Синтез позаклітинних фітогормонів-стимуляторів бульбочковими та фітопатогенними бактеріями сої
Дослiджено здатнiсть до синтезу позаклiтинних ауксинiв i цитокiнiнiв ризобiями сої
 та патогенними для цiєї культури бактерiями. Показано рiзну фiзiологiчну спрямованiсть дiї фiтогормонiв-стимуляторiв при формуваннi взаємовiдношень цих мiкроорганiзмiв з рослиною-хазяїном. Исследована способн...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Доповіді НАН України |
|---|---|
| Дата: | 2013 |
| Автори: | , , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2013
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/85589 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Синтез позаклітинних фітогормонів-стимуляторів бульбочковими та фітопатогенними бактеріями сої / Н.О.Леонова, Л.А. Данкевич, І.В. Драговоз, В.П. Патика, Г.О. Іутинська // Доповiдi Нацiональної академiї наук України. — 2013. — № 3. — С. 165–171. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860130847069306880 |
|---|---|
| author | Леонова, Н.О. Данкевич, Л.А. Драговоз, І.В. Патика, В.П. Іутинська, Г.О. |
| author_facet | Леонова, Н.О. Данкевич, Л.А. Драговоз, І.В. Патика, В.П. Іутинська, Г.О. |
| citation_txt | Синтез позаклітинних фітогормонів-стимуляторів бульбочковими та фітопатогенними бактеріями сої / Н.О.Леонова, Л.А. Данкевич, І.В. Драговоз, В.П. Патика, Г.О. Іутинська // Доповiдi Нацiональної академiї наук України. — 2013. — № 3. — С. 165–171. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Доповіді НАН України |
| description | Дослiджено здатнiсть до синтезу позаклiтинних ауксинiв i цитокiнiнiв ризобiями сої
та патогенними для цiєї культури бактерiями. Показано рiзну фiзiологiчну спрямованiсть дiї фiтогормонiв-стимуляторiв при формуваннi взаємовiдношень цих мiкроорганiзмiв з рослиною-хазяїном.
Исследована способность к синтезу внеклеточных ауксинов и цитокининов ризобиями сои
и патогенными для этой культуры бактериями. Показана различная физиологическая направленность действия фитогормонов-стимуляторов при формировании взаимоотношений этих микроорганизмов с растением-хозяином.
The ability to synthesize extracellular phytohormones such as auxins and cytokinins by soybean rhizobia and bacteria pathogenic for soybean has been researched. The different physiological directions of phytohormones-stimulators at the formation of relationships between these microorganisms and host plant are demonstrated.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:44:26Z |
| format | Article |
| fulltext |
оповiдi
НАЦIОНАЛЬНОЇ
АКАДЕМIЇ НАУК
УКРАЇНИ
3 • 2013
БIОХIМIЯ
УДК 577.175.1+579.841.3+632.35
Н.О. Леонова, Л.А. Данкевич, I. В. Драговоз,
академiк НААН України В. П. Патика,
член-кореспондент НАН України Г. О. Iутинська
Синтез позаклiтинних фiтогормонiв-стимуляторiв
бульбочковими та фiтопатогенними бактерiями сої
Дослiджено здатнiсть до синтезу позаклiтинних ауксинiв i цитокiнiнiв ризобiями сої
та патогенними для цiєї культури бактерiями. Показано рiзну фiзiологiчну спрямова-
нiсть дiї фiтогормонiв-стимуляторiв при формуваннi взаємовiдношень цих мiкроорга-
нiзмiв з рослиною-хазяїном.
Вiдомо, що синтез основних метаболiтiв, регуляцiя їх транспорту та, вiдповiдно, спряму-
вання морфогенетичних процесiв у рослин вiдбувається за участю фiтогормонiв [1]. Серед
асоцiйованих з рослиною мiкроорганiзмiв здатнiсть утворювати фiтогормони-стимулятори
властива як симбiотичним, так i патогенним бактерiям. Зокрема, синтез ауксинiв буль-
бочковими бактерiями покращує колонiзацiю кореневої системи, стимулює нодуляцiю, що
у подальшому позитивно впливає на розвиток ефективної симбiотичної системи та пiдви-
щує урожайнiсть [2, 3]. Натомiсть гiперсинтез ауксинiв фiтопатогенними мiкроорганiзмами
призводить до порушення гормонального статусу рослини, виникнення та розвитку ряду
захворювань i розглядається як один iз ключових факторiв їх патогенностi [4, 5].
