В.С. Будник та його науково-конструкторська школа
Наведено основні відомості про життєвий шлях видатного ракетобудівника, вченого та конструктора Василя Сергійовича Будника. З’ясовано його роль у створенні науково-конструкторської школи з ракетобудування та її внесок у розвиток ракетно-космічної галузі й обороноздатності держави. Висвітлено основні...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Наука та наукознавство |
|---|---|
| Дата: | 2013 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
2013
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/85977 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | В.С. Будник та його науково-конструкторська школа / В.С. Савчук // Наука та наукознавство. — 2013. — № 3. — С. 89-101. — Бібліогр.: 42 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859818465877032960 |
|---|---|
| author | Савчук, В.С. |
| author_facet | Савчук, В.С. |
| citation_txt | В.С. Будник та його науково-конструкторська школа / В.С. Савчук // Наука та наукознавство. — 2013. — № 3. — С. 89-101. — Бібліогр.: 42 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Наука та наукознавство |
| description | Наведено основні відомості про життєвий шлях видатного ракетобудівника, вченого та конструктора Василя Сергійовича Будника. З’ясовано його роль у створенні науково-конструкторської школи з ракетобудування та її внесок у розвиток ракетно-космічної галузі й обороноздатності держави. Висвітлено основні напрями творчої діяльності В.С. Будника на різних етапах його життя і діяльності.
Приведены основные сведения о жизненном пути выдающегося ракетостроителя, ученого и конструктора Василия Сергеевича Будника. Определена его роль в создании научно-конструкторской школы ракетостроения и ее вклад в развитие ракетно-космической отрасли и обороноспособность страны. Освещены основные направления творческой деятельности В.С. Будника на разных этапах его жизни и деятельности.
Key information about the life path of Vasyl’ S.Budnik, an outstanding rocket builder, scientist and designer, is given. His role in creating research and design school in rocket building and his contribution in the national aircraft industry and defense capacity building is shown. Main fields of his work at various phases of his life are highlighted.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:23:26Z |
| format | Article |
| fulltext |
Наука та наукознавство, 2013, № 3 89
У 2013 р. виповнюється 100 років
від дня народження видатного ракето-
будівника, видатного вченого та кон-
структора в галузі ракетно-космічної
техніки Василя Сергійовича Будни-
ка. Як завжди в таких випадках, вини-
кає необхідність донести до широко-
го загалу читачів якнайбільше відомос-
тей про життя і діяльність визначного
вітчизняного конструктора та вчено-
го. Але крім цього важливого питання,
яке висвітлювалося в інформаційних та
історико-наукових джерелах [4-7, 9, 19,
21, 27, 30, 32, 33, 38, 39, 42], виникає ще
й інше, дослідницьке завдання. А саме,
визначити основні напрями творчої ді-
яльності В.С. Будника і його учнів і
співробітників та з’ясувати його роль
у створенні науково-конструкторської
школи з ракетобудування, склад та
внесок цієї школи в розбудову вітчиз-
няної ракетно-космічної галузі.
І саме ця, здавалось би, досить стан-
дартна постановка дослідницького за-
вдання ставить перед дослідниками
життя та діяльності В.С. Будника і його
соратників низку проблемних питань.
Серед них: питання щодо з’ясування
оточення В.С. Будника, представників
якого можна віднести до його науково-
конструкторської школи, виявлення
наукового і конструкторського дороб-
ку В.С. Будника та його учнів тощо. І тут
стикаємося з низкою проблем, які обу-
мовлені в першу чергу надзвичайною
секретністю діяльності в цій галузі (що
було характерним для умов її розвитку
не тільки в СРСР) та її колективізмом.
УДК 629/78(09)
В.С. Савчук
В.С. БУДНИК ТА ЙОГО НАУКОВО-
КОНСТРУКТОРСЬКА ШКОЛА
Наведено основні відомості про життєвий шлях видатного ракетобудівника, вче-
ного та конструктора Василя Сергійовича Будника. З’ясовано його роль у ство-
ренні науково-конструкторської школи з ракетобудування та її внесок у розвиток
ракетно-космічної галузі й обороноздатності держави. Висвітлено основні напря-
ми творчої діяльності В.С. Будника на різних етапах його життя і діяльності.
© В.С. Савчук, 2013
Василь Сергійович Будник
Основні етапи життєвого шляху В.С. Будника
Життєвий шлях В.С. Будника до-
статньо відомий, особливо серед ракет-
ників, у першу чергу в Україні, але для
широкого загалу науковців, інжене-
рів, виробничників України та й інших
держав, усіх, хто цікавиться історією
В.С. Савчук
Science and Science of Science, 2013, № 390
ракетно-космічної,
техніки, він ще не є,
так би мовити, хрес-
томатійним. Тому
коротко зупини-
мось на ньому з ура-
хуванням нових ма-
теріалів, наведених
у ювілейному видан-
ні 2013 р. [8] та інших
джерелах.
Василь Сергійович Будник народив-
ся 24 червня 1913 р. у селі Семенівка Но-
возибківського повіту Чернігівської гу-
бернії. Село це має давні козацькі тради-
ції. Недаремно на гербі Семенівки, яка з
1958 р. має статус міста, центральною є
постать козака. Засновано село 1680 року
сином гетьмана України Івана Самойло-
вича полковником Стародубського пол-
ку Семеном Самойловичем. Його уро-
дженцями були такі відомі українські ді-
ячі, як лікар, доктор медицини Й.К. Ка-
менецький (1750), військовий лікар,
сподвижник М.І. Пирогова В. А. Стра-
домський (1831), видатний художник та
педагог М.Я. Козик (1879), двічі Герой
Радянського союзу штурман В.В Сенько
(1921) та ін. [13, 33].
Батько Сергій Васильович - родом з
с. Василівка Сумського повіту Харків-
ської губернії, син сільського фельдше-
ра. Закінчив нижче сільськогосподар-
ське училище, згодом став повітовим
агрономом. До жовтневих подій 1917 р.
працював у земських установах, а за ра-
дянської доби – у народному господар-
стві. За даними [8], дослужився до на-
чальника відділу Міністерства сільсько-
го господарства СРСР. Помер у 1952 р.
Мати – Емілія Йосипівна Будник –
народилася у м. Коростишів (Радомишль-
ський повіт Київської губернії), походила
з родини кустаря. Певний час працювала
сільською вчителькою, потім була домо-
господаркою, виховувала дітей, яких, крім
Василя, у родині було ще п’ятеро – чотири
сини та донька. Була справжньою береги-
нею своєї родини. Померла 1966 року.
Родина часто переїздила. Серед
міст, у яких вона проживала, – Гадяч
(там народився у 1909 р. їх перший син
Володимир), Семенівка, де народили-
ся сини Євген (1912) і Василь (1913) та
дочка Ганна (1915), Новозибків Брян-
ської області, де народилися сини Сер-
гій (1921) та Олександр (1923), Гомель,
Мінськ, Москва.
