Новолачний фенолоформальдегідний олігомер, модифікований гліцидилметакрилатом
Вивчено можливiсть отримання на основi новолачної фенолоформальдегiдної смоли та глiцидилметакрилату олiгомеру, який у бiчних вiдгалуженнях мiстить реакцiйноздатнi метакрилатнi фрагменти. Встановлено вплив кiлькостi гiдроксиду калiю, спiввiдношення вихiдних сполук, температури та тривалостi синтезу...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Доповіді НАН України |
|---|---|
| Дата: | 2013 |
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2013
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/85645 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Новолачний фенолоформальдегідний олігомер, модифікований гліцидилметакрилатом / М.М. Братичак, Г.М. Страп, О.Т. Астахова // Доповiдi Нацiональної академiї наук України. — 2013. — № 4. — С. 104–109. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859629404645228544 |
|---|---|
| author | Братичак, М.М. Страп, Г.М. Астахова, О.Т. |
| author_facet | Братичак, М.М. Страп, Г.М. Астахова, О.Т. |
| citation_txt | Новолачний фенолоформальдегідний олігомер, модифікований гліцидилметакрилатом / М.М. Братичак, Г.М. Страп, О.Т. Астахова // Доповiдi Нацiональної академiї наук України. — 2013. — № 4. — С. 104–109. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Доповіді НАН України |
| description | Вивчено можливiсть отримання на основi новолачної фенолоформальдегiдної смоли та
глiцидилметакрилату олiгомеру, який у бiчних вiдгалуженнях мiстить реакцiйноздатнi метакрилатнi фрагменти. Встановлено вплив кiлькостi гiдроксиду калiю, спiввiдношення вихiдних сполук, температури та тривалостi синтезу на швидкiсть проходження реакцiї мiж фенолоформальдегiдною смолою та глiцидилметакрилатом. Розраховано ефективнi швидкостi реакцiї та енергiю активацiї. Структуру синтезованого олiгомеру пiдтверджено IЧ спектроскопiчними дослiдженнями. Показано можливiсть
використання синтезованого олiгомеру як активного додатку при створеннi на основi епоксиолiгомерних сумiшей полiмерних плiвок.
Изучена возможность получения на основе новолачной фенолоформальдегидной смолы и глицидилметакрилата олигомера, содержащего в боковых ответвлениях реакционноспособные метакрилатные фрагменты. Установлено влияние количества гидроокиси калия, соотношения исходных веществ, температуры и продолжительности синтеза на скорость протекания реакции между фенолоформальдегидной смолой и глицидилметакрилатом. Рассчитаны эффективные скорости реакции и энергия активации. Структура синтезированного олигомера доказана ИК спектроскопическими исследованиями. Показана возможность применения синтезированного олигомера в качестве активной добавки при создании на основе эпоксиолигомерных смесей полимерных пленок.
The possibility of oligomer obtaining on the basis of novolac phenol-formaldehyde resin and glycidylmethacrylate has been studied. The synthesized oligomer contains reactive methacrylatic groups
in side branches. The effect of potassium hydroxide amount, reagent ratio, temperature and duration
of the reaction between phenol-formaldehyde resin and glycidylmethacrylate has been determined.
The reaction effective rate and the activation energy are calculated. The structure of the synthesized oligomer is confirmed by IR-spectroscopy. The synthesized oligomer can be used as an active additive for polymeric films based on epoxy-oligomeric mixtures.
|
| first_indexed | 2025-12-07T13:09:48Z |
| format | Article |
| fulltext |
оповiдi
НАЦIОНАЛЬНОЇ
АКАДЕМIЇ НАУК
УКРАЇНИ
4 • 2013
ХIМIЯ
УДК 648.632+547:722
М. М. Братичак, Г. М. Страп, О. Т. Астахова
Новолачний фенолоформальдегiдний олiгомер,
модифiкований глiцидилметакрилатом
(Представлено членом-кореспондентом НАН України Ю.Ю. Керчею)
Вивчено можливiсть отримання на основi новолачної фенолоформальдегiдної смоли та
глiцидилметакрилату олiгомеру, який у бiчних вiдгалуженнях мiстить реакцiйноздат-
нi метакрилатнi фрагменти. Встановлено вплив кiлькостi гiдроксиду калiю, спiввiд-
ношення вихiдних сполук, температури та тривалостi синтезу на швидкiсть проход-
ження реакцiї мiж фенолоформальдегiдною смолою та глiцидилметакрилатом. Розра-
ховано ефективнi швидкостi реакцiї та енергiю активацiї. Структуру синтезованого
олiгомеру пiдтверджено IЧ спектроскопiчними дослiдженнями. Показано можливiсть
використання синтезованого олiгомеру як активного додатку при створеннi на основi
епоксиолiгомерних сумiшей полiмерних плiвок.
