Засади та проблеми соціалізації науки, техніки і технологій
Здійснено дослідження окремих теоретичних аспектів проблеми соціалізації результатів наукової діяльності, техніки і технологій у сучасних соціально-економічних умовах, розглянуто практичні як позитивні, так і негативні ефекти даного процесу. Проаналізовано умови та можливості соціалізації науки, тех...
Saved in:
| Published in: | Наука та наукознавство |
|---|---|
| Date: | 2014 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
2014
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/86016 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Засади та проблеми соціалізації науки, техніки і технологій / О.А. Мех // Наука та наукознавство. — 2014. — № 1. — С. 21–31. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860098312987738112 |
|---|---|
| author | Мех, О.А. |
| author_facet | Мех, О.А. |
| citation_txt | Засади та проблеми соціалізації науки, техніки і технологій / О.А. Мех // Наука та наукознавство. — 2014. — № 1. — С. 21–31. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Наука та наукознавство |
| description | Здійснено дослідження окремих теоретичних аспектів проблеми соціалізації результатів наукової діяльності, техніки і технологій у сучасних соціально-економічних умовах, розглянуто практичні як позитивні, так і негативні ефекти даного процесу. Проаналізовано умови та можливості соціалізації науки, техніки і технологій в Україні.
В статье проведено исследование отдельных теоретических аспектов проблемы социализации результатов научной деятельности, техники и технологий в современных социально-экономических условиях, рассмотрены практические как положительные, так и отрицательные эффекты данного процесса. Проанализированы условия и возможности социализации науки, техники и технологий в Украину.
A study into selected theoretical aspects of socialization of science & technology results in the current socio-economic context is made, with analysis of both positive and negative practical effects of this process. Conditions and feasibilities for socialization of science and technologies in Ukraine are analyzed.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:27:18Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2014, № 1 21
В.І. Вернадський писав: «Великий
процес краху старого і творення нових ро-
зумінь навколишнього йде навколо, хо-
чемо й усвідомлюємо ми це чи ні. Те, що,
здавалось, є для нас абсолютно міцним і
сталим, підкопується в самій основі – руй-
нуються вікові підвалини науковго мис-
лення, зриваються покрови, які прийма-
лися нами за закінчені створіння, і під ста-
рими іменами перед здивованим поглядом
сучасників відкривається новий, несподі-
ваний зміст» [1, с. 301]. Дана теза видатно-
го українського вченого припала на 1920-
ті рр., проте вона повною мірою підходить
для опису сучасного періоду з його стрім-
ким розвитком науки, техніки і технологій
(керований термоядерний синтез, геотер-
мальна і воднева енергетика, безпілотний
авто- і авіатранспорт, спінтроніка, кванто-
вий комп’ютер, штучний фотосинтез, ро-
ботизована хірургія, молекулярна нано-
техніка, вуглецеві нанотрубки, 3-D прин-
тери, тканинна інженерія, гіперзвукові
двигани), що продовжує докорінно змі-
нювати всі сторони життєдіяльності люди-
ни. Врахування й аналіз взаємодії суспіль-
них соціально-економічних мотивів (при-
чин) з науково-технічним прогресом, но-
вою, усе більше особисто орієнтованою,
технікою і технологіями, утворює ключ до
розуміння принципових змін майбутньо-
го. Відповідно, у процесі розуміння сучас-
них соціально-економічних змін, які про-
ходять під зростаючим тиском науково-
технічного і технологічного прогресу, одну
з ключових ролей відіграє процес соціалі-
зації науки, техніки і технологій (СНТТ).
СНТТ є одним з найбільш помітних
трендів сучасного глобального розвитку,
природа якого через одночасне техноло-
© О.А. Мех, 2014
гічне ускладнення як самого процесу нау-
кових досліджень, так і більшості виробни-
чих процесів, а також глобальне залучен-
ня людського фактору, набуває нової кон-
фігурації та потребує прискіпливої уваги.
Сучасний процес інтенсифікації соціаль-
ної сфери, формуючи нові хвилі попиту на
високотехнологічні соціально орієнтова-
ні товари і технології, все більше впадає в
залежність від процесу їх соціалізації. Вод-
ночас сучасний рівень СНТТ набув масш-
табів, коли можна казати про залежність,
а в окремих випадках про безальтернатив-
ну залежність, людини від існуючої техні-
ки, технологій та їх безперебійного функ-
ціонування. Проте, не дивлячись на таку
техніко-технологічну безваріантність люд-
ської поведінки, наука, яка, за словами І.
Майзеля [2], відіграє все більшу соціаль-
ну функцію, раціоналізуючи й оптимізую-
чи соціокультурні процеси, продовжує на-
рощувати внутрішній, все складніший для
розуміння, потенціал.
СНТТ не є новим явищем, адже про-
цес входження у соціально-економічне се-
редовище наукових результатів, нової тех-
ніки і технологій є лише складовою загаль-
ноцивілізаційного прогресу. Водночас но-
вітні глобальні соціально-економічні чин-
ники суттєво впливають на цю проблему,
вносячи зміни як у теоретичні, так і прак-
тичні її сторони. З огляду на результати
останньої науково-технічної революції та
її вплив на соціально-економічну сферу,
можна казати, що СНТТ, набувши нових
масштабів, не тільки пов’язана з глобаль-
ними процесами, але й зробила вагомий
внесок у появу такого явища, як глокаліза-
ція. Соціальне сприйняття нових техніко-
технологічних рішень дозволило суспіль-
ному вийти з під опіки національних дер-
УДК 338.22.021.4
О.А. Мех
Засади та проблеми соціалізації науки,
техніки і технологій
Здійснено дослідження окремих теоретичних аспектів проблеми соціалізації
результатів наукової діяльності, техніки і технологій у сучасних соціально-економічних
умовах, розглянуто практичні як позитивні, так і негативні ефекти даного процесу.
