Петро Шелест: штрихи політичного портрета

У статті автор аналізує діяльність Петра Юхимовича Шелеста на посаді першого секретаря київського обкому КПУ в 1957–1962 роках. його політичну лінію в період «хрущовської відлиги» В статье автор анализирует деятельность Петра Ефимовича Шелеста в должности первого секретаря Киевского обкома КПУ в...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика
Дата:	2011
Автор:	Бажан, О.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Інститут історії України НАН України 2011
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/85693
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Петро Шелест: штрихи політичного портрета / О. Бажан // Україна XX ст.: культура, ідеологія, політика: Зб. ст. — К., 2011. — Вип. 16. — С. 152-161. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859483199514607616
author	Бажан, О.
author_facet	Бажан, О.
citation_txt	Петро Шелест: штрихи політичного портрета / О. Бажан // Україна XX ст.: культура, ідеологія, політика: Зб. ст. — К., 2011. — Вип. 16. — С. 152-161. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика
description	У статті автор аналізує діяльність Петра Юхимовича Шелеста на посаді першого секретаря київського обкому КПУ в 1957–1962 роках. його політичну лінію в період «хрущовської відлиги» В статье автор анализирует деятельность Петра Ефимовича Шелеста в должности первого секретаря Киевского обкома КПУ в 1957– 1962 годах, его политическую линию в период «хрущевской оттепели». The author analyses the Petro Shelest activity on the position of the First Secretary of the KPU Kyiv obkom in the 1957–1962 years and his political way in the Khruschov’s Thaw years.
first_indexed	2025-11-24T15:13:05Z
format	Article
fulltext	Бажан Олег (Київ) УДК 929:94 (477) ПЕТРО ШЕЛЕСТ: ШТРИХИ ПОЛІТИЧНОГО ПОРТРЕТА У статті автор аналізує діяльність Петра Юхимовича Шелеста на посаді першого секретаря київського обкому КПУ в 1957–1962 роках. його політичну лінію в період «хрущовської відлиги» Ключові слова: Петро Шелест, Київська область, «хрущовська відлига». Існуючі на сьогодні наукові публікації про відомого партійного та громад- ського діяча Петра Юхимовича Шелеста у переважній більшості присвячені хронологічному періоду з 1963 до 1972 рр., коли український політик очолював політбюро ЦК КПУ1. Менше уваги дослідники звертають уваги на початковий період політичної кар’єри П.Шелеста. Йдеться про перебування П.Шелеста на посаді другого секретаря Київського міськкому КПУ, його діяльність в якості першого секретаря Київського обкому КПУ. Вивчаючи життєвий шлях одного з неординарних українських політиків другої половини ХХ століття, доходиш висновку, що у П.Шелеста на час досягнення полудневого віку складалася типова біографія управлінця. Народився у лютому 1908 р. у селі Андріївка Харківської області. В 1935 р. закінчив Маріупольський металургійний інститут зі спеціальності інженер- механік. Протягом 1948–1954 рр. працював директором заводу № 272 (м. Ленінград) та директором Київського заводу № 473 Міністерства авіаційної промисловості СРСР. На початку лютого 1954 року здібного управлінця було запрошено для розмови в ЦК КПУ, в ході якої П.Шелесту вкотре запропоновано перейти на партійну роботу. Попри небажання залишати авіаційний завод, Петро Шелест змушений був підкоритися «закону партійної дисципліни», адже перехід на партійну роботу другим секретарем Київського міськкому КПУ, як з’ясувалось під час бесіди, заздалегідь погоджено з ЦК ВКП і профільним міністерством. 10 лютого 1954 року на міській партійній конференції Петра Шелеста обрано другим секретарем Київського міськкому КПУ, а через десять днів у пресі з’явився наказ про звільнення його від обов’язків директора заводу. Враховуючи багаторічний господарський досвід на посаді директора авіаза- воду, Київський міськком КПУ доручив П.