Перед вступом до Московсько-
го авіаційного інституту (МАІ) Ва-
силь Сергійович працював виконро-
бом на будівництві Московського хо-
лодокомбінату [36]. Але вже з 1932 р.
був льотчиком-інструктором аероклу-
бу МАІ. Закінчивши студентський ае-
роклуб МАІ, літав сам і вчив літати ін-
ших на планерах і літаках У-2, УТ-1,
УТ-2. Як писав В. Платонов: «Нале-
тал тысячу часов, дважды участвовал в
авиационных парадах в Тушино - при-
знак растущего мастерства молодо-
го летчика» [27]. УТ-2 – це навчально-
тренувальний двомісний низькоплан
розробки ОКБ О.С. Яковлєва, обши-
тий фанерою з полотном, який до 1948
р. був одним з основних літаків, на яких
набували льотних навичок початківці.
Саме в МАІ В.С. Будник позна-
йомився з Вірою Іванівною Дмитріє-
вою – студенткою цього ж вузу, з якою
вони побралися 22 лютого 1942 р. Про
цю надзвичайну жінку в своїх спогадах
писала Н.І. Конюхова: «Якщо існують
Герб м. Семенівка
С.П. Корольов та В.С. Будник у складі
міжвідомчої комісії з вивчення німецької
ракетної техніки, Німеччина, 1945
В.С. БУДНИК ТА ЙОГО НАУКОВО-КОНСТРУКТОРСЬКА ШКОЛА
Наука та наукознавство, 2013, № 3 91
люди, призначені один одному долею,
то це безсумнівно, Віра Іванівна і Ва-
силь Сергійович Будники» [8, c. 406].
Після закінчення з відзнакою
МАІ за спеціальністю «Інженер-
механік з озброєння літаків» в 1940
р. В.С. Будник працював інженером-
конструктором у відомому авіаційно-
му КБ С.В. Ільюшина і приймав участь
у озброєнні літака-штурмовика ІЛ-2,
який за його бойову міць німці нази-
вали «Чорна смерть». Як писав у своїх
спогадах В.С.Будник, «мне пришлось
разрабатывать и испытывать установ-
ку снарядов РС-82 и РС-132 на ИЛ-2»
[3, с. 3]. Щоб зрозуміти бойову здат-
ність цих літаків, наведемо свідчен-
ня самого В.С. Будника: «Мощным
дополнительным оружием штурмо-
вика стали ракетные снаряды РС-82
и РС-132, они крепились под крылом
самолета. Прямое попадание РС-82 в
танк выводило его из строя. Если РС-
132 взрывался рядом – танк перево-
рачивался» [3, с. 3]. Саме за роботу з
озброєння літака «ІЛ-2» В.С. Будник
отримав першу урядову нагороду – ме-
даль «За трудовую доблесть», а з робо-
ти над реактивними снарядами Р-82 та
Р-132 почалося зацікавлення В.С. Буд-
ника ракетним озброєнням.
1943 р. В.С. Будник продовжив за-
йматися питаннями, пов’язаними з
впровадженням у авіацію ракетної тех-
ніки. За його проханням, 1943 р. його
переведено в НДІ-1 Наркомату авіа-
ційної техніки, де він працював керів-
ником групи КБ. Цей інститут було
створено на базі знаменитого Реак-
тивного науково-дослідного інституту
(РНДІ), головним інженером якого був
С.П. Корольов.
1945 р. В.С. Будника призначено
членом міжвідомчої комісії з вивчення
німецької ракетної техніки, захопленої
Радянською армією. У серпні 1946 р. у
містечку Підлипки було створено НДІ-
88, де розроблялися ракети і ракетні
двигуни. В.С. Будник був запрошений
на посаду заступника головного кон-
структора з конструкторських робіт КБ
цього інституту. Як заступник головно-
го конструктора КБ С.П. Корольова з
питань створення керованих балістич-
них ракет, він брав участь у розробці та
передачі на озброєння перших бойових
балістичних ракет Р-1, Р-2, Р-5.
1951 р. уряд ухвалив рішення про
створення на базі Дніпропетровсько-
го автомобільного заводу нового під-
приємства з серійного виробництва бо-
йових ракет. Головним конструктором
КБ майбутнього ракетного гіганта було
призначено В.С. Будника.
1 серпня 1951 р. спеціальним авто-
бусом з Підмосков’я до Дніпропетров-
ська прибула група ракетників на чолі
з В.С. Будником. Почався новий етап
його життя і діяльності. З 1951 по 1954
рр. він обіймав у Дніпропетровську по-
саду головного конструктора на заводі
№ 586. З приходом М.К. Янгеля, при-
значеного головним конструктором
ОКБ-586 (КБ «Південне»), обіймає по-
саду заступника головного конструкто-
ра цього КБ.
У Дніпропетровську В.С. Будник
ініціював і очолив наприкінці 1952 р.
проектні розробки бойової ракети на
висококиплячих компонентах пали-
ва, здатної довгий час знаходитися в за-
правленому стані, з повністю автоном-
ною системою управління. За його без-
посередньою участю та керівництвом
були створені перші стратегічні ракети
на висококиплячих компонентах пали-
ва Р-12, Р-14, Р-16, Р-36 з орбітальни-
ми та такими, що розділяються, голо-
вними частинами, з наземним та шах-
тним базуванням. Під технічним ке-
рівництвом В.С. Будника відпрацьова-
но так званий «мінометний» старт мо-
ноблочної орбітальної ракети Р-36, яка
стала новим словом у ракетній техніці.
За його плечима – розробка й випробу-
вання рухомого ракетного комплексу
з ракетою комбінованого (тверде і рі-
динне паливо) і т. п.
Зі своїми однодумцями В.С. Будник
створив декілька поколінь ракетно-кос-
мічних систем, аналогів яких світ не знав.
Вони стали основою оборонного щита
В.С. Савчук
Science and Science of Science, 2013, № 392
країни, на їхній базі 1959 р. було створено
новий вид збройних сил СРСР – Ракетні
війська стратегічного призначення.
В.С. Будник є також одним із твор-
ців ракет-носіїв серії «Циклон», «Кос-
мос», супутників «ДС-1», «ДС-2» та ін.
В.С. Будник зробив значний внесок
в розвиток КБ «Південне», становлен-
ня та діяльність Інституту технічної ме-
ханіки НАН України, створення та роз-
виток фізико-технічного факультету
Дніпропетровського державного (нині
національного) університету. В Ін-
ституті технічної механіки він очолю-
вав ракетно-космічний сектор, де були
розгорнуті дослідження з оптимально-
го проектування ракетно-космічних
систем. Він – один з творців Дніпро-
петровської ракетно-конструкторської
школи. Його називають патріархом ра-
кетно- космічної техніки України.