На думку багатьох дослiдникiв, серед усiх класiв фiтогормонiв роль сигнальних моле-
кул, що регулюють взаємодiю мiкро- та макроорганiзмiв, зокрема у процесах симбiозу та
патогенезу, вiдiграють саме ауксини та цитокiнiни [3–6].
Метою дослiдження було порiвняння здатностi до синтезу ауксинiв та цитокiнiнiв рiзних
за ефективнiстю мiкросимбiонтiв сої роду Bradyrhizobium i патогенних для даної культури
бактерiй родiв Pseudomonas, Xanthomonas, Pantoea монофагової та полiфагової природи.
Матерiали i методи дослiдження. Об’єктами дослiджень були бульбочковi та фiто-
патогеннi бактерiї сої родiв: Bradyrhizobium, Pseudomonas, Xanthomonas та Pantoea. Дослiд-
жено високоефективнi штами ризобiй сої Bradyrhizobium japonicum УКМ В-6023, B. japoni-
cum УКМ В-6036 та неефективний штам B. japonicum 604к; фiтопатогеннi бактерiї, що
є класичними полiфагами: Pseudomonas syringae pv. syringae УКМ B-1027, що уражує по-
над 50 видiв рослин, серед яких i бобовi культури, P. syringae pv. tabaci 225, що викликає
© Н.О. Леонова, Л.А. Данкевич, I. В. Драговоз, В. П. Патика, Г.О. Iутинська, 2013
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2013, №3 165
дикий опiк сої та захворювання рiзних видiв тютюну, Pantoea agglomerans 8490, що є причи-
ною виникнення бактерiальної смугастостi стебла сої та уражує iншi види культурних рос-
лин [7]; фiтопатогеннi бактерiї монофагової природи: Xanthomonas axonopodis pv. glycines
8609 — збудник пустульного бактерiозу сої та Pseudomonas savastanoi pv. glycinea 8571 —
збудник кутастої плямистостi сої.
Культивування бульбочкових бактерiй здiйснювали в колбах об’ємом 750 мл на качалцi
(220 об/хв) при 26–28 ◦С та pH 6,6–7,0 протягом 72–96 год у рiдкому поживному манiт-
но-дрiжджовому середовищi. Штами P. savastanoi pv. glycinea 8571, P. syringae pv. tabaci
225, P. syringae pv. syringae УКМ B-1027 та P. agglomerans 8490 культивували за тих самих
умов протягом 24 год у рiдкому мiнеральному середовищi Омелянського з додаванням 1%
триптофану, збудника пустульного бактерiозу (X. axonopodis pv. glycines 8609) — у рiдко-
му поживному синтетичному середовищi Лiча. Для вiддiлення бiомаси вiд екзополiмерiв
культуральнi рiдини центрифугували протягом 20 хв при 15 000 g та кiмнатнiй температу-
рi. Клiтини бактерiй вiдмивали вiд залишкiв екзополiмерiв фiзiологiчним розчином тричi,
кожний раз центрифугуючи 20 хв при 5000 g та кiмнатнiй температурi. Осад клiтин вису-
шували до постiйної маси.
Позаклiтиннi фiтогормони видiляли iз супернатанту культуральних рiдин бактерiй ме-
тодом перерозподiлу у двох не змiшуваних мiж собою фазах [8]. Подальше їх концентруван-
ня та очищення проводили методом препаративно-накопичувальної тонкошарової хромато-
графiї. Визначення якiсного та кiлькiсного складу фiтогормонiв-стимуляторiв здiйснювали
методом спектроденситометричної тонкошарової хроматографiї [9]. Кiлькiсть позаклiтин-
них фiтогормонiв-стимуляторiв розраховували в мкг на 1 г абсолютно сухої бiомаси (АСБ)
продуцента.
Результати та їх обговорення. Всi дослiдженi симбiотичнi штами ризобiй сої здатнi
синтезувати iндольнi сполуки. Зокрема, здатнiсть до синтезу ауксинiв виявилась для ри-
зобiй штамовою ознакою, що не завжди корелює з їх симбiотичною активнiстю (табл. 1).
Неактивний штам B. japonicum 604к, що утворює велику кiлькiсть бульбочок з практично
вiдсутньою нiтрогеназною активнiстю, здатний синтезувати ауксини в значних кiлькостях.
