Проблема оцінки потенційних ризиків наноматеріалів та шляхи її вирішення
Узагальнено науковi розробки, якi складають пiдгрунтя методичного забезпечення оцiнки потенцiйних ризикiв застосування наноматерiалiв та створення єдиної системи прогнозно-аналiтичного визначення їх бiологiчної безпеки та бiосумiсностi. В основi системи тестування бiобезпечностi наноматерiалiв лежа...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Доповіді НАН України |
|---|---|
| Дата: | 2013 |
| Автори: | , , , , , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2013
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/85380 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Проблема оцінки потенційних ризиків наноматеріалів та шляхи її вирішення / Ю.I. Кундiєв, З.Р. Ульберг, I.М. Трахтенберг, I.С. Чекман, Т.Г. Грузiна, С.М. Дибкова, Л.С. Рєзнiченко, М.Л. Марченко // Доповiдi Нацiональної академiї наук України. — 2013. — № 1. — С. 177-184. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859595562081320960 |
|---|---|
| author | Кундієв, Ю.І. Ульберг, З.Р. Трахтенберг, І.М. Чекман, І.С. Грузіна, Т.Г. Дибкова, С.М. Рєзніченко, Л.С. Марченко, М.Л. |
| author_facet | Кундієв, Ю.І. Ульберг, З.Р. Трахтенберг, І.М. Чекман, І.С. Грузіна, Т.Г. Дибкова, С.М. Рєзніченко, Л.С. Марченко, М.Л. |
| citation_txt | Проблема оцінки потенційних ризиків наноматеріалів та шляхи її вирішення / Ю.I. Кундiєв, З.Р. Ульберг, I.М. Трахтенберг, I.С. Чекман, Т.Г. Грузiна, С.М. Дибкова, Л.С. Рєзнiченко, М.Л. Марченко // Доповiдi Нацiональної академiї наук України. — 2013. — № 1. — С. 177-184. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Доповіді НАН України |
| description | Узагальнено науковi розробки, якi складають пiдгрунтя методичного забезпечення оцiнки потенцiйних ризикiв застосування наноматерiалiв та створення єдиної системи прогнозно-аналiтичного визначення їх бiологiчної безпеки та бiосумiсностi. В основi
системи тестування бiобезпечностi наноматерiалiв лежать найбiльш чутливi до токсичної дiї характеристики живого органiзму — системнi бiомаркери. Апробована система методiв тестування може скласти основу нормативно-методичної бази оцiнки
бiобезпечного використання наноматерiалiв у рiзних галузях дiяльностi людини.
Обобщены научные разработки, которые составляют основу методического обеспечения
оценки потенциальных рисков применения наноматериалов и создания единой системы
прогнозно-аналитического определения их биологической безопасности и биосовместимости. В основе системы тестирования биобезопасности наноматериалов лежат наиболее чувствительные к токсическому действию характеристики живого организма — системные биомаркеры. Апробированная система методов тестирования может составить основу нормативно-методической базы оценки биобезопасности применения наноматериалов в различных направлениях деятельности человека.
The paper summarizes scientific results constituting the basis of methodological guidelines for
nanomaterials application, potential risks assessment, as well as the development of a unified
system of their biosafety and biocompatibility analytical-prediction assessment. System biomarkers
(characteristics of living organisms, which are most sensitive to the toxicological action) are the
basis of a system for nanomaterials biosafety’ testing. The approved system of testing methods can
be the normative-methodological basis for the biosafety assessment of nanomaterials’ application
in various directions of human activity.
|
| first_indexed | 2025-11-27T19:46:52Z |
| format | Article |
| fulltext |
оповiдi
НАЦIОНАЛЬНОЇ
АКАДЕМIЇ НАУК
УКРАЇНИ
1 • 2013
МЕДИЦИНА
УДК 519.6+546.3+576.345
Академiк НАН України Ю. I. Кундiєв, З. Р. Ульберг,
член-кореспондент НАН України I. М. Трахтенберг,
член-кореспондент НАН України I. С. Чекман, Т. Г. Грузiна,
С.М. Дибкова, Л. С. Рєзнiченко, М. Л. Марченко
Проблема оцiнки потенцiйних ризикiв наноматерiалiв
та шляхи її вирiшення
Узагальнено науковi розробки, якi складають пiдгрунтя методичного забезпечення оцiн-
ки потенцiйних ризикiв застосування наноматерiалiв та створення єдиної системи
прогнозно-аналiтичного визначення їх бiологiчної безпеки та бiосумiсностi. В основi
системи тестування бiобезпечностi наноматерiалiв лежать найбiльш чутливi до ток-
сичної дiї характеристики живого органiзму — системнi бiомаркери. Апробована сис-
тема методiв тестування може скласти основу нормативно-методичної бази оцiнки
бiобезпечного використання наноматерiалiв у рiзних галузях дiяльностi людини.