Шелесту опікуватися промисло- вістю, будівництвом, транспортом столиці України. За характером функціо- нальних обов’язків новому секретареві міськкому партії доводилось часто бувати у заводських цехах, на будівельних майданчиках, здійснювати пере- вірку залізничного та водного транспорту Києва, брати участь у засіданнях партактиву, на яких вирішувались питання, пов’язані з благоустроєм міста, ремонтом житлового фонду, електрифікацією околиць столиці, добором квалі- фікованих робітників та спеціалістів з числа молоді, яка виявила бажання поїхати на роботу в райони освоєння цілинних та перелогових земель. Восени 1954 року, за вказівкою ЦК КПУ, Петра Шелеста обирають другим секретарем Київського обкому КПУ. Як і в міськкомі, так і в обкомі КПУ, Шелест мав займатися промисловістю, будівництвом, транспортом, організа- ційною та кадровою роботою, але вже в масштабах міста та області. У якості другого секретаря Київського обкому КПУ П.Шелест проводив значну організаторську і політичну роботу з мобілізації трудових ресурсів для спорудження нових промислових об’єктів, будівництва потужної Дарницької ТЕЦ, введення в дію сільських електростанцій, газифікації міст Білої Церкви та Фастова, розгортанню робіт з будівництва автомобільного шляху Біла Церква–Одеса в межах Київської області, забудову та благоустрій м. Переяс- лав-Хмельницький, закладки нового водогону з забором води з Десни, зведення нових житлових масивів столиці, удосконалення транспортної мережі Києва. В 1954–1955 роках завершилась реконструкція заводів «імені 1 Травня» (м. Біла Церква), «Червоний Жовтень» (м. Фастів), стали до ладу завод «Сантехвироби» та плодокомбінат у Сквирі, світлотехнічний завод у Броварах, завод холодильників у Василькові, деревообробний комбінат в Іванкові2. Крім того, у 1954 році було відкрито трамвайну лінію новоспору- дженим мостом імені Патона до Дарниці. У середині 1950-х років підприєм- ствами Київщини було освоєно багато нових видів нової продукції. Так, у 1954–1956 роках Київський завод радіоапаратури почав випускати перші ра- дянські телевізори «КВН» і «Рекорд», радіоприймачі на елементах живлення. Не залишався осторонь Петро Шелест суспільно-політичного життя країни. Важливим кроком у процесі десталінізації суспільства, утвердження демократичних засад став ХХ з’їзд КПРС ( лютий 1956 р.) на закритому засіданні якого М.Хрущов виголосив таємну доповідь, присвячену розвін- чанню «культу особи Сталіна», викриттю і засудженню масових репресій. Позитивним змінам у суспільно-політичному житті в країні сприяв комплекс заходів, здійснюваних державою для поновлення репутації, доброго імені громадян, незаконно притягнутих до кримінальної відповідальності в 1930-і — на початку 1950-х років. Після ХХ з’їзду процес реабілітації, розпочатий після смерті Й. Сталіна, набув нових форм і масштабів. Згідно з Указом Верховної Ради СРСР «Про перегляд справ осіб, що відбувають покарання за політичні, посадові, господарські злочини» від 24 березня 1956 року в Українській РСР було створено 13 комісій Президії Верховної Ради СРСР, на які було покладено завдання з розгляду справ засуджених за відповідні злочини та визначення доцільності утримання їх під вартою з огляду на 153Петро Шелест: штрихи політичного портрета громадську небезпеку заподіяного ними злочину. Комісіям надавалося право ухвалювати кінцеві рішення щодо звільнення цих категорій засуджених. Спеціально створені тимчасові органи отримали право скорочувати терміни позбавлення волі для засуджених до непомірно великих покарань і звільнення певних категорій ув’язнених під поруку рідних та громадських організацій. До компетенції комісій належав також розгляд справ неповнолітніх, які утримувалися в трудових колоніях. З осіб, які підлягали звільненню згідно з рішеннями комісій, знімалася судимість і викликані нею правові обмеження. В Україні свою роботу комісії Президії Верховної Ради СРСР розпочали в квітні 1956 року і мали завершити до 1 жовтня 1956 року. Їх склад було попередньо узгоджено в центральних партійних і державних органах. Головою комісії Президії Верховної Ради СРСР у Київській, Вінницькій та Черкаській областях було призначено П.