Проаналізовано умови та можливості соціалізації науки, техніки і технологій
в Україні.
О.А. Мех
ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2014, № 122
жав прямо у глобальний світ і водночас,
сформувавши тісні зворотні зв’язки, нада-
ло потужного імпульсу взаємокорисному
співіснуванню.
В Україні після 1991 р. у сфері реальної
економіки відбулось значне загострення
проблеми соціалізації її наукомісткої про-
дукції. Підприємства ракетно-космічної,
авіаційної, фармацевтичної галузей, по-
при значні втрати науково-технічного по-
тенціалу, продовжують підтримувати свій
технологічний розвиток і впроваджува-
ти результати науково-дослідних робіт
(НДР) у промислове виробництво. Од-
нак, для орієнтованих на науку вітчизня-
них підприємств, через тривале перебу-
вання у зоні соціально-економічної тур-
булентності, відсутність достатніх ресурсів
для ведення НДР і ринкове впровадження
їх результатів, прискорення і тиск глобаль-
ної конкуренції та зростаючі темпи соціа-
лізації імпортної техніки і технологій, про-
блема СНТТ є вельми актуальною. Тому в
умовах існуючих соціально-економічних
трансформацій та прискореного погли-
нання результатів науково-технічного
прогресу проблеми СНТТ, які утворюють
суспільні виклики, вимагають досліджень.
Аналіз публікацій показує, що пробле-
ми науки як соціального інституту, вико-
нання нею своєї соціальної функції довгі
роки досліджуються в межах наукових дис-
циплін, які у своїй сукупності сформували
в ХХ ст. наукознавство. Основоположними
в аналізі соціальних, філософських, органі-
заційних, економічних, психологічних ас-
пектів розвитку науки залишаються робо-
ти В. Вернадського, Р. Мертона, Дж. Бер-
нала, В. Келле, Г. Доброва, Б. Кедров, А.
Зворикіна, С. Микулинського, І. Майзеля,
І. Леймана, С.Кугеля тощо. Вагомий вне-
сок у дослідження соціальних аспектів на-
уки в Україні зробили вітчизняні наукоз-
навці – Б. Маліцький, В. Соловйов, О. По-
пович, В. Онопрієнко. Окремі дослідження
присвячено питанням, дотичним проблемі
СНТТ, зокрема створенню соціальних ме-
ханізмів відтворення наукової еліти (учено-
го, науково-дослідного колективу), взаємо-
обумовленим чинникам, які виявляються
на макро-, мезо- та мікрорівнях соціальної
взаємодії [3]; особливостям наукової діяль-
ності в ході соціокультурних трансформа-
цій (переваги інкубаційної моделі розвитку
науки в порівнянні з імітаційною та інно-
ваційною) [4]; обгрунтуванням змісту, по-
нять, структури та функцій наукового про-
стору його формування та трансформацій
[5]; побудові наукових комунікцій як систе-
ми, що забезпечує відтворення науки в сус-
пільстві [6]; утворенню механізмів соціаль-
ної детермінації наукової діяльності, її зміс-
ту на різних етапах суспільного розвитку та
залученню до процесу творення суспільних
відносин [7]. Водночас аналіз сприйняття
вітчизняним соціально-економічним се-
редовищем результатів вітчизняних і іно-
земних НДР, нової техніки і технологій, їх
взаємовпливу в умовах глокальності, існу-
ючих суспільних ефектів та ризиків зали-
шається малодослідженим питанням.
Метою статті є аналіз теоретичних і
практичних аспектів процесу СНТТ в умо-
вах прискорення науково-технічного про-
гресу та зростаючих глобальних ризиків;
розгляд позитивних і негативних наслідків,
а також проблем щодо СНТТ в Україні.
Зміни епох, суспільних устроїв і
соціально-економічних відносин, техно-
логічних укладів відбувались під впливом
симбіозу науково-технічного прогресу (но-
вого знання, техніки, технологій) і соціаль-
них форм і методів його сприйняття. Посту-
пове ускладнення такої взаємодії призвели
до того, що Дж. Бернал, розмірковуючи про
зміни в самій природі науково-технічної
революції, виокремив тезу про усвідомлен-
ня наукою самої себе [8]. Все це вказувало
на формування нової наукової дисциплі-
ни, яку професор Т. Котарбінський назвав
«наукою про науку», а його послідовни-
ки – М. і С. Оссовскі – визначили її науко-
ві завдання [9]. Згодом із запропонованих
назв (наука про науку, наукологія, наукоз-
навство) Симпозіум з проблем комплек-
сного вивчення розвитку науки (м. Львів,
1966 р.) затвердив наукознавство як науко-
ву дисципліну, в основу теорії якої поклада-
лись: логіка науки (П. Копнін); історія на-
уки (Б. Кедров); сума наукознавчих дис-
циплін (С. Микулинський); соціологія на-
уки (І. Мейзель); загальне наукознавство
(Г.Добров); перетин дисциплін, які роблять
своїм предметом науку (М. Ярошевський).
Враховуючи, що предметом соціології нау-
ки вважались природа науки і вченого, ор-
ганізація та взаємозв’язок науки і суспіль-
ства (Н. Каплан), специфіка науки як со-
ціального інституту, система організацій-
них відношень, які складаються у процесі
наукової діяльності від зародження ідеї до
її реалізації (В. Келле), проблеми організа-
ЗАСАДИ ТА ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛІЗАЦІЇ НАУКИ, ТЕХНІКИ І ТЕХНОЛОГІЙ
ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2014, № 1 23
ції науки (А. Щербаков), основи держав-
ної наукової політики (Г. Добров) [2], то в
загальнометодичному аспекті дослідження
проблеми СНТТ тісно пов’язане з пробле-
мами, які розглядаються соціологією науки
та наукознавством.
