Характеристика мiкоценозу кореневої зони пшеницi ярої за функцiональною дiєю на рослини
З кореневої зони пшеницi ярої, вирощеної на лучно-чорноземному вилугованому грунтi, в чисту культуру видiлено 328 штамiв мiкромiцетiв, якi належали до 15 родiв. Видiленi гриби були охарактеризованi за дiєю на рослини: фiтопатогеннi (37,5%), фiтотоксичнi (13,7%), а також продуценти бiологiчно активн...
Saved in:
| Published in: | Доповіді НАН України |
|---|---|
| Date: | 2012 |
| Main Authors: | , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2012
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/85335 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Характеристика мiкоценозу кореневої зони пшеницi ярої за функцiональною дiєю на рослини / В.П. Патика, Є.П. Копилов, В.Г. Спиридонов, О.Б. Копилова // Доповiдi Нацiональної академiї наук України. — 2012. — № 12. — С. 142-148. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860174797978206208 |
|---|---|
| author | Патика, В.П. Копилов, Є.П. Спиридонов, В.Г. Копилова, О.Б. |
| author_facet | Патика, В.П. Копилов, Є.П. Спиридонов, В.Г. Копилова, О.Б. |
| citation_txt | Характеристика мiкоценозу кореневої зони пшеницi ярої за функцiональною дiєю на рослини / В.П. Патика, Є.П. Копилов, В.Г. Спиридонов, О.Б. Копилова // Доповiдi Нацiональної академiї наук України. — 2012. — № 12. — С. 142-148. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Доповіді НАН України |
| description | З кореневої зони пшеницi ярої, вирощеної на лучно-чорноземному вилугованому грунтi, в чисту культуру видiлено 328 штамiв мiкромiцетiв, якi належали до 15 родiв. Видiленi гриби були охарактеризованi за дiєю на рослини: фiтопатогеннi (37,5%), фiтотоксичнi (13,7%), а також продуценти бiологiчно активних речовин (17,4% загальної кiлькостi видiлених грибiв). Вiдiбрано штами грунтових грибiв, якi можна вважати
перспективними продуцентами фiтогормональних речовин з ауксиновою, гiберелiновою
та цитокiнiновою активнiстю. Iдентифiкацiя за культурально-морфологiчними ознаками, а також з використанням видоспецифiчних праймерiв дозволила вiднести їх до виду Cladosporium cladosporioides (Fres.) de Vries.
Из корневой зоны яровой пшеницы, выращенной на лугово-черноземной выщелоченной почве, в чистую культуру было выделено 328 штаммов микромицетов, относящихся к 15 родам. Полученные штаммы охарактеризованы по действию на растения: фитопатогенные (37,5%), фитотоксические (13,7%), а также продуценты биологически активных веществ (17,4% общей численности выделенных штаммов). Отобраны штаммы почвенных грибов, которые можно считать перспективными продуцентами фитогормональных веществ с ауксиновой, гиббереллиновой и цитокининовой активностью. Идентификация по культурально-морфологическим признакам, а также с использованием видоспецифических праймеров позволила отнести их к виду Cladosporium cladosporioides (Fres.) de Vries.
328 fungi strains related to 15 genera are isolated into pure culture from the spring wheat root
zone grown up on leached chernozem meadow soil. The obtained strains are described by their
impact on plants. Among soil fungi in the spring wheat root zone, 37.5% of strains have been
identified as phytopathogenic, 13.7% as phytotoxic, and 17.4% as producers of biologically
active substances. The selected strains of soil fungi are considered as perspective producers of
phytohormonal substances with the auxin, gibberellin, and cytokinin activities. Identification of
the strains by morphological and cultural features with the use of species-specific primers allows us
to rank them to Cladosporium cladosporioides (Fres.) de Vries.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:00:09Z |
| format | Article |
| fulltext |
УДК 631.461
© 2012
Академiк НААН України В.П. Патика, Є. П. Копилов,
В. Г. Спиридонов, О. Б. Копилова
Характеристика мiкоценозу кореневої зони пшеницi
ярої за функцiональною дiєю на рослини
(Представлено академiком НАН України В.С. Пiдгорським)
З кореневої зони пшеницi ярої, вирощеної на лучно-чорноземному вилугованому грун-
тi, в чисту культуру видiлено 328 штамiв мiкромiцетiв, якi належали до 15 родiв.
