Методологічні проблеми оцінювання продуктивності наукової діяльності

Обговорюються методологічні принципи, покладені в основу прийнятих в Україні в 2011-2012 рр. нормативно-правових актів, що визначають порядок проведення державної атестації наукових установ. Аналізуються проблеми реалізації урядових рішень щодо переходу на міжнародні критерії оцінювання праці вчених...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2013
1. Verfasser:	Рибачук, В.П.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України 2013
Schriftenreihe:	Наука та наукознавство
Schlagworte:	Наукометрія
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/85946
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Методологічні проблеми оцінювання продуктивності наукової діяльності / В.П. Рибачук // Наука та наукознавство. — 2013. — № 2. — С. 46-52. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-85946
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-859462025-02-09T23:49:41Z Методологічні проблеми оцінювання продуктивності наукової діяльності Методологические проблемы оценивания продуктивности научной деятельности Evaluation of Research Productivity: Methodological Issues Рибачук, В.П. Наукометрія Обговорюються методологічні принципи, покладені в основу прийнятих в Україні в 2011-2012 рр. нормативно-правових актів, що визначають порядок проведення державної атестації наукових установ. Аналізуються проблеми реалізації урядових рішень щодо переходу на міжнародні критерії оцінювання праці вчених. Акцент зроблено на аналізі методичних підходів, що характеризують публікаційну активність дослідників і наукових установ. Обсуждаются методологические принципы, положенные в основу принятых в Украине в 2011–2012 гг. нормативно-правовых актов, определяющих порядок проведения государственной аттестации научных учреждений. Анализируются проблемы реализации правительственных решений по переходу на международные критерии оценки труда ученых. Акцент сделан на анализе методических подходов, характеризующих публикационную активность исследователей и научных учреждений. Methodological principles are discussed, laid in the basis of regulatory acts adopted in Ukraine in 2011-2012, which fixed the procedure for official evaluation of research institutions. Issues related with implementation of government decisions on adopting international criteria of researchers’ performance evaluation are analyzed. Emphasis is made on analysis of methods to evaluate publication activity of researchers and research institutions. 2013 Article Методологічні проблеми оцінювання продуктивності наукової діяльності / В.П. Рибачук // Наука та наукознавство. — 2013. — № 2. — С. 46-52. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 0374-3896 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/85946 uk Наука та наукознавство application/pdf Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наукометрія Наукометрія
spellingShingle	Наукометрія Наукометрія Рибачук, В.П. Методологічні проблеми оцінювання продуктивності наукової діяльності Наука та наукознавство
description	Обговорюються методологічні принципи, покладені в основу прийнятих в Україні в 2011-2012 рр. нормативно-правових актів, що визначають порядок проведення державної атестації наукових установ. Аналізуються проблеми реалізації урядових рішень щодо переходу на міжнародні критерії оцінювання праці вчених. Акцент зроблено на аналізі методичних підходів, що характеризують публікаційну активність дослідників і наукових установ.
format	Article
author	Рибачук, В.П.
author_facet	Рибачук, В.П.
author_sort	Рибачук, В.П.
title	Методологічні проблеми оцінювання продуктивності наукової діяльності
title_short	Методологічні проблеми оцінювання продуктивності наукової діяльності
title_full	Методологічні проблеми оцінювання продуктивності наукової діяльності
title_fullStr	Методологічні проблеми оцінювання продуктивності наукової діяльності
title_full_unstemmed	Методологічні проблеми оцінювання продуктивності наукової діяльності
title_sort	методологічні проблеми оцінювання продуктивності наукової діяльності
publisher	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
publishDate	2013
topic_facet	Наукометрія
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/85946
citation_txt	Методологічні проблеми оцінювання продуктивності наукової діяльності / В.П. Рибачук // Наука та наукознавство. — 2013. — № 2. — С. 46-52. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.