З 1950-х років В.С. Будник викла-
дав У Дніпропетровському університеті
на фізико-технічному факультеті. Чи-
тав курс «Конструкції літальних апара-
тів». З 1962 р. був професором Дніпро-
петровського університету.
Своє життя в ракетно-космічній на-
уці і техніці видатний конструктор опи-
сав у книзі спогадів «От штурмовиков
ИЛ-2 до космических ракет» (1993) [3].
В.С. Будник – доктор технічних
наук, професор, член-кореспон-
дент АН УРСР (1964), академік АН
УРСР (1967), заслужений діяч науки
України (1983), Герой Соціалістич-
ної Праці (1959), лауреат Ленінської
премії (1960), його нагороджено ба-
гатьма орденами і медалями, зокре-
ма орденом Трудового Червоного
Прапора (1956, 1976), орденом Ле-
ніна (1959, 1961), орденом Ярослава
Мудрого (2004).
2004 р. йому присуджено академічну
медаль і премію ім. акад. М.К. Янгеля.
В.С. Будник є також Почесним гро-
мадянином м. Дніпропетровська [2].
Вчений працював майже до остан-
ніх років свого життя, зокрема очолю-
вав до 2003 р. ракетно-космічний сек-
тор Інституту технічної механіки НАН
України. Пішов з життя видатний вче-
ний і конструктор 8 березня 2007 р.
Похований на Запорізькому цвинтарі.
Основні етапи становлення, розвитку і діяльності
науково-конструкторської школи В. С. Будника
За одним з визначень науково-
конструкторської школи, «це творчий
колектив вчених, інженерів і виробнич-
ників, який формується при визначно-
му вченому-конструкторі на базі голов-
ного конструкторського бюро, очолю-
ваного цим вченим, в рамках розроб-
ки оригінального науково-технічного
напряму, характерного саме для цьо-
го колективу, з метою реалізації пев-
ної науково-технічної ідеї у вигляді за-
вершеного виробу – складної науково-
технічної системи» [35, с. 36].
Становлення й розвиток науково-
конструкторської школи В.С. Будни-
ка за часів його роботи в КБ заводу №
586 (ОКБ-586, КБ «Південне») фактич-
но збігається з тими трьома періодами
становлення КБ «Південне», які вио-
кремив у свої спогадах І.Г. Ханін [40].
Перший період: 1951 – 1954 рр., дру-
гий: 1954 – 1961 рр. і третій: 1962 – 1969
рр. За І.Г. Ханіним, перший період – це
час, коли «у надрах конструкторського
відділу супроводження серійного виго-
товлення ракет за документацією КБ
Корольова народився проект принци-
пово нового типу балістичних далеко-
діючих ракет – ракет на висококипля-
чих компонентах палива». Другий пе-
ріод – «час видатних темпів проведен-
ня проектно-конструкторських робіт,
який завершився здачею на озброєння
ракети Р-12 і виходом на льотні випро-
бування ракет Р-14 і Р-16». І третій пе-
ріод – «період потужної організаційної
трансформації КБ «Південне», пері-
од розгортання посиленої боротьби ра-
кетних КБ за тематику і напрями діяль-
ності, період нового творчого підйо-
В.С. БУДНИК ТА ЙОГО НАУКОВО-КОНСТРУКТОРСЬКА ШКОЛА
Наука та наукознавство, 2013, № 3 93
му творців ракетно-космічної техніки»
[40, с. 228, 230, 241–242]. І всі ці роки
на вістрі науково-конструкторських
розробок були В.С. Будник і його учні
та соратники.
Науково-конструкторська шко-
ла В.С. Будника почала формуватися
вже з перших днів його роботи у Дні-
пропетровську. Початок її формува н-
ня хронологічно пов’язаний з 1951 р.,
коли В.С. Будник став на чолі завод-
ського конструкторського бюро заво-
ду № 586. Але ідеологія цієї науково-
конструкторської школи почала фор-
муватися ще за часів перебування В. С.
Будника у НДІ-88. І пов’язана вона була
з виробленням нових підходів, що ба-
зувалися на нових принципах розроб-
ки бойової ракети великої дальності по-
льоту. У книзі «Будник. Дело всей жиз-
ни» про початок цих розробок зазна-
чається: «В НИИ-88 велись проработ-
ки боевой ракеты большой дальнос-
ти на новых принципах, отвергнутых
Королевым и его единомышленниками,
на высококипящих (долгохранимых)
компонентах топлива и с автономной
системой управления» [8, с. 55]. Свід-
чення того, що В.С. Будник переймав-
ся цією проблемою ще за часів роботи
в НДІ-88, знаходимо й у інших джере-
лах. зокрема у виступі ветерана ОКБ-3 у
складі НДІ-88 В.С. Зав’ялова [11]. Очо-
ливши в Дніпропетровську КБ, маючи
чудову команду однодумців, у якій були
не тільки фахівці, що прибули до Дні-
пропетровська за складеним ним спис-
ком, але й ті, що поповнили цю коман-
ду спеціалістами-автозаводівцями на
місці, В.С. Будник почав утілювати за-
мислену ще у НДІ-88 програму розроб-
ки нової бойової ракети великої даль-
ності польоту, на яку так очікували вій-
ськові. Основним недоліком рідин-
нокисневих ракет С.П. Корольова
було те, що необхідність їхньої за-
правки рідким киснем вимагала зна-
чної інфраструктури обслуговуван-
ня ракет, розташованої поблизу бо-
йової стартової позиції, що демаску-
вало її. Були також проблеми з зава-
дозахищеністю системи управління
цих ракет.
Як писав у своїх спогадах В.С. Буд-
ник, «військовим потрібні були зава-
дозахищені ракети, які могли б збері-
гатися приховано і в той же час збері-
гати максимальну бойову готовність до
запуску. Звідси й виникла пропозиція
про застосування на ракетах висококи-
плячих компонентів палива – азотної
кислоти у якості окислювача і кероси-
ну в якості палива – і автономної сис-
теми керування» [3, с. 24]
Тому науково-конструкторська дум-
ка колективу, очолюваного В.С. Будни-
ком, була спрямована на заміну рідин-
нокисневих ракет С.П. Корольова на ра-
кети, що працювали на висококиплячих
компонентах палива.
Повний перелік співробітників дні-
пропетровського КБ представлено у
книзі [8]. Багато хто з них став основою
науково-конструкторської школи В.С.
Будника. На той час і до 1954 р. він пра-
цював головним конструктором серій-
ного заводського КБ.
Під керівництвом В.С. Будни-
ка була розроблена і реалізована (дру-
гий квартал 1952 р.) чітка структура КБ
заводу № 586 з відповідними відділа-
ми, секторами і лабораторіями. З кін-
ця 1952 р. «В.С. Будник...силами неве-
ликої групи конструкторів почав про-
ектні розробки власної ракети» [8, с.
