видобутку вуглеводнів із
природних родовищ традиційного типу теж
видається складним завданням, оскільки від-
криття найближчим часом нових значних ро-
довищ малоймовірне через недостатні обсяги
пошуково-розвідувальних робіт, адже після
анексії Криму до сфери впливу Російської Фе-
дерації відійшли перспективні площі в межах
Прикерченського і Північно-західного шель-
фів Чорного моря.
Передумови інтенсифікації
робіт з видобутку природного газу
з родовищ нетрадиційного типу
і можливі ризики при їх освоєнні
З огляду на вищевикладене, на перший план
висувають інтенсифікацію робіт з видобутку
природного газу з різних за походженням ро-
довищ нетрадиційного типу, зокрема таких,
як сланцевий газ, газ ущільнених колекторів,
метан газовугільних родовищ і газ астроблем.
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 6 45
СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ
Поза увагою авторів роботи [3] поки що за-
лишилися родовища центральнобасейнового
типу, хоча газ у них за обсягом ресурсів на-
лежить до пріоритетних і його скупчення ви-
окремлюють за такими критеріями [4]:
• вони не пов’язані з традиційними струк-
турними чи літолого-стратиграфічними ло-
кальними пастками, а займають центральні за-
нурені частини нафтогазоносних басейнів;
• колектори представлені переважно тери-
генними породами;
• поширені у щільних колекторах зі ступе-
нем катагенезу порід від 0,7 до 1,3 % R і більше,
пористістю — від 5 до 25 % (переважно менш
як 5 %), проникністю — переважно менше за
0,1 мД, яка загалом змінюється в інтервалі
від 500 до 0,005 мД, у середньому 1,0—0,1 мД
(5 ·10−7—5 ·10−18 м2);
• резервуари газу перебувають під аномаль-
ним тиском у зонах аномально високих чи ано-
мально низьких пластових тисків;
• характеризуються маловодністю продук-
тивної товщі;
• екрани скупчень газу зазвичай не збіга-
ються з літолого-стратиграфічними межами, а
зумовлені поєднанням капілярних сил з чин-
никами катагенних (вторинних) процесів.
На сьогодні у ДДЗ здійснено якісну і кіль-
кісну оцінки ресурсів газу центральнобасей-
нового типу, видобувні ресурси якого до гли-
бини 4,5 км (при коефіцієнті вилучення 0,28)
становлять 8482 млрд м3 [4]. Проведено також
детальне дослідження найперспективніших
на газ відкладів у центральній та південно-
східній частинах западини, визначено пер-
спективні продуктивні комплекси, зони і пер-
шочергові ділянки для постановки цільових
геологорозвідувальних робіт і запропоновано
параметричне буріння. Та позаяк концепція
центральнобасейнового газу поки що не дуже
поширена у світі, то і в Україні її втілення мож-
на розглядати лише у перспективі.
Крім того, надра України містять значні ре-
сурси сланцевого газу, і його видобуток також
входить до пріоритетних завдань НАК «На-
фтогаз України». Сьогодні ми не маємо ще до-
статнього досвіду підрахунку запасів і ресурсів
сланцевого газу [5]. За попередніми оцінками,
обсяги його прогнозних ресурсів у межах пер-
ших перспективних ділянок в Україні станов-
лять 2,98 трлн м3 на Олеській площі (Західний
нафтогазоносний регіон) і 4,054 трлн м3 — на
Юзівській (Східний нафтогазоносний регіон).
Світовий досвід свідчить, що перспективні
на сланцевий газ породні комплекси загалом
мають характеризуватися такими показни-
ками: вміст органічної речовини — не менш
ніж 1 %; ступінь термічної зрілості органічної
речовини за відбивною здатністю вітриніту —
вищий від одиниці; вміст глинистого матеріа-
лу — не більш як 50 % [6]. У принципі, всі необ-
хідні критерії перспективних на сланцевий газ
породних комплексів витримуються і в Украї-
ні, зокрема для Східного [5, 6] і Західного [6, 7]
регіонів, що узгоджується з даними на приле-
глій території Польщі [8].
У перспективних на сланцевий газ пород-
них комплексах силуру Львівського прогину у
складі летких компонентів флюїдних включень
у мінералах і закритих пор граптолітових аргілі-
тів визначено метан (до 100 об. %), на глибших
горизонтах — етан (одиниці %), а також СО2 і
N2 у незначних концентраціях. Це засвідчує на-
явність умов як для нагромадження сланцевого
газу при трансформації органічної речовини,
так і для можливості його поповнення завдяки
припливу глибинних мігрувальних вуглеводне-
вих флюїдів потужними тріщинними система-
ми в аргілітових та інших верствах, що підтвер-
джує їх газоперспективність [9].
Однак сланцевогазоносні комплекси в
Україні дуже специфічні, що значно підви-
щує ризики як у підрахунку ресурсів і запасів
сланцевого газу, так і обсягів його майбутнього
видобутку. Так, порівняно з вмісними порода-
ми північноамериканських родовищ, у яких
вміст органічної речовини досягає 8,5 %, пер-
спективні комплекси України містять загалом
значно меншу її кількість (переважно не вище
1—2 %), чого недосить для генерування обся-
гів газу, видобуток якого був би рентабельним.
Імовірно, цим зумовлена відсутність конвен-
ційних родовищ у відкладах нижнього палео-
зою і обмеженість проявів природного газу
46 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 6
СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ
при бурінні свердловин на Волино-Поділлі.