series	Наука та наукознавство
work_keys_str_mv	AT ribačukvp metodologíčníproblemiocínûvannâproduktivnostínaukovoídíâlʹností AT ribačukvp metodologičeskieproblemyocenivaniâproduktivnostinaučnoideâtelʹnosti AT ribačukvp evaluationofresearchproductivitymethodologicalissues
first_indexed	2025-12-01T22:49:29Z
last_indexed	2025-12-01T22:49:29Z
_version_	1850348014722351104
fulltext	Science and Science of Science, 2013, № 246 © Рибачук В.П., 2013 В останні три роки державна регу- ляторна політика у сфері оцінюван- ня та стимулювання продуктивності наукової діяльності вчених, наукових колективів і науково-дослідних інсти- туцій зазнає значних змін. По-перше, створено нормативно-правову базу і започатковано проведення державної атестації науково-дослідних установ з метою оптимізації діяльності як окре- мих установ, так і відомчої й загаль- нодержавної їх мережі загалом [1-2]1. Раніше положення Закону України «Про наукову і науково-технічну діяль- ність» щодо проведення державної ате- стації науково-дослідних установ ви- конувалися фактично лише в частині атестації «з метою визначення необхід- ності надання їм підтримки держави» [7, ст. 11]. По-друге, Урядом визначено концептуальні основи реформуван- ня існуючої системи фінансування та управління науковою і науково-техніч- ною діяльністю в державі [8]. Планом заходів з реалізації положень прийня- тої Концепції, розрахованим на п’ять років, передбачено, зокрема, «удоско- налення методів оцінювання наукової діяльності та активності наукових пра- цівників щодо опублікування наукових праць з метою запровадження з 2016 р. системи наукометричного оцінюван- ня» [9, п. 6]. Досягнення цієї мети ви- магає вельми зваженого підходу. Однією з центральних і актуальних проблем методології оцінювання про- дуктивності наукової праці є проблема об’єктивізації його результатів. Методологія оцінювання розвитку потенціалу науково-дослідних установ і результативності його реалізації, що використана в новій методиці [1, 2], історично ґрунтується на принципо- вих методологічних положеннях щодо кількісної характеристики продуктив- ності й ефективності науково-техноло- гічної діяльності, на які ще на початку становлення наукометрії як науки вка- зував фундатор вітчизняного наукоз- навства Г.М. Добров. В.П. Рибачук Методологічні проблеми оцінювання продуктивності наукової діяльності Обговорюються методологічні принципи, покладені в основу прийнятих в Україні в 2011-2012 рр. нормативно-правових актів, що визначають порядок проведення державної атестації наукових установ. Аналізуються проблеми реалізації урядових рішень щодо переходу на міжнародні критерії оцінювання праці вчених. Акцент зро- блено на аналізі методичних підходів, що характеризують публікаційну активність дослідників і наукових установ. 1 В основу цих документів покладено результати наукових розробок, виконаних у Центрі досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України. За підтримки Держінформнауки України запропоновані проекти документів було опрацьовано з урахуванням зауважень і пропозицій членів Робочої підгрупи «Реформа системи науки» напряму «Реформа освіти та розвиток науково-технічної сфери» при Держінформнауки України, висновків Громадської ради при Держінформнауки України, зауважень та пропозицій зацікавлених міністерств та відомств, науковців НАН України та інших державних академій наук, ряду галузевих наукових установ і вищих навчальних закладів України. Застосовані методологічні підходи і запропоновану модель оцінювання опубліковано в [3-5]. У травні – серпні 2012 року Держінформнауки України було проведено за цією методикою атестацію 82 наукових установ, які повністю або частково фінансуються за рахунок коштів державного бюджету (окрім установ національних академій наук) [6]. МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ОЦІНЮВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Наука та наукознавство, 2013, № 2 47 Насамперед, важливо підкресли- ти системність визначень і співвідно- шень понять «продуктивність», «ре- зультативність» та «ефективність» наукових досліджень: «Оптимальность функционирования научной системы является исходной предпосылкой про- дуктивности (результативности) труда людей науки, а это в свою очередь во многом предопределяет последующую общую эффективность научных иссле- дований, в том числе и такую весьма важную ее составляющую, как эконо- мическая эффективность» [10, с. 161]. Особливого значення Г.