56]. Ця група співробітників В.С. Буд-
ника складала ядро колективу, що по-
В.С. Будник в час роботи в ОКБ-586
В.С. Савчук
Science and Science of Science, 2013, № 394
чав розробляти новий напрям у ракето-
будуванні (Е.М. Кашанов, Г.М. Пілен-
ко, Ю.О. Сметанін, Л.П. Мягких, М.Ф.
Герасюта, П.П. Караулов, П.І. Нікітін,
В.Ф. Кулагін) і розробив основні ха-
рактеристики й параметри майбутньої
ракети Р-12.
Як зазначали провідні фахівці
ракетно-космічної техніки Л.Я. Андре-
єв та С.М. Конюхов, «К началу 1954 года
были фактически определены основные
проектные параметры и начались
предварительные конструкторские про-
рисовки, а на момент образования ОКБ-
586 практически полностью был готов
аванпроект новой ракеты» [1, с. 65].
Подальший розвиток нового напря-
му в ракетобудуванні був ініційований
листом В.С. Будника до міністра обо-
ронної промисловості Д.Ф. Устинова від
29 січня 1954 р. У ньому головний кон-
структор визначив необхідний комп-
лекс питань фінансового, кадрового,
матеріально-технічного забезпечення,
які треба було розв’язати, щоб довести до
успішного завершення виконання робіт
«по изделию 8К63 на 1954 год».
Значним стимулом для подальшого
проведення цього напряму в ракетобу-
дуванні стала Постанова Кабінету Міні-
стрів СРСР від 13 лютого 1954 р., за якою
«відділу Головного конструктора заво-
ду № 586 була передана з ОКБ НДІ-88
розробка ескізного проекту ракети 8А63
(Р-12) на висококиплячих компонентах
з двигуном РД-211 головного конструк-
тора Глушка В.П., головний конструк-
тор ракети – В.С. Будник» [14].
Цією ж постановою завод № 586
був затверджений головним виконав-
цем розробки ракети дальньої дії Р-12,
а В.С. Будник – головним конструкто-
ром. У постанові були вказані основні
характеристики ракети Р-12 та термін
виготовлення першої партії ракет но-
вого покоління – серпень 1955 р.
Новий напрям, який розвинули В.С.
Будник та його учні й співробітники в
розглядуваний період, виявився настіль-
ки перспективним, що вслід за постано-
вою Кабінету Міністрів СРСР вийшла
постанова ЦК КПРС та Ради Міністрів
СРСР від 10 квітня 1954 р. про створен-
ня на базі відділу головного конструкто-
ра заводу № 586 Особливого конструк-
торського бюро № 586 (ОКБ-586).
Отже, у період з серпня 1951 р. до мо-
менту створення ОКБ-586 у квітні 1954
р. під керівництвом і за безпосередньої
участі В.С. Будника у Дніпропетров-
ську було створено колектив учнів та
однодумців, що став основою науково-
конструкторської школи В.С. Будни-
ка, розроблено основні ідеї щодо ство-
рення першої стратегічної ракети на ви-
сококиплячих компонентах і практич-
но завершено проектування першої ра-
кети нового покоління бойових ракет
– ракети Р-12 (8К63), вирішено низку
питань організаційного, кадрового та
матеріально-технічного характеру, що
стало підґрунтям успішного вирішення
проблеми розробки на нових наукових і
конструкторських засадах стратегічних
ракет нового покоління.
Цей період життя та діяльності В.С.
Будника вдало охарактеризував І.Г. Ха-
нін: у цей час повною мірою розкрив-
ся його талант «і як організатора кон-
структорського супроводу серійно-
го виробництва ракет, і як проектан-
та, і як організатора процесу проек-
тування. Процес проектування має
принципову особливість. Головна осо-
бливість в тому. що необхідно зібра-
ти і об’єднати людей широкого круго-
зору мислення, глибоких різнобічних
Р-12 - перша ракета ОКБ 586
(КБ «Південне»): на старті та старт Р-12
В.С. БУДНИК ТА ЙОГО НАУКОВО-КОНСТРУКТОРСЬКА ШКОЛА
Наука та наукознавство, 2013, № 3 95
знань, чітко формулювати завдання ді-
яльності для кожного з учасників про-
цесу проектування і розробки» [40, с.
229]. Це під силу лише лідеру, здатно-
му об’єднати і навколо ідеї, і навколо
себе однодумців, створити відповідний
колектив, школу. Тож недарма в публі-
каціях про В.С.Будника підкреслюєть-
ся значимість його діяльності як пер-
шого головного конструктора нового
ракетного заводу, як людини, що сто-
яла біля витоків КБ «Південне» [16, 34,
37]. Зокрема, О.В. Новіков, відзначаю-
чи роль академіка М.К. Янгеля в розви-
тку ОКБ-586, зазначав, що «справедли-
вости ради надо сказать, что творчес-
кое ядро КБ к этому времени уже со-
здал Василий Сергеевич Будник» [23].
Другий і третій етапи діяльнос-
ті науково-конструкторської школи
В.С. Будника припадає на 1954–1968
рр., з моменту призначення (9 серпня
1954 р.) головним конструктором но-
воствореного ОКБ-586 М. К. Янгеля,
який раніше був головним інженером
та заступником директора НДІ-88. В.С.
Будник обійняв посаду заступника го-
ловного конструктора ОКБ-586.
Цей період життя та діяльності
В.С. Будника був пов’язаний з завер-
шенням розробки та організацією ви-
робництва бойової ракети Р-12, по-
дальшим удосконаленням конструк-
цій та організацією серійного вироб-
ництва стратегічних ракет нових по-
колінь, розширенням функціональ-
них можливостей бойових ракет, їх-
нім використанням для мирних цілей
тощо. Значний пласт діяльності В.С.
Будника на цей час становила його ви-
кладацька діяльність у Дніпропетров-
ському державному університеті [12].
Однією з характерних рис вітчизня-
них науково-конструкторських шкіл було
те, що будь-який прогрес у ракетно-
космічній техніці досягався як резуль-
тат колективних зусиль, колективної
творчості [41]. Тому контури подібних
науково-конструкторських шкіл важ-
ко окреслювати. Вони пересікалися, їх
представники могли одночасно нале-
жати до шкіл різних наукових лідерів
тощо. Комплексність, розгалуженість
та багатоплановість питань, що вирі-
шуються при створенні складної но-
вої техніки, виключають абсолютиза-
цію усталених критеріїв віднесення до
науково-конструкторської школи, на-
приклад критерію безпосередньої на-
явності в лідера підготовлених ним
кандидатів та докторів наук. До учнів
можуть належати конструктори, вчені,
проектанти, виробничники, випробу-
вачі нової техніки, тощо, які в колекти-
ві, очолюваному лідером такої школи,
зросли до висот своє професіональної
майстерності.
