Екологічні наслідки антропогенного впливу на гідроекосистеми Шацького національного природного парку
Схарактеризовано екологiчний стан та бiорiзноманiття озер Шацького нацiонального природного парку. Класифiкацiю антропогенних загроз гiдроекосистемам Шацького парку проведено за ступенем сформованостi — на iснуючi й потенцiйнi та за походженням — на вiтчизнянi й транскордоннi....
Збережено в:
| Дата: | 2013 |
|---|---|
| Автори: | , , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2013
|
| Назва видання: | Доповіді НАН України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/85382 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Екологічні наслідки антропогенного впливу на гідроекосистеми Шацького національного природного парку / В.Д. Романенко, В.I. Щербак, В.М. Якушин, Н.В. Майстрова, Н.Є. Семенюк // Доповiдi Нацiональної академiї наук України. — 2013. — № 1. — С. 191-195. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-85382 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-853822025-02-09T13:36:16Z Екологічні наслідки антропогенного впливу на гідроекосистеми Шацького національного природного парку Экологические последствия антропогенного влияния на гидроэкосистемы Шацкого национального природного парка Ecological consequences of the human impact upon the Shatsk National Natural Park hydroecosystems Романенко, В.Д. Щербак, В.І. Якушин, В.М. Майстрова, Н.В. Семенюк, Н.Є. Екологія Схарактеризовано екологiчний стан та бiорiзноманiття озер Шацького нацiонального природного парку. Класифiкацiю антропогенних загроз гiдроекосистемам Шацького парку проведено за ступенем сформованостi — на iснуючi й потенцiйнi та за походженням — на вiтчизнянi й транскордоннi. Охарактеризованы экологическое состояние и биоразнообразие озер Шацкого национального природного парка. Классификация антропогенных угроз гидроэкосистемам Шацкого парка проведена по степени сформированности — на существующие и потенциальные, а также по происхождению — на отечественные и трансграничные. The ecological status and the biodiversity of lakes of the Shatsk National Natural Park are characterized. According to their degree of risk, the anthropogenic hazards for Shatsk park hydroecosystems have been divided into existent and possible ones and, according to their origin, into native and transboundary ones. 2013 Article Екологічні наслідки антропогенного впливу на гідроекосистеми Шацького національного природного парку / В.Д. Романенко, В.I. Щербак, В.М. Якушин, Н.В. Майстрова, Н.Є. Семенюк // Доповiдi Нацiональної академiї наук України. — 2013. — № 1. — С. 191-195. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 1025-6415 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/85382 [504.05:(574.5+574)(556.55)](477.82) uk Доповіді НАН України application/pdf Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Екологія Екологія |
| spellingShingle |
Екологія Екологія Романенко, В.Д. Щербак, В.І. Якушин, В.М. Майстрова, Н.В. Семенюк, Н.Є. Екологічні наслідки антропогенного впливу на гідроекосистеми Шацького національного природного парку Доповіді НАН України |
| description |
Схарактеризовано екологiчний стан та бiорiзноманiття озер Шацького нацiонального природного парку. Класифiкацiю антропогенних загроз гiдроекосистемам Шацького парку проведено за ступенем сформованостi — на iснуючi й потенцiйнi та за походженням — на вiтчизнянi й транскордоннi. |
| format |
Article |
| author |
Романенко, В.Д. Щербак, В.І. Якушин, В.М. Майстрова, Н.В. Семенюк, Н.Є. |
| author_facet |
Романенко, В.Д. Щербак, В.І. Якушин, В.М. Майстрова, Н.В. Семенюк, Н.Є. |
| author_sort |
Романенко, В.Д. |
| title |
Екологічні наслідки антропогенного впливу на гідроекосистеми Шацького національного природного парку |
| title_short |
Екологічні наслідки антропогенного впливу на гідроекосистеми Шацького національного природного парку |
| title_full |
