Тенденції розвитку нанотехнологічної сфери в Японії та Китаї

Розглянуто особливості розвитку нанотехнологій в Японії та Китаї. Здійснено аналіз основних результатів фінансування нанотехнологій; розглянуто нанотехнологічні програми; виявлено пріоритетні напрямки розвитку нанотехнологій та установи, які активно займаються дослідженням у цій сфері; виділено найб...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Наука та наукознавство
Date:	2012
Main Author:	Віннікова, Н.М.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України 2012
Subjects:	Зарубіжна наука. Міжнародне науково-технічне співробітництво
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/85926
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Тенденції розвитку нанотехнологічної сфери в Японії та Китаї / Н.М. Віннікова // Наука та наукознавство. — 2012. — № 3. — С. 96-102. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-85926
record_format	dspace
spelling	Віннікова, Н.М. 2015-09-02T18:14:10Z 2015-09-02T18:14:10Z 2012 Тенденції розвитку нанотехнологічної сфери в Японії та Китаї / Н.М. Віннікова // Наука та наукознавство. — 2012. — № 3. — С. 96-102. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 0374-3896 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/85926 Розглянуто особливості розвитку нанотехнологій в Японії та Китаї. Здійснено аналіз основних результатів фінансування нанотехнологій; розглянуто нанотехнологічні програми; виявлено пріоритетні напрямки розвитку нанотехнологій та установи, які активно займаються дослідженням у цій сфері; виділено найбільші досягнення та впровадження в сфері нанотехнологій; наведені приклади міжнародного співробітництва в рамках цих програм. В данной работе рассмотрены особенности развития нанотехнологий в Японии и Китае. Осуществлен анализ основных результатов финансирования нанотехнологий; рассмотрены нанотехнологические программы; выявлены приоритетные направления развития нанотехнологий и учреждения, которые активно занимаются исследованиями в этой сфере; выделены наибольшие достижения и внедрение в сфере нанотехнологий; приведены примеры международного сотрудничества в рамках программ. Peculiarities of developments in nanotechnology field in Japan and China are considered. Analysis of main results of nanotechnology financing is made; nanotechnology programs are analyzed; priority fields in nanotechnology and institutions focused on nanotechnology field are identified; most significant gains and applications in the field are outlined; cases of international cooperation on line of nanotechnology programs are given. uk Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України Наука та наукознавство Зарубіжна наука. Міжнародне науково-технічне співробітництво Тенденції розвитку нанотехнологічної сфери в Японії та Китаї Тенденции развития нанотехнологической сферьr в Японии и Китае Trends in Development ofNanotechnology Fie\d in Japan and China Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Тенденції розвитку нанотехнологічної сфери в Японії та Китаї
spellingShingle	Тенденції розвитку нанотехнологічної сфери в Японії та Китаї Віннікова, Н.М. Зарубіжна наука. Міжнародне науково-технічне співробітництво
title_short	Тенденції розвитку нанотехнологічної сфери в Японії та Китаї
title_full	Тенденції розвитку нанотехнологічної сфери в Японії та Китаї
title_fullStr	Тенденції розвитку нанотехнологічної сфери в Японії та Китаї
title_full_unstemmed	Тенденції розвитку нанотехнологічної сфери в Японії та Китаї
title_sort	тенденції розвитку нанотехнологічної сфери в японії та китаї
author	Віннікова, Н.М.
author_facet	Віннікова, Н.М.