Як приклад, пошлемося на школу
М.К. Янгеля, стосовно якої перший
заступник генерального конструкто-
ра – генерального директора ДП «КБ
Південне» О.М. Мащенко у своєму
виступі у Військовій академії РВСП
ім. Петра Великого в 2011 р. зазначив:
«Михаил Кузьмич не был конструк-
тором в традиционном инженерном
понимании этого термина. Он лич-
но не изобрел новых конструкций, не
сделал научных открытий, не вывел
новых закономерностей, не оставил
научных трудов и монографий. Но он
сделал большее – создал самобытную
конструкторскую школу со своим
стилем, со своим почерком, а глав-
ное – собственным направлением,
которое, фактически, определило
пути развития боевой ракетной тех-
ники второй половины ХХ века» [20].
Сказане цілком відповідає дійснос-
ті і підтверджує, що поняття «кон-
структорська школа» або «науково-
конструкторська школа» є надзви-
чайно ємним і його важко втиснути в
якісь незмінні критеріальні рамки.
М.К. Янгель і В.С. Будник плід-
но співпрацювали близько сімнадцяти
років. Досить часто до їхніх науково-
конструкторських шкіл відносять од-
них і тих самих учених-конструкторів,
що є наслідком указаної вище харак-
терної риси вітчизняних науково-
конструкторських шкіл у ракетно-
В.С. Савчук
Science and Science of Science, 2013, № 396
космічній техніці. Прикладом тако-
го колективізму виступають, зокрема,
пропозиції, представлені М.К. Янге-
лем до проекту нової ракети Р-12, роз-
робленого В.С. Будником і очолюва-
ним ним колективом. За пропозицією
М.К. Янгеля було збільшено дальність
польоту Р-12 з 1500 до 2000 км, бойо-
ве оснащення доповнено варіантом з
ядерним зарядом [1, 8, 28, 29]
Тож недарма до членів науково-
конструкторських шкіл В.С. Будника та
М.К. Янгеля відносять одночасно Ю.О.
Сметаніна, С.М. Конюхова, В.М. Ков-
туненка й інших, які надалі швидко ство-
рили власні науково-конструкторські
школи. Серед видатних учнів В.С. Буд-
ника був і Е.М. Кашанов. Зазначимо,
що В.С.Будник був і науковим керівни-
ком багатьох дисертантів, зокрема, під
його науковим керівництвом викону-
вав дисертаційну роботу С.М. Конюхов,
який в одному зі своїх інтерв’ю, вже бу-
дучи генеральним конструктором та ге-
неральним директором ДКБ «Півден-
не» ім. М. К. Янгеля, називав В.С. Буд-
ника своїм учителем [17, с. 29] і люди-
ною, що надала поштовху до здійснен-
ня науково-конструкторських устрем-
лінь багатьом співробітникам його ко-
лективу. Це стосується і видатного
вченого-конструктора В.М. Ковтунен-
ка, якого В.С. Будник домігся перевес-
ти з НДІ-8 у 1953 р. и «незамедлитель-
но назначил начальником проектного
сектора своего КБ» [8, с. 59]. У подаль-
шому В.М. Ковтуненко став видатним
вченим-конструктором і створив власну
науково-конструкторську школу.
Фактично всі працівники першо-
го КБ, керованого В.С. Будником, та
проектних комплексів, підпорядкова-
них йому як заступнику головного кон-
структора, можуть вважати себе його
учнями. Причому, кожним з цих комп-
лексів керували фактично його учні,
що під його керівництвом починали
розробляти стратегічні ракети нового
покоління і стали видатними вченими-
конструкторами, створивши надалі
власні науково-конструкторські шко-
ли (В.М. Ковтуненко, М.Ф. Герасюта,
П.І. Нікітін тощо).
Значимість розробки нового ракет-
ного напряму, започаткованого В.С.
Будником з учнями та співробітника-
ми, важко переоцінити. Ракета Р-12 пе-
ребувала на бойовому чергуванні з 1960
по 1989 рік і побила всі рекорди термі-
нів експлуатації ракет [31].
Період з 1954 по 1961 рр. позначений
такими відомими розробками, у яких
активну участь брали В.С. Будник і його
учні, як ракети Р-12 (8К63), Р-14(8К65),
перша у світі міжконтинентальна баліс-
тична ракета важкого класу Р-16 (8К64),
підготовлена для бойового чергування в
1961 р., яка досягала дальності польоту
від 11 до 13 тис. км. [29, 31, 39].
«На початок 1962 р., тобто за перші
десять років, «в КБ «Південне» сфор-
мувався науковий, проектний і техно-
Видатні конструктори ракетно-космічної
техніки М.К. Янгель та В.С. Будник
Старт Р-36 (8К67)
В.С. БУДНИК ТА ЙОГО НАУКОВО-КОНСТРУКТОРСЬКА ШКОЛА
Наука та наукознавство, 2013, № 3 97
логічний дослідницький колектив мо-
лодих творців... Це було КБ, у якому
щира відданість справі об’єднала лю-
дей різного віку... Авторитет В.С. Буд-
ника остаточно сформувався й утвер-
дився. Думка, рішення, висловлене й
прийняте Василем Сергійовичем, ці-
нилися й приймались до неухильного
виконання» [8, с. 231].
Наступний період діяльності В.С.
Будника та його однодумців при-
ніс нові успіхи. Найпотужніша бойо-
ва ракета Р-36 (8К67) та її орбіталь-
ний варіант, перший рухомий ракет-
ний комплекс РТ-20П на базі твердо-
паливної ракети, ракета з принципо-
во новим типом старту з шахтної пус-
кової установки Р-36М – найпотуж-
ніша у світі міжконтинентальна раке-
та з відокремлюваною головною час-
тиною - й інші розробки.
Проект ракети Р-36М розробляв-
ся у створеному в 1968 р. в КБ «Півден-
не» проектному бюро бойових ракет,
ракет-носіїв і головних частин (КБ-1),
керівником якого був В.С. Будник. По-
ряд з ним і його заступниками працю-
вали його соратники та учні М.Ф. Ге-
расюта, Е.М. Кашанов, П.І. Нікітін,
Ю.О. Сметанін.
Подальша діяльність В.С. Будни-
ка та його школи пов’язана з перенесен-
ням акцентів на наукову роботу у зв’язку
з його переведенням з 30 березня 1972 р.
до Дніпропетровського відділу Інститу-
ту механіки АН УРСР. Останній став ба-
зою Інституту технічної механіки Акаде-
мії наук УРСР, створеного в 1980 р.
Цей період діяльності В.С. Буд-
ника був позначений створенням но-
вих напрямів дослідження, організаці-
єю роботи нового наукового центру у
Дніпропетровську, формуванням ко-
лективу, здатного вирішувати склад-
ні завдання наукового забезпечення
ракетно-космічної галузі. За спогада-
ми директора Інституту технічної ме-
ханіки (1980 – 2003) В.В. Пилипенка,
«основною особливістю наукової ді-
яльності доктора технічних наук, про-
фесора, академіка В.С. Будника було
те, що в усіх його наукових працях про-
стежується органічний зв’язок науки
і практики, робиться акцент на прак-
тичне застосування результатів науко-
вих досліджень» [25].
