Липський Володимир Іполитович (до 150-річчя від дня народження)
Проаналізовано наукову діяльність академіка В.І. Липського, показано основні напрямки його творчості, виокремлено внесок у вивчення природи України, а також Кавказу, Середньої Азії та тогочасної Бессарабії. Висвітлено роль ученого у становленні Української академії наук України, створенні ботанічног...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Наука та наукознавство |
|---|---|
| Дата: | 2013 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
2013
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/85949 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Липський Володимир Іполитович (до 150-річчя від дня народження) / В.Г. Гармасар // Наука та наукознавство. — 2013. — № 2. — С. 78-86. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859917813816229888 |
|---|---|
| author | Гармасар, В.Г. |
| author_facet | Гармасар, В.Г. |
| citation_txt | Липський Володимир Іполитович (до 150-річчя від дня народження) / В.Г. Гармасар // Наука та наукознавство. — 2013. — № 2. — С. 78-86. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Наука та наукознавство |
| description | Проаналізовано наукову діяльність академіка В.І. Липського, показано основні напрямки його творчості, виокремлено внесок у вивчення природи України, а також Кавказу, Середньої Азії та тогочасної Бессарабії. Висвітлено роль ученого у становленні Української академії наук України, створенні ботанічного саду УАН у Києві та розбудові університетського ботанічного саду в Одесі.
Проанализирована научная деятельность академика В.И. Липского, показаны основные направления его творчества, его вклад в изучение природы Украины, а также Кавказа, Средней Азии и тогдашней Бессарабии. Освещена роль ученого в становлении Украинской академии наук Украины, создании ботанического сада УАН в Киеве и развитии университетского ботанического сада в Одессе.
Scientific work of academician V.I.Lypsky is analyzed with emphasis on his contribution in nature studies in Ukraine, Caucasus, Middle Asia and Bessarabia region. The scientist’s role in establishing the Ukrainian Academy of Sciences, creating the botanic garden of the Academy in Kyiv and the University botanic garden in Odesa is shown.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:06:18Z |
| format | Article |
| fulltext |
Science and Science of Science, 2013, № 278
В о л о д и м и р
Іполитович Ли-
пський – уче-
н и й - ф л о р и с т ,
систематик рос-
лин, ботаніко-ге-
ограф, відомий
знавець гербарної
справи та орга-
нізатор ботаніч-
них садів, акаде-
мік АН України
(1919), її прези-
дент (1922-1928),
член-кореспон-
дент АН СРСР (1928). Вивчав рослин-
ність України, Кавказу, Середньої Азії,
Молдавії. Здійснив експедиції в країни
Європи, Північної Африки, Азії, Пів-
денної Америки. Один із перших опи-
сав флору Індонезії, Тунісу, Алжиру та
Середньої Азії.
Народився 11 березня 1863 р. в с.
Самостріли Ровенського повіту Волин-
ської губернії (нині Корецький район
Рівненської області) у сім’ї священика.
У 1873 р. родина Липських переїхала до
Житомира, де Володимир навчався на
підготовчому відділенні чоловічої гім-
назії і здобув знання з історії та геогра-
фії, вивчав іноземні мови. Після закін-
чення гімназії він продовжив навчання
в Києві в приватній Колегії Павла Ґала-
ґана - на той час престижному навчаль-
ному закладі. Викладачами Колегії були
член-кореспондент Петербурзької Ака-
демії наук, відомий український філо-
лог П.Г. Житецький, академіки живо-
пису М.І. Мурашко і М.К. Пимоненко
та ін. Серед вихованців – А.Ю. Крим-
ський, В.Е. Грабар, Д.М. Петрушев-
ський, С.О. Бердяєв, О.О. Малинов-
ський та багато інших, згодом відомих,
науковців. Саме в час навчання в Коле-
гії В.І. Липський серйозно зацікавився
природознавством і світом рослин. У
1881 р. він закінчив Колегію Ґалаґана
з золотою медаллю і вступив до Київ-
ського університету Св. Володимира
на природниче відділення фізико-ма-
тематичного факультету. Під керівниц-
твом завідувача кафедри систематики і
морфології рослин І.Ф. Шмальгаузена
студент В. Липський досліджував фло-
ру Київської губернії і Поділля, впоряд-
ковував гербарій.
Після закінчення в 1887 р. універ-
ситету він залишився в ньому на посаді
консерватора Ботанічного кабінету та
асистента кафедри ботаніки. Його було
прийнято у члени Київського товари-
ства природодослідників, за доручен-
ням якого він вивчав флору Бессарабії,
дельту Дунаю, Кавказ, Закаспійську
УДК 58(092)
В.Г. Гармасар
Липський Володимир Іполитович
(до 150-річчя від дня народження)
Проаналізовано наукову діяльність академіка В.І. Липського, показано основні
напрямки його творчості, виокремлено внесок у вивчення природи України, а та-
кож Кавказу, Середньої Азії та тогочасної Бессарабії. Висвітлено роль ученого у
становленні Української академії наук України, створенні ботанічного саду УАН у
Києві та розбудові університетського ботанічного саду в Одесі.