Крім того, вивчені граптолітові аргіліти — це
теригенні сланцеві породи зі значною доміш-
кою вапняковистої складової, що ускладнює
гідророзривні явища. Водночас проведення
штучного багатоступінчастого гідравлічного
розриву пластів при потужному гідродинаміч-
ному ударі, супроводжуване виникненням зна-
чних зон тріщинуватості, і проникнення при
цьому розчинів на великі відстані сприяти-
муть порушенню рівноваги у природній систе-
мі флюїд—порода. Це може становити реальну
небезпеку якості питних прісних і мінеральних
підземних вод, оскільки наявним водоносним
горизонтам і комплексам, насамперед водоза-
борам питної води, загрожуватиме хімічне за-
бруднення у разі поспішної реалізації планів
з видобутку сланцевого газу, лише додаючи
екологічних проблем [10]. Метод гідро розриву
пласта може значно впливати й на можливі
зміни сейсмічного режиму територій і підви-
щення загрози для водних ресурсів [11]. Крім
того, покладам газу в сланцях притаманні не-
доліки, пов’язані з високою міцністю породи,
що ускладнює процес буріння, та її низькими
ємнісно-фільтраційними параметрами, що не-
гативно впливає як на розмір покладу, так і на
режим та період експлуатації свердловин і ро-
довища.
Важливо врахувати й уроки польського до-
свіду, адже результати пошуково-розвідуваль-
них робіт на сланцевий газ у Люблінському
прогині в Померанії виявилися неоднозначни-
ми, і низка фірм (канадська Talisman, американ-
ські Marathon Oil, Exxon Mobil) вже згорнули
діяльність у Польщі, переконавшись у низькій
ефективності та економічній недоцільності по-
шуків і видобутку тут сланцевого газу [12].
Звернемо увагу на ще один важливий ас-
пект, предмет для роздумів. Як випливає з [13],
на американських родовищах промислове ви-
добування метану з чорних сланців, щільних
пісковиків, вугільних пластів здійснюють за
секретною технологією Cavity (порожнина,
каверна) М.І. Бабічева, абсолютно нешкідли-
вою в екологічному плані, бо її складовими є
чиста вода і кварцовий пісок, на відміну від за-
стосовуваних нині на теренах Східної Європи,
зокрема й України, технологій спрямованого
гідророзчленування чи гідророзриву пластів.
З огляду на це, логічним є обґрунтування
вибору першочергових об’єктів спочатку під
буріння перших свердловин для встановлення
наявності сланцевого газу, пізніше — як поліго-
нів для відпрацювання методик його пошуків і
видобутку з ґрунтовними науковими підходами
та висновками, і лише тоді можлива співпраця
з фірмами, що мають передові технології і до-
свід геологорозвідувальних робіт та видобутку
вуглеводнів такого типу, а не навпаки [5].
Щодо родовищ газу ущільнених колекторів,
то високу перспективність має насамперед За-
хідний нафтогазоносний регіон [14]. Зокрема,
про перспективи відкриття родовищ вуглевод-
нів в ущільнених колекторах відкладів олігоце-
ну зони Кросно (Українські Карпати) свідчить
домінування метану з його гомологами (етан,
пропан, бутан) у складі включень у мінералах
порід з низькими ємнісно-фільтраційними
властивостями, що доводить вуглеводневу
спрямованість мігрувальних флюїдів і право-
мірність віднесення вивченої території до газо-
носних. Однак при цьому наголошується, що
лише із застосуванням сучасних методів і тех-
нологій видобутку газу з ущільнених колек-
торів шляхом інтенсифікації в майбутньому
можна отримати стабільні припливи, що дасть
змогу значно наростити ресурси і запаси газу.
Ресурсна база метану газовугільних
родовищ, чинники його переваги
над вуглеводнями іншого походження
та місце у паливно-енергетичному
комплексі
Найважливіший висновок, що випливає з ви-
щевикладеного на користь метану газовугіль-
них родовищ, — це встановлення неясності
розподілу і співвідношень усіх можливих чин-
ників ризику при видобуванні інших горючих
копалин, відмінних від метану вугільних плас-
тів за походженням. Крім того, перевага мета-
ну вуглепородного масиву (метановмісні по-
роди і вугілля) полягає насамперед у наявнос-
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 6 47
СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ
ті значних ресурсів і запасів цього додаткового
джерела вуглеводнів. Розрахований сумарний
газогенераційний потенціал (доінверсійні ре-
сурси) різних типів вуглефікованої органічної
речовини Донецького газовугільного басейну
сягає 278 трлн м3, Львівсько-Волинського ба-
сейну — 25 трлн м3 генерованого метану (див.
табл.) [15].
Дослідженнями сучасної газоносності вуг-
лепородних масивів Донецького і Львівсько-
Волинського басейнів установлено, що, незва-
жаючи на великі втрати впродовж геологічної
історії, у надрах все ще залишається значна
частина метану, що визначає ресурсну базу цієї
сировини та її місце у паливно-енергетичному
комплексі. Так, у Донецькому басейні ресурси
метану в інтервалі глибин 500—1800 м оцінено
в 12—22 трлн м3, з яких 0,43 трлн м3 перебу-
ває у водорозчиненому стані, 1,46 — у вугіль-
них пластах завтовшки понад 0,3 м і 9,92 — у
вуглепородному масиві [16]. За даними випро-
бування на метан при геологорозвідувальних
роботах, загальні ресурси метану в Донбасі
становлять 22,2 трлн м3, а промислові — 11,6
трлн м3, зокрема придатні для вилучення —
3,0—3,7 трлн м3. За незалежною оцінкою аме-
риканських спеціалістів, ресурси метану вуг-
леносної товщі Донбасу перевищують 25,0
трлн м3. У проекті оновленої Енергетичної
стратегії України до 2030 р. потенційні ресурси
метану вугільних пластів також визначено на
рівні 12—25 трлн м3 [17].
Значні ресурси і запаси метану зосереджені
переважно у вуглевмісних теригенних породах,
головно пісковиках, і в промислових та непро-
мислових пластах вугілля. Зокрема, у Донбасі
їх підрахунок провели до глибини 1800 м. Ці
глибини є значно меншими порівняно з глиби-
нами буріння для видобутку як традиційних,
так і додаткових видів палива, що загалом ста-
новлять 4,0—4,5 км.
Як свідчать результати буріння в Україні за
останні роки, умови видобування природного
газу постійно ускладнюються. Водночас майже
всі значні за розмірами поклади традиційних
вуглеводнів, імовірно, вже відкрито. Подальше
відкриття малих родовищ, як і освоєння безлічі
вже відомих, навіть за умови їх економічної до-
цільності, потребує вкладання значних коштів
і істотно не вплине на паливно-енергетичний
баланс держави. Невеликі родовища можна
успішно використовувати лише для місцевих
потреб.