Екологічні наслідки антропогенного впливу на гідроекосистеми Шацького національного природного парку |
| title_fullStr |
Екологічні наслідки антропогенного впливу на гідроекосистеми Шацького національного природного парку |
| title_full_unstemmed |
Екологічні наслідки антропогенного впливу на гідроекосистеми Шацького національного природного парку |
| title_sort |
екологічні наслідки антропогенного впливу на гідроекосистеми шацького національного природного парку |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Екологія |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/85382 |
| citation_txt |
Екологічні наслідки антропогенного впливу на гідроекосистеми Шацького національного природного парку / В.Д. Романенко, В.I. Щербак, В.М. Якушин, Н.В. Майстрова, Н.Є. Семенюк // Доповiдi Нацiональної академiї наук України. — 2013. — № 1. — С. 191-195. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| series |
Доповіді НАН України |
| work_keys_str_mv |
AT romanenkovd ekologíčnínaslídkiantropogennogovplivunagídroekosistemišacʹkogonacíonalʹnogoprirodnogoparku AT ŝerbakví ekologíčnínaslídkiantropogennogovplivunagídroekosistemišacʹkogonacíonalʹnogoprirodnogoparku AT âkušinvm ekologíčnínaslídkiantropogennogovplivunagídroekosistemišacʹkogonacíonalʹnogoprirodnogoparku AT majstrovanv ekologíčnínaslídkiantropogennogovplivunagídroekosistemišacʹkogonacíonalʹnogoprirodnogoparku AT semenûknê ekologíčnínaslídkiantropogennogovplivunagídroekosistemišacʹkogonacíonalʹnogoprirodnogoparku AT romanenkovd ékologičeskieposledstviâantropogennogovliâniânagidroékosistemyšackogonacionalʹnogoprirodnogoparka AT ŝerbakví ékologičeskieposledstviâantropogennogovliâniânagidroékosistemyšackogonacionalʹnogoprirodnogoparka AT âkušinvm ékologičeskieposledstviâantropogennogovliâniânagidroékosistemyšackogonacionalʹnogoprirodnogoparka AT majstrovanv ékologičeskieposledstviâantropogennogovliâniânagidroékosistemyšackogonacionalʹnogoprirodnogoparka AT semenûknê ékologičeskieposledstviâantropogennogovliâniânagidroékosistemyšackogonacionalʹnogoprirodnogoparka AT romanenkovd ecologicalconsequencesofthehumanimpactupontheshatsknationalnaturalparkhydroecosystems AT ŝerbakví ecologicalconsequencesofthehumanimpactupontheshatsknationalnaturalparkhydroecosystems AT âkušinvm ecologicalconsequencesofthehumanimpactupontheshatsknationalnaturalparkhydroecosystems AT majstrovanv ecologicalconsequencesofthehumanimpactupontheshatsknationalnaturalparkhydroecosystems AT semenûknê ecologicalconsequencesofthehumanimpactupontheshatsknationalnaturalparkhydroecosystems |
| first_indexed |
2025-11-26T07:56:31Z |
| last_indexed |
2025-11-26T07:56:31Z |
| _version_ |
1849838848635305984 |
| fulltext |
оповiдi
НАЦIОНАЛЬНОЇ
АКАДЕМIЇ НАУК
УКРАЇНИ
1 • 2013
ЕКОЛОГIЯ
УДК [504.05:(574.5+574)(556.55)](477.82)
Академiк НАН України В.Д. Романенко, В. I. Щербак,
В.М. Якушин, Н.В. Майстрова, Н. Є. Семенюк
Екологiчнi наслiдки антропогенного впливу
на гiдроекосистеми Шацького нацiонального
природного парку
Схарактеризовано екологiчний стан та бiорiзноманiття озер Шацького нацiонально-
го природного парку. Класифiкацiю антропогенних загроз гiдроекосистемам Шацького
парку проведено за ступенем сформованостi — на iснуючi й потенцiйнi та за поход-
женням — на вiтчизнянi й транскордоннi.
Важливою стратегiчною складовою природоохоронної полiтики, спрямованої на збереження
та вiдновлення бiорiзноманiття та покращення екологiчної ситуацiї в Українi, є створення
Нацiональних природних паркiв. Одним з таких природних резерватiв, озернi й водно-бо-
лотнi гiдроекосистеми якого на сьогодення не мають аналогiв у Схiднiй i Центральнiй Євро-
пi, є Шацький нацiональний природний парк (ШНПП). Парк створений у 1993 р. на площi
32515,0 га i на даний час його озернi, водно-болотнi i суходольнi екосистеми вiдiграють
ключову роль у збереженнi бiологiчного та ландшафтного рiзноманiття як Українського
Полiсся, так i прилеглих транскордонних територiй.