Беззаперечним фактом науково-технiчного прогресу в свiтi на сьогоднi є визначальна роль
наноматерiалiв, якi синтезуються рiзними методами i застосовуються в практичнiй дiяль-
ностi людини. До наноматерiалiв умовно вiдносять дисперснi матерiали, що мiстять струк-
турнi елементи, геометричнi розмiри яких, хоча б в одному вимiрi, не перевищують 100 нм
i мають якiсно новi функцiональнi та експлуатацiйнi характеристики [1]. Наноматерiали
характеризуються зовсiм iншими фiзико-хiмiчними властивостями та бiологiчним впливом,
нiж речовини у звичайному фiзико-хiмiчному станi, а тому такi структури повиннi бути
вiднесеними до нових видiв матерiалiв, визначення потенцiйного ризику яких для здоров’я
людини та стану оточуючого середовища у всiх випадках є обов’язковим [2].
В країнах Європейського Союзу застосування наявних i новостворюваних наномате-
рiалiв суворо контролюється та регулюється на законодавчому рiвнi. Використання нано-
матерiалiв здiйснюється лише за наявностi рекомендацiй, в основi яких лежать висновки
i пропозицiї Наукового комiтету з виникнення та iдентифiкацiї нових ризикiв для здоров’я
(SCENIHR) i Об’єднаного дослiдницького центру (JRC). Вже до кiнця 2014 р. планується
© Ю. I. Кундiєв, З. Р. Ульберг, I.М. Трахтенберг, I. С. Чекман, Т. Г. Грузiна, С. М. Дибкова,
Л.С. Рєзнiченко, М.Л. Марченко, 2013
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2013, №1 177
гармонiзувати розробленi рекомендацiї з урахуванням науково-технiчного прогресу в галу-
зi створення i дослiдження наноматерiалiв [3].
Мiжнародна органiзацiя iз стандартизацiї (International Organization for Standardization
(ISO)) створила “Технiчний комiтет 229 — нанотехнологiї” (ISO/TC 229) з метою розробки
мiжнародних стандартiв термiнологiї, номенклатури, метрологiї, специфiкацiї, методологiї
тестування, моделювання та iмiтацiї, а також для пiдготовки iнструкцiй для галузей охоро-
ни здоров’я та безпеки навколишнього середовища. Вiдзначається тенденцiя до об’єднання
зусиль на мiжнародному рiвнi щодо розробки комплексної системи методiв виявлення на-
номатерiалiв в об’єктах оточуючого середовища та оцiнки їх впливiв в умовах контрольо-
ваного та неконтрольованого потрапляння [4].
На сьогоднi в Українi не iснує єдиної стандартизованої системи методiв оцiнки бiобез-
пеки наноматерiалiв, не встановлено чiтких критерiїв їх безпечностi та бiосумiсностi, не
розробленi методи їх виявлення, iдентифiкацiї i кiлькiсного визначення в об’єктах навко-
лишнього середовища, продовольчiй сировинi та харчових продуктах. Тому стає актуальною
розробка, гармонiзацiя та впровадження системи методiв, алгоритму i нормативно-методи-
чної документацiї щодо визначення потенцiйних ризикiв впливу наноматерiалiв на людину
та навколишнє середовище для забезпечення єдиного, науково обгрунтованого пiдходу до
оцiнки безпеки наноматерiалiв на етапах розробки, експертизи та сертифiкацiї такої про-
дукцiї.
У зв’язку з вищезазначеним у данiй роботi здiйснено узагальнення наукових розро-
бок як пiдгрунтя для методичного забезпечення оцiнки потенцiйних ризикiв застосування
наноматерiалiв з метою створення єдиної системи прогнозно-аналiтичного визначення їх
бiологiчної безпеки та бiосумiсностi. З огляду на широке застосування наночастинок ме-
талiв у медицинi, ветеринарiї та промисловому виробництвi, наведенi в роботi результати
стосуються саме цього виду наноматерiалiв.