© В.Г. Гармасар, 2013
В.І. Липський
ЛИПСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ІПОЛИТОВИЧ (ДО 150-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ)
Наука та наукознавство, 2013, № 2 79
область Середньої Азії та Крим. За ма-
теріалами цих досліджень у «Записках
Киевского общества естествоиспыта-
телей» були опубліковані перші нау-
кові праці молодого дослідника [1-4].
Підсумком наукових екскурсій в Бес-
сарабію стала монографія «Исследо-
вание о флоре Бессарабии» [2], у якій
автор дав критичний огляд літератури,
географічну характеристику регіону –
його ґрунти, клімат, рослинний по-
крив та конспект флори, виявив у ра-
йоні досліджень 1200 видів, які входять
до складу 85 родин. Учений представив
топографічну характеристику місце-
вості, вказав природні кордони тери-
торії, її площу, при цьому деякі описи
подавав у розрізі сезонної динаміки. На
досліджуваній території В.І. Липський
виокремлював кілька типів рослиннос-
ті: степовий, лісовий, солончаковий,
плавневий. Він вважав, що саме місцеві
умови в довгому ряду генерацій сприя-
ли утворенню нових різновидностей та
видів.
Ці відомості стали основою для
більш детального вивчення складу та
аналізу флори Бессарабії. У подальшо-
му В.І. Липський дав уточнення попе-
реднім відомостям про видовий склад
флори Бессарабії у праці «Новые дан-
ные о флоре Бессарабии» [4]. Вивча-
ючи флору Бессарабії, учений звернув
особливу увагу на найважливіші про-
блеми флористики та підказав їх вирі-
шення через призму проблем охорони
та захисту рослин від непомірного ан-
тропогенного впливу. Учений підкрес-
лював, що людина порушує природну
рівновагу рослинних форм, які скла-
дають флору досліджуваної місцевості.
Особливо важливого значення набу-
вають ідеї вченого сьогодні, коли го-
стро стоїть питання охорони рідкісних
та зникаючих рослин даної території.
Наслідком флористичних досліджень
Криму стала «Заметка о флоре Крыма»
[5], де вчений уперше вказав на те, що
Кримський півострів не варто вважа-
ти відмежованою ботанічною областю
(така думка побутувала з часів дослі-
дження Х. Стівена), яка має велику
кількість ендемічних видів. До цього
висновку учений дійшов після дослі-
дження прилеглих до Криму областей
Кавказу та знаходження там великої
кількості так званих «кримських ви-
дів». Заслугою В.І. Липського було те,
що він уперше довів аналогічність фло-
ри та рослинності Криму та Новоро-
сійська в їх видовому складі та геогра-
фічному розподілі. Учений вважав, що
Таманський півострів є тим мостом, по
якому переходила і переходить крим-
ська флора на Кавказ та навпаки.
У 1890 р. В.І. Липський став членом
Російського географічного товариства.
Того ж року він здійснив свою першу
зарубіжну поїздку до країн Південної
Європи для ознайомлення з досвідом
роботи ботанічних садів та природни-
чих музеїв Туреччини, Греції та Італії.
У 1891 р. В.І. Липський відвідав Гре-
цію, Італію, Австрію, в 1893 р. – прово-
див флористичні дослідження в Персії
та на Кавказі.
У грудні 1893 р. на IX з’їзді приро-
додослідників у Москві В.І. Липський
познайомився з директором Санкт-Пе-
тербурзького ботанічного саду О.Ф. Ба-
таліним, який запросив його на роботу
до Саду. В.І. Липський прийняв запро-
шення й упродовж 23 років працював у
ботанічному саду Санкт-Петербурга на
посадах молодшого і старшого консер-
ватора гербарію, головного ботаніка, а
згодом – завідуючого відділом живих
рослин, деякий час у 1914 р. виконував
обов’язки директора Саду.
У петербурзький період своєї діяль-
ності вчений здійснив численні бота-
нічні подорожі тогочасною Російською
імперією та за кордоном. У 1899 р. В.І.
Липський вивчав флору Паміро-Алаю.
У 1901 р. він подорожував Сибіром та
північною Маньчжурією до узбережжя
Тихого океану, 1903 р. здійснив подо-
рож на Тянь-Шань та Джунгарський
Алатау, 1911 р. провадив польові до-
слідження на території Ферганської та
Самаркандської областей, 1912 р. – до-
слідження гір Копетдагу, 1916 р. дослі-
Гармасар В.Г.
Science and Science of Science, 2013, № 280
джував флору Сирдар’їнської, Самар-
кандської та Ферганської областей, а
в наступному році – флору Чорномор-
ського узбережжя Кавказу.
