Синтез національного та світового в концепції організації науки та освіти в Україні В.І. Вернадського
У статті розглядаються ідейні погляди В.І. Вернадського, що базуються на синтезі національного та світового, демократичного і гуманістичного в розбудові української науки, освіти, культури, реалізовані ним під час створення в 1918 р. Української академії наук, Національної бібліотеки Української...
Saved in:
| Published in: | Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика |
|---|---|
| Date: | 2013 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2013
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/85822 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Синтез національного та світового в концепції організації науки та освіти в Україні В.І. Вернадського / О. Онищенко, Л. Дубровіна // Україна XX ст.: культура, ідеологія, політика: Зб. ст. — К., 2013. — Вип. 18. — С. 15-23. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859681261245693952 |
|---|---|
| author | Онищенко, О. Дубровіна, Л. |
| author_facet | Онищенко, О. Дубровіна, Л. |
| citation_txt | Синтез національного та світового в концепції організації науки та освіти в Україні В.І. Вернадського / О. Онищенко, Л. Дубровіна // Україна XX ст.: культура, ідеологія, політика: Зб. ст. — К., 2013. — Вип. 18. — С. 15-23. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика |
| description | У статті розглядаються ідейні погляди В.І. Вернадського, що базуються на синтезі національного та світового, демократичного і гуманістичного в розбудові української науки, освіти, культури, реалізовані
ним під час створення в 1918 р. Української академії наук, Національної
бібліотеки Української держави, українських державних університетів в
Києві та Кам’янці-Подільському, діяльності Таврійського університету в
1920 р.
Украине В.И. Вернадского.
В статье рассматриваются идейные взгляды В.И. Вернадского, основанные на
синтезе национального и мирового, демократического и гуманистического в строительстве украинской науки, образования, культуры, реализованные им во время
создания в 1918 г. Украинской академии наук, Национальной библиотеки Украинской
державы, украинских государственных университетов в Киеве и Каменец-Подольском,
деятельности Таврического университета в 1920 г.
The paper examines V.I. Vernadsky’s ideological views based on a synthesis of matters of
national, global, democratic, and humanistic nature throughout creation of national science,
education, and culture, accomplished during 1918; establishment of the Ukrainian Academy of
Sciences, National Library of the Ukrainian State, Ukrainian national universities in Kyiv and
Kamyanets-Podilsk, and activity of the Tavrijskyj University in 1920.
|
| first_indexed | 2025-11-30T18:31:49Z |
| format | Article |
| fulltext |
Синтез національного та світового в концепції організації науки та освіти… 15
Онищенко Олексій (м. Київ)
Академік НАН України, академік-секретар Відділення історії,
філософії, права НАН України.
Дубровіна Любов (м. Київ)
Член-кореспондент НАН України, директор Інституту рукопису
Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського.
lyubov.dubrovina@gmail.com
УДК 94(477)001.89+37«В.Вернадський»
СИНТЕЗ НАЦІОНАЛЬНОГО ТА СВІТОВОГО
В КОНЦЕПЦІЇ ОРГАНІЗАЦІЇ НАУКИ ТА ОСВІТИ В УКРАЇНІ
В.І. ВЕРНАДСЬКОГО
У статті розглядаються ідейні погляди В.І. Вернадського, що базу-
ються на синтезі національного та світового, демократичного і гума-
ністичного в розбудові української науки, освіти, культури, реалізовані
ним під час створення в 1918 р. Української академії наук, Національної
бібліотеки Української держави, українських державних університетів в
Києві та Кам’янці-Подільському, діяльності Таврійського університету в
1920 р.
Ключові слова: ідейна спадщина В.І. Вернадського, концепція націо-
нальної науки, Національна академія наук України, Національна бібліо-
тека Української держави.