Видiленi гриби були охарактеризованi за дiєю на рослини: фiтопатогеннi (37,5%), фiто-
токсичнi (13,7%), а також продуценти бiологiчно активних речовин (17,4% загальної
кiлькостi видiлених грибiв). Вiдiбрано штами грунтових грибiв, якi можна вважати
перспективними продуцентами фiтогормональних речовин з ауксиновою, гiберелiновою
та цитокiнiновою активнiстю. Iдентифiкацiя за культурально-морфологiчними озна-
ками, а також з використанням видоспецифiчних праймерiв дозволила вiднести їх до
виду Cladosporium cladosporioides (Fres.) de Vries.
Грунтовi гриби вiдiграють надзвичайно важливу роль у створеннi родючостi грунтiв i актив-
но взаємодiють з рослинами. Гриби iстотно впливають на грунтотворнi процеси, що пов’я-
зано iз синтезом специфiчних речовин (меланiнiв, фенолiв, гумiнових кислот), якi входять
до складу гумусу. Крiм того, завдяки особливостям своєї будови гриби впливають на струк-
туру грунту. Так, гiфи здатнi адсорбувати на поверхнi частинки грунту, утворюючи мiцнi
агрегати, що сприяє обмiну мiнеральної частини грунту, перетворенню нерозчинних солей
у розчиннi, вимиванню деяких елементiв.
У ризосферi рослин, де завдяки екзосмосу створюються сприятливi умови як для самих
рослин, так i для мiкроорганiзмiв, вмiст грибiв значно бiльший, нiж у грунтi без рослин.
Специфiка кореневих видiлень визначає видовий склад грибiв у ризосферi. Так, наприклад,
у ризосферi злакових переважають гриби родiв Fusarium, Alternaria, у ризосферi бобових
i хрестоцвiтих — Penicillium. На склад грибних ценозiв впливають фiзiологiчно активнi ре-
човини, якi видiляються коренями рослин. Мiкроорганiзми ризосфери, у свою чергу, впли-
вають на рослину через кореневу систему, продукуючи рiстрегулювальнi речовини [1].
Ранiше було дослiджено видове рiзноманiття грибiв лучно-чорноземного вилугованого
грунту кореневої зони такої важливої культури, як пшениця яра [2].
Наша мета — охарактеризувати склад грибного ценозу кореневої зони пшеницi ярої за
функцiональною дiєю на рослини, виявити фiтопатогеннi i фiтотоксичнi форми мiкромiце-
тiв, а також гриби, що здатнi продукувати рiстрегулювальнi речовини.
Матерiали i методи. Зразки грунту для видiлення грибiв вiдбирали з орного шару
(0–20 см) ризосфери i ризоплани пшеницi ярої сорту Рання 93, яку вирощували в польовому
дослiдi на дослiдному полi Iнституту сiльськогосподарської мiкробiологiї та агропромисло-
вого виробництва НААН України, у фазу цвiтiння. Грунт — чорнозем вилугований негли-
бокий легкосуглинковий на лесоподiбних суглинках, який характеризувався такими агрохi-
142 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2012, №12
мiчними показниками: вмiст гумусу в орному шарi становив 3,6%, рухомих форм фосфору
(за Кiрсановим) — 210–240 мг P2O5, обмiнного калiю (за Кiрсановим) — 160–170 мг K2O
на 1 кг грунту, pHH2O — 6,5.
Вiдбiр грунтових зразкiв, видiлення, облiк i культивування грибiв здiйснювали за за-
гальноприйнятими методиками [3]. Культурально-морфологiчнi ознаки грибiв вивчали на
сусло-агарi, агаризованому середовищi Чапека та картопляно-глюкозному агарi. Їх iден-
тифiкацiю проводили за вiдповiдними для конкретної систематичної групи мiкромiцетiв
визначниками [4–10].
Стимулювання коренеутворення у живцiв квасолi пiд впливом фiтогормональних речо-
вин грунтових грибiв вивчали за методом Р. X. Турецької [11]. Гiберелiнову i цитокiнiнову
активнiсть визначали за методами, описаними в методичних рекомендацiях [12]. Фiтото-
ксичнi властивостi грунтових грибiв вивчали методом бiотестiв на насiннi i проростках
рослин [3], для чого гриби вирощували на пивному суслi з масовою часткою сухих речовин
вiд 3 до 4% i середовищi Чапека протягом 10 дiб при 26–28 ◦С.
Iдентифiкацiю грибiв роду Cladosporium проводили за допомогою полiмеразної ланцю-
гової реакцiї (ПЛР), використовуючи видоспецифiчнi праймери.