Матерiали i методи дослiдження. Наночастинки металiв (золота, срiбла, мiдi, цин-
ку, залiза, молiбдену) отримували конденсацiйним методом шляхом вiдновлення солей вiд-
повiдних металiв та методом ерозивно-вибухового диспергування [5].
Бiологiчний вплив наночастинок металiв оцiнювали з використанням культур бакте-
рiй штамiв-пробiонтiв — Escherichia coli Г35 № 1–413, Enterococcus faecalis Г35 № 4–410,
Lactobacillus acidophilus АН-100, Escherichia coli M-17, Bifidobacterium bifidum та культур
еукарiотичних клiтин: СНО-К1 — клiтин яєчника китайського хом’ячка (колекцiя Дер-
жавного науково-контрольного iнституту бiотехнологiї та штамiв мiкроорганiзмiв, Київ),
U937 — клiтин гiстiоцитарної лiмфоми, перещеплюваної культури епiдермоїдної карциноми
гортанi (НЕр-2), перещеплюваної культури тестикул поросят, клiтин лiнiї А-549 недрiбно-
клiтинного раку легенi людини, лiнiї HaCaТ iмморталiзованих нормальних кератиноцитiв
людини, нормальних фiбробластiв людини, лiнiї HepG2 епiтелiальних клiтин карциноми пе-
чiнки людини, клiтин лiнiї Colo-205 епiтелiальної морфологiї колоректального раку люди-
ни, ембрiональних клiтин нирки людини лiнiї 29, нейробластiв нейробластоми людини лiнiї
IMR-32, клiтин глiобластоми-астроцитоми людини лiнiї U-373 (колекцiя клiтинних культур
Iнституту експериментальної патологiї, онкологiї i радiобiологiї iм. Р.Є. Кавецького НАН
України, Київ).
В експериментах in vivo були використанi лабораторнi тварини (мишi лiнiї Balb/C та
щури лiнiї Vistar) з вiварiю Нацiонального медичного унiверситету iм. О.О. Богомольця
(Київ). Дослiди на тваринах проводили вiдповiдно до “Європейської конвенцiї про захист
хребетних тварин, що використовуються в експериментальних та iнших наукових цiлях”.
178 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2013, №1
Оцiнку потенцiйних ризикiв наночастинок металiв проводили за критерiями цитоток-
сичностi in vitro з метилтiазолiлтетразолiєм, сульфородамiном B та барвником нейтраль-
ним червоним [6], генотоксичностi in vitro та in vivo [7], мутагенностi in vitro [8] та in
vivo [9], стану мiкрофлори шлунково-кишкового тракту in vitro [10], бiохiмiчними тес-
тами in vitro та in vivo [11] i визначали гостру загальнотоксичну дiю за показником
LD50 [12].
Статистичний аналiз отриманих результатiв здiйснювали загальноприйнятими мето-
дами.
Результати та їх обговорення. У табл. 1 наведено перелiк наночастинок металiв рiз-
ної природи та рiзних розмiрiв, синтезованих методом хiмiчної конденсацiї, якi за результа-
тами тестування їх потенцiйного ризику iз застосуванням комплексної системи бiомаркерiв
можна вiднести до бiологiчно безпечних наноматерiалiв.
Оцiнка бiологiчної безпеки наночастинок металiв, проведена iз застосуванням системи
методiв, зазначених вище, засвiдчила високий рiвень прогностичностi, адекватностi та вiд-
творюваностi результатiв аналiзу. Встановлено, що виявлений рiвень бiобезпеки вивчених
наночастинок металiв є однаковим при використаннi запропонованих фiзiологiчних, моле-
кулярно-генетичних та бiохiмiчних системних бiомаркерiв.
Тестування бiобезпечностi наночастинок металiв рiзної природи та розмiру виявило роз-
мiрну та концентрацiйну залежнiсть їх токсичної дiї [11]. Сучаснi токсикологiчнi тести зна-
чною мiрою базуються на використаннi лiнiй клiтин, оскiльки загальновiдомо, що дiя хiмiч-
ної речовини на живий органiзм проявляється на клiтинному рiвнi. Науково обгрунтовано
та експериментально доведено можливiсть, доцiльнiсть та ефективнiсть застосування мо-
делi культури клiтин людини для визначення показникiв загальної токсичної дiї в практицi
токсиколого-гiгiєнiчної оцiнки наночастинок металiв. Показано високу ефективнiсть та iн-
формативнiсть цього методу [13].