Штам синтезує рiзнi iндольнi сполуки (iндол-3-карбоксилову кислоту, iндол-3-карбiнол та
iндол-3-оцтової кислоти гiдразид), але не синтезує фiзiологiчно активного для рослин аук-
сину — iндол-3-оцтової кислоти (IОК). Сумарний рiвень синтезу ауксинiв є практично рiв-
ноцiнним аналогiчному показнику у високоефективного штаму B. japonicum УКМ В-6036,
що також не синтезує IОК. Iнший високоактивний штам B. japonicum УКМ В-6023, хоча
i має незначний рiвень загального синтезу ауксинiв, але на вiдмiну вiд решти мiкросим-
бiонтiв сої синтезує IОК.
Таблиця 1. Позаклiтиннi ауксини B. japonicum
Ауксини
Кiлькiсть ауксинiв, мкг/г АСБ
B. japonicum
604к
B. japonicum
УКМ В-6023
B. japonicum
УКМ В-6036
IОК Слiдовi кiлькостi 5,2 Слiдовi кiлькостi
Iндол-3-карбоксилова кислота 216,1 Слiдовi кiлькостi 772,8
Iндол-3-карбiнол 442,3 39,1 369,7
Iндол-3-оцтової кислоти гiдразид 408,9 9,8 598,5
Iндол-3-карбоксальдегiд Слiдовi кiлькостi Слiдовi кiлькостi Слiдовi кiлькостi
Загальна кiлькiсть ауксинiв 1067,4 54,1 1222,2
166 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2013, №3
Згiдно з даними лiтератури, синтез ауксинiв ризобактерiями пов’язаний переважно
з початковими етапами iнфiкування рослини-хазяїна. Бульбочковi бактерiї розглядають як
“слабкi” патогени, адже первиннi стадiї формування симбiотичних взаємозв’язкiв є iнфек-
цiйним процесом [10, 11]. Дослiджуванi штами B. japonicum мають високу вiрулентнiсть
та нодуляцiйну активнiсть, тому значний рiвень синтезу ауксинiв є цiлком закономiрним.
В подальшому, при формуваннi нодуляцiйного апарату, ризобiальнi ауксини беруть участь
в регуляцiї рослиноспецифiчних метаболiчних процесiв: клiтинного подiлу, диференцiацiї
i формуваннi судинного пучка [11]. Цi етапи морфогенезу є необхiдними для ефективного
розвитку кореневої системи i формування бульбочок. Але для активного функцiонування
симбiозу вирiшальне значення має спiввiдношення гормонiв стимулювальної дiї, зокрема
ауксинiв та цитокiнiнiв, що є визначальним сигналом для генетично детермiнованих про-
цесiв росту i розвитку у рослин.
Аналогiчно мiкросимбiонтам сої фiтопатогеннi бактерiї, що уражують цю культуру, та-
кож здатнi до синтезу широкого спектра ауксинiв. На вiдмiну вiд ризобiй, у фiтопатогенних
бактерiй спостерiгається чiтка пряма кореляцiя мiж їх здатнiстю уражувати широкий чи,
навпаки, вузький спектр рослин та загальним рiвнем синтезу ауксинiв. Зокрема, штами,
що є класичними полiфагами, тобто крiм сої уражують iншi культурнi рослини — P. syrin-
gae pv. syringae УКМ B-1027, P. agglomerans 8490 i P. syringae pv. tabaci 225, синтезують
у 2–13 разiв бiльше iндольних сполук порiвняно з монофагами, що викликають виключ-
но захворювання сої — P. savastanoe pv. glycinea 8571 та X. axonopodis pv. glycines 8609
(табл. 2). Слiд звернути увагу на те, що P. syringae pv. syringae УКМ B-1027, що ура-
жує найбiльшу кiлькiсть видiв рослин, синтезує найширший спектр та найбiльшу кiлькiсть
ауксинiв, перш за все комплексу IОК та iндол-3-карбоксилової кислоти. За даними лiтерату-
ри, у зазначеного фiтопатогену синтез IОК пов’язаний iз синтезом одного з ключових його
токсинiв — сирингомiцину. Показано, що мутантнi за синтезом IОК штами P. syringae pv.
