Професійний бібліотечний рух у Польщі і його роль в оновленні бібліотек
Підкреслено, що професійний рух бібліотекарів потребує інтеграції бібліотечного товариства, що дає змогу врегулювання правових основ бібліотечної справи, прискорення модернізації методів і технологій керування, поліпшення системи фінансування, розвитку співробітництва і партнерських зв'язків мі...
Saved in:
| Date: | 2006 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Національна бібліотека України ім.В.І.Вернадського
2006
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/860 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Професійний бібліотечний рух у Польщі і його роль в оновленні бібліотек / Я. Волош // Бібл. вісн. — 2006. — N 4. — С. 10-16. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859523317246984192 |
|---|---|
| author | Волош, Я. |
| author_facet | Волош, Я. |
| citation_txt | Професійний бібліотечний рух у Польщі і його роль в оновленні бібліотек / Я. Волош // Бібл. вісн. — 2006. — N 4. — С. 10-16. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| description | Підкреслено, що професійний рух бібліотекарів потребує інтеграції бібліотечного товариства, що дає змогу врегулювання правових основ бібліотечної справи, прискорення модернізації методів і технологій керування, поліпшення системи фінансування, розвитку співробітництва і партнерських зв'язків між бібліотеками й іншими установами, завершення процесу комп'ютеризації та використання нових інформаційних і комунікаційних технологій.
|
| first_indexed | 2025-11-25T21:12:29Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2006. № 4.10
ародження бібліотечного руху в Польщі слід
розглядати в контексті світового бібліотеч-
ного поступу. Він був природним наслідком
динамічного розвитку науки у другій половині
XIX і на початку XX ст. У той час відокремлювалися
різні наукові спеціальності, поширювалася почат-
кова і середня освіта, швидко зростало виробниц-
тво видавничої продукції, а також дедалі сильні-
шим ставав процес демократизації доступу до на-
уки і культури. Усі ці явища сприяли зростанню
попиту на книги, особливо на інформацію про нау-
кові відкриття. Колишні засоби поширення інфор-
мації виявилися недостатніми і потребували змін.
Створюються нові університетські бібліотеки, до
вже існуючих додаються нові національні бібліоте-
ки, з’являються спеціалізовані бібліотеки, розши-
рюється мережа шкільних бібліотек, і за порівняно
короткий час виникають численні публічні бібліо-
теки. Бібліотеки стають важливим елементом на-
укового і культурного життя багатьох країн. Їхня ді-
яльність потребувала правового регулювання і далі
регулюється у формі перших бібліотечних законів.
Дедалі більше бібліотекарів починає створювати
свої професійні громадські організації. У 1876 р.
була створена Американська асоціація бібліотека-
рів, рік потому – Асоціація бібліотекарів Велико-
британії, на цей час припадає створення таких
самих організацій в Японії (1892), Австрії (1896),
Швейцарії (1897), Німеччині (1900), Данії (1905),
Франції (1906), Бельгії (1907), Голландії (1908),
Норвегії (1913), Швеції (1915) і Польщі (1917).
У діяльності бібліотечних організацій з’являють-
ся два напрями: перший – це боротьба за соціаль-
ний статус професії, другий – зусилля для вирішен-
ня фахових проблем бібліотечної справи, які випли-
вають із процесів розвитку сучасного суспільства.
Початок на польських землях
Виникнення професійного суспільного руху біб-
ліотекарів на польських землях пов’язане зі ство-
ренням Спілки польських бібліотекарів (1917). Че-
рез рік (1918), після довгої 123-літньої відсутності
на карті Європи нашої країни як самостійної дер-
жави, Польща знову здобула незалежність, звіль-
нившись від своїх загарбників (Росії, Пруссії й
Австро-Угорщини).
Спілка польських бібліотекарів (СПБ) була ство-
рена групою бібліотечних працівників, які були
одночасно просвітниками, організаторами бібліо-
тек і викладачами науки про книгу. Вони розуміли,
що без освіти і без бібліотек завдання будівництва
єдиного державного організму і розвиток еконо-
мічно відсталої країни, зруйнованої внаслідок
першої світової війни, буде неможливим.
Такий стан справ у відродженні Польщі визначав
основні завдання, записані в першому статуті СПБ,
а саме: a) об’єднання бібліотекознавчих і бібліогра-
фічних робіт, а також поглиблення знань із цих пи-
тань серед фахових працівників; б) нагляд за
належним розвитком польських бібліотек, читаль-
них зал і архівів, в) уважне ставлення до умов про-
фесійної праці. Починалися спроби вирішення та-
ких проблем, як бібліотечне законодавство, бібліо-
графічна реєстрація друкованих видань, отриман-
ня обов’язкового примірника, створення Націо-
нальної бібліотеки. Організовувалися заняття з
навчання і перепідготовки бібліотекарів, а також
допомога у вирішенні побутових проблем праців-
ників бібліотек. Завдання, пов’язані з організацією
бібліотек і консолідацією бібліотечного життя у
країні, здійснювалися з ентузіазмом, прямуючи до
уніфікації бібліотечної практики (зокрема були
розроблені єдині принципи каталогізації, запро-
вадження яких сприяли введенню в практику
польської бібліотечної справи нових технологій і
методів роботи). Надавалися консультації і допо-
мога у перетворенні організаційних моделей бібліо-
тек і їхнього пристосування до нових вимог, увага
акцентувалася на високому рівні бібліотечних кад-
рів, співпраці з профспілками, видавничій діяль-
ності і розвивалося широке міжнародне співробіт-
ництво. Саме завдяки участі в міжнародних кон-
ференціях і розвитку міжнародного співробітниц-
тва активно залучалися зарубіжні ідеї, концепції,
Ян ВОЛОШ,
головний редактор часопису «Bibliotekarz»,
голова Асоціації польських бібліотекарів у 2001–2005 рр.
