Вплив тектоніки на регіональні закономірності розподілу газів у вугленосних відкладах Донбасу
Для характеристики регiональної структури Донецького басейну запропоновано показники (кутiв падiння порiд, складчастих i розривних дислокацiй) та побудовано карти тектонiчної дислокованостi як за кожним показником, так i загальної дислокованостi (Kд), якi вiдображають особливостi розподiлу деформа...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Доповіді НАН України |
|---|---|
| Дата: | 2013 |
| Автори: | , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2013
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/85803 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Вплив тектоніки на регіональні закономірності розподілу газів у вугленосних відкладах Донбасу / А.Ф. Булат, Л.І. Пимоненко, О.Б. Блюсс, Д.М. Пимоненко // Доповiдi Нацiональної академiї наук України. — 2013. — № 7. — С. 89–95. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859604630639476736 |
|---|---|
| author | Булат, А.Ф. Пимоненко, Л.І. Блюсс, О.Б. Пимоненко, Д.М. |
| author_facet | Булат, А.Ф. Пимоненко, Л.І. Блюсс, О.Б. Пимоненко, Д.М. |
| citation_txt | Вплив тектоніки на регіональні закономірності розподілу газів у вугленосних відкладах Донбасу / А.Ф. Булат, Л.І. Пимоненко, О.Б. Блюсс, Д.М. Пимоненко // Доповiдi Нацiональної академiї наук України. — 2013. — № 7. — С. 89–95. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Доповіді НАН України |
| description | Для характеристики регiональної структури Донецького басейну запропоновано показники (кутiв падiння порiд, складчастих i розривних дислокацiй) та побудовано карти
тектонiчної дислокованостi як за кожним показником, так i загальної дислокованостi
(Kд), якi вiдображають особливостi розподiлу деформацiй рiзного типу на площi басейну. Наведено результати розрахункiв за тектонiчними показниками методом нечiткої кластеризацiї, що дозволило роздiлити площу басейну на три областi. Показано, що
основнi геологiчнi фактори — ступiнь метаморфiзму вугiлля, потужнiсть вугленосної
товщi, кiлькiсть вугiльних пластiв, пористiсть у видiлених областях вiдрiзняються i це обумовлює особливостi формування скупчень метану. Обчисленi значення координат центрiв кластерiв дозволяють визначити ступiнь належностi прогнозованої дiлянки до вiдповiдної областi.
Для характеристики региональной структуры Донецкого бассейна предложены показатели
(углов падения пород, складчатых и разрывных дислокаций) и построены карты тектонической дислоцированности как по каждому показателю, так и общей дислоцированности (Kд), которые отражают особенности распределения деформаций разного типа на площади бассейна. Приведены результаты расчетов по тектоническим показателям методом нечеткой кластеризации, что позволило разделить площадь бассейна на три области. Показано, что основные геологические факторы — степень метаморфизма угля, мощность угленосной толщи, количество угольных пластов и пористость в выделенных областях отличаются и это обусловливает особенности формирования скоплений метана. Вычисленные значения координат центров кластеров позволяют определить степень принадлежности
прогнозируемого участка к соответствующей области.
For the characteristic regional structure of the Donets basin, the coefficients (angles of falling
rocks, folded and discontinuous dislocations) are offered, and the maps of tectonic dislocation by all
parameters and of general dislocation (Kd), which reflect features of the distribution of deformations of different types in the basin area, are constructed. The results of estimations by tectonic
coefficients by the fuzzy clustering method, which allowed us to divide the basin area into three
zones, are presented. The basic geological factors the degree of metamorphism of coal, capacity
of the coal-bearing rock mass, number of coal seams, and porosity in the selected zones differ,
which determines features of the formation of aggregations of methane. The calculated values of
coordinates of the centers of clusters enable us to determine the degree of belonging of the predicted site to the corresponding zone.
