Ідентифікація ліпоксигеназної активності в спороносних пагонах Equisetum arvense L.
Дослiджено активнiсть лiпоксигенази в репродуктивних (спороносних) пагонах Equisetum arvense L. Iдентифiковано наявнiсть двох форм лiпоксигенази 13-ЛОГ та 9-ЛОГ. Встановлено чiтку залежнiсть їх розподiлу в рiзних органах надземної та пiдземної частин репродуктивного пагона хвоща польового на рiзни...
Saved in:
| Date: | 2012 |
|---|---|
| Main Authors: | , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2012
|
| Series: | Доповіді НАН України |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/85338 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Ідентифікація ліпоксигеназної активності в спороносних пагонах Equisetum arvense L. / Л.М. Бабенко, Л.В. Войтенко, Т.Д. Скатерна, Л.І. Мусатенко // Доповiдi Нацiональної академiї наук України. — 2012. — № 12. — С. 163-167. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-85338 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-853382025-02-09T18:19:32Z Ідентифікація ліпоксигеназної активності в спороносних пагонах Equisetum arvense L. Идентификация липоксигеназной активности в спороносных побегах Equisetum arvense L. Identificatio of lypoxygenase activity in reproductive (sporogenous) shoots of Equisetum arvense L. Бабенко, Л.М. Войтенко, Л.В. Скатерна, Т.Д. Мусатенко, Л.І. Біохімія Дослiджено активнiсть лiпоксигенази в репродуктивних (спороносних) пагонах Equisetum arvense L. Iдентифiковано наявнiсть двох форм лiпоксигенази 13-ЛОГ та 9-ЛОГ. Встановлено чiтку залежнiсть їх розподiлу в рiзних органах надземної та пiдземної частин репродуктивного пагона хвоща польового на рiзних етапах його розвитку. Исследована активность липоксигеназы в репродуктивных (спороносных) побегах Equisetum arvense L. Идентифицировано наличие двух форм липоксигеназы 13-ЛОГ и 9-ЛОГ. Установлена четкая зависимость их распределения в различных органах надземной и подземной части репродуктивного побега хвоща полевого на различных этапах его развития. The lipoxygenase activity in reproductive (sporogenous) shoot of Equisetum arvense is investigated. The presence of two forms of lipoxygenase, 13-LOX and 9-LOX, is identified. The strict dependence of their distribution in the different organs of the above-ground and underground parts of reproductive plant of horse-tail on the different stages of its development is established. 2012 Article Ідентифікація ліпоксигеназної активності в спороносних пагонах Equisetum arvense L. / Л.М. Бабенко, Л.В. Войтенко, Т.Д. Скатерна, Л.І. Мусатенко // Доповiдi Нацiональної академiї наук України. — 2012. — № 12. — С. 163-167. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 1025-6415 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/85338 577.152.087:581.2 uk Доповіді НАН України application/pdf Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Біохімія Біохімія |
| spellingShingle |
Біохімія Біохімія Бабенко, Л.М. Войтенко, Л.В. Скатерна, Т.Д. Мусатенко, Л.І. Ідентифікація ліпоксигеназної активності в спороносних пагонах Equisetum arvense L. Доповіді НАН України |
| description |
Дослiджено активнiсть лiпоксигенази в репродуктивних (спороносних) пагонах Equisetum arvense L. Iдентифiковано наявнiсть двох форм лiпоксигенази 13-ЛОГ та 9-ЛОГ. Встановлено чiтку залежнiсть їх розподiлу в рiзних органах надземної та пiдземної частин репродуктивного пагона хвоща польового на рiзних етапах його розвитку. |
| format |
Article |
| author |
Бабенко, Л.М. Войтенко, Л.В. Скатерна, Т.Д. Мусатенко, Л.І. |
| author_facet |
Бабенко, Л.М. Войтенко, Л.В. Скатерна, Т.Д. Мусатенко, Л.І. |
| author_sort |
Бабенко, Л.М. |