Ідейні засади розбудови національної науки, освіти, культури, які
стали підґрунтям концептуальних підходів В.І. Вернадського щодо ство-
рення Української академії наук, Національної бібліотеки, українських
державних університетів в Києві та Кам’янці-Подільському, Таврійського
університету, низки регіональних інститутів і музеїв, були сформовані
всім попереднім досвідом його наукового та громадсько-політичного
життя, глибокими роздумами щодо сенсу життя, кристалізацією ідеї
єдності природних та соціальних процесів, взаємопов’язаністю суспіль-
них процесів із розвитком національної та світової культур.
В.І. Вернадський багато працював як історик науки і мислитель, у
центрі його уваги перебували не лише питання природознавства, але й
питання історії та розвитку суспільства, для чого він вивчав історію
права, економіку, всесвітню політику, народознавство, знайомився з фун-
даментальними фаховими працями російських та українських істориків,
представників національно-демократичного руху в Україні. Основи істо-
ричного знання, мистецтво, література, філософія, етика, естетика, на
думку вченого, мають пріоритетне значення як для формування цілісної
Олексій Онищенко, Любов Дубровіна 16
особистості вченого, так і для повноцінного дослідження ним наукових
проблем.
Будучи українцем за походженням, з глибоким родинним корінням, що
сягає полтавських та чернігівських теренів, потомком родів українських
старшин, священиків, учених, письменників, військових та державних
діячів, чим В.І. Вернадський дуже пишався, але, сприймаючи російську
культуру і науку як рідну, він завжди прагнув поєднати в своєму
світогляді кращі духовні цінності обох народів та шукав те спільне, що
об’єднувало їх із слов’янством зокрема та світом в цілому, зокрема, в
науці і культурі.
Органічне поєднання цінностей світової та національної науки і куль-
тури в концепції В.І. Вернадського було показовою рисою його світо-
гляду. Одночасно він виступав проти тиранії в будь-якій формі.
В.І. Вернадський написав багато публіцистичних творів, присвячених
гуманістичним принципам розвитку держави і державної політики, сво-
боди особистості, демократизації суспільства, науки та освіти, завжди
виступав проти утисків національної культури, притримуючись ідей рів-
ноправного та паралельного розвитку всіх культур як ознаки демокра-
тичної держави, закликаючи до цього російський уряд1.
Ці ідеї В.І. Вернадського, хоча й не були узагальнені в єдиній
методологічній праці, знайшли своє практичне втілення в концепції
розвитку науки в національній державі під час заснування Української
академії наук, що створювалася в Україні як незалежній державі. Його
концепція була аргументована необхідністю створення такої національної
науки, яка слугувала б економічному та духовному розвитку держави,
гарантуючи її незалежне існування.
Будучи природознавцем, учений підкреслював значну роль гумані-
тарних та соціальних наук для державотворення, соціально-економічної
та екологічної діяльності людства, для розвитку етичної, духовної та
моральної складової кожної держави.
У період Першої світової війни та революцій, коли відбувалися мас-
штабні соціальні зрушення, що охопили Європу, Близький Схід та Росій-
ську імперію і продемонстрували оформлення нового перерозподілу
світових джерел матеріальних ресурсів, зародження нових механізмів
економічного та політичного впливу міжнародного капіталу, формування
нової політичної карти світу, В.І. Вернадський, спостерігаючи за швид-
ким та непрогнозованим розпадом Російської імперії, пріоритетне місце в
історичному процесі віддавав не лише економічним, але й національно-
державним наслідкам глобальних змін. Особливо гостро відчував
В.І. Вернадський потребу в осмисленні питання майбутньої історичної
долі народів Росії, передусім, близьких йому українського та російського,
Синтез національного та світового в концепції організації науки та освіти… 17
а також слов’янства в цілому. Його турбували й питання ролі науки та
класичної освіти в період соціальних змін, пошук шляхів демократичного
державотворення в конкретних реаліях життя, що в результаті й визна-
чило проблематику та зміст його суспільно-політичних та публіцис-
тичних праць2.