|
| first_indexed | 2025-11-28T03:19:46Z |
| format | Article |
| fulltext |
оповiдi
НАЦIОНАЛЬНОЇ
АКАДЕМIЇ НАУК
УКРАЇНИ
7 • 2013
НАУКИ ПРО ЗЕМЛЮ
УДК 622.411.332.023.623:551.24
Академiк НАН України А.Ф. Булат, Л. I. Пимоненко, О. Б. Блюсс,
Д.М. Пимоненко
Вплив тектонiки на регiональнi закономiрностi
розподiлу газiв у вугленосних вiдкладах Донбасу
Для характеристики регiональної структури Донецького басейну запропоновано показ-
ники (кутiв падiння порiд, складчастих i розривних дислокацiй) та побудовано карти
тектонiчної дислокованостi як за кожним показником, так i загальної дислокованостi
(Kд), якi вiдображають особливостi розподiлу деформацiй рiзного типу на площi басей-
ну. Наведено результати розрахункiв за тектонiчними показниками методом нечiткої
кластеризацiї, що дозволило роздiлити площу басейну на три областi. Показано, що
основнi геологiчнi фактори — ступiнь метаморфiзму вугiлля, потужнiсть вугленосної
товщi, кiлькiсть вугiльних пластiв, пористiсть у видiлених областях вiдрiзняються
i це обумовлює особливостi формування скупчень метану. Обчисленi значення коорди-
нат центрiв кластерiв дозволяють визначити ступiнь належностi прогнозованої дi-
лянки до вiдповiдної областi.
Донецький басейн як єдина структура сформувався пiд дiєю глобальних тектонiчних проце-
сiв. Ступiнь i характер тектонiчної дислокованостi обумовили вмiст i склад газiв у вугленос-
нiй товщi та формування локальних зон скупчення метану [1–3], тому оцiнка параметрiв
порушень i виявлення областей з рiзними умовами деформацiї вiдiграють важливу роль
у визначеннi i видiленнi дiлянок з рiзними умовами нагромадження i збереження вугле-
водневих газiв.
Вiдомо [4], що сучасна структура басейну є результатом дiї тектонiчних сил на вугленос-
ну товщу, внаслiдок чого вона зазнала вiдповiднi змiни. Про величину останнiх (спочатку
практично горизонтальних пластiв) можна робити висновки за величинами кутiв падiння
порiд, параметрами складчастих i розривних дислокацiй. Ранiше при дослiдженнi струк-
тури пiвденно-захiдної частини басейну був розроблений метод комплексної оцiнки регiо-
нальної тектонiчної дислокованостi [4]. Комплекснiсть оцiнки полягала у вiдносно простому
розрахунку показника загальної тектонiчної дислокованостi (Kт) — найдостовiрнiшi геомет-
ричнi параметри кутiв падiння порiд (Kк), складчастих (Kс) i розривних (Kр) дислокацiй:
Kт =
√
Kк(Kр + Kс). (1)
© А. Ф. Булат, Л. I. Пимоненко, О. Б. Блюсс, Д. М. Пимоненко, 2013
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2013, №7 89
Для оцiнки розривних порушень був обраний коефiцiєнт [5]:
Kр =
n∑
i=1
HiLi
Si
, (2)
де Hi — амплiтуда розривного порушення, км; Li — довжина розривного порушення, км;
Si — площа дослiджуваної дiлянки, км2; n — кiлькiсть розривних порушень у межах до-
слiджуваної площi.
В основу розрахунку показника складчастої дислокованостi покладено принцип оцiнки
деформацiї гiрських порiд [5]. Коефiцiєнт складчастих порушень характеризує вiдносну
змiну довжини iзогiпси в межах структури та визначається за такою формулою:
Kc =
m∑
i=1
l1i − l0i
l0i
, (3)
де l1i — довжина i-ї iзогiпси в межах структури, км; l0i — вiдстань мiж кiнцями i-ї iзогiпси
в межах структури, км; m — кiлькiсть структур у межах дослiджуваної площi.
Коефiцiєнт мiнливостi кутiв падiння порiд на дiлянцi (Kк) було розраховано таким чи-
ном:
Kк =
αmax + αmin
180
, (4)
де αmax й αmin — вiдповiдно максимальний i мiнiмальний кути падiння порiд на дослiджу-
ванiй дiлянцi.