Вiдповiдно до рiшення ЮНЕСКО з 2002 р. ШНПП надано статус бiосферного резерва-
ту, а в 2011 р. ухвалено мiждержавну угоду про створення трилатерального бiосферного
резервату “Захiдне Полiсся”, до якого увiйшли бiлоруськi, польськi та українськi територiї,
включаючи ШНПП.
Антропогенний вплив на транскордоннi воднi екосистеми, включаючи 23 Шацьких озер,
частина яких (наприклад, Свiтязь, Пулемецьке, Пiсочне) є карстовими (тобто займають
лiйкоподiбнi провали у крейдяних породах), формується як в Українi, так i на територiї
сусiднiх держав.
Вiдповiдно Конвенцiї щодо оцiнки впливу на навколишнє середовище в транскордонно-
му контекстi, прийнятої ООН 25.02.1991 р. i ратифiкованої в Українi 19.03.1999 р., будь-яка
середовищезмiнна дiяльнiсть на транскордонних територiях може проводитись лише зi зго-
ди громадськостi сусiдньої держави.
© В. Д. Романенко, В. I. Щербак, В. М. Якушин, Н.В. Майстрова, Н.Є. Семенюк, 2013
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2013, №1 191
Метою даної роботи було вивчення наслiдкiв антропогенного впливу на екологiчний
стан i бiорiзноманiття Шацьких озер.
Експертна оцiнка на пiдставi наукових лiтературних даних, насамперед Iнституту гiдро-
бiологiї НАН України, першi дослiдження якого були виконанi ще в 50–60 роках XX ст.,
у тому числi i власних напрацювань, дала змогу видiлити основнi антропогеннi загрози, що
впливають на гiдроекосистеми ШНПП.
Загрози за ступенем сформованостi можна класифiкувати на iснуючi та потенцiйнi, а за
походженням — на транскордоннi й вiтчизнянi (тобто тi, що безпосередньо формуються на
територiї України).
Iснуючi транскордоннi загрози включають:
1. Наслiдки незавершених гiдромелiоративних робiт i рекультивацiї водно-болотних
угiдь 60–80 рокiв минулого столiття на територiї Бiлорусi та України, що за радянських ча-
сiв розглядалися як єдине цiле, а на сьогоднi є самостiйними державами, якi впроваджують
власну водогосподарську полiтику без загальної координацiї.
2. Надходження при вiдповiднiй метеорологiчнiй ситуацiї атмосферних опадiв зi значним
вмiстом сiрки, азоту, фосфору, вуглецю, важких металiв, органiчних сполук, якi переносять-
ся вiтром на акваторiю Шацьких озер з промислових пiдприємств Центральної Європи [1].
3. Пролонговане забруднення водних екосистем радiонуклiдами, що зумовлене наслiд-
ками аварiї на Чорнобильськiй АЕС [2].
Iснуючi вiтчизнянi загрози включають:
1. Iнтенсифiкацiю рекреацiї, що проявляється в збiльшеннi кiлькостi вiдпочиваючих
у прибережних зонах озерних акваторiй.
2. Надходження в озера слабко очищених комунально-побутових стiчних вод.
3. Неконтрольоване використання сiльським господарством рiзних видiв мiнеральних
i органiчних добрив, залишки яких змиваються в озера.
Внаслiдок комплексного впливу рекреацiї i сiльського господарства вiдбувається антро-
погенне евтрофування озерних екосистем шляхом пiдвищення вмiсту у водi сполук азоту
i фосфору, що викликає масовий розвиток синьозелених водоростей до ступеня “цвiтiння”
води з вiдповiдним вторинним самозабрудненням водойм.
Вплив антропогенного евтрофування на бiоту Шацьких озер розглянемо на прикладi
фiтопланктону, який є первинною ланкою потокiв енергiї у водоймах. За зовнiшнiм наван-
таженням бiогенними елементами та вiдповiдними змiнами в структурно-функцiональнiй
органiзацiї фiтопланктону озера були роздiленi на двi групи (рис. 1).
I група: озера, де надходження фосфору становить 0,02–0,05 г/(м3
· рiк), а азоту —
0,27–1,06 г/(м3
· рiк). Бiомаса фiтопланктону змiнюється в межах вiд 0,25 до 1,11 г/м3, а її
структуру формують динофiтовi, дiатомовi й зеленi водоростi.