В табл. 2 наведено показники токсичностi наночастинок металiв, отриманих методом
ерозивно-вибухового диспергування, в експериментах in vitro та in vivo. Згiдно з результа-
тами аналiзу та зiставлення даних експериментiв, проведених in vitro в культурi клiтин, in
vivo на тваринах, i клiнiчної практики, показники токсичного впливу цих речовин in vivo
порiвняннi з ЕС50 найбiльш чутливих до дiї дослiджуваних сполук органоспецифiчних клi-
тин. Дослiдження цитотоксичної дiї наночастинок металiв iз застосуванням моделей куль-
тур клiтин людини рiзного органного походження дає можливiсть прогнозувати особливостi
та рiвень токсичної дiї наночастинок металiв для тварин i людини.
Отриманi результати дають пiдстави рекомендувати до застосування в системi методiв
оцiнки потенцiйних ризикiв наноматерiалiв метод клiтинних моделей in vitro, завдяки яким
можна швидко та достовiрно з’ясовувати потенцiйнi органи-мiшенi людини в умовах гострої
експозицiї наночастинками металiв.
Маючи систему методiв тестування бiобезпеки наночастинок металiв, надзвичайно ва-
жливим орiєнтиром є адекватний алгоритм проведення оцiнки їх потенцiйної небезпеки.
Такий алгоритм повинен враховувати як контрольоване введення наноматерiалу в живий
органiзм (у складi лiкарських та профiлактичних засобiв, БАДiв, харчових добавок), так
i ймовiрнiсть неконтрольованого попадання наноматерiалу в органiзм людини (проникнен-
ня внаслiдок забруднення оточуючого середовища).
В обох випадках першочерговим є iдентифiкацiя наноматерiалiв in vitro та in vivo. Нас-
тупним кроком повинна бути оцiнка рiвня потенцiйної небезпеки наноматерiалу з викорис-
танням системних бiомаркерiв, таких як: генотоксичнiсть; мутагеннiсть; цитотоксичнiсть;
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2013, №1 179
Таблиця 1. Бiобезпечнi наночастинки металiв, отриманi методом хiмiчної конденсацiї
Тип
наночастинок
металу
Форма
Розмiр
частинок,
нм
Концентрацiя
препаратiв
наночастинок
металу, мкг/мл
за металом
Спосiб введення
наночастинок
металу
LD50
Характеристика наночастинок
металiв за показниками
бiобезпечностi, що визначаються
в лабораторiї IБКХ
1 2 3 4 5 6 7
Наночастинки
срiбла
Сферична 30,50 1080 Перитонеальне
(мишi лiнiї
BALB/c, середня
маса 20± 2 г)
Самцi: 34,53 ± 3,87 мг/кг;
Самки: 22,17± 2,36 мг/кг;
Комбiнована: 28,35 мг/кг
Не генотоксичнi, не цитотоксичнi в
концентрацiї <1,3 мкг/мл за мета-
лом, не мутагеннi, не токсичнi за
бiохiмiчними тестами, не впливають
на нормофлору кишечника в концен-
трацiї <3,5 мкг/мл за металом
Наночастинки
золота
Сферична 30,45 38,6 — Експериментальнi данi
вiдсутнi;
LD50 за даними лiтератури
>1,5 г за металом/кг
Не генотоксичнi, не цитотоксичнi в
концентрацiї <3,8 мкг/мл за мета-
лом, не мутагеннi, не токсичнi за бiо-
хiмiчними тестами, не впливають на
Внутрiшньовенне
(щури лiнiї
Vistar, середня
маса 200 ± 20 г)
1 мл препарату в
концентрацiї 38,6
мкг/мл за металом
Дослiднi тварини залиша-
лись живими та здорови-
ми при внутрiшньовенно-
му введеннi препарату в
концентрацiї 193 мкг/кг
нормофлору кишечника в концен-
трацiї <3,5 мкг/мл за металом