Складність досліджень процесу СНТТ
випливає з необхідності одночасного вра-
хування існуючих напрямків трансфор-
мації соціально-економічної структури,
проблем організації суспільства, функ-
ціонування його інститутів. Одним з та-
ких напрямів є відношення СНТТ з та-
ким явищем, як глокалізація, або одно-
часним зростанням обсягів взаємовпли-
ву глобальних і локальних економічних,
науково-технічних, соціальних факторів.
Проблема відношень глобального з ло-
кальним пов’язується переважно з англій-
ським соціологом Р. Робертсоном, який
з метою позначення процесів глобаліза-
ції локального і локалізації глобального
та синтезуючи значення термінів «транс-
національне», «трансрегіональне», «тран-
скультурне», увів термін глокалізація [10].
Сьогодні ці комбінації (global+local), коли
глобальні суб’єкти економічного, науково-
технологічного розвитку все більше вра-
ховують місцеві (соціальні) умови, а окре-
мі члени суспільства в реальному часі через
засоби масової комунікації (веб-мережу)
все більше впливають на глобальний світ,
набувають все більшого розвитку. Сучас-
ні дослідники зазначають, що найбільш ха-
рактерними рисами глокалізації є її багато-
рівневість, проникність, миттєвість, обо-
ротність інформаційних зв’язків від індиві-
да до планетарного рівня. Глокалізацію не
слід розуміти як збереження місцевих осо-
бливостей доглобальної епохи, вона виво-
дить ці особливості з під опіки національ-
них держав прямо у глобальний світ, забез-
печуючи розвиток одночасно на планетар-
ному і регіональному рівні [11]. При цьо-
му з існуючих рівнів (мікро-, мезо-, макро)
аналізу господарських систем саме мезорі-
вень є, на сучасному етапі розвитку засобів
комунікації, найбільш сприйнятливим для
об’єднання процесів глокалізації та СНТТ,
адже на ньому найбільш повно проявля-
ється взаємовплив суспільного (людсько-
го) і глобального чинників.
Через факт зростання впливу суспіль-
них факторів на економічні трансформації,
цілком дослідженою є проблема соціаліза-
ції економіки, яка аналізувалась багатьма
вченими. Зокрема, в економічні літературі
давно вживаються як термін соціально орі-
єнтована економіка (соціально-економічна
політика, яка поєднує в собі принцип сво-
боди ринку з принципом соціального ви-
рівнювання [12]), так і термін соціаліза-
ція економіки. Відповідно, під соціалізаці-
їєю економіки розуміють, зокрема, одну
з ключових складових світового процесу,
що проявляється в соціальній переорієнта-
ції виробництва, гуманізації праці і в житті
людей, пом’якшенні соціальної диферен-
ціації і зростанні значення соціальної сфе-
ри, деперсоніфікації власності та інших
явищах і процесах [13], або кінцевий стан
економічної системи (методологічний ас-
пект), що припускає на практиці жорстку
детермінованість соціально-економічних
процесів та їх орієнтацію на реалізацію
змістовних цінностей [14]. В окремих ро-
ботах доводиться, що соціалізація економі-
ки – це новий рівень потреб працівника та
потреб у працівникові, вона є об’єктивною
вимогою стану продуктивних сил і вироб-
ничих відносин, призводить до трансфор-
мації національних метасистем у метасоці-
альні [15]. Пов’язуючи процес соціалізації
економіки з необхідністю підпорядкуван-
ня економічних процесів інтересам люди-
ни, зокрема в напрямку заперечення при-
бутку як єдиної чи головної мети діяль-
ності підприємства та ствердження пере-
розподілу результатів виробництва в гро-
мадських цілях і олюднення умов вироб-
ництва, соціалізацію економіки також ви-
значають [16] як процес перетворення дій-
сності відповідно до соціальної сутності
людини, а саму соціалізацію – як тенден-
цію, протилежну до капіталізації, почина-
ючи зі створення зовнішніх сприятливих
умов для задоволення потреб людини і за-
кінчуючи її переходом у головний фактор
виробництва. Основними ефектами соці-
алізації економіки вважають упорядкован-
ня і структуризацію економічних відносин,
підвищення стійкості економічної системи
та формування довгострокових чинників її
стабільного розвитку [17]. Отже, соціаліза-
ція економіки є процесом зростання обсягів
різносторонніх аспектів соціальної складо-
вої з усіма ефектами.
Щодо визначення поняття соціалізації
науки, техніки і технологій, то, враховуючи
певні аналогії, його потрібно розділити за
двома напрямами – внутрішня та зовніш-
ня СНТТ.
О.А. Мех
ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2014, № 124
Внутрішня СНТТ – це процес на-
повнення та підтримки операційними
можливостями внутрішньої, соціально-
орієнтованої, підсистеми (окремих еле-
ментів загальної системи, об’єднаних од-
ним процесом) і її зв’язків, призначе-
ної для утворення соціальної функції всі-
єї наукової системи країни. Стан реальних
властивостей потенціалу даної підсистеми
визначає можливість загальної наукової
системи ефективно досягати мети свого
функціонування як соціального інституту
та засобу примноження соціального капі-
талу науки. Напрямок внутрішньої СНТТ
значною мірою є пов’язаним з процесом
соціалізації економіки.
Зовнішня СНТТ – це процес наповне-
ння (входження, адаптація, вплив) зовніш-
нього, по відношенню до наукової систе-
ми, соціально-економічного середовища
готовими теоретико-практичними резуль-
татами НДР і техніко-технологічними ін-
новаціями. Даний напрямок має більше
спільного з процесом соціалізації окремо-
го індивіда, який визначається [18] як інте-
грація людини в суспільство, засвоєння іс-
нуючих цінностей, норм, установок, зраз-
ків поведінки, сукупності знань, власти-
вих суспільству.
Враховуючи багатогранність зазначе-
них напрямів та існуючу складність одно-
часного аналізу, а також те, що проблемі
розвитку внутрішніх соціальних елемен-
тів наукової системи, як і проблемі соці-
ального капіталу, присвячено значну кіль-
кість робіт, то далі буде розглянуто тільки
зовнішню СНТТ.