syringae продукують значно меншi кiлькостi сирингомiцину порiвняно зi штамами, здатни-
ми до синтезу цього ауксину [12]. Рядом дослiдникiв встановлено, що даний токсин здатний
змiнювати трансмембранний транспорт K+, Н+, Са2+ та Fe2+ у клiтинах, що призводить до
загибелi рослини. Крiм того, змiна K+/Н+ трансмембранного обмiну викликає порушення
процесу поглинання клiтинами рослин сахарози i пiдвищення в такий спосiб її концентрацiї
в мiжклiтинному просторi, внаслiдок чого чисельнiсть бактерiй на початкових етапах iнфек-
Таблиця 2. Позаклiтиннi ауксини фiтопатогенних для сої бактерiй
Ауксини
Кiлькiсть ауксинiв, мкг/г АСБ
Pseudomonas
syringae
pv. syringae
УКМ B-1027
Pantoea
agglomerans
8490
Pseudomonas
syringae
pv. tabaci
225
Pseudomonas
savastanoe
pv. glycinea
8571
Xanthomonas
axonopodis
pv. glycines
8609
IОК + iндол-3-карбоксилова 826,13 688,00 586,00 216,93 147,38
кислота
Iндол-3-карбiнол 106,18 Слiдовi Слiдовi Слiдовi Слiдовi
кiлькостi кiлькостi кiлькостi кiлькостi
Iндол-3-оцтової кислоти 1055,60 Слiдовi Слiдовi 232,04 Слiдовi
гiдразид кiлькостi кiлькостi кiлькостi
Iндол-3-карбоксальдегiд Слiдовi 636,00 362,80 6,12 Слiдовi
кiлькостi кiлькостi
Загальна кiлькiсть ауксинiв 1987,91 1327,00 948,80 455,09 147,38
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2013, №3 167
цiйного процесу значно зростає [12, 13]. Таким чином, рiвень синтезу IОК опосередковано
впливає на перебiг патогенного процесу, що спричиняє в рослинах P. syringae pv. syringae.
Решта дослiджених полiфагiв продукують дещо вужчий спектр iндольних сполук. Шта-
ми P. agglomerans 8490 i P. syringae pv. tabaci 225 у найбiльших кiлькостях синтезують комп-
лекс IОК та iндол-3-карбоксилової кислоти (див. табл. 2). Достатньо високий рiвень синтезу
P. agglomerans 8490 саме цих ауксинiв, ймовiрно, може бути пов’язаний з функцiонуванням
поряд з основним шляхом бiосинтезу IОК (через iндол-3-ацетамiд) паралельного шляху
(перетворення iндолiл-3-пiровиноградної кислоти або iндолiл-3-оцтового альдегiду) [4, 6].
Крiм того, цей вид може колонiзувати усi компоненти фiлосфери, тому взаємодiя з росли-
ною, у якiй важливу роль вiдiграє IОК, є особливою характеристикою його бiологiї [3, 7].
Монофаги, що дослiджувались нами, iстотно вiдрiзняються за здатнiстю до синтезу аук-
синiв. Так, P. savastanoe pv. glycinea 8571 синтезує комплекс IОК та iндол-3-карбоксилової
кислот, iндол-3-оцтової кислоти гiдразид та iндол-3-карбоксальдегiд. Збудник пустульного
бактерiозу — X. axonopodis pv. glycines 8609 синтезує тiльки комплекс IОК та iндол-3-кар-
боксилової кислоти.
Слiд також зазначити, що загальна кiлькiсть позаклiтинних ауксинiв, синтезованих ви-
сокоагресивними штамами фiтопатогенних бактерiй, дещо вища порiвняно з аналогiчним
показником у високоактивних штамiв бульбочкових бактерiй сої. На думку дослiдникiв, аук-
сини як бульбочкових, так i фiтопатогенних бактерiй беруть активну участь на початкових
етапах iнфiкування рослин, пiсля чого характер взаємовiдношень з рослиною цих груп мiк-
роорганiзмiв суттєво вiдрiзняється: симбiотичнi дiазотрофи утворюють азотфiксувальний
нодуляцiйний апарат, а фiтопатогеннi бактерiї далi розвивають iнфекцiйний процес, стиму-
люючи рiст рослинних клiтин шляхом розтягнення i, вiдповiдно, полегшують проникнення
патогену в клiтини рослини-хазяїна [1].
Характер синтезу цитокiнiнiв ризобiями та фiтопатогенними бактерiями сої вiдрiзняв-
ся вiд встановленого для ауксинiв. Так, усi дослiдженi штами мiкросимбiонтiв сої здатнi
синтезувати спектр цитокiнiнiв, що вiдрiзнявся як за якiсним, так i кiлькiсним складом.
