Вибір пошукової системи визначення наукового індексу цитованості

Піднято проблему вибору пошукової системи наукового індексу цитування для відкритих українських наукових архівів. Індекс цитованості є досить важливим, його можна отримати використовуючи сучасні пошукові системи, які спеціалізуються на індексації наукової літератури. Величина індексу цитування визна...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Системні дослідження та інформаційні технології
Дата:	2013
Автор:	Гарасим, О.Р.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Навчально-науковий комплекс "Інститут прикладного системного аналізу" НТУУ "КПІ" МОН та НАН України 2013
Теми:	Евристичні методи та алгоритми в системному аналізі та управлінні
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/85141
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Вибір пошукової системи визначення наукового індексу цитованості / О.Р. Гарасим // Системні дослідження та інформаційні технології. — 2013. — № 4. — С. 121-129. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859863498082746368
author	Гарасим, О.Р.
author_facet	Гарасим, О.Р.
citation_txt	Вибір пошукової системи визначення наукового індексу цитованості / О.Р. Гарасим // Системні дослідження та інформаційні технології. — 2013. — № 4. — С. 121-129. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Системні дослідження та інформаційні технології
description	Піднято проблему вибору пошукової системи наукового індексу цитування для відкритих українських наукових архівів. Індекс цитованості є досить важливим, його можна отримати використовуючи сучасні пошукові системи, які спеціалізуються на індексації наукової літератури. Величина індексу цитування визначається кількістю посилань на публікацію або прізвище автора в інших джерелах. Для того, щоб здійснити пошук цитованості наукових документів електронного архіву розглянуто характеристики систем наукової індексації, основними з яких є Scopus, Російський індекс наукового цитування, Web of Science та Google Scholar. Для цих п’яти пошукових систем наукового індексу цитування побудовано дерево цілей яке складається з рівнів альтернатив, критеріїв та цілей. Методом аналізу ієрархії проведено попарне порівняння альтернатив за визначеними критеріями, з урахуванням найбільшої ваги критерію "охоплення українських видань". Поднята проблема выбора поисковой системы научного индекса цитирования для открытых украинских научных архивов. Индекс цитируемости является весьма важным, его можно получить используя современные поисковые системы, специализирующиеся на индексации научной литературы. Величина индекса цитирования определяется количеством ссылок на публикацию или фамилию автора в других источниках. Для того, чтобы осуществить поиск цитируемости научных документов электронного архива, рассмотрены характеристики систем научной индексации, основными из которых являются Scopus, Российский индекс научного цитирования, Web of Science и Google Scholar. Для этих пяти поисковых систем научного индекса цитирования построено дерево целей, состоящее из уровней альтернатив, критериев и целей. Методом анализа иерархии проведено попарное сравнение альтернатив по определенным критериям с учетом наибольшего веса критерия "охвата украинских изданий". The problem of selection of a search system of the scientific citation index for open-Ukrainian scientific archives is described. Citation index is quite important, which can be obtained using the current search systems which are specialized in indexing scientific literature. Citation index value is determined by the number of references to the publication or last name elsewhere. To search for citations of scientific electronic archive of documents the characteristics of scientific indexation systems, the main of which are Scopus, Russian Science Citation Index, Web of Science, Google Scholar, are considered. For these five search systems of scientific citation index the objectives tree, consisting of alternatives levels, criteria and objectives, is created. The pairwise comparison of alternatives by certain criteria, including the largest weight criterion "Ukrainian editions coverage", is carried out by the method of hierarchy analysis.