Головну роль у зовнішій СНТТ відіграє
людський фактор – науковці, дослідни-
ки, інженери, виробничники тощо з їх уні-
кальними особливостями, здібностями,
потребами. В одному з досліджень істо-
ричного розвитку співвідношення еконо-
мічного і соціального [16] людина визна-
чається предметною істотою, яка вклю-
чається у процеси життєдіяльності саме
зі сторони своєї особливої предметнос-
ті (наявність у людини свідомості, розуму,
творчих здібностей тощо), що відрізняєть-
ся від усіх інших предметностей. Водночас
людина виступає суспільною істотою, яка
самостійно формує свій предметно орієн-
тований світ, який у свою чергу її соціалі-
зує. Саме тому процес СНТТ розпочина-
ється з перших етапів інноваційного жит-
тя, а поява нового наукового відкриття має
не тільки наукове значення, але й соці-
альне, а його визнання впливає не тільки
на хід подальших НДР, але й на соціальні
процеси.
Отже, наукове знання, відкриття, ви-
нахід, зразок, інноваційний товар, тех-
нологію тощо, які були вперше виявлені і
представлені, можна визначити як об’єкт
соціалізації (ОС). Враховуючи, що життєві
цикли інновації можна порівняти з етапа-
ми соціалізації живих істот, то можна ка-
зати, що ОС проходить два основні етапи
– первинний та вторинний.
Первинна СНТТ – це етап, який вклю-
чає в себе перші після появи стосунки ОС
з його найближчим оточенням (учений,
творець, колектив). Вже на цьому першо-
му етапі ОС відповідно до рівня своєї на-
укової новизни починає впливати на на-
укову і суспільну думку, яка або сприй-
має його (взаємовплив), або ні. Водночас
подальше життя даного ОС повною мі-
рою залежить від людського фактору. Зо-
крема, історія науки і техніки наповне-
на фактами перешкоджань (ігнорування,
заперечення) процесу СНТТ саме через
суб’єктивний фактор. Так, Г. Галіей, за-
мінивши спостереження на експеримент,
отримав не тільки ряд значних наукових
відкриттів у механіці та астрономії, але
й конфлікт з папою римським Урбаном
VIII, що призвело до гальмування проце-
су соціалізації передового наукового зна-
ння. Гостра полеміка між англійцями Дж.
Валіссом та Т. Гоббсом, І. Н’ютоном та
Г. Лейбніцем, лордом Кельвіном та пред-
ставниками геолого-біологічної науки та-
кож призвела до значних проблем навко-
ло соціалізації зроблених ними наукових
відкриттів. Історик науки Дж. Сартон у
30-х рр. стверджував, що через такі диску-
сії дослідницька традиція XVII ст. призу-
пинилася або, принаймні, сповільнилася
більш ніж на століття [19].
Відповідно, вторинна СНТТ – це етап
виходу ОС за межі науково-дослідної уста-
нови (творця) у предметно орієнтова-
ний світ, де проходить його документаль-
не, економічне та соціальне оформлення
(межа етапів), а також комерціалізація і ви-
хід на регіональний або глобальний ринок.
Саме на даному етапі розпочинається ба-
гатоаспектний взаємозв’язок та взаємовп-
лив між ОС та суспільством, коли ОС, ви-
ЗАСАДИ ТА ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛІЗАЦІЇ НАУКИ, ТЕХНІКИ І ТЕХНОЛОГІЙ
ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2014, № 1 25
конуючи свою соціальну функцію, змінює
кількісні та якісні характеристики існую-
чих суспільних знань та уявлень, а суспіль-
ство своїм відношенням до ОС або збіль-
шує, або зменшує масштаби його соціаліза-
ції. Таким чином, саме даний етап СНТТ за
рахунок дії ринкових механізмів та соціаль-
них інституів повною мірою розкриває як
власні якості ОС (фундаментальність, міц-
ність, еластичність), так і існуючий потен-
ціал, перспективи та вимоги суспільно орі-
єнтованого предметного світу.
Як соціальний інститут, наука є час-
тиною загальноцивілізаційної системи за-
безпечення людської життєдіяльності, а
практика соціалізації її результатів вклю-
чає багато внутрішньо- наукових проце-
сів. Зокрема, у зростанні масштабів пер-
винної СНТТ суттєву роль відіграють такі
протилежні за напрямами, але взаємоза-
лежні, процеси, як диференціація та інте-
грація науки. Застосування Г. Галілеєм но-
вих наукових практик (експериментуван-
ня, математичні методи обробки інформа-
ції) з часом були перетворені І. Ньютоном
на окрему дисципліну. Вміння розділяти
й об’єднувати наукові знання привело В.
Вернадського до узагальнюючих результа-
тів у напрямку геології, палеонтології, біо-
логії та створення нової науки про біосфе-
ру (екосистему землі) [20]. У середині ми-
нулого століття диференціація науки на-
була такого стану, що академік О.М. Не-
сміянов (основоположник хімії елементо-
органічних сполук – нової дисципліни на
межі неорганічної та органічної хімії) ка-
зав про появу проблеми взаєморозумін-
ня й контакту між ученими [21], а акаде-
мік Б. Кедров (хімік, історик науки) писав,
що диференціація наук, на відміну від ми-
нулих епох, тепер веде не до більшої їх роз-
рідненості, а до їх синтезу, а виникаючі на-
уки виявляються цементуючим початком
по відношенню до основних розділів при-
родознавства [22]. Проте, якого б усклад-
нення не набували механізми наукового
пошуку і наскільки б нові дисципліни не
змінювали чи доповнювали діючі, як би
не змінювались мова спілкування між уче-
ними та способи їх мислення, наука зали-
шається збалансованою системою. З цьо-
го приводу М. Планк казав про науку, що
вона являє собою єдине ціле, а її поділ на
галузі є результатом обмеженості людсько-
го пізнання, а не природною зумовленіс-
тю, що реально існує нерозривний ланцюг
від фізики до хімії, а через біологію та ан-
тропологію до соціальних наук, і що даний
ланцюг в жодному місці не може бути розі-
рваний, хіба що свавільно [23]. Отже, вра-
ховуючи, що ключовим елементом загаль-
ної наукової системи є вчений (людина),
такі трансформаційні процеси в науці, як
її диференціація та інтеграція, завжди бу-
дуть відігравати важливу роль у СНТТ.