Окрім того, В.І. Липський здійснив
ряд поїздок за кордон з метою вивчен-
ня принципів організації ботанічних
садів різних держав. Так, 1900 року
він відвідав ботанічні сади Німеччи-
ни, Австрії, Англії, Бельгії, 1902 р. –
Угорщини, Італії, Тунісу, Алжиру,
Південної Франції, 1905 р. – Італії,
Іспанії, Португалії, 1907 р. відвідав
Нью-Йоркський ботанічний сад та ві-
домий дендрарій Арнольд-арборетум
біля Бостона, 1908 р. здійснив подорож
на о. Цейлон, де відвідав Пераденію з
її ботанічним садом. У 1910 р. він брав
участь у роботі сільськогосподарської
виставки в Буенос-Айресі та в конгресі
латиноамериканістів. Завдяки цьому,
він зміг ознайомитися з ботанічними
садами Бразилії, Аргентини, Уругваю.
У 1913 р. В.І. Липський ознайомився
з ботанічними садами Японії та Кореї,
в 1915 р. мав відрядження для роботи в
ботанічних садах Італії та Франції [6].
Виконуючи функції консервато-
ра гербарію, В.І. Липський опікувався
збереженням та описом архівних зраз-
ків рослин, які залишились нерозібра-
ними в гербарії, у тому числі - бага-
тьох унікальних колекцій, зібраних П.
Палласом, К. Ледебуром та ін. Вчений
був глибоко переконаний, що однією
з найважливіших частин ботанічно-
го саду є гербарій. «Однією з суттєвих
складових частин кожного Ботаніч-
ного Саду є гербарій, тобто колекція
сухих рослин… Систематику скоріше
можна обійтись без бібліотеки, ніж без
гербарію». І далі вчений продовжував:
«У якості довідкового архівного мате-
ріалу гербарій нічим не може бути за-
мінений: це є першоджерело в історич-
ному розумінні» [7, с. 6] У працях [7,
8, 10] він оцінив роль кожного колек-
тора, чий внесок збагатив один із най-
більших гербаріїв світу. В.І. Липський
склав алфавітний покажчик і опис усіх
колекцій, зібраних упродовж 1823-
1898 pp. Ці матеріали ввійшли до книги
«Исторический очерк С.-Петербургс-
кого ботанического сада за его 25-ле-
тие (с 1873 по 1898 г.)» [8]. Він описав
також колекцію живих рослин і склав
путівники по Санкт-Петербурзькому
ботанічному саду [11, 13, 14].
У працях [9, 10, 12] В.І. Липський
подав широку історичну панораму роз-
витку ботанічного саду й об’єктивно
оцінив вклад кожного вченого. Розгля-
ду історії саду передують розділи, при-
свячені розвитку ботаніки в Росії. Істо-
рично-наукові праці В.І. Липського є
першими й одними з найдетальніших
праць з історії російської ботаніки. Пра-
цюючи в Санкт-Петербурзькому бо-
танічному саду, В.І. Липський підтри-
мував зв’язки з багатьма ботанічними
закладами світу, надсилаючи та отри-
муючи гербарні зразки для визначення.
Важливою складовою частиною закор-
донних відряджень В.І. Липського була
критична робота з матеріалом власних
гербаріїв та порівняння їх з оригіналами
типів Є. Буасьє, О. Декандоля та інших
відомих ботаніків. Цікавими є звіти про
деякі з цих подорожей, у них підсумова-
но світовий досвід організації ботаніч-
них установ різних держав. Таких праць
на той час не було в світовій ботанічній
літературі. Серед праць цього напрям-
ку діяльності В.І. Липського потрібно
вказати «Главнейшие гербарии и бота-
нические учреждения Западной Евро-
пы», «Ботанические учреждения и сады
в Южной Европе и Северной Африке»,
«О путешествии в Южную Америку».
Звіти про ботанічні сади Афін, Буха-
реста, Японії залишились неопубліко-
ваними. Як пізніше зазначав вчений
(1927 р.), вони не потрапили до друку
через ряд трагічних подій і були втраче-
ними [15]. Опубліковані повідомлення
викликали зацікавленість не тільки у
спеціалістів-ботаніків, вони мали ве-
лике значення для подальшого поліп-
шення роботи Санкт-Петербурзького
Імператорського Ботанічного Саду як
однієї з провідних ботанічних наукових
установ світу.
ЛИПСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ІПОЛИТОВИЧ (ДО 150-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ)
Наука та наукознавство, 2013, № 2 81
Загалом у Санкт-Петербурзі В.І.
Липський опублікував понад 60 науко-
вих праць. Упродовж 1889–1895 рр. мо-
лодий учений досліджував мало вивче-
ну флору регіонів Кавказу. В одній із
праць він згадував, що пройшов пішки
Кавказом близько 10 тис. верст. Основ-
ною працею В.І. Липського з вивчення
флори цього регіону є «Флора Кавказу»
[16], де учений дав порівняльний бо-
таніко-статистичний нарис Кавказу, у
якому торкнувся деяких характерних
рис кавказької флори та порівняв її з
флорами інших регіонів, схожих із Кав-
казом географічним положенням (Іс-
панія, Португалія, Італія, Балканський
півострів). В час дослідження Кавка-
зу вчений зібрав 2000 видів рослин, а
конспект, складений ученим, налічу-
вав 4430 видів рослин з 882 родів та 125
родин і давав уявлення про флору Кав-
казу, її кількісний та якісний склад у
топографічному і часто вертикальному
розподілі. «Флора Кавказу» на той час
була найповні-
шим зведенням
із флори даного
регіону. Сво-
го значення ця
праця не втра-
тила й досі.