В.І. Вернадський, запрошений міністром освіти М.П. Василенком очо-
лити дві комісії, створені при Міністерстві освіти — в справах вищої
школи і наукових установ та з розробки законопроекту про заснування
Української академії наук в Києві, а також Тимчасовий комітет для
заснування Національної бібліотеки Української Держави (далі — ТК),
глибоко перейнявся ідеєю національного наукового, економічного та
культурного відродження України і переконливо сформулював науково-
організаційну концепцію побудови національної науки на засадах синтезу
національних і світових складових як підсилюючого фактора зміцнення
науки. Цементування ідейної платформи цього підходу здійснювалося
третьою складовою — економічним розвитком держави, який гарантував
би незалежність держави і спрямованість науки на вирішення актуальних
завдань державного будівництва та економічної міці.
Для В.І. Вернадського вирішальною стала можливість побудови УАН
та національної освіти на засадах передових ідей та світових тенденцій в
розвитку наукового знання та ролі науки у державотворенні.
У своїй промові 9 липня 1918 р., на першому ж засіданні Комісії для
вироблення законопроекту про заснування УАН в Києві, він підкрес-
лював її національно-державну роль та значення для зростання україн-
ської національної свідомості і культури через глибоке наукове студі-
ювання її минулого та сучасності, що дозволить представляти Українську
академію у всесвітній спілці академій як рівноправну. Водночас, обґрун-
товуючи свої думки новими економічними та геополітичними чинниками,
він стверджував: Академія мала сприяти зростанню економічного потен-
ціалу держави та матеріальних потреб пересічної людини3. Він далеко-
глядно передбачав зростання ролі науки як виробничої сили у розвитку
базисних основ держав та їхньої економічної потужності. Тому побудова
Академії наук як розгалуженого наукового центру має спиратися на
державну основу та державне фінансування, яке може забезпечити міцну
організацію наукового дослідження продуктивних сил країни та її при-
родних багатств, економіко-статистичного вивчення населення та в най-
коротші часи забезпечити економічний базис для розвитку України як
держави4.
Питання внутрішнього устрою стало одним з найважливіших під час
обговорення питань структури Академії. Спочатку В.І. Вернадський за-
пропонував чотири відділення: історично-філологічне, фізико-матема-
Олексій Онищенко, Любов Дубровіна 18
тичне, економіко-юридичне та прикладного природознавства. Після обго-
ворення в структурі Академії за Статутом 1918 р. були сформовані три
відділи: історично-філологічний (з класом українського красного пись-
менства), соціальних наук (з класами юридичних та економічних наук),
фізико-математичний (природничі науки та прикладне природознавство).
На пропозицію В.І. Вернадського, Комісія для вироблення законо-
проекту про заснування Української академії наук складалася з відомих
учених та викладачів з різних галузей знань: професорів Харківського
університету історика Д.I. Багалія та Київського політехнічного інституту
біолога М.Ф. Кащенка, ректора Київського університету філософа і пра-
вознавця професора Є.В. Спекторського, правознавця Б.О. Кістяківського,
фізика Й.Й. Косоногова, хіміка О.В. Сперанського, економіста М.І. Туган-
Барановського, професора Петроградського інституту шляхів, ученого в
галузі пружності, опору металів та будівельної механіки С.П. Тимошенка,
літературознавця і письменника професора Лазаревського інституту схід-
них мов у Москві А.Ю. Кримського. До складу Комісії увійшли й
представники Українського наукового товариства — мистецтвознавець
Г.Г. Павлуцький і геолог П.А. Тутковський, професор Донського універ-
ситету мовознавець Є.К. Тимченко, а також агробіолог професор
С.Л. Франкфурт. Були взяті до уваги та обговорені на всіх засіданнях
Комісії й погляди інших видатних учених щодо устрою Академії та її
складу.
