Інтенсивність продукування оксиду азоту при регенерації печінки за умов відсутності запасів ретиноїдів
Дослiджено iнтенсивнiсть продукування оксиду азоту (NO) та змiни NO-синтазної активностi в мiтохондрiальнiй та цитозольнiй фракцiях клiтин печiнки мишей при регенерацiї печiнки за умов вiдсутностi запасiв ретиноїдiв. Встановлено, що регенерацiя печiнки тварин з фiзiологiчним рiвнем ретинiлефiрiв с...
Saved in:
| Date: | 2013 |
|---|---|
| Main Authors: | , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2013
|
| Series: | Доповіді НАН України |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/85882 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Інтенсивність продукування оксиду азоту при регенерації печінки за умов відсутності запасів ретиноїдів / М.М. Марченко, Г.П. Копильчук, І.М. Бучковська, І.О. Шмараков // Доповiдi Нацiональної академiї наук України. — 2013. — № 8. — С. 182–187. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-85882 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-858822025-02-23T18:11:44Z Інтенсивність продукування оксиду азоту при регенерації печінки за умов відсутності запасів ретиноїдів Интенсивность образования оксида азота при регенерации печени в условиях отсутствия запасов ретиноидов The intensity of nitric oxide production during liver regeneration in the absence of retinoid stores Марченко, М.М. Копильчук, Г.П. Бучковська, І.М. Шмараков, І.О. Біохімія Дослiджено iнтенсивнiсть продукування оксиду азоту (NO) та змiни NO-синтазної активностi в мiтохондрiальнiй та цитозольнiй фракцiях клiтин печiнки мишей при регенерацiї печiнки за умов вiдсутностi запасiв ретиноїдiв. Встановлено, що регенерацiя печiнки тварин з фiзiологiчним рiвнем ретинiлефiрiв супроводжується посиленим утворенням NO та активацiєю NO-синтази в обох фракцiях клiтин лише на початкових етапах (12 та 24 год) пiсля часткової гепатектомiї. Результати аналiзу iнтенсивностi продукування NO в мiтохондрiальнiй та цитозольнiй фракцiях клiтин печiнки мишей Lrat^−/− вказують на пiдвищений рiвень NO протягом усього експерименту з максимальними значеннями через 12 год пiсля часткової гепатектомiї. Исследованы интенсивность образования оксида азота (NO) и изменения активности NO-синтазы в митохондриальной и цитозольной фракциях клеток печени мышей при регенерации печени в условиях отсутствия запасов ретиноидов. Установлено, что регенерация печени животных с физиологическим уровнем ретинилэфиров сопровождается усиленным образованием NO и активацией NO-синтазы в обеих фракциях клеток только на ранних этапах (12 и 24 ч) после частичной гепатэктомии. Результаты анализа интенсивности образования NO в митохондриальной и цитозольной фракциях клеток печени мышей Lrat^−/− указывают на повышенный уровень NO на протяжении всего эксперимента с максимальными значениями через 12 ч после частичной гепатэктомии. The intensity of nitric oxide production and changes in the NO-synthase activity in mitochondrial and cytosolic fractions of mouse liver cells are studied during the liver regeneration in the absence of retinoid stores. It is determined that the liver regeneration in animals with physiological levels of retinyl esters is accompanied with the increased NO formation and the NO-synthase activation in mitochondrial and cytosolic fractions only at the initial stages (12 and 24 h) after partial hepatectomy. The analysis of the intensity of nitric oxide production in mitochondrial and cytosolic fractions of liver cells in Lrat^−/− mice indicates elevated NO levels throughout the experiment with maximum values in 12 h after partial hepatectomy. Автори висловлюють щиру подяку проф. В.С. Бленеру (Колумбiйський унiверситет, США) за люб’язно наданi лiнiї трансгенних мишей для проведення дослiджень. 2013 Article Інтенсивність продукування оксиду азоту при регенерації печінки за умов відсутності запасів ретиноїдів / М.М. Марченко, Г.П. Копильчук, І.М. Бучковська, І.О. Шмараков // Доповiдi Нацiональної академiї наук України. — 2013. — № 8. — С. 182–187. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 1025-6415 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/85882 577.128:546.21 uk Доповіді НАН України application/pdf Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Біохімія Біохімія |