Ïðîôåñ³éíèé á³áë³îòå÷íèé ðóõ ó Ïîëüù³
³ éîãî ðîëü â îíîâëåíí³ á³áë³îòåê
Á²Á˲ÎÒÅ×ÍÀ ÑÏÐÀÂÀ ÏÎËÜÙ²: ²ÑÒÎÐ²ß ²
ÑÜÎÃÎÄÅÍÍß
З
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2006. № 4. 11
Ïðîôåñ³éíèé á³áë³îòå÷íèé ðóõ ó Ïîëüù³ ³ éîãî ðîëü â îíîâëåíí³ á³áë³îòåê
методи і досвід інших країн. У результаті наукови-
ми бібліотеками в Польщі був досягнутий високий
рівень праці, який не поступався закордонному, а
також СПБ 1927 р. був підписаний Установчий акт
Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій і
установ – IFLA, що надало СПБ звання члена-фун-
датора IFLA.
Одними з основних і найважливіших цілей СПБ
були бібліотечний закон і відповідна бібліотечна
політика. Незважаючи на намагання СПБ і надан-
ня компетентним державним органам чотирьох
власних проектів закону про бібліотечну справу,
до війни цієї мети досягти не вдалося.
Період відродження Польщі, возз’єднання її в
єдину незалежну державу з частин, раніше підпо-
рядкованих різним загарбникам, відновлення піс-
ля розрухи першої світової війни був перерваний
початком другої світової війни.
Війна і перші роки відновлення країни
і бібліотек після воєнної розрухи
Друга світова війна принесла Польщі величезні
втрати. Країна втратила 46 % своєї території і
близько 6 млн убитих гітлерівцями і загиблих у бо-
ротьбі громадян, також була зруйнована вся еконо-
міка, промисловість, міста, загинула або була уби-
та більшість інтелігенції (у тому числі 20 тис.
розстріляних за наказом Сталіна польських офіце-
рів у Катині, Харкові й інших місцевостях). Вели-
чезні втрати понесла польська культура і наука, бу-
ли майже цілком знищені або розпорошені бібліо-
течні фонди.
Під час війни діяльність СПБ не була припинена,
а його члени працювали задля порятунку зібрань
від розгарбування і знищення, комплектували їх
підпільними виданнями, займалися обслуговуван-
ням нелегального навчання і надавали допомогу
бібліотекарям, і крім того, готували концепції ор-
ганізації бібліотек після закінчення війни.
Після звільнення від загарбників почалася пово-
єнна відбудова країни. Зусилля бібліотекарів і їх-
ніх організацій зосередилися на ідентифікації
втрат, пошуку і поверненні переміщених і покину-
тих зібрань, відновленні книжкових фондів і бібліо-
тек, а також створенні нових бібліотек, особливо
на західних землях, колись німецьких і присудже-
них Польщі державами-переможицями. Одночас-
но проводилися роботи з підготовки правових ос-
нов і концепцій майбутнього розвитку бібліотеч-
ної справи в Польщі. На щастя, державна влада
скористалися знаннями і досвідом видатних спеціа-
лістів-бібліотекарів і ухвалила розроблені ними
плани створення в Польщі широкої бібліотечної
мережі, форма і принципи якої знайшли відобра-
ження у Декреті про бібліотеки і забезпечення ці-
лісності бібліотечних фондів 1946 р. – першому в
Польщі правовому акті в ранзі закону. І хоча нада-
лі, з ідеологічних причин, деякі постанови Декре-
ту залишалися недієвими, він був правовою осно-
вою для розширення і створення нових бібліотеч-
них мереж у масштабах, які перевищували дово-
єнні сподівання.
Трапилося так із багатьох причин, але, насампе-
ред, у зв’язку зі зміною державного ладу і потре-
бою підготовки нових кадрів для зміцнення і по-
ширення нав’язаного Польщі комуністичного ла-
ду. Книги і бібліотеки не мали тоді конкуренції
мас-медіа, і тому в їхньому розвитку і поширенні
брали участь вища партійна і державна влада, яка
ставилася до книг як до ефективного інструменту
пропаганди, котрий не могли замінити інші недос-
тупні або непоширені тоді мас-медіа (радіо, кіно,
тоді ще відсутнє телебачення). Проблеми читання
і бібліотек враховувалися в програмах комуністич-
ної партії, прийнятих на з’їздах, і були предметом
виступів партійних і державних керівників. Зрозу-
міло, що не тільки оголошувалися, але і здійсню-
валися амбіційні програми будівництва нових ви-
дів бібліотек і бібліотечних мереж, була створена
Головна дирекція бібліотек, а кількість бібліотек і
їхніх читачів систематично зростала.