Враховуючи, що згадана міждисциплі-
нарність наукових дослідженнь є пріори-
тетним аспектом наукової політики і пред-
метом уваги дослідників науки, то аналіз
входження та імплементації нового зна-
ння у соціум, його вплив на суспільне жит-
тя є більш повноціннім у поєднанні з аналі-
зом інших суспільних, зокрема і соціально-
психологічних явищ. Автор концепції «фі-
зики моралі» (Даріо Соммер) наполягає,
що від питань екології, технології необ-
хідно обов’язково перейти до обговорен-
ня проблем еволюції власного внутрішньо-
го світу людини, до пошуку засобів такого
впливу, щоб її внутрішній світ перетворив-
ся на основну цінність, адже це є ключем до
збереження самого виду homo sapiens [18].
Одним з таких питань є проблема соці-
альної рефлексії, яка аналогічно до багатьох
аспектів пов’язана з процесом науково-
технічного творення. Соціальна психоло-
гія використовує термін reflexio (відобра-
ження), як для пояснення здібності окре-
мого індивиду до акту самопізнання влас-
них психічних станів (аналіз події у влас-
ній свідомості, з’ясування, що інші зна-
ють про нього), так і для пояснення про-
цесу теоретичного усвідомлення групою
осіб факту та оцінки їх сприйняття інши-
ми. Відповідно, наукова рефлексія, спря-
мована на дослідження наукового знання,
методів і прийомів одержання наукових
результатів, процедури обгрунтування на-
укових теорій і законів, відображається у
логіці, методології та психології науки [24].
Також у науковій літературі можна зустрі-
ти поняття соціально-екологічної рефлек-
сії під яким розуміється процес осмислен-
ня різними соціальними групами способів
і наслідків взаємодії суспільства і природи
і виникаючих у зв’язку з цим суспільних
відносин в культурний, соціальної, полі-
тичній та економічній сферах [25].
Враховуючи, що соціальні рефлексії
відіграють важливу роль у процесі СНТТ,
О.А. Мех
ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2014, № 126
можна стверджувати, що соціальні науково-
техніко-технологічні рефлексії – це про-
цес осмислення суспільством мети, засо-
бів, механізмів і наслідків своєї взаємо-
дії з науково-технічним і технологічним
прогресом, зокрема і в напрямі створен-
ня якісних науково-орієнтованих відно-
син, зростання рівня інноваційної куль-
тури тощо. Водночас треба зазначити, що
фундаментальні зміни у прогресі цифро-
вих, інформаційних технологій сприяли
тому, що такі соціальні науково-техніко-
технологічні рефлексії утворили умови для
появи низки нових явищ та понять (циф-
рові екосистеми, штучний інтелект, тех-
нологічна сингулярність), які, хоча більше
нагадують гіпотетичні конструкти (про-
міжна, умовна змінна) та піддаються кри-
тиці, все ж поступово з’являються в реаль-
ному науково-технічному світі.
Аналіз практичних аспектів СНТТ по-
казує, що її потужним рушієм стали тех-
нології, утворені останньою інформа-
ційною революцієї (комп’ютерні мере-
жі, платформи, операційні системи, за-
соби цифрового зв’язку тощо). Зростаю-
че веб-середовище невпинно перебирає
на себе функції особистістно орієнтовано-
го предметного світу, де зростаючими тем-
пами з’являются нові сервіси, метою яких
є покращення (позитивна сторона) про-
цесів суспільної життєдіяльності. Особли-
ве місце зайняли сервіси, призначені для
підтримки соціальної і професійної кому-
нікації, які на глокальному рівні функці-
онують у вигляді мереж (social networking
service), утворених з метою відображен-
ня соціальних стосунків та надання мож-
ливостей масштабного обміну інформа-
цією. Призначені покращувати умови со-
ціалізації людини, окремі мережі дося-
гли глобальних масштабів і нараховують
мільйони користувачів (у 2004 р. запра-
цював веб-сайт «Facebook», у 2014 р. кіль-
кість його користувачів досягла 1,2 млрд
осіб). Стрімко зростає кількість допоміж-
них сервісів, пошукових систем (соціаль-
ні закладки (social bookmarking), катало-
ги (social cataloging), бібліотеки, рейтинги),
які, вдосконалюючи інструментарій і ме-
тодологію, імплементуються в діяльність
мереж або повязують з ними свою діяль-
ність. І хоча мережі відрізняються за своїм
змістом і метою (професійно-галузеві, ко-
мерційні, гендерні, вікові тощо), вони до-
помагають не тільки у процесі спілкуван-
ня, але й утворюють новий вид реальності,
у межах якої легше як особі, так і суспіль-
ству опановувати нові знання (принципи,
ефекти), зокрема і науково-технічного й
технологічного спрямування, прискорю-
ючи темпи науково-технічного прогре-
су, роблячи його більш рентабельним. Все
це вказує на появу і практичне функціону-
вання нової соціалізованої цифрової ноосфе-
ри, яка все більше проявляє якості суспіль-
но орієнтованого предметного світу.