Завдяки зусиллям М.П. Василенка вже 9 жовтня 1918 р. з’явився
«Закон Української Держави про заснування Української академії наук у
м. Києві», підписаний гетьманом Павлом Скоропадським. Цей документ
ухвалював Статут та штати УАН, що набирали чинності з 1 листопада
1918 р. Того ж дня наказом гетьмана були призначені перші 12 дійсних
членів УАН: по Відділу історично-філологічних наук — Д.І. Багалій,
А.Ю. Кримський, М.І. Петров, С.Й. Смаль-Стоцький; по Відділу фізично-
математичних наук — В.І. Вернадський, С.П. Тимошенко, М.Ф. Кащенко,
П.А. Тутковський; по Відділу соціальних наук — М.І. Туган-Баранов-
ський, В.А. Косинський, Ф.В. Тарановський, О.І. Левицький5.
В Україні створювалася потужна інформаційна та експериментальна
інфраструктура для академічних досліджень: Національна бібліотека,
сади (ботанічний та акліматизаційний), біологічні станції, обсерваторія,
постійні комісії, лабораторії та кабінети, друкарня, Фотографічний
інститут, а також низка комплексних установ, де співіснували науково-
дослідні музеї та інститути при них (Національний мінералогічний музей
з інститутом, Національний антропологічний музей з інститутом), окремі
фундаментальні, експериментальні та прикладні інститути, зокрема
фізично-географічний, зоології, ботаніки, хімії, механіки, фізики, геоде-
зичний, медицини та ветеринарії.
Синтез національного та світового в концепції організації науки та освіти… 19
27 листопада 1918 р. В.І. Вернадського одноголосно обрали Головою-
президентом, а А.Ю. Кримського — Неодмінним секретарем6.
В.І. Вернадський був ініціатором створення Геологічного комітету при
УАН, Комісії з вивчення природних багатств України, брав активну
участь в розвитку сільськогосподарської дослідної справи в Україні в
період 1918–1920 рр. З 1 листопада 1918 р. він очолив Сільськогос-
подарський вчений (а згодом науковий) комітет України — попередник
Української академії аграрних наук, головуючи в ньому до 1 січня
1919 р.7.
Отже, В.І. Вернадський окреслив основні вимоги до устрою Академії:
національні, державні та гуманістичні, що дозволять зробити її могутнім
сучасним науковим центром, чинником державотворчих процесів в
Україні, визнаним міжнародною спілкою академій. Тим самим було
відкрито широку перспективу для Академії та її невпинного розвитку
і зміцнення.
Прогресивною гуманітарною ідеєю В.І. Вернадського було одночасне
створення Національної бібліотеки і Національного музею, що мали б
існувати при Академії не лише як наукова база досліджень, а й як
самостійні гуманітарні інституції, де зосереджувалася б уся історична
пам’ять народу та здобутки культури світової цивілізації.
Спочатку М.П. Василенко обґрунтував пропозицію заснувати бібліо-
теку при уряді як національну — на зразок французької. В.І. Вернадський
переконав створити її при Академії як всеохоплюючу лабораторію науки
та духовний центр українського народу. Звертаючись до гетьмана Скоро-
падського, В.І. Вернадський пише про створення УАН та Національної
бібліотеки: «Ці дві установи, що мають першочергове національне зна-
чення, повинні стати могутніми факторами подальшого розвитку науки та
освіти на Україні та підняття її духовних сил»8.
2 серпня (15 за новим стилем) 1918 р. був підписаний П. Скоро-
падським і згодом затверджений Радою Міністрів «Закон про утворення
Фонду Національної Бібліотеки Української Держави (1918 р.)». Прак-
тичні справи почалися з утворення 23 серпня Тимчасового комітету для
заснування Національної бібліотеки Української Держави, який очолив
В.І. Вернадський і до першого складу якого увійшли видатні вчені —
А.Ю. Кримський, С.О. Єфремов, Г.П. Житецький, В.О. Кордт9. Комітет
вирішував усі питання створення книгозбірні — від теоретичного обґрун-
тування функцій національної бібліотеки до збирання та формування її
фонду, організації каталогів, наукової діяльності.