Шелеста. 10 квітня 1956 року він провів перше організаційне засідання комісії, на якому було з’ясовано кількість людей, які перебували у в’язницях та таборах, число ув’язнених за категоріями: політичними, релігійними переконаннями, службовими і госпо- дарськими злочинами (близько 200 тисяч громадян). За приблизними підра- хунками Комісії з реабілітації для завершення перегляду справ репресованих у встановлені терміни необхідно було розглядати щодня 35–40 кримінальних справ. Така специфічна праця вимагала від членів комісії титанічних зусиль адже доводилось без відриву від основної роботи інколи працювати по 15– 16 годин на добу. Петру Шелесту в якості голови Комісії довелось побувати у всіх місцях ув’язнення, таборах особливого режиму та дитячих колоніях, розташованих на території Київської та сусідніх областей. У розмовах з ув’язненими та під час ознайомлення зі справами засуджених за політичні злочини П.Шелест зіткнувся з численними порушеннями прав громадян, доволі жорстокою практикою радянського правосуддя. За 8 місяців роботи Комісія розглянула 150 350 справ, внаслідок чого 8500 чол. було негайно звільнено, іншим скорочений термін ув’язнення3. Участь в Комісії, на думку самого Шелеста, виявилася для нього «вели- кою школою життя, морального загартування та аналізу того, що відбува- ється в людському суспільстві». Посвідчення голови Президії Верховної Ради СРСР з питань реабілітації П.Шелест зберігав усе своє життя як підтвердження особистої причетності до процесу реабілітації, удоскона- лення радянського законодавства, звільнення тисяч невинних громадян з місць ув’язнення. Після чотирирічної роботи на посаді другого секретаря обкому КПУ, 49 річного Петра Шелеста 1 лютого 1957 року на пленумі Київського обкому КПУ обрано першим секретарем. На новому місці роботі, за спостережен- нями самого Шелеста, 75–80% робочого часу керівника області витрачалося на питання сільського господарства, пошук форм і методів підвищення 154 Олег Бажан трудової, виробничої дисципліни серед працівників радгоспів та колгоспів, оскільки ЦК КПУ висунув перед партактивом області завдання вивести Київщину у число передових регіонів України щодо виробництва сільсько- господарської продукції. Виконання поставлених завдань вищим партійним керівництвом респуб- ліки П.Шелест та його оточення сподівалися досягти шляхом підвищення врожайності зернових, кормових та інших культур у поліських районах області, стимулювання праці колгоспників, закріпленням професійних кадрів на селі. Чимало особистих зусиль доклав П.Шелест для подолання бюрократичних перешкод стосовно випробування у виробничих умовах високоврожайного сорту пшениці-808, виведеної невідомим на той час селекціонером, заступником директора Миронівської селекційно-дослідної станції Василем Ремеслом. Домігшись дозволу у М.Хрущова на експе- римент, восени 1958 року на 250 гектарах колгоспники Київщини засіяли новий сорт озимої пшениці, яка упродовж 6 років не змогла пройти процедуру «сортовипробування». Отриманий врожай виявився вище апробованого раніше насіннєвим наглядом сорту пшениці на 5–6 центнерів із гектара. Згодом ім’я В.