Для видiлення зразка ДНК колонiї штамiв мiкромiцетiв, вирощених на сусло-агарi, ре-
суспендували у 500 мкл лiзис-буфера (гуанiдинтiоцiанат — 49%, трис-HCl (pH 6,4) — 50 мМ,
ЕДТА (pH 8,0) — 20 мМ, тритон Х-100 — 1%).
Адсорбування фрагментiв ДНК проводили з використанням ДНК-сорбенту “Силiка”.
Сумiш фрагментiв ДНК iз сорбентом центрифугували 1 хв при 5000 об/хв та видаляли
супернатант. До осаду, що залишився, додавали 300 мкл розчину для вiдмивання (гуанi-
динтiоцiанат — 55% та трис-HCl (pH 6,4) — 50 мМ), перемiшували i центрифугували 1 хв
при 5000 об/хв. Супернатант видаляли. Потiм осад вiдмивали шляхом додавання 500 мкл
розчину, який складався з 96%-го етанолу — 80%, трис-HCl (pH 7,5) — 10 мМ, перемiшували
i центрифугували 1 хв при 10 000 об/хв. Супернатант видаляли i процедуру повторювали
ще один раз. Осад, який залишився, пiдсушували протягом 5 хв при 65 ◦С, до нього дода-
вали 100 мкл TE-буфера (трис — 242,28 г, льодяна оцтова кислота — 57 мл, 0,5 М ЕДТА
(pH 8,0) — 100 мл, дистильована вода — 1000 мл). Сумiш перемiшували i витримували
в термостатi при 65 ◦С протягом 5 хв. Пiсля термостатування сумiш ще раз перемiшували
i центрифугували 15 хв при 14 000 об/хв. Одержаний розчин ДНК переносили в пробiрки
ємнiстю 0,5 мл i зберiгали при −20
◦С.
ПЛР здiйснювали за допомогою видоспецифiчних праймерiв, якi вiдповiдали консерва-
тивним позицiям на 3′- i 5′-кiнцях гена 16S рРНК.
Для пiдтвердження видової належностi штамiв грибiв до виду Cladosporium cladospori-
oides використовували праймери Cclad1F1 : 5
′-CATTACAAGTGACCCCGGTCTAAC (For-
ward primer), CcladR1 : 5
′-CCCCGGAGGCAACAGAG (Reverse primer). Робоча концентра-
цiя праймерiв становила 5 пМ/мкл. Реакцiю амплiфiкацiї проводили за допомогою прила-
ду Applied Biosystems з використанням робочих розчинiв праймерiв (10 мкл 16SF, 10,4 мкл
16SR та 29,6 мкл деiонiзованої води). Реакцiйна сумiш для ПЛР складалася з 5 мкл ПЛР-бу-
фера, 2,5 мкл дНТФ, 1 мкл сумiшi праймерiв, 0,2 мкл Taq ДНК-полiмерази i 1 мкл зразка
ДНК. ПЛР проводили протягом 35 циклiв (94 ◦С — 20 с, 55 ◦С — 20 с, 72 ◦С — 30 с).
Визначення отриманих ПЛР-продуктiв здiйснювали за допомогою сиквенування на ав-
томатичному капiлярному сиквенаторi Applied Biosystems ABI Prism 3130.
Порiвняння отриманих результатiв сиквенсу 16S рРНК iз даними сиквенсiв, що знахо-
дяться в базi даних Gen Bank, проводили за допомогою BLAST-аналiзу.
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2012, №12 143
Результати та їх обговорення. У результатi проведених дослiджень з кореневої зони
пшеницi ярої в чисту культуру було видiлено 339 штамiв грибiв, якi належали до 15 родiв. За
видовим рiзноманiттям домiнував рiд Penicillium (17 видiв), у значно меншiй кiлькостi були
представленi роди Fusarium (6 видiв, 3 рiзновидностi), Trichoderma (3 види), Acremonium
(2 види), Mucor (2 види) i в найменшiй (лише по одному виду) — Alternaria, Aureоbasidium,
Bionectria, Bipolaris, Cladosporium, Gliocladium, Hypocrea, Mortierella, Phialophora, Rhizopus.
Видiленi з кореневої зони пшеницi ярої грунтовi гриби вивчали на здатнiсть виявляти
фiтотоксичну активнiсть. Аналiз одержаних даних показав, що утворення фiтотоксичних
речовин притаманне представникам рiзних родiв грибiв. Усього фiтотоксична активнiсть
виявлена у 45 штамiв грибiв, якi належали до 13 видiв 8 родiв, що становило 13,7% загальної
кiлькостi вивчених грибiв (табл. 1).