Ранiше нами було встановлено, що висока бiологiчна активнiсть симбiотичних бакте-
рiй корелює з їх здатнiстю до синтезу фiтогормонiв цитокiнiнового типу [14]. На пiдставi
цього було запропоновано застосовувати як бiохiмiчну характеристику симбiотичної ефе-
ктивностi B. japonicum їх здатнiсть синтезувати позаклiтиннi фiтогормони цитокiнiнової
природи. Також було висловлено припущення щодо гормонзалежного механiзму адаптацiї
цих бактерiй до умов довкiлля, що забезпечує формування ефективних взаємовiдношень
мiж ризобiями i рослинами [15].
Одержанi результати пiдтвердили вiдмiчену нами у попереднiй роботi [15] закономiр-
нiсть щодо прямої кореляцiї мiж симбiотичною ефективнiстю штамiв ризобiй та рiвнем син-
тезу цитокiнiнiв. Так, високоефективнi штами мiкросимбiонтiв сої — B. japonicum В-6023 та
B. japonicum В-6036 продукували у значних кiлькостях цитокiнiни зеатин та зеатинрибозид
(рис. 1). Обидва високоефективнi штами бульбочкових бактерiй здатнi до синтезу всього
спектра цитокiнiнiв. Неефективний штам B. japonicum 604к синтезував дещо вужчий спектр
цитокiнiнiв (зеатин, зеатинрибозид, iзопентенiладенозин) у значно менших, порiвняно з ви-
сокоефективними штамами, кiлькостях. На думку багатьох дослiдникiв, саме цитокiнiни
вiдiграють важливу роль у формуваннi бульбочок, оскiльки саме вони стимулюють проце-
си пролiферацiї, бiосинтезу бiлка i РНК клiтин рослинної тканини [2, 4, 5, 11].
Слiд вiдзначити, що в найбiльших кiлькостях усi дослiдженi штами бульбочкових бак-
терiй здатнi синтезувати транспортну форму цитокiнiнiв — рибозильований зеатин, що вi-
168 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2013, №3
Рис. 1. Синтез позаклiтинних цитокiнiнiв ризобiями сої рiзної симбiотичної активностi
дiграє важливу роль у формуваннi адаптивних взаємовiдношень цих мiкроорганiзмiв з рос-
линою-хазяїном [2, 4, 11].
Нами у дослiджених фiтопатогенних бактерiй монофагової та полiфагової природи —
збудникiв захворювань сої, виявлено дещо нижчий порiвняно з ризобiями рiвень i вужчий
спектр синтезу цитокiнiнiв (табл. 3). Зокрема, усi дослiдженi штами роду Pseudomonas не
синтезують фiзiологiчно активної форми цитокiнiнiв — зеатину, що є важливим у регуляцiї
клiтинного метаболiзму у рослин. Серед полiфагiв найбiльший спектр синтезованих поза-
клiтинних цитокiнiнiв та найвища їх кiлькiсть характерна для штаму P. agglomerans 8490.
Цей штам синтезує найбiльшу кiлькiсть транспортної форми цитокiнiнiв — зеатинрибозид.
На наш погляд, такий високий рiвень синтезу зеатинрибозиду P. agglomerans 8490 пов’яза-
ний з особливостями бiологiї виду. Вiдомо, що цей вид як у епiфiтному, так i в ендофiтному
станi є постiйною складовою фiлосфери та ризосфери рослин. Залежно вiд умов навколиш-
нього середовища мiкроорганiзм може перебувати в неагресивнiй або патогеннiй для рослин
формi [7]. Крiм того, як i у пухлиноiндукуючих видiв, у представникiв P. agglomerans ге-
ни, вiдповiдальнi за синтез цитокiнiнiв, локалiзованi в плазмiдах, а вiдтак i кiлькiсть їх
Таблиця 3. Позаклiтиннi цитокiнiни фiтопатогенних для сої бактерiй
Цитокiнiни
Кiлькiсть цитокiнiнiв, мкг/г ACБ
Pseudomonas
syringae pv.
syringae
УКМ B-1027
Pantoea
agglomerans
8490
Pseudomonas
syringae
pv. tabaci
225
Pseudomonas
savastanoe
pv. glycinea
8571
Xanthomonas
axonopodis
pv. glycines
8609
Зеатин Слiдовi 31,51 Слiдовi Слiдовi 15,60
кiлькостi кiлькостi кiлькостi
Зеатинрибозид 13,70 1695,00 80,29 16,60 52,30
Iзопентенiладенiн 62,71 Слiдовi 113,71 58,70 3,27
кiлькостi
Iзопентенiладенозин Слiдовi 187,00 Слiдовi Слiдовi 15,50
кiлькостi кiлькостi кiлькостi
Загальна кiлькiсть 76,41 1913,51 194,00 75,30 102,27
цитокiнiнiв
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2013, №3 169
копiй є значно бiльшою порiвняно з видами, що мають геномне розташування аналогiчних
генiв [3, 4].