Ці завдання перевищували виконавчі можливос-
ті нечисленних, частково винищених бібліотечних
кадрів. Урядова адміністрація, надаючи велике
значення відновленню й утворенню нових бібліо-
тек, при співробітництві зі Спілкою польських
бібліотекарів і архівістів (об’єднання архівістів із
бібліотекарями в СПБіА відбулося 1946 р.) органі-
зувала школи для бібліотекарів і кафедру бібліоте-
кознавства (в Лодзинському університеті), десятки
і сотні курсів із підготовки нових фахівців для біб-
ліотечної роботи, а також широко використовувала
знання й уміння бібліотекарів у відновленні зруй-
нованих робочих місць, у динамічному створенні
нових бібліотек і розширенні бібліотечних мереж
у Польщі. СПБіА, зосереджуючись у своїй діяль-
ності на організаційних, навчальних і видавничих
питаннях, клопоталася про надання окремого ста-
тусу професії бібліотекаря і розробці її прагмати-
ки (вимоги до кваліфікації, тарифна сітка). Поси-
лилося співробітництво з адміністративною вла-
дою і профспілками, які взяли на себе турботу про
соціально-побутові проблеми бібліотекарів, а та-
кож були відновлені контакти в рамках міжнарод-
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2006. № 4.12
Á³áë³îòå÷íà ñïðàâà Ïîëüù³: ³ñòîð³ÿ ³ ñüîãîäåííÿ
ного співробітництва, що, проте, швидко припи-
нилися після введення і зміцнення в Польщі ста-
лінських порядків.
У народній Польщі
Період сталінських репресій не був тривалим,
але приніс Польщі багато шкоди. Не тільки були
припинені всі міжнародні контакти, але жорстоко
контролювалося соціально-економічне життя кра-
їни. Карався кожний прояв незалежної думки і ді-
яльності. Скаженіла цензура, із бібліотечних фон-
дів вилучалося все, що суперечило ідеології; по-
тужний апарат репресій примушував діяти відпо-
відно до волі комуністичної партії.
СПБіА не був розпущений, але жорстко контро-
лювався. У його керівництво були введені при-
хильники нових порядків, які погоджувалися з
цензурою, залученням бібліотек у систему ідеоло-
гічної пропаганди, схвалювали нав’язані партією
принципи комплектування фондів і культосвітньої
діяльності.
Відлига після смерті Сталіна, а потім «Поль-
ський жовтень 1956 року» прискорили процес роз-
паду сталінських порядків. І хоча наслідки не від-
разу можна було усунути, але процес цей постій-
но, хоча з коливаннями, посилювався – аж до ство-
рення «Солідарності» і занепаду комуністичного
ладу в 1989 р.
Як у сталінські часи, так і пізніше, хоча вже без
вимушених почестей для великого керманича на-
родів і класиків світової революції, організація
бібліотекарів, тобто СПБіА, перетворена в 1953 р.
на Асоціацію польських бібліотекарів (АПБ), усі
свої сили спрямувала на створення нових бібліо-
тек, утворення бібліотечних мереж, уніфікацію
стандартів, формування правильної бібліотечної
політики держави, створення органу центрального
керування бібліотеками в Польщі, будівництво
споруди Бібліотеки Народової, розвиток центрів
наукової інформації, встановлення категорії дип-
ломованих бібліотекарів, уніфікацію вимог до ква-
ліфікації бібліотекарів, створення єдиної тарифної
сітки, зростання заробітної плати бібліотекарів,
розширення навчальних центрів для бібліотекарів
на рівні середніх і вищих шкіл, поліпшення мате-
ріальних умов роботи бібліотек. Величезним до-
сягненням тих часів була поступова уніфікація
технологій і методів роботи бібліотекарів, право-
вих і фінансових принципів функціонування бібліо-
тек, вимог до кваліфікації, тарифної сітки для пра-
цівників усіх видів бібліотек, а також зміцнення
почуття спільності бібліотечних кіл.
Після періоду відновлення і розвитку бібліотек
актуалізувалися питання модернізації, кращого
пристосування їхньої діяльності до мінливих соці-
альних, економічних і політичних умов. Важко бу-
ло б назвати аспект або галузь бібліотечної справи,
стосовно якого організація не виявила би зацікав-
леності. АПБ брала участь у вирішенні таких клю-
чових питань, як прийняття нового закону про біб-
ліотеки 1968 р., розвиток центрів наукової інфор-
мації й інформаційної діяльності, раціоналізація і
модернізація бібліотечних майстерень. АПБ роз-
робляла і подавала владі звіти про стан польської
бібліотечної справи, проекти програм його розвит-
ку, вимагала кращої бібліотечної політики, опти-
мального керування бібліотеками, розвитку біблі-
отечного будівництва, модернішого устаткування
й оснащення, клопоталася про постачання бібліо-
тек бібліотечними матеріалами, у тому числі кни-
гами й іноземними газетами і часописами, актив-
но брала участь у розробленні й реалізації програ-
ми спеціалізації в комплектуванні бібліотечних
зібрань, формуванні національного бібліотечного
фонду, застосуванні сучасних інформаційних і ко-
мунікаційних технологій, у діяльності щодо захис-
ту і реставрації бібліотечних фондів.