| title |
Ідентифікація ліпоксигеназної активності в спороносних пагонах Equisetum arvense L. |
| title_short |
Ідентифікація ліпоксигеназної активності в спороносних пагонах Equisetum arvense L. |
| title_full |
Ідентифікація ліпоксигеназної активності в спороносних пагонах Equisetum arvense L. |
| title_fullStr |
Ідентифікація ліпоксигеназної активності в спороносних пагонах Equisetum arvense L. |
| title_full_unstemmed |
Ідентифікація ліпоксигеназної активності в спороносних пагонах Equisetum arvense L. |
| title_sort |
ідентифікація ліпоксигеназної активності в спороносних пагонах equisetum arvense l. |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2012 |
| topic_facet |
Біохімія |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/85338 |
| citation_txt |
Ідентифікація ліпоксигеназної активності в спороносних пагонах Equisetum arvense L. / Л.М. Бабенко, Л.В. Войтенко, Т.Д. Скатерна, Л.І. Мусатенко // Доповiдi Нацiональної академiї наук України. — 2012. — № 12. — С. 163-167. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| series |
Доповіді НАН України |
| work_keys_str_mv |
AT babenkolm ídentifíkacíâlípoksigenaznoíaktivnostívsporonosnihpagonahequisetumarvensel AT vojtenkolv ídentifíkacíâlípoksigenaznoíaktivnostívsporonosnihpagonahequisetumarvensel AT skaternatd ídentifíkacíâlípoksigenaznoíaktivnostívsporonosnihpagonahequisetumarvensel AT musatenkolí ídentifíkacíâlípoksigenaznoíaktivnostívsporonosnihpagonahequisetumarvensel AT babenkolm identifikaciâlipoksigenaznojaktivnostivsporonosnyhpobegahequisetumarvensel AT vojtenkolv identifikaciâlipoksigenaznojaktivnostivsporonosnyhpobegahequisetumarvensel AT skaternatd identifikaciâlipoksigenaznojaktivnostivsporonosnyhpobegahequisetumarvensel AT musatenkolí identifikaciâlipoksigenaznojaktivnostivsporonosnyhpobegahequisetumarvensel AT babenkolm identificatiooflypoxygenaseactivityinreproductivesporogenousshootsofequisetumarvensel AT vojtenkolv identificatiooflypoxygenaseactivityinreproductivesporogenousshootsofequisetumarvensel AT skaternatd identificatiooflypoxygenaseactivityinreproductivesporogenousshootsofequisetumarvensel AT musatenkolí identificatiooflypoxygenaseactivityinreproductivesporogenousshootsofequisetumarvensel |
| first_indexed |
2025-11-29T14:16:53Z |
| last_indexed |
2025-11-29T14:16:53Z |
| _version_ |
1850134571068162048 |
| fulltext |
оповiдiНАЦIОНАЛЬНОЇАКАДЕМIЇ НАУКУКРАЇНИ12 • 2012БIОХIМIЯУДК 577.152.087:581.2© 2012Л.М. Бабенко, Л. В. Войтенко, Т.Д. Скатерна,член-кореспондент НАН України Л. I. МусатенкоIдентифiкацiя лiпоксигеназної активностi в спороноснихпагонах Equisetum arvense L.Дослiджено активнiсть лiпоксигенази в репродуктивних (спороносних) пагонах Equi-setum arvense L. Iдентифiковано наявнiсть двох форм лiпоксигенази — 13-ЛОГ та9-ЛОГ. Встановлено чiтку залежнiсть їх розподiлу в рiзних органах надземної та пiд-земної частин репродуктивного пагона хвоща польового на рiзних етапах його розвитку.Лiпоксигенази (лiнолеат:кисень:оксидоредуктази КФ 1.13.11.12 (ЛОГ)) — це клас негемо-вих залiзовмiсних дiоксигеназ, якi каталiзують окиснення полiненасичених жирних кислот(ПНЖК), що мiстять 1,4-цис-, цис-пентадiєнову систему, з утворенням гiдропероксидiвтранс-, цис-кон’югованих дiєнiв . Ця реакцiя є ключовою у лiпоксигеназному каска-дi . Подальшi перетворення ферментами лiпоксигеназної системи призводять до утво-рення окиснених похiдних ПНЖК, у тому числi фiзiологiчно активних сполук — оксилiпi-нiв, якi забезпечують вiдповiдь органiзму на дiю абiотичних та бiотичних стресiв, участьу процесах росту, розвитку, старiння клiтин та апоптозi, захистi при патогенному уражен-нi . Лiпоксигеназна активнicть була виявлена в широкому спектрi органiзмiв, включаючитварин, вищi рослини, папоротеподiбнi, прокарiотичнi i еукарiотичнi водоростi, пекарськiдрiжджi та iншi гриби, цiанобактерiї . Бiльша частина ЛОГ є розчинними цитоплаз-матичними ензимами, але виявленi вони також у хлоропластах, мiтохондрiях та вакуолi.