За чисельнiстю i рiзноманiттям токсичних форм домiнував рiд Fusarium Link. Число фi-
тотоксичних штамiв цього роду становило 40,0% загальної кiлькостi видiлених грибiв з фiто-
токсичною активнiстю. Наступними за кiлькiстю токсиноутворювачiв та їхнiм видовим рiз-
номанiттям були Penicillium Link (33,3%), Gliocladium Corda (6,7%), Mucor Micheli ex Fries
(4,4%), Rhizopus Ehrenb (4,4%) та iн. Найбiльш високу фiтотоксичну активнiсть виявляли
види Acremonium charticola (Lindau) W. Gams, Alternaria alternata (Fr.) Keissler, Bipolaris
sorokiniana (Sacc.) Shoem., Fusarium oxysporum (Schlecht.) Snyd. et Hans., F. oxysporum var.
orthoceras (Appl. et Wr.) Bilai, Fusarium culmorum (W.G. Sm.) Sacc., Gliocladium viride Matr.,
Mucor circinelloides van Tiegh., Penicillium restrictum Gilman et Abbott, P. spinulosum Thom.
(Syn. Penicillium corylophilum Dierckx, Penicillium citreovirens S. Abe), P. steckii Zaleski,
P. variabile Sopp, Rhizopus stolonifer (Ehrenb.) Vuill. (Syn. Rhizopus nigricans Ehrenb.).
Таким чином, основними продуцентами фiтотоксичних речовин серед грибiв, видiле-
них з кореневої зони рослин пшеницi ярої, були представники родiв Penicillium, Fusarium,
Gliocladium.
Результати вивчення видового складу грибiв, видiлених з уражених кореневими гниля-
ми рослин пшеницi ярої, засвiдчили, що в патогенному комплексi переважали представни-
ки роду Fusarium, а саме: Fusarium culmorum (W.G. Sm) Sacc., F. avenaceum (Fr.) Sacc.,
F. oxysporum (Schlecht.) Snyd. et Hans., F. oxysporum var. orthoceras (Appl. et Wr.) Bilai,
F. heterosporum Nees: Fries, F. sambucinum var. minus Wollenw. Траплялися також Bipolaris
sorokiniana (Sacc.) Shoem. (syn. Drechslera sorokiniana (Sacc.) Subram, Helminthosporium sati-
vum Pammel, King et Bakke) i, зрiдка, Pseudocercosporella herpotrichoides (From) Deighton.
Щодо фiтотоксичних властивостей фiтопатогенних грибiв — збудникiв кореневих гнилей
пшеницi ярої, то всi вони утворювали речовини, якi пригнiчували рiст i розвиток рослин.
Таблиця 1. Фiтотоксичнi властивостi грибiв, видiлених з кореневої зони пшеницi ярої
Рiд грибiв
Кiлькiсть
видiлених штамiв
З них фiтотоксичних
кiлькiсть %
Acremonium Link 26 1 3,8
Fusarium Link 126 18 14,3
Gliocladium Corda 10 3 30,0
Mucor Micheli ex Fries 13 2 15,3
Penicillium Link 75 15 20,0
Rhizopus Ehrenb. 7 2 28,5
Iншi 71 4 5,6
Всього 328 45 13,7
144 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2012, №12
Важлива i рiзноманiтна роль грибiв в утвореннi бiологiчно активних сполук, якi сприя-
ють росту i розвитку рослин. Серед стимуляторiв росту рослин традицiйно видiляють п’ять
груп речовин: ауксини, гiберелiни, цитокiнiни, етилен i абсцизову кислоту, якi загалом роз-
глядаються як фiтогормони. Фiтогормони беруть участь у координацiї рiзних фiзiологiчних
процесiв у рослин, регулюють стан спокою i проростання насiння, впливають на утворення
коренiв, цвiтiння i дозрiвання плодiв. Вони пiдвищують резистентнiсть рослин щодо не-
сприятливих факторiв навколишнього середовища, iндукують або, навпаки, пригнiчують
експресiю генiв i бiосинтез деяких ферментiв, пiгментiв i метаболiтiв [13, 14].
Багато видiв грунтових мiкроорганiзмiв здатнi синтезувати фiтогормони. Iнтерес до ви-
вчення мiкроорганiзмiв-продуцентiв фiтогормонiв i гормоноподiбних речовин викликаний
як тим, що за допомогою утворюваних ними сполук здiйснюється взаємодiя клiтин, тканин
та органiв рослинного органiзму, так i тим, що вони є специфiчними посередниками у взає-
модiї мiж рослинами i мiкроорганiзмами, що важливо для становлення i розвитку вiдносин
всерединi природних угруповань [13].