Сучасна наука, наукомісткі техніка і
технології суттєво змінили оточуючий лю-
дину світ і її світогляд, а також розширили
перелік ознак сучасних та майбутніх транс-
формацій такими, як прискорення, персона-
лізація (мета – конкретна людина), залеж-
ність, соціально-економічна нерівність. Зо-
крема, фактичне зростання рівня адапта-
ції людини до техніко-технологічного сві-
ту вже проходить через пряме об’єднання
людського потенціалу з машинним, тобто
все радикальнішим шляхом (фізіологічний
рівень). Вперше вживши у 1960-х рр. тер-
мін кібернетичний організм – концепція
розширення можливостей людини для ви-
живання за межами Землі (М. Клайнз, Н.
Клайн), – суспільство почало розширю-
вати не тільки теоретичні межі СНТТ, але
і спільну практичну еволюцію людини й
техніки (заміна органів механічними при-
строями), а також збільшувати рівень влас-
ної залежності від техносфери. Так, у 2006
р. в Інституті реабілітації інвалідів (США)
вперше було проведено операцію з при-
живлення роботизованої руки (К. Міт-
чел), у 2008 р. у Німеччині для відновлен-
ня зору проведено операцію з імпланта-
ції у середину ока протеза, у 2009 р. фахів-
ці Римського університету створили протез
руки (LifeHand), який керується нервовою
системою, а доброволець (P. Petruzziello)
вперше навчився контролювати механіч-
ну «руку» силою думки [26]. Без сумніву,
що процес фізичного поєднання людини і
технічних засобів є не просто новим напря-
мом СНТТ, але утворює передумови май-
бутньої появи нових галузей економіки.
Водночас історія розвитку науки і тех-
ніки наповнена фактами, що, створюю-
чи для покращення умов життєдіяльнос-
ті людини нові знання, техніку і технології
чи перебуваючи в якості спостерігачів, на-
уковці не раз передбачали випадки засто-
сування результатів науково-технічного
прогресу проти людини. Сучасне суспіль-
ЗАСАДИ ТА ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛІЗАЦІЇ НАУКИ, ТЕХНІКИ І ТЕХНОЛОГІЙ
ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2014, № 1 27
ство робить спроби протистояти цьому,
найбільш відомою ідеєю є Концепція ста-
лого розвитку (Rio de Janeiro-92), яка має
на меті утворення гармонійного балансу
між потребами та можливостями, захист
інтересів майбутніх поколінь, раціональне
використання наукового знання й техно-
логій у супроводі прогресу моральних сус-
пільних цінностей. Однак, такий одночас-
ний прогрес (наука-техніка-суспільні мо-
ральні якості) є вже неможливим явищем
через фактичне відношення складових до
різних категорій. Серед іншого, прогрес
моральних якостей людини залежить від
її мотивації (спонукаючих причин), волі,
а об’єктивнісь суджень, значною мірою, а
інколи повністю, – від почуттів, зокрема й
від людського ego. Історично неперебор-
ною проблемою, у даному аспекті, є сама
природа людини. Одна з перших фунда-
ментальних теорій мотивації (А. Маслоу)
нагадує, що перш ніж людина почне задо-
вольняти свої духовні і моральні потреби,
вона повинна задовільнити фізіологічні
потреби (щоденне життя) та потреби щодо
безпеки (захист від фізичного і психоло-
гічного тиску). Тому при незадоволенні
потреб нижчого рівня, а таке забезпечення
повинно проходити у глобальних темпах і
масштабах, відповідних темпам і масшта-
бам прогресу науки і техніки, що не мож-
ливо, не слід очікувати і процесу паралель-
ного вдосконалення суспільних мораль-
них цінностей.
Крім того, глобальним «здобутком»
симбіозу людини і науково-технічного
прогресу є утворення суспільства спожи-
вання, в якому всі його члени єдиним сен-
сом свого існування часто вбачають по-
шук і споживання нових товарів та по-
слуг. При цьому, під тиском конкурент-
них змагань, соціально-економічні дії чле-
нів такого суспільства не рідко виходять за
межі правил моральної поведінки, чим по-
роджують антисоціальні явища. Аналізу-
ючи найближчі цілі людини, Л. Мізес на-
зиває людську діяльність безглуздою, яка
не може принести повного задоволення,
адже вона просто забезпечує усунення за-
непокоєння в певну мить, а щойно задо-
вольняється одна потреба, відразу ж вини-
кають нові [27]. За Л.Мізесом цивілізація
робить людей біднішими, оскільки при-
множує їхні потреби і не стримує, а розпа-
лює бажання. І тут можна погодитись, що
негативною стороною масштабної СНТТ
є утворення передумов для розвитку саме
такого виду цивілізації. Аналогічно, у своїх
міркуваннях М. Кастельс наголошує, що
ми є свідками навіть не відкритого, а над-
мірного споживання, придбання спожив-
чих товарів, які не приносять особливої
користі власникам, але роблять їх щасли-
вими в нечисленні миттєвості, які є поза
роботою [28]. З урахуванням цього мож-
на вкотре констатувати, що як не мож-
на змусити вільну у своєму внутрішньому
виборі людину примусово вдосконалюва-
ти свої моральні якості, так не може бути
і єдиного вектору та швидкості розвитку
між науково-технічним прогресом та сус-
пільною мораллю.
Таким чином, враховуючи, що люд-
ський фактор (human factor) є ключо-
вим елементом СНТТ, найбільш важкою
для усвідомлення стає проблема усклад-
нення даного процесу і утворення ново-
го стану залежності людини від науково-
технічного прогресу. Без жодного пере-
більшення можна стверджувати, що гли-
боко імплементовані в сучасне життя тех-
ніка і технології утворили рівень абсолют-
ної, або безальтернативної, залежності лю-
дини, яка не має у власному використанні
необхідних знань, навичок та інструмента-
рію для самостійного створення тих това-
рів та послуг, якими вона звикла користу-
ватись, отримуючи їх ззовні.