Ремесла стало відоме за кордоном, а сорт пшениці Миронівська 808 будуть називати шедевром світової селекції4. Велике значення у поліпшенні справ у сільському господарстві перший секретар обкому вбачав в організації практичного шефства промисловими підприємствами над колгоспами і радгоспами, яке виражалося у ремонті тракторів, сільгоспмашин, будівництві та механізації тваринницьких ферм, перекиданні механізаторів і техніки з міста в село на безоплатній основі. Щоб продемонструвати серйозне ставлення керівництва області до економічних, побутових проблем сільських жителів у 1957 році із залу- ченням провідних спеціалістів у Київському обкомі КПУ був розроблений перспективний план перебудови сіл, будівництва культурно-побутових, соціальних об’єктів, невеликих підприємств для переробки сільськогоспо- дарської продукції. Заради експерименту було вирішено побудувати нове село із модерними міськими зручностями, яке мало стати прообразом проектування і забудови маленьких населених пунктів області. Для реалізації цієї мети Київський обком КПУ обрав село Ксаверівку Васильківського району, розташоване вздовж траси Київ–Одеса. Проект забудови села двоповерховими індивідуальними котеджами з необхідними господарськими будівлями колгоспники зустріли з величезним захопленням. Вже навесні 1958 року було закладено 100 фундаментів під котеджі різної архітектури і розмірів, розпочато будівництво комбікормового заводу, тваринницьких ферм, школи, Палацу культури, Будинку побуту, медпункту, магазину. Особливу увагу комплексній забудові села приділяв Петро Шелест. Він часто відвідував село, подовгу вів розмови з робітниками та колгоспниками. 155Петро Шелест: штрихи політичного портрета Перший секретар обкому постійно звертався на адресу ЦК КПУ і Ради міністрів УРСР щодо виділення з державних фондів металу, труб, цегли, залізобетону, асфальту, лісу, кабелю за що отримував чималу порцію критики за надмірні витрати дефіцитних будівельних матеріалів на кооперативне будівництво5. Через деякий час про нове село Ксаверівку почали писати в союзних та республіканських газетах і журналах, показувати в телерепор- тажах, знімати кіно. Зразково-показове село почали відвідувати численні делегації, в тому числі з-за кордону. В один із приїздів до Києва, Ксаверівку відвідав Микита Хрущов, після чого, перший секретар ЦК КПРС, виступа- ючи на нарадах партактиву, закликав відповідальних працівників займатися перебудовою сіл на кшталт Ксаверівки. Схвальний відгук керівника радян- ської держави про кооперативне будівництво на селі, спонукав Петра Шелес- та продовжувати діяти в даному напрямку. Досвід забудови Ксаверівки було використано для закладки нового села Кодаки Васильківського району, яке за короткий час стало модерновим селищем міського типу. Початок роботи П.Шелеста на посаді першого секретаря Київського обкому КПУ співпав з реалізацією ініціативи М.Хрущова ліквідувати більшість органів галузевого управління промисловістю (міністерств) і перепідпорядкувати виробництво територіальним органам управління. У лютому 1957 року пленум ЦК КПРС прийняв ухвалу щодо створення в основних адміністративно-економічних районах країни раднаргоспів. Наприкінці травня 1957 року Верховна Рада УРСР прийняла закон «Про дальше вдосконалення організації управління промисловістю і будів- ництвом в Українській РСР». На території України було створено 11 еко- номічних адміністративних районів і одночасно ліквідовано 11 промислових і будівельних міністерств, а два міністерства перетворені з союзно- республіканських на республіканські. Найбільшим в Україні став Київський раднаргосп, який об’єднав промисловість і будівництво п’яти областей — Київської, Черкаської, Кіровоградської, Чернігівської і Житомирської. За таких умов на Київський обком КПУ лягла відповідальність у розміщенні служб, апарату раднаркому, забезпеченні транспортом, житлом і побутовими умовами працівників нової управлінської структури, усуненні перешкод у справі покращення управління промисловістю. Значно пізніше П.