| spellingShingle |
Біохімія Біохімія Марченко, М.М. Копильчук, Г.П. Бучковська, І.М. Шмараков, І.О. Інтенсивність продукування оксиду азоту при регенерації печінки за умов відсутності запасів ретиноїдів Доповіді НАН України |
| description |
Дослiджено iнтенсивнiсть продукування оксиду азоту (NO) та змiни NO-синтазної
активностi в мiтохондрiальнiй та цитозольнiй фракцiях клiтин печiнки мишей при
регенерацiї печiнки за умов вiдсутностi запасiв ретиноїдiв. Встановлено, що регенерацiя печiнки тварин з фiзiологiчним рiвнем ретинiлефiрiв супроводжується посиленим
утворенням NO та активацiєю NO-синтази в обох фракцiях клiтин лише на початкових етапах (12 та 24 год) пiсля часткової гепатектомiї. Результати аналiзу iнтенсивностi продукування NO в мiтохондрiальнiй та цитозольнiй фракцiях клiтин печiнки мишей Lrat^−/− вказують на пiдвищений рiвень NO протягом усього експерименту з максимальними значеннями через 12 год пiсля часткової гепатектомiї. |
| format |
Article |
| author |
Марченко, М.М. Копильчук, Г.П. Бучковська, І.М. Шмараков, І.О. |
| author_facet |
Марченко, М.М. Копильчук, Г.П. Бучковська, І.М. Шмараков, І.О. |
| author_sort |
Марченко, М.М. |
| title |
Інтенсивність продукування оксиду азоту при регенерації печінки за умов відсутності запасів ретиноїдів |
| title_short |
Інтенсивність продукування оксиду азоту при регенерації печінки за умов відсутності запасів ретиноїдів |
| title_full |
Інтенсивність продукування оксиду азоту при регенерації печінки за умов відсутності запасів ретиноїдів |
| title_fullStr |
Інтенсивність продукування оксиду азоту при регенерації печінки за умов відсутності запасів ретиноїдів |
| title_full_unstemmed |
Інтенсивність продукування оксиду азоту при регенерації печінки за умов відсутності запасів ретиноїдів |
| title_sort |
інтенсивність продукування оксиду азоту при регенерації печінки за умов відсутності запасів ретиноїдів |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Біохімія |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/85882 |
| citation_txt |
Інтенсивність продукування оксиду азоту при регенерації печінки за умов відсутності запасів ретиноїдів / М.М. Марченко, Г.П. Копильчук, І.М. Бучковська, І.О. Шмараков // Доповiдi Нацiональної академiї наук України. — 2013. — № 8. — С. 182–187. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| series |
Доповіді НАН України |
| work_keys_str_mv |
AT marčenkomm íntensivnístʹprodukuvannâoksiduazotupriregeneracíípečínkizaumovvídsutnostízapasívretinoídív AT kopilʹčukgp íntensivnístʹprodukuvannâoksiduazotupriregeneracíípečínkizaumovvídsutnostízapasívretinoídív AT bučkovsʹkaím íntensivnístʹprodukuvannâoksiduazotupriregeneracíípečínkizaumovvídsutnostízapasívretinoídív AT šmarakovío íntensivnístʹprodukuvannâoksiduazotupriregeneracíípečínkizaumovvídsutnostízapasívretinoídív AT marčenkomm intensivnostʹobrazovaniâoksidaazotapriregeneraciipečenivusloviâhotsutstviâzapasovretinoidov AT kopilʹčukgp intensivnostʹobrazovaniâoksidaazotapriregeneraciipečenivusloviâhotsutstviâzapasovretinoidov AT bučkovsʹkaím intensivnostʹobrazovaniâoksidaazotapriregeneraciipečenivusloviâhotsutstviâzapasovretinoidov AT šmarakovío intensivnostʹobrazovaniâoksidaazotapriregeneraciipečenivusloviâhotsutstviâzapasovretinoidov AT marčenkomm theintensityofnitricoxideproductionduringliverregenerationintheabsenceofretinoidstores AT kopilʹčukgp theintensityofnitricoxideproductionduringliverregenerationintheabsenceofretinoidstores AT bučkovsʹkaím theintensityofnitricoxideproductionduringliverregenerationintheabsenceofretinoidstores AT šmarakovío theintensityofnitricoxideproductionduringliverregenerationintheabsenceofretinoidstores |