М. Добров надавав оптимальному (необхідному і достатньому) добору критеріїв й інди- каторів оцінювання та обов’язковому врахуванню їх «фізичного смислу»: «Одной из решающих предпосылок успеха в разработке количественных методов науковедческого анализа яв- ляется выбор и разработка конкретных измерителей и характеристик развития науки… Считаем уместным акцентиро- вать внимание на необходимости тща- тельно учитывать при трактовке вы- бранных измерителей степень адекват- ности их самой сущности изучаемого явления» [10, с. 36-37]. Він також фак- тично сформулював задачу здійснення моніторингу розвитку наукової і нау- ково-технологічної сфери: «Динамика изменений во времени и по отраслям знания подобного рода показателей позволяет охарактеризовать одну или несколько существенных черт разви- тия науки. Совокупность их дает воз- можность, хотя и косвенно, но в ряде случаев довольно объективно, судить о темпах и тенденциях изменений в том сложном историческом явлении, кото- рое называется наукой» [10, с. 36]. Використана в новій методиці дер- жавної атестації наукових установ сис- тема критеріїв і показників спрямова- на саме на здійснення комплексного оцінювання та стимулювання розвит- ку їх науково-технічного потенціалу, піднесення рівня і динаміки наукових досліджень, інноваційної активності установи, публікаційної продуктив- ності, міжнародного визнання резуль- татів, інтеграції установи у світовий на- уковий простір тощо [3-5]. Результати проведеної Держінформнауки України в 2012 р. державної атестації 82-х бюд- жетних наукових установ показали, що реалізований методологічний під- хід забезпечує більш високий рівень об’єктивізації рейтингового оцінюван- ня наукового потенціалу й результа- тивності діяльності наукових установ у порівнянні з чинними методичними рекомендаціями 1996 р. (див. рис. 1) і сприяє стимулюванню наукових ко- лективів до розвитку наукового потен- ціалу й піднесення результативності та рівня його реалізації. Крім того, нова модель оцінювання надає можливість виявлення унікальних та сильних і слабких сторін установ і обґрунтуван- ня на цій основі необхідних заходів оп- тимізації їх діяльності. Дані наведено для 48 з 82 наукових установ (59 %), що пройшли держав- ну атестацію в 2012 р. відповідно до Порядку оцінки розвитку діяльності наукової установи [2]. Решта установ не показала відповідні дані, передба- чені п. 5.4 додатку 1 до Порядку. У по- передні роки атестація здійснювалася відповідно до Методичних рекомен- дацій, затверджених Держкомітетом України з питань науки, техніки та промислової політики і Міністерством статистики України 22/28 травня 1996 р. [11]. Як видно з графіку, для 34 нау- кових установ з 48 (або 71 %) рейтинги попередньої державної атестації пере- вищують такі, що отримані відповідно до Порядку. Цей практичний досвід є актуаль- ним, передусім, у плані вирішення за- вдань інноваційної стратегії розвитку економіки України. У рамках рефор- мування галузі науки, спрямованого на активізацію інноваційних процесів у економіці та повноцінне використання потенціалу науки у процесі техноло- гічної модернізації економіки, Урядом передбачається протягом наступних Рибачук В.П Science and Science of Science, 2013, № 248 років здійснити, зокрема: атестацію на- уково-дослідних (науково-технічних) установ2; оптимізацію системи бюд- жетних наукових установ; перехід на міжнародні критерії оцінювання праці вчених [8, 9, 12]. У зв’язку з цим, слід особливо зазначити необхідність ре- тельного методологічного й економіч- ного обґрунтування шляхів реалізації урядових рішень щодо запроваджен- ня з 2016 р. системи наукометричного оцінювання результативності наукової діяльності та публікаційної активності наукових працівників. Багаторічна вітчизняна й зарубіжна практика застосування наукометрич- них індикаторів і баз даних для оціню- вання продуктивності праці науковців, численні аналітичні дослідження нау- кознавців, математиків, кібернетиків, фізиків та вчених інших галузей науки (див., наприклад, [13, 14]) довели, що спрощене трактування і некоректне ви- користання методології й методичного інструментарію прикладної наукоме- трики може призвести до помилкових висновків та прийняття необґрунто- ваних управлінських рішень і, в решті решт, завдати чималої шкоди у сфері наукової діяльності. Поширена у США, більшості європейських держав та в ін- ших країнах світу, що давно застосову- ють індекси публікаційної активності й цитування вчених та індекси впливу наукових журналів, практика враху- вання їх як основних критеріїв при прийнятті рішень про виділення фі- нансування науково-дослідних робіт за конкурсними грантами і програмами, комплектацію кадрами наукових груп і підрозділів, просування науковців по службовій кар’єрі, нагородження за до- сягнення в роботі тощо призвела до пе- реорієнтації уваги й зусиль науковців з Рис. 1. Порівняльний аналіз рейтингів наукових установ за результатами державної атестації 2012 р. (R 2012 ) і попередніх років (R bef ) 2 За результатами проведеної атестації Колегією Держінформнауки спільно з Робочою підгрупою «Реформа системи науки» рекомендовано продовження цих розробок ЦДПІН ім. Г.