Розрахунки тектонiчної дислокованостi басейну проводили на основi геолого-структур-
ної карти доверхньопермських вiдкладiв Донецького вугiльного басейну [6]. На базi ти-
пiзацiї елементарних тектонiчних структур вугiльних пластiв [7] обгрунтовано параметри
складчастих i розривних структур (довжина складок 1 — 10 км, амплiтуда 0,1–2 км; дов-
жина розривiв 1–10 км, амплiтуда 0,1–1 км) та визначено площi квадратiв (20 × 20 км), що
необхiднi для розрахункiв. Однак при розрахунку тектонiчної дислокованостi Донецького
басейну в регiональному планi з’ясувалася неможливiсть застосування показникiв Kр й Kс
з таких причин:
амплiтуду середньоамплiтудних порушень у переважнiй бiльшостi не винесено на карту,
що значно ускладнює розрахунок Kр, проте амплiтуда великоамплiтудних порушень iстотно
змiнюється по простяганню площини змiщувача;
величина Kс, яка залежить вiд кiлькостi структур (n), що входять у квадрат, зростає
та набуває вирiшальної ваги при розрахунку Kт.
Перерахованi недолiки привели до необхiдностi удосконалення методу оцiнки регiональ-
ної тектонiчної дислокованостi басейну шляхом застосування вiдносних величин показникiв,
якi обчислюються як вiдношення значень показника в кожному квадратi до максимального
значення його на площi басейну, i введення показника Kд, що враховує проведенi змiни.
Усi показники безрозмiрнi i змiнюються в межах вiд 0 до 1. Для дослiдження взаєм-
ного впливу запропонованих показникiв було проведено парну кореляцiю. Оскiльки мiж
цими показниками коефiцiєнти кореляцiї менше 0,5, можна зробити висновок про те, що
вони статистично незалежнi i, отже, характеризують порушенiсть об’єкта з рiзних бокiв.
90 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2013, № 7
Рис. 1. Карта iнтенсивностi загальної дислокованостi Донбасу: 1 — iзолiнiї показника Kд; 2 — розривнi
дислокацiї; 3 — межi басейну
За обчисленими показниками розраховувалися статистичнi параметри коефiцiєнтiв дисло-
кованностi (табл. 1).
Невеликi значення дисперсiй вибiрок i неiстотнi розбiжностi мiж ними свiдчать про те,
що розкид показникiв за площею басейну приблизно однаковий, а отже, випадковi помил-
ки, що спричиненi похибками методики розрахунку, незначнi i тому оцiнки ознак на пло-
щi запропонованими показниками максимально правдоподiбнi. Високi коефiцiєнти варiацiї
(71–88%) свiдчать про мiнливiсть показникiв у межах Донецького басейну.
Розробленi нами показники дозволили побудувати карти тектонiчної дислокованостi як
за кожним показником, так i загальної дислокованостi Kд (рис. 1), якi вiдображають регiо-
нальнi закономiрностi розподiлу деформацiй рiзного типу на площi басейну. Очевидно, що
за побудованими картами можливе лише суб’єктивне видiлення областей (районiв) з рiз-
ними тектонiчними умовами.
Одним з найбiльш виправданих математичних пiдходiв для виявлення дiлянок з рiзною
iнтенсивнiстю та типами дислокацiй в умовах Донецького басейну, який характеризується
значною мiнливiстю структури, а отже, i особливостями поширення локальних скупчень
метану, є метод нечiткої кластеризацiї. Метод призначений для видiлення спостережень
у бiльш-менш однорiднi групи. Необхiдно вiдзначити, що кiлькiсть груп (кластерiв) може
Таблиця 1
Статистичнi
параметри
Тектонiчнi показники
Kр Kс Kк Kд
Середнє значення 0,36 0,18 0,16 0,28
Стандартна помилка 0,02 0,02 0,01 0,02
Стандартне вiдхилення 0,27 0,19 0,14 0,20
Дисперсiя вибiрки 0,07 0,04 0,02 0,04
Ексцес 0,49 1,53 0,03 0,03
Асиметричнiсть 0,63 1,42 0,98 0,78
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2013, №7 91
бути задана довiльно, залежно вiд масштабу дослiджень i поставлених завдань. Серед ме-
тодiв нечiткої кластеризацiї найбiльш ефективним є метод c-середнiх Беждека [8, 9], де як
цiльовий функцiонал розглядається сума зважених квадратiв вiдхилень координат об’єк-
тiв, що класифiкуються, вiд центрiв кластерiв:
Jm(U, v) =
n∑
k=1
c∑
i=1
(uik)m‖xk − vi‖2, (5)
де m — експоненцiальна вага нечiткої кластеризацiї (m > 1); xk = {x1
k, . . . , x
q
k} — k-й
з об’єктiв, що належать кластеризацiї (номер квадрата), представлений векторами ознак,
якi характеризують параметри масиву, q — кiлькiсть ознак; vi — центр i-го кластера, що
представлений вектором розмiрностi q; n — кiлькiсть об’єктiв; c — кiлькiсть кластерiв.
