Ідентифікація ліпоксигеназної активності в спороносних пагонах Equisetum arvense L.
Дослiджено активнiсть лiпоксигенази в репродуктивних (спороносних) пагонах Equisetum arvense L. Iдентифiковано наявнiсть двох форм лiпоксигенази 13-ЛОГ та 9-ЛОГ. Встановлено чiтку залежнiсть їх розподiлу в рiзних органах надземної та пiдземної частин репродуктивного пагона хвоща польового на рiзни...
Saved in:
| Published in: | Доповіді НАН України |
|---|---|
| Date: | 2012 |
| Main Authors: | , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2012
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/85338 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Ідентифікація ліпоксигеназної активності в спороносних пагонах Equisetum arvense L. / Л.М. Бабенко, Л.В. Войтенко, Т.Д. Скатерна, Л.І. Мусатенко // Доповiдi Нацiональної академiї наук України. — 2012. — № 12. — С. 163-167. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859628278661251072 |
|---|---|
| author | Бабенко, Л.М. Войтенко, Л.В. Скатерна, Т.Д. Мусатенко, Л.І. |
| author_facet | Бабенко, Л.М. Войтенко, Л.В. Скатерна, Т.Д. Мусатенко, Л.І. |
| citation_txt | Ідентифікація ліпоксигеназної активності в спороносних пагонах Equisetum arvense L. / Л.М. Бабенко, Л.В. Войтенко, Т.Д. Скатерна, Л.І. Мусатенко // Доповiдi Нацiональної академiї наук України. — 2012. — № 12. — С. 163-167. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Доповіді НАН України |
| description | Дослiджено активнiсть лiпоксигенази в репродуктивних (спороносних) пагонах Equisetum arvense L. Iдентифiковано наявнiсть двох форм лiпоксигенази 13-ЛОГ та 9-ЛОГ. Встановлено чiтку залежнiсть їх розподiлу в рiзних органах надземної та пiдземної частин репродуктивного пагона хвоща польового на рiзних етапах його розвитку.
Исследована активность липоксигеназы в репродуктивных (спороносных) побегах Equisetum
arvense L. Идентифицировано наличие двух форм липоксигеназы 13-ЛОГ и 9-ЛОГ. Установлена четкая зависимость их распределения в различных органах надземной и подземной части репродуктивного побега хвоща полевого на различных этапах его развития.
The lipoxygenase activity in reproductive (sporogenous) shoot of Equisetum arvense is investigated.
The presence of two forms of lipoxygenase, 13-LOX and 9-LOX, is identified. The strict dependence
of their distribution in the different organs of the above-ground and underground parts of reproductive plant of horse-tail on the different stages of its development is established.
|
| first_indexed | 2025-11-29T14:16:53Z |
| format | Article |
| fulltext |
оповiдi
НАЦIОНАЛЬНОЇ
АКАДЕМIЇ НАУК
УКРАЇНИ
12 • 2012
БIОХIМIЯ
УДК 577.152.087:581.2
© 2012
Л.М. Бабенко, Л. В. Войтенко, Т.Д. Скатерна,
член-кореспондент НАН України Л. I. Мусатенко
Iдентифiкацiя лiпоксигеназної активностi в спороносних
пагонах Equisetum arvense L.
Дослiджено активнiсть лiпоксигенази в репродуктивних (спороносних) пагонах Equi-
setum arvense L. Iдентифiковано наявнiсть двох форм лiпоксигенази — 13-ЛОГ та
9-ЛОГ. Встановлено чiтку залежнiсть їх розподiлу в рiзних органах надземної та пiд-
земної частин репродуктивного пагона хвоща польового на рiзних етапах його розвитку.