Зустрічі з міністрами, доповідні записки владі,
участь у роботі парламентських комісій, урядових
і інших установ і організацій, звернення, проекти
нового бібліотечного закону й інших правових
норм, представлення бібліотечних проблем на кон-
гресах польської науки і культури, ініціатива у
проведенні конкурсів і змагань бібліотек, призна-
чення Загальнопольського Дня бібліотек (за остан-
ні три роки також і Тижня бібліотек), визнання до-
сягнень бібліотек і бібліотекарів (премії, дипломи,
медалі) – усе це формувало професійний автори-
тет і престиж організації і спонукало владу врахо-
вувати постанови бібліотекарів і використовувати
їхні фахові знання й уміння.
Активність, систематичність і ефективність ді-
яльності спочатку СПБіА, а пізніше АПБ були і є
можливими завдяки багатству традицій і досвіду, а
також:
• пристосуванню структур організації, а також
методів і форм діяльності до мінливих умов;
можливості використання досвіду бібліотечних
організацій інших країн; турботі про створення
умов, що сприяють науковій праці; організації
дискусій, нарад, конференцій, з’їздів, а в остан-
ні роки також таких форм, як семінари і симпо-
зіуми, які мають велике значення не тільки для
формулювання постулатів і пропозицій, але та-
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2006. № 4. 13
Ïðîôåñ³éíèé á³áë³îòå÷íèé ðóõ ó Ïîëüù³ ³ éîãî ðîëü â îíîâëåíí³ á³áë³îòåê
кож поширюють фахові знання, нові ідеї і рі-
шення, спонукають до міркувань і розширюють
сферу зацікавленості;
• участі в роботі організації, її керуванні і діяль-
ності багатьох видатних бібліотекарів. Справа
стосується не тільки Головного правління АПБ,
влади організації на рівні воєводств (округи),
повятів (відділення), гуртків у містах і бібліоте-
ках, але також комісій, секцій і робочих груп,
які об’єднують видатних спеціалістів і бібліоте-
карів, зацікавлених діяльністю бібліотек. Завдя-
ки їхній активності та громадській роботі, стала
можливою підготовка фахових експертиз, прог-
рам, висновків, проектів, що спрямовуються до
органів влади і бібліотечного співтовариства.
Вони є організаторами багатьох конференцій і
авторами доповідей, наукових праць і публіка-
цій, які публікуються переважно видавництвом
АПБ (близько 18–20 у декількох серіях), а також
публікуються в часописах АПБ («Бібліотекар»,
«Довідник бібліотекаря», «Бібліотечний огляд»,
«Питання наукової інформації», «Інформацій-
ний бюлетень Головного управління АПБ»,
«Експрес ГП АПБ») і EВIB, тобто «Електронній
бібліотеці – цифровому порталі АПБ». Варто
додати, що видавництво АПБ є головним поста-
чальником публікацій для посібників, фахової і
наукової літератури для бібліотекарів.
Після 1989 року
Зміна устрою викликала величезне потрясіння в
усьому суспільстві. Свій вплив втратила комуніс-
тична партія, сумніву і демонтуванню стала підда-
ватися стара інституційна система організації со-
ціально-економічного життя країни.
Ці явища не могли не торкнутися бібліотечної
справи. Навіть у Сеймі на початку 90-х років виго-
лошувалися такі погляди щодо публічних бібліо-
тек, що це комуністичні установи, що вони не за-
слуговують довіри і заступництва з боку держави.
Ще сьогодні в деяких органах місцевого самовря-
дування можна почути відлуння тих тверджень. У
контексті ліберальних ідей з’явилися також думки,
що держава повинна звільнитися також від
обов’язку утримання бібліотек, а відповідальність
за цю сферу соціально-економічного життя повин-
ні взяти на себе неурядові організації і приватні
особи. Голоси бібліотекарів, ослаблені внутрішні-
ми суперечками і розрахунками, слабо протистоя-
ли цим поглядам. Проголошувані думки й оцінки
формувалися в опозиції до суджень, які схвалюва-
лися до 1989 р. У результаті багато політиків під-
давалися цим думкам і вилучали справу бібліотек
із кола своїх інтересів. Ті, хто мали об’єктивні по-
гляди, не могли пробитися зі своїми думками і
програвали в ході суперечок і боротьби за вирі-
шення фундаментальних проблем зміненої держа-
ви. Все це незначною мірою знаходило висвітлен-
ня в ЗМІ і суспільній думці. У суспільній свідо-
мості справи бібліотек не знайшли свого місця се-
ред важливих суспільних проблем.