topic	Зарубіжна наука. Міжнародне науково-технічне співробітництво
topic_facet	Зарубіжна наука. Міжнародне науково-технічне співробітництво
publishDate	2012
language	Ukrainian
container_title	Наука та наукознавство
publisher	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
format	Article
title_alt	Тенденции развития нанотехнологической сферьr в Японии и Китае Trends in Development ofNanotechnology Fie\d in Japan and China
description	Розглянуто особливості розвитку нанотехнологій в Японії та Китаї. Здійснено аналіз основних результатів фінансування нанотехнологій; розглянуто нанотехнологічні програми; виявлено пріоритетні напрямки розвитку нанотехнологій та установи, які активно займаються дослідженням у цій сфері; виділено найбільші досягнення та впровадження в сфері нанотехнологій; наведені приклади міжнародного співробітництва в рамках цих програм. В данной работе рассмотрены особенности развития нанотехнологий в Японии и Китае. Осуществлен анализ основных результатов финансирования нанотехнологий; рассмотрены нанотехнологические программы; выявлены приоритетные направления развития нанотехнологий и учреждения, которые активно занимаются исследованиями в этой сфере; выделены наибольшие достижения и внедрение в сфере нанотехнологий; приведены примеры международного сотрудничества в рамках программ. Peculiarities of developments in nanotechnology field in Japan and China are considered. Analysis of main results of nanotechnology financing is made; nanotechnology programs are analyzed; priority fields in nanotechnology and institutions focused on nanotechnology field are identified; most significant gains and applications in the field are outlined; cases of international cooperation on line of nanotechnology programs are given.
issn	0374-3896
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/85926
citation_txt	Тенденції розвитку нанотехнологічної сфери в Японії та Китаї / Н.М. Віннікова // Наука та наукознавство. — 2012. — № 3. — С. 96-102. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT vínníkovanm tendencíírozvitkunanotehnologíčnoísferivâponíítakitaí AT vínníkovanm tendenciirazvitiânanotehnologičeskoisferʹrvâponiiikitae AT vínníkovanm trendsindevelopmentofnanotechnologyfiedinjapanandchina
first_indexed	2025-11-25T22:42:35Z
last_indexed	2025-11-25T22:42:35Z
_version_	1850569546748919808
fulltext	Science and Science of Science, 2012, № 496 У 2001 році нанотехнології увійшли до четвірки найбільш пріоритетних галу- зей економіки Японії, що фінансуються так як біотехнологія, інформаці техноло- гії і телекомунікації [1]. На відміну від США, Японія займа- ється нанотехнологічними дослідженнями та розробками лише в найбільш перспек- тивних напрямках. На даний момент — це матеріалознавство та мікроелектроніка [2]. Найбільш пріоритетними розробками в Японії в сфері нанотехнологій є напів- провідникові технології ХХІ століття, тера- бітові запам’ятовуючі пристрої та техноло- гія мережевих пристроїв. Основними фун- даментальними дослідженнями є функції та властивості наноструктур, процеси та методи виміру і досліджень, а також те- оретичні та аналітичні обчислювальні методи в сфері нанотехнологій. Перспек- тивними проектами є нанотехнологічні матеріали, біонаносистеми, наноприлади, нановимір на техніка, нанообробка матері- алів та моделювання наносистем [4]. У 1991 році почала функціонувати пер- ша програма з розвитку техніки маніпу- лювання атомами та молекулами в рамках проекту «Атомна технологія», а також був затверджений план реалізації проекту «На- нотек для нового суспільства» [5]. В Японії в рамках програми дослідження та розробки в сфері нанотехнологій розподілено на три категорії: 1. Флагманські розробки – впро- вадження інформаційних технологій (строк 5–10 років). 2. Перспективні проекти – створення нових нанопристроїв, нанотру- бок, напівпровідникових приладів, нано- плівок; організація великих промислових виробництв із застосуванням нанотехноло- гій (строк 10–20 років). 