Величина uik вiдображає ступiнь належностi k-го об’єкта i-му кластеру, причому
c∑
i=1
uik = 1, 1 6 k 6 n. (6)
У результатi розв’язання задачi мiнiмiзацiї функцiонала (5) вiдносно змiнних U , v при
обмеженнях (6) у [8] було отримано формули перерахунку ступенiв належностi
uik =
1
c∑
j=1
(
‖xk − vi‖
‖xk − vj‖
)2/(m−1) , 1 6 i 6 c, 1 6 k 6 n, (7)
та центрiв кластерiв
vi =
n∑
k=1
(uik)mxk
n∑
k=1
(uik)m
, 1 6 i 6 c, (8)
на основi яких був запропонований алгоритм нечiткої кластеризацiї методом c-середнiх.
У наведених залежностях: uik — ступiнь належностi аналiзованої областi на картi до кон-
кретного кластера по дислокованостi; xk — характеристики окремої областi; vi — коорди-
нати центра кластера.
Результати кластеризацiї методом с-середнiх [8], який заснований на формулах (7), (8),
дозволили застосувати значення координат центрiв кластерiв мiж трьома усередненими
групами (K1, K2, K3) в ознаковому просторi (табл. 2).
Таблиця 2
Область
Тектонiчнi показники
Kр Kс Kк Kд
Захiдна (K1) 0,219 0,366 0,438 0,482
Центральна (K2) 0,239 0,085 0,096 0,159
Схiдна (K3) 0,590 0,389 0,305 0,528
92 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2013, № 7
Рис. 2. Схема розташування тектонiчних областей за даними кластерного аналiзу: 1 — Захiдна область;
2 — Центральна область; 3 — Схiдна область
Застосування методу дало змогу обгруновано роздiлити площу Донецького басейну на
три областi як по кожному з показникiв, так i сумi показникiв. На рис. 2 наведено схему
розташування тектонiчних областей за даними кластерного аналiзу показника Kд.
Роздiлення за окремими показниками дозволяє чисельно видiлити дiлянки: з найбiль-
шою складчастiстю (якi можуть бути структурними пастками метану), розривною дисло-
кованiстю (якi, з одного боку, збiльшують газопроникнiсть пiдробленого масиву, з iншою —
сприяють його дегазацiї), кутами падiння (можуть сприяти дегазацiї або пiдтiканню га-
зу з глибших горизонтiв), що в поєднаннi з аналiзом лiтолого-фацiальних умов дозволить
обгрунтовано зробити висновки про формування i збереження в них метану.
Отриманi результати узгоджуються з геологiчними даними. Так, наприклад, найбiльшi
значення за показником складчастих дислокацiй приуроченi до пiвнiчно-схiдного борту, де
зосередженi родовища метану в куполовидних структурах; меншi — до захiдної частини
басейну (Захiдний Донбас).
Аналiз геологiчних факторiв — ступiнь метамофiзму вугiлля, потужнiсть вугленосної
товщi, кiлькiсть вугiльних пластiв, пористiсть, тип колекторiв — дозволили визначити осо-
бливостi формування скупчень метану в трьох видiлених областях.
Захiдна область просторово приурочена до площ розвитку вугленосних вiдкладiв, що
мiстять вугiльнi пласти, складенi марками Д, Г i частково М. Для неї характернi: неви-
сокi (0,01–0,02) показники регiональної дислокованостi; потужнiсть вугленосної товщi мен-
ше 3 км, незначна (<10) кiлькiсть вугiльних пластiв, пiдвищена пористiсть (до 15–20%)
i проникнiсть. У цiлому за наявностi потужних колекторiв, аргiлiтових покришок i струк-
турно-лiтологiчних умов обстановка сприятлива для газонакопичення. Для цiєї областi
характернi скупчення метану, що пов’язанi з колекторами порового i трiщинно-порового
типу.