Отже, свердловини на метан вугільних по-
кладів матимуть невелику глибину (1200—
1800 м), і буритимуть їх у не надто міцних
породах вуглепородного масиву, головно піс-
ковиках з високою пористістю і проникністю.
Це переважно пачки потужних алювіально-
дельтових (руслових, підводних виносів рік чи
підводних виносів рік з ознаками руслових)
газоносних пісковиків, в основному світ С2
3,
С2
5, С2
6, С2
7 середнього карбону, які мають такі
характеристики [18]:
• їх середній вміст у складі зазначених світ
по шахтних полях варіює від 23 до 57,7 % зі
змінною потужністю пластів від 2,6 до 70,0 м;
• вони зафіксовані у районах поширен-
ня вугілля марок Г, Ж і К і характеризуються
високою метаномісткістю, тиск метану в них
змінний у широких межах і досягає 10 МПа;
• шахти, у межах полів яких поширені піс-
ковики високої газоносності, є надкатегорій-
ними за метаном, здебільшого найближчі до
газоносних пісковиків вугільні пласти є небез-
печними через раптові викиди вугілля і газу та
суфлярне метановиділення.
Сумарний газогенераційний потенціал Донецького
і Львівсько-Волинського газовугільних басейнів за
типами вуглефікованої органічної речовини
Тип вуглефікованої
органічної речовини
Об’єм генерованого
газу, млн м3
Донецький
басейн
Львівсько-
Волинський
басейн
Кам’яне вугілля промис-
лових пластів 22 201 002 728 302
Кам’яне вугілля непро-
мислових пластів 24 458 023 1 627 585
Розсіяна органічна речо-
вина вуглевмісних порід 231 323 500 22 000 000
Ус ь о г о 277 982 525 24 355 887
48 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 6
СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ
Водночас вмісні породи покладів сланцево-
го газу і газу ущільнених колекторів мають ви-
соку міцність, що ускладнює буріння, та низькі
ємнісно-фільтраційні параметри, що негативно
впливає як на розмір покладу, так і на режим та
період експлуатації свердловин і родовищ за-
галом.
Для вуглепородного масиву, в якому зна-
чна частина газу може перебувати у вільному
і водорозчиненому станах, насамперед у порах
і тріщинах породної частини вугленосних від-
кладів, менш актуальним буде застосування
технології гідравлічного розриву пластів, тоб-
то заходів з інтенсифікації припливів газу.
Як свідчить досвід, об’єми видобутого ме-
тану з глибиною лише зростають, і відповід-
но зменшуватиметься його собівартість. Слід
також мати на увазі, що в деяких геолого-
промислових районах Донбасу, зокрема Крас-
ноармійському, де немає покладів газу цен-
тральнобасейнового типу, сланцевого газу, газу
ущільнених колекторів тощо, проблему енерго-
забезпечення території можна вирішити лише
за допомогою вугілля і метану газовугільних
родовищ. Наприклад, на найбільшому в Украї-
ні шахтоуправлінні «Покровське» (м. Красно-
армійськ Донецької обл.) у 2012 р. при відпра-
цюванні вугільного пласта d4, що залягає в ін-
тервалі глибин 650—880 м і характеризується
високою природною газоносністю — до 30 м3/т
сухої безпопільної маси, завдяки вдалому по-
єднанню швидкісного буріння свердловин із
земної поверхні та їх раціонального розташу-
вання відносно очисних вибоїв [2] було видо-
буто 7,3 млн м3 метану і досягнуто небувалої за
всю історію підприємства виробничої потуж-
ності — 8,3 млн т (близько 10 % загальнодер-
жавного видобутку вугілля!).
Досвід інноваційного спорудження сверд-
ловин можна поширити й на інші високопро-
дуктивні шахти України, зокрема в межах
геолого-промислових районів Північної зони
дрібної складчастості, де розроблені геолого-
технологічні критерії прогнозування скупчень
метану на ділянках розвідки і шахтних полях
(невідпрацьованих і відпрацьованих) [18] ста-
ли основою для визначення першочергових
для видобутку метану площ і вибору еталон-
них об’єктів. До останніх віднесено ділянки в
межах Томашівських купольних структур (від-
працьовані поля закритих шахт «Томашівська
Південна» і «Томашівська Північна»), Перво-
майської антикліналі (поля шахт ім. В.Р. Мен-
жинського і «Первомайська»), Самсонівської
антикліналі (поля шахти «Самсонівська Захід-
на») та Суходільської синкліналі (поля шахти
«Суходільська Східна») (рис. 1).
Ці міркування стосуються й вуглепородних
комплексів Львівського басейну, як у межах
розвитку основних промислових вугільних
пластів, так і в перспективі, при переході на
глибші горизонти вуглевидобутку. Так, у межах
розвитку основних промислових пластів підра-
ховані запаси метану для комплексу вуглевміс-
них порід (від підошви пласта n7
н до покрівлі
пласта n8
в) і вугільних пластів для двох шахт
Червоноградського вуглепромислового райо-
ну становлять відповідно 1113 і 548 млн м3для
шахти «Степова» (№ 10 «Великомостівська»)
та 416 і 168 млн м3 для шахти «Лісова» (№ 6
Рис. 1. Перспективні ділянки для видобутку метану у
межах газовугільних родовищ Північної зони дрібної
складчастості Донбасу [18] (схема тектонічного райо-
нування за [23])
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 6 49
СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ
«Великомостівська»), усього понад 1529 і 2245
млрд м3 [19]. Водночас і пласт v6, який заля-
гає у товщі теригенних порід верхньої части-
ни іваничівської світи серпуховського ярусу
на 200—250 м нижче від основних промисло-
вих пластів, що відпрацьовуються шахтами,
характеризується зростанням природної газо-
носності до 30,0 м3/т сухої безпопільної маси в
Тяглівському родовищі [20]. Підраховані про-
гнозні запаси вуглеводневих газів у вугільних
пластах і вуглевмісних породах Тяглівсько-
го вугільного родовища Південно-Західного
вугленосного району з урахуванням глибо-
козалеглих пластів v6 і v5
4 становлять майже
7,8 млрд м3 [20], а всього Південно-Західного
вугленосного району (разом з північною і пів-
денною частинами Любельського вугільного
родовища) перевищують 9,6 млрд м3 [19].