Фенолоформальдегiднi олiгомери (ФФО) вiдносяться до дешевих i доступних продуктiв
та знаходять застосування при виробництвi захисних покриттiв, синтетичних клеїв, мас-
тик, литтєвих сумiшей тощо [1]. Незважаючи на високу твердiсть та мiцнiсть виробiв на
їх основi, до недолiкiв таких олiгомерiв слiд вiднести їх низьку адгезiю та погану еластич-
нiсть [2]. З метою покращення експлуатацiйних характеристик виробiв, до складу яких
входять ФФО, такi продукти модифiкованi як низько-, так i високомолекулярними сполу-
ками [2, 3].
Найбiльш вiдомою є хiмiчна модифiкацiя ФФО епоксидними сполуками, зокре-
ма епоксидними смолами [4, 5] та епiхлорогiдрином [6] й 1,2-епокси-3-трет-бутил-
пероксипропаном [7]. Модифiкацiю ФФО епоксидною смолою ЕД-20 проводять на
стадiї формування виробу. При використаннi епiхлорогiдрину отримують так званi
полiглiцидилфенолоформальдегiднi олiгомери, якi знаходять застосування при виробницт-
вi захисних лакофарбових виробiв з непоганими адгезiєю та дiелектричними властивостя-
ми [8]. У випадку хiмiчного модифiкування ФФО 1,2-епокси-3-трет-бутилпероксипропаном
отримують олiгомери, якi в бiчних вiдгалуженнях мiстять реакцiйноздатнi пероксиднi гру-
пи [7]. Такi продукти в порiвняннi з iншими олiгомерами, синтезованими на основi ФФО,
можуть сумiщатися з ненасиченими полiмерами, що дає змогу значно розширювати областi
застосування фенолоформальдегiдних олiгомерiв.
© М. М. Братичак, Г.М. Страп, О.Т. Астахова, 2013
104 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2013, №4
Нами вивчено можливiсть отримання нового реакцiйноздатного олiгомеру на основi
ФФО за такою схемою:
Модифiкований глiцидилметакрилатом (ГМА) фенолоформальдегiдний олiгомер
(МГМАФФО) у науковiй лiтературi не описаний.
Вихiдний ФФО синтезований методом, наведеним в публiкацiї [9]. Для нього було знай-
дено молекулярну масу (MМ) 350 г/моль. ГМА використовували технiчний з епоксид-
ним числом (е. ч.) 28%. Каталiзатором реакцiї слугував гiдроксид калiю (КОН) марки
“ч. д. а.”.
З метою розроблення методики синтезу МГМАФФО вивчили вплив кiлькостi каталiза-
тора, спiввiдношення вихiдних речовин та тривалостi процесу на проходження реакцiї мiж
ФФО й ГМА. Контроль за перебiгом реакцiї проводили методом визначення концентрацiї
епоксидних груп (моль/л) у реакцiйнiй сумiшi за такою формулою:
[C]еп.гр =
(Vхол − (Vроб − Vк))NK
Vпр
,
де Vхол — кiлькiсть 0,1 н розчину КОН, що витрачається на титрування холостої проби,
мл; Vроб — кiлькiсть 0,1 н розчину КОН, що витрачається на титрування проби, вiдiбраної
з реакцiйної сумiшi, мл; Vк — кiлькiсть 0,1 н розчину КОН, що витрачається на визначення
кислотностi реакцiйного середовища, мл; N — нормальнiсть розчину; K — поправочний
коефiцiєнт до титру 0,1 н розчину КОН.
Для запобiгання реакцiї полiмеризацiї за подвiйним зв’язком у молекулi ГМА реак-
цiю вивчали в середовищi iнертного газу. Вплив кiлькостi гiдроксиду калiю на швид-
кiсть реакцiї мiж ФФО й ГМА iлюструє на рис. 1. З рис. 1 i табл. 1 знаходимо, що
найменша швидкiсть реакцiї спостерiгається у випадку 0,2 й 0,4 моль КОН на феноль-
ну групу ФФО. З iншого боку, враховуючи, що при кiлькостi 0,6 й 0,8 моль КОН швид-
кiсть реакцiї практично однакова, для подальших дослiджень вибираємо кiлькiсть КОН —
0,6 моль.