Центральна область прурочена до площi розвитку вiдкладiв, що мiстять вугiлля марок
М–СС; показники тектонiчної дислокованостi змiнюються вiд 0,06 до 0,42; потужнiсть вуг-
леносної товщi 3–5 км, кiлькiсть вугiльних пластiв 2–25, порiвняно значна пористiсть (до
8–12%), середня або низька (при карбонатному цементi дуже низька) проникнiсть. Мiкро-
поклади i локальнi скупчення метану пов’язанi з колекторами трiщинно-порового i порового
типiв.
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2013, №7 93
Схiдна область приурочена до площi поширення вугiлля марок П–А; для неї характернi:
найбiльш високi показники регiональної тектонiчної дислокованостi вiд 0,16 до 0,89; потуж-
нiсть вугленосної товщi >5 км, вiдносно низька пористiсть (до 3–4%), низька проникнiсть
i малосприятлива обстановка нагромадження вiльного газу (без урахування сорбованих
газiв). Локальнi скупчення метану пов’язанi з колекторами трiщинного типу. Необхiдно
вiдзначити, що частина цiєї областi представлена высокометаморфiзованими антрацитами
i в нiй повнiстю вiдсутнi скупчення метану, але видiлити її за тектонiчними показниками
не представилося можливим.
Таким чином, при ухваленнi рiшення щодо прогнозної оцiнки газоносностi нових дiля-
нок або шахт за тектонiчними умовами необхiдно визначитися в ступенях належностi їх
до вiдповiдних кластерiв, для чого слiд розрахувати в ознаковому просторi вiдстань вiд
вектора ознак областi до вiдповiдних центрiв кластерiв. Отриманi результати можуть бути
застосованi для визначення тектонiчних умов знаходження метану в вугленосному масивi
Донбасу дослiджуваних дiлянок.
1. Кравцов А.И., Ефремов К.А. Влияние геологических факторов на распределение природных газов
в угольных пластах и вмещающих породах // Газоносность угольных бассейнов и месторождений
СССР. Т. 3. – Москва: Недра, 1980. – С. 74–101.
2. Брижанев А.М. Влияние разрывной малоамплитудной тектоники и трещин на метановыделения в
подземные горные выработки угольных шахт Донбасса // Геология и разведка недр. – 1985. – № 2. –
С. 51–55.
3. Лидин Г.Д., Кравцов А.И. Миграция газов и газовая зональность // Газоносность угольных бассей-
нов и месторождений СССР. В 3 т. Т. 3. – Москва: Недра, 1980. – С. 56–73.
4. Забигайло В. Е., Лукинов В. В., Пимоненко Л.И. и др. Тектоника и горно-геологические условия
разработки угольных месторождений Донбасса. – Киев: Наук. думка, 1994. – 150 с.
5. Ярошевский В. Тектоника разрывов и складок. – Москва: Недра, 1981. – 245 с.
6. Геолого-структурная карта доверхнепермских отложений Донецького угольного бассейна / Сост.
И. А. Очеретенко (отв. исп.), Т. С. Корсакова, В. П. Портнова, В. Вл. Трощенко и др. – 1 : 200 000. –
Москва: Мингео СССР, 1980. – 12 л.
7. Терентьев С. В. Элементарные тектонические структуры угольных пластов и их типизация // Тек-
тоника угольных бассейнов и месторождений СССР. – Москва: Недра, 1976. – С. 71–93.
8. Bezdek J. C. Pattern recognition with fuzzy objective function algorithms. – New York: Plenum Press,
1981. – 260 p.
9. Булат А.Ф., Лукинов В. В., Киселева Е.М., Блюсс О.Б. Прогнозная оценка выбросоопасности слоев
песчаников на основе кластеризации в пространстве геологических данных // Доп. НАН України. –
2010. – № 11. – С. 85–89.