Лiпоксигенази (лiнолеат:кисень:оксидоредуктази КФ 1.13.11.12 (ЛОГ)) — це клас негемо-
вих залiзовмiсних дiоксигеназ, якi каталiзують окиснення полiненасичених жирних кислот
(ПНЖК), що мiстять 1,4-цис-, цис-пентадiєнову систему, з утворенням гiдропероксидiв
транс-, цис-кон’югованих дiєнiв [1]. Ця реакцiя є ключовою у лiпоксигеназному каска-
дi [2]. Подальшi перетворення ферментами лiпоксигеназної системи призводять до утво-
рення окиснених похiдних ПНЖК, у тому числi фiзiологiчно активних сполук — оксилiпi-
нiв, якi забезпечують вiдповiдь органiзму на дiю абiотичних та бiотичних стресiв, участь
у процесах росту, розвитку, старiння клiтин та апоптозi, захистi при патогенному уражен-
нi [3]. Лiпоксигеназна активнicть була виявлена в широкому спектрi органiзмiв, включаючи
тварин, вищi рослини, папоротеподiбнi, прокарiотичнi i еукарiотичнi водоростi, пекарськi
дрiжджi та iншi гриби, цiанобактерiї [4–6]. Бiльша частина ЛОГ є розчинними цитоплаз-
матичними ензимами, але виявленi вони також у хлоропластах, мiтохондрiях та вакуолi.
Завдяки високому вмiсту i вiдноснiй стабiльностi деякi ЛОГ у вищих рослин були видiленi
й очищенi до гомогенного стану, а також детально охарактеризованi з точки зору їхньої
структури i властивостей [7]. Однак чiткої картини щодо поширеностi ЛОГ у нижчих рос-
лин немає.
Мета дослiдження полягала у вивченнi лiпоксигеназної активностi репродуктивних па-
гонiв та кореневища на рiзних етапах розвитку хвоща польового (Equisetum arvense L.).
Матерiали i методи. Хвощ польовий — багаторiчна трав’яниста рослина, що має па-
гони двох типiв: репродуктивнi (спороноснi) i вегетативнi (асимiлюючi). Спороноснi паго-
ни — рожево-бурi, нерозгалуженi, членисто-кiльчастої будови, складаються з 6–7 мiжвузлiв
i коротких вузлiв, вiд яких вiдходять розмiщенi кiльцями листки, що зростаються мiж
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2012, №12 163
собою основою, утворюючи потовщенi кiльцевi пiхвовi прилистки з 8–10 чорно-бурими зуб-
цями. Спороноснi пагони, що з’являються навеснi (квiтень–початок травня), на верхiвках
несуть яйцеподiбно-цилiндричнi стробiли зi спорангiями, в яких утворюються спори. Пiсля
дозрiвання спор репродуктивнi пагони вiдмирають, а замiсть них розвиваються вегетатив-
нi. Кореневище бурувато-чорне, сильно розгалужене мiстить бульбочки, якi утворюються
в другiй половинi лiта [8]. Дослiджували свiжозiбранi спороноснi пагони хвоща на рiзних
стадiях його фiзiологiчного розвитку (закритого та вiдкритого стробiла), якi роздiляли на
органи — стробiл, 4–6 верхнi мiжвузля та кiльця листкiв, 1–3 нижнi мiжвузля та кiльця
листкiв, кореневище (нумерацiю проводили вiд кореневища).
Проби грунту були вiдiбранi з мiсць зростання E. arvense для характеристики його ки-
слотно-лужного стану. Визначали pH водної та сольової витяжок грунту. Для визначення
pH водної витяжки 20 г грунту, висушеного до повiтряно-сухого стану, переносили в кол-
бу i додатково вносили 50 мл дистильованої води. Розчин добре збовтували потягом 1 год
i залишали вiдстоюватись на 24 год до повного осадження грунту i освiтлення водної витяж-
ки. Величину pH грунту вимiрювали за допомогою електродiв, якi обережно занурювали
в розчин. Для визначення pH сольової витяжки 20 г грунту, висушеного до повiтряно-сухо-
го стану, переносили в колбу i додатково вносили 50 мл 1н КСl. Розчин добре збовтували
потягом 1 год i залишали вiдстоюватись на 24 год до повного осадження грунту i освiтлення
розчину. У колбу обережно, щоб не сколотити розчин, занурювали електроди i вимiрювали
величину pH. Ступiнь кислотностi грунту визначали, користуючись таблицею [9].