II група: озера, де навантаження бiогенних елементiв бiльше: фосфору 0,17–0,55 г/(м3
×
×рiк); азоту 1,26–3,06 г/(м3
·рiк). Надходження значної кiлькостi бiогенних елементiв у вод-
ну товщу призводить до iнтенсифiкацiї первинної продукцiї фiтопланктону та до зростан-
ня його бiомаси. Так, в озерах II групи бiомаса фiтопланктону майже на порядок вища,
нiж в озерах I групи (2,91–6,77 г/м3), i, крiм зелених i дiатомових, значну роль вiдi-
грають синьозеленi та евгленовi водоростi — типовi iндикатори антропогенного евтрофу-
вання.
До потенцiйних вiтчизняних загроз слiд вiднести мiднорудне родовище з високим вмiс-
том у рудi сполук мiдi, що розвiдане в районi смт Ратне. Але на сьогоднi промислова роз-
робка цього родовища не проводиться.
192 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2013, №1
Рис. 1. Залежнiсть структури бiомаси лiтнього фiтопланктону озер ШНПП (1–5 ) вiд надходження у водну
товщу сполук азоту (6 ) i фосфору (7 ).
1 — Cyanophyta; 2 — Euglenophyta; 3 — Dinophyta; 4 — Bacillariophyta; 5 — Chlorophyta
Рис. 2. Карта-схема транскордонного розмiщення Хотиславського кар’єру, згiдно з [3]: 1 — державний кор-
дон; 2 — Головний європейський вододiл Балтiйського i Чорного морiв; 3 — межа ШНПП; 4 — Хотиславське
пiщано-крейдяне родовище.
Цифри на схемi: I — оз. Свiтязь; II — оз. Пулемецьке; III — оз. Луки-Перемут; IV — оз. Пiсочне; V —
оз. Люцимер; VI — оз. Кримно
Iстотну потенцiйну транскордонну загрозу екологiчному стану i бiорiзноманiттю озерних
екосистем ШНПП становить пiщано-крейдяне родовище “Хотиславське”, що розташоване
майже на кордонi з Україною в Малоритському районi Брестської областi Бiлорусi (рис. 2).
За iснуючими фрагментарними даними, а також офiцiйним документом — звiтом, пiдго-
товленим Центральним науково-дослiдним iнститутом комплексного використання водних
ресурсiв у 2009 р. [3], проектна схема вертикального розрiзу кар’єру є близькою до даних,
наведених у табл. 1.
Розмiщення кар’єру в безпосереднiй близькостi вiд Головного європейського вододiлу
може призвести до того, що при його розробцi в районi залягання карстових порiд утво-
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2013, №1 193
Рис. 3. Динамiка перiоду водообмiну озер ШНПП: 1 — станом на 1993 р., згiдно з [5]; 2 — станом на 1997 р.,
згiдно з [6]
риться депресiйна воронка. Зона депресiї пiдземних вод буде витягнутою вздовж долини
Прип’ятi. На територiї України в зону депресiї потрапляють Шацькi озера [4].
Хотиславський кар’єр розкриває водоноснi горизонти четвертинних i верхньокрейдо-
вих вiдкладень. Плановий водовiдлив з кар’єру в перший рiк експлуатацiї становитиме
10 тис. м3/доб, надалi його збiльшать до 50 тис. м3/доб [4]. Розробка кар’єру зумовлює не-
обхiднiсть утилiзацiї значних об’ємiв води. Вважаємо, що через викачування води з кар’єру
розкриється трiщинуватiсть гiрських порiд, зросте швидкiсть фiльтрацiї i збiльшиться зона
депресiї, а це становить потенцiйну загрозу для гiдроекосистем ШНПП насамперед для їх
гiдрологiчного режиму. Проведенi розрахунки (рис. 3) показали, що в озерах, розташованих
найближче до Хотиславського кар’єру, зменшився перiод водообмiну. Зокрема, в оз. Люци-
мер, розташованим на вiдстанi 12 км вiд кар’єру, перiод водообмiну скоротився з 5,71 до
2,90 рокiв, в оз. Пiсочне (14 км) — з 8,97 до 3,90 рокiв, в оз. Кримно (18 км) — з 3,78 до
1,10 рокiв. У той же час приплив води в озера за рахунок опадiв практично не змiнився i ста-
новив, наприклад, в оз. Кримно 0,70–0,88 млн м3/рiк, в оз. Пiсочне — 1,00–1,12 млн м3/рiк.