Надiйшло до редакцiї 29.11.2012Iнститут геотехнiчної механiки iм. М. С. Полякова
НАН України, Днiпропетровськ
Академик НАН Украины А. Ф. Булат, Л. И. Пимоненко, О. Б. Блюсс,
Д. Н. Пимоненко
Влияние тектоники на региональные закономерности распределения
газов в угленосных отложениях Донбасса
Для характеристики региональной структуры Донецкого бассейна предложены показатели
(углов падения пород, складчатых и разрывных дислокаций) и построены карты тектони-
ческой дислоцированности как по каждому показателю, так и общей дислоцированности
(Kд), которые отражают особенности распределения деформаций разного типа на площа-
94 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2013, № 7
ди бассейна. Приведены результаты расчетов по тектоническим показателям методом не-
четкой кластеризации, что позволило разделить площадь бассейна на три области. Пока-
зано, что основные геологические факторы — степень метаморфизма угля, мощность угле-
носной толщи, количество угольных пластов и пористость в выделенных областях отли-
чаются и это обусловливает особенности формирования скоплений метана. Вычисленные
значения координат центров кластеров позволяют определить степень принадлежности
прогнозируемого участка к соответствующей области.
Academician of the NAS of Ukraine A. F. Bulat, L. I. Pimonenko, O. B. Blyuss,
D. M. Pimonenko
Impact of the tectonics on regional regularities of the distribution of
gases in coal-bearing deposits of Donbas
For the characteristic regional structure of the Donets basin, the coefficients (angles of falling
rocks, folded and discontinuous dislocations) are offered, and the maps of tectonic dislocation by all
parameters and of general dislocation (Kd), which reflect features of the distribution of deforma-
tions of different types in the basin area, are constructed. The results of estimations by tectonic
coefficients by the fuzzy clustering method, which allowed us to divide the basin area into three
zones, are presented. The basic geological factors — the degree of metamorphism of coal, capacity
of the coal-bearing rock mass, number of coal seams, and porosity in the selected zones — differ,
which determines features of the formation of aggregations of methane. The calculated values of
coordinates of the centers of clusters enable us to determine the degree of belonging of the predicted
site to the corresponding zone.
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2013, №7 95
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-85803 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1025-6415 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-28T03:19:46Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Булат, А.Ф. Пимоненко, Л.І. Блюсс, О.Б. Пимоненко, Д.М. 2015-08-22T14:10:14Z 2015-08-22T14:10:14Z 2013 Вплив тектоніки на регіональні закономірності розподілу газів у вугленосних відкладах Донбасу / А.Ф. Булат, Л.І. Пимоненко, О.Б. Блюсс, Д.М. Пимоненко // Доповiдi Нацiональної академiї наук України. — 2013. — № 7. — С. 89–95. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 1025-6415 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/85803 622.411.332.023.623:551.24 Для характеристики регiональної структури Донецького басейну запропоновано показники (кутiв падiння порiд, складчастих i розривних дислокацiй) та побудовано карти тектонiчної дислокованостi як за кожним показником, так i загальної дислокованостi (Kд), якi вiдображають особливостi розподiлу деформацiй рiзного типу на площi басейну. Наведено результати розрахункiв за тектонiчними показниками методом нечiткої кластеризацiї, що дозволило роздiлити площу басейну на три областi. Показано, що основнi геологiчнi фактори — ступiнь метаморфiзму вугiлля, потужнiсть вугленосної товщi, кiлькiсть вугiльних пластiв, пористiсть у видiлених областях вiдрiзняються i це обумовлює особливостi формування скупчень метану. Обчисленi значення координат центрiв кластерiв дозволяють визначити ступiнь належностi прогнозованої дiлянки до вiдповiдної областi. Для характеристики региональной структуры Донецкого бассейна предложены показатели (углов падения пород, складчатых и разрывных дислокаций) и построены карты тектонической дислоцированности как по каждому показателю, так и общей дислоцированности (Kд), которые отражают особенности распределения деформаций разного типа на площади бассейна. Приведены