Досліджен-
ня В.І. Лип-
ським видового
складу флор
Криму та Кав-
казу мають зна-
чний вплив на
сучасні уточ-
нення поширення деяких видів, які
ростуть у Кримсько-Новоросійсько-
му ботаніко-географічному районі,
що зараз розглядається в ранзі Крим-
сько-Новоросійської провінції. Дана
ботанічна провінція охоплює значну
частину Кримського півострова, Та-
манський півострів та Чорноморське
узбережжя Кавказу. Учений вказував,
що ця територія має дещо замкнутий
характер, свої особливості у флорис-
тичному відношенні, тобто має осо-
бливі ендемічні види. Тільки в невели-
кій статті, присвяченій звіту про одну
з ботанічних екскурсій «От Каспия к
Понту» [17]. В. Липський навів понад
20 ендемічних видів для цього району.
Неоціненний вклад українського
вченого й у дослідження флори Серед-
ньої Азії, яку він вважав одним з най-
цікавіших регіонів земної кулі. Його
вивченню В.І. Липський присвятив
майже п’ятдесят років. Наприкінці ХІХ
ст. ним проведено три великі експеди-
ції по вивченню Середньої Азії (1896,
1897, 1899 рр.). За значні наукові досяг-
нення в першій із них, а саме за дослі-
дження природи Гіссарського хребта,
у 1897 р. учений отримав премію ім.
М.М. Пржевальського від Російсько-
го географічного товариства. Доречи,
відкритий ним водоспад у верхів’ях
ріки Гульбад на Гіссарському хребті він
назвав ім’ям дружини Юлії, яка рано
пішла з життя. Цей водоспад навічно
занесено на географічну карту Серед-
ньої Азії. Результатом трьох подорожей
у Середню Азію була колекція рослин
близько 12000 екземплярів. Питанням
дослідження природи Середньої Азії
присвячено 35 наукових праць ученого.
Такі роботи, як «Материалы для флоры
Средней Азии» [18], «Флора Средней
Азии, т.е. Русского Туркестана и ханств
Бухары и Хивы» [19], «Горная Бухара»
[20] є монументальними за своєю зна-
чимістю та всесвітньо відомими.
У 1917 р. вченому було присудже-
но премію Російської академії наук
ім. М.М. Ахматова, якою відзначалися
вчені за оригінальні твори в усіх галузях
наукових знань та літератури.
У 1917 р. В.І. Липський переїхав до
Києва. Тут його діяльність була пов’я-
зана, найперше, з організацією робо-
ти Української Академії наук. У 1919
р. його було обрано академіком УАН
по кафедрі квіткових рослин, згодом –
уповноваженим УАН по будівництву
Ботанічного саду в Китаєво-Голосі-
ївському лісі та секретарем ІІ відділу
УАН. Свій багатий досвід знавця бота-
нічних садів В.І. Липський використав,
Тюльпан Липського
Гармасар В.Г.
Science and Science of Science, 2013, № 282
перш за все, при організації роботи
ботанічного саду Української Академії
наук. Відомо, що саме його, як одного
з найкращих у світі ботаніків-дослідни-
ків та видатних знавців у справі органі-
зації ботанічних садів, було запрошено
на посаду директора Саду (1918), який
планувався в структурі УАН. Перший
президент УАН В.І. Вернадський запро-
понував В.І. Липському цю посаду, зна-
ючи його завдяки попередній спільній
роботі у Санкт-Петербурзі. У записці,
представленій 30 грудня 1918 р. на засі-
данні фізико-математичного відділу, за-
значалося, що «широкі та різносторонні
географічні та ботанічні дослідження
В.І. Липського в різних частинах світу
мають велику наукову вагу та значення
і давно привернули увагу європейських
та американських учених до автора…
Можна сказати без перебільшення,
що В.І. Липський є одним з найкра-
щих ботаніків-дослідників та видатним
знавцем у справі організації ботанічних
садів» [21]. Зваживши на таку характе-
ристику, 30 грудня 1918 р. на засіданні ІІ
фізико-математичного відділу УАН В.І.
Липського було обрано директором но-
воствореного ботанічного саду. У 1919
р. його будівництво передбачалося на
території Голосіївського лісу, але цьому
не судилося збутися. Пізніше В.І. Лип-
ський порушив питання щодо придбан-
ня земельної ділянки для ботанічного
саду на схилах Дніпра. Його клопотан-
ня було задоволено. Створений сад нині
носить ім’я послідовника В.І. Липсько-
го академіка АН України М.М. Гришка.
У час організації Ботанічного саду В.І.
Липський виступав не тільки як науко-
вець-теоретик організації ботанічних
садів, але й як безпосередній втілювач
цих ідей на практиці. Його теоретич-
ні погляди на створення ботанічного
саду представлено в праці «Ботанічний
сад Української Академії наук і його
завдання» [15], у якій він виклав деталь-
ний план саду та його структуру, визна-
чив завдання саду як наукової установи.