Загалом запаси і прогнозні ресурси вугле-
водневих газів у вугільних пластах верхньої
та нижньої вугленосних підформацій Львів-
сько-Волинського басейну перевищують
18,8 млрд м3, у тому числі нижньої вугле-
носної підформації — близько 6,9 млрд м3,
верхньої вугленосної підформації — порядку
11,9 млрд м3 [21]. Зауважимо, що з урахуван-
ням можливих обсягів метану із ще не оціне-
них стратиграфічних інтервалів, який оклю-
дований вуглевмісними породами з розсіяною
вуглефікованою речовиною, зокрема піскови-
ками і вугільними пластами-прошарками не-
промислового значення, реальна метанонос-
ність може дещо зрости.
Отже, запаси і ресурси метану у вуглепо-
родних масивах Донецького і Львівсько-Во-
лин ського басейнів досить великі, а реальний,
придатний для вилучення об’єм становить
понад 3,0—3,5 трлн м3 [22], що значно пере-
вищує запаси природного газу родовищ Укра-
їни [23]. Наявність значних ресурсів і запасів
метану газовугільних родовищ створює пере-
думови промислового видобутку цього одно-
го з найцінніших енергетичних ресурсів надр
та інтенсивного розвитку метановидобувної
промисловості в Україні. Такий висновок під-
тверджується й отриманими нами даними про
генезис вугільного метану, зокрема в контексті
вирішення фундаментальних питань генези-
су, міграції та локалізації вуглеводневмісних
флюїдів.
Нові підходи до проблеми
синтезу і генезису метану
газовугільних родовищ
Традиційно в проблемі походження метану га-
зовугільних родовищ переважала точка зору
про його утворення з рослинної органічної
речовини в процесі метаморфізму (вуглефіка-
ції) та перетворення її на вугілля [24]. Підхід
до метану вугільних пластів і вмісних порід як
до утворення лише біогенного походження —
продукту перетворення захороненої органічної
речовини осадових верств за спокійних геоди-
намічних умов у процесі діагенезу (біогенний
газ верхньої зони газогенерування, біогенний
метан) чи інтенсифікації її структурних змін
на відповідних стадіях катагенезу при термоде-
струкції вмісту порід за зрослих температури й
тиску — термобаричний (термогенний) газ —
апріорі передбачає, що газовугільні родовища
невдовзі вичерпаються, так само як і біогенний
метан, тому що вони в такому розумінні нале-
жать до практично невідновлюваних джерел.
З іншого боку, наявні нині докази як швид-
кої генерації і геологічно відповідного форму-
вання покладів нафти і газу, так і їх поповнен-
ня — природного відновлення в процесі роз-
робки [25], дають підстави для твердження про
безумовний зв’язок походження метану з гли-
бинними абіогенними процесами його синтезу
в літосфері Землі і важливу роль у поновленні
газів глибинних вуглеводневмісних джерел
[26, 27]. Це підтверджено встановленням на
концептуальних засадах нової теорії синтезу
і генезису природних вуглеводнів у літосфері
Землі: абіогенно-біогенного дуалізму [26], по-
двійної абіогенно-біогенної природи вугільно-
го метану [28], особливо на окремих ділянках
вугільних пластів, порушених глибинними
розломами, причому абіогенна частка домі-
нує і в герметично добре замінералізованому
з покрівлі вугільному пласті та новоутворених
мінералах і породах має перебувати під ано-
50 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 6
СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ
мально високим тиском [29] з переважанням
абіогенної складової [28], і раніше невідомої
властивості абіогенного метановмісного ви-
сокотемпературного флюїду розкладати орга-
нічні рештки по вугільному ряду з утворенням
вугільних пластів [30].
Водночас у зближенні положень неорганіч-
ної та осадово-міграційної гіпотез походження
нафти і газу розглядається й варіант зміша-
ного органічно-мінерального синтезу вугле-
воднів (подвійний генезис) [31]. На підставі
цього можна говорити про стале, практично
невичерпне джерело вуглеводневої сировини,
оскільки синтез вуглеводнів, зокрема метану,
в надрах — високоенергетичному природному
фізико-хімічному реакторі [32] — здійснюєть-
ся безперервно (рис. 2), тобто в геологічному
літочисленні безмежно (!). Поповненню ре-
сурсів метану у вуглепородних масивах газо-
вугільних родовищ сприяла його міграція у
складі глибинних вуглеводневмісних флюїдів
зонами підвищеної флюїдопроникності у суб-
вертикальних геофлюїдодинамічних структу-
рах [33]. Потужне глибинне джерело енергії
та вихідних речовин і визначає еволюцію гли-
бинних флюїдів та умови формування мінера-
лів і порід більшості цінних корисних копалин
у літосфері Землі (рис. 3) [27].
При цьому зауважимо, що, завдяки високій
міграційній здатності метану, зумовленій ма-
лим діаметром, слабко вираженими сорбцій-
ними властивостями, низьким коефіцієнтoм
внутрішнього тертя та високою кінетичною
енергією молекули цього газу (порівняно з
іншими вуглеводнями), яка посилювалася в
результаті проявів інтенсивної інверсної тек-
тоніки, за тривалий геологічний час (понад
300 млн років) значна частина метану (≈ 90 %),
утвореного в процесі повільного опускання
басейну, зазнала дифузії-міграції на донну по-
верхню у складі мігрувальних флюїдів. Лише
частково цей відтік може бути компенсований
газами, генерованими органічною речовиною
на сучасному (післяінверсійному) етапі чи у
процесі газодинамічних явищ, завдяки енергії
тектоно-сейсмічних рухів і процесів у масиві,
що викликані техногенним впливом [34]. За
таких умов постійне поповнення і збереження
ресурсів метану в надрах завдяки формуван-
ню в межах газовугільних родовищ нових чи
поновлення наявних покладів можливе лише
через приплив вуглеводнів з глибинних абіо-
генних джерел.