Шелест визнає, що реформа управління не принесла бажаного ефекту, призвела до збоїв у виконанні шостого п’ятирічного плану. Успіхи досягнуті Київською областю в промисловому та аграрному секторі в 1958 році були відзначені вищим політичним керівництвом країни орденом Леніна. Пам’ятним 1958 рік виявився і в біографії Петра Шелеста. У зв’язку з 50-річчям 14 лютого 1958 року у центральній пресі був опублікований Указ Президії Верховної Ради СРСР про нагородження його найвищим орденом радянської держави, а у березні 1958 року першого секретаря Київського 156 Олег Бажан обкому партії від Богуславського виборчого округу обирають депутатом Верховної Ради СРСР. Стан піднесення та бадьорості, викликаний успіхами на професійній ниві, невдовзі змінився невимовним смутком по втраті матері, яку не зумів провести в останню путь у зв’язку із власною хворобою. Важкий настрій, тугу за найближчою і рідною людиною Петро Шелест переборював роботою. Вже в середині 1958 року Шелест переймався підготовкою до ХХІ з’їзду КПРС, прийманням додаткових і зустрічних планів області на честь партійного форуму, висуненням делегатів до Москви, підготовкою першої промови у стінах Палацу з’їздів перед вищим політичним керівництвом країни та численними делегаціями комуністичних і робітничих партій світу. ХХІ з’їзді КПРС, який відбувся наприкінці січня 1959 року, став черго- вою сходинкою у партійній кар’єрі П. Шелеста. Його обирають членом ЦК КПРС. У новій якості П.Шелест мав втілювати в життя 7-річний план розвитку народного господарства СРСР, ухвалений на ХХІ з’їзді партії. Семирічний план передбачав рішучий ривок у забезпеченні населення житлом, товарами споживання, посилення економічного потенціалу країни задля прискорення побудови «матеріально-технічної бази комунізму» в СРСР. Упродовж 1959–1965 років за задумом М.Хрущова країна Рад мала «наздогнати і перегнати найбільш розвинуті капіталістичні країни за виробництвом продукції на душу населення». Передбачалося, що про- мислове виробництво УРСР мало зростати приблизно утричі швидше, ніж воно зростало у США за останні 40 років, і майже у 5 разів швидше , ніж у Англії. Безпосередньо перед керівництвом партійної організації Київщини накреслено завдання на кінець семирічки загальний обсяг промислового виробництва збільшити порівняно з 1958 роком майже на 70%, в тому числі у машинобудуванню, приладобудуванню, промисловості будматеріалів — вдвічі, по легкій і харчовій промисловості в 1,5 рази; підвищити врожай- ність зернових культур на 25–30%, виробництво цукрових буряків в 1,3 ра- зи, картоплі — вдвічі. Крім того трудівники області зобов’язувалися семирічку з виробництва м’яса і молока виконати не за 7, а за 5 років6. Реалізовуючи на практиці ейфорійну ідею М.Хрущова, Петру Шелесту неодноразово приходилося стикатися з численними фактами обману, окоза- милювання з боку керівників окремих підприємств, прагненнями апаратних працівників домогтися значних показників будь-яким шляхом. Завдяки публікації в газеті «Известия» у грудні 1959 року всій країні стало відомо про факти приписування виробництва продукції, рільництва і тваринництва в Березанському районі Київської області. Описуючи події кінця 1950 — початку 1960-х років на сторінках власного щоденника, Петро Шелест піддавав критиці особистий стиль роботи, просякнутий стереотипами рапортоманії та нещирості у спілкуванні з підлеглими: «2 січня 1960 року. 157Петро Шелест: штрихи політичного портрета Біла Церква. ХХ районна партійна конференція. Я присутній і виступаю на ній. Мабуть увесь такий стиль нашої роботи, що потрібно прикрасити, показати «ріст». А як цей ріст задовольняє країну, народ — це вже інша справа, інше питання. Ось і мої тези виступу не відрізняються від загального тону, хоч у душі інше: «1959 рік був гарним роком, промисловість працю- вала добре» (хоч це далеко не так — тракторів, автомашин, гуми, запасних частин, комбайнів, інших сільськогосподарських машин, мінеральних добрив і будівельних матеріалів явно не вистачає)… Значно просунулась вперед наука і техніка. Наводжу на підтвердження цього запуск штучних супутників. (Але кого ці «супутники» цікавлять, коли в колгоспах немає заліза для ремонту найпростішого сільгоспінвентаря; запасними частинами трактори, комбайни та інші сільськогосподарські машини забезпечуються на 40–50%). Директиви такі, щоб семирічку виконати за 6 років. Спершу п’ятирічку зробили семирічкою, а тепер ставили завдання — семирічку за 6 літ. Нікому ця неймовірна плутанина не потрібна. Народ до цього у більшості ставиться скептично»7. Потайки піддавав себе критиці П.