3. Фундаментальні дослідження – вивчення різноманітних властивостей наносистем (фізичних, елек- тричних, магнітних), наноматеріалів та розробка принципово нових методів теоре- тичного, експериментального вивчення та застосування у клінічній практиці [6]. У 1998 році в Японії з’явилася про- грама в сфері нанотехнологій під назвою «Аstroboy» з бюджетом у 10 млн доларів. Основним завданням програми є роз- виток наноелектроніки, яка спроможна працювати в умовах космічного холоду та при температурах у тисячі градусів [5]. З 2000 року в Японії функціонує Наці- ональна державна нанотехнологічна про- грама «Огато», що отримала найвищий державний пріоритет [5]. В рамках про- грами виконуються дослідження в чоти- рьох сферах економіки: медицині, охоро- ні здоров’я, інформаційних технологіях та © Н.М. Віннікова, 2012 Н.М. Віннікова Тенденції розвитку нанотехнологічної сфери в Японії та Китаї Розглянуто особливості розвитку нанотехнологій в Японії та Китаї. Здійснено ана- ліз основних результатів фінансування нанотехнологій; розглянуто нанотехнологічні програми; виявлено пріоритетні напрямки розвитку нанотехнологій та установи, які активно займаються дослідженням у цій сфері; виділено найбільші досягнення та впровадження в сфері нанотехнологій; наведені приклади міжнародного співробітниц- тва в рамках цих програм. Зарубіжна наука, міжнародне науково-технічне співробітництво ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ НАНОТЕХНОЛОГІЧНОЇ СФЕРИ В ЯПОНІЇ ТА КИТАЇ Наука та наукознавство, 2012, № 4 97 екологія. Даний проект фінансується не лише державою, а й додатково близько 60 приватними підприємствами. Крім цього, уряд Японії фінансує більше десяти інших проектів у сфері нанотехнологій, де осно- вними є дослідження квантових хвиль, флуктуацій в квантових системах тощо. Найбільшими нанопроектами в Японії є «Atom Craft project» та «Aono project» [2]. На базі Міністерства освіти, культу- ри, спорту, науки та технології (MEXT) створена спеціальна дослідницька ме- режа в сфері нанотехнологій. Основною метою роботи цієї організації є забезпе- чення тристоронньої кооперації промис- ловості, академії та держави [4]. Найбільш важливими напрямками до- сліджень в сфері нанотехнологій в Японії займається Японська Економічна Асоці- ація «Кейданрен», яка в 2000 році органі- зувала спеціальний відділ з нанотехнологій при промислово-технічному комітеті [6]. Основна мета діяльності організації: ви- значити інформаційні технології, біотех- нології, енергетику, екологію і матеріалоз- навство як основні напрямки «прориву» в нанонауці; забезпечити надходження великих капіталовкладень у галузі вироб- ництва, засновані на нанотехнологіях; розвивати дослідження в зазначених на- прямках і впроваджувати їх результати у виробництво таким чином, щоб вони ста- ли засобом нанотехнологічної революції; розробити національну стратегію розвитку нанотехнологій, організувати ефективну співпрацю промислових, державних, на- укових відомств і організацій у цій сфері. У 2001 році був створений загальний план розвитку нанотехнологічних досліджень в рамках Асоціації «Кейданрен». Доречно нагадати, що ще з початку 80-х років Японія почала вкладати чима- лі кошти в науково-дослідні розробки в сфері нанотехнологій. А в період з 1997 по 2005 рр. країна інвестувала у дослідження та розробки нанотехнологій вже близько 4,6 млрд. доларів (див. табл. 1) [1–6]. Основними організаціями, що зай- маються фінансуванням нанотехноло- гічної сфери в Японії, є Міністерство освіти, культури, спорту, науки і техно- логій та Міністерство економіки, торгів- лі та промисловості (METI). Фінансова підтримка з боку приватних підприємств досліджень та розробок нанотехнологій в Японії складає близько 30% відсотків від обсягів загального фінансування [6]. Зазначимо також, що Японія актив- но займається будівництвом великих до- слідницьких інститутів, підприємств та центрів з виробництва наноматеріалів, які забезпечують розвиток наносфери та здійснюють обмін