first_indexed	2025-12-07T15:47:05Z
format	Article
fulltext	© О.Р. Гарасим, 2013 Системні дослідження та інформаційні технології, 2013, № 4 121 УДК 004.4 ВИБІР ПОШУКОВОЇ СИСТЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ НАУКОВОГО ІНДЕКСУ ЦИТОВАНОСТІ О.Р. ГАРАСИМ Піднято проблему вибору пошукової системи наукового індексу цитування для відкритих українських наукових архівів. Індекс цитованості є досить важ- ливим, його можна отримати використовуючи сучасні пошукові системи, які спеціалізуються на індексації наукової літератури. Величина індексу цитуван- ня визначається кількістю посилань на публікацію або прізвище автора в ін- ших джерелах. Для того, щоб здійснити пошук цитованості наукових докумен- тів електронного архіву розглянуто характеристики систем наукової індексації, основними з яких є Scopus, Російський індекс наукового цитування, Web of Science та Google Scholar. Для цих п’яти пошукових систем наукового індексу цитування побудовано дерево цілей яке складається з рівнів альтерна- тив, критеріїв та цілей. Методом аналізу ієрархії проведено попарне порівнян- ня альтернатив за визначеними критеріями, з урахуванням найбільшої ваги критерію «охоплення українських видань». ВСТУП Щороку в Україні збільшується кількість наукових публікацій. Наукові ро- боти дозволяють апробувати дослідження, а також знайти інших дослідни- ків, які займаються вибраною тематикою. Питання якості та прикладне зна- чення роботи дослідників стають одними із головних, оскільки кількість праць не може адекватно врахувати науковий внесок. Сьогодні вже існують системи, які спрямовано на визначенні числа цитованості наукового доку- менту, як показника, який характеризує значущість роботи для подальшого розвитку науки. Величина індексу визначається кількістю посилань на документ чи прізвище науковця Для українських відкритих наукових архівів постає проблема отримання індексу цитованості для документів, які в ньому збері- гаються. ЗВ’ЯЗОК ВИСВІТЛЕНОЇ ПРОБЛЕМИ ІЗ ВАЖЛИВИМИ НАУКОВИМИ ТА ПРАКТИЧНИМИ ЗАВДАННЯМИ Індекс цитування наукових статей (ІЦНС) — реферативна база даних науко- вих публікацій, яка індексує посилання, що вказані у джерелах використаної літератури наукових робіт і представляє кількісні показники цих посилань [1]. Кількість публікацій та індекс цитування є одними із основних показ- ників, що використовуються під час оцінки результативності наукової діяль- ності окремих учених, наукових підрозділів та організацій, а також для оцін- ки рівня наукових журналів. Основні параметри, які можуть бути використані для оцінки рівня наукових журналів: О.Р. Гарасим ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2013, № 4 122 • періодичність — частота виходу журналу; • число статей за останній рік — кількість статей, які опубліковано в цьому виданні; • наявність ISSN, EISSN — наявність ідентифікаторів; • імпакт-фактор — визначає рейтинг цитованості видання; • рік випуску — можливість вибору року за яким проводиться оцінення; • тематична спрямованість; • індексування в зарубіжних і російських базах даних [2]. Вихідною основою для аналізу структури цитувань та визначення біб- ліометричних характеристик є бази даних цитованості за періодикою, в яких збираються не тільки бібліографічні дані про журнальні публікації (автор, назва публікації, найменування журналу, рік, том, випуск, сторінки), але й списки цитованої в статтях літератури. Це дозволяє знаходити як публіка- ції, цитування в конкретній статті, так і публікації, що цитують цю статтю. Таким чином користувач може проводити надзвичайно ефективний пошук всієї бібліографії за його запитами. Як правило, поряд із бібліографічною та цитатною інформацією в ін- декс цитування включають відомості про авторів та організацію, в якій вони працюють, тому за допомогою такої бази можна інтегрувати показники на будь-якому рівні: для дослідника-автора, структурного підрозділу та інститу- ту, міністерств і відомств, цілих адміністративно-географічних регіонів [3]. Система визначення ІЦНС дозволяє вирішити завдання статистичного ана- лізу діяльності науки на основі бібліометричних вимірювань. Актуальність теми зумовлена появою та розвитком різних систем, що проводять аналіз наукових публікацій та здійснюють визначення числа ци- тованості. Показники цитованості активно