Для мiкроорганiзмiв, крiм зазначених п’яти основних груп фiтогормонiв, характерна
також здатнiсть синтезувати й iншi гормоноподiбнi речовини, а саме: брасиностероїди, олi-
госахарини, салiцилову i жасмонову кислоти. Гормони i гормоноподiбнi речовини, якi син-
тезуються мiкроорганiзмами, не тiльки впливають на рослини, стимулюючи або гальмуючи
їхнiй рiст i фiзiологiчну активнiсть, а й гармонiзують формування i функцiонування сим-
бiотичної або асоцiативної системи мiкроорганiзми–рослина.
Первинний скринiнг культур грибiв, здатних продукувати бiологiчно активнi речовини,
проводили за допомогою бiотестiв, використовуючи насiння та проростки сiльськогоспо-
дарських культур (табл. 2).
Одержанi за результатами скринiнгу штами грибiв — продуцентiв рiстстимулювальних
речовин дослiджували на здатнiсть продукувати ауксини, гiберелiни та цитокiнiни, вико-
ристовуючи специфiчнi бiотести. Встановлено, що за ауксиновою, гiберелiновою i цитокiнi-
новою активнiстю представники роду Cladosporium значно переважали всi iншi гриби. Най-
бiльшою здатнiстю продукувати речовини фiтогормональної природи вiдзначалися штами
Cladosporium sp. 359 та Cladosporium sp. 495.
Наступний етап роботи полягав у проведеннi iдентифiкацiї отриманих перспективних
штамiв мiкромiцетiв.
За результатами морфолого-культуральних дослiдженнь штамiв Cladosporium sp. 359
i Cladosporium sp. 495 встановлено, що колонiї грибiв на сусловому агарi розпростертi, бар-
Таблиця 2. Грунтовi гриби-продуценти бiологiчно активних речовин фiтогормональної дiї
Рiд грибiв
Кiлькiсть
видiлених штамiв
З них продуцентiв бiологiчно
активних речовин
кiлькiсть %
Acremonium Link 26 6 23,1
Chaetomium Kunze 2 1 50,0
Cladosporium Link 4 4 100,0
Fusarium Link 126 22 17,5
Penicillium Link 75 8 10,7
Trichoderma Pers. 6 6 100,0
Iншi 100 12 12,0
Всього 339 59 17,4
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2012, №12 145
Рис. 1. Результати ПЛР з видоспецифiчними олiгонуклеотидними праймерами. 1 — маркер молекулярної
маси MassRulerDNA Ladder Mix SM0403; 2 — Cladosporium sp. 495; 3 — Cladosporium sp. 359
хатистi, вiд маслиново-зелених до маслиново-коричневих, зворотна сторона колонiї масли-
ново-чорна. Конiдiєносцi рiзної довжини, до 350 мкм, 2–6 мкм завтовшки, середньомасли-
новi, коричневi, гладкi. Базальнi конiдiї одноклiтиннi, трапляються з однiєю перегородкою,
18–22 мкм завдовжки, 3,0–4,0 мкм завтовшки, гладкi. Конiдiї у довгих гiллястих ланцюж-
ках, одноклiтиннi, вiд елiптичної до лимоноподiбної форми, 5–8 × 3–4 мкм, маслиново-ко-
ричневi, гладкi, трапляються слабошорсткуватi.
Отже, за морфолого-культуральними ознаками зазначенi штами грибiв можна вiднести
до виду Cladosporium cladosporioides (Fres.) de Vries [4, 15].
Для пiдтвердження або вiдхилення висновкiв за результатами вивчення морфолого-
культуральних ознак вiдiбраних сапрофiтних грибiв i їх iдентифiкацiї були проведенi мо-
лекулярно-генетичнi дослiдження.
Вiдомо, що для iдентифiкацiї видiв грибiв використовуються внутрiшнi дiлянки транс-
крибцiї спейсерiв ядерної рибосомальної РНК.
В результатi проведення ПЛР-реакцiї було одержано фрагменти РНК, якi роздiляли за
допомогою електрофорезу в 1,2% агарозi (рис. 1). Використання маркера MassRulerDNA
Ladder Mix SM0403 дало можливiсть встановити, що довжина всiх отриманих фрагментiв
була в межах вiд 80 до 100 н. п. В табл. 3 наведено результати порiвняльного аналiзу нуклео-
тидних послiдовностей 18S рРНК видiлених штамiв Cladosporium sp. 359 та Cladosporium
sp. 495 з аналогiчними послiдовностями референс-штамiв з бази даних GenBank.