Для одержання ензимного екстракту наважки тканин гомогенiзували в охолодженому
до 4 ◦С 0,1 М фосфатному буферi (pH 6,3) з додаванням 2 мМ фенiлметилсульфонiлфто-
риду (ФМСФ). Пiсля 30-хв екстракцiї при перемiшуваннi гомогенат центрифугували на
центрифузi (“WPW-310”, Польща) при 10000 об/хв протягом 20 хв. Отриманий суперна-
тант використовували для визначення ензиматичної активностi. Вмiст бiлка визначали за
методом Бредфорд [10]. Кiнетичнi вимiрювання проводили на спектрофотометрi СФ 46
(Росiя). Для побудови pH-залежностей стацiонарних швидкостей peaкцiї лiпоксигеназного
окиснення лiнолевої кислоти використовували такi буфернi розчини: pH 4,0–5,5 — 0,1 М
Na-ацетатний; pH 6,0–8,0 — 0,1 М Na-фосфатний; pH 8,0–9,5 — 0,1 М боратний. Реакцiйна
сумiш для визначення активностi 9-ЛОГ, загальним об’ємом 2,5 мл, мiстила 0,l М Nа-аце-
татний буферний розчин (pH 4,2), 100 мкМ лiнолеву кислоту, 0,02% луброл РХ, а для
визначення активностi 13-ЛОГ — 0, l М Nа-фосфатний буферний розчин (pH 7,2), 100 мкМ
лiнолеву кислоту [11]. Реакцiю iнiцiювали шляхом додавання 20–30 мкл розчину ферменту
(концентрацiя бiлка 1,4–1,9 мг/мл) i проводили за умов постiйної температури (25±0,1) ◦С.
За перебiгом реакцiй спостерiгали, враховуючи збiльшення оптичної густини реакцiйної су-
мiшi при λ = 235 нм, що вiдповiдає максимальному поглинанню спряженого дiєнового хро-
мофору в молекулi гiдропероксиду лiноленової кислоти, молярний коефiцiєнт поглинання
якої становить 23 000 M−1
· см−1 [12].
Дослiди проводили в двох бiологiчних та трьох аналiтичних повторностях. При побу-
довi кiнетичних залежностей використовували середнi значення Vst, якi визначали у трьох
вимiрюваннях (рiзниця мiж величинами становила не бiльше 5%). Статистичну обробку ре-
зультатiв здiйснювали за t-тестом Стьюдента, статистично достовiрною вважали рiзницю
при p 6 0,05.
Результати i обговорення. Довжина спороносного пагона хвоща становила (23,6 ±
± 1,5) см, а його дiаметр коливався в межах 0,2–0,4 см, довжина кiльцевого листка (вiд
основи вузла до зазубрини) — (1,2 ± 0,02) см, а усередненого мiжвузля — (3,8 ± 0,1) см.
164 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2012, №12
Рис. 1. Залежнiсть стацiонарної швидкостi реакцiї (Vst) окиснення лiнолевої кислоти 9-ЛОГ (1 ) та
13-ЛОГ (2 ) вiд pH iнкубацiйного середовища в спороносних пагонах Equisetum arvense L.
Безпосередньо перед висипанням спор маса усередненого стробiла становила (560,0±8,6) мг,
пiсля висипання — (542,0±6,4) мг, а довжина — (4,2±0,3) см. По закiнченнi дозрiвання спор
вологiсть закритого стробiла становила близько 62%, а вiдкритого — 48%, що свiдчить
про завершення спороношення, зневоднення i початок процесiв вiдмирання генеративного
пагона. Однак варiабельнiсть морфометричних показникiв значною мiрою залежала вiд
умов навколишнього середовища, зокрема освiтлення i вологостi [8].