В.С. Будник послідовно обіймав по-
сади заступника керівника Дніпропе-
тровського відділення Інституту меха-
ніки АН УРСР (1972–1980), заступни-
ка директора ІТМ АН УРСР з наукової
роботи (1980–1988), радника при ди-
рекції інституту (1988–1998), головно-
го наукового співробітника ІТМ НАНУ
і НКАУ з 1998 р. За цей час він багато
зробив для формування матеріально-
технічної бази та становлення інститу-
ту в системі НАН України.
Очоливши Сектор проблем ракет-
ної і космічної техніки, а надалі від-
діл комплексних досліджень літаль-
них апаратів, В.С. Будник створив ко-
лектив, у якому було сформовано но-
вий науковий напрям, спрямований
на розв’язання проблем оптимального
проектування ракетно-космічних сис-
тем. У відділі розроблено методологіч-
ні принципи системних досліджень,
які стали підґрунтям створення ефек-
тивних методів проектування об’єктів
ракетно-космічної техніки.
Основою методології досліджень,
проведених В.С. Будником і колекти-
вом його учнів і співробітників в ІТМ
НАН України, був принцип систем-
ності, відповідно до якого будь-який
ракетно-космічний комплекс розгля-
дається як «елемент системи більш
Б.Є. Патон та В.С. Будник
В.С. Савчук
Science and Science of Science, 2013, № 398
високого рівня (уся сукупність стра-
тегічних ракет) з урахуванням можли-
вих стратегій в умов використання (у
тому числі можливої протидії ПРО)»
[10, с. 299].
У підходах до вивчення цих систем
були об’єднані такі складові, як техніч-
не проектування та методи досліджен-
ня операцій на основі інформаційних
технологій, що на той час було новим,
а тепер є загальноприйнятим.
Особливістю розробок очолюва-
ного В.С. Будником колективу, була їх
практична спрямованість [8, 32, 43]. Як
зазначав В.В. Пилипенко, результати
комплексу проведених досліджень «до-
зволили провести спільно з КБП роз-
рахункові роботи по конкретних виро-
бах, у тому числі по ракеті-носію 11К77
(«Зеніт»), який розроблявся на той час,
по оптимальному проектуванню деяких
бойових ракетних комплексів» [25].
Розроблялися також такі науко-
ві напрями: вивчення робочих проце-
сів у паливних баках балістичних ра-
кет, дослідження інерційних механіч-
них енергоакумулюючих систем, до-
слідження ефективності та надійності
складних технічних систем, досліджен-
ня процесів оптимізації проектних па-
раметрів рідинних і твердопаливних
ракет, розробка нових технологій для
ракетно-космічної техніки, чутливість
результатів оптимізації до варіацій ви-
хідних даних, можливості конверсій-
ного використання технологій і розро-
бок ракетно-космічної галузі тощо.
Серед тих, хто може вважатися чле-
ном науково-конструкторської шко-
ли В.С. Будника за часів його роботи
в ІТМ НАН України, можна назвати
В.С. Бабенка (який захистив під його
керівництвом дисертацію), В.О. До-
лодаренка, В.К. Дорошкевича, М.Ф.
Свириденка та ін.
Багато співробітників В.С. Буд-
ника, хто пройшов його школу, стали
відомими вченими і конструктора-
ми, визнаними фахівцями. Робота під
його керівництвом стала знаковою
для їх подальшої діяльності. Це міг
бути рівень і студента-дипломника,
і конструктора, і вченого. Він керу-
вав дипломними роботами майбут-
ніх вчених-ракетників (зокрема, В.П.
Макєєва [26]), підготовкою кандида-
тів і докторів наук, редагував наукові
збірники, ініціював наукові та кон-
структорські розробки низки своїх
учнів і співробітників, виступав офі-
ційним опонентом тощо. За різними
джерелами, під керівництвом В.С.
Будника захищено десятки дисерта-
цій [8, 25], зокрема за даними роботи
[15] – більше 20 кандидатських і 3 док-
торських дисертацій. Ним опублікова-
но (одноосібно й у співавторстві) 265
праць, 4 монографії, він є автором і
співавтором близько 40 винаходів [25].
За межами цієї статті залишилася
діяльність В.С. Будника як викладача,
професора Дніпропетровського дер-
жавного (нині національного імені
Олеся Гончара) університету, яка по-
требує окремого висвітлення.
Меморіальна дошка на честь В.С. Будника
на корпусі КБ «Південне»
(відкрита в червні 2008 р.)
В.С. БУДНИК ТА ЙОГО НАУКОВО-КОНСТРУКТОРСЬКА ШКОЛА
Наука та наукознавство, 2013, № 3 99
Ім’я Василя Сергійовича Будника
завжди буде ототожнюватися з такими
виразами, як першопроходець сучасної
ракетно-космічної техніки в Україні,
один з основоположників практичного
ракетобудування, людина, що стояла
біля витоків створення ракетного щита
СРСР і зробила вагомий внесок у розви-
ток світової ракетної техніки та косміч-
них досліджень. У світлі викладеного,
актуальною залишається «задача совре-
менников, учеников и последователей
В.С. Будника – достойно увековечить
его имя, сделать так, чтобы славный жи-
зненный путь Василия Сергеевича еще
долго служил примером для будущих
поколений создателей ракетно-косми-
ческой техники» [6]. На подальше ви-
вчення заслуговує і науково-конструк-
торська школа, створена видатним уче-
ним-конструктором. Досі ще неможли-
во поіменно перелічити всіх, хто може
бути віднесений до цієї школи. Сподіва-
ємось, що ця публікація стане стимулом
для подальшого вивчення науково-кон-
структорської спадщини В.С. Будника
та його школи, діяльність яких довго
буде слугувати прикладом для майбут-
ніх поколінь ракетників. Обрії вивчен-
ня науково-конструкторської школи
В.С. Будника та його життя і діяльності
з кожним роком повинні розширяти-
ся. Справою честі для ракетників та іс-
ториків науки і техніки України є їхня
співпраця у створенні іміджу України
як світової ракетно-космічної держави
з неординарною історією і знаковими
для світової науково-конструкторської
думки іменами.
Меморіальний комплекс на місці поховання
В.С. Будника
1. Андреев Л. Янгель: Уроки и наследие / Л. Андреев, С. Конюхов. – Д. : Арт-Пресс, 2001. – 1720 с.
2. Бондаренко М. Почесний громадянин / М. Бондаренко: [про присвоєння звання почес.
громадянина м. Дніпропетровська В. Буднику] // Наше місто.– 2006. – 9 верес. – С. 3.
3. Будник В.С. От штурмовиков ИЛ-2 до космических ракет (воспоминания) / В.С. Будник. –
Днепропетровск: Изд-во ДГУ, 1993 – 44 с.