Наведені факти спростовують твердження
про те, що метан у вугільних пластах і вугле-
вмісних породах має винятково біогеннe по-
ходження, і, корегуючи та доповнюючи ці тра-
диційні погляди, обґрунтовують безпосеред-
ній зв’язок метану з глибинними абіогенними
Рис. 2. Принципова схема глибинного мінерало- і вуг-
леводнегенезу в системі «магма—літосфера» в межах
розломних зон літосфери Землі у середовищі глибин-
ного високотемпературного флюїду [26, 27]. Основні
чинники: а — додаткове потужне адіабатичне стиснен-
ня складових флюїду; б — утворення мікро- і макро-
тріщин, субмікродефектів у породах; в — виникнення
високовольтного електромагнітного поля; г — поява
окисно-відновного реакційного середовища в розломі-
трубці; д — синтез вуглеводнів і утворення нафтогазо-
вих покладів; е — формування прожилково-вкрапленої
мінералізації в породах. Стрілками показано напрям
міграції глибинного високотемпературного флюїду в
розломних зонах літосфери Землі
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 6 51
СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ
процесами, які сприяють процесам міграції
флюїдів і генеруванню вуглеводнів, зокрема
й метану, і за іншими найновішими моделями,
наприклад [35].
Отже, наші уявлення [36] принципово від-
різняються як від панівних нині теорій: абіоген-
ної (магматично-неорганічної), що передбачає
міграцію готових (синтезованих) вуглеводнів
з мантії Землі у пастки — породи-колектори
(М. Кудрявцев, П. Кропоткін, В. Порфир’єв,
Г. Доленко, Е. Чекалюк); осадово-неорганіч-
ної — приплив у породи ювенільного водню
та його взаємодія з осадовим (хемогенним чи
навіть органогенним) вуглецем (І. Чебанен-
ко); органічної (осадово-міграційної) — фор-
мування вуглеводнів у вигляді первинної на-
фти (протонафти, мікронафти) у нафтомате-
ринському шарі чи пласті-генераторі водню і
пласті-носії вихідного (нафтоматеринського)
вуглецю (М. Вассоєвич, О. Трофимук), так
і від інших концепцій генезису природних
вуглеводнів та формування їх родовищ (по-
кладів) у земній корі, таких як рециклін-
гу (Х. Хедберг, О. Ушаков, В. Фединський,
О. Сорохтін), геолого-геохімічна (Г. Доленко),
гіб ридна (Л. Анісімов), геодинамічна (мікст-
генетична, полігенна) (В. Гаврилов), геосинер-
гетична концепція природних вуглеводнево-
генерувальних систем (О. Лукін), полігенезу
нафти і газу (А. Дмитрієвський) та ін.
Висновки
Матеріали цього огляду свідчать про те, що в
сучасних умовах розвиток і стабільне функ-
ціо нування паливно-енергетичного комплексу
України нагально потребують забезпечення до-
датковими обсягами вуглеводневої сировини.
Цьому, зокрема, може сприяти зростання видо-
бутку метану з газовугільних родовищ, що ста-
не гідним вагомим додатком до горючих корис-
них копалин — як традиційних вуглеводнів, так
і газу центральнобасейнового типу, сланцевого
газу, газу ущільнених колекторів тощо.
Рис. 3. Модель еволюції глибинних флюїдів (за включеннями у мінералах) [27]
52 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 6
СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ
Саме комплексний підхід до метану вуглепо-
родного масиву (вугільні пласти і вуглевмісні
породи) як до потужного додаткового джерела
вуглеводнів реалізує його переваги над інши-
ми газоподібними горючими копалинами, бо за
сучасних складних геополітичних передумов
така стратегічна сировина, як викопне вугілля,
у частині інтенсифікації видобутку, зниження
собівартості та підвищення якості збагачення
ще певний час переважатиме в Україні над ін-
шими копалинами.
Висловлені міркування набувають особли-
вої ваги при обґрунтуванні основ геотехноло-
гій видобутку метану методом активного впли-
ву на стан вуглепородних масивів способом
швидкісного буріння свердловин з метою
комп лексного освоєння газовугільних родо-
вищ України. Оскільки не існує альтернативи
збільшенню власного вуглевидобутку, то не-
має альтернативи й видобутку метану, тому
впровадження потокових технологій буріння
свердловин, власне, якраз і передбачатиме ви-
користання метану вугільних пластів і вмісних
порід при одночасному рентабельному видо-
бутку вугілля й метану [2].
Комплексне освоєння власних газовугільних
родовищ є тим напрямом, який дає потужний
поштовх розвитку національної економіки і опе-
ративно вирішує низку екологічних і соціальних
проблем на державному рівні, а також сприяє
різкому зменшенню імпортованих енергетичних
ресурсів. За таких передумов видобуток шахтно-
го метану планується здійснювати синхронно з
інтенсивним відпрацюванням очисних вибоїв.
Це забезпечить одночасний рентабельний видо-
буток метану і вугілля завдяки впровадженню
потокових технологій буріння свердловин із зем-
ної поверхні без збільшення екологічних ризиків
порівняно з уже наявними при вуглевидобутку і
створить підґрунтя для енергетичної і, відповід-
но, економічної незалежності України, а відтак,
сприятиме унезалежненню держави від закор-
донних енергоносіїв і стабілізації її паливно-
енергетичної галузі.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Булат А.Ф. О фундаментальных проблемах разработки угольных месторождений. Уголь Украины. 1997. № 1.
С. 14—17.
2. Мойсишин В.М., Наумко І.М., Пилипець В.І. та ін. Комплексне освоєння газовугільних родовищ на основі
потокових технологій буріння свердловин. К.: Наук. думка, 2013.