| first_indexed |
2025-11-24T08:31:52Z |
| last_indexed |
2025-11-24T08:31:52Z |
| _version_ |
1849659870170578944 |
| fulltext |
УДК 577.128:546.21
М. М. Марченко, Г.П. Копильчук, I. М. Бучковська,
I.О. Шмараков
Iнтенсивнiсть продукування оксиду азоту
при регенерацiї печiнки за умов вiдсутностi запасiв
ретиноїдiв
(Представлено членом-кореспондентом НАН України С.О. Костерiним)
Дослiджено iнтенсивнiсть продукування оксиду азоту (NO) та змiни NO-синтазної
активностi в мiтохондрiальнiй та цитозольнiй фракцiях клiтин печiнки мишей при
регенерацiї печiнки за умов вiдсутностi запасiв ретиноїдiв. Встановлено, що регенера-
цiя печiнки тварин з фiзiологiчним рiвнем ретинiлефiрiв супроводжується посиленим
утворенням NO та активацiєю NO-синтази в обох фракцiях клiтин лише на початко-
вих етапах (12 та 24 год) пiсля часткової гепатектомiї. Результати аналiзу iнтен-
сивностi продукування NO в мiтохондрiальнiй та цитозольнiй фракцiях клiтин печiн-
ки мишей Lrat−/− вказують на пiдвищений рiвень NO протягом усього експерименту
з максимальними значеннями через 12 год пiсля часткової гепатектомiї.
Внаслiдок широкого спектра бiологiчної дiї оксид азоту (NO) розглядається як один iз
месенджерiв внутрiшньо- та мiжклiтинної сигналiзацiї [1, 2]. Доведено, що NO виявляє
рiзнобiчну дiю: як iнгiбiтор або агонiст передачi iнформацiї в гепатоцитах [1], про- та ан-
тиоксидант [3], iнгiбiтор чи активатор апоптозу [2]. NO в органiзмi синтезується за участю
ензиму синтази оксиду азоту (NOS), яка представлена трьома iзоформами [1, 3].
Результати експериментальних дослiджень засвiдчують як iнгiбуючий [4], так i активую-
чий [5] вплив ретиноїдiв на синтез NO та експресiю генiв iндуцибельної NO-синтази (iNOS,
II тип) залежно вiд дози. Водночас припускається, що гемодинамiчне навантаження, якого
зазнають клiтини печiнки пiсля резекцiї, супроводжуються активацiєю iNOS з посиленим
продукуванням NO як найбiльш раннього маркера регенерацiйних процесiв [6, 7]. Також
показано регуляторну роль NO пiд час регенерацiї печiнки, викликаної частковою гепа-
тектомiєю (ЧГЕ) [6–8]. Стресiндуковане вивiльнення NO запускає каскад компенсаторних
реакцiй, необхiдних для реалiзацiї внутрiшньоклiтинної вiдповiдi органiзму на гостре тка-
нинне ураження [9].
Ми ставили за мету дослiдити iнтенсивнiсть продукування NO та рiвень NO-синтазної
активностi в мiтохондрiальнiй та цитозольнiй фракцiях клiтин печiнки мишей за умов ЧГЕ
та вiдсутностi запасiв ретиноїдiв.
Матерiали та методи дослiдження. Дослiдження проводили на мишах лiнiї
C57BL/6J масою 25–30 г, вiком 2,5–3 мiс. Утримання тварин i манiпуляцiї з ними здiйс-
нювали згiдно з положеннями “Європейської конвенцiї про захист хребетних тварин, що
використовуються для дослiдних та наукових цiлей” (Страсбург, 1986), “Загальних етичних
принципiв експериментiв на тваринах”, ухвалених Першим нацiональним конгресом з бiо-
етики (Київ, 2001).
Для встановлення однозначного метаболiчного взаємозв’язку мiж запасами ретиноїдiв
у печiнцi та її здатнiстю до регенерацiї мишей C57BL/6J (дослiдний контроль) i Lrat−/−
© М. М. Марченко, Г.П. Копильчук, I.М. Бучковська, I.О. Шмараков, 2013
182 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2013, №8
(тварини, якi не здатнi синтезувати ретинiлестери в печiнцi внаслiдок нокауту гена ензи-
му лецитин:ретинолацилтрансферази (LRAT, 2.3.1.135), i тому повнiстю позбавленi запасiв
ретиноїдiв) пiддавали ЧГЕ шляхом резекцiї 2/3 тканини печiнки [10].