Щодо оцінок, то, враховуючи, що будь-
який процес потребує енергії, суспіль-
ну техніко-технологічну залежність можна
розглянути через призму енергетичної за-
лежності, яка також постійно зростає. Зо-
крема, підвищення вимог до комфорту
на початку ХХ ст. привело до перевищен-
ня біологічно необхідного рівня спожи-
вання енергії у 5,5 раза, у 1980 рр. – у 13, а
на початку XXI ст. – у 25 разів. За прогно-
зом Всесвітньої Енергетичної Ради (WEC/
IIASA), до 2020 р. світове енергоспоживан-
ня зросте з 14 до понад 19 млрд тон умов-
ного палива [29]. Не останнє місце в цьому
зростанні займе розширення електронно-
цифрового світу і суміжних секторів еко-
номіки. За даними «Gartner» (провідна до-
слідницька ІТ-компанія, США), світові ви-
трати на ІТ-технології досягнуть у 2014 р.
позначки 4 трлн дол. США, у 2017 р. – 4,5
трлн дол. (рис. 1), а до 2020 р. очікується
підключення 30 млрд пристроїв (з унікаль-
ними ІР адресами) до глобальної мережі (у
2009 р. було 2,5 млрд пристроїв) [30].
О.А. Мех
ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2014, № 128
Рис. 1. Прогнозні світові витрати на ІТ
до 2017 р. [30].
Зазначимо, що більшість із згаданих
пристроїв – це не звична для розуміння
комп’ютерна техніка, а побутова техніка
та технології глибоко особистого, індиві-
дуального, призначення або технічні при-
строї, налаштовані на одноосібне викорис-
тання – екзоскелети, персональний безпі-
лотний транспорт, біонічне протезування
(штучний зір, кінцівки, органи) тощо.
Отже, науково-техніко-технологічна
залежність (НТТЗ) – це вид зв’язку люди-
ни з техносферою (знання, техніка і техно-
логії, які виготовляються і використову-
ються людиною), при якому дії першої сто-
рони (людина, суспільство) у напрямку за-
безпечення власної життєдіяльності уне-
можливлюються без функціонування та
застосування другої сторони (знання, тех-
ніка, технології). Важливо, що, якщо до-
тепер окремі проблеми взаємин людини з
техносферою більше підпадали під катего-
рію психологічної залежності, то через фі-
зичне поєднання людини і машини утво-
рюється новий вид фізіологічно-психічної
залежності.
У випадку поглиблення НТТЗ (а вра-
ховуючи темпи прогресу науки і техніки,
вона буде стрімко розширювати масш-
таби) збільшиться й кількість суспільних
проблем, які, набуваючи економічного
змісту, стануть проблемою для держави.
Важливим є те, що значна кількість про-
блем, які виникають від взаємодії людини
з техносферою, має суб’єктивну, людську,
природу. Так, глобальні мережеві класте-
ри, через синергіїю веб-середовища і по-
глиблення економічної мотивації, створю-
ють передумови для появи проблем щодо
конфіденційності особистої інформації
(електронні адреси, онлайн-листування,
особиста інформація збираються з допо-
могою мережевих сервісів та аналізуються
в інтересах третіх сторін), інформаційного
нав’язування (спам), втрат робочого часу
(реклама товарів і послуг, знайомства, по-
літична агітація). У результаті в економіч-
ному аспекті ці явища призводять до фі-
нансових збитків як фізичної особи, так
і підприємства (роботодавця), а у психо-
логічному – до втрат здоров’я (психосо-
матичні розлади через незадоволеність
соціально-економічних потреб у реально-
му житті індивідуума в порівнянні з мере-
жевим світом). До розповсюджених про-
блем відносяться психологічний тиск чи
насильство, фінансові збитки, розповсю-
дження антисоціальних ідей, втрата осо-
бових данних, спам, утворення негативно-
го іміджу тощо. І знову ключовим факто-
ром виступає людський фактор, через який
знання і технології стають засобом для
створення економічних втрат та їх даль-
шого розширення.
Крім цього, як це вже було в історії
науково-технічного і технологічного про-
гресу, функціонуючий нині в межах еко-
номічної доцільності процес соціалізації,
зокрема в напрямі розгортання розумної
техносфери, черговий раз утворює пере-
думови як для економічної нерівності (різ-
ність природних можливостей і потенці-
алів) цілих поколінь, так і для витіснен-
ня людини за межі старіючих виробни-
чих процесів. На думку В. Вінджа (Vernor
Vinge), людство знаходиться на межі змін,
які можна порівняти із самою появою лю-
дини на Землі і в основі яких лежить роз-
виток техніки, що неминуче приведе до
створення сутностей з інтелектом по-
над людський [31]. Представники МТІ
(Massachusetts Institute of Technology) – Е.
Бріньолфссон (Erik Brynjolfsson) і Е.Макафі
(Andrew McAfee) – констатуючи, що люд-
ство ще ніколи не було в подібній ситуації,
наголошують на зростанні рівня інтелек-
туальності комп’ютерів, яке призводить до
вторгнення машин у сфери діяльності, які
раніше належали виключно людині. Пого-
джуючись, що вже сьогодні людина про-
грає машинам, ці автори виголошують на-
дію, що машини, через відсутність інтуї-
ції, творчого мислення та винахідливості,
не зможуть повністю замінити людину, що
ЗАСАДИ ТА ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛІЗАЦІЇ НАУКИ, ТЕХНІКИ І ТЕХНОЛОГІЙ
ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2014, № 1 29
людський розум залишиться сильнішим у
низці сфер. Водночас, за Е. Бріньолфссо-
ном і Е. Макафі, співробітництво людини
і машини є можливим через розвинення
людського капіталу, навичок, які будуть
доповнювати технології, а не витіснятись
ними, та стимулювання підприємництва
(нові форми поєднання людської праці й
технологій для створення вартості) [32].
Збільшення масштабів СНТТ мож-
на побачити через призму кваліфікацій-
них характеристик майбутніх професій.