Реальність процесу перетворення державного
ладу призвела до повного заперечення колишньої
бібліотечної політики держави, а потім – після
введення місцевого самоврядування – до передачі
майже всіх виняткових прав урядової адміністра-
ції і відповідальності за бібліотеки новоствореній
муніципальній адміністрації, яка була далекою від
бібліотечних справ і вміння керувати бібліотека-
ми. Тільки завдяки інерції, властивій процесам со-
ціальних змін, і, до певної міри, позиції фахових
працівників відомства культури, що не відразу від-
мовилися від виконання своїх завдань надійних за-
хисників публічних бібліотек, серед бібліотекарів
зберігалося переконання про відповідальність
урядової адміністрації за публічні бібліотеки, що
адміністрація багаторазово, особливо пізніше,
спростовувала. У результаті відомство культури
відмовилося від наглядових і координаційних
функцій, був обмежений моніторинг бібліотек і
підтримка аналітично-дослідної бази, яка раніше
функціонувала для відомства. Нарешті, до мініму-
му були скорочені штатні одиниці для працівників,
які займаються справами бібліотек. Подбали та-
кож про те, щоб усі ці зміни відповідали мінливим
правовим положенням, у тому числі зміненому За-
кону про бібліотеки 1997 р.
Сум’яття на початку 90-х років торкнулося також
АПБ і бібліотечних кіл. Розгорілися суперечки і
дискусії, заперечувалися досягнення, наростали
претензії й обвинувачення, робилися спроби (як
правило невдалі) до створення нових організацій
бібліотекарів. Зросло значення профспілок, як «Со-
лідарності», так і пов’язаних із посткомуністичним
рухом. Питання удосконалення діяльності бібліо-
тек лишилися в тіні суперечок ідеологічного, полі-
тичного і соціального характеру. Проте, незабаром
суперечки і суперництво в бібліотечних колах ві-
дійшли на другий план стосовно реального стану, у
якому опинилася вітчизняна бібліотечна справа.
Умови діяльності бібліотек ставали дедалі важчи-
ми. Як профспілки, так і Асоціація польських біб-
ліотекарів усе частіше зверталися до влади з заява-
ми і протестами, змістом яких були пропозиції но-
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2006. № 4.14
Á³áë³îòå÷íà ñïðàâà Ïîëüù³: ³ñòîð³ÿ ³ ñüîãîäåííÿ
вих рішень і виступи проти ліквідації й об’єднання
бібліотек з іншими установами, а також прохання
про краще фінансування бібліотек, захист звільне-
них працівників, боротьба з поширеним явищем
привласнення керівних посад у бібліотеках полі-
тичними угрупованнями і котеріями. З цього вип-
ливає, що бібліотеки не були бенефіціантами зміни
державного ладу.
Асоціація польських бібліотекарів, у ПНР єдина
професійна організація бібліотекарів (оскільки
влада не погоджувалася на створення інших), хоча
піддавалася сильній критиці (особливо за деклара-
цію її керівництва про приєднання до Патріотич-
ного руху національного відродження – організа-
ції комуністичної влади, метою якої було об’єд-
нання суспільних сил для збереження комуніс-
тичного ладу після введення військового стану в
1981 р.), розрахувавшись із помилками минулого,
розвивала діяльність, спрямовану на відновлення
довіри бібліотечних кіл, захист бібліотек, особли-
во публічних, і відновлення їхньої діяльності, тим
більше, що близько трьох чвертей її членів набира-
лося з працівників публічних бібліотек.
Асоціація розвивала свою діяльність за трьома
головними напрямами: інтегрування бібліотечних
кіл, поширення нових ідей і концепцій розвитку в
бібліотечній справі, а також інтервенція. Присут-
ність і активна діяльність директорів бібліотек,
особливо публічних, у структурах Асоціації полег-
шувала здійснення планів діяльності організації,
які враховують реальні потреби і нові вимоги. На-
самперед, АПБ організовувала зустрічі керівних
кадрів бібліотек і десятки конференцій (раніше
цим займалася урядова адміністрація), присвяче-
них найважливішим проблемам публічних бібліо-
тек, створювала форум для обміну думками, досві-
дом і новими ідеями, проектам. Вона активізувала
бібліотечне середовище і намагалася формувати в
ньому активні суспільні позиції. Для цих цілей був
використаний потенціал людей, які брали активну
участь як у роботі фахових комісій і секцій АПБ,
так і видавничій діяльності Асоціації, котра поши-
рювала нові ідеї і концепції вітчизняних колекти-
вів, а також досвід світового бібліотечного співто-
вариства. Інтенсивно застосовуваний і необхідний
інтервенціонізм на користь бібліотек (інтервенції
в органах місцевого самоврядування, в органах
влади різного рівня, звертання до урядової адмі-
ністрації і парламенту) був природним наслідком
глибокого залучення АПБ у проблеми всієї бібліо-
течної справи.
Окремої уваги заслуговує ініціатива АПБ 2000 р.,
яка стосувалася зміцнення і розвитку співробітниц-
тва професійних громадських організацій у галузі
бібліотечної справи і наукової інформації в Польщі.