При дослiдженнi лiпоксигеназної активностi в спороносних пагонах E. arvense виявле-
но наявнiсть 13 (цитозольної)- i 9 (мембранозв’язної)-ЛОГ. Для встановлення оптимальних
умов функцiонування 9-ЛОГ i 13-ЛОГ була визначена залежнiсть стацiонарної швидкостi
лiпоксигеназного окиснення лiнолевої кислоти вiд pH реакцiйної сумiшi. При визначеннi
активностi ЛОГ враховували фiзико-хiмiчнi умови перебiгу реакцiї окиснення лiнолевої
кислоти, як практично водонерозчинної сполуки при нейтральних i кислих значеннях pH.
Показано, що оптимальним для перебiгу реакцiї 9-лiпоксигеназного окиснення лiнолевої
кислоти є pH 4,2 у присутностi детергента луброл РХ (0,02%), а оптимальним для 13-лi-
поксигеназного окиснення є pH 7,2 (рис. 1). У лiтературi нами не знайдено даних стосовно
ЛОГ з таким кислим pH-оптимумом. Можливо, це один з механiзмiв адаптацiї E. arvense
до високої кислотностi грунту (pH 4,8). Вiдомо, що хвощi є природними iндикаторами кис-
лотностi грунту [8]. Показано, що pH водної витяжки грунту, де зростав дослiджуваний
вид хвоща, становив 4,5, pH сольової — 4,8. Такi значення pH характернi для сильнокислих
грунтiв [9]. Ймовiрно, хвощi не тiльки є iндикаторами ступеня кислотностi грунту, а й самi
сприяють закисленню грунтiв.
Виявлена певна закономiрнiсть розподiлу лiпоксигеназної активностi (13-ЛОГ та 9-ЛОГ)
в органах спороносного пагона хвоща, яка, ймовiрно, пов’язана з адаптацiєю його до умов
навколишнього середовища. Активнiсть 13-ЛОГ була визначена в надземнiй (стробiл, мiж-
вузля, листки) i пiдземнiй (кореневище) частинах рослини, тодi як 9-ЛОГ — лише в стробiлi
i кореневищi.
Аналiз розподiлу лiпоксигеназної активностi в органах спороносного пагона E. arvense
виявив певнi закономiрностi. Найвища активнiсть 13-ЛОГ характерна для стробiла, причо-
му на стадiї його дозрiвання ця активнiсть була втричi бiльшою, нiж у перiод висипання
спор (табл. 1). Вiдносно невелика активнiсть 9-ЛОГ спостерiгалась у закритих та вiдкритих
стробiлах — (7,3±0,7) та (1,7±0,1) мкмоль гiдропероксиду лiнолевої кислоти/(хв·мкг бiлка)
вiдповiдно i майже втричi бiльша в кореневищах, як на стадiї закритого, так i вiдкритого
стробiла — (23,3±1,5) та (39,1±1,1) мкмоль гiдропероксиду лiнолевої кислоти/(хв ·мкг бiл-
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2012, №12 165
Таблиця 1. Активнiсть 13-ЛОГ в спороносних пагонах Equisetum arvense L., мкмоль гiдропероксиду лiно-
левої кислоти/(хв · мкг бiлка)
Стадiя розвитку
Орган
Стробiл
4–6 верхнi
мiжвузля
4–6 кiльця
верхнiх листкiв
1–3 нижнi
мiжвузля
1–3 кiльця
нижнiх листкiв
Корене-
вище
Закритий стробiл 16,9± 1,2 11,0 ± 0,7 8,9± 0,5 2,7± 0,1 1,5± 0,1 9,1± 0,4
Вiдкритий стробiл 5,3± 0,4 3,5 ± 0,3 1,9± 0,01 0,8± 0,001 0,6± 0,002 2,7± 0,1
ка) вiдповiдно. Причому активнiсть цiєї ЛОГ значно зростала в кореневищi при висипаннi
спор — на початку процесу вiдмирання генеративного пагона. Ймовiрно, висока активнiсть
13-ЛОГ у закритих стробiлах обумовлена активними метаболiчними процесами, пов’язани-
ми з дозрiванням спор. Вiдомо, що 13-ЛОГ не характерна для кореневої системи вищих
рослин, бо є хлоропластасоцiйованою [7]. Можливо, це i пояснює її низький вмiст у коре-
невищах спороносного пагона хвоща.