Збiльшення кiлькостi ГМА, як свiдчать данi, що наведенi на рис. 2 i в табл. 1, спричинює
пiдвищення швидкостi реакцiї. Отриманi результати при вивченнi впливу температури на
проходження такої реакцiї демонструє табл. 1, з якої видно, що збiльшення температури
реакцiї на 10 К приводить до зростання ефективної швидкостi реакцiї приблизно у 3–4 рази.
Цi данi були використанi для розрахунку ефективної енергiї активацiї, яка для реакцiї ФФО
з ГМА становить (40,30 ± 1,05) кДж/моль.
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2013, №4 105
Рис. 1. Кiнетичнi анаморфози в координатах 1/[С]еп.гр — τ для реакцiї ФФО з ГМА при 333 К у середовищi
iзопропiлового спирту при кiлькостi КОН, моль: 0,2 (1 ); 0,4 (2 ); 0,6 (3 ); 0,8 (4 ), 1,0 (5 ) на фенольну групу
ФФО. Кiлькiсть ГМА 1,5 моль на фенольну групу вихiдного олiгомеру
Рис. 2. Кiнетичнi анаморфози в координатах 1/[С]еп.гр — τ для реакцiї ФФО з ГМА при 333 К у середовищi
iзопропiлового спирту при кiлькостi КОН — 0,6 моль на фенольну групу ФФО та спiввiдношеннi ФФО до
ГМА як 1,0 : 1,0 (1 ); 1,0 : 1,5 (2 ); 1,0 : 2,0 (3 ) моль вiдповiдно
Вплив тривалостi процесу на проходження реакцiї мiж ФФО й ГМА iлюструє рис. 3,
з даних якого знаходимо, що практично повне вичерпування епоксидних груп у реакцiйному
середовищi досягається за 6 год.
МГМАФФО синтезували у тригорлому реакторi з механiчним перемiшуванням, облад-
наному зворотним холодильником i термометром у середовищi iнертного газу. В колбi при
333 К розчиняли 60 г ФФО у 180 мл iзопропiлового спирту. До утвореного розчину до-
Таблиця 1. Ефективнi константи швидкостi реакцiї ФФО з ГМА
Кiлькiсть ГМА
на одну фенольну
групу ФФО, моль
Кiлькiсть КОН
на одну фенольну
групу, моль
Температура,
K
Kеф · 10
4,
л/(моль · с)
1,0 0,6 333 0,30± 0,065
1,5 0,2 333 0,10± 0,070
1,5 0,4 333 0,20± 0,070
1,5 0,6 333 0,40± 0,070
1,5 0,8 333 0,50± 0,073
1,5 1,0 333 1,00± 0,082
1,5 0,6 323 0,10± 0,066
1,5 0,6 343 1,20± 0,060
2,0 0,6 333 1,43± 0,061
Пр и м i т ка. Реакцiйне середовище — iзопропiловий спирт.
106 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2013, №4
Рис. 3. Залежнiсть змiни концентрацiї епоксидних груп при 333 К вiд тривалостi реакцiї мiж ФФО й ГМА.
Кiлькiсть ГМА становить 1,0 моль, КОН — 0,6 моль на одну фенольну групу ФФО. Реакцiйне середовище —
iзопропiловий спирт
давали 18,9 г КОН, розчиненого у 60 мл iзопропанолу. Сумiш при нагрiваннi до 333 К
перемiшували, додавали 81,0 г ГМА. Реакцiйну сумiш при перемiшуваннi та нагрiваннi
за вказаною температурою витримували 6 год, охолоджували i додавали 360 мл толуолу.
Сумiш переносили в дiлильну лiйку, нижнiй шар вiдкидали, а верхнiй промивали спочатку
невеликою кiлькiстю 10%-го розчину оцтової кислоти, а потiм водою до нейтральної реакцiї.
МГМАФФО отримували пiсля вакуумування органiчного шару при 323 К та залишковому
тиску 2–3 мм рт. ст. до постiйної маси. Отримали 73,4 г олiгомеру свiтло-брунатного кольору
з ММ 640 г/моль та розчинного в бiльшостi органiчних розчинникiв.