Завдяки високому вмiсту i вiдноснiй стабiльностi деякi ЛОГ у вищих рослин були видiленiй очищенi до гомогенного стану, а також детально охарактеризованi з точки зору їхньоїструктури i властивостей . Однак чiткої картини щодо поширеностi ЛОГ у нижчих рос-лин немає.Мета дослiдження полягала у вивченнi лiпоксигеназної активностi репродуктивних па-гонiв та кореневища на рiзних етапах розвитку хвоща польового (Equisetum arvense L.).Матерiали i методи. Хвощ польовий — багаторiчна трав’яниста рослина, що має па-гони двох типiв: репродуктивнi (спороноснi) i вегетативнi (асимiлюючi). Спороноснi паго-ни — рожево-бурi, нерозгалуженi, членисто-кiльчастої будови, складаються з 6–7 мiжвузлiвi коротких вузлiв, вiд яких вiдходять розмiщенi кiльцями листки, що зростаються мiжISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2012, №12 163собою основою, утворюючи потовщенi кiльцевi пiхвовi прилистки з 8–10 чорно-бурими зуб-цями. Спороноснi пагони, що з’являються навеснi (квiтень–початок травня), на верхiвкахнесуть яйцеподiбно-цилiндричнi стробiли зi спорангiями, в яких утворюються спори. Пiслядозрiвання спор репродуктивнi пагони вiдмирають, а замiсть них розвиваються вегетатив-нi. Кореневище бурувато-чорне, сильно розгалужене мiстить бульбочки, якi утворюютьсяв другiй половинi лiта . Дослiджували свiжозiбранi спороноснi пагони хвоща на рiзнихстадiях його фiзiологiчного розвитку (закритого та вiдкритого стробiла), якi роздiляли наоргани — стробiл, 4–6 верхнi мiжвузля та кiльця листкiв, 1–3 нижнi мiжвузля та кiльцялисткiв, кореневище (нумерацiю проводили вiд кореневища).Проби грунту були вiдiбранi з мiсць зростання E. arvense для характеристики його ки-слотно-лужного стану. Визначали pH водної та сольової витяжок грунту. Для визначенняpH водної витяжки 20 г грунту, висушеного до повiтряно-сухого стану, переносили в кол-бу i додатково вносили 50 мл дистильованої води. Розчин добре збовтували потягом 1 годi залишали вiдстоюватись на 24 год до повного осадження грунту i освiтлення водної витяж-ки. Величину pH грунту вимiрювали за допомогою електродiв, якi обережно занурювалив розчин. Для визначення pH сольової витяжки 20 г грунту, висушеного до повiтряно-сухо-го стану, переносили в колбу i додатково вносили 50 мл 1н КСl. Розчин добре збовтувалипотягом 1 год i залишали вiдстоюватись на 24 год до повного осадження грунту i освiтленнярозчину. У колбу обережно, щоб не сколотити розчин, занурювали електроди i вимiрюваливеличину pH. Ступiнь кислотностi грунту визначали, користуючись таблицею .Для одержання ензимного екстракту наважки тканин гомогенiзували в охолодженомудо 4 ◦С 0,1 М фосфатному буферi (pH 6,3) з додаванням 2 мМ фенiлметилсульфонiлфто-риду (ФМСФ). Пiсля 30-хв екстракцiї при перемiшуваннi гомогенат центрифугували нацентрифузi (“WPW-310”, Польща) при 10000 об/хв протягом 20 хв. Отриманий суперна-тант використовували для визначення ензиматичної активностi. Вмiст бiлка визначали заметодом Бредфорд . Кiнетичнi вимiрювання проводили на спектрофотометрi СФ 46(Росiя). Для побудови pH-залежностей стацiонарних швидкостей peaкцiї лiпоксигеназногоокиснення лiнолевої кислоти використовували такi буфернi розчини: pH 4,0–5,5 — 0,1 МNa-ацетатний; pH 6,0–8,0 — 0,1 М Na-фосфатний; pH 8,0–9,5 — 0,1 М боратний. Реакцiйнасумiш для визначення активностi 9-ЛОГ, загальним об’ємом 2,5 мл, мiстила 0,l М Nа-аце-татний буферний розчин (pH 4,2), 100 мкМ лiнолеву кислоту, 0,02% луброл РХ, а длявизначення активностi 13-ЛОГ — 0, l М Nа-фосфатний буферний розчин (pH 7,2), 100 мкМлiнолеву кислоту . Реакцiю iнiцiювали шляхом додавання 20–30 мкл розчину ферменту(концентрацiя бiлка 1,4–1,9 мг/мл) i проводили за умов постiйної температури (25±0,1) ◦С.