В.І. Липський вважав, що Ботанічний
сад УАН повинен бути одним з найкра-
щих у світі. Головними принципами
цієї наукової установи, на його думку,
були виняткова науковість, викори-
стання всіх новітніх досягнень у галузі
ботаніки, поєднання ботаніки з іншими
природничими науками. Сад повинен
поділятися на показову та дослідну ча-
стини. За планом В.І. Липського пока-
зова частина ботанічного саду УАН по-
винна бути представлена великою жи-
вою колекцією різних форм рослинного
царства, «до певної міри треба згрома-
дити тут усесвітню флору, найголов-
ніших її представників» [15. с. 16]. Для
цього було заплановано парк і оранже-
реї. Учений вказував, що парк повинен
складатись як з різних груп деревних та
трав’янистих рослин, так і з спеціальних
груп рослин, які входять до одного роду,
для кращого спостереження над спорід-
неними видами. До цієї ж частини саду
В.І. Липський відносив оранжереї, які
повинні бути споруджені згідно з усіма
новітніми вимогами, обладнані сучас-
ними обігрівачами та вентиляторами,
мати різний температурний режим.
Оранжереї мали представляти не тіль-
ки окремі види або роди, але й давати
повну уяву про певну рослинність, на-
приклад, тропічну. Іншою складовою
показової частини ботанічного саду був
Гербарій, який повинен містити флору
всієї земної кулі, українську флору, все-
союзну (російську) флору, обмінний та
особливий гербарій рослин власне бо-
танічного саду. Поряд із гербарієм, за
планом В.І. Липського, межував Музей
ботанічного саду, який повинен місти-
ти в своїх колекціях цікаві зразки різних
представників рослинного царства і мав
дати розуміння значення рослин у житті
людини. Одну з найголовніших скла-
дових даної наукової установи повинна
становити бібліотека ботанічного саду.
Дослідну частину саду, згідно
плану В.І. Липського, становили різ-
ні лабораторії, кабінети та наукові
станції, у яких повинні проводитись
досліди з окремих ботанічних питань
та загальні, всебічні дослідження
флори України.
ЛИПСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ІПОЛИТОВИЧ (ДО 150-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ)
Наука та наукознавство, 2013, № 2 83
Переважну більшість пропозицій
ученого щодо створення ботанічного
саду ВУАН згодом, але набагато пізні-
ше, було втілено в життя. Лише у вересні
1935 р. Інститут ботаніки Академії наук
УРСР отримав ділянку для створення
ботанічного саду на печерських пагор-
бах, у районі Звіринця. Комісія з питань
організації Ботанічного саду під голову-
ванням Є.О. Патона запропонувала за-
лучити до розробки основних принципів
організації даної наукової установи і В.І.
Липського. Ученого було включено в ко-
місію для складання кошторису робіт на
освоєння нової ділянки для Ботанічного
саду [22]. На засіданні Президії УАН 2
серпня 1936 р. було ухвалено: «Затверди-
ти академіка Липського з 1 липня цього
року штатним консультантом нового бо-
танічного саду з оплатою 500 крб. на мі-
сяць… Затвердити експедицію для збору
насіння та матеріалів для нового ботаніч-
ного саду Академії наук на Кавказ і в Се-
редню Азію на кошти, що відпускаються
на освоєння дільниці – з 1 липня цього
року та вважати з цього числа акад. Лип-
ського у відрядженні» [23].
У період становлення та зміцнення
Української Академії наук учений сво-
їми знаннями прислужився справі ор-
ганізації науки в Україні. Окрім завід-
ування Ботанічним садом і кафедрою
квіткових рослин В.І. Липський брав
активну участь в організації та роботі
різних академічних структур, зокрема
природничого профілю. Відома його
діяльність у Комісії УАН по вивченню
природних багатств України, створеної
в 1919 р., у Комісії по вивченню фауни
України. Він працював у Видавничій
комісії ІІ відділу УАН, очолював Ко-
місію енциклопедичного словника,
Комісію по ревізії бібліотеки УАН, був
представником академії у Військо-
во-промисловому комітеті. У 1920 р.
В.І. Липського було обрано до Гос-
подарського правління УАН як пред-
ставника ІІ відділу. На початку 1921
р. він став членом Угодової комісії по
об’єднанню Української академії наук
з Українським науковим товариством.
12 червня 1922 року загальні збори
ВУАН обрали Володимира Іполитови-
ча Липського президентом.
Втручання радянської влади в ді-
яльність наукових установ відбилася
і на долі нового президента. Для ви-
вчення стану ВУАН було створено
комісію Народного Комісаріату осві-
ти України. У висновках цієї комісії
керівництво академії було звинуваче-
но в недотриманні законів радянської
влади, і це інкримінувалось як полі-
тичні порушення. Комісія пропонува-
ла оголосити перевибори президента
ВУАН, затвердити новий склад акаде-
міків, встановити тверду структуру та
штати академії. Партійне керівниц-
тво вважало Володимира Липського
«політично інертним» президентом,
який передовірив управління акаде-
мією Сергію Єфремову та Агатангелу
Кримському [24].