Аналiз одержаних даних щодо морфолого-культуральних ознак, а також результати
молекулярно-генетичного вивчення видiлених штамiв грунтових сапрофiтних грибiв Clado-
sporium sp. 359 i Cladosporium sp. 495 свiдчить про те, що зазначенi штами належать до
виду Cladosporium cladosporioides (Fres.) de Vries.
Таким чином, видiленi з кореневої зони пшеницi ярої грунтовi гриби охарактеризованi за
дiєю на рослини. Виявлено фiтопатогеннi (37,5%), фiтотоксичнi (13,7%) мiкромiцети, а та-
кож гриби-продуценти бiологiчно активних речовин (17,4% загальної кiлькостi видiлених
грибiв).
Вiдiбрано перспективнi штами грунтових грибiв, що позитивно впливають на рiст i роз-
виток рослин i якi можна вважати перспективними продуцентами фiтогормональних ре-
човин з ауксиновою, гiберелiновою та цитокiнiновою активнiстю. Iдентифiкацiя вiдiбраних
146 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2012, №12
Таблиця 3. Iдентичнiсть сиквенованих фрагментiв 18S рРНК видiлених штамiв роду Cladosporium iз сик-
венсами референс-штамiв грибiв з бази даних GenBank
Дослiджуваний штам Вид гриба та його номер у GenBank Iдентичнiсть, %
Cladosporium sp. 359 Cladosporium cladosporioides, FJ556911.1 100
Cladosporium cladosporioides strain M1, FJ556908.1 100
Cladosporium cladosporioides strain T4B1c.9P, FJ490621.1 100
Cladosporium cladosporioides strain T3B1c.10P, FJ490620.1 100
Cladosporium cladosporioides strain NIOCC F8, EU729712.1 100
Cladosporium cladosporioides strain MD-2, EU375523.1 100
Cladosporium cladosporioides strain STE-U 3683, AY251074.2 100
Cladosporium cladosporioides strain MUCC552, EU301111.1 100
Cladosporium cladosporioides strain MUCC217, EU301110.1 100
Cladosporium cladosporioides strain ST1, DQ780410.1 100
Cladosporium sp. 495 Cladosporium cladosporioides, FJ556911.1 100
Cladosporium cladosporioides strain M1, FJ556908.1 100
Cladosporium cladosporioides strain T4B1c.9P, FJ490621.1 100
Cladosporium cladosporioides strain T3B1c.10P, FJ490620.1 100
Cladosporium cladosporioides strain NIOCC F8, EU729712.1 100
Cladosporium cladosporioides strain MD-2, EU375523.1 100
Cladosporium sp. 495 Cladosporium cladosporioides strain STE-U 3683, AY251074.2 100
Cladosporium cladosporioides strain MUCC552, EU301111.1 100
Cladosporium cladosporioides strain MUCC217, EU301110.1 100
Cladosporium cladosporioides strain ST1, DQ780410.1 100
штамiв за культурально-морфологiчними ознаками, а також з використанням видоспеци-
фiчних праймерiв дозволила визначити їх належнiсть до виду: Cladosporium cladosporioides
(Fres.) de Vries.
1. Мирчинк Т. Г. Почвенные грибы как компоненты биогеоценоза // Почвенные организмы как компо-
ненты биогеоценоза. – Москва: Наука, 1984. – С. 114–130.
2. Копилов Є.П. Видове рiзноманiття мiкромiцетiв лучно-чорноземного вилугованого грунту кореневої
зони пшеницi ярої // Агроекологiч. журн. – 2010. – № 3. – С. 55–59.
3. Методы экспериментальной микологии: Справочник / Под ред. В. И. Билай. – Киев: Наук. думка,
1982. – 549 с.
4. Пидопличко Н.М. Грибы-паразиты культурных растений. Определитель: В 3 т. – Киев: Наук. думка,
1977. – Т. 1. – 295 с.
5. Билай В.И. Фузарии. – Киев: Наук. думка, 1977. – 444 с.
6. Пидопличко Н.М. Грибы-паразиты культурных растений. Определитель: В 3 т. – Киев: Наук. думка,
1978. – Т. 3. – 296 с.
7. Милько А.А. Определитель мукоральных грибов. – Киев: Наук. думка, 1974. – 303 с.
8. Пидопличко Н.М. Грибы-паразиты культурных растений. Определитель: В 3 т. – Киев: Наук. думка,
1977. – Т. 2. – 300 с.
9. Пидопличко Н.М. Пенициллии (Ключи для определения видов). – Киев: Наук. думка, 1972. – 150 с.