Дослiднi тварини подiленi на групи:
мишi C57BL/6J та Lrat−/−, яких пiддавали частковiй резекцiї тканини печiнки
(C57BL/6J + ЧГЕ; Lrat−/− + ЧГЕ);
мишi C57BL/6J та Lrat−/−, яким проводили лапаротомiю (ЛАП) без подальших хi-
рургiчних втручань з метою iмiтацiї гострої фази як складової частини вiдповiдi на ЧГЕ
(C57BL/6J + ЛАП; Lrat−/− + ЛАП).
Евтаназiю тварин здiйснювали пiд легким ефiрним наркозом на початкових стадiях
(12, 24 год), у перiод активної пролiферацiї клiтин (48 год) та на завершальних етапах (72,
168 год) регенерацiї печiнки.
Мiтохондрiальну фракцiю клiтин печiнки отримували за методом [11]. Ступiнь забруд-
неностi мiтохондрiальної фракцiї контролювали шляхом порiвняльного визначення сукци-
натдегiдрогеназної активностi (1.3.99.1) як специфiчного маркера внутрiшньої мембрани
мiтохондрiй та активностi глюкозо-6-фосфатази (3.1.3.9) — специфiчного маркера ендопла-
зматичного ретикулума, у фракцiях мiкросом та мiтохондрiй.
Визначення NO-синтазної активностi (NOS, 1.14.13.39) проводили за методом [12]. Ак-
тивнiсть NOS розраховували як рiзницю мiж показниками екстинкцiї субстратного та без-
субстратного окиснення NADPH та виражали в нмолях окисненого NADPH за 1 хв на мг
протеїну.
Рiвень продукування NO визначали за модифiкованим методом [13] шляхом реєстрацiї
вмiсту нiтрит-анiона (NO−
2
), який є стабiльним метаболiтом NO. Оскiльки NO — високо-
реакцiйна молекула з коротким перiодом життя, яка швидко iнактивується в оксидазнiй
реакцiї з перетворенням у нiтрит (NO−
2
) або нiтрат (NO−
3
), який швидко метаболiзується,
то рiвень NO правомiрно оцiнювати за змiною NO−
2
[14].
Концентрацiю протеїну визначали за методом Лоурi (1951).
Статистичну обробку експериментальних результатiв проводили з використанням паке-
та аналiзу даних у Microsoft Excel. Для визначення вiрогiдних вiдмiнностей мiж середнiми
величинами використовували критерiй Стьюдента (t). Рiзницю вважали достовiрною при
P 6 0,05.
Результати та їх обговорення. Результати проведених дослiджень засвiдчують по-
силене продукування NO (табл. 1) та пiдвищення рiвня NO-синтазної активностi (рис. 1, а)
в мiтохондрiальнiй фракцiї клiтин печiнки мишей C57BL/6J лише на початкових етапах
регенерацiї (12 та 24 год).
Згiдно з даними лiтератури [7, 15], за умов розвитку оксидативного стресу пiсля частко-
вої резекцiї тканини печiнки вiдбувається активацiя факторiв транскрипцiї (NF-κB, STAT3,
AP-1), якi iндукують експресiю генiв iNOS з посиленим продукуванням NO в гепатоцитах
та клiтинах Купфера. Вiрогiдно, у нашому випадку пiдвищене продукування NO та акти-
вацiя NOS на початкових етапах регенерацiї печiнки може бути наслiдком активацiї певних
факторiв транскрипцiї, цитокiнiв та iнших медiаторiв як вiдповiдь класу сигнальних моле-
кул, що здiйснюють мiжклiтинну комунiкацiю i регуляцiю бiохiмiчних процесiв у тканинах
та системах органiзму, на розвиток гострого тканинного ураження [1, 2].
Водночас у дослiджуванiй фракцiї клiтин печiнки нокаутних тварин надмiрне утворення
NO (див. табл. 1) та активацiя NOS (див. рис. 1) спостерiгалося протягом 48 год пiсля ЧГЕ
з максимальними значеннями на 12 год експерименту. При цьому показники ензиматичної
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2013, №8 183
активностi NOS та вмiсту NO в мiтохондрiальнiй фракцiї клiтин печiнки мишей Lrat−/−
протягом усього експериментального перiоду залишалися вищими порiвняно зi значеннями
тварин дослiдного контролю.