використовуються для форму- вання різного роду рейтингів та статистичного аналізу. Кожна із систем має свої переваги та недоліки, що підвищує складність вибору такої, котра най- краще відповідає вимогам організації. Мета і задачі дослідження. Визначити пошукову систему наукового індексу цитованості, як таку, що найкраще задовольняє вимогам українсько- го відкритого електронного архіву. Для досягнення мети було поставлено такі задачі: • ознайомитися із основними пошуковими системами наукового індексу цитованості; • дослідити переваги та недоліки пошукових систем наукового індексу цитованості; • визначити критерії вибору пошукової системи наукового індексу цитованості; • вибрати кращу систему пошуку наукового індексу цитованості. АНАЛІЗ ОСТАННІХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ПУБЛІКАЦІЙ Важливу роль під час оцінювання розвитку наукових напрямів відіграють пошукові системи наукового індексу цитованості основними з яких є: Scopus, Російський індекс наукового цитування, Web of Science (WoS), Google Scholar, Microsoft Academic Search. Scopus являє собою найбільшу в світі єдину реферативну базу даних, яка індексує більше 17000 найменувань науково-технічних і медичних жур- Вибір пошукової системи визначення наукового індексу цитованості Системні дослідження та інформаційні технології, 2013, № 4 123 налів приблизно 4000 міжнародних видавництв. Щодня ця база даних онов- люється і містить записи щодо першого тому та першого випуску журналів провідних наукових видавництв. Вона забезпечує неперевершену підтримку в пошуку наукових публікацій та пропонує посилання на всі цитати з широ- кого обсягу доступних статей. Розробникам, які відповідають за інформаційне наповнення, доводить- ся оцінювати значну кількість джерел, щоб гарантувати якісне відображення наукової літератури, включаючи публікації у відкритому доступі (Open Access), праці наукових конференцій, а також матеріали, доступні тільки в електронній формі. Пошукова система Scopus також пропонує апарат вимірювання ефектив- ності досліджень, що є засобом контролю ефективності досліджень, які до- помагають оцінювати авторів, галузі наук і журнали. Щоб робота індексувалася в Scopus вона має бути опублікована в од- ному з журналів, що входять до цієї бази. База охоплює близько 25048 ви- дань, але серед них є тільки 41 українське, тобто 0,16%. До того ж з 41 лише 18 активних видань, що постійно оновлюють інформацію [4, 5]. Російський індекс наукового цитування (РІНЦ) спочатку був задуманий як база даних і пошукова система, яка здатна забезпечити повноцінне по- криття російського наукового простору. Зробити це можливо, лише викори- стовуючи потужності IT-технологій. Несподівано виявилося, що середня кількість бібліографічних посилань на друковану статтю — 2,74, а на без- коштовну електронну версію — 7,3, тобто в 2,6 рази більше, ніж на друко- вану. Електронні статті цитуються в 4,5 рази частіше друкованих і це спів- відношення швидко зростає. Рейтинг цитування авторів неминуче призводить і до рейтингу науко- вих видань. Так само, як для окремого автора або наукового колективу, мож- на вивести рейтинг російських журналів. Він може бути загальним або зве- деним за окремою тематикою, упорядкованим за загальною кількістю отриманих журналом цитувань. Автор будь-якої наукової публікації може відшукати в РІНЦ свою ро- боту і одразу побачити скільки разів цитувалася його наукова робота в стат- тях інших авторів. Це найпростіша частина електронного сервісу. Але РІНЦ надає і послуги більш високого інформаційного рівня: надання переліку всіх статей, включених до бази РІНЦ, в яких цитується або є посилання на робо- ти авторів. Оскільки в «Науковій електронній бібліотеці» на elibrary.ru в пов- ному тексті представлено більше 300 журналів (половина з яких є у відкри- тому доступі), можна одразу подивитися публікації, в яких міститься посилання на вашу роботу [6]. Google Академія є вільно доступною пошуковою системою, яка індек- сує повний текст наукових публікацій всіх форматів і дисциплін. Дата вихо- ду в статусі бета-версії — листопад 2004 року. Індекс Google Scholar вклю- чає в себе більшість рецензованих он-лайн журналів Європи та Америки найбільших наукових видавництв. За функціями він схожий на вільно до- ступні системи Scirus від Elsevier, CiteSeerX та getCITED, а також на ін- струменти засновані на підписці, такі як Elsevier Scopus та Thomson ISI’s Web of Science [7]. Google Scholar — це пошукова система, яка спеціалізується на індекса- ції одного типу матеріалів — наукових публікацій (статей, книг, препринтів тощо). Google Scholar повідомляє користувачеві назву, фрагмент тексту і гі- перзв’язок до документа. О.