Як вiдомо, основними продуктами лiпоксигеназних реакцiй є моногiдропероксиди, що
мають рiзнi фiзiологiчнi функцiї. 9-ЛОГ каталiзує реакцiю утворення 9-гiдропероксидiв,
а 13-ЛОГ — 13-гiдропероксидiв ПНЖК [2]. 13-гiдропероксиди є попередниками бiологiчно
активних речовин, таких як травматин, жасмонова кислота та її похiднi (метилжасмонат,
7-iзожасмонат, жасмоїлглюкозиди). Бiосинтез жасмонової кислоти розпочинається з оки-
сненням лiноленової кислоти до 13-гiдропероксиду лiноленової кислоти. Процес синтезу
розпочинається в хлоропластах i закiнчується в пероксисомах. Фермент локалiзований у ци-
тозолi хлоропластiв.
Жасмонати дiяли як стимулятори чи iнгiбiтори в рiзних бiологiчних системах. Вони
iнгiбували рiст пагонiв i коренiв у концентрацiї — 10−3 М, проростання пилку, рiст калу-
су та стимулювали синтез алкалоїдiв, утворення коренiв iз меристем бульб картоплi. При
дослiдженнi локалiзацiї жасмонатiв у рiзних органах Vicia fabа встановлено значне їх на-
громадження в надземних органах — квiтках, молодих листках, плодах (10–30 мкг/г маси
сирої речовини) i слiдовi кiлькостi в коренях, зрiлих чи старих листках [13]. Як жасмонова
кислота, так i її похiднi контролюють гормоноподiбну регуляцiю росту та розвитку, забез-
печують адаптацiю рослин до стресiв, шляхом як безпосереднього впливу на активнiсть
певних ферментiв, так i опосередкованим ефектом, що реалiзується в iндукцiї експресiї
генiв [14].
9-гiдропероксиди є попередниками сполук, що вiдiграють важливу роль у бульбоутво-
реннi картоплi. В умовах in vivo вони iндукували бульбоутворення, викликаючи пере-
орiєнтацiю мiкротрубочок, що призводило до збiльшення радiального розтягування клiтин
i сприяло розвитку бульб [15]. Ймовiрно, високий вмiст 9-ЛОГ в кореневищах хвоща, як i
в коренях вищих рослин (пасльоновi), вiдiграє ключову роль в утвореннi крохмалевмiсних
бульбочок, що формуються на них у кiнцi перiоду вегетацiї репродуктивного пагона.
Таким чином, у E. arvense вперше iдентифiковано наявнiсть двох форм лiпоксигенази —
13-ЛОГ та 9-ЛОГ. Встановлено чiтку залежнiсть їх розподiлу в рiзних органах надземної
та пiдземної частин репродуктивного пагона хвоща на рiзних етапах його розвитку.
1. Rokach J. Leukotrienes and Lipoxygenases. Chemical, biological and clinical aspects. – New York: Elsevier,
1989. – 518 p.
2. Feussner I., Wasternack C. The lipoxygenase pathway // Annu. Rev. Plant Biol. – 2002. – 53. – P. 275–297.
166 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2012, №12
3. Nemchenko A., Kunze S., Feussner I., Kolomiets M. Duplicate maize C -lipoxygenase genes are differen-
tially regulated by circadian rhythm, cold stress, wounding, pathogen infection, and hormonal treatments
II // J. Exp. Bot. – 2006. – 57, Nо 14. – P. 767–779.
4. Radmark O., Samuelesson B. 5-lipoxygenase: mechanism of regulation // J. lipid research. – 2009. – Supl. –
P. 40–45.
5. Zimmennan D.С., Vick B.А. Lipoxygenase in Chlorella pyrenoidosa // Lipids. – 1983. – 190. – P. 264–266.
6. Hamberg M. Isolation and structure of lipoxygenase from Saprolegnia parasitica // Biochem. Biophys.
Acta. – 1986. – 876. – P. 688–692.