В IЧ-спектрi МГМАФФО вiдсутнi смуги поглинання, що вiдповiдають епоксидним гру-
пам i в порiвняннi з вихiдним ФФО спостерiгається зменшення смуги поглинання та її пе-
ремiщення в область 3392 см−1, що свiдчить про неповне замiщення фенольних ОН-груп на
фрагменти ГМА. У спектрi модифiкованого олiгомеру знайдено смуги поглинання при 1296,
1630, 1712 см−1, якi вiдповiдають валентним коливанням так званої естерної смуги, по-
двiйному зв’язку та карбонiльної групи в естерах вiдповiдно, що пiдтверджує приєднання
молекул ГМА до ФФО.
Синтезований МГМАФФО вивчено як компонент епоксиолiгомерної сумiшi (див.
табл. 2). Для порiвняння дослiджували сумiш, яка мiстила вихiдний ФФО (див. компо-
нент II, табл. 2).
Структурування епоксиолiгомерних сумiшей проводили ступiнчасто. На початку сумiш
витримували при кiмнатнiй температурi впродовж 24 год, а потiм нагрiвали при 383, 403 або
Таблиця 2. Склад епоксиолiгомерних сумiшей
Компонент
Масовий вмiст компонента в сумiшi, %
I II
Смола ЕД-20 61,5 61,5
МГМАФФО 15,4 —
ФФО — 15,4
Олiгомер ПО 15,4 15,4
ТГМ-3 7,7 7,7
Пр и м i т ка. Смола ЕД-20 промислова епоксидна смола з MМ 340 г/моль, е. ч. 20,1%; олiгомер ПО —
синтезований продукт [10] з MМ 420 г/моль, е. ч. 9,5% i з активним киснем 2,9%. Як затвердник епоксидної
смоли використовували полiетиленполiамiн у кiлькостi 10% за масою на вказану сумiш (компонент I, II).
Для отримання сумiшi необхiдної консистенцiї додатково використовували ацетон.
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2013, №4 107
Таблиця 3. Залежнiсть вмiсту гель-фракцiї та твердостi плiвок вiд тривалостi та температури структуру-
вання i складу сумiшi
Показник T , K
Номер
компонента
(див. табл. 2)
Значення показника за час структурування, хв
24 год
tкiмн
15 30 45 60 75
G 383 I 74 81 83 87 87 88
II 64 77 81 83 84 84
403 I 74 78 83 85 86 88
II 64 77 82 85 86 87
423 I 74 84 88 89 91 91
II 64 80 85 86 88 90
T 383 I 0,15 0,50 0,70 0,76 0,81 0,84
II 0,06 0,15 0,45 0,65 0,68 0,71
403 I 0,15 0,51 0,74 0,82 0,83 0,84
II 0,06 0,18 0,55 0,59 0,69 0,77
423 I 0,15 0,79 0,82 0,84 0,86 0,86
II 0,06 0,59 0,76 0,80 0,80 0,80
Пр и м i т ка. G — вмiст гель-фракцiї, %; Т — твердiсть плiвок, в. о.
423 К впродовж 15, 30, 45, 60 i 75 хв. Контроль за процесом утворення продуктiв проводили
в результатi визначення вмiсту гель-фракцiї та твердостi плiвок за приладом М-3. Отриманi
результати iлюструє табл. 3, де показана перевага використання синтезованого олiгомеру
перед вихiдним при створеннi плiвок на основi епоксиолiгомерних сумiшей.
Таким чином, на основi проведених дослiджень вивчено деякi кiнетичнi закономiрностi
реакцiї взаємодiї новолачного фенолоформальдегiдного олiгомеру з глiцидилметакрилатом
та запропоновано методику синтезу олiгомеру з подвiйними зв’зками у бiчних вiдгалужен-
нях. Структура синтезованого олiгомеру пiдтверджена IЧ спектроскопiчними дослiджен-
нями та показана можливiсть використання такої сполуки як активного додатку до епоси-
олiгомерних сумiшей.
1. Gardziella A., Pilato L.A., Knop A. Phenolic resins, chemistry, applications and standardization, safety
and ecology, 2nd ed. – Berlin: Springer-Verlag, 2000. – 569 p.
2. Knop A., Schieb W. Chemistry and application of phenolic resins. – New York: Springer-Verlag, 1979. –
269 p.