інформацією. Так, у 2001 році в цій країні, в місті Цукуба, в результаті злиття Національних дослідного інституту металів та інститу- ту дослідження неорганічних матеріалів створено Національний інститут матері- алознавства (National Institute for Material Science) – НІМ [7]. Установа наразі є провідної організацією Японії в сфері нанотехнологій. Основним напрямом ді- яльності даного інституту є проведення фундаментальних досліджень в області матеріалознавства. Стратегічною метою діяльності є перетворення інституту в міжнародний відкритий дослідницький центр шляхом залучення найкращих інте- лектуальних ресурсів і створення власної нанотехнологічної мережі в Японії. Основ- Таблиця 1 Обсяги фінансування нанотехнологічної сфери в Японії в 1997–2005 рр., 2008 р. (млн дол.) Роки 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 Обсяги, млн дол. 120 135 157 245 465 750 810 875 950 – – 950 Н.М. Віннікова Science and Science of Science, 2012, № 498 ними науковими напрямками діяльності НІМ є розвиток нанотехнологічних тех- нологіій, синтез та контроль нових мате- ріалів, дослідження нанотехнологічних матеріалів для потреб інформаційних тех- нологій, біотехнологій, навколишнього середовища, енергетики тощо. У ході реалізації першого етапу програ- ми, що виконувався Національним інститу- том матеріалознавства протягом 2001-2006 рр., напрямок матеріалознавство піднявся у світовому рейтингу з 31-ої на 5-у позицію. Інститут став незалежною адміністратив- ною організацією; збільшилась кількість патентів та приток технологій в приватний сектор; створено 5 компаній, що викорис- товують розробки інституту [5,6]. Упродовж другого етапу реалізації програми (2006-2012 рр.) розроблені та запущені нові пріоритетні наукові про- екти, які направлені на створення нових матеріалів, а також покращення власти- востей вже існуючих матеріалів [5]. Найбільш відомими проектами На- ціонального інституту матеріалознавства в рамках нанотехнологічної програми є атомний перемикач, нанотестер, випро- мінюючий світлодіод, нанотермометр з використанням нанотрубки, високоефек- тивні салонові фосфори, супереластична кераміка з високою швидкістю деформа- ції, суперсплави, високоміцна зерниста сталь, високоазотна нержавіюча сталь, матеріали штучної кістки тощо [7]. Важливим в процесі організації робіт у сфері нанотехнологій Японії є ефек- тивна взаємодія між вченими, державою та промисловцями (MEXT METI Ініціатива створення нанопідприємств (NBCI)) [5]. Ще однією особливістю японської мо- делі є підтримка і фінансування наукових дослідницьких конкурсів, заохочення і до- помога дослідженням у вищих навчальних закладах, а також розвиток нових систем підготовки наукових кадрів [7]. Не меншим досягненням цієї кра- їни в області розвитку нанотехнологій є започаткування проведення щорічної відомої міжнародної нанотехнологічної виставки «Нанотех» (NANOTECH), на якій демонструються майже всі вагомі наробки вчених. Так, наприклад, у 2007 році в роботі виставки прийняли участь близько 442 організацій, а кількість від- відувачів склала 50 тисяч осіб. Дослідження та розробки в сфері на- нотехнологій в Японії мають подальше впровадження у виробництво. Основними відомими розробками є нановимикач (На- ціональний інститут науки та матеріалів); флеш-карта, що зберігає інформацію сотні років (Інститут сучасної прикладної науки та технологій); новий матеріал, який може видаляти з повітря будь-які забруднення при кімнатній температурі (компанія То- йота); каталізатор для бензинових двигу- нів, який вдвічі зменшує використання компонентів дорогоцінних металів для очистки вихлопних газів (компанія Nissan Motor Co); прототип унікального 16-ша- рового оптичного носія інформації (кор- порація Pioneer) тощо [5,6]. Японія має також досвід міжнарод- ного співробітництва в сфері нанотех- нологій. Так, у 2008 році на базі Східно- Казахстанського Державного технічного університету імені Д. Серікбаева створе- но спільний казахстансько-японський навчальний