Всі вони були створені після 1989 р. Висловлюючи
і забезпечуючи потреби своїх членів, вони зосере-
джують увагу на обраних сферах і напрямах діяль-
ності, які збагачують професійну суспільну актив-
ність бібліотечної громадськості і дають змогу
ефективно домагатися здійснення її цілей.
АПБ почала налагоджувати зв’язки з цими орга-
нізаціями і між цими організаціями задля співро-
бітництва і узгодження спільних поглядів і пози-
цій стосовно ключових проблем бібліотек і профе-
сії бібліотекаря. У першій зустрічі взяли участь,
крім АПБ, представники Конференції директорів
бібліотек вищих навчальних закладів, Польської
спілки бібліотек, Польського бібліотечного това-
риства, Польського товариства наукової інформа-
ції, Товариства вчителів бібліотекарів польських
шкіл, профспілки «Солідарність» і профспілок,
пов’язаних із посткомуністичним рухом. Ініціати-
ва АПБ виявилося потрібною: зустрічі проводять-
ся два рази в рік і слугують як для обміну інфор-
мацією про свою діяльність, так і узгодження ду-
мок і позицій щодо актуальних проблем польської
бібліотечної справи.
Зазначені організації, хоч і нечислені, є значним
інтелектуальним і професійним потенціалом, важ-
ливим для бібліотечної громадськості. Коротко
охарактеризуємо їхню діяльність.
Інші бібліотечні організації
Товариство вчителів-бібліотекарів польських
шкіл (ТВБПШ) – це перша самостійна громадська
організація, яка об’єднує вчителів-бібліотекарів.
Було створене в 1992 р., а його статутними завдан-
нями є: участь у формуванні належних умов робо-
ти шкільних бібліотек; інтеграція професійних кіл
учителів-бібліотекарів і захист їхніх фахових інте-
ресів; сприяння розвитку читання дітей і молоді;
підтримка фахових ініціатив, навчання, перепідго-
товка вчителів-бібліотекарів. ТВБПШ звертається
до урядової і муніципальної влади з важливими для
шкільних бібліотек питанням (зокрема нового пра-
вового регулювання, об’єднання шкільних і публіч-
них бібліотек, організації перепідготовки вчителів-
бібліотекарів, програм навчання), є співорганізато-
ром щорічних робочих і методологічних зустрічей,
а також різних навчальних програм і курсів.
Польська спілка бібліотек (ПСБ) була утворена
1999 р. з ініціативи директорів публічних бібліо-
тек як наслідок адміністративних реформ у Поль-
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2006. № 4. 15
Ïðîôåñ³éíèé á³áë³îòå÷íèé ðóõ ó Ïîëüù³ ³ éîãî ðîëü â îíîâëåíí³ á³áë³îòåê
щі. Метою організації є консолідація польських
бібліотек і їхнє представлення парламентській,
урядовій і муніципальній владі, поліпшення фун-
кціонування польських бібліотек. Здійснюючи ці
завдання, Спілка діє на користь поглиблення у сві-
домості суспільства знань про потреби й умови ді-
яльності бібліотек у Польщі, розробляє характе-
ристики, висновки і проекти, які стосуються пра-
вових положень, підтримує співробітництво бібліо-
тек, дослідження з бібліотечної справи, ініціативи
щодо реклами книг і читання, а також запрова-
дження сучасних технологій з обміну інформаці-
єю. Важливою формою діяльності Спілки є націо-
нальні і міжнародні конференції, робочі зустрічі,
які сприяють поглибленню знань і уміння бібліо-
текарів, а також представлення органам влади по-
ложень і пропозицій інновацій. Спілка об’єднує
близько 100 бібліотек, переважно публічних.
Польське бібліотечне товариство (ПБТ) було
засноване (1989 р.) співробітниками наукових біб-
ліотек, університетських інститутів бібліотеко-
знавства, видавництв і книгарень. Статутними зав-
даннями ПБТ є:
1) ведення науково-дослідної і видавничої діяль-
ності в галузі книгознавства;
2) організація (самостійно або разом із кооперан-
тами) диспутів і конференцій із важливих пи-
тань, пов’язаних із життям книги в Польщі;
3) узгодження і формулювання позицій фахівців із
цих питань;
4) розробка експертиз;
5) підвищення рівня знань, етики і фахової квалі-
фікації членів, а також впливу у цій галузі на
всіх бібліотечних працівників;
6) взаємодія з компетентними органами влади, уста-
новами, комітетами, науковими товариствами,
національними і закордонними організаціями в
галузях, охоплених діяльністю ПБТ.
У діяльності ПБТ помітні і приносять значні
плоди у вигляді цінних довідників, наукових і до-
кументальних публікацій три напрями науково-
дослідних інтересів. Це: проблематика фондів, от-
риманих і переміщених у результаті воєнних дій і
наступної зміни кордонів, відтворення і написання
історії польської бібліотечної справи повоєнного
часу, документування втрат польських бібліотек
періоду другої світової війни. Конференції і диску-
сійні форуми, організовані Товариством, збирають
і надихають бібліологів усієї країни; результати
опублікованих науково-дослідних робіт поглиблю-
ють знання про долю польських бібліотек і збитки
у польських зібраннях унаслідок війни.