М. Доброва НАН України з метою подальшого удосконалення та розвитку методичного забезпечення державної атестації наукових установ, зокрема щодо врахування особливостей діяльності небюджетних наукових установ (рішення Колегії від 13.11.2012 р., протокол № 3/3 - 3) [6]. МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ОЦІНЮВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Наука та наукознавство, 2013, № 2 49 творчого процесу на конкурентну бо- ротьбу за чисельність публікацій у жур- налах з «імпакт-фактором» та штучні домагання високого «індексу Гірша» тощо. Такий підхід відомий як «Publish or Perish!» («Публікуйся – інакше не виживеш!»). Порочність наукометричної «ін- декс-манії» останнім часом стає все більш очевидною як у наукових ко- лах, так і серед видавців наукових журналів. У грудні 2012 р. на черговій щорічній сесії Американського това- риства з клітинної біології було при- йнято «Декларацію Сан-Франциско про оцінку досліджень», у якій катего- рично заперечується доцільність оцін- ки результатів наукових досліджень за «імпакт-фактором» наукових журналів і сформульовано рекомендації, адре- совані науковим установам, видавцям, фінансовим організаціям, рейтинго- вим агентствам і безпосередньо дослід- никам. Декларацію вже підтримали близько 8000 вчених з багатьох країн світу і майже 300 організацій і установ.3 Проте в Україні тенденція до ви- користання наукометричних індексів для оцінювання результатів науко- вих досліджень лише набирає обертів. Причому, у якості основного критерію пропонується взяти публікації саме в зарубіжних виданнях.4 Таке розуміння проблеми оцінювання продуктивно- сті праці вченого і ефективності його діяльності є науково необґрунтованим і неприйнятним. Попри те, що пу- блікації в авторитетних міжнародних виданнях дійсно підтверджують виз- нання їх авторів і отриманих ними на- укових результатів світовою науковою спільнотою, не можна ігнорувати того, що в нинішніх умовах перекіс у цьому питанні, переведення його у площину конкурентної боротьби і рейтингового оцінювання може призвести до нес- праведливих оцінок багатьох продук- тивно працюючих учених і наукових колективів, істотно підірвати рівень вітчизняних наукових журналів, сти- мулюючи направлення до них виключ- но «другорядних» публікацій, а голов- не – може лишити науковців мотивації до проведення дійсно піонерських але копітких наукових досліджень і науко- во-технічних розробок. Обширний наукометричний ме- тодичний інструментарій, напрацьо- ваний наукознавцями за останні пів- століття, з одного боку, та доступність, простота, інформативність, можли- вості візуалізації даних й інші прива- бливі для користувача послуги, що над- аються сучасними наукометричними базами даних, з іншого боку, породжу- ють спокусу беззастережно спиратися на результати таких вимірювань у сфері управління наукою як на мікро-, так і на мезо-, макро- й глобальному рівнях. Слід підкреслити, що закордонні на- укометричні бази даних, зокрема Web of Science та Scopus, не можуть поки що використовуватись для рейтинго- вого оцінювання науковців і наукових установ України, оскільки вітчизняні журнали індексуються в цих систе- мах у кількості не більше 3 відсотків, нерегулярно по роках, із затримкою до 2-3-х років і неоднаково по галузях наук. Вочевидь, спочатку потрібно за- безпечити державне стимулювання ін- дексації наукових і науково-технічних видань України в зарубіжних базах да- них, а також фінансування доступу до них принаймні через Національну бі- бліотеку України ім. В.І. Вернадського НАН України. Необхідним, але проблемним, є створення вітчизняної системи науко- вого цитування [15]. Це вимагає чима- лих бюджетних витрат. І було б непри- пустимим марнотратством витрачати їх 3 Станом на 14 червня 2013 р. Декларація відкрита для підписання безпосередньо на сайті [14]. 4 Див., напр., статтю директора Інституту біології клітини НАН України академіка НАН України А.А. Сибірного «Яка нам потрібна наука?», опубліковану в тижневику «Дзеркало тижня» 14 вересня 2012 року. Рибачук В.