3. Наибова Т.М. Исследование деструкции, протекающей при нагревании модифицированных азотосо-
держащими соединениями фенолоформальдегидных олигомеров // Пласт. массы. – 2008. – № 11. –
С. 20–23.
4. Yadav R., Srivastava D. Studies on cardand-based epoxidized novolac resin and its blends // Chemistry
and Chemical Technology. – 2008. – 2, No 3. – P. 173–184.
5. Кочнова З.А., Тузова С.Ю., Ахметьева Е.И. и др. Некоторые закономерности структурообра-
зования эпоксифенольных композиций // Высокомол. соединения. Сер. А. – 2006. – 48, № 11. –
С. 190–200.
6. Базиляк Л. I., Братичак М.М., Духачек В. Полiглiцидилфенолоформальдегiднi смоли з пероксид-
ними групами i каучуковмiснi композицiї на їх основi // Укр. хим журн. – 2001. – 67, № 1. –
С. 61–64.
7. Пучин В.А., Братичак М.Н., Дончак В.А. Модифицирование фенолоформальдегидных смол орга-
ническими перекисями // Пласт. массы. – 1978. – № 6. – С. 75–76.
8. Братичак М.М., Березовська Н. I. Синтез i властивостi пероксидних олiгомерiв на основi полiглици-
дилфенолоформальдегiдних смол // Укр. хим. журн. – 1994. – 60, № 1. – С. 96–101.
9. Торопцева А.М., Белгородская К.В., Бондаренко В.М. Лабораторний практикум по химии и техно-
логии ВМС. – Ленинград: Химия, 1972. – 247 с.
108 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2013, №4
10. Братичак М.М., Червiнський Т. I., Гагiн М.Б. та iн. Хiмiчна модифiкацiя епоксидних смол гiдро-
пероксидами в присутностi каталiтичної системи 18-краун-6+ ZnCl2 // Укр. хiм. журн. – 2005. – 71,
№ 5. – С. 50–54.
Надiйшло до редакцiї 27.09.2012Нацiональний унiверситет “Львiвська полiтехнiка”
М.Н. Братычак, Г. Н. Страп, Е. Т. Астахова
Новолачный фенолоформальдегидный олигомер,
модифицированный глицидилметакрилатом
Изучена возможность получения на основе новолачной фенолоформальдегидной смолы и гли-
цидилметакрилата олигомера, содержащего в боковых ответвлениях реакционноспособные
метакрилатные фрагменты. Установлено влияние количества гидроокиси калия, соотно-
шения исходных веществ, температуры и продолжительности синтеза на скорость про-
текания реакции между фенолоформальдегидной смолой и глицидилметакрилатом. Рассчи-
таны эффективные скорости реакции и энергия активации. Структура синтезированного
олигомера доказана ИК спектроскопическими исследованиями. Показана возможность при-
менения синтезированного олигомера в качестве активной добавки при создании на основе
эпоксиолигомерных смесей полимерных пленок.
M.M. Bratychak, G.M. Strap, O.T. Astachova
Novolac phenol-formaldehyde oligomer modified by
glycidylmethacrylate
The possibility of oligomer obtaining on the basis of novolac phenol-formaldehyde resin and glyci-
dylmethacrylate has been studied. The synthesized oligomer contains reactive methacrylatic groups
in side branches. The effect of potassium hydroxide amount, reagent ratio, temperature and duration
of the reaction between phenol-formaldehyde resin and glycidylmethacrylate has been determined.
The reaction effective rate and the activation energy are calculated. The structure of the synthesi-
zed oligomer is confirmed by IR-spectroscopy. The synthesized oligomer can be used as an active
additive for polymeric films based on epoxy-oligomeric mixtures.