науково-дослідний сервіс- ний центр з досліджень та розробок у сфері нанотехнологій та електронної мі- кроскопії. Основна мета діяльності цен- тру – організація навчальних семінарів, тренінгів, майстер-класів з досягнень у сфері нанотехнологій та електронної промисловості для підвищення квалі- фікації спеціалістів центрально-азіат- ського та західно-сибір ського регіонів, а також проведення спіль них казахстан- сько-японських науко вих досліджень у сфері нанотехнологій і створення нових матеріалів шляхом залучення інженерів та вчених провідних японських компаній та університетів. Строк дії договору не обмежений. ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ НАНОТЕХНОЛОГІЧНОЇ СФЕРИ В ЯПОНІЇ ТА КИТАЇ Наука та наукознавство, 2012, № 4 99 У 2011 році японська компанія «То- йота цусе» та російська корпорація «Рос- нано» підписали угоду про співробітни- цтво в сфері нанотехнологій. У тому ж році вже інша компанія TOKYO BOEKI Ltd та уряд Азербайджану підписали меморандум про співробітни- цтво в різних сферах науково-дослідних ро- біт, зокрема, у сфері нанотехнологій. В рам- ках даного договору передбачається спільне виконання проектів; обмін вченими; підго- товка висококваліфікованих кадрів; органі- зація семінарів для студентів та аспірантів; створення спільних лабораторій; організа- ція конкурсів, стипендій, змагань. Значно раніше, в 1986 році між Кана- дою та Японією була підписана Угода про співробітництво у сфері науки та техніки. У рамках цієї угоди проводяться спільні між- державні дослідження в області нанотех- нологій. Таке партнерство сприяє досяг- ненню більших успіхів у даній сфері науки. Уряд Японії співпрацює з такими ве- ликими компаніями у сфері нанотехно- логій як Panasonic, Renesas Technology Corporation, Rohm, Sanyo, Seiko Epson, Sharp, Sony Corporation, Toshiba, Nikon, KOSÉ, Ma ruman, Hitachi та інші. Розвиток нанотехнологій у Китаї дещо відрізняється від розвитку даної сфери в Японії. Насамперед, ця галузь характери- зується низьким фінансуванням, дешеви- ми кадрами та запозиченими розробками. Особливістю даної сфери в Китаї є швид- кий вихід на виробництво продукції та мит- тєва переорієнтація на продукти, що необ- хідні ринку саме на сьогоднішній день [8]. Китай досяг передового світового рівня розвитку нанотехнологічної сфери. По кількості публікацій Китай займає друге місце в світі після США. Так, у 2000 році було опубліковано 1197 робіт, а в 2004 році – вже 4138 публікацій [9]. За кількістю поданих заявок Китай займає третє місце у світі після США та Японії. Перша заявка на патент у Китаї в сфері нанотехнологій була подана в 1986 році. А вже у 2007 році кількість таких заявок на патенти в країні склала 18629 одиниць, з яких 30% були затверджені Державною організацією інтелектуальної власності Китаю (SIPO). Найбільша концентрація патентів спостерігається в хімічній про- мисловості – 43% від загальної кількості заявок. Організації-власники патентів у сфері нанотехнологій в основному гео- графічно розміщенні на узбережжі краї- ни – близько 75% [9]. Найбільш популярними напрямками досліджень у сфері нанотехнологій Китаю є хімія, автомобілебудування, споживчі товари та екологія. Нанотехнологічні роз- робки країни використовуються в таких сферах господарства, як матеріали – 55%; біомедицина – 15%; електроніка – 10%; частка інших сфер складає – 20% [10]. Ще в 1986 році в Китаї з’явився дер- жавний документ – «Програма 863» (Наці- ональна програма з досліджень та розробок в сфері високих технологій), що складався з декількох підпрограм, де були включені дослідження в сфері нанотехнологій, проте дещо під іншою назвою [11]. Згодом, в 1997 році був прийнятий інший документ – «Програма 973» (Національна програма з розвитку основних фундаментальних дослі- джень), куди також ввійшли дослідження та розробки в нанотехнологічній галузі [9]. У 1990 році в країні був розпочатий десятирічний проект у сфері нанотехноло- гій – «Climbing Mountain», який фінансу- вався Китайською академією наук (CAS), Національним фондом природних наук (NSFC) та Державною науково-технічною комісією (SSTC) [11]. Дослідження прово- дились у напрямку атомної та молекулярної побудови поверхні матеріалів та вивченні їх оптичних і електронних властивостей за допомогою прецизійного контролю побу- дови структур на нанорозмірному рівні. У 1999 році стартував базовий націо- нальний проект у сфері нанотехнологій «Наноматеріали та наноструктури» під ке- рівництвом Міністерства науки та техніки Китаю [1]. Основна ціль проекту – фунда- ментальні дослідження нанотрубок. Н.