10. Кириленко Т. С. Определитель почвенных сумчатых грибов. – Киев: Наук. думка, 1978. – 264 с.
11. Турецкая Р.Х. Физиология корнеобразования у черенков и стимуляторы роста. – Москва: Наука,
1961. – 318 с.
12. Методические рекомендации по определению фитогормонов. – Киев, 1988. – 78 с.
13. Цавкелова Е.А., Климова С.Ю., Чердынцева Т.А., Нетрусов А.И. Гормоны и гормоноподобные
соединения микроорганизмов (обзор) // Прикл. биохимия и микробиология. – 2006. – 42, No 3. –
С. 161–168.
14. Цавкелова Е.А., Климова С.Ю., Чердынцева Т.А., Нетрусов А.И. Микроорганизмы-продуценты
стимуляторов роста растений и их практическое применение (обзор) // Там же. – 2006. – 42, № 2. –
С. 133–143.
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2012, №12 147
15. De Hoog G. S., Guarro J., Figueras M. J., Gené J. Atlas of clinical fungi. – 2nd ed. – Utrecht; Reus, 2000. –
1126 p.
Надiйшло до редакцiї 03.04.2012Iнститут мiкробiологiї i вiрусологiї НАН України, Київ
Iнститут сiльськогосподарської мiкробiологiї
та агропромислового виробництва НААН України, Чернiгiв
Нацiональний унiверситет бiоресурсiв
i природокористування України, Київ
Академик НААН Украины В.Ф. Патыка, Е. П. Копылов, В. Г. Спиридонов,
О.Б. Копылова
Характеристика микоценоза корневой зоны яровой пшеницы по
функциональному воздействию на растения
Из корневой зоны яровой пшеницы, выращенной на лугово-черноземной выщелоченной поч-
ве, в чистую культуру было выделено 328 штаммов микромицетов, относящихся к 15
родам. Полученные штаммы охарактеризованы по действию на растения: фитопатоген-
ные (37,5%), фитотоксические (13,7%), а также продуценты биологически активных ве-
ществ (17,4% общей численности выделенных штаммов). Отобраны штаммы почвенных
грибов, которые можно считать перспективными продуцентами фитогормональных ве-
ществ с ауксиновой, гиббереллиновой и цитокининовой активностью. Идентификация по
культурально-морфологическим признакам, а также с использованием видоспецифических
праймеров позволила отнести их к виду Cladosporium cladosporioides (Fres.) de Vries.
Academician of the NAAS of Ukraine V. P. Patyka, E. P. Kopilov,
V.G. Spiridonov, O.B. Kopilova
Description of spring wheat root zone mycocenosis by its functional
impact on plants
328 fungi strains related to 15 genera are isolated into pure culture from the spring wheat root
zone grown up on leached chernozem meadow soil. The obtained strains are described by their
impact on plants. Among soil fungi in the spring wheat root zone, 37.5% of strains have been
identified as phytopathogenic, 13.7% — as phytotoxic, and 17.4% — as producers of biologically
active substances. The selected strains of soil fungi are considered as perspective producers of
phytohormonal substances with the auxin, gibberellin, and cytokinin activities. Identification of
the strains by morphological and cultural features with the use of species-specific primers allows us
to rank them to Cladosporium cladosporioides (Fres.) de Vries.