Шелест і за участь «господарсько- політичному ажіотажі» навколо успіхів Рязанської області щодо вироб- ництва м’яса (протягом 1959 р. в області збільшено виробництво в 3,8 рази, а заготівлі в 3 рази). Віддаючи собі звіт, що «рязанський досвід» це чистої води окозамилювання та авантюра, П.Шелест змушений вдатися до подібних методів у Київській області. У лютому 1960 р. за згодою з першим секретарем ЦК КПУ М.Підгорним майданчиком для експерименту П.Шелест обрав колгосп «Червоний хлібороб» (с. Червоне Обухівського району), який за короткий термін часу мав забезпечити 300 центнерів м’яса на 100 гектарів. Заради досягнення небачених показників у м’ясозаготівлі партійне керівництво області дало згоду на виділення колгоспу 300 тисяч карбованців кредиту на закупівлю 1200 голів великої рогатої худоби, 500 свиней та зобов’язувалось надати «послідовникам рязанців» 100 тонн концентрованих кормів та 50 тонн сухого жому. Попри швидке насичення навесні 1960 року магазинів та ринків міст області свининою та яловичиною (шляхом інтенсивного вирізання поголів’я великої рогатої худоби та свиней) продовольче постачання жителів Київщини залишалось на низькому рівні. Поліпшити ситуацію в сільському господар- стві П. Шелест прагнув шляхом посилення дисципліни, покращення загаль- ної культури землеробства та нарощування виробничих потужностей підпри- ємств з переробки сільгосппродукції. На особистому контролі П. Шелеста перебували питання добудови Київського м’ясокомбінату та спорудження в 1961 році за вказівкою М.Хрущова Яготинської птахофабрики8. Віддаючи левову частку свого часу проблемам сільського господарства П.Шелест не полишав цікавитись станом справ у столиці України. 158 Олег Бажан Наприкінці 1950 — на початку 1960-х років перший секретар обкому опікувався питаннями будівництва Київської ГЕС. Неодноразово брав участь у засіданнях архітектурного управління Києва, на яких розглядалися питання реконструкції центральних вулиць столиці, спорудження кіно- концертного залу на 4000 місць (згодом набуде назви палац «Україна»). У часи перебування П.Шелеста на чолі Київської області у січні 1958 р. в обласному центрі було відкрито перший в СРСР панорамний кінотеатр «Дніпро» з глядацькою залою на 540 місць. На початку листопада 1960 року у столиці України введено в дію метрополітен довжиною 5,2 км (попри великий спротив П.Шелест підтримав пропозицію будівельників перетво- рити міст через Дніпро для метрополітену у об’єднану магістраль — для метро та автомобільного транспорту), а в грудні того ж року відкрито найбільший в республіці Палац спорту. У загальному обсязі роботи на посту першого секретаря Київського обкому КПУ П.Шелесту, крім вирішення господарчих проблем, ставилось в обов’язок займатись впровадженням у життя ідеологічних постулатів КПРС. Так, наприкінці 1950-х років П.Шелест в якості керівника обласної партійної організації долучився до набираючої обертів антирелігійної кампанії в країні. Новий наступ на церкву передбачав заходи, спрямовані на ліквідацію монастирів, які розглядалися вищим політичним керів- ництвом СРСР як «розплідники мракобісся», здатні підживлювати релігійні пережитки. Затверджений Радою міністрів СРСР план поетапного закриття монастирів передбачав за два-три роки скоротити їх до мінімальної кількості. Як пряме керівництво до дій сприйняла рішення союзного уряду Рада міністрів УРСР, ухваливши 17 липня 1958 року постанову про ліквідацію в 1959 р. восьми монастирів з сорока наявних в республіці. Виконуючи постанови ЦК КПРС і ЦК КПУ з питань науково-атеїстичної пропаганди, 1 грудня 1960 року П.Шелест звернувся з листом на адресу першого секретаря ЦК КПУ М.