Р. Гарасим ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2013, № 4 124 Робот Google Scholar відвідує тільки сайти, що мають відношення до науки, і збирає у свій індекс інформацію про місцезнаходження і зміст нау- кових робіт. До бази даних потрапляють також відомості про безкоштовні повнотекстові статті, і ті, у яких доступні лише реферати чи бібліографічні описи. Google Scholar містить відомості як про статті, які опубліковано в жур- налах, так і про ті, які зберігаються в репозиторіях або знаходяться на сай- тах наукових колективів чи окремих вчених. Google Scholar містить відомо- сті не тільки про он-лайнові, а й про друковані статті. Робот Google Scholar індексує онлайнові наукові публікації. Якщо в та- кому документі в списку літератури виявляється посилання на офлайновий документ, бібліографічний опис такого друкованого документа теж потрап- ляє в базу даних Google Scholar. У списку результатів пошуку офлайнові статті мають позначку [Citation]. Список результатів пошуку містить гіпер- зв’язки, що ведуть до веб-сторінок, де є відомості про статтю (як мінімум — бібліографічний опис). У списку відсутні гіперзв’язки до офлайнових першоджерел. У списку результатів пошуку може бути декілька посилань на матеріа- ли, пов’язані з однією й тією ж статтею (наприклад, посилання на сайт видав- ництва, на сайт агрегатора, на реферативну базу даних, на персональний сайт автора). У списку результатів пошуку посилання на безкоштовні повні тексти публікацій мають позначки [PDF]. У списку може бути декілька по- силань на декілька повнотекстових версій однієї й тієї ж статті (наприклад, на остаточну версію на сайті видавництва і на препринт на сайті автора). Пошукова програма Google Scholar працює за тими ж правилами, що й пошукова програма Google, але індекси Google та Google Scholar — це різні бази даних. Google Scholar виконує не тільки інформаційні, але й нау- кометричні функції. Із списку результатів пошуку за гіперзв’язком «Cited by», можна отри- мати відомості про те, скільки і які саме документи посилаються на конкрет- ну публікацію в межах бази даних Google Scholar. Показник у «Cited by», відбиває ступінь авторитетності і популярності публікації [8, 9]. Web of Science — база даних, яку публікує Філадельфійський інститут наукової інформації, визначаючи журнали з найвищим рейтингом (Thomson Reuter Master Journal List). Система Web of Science являє собою сукупність різноманітних баз да- них, що функціонують на платформі ISI Web of Knowledge. Для визначення індексу цитованості вченого використовуються БД Science Citation Index Expanded та Social Sciences Citation Index. У WoS закладено можливість по- шуку процитованих робіт не тільки за першим автором, а й за співавторами, за умови, що джерело, в якому міститься стаття, розписано в Web of Science. Можна задати ретроспективу індексу цитованості і хронологічні рамки про- цитованих робіт. Існує два способи визначення індексу цитованості з використанням WoS. Перший (спрощений) складається з двох етапів: спочатку здійснюєть- ся пошук публікацій шуканого автора, потім автоматично (кнопка <Create Citation Report>) визначається їх цитованість. Індекс цитованості при цьому буде «усіченим» — обмежений тільки статтями і тільки з тих журналів, які Вибір пошукової системи визначення наукового індексу цитованості Системні дослідження та інформаційні технології, 2013, № 4 125 опрацьовуються в Web of Science. Другий (більш складний спосіб) вимагає ручного налаштування, але індекс цитованості буде більш повним і буде відображати цитованість монографій, дисертацій та авторефератів, патентів, статей зі збірників і тих журналів, що не опрацьовуються в WoS. Для того, щоб отримати найбільш достовірні дані щодо цитованості вченого, слід мати повний список його публікацій, оформлений відповідно до чинних державних стандартів на бібліографічний опис документів. Це необхідно з декількох причин: • для обліку різних варіантів написання прізвища автора іноземними мовами; • для видалення посилань на публікації з однаковими прізвищами [10]. База даних є платною, на сайті (http://science.thomsonreuters.com/mjl/) можна завантажити тільки 3 тематичні списки журналів у форматі PDF (пу- блікації за направленням — гуманітарні науки, природничі науки та соціаль- ні) і простежити, чи входять журнали, в яких публікувалися статті, до цих списків. Визначення імпакт-фактора журналу можна здійснювати безпосе- редньо на сайті цього журналу. База даних є досить великою і містить близько 7000 назв журналів, то- му для зручності пошуку можна використовувати тематичний пошук, а піс- ля з’ясування наявності журналу в списку проводити пошук імпакт-фактора безпосередньо в повному списку [11]. Microsoft Academic Search є вільною академічною пошуковою систе- мою наукових досліджень розробником якої є Microsoft. Вона надає безліч способів для вивчення наукових публікацій, авторів, конференцій, журналів, організацій за ключовими словами. Academic Search створюється як конку- рент Google Scholar. Об’єкти в результатах пошуку сортуються за двома критеріями: релевантність до запиту і глобальне значення. Актуальність оцінки об’єкта обчислюється його атрибутом, а також важливість оцінки об’єкта визначається його відносинами з іншими об’єктами [12, 13]. ВИДІЛЕННЯ ПРОБЛЕМИ Пошукові системи наукового індексу цитованості мають досить широке за- стосування і використовуються як для пошуку актуальних наукових праць із використанням пошукових фільтрів, так і для визначення кількісного показ- ника цитованості праць із можливістю простежування розвитку наукової думки. Ці системи мають різне походження, різні алгоритми індексування документів та підходи визначення кількості посилань. Такий стан систем пошуку наукового індексу зумовлює складність і неоднозначність прове- дення оцінок і порівнянь між системами. Вибираючи систему для відкрито- го наукового архіву на теренах України передусім необхідно з’ясувати низ- ку моментів, які впливають на здійснення найоптимальнішого вибору: • Який обсяг індексування наукових україномовних публікацій прово- дить система? Для повноцінного аналізу документів, що наявні в науковому електронному архіві, існує необхідність в індексації кожного з документів незалежно від того, де його було опубліковано. Такий механізм дозволяє найбільш ефективно використовувати дані. • Наявність можливостей автоматизації запитів до системи та отри- мання числа цитованості. О.Р. Гарасим ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2013, № 4 126 • Наявність процедур розширеного пошуку. Підтримка системою різ- них мов пошуку. • Відображення повного списку публікацій за автором. • Правдивість показника цитованості наукового документа. Система має враховувати існування посилань з однієї статті, яка може існувати у різ- них форматах, перевіряти на достовірність посилання (наприклад за науко- вим напрямом, відкидаючи однакові прізвища). • Регулярність проведення індексування документів. • Вимоги до розширення системи. Можливість інтеграції з інформа- ційними системами. Будемо розглядати п’ять пошукових систем наукового індексу цитова- ності кожна з яких має свої переваги та недоліки (Scopus, РІНЦ, Web of Science, Google Scholar, Microsoft Academic Search). Виділимо критерії порі- вняння: доступність використання системи, охоплення українських видань, точність даних. Критерій «доступність використання системи» є важливим чинником під час вибору системи, оскільки враховуються як затрати на пошук цитова- ності так і можливості доступу, використання та аналізування додатковими програмними засобами. Критерій «охоплення українських видань» є найважливішим критерієм оцінювання, враховуючи те, що існує необхідність аналізу відкритих науко- вих архівів України, який характеризує обсяги індексування українських видань. Критерій «точність даних» є наступним важливим критерієм оцінюван- ня, під яким розуміється правдивість числа цитованості документа, надання повної інформації про публікації за автором, відкидання хибних результатів. Побудуємо дерево цілей, яке складається з рівнів: альтернатив, критері- їв та цілей (рис. 1). Методом аналізу ієрархій проведемо попарне порівняння альтернатив за визначеними критеріями. Метою