Таким чином, отриманi данi свiдчать про напружену екологiчну ситуацiю в ШНПП,
тому екологiчна полiтика в Українi має бути спрямована на охорону i збереження iснуючої
екологiчної рiвноваги озер — унiкальних блакитних перлин Полiсся. Прiоритетнi антропо-
геннi загрози бiорiзноманiттю i екологiчному стану Шацьких озер можуть бути класифiко-
ванi на iснуючi i потенцiйнi, а також на вiтчизнянi i транскордоннi. Важливою потенцiйною
транскордонною загрозою є Хотиславське пiщано-крейдяне родовище на територiї Бiлору-
сi. Через розробку кар’єру розкриється трiщинуватiсть гiрських порiд, зросте швидкiсть
фiльтрацiї i збiльшиться зона депресiї, що негативно вплине на гiдрологiчний режим, бiо-
рiзноманiття та екологiчний стан Шацьких озер.
Таблиця 1. Проектна схема вертикального розрiзу Хотиславського кар’єру, згiдно з [3]
Кориснi копалини
Межi
коливань, м
Середнє
значення, м
Запаси, тис.
м3
Торф 0,1–5,0 0,5 —
Пiсок будiвельний
Пiсок кварцовий
}
0,1–17,0 15,0 26281,4
Вапно 15,0–70,0 65,0 38816,0
194 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2013, №1
1. Новиков Б.И., Сытник Ю.М., Осадчая Н.Н. и др. Тяжелые металлы в воде, донных отложениях
и некоторых видах рыбы озер Шацкого национального природного парка // Тяжелые металлы и
радионуклиды в окружающей среде: Материалы V Междунар. науч.-практ. конф., 15–18 окт. 2008. –
Семипалатинск, 2008. – Т. 1. – С. 348–361.
2. Волкова О.М. Техногеннi радiонуклiди у гiдробiонтах водойм рiзного типу: Автореф. дис. . . . д-ра
бiол. наук. – Київ, 2008. – 34 с.
3. Отчет о результатах проведения оценки воздействия на окружающую среду добычи мела на участ-
ке месторождения “Хотиславское” в Малоритском районе Брестской области. В 2 кн. Кн. 1. Оценка
воздействия разработки месторождения мела “Хотиславское” (II очередь) на гидролого-гидрогеоло-
гические условия прилегающей территории. – Минск: РУП “ЦНИИКИВР”, 2009. – 214 с.
4. Зузук Ф.В., Залеський I. I. Чи iснує загроза iснуванню екосистеми Шацького нацiонального природ-
ного парку // Наук. вiсн. Волин. держ. ун-ту iм. Лесi Українки. – 2007. – № 11. – Ч. 1. – С. 77–81.
5. Тимченко В.М., Якушин В.М., Олейник Г.Н. и др. Гидроэкологическая характеристика Шацких
озер. – Киев, 1993. – 120 с. – Деп. в ВИНИТИ 25.06.93, № 2188. – В – 93.
6. Насєдкiн I.Ю., Рябцева Г.П. Оцiнка екологiчної та гiгiєнiчної стiйкостi озер Шацької групи за во-
добалансовими i гiдрохiмiчними показниками // Екологiя, водне господарство та проблеми водних
ресурсiв захiдного регiону України. – Луцьк: Надстир’я, 1997. – С. 50–58.
Надiйшло до редакцiї 09.07.2012Iнститут гiдробiологiї НАН України, Київ
Академик НАН Украины В.Д. Романенко, В.И. Щербак, В.М. Якушин,
Н.В. Майстрова, Н. Е. Семенюк
Экологические последствия антропогенного влияния на
гидроэкосистемы Шацкого национального природного парка
Охарактеризованы экологическое состояние и биоразнообразие озер Шацкого национального
природного парка. Классификация антропогенных угроз гидроэкосистемам Шацкого парка
проведена по степени сформированности — на существующие и потенциальные, а также
по происхождению — на отечественные и трансграничные.
Academician of the NAS of Ukraine V.D. Romanenko, V. I. Scherbak,
V.M. Iakushin, N.V. Maistrova, N. Ie. Semeniuk
Ecological consequences of the human impact upon the Shatsk National
Natural Park hydroecosystems
The ecological status and the biodiversity of lakes of the Shatsk National Natural Park are characteri-
zed. According to their degree of risk, the anthropogenic hazards for Shatsk park hydroecosystems
have been divided into existent and possible ones and, according to their origin, into native and
transboundary ones.
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2013, №1 195
|