Деякими дослiдниками показано, що позаклiтиннi мiкробнi цитокiнiни можуть пригнi-
чувати репродукцiю окремих патогенiв, таким чином регулюючи процес колонiзацiї рослин
певними мiкроорганiзмами [4]. Слiд також зазначити, що мiкроорганiзми здатнi використо-
вувати цитокiнiни як додаткове джерело азоту (наприклад, для синтезу нуклеїнових кис-
лот), що може стимулювати їх рiст i, таким чином, прискорювати розвиток iнфекцiйного
процесу [4, 5]. Останнє, напевно, значною мiрою i пояснює наявнiсть у решти не пухлиноiн-
дукуючих штамiв полiфагової та монофагової природи “базового” рiвня синтезу цитокiнiнiв,
що при цьому не впливають на метаболiзм рослинних клiтин. Зокрема, збудник пустульного
бактерiозу — X. axonopodis pv. glycines 8609 здатний синтезувати в невеликих кiлькостях
усi чотири цитокiнiна, в тому числi i зеатинрибозид (див. табл. 3). Натомiсть, ще один мо-
нофаг P. savastanoe pv. glycinea 8571 синтезує тiльки iзопентенiладенiн та рибозильовану
форму зеатину.
Таким чином, синтез ауксинiв i цитокiнiнiв як бульбочковими, так i фiтопатогенними
бактерiями сої безпосередньо пов’язаний з етапами їхньої взаємодiї з рослиною. Зокрема,
у високоефективних мiкросимбiонтiв сої, на вiдмiну вiд фiтопатогенiв, здатнiсть до синтезу
бiльш широкого спектра та великої кiлькостi цитокiнiнiв пов’язана з утворенням ефективно-
го симбiозу з рослиною. Натомiсть, бактерiї — збудники захворювань сої, здатнi синтезувати
бiльшу кiлькiсть та ширший спектр ауксинiв, що можна розглядати як один iз факторiв
їх патогенностi. Тобто рiзнi класи фiтогормонiв-стимуляторiв у ризобiй та фiтопатогенiв
вiдiграють важливу роль при взаємодiї цих мiкроорганiзмiв з рослинами-хазяїнами.
1. Plant hormones: biosynthesis, signal transduction, action! / Ed. P. J. Davies. – Dordrecht: Kluwer, 2004. –
750 p.
2. Boiero L., Perrig D., Masciarelli O. et al. Phytohormone production by the strains of B. japonicum
and possible physiological and technological implications // Apрl. Microbiol. Biotechnol. – 2007. – 74. –
P. 874–880.
3. Spaepen S., Vanderleyden J., Remans R. Indole-3-acetic acid in microbial and microorganism-plant signa-
ling // FEMS Microbiol. Rev. – 2007. – 31. – P. 425–448.
4. Цавкелова Е.А., Климова С.Ю., Чердынцева Т.А., Нетрусов А.И. Микроорганизмы – продуценты
стимуляторов роста растений и их практическое применение // Прикл. биохимия и микробиология. –
2006. – 42, № 2. – С. 133–143.
5. The rhizosphere: biochemistry and organic substances at the soil-plant interface. – 2nd ed. / Ed. R. Pinton,
Z. Varanini, P. Nannipieri. – Boca Raton, FL: CRC Press, 2007. – 472 p.
6. Patten Ch. L., Glik B. R. Bacterial biosynthesis of indole-3-acetic acid // Can. J. Microbiol. – 1996. – 42,
No 3. – P. 207–220.
7. Гвоздяк Р. I., Пасiчник Л.А., Яковлева Л.М., Мороз С.М., Литвинчук О.О., Житкевич Н.В., Хо-
дос С.Ф., Буценко Л.М., Данкевич Л.А., Гриник I.В., Патика В.П. Бiологiя. Фiтопатогеннi бакте-
рiї. Бактерiальнi хвороби рослин / За ред. В. П. Патики. – Київ: ТОВ “НВП “Iнтерсервiс”, 2011. –
444 с.
8. Методические рекомендации по определению фитогормонов. – Киев: Ин-т ботаники АН УССР,
1988. – 78 с.