Польське товариство наукової інформації (ПТНІ)
було утворене в 1992 р. відповідно до статуту. Го-
ловним завданням ПТНІ є «поширення в товаристві
переконання про важливу роль і значення наукової і
технічної інформації в соціально-економічному
розвитку і науково-технічному прогресі, а також
про необхідність використання їх у творчій діяль-
ності і при прийнятті рішень». Таким чином, діяль-
ність ПТНІ полягає у розвитку теорії і практики на-
укової інформації, інтегруванні кіл творців і корис-
тувачів наукової інформації, при наданні допомоги
у вирішенні суспільних проблем; а також поширен-
ні знань про роль і значення наукової інформації в
розвитку країни. ПТНІ організовує конференції і
зустрічі, веде видавничу, навчальну діяльність, роз-
робляє експертизи, висновки і пропозиції, пов’язані
з науковою інформацією в Польщі.
Польське товариство читання (ПТЧ) було зас-
новане у 1992 р. з ініціативи групи співробітників
Інституту книги і читання Бібліотеки Народової.
Мета його діяльності – розгалуження читання, роз-
виток досліджень суспільного функціонування
книги, поширення знань про алфавітизацію і чи-
тання, а також інформування законодавчої і вико-
навчої влади щодо проблем видавничого руху, уста-
нов, які займаються наданням доступу до книг і
преси, а також про напрями розвитку читання.
ПТЧ об’єднує переважно вчителів, видавців, про-
давців книг і журналістів, зацікавлених проблема-
тикою читання; організовує щорічні конференції,
присвячені проблематиці читання в широкому кон-
тексті суспільних структур, зразкам активної учас-
ті в культурному житті, загальновизнаним ціннос-
тям, крім того, займається видавничою діяльністю.
Варто також згадати про дві неформальні (не є
юридичними особами), але дуже активні організа-
ції, які мають важливе значення у житті бібліотеч-
ної громадськості в Польщі – Конференція дирек-
торів бібліотек вищих навчальних закладів, утворе-
на в 1997 р., і Конференція директорів воєводських
публічних бібліотек, яка почала діяльність у 2004 р.
Перша з них представляє бібліотеки польських
вищих навчальних закладів. Метою Конференції є:
підтримка, розвиток, удосконалення бібліотек у ви-
щих навчальних закладах, активна участь у форму-
ванні рішень державної й адміністративної влади
щодо бібліотек ВНЗ у галузі формування законо-
давчих актів; представлення позицій бібліотекарів
ВНЗ щодо політичних, адміністративних, наукових
установ і керівництва ВНЗ із питань, що стосують-
ся їхніх бібліотек; інтеграційна діяльність. Таким
чином жодна з проблем ВНЗ не залишається без
ISSN 1029-7200. Бібліотечний вісник. 2006. № 4.16
Á³áë³îòå÷íà ñïðàâà Ïîëüù³: ³ñòîð³ÿ ³ ñüîãîäåííÿ
уваги членів Конференції, що послідовно беруть
участь у їхньому вирішенні, організуючи наради,
розробляючи висновки і позиції, що спрямовують-
ся також до органів влади і бібліотекарям.
Конференція директорів воєводських публічних
бібліотек є молодою організацією, але ефективно
виконує аналогічні завдання стосовно публічних
бібліотек.
Завдання, які стоять перед професійним
бібліотечним рухом
Як і в усіх інших країнах, на формування поль-
ської бібліотечної справи впливають історичні і
сучасні умови. Особливе значення мають ті, що
сформувалися після 1989 р. у результаті вступу на
шлях демократії і ринкової економіки. Проте, піс-
ля шістнадцятьох років змін і перетворень, надалі
спостерігаються залишки старого ладу в мисленні,
діях, навичках і позиціях людей усіх соціальних
прошарків. Це закорінення в минуле ускладнює
вирішення старих і зростаючих нових проблем і є
джерелом нових несприятливих явищ.
Для бібліотек особливо несирятливою є відсут-
ність бібліотечної проблематики в суспільному
диспуті, що вказує на низький рівень суспільної
свідомості в цій галузі. Центральні мас-медіа уни-
кають цієї тематики, а місцеві зосереджують увагу
лише на одиничних ініціативах або досягненнях
бібліотек. Це великий парадокс тим більше, що
польське суспільство повірило в освіту і високо її
цінує. За останні 16 років у Польщі удвічі зросла
кількість населення з вищою освітою. Додалося
багато нових державних ВНЗ і понад 300 вищих
недержавних шкіл. Була проведена реформа по-
чаткової і середньої освіти. Студенти, а також ви-
пускники, що вливаються у різні сектори суспіль-
ного життя, потребують добре укомплектованих
бібліотек і ефективних інформаційних послуг, які
здатні забезпечити лише сучасна бібліотека, добре
оснащена, із компетентними працівниками, добре
керована, яка працює в комп’ютерній мережі, во-
лодіє новими технологіями та надає різноманітні
послуги. І все-таки, громадкість рідко приділяє
увагу бібліотекам, хоча читачі потребують кращо-
го вибору книг, доступу до інтернету і різноманіт-
них удосконалень.