4. [Будник Василий Сергеевич] // Мелуа А.И. Ракетная и космическая техника: энциклопедия / А.
И. Мелуа. – Д., 2003. – С. 88–89.
5. Будник Василь Сергійович (11(24).06 1913–[2007]) // Енциклопедія Сучасної України / голов.
редкол.: І.М. Дзюба (співголова) [та ін.]. – К., 2004. – Т.3. – С. 541.
6. Будник Василь Сергійович [Електронний ресурс] // Державне космічне агентство України: [офіц. веб-
сайт]. – Текст. і граф. дані. – К.: Держ. косм. агентство України, 2012. – URL: http://www.nkau.gov.ua/nsau/0.
7. Будник Василь Сергійович: Конструктор. Вчений. Людина: бібліогр. покажч. – Д.: ДОУНБ, 2010.
– 75 с. – (Вчені Дніпропетровщини).
8. Будник. Дело всей жизни / Под общей редакцией А.В. Дегтярева – Днепропетровск: АРТ-
ПРЕСС, 2013. – 560 с.
9. В.С. Будник [Електронний ресурс] // КБ «Южное»: [оффиц. веб-сайт]. – URL: http://www.
yuzhnoye.com/?id=264&path=about_company/history/biographies/vs_budnik/
10. Дорошкевич В.К. Системный подход и деловой доброжелательный климат / В.К. Дорошкевич // Будник.
Дело всей жизни / Под общей редакцией А.В. Дегтярева – Днепропетровск: АРТ-ПРЕСС, 2013. – С. 295–303.
В.С. Савчук
Science and Science of Science, 2013, № 3100
11. Завьялов В.С. К юбилею ОКБ-2 и ОКБ-3 в составе НИИ-88 / В.С. Завьялов // Выступление на
научно-технической конференции КБХМ им. А. М. Исаева 14 марта 2012 г. [Електронний ресурс]. –
URL: http://zavjalov.okis.ru/kUbileyu.html
12. Іваненко В.В. В.С. Будник – професор Дніпропетровського університету / В.В. Іваненко,
В.Д. Мирончук, В.С. Савчук // Будник. Дело всей жизни / Под общей редакцией А.В. Дегтярева –
Днепропетровск: АРТ-ПРЕСС, 2013. – С. 187–190.
13. Історія та сучасність міста Семенівка [Електронний ресурс] // [офіц. веб-сайт]. – URL: http://
www.semenivka-rada.com/misto.
14. Конюхов С.Н. В.С. Будник – пионер стратегической ракетной техники (к пятидесятилетию
проекта ракеты Р-12) / С.Н. Конюхов, В.Н. Паппо-Корыстин // Материалы чтений памяти К.Э.
Циолковского. – Калуга: Государственный музей истории космонавтки им. К.Э. Циолковского, 2003.
15. Конюхов С. Н. Первопроходцы ракетостроения: академик В.С. Будник / С.Н. Конюхов,
О.И. Дробахин [Електронний ресурс]. – URL: http://www.space.com.ua/gateway/news.nsf/NewsALLR
16. Конюхов С. Первый Главный / С. Конюхов // Конструктор. – 2008. – № 10 (802). – С. 1.
17. Конюхов С.Н.«Я точно не подгонял свой день рождения ко Дню космонавтики» к 70-летнему
юбилею. Интервью // Вселенная, пространство. Время. – 2007. – № 4. – C. 28–31.
18. Копыл О.А. Историко-научный анализ формирования и развития научно- конструкторской
школы М.К. Янгеля : Дисс. … канд. ист. наук. – К., 1998.
19. Космический мемориал. В.С. Будник [Електронный ресурс] – URL: http://space-memorial.
narod.ru/desingers/budnik.
20. Мащенко А.Н. Школа Янгеля [Електронный ресурс] / А.Н. Мащенко // Доклад в Военной
академии РВСН им. Петра Великого (19 сентября 2011 г.) – URL: http://www.kievskayarus.org
21. Наукова школа В.С. Будника з ракетно-космічної техніки // Науковці України. Еліта держави
ІІ. – К.: Вид-во Логос Україна, 2012.
22. Научная школа как структурная единица научной деятельности / Е.В. Устюжанина,
С.Г. Евсюков, А.Г. Петров, Р.В. Казанкин, М.Б. Дмитриева / Препринт #WP/2011/288– М.: ЦЭМИ
РАН, 2011. – 73 с.
23. Новиков А.В. Академик М.К. Янгель – главный конструктор ракетно-космических систем /
А.В. Новиков // Вісник Дніпропетровського університету. Серія. Історія і філософія науки і техніки. –
2012. – Вип. 20. – С. 5–9.
24. Паппо-Корыстин В.Н. Призваны временем (о тех, кто заложил основы ракетно-космической
промышленности в Украине) / В.Н. Паппо-Корыстин, И.В. Федоренко, В.В. Хуторный // Вісник
Днiпропетр.ун-та. Серия Ракетно-космическая техника. – 2005. – №8. – С. 132–138.
25. Пилипенко В. Научные будни Будника / В. Пилипенко // Конструктор. – 2008. – № 10 (802). – С. 3.
26. Платонов В. Василий Будник. Соратник Королёва и Янгеля // В. Платонов. Южное созвездие.
Кн. 1 : Главные и генеральные. – Д. , 2008. – С. 67–88.
27. Платонов В. Запас прочности. Штрихи к портрету ракетостроителя Bасилия Будника /
В. Платонов // «Зеркало недели». – 1997. – № 15 (12 апреля).
28. Платонов В. Янгель. Орбиты жизни. – 2-е изд., перераб. и дополн. / В. Платонов. –
Днепропетровск: АРТ-ПРЕСС, 2012. – 608 с.
29. Призваны временем: от противостояния к международному сотрудничеству / под общ. ред.
С.Н. Конюхова; Юж. конструктор. бюро. – 2-е изд., перераб. и доп. – Д. : АРТ-ПРЕСС, 2009. – 832 с.
30. Развитие ракетно-космический техники в Украине: учебник / Ф.П. Санин, Е.А. Джур, Л.Д.
Кучма, В.В. Хуторный. – Д.: Изд-во Днепропетр. ун-та, 2001. – 391 с. – О В.С. Буднике: с. 74–79.
31. Рахманин В.Ф. К 50-летию принятия на вооружение ракеты Р-12 с двигателем РД-214 / В.Ф.
Рахманин, В.С. Судаков // Двигатель, 2009. – №2 (62). – С. 38-42.
32. Савчук В.С. Будник Василь Сергійович (1913–2007) // В.С. Савчук // Професори
Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара, 1918–2008: біобібліогр. довід. /
голова редкол. М. В. Поляков. – 2-е вид., перероб. і доп. – Д., 2008.– С. 63–65.