148 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2012, №12
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-85335 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1025-6415 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:00:09Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Патика, В.П. Копилов, Є.П. Спиридонов, В.Г. Копилова, О.Б. 2015-07-25T15:41:41Z 2015-07-25T15:41:41Z 2012 Характеристика мiкоценозу кореневої зони пшеницi ярої за функцiональною дiєю на рослини / В.П. Патика, Є.П. Копилов, В.Г. Спиридонов, О.Б. Копилова // Доповiдi Нацiональної академiї наук України. — 2012. — № 12. — С. 142-148. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 1025-6415 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/85335 631.461 З кореневої зони пшеницi ярої, вирощеної на лучно-чорноземному вилугованому грунтi, в чисту культуру видiлено 328 штамiв мiкромiцетiв, якi належали до 15 родiв. Видiленi гриби були охарактеризованi за дiєю на рослини: фiтопатогеннi (37,5%), фiтотоксичнi (13,7%), а також продуценти бiологiчно активних речовин (17,4% загальної кiлькостi видiлених грибiв). Вiдiбрано штами грунтових грибiв, якi можна вважати
 перспективними продуцентами фiтогормональних речовин з ауксиновою, гiберелiновою
 та цитокiнiновою активнiстю. Iдентифiкацiя за культурально-морфологiчними ознаками, а також з використанням видоспецифiчних праймерiв дозволила вiднести їх до виду Cladosporium cladosporioides (Fres.) de Vries. Из корневой зоны яровой пшеницы, выращенной на лугово-черноземной выщелоченной почве, в чистую культуру было выделено 328 штаммов микромицетов, относящихся к 15 родам. Полученные штаммы охарактеризованы по действию на растения: фитопатогенные (37,5%), фитотоксические (13,7%), а также продуценты биологически активных веществ (17,4% общей численности выделенных штаммов). Отобраны штаммы почвенных грибов, которые можно считать перспективными продуцентами фитогормональных веществ с ауксиновой, гиббереллиновой и цитокининовой активностью. Идентификация по культурально-морфологическим признакам, а также с использованием видоспецифических праймеров позволила отнести их к виду Cladosporium cladosporioides (Fres.) de Vries. 328 fungi strains related to 15 genera are isolated into pure culture from the spring wheat root
 zone grown up on leached chernozem meadow soil. The obtained strains are described by their
 impact on plants. Among soil fungi in the spring wheat root zone, 37.5% of strains have been
 identified as phytopathogenic, 13.7% as phytotoxic, and 17.4% as producers of biologically
 active substances. The selected strains of soil fungi are considered as perspective producers of
 phytohormonal substances with the auxin, gibberellin, and cytokinin activities. Identification of
 the strains by morphological and cultural features with the use of species-specific primers allows us
 to rank them to Cladosporium cladosporioides (Fres.) de Vries. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Доповіді НАН України Біологія Характеристика мiкоценозу кореневої зони пшеницi ярої за функцiональною дiєю на рослини Характеристика микоценоза корневой зоны яровой пшеницы по функциональному воздействию на растения Description of spring wheat root zone mycocenosis by its functional impact on plants Article published earlier |
| spellingShingle | Характеристика мiкоценозу кореневої зони пшеницi ярої за функцiональною дiєю на рослини Патика, В.П. Копилов, Є.П. Спиридонов, В.Г. Копилова, О.Б. Біологія |
| title | Характеристика мiкоценозу кореневої зони пшеницi ярої за функцiональною дiєю на рослини |
| title_alt | Характеристика микоценоза корневой зоны яровой пшеницы по функциональному воздействию на растения Description of spring wheat root zone mycocenosis by its functional impact on plants |
| title_full | Характеристика мiкоценозу кореневої зони пшеницi ярої за функцiональною дiєю на рослини |
| title_fullStr | Характеристика мiкоценозу кореневої зони пшеницi ярої за функцiональною дiєю на рослини |
| title_full_unstemmed | Характеристика мiкоценозу кореневої зони пшеницi ярої за функцiональною дiєю на рослини |
| title_short | Характеристика мiкоценозу кореневої зони пшеницi ярої за функцiональною дiєю на рослини |
| title_sort | характеристика мiкоценозу кореневої зони пшеницi ярої за функцiональною дiєю на рослини |
| topic | Біологія |
| topic_facet | Біологія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/85335 |
| work_keys_str_mv | AT patikavp harakteristikamikocenozukorenevoízonipšeniciâroízafunkcionalʹnoûdiêûnaroslini AT kopilovêp harakteristikamikocenozukorenevoízonipšeniciâroízafunkcionalʹnoûdiêûnaroslini AT spiridonovvg harakteristikamikocenozukorenevoízonipšeniciâroízafunkcionalʹnoûdiêûnaroslini AT kopilovaob harakteristikamikocenozukorenevoízonipšeniciâroízafunkcionalʹnoûdiêûnaroslini AT patikavp harakteristikamikocenozakornevoizonyârovoipšenicypofunkcionalʹnomuvozdeistviûnarasteniâ AT kopilovêp harakteristikamikocenozakornevoizonyârovoipšenicypofunkcionalʹnomuvozdeistviûnarasteniâ AT spiridonovvg harakteristikamikocenozakornevoizonyârovoipšenicypofunkcionalʹnomuvozdeistviûnarasteniâ AT kopilovaob harakteristikamikocenozakornevoizonyârovoipšenicypofunkcionalʹnomuvozdeistviûnarasteniâ AT patikavp descriptionofspringwheatrootzonemycocenosisbyitsfunctionalimpactonplants AT kopilovêp descriptionofspringwheatrootzonemycocenosisbyitsfunctionalimpactonplants AT spiridonovvg descriptionofspringwheatrootzonemycocenosisbyitsfunctionalimpactonplants AT kopilovaob descriptionofspringwheatrootzonemycocenosisbyitsfunctionalimpactonplants |