Пiдшкiрне
(морськi свинки
(мурчаки))
Дослiднi тварини залиша-
лись живими та здоровими
при пiдшкiрному введеннi
1 мл препарату у концен-
трацiї 3,86 та 1,93 мкг/мл
за металом
180
IS
S
N
1
0
2
5
-6
4
1
5
R
epo
rts
o
f
th
e
N
a
tio
n
a
l
A
ca
d
em
y
o
f
S
cien
ces
o
f
U
kra
in
e,
2
0
1
3
,
№
1
Таблиця 1. Продовження
1 2 3 4 5 6 7
Наночастинки
залiза (Fe0)
Сферична 70, 300 20 Пероральне
(мишi лiнiї
BALB/c, середня
маса 20±2 г)
>5 г за металом/кг Не генотоксичнi, не цитотоксичнi в
концентрацiї <50 мкг/мл за металом,
не мутагеннi, не токсичнi за бiохiмi-
чними тестами
Наночастинки
залiза
з аскорбiновою
кислотою 1 : 1
Сферична 40 20 Пероральне
(мишi лiнiї
BALB/c, середня
маса 20±2 г)
>5 г за металом /кг Не генотоксичнi, не цитотоксичнi в
концентрацiї <50 мкг/мл за металом,
не мутагеннi, не токсичнi за бiохiмi-
чними тестами
Наночастинки
залiза
з аскорбiновою
кислотою 1 : 2
Сферична 40 200 Пероральне
(мишi лiнiї
BALB/c, середня
маса 20± 2 г)
>5 г за металом /кг Не генотоксичнi, не цитотоксичнi в
концентрацiї <50 мкг/мл за металом,
не мутагеннi, не токсичнi за бiохiмi-
чними тестами
Наночастинки
мiдi
Сферична 40 32 Внутрiшньовенне
(мишi лiнiї
BALB/c, середня
маса 20± 2 г)
>320 мг за металом /кг Не генотоксичнi, не цитотоксичнi в
концентрацiї <50 мкг/мл за металом,
не мутагеннi, не токсичнi за бiохiмi-
чними тестами
Наночастинки
вiсмуту
Сферична 40 2,4 Перитонеальне
(мишi лiнiї
BALB/c, середня
маса 20± 2 г)
>60 мг за металом /кг Не генотоксичнi, не цитотоксичнi в
концентрацiї <3,8 мкг/мл за мета-
лом, не мутагеннi, не токсичнi за бiо-
хiмiчними тестами
IS
S
N
1
0
2
5
-6
4
1
5
Д
оп
овiдi
Н
ац
iон
ал
ь
н
ої
ак
адем
iї
н
ау
к
У
к
раїн
и
,
2
0
1
3
,
№
1
181
Таблиця 2. Показники токсичностi для наночастинок металiв, отриманих методом ерозивно-вибухового
диспергування: ЕС50 (мг/л) для культур клiтин людини in vitro та показники токсичностi in vivo
Об’єкт тестування
Наночастинки металiв
срiбло мiдь молiбден
Лiнiя клiтин HaCaT ЕС50 80± 4 30± 5 160± 5
Лiнiя клiтин А-549, ЕС50 27± 5 11± 0,8 200± 5
Лiнiя клiтин Colo-205, ЕС50 13± 1 22± 3 бiльше 200
Лiнiя клiтин U-373, ЕС50 97± 4 40± 5 бiльше 200
Показники токсичностi in vivo 10 мг/л∗ 7–15 мг/кг∗∗ 125–370 Мо мг/кг∗∗∗
∗Небезпечна для здоров’я людини концентрацiя наночастинок срiбла в повiтрi за умов одноразової дiї
(IDLH — immediately dangerous for life or heealth concentration) за даними NIOSH (Нацiонального iнсти-
туту безпеки працi та охорони здоров’я США).
∗∗ЛД50 для мишей при внутрiшньоперитонеальному введенi наночастинок мiдi з рiзними характеристиками
поверхнi вiд 33 до 100 нм за даними О.А. Богословської.
∗∗∗ЛД50 для щурiв за даними iнформацiйної системи з оцiнки ризику Унiверситету Теннесу
(США).
фiзiологiчнi системнi бiомаркери — гематологiчнi показники та стан мiкрофлори шлунко-
во-кишкового тракту; бiохiмiчнi системнi бiомаркери. Завдяки застосуванню такого алго-
ритму визначення потенцiйної небезпеки наноматерiалiв встановлюють її рiвень, що дає
можливiсть намiтити подальший об’єм нормативно-регламентованих токсикологiчних до-
слiджень.