В.С. БУДНИК ТА ЙОГО НАУКОВО-КОНСТРУКТОРСЬКА ШКОЛА
Наука та наукознавство, 2013, № 3 101
33. Савчук В.С. Конструктор ракетно-космічних систем. До 100-річчя від дня народження В.С.
Будника / В.С. Савчук // Дати і події, 2013, перше півріччя : календар знамен. дат № 1 /Нац. парлам.
б-ка України ; уклад.: А. Боліла, О. Бохан, О. Галганова, В. Кононенко (кер. проекту) [та ін.]. – К.,
2012. – С. 145–148.
34. Санин Ф.П. Василий Сергеевич Будник – первый Главный конструктор ракетного завода в
Днепропетровске [Електронный ресурс] / Ф.П. Санин, Т.А. Журавель. – URL: http://ihst.ru/~akm/34t1.htm.
35. Санін Ф.П. Науково-конструкторська школа М.К. Янгеля та її роль у розвитку ракетобудування
в СРСР / Ф.П. Санін, О.А. Копил, В.С. Савчук // Наука і наукознавство. – 2011. № 4 (74). – С. 35-45.
36. Тюрин Н. И. О жизни и деятельности Василия Сергеевича Будника (к 75-летию со дня рождения)
/ Н.И. Тюрин // Особистий архів професора Ф.П. Саніна – Машинопис. – 23 с.
37. Урьев Н.И. Будник – родитель КБЮ / Н.М. Урьев // Будник. Дело всей жизни / Под общей ред.
А.В. Дегтярева – Днепропетровск: АРТ-ПРЕСС, 2013. – С.221–226.
38. Федоренко И. В. В.С. Будник: от техника до академика-стратега ракетно-космической техники
/ И.В. Федоренко, В.С. Зевако / / Актуальные вопросы истории техники: материалы II Всеукр. наук.
конф. (23–24 нояб. 2003 г.). – К.: Государственный политехнический музей при НТУУ «КПИ», 2003.
– С. 68–72.
39. Федоренко И.В. Роль В.С. Будника в становлении ракетно-космической отрасли Украины / И.В.
Федоренко, В.В. Хуторной // Вісн. Дніпропетр. ун-ту. – Д., 2007. – №. 5. Серія : Історія і філософія
науки і техніки. – Вип. 14. – С. 59–62.
40. Ханин И.Г. Ценности, неподвластные времени / И. Г. Ханин // Будник. Дело всей жизни / Под
общей редакцией А.В. Дегтярева. – Днепропетровск: АРТ-ПРЕСС, 2013. – С. 227–246.
41. Черток Б.Е. Характерные черты советских конструкторских школ первого десятилетия
космической эры / Б.Е. Черток // Из истории ракетно-космической науки и техники. – М., 1999. –
Вып.3. – С. 12–23.
42. 24 июня 2013 г. исполнилось 100 лет со дня рождения выдающегося конструктора и ученого в
области ракетно-космической техники В.С. Будника: електронний ресурс: ресурс: http://www.space.
com.ua/gateway/news.nsf/PagesHistoryR/2433666D1B9DC5B1C2257B9500352D3A!open
У статті використано фотографії з електронних ресурсів Інтернету:
http://our-travels.sumy.ua/ost/Goroda/Ukraine/Chernigov/Semenovka.php,
http://www.nkau.gov.ua/nsau/catalogNEW.nsf/5A5FCCCF9B5BF144C22578BF002837F2/D2A754E4
9EF534B7C225790C004009B9?OpenDocument&lang=R,
http://www.space.com.ua/mainsubjects/budnik-100b.jpg,
http://www.space.com.ua/mainsubjects/budnik-100-3.jpg,
http://itsgabriel.de/fur-touristen/ss-18,
http://space-memorial.narod.ru/img/budnik-grave.jpg,
http://www.space.com.ua/gateway/news.nsf/PagesHistoryR/2433666D1B9DC5B1C2257B9500352D3A!open.
Одержано 20.06.2013
В.С. Савчук
В.С. Будник и его научно-конструкторская школа
Приведены основные сведения о жизненном пути выдающегося ракетостроителя, ученого и кон-
структора Василия Сергеевича Будника. Определена его роль в создании научно-конструкторской школы
ракетостроения и ее вклад в развитие ракетно-космической отрасли и обороноспособность страны.
Освещены основные направления творческой деятельности В.С. Будника на разных этапах его жизни и
деятельности.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-85977 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0374-3896 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:23:26Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Савчук, В.С. 2015-09-04T17:39:02Z 2015-09-04T17:39:02Z 2013 В.С. Будник та його науково-конструкторська школа / В.С. Савчук // Наука та наукознавство. — 2013. — № 3. — С. 89-101. — Бібліогр.: 42 назв. — укр. 0374-3896 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/85977 629/78(09) Наведено основні відомості про життєвий шлях видатного ракетобудівника, вченого та конструктора Василя Сергійовича Будника. З’ясовано його роль у створенні науково-конструкторської школи з ракетобудування та її внесок у розвиток ракетно-космічної галузі й обороноздатності держави. Висвітлено основні напрями творчої діяльності В.С. Будника на різних етапах його життя і діяльності. Приведены основные сведения о жизненном пути выдающегося ракетостроителя, ученого и конструктора Василия Сергеевича Будника. Определена его роль в создании научно-конструкторской школы ракетостроения и ее вклад в развитие ракетно-космической отрасли и обороноспособность страны. Освещены основные направления творческой деятельности В.С. Будника на разных этапах его жизни и деятельности. Key information about the life path of Vasyl’ S.Budnik, an outstanding rocket builder, scientist and designer, is given. His role in creating research and design school in rocket building and his contribution in the national aircraft industry and defense capacity building is shown. Main fields of his work at various phases of his life are highlighted. uk Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України Наука та наукознавство Історія науки В.С. Будник та його науково-конструкторська школа В.С. Будник и его научно-конструкторская школа V.S. Budnik and His School of Research and Design Article published earlier |
| spellingShingle | В.С. Будник та його науково-конструкторська школа Савчук, В.С. Історія науки |
| title | В.С. Будник та його науково-конструкторська школа |
| title_alt | В.С. Будник и его научно-конструкторская школа V.S. Budnik and His School of Research and Design |
| title_full | В.С. Будник та його науково-конструкторська школа |
| title_fullStr | В.С. Будник та його науково-конструкторська школа |
| title_full_unstemmed | В.С. Будник та його науково-конструкторська школа |
| title_short | В.С. Будник та його науково-конструкторська школа |
| title_sort | в.с. будник та його науково-конструкторська школа |
| topic | Історія науки |
| topic_facet | Історія науки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/85977 |
| work_keys_str_mv | AT savčukvs vsbudniktaiogonaukovokonstruktorsʹkaškola AT savčukvs vsbudnikiegonaučnokonstruktorskaâškola AT savčukvs vsbudnikandhisschoolofresearchanddesign |