Підгорного з проханням санкціонувати прове- дення відповідних заходів по дальшому обмеженню сфери діяльності мона- стирів, розташованих в м. Києві: «1. Враховуючи пропозиції громадськості про охорону історичних пам’ятників Лаври від руйнування є можливість закрити ближні печери, які є складовою частиною чоловічого монастиря Києво-Печерської Лаври. Після закриття цих печер монастир втратить своє значення і перетвориться в невелику приходську церкву. 2. Доцільно також здійснити обмеження діяльності Флоровського жіночого монастиря, де проживає 295 монахинь. З цією метою потрібно певну кількість монахинь пересилити на вільні місця в жіночих монастирях, розташованих в інших областях, а решту — віком д 35 років — залучити до суспільно-корисної праці. Проведення цих заходів, поряд з повсякденною атеїстично-виховною роботою серед населення, дозволить найближчим часом повністю ліквідувати 159Петро Шелест: штрихи політичного портрета згадані монастирі, які являються вогнищами релігійного мракобісся і розсадниками розтлінної буржуазної ідеології». У процесі боротьби з релігійними пережитками протягом 1959–1960 років на території Київщини розпалися і припинили своє існування 70 релігійних громад, ліквідовано Введенський жіночий монастир9, обмежено доступ до Києво-Печерської Лаври. Закриття культових споруд, а також їх наступне переобладнання під склади, установи соціально-культурного призначення часто викликало невдоволення та заворушення місцевого населення10. У квітні 1961 р. Петру Шелесту довелось втрутитись у конфлікт між Уповноваженим Ради у справах православної церкви при РМ СРСР по Київській області і м. Києву М.Бібіком та служителями культу навколо закриття Андріївської церкви, який загро- жував вилитись у вуличну демонстрацію віруючих у центрі столиці. Чітко дотримувався лінії КПРС П.Шелест і в оцінці Угорської революції 1956 року. Наприкінці 1956 — на початку 1957 рр. серйозні заворушення відбувалися в колах київського студентства, яке вбачало в угорських подіях початок згортання процесу десталінізації в СРСР. Щоб якось розрядити обстановку Київський обком партії рекомендував ЦК КПУ вислати з Києва ряд угорських студентів, які, на погляд П.Шелеста, «висловлюють своє незадоволення соціалістичним ладом в Угорщині, допускають ворожі випади проти сьогоднішнього Угорського уряду, а також керівників Радянського уряду і ЦК КПРС. При цьому вони схвалюють дії контрреволюційних елементів в Угорщині і заявляють, що угорський народ не простить Радян- ському Союзу за його, нібито, втручання у внутрішні справи Угорщини»11. Не викликали заперечень у П. Шелеста дії його підлеглих з відділу агітації та пропаганди обкому КПУ націлені на подолання проявів буржуазної ідеології у доробках творчої інтелігенції та журналах Академії наук УРСР, виправлення на тлі критики культу особи Сталіна недоліків, пов’язаних з беззастережною реабілітацією письменниками та науковцями історичного минулого України12. Не залишався перший секретар обкому осторонь боротьби силових структур з виявами відкритого невдоволення населення Київщини рішен- нями ЦК КПРС (травень 1962 року) про підвищення роздрібних цін на м’ясо, масло, молоко. Навесні 1962 року на підставі списку, підготовленого Комітетом держбезпеки, Петро Шелест і керівники партійних осередків на місцях розгорнули «профілактичну роботу» з комуністами, які не прихо- вували власного обурення щодо зменшення та погіршення продовольчого постачання, дефіциту споживчих товарів, зростання цін. Беззастережне виконання всіх директив вищого партійного керівництва, вміло налагоджена П.Шелестом партійно-організаційна робота в Київській області була належним чином оцінена ЦК Компартії України. В харак- теристиці на П.Шелеста від 17 липня 1961 року перший секретар ЦК КПУ М.