9. Савинский С.В., Кофман И.Ш., Кофанов В.И., Стасевская И.Л. Методические подходы к опреде-
лению фитогормонов с помощью спектроденситометрической тонкослойной хроматографии // Фи-
зиология и биохимия культ. растений. – 1987. – 19, № 2. – С. 210–215.
10. Suslow T.V., Schroth M.N. Role of deleterious rhizobacteria as minor pathogens in reducing crop growth //
Phytopathology. – 1982. – 72, No 1. – P. 111–115.
11. Спайнк Г., Кондороши А., Хукас П. Rhizobiaceae. Молекулярная биология бактерий, взаимодейству-
ющих с растениями / Под ред. И.А. Тихоновича, Н.А. Проворова. – Санкт-Петербург: ИПК “Бионт”,
2002. – 568 с.
170 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2013, №3
12. Mazzola M., White F. F. A mutation in indole-3-acetic acid pathway Pseudomonas syringae pv. syringae
affects growth in Phaseolus vulgaris and syringomycin production // J. Bacteriology. – 1994. – 176, No 5. –
P. 1374–1382.
13. Berner C. L., Alarcon-Chaidez F., Gross D. C. Pseudomonas syringae phytotoxins: mode of action, regula-
tion and biosynthesis by peptide and polyketide synthetases // Microbiol. Mol. Biol. Rev. – 1999. – 93,
No 2. – P. 266–292.
14. Патент України на винахiд UA 95878 МПК А01N 63/02 С05F 11/08. Спосiб визначення бiологiч-
ної активностi штамiв бульбочкових бактерiй роду Bradyrhizobium / I. В. Драговоз, Н.О. Леонова,
Г.О. Iутинська, В. К. Яворська. – Опубл. 12.09.2011, Бюл. № 17.
15. Драговоз I. В., Леонова Н.О., Бiлявська Л.О., Яворська В.К., Iутинська Г.О. Продукування фiто-
гормонiв деякими вiльноiснуючими та симбiотичними грунтовими мiкроорганiзмами // Доп. НАН
України. – 2010. – № 12. – С. 154–159.
Надiйшло до редакцiї 20.06.2012Iнститут мiкробiологiї i вiрусологiї
iм. Д.К. Заболотного НАН України, Київ
Н.О. Леонова, Л.А. Данкевич, И.В. Драговоз,
академик НААН Украины В.Ф. Патыка,
член-корреспондент НАН Украины Г. А. Иутинская
Синтез внеклеточных фитогормонов-стимуляторов клубеньковыми
и фитопатогенными бактериями сои
Исследована способность к синтезу внеклеточных ауксинов и цитокининов ризобиями сои
и патогенными для этой культуры бактериями. Показана различная физиологическая на-
правленность действия фитогормонов-стимуляторов при формировании взаимоотношений
этих микроорганизмов с растением-хозяином.
N.O. Leonova, L. A. Dankevych, I. V. Dragovoz,
Academician of the NAAS of Ukraine V. F. Patykа,
Сorresponding Member of the NAS of Ukraine G.O. Iutynska
Synthesis of extracellular phytohormones-stimulators by nodule
bacteria and bacteria phytopathogenic for soybean
The ability to synthesize extracellular phytohormones such as auxins and cytokinins by soybean rhi-
zobia and bacteria pathogenic for soybean has been researched. The different physiological directions
of phytohormones-stimulators at the formation of relationships between these microorganisms and
host plant are demonstrated.