є вибір пошукової системи наукового індексу цитування для її використання у подальшому аналізі відкритих українських наукових архівів. Враховуючи мету, найбільше ваги приділяється критерію «охоплення українських видань». Результати обчис- лень подано у табл. 1 та діаграмі рис. 2. Рис. 1. Дерево цілей Scopus РІНЦ Web of Science Google Scholar Microsoft Academic Search Ціль Критерії Вибір системи НІЦ Охоплення українських видань Точність даних Вільне використання Альтернативи Загальна узгодженість ієрархії дорівнює 0,039 Вибір пошукової системи визначення наукового індексу цитованості Системні дослідження та інформаційні технології, 2013, № 4 127 Т а б л и ц я 1 . Результати обчислень Фактори (Міра) Scopus (0,105) РІНЦ (0,169) WoS (0,162) GS (0,235) MAS (0,329) Вузол Вільне використання Міра 0,282 № 1 2 3 4 5 1 1,000 0,333 2,000 0,111 0,250 2 6,000 1,000 6,000 0,167 0,333 3 0,500 0,167 1,000 0,111 0,125 4 9,000 9,000 9,000 1,000 2,000 Матриця попарних порівнянь 5 9,000 3,000 8,000 1,000 1,000 Характеристика матриці maxλ = 5,192 ІЗ = 0,048 ВУ = 0,043 Вузол Охоплення українських видань Міра 0,669 № 1 2 3 4 5 1 1,000 3,000 0,500 0,111 2,000 2 0,333 1,000 0,500 0,125 1,000 3 2,000 2,000 1,000 0,111 1,000 4 9,000 8,000 9,000 1,000 9,000 Матриця попарних порівнянь 5 0,500 1,000 1,000 0,111 1,000 Характеристика матриці maxλ = 5,286 ІЗ = 0,071 ВУ = 0,064 Вузол Точність даних Міра 0,088 № 1 2 3 4 5 1 1,000 6,000 4,000 8,000 8,000 2 0,167 1,000 1,000 4,000 4,000 3 0,250 1,000 1,000 6,000 6,000 4 0,125 0,250 0,167 1,000 1,000 Матриця попарних порівнянь 5 0,125 0,250 0,167 1,000 1,000 Характеристика матриці maxλ = 5,224 ІЗ = 0,056 ВУ = 0,050 Microsoft Academic Search Google Scholar Web of Science РІНЦ Scopus Рис. 2. Діаграма результату: Scopus — 0,13; Scopus — 0,082; Web of Science — 0,096; Google Scholar — 0,578; Microsoft Academic Search — 0,114 О.Р. Гарасим ISSN 1681–6048 System Research & Information Technologies, 2013, № 4 128 АНАЛІЗ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ Досліджуючи пошукові системи наукового індексу цитованості, сформова- но їх порівняльну таблицю (табл. 2). Досить мала кількість українських ви- дань індексується системами, зокрема: Web of Knowledge включає 24 україн- ських видань до БД, п’ять із них мають встановлений імпакт-фактор; Scopus — 36 українських видань, у тому числі 19 назв журналів, які активно індексуються фахівцями Ельзевір, 16 назв журналів, індексацію яких, ста- ном на 2009 р., припинено, та один збірник матеріалів конференції [14]. Google Scholar працює як пошукова система Google, а також можна направ- ляти пошукового робота на домен, тим самим охоплюючи значні наукові ресурси. Microsoft Academic Search на сьогодні ще перебуває у формі тесту- вання, але вже можна знайти українських вчених у її БД. Microsoft Academic Search відрізняється сучасними візуальними інструментами. Фільтрування надлишкової інформації дозволяє отримати лише необ- хідні дані за запитом, оскільки відкидає дані про авторів з однаковими прі- звищами, що перевіряються приналежністю до галузі науки, місцем праці, посадою тощо. Найкраще реалізовано в системі Scopus, а тому вважається, що дані цієї системи є найбільш правдивими. Негативним фактором є те, що ускладнюється реєстрація видань для індексування і більшість українських видань ігноруються. Кожна система надає можливості розширеного пошуку (роком видання, напрямом науки тощо). Т а б л и ц я 2 . Порівняльна характеристика п’яти пошукових систем нау- кового індексу цитованості № Категорія Scopus РІНЦ Web of Science Google Scholar Microsoft Academic Search 1 Індексування наукових україномовних публікацій – + – – + + 2 Можливостей автоматизації запитів + – + + – + + 3 Фільтрування надлишкової інформації + + – + – – – 4 Правдивість числа цитовано- сті наукового документа + + – + – + – + – 5 Можливість інтеграції з інформаційними системами – – – + + – 6 Відкритість (доступність) – + – + + 7 Можливості розширеного пошуку + + + + + 8 Активність індексування наукових документів + – + – + – + – + – У табл. 2, під «+» розуміємо високий рівень виконання відповідної ка- тегорії; під «+ –» — часткове виконання або наявність обмежень; під «–» — відсутність можливостей виконання аналізу наукових публікацій або лише мінімальне виконання (при задоволенні специфічних умов виконання та із використанням додаткових засобів). Вибір пошукової системи визначення наукового індексу цитованості Системні дослідження та інформаційні технології, 2013, № 4 129 ВИСНОВКИ Проаналізовано найбільш поширені пошукові системи наукового індексу цитування, наявність українських видань та прізвищ науковців у цих базах даних, основні можливості запитів та розширеного пошуку. Індекси циту- вання, які взято із закордонних підрахунків, потребують поправок. Врахо- вуючи те, що в Україні не має власної системи, яка б індексувала українські наукові видання, визначала показник посилань та відповідала власним по- требам і стандартам, існує необхідність вибору із існуючих систем. Вхо- дження лише декількох видань до переліку індексування пошуковими сис- темами числа цитованості не може адекватно оцінювати український науковий потенціал. Постає проблема вибору такої системи, враховуючи усі переваги та недоліки. Вибір — це лише перший крок до формування правил аналізу відкритих українських наукових архівів. Визначені критерії порівняння дозволили вибрати кращу систему мето- дом аналізу ієрархій, але оскільки було визначено і її недоліки, то вона по- требує подальшої адаптації та вдосконалення, що вирішуватиметься у по- дальшій роботі. ЛІТЕРАТУРА 1. Индекс научного цитирования. — http://ria-stk.ru/mmq/adetail.php?ID=47489. 2. Усачёв А.С. Российский индекс научного цитирования. — http://dlib.eastview. com/browse/doc/21773739. 3. Писляков В.В. Зачем создавать национальные индексы цитирования? // Науч- ные и технические библиотеки. — 2007. — №2. — С. 65–71. 4. Scopus. — http://ntb.pstu.edu/ index.php?id=59&L=0. 5. Jacso P. As we may search — Comparison of major features of the Web of Science, Scopus and Google Scholar citation-based and citation-enhanced databases // Current Science. — 2005. — 89, № 9, 10. — P. 1537–1547. 6. РІНЦ. — http://ntb.pstu.edu/index.php?id=61&L=0. 7. Додонов А.Г., Ланде Д.В., Путятин В.Г. Современные поисковые технологии — проблемы и некоторые пути их решения // Реєстрація, зберігання в обробка даних. — 2010. — 12, №3. — С. 36–35. 8. Google Scholar. — http://www.abc.chemistry. bsu.by/intro/part10/04.html. 9. Bar-ilan J. Which h-index? — A comparison of WoS, Scopus and Google Scholar // Scientometrics. — 2008. — 74, № 2. — P. 257–271. 10. Рекомендации относительно поиска журналов, которые входят в международ- ные научно-метрические базы данных (SCOPUS, Web of Science). — http://ru.snu.edu.ua/index.php?mode=392. 11. Falagas M.E. Comparison of PubMed, Scopus, Web of Science, and Google Scholar: strengths and weaknesses / Falagas M.E., Pitsouni E.I., Malietzis G.A., Pappas G. // FASEB J. — 2008. — Р. 338–342. 12. Microsoft Academic Search: get another h–index calculation! — http://blogs. war- wick.ac.uk/libresearch/entry/microsoft_academic_search/. 13. What is Microsoft Academic Search?! — http://academic.research. micrsoft.com/ About/Help.htm. 14. Костенко Л.Й., Соловяненко Д.В. Звіт про роботу семінару «Бібліотека та наукометрія: світовий досвід, українська перспектива»: (матеріали міжнародної наукової конференції «Бібліотечно-інформаційний комплекс у контексті розвитку суспільства знань»). — http://www.nbuv.gov.ua/new/09_ kiev/seminar_zvit.html. Надійшла 27.02.2012
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-85141
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	1681–6048
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T15:47:05Z
publishDate	2013
publisher	Навчально-науковий комплекс "Інститут прикладного системного аналізу" НТУУ "КПІ" МОН та НАН України
record_format	dspace
spelling	Гарасим, О.Р. 2015-07-19T16:54:59Z 2015-07-19T16:54:59Z 2013 Вибір пошукової системи визначення наукового індексу цитованості / О.Р. Гарасим // Системні дослідження та інформаційні технології. — 2013. — № 4. — С. 121-129. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 1681–6048 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/85141 004.4 Піднято проблему вибору пошукової системи наукового індексу цитування для відкритих українських наукових архівів. Індекс цитованості є досить важливим, його можна отримати використовуючи сучасні пошукові системи, які спеціалізуються на індексації наукової літератури. Величина індексу цитування визначається кількістю посилань на публікацію або прізвище автора в інших джерелах. Для того, щоб здійснити пошук цитованості наукових документів електронного архіву розглянуто характеристики систем наукової індексації, основними з яких є Scopus, Російський індекс наукового цитування, Web of Science та Google Scholar. Для цих п’яти пошукових систем наукового індексу цитування побудовано дерево цілей яке складається з рівнів альтернатив, критеріїв та цілей. Методом аналізу ієрархії проведено попарне порівняння альтернатив за визначеними критеріями, з урахуванням найбільшої ваги критерію "охоплення українських видань". Поднята проблема выбора поисковой системы научного индекса цитирования для открытых украинских научных архивов. Индекс цитируемости является весьма важным, его можно получить используя современные поисковые системы, специализирующиеся на индексации научной литературы. Величина индекса цитирования определяется количеством ссылок на публикацию или фамилию автора в других источниках. Для того, чтобы осуществить поиск цитируемости научных документов электронного архива, рассмотрены характеристики систем научной индексации, основными из которых являются Scopus, Российский индекс научного цитирования, Web of Science и Google Scholar. Для этих пяти поисковых систем научного индекса цитирования построено дерево целей, состоящее из уровней альтернатив, критериев и целей. Методом анализа иерархии проведено попарное сравнение альтернатив по определенным критериям с учетом наибольшего веса критерия "охвата украинских изданий". The problem of selection of a search system of the scientific citation index for open-Ukrainian scientific archives is described. Citation index is quite important, which can be obtained using the current search systems which are specialized in indexing scientific literature. Citation index value is determined by the number of references to the publication or last name elsewhere. To search for citations of scientific electronic archive of documents the characteristics of scientific indexation systems, the main of which are Scopus, Russian Science Citation Index, Web of Science, Google Scholar, are considered. For these five search systems of scientific citation index the objectives tree, consisting of alternatives levels, criteria and objectives, is created. The pairwise comparison of alternatives by certain criteria, including the largest weight criterion "Ukrainian editions coverage", is carried out by the method of hierarchy analysis. uk Навчально-науковий комплекс "Інститут прикладного системного аналізу" НТУУ "КПІ" МОН та НАН України Системні дослідження та інформаційні технології Евристичні методи та алгоритми в системному аналізі та управлінні Вибір пошукової системи визначення наукового індексу цитованості Выбор поисковой системы определения научного индекса цитируемости Selection of search system of the scientific citation index definition Article published earlier
spellingShingle	Вибір пошукової системи визначення наукового індексу цитованості Гарасим, О.Р. Евристичні методи та алгоритми в системному аналізі та управлінні
title	Вибір пошукової системи визначення наукового індексу цитованості
title_alt	Выбор поисковой системы определения научного индекса цитируемости Selection of search system of the scientific citation index definition
title_full	Вибір пошукової системи визначення наукового індексу цитованості
title_fullStr	Вибір пошукової системи визначення наукового індексу цитованості
title_full_unstemmed	Вибір пошукової системи визначення наукового індексу цитованості
title_short	Вибір пошукової системи визначення наукового індексу цитованості
title_sort	вибір пошукової системи визначення наукового індексу цитованості
topic	Евристичні методи та алгоритми в системному аналізі та управлінні
topic_facet	Евристичні методи та алгоритми в системному аналізі та управлінні
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/85141
work_keys_str_mv	AT garasimor vibírpošukovoísistemiviznačennânaukovogoíndeksucitovaností AT garasimor vyborpoiskovoisistemyopredeleniânaučnogoindeksacitiruemosti AT garasimor selectionofsearchsystemofthescientificcitationindexdefinition

Вибір пошукової системи визначення наукового індексу цитованості

Репозитарії

Схожі ресурси