П Science and Science of Science, 2013, № 250 не на стимулювання й підтримку пріо- ритетних наукових досліджень і нау- ково-технічних розробок, а на моніто- ринг кількості публікацій і цитувань задля задоволення конкурентних і ам- біційних потреб науковців, наукових установ чи держави. Тим більше, що такі показники можуть бути штучно «накручені», і в багатьох країнах (зо- крема в Китаї, Ірані, Турції та ін.) це стимулюється на інституціональному і навіть державному рівнях. Є тут і об’єктивний бік пробле- ми. Справа в тому, що коректні нау- кометричні оцінки можливі лише за чисельності наукових працівників з тієї чи іншої наукової спеціальності вище певного мінімального «поро- гового» рівня. Безпідставно розра- ховувати на прийнятний рівень об’єктивності цитування в тій галузі науки, де на всю державу чисель- ність дослідників становить менше 100-300 осіб (див. рис. 2). Рис. 2. Розподіл працівників наукових організацій (дослідників) за галузями наук, 2009 р. (осіб) Джерело вихідних даних: Держстат України Створення вітчизняної системи наукометричних досліджень можна визнати доцільним виключно в яко- сті елементу державних статистичних спостережень, які повинні мати за мету ведення наукометричного моніторингу напрямів і темпів розвитку вітчизняної науки та міжнародного співробітницт- ва України в цій сфері. Початковим кроком у цьому напрямку могла б бути розробка концепції і науково-методо- логічних засад створення (наприклад, у форматі Державної цільової науково- технічної програми) загальнодержавної інформаційно-аналітичної електрон- ної системи наукометричних спостере- жень – «Український наукометричний індекс» (УНМІ) як складової державної системи статистичних спостережень. При цьому необхідно передбачити: по- дальший розвиток та інтеграцію УНМІ з зарубіжними наукометричними сис- темами й базами даних з урахуванням вітчизняного та закордонного досвіду їх створення та використання; ство- рення програмного і технічного забе- зпечення функціонування УНМІ на платформі Реферативної бази даних «Україніка наукова» Національної бі- бліотеки України ім. В.І. Вернадського НАН України; розробку системи фор- мування електронних інформаційних МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ОЦІНЮВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Наука та наукознавство, 2013, № 2 51 ресурсів УНМІ і проведення тестової експлуатації системи УНМІ. У кон- цепції створення й розвитку такої си- стеми доцільно передбачати не одно- разове розповсюдження на всі галузі науки, а поетапне поширення її на групи галузей у порядку: природничі науки, технічні, гуманітарні і суспіль- ні науки. Як початковий шлях до по- дальшого розвитку та інтеграції УНМІ з зарубіжними системами наукового цитування варто на державному рівні розглянути можливості забезпечення інтеграції вітчизняної реферативної бази даних «Україніка наукова» з си- стемою Російського індексу науково- го цитування, зокрема через механізм Міжнародної асоціації Академій наук (МААН) чи в рамках програм наукової співпраці країн СНД. На завершення важливо підкре- слити, що наукометричні показники оцінювання публікаційної активності й цитування праць не повинні розгля- датися як виключний засіб рейтингу- вання науковців, наукових колективів і установ при прийнятті рішень про присудження наукових ступенів і дер- жавних премій, присвоєння наукових звань, надання грантів та бюджетного фінансування проектів в рамках дер- жавних програм і замовлень тощо. У процесі реалізації відповідних заходів необхідно мати на увазі, що сучасні на- укометричні методи не зводяться лише до підрахунку числа публікацій, вони не виключають й інших показників, які характеризують діяльність наукових установ і окремих учених, і потребують обов’язкового спільного використання методів експертного оцінювання, зо- крема рецензування. Значущі для пер- спектив наукової діяльності вченого та наукового колективу рішення вельми чутливі до ступеня релевантності оці- нок. Досягнення цієї мети потребує не просто коректного вимірювання, а системного моделювання об’єктивних закономірностей циклу життя науко- вого знання, факторів і механізмів, що формують результативність наукової діяльності. 1. Методика оптимізації (атестації) бюджетних наукових установ, які повністю або частково фі- нансуються за рахунок коштів державного бюджету / Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2011 р. № 1176 // Офіційний вісник України. – 2011. – № 89. – С. 86. – Ст. 3241. – Електронна версія: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1176-2011-%D0%BF/ed20120403. 