Усе це формулює завдання, перед якими стоїть
бібліотечний рух. Постійними й основними є від-
новлення і розвиток бібліотек як фундаменталь-
них ланок освітньої, культурної і суспільної інф-
раструктури країни. Усвідомлення цих завдань
змушує бібліотекарів звертатися за рішеннями і
досвідом, які використовуються у практиці інших
країн. У бібліотеках є фахівці, яким вистачає знань
і ентузіазму, щоб проявити ініціативу й успішно
здійснювати позитивні перетворення, а також ви-
користовувати нові технології.
Ці старання і прагнення завжди супроводжувала
ідея про необхідність компетентної бібліотечної
політики держави, про потребу розробки і реаліза-
ції програм і стратегії розвитку бібліотек, а також
відновлення їхньої законодавчої бази. Усе це дає
змогу усвідомити, які основні завдання постали
нині перед бібліотекарями, а саме:
– залучення мас-медіа і громадськості в бібліо-
течну справу і читання;
– залучення політиків до ідеї проведення бібліо-
течної політики й організації фахового механіз-
му керування бібліотеками на центральному,
регіональному і місцевому рівнях.
Професійний рух бібліотекарів потребує інтег-
рації бібліотечного товариства. Без систематично-
го поглиблення інтеграції не можливо буде ні
визначати нові проекти і програми, ні ефективно
домагатися їхнього здійснення.
За поглиблення інтеграції будуть розширювати-
ся можливості впливу бібліотечного середовища
на очікуване врегулювання правових основ бібліо-
течної справи, прискорення модернізації методів і
технологій керування, поліпшення системи фінан-
сування, подальший розвиток співробітництва і
партнерських зв’язків між бібліотеками й іншими
установами, завершення процесу комп’ютеризації
й дедалі ширше використання нових інформацій-
них і комунікаційних технологій, поцифрування, а
насамперед, на координацію діяльності бібліотек у
рамках стратегій і програм, професійно розробле-
них із врахуванням потреб читачів.
У Польщі є значні за кількістю фонди і послуги
мережі наукових, спеціальних, шкільних, педаго-
гічних і публічних бібліотек. Основне завдання
полягає в тому, щоб ними краще керувати, удоско-
налювати їхню роботу і використовувати їхній по-
тенціал у розвитку країни. Професійний бібліотеч-
ний рух, критично сприймаючи дійсність, робить
усе можливе для необхідного рівня бібліотек, який
би максимально задовільнив зростаючі потреби
суспільства.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-860 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1029-7200 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-25T21:12:29Z |
| publishDate | 2006 |
| publisher | Національна бібліотека України ім.В.І.Вернадського |
| record_format | dspace |
| spelling | Волош, Я. 2008-07-03T10:33:19Z 2008-07-03T10:33:19Z 2006 Професійний бібліотечний рух у Польщі і його роль в оновленні бібліотек / Я. Волош // Бібл. вісн. — 2006. — N 4. — С. 10-16. — укp. 1029-7200 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/860 Підкреслено, що професійний рух бібліотекарів потребує інтеграції бібліотечного товариства, що дає змогу врегулювання правових основ бібліотечної справи, прискорення модернізації методів і технологій керування, поліпшення системи фінансування, розвитку співробітництва і партнерських зв'язків між бібліотеками й іншими установами, завершення процесу комп'ютеризації та використання нових інформаційних і комунікаційних технологій. uk Національна бібліотека України ім.В.І.Вернадського Бібліотечна справа Польщі: історія і сьогодення Професійний бібліотечний рух у Польщі і його роль в оновленні бібліотек Library trade union movement in Poland and its place in the renovation of the libraries Article published earlier |
| spellingShingle | Професійний бібліотечний рух у Польщі і його роль в оновленні бібліотек Волош, Я. Бібліотечна справа Польщі: історія і сьогодення |
| title | Професійний бібліотечний рух у Польщі і його роль в оновленні бібліотек |
| title_alt | Library trade union movement in Poland and its place in the renovation of the libraries |
| title_full | Професійний бібліотечний рух у Польщі і його роль в оновленні бібліотек |
| title_fullStr | Професійний бібліотечний рух у Польщі і його роль в оновленні бібліотек |
| title_full_unstemmed | Професійний бібліотечний рух у Польщі і його роль в оновленні бібліотек |
| title_short | Професійний бібліотечний рух у Польщі і його роль в оновленні бібліотек |
| title_sort | професійний бібліотечний рух у польщі і його роль в оновленні бібліотек |
| topic | Бібліотечна справа Польщі: історія і сьогодення |
| topic_facet | Бібліотечна справа Польщі: історія і сьогодення |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/860 |
| work_keys_str_mv | AT vološâ profesíiniibíblíotečniiruhupolʹŝííiogorolʹvonovlenníbíblíotek AT vološâ librarytradeunionmovementinpolandanditsplaceintherenovationofthelibraries |