7. Schechter G., Grossman S. Lipoxygenase baker’s yeast: purification and properties // Int. J. Biochem. –
1983. – 15. – P. 1295–1304.
8. Флора Беларуси. Сосудистые растения // Под ред. В. Парфенова. – Минск: Беларуская навука,
2009. – Т. 1. – 197 с.
9. Гордiй М.М., Лiсовел А.П., Бикiн А.В. Агрохiмiчний аналiз. – Київ: Арiстей, 2005. – 467 с.
10. Bradford M.M. A rapid and sensitive method for the quantitation of microgram quantities of protein
utilizing the principle of protein-dye binding // Anal. Biochem. – 1976. – 72, No 2. – P. 248–254.
11. Schilstra M., Veldink G., Vliegenthart J. Effect of nonionic detergents on lipoxygenase catalysis // Lipids. –
1994. – 29, No 4. – P. 225–231.
12. Gibian M. J., Vandenberg P. Product yield in oxygenation of linoleate by soybean lipoxygenase: The value
of the molar extinction coefficient in the spectrophotometric assay // Anal. Biochem. – 1987. – 163, No 2. –
P. 343–349.
13. Sembdner G., Parthier B. The biochemistry and the physiological and molecular actions of jasmonates //
Annu. Rev. Plant Physiol. – 1993. – 44. – P. 569–589.
14. Панюта О.О., Шаблiй В.А., Белава В.Н. Жасмонова кислота та її участь у захисних реакцiях
рослинного органiзму // Укр. бiохiм. журн. – 2009. – 81, № 2. – С. 14–26.
15. Лемеза О., Зубо Я., Кузнецов В. Регуляция экспрессии генов липоксигеназы в мини-клубнях карто-
феля под действием фитогормонов // Физиология растений. – 2010. – 57, № 5. – С. 765–770.
Надiйшло до редакцiї 16.05.2012Iнститут ботанiки iм. М. Г. Холодного
НАН України, Київ
Iнститут бiоорганiчної хiмiї та нафтохiмiї
НАН України, Київ
Л.М. Бабенко, Л.В. Войтенко, Т.Д. Скатерная,
член-корреспондент НАН Украины Л. И. Мусатенко
Идентификация липоксигеназной активности в спороносных побегах
Equisetum arvense L.
Исследована активность липоксигеназы в репродуктивных (спороносных) побегах Equisetum
arvense L. Идентифицировано наличие двух форм липоксигеназы — 13-ЛОГ и 9-ЛОГ. Уста-
новлена четкая зависимость их распределения в различных органах надземной и подземной
части репродуктивного побега хвоща полевого на различных этапах его развития.
L.M. Babenko, L.V. Voytenko, T.D. Skaterna,
Corresponding Member of the NAS of Ukraine L. I. Musatenko
Identificatio of lypoxygenase activity in reproductive (sporogenous)
shoots of Equisetum arvense L.
The lipoxygenase activity in reproductive (sporogenous) shoot of Equisetum arvense is investigated.
The presence of two forms of lipoxygenase, 13-LOX and 9-LOX, is identified. The strict dependence
of their distribution in the different organs of the above-ground and underground parts of reproducti-
ve plant of horse-tail on the different stages of its development is established.