За перебiгом реакцiй спостерiгали, враховуючи збiльшення оптичної густини реакцiйної су-мiшi при λ = 235 нм, що вiдповiдає максимальному поглинанню спряженого дiєнового хро-мофору в молекулi гiдропероксиду лiноленової кислоти, молярний коефiцiєнт поглинанняякої становить 23 000 M−1· см−1 .Дослiди проводили в двох бiологiчних та трьох аналiтичних повторностях. При побу-довi кiнетичних залежностей використовували середнi значення Vst, якi визначали у трьохвимiрюваннях (рiзниця мiж величинами становила не бiльше 5%). Статистичну обробку ре-зультатiв здiйснювали за t-тестом Стьюдента, статистично достовiрною вважали рiзницюпри p 6 0,05.Результати i обговорення. Довжина спороносного пагона хвоща становила (23,6 ±± 1,5) см, а його дiаметр коливався в межах 0,2–0,4 см, довжина кiльцевого листка (вiдоснови вузла до зазубрини) — (1,2 ± 0,02) см, а усередненого мiжвузля — (3,8 ± 0,1) см.164 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2012, №12Рис. 1. Залежнiсть стацiонарної швидкостi реакцiї (Vst) окиснення лiнолевої кислоти 9-ЛОГ (1 ) та13-ЛОГ (2 ) вiд pH iнкубацiйного середовища в спороносних пагонах Equisetum arvense L.Безпосередньо перед висипанням спор маса усередненого стробiла становила (560,0±8,6) мг,пiсля висипання — (542,0±6,4) мг, а довжина — (4,2±0,3) см. По закiнченнi дозрiвання спорвологiсть закритого стробiла становила близько 62%, а вiдкритого — 48%, що свiдчитьпро завершення спороношення, зневоднення i початок процесiв вiдмирання генеративногопагона. Однак варiабельнiсть морфометричних показникiв значною мiрою залежала вiдумов навколишнього середовища, зокрема освiтлення i вологостi .При дослiдженнi лiпоксигеназної активностi в спороносних пагонах E. arvense виявле-но наявнiсть 13 (цитозольної)- i 9 (мембранозв’язної)-ЛОГ. Для встановлення оптимальнихумов функцiонування 9-ЛОГ i 13-ЛОГ була визначена залежнiсть стацiонарної швидкостiлiпоксигеназного окиснення лiнолевої кислоти вiд pH реакцiйної сумiшi. При визначеннiактивностi ЛОГ враховували фiзико-хiмiчнi умови перебiгу реакцiї окиснення лiнолевоїкислоти, як практично водонерозчинної сполуки при нейтральних i кислих значеннях pH.Показано, що оптимальним для перебiгу реакцiї 9-лiпоксигеназного окиснення лiнолевоїкислоти є pH 4,2 у присутностi детергента луброл РХ (0,02%), а оптимальним для 13-лi-поксигеназного окиснення є pH 7,2 (рис. 1). У лiтературi нами не знайдено даних стосовноЛОГ з таким кислим pH-оптимумом. Можливо, це один з механiзмiв адаптацiї E. arvenseдо високої кислотностi грунту (pH 4,8). Вiдомо, що хвощi є природними iндикаторами кис-лотностi грунту . Показано, що pH водної витяжки грунту, де зростав дослiджуванийвид хвоща, становив 4,5, pH сольової — 4,8. Такi значення pH характернi для сильнокислихгрунтiв . Ймовiрно, хвощi не тiльки є iндикаторами ступеня кислотностi грунту, а й самiсприяють закисленню грунтiв.Виявлена певна закономiрнiсть розподiлу лiпоксигеназної активностi (13-ЛОГ та 9-ЛОГ)в органах спороносного пагона хвоща, яка, ймовiрно, пов’язана з адаптацiєю його до умовнавколишнього середовища. Активнiсть 13-ЛОГ була визначена в надземнiй (стробiл, мiж-вузля, листки) i пiдземнiй (кореневище) частинах рослини, тодi як 9-ЛОГ — лише в стробiлii кореневищi.