М. Віннікова Science and Science of Science, 2012, № 4100 У 2001 році Міністерством науки та техніки Китаю затверджено план стра- тегії розвитку нанотехнологій на період з 2001–2010 рр. Основними завданнями в рамках стратегії були прискорення дослі- джень та розробок у сфері нанотехноло- гій, підтримка фундаментальних та при- кладних досліджень, а також проведення компанії щодо відповідності досліджень та розробок потребам ринку. Протягом даного строку уряд Китаю здійснював підтримку промислової орієнтації нано- технологій та стимулював підприємства з метою створення нанотехнологій [4]. Починаючи з 2002 року, в Китаї реалізу- ються додаткові програми в сфері нанотехно- логій [10]. Основними з них були наступні: 1. Дослідження мікроструктур та фізичних властивостей матеріа- лів на нанорозмірному рівні (по- чаток 2002 рік). 2. Властивості та використання на- норозмірних матеріалів та струк- тур (2005 рік) 3. Нанотоксикологічні досліджен- ня синтезованих наноматеріалів (2006 рік); 4. Фундаментальні дослідження в мо- лекулярній електроніці (2006 рік); 5. Фундаментальні та прикладні до- слідження мікроструктурної техні- ки в хімії та біомедицині (2007 рік). Програми в сфері нанотехнологій ви- конуються в більшості науково-дослідних інститутах, лабораторіях і промислових під- приємствах Китаю. Частка академіі наук Китаю складає 60% всіх досліджень та роз- робок, центри та університети – 35% і під- приємства – 5%. Основну роль в розвитку нанотехнологічної сфери Китаю відігра- ють Академія наук КНР (Сhinese Academy of Sciences) та її інститути – НДІ Хімії АН КНР (Institute of Chemistry Chinese Academy of Science); НДІ Фізики АН КНР (Institute of Physics Chinese Academy of Science); НДІ Технологій АН КНР (Institute of Process Engineering, Chinese Academy of Science), а також Національний центр нанонау- ки та нанотехнологій (National Center for Nanoscience and Nanotechnology) [9–11]. Фінансова підтримка розвитку нано- технологічної сфери Китаю, насамперед, здійснюється Міністерством освіти, нау- ки і техніки Китаю (MOST) та Національ- ним фондом природних наук Китаю [5]. У період з 2001 р. по 2005 р. китай- ським урядом було виділено близько 500 млн дол., а з 2006–2010 рр. – 800 млн дол. на дослідження та розробки у сфері на- нотехнологій [1,10]. Фундаментальні дослідження у сфері нанотехнологій Китаю в основному про- водяться в Пекіні, де зосереджено близь- ко 500 дослідницьких інститутів, 70 уні- верситетів, 50 національних лабораторій та 30 інженерних центрів. За останні п’ять років (2006–2011 рр.) у Китаї створено три найбільших нано- технологічних центри – Пекінський на- ціональний центр по вивченню нанотех- нологій, Тянзинський національний на- уково-дослідний інститут нанотехнологій та інженерії і Шанхайський національний інженерний центр нанотехнологій [8]. На думку російського вченого В. Юдин- цева, дослідницькі організації в сфері на- нотехнології в Китаї входять, головним чином, в Північну і Південну групи. До Північної групи (район Пекіна) відно- сяться Центр нанонауки і технології, Ін- ститут дослідження металів, Інститут на- півпровідників Китайської академії наук, Університет Сіньхуа та інші [9]. Їх частка складає близько 85% від загального обсягу досліджень і розробок, що виконуються у сфері нанотехнологій країни. Найбільшими дослідницькими уста- новами Південної групи Китаю є Шан- хайський центр стимулювання розвитку нанотехнологій (SNPC), заснований в 2001 році, що фінансується центральним та муніципальним урядом Шанхаю, а та- кож Національна комісія розвитку і ре- форм (NDRC) [9]. Центр виконує своєрід- ну функцію інкубатора і допомагає новим фірмам до моменту їх виходу на ринок. ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ НАНОТЕХНОЛОГІЧНОЇ СФЕРИ В ЯПОНІЇ ТА КИТАЇ Наука та наукознавство, 2012, № 4 101 На даний момент у Китаї налічується близько 800 компаній, які активно займа- ються впровадженням нанотехнологій, і більше 100 науково-дослідних лабораторій [8]. Близько 50% з них розташовані в провін- ціях Пекіна, Шанхая, Гуандонга, Джиангсу та Джеджианг. Основними продуктами ви- робництва є нанорозмірні порошки оксидів, вуглецеві нанотрубки та фулерени [4]. До найбільш відомих підприємств Китаю, які випускають нанотехноло- гічну продукцію належать Adapowder (нанорозмірний алмазний порошок), AlphaNano Technology (наноматеріали), Chengdu Alpha Nano Technology (на- нопорошки), Shenzhen JinGangYuan New Material Development (наноалма- зи і пов’язані з ними вироби), China Rare Metal Material (нанорозмірні мета- ли, оксиди, сплави), Chongyi Zhangyan Tungsten (нанопорошки вольфраму і кар- біду фольфраму), Sokang Nano (нанопо- криття, модулі для наноповітряної та на- новодневої очистки) та інші [11]. Масштабними впровадженнями в Китаї є платинові наночастинки з ка- талітичними властивостями (Xiamen University), метод зрощування багато- стінних вуглецевих нанотрубок (Фізич- ний інститут CAS), спеціально обробле- ні вуглецеві нанотрубки (університет Tsinghua), наноструктурована мідь з над- пластичними властивостями (Інститут дослідження металів АН КНР), стратегія синтезу стабільних багатокомпонентних матеріалів (університет Fudan), термоа- кустичний гучномовець на основі тонких плівок з вуглецевих нанотрубок (дослід- ницький центр Foxconn) тощо [11]. Китай активно приймає участь у між- народних та національних конференціях у сфері нанотехнологій, починаючи ще з 1990 року. Найбільш обговорюваними є такі теми, як «Скануюча тунельна мікроскопія» та «Нанорозмірна наука та техніка». Досить активно Китай співпрацює з іншими державами у сфері нанотехно- логій. Так, у 2007 році Міжнародний на- нотехнологічний кластер Китаю (CINIC) та Фінляндія в рамках Фінської програми Національної нанотехнологічної ініціа- тиви (FinNano) підписали угоду в сфері нанотехнологій у місті Сучжоу. Документ є частиною більш широкої програми NAMI (Nanotechnology Strategic Mutual Cooperation Initiative). Основна мета спів- робітництва в рамках програми – зростан- ня конкурентоспроможності різних галу- зей промисловості обох держав, передусім, інформаційних технологій, целюлозно- паперової та хімічної промисловостей, металургії, виробництва діагностичного медичного обладнання тощо. В подальшо- му планується співробітництво в напрямку генерації електроенергії з використанням сонячних батарей та елементів палива. Іншим прикладом міжнародного спів- робітництва Китаю в сфері нанотехнологій є підписана в 2008 році угода з Росією. Осно- вною метою є: обмін інформацією в облас- ті розробок, виробництва й потенційного ринку нанотехнологій; проведення спіль- них досліджень, направлених на комерці- алізацію продуктів, вироблених із застосу- ванням нанотехнологій; співробітництво в сфері захисту інтелектуальної власності і патентування розробок. Крім того, така співпраця націлена на створення спільних венчурних фондів і ділових структур, на залучення приватного капіталу, а також на проектування, будівництво та експлуатацію лабораторій, призначених для створення наноматеріалів. Першим об’єктом зі сторо- ни Китаю, на базі якого будуть проводитись спільні наукові дослідження і виробництво нанопродукції став Державний парк з нано- технологій в місті Сучжоу. У 2012 році Китай та Росія підпи- сали угоду між фондом «Сколково» та технопарком Джунгуаньцхунь про спів- робітництво між двома інноваційними центрами в сфері нанотехнологій. Згідно договору планується взаємодія науково- технологічних інкубаторів, а також про- ведення наукових досліджень в таких на- прямках як: біомедицинські технології, Н.