Високий рiвень потенцiйної небезпеки наноматерiалiв визначається контрольованим чи
можливим неконтрольованим попаданням наноматерiалу в органiзм людини, наявнiстю ге-
нотоксичної, мутагенної дiї, негативним впливом на ключовi бiохiмiчнi параметри та на
фiзiологiчний стан живого органiзму загалом. Середнiй рiвень потенцiйної небезпеки на-
номатерiалiв передбачає вiдсутнiсть генотоксичної, мутагенної дiї та впливу на ключовi
бiохiмiчнi параметри i наявнiсть негативної дiї на загальний фiзiологiчний стан живого
органiзму за умов контрольованого або неконтрольованого попадання наноматерiалу в ор-
ганiзм людини. Низький рiвень потенцiйної небезпеки наноматерiалiв свiдчить про вiдсут-
нiсть генотоксичної, мутагенної дiї, негативного впливу на ключовi бiохiмiчнi параметри та
на загальний фiзiологiчний стан живого органiзму.
Таким чином, за вiдсутностi стандартизованих iндикаторiв токсичностi наночастинок
металiв адекватна оцiнка їх потенцiйного ризику можлива при застосуваннi системи мето-
дiв, в основi яких лежать найбiльш чутливi до небезпечної дiї характеристики живого орга-
нiзму — системнi бiомаркери. Апробована система методiв тестування, узагальнена в данiй
роботi, може скласти основу нормативно-методичної бази оцiнки бiобезпечного викорис-
тання наноматерiалiв в Українi.
1. Коллоидно-химические основы нанонауки / Под. ред. А.П. Шпака, З. Р. Ульберг. – Киев: Академпе-
риодика, 2005. – 466 с.
2. Чекман I.С., Сердюк А.М., Кундiєв Ю. I., Трахтенберг I.М. та iн. Нанотоксикологiя: напрямки
дослiджень (огляд) // Довкiлля та здоров’я. – 2009. – 48, № 1. – С. 3–7.
3. Communication from the Commission to the European Parliament, the Council and the European Economic
and Social Committee Regulatory Aspects of Nanomaterials // Summary of legislation in relation to health,
safety and environment aspects of nanomaterials, regulatory research needs and related measures, Brussels,
17.6. 2008.
4. Regulating nanomaterials: a Transatlantic Agenda // EERG BR 2009/02.
182 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2013, №1
5. Методические разработки к практикуму по коллоидной химии / Под ред. А.В. Перцова. – Москва:
Изд-во Моск. ун-та, 1976. – 128 с.
6. Трахтенберг I.М., Марченко М.Л., Бездєнєжних Н.О., Кудрявець Ю.Й. Переваги методу дослiд-
ження токсичного впливу сполук важких металiв в культурi клiтин людини in vitro порiвняно з
традицiйним методом in vivo на тваринах як бiльш достовiрного та адекватного // Соврем. пробл.
токсикологии. – 2010. – № 2–3. – С. 69–73.
7. Патент України на корисну модель, МПК G 01 N 33/00 G 01 N 33/48. Спосiб оцiнки генотоксич-
них властивостей наноматерiалiв / С.М. Дибкова, О.В. Годовський, М. Є. Романько, Т. Г. Грузiна,
З. Р. Ульберг та iн. – Заявл. 10.09.2009; Опубл. 25.03.2010, Бюл. № 6. – 10 с.
8. Дибкова С.М. Оцiнка мутагенної дiї наночастинок золота i срiбла, перспективних у бiотехнологiї та
медицинi // Вiсн. пробл. бiологiї та медицини. – 2011. – Вип. 3. – С. 32–34.
9. Оцiнка мутагенностi наноматерiалiв: Метод. рекомендацiї. – Київ, 2011. – 24 с.
10. Дибкова С.М. Оцiнка стану мiкрофлори шлунково-кишкового тракту людини при дiї наночастинок
золота i срiбла // Вiсн. пробл. бiологiї та медицини. – 2010. – Вип. 3. – С. 223–227.
11. Ульберг З. Р., Грузiна Т. Г., Дибкова С.М., Рєзнiченко Л.С. Бiобезпечнi наночастинки металiв в
наномедицинi та нанобiотехнологiї // Там само. – 2010. – Вип. 4. – С. 72–77.
12. Доклiнiчнi дослiдження лiкарських засобiв: Метод. рекомендацiї / За ред. О.В. Стефанова;
Miнicтepcтвo охорони здоров’я України. Державний фармакологiчний центр. – Київ, 2001. –
С. 390–392.