3. Зейкан О., Гладун В., Чепіль П., Максимчук П. Перспективи нарощування геолого-розвідувальних робіт
національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» до 2015 року. Геологія і геохімія горючих копалин.
2011. № 1—2. С. 59—62.
4. Кабышев Ю., Вакарчук С., Стрыжак В. и др. Современное состояние исследований газа центральнобассейнового
типа в Днепровско-Донецкой впадине. Геолог України. 2011. № 2. С. 120—124.
5. Ставицький Е.А., Голуб П.С. Результати комплексних досліджень та обґрунтування перспективних зон і
полігонів для пошуків сланцевого газу. Мінеральні ресурси України. 2011. № 2. С 4—12.
6. Лукин А.Е. Сланцевый газ и перспективы его добычи в Украине. Ч. 1. Геол. журн. 2010. № 3. С. 17—32; Ч. 2.
Геол. журн. 2010. № 4. С. 7—23.
7. Kurovets І., Drygant D., Naumko І., Kurovets S., Koltun Yu. Geological and physical-chemical characteristics of
Lower Paleozoic deposits of Volhyno-Podillya, Western Ukraine. Geological and hydrogeological studies of the Polish-
Ukrainian borderland: Biuletyn Państwowego Instytutu Geologicznego. Warszawa: Państwowy Instytut Geologicz-
ny — Państwowy Instytut Badawczy, 2012. N 449. Р. 119—130.
8. Poprava P. Potencjał występowania złóż gazu ziemnego w łupkach dolnego paleozoiku w basenie bałtyckim i lubel-
sko-podlaskim. Przegląd Geol. 2009. 58(3): 226—249.
9. Наумко І.М., Куровець І.М., Куровець С.С., Сахно Б.Е., Чепусенко П.С. Леткі компоненти флюїдних включень
у мінералах і закритих пор порід перспективно сланцевогазоносних комплексів палеозою Волино-Поділля.
Доп. НАН України. 2013. № 11. С. 116—123.
10. Харкевич В., Місюра Я. Видобуток сланцевого газу на Олеській ділянці — загроза якості питних прісних і
мінеральних підземних вод. Вісн. Львів. ун-ту. Сер. геол. 2011. Вип. 25. С. 88—104.
11. Назаревич Л.Є. Сейсмічність Олеської площі: екологічні аспекти. Геодинаміка. 2013. № 2. С. 250—252.
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 6 53
СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ
12. Філіпович В.Є., Кудряшов О.І. Сланцевый газ: уроки польского опыта и что необходимо учесть при помощи
данных ДДЗ на Олеской площади в Западной Украине. Нафта і газ України — 2013: матер. ІХ міжнар. наук.-
практ. конф. (4—6 вересня 2013, Яремча—Київ). Львів: Центр Європи, 2013. С. 172—174.
13. Шестопалов А.В. Стратагема или почему не у всех получается добывать метан и нефть из нетрадиционных
источников. Нетрадиционные ресурсы углеводородов: распространение, генезис, прогнозы, перспективы
освоения: матер. Всеросс. конф. с междунар. участием (12—14 ноября 2013, Москва). М.: ГЕОС, 2013. С. 285—
289.
14. Куровець І.М., Крупський Ю.З., Наумко І.М., Чепіль П.М., Шлапінський В.Є. Перспективи пошуків покладів
вуглеводнів у відкладах олігоцену зони Кросно (Українські Карпати). Геодинаміка. 2011. № 2. С. 144—146.
15. Узіюк В.І., Бик С.І., Ільчишин А.В. Газогенераційний потенціал кам’яновугільних басейнів України. Геологія і
геохімія горючих копалин. 2001. № 2. С. 110—121.
16. Пудак В.В., Конарев В.В., Алексеев А.Д., Брижанев А.М. Исследование, разработка технологии и промышленное
использование метана углегазовых месторождений Донбасса. Уголь Украины. 1996. № 10—11. С. 68—71.
17. Рудько Г., Ловинюков В., Григіль В. Перспективи видобутку вуглеводневої сировини нетрадиційного типу в
Україні. Геолог України. 2013. № 3. С. 101—106.
18. Павлюк М., Наумко І., Рибчич І., Сморщок В., Бик С., Зінчук І., Булат А., Баранов В., Лукінов В., Крамарен-
ко А., Задара Г., Овчаренко В. Геолого-технологічні передумови виділення першочергових об’єктів з видо-
бутку метану в межах північної зони дрібної складчастості Донбасу. Геологія і геохімія горючих копалин. 2006.
№ 3—4. С. 38—57.
19. Явний П., Бучинська І. Оцінка метаноносності вугленосної товщі Львівсько-Волинського басейну. Геологія і
геохімія горючих копалин. 2012. № 3—4. С. 17—28.
20. Сокоренко С., Костик І., Узіюк В. Перспективи промислової газоносності вуглевмісних порід Тяглівського
родовища кам’яного вугілля Львівсько-Волинського басейну. Геологія і геохімія горючих копалин. 2007. № 2.
С. 34—45.
21. Костик І., Матрофайло М., Король М. Перспективи сучасної природної газоносності вугільних пластів
глибоких горизонтів Львівсько-Волинського басейну. Геолог України. 2013. № 3. С. 50—59.
22. Михайлов В.А., Зейкан О.Ю., Коваль А.М. та ін. Нетрадиційні джерела вуглеводнів України. Кн. VIІ. Метан
вугільних родовищ, газогідрати, імпактні структури і накладені западини Українського щита. К.: Ніка-Центр,
2013.
23. Атлас родовищ нафти і газу України: в 6 т. (за заг. ред. М.М. Іванюти, В.О. Федишина, Б.І. Денеги та ін.). Львів:
Центр Європи, 1998.
24. Забигайло В.Е., Широков А.З. Проблемы геологии газов угольных месторождений. К.: Наук. думка, 1972.
25. Соколов В.А., Гусева А.Н. О возможной быстрой современной генерации нефти и газа. Вестн. МГУ. Сер. 4.
Геология. 1993. № 3. С. 39—46.