Підгорний зазначав: «На керівній роботі проявив себе вмілим 160 Олег Бажан організатором, ініціативним та дисциплінованим працівником, добре знаю- чим промислове виробництво. Постійно працює над підвищенням своїх знань, приділяє значну увагу вивченню та впровадженню передового досвіду в промислове та сільськогосподарське виробництво». Репутація здібного управлінця, міцного господарника, доброзичливі стосунки з першим секретарем ЦК КПУ М.Підгорним сприяли стрімкому кар’єрному зростанню Петра Шелеста. У серпні 1962 року П.Шелеста обирають секретарем ЦК КПУ, а у липні 1963 року йому довіряють керувати усією Україною. В статье автор анализирует деятельность Петра Ефимовича Шелеста в должности первого секретаря Киевского обкома КПУ в 1957– 1962 годах, его политическую линию в период «хрущевской оттепели». Ключевые слова: Петр Шелест, Киевская область, «хрущевская оттепель». The author analyses the Petro Shelest activity on the position of the First Secretary of the KPU Kyiv obkom in the 1957–1962 years and his political way in the Khruschov’s Thaw years. Key words: Petro Shelest, Kyiv region, Khruschov’s Thaw. 1 Шаповал Ю.І. Петро Шелест у контексті політичної історії України ХХ століття // Український історичний журнал. — 2008. — № 3. — С. 134–149; Яремчук В.П. Історична наука в УРСР у «добу Шелеста» // Там само. — С. 149–162; Саган О. Петро Юхимович Шелест: міфи та реальність // Режим доступу : www.pseudology.org 2 Очерки истории Киевских городской и областной партийных организаций. — К., 1981. — С. 467. 3 Петро Шелест: «Справжній суд історії ще попереду». — К., 2003. — С. 112. 4 Там само. — С. 115. 5 Там само. — С. 124. 6 Центральний державний архів громадських об’єднань України (далі — ЦДАГО України. — Ф. 1. — Оп. 53. — Спр. 1399. — Арк. 122. 7 Петро Шелест: «Справжній суд історії ще попереду». — С. 131. 8 Там само. — С. 135. 9 Державний архів Київської області. — Ф. 4828. — Оп. 4. — Спр. 129. — Арк. 1. 10 ЦДАГО України. — Ф. 1. — Оп. 31. — Спр. 1470. — Арк. 122–123. 11 Там само. — Оп. 24. — Спр. 4537. — Арк. 26–27. 12 Там само. — Оп. 53. — Спр. 1399. — Арк. 122. 161Петро Шелест: штрихи політичного портрета
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-85693
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	XXXX-0115
language	Ukrainian
last_indexed	2025-11-24T15:13:05Z
publishDate	2011
publisher	Інститут історії України НАН України
record_format	dspace
spelling	Бажан, О. 2015-08-14T11:50:30Z 2015-08-14T11:50:30Z 2011 Петро Шелест: штрихи політичного портрета / О. Бажан // Україна XX ст.: культура, ідеологія, політика: Зб. ст. — К., 2011. — Вип. 16. — С. 152-161. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. XXXX-0115 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/85693 929:94 (477) У статті автор аналізує діяльність Петра Юхимовича Шелеста на посаді першого секретаря київського обкому КПУ в 1957–1962 роках. його політичну лінію в період «хрущовської відлиги» В статье автор анализирует деятельность Петра Ефимовича Шелеста в должности первого секретаря Киевского обкома КПУ в 1957– 1962 годах, его политическую линию в период «хрущевской оттепели». The author analyses the Petro Shelest activity on the position of the First Secretary of the KPU Kyiv obkom in the 1957–1962 years and his political way in the Khruschov’s Thaw years. uk Інститут історії України НАН України Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика Петро Шелест: штрихи політичного портрета Article published earlier
spellingShingle	Петро Шелест: штрихи політичного портрета Бажан, О.
title	Петро Шелест: штрихи політичного портрета
title_full	Петро Шелест: штрихи політичного портрета
title_fullStr	Петро Шелест: штрихи політичного портрета
title_full_unstemmed	Петро Шелест: штрихи політичного портрета
title_short	Петро Шелест: штрихи політичного портрета
title_sort	петро шелест: штрихи політичного портрета
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/85693
work_keys_str_mv	AT bažano petrošelestštrihipolítičnogoportreta

Петро Шелест: штрихи політичного портрета

Репозитарії

Схожі ресурси