Зокрема, враховуючи, що використан-
ня інформаційних технологій є глобаль-
ним, а трансформації швидкими, експер-
ти ІТ-індустрії відносять до нових профе-
сій такі: аналітик великих баз даних (БД,
розробка систем штучного інтелекту);
дата-технолог (методи фізичного збері-
гання БД, нові архітектури); інженер хмар-
них обчислень (високонавантажені систе-
ми, віртуалізація обчислень); нейропси-
холог (нейронні мережі, когнітивні про-
цеси); психолінгвіст (обробка мови); ме-
дичний робототехнік (роботизовані про-
тези, екзоскелетів); біоінформатик (моде-
лювання ДНК); нанотехнолог (виробни-
цтво пристроїв); дизайнер ГМО; архітек-
тор віртуальної реальності (віртуальний
світ, створення об’єктів у реальному сві-
ті); інженер 3D-друку (3D-моделювання і
3D-виробництво); дизайнер природніх ін-
терфейсів (персоналізація роботів, вико-
ристання природної мови, жестів, мімі-
ки); оператор дронів (роботизований тран-
спорт) [33]. Зрозуміло, що даний зв’язок
людини з техносферою тільки поглибить
рівень її залежності.
Водночас, визнаючи, що економіч-
ні трансформації, пов’язані з науково-
технічним прогресом, не є новим явищем,
адже зміни всіх технологічних укладів від
І-го (1770–1830 рр., механізація) до VI-го
(2010 р., нанотехнології) супроводжува-
лись введенням радикальних новацій, ви-
никненням соціальної напруги, необхід-
ністю змін професій та видів зайнятості,
треба зазначити, що сучасний етап все ж
має відмінності. Зокрема, через невласти-
ве минулим періодам прискорення темпів
науково-технічного прогресу все більшою
проблемою, новою ахілесовою п’ятою, стає
час, потрібний на адаптацію та переквалі-
фікацію тієї частини суспільства, яка була
вивільнена «прогресом». Проблема погли-
блюється й тим, що ці часові межі продо-
вжують скорочуватись, а держава, як інсти-
тут, що відповідає за соціально-економічну
рівновагу, не встигає або не має достатніх
фінансових або гуманітарних ресурсів для
вчасної підтримки даної категорії населен-
ня. Головним чином невпевненість у тому,
що людство зможе утримати результати
науково-технічної революції під контро-
лем, приводить дослідників до думки про
його штучне гальмування.
Для сучасної України питання СНТТ
є актуальним і таким, що майже не набу-
ло розвитку. Зокрема, у напрямі внутріш-
ньої СНТТ, особливо через довготрива-
ле бюджетне недофінансування науково-
технічної діяльності (2001 р. – 1,2% ВВП,
2012 р. – 0,7% при нормі в 1,7% ВВП (Закон
України «Про наукову і науково-технічну
діяльність»), відбулись: руйнування вну-
трішніх механізмів соціальної підтримки й
розвитку вітчизняного науково-технічного
потенціалу, втрата визнання науки голо-
вним чинником економічного зростання,
гальмування процесу утворення та функ-
ціонування соціального капіталу науки.
Занепад на даному напрямі СНТТ призвів
до тривалої ситуації, коли вітчизняні вче-
ні більшість часу присвячують задоволен-
ню потреб нижчого рівня (їжа, одяг, житло,
безпека життя, здоров'я), аніж виконанню
НДР і посиленню науково-технічного по-
тенціалу країни.
У напрямі зовнішньої СНТТ (сприйнят-
тя зовнішнім середовищем ОС) більшість
проблем також лежать у межах первинно-
го етапу соціалізації, проте їх можна розді-
лити. До першої групи проблем можна від-
нести питання стану науково-технічного
потенціалу країни і його неспроможність
соціалізувати інновації на перших стаді-
ях життя. Ці проблеми, у більшості, не ви-
ходять за межі окремої наукової установи,
унеможливлюють вихід новацій на ринок
та перехід до вторинної соціалізації, стри-
мують її до часу морального старіння. До
другої групи можна віднести проблеми на-
вколо ОС, які існують за межами наукових
установ у час його документального, еко-
номічного, соціального оформлення. Це,
зокрема, – руйнування наявної інновацій-
ної інфраструктури, відсутність фінансо-
вого капіталу (довготермінових кредитів
з низькими ставками, венчурних фондів),
забюрократизована реакція державної до-
звільної системи, психологічне несприй-
няття підприємницьким середовищем ре-
О.А. Мех
ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2014, № 130
зультатів НДР, низький рівень інновацій-
ної культури тощо.
Враховуючи, що Україна має суттєвий
рівень відкритості власної економічної
системи, довготривалість нераціонального
ставлення до власного науково-технічного
потенціалу, особливо до його фінансово-
економічного забезпечення, призвела до
насичення вітчизняного ринку не тільки
високо-, але й низькотехнологічними іно-
земними товарами, технологіями та по-
слугами. Це насичення призвело до ви-
никнення антинаукового питання про не-
обхідність окремих, неконкурентних, на-
прямів вітчизняних НДР, до втрат науко-
вого потенціалу, зростання безробіття се-
ред науковців, розриву зв’язків між зріли-
ми і молодими науковцями, втрати досвіду
та наукового доробку. Тому в окремих на-
прямах науково-технічного розвитку краї-
ни, у разі необхідності, все треба буде роз-
починати з початку.
Щодо висновків, то, враховуючи ви-
щевикладену інформацію про специфі-
ку соціалізації науки, техніки і технологій,
можна виділити декілька загальних аспек-
тів, а саме:
− об’єктом СНТТ є будь-який на-
уковий результат, винахід, експеримен-
тальний зразок, інноваційний товар або
технологія, проте не кожен такий об’єкт
соціалізації проходить усі етапи взаємовп-
ливу з суспільством та економікою;
− СНТТ