1928 р. В.І. Липський подав у від-
ставку з посади президента ВУАН і 21
червня 1928 р., залишивши посаду, ви-
їхав до Одеси, де очолив Ботанічний
сад. (З Одесою пов’язана й низка інших
моментів з наукової біографії вченого.
Він головував на Радіологічному з’їзді,
що відбувся в Одесі 1925 року, 1927 р.
приймав участь у експедиції на Чорно-
му морі).
В час Чорноморських експедицій
(1927, 1930, 1931) В.І. Липським було
Київ, вул. Володимирська, 54
У цьому будинку працював
президент ВУАН (1922-1928 рр.)
В.І.Липський
Гармасар В.Г.
Science and Science of Science, 2013, № 284
глибоко вивчено біологію філофори
червоної та розроблено методику її до-
бування. Визначено площу розповсю-
дження цієї водорості в Чорному морі.
За даними В.І. Липського, вона сягала
2750 м², а запаси її визначались у 4,5
млн тон. Результати досліджень вче-
ного мали великий вплив на подальше
використання цієї культури в народно-
му господарстві, сприяли організації в
1931 р. першого в Україні заводу з ви-
робництва йоду та агар-агару які на той
час ввозили з-за кордону. Для одесь-
кого періоду діяльності В.І. Липсько-
го характерним є практичне втілення
досвіду вченого з організації роботи
ботанічного саду та вивчення окремих
представників рослинного світу півдня
України для застосування в народному
господарстві. Зокрема, вивчаючи золо-
тобородник, саме як технічну культу-
ру, учений виявив значні площі даної
рослини на о. Джарилгач, розпочав її
культивування в Одеському ботаніч-
ному саду. Варто відмітити, що В.І.
Липський вказував на неможливість
промислового збору золотобородника
з тієї причини, що о. Джарилгач був за-
повідником Української Академії наук.
До наших днів, саме завдяки В.І. Лип-
ському, було збережено найбільше за
площею в Україні місцезростання цієї
рослини, занесеної до Червоної книги
України [25].
Працюючи в Одесі, В.І. Липський
доклав багато зусиль для організації в
Саду науково-дослідної роботи, роз-
ширення та покращення його колек-
цій, виховання молодих науковців. До
1928 р. науково-дослідна робота Одесь-
кого ботанічного саду була спрямована
на вивчення водоростей. Із приїздом
академіка В.І. Липського напрям ді-
яльності ботанічного саду змінився,
набув широкого розмаху. Розпочались
роботи флористичного, систематично-
го, ботаніко-географічного характеру
та роботи по інтродукції рослин. Перш
за все, В.І. Липський звернув увагу на
перевірку назв рослин, які культивува-
лися в ботанічному саду, на створення
гербарію, бібліотеки, музею. Вже через
два роки після приходу В.І. Липського
на посаду директора в саду було створе-
но лабораторії по вивченню технічних
та лікарських рослин.
Повертаючись до наукових дослі-
джень вченого, слід зазначити, що В.І.
Липський вивчав не лише судинні рос-
лини. Відомі його дослідження нижчих
рослин, зокрема десмідієвих водоростей
під Києвом, які дуже розповсюджені на
сфагнових болотах. Учений вважав, що
ці водорості можуть бути матеріалом
при біологічному вивченні торфових
боліт, оскільки відіграють значну роль у
розвитку згаданих ценозів.
Практичне значення мають також
дослідження В.І. Липського, які він
проводив у 1927 р. на Волині. Під час
цих досліджень було виявлено радіоак-
тивні джерела у Новоград-Волинсько-
му. Раніше такі джерела були відомі
лише на Кавказі та Закавказзі. Резуль-
тати пошуків ученого були використані
для побудови лікувальних закладів на
базі знайдених джерел.
Упродовж 1922-1928 рр. В.І. Лип-
ський вивчав флору околиць Житоми-
ра. Тут він вперше виявив та встановив
місцезнаходження нової для України й
усього тодішнього Радянського Союзу
рослини – суниці індійської. Учений
зібрав її гербарні зразки, плоди, насін-
ня. Декілька її кущів було висаджено в
ботанічному садку, який існував у той
час у дворі Президії ВУАН.
Значний внесок В.І. Липський зро-
бив у систематику судинних рослин.
Ученим виявлено та описано сотні су-
динних рослин, раніше невідомі бо-
танічній науці; деякі з них є рідкісни-
ми ендемічними видами. Він описав
чотири нових роди, понад 260 видів і
різновидів рослин, намітив до опису
десять нових видів та зробив 18 но-
менклатурних комбінацій в ранзі виду.
Найбільше уваги учений приділяв ви-
дам та різновидностям із таких родин:
бобових – ним описано 65 видів та різ-
новидностей; зонтичних – описано 4
роди, близько 40 видів та різновидно-
ЛИПСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ІПОЛИТОВИЧ (ДО 150-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ)
Наука та наукознавство, 2013, № 2 85
стей; капустяних – 50 видів та різно-
видностей.