26. Сворень Й.М., Наумко І.М. Нова теорія синтезу і генезису природних вуглеводнів: абіогенно-біогенний
дуалізм. Доп. НАН України. 2006. № 2. С. 111—116.
27. Наумко І.М. Флюїдний режим мінералогенезу породно-рудних комплексів України (за включеннями у мінералах
типових парагенезисів): автореф. дис. ... д-ра геол. наук. Львів, 2006.
28. Svoren’ Y. Nature of coal methane. In: Proc. 7th European Coal Conference (26—29 Aug. 2008, Lviv, Ukraine). P. 158—
159.
29. Чекалюк Э.Б. Предельные давления генерации угольных газов в процессе метаморфизма углей. Геология и
геохимия горючих ископаемых. 1990. Вып. 74. С. 1—4.
30. Сворень Й.М., Наумко І.М. Термобарометрія і геохімія газів прожилково-вкрапленої мінералізації у відкладах
нафтогазоносних областей і металогенічних провінцій: фізико-хімічна модель формування вугільних пластів.
Доп. НАН України. 2009. № 11. С. 116—120.
31. Павлюк М.И., Варичев С.А., Ризун Б.П. Новые представления о генезисе нефти и гази и формировании
нефтегазоносных провинций. В кн.: Генезис нефти и газа. М.: ГЕОС, 2003. С. 441—442.
32. Сворень Й.М., Наумко І.М. Надра Землі — природний фізико-хімічний реактор. Доп. НАН України. 2009. № 9.
С. 138—143.
33. Павлюк М.І., Наумко І.М. Флюїдопровідні розломні зони як показник міграційних процесів у вуглепородних
масивах і нафтогазоносних верствах та їхня фіксація термобарично-геохімічними методами. Наук. праці
УкрНДМІ. Донецьк: УкрНДМІ, 2009. № 5 (ч. ІІ). С. 114—121.
34. Булат А.Ф., Лукинов В.В., Пимоненко Л.И. и др. Геологические основы и методы прогноза выбросоопасности
угля, пород и газа. Днепропетровск: Монолит, 2012.
54 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2015, № 6
СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ
35. Павлюк М., Наумко І., Макітра Р., Брик Д. Про ймовірну модель утворення природних вуглеводнів у літосфері
Землі. Геологія і геохімія горючих копалин. 2012. № 1—2. С. 110—116.
36. Наумко І., Сворень Й. Новий підхід до вирішення проблеми синтезу і генезису метану газовугільних родовищ.
Роль вищих навчальних закладів у розвитку геології: матер. міжнар. наук. конф. (31 березня — 3 квітня 2014,
Київ). К., 2014. Ч. І. С. 60—61.
Стаття надійшла 20.11.2014.
И.М. Наумко, М.И. Павлюк, И.М. Сворень, Н.И. Зубик
Институт геологии и геохимии горючих ископаемых НАН Украины
ул. Наукова, 3-а, Львов, 79060, Украина
МЕТАН ГАЗОУГОЛЬНЫХ МЕСТОРОЖДЕНИЙ —
МОЩНЫЙ ДОПОЛНИТЕЛЬНЫЙ ИСТОЧНИК УГЛЕВОДОРОДОВ В УКРАИНЕ
Рассматривается значение метана угольных залежей в качестве мощного дополнительного источника энергии,
его ключевая роль в наращивании топливно-энергетического потенциала Украины. На основе новой физико-
химической модели глубинного минерало- и углеводородогенеза в литосфере Земли обоснован преимуществен-
но абиогенный генезис метана, что указывает на практически неисчерпаемый источник этого вида углеводород-
ного сырья. Это имеет особое значение в решении фундаментальных вопросов генезиса, миграции и локализации
углесодержащих флюидов, в частности, при формировании газо(метано)угольных месторождений, комплексное
освоение которых с синхронной рентабельной добычей метана и угля создает предпосылки для интенсивного раз-
вития метанодобывающей промышленности в Украине.
Ключевые слова: метан, угольные залежи, газо(метано)угольные месторождения, углеводородогенез, физико-
химический реактор, литосфера.
I.M. Naumko, M.I. Pavlyuk, Yo.M. Svoren, M.I. Zubyk
Institute of Geology and Geochemistry of Combustible Minerals
of National Academy of Science of Ukraine
3-a Naukova St., Lviv, 79060, Ukraine
METHANE OF GAS-COAL FIELDS —
POWERFUL ADDITIONAL SOURCE OF HYDROCARBONS IN UKRAINE
In this paper we have demonstrated the important role of coalbed methane in stepping up the fuel-power potential of
Ukraine. Its significance is considered at the present stage as a powerful additional source of energy side by side with
hydrocarbons of conventional and unconventional (basin-centered tight gas, “shale” gas, tight gas etc.) sources that
comes up, first of all, from uncertainty of the distribution and the correlation of all possible factors of the risk while ex-
tracting other fuel minerals and from the availability of considerable resources and reserves of methane in the gas-coal
fields. On the basis of new physico-chemical model of the deep mineral- and hydrocarbon-genesis in the lithosphere of
the Earth it was possible to substantiate mainly abiogenic genesis of methane that indicates practically inexhaustible
source of this kind hydrocarbon raw material, because synthesis of hydrocarbons, methane in particular, in the bowels of
the Earth, a high-power natural physico-chemical reactor, can occur in the geological chronology endlessly (!) that re-
futed the affirmation about only biogenic origin of coalbed methane and methane of coal-containing rocks which a priori
foresees its exhaustion. That acquires great significance for solving basic problems of genesis, migration and localization
of hydrocarbon-containing fluids, in particular while forming gas(methane)-coal fields, the complex development of
which with a synchronous profitable methane and coal production will create prerequisite for the intensive development
of the methane-mining industry in Ukraine.