результаты расчетов по тектоническим показателям методом нечеткой кластеризации, что позволило разделить площадь бассейна на три области. Показано, что основные геологические факторы — степень метаморфизма угля, мощность угленосной толщи, количество угольных пластов и пористость в выделенных областях отличаются и это обусловливает особенности формирования скоплений метана. Вычисленные значения координат центров кластеров позволяют определить степень принадлежности прогнозируемого участка к соответствующей области. For the characteristic regional structure of the Donets basin, the coefficients (angles of falling rocks, folded and discontinuous dislocations) are offered, and the maps of tectonic dislocation by all parameters and of general dislocation (Kd), which reflect features of the distribution of deformations of different types in the basin area, are constructed. The results of estimations by tectonic coefficients by the fuzzy clustering method, which allowed us to divide the basin area into three zones, are presented. The basic geological factors the degree of metamorphism of coal, capacity of the coal-bearing rock mass, number of coal seams, and porosity in the selected zones differ, which determines features of the formation of aggregations of methane. The calculated values of coordinates of the centers of clusters enable us to determine the degree of belonging of the predicted site to the corresponding zone. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Доповіді НАН України Науки про Землю Вплив тектоніки на регіональні закономірності розподілу газів у вугленосних відкладах Донбасу Влияние тектоники на региональные закономерности распределения газов в угленосных отложениях Донбасса Impact of the tectonics on regional regularities of the distribution of gases in coal-bearing deposits of Donbas Article published earlier |
| spellingShingle | Вплив тектоніки на регіональні закономірності розподілу газів у вугленосних відкладах Донбасу Булат, А.Ф. Пимоненко, Л.І. Блюсс, О.Б. Пимоненко, Д.М. Науки про Землю |
| title | Вплив тектоніки на регіональні закономірності розподілу газів у вугленосних відкладах Донбасу |
| title_alt | Влияние тектоники на региональные закономерности распределения газов в угленосных отложениях Донбасса Impact of the tectonics on regional regularities of the distribution of gases in coal-bearing deposits of Donbas |
| title_full | Вплив тектоніки на регіональні закономірності розподілу газів у вугленосних відкладах Донбасу |
| title_fullStr | Вплив тектоніки на регіональні закономірності розподілу газів у вугленосних відкладах Донбасу |
| title_full_unstemmed | Вплив тектоніки на регіональні закономірності розподілу газів у вугленосних відкладах Донбасу |
| title_short | Вплив тектоніки на регіональні закономірності розподілу газів у вугленосних відкладах Донбасу |
| title_sort | вплив тектоніки на регіональні закономірності розподілу газів у вугленосних відкладах донбасу |
| topic | Науки про Землю |
| topic_facet | Науки про Землю |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/85803 |
| work_keys_str_mv | AT bulataf vplivtektoníkinaregíonalʹnízakonomírnostírozpodílugazívuvuglenosnihvídkladahdonbasu AT pimonenkolí vplivtektoníkinaregíonalʹnízakonomírnostírozpodílugazívuvuglenosnihvídkladahdonbasu AT blûssob vplivtektoníkinaregíonalʹnízakonomírnostírozpodílugazívuvuglenosnihvídkladahdonbasu AT pimonenkodm vplivtektoníkinaregíonalʹnízakonomírnostírozpodílugazívuvuglenosnihvídkladahdonbasu AT bulataf vliânietektonikinaregionalʹnyezakonomernostiraspredeleniâgazovvuglenosnyhotloženiâhdonbassa AT pimonenkolí vliânietektonikinaregionalʹnyezakonomernostiraspredeleniâgazovvuglenosnyhotloženiâhdonbassa AT blûssob vliânietektonikinaregionalʹnyezakonomernostiraspredeleniâgazovvuglenosnyhotloženiâhdonbassa AT pimonenkodm vliânietektonikinaregionalʹnyezakonomernostiraspredeleniâgazovvuglenosnyhotloženiâhdonbassa AT bulataf impactofthetectonicsonregionalregularitiesofthedistributionofgasesincoalbearingdepositsofdonbas AT pimonenkolí impactofthetectonicsonregionalregularitiesofthedistributionofgasesincoalbearingdepositsofdonbas AT blûssob impactofthetectonicsonregionalregularitiesofthedistributionofgasesincoalbearingdepositsofdonbas AT pimonenkodm impactofthetectonicsonregionalregularitiesofthedistributionofgasesincoalbearingdepositsofdonbas |