2. Порядок оцінки розвитку діяльності наукової установи / Затверджено наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 03 квітня 2012 р. № 399, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2012 р. за № 629/20942 // Офіційний вісник України. – 2012. – № 36. – С. 312. – Ст. 1356. – Електронна версія: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0629-12. 3. Рибачук В.П. Показники інноваційної активності в нових нормативних документах з дер- жавної атестації наукових установ України / В.П. Рибачук // ХVIІ Междунар. науч.-практич. конф. „Проблемы и перспективы инновационного развития экономики”, Алушта, 10–15 сент. 2012 г.: Матер. конф. – Киев, Симферополь, Алушта, 2012. – С. 43–49. – Електронна версія: http://www.uiis. com.ua/files/Sbornik1%202012.pdf. 4. Рибачук В.П. Оцінювання та стимулювання публікаційної активності наукових установ: но- вий методичний інструментарій / В.П. Рибачук, Н.Г. Віденіна // Міжнародна наукова конферен- ція «Інноваційна модель наукової бібліотеки XXI ст.», Київ, 9-11 жовтня 2012 р. / [Електронний ре- сурс]. – URL: http://www.nbuv.gov.ua/new/12_ Kiev/stymul.pdf. 5. Малицкий Б. Наукометрия: новые функции и проблемы адекватности / Б. Малицкий, В. Рыбачук, А. Корецкий, А. Попович // Наука и инновации. – 2013. – № 1 (119). – С. 11–17. 6. Спільне засідання Колегії Держінформнауки та Робочої підгрупи «Реформа системи науки» напряму «Реформа освіти та розвиток науково-технічної сфери» / Держінформнауки України, 13 листопада 2012 р. [Електронний ресурс]. – URL: http://dknii.gov.ua/2010-09-27-06-54-32/105-2012- /933--l-r-l-r. 7. Про наукову і науково-технічну діяльність / Закон України від 13 грудня 1991 р. № 1977-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 12. – Ст. 165. – Електронна версія: http://zakon3.rada. gov.ua/laws/show/1977-12. Рибачук В.П Science and Science of Science, 2013, № 252 8. Концепція реформування системи фінансування та управління науковою і науково-технічною діяльністю / Схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2012 р. № 780-р // Офіційний вісник України. – 2012. – № 79. – Ст. 3206. – Електронна версія: http://zakon1.rada.gov. ua/laws/show/780-2012-%D1%80. 9. План заходів щодо реалізації Концепції реформування системи фінансування та управління нау- ковою і науково-технічною діяльністю / Затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2012 р. № 1077-р // Урядовий кур’єр. – 2013. – 18 січня. 10. Добров Г.М. Наука о науке: Введение в общее науковедение / Г.М. Добров – 2-е изд., перераб. и доп. – К. : Наукова думка, 1970. – 320 с. 11. Методичні рекомендації для проведення атестації науково-дослідних установ / Затверджено Державним комітетом України з питань науки, техніки та промислової політики 22 травня 1996 р., Міністерством статистики України 22 травня 1996 р. – Електронна версія: http://ua-info.biz/legal/ basesi/ua-tmpqxt.htm. 12. Прогноз Державного бюджету України на 2013 і 2014 роки / Схвалено постановою Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2012 р. № 318 // Офіційний вісник України. – 2012. – № 31. – С. 134. – Ст. 1143. – Електронна версія: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/318-2012-%D0%BF. 13. Игра в цыфирь, или как теперь оценивают труд ученого / Сб. статей о библиометрике. – М. : МЦНМО, 2011. – Электронная версия: http://www.mccme.ru/free-books/bibliometric.pdf 14. The San Francisco Declaration on Research Assessment / DORA. – [Electronic resource]. –URL: http://am.ascb.org/dora/. 15. Рибачук В.П. До питання про створення національної системи наукового цитування [Текст] / В.П. Рибачук, О.С. Попович // Міжнародна наукова конференція «Інноваційна модель наукової бі- бліотеки XXI ст.», Київ, 9–11 жовтня 2012 р. / – Електронна версія: http://www.nbuv.gov.ua/new/12_ Kiev/stymul.pdf. Одержано 12.04.2013 В.П. Рыбачук Методологические проблемы оценивания продуктивности научной деятельности Обсуждаются методологические принципы, положенные в основу принятых в Украине в 2011–2012 гг. нормативно-правовых актов, определяющих порядок проведения государственной аттестации науч- ных учреждений. Анализируются проблемы реализации правительственных решений по переходу на ме- ждународные критерии оценки труда ученых. Акцент сделан на анализе методических подходов, харак- теризующих публикационную активность исследователей и научных учреждений.

Методологічні проблеми оцінювання продуктивності наукової діяльності

Institution

Ähnliche Einträge