Keywords: methane, coal deposits, gas(methane)-coal fields, hydrocarbon-genesis, physico-chemical reactor, litho-
sphere.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-84893 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-6436 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:33:15Z |
| publishDate | 2015 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Наумко, І.М. Павлюк, М.І. Сворень, Й.М. Зубик, М.І. 2015-07-16T18:00:45Z 2015-07-16T18:00:45Z 2015 Метан газовугільних родовищ – потужне додаткове джерело вуглеводнів в Україні / І.М. Наумко, М.І. Павлюк, Й.М. Сворень, М.І. Зубик // Вісник Національної академії наук України. — 2015. — № 6. — С. 43-54. — Бібліогр.: 36 назв. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/84893 552.578:553.94:553.98 (477) Розглянуто значення метану вугільних покладів як потужного додаткового джерела енергії, його важливу роль у нарощуванні паливно-енергетичного потенціалу України. На основі нової фізико-хімічної моделі глибинного мінерало- і вуглеводнегенезу в літосфері Землі обґрунтовано переважно абіогенний генезис метану, що вказує на практично невичерпне джерело цього
 виду вуглеводневої сировини. Це набуває особливої ваги у вирішенні фундаментальних питань генезису, міграції і локалізації вуглеводневмісних флюїдів, зокрема при формуванні газо(метано)вугільних родовищ, комплексне освоєння яких із синхронним рентабельним видобутком метану і вугілля створює передумови для інтенсивного розвитку метановидобувної промисловості в Україні. Рассматривается значение метана угольных залежей в качестве мощного дополнительного источника энергии,
 его ключевая роль в наращивании топливно-энергетического потенциала Украины. На основе новой физико-химической модели глубинного минерало- и углеводородогенеза в литосфере Земли обоснован преимущественно абиогенный генезис метана, что указывает на практически неисчерпаемый источник этого вида углеводородного сырья. Это имеет особое значение в решении фундаментальных вопросов генезиса, миграции и локализации углесодержащих флюидов, в частности, при формировании газо(метано)угольных месторождений, комплексное освоение которых с синхронной рентабельной добычей метана и угля создает предпосылки для интенсивного развития метанодобывающей промышленности в Украине. In this paper we have demonstrated the important role of coalbed methane in stepping up the fuel-power potential of
 Ukraine. Its significance is considered at the present stage as a powerful additional source of energy side by side with
 hydrocarbons of conventional and unconventional (basin-centered tight gas, “shale” gas, tight gas etc.) sources that
 comes up, first of all, from uncertainty of the distribution and the correlation of all possible factors of the risk while extracting
 other fuel minerals and from the availability of considerable resources and reserves of methane in the gas-coal
 fields. On the basis of new physico-chemical model of the deep mineral- and hydrocarbon-genesis in the lithosphere of
 the Earth it was possible to substantiate mainly abiogenic genesis of methane that indicates practically inexhaustible
 source of this kind hydrocarbon raw material, because synthesis of hydrocarbons, methane in particular, in the bowels of
 the Earth, a high-power natural physico-chemical reactor, can occur in the geological chronology endlessly (!) that refuted
 the affirmation about only biogenic origin of coalbed methane and methane of coal-containing rocks which a priori
 foresees its exhaustion. That acquires great significance for solving basic problems of genesis, migration and localization
 of hydrocarbon-containing fluids, in particular while forming gas(methane)-coal fields, the complex development of
 which with a synchronous profitable methane and coal production will create prerequisite for the intensive development
 of the methane-mining industry in Ukraine. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Статті та огляди Метан газовугільних родовищ – потужне додаткове джерело вуглеводнів в Україні Метан газоугольных месторождений – мощный дополнительный источник углеводородов в Украине Methane of gas-coal fields — powerful additional source of hydrocarbons in Ukraine Article published earlier |
| spellingShingle | Метан газовугільних родовищ – потужне додаткове джерело вуглеводнів в Україні Наумко, І.М. Павлюк, М.І. Сворень, Й.М. Зубик, М.І. Статті та огляди |
| title | Метан газовугільних родовищ – потужне додаткове джерело вуглеводнів в Україні |
| title_alt | Метан газоугольных месторождений – мощный дополнительный источник углеводородов в Украине Methane of gas-coal fields — powerful additional source of hydrocarbons in Ukraine |
| title_full | Метан газовугільних родовищ – потужне додаткове джерело вуглеводнів в Україні |
| title_fullStr | Метан газовугільних родовищ – потужне додаткове джерело вуглеводнів в Україні |
| title_full_unstemmed | Метан газовугільних родовищ – потужне додаткове джерело вуглеводнів в Україні |
| title_short | Метан газовугільних родовищ – потужне додаткове джерело вуглеводнів в Україні |
| title_sort | метан газовугільних родовищ – потужне додаткове джерело вуглеводнів в україні |
| topic | Статті та огляди |
| topic_facet | Статті та огляди |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/84893 |
| work_keys_str_mv | AT naumkoím metangazovugílʹnihrodoviŝpotužnedodatkovedžerelovuglevodnívvukraíní AT pavlûkmí metangazovugílʹnihrodoviŝpotužnedodatkovedžerelovuglevodnívvukraíní AT svorenʹim metangazovugílʹnihrodoviŝpotužnedodatkovedžerelovuglevodnívvukraíní AT zubikmí metangazovugílʹnihrodoviŝpotužnedodatkovedžerelovuglevodnívvukraíní AT naumkoím metangazougolʹnyhmestoroždeniimoŝnyidopolnitelʹnyiistočnikuglevodorodovvukraine AT pavlûkmí metangazougolʹnyhmestoroždeniimoŝnyidopolnitelʹnyiistočnikuglevodorodovvukraine AT svorenʹim metangazougolʹnyhmestoroždeniimoŝnyidopolnitelʹnyiistočnikuglevodorodovvukraine AT zubikmí metangazougolʹnyhmestoroždeniimoŝnyidopolnitelʹnyiistočnikuglevodorodovvukraine AT naumkoím methaneofgascoalfieldspowerfuladditionalsourceofhydrocarbonsinukraine AT pavlûkmí methaneofgascoalfieldspowerfuladditionalsourceofhydrocarbonsinukraine AT svorenʹim methaneofgascoalfieldspowerfuladditionalsourceofhydrocarbonsinukraine AT zubikmí methaneofgascoalfieldspowerfuladditionalsourceofhydrocarbonsinukraine |