Оскiльки повнiстю-транс-ретиноєва кислота iнгiбує транскрипцiю гена iNOS та моду-
лює продукування NO [5], вiдсутнiсть запасiв ретиноїдiв у печiнцi, ймовiрно, створює перед-
умови для посиленої активацiї NOS та зростання рiвня NO в дослiджуванiй фракцiї пiсля
ЧГЕ. Припускається, що дiя NO in vivo може бути спрямована на модуляцiю потенцiалу та
блокування мiтохондрiальних пор через модифiкацiю “критичних” тiолiв трансмембранного
протеїнового комплексу, що призводить до порушення роботи мiтохондрiального електро-
нотранспортного ланцюга iз посиленою генерацiєю супероксидного анiон-радикала [1, 11].
При патологiчнiй гiпергенерацiї NO може реагувати з О−
2
, у результатi чого утворюється
токсичний продукт — пероксинiтрит [15], вiрогiднiсть утворення якого значно збiльшується,
оскiльки NO — єдина бiомолекула, що конкурує iз супероксиддисмутазою за супероксид.
При цьому показники кiлькiсного вмiсту NO та рiвня NO-синтазної активностi в печiнцi
мишей, яким проводили лапаротомiю без подальших хiрургiчних втручань, протягом усього
експериментального перiоду не перевищували значення контролю (0 год) в обох дослiдних
групах тварин.
Iснують данi про безпосередню роль iNOS в пригнiченнi метаболiчних процесiв, що
вiдбуваються в цитозолi клiтини. Ефекти NO, опосередкованi дiєю NOS, виявляються
в iнгiбуваннi глюконеогенезу, глiкогенолiзу та основних етапiв глiколiтичної оксидоредук-
цiї [2].
Нами встановлено зростання рiвня NO-cинтазної активностi в цитозольнiй фракцiї клi-
тин печiнки мишей обох дослiдних груп пiсля ЧГЕ (див. рис. 1, б ). Активацiя NOS в дослi-
джуванiй фракцiї печiнки нокаутних тварин простежується протягом 3 дiб пiсля частко-
вої резекцiї тканини та вiрогiдно перевищує показники мишей C57BL/6 J протягом усього
експериментального перiоду. Ймовiрно, що вiдсутнiсть запасiв ретиноїдiв у печiнцi поси-
лює утворення цитокiнiв, якi iнiцiюють пусковi механiзми регенерацiї та можуть дiяти як
тригери, що переключають синтез NO iз конститутивної iзоформи NO-синтази на iндуци-
бельну [8, 15].
Таблиця 1. Рiвень NО в мiтохондрiальнiй та цитозольнiй фракцiях клiтин печiнки мишей C57BL/6J та
Lrat−/− за умов часткової гепатектомiї, нмоль NО−
2 /мг протеїну
Група тварин
Термiн дослiдження, год
0 12 24 48 72 168
Мiтохондрiальна фракцiя
C57 + ЛАП 1,41± 0,13 1,33± 0,12 1,15± 0,11 1,51± 0,09 1,22 ± 0,10
C57 + ЧГЕ 1,84 ± 0,17 2,80± 0,23
∗
2,34± 0,14
∗
1,45± 0,10 1,53± 0,12 1,54 ± 0,13
Lrat−/−
+ ЛАП 2,90± 0,15 2,60± 0,13 2,53± 0,21 2,46± 0,23 2,54 ± 0,26
Lrat−/−
+ ЧГЕ 3,26 ± 0,13
∗∗
4,95± 0,26
∗,∗∗
4,33± 0,46
∗,∗∗
4,27± 0,27
∗,∗∗
2,92± 0,30
∗∗
2,54 ± 0,50
∗∗
Цитозольна фракцiя
C57 + ЛАП 0,8± 0,06 0,7± 0,04 0,8± 0,04 0,8± 0,06 0,8± 0,02
C57 + ЧГЕ 0,8± 0,10 1,4± 0,13
∗
1,8± 0,18
∗
1,6± 0,19
∗
1,05± 0,10 1,2± 0,14
Lrat−/−
+ ЛАП 1,1± 0,07 1,1± 0,14 1,0± 0,17 1,2± 0,03 1,1± 0,16
Lrat−/−
+ ЧГЕ 1,2± 0,08
∗∗
3,8± 0,29
∗,∗∗
3,6± 0,20
∗,∗∗
3,3± 0,34
∗,∗∗
3,2± 0,23
∗,∗∗
1,1± 0,21
Пр и м i т ка. 0 год — значення, що вiдповiдають показникам iнтактних тварин (контроль). ∗Статистично до-
стовiрна рiзниця порiвняно з показниками контролю, P 6 0,05.∗∗Статистично достовiрна рiзниця порiвняно
з показниками тварин C57BL/6J, P 6 0,05.