13. Трахтенберг I.М., Кудрявець Ю.Й., Марченко М.Л. та iн. Удосконалена модель мультиорганної
системи токсичностi ксенобiотикiв на основi ко-культивування клiтин людини in vitro // Соврем.
пробл. токсикологии. – 2011. – № 1–2. – С. 60–64.
Надiйшло до редакцiї 20.06.2012Державна установа “Iнститут
медицини працi НАМН України”, Київ
Iнститут бiоколоїдної хiмiї
iм. Ф.Д. Овчаренка НАН України, Київ
Нацiональний медичний унiверситет
iм. О.О. Богомольця, Київ
Академик НАН Украины Ю.И. Кундиев, З. Р. Ульберг,
член-корреспондент НАН Украины И. М. Трахтенберг,
член-корреспондент НАН Украины И. С. Чекман, Т. Г. Грузина,
С.Н. Дыбкова, Л.С. Резниченко, М.Л. Марченко
Проблема оценки потенциальных рисков наноматериалов и пути ее
решения
Обобщены научные разработки, которые составляют основу методического обеспечения
оценки потенциальных рисков применения наноматериалов и создания единой системы
прогнозно-аналитического определения их биологической безопасности и биосовместимос-
ти. В основе системы тестирования биобезопасности наноматериалов лежат наиболее
чувствительные к токсическому действию характеристики живого организма — систем-
ные биомаркеры. Апробированная система методов тестирования может составить осно-
ву нормативно-методической базы оценки биобезопасности применения наноматериалов
в различных направлениях деятельности человека.
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2013, №1 183
Academician of NAS of Ukraine Yu. I. Kundiyev, Z.R. Ulberg,
Corresponding Member of NAS of Ukraine I.M. Trachtenberg,
Corresponding Member of NAS of Ukraine I. S. Chekman, T.G. Gruzina,
S.N. Dybkova, L. S. Rieznichenko, M. L. Marchenko
Nanomaterials risk assessment’ problem and methods of its solution
The paper summarizes scientific results constituting the basis of methodological guidelines for
nanomaterials application, potential risks assessment, as well as the development of a unified
system of their biosafety and biocompatibility analytical-prediction assessment. System biomarkers
(characteristics of living organisms, which are most sensitive to the toxicological action) are the
basis of a system for nanomaterials biosafety’ testing. The approved system of testing methods can
be the normative-methodological basis for the biosafety assessment of nanomaterials’ application
in various directions of human activity.
184 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2013, №1
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-85380 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1025-6415 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-27T19:46:52Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Кундієв, Ю.І. Ульберг, З.Р. Трахтенберг, І.М. Чекман, І.С. Грузіна, Т.Г. Дибкова, С.М. Рєзніченко, Л.С. Марченко, М.Л. 2015-07-28T14:19:44Z 2015-07-28T14:19:44Z 2013 Проблема оцінки потенційних ризиків наноматеріалів та шляхи її вирішення / Ю.I. Кундiєв, З.Р. Ульберг, I.М. Трахтенберг, I.С. Чекман, Т.Г. Грузiна, С.М. Дибкова, Л.С. Рєзнiченко, М.Л. Марченко // Доповiдi Нацiональної академiї наук України. — 2013. — № 1. — С. 177-184. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 1025-6415 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/85380 519.6+546.3+576.345 Узагальнено науковi розробки, якi складають пiдгрунтя методичного забезпечення оцiнки потенцiйних ризикiв застосування наноматерiалiв та створення єдиної системи прогнозно-аналiтичного визначення їх бiологiчної безпеки та бiосумiсностi. В основi системи тестування бiобезпечностi наноматерiалiв лежать найбiльш чутливi до токсичної дiї характеристики живого органiзму — системнi бiомаркери. Апробована система методiв тестування може скласти основу нормативно-методичної бази оцiнки бiобезпечного використання наноматерiалiв у рiзних галузях дiяльностi людини. Обобщены научные разработки, которые составляют основу методического обеспечения оценки потенциальных рисков применения наноматериалов и создания единой системы прогнозно-аналитического определения их биологической безопасности и биосовместимости. В основе системы тестирования биобезопасности наноматериалов лежат