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2012, №12 167
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-85338 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1025-6415 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-29T14:16:53Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Бабенко, Л.М. Войтенко, Л.В. Скатерна, Т.Д. Мусатенко, Л.І. 2015-07-25T15:43:01Z 2015-07-25T15:43:01Z 2012 Ідентифікація ліпоксигеназної активності в спороносних пагонах Equisetum arvense L. / Л.М. Бабенко, Л.В. Войтенко, Т.Д. Скатерна, Л.І. Мусатенко // Доповiдi Нацiональної академiї наук України. — 2012. — № 12. — С. 163-167. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 1025-6415 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/85338 577.152.087:581.2 Дослiджено активнiсть лiпоксигенази в репродуктивних (спороносних) пагонах Equisetum arvense L. Iдентифiковано наявнiсть двох форм лiпоксигенази 13-ЛОГ та 9-ЛОГ. Встановлено чiтку залежнiсть їх розподiлу в рiзних органах надземної та пiдземної частин репродуктивного пагона хвоща польового на рiзних етапах його розвитку. Исследована активность липоксигеназы в репродуктивных (спороносных) побегах Equisetum arvense L. Идентифицировано наличие двух форм липоксигеназы 13-ЛОГ и 9-ЛОГ. Установлена четкая зависимость их распределения в различных органах надземной и подземной части репродуктивного побега хвоща полевого на различных этапах его развития. The lipoxygenase activity in reproductive (sporogenous) shoot of Equisetum arvense is investigated. The presence of two forms of lipoxygenase, 13-LOX and 9-LOX, is identified. The strict dependence of their distribution in the different organs of the above-ground and underground parts of reproductive plant of horse-tail on the different stages of its development is established. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Доповіді НАН України Біохімія Ідентифікація ліпоксигеназної активності в спороносних пагонах Equisetum arvense L. Идентификация липоксигеназной активности в спороносных побегах Equisetum arvense L. Identificatio of lypoxygenase activity in reproductive (sporogenous) shoots of Equisetum arvense L. Article published earlier |
| spellingShingle | Ідентифікація ліпоксигеназної активності в спороносних пагонах Equisetum arvense L. Бабенко, Л.М. Войтенко, Л.В. Скатерна, Т.Д. Мусатенко, Л.І. Біохімія |
| title | Ідентифікація ліпоксигеназної активності в спороносних пагонах Equisetum arvense L. |
| title_alt | Идентификация липоксигеназной активности в спороносных побегах Equisetum arvense L. Identificatio of lypoxygenase activity in reproductive (sporogenous) shoots of Equisetum arvense L. |
| title_full | Ідентифікація ліпоксигеназної активності в спороносних пагонах Equisetum arvense L. |
| title_fullStr | Ідентифікація ліпоксигеназної активності в спороносних пагонах Equisetum arvense L. |
| title_full_unstemmed | Ідентифікація ліпоксигеназної активності в спороносних пагонах Equisetum arvense L. |
| title_short | Ідентифікація ліпоксигеназної активності в спороносних пагонах Equisetum arvense L. |
| title_sort | ідентифікація ліпоксигеназної активності в спороносних пагонах equisetum arvense l. |
| topic | Біохімія |
| topic_facet | Біохімія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/85338 |
| work_keys_str_mv | AT babenkolm ídentifíkacíâlípoksigenaznoíaktivnostívsporonosnihpagonahequisetumarvensel AT voitenkolv ídentifíkacíâlípoksigenaznoíaktivnostívsporonosnihpagonahequisetumarvensel AT skaternatd ídentifíkacíâlípoksigenaznoíaktivnostívsporonosnihpagonahequisetumarvensel AT musatenkolí ídentifíkacíâlípoksigenaznoíaktivnostívsporonosnihpagonahequisetumarvensel AT babenkolm identifikaciâlipoksigenaznoiaktivnostivsporonosnyhpobegahequisetumarvensel AT voitenkolv identifikaciâlipoksigenaznoiaktivnostivsporonosnyhpobegahequisetumarvensel AT skaternatd identifikaciâlipoksigenaznoiaktivnostivsporonosnyhpobegahequisetumarvensel AT musatenkolí identifikaciâlipoksigenaznoiaktivnostivsporonosnyhpobegahequisetumarvensel AT babenkolm identificatiooflypoxygenaseactivityinreproductivesporogenousshootsofequisetumarvensel AT voitenkolv identificatiooflypoxygenaseactivityinreproductivesporogenousshootsofequisetumarvensel AT skaternatd identificatiooflypoxygenaseactivityinreproductivesporogenousshootsofequisetumarvensel AT musatenkolí identificatiooflypoxygenaseactivityinreproductivesporogenousshootsofequisetumarvensel |