В.І. Липський працював директором
Одеського ботанічного саду до 1933 р.,
коли Одеський ботанічний сад було
включено в розробку дарвінсько-мічу-
рінського напрямку та «новацій» Т.Д.
Лисенка. В.І. Липський подав у відстав-
ку у зв’язку з небажанням підтримувати
ідеї Т.Д. Лисенка і в подальшому до самої
смерті працював науковим консультан-
том Ботанічного саду. У 1936 р. він здійс-
нив свою останню наукову подорож до
Узбекистану та Туркменистану. Помер
В.І. Липський 24 лютого 1937 р. в Одесі.
На жаль, могилу вченого в 50-х рр. ХХ ст.
разом з надгробним пам’ятником, який
поставили діти В.І. Липського, було
зруйновано, а місце поховання загубле-
но. Лише на прохання Президії Ака-
демії наук України в 1990 р. виконком
Одеської міської ради прийняв поста-
нову «Про увічнення пам’яті академіка
Володимира Липського», згідно з якою
його ім’я мав би носити ботанічний сад
Одеського державного університету
ім. І.І. Мечникова (на жаль, до цього часу
згадана постанова не втілена в життя), та
встановлено меморіальну дошку на бу-
динку, де він жив.
1. Липский В. И. Отчет о ботанической экскурсии, произведенной летом 1887 г. в Бессарабии /
В.И. Липский // Протоколы собрания Киев. о-ва естествоисп. –1887. –Т. 9. – С. LXV–LXVII.
2. Липский В.И. Исследования о флоре Бессарабии / В.И. Липский // Записки Киев. о-ва
естествоисп.– 1887. – Т. 9. – Вып. 2. – С. 225–391.
3. Липский В.И. Исследование Северного Кавказа / В.И. Липский // Там же. – 1891. – Т. 11. –
Вып.2. – С. 23–61.
4.Липский В.И. Новые данные для флоры Бессарабии / В.И. Липский // Там же. – 1894. – Т. 13. –
Вып. 1–2. – С. 423–444.
5. Липский В.И. Заметка о флоре Крыма / В.И. Липский // Там же. 1894. – Т. 13. – Вып. 1–2. – С.
423–444.
6. Доброчаева Д.H. Владимир Ипполитович Липский / Д.М. Доброчаєва, Г.П. Мокрицький – К.:
Наук. думка, 1991. – 216 с.
7. Липский В.И. Гербарий Императорского С.-Петербургского ботанического сада к концу его
75-летнего существования (1823–1898) / В.И. Липский – СПб, 1898. – 128 с.
8. Липский В.И. Гербарий / В.И. Липский // Исторический очерк С.-Петербургского
ботанического сада за последнее его 25-летие (с 1873 по 1898 г.) – СПБ, 1899. – С. 36–56.
9. Липский В.И. Биографии и литературная деятельность ботаников и лиц, соприкасающихся
с ботаническим садом / В.И. Липский // С.-Петербургский ботанический сад за 200 лет его
существования (1713-1913) – СПБ, 1913. – Ч. 3. – 378 с.
10. Липский В.И. Исторический очерк С.-Петербургского ботанического сада (1713-1913) / В.И.
Липский // Там же.– Ч.1. – 378 с.
11. Липский В.И. Коллекция живых растений / В.И. Липский // Там же. – С.379–408.
12. Липский В.И. Литературно-издательская деятельность С.-Петербургского ботанического
сада / В.И. Липский // Там же. - Ч. 3. – С. 561–582.
13. Липский В.И. Алфавитный указатель всех коллекций, поступивших в гербарий ботанического
сада (1823-1898) // Там же. – С.57–160.
14. Липский В.И. Краткий путеводитель по Ботаническому саду Петра Великого / В.И. Липский –
СПБ, 1913. – 96 с.
15. Липський В.І. Ботанічний сад Української Академії наук і його завдання / В.И. Липский //
Ювілейний збірник на пошану академіка Д.І. Багалія – К., 1927. – С. 1–53.
16. Липский В.И. Флора Кавказа. Свод сведений о флоре Кавказа за двухсотлетний период его
исследования, начиная от Турнефора и кончая XIX в. / В.И. Липский // Тр. Тифлис. ботан. сада. –
1899. – В.4. – С. 1–585.
Гармасар В.Г.
Science and Science of Science, 2013, № 286
17. Липский В.И. От Каспия к Понту (Предварительный отчет о ботан. исследованиях Сев.
Кавказа в 1891 г.) / В.И. Липский // Зап. Киев. о-ва естестиспыт. – 1891. – Вып. 2. – С. 339–351.
18. Липский В.И. Материал для флоры Средней Азии. Contributio ad floram Asiae Mediae / В.И.
Липский // Тр. С.-Петербургского ботан.сада – Вып. 1. – 247 с.