184 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2013, №8
Рис. 1. NО-синтазна активнiсть в мiтохондрiальнiй (а) та цитозольнiй (б ) фракцiях клiтин печiнки мишей
C57BL/6J та Lrat−/− за умов часткової гепатектомiї.
0 год — значення, що вiдповiдають показникам iнтактних тварин (контроль);
∗ — статистично достовiрна рiзниця порiвняно з показниками контролю, P 6 0,05; ∗∗ — статистично досто-
вiрна рiзниця порiвняно з показниками тварин C57BL/6J, P 6 0,05
Результати дослiджень свiдчать про посилене продукування NO в цитозольнiй фракцiї
клiтин печiнки мишей Lrat−/− протягом 3 дiб (72 год) пiсля ЧГЕ (див. табл. 1). Можна при-
пустити, що якщо на початкових етапах регенерацiї NO виступає як внутрiшньоклiтинний
посередник, то в перiоди 48 та 72 год його токсична дiя може виявлятися прямо шляхом
утворення нiтрозильних комплексiв та опосередковано через активнi форми азоту, якi в хо-
дi реакцiй S- i N-нiтрозування, нiтрування та дезамiнування порушують функцiонування
бiомолекул i субклiтинних компонентiв, спричиняють метаболiчний дисбаланс та призво-
дять до розвитку ендогенної iнтоксикацiї органiзму [1, 2, 15]. Гiперпродукцiєю NO може
бути зумовлено iнгiбування глiцеральдегiд-3-фосфатдегiдрогенази шляхом рибозилювання
i нiтрозилювання, що призводить до гальмування глiколiзу i, як наслiдок, до порушення
енергетичного метаболiзму [7, 15].
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2013, №8 185
Отже, вiдсутнiсть запасiв ретиноїдiв у клiтинах регенеруючої печiнки супроводжується
посиленим продукуванням NO за рахунок активацiї NOS з максимальними значеннями на
12 год пiсля ЧГЕ.
Автори висловлюють щиру подяку проф. В. С. Бленеру (Колумбiйський унiверситет, США)
за люб’язно наданi лiнiї трансгенних мишей для проведення дослiджень.
1. Дмитренко Н.П., Холиан А. Роль взаимодействия путей метаболизма формальдегида и оксида азота
в механизме их токсического действия. 2. Токсическое действие оксида азота // Укр. бiохiм. журн. –
2005. – 77, № 5. – С. 5–23.
2. Takeuchi K., Hatazava R., Tanigami M. Role of endogenous nitric oxide (NO) and NO synthase in healing
of indomethacin-induced intestinal ulcers in rats // Life Sci. – 2007. – 80, No 4. – P. 329–336.
3. Fitzhugh A. L., Keefer L.K. Diazeniumdiolates: pro – and antioxidant applications of the “NOates” // Free
Radic. Biol. Med. – 2000. – 28, No 10. – P. 1463–1469.
4. Oh G. S., Pae H.O., Seo W.G. et al. Inhibitory effect of retinoic acid on exression of inducible nitric oxide
synthase gene in L929 cells // Immunopharm. Immunotoxicol. – 2001. – 23, No 3. – P. 335–342.
5. Kang M.K., Yoon Y. E., Yang J. Y. et al. Protective effect of retinoic acid on interleukin – 1β-induced
cytotoxicity of pancreatic β-cells // Mech. Ageing and Develop. – 2004. – 125, No 7. – P. 483–490.