Ідейні підходи В.І. Вернадського до гармонійного синтезу світового та
національного були висловлені ним у «Зверненні Тимчасового комітету
щодо заснування Бібліотеки до усіх громадян та установ», де були
Олексій Онищенко, Любов Дубровіна 20
задекларовані основні принципи формування Національної бібліотеки,
що мала стати як національним, так всесвітнім бібліотечним центром.
Перший принцип передбачав формування фонду, що відображав би
загальнолюдські здобутки, — різноманітність та повноту книжкового
фонду, який мав містити знання з різних галузей науки та культури всіх
країн світу та репрезентувати світові досягнення науки і культури.
Другим принципом визначалася національна складова фонду —
збирання творів національного друку, стародруків, рукописної, музичної,
картографічної спадщини про Україну і український народ українською
та іншими мовами, незважаючи на вид, час, місце написання та спря-
мування літератури.
Третім принципом була позаполітичність бібліотеки, що не залежить
від суспільних настроїв або влади, які постійно змінювалися, і основним
призначенням декларує «бути осередком розумової культури, який
повинен бути дорогий однаково всьому населенню України».
Четвертим демократичним принципом мав гарантуватися вільний до-
ступ до будь-якої інформації, зібраної в національній бібліотеці, власне —
загальнодоступність, відкритість для всіх і кожного, безкоштовність та
легкий доступ до інформації10.
Ще одним напрямом науково-організаційної роботи В.І. Вернадського
стала його участь в реформуванні системи вищої школи та в діяльності
Комісії в справах вищої школи і наукових установ при Міністерстві
освіти. Ця Комісія під головуванням В.І. Вернадського працювала лише
4 місяці — від 20 червня до 12 грудня 1918 р. Найбільше уваги було
приділено доцільності створення національних українських університетів,
відкриттю нових університетів та інститутів різного типу — народних,
приватних та державних у великих містах України, виробленню універ-
ситетських статутів, їхньої структури і штатів, функціонуванню наукових
товариств.
В.І. Вернадський послідовно втілював принципи широкої автономії
університетів, демократичних засад розвитку та державної підтримки
освіти. Було створено Київський державний український університет
(згодом увійшов до складу Університету св. Володимира) та Кам’янець-
Подільський державний український університет, де навчання широкому
колу дисциплін здійснювалося українською мовою. Обговорювалися ре-
організація Катеринославського учительського інституту в Вищий педа-
гогічний інститут, створення Катеринославського університету, Катери-
нославського єврейського наукового політехнічного інституту, відкриття
Близькосхідного та Польського інститутів у Києві, Муніципального інс-
титуту в Одесі, Фармацевтичного та Ветеринарного інститутів у Харкові,
перетворення Вищих жіночих курсів на інститути та університети.
Синтез національного та світового в концепції організації науки та освіти… 21
У березні 1920 р. В.І. Вернадський очолив Таврійський університет.
Щоправда, вже через рік він вимушений був полишити Крим та повер-
нутися в Росію, проте саме в Таврійському університеті він реалізував
свої демократичні задуми, які сповідував усе життя. У важкий час гро-
мадянської війни Таврійський університет поєднав долі багатьох видат-
них російських та українських учених. Тоді ж В.І. Вернадський заснував
у Криму Комісію з вивчення природних виробничих сил при Кримському
товаристві дослідників природи, яка здійснювала активні дослідження
Криму та Азовського моря.
Ідейна спадщина В.І. Вернадського, що висвітлює його концептуальні
погляди на розвиток національної науки, культури, освіти в Україні
репрезентована в перших двох томах серії: «Володимир Іванович Вер-
надський і Україна» (2011 р.) та «Володимир Іванович Вернадський.