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2013, №3 171
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-85589 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1025-6415 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:44:26Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Леонова, Н.О. Данкевич, Л.А. Драговоз, І.В. Патика, В.П. Іутинська, Г.О. 2015-08-08T18:30:15Z 2015-08-08T18:30:15Z 2013 Синтез позаклітинних фітогормонів-стимуляторів бульбочковими та фітопатогенними бактеріями сої / Н.О.Леонова, Л.А. Данкевич, І.В. Драговоз, В.П. Патика, Г.О. Іутинська // Доповiдi Нацiональної академiї наук України. — 2013. — № 3. — С. 165–171. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 1025-6415 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/85589 577.175.1+579.841.3+632.35 Дослiджено здатнiсть до синтезу позаклiтинних ауксинiв i цитокiнiнiв ризобiями сої
 та патогенними для цiєї культури бактерiями. Показано рiзну фiзiологiчну спрямованiсть дiї фiтогормонiв-стимуляторiв при формуваннi взаємовiдношень цих мiкроорганiзмiв з рослиною-хазяїном. Исследована способность к синтезу внеклеточных ауксинов и цитокининов ризобиями сои
 и патогенными для этой культуры бактериями. Показана различная физиологическая направленность действия фитогормонов-стимуляторов при формировании взаимоотношений этих микроорганизмов с растением-хозяином. The ability to synthesize extracellular phytohormones such as auxins and cytokinins by soybean rhizobia and bacteria pathogenic for soybean has been researched. The different physiological directions of phytohormones-stimulators at the formation of relationships between these microorganisms and host plant are demonstrated. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Доповіді НАН України Біохімія Синтез позаклітинних фітогормонів-стимуляторів бульбочковими та фітопатогенними бактеріями сої Синтез внеклеточных фитогормонов-стимуляторов клубеньковыми и фитопатогенными бактериями сои Synthesis of extracellular phytohormones-stimulators by nodule bacteria and bacteria phytopathogenic for soybean Article published earlier |
| spellingShingle | Синтез позаклітинних фітогормонів-стимуляторів бульбочковими та фітопатогенними бактеріями сої Леонова, Н.О. Данкевич, Л.А. Драговоз, І.В. Патика, В.П. Іутинська, Г.О. Біохімія |
| title | Синтез позаклітинних фітогормонів-стимуляторів бульбочковими та фітопатогенними бактеріями сої |
| title_alt | Синтез внеклеточных фитогормонов-стимуляторов клубеньковыми и фитопатогенными бактериями сои Synthesis of extracellular phytohormones-stimulators by nodule bacteria and bacteria phytopathogenic for soybean |
| title_full | Синтез позаклітинних фітогормонів-стимуляторів бульбочковими та фітопатогенними бактеріями сої |
| title_fullStr | Синтез позаклітинних фітогормонів-стимуляторів бульбочковими та фітопатогенними бактеріями сої |
| title_full_unstemmed | Синтез позаклітинних фітогормонів-стимуляторів бульбочковими та фітопатогенними бактеріями сої |
| title_short | Синтез позаклітинних фітогормонів-стимуляторів бульбочковими та фітопатогенними бактеріями сої |
| title_sort | синтез позаклітинних фітогормонів-стимуляторів бульбочковими та фітопатогенними бактеріями сої |
| topic | Біохімія |
| topic_facet | Біохімія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/85589 |
| work_keys_str_mv | AT leonovano sintezpozaklítinnihfítogormonívstimulâtorívbulʹbočkovimitafítopatogennimibakteríâmisoí AT dankevičla sintezpozaklítinnihfítogormonívstimulâtorívbulʹbočkovimitafítopatogennimibakteríâmisoí AT dragovozív sintezpozaklítinnihfítogormonívstimulâtorívbulʹbočkovimitafítopatogennimibakteríâmisoí AT patikavp sintezpozaklítinnihfítogormonívstimulâtorívbulʹbočkovimitafítopatogennimibakteríâmisoí AT íutinsʹkago sintezpozaklítinnihfítogormonívstimulâtorívbulʹbočkovimitafítopatogennimibakteríâmisoí AT leonovano sintezvnekletočnyhfitogormonovstimulâtorovklubenʹkovymiifitopatogennymibakteriâmisoi AT dankevičla sintezvnekletočnyhfitogormonovstimulâtorovklubenʹkovymiifitopatogennymibakteriâmisoi AT dragovozív sintezvnekletočnyhfitogormonovstimulâtorovklubenʹkovymiifitopatogennymibakteriâmisoi AT patikavp sintezvnekletočnyhfitogormonovstimulâtorovklubenʹkovymiifitopatogennymibakteriâmisoi AT íutinsʹkago sintezvnekletočnyhfitogormonovstimulâtorovklubenʹkovymiifitopatogennymibakteriâmisoi AT leonovano synthesisofextracellularphytohormonesstimulatorsbynodulebacteriaandbacteriaphytopathogenicforsoybean AT dankevičla synthesisofextracellularphytohormonesstimulatorsbynodulebacteriaandbacteriaphytopathogenicforsoybean AT dragovozív synthesisofextracellularphytohormonesstimulatorsbynodulebacteriaandbacteriaphytopathogenicforsoybean AT patikavp synthesisofextracellularphytohormonesstimulatorsbynodulebacteriaandbacteriaphytopathogenicforsoybean AT íutinsʹkago synthesisofextracellularphytohormonesstimulatorsbynodulebacteriaandbacteriaphytopathogenicforsoybean |