наиболее чувствительные к токсическому действию характеристики живого организма — системные биомаркеры. Апробированная система методов тестирования может составить основу нормативно-методической базы оценки биобезопасности применения наноматериалов в различных направлениях деятельности человека. The paper summarizes scientific results constituting the basis of methodological guidelines for nanomaterials application, potential risks assessment, as well as the development of a unified system of their biosafety and biocompatibility analytical-prediction assessment. System biomarkers (characteristics of living organisms, which are most sensitive to the toxicological action) are the basis of a system for nanomaterials biosafety’ testing. The approved system of testing methods can be the normative-methodological basis for the biosafety assessment of nanomaterials’ application in various directions of human activity. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Доповіді НАН України Медицина Проблема оцінки потенційних ризиків наноматеріалів та шляхи її вирішення Проблема оценки потенциальных рисков наноматериалов и пути ее решения Nanomaterials risk assessment’ problem and methods of its solution Article published earlier |
| spellingShingle | Проблема оцінки потенційних ризиків наноматеріалів та шляхи її вирішення Кундієв, Ю.І. Ульберг, З.Р. Трахтенберг, І.М. Чекман, І.С. Грузіна, Т.Г. Дибкова, С.М. Рєзніченко, Л.С. Марченко, М.Л. Медицина |
| title | Проблема оцінки потенційних ризиків наноматеріалів та шляхи її вирішення |
| title_alt | Проблема оценки потенциальных рисков наноматериалов и пути ее решения Nanomaterials risk assessment’ problem and methods of its solution |
| title_full | Проблема оцінки потенційних ризиків наноматеріалів та шляхи її вирішення |
| title_fullStr | Проблема оцінки потенційних ризиків наноматеріалів та шляхи її вирішення |
| title_full_unstemmed | Проблема оцінки потенційних ризиків наноматеріалів та шляхи її вирішення |
| title_short | Проблема оцінки потенційних ризиків наноматеріалів та шляхи її вирішення |
| title_sort | проблема оцінки потенційних ризиків наноматеріалів та шляхи її вирішення |
| topic | Медицина |
| topic_facet | Медицина |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/85380 |
| work_keys_str_mv | AT kundíêvûí problemaocínkipotencíinihrizikívnanomateríalívtašlâhiííviríšennâ AT ulʹbergzr problemaocínkipotencíinihrizikívnanomateríalívtašlâhiííviríšennâ AT trahtenbergím problemaocínkipotencíinihrizikívnanomateríalívtašlâhiííviríšennâ AT čekmanís problemaocínkipotencíinihrizikívnanomateríalívtašlâhiííviríšennâ AT gruzínatg problemaocínkipotencíinihrizikívnanomateríalívtašlâhiííviríšennâ AT dibkovasm problemaocínkipotencíinihrizikívnanomateríalívtašlâhiííviríšennâ AT rêzníčenkols problemaocínkipotencíinihrizikívnanomateríalívtašlâhiííviríšennâ AT marčenkoml problemaocínkipotencíinihrizikívnanomateríalívtašlâhiííviríšennâ AT kundíêvûí problemaocenkipotencialʹnyhriskovnanomaterialoviputieerešeniâ AT ulʹbergzr problemaocenkipotencialʹnyhriskovnanomaterialoviputieerešeniâ AT trahtenbergím problemaocenkipotencialʹnyhriskovnanomaterialoviputieerešeniâ AT čekmanís problemaocenkipotencialʹnyhriskovnanomaterialoviputieerešeniâ AT gruzínatg problemaocenkipotencialʹnyhriskovnanomaterialoviputieerešeniâ AT dibkovasm problemaocenkipotencialʹnyhriskovnanomaterialoviputieerešeniâ AT rêzníčenkols problemaocenkipotencialʹnyhriskovnanomaterialoviputieerešeniâ AT marčenkoml problemaocenkipotencialʹnyhriskovnanomaterialoviputieerešeniâ AT kundíêvûí nanomaterialsriskassessmentproblemandmethodsofitssolution AT ulʹbergzr nanomaterialsriskassessmentproblemandmethodsofitssolution AT trahtenbergím nanomaterialsriskassessmentproblemandmethodsofitssolution AT čekmanís nanomaterialsriskassessmentproblemandmethodsofitssolution AT gruzínatg nanomaterialsriskassessmentproblemandmethodsofitssolution AT dibkovasm nanomaterialsriskassessmentproblemandmethodsofitssolution AT rêzníčenkols nanomaterialsriskassessmentproblemandmethodsofitssolution AT marčenkoml nanomaterialsriskassessmentproblemandmethodsofitssolution |