М. Віннікова Science and Science of Science, 2012, № 4102 енергоефективність, інформаційні тех- нології та нові матеріали. Висновки. Розвиток нанотехнологіч- ної сфери в Японії має централізовану підтримку держави, чітко сформовану стратегію розвитку та тримає курс на по- дальше використання нанотехнологій. Основна ціль розвитку нанотехнологій в Японії – це створення суспільства в гар- монії з природою. Взагалі нанотехнології є престижною сферою дослідження, про що свідчить зацікавленість молодих ка- дрів в даній роботі, достойна висока заро- бітна плата. Незважаючи на відносно обмежене фінансування, Китай має добре розвине- ну нанотехнологічну мережу по всій те- риторії держави, чітко вироблену страте- гію розвитку нанотехнологічного бізнесу, в країні виконуються широкомасштабні проекти та здійснюється тісне співробіт- ництво з іншими державами. 1. Вергун Л.І. Моделі розвитку бізнесу у сфері нанотехнологій // Проблеми і перспективи розвитку співробітництва між країнами Південно-східної Європи в рамах ЧАЕС і ГУАМ: – Севастополь-Донецьк, 2009. – С. 595-602. 2. Как обустроить развитие нанонаук и нанотехнологий в Украине на перспективу до 2020 г. / А.В. Ра- гуля // Вісник Українського матеріалознавчого товариства. - 2008. - № 1(1). - С. 29-36. 3. Нанотехнології у ХХІ столітті: стратегічні пріоритети та ринкові підходи до впровадження // Г.О. Андрощук, А.В. Ямчук, Н.В. Березняк та ін.: монографія. – К.: УкрІНТЕІ, 2011. – 275 с. 4. Стан та перспективи розвитку ринку товарів нанотехнології і наноматеріалів / Чигрин А.В., Пе- тух А.О. / – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/9_DN_2010/Economics/62239.doc.htm – Назва з екрану. 5. Strategic Promotion of Nanotechnology R&D of Japan / Masahiro Takemura / Стаття. – Available online at: www.nanoandsociety.com/projects/Takemura_Project.pdf – Назва з екрану. 6. О развитии нанотехнологии в Японии / С. Нестеров // Научно-технический журнал «Наноинду- стрия». – 2008. – №1. – Режим доступу: http://www.nanoindustry.su/journal/article/2294 – Название с экрана. 7. Боротьба за нанотехнологічне лідерство: США, ЄС, Китай, Росія / В.Є. Дементьєв / Стаття. – Ре- жим доступу: www.econorus.org/repec/journl/2009-3-4-123-144r.pdf – Назва з екрану. 8. Жмудь В.А. Экономические аспекты развития нанотехнологий / В.А. Жмудь, Т.В. Авдеенко, А.В. Ля- пидевский // Сборник научных трудов НГТУ. – 2009. – № 3(57). – 105-112 с. – Режим доступа: sbornik. infoterra.ru/dowload2.php?num=3-57&id=13&type – Название с экрана. 9. Юдинцев В. Становление наноиндустрии в КНР / В. Юдинцев // Научно-технический журнал «Наноин- дустрия». – 2010 р. – № 3. – Режим доступа: http://www.nanoindustry. su/journal/article/1791 – Название с экрана. 10. Китай «ударил» по нанотехнологиям / Г. Богапов // Статья. – 2011 г. – Режим доступа: http:// expert.com.ua/60743.html – Название с экрана. 11. Research Report on Chinese Nigh-Tech Industries. U.S. China Economic and Security Review Commis- sion. Prepared by NSD Bio Group, LLC. January 2009. – Available online at: http://www.uscc.gov/researchpa- pers/2009/Research_Report_on Chinese _High_Tech_Industries.pdf – Назва з екрану. Одержано 03.09.2012 Н.Н. Винникова ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАНОТЕХНОЛОГИЧЕСКОЙ СФЕРЫ В ЯПОНИИ И КИТАЕ В данной работе рассмотрены особенности развития нанотехнологий в Японии и Китае. Осущест- влен анализ основных результатов финансирования нанотехнологий; рассмотрены нанотехнологические программы; выявлены приоритетные направления развития нанотехнологий и учреждения, которые ак- тивно занимаются исследованиями в этой сфере; выделены наибольшие достижения и внедрение в сфере нанотехнологий; приведены примеры международного сотрудничества в рамках программ.

Тенденції розвитку нанотехнологічної сфери в Японії та Китаї

Institution

Similar Items