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2013, №4 109
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-85645 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1025-6415 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T13:09:48Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Братичак, М.М. Страп, Г.М. Астахова, О.Т. 2015-08-11T13:15:11Z 2015-08-11T13:15:11Z 2013 Новолачний фенолоформальдегідний олігомер, модифікований гліцидилметакрилатом / М.М. Братичак, Г.М. Страп, О.Т. Астахова // Доповiдi Нацiональної академiї наук України. — 2013. — № 4. — С. 104–109. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 1025-6415 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/85645 648.632+547:722 Вивчено можливiсть отримання на основi новолачної фенолоформальдегiдної смоли та глiцидилметакрилату олiгомеру, який у бiчних вiдгалуженнях мiстить реакцiйноздатнi метакрилатнi фрагменти. Встановлено вплив кiлькостi гiдроксиду калiю, спiввiдношення вихiдних сполук, температури та тривалостi синтезу на швидкiсть проходження реакцiї мiж фенолоформальдегiдною смолою та глiцидилметакрилатом. Розраховано ефективнi швидкостi реакцiї та енергiю активацiї. Структуру синтезованого олiгомеру пiдтверджено IЧ спектроскопiчними дослiдженнями. Показано можливiсть використання синтезованого олiгомеру як активного додатку при створеннi на основi епоксиолiгомерних сумiшей полiмерних плiвок. Изучена возможность получения на основе новолачной фенолоформальдегидной смолы и глицидилметакрилата олигомера, содержащего в боковых ответвлениях реакционноспособные метакрилатные фрагменты. Установлено влияние количества гидроокиси калия, соотношения исходных веществ, температуры и продолжительности синтеза на скорость протекания реакции между фенолоформальдегидной смолой и глицидилметакрилатом. Рассчитаны эффективные скорости реакции и энергия активации. Структура синтезированного олигомера доказана ИК спектроскопическими исследованиями. Показана возможность применения синтезированного олигомера в качестве активной добавки при создании на основе эпоксиолигомерных смесей полимерных пленок. The possibility of oligomer obtaining on the basis of novolac phenol-formaldehyde resin and glycidylmethacrylate has been studied. The synthesized oligomer contains reactive methacrylatic groups in side branches. The effect of potassium hydroxide amount, reagent ratio, temperature and duration of the reaction between phenol-formaldehyde resin and glycidylmethacrylate has been determined. The reaction effective rate and the activation energy are calculated. The structure of the synthesized oligomer is confirmed by IR-spectroscopy. The synthesized oligomer can be used as an active additive for polymeric films based on epoxy-oligomeric mixtures. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Доповіді НАН України Хімія Новолачний фенолоформальдегідний олігомер, модифікований гліцидилметакрилатом Новолачный фенолоформальдегидный олигомер, модифицированный глицидилметакрилатом Novolac phenol-formaldehyde oligomer modified by glycidylmethacrylate Article published earlier |
| spellingShingle | Новолачний фенолоформальдегідний олігомер, модифікований гліцидилметакрилатом Братичак, М.М. Страп, Г.М. Астахова, О.Т. Хімія |
| title | Новолачний фенолоформальдегідний олігомер, модифікований гліцидилметакрилатом |
| title_alt | Новолачный фенолоформальдегидный олигомер, модифицированный глицидилметакрилатом Novolac phenol-formaldehyde oligomer modified by glycidylmethacrylate |
| title_full | Новолачний фенолоформальдегідний олігомер, модифікований гліцидилметакрилатом |
| title_fullStr | Новолачний фенолоформальдегідний олігомер, модифікований гліцидилметакрилатом |
| title_full_unstemmed | Новолачний фенолоформальдегідний олігомер, модифікований гліцидилметакрилатом |
| title_short | Новолачний фенолоформальдегідний олігомер, модифікований гліцидилметакрилатом |
| title_sort | новолачний фенолоформальдегідний олігомер, модифікований гліцидилметакрилатом |
| topic | Хімія |
| topic_facet | Хімія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/85645 |
| work_keys_str_mv | AT bratičakmm novolačniifenoloformalʹdegídniiolígomermodifíkovaniiglícidilmetakrilatom AT strapgm novolačniifenoloformalʹdegídniiolígomermodifíkovaniiglícidilmetakrilatom AT astahovaot novolačniifenoloformalʹdegídniiolígomermodifíkovaniiglícidilmetakrilatom AT bratičakmm novolačnyifenoloformalʹdegidnyioligomermodificirovannyiglicidilmetakrilatom AT strapgm novolačnyifenoloformalʹdegidnyioligomermodificirovannyiglicidilmetakrilatom AT astahovaot novolačnyifenoloformalʹdegidnyioligomermodificirovannyiglicidilmetakrilatom AT bratičakmm novolacphenolformaldehydeoligomermodifiedbyglycidylmethacrylate AT strapgm novolacphenolformaldehydeoligomermodifiedbyglycidylmethacrylate AT astahovaot novolacphenolformaldehydeoligomermodifiedbyglycidylmethacrylate |