Аналiз розподiлу лiпоксигеназної активностi в органах спороносного пагона E. arvenseвиявив певнi закономiрностi. Найвища активнiсть 13-ЛОГ характерна для стробiла, причо-му на стадiї його дозрiвання ця активнiсть була втричi бiльшою, нiж у перiод висипанняспор (табл. 1). Вiдносно невелика активнiсть 9-ЛОГ спостерiгалась у закритих та вiдкритихстробiлах — (7,3±0,7) та (1,7±0,1) мкмоль гiдропероксиду лiнолевої кислоти/(хв·мкг бiлка)вiдповiдно i майже втричi бiльша в кореневищах, як на стадiї закритого, так i вiдкритогостробiла — (23,3±1,5) та (39,1±1,1) мкмоль гiдропероксиду лiнолевої кислоти/(хв ·мкг бiл-ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2012, №12 165Таблиця 1. Активнiсть 13-ЛОГ в спороносних пагонах Equisetum arvense L., мкмоль гiдропероксиду лiно-левої кислоти/(хв · мкг бiлка)Стадiя розвиткуОрганСтробiл4–6 верхнiмiжвузля4–6 кiльцяверхнiх листкiв1–3 нижнiмiжвузля1–3 кiльцянижнiх листкiвКорене-вищеЗакритий стробiл 16,9± 1,2 11,0 ± 0,7 8,9± 0,5 2,7± 0,1 1,5± 0,1 9,1± 0,4Вiдкритий стробiл 5,3± 0,4 3,5 ± 0,3 1,9± 0,01 0,8± 0,001 0,6± 0,002 2,7± 0,1ка) вiдповiдно. Причому активнiсть цiєї ЛОГ значно зростала в кореневищi при висипаннiспор — на початку процесу вiдмирання генеративного пагона. Ймовiрно, висока активнiсть13-ЛОГ у закритих стробiлах обумовлена активними метаболiчними процесами, пов’язани-ми з дозрiванням спор. Вiдомо, що 13-ЛОГ не характерна для кореневої системи вищихрослин, бо є хлоропластасоцiйованою . Можливо, це i пояснює її низький вмiст у коре-невищах спороносного пагона хвоща.Як вiдомо, основними продуктами лiпоксигеназних реакцiй є моногiдропероксиди, щомають рiзнi фiзiологiчнi функцiї. 9-ЛОГ каталiзує реакцiю утворення 9-гiдропероксидiв,а 13-ЛОГ — 13-гiдропероксидiв ПНЖК . 13-гiдропероксиди є попередниками бiологiчноактивних речовин, таких як травматин, жасмонова кислота та її похiднi (метилжасмонат,7-iзожасмонат, жасмоїлглюкозиди). Бiосинтез жасмонової кислоти розпочинається з оки-сненням лiноленової кислоти до 13-гiдропероксиду лiноленової кислоти. Процес синтезурозпочинається в хлоропластах i закiнчується в пероксисомах. Фермент локалiзований у ци-тозолi хлоропластiв.Жасмонати дiяли як стимулятори чи iнгiбiтори в рiзних бiологiчних системах. Вониiнгiбували рiст пагонiв i коренiв у концентрацiї — 10−3 М, проростання пилку, рiст калу-су та стимулювали синтез алкалоїдiв, утворення коренiв iз меристем бульб картоплi. Придослiдженнi локалiзацiї жасмонатiв у рiзних органах Vicia fabа встановлено значне їх на-громадження в надземних органах — квiтках, молодих листках, плодах (10–30 мкг/г масисирої речовини) i слiдовi кiлькостi в коренях, зрiлих чи старих листках . Як жасмоновакислота, так i її похiднi контролюють гормоноподiбну регуляцiю росту та розвитку, забез-печують адаптацiю рослин до стресiв, шляхом як безпосереднього впливу на активнiстьпевних ферментiв, так i опосередкованим ефектом, що реалiзується в iндукцiї експресiїгенiв .9-гiдропероксиди є попередниками сполук, що вiдiграють важливу роль у бульбоутво-реннi картоплi. В умовах in vivo вони iндукували бульбоутворення, викликаючи пере-орiєнтацiю мiкротрубочок, що призводило до збiльшення радiального розтягування клiтинi сприяло розвитку бульб . Ймовiрно, високий вмiст 9-ЛОГ в кореневищах хвоща, як iв коренях вищих рослин (пасльоновi), вiдiграє ключову роль в утвореннi крохмалевмiснихбульбочок, що формуються на них у кiнцi перiоду вегетацiї репродуктивного пагона.