19. Липский В.И. Флора Средней Азии, т.е. Русского Туркестана и ханств Бухары и Хивы / В.И.
Липский // Тр. Тифлис. Ботан. Сада – 1905. – Вып. 7. – 841 с.
20. Липский В.И. Горная Бухара. Результаты трехлетних путешествий в Среднюю Азию в 1896, 1897
и 1899 году / В.И. Липский – Петербург, 1905. – 735 с.
21. Вернадский В.И. О научных работах В.И. Липского / В.И. Вернадский, П.А. Тутковский,
Н.Ф. Кащенко // Протоколы засідань Фізико-математичного відділу УАН за 1918 р. – К., 1919. –
Протокол № 6. – С. 71–72.
22. Фонд 251, оп. 1, зб. 59, арк. 156–167 Протокол № 22 Засідання Президії УАН від 20 листопада
1935 р.
23. Фонд 251, оп. 1, зб. 62, арк. 129–139 Протокол № 26 Засідання Президії УАН від 2 серпня 1936 р.
24. Історія Національної Академії наук України 1924–1928 рр. – К.: НБУВ, 1998. – 762 с.
25. Дубина Д.В. Плавни Причерноморья / Д.В. Дубина, Ю.Р. Шеляг-Сосонко – К.: Наук. думка,
1989. – 270 с.
26. Мельник В.І. В.І. Липський – ботанік, географ, мандрівник / В.І. Мельник // Інтродукція
рослин. – 2003. – № 4. – С.30–36.
27. Крецул Н.І. Історико-науковий аналіз діяльності академіка В.І. Липського в контексті
розвитку ботанічної науки в Україні / Н.І. Крецул // Автореф. дис... канд. іст. наук. – К., 2005. -19 с.
Одержано 29.03.2013
В.Г. Гармасар
Липский Владимир Ипполитович (к 150-летию со дня рождения)
Проанализирована научная деятельность академика В.И. Липского, показаны основные направле-
ния его творчества, его вклад в изучение природы Украины, а также Кавказа, Средней Азии и тогдашней
Бессарабии. Освещена роль ученого в становлении Украинской академии наук Украины, создании бота-
нического сада УАН в Киеве и развитии университетского ботанического сада в Одессе.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-85949 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0374-3896 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:06:18Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Гармасар, В.Г. 2015-09-03T16:47:27Z 2015-09-03T16:47:27Z 2013 Липський Володимир Іполитович (до 150-річчя від дня народження) / В.Г. Гармасар // Наука та наукознавство. — 2013. — № 2. — С. 78-86. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. 0374-3896 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/85949 58(092) Проаналізовано наукову діяльність академіка В.І. Липського, показано основні напрямки його творчості, виокремлено внесок у вивчення природи України, а також Кавказу, Середньої Азії та тогочасної Бессарабії. Висвітлено роль ученого у становленні Української академії наук України, створенні ботанічного саду УАН у Києві та розбудові університетського ботанічного саду в Одесі. Проанализирована научная деятельность академика В.И. Липского, показаны основные направления его творчества, его вклад в изучение природы Украины, а также Кавказа, Средней Азии и тогдашней Бессарабии. Освещена роль ученого в становлении Украинской академии наук Украины, создании ботанического сада УАН в Киеве и развитии университетского ботанического сада в Одессе. Scientific work of academician V.I.Lypsky is analyzed with emphasis on his contribution in nature studies in Ukraine, Caucasus, Middle Asia and Bessarabia region. The scientist’s role in establishing the Ukrainian Academy of Sciences, creating the botanic garden of the Academy in Kyiv and the University botanic garden in Odesa is shown. uk Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України Наука та наукознавство Історія науки Липський Володимир Іполитович (до 150-річчя від дня народження) Липский Владимир Иполитович (к 150-летию со дня рождения) Lypsky Volodymyr Ipolytovych (to the 150th Anniversary since the Birth) Article published earlier |
| spellingShingle | Липський Володимир Іполитович (до 150-річчя від дня народження) Гармасар, В.Г. Історія науки |
| title | Липський Володимир Іполитович (до 150-річчя від дня народження) |
| title_alt | Липский Владимир Иполитович (к 150-летию со дня рождения) Lypsky Volodymyr Ipolytovych (to the 150th Anniversary since the Birth) |
| title_full | Липський Володимир Іполитович (до 150-річчя від дня народження) |
| title_fullStr | Липський Володимир Іполитович (до 150-річчя від дня народження) |
| title_full_unstemmed | Липський Володимир Іполитович (до 150-річчя від дня народження) |
| title_short | Липський Володимир Іполитович (до 150-річчя від дня народження) |
| title_sort | липський володимир іполитович (до 150-річчя від дня народження) |
| topic | Історія науки |
| topic_facet | Історія науки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/85949 |
| work_keys_str_mv | AT garmasarvg lipsʹkiivolodimirípolitovičdo150ríččâvíddnânarodžennâ AT garmasarvg lipskiivladimiripolitovičk150letiûsodnâroždeniâ AT garmasarvg lypskyvolodymyripolytovychtothe150thanniversarysincethebirth |