6. Tuncyurek P., Yenisey C., Doger F. et al. Nitric Oxide as an Independent Regulatory Factor in Regenera-
ting Rat Liver // Acta Chir Belg. – 2006. – 106, No 5. – P. 581–587.
7. Hortelano S., Zeini M., Casado M. et al. Animal models for the study of liver regeneration: role of nitric
oxide and prostaglandins // Front Biosci. – 2007. – No 12. – P. 13–21.
8. Dı́az-Guerra M. J., Velasco M., Mart́ın-Sanz P., Boscá L. Nuclear factor kappaB is required for the
transcriptional control of type II NO synthase in regenerating liver // Biochem J. – 1997. – 326, No 3. –
P. 791–797.
9. Jia C. Advances in the regulation of liver regeneration // Expert Rev. Gastroenterol. Hepatol. – 2011. –
5, No 1. – P. 105–121.
10. Mitchell C. A., Willenbring H. Reproducible and well-tolerated method for 2/3 partial hepatectomy in
mice // Nat. Protoc. – 2008. – 3, No 7. – P. 1167–1170.
11. Акопова О.В., Сагач В.Ф. Индукция открытия митохондриальной поры под действием Са2+ в мио-
карде крыс // Укр. бiохiм. журн. – 2004. – 76, № 1. – С. 48–55.
12. Vodovotz Y., Know N. S., Popischil M. et al. Inactivation of nitric oxide synthase after prolonged incubation
of mouse macrophages with IFN-gamma and bacterial lipopolysaсcharide // J. Immunol. – 1994. – 152,
No 8. – P. 4110–4118.
13. Hwang S., Lopec C.A., Heck D. E. et al. Osteopontin inhibits induction of nitric oxide synthase gene
expression by inflammatory mediators in mouse kidney epithelial // J. Biol. Chem. – 1994. – 264, No 1. –
P. 711–715.
14. Curran R.D., Ferrari F.K., Kispert P. H. et al. Nitric oxide and nitric oxide-generating compounds inhibit
hepatocyte protein synthesis // FASEB J. – 2001. – 5, No 7. – P. 2085–2092.
15. Zeini M., Hortelano S., Traves G. Assessment of a dual regulatory role for NO in liver regeneration
after partial hepatectomy: protection against apoptosis and retardation of hepatocyte pro-liferation //
FASEB J. – 2005. – 19, No 8. – P. 995–997.
Надiйшло до редакцiї 24.12.2012Чернiвецький нацiональний унiверситет
iм. Юрiя Федьковича
186 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2013, №8
М.М. Марченко, Г. П. Копыльчук, И. М. Бучковская, И.А. Шмараков
Интенсивность образования оксида азота при регенерации печени
в условиях отсутствия запасов ретиноидов
Исследованы интенсивность образования оксида азота (NO) и изменения активности
NO-синтазы в митохондриальной и цитозольной фракциях клеток печени мышей при ре-
генерации печени в условиях отсутствия запасов ретиноидов. Установлено, что регене-
рация печени животных с физиологическим уровнем ретинилэфиров сопровождается уси-
ленным образованием NO и активацией NO-синтазы в обеих фракциях клеток только на
ранних этапах (12 и 24 ч) после частичной гепатэктомии. Результаты анализа интенсив-
ности образования NO в митохондриальной и цитозольной фракциях клеток печени мышей
Lrat−/− указывают на повышенный уровень NO на протяжении всего эксперимента с мак-
симальными значениями через 12 ч после частичной гепатэктомии.
M.M. Marchenko, G.P. Kopylchuk, I.M. Buchkovska, I. O. Shmarakov
The intensity of nitric oxide production during liver regeneration in the
absence of retinoid stores
The intensity of nitric oxide production and changes in the NO-synthase activity in mitochondrial
and cytosolic fractions of mouse liver cells are studied during the liver regeneration in the absence
of retinoid stores. It is determined that the liver regeneration in animals with physiological levels
of retinyl esters is accompanied with the increased NO formation and the NO-synthase activa-
tion in mitochondrial and cytosolic fractions only at the initial stages (12 and 24 h) after partial
hepatectomy. The analysis of the intensity of nitric oxide production in mitochondrial and cytosolic
fractions of liver cells in Lrat−/− mice indicates elevated NO levels throughout the experiment with
maximum values in 12 h after partial hepatectomy.
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2013, №8 187
|