Таким чином, у E. arvense вперше iдентифiковано наявнiсть двох форм лiпоксигенази —13-ЛОГ та 9-ЛОГ. Встановлено чiтку залежнiсть їх розподiлу в рiзних органах надземноїта пiдземної частин репродуктивного пагона хвоща на рiзних етапах його розвитку.1. Rokach J. Leukotrienes and Lipoxygenases. Chemical, biological and clinical aspects. – New York: Elsevier,1989. – 518 p.2. Feussner I., Wasternack C. The lipoxygenase pathway // Annu. Rev. Plant Biol. – 2002. – 53. – P. 275–297.166 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2012, №123. Nemchenko A., Kunze S., Feussner I., Kolomiets M. Duplicate maize C -lipoxygenase genes are differen-tially regulated by circadian rhythm, cold stress, wounding, pathogen infection, and hormonal treatmentsII // J. Exp. Bot. – 2006. – 57, Nо 14. – P. 767–779.4. Radmark O., Samuelesson B. 5-lipoxygenase: mechanism of regulation // J. lipid research. – 2009. – Supl. –P. 40–45.5. Zimmennan D.С., Vick B.А. Lipoxygenase in Chlorella pyrenoidosa // Lipids. – 1983. – 190. – P. 264–266.6. Hamberg M. Isolation and structure of lipoxygenase from Saprolegnia parasitica // Biochem. Biophys.Acta. – 1986. – 876. – P. 688–692.7. Schechter G., Grossman S. Lipoxygenase baker’s yeast: purification and properties // Int. J. Biochem. –1983. – 15. – P. 1295–1304.8. Флора Беларуси. Сосудистые растения // Под ред. В. Парфенова. – Минск: Беларуская навука,2009. – Т. 1. – 197 с.9. Гордiй М.М., Лiсовел А.П., Бикiн А.В. Агрохiмiчний аналiз. – Київ: Арiстей, 2005. – 467 с.10. Bradford M.M. A rapid and sensitive method for the quantitation of microgram quantities of proteinutilizing the principle of protein-dye binding // Anal. Biochem. – 1976. – 72, No 2. – P. 248–254.11. Schilstra M., Veldink G., Vliegenthart J. Effect of nonionic detergents on lipoxygenase catalysis // Lipids. –1994. – 29, No 4. – P. 225–231.12. Gibian M. J., Vandenberg P. Product yield in oxygenation of linoleate by soybean lipoxygenase: The valueof the molar extinction coefficient in the spectrophotometric assay // Anal. Biochem. – 1987. – 163, No 2. –P. 343–349.13. Sembdner G., Parthier B. The biochemistry and the physiological and molecular actions of jasmonates //Annu. Rev. Plant Physiol. – 1993. – 44. – P. 569–589.14. Панюта О.О., Шаблiй В.А., Белава В.Н. Жасмонова кислота та її участь у захисних реакцiяхрослинного органiзму // Укр. бiохiм. журн. – 2009. – 81, № 2. – С. 14–26.15. Лемеза О., Зубо Я., Кузнецов В. Регуляция экспрессии генов липоксигеназы в мини-клубнях карто-феля под действием фитогормонов // Физиология растений. – 2010. – 57, № 5. – С. 765–770.Надiйшло до редакцiї 16.05.2012Iнститут ботанiки iм. М. Г. ХолодногоНАН України, КиївIнститут бiоорганiчної хiмiї та нафтохiмiїНАН України, КиївЛ.М. Бабенко, Л.В. Войтенко, Т.Д. Скатерная,член-корреспондент НАН Украины Л. И. МусатенкоИдентификация липоксигеназной активности в спороносных побегахEquisetum arvense L.Исследована активность липоксигеназы в репродуктивных (спороносных) побегах Equisetumarvense L. Идентифицировано наличие двух форм липоксигеназы — 13-ЛОГ и 9-ЛОГ. Уста-новлена четкая зависимость их распределения в различных органах надземной и подземнойчасти репродуктивного побега хвоща полевого на различных этапах его развития.L.M. Babenko, L.V. Voytenko, T.D. Skaterna,Corresponding Member of the NAS of Ukraine L. I. MusatenkoIdentificatio of lypoxygenase activity in reproductive (sporogenous)shoots of Equisetum arvense L.The lipoxygenase activity in reproductive (sporogenous) shoot of Equisetum arvense is investigated.The presence of two forms of lipoxygenase, 13-LOX and 9-LOX, is identified. The strict dependenceof their distribution in the different organs of the above-ground and underground parts of reproducti-ve plant of horse-tail on the different stages of its development is established.ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2012, №12 167 |