Листування з українськими вченими» (2012 р.), а також у щоденниках
В.І. Вернадського за 1917–1920 рр., опублікованих у 9-му томі серії
(2011 р.), та в спеціальному довідковому 10-му томі, де міститься най-
повніша на сьогодні бібліографія праць В.І. Вернадського та література
про нього (2012 р.). Вперше в історії науки в Україні великим колективом
учених з різних наукових та освітніх установ, академіків, членів-корес-
пондентів, докторів та кандидатів наук на такому фундаментальному
рівні представлено корпус наукових та творчих джерел (монографії,
статті, рецензії, наукові записки, спогади, нариси), що повноцінно харак-
теризують наукову спадщину В.І. Вернадського. Щоденники вченого від-
ображають всю складність політичних та культурних процесів в Україні в
1917–1920 рр., містять оцінки та спостереження його як свідка та учас-
ника цих подій, значний фактаж щодо створення засад національної
науки і освіти. Листування В.І. Вернадського з 152 кореспондентами (904
листи) супроводжується змістовними коментарями та розкриває всебічні
зв’язки вченого з Україною, розвиток його наукової школи з різних
галузей знань, особисті духовні контакти з колегами та учнями, родиною
та пересічними дослідниками, яким учений допомагав у складних ситу-
аціях революційного часу та ідеологічних переслідувань 1920–1930-х
років. Вперше громадськість може осягнути величезне (та далеко ще не
повне) коло кореспондентів В.І. Вернадського, які репрезентували його
українські наукові та дружні зв’язки, розкрити його як великого вченого,
людину та громадянина.
Ідеї В.І. Вернадського щодо необхідності синтезу світового та націо-
нального в розвитку науки і культури, які формують єдину духовну
складову людства, знання історії людства, націй та народів, сучасних
тенденцій розвитку суспільства, його економіки, соціального стану,
актуальні й сьогодні, в час, коли вмотивовано зростає взаємозв’язок та
Олексій Онищенко, Любов Дубровіна 22
взаємозалежність людей, націй і держав, коли очевидною стає необ-
хідність спільних зусиль для гармонізації розвитку природи та сус-
пільства, об’єднання прагнень різних держав, управління соціальною
активністю людей. Засновані ним та його однодумцями наукові установи,
заклади освіти, музеї й нині активно функціонують в незалежній Україні,
що є переконливим доказом ефективності саме такої форми організації
національної науки в умовах, коли зростає значення розвитку природ-
ничих наук для економічного поступу держав та гуманітарних — для
національного самоствердження.
Онищенко Алексей (г. Киев)
Академик НАН Украины, академик-секретарь Отделения истории, философии, права
НАН Украины, доктор философских наук, профессор.
Дубровина Любовь (г. Киев)
Член-корреспондент НАН Украины, директор Института рукописи Национальной
библиотеки Украины имени В.И. Вернадского, доктор исторических наук, профессор.
lyubov.dubrovina@gmail.com
Синтез национального и мирового в концепции организации науки и образования
в Украине В.И. Вернадского.
В статье рассматриваются идейные взгляды В.И. Вернадского, основанные на
синтезе национального и мирового, демократического и гуманистического в строи-
тельстве украинской науки, образования, культуры, реализованные им во время
создания в 1918 г. Украинской академии наук, Национальной библиотеки Украинской
державы, украинских государственных университетов в Киеве и Каменец-Подольском,
деятельности Таврического университета в 1920 г.
Ключевые слова: идейное наследие В.И. Вернадского, концепция национальной науки,
Украинская академия наук, Национальная библиотека Украинской державы.
Oleksiy Onyschenko (Kyiv)
Academician of the National Academy of Sciences of Ukraine, Academic Secretary of the
Department of History, Philosophy and Law at the National Academy of Sciences of Ukraine,
Doctor of Historical Sciences, Professor.
Lyubov Dubrovina (Kyiv)
Corresponding Member of the National Academy of Sciences of Ukraine, Director of the
Institute of Manuscripts at the Vernadsky National Library of Ukraine, Doctor of Historical
Sciences, Professor.
Synthesis of national and universal in V.I. Vernadsky`s conception of organization of
education and sciences in Ukraine.
The paper examines V.I. Vernadsky’s ideological views based on a synthesis of matters of
national, global, democratic, and humanistic nature throughout creation of national science,
education, and culture, accomplished during 1918; establishment of the Ukrainian Academy of
Sciences, National Library of the Ukrainian State, Ukrainian national universities in Kyiv and
Kamyanets-Podilsk, and activity of the Tavrijskyj University in 1920.
Keywords: V.I. Vernadsky’s ideological views, conception of national science, National
Academy of Sciences of Ukraine, National Library of the Ukrainian State.
Синтез національного та світового в концепції організації науки та освіти… 23
1 Волков В.П. В.И. Вернадский. Публицистические статьи. — М., 1995. Узагальнення
суспільно-політичних поглядів В.І. Вернадського зробила російська дослідниця
Л.С. Леонової в монографії «Я не могу уйти в одну науку… Общественно-политические
взгляды В.И. Вернадского». — СПб., 2000.
2 Публіцистичні праці В.І. Вернадського, що стосуються України, опубліковано і
прокоментовано в праці: Володимир Іванович Вернадський і Україна. Кн. 2: Володимир
Іванович Вернадський. Вибрані праці / Уклад. О.С. Онищенко, В.М. Даниленко,
Л.А. Дубровіна, Н.М. Зубкова, С.Г. Кигим, І.М. Гавриленко, Н.О. Лаас, В.В. Лавров,
Н.М. Хоменко. — К., 2011. — С. 187–257.
3 Володимир Іванович Вернадський і Україна. Кн. 1: Володимир Іванович Вернад-
ський. Науково-організаційна діяльність (1918–1921) / Уклад. О.С. Онищенко, Л.А. Дуб-
ровіна, Н.М. Зубкова, В.В. Лавров, С.В. Старовойт, Н.М. Хоменко, Л.М. Яременко. —
К., 2011. — С. 194–196.
4 Збірник праць Комісії для вироблення законопроекту про заснування Української
Академії наук у Києві. — К., 1919. — С. 5–8.
5 Онищенко О.С., Смолій В.А., Дубровіна Л.А. В.І. Вернадський і Україна // Воло-
димир Іванович Вернадський і Україна. Т. 1, Кн. 1. — С. 108.
6 Там само. — С. 109–110.
7 Вергунoв В.А. Академік В.І. Вернадський — один із фундаторів наукового ґрун-
тознавства та сільськогосподарської дослідної справи в Україні // Історія української
науки на межі тисячоліть: Зб. наук. пр. — К., 2006. — Вип. 26. — С. 25–52.
8 ЦДАВО України. — Ф. Р-2201. — Оп. 1. — Спр. 135. — Арк. 7; Архів Президії
НАН України. — Ф. 251. — Оп. 1. — Спр. 1 «Б». — Арк. 12–15.
9 Дубровіна Л.А., Онищенко О.С. Історія Національної бібліотеки України імені
В.І. Вернадського, 1918–1941. — К., 1998. — С. 12–20.
10 Від Тимчасового комітету для заснування Національної Бібліотеки Української
держави в м. Києві. — [К., 1918] — 2 с. Див. також проект: НБУВ ІР, ф. 33, № 3055.
Статут Національної Бібліотеки Української Народної Республіки в м. Києві при Україн-
ській Академії наук. — К., 1919.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-85822 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0115 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T18:31:49Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Онищенко, О. Дубровіна, Л. 2015-08-24T12:17:39Z 2015-08-24T12:17:39Z 2013 Синтез національного та світового в концепції організації науки та освіти в Україні В.І. Вернадського / О. Онищенко, Л. Дубровіна // Україна XX ст.: культура, ідеологія, політика: Зб. ст. — К., 2013. — Вип. 18. — С. 15-23. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 0115 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/85822 94(477)001.89+37«В.Вернадський» У статті розглядаються ідейні погляди В.І. Вернадського, що базуються на синтезі національного та світового, демократичного і гуманістичного в розбудові української науки, освіти, культури, реалізовані ним під час створення в 1918 р. Української академії наук, Національної бібліотеки Української держави, українських державних університетів в Києві та Кам’янці-Подільському, діяльності Таврійського університету в 1920 р. Украине В.И. Вернадского. В статье рассматриваются идейные взгляды В.И. Вернадского, основанные на синтезе национального и мирового, демократического и гуманистического в строительстве украинской науки, образования, культуры, реализованные им во время создания в 1918 г. Украинской академии наук, Национальной библиотеки Украинской державы, украинских государственных университетов в Киеве и Каменец-Подольском, деятельности Таврического университета в 1920 г. The paper examines V.I. Vernadsky’s ideological views based on a synthesis of matters of national, global, democratic, and humanistic nature throughout creation of national science, education, and culture, accomplished during 1918; establishment of the Ukrainian Academy of Sciences, National Library of the Ukrainian State, Ukrainian national universities in Kyiv and Kamyanets-Podilsk, and activity of the Tavrijskyj University in 1920. uk Інститут історії України НАН України Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика До 150-річчя від дня народження академіка В.І. Вернадського (матеріали «круглого столу»: м. Київ, Інститут історії України НАН України, 19 березня 2013 р.) Синтез національного та світового в концепції організації науки та освіти в Україні В.І. Вернадського Синтез национального и мирового в концепции организации науки и образования в Украине В.И. Вернадского Synthesis of national and universal in V.I. Vernadsky`s conception of organization of education and sciences in Ukraine Article published earlier |
| spellingShingle | Синтез національного та світового в концепції організації науки та освіти в Україні В.І. Вернадського Онищенко, О. Дубровіна, Л. До 150-річчя від дня народження академіка В.І. Вернадського (матеріали «круглого столу»: м. Київ, Інститут історії України НАН України, 19 березня 2013 р.) |
| title | Синтез національного та світового в концепції організації науки та освіти в Україні В.І. Вернадського |
| title_alt | Синтез национального и мирового в концепции организации науки и образования в Украине В.И. Вернадского Synthesis of national and universal in V.I. Vernadsky`s conception of organization of education and sciences in Ukraine |
| title_full | Синтез національного та світового в концепції організації науки та освіти в Україні В.І. Вернадського |
| title_fullStr | Синтез національного та світового в концепції організації науки та освіти в Україні В.І. Вернадського |
| title_full_unstemmed | Синтез національного та світового в концепції організації науки та освіти в Україні В.І. Вернадського |
| title_short | Синтез національного та світового в концепції організації науки та освіти в Україні В.І. Вернадського |
| title_sort | синтез національного та світового в концепції організації науки та освіти в україні в.і. вернадського |
| topic | До 150-річчя від дня народження академіка В.І. Вернадського (матеріали «круглого столу»: м. Київ, Інститут історії України НАН України, 19 березня 2013 р.) |
| topic_facet | До 150-річчя від дня народження академіка В.І. Вернадського (матеріали «круглого столу»: м. Київ, Інститут історії України НАН України, 19 березня 2013 р.) |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/85822 |
| work_keys_str_mv | AT oniŝenkoo sinteznacíonalʹnogotasvítovogovkoncepcííorganízacíínaukitaosvítivukraínívívernadsʹkogo AT dubrovínal sinteznacíonalʹnogotasvítovogovkoncepcííorganízacíínaukitaosvítivukraínívívernadsʹkogo AT oniŝenkoo sinteznacionalʹnogoimirovogovkoncepciiorganizaciinaukiiobrazovaniâvukrainevivernadskogo AT dubrovínal sinteznacionalʹnogoimirovogovkoncepciiorganizaciinaukiiobrazovaniâvukrainevivernadskogo AT oniŝenkoo synthesisofnationalanduniversalinvivernadskysconceptionoforganizationofeducationandsciencesinukraine AT dubrovínal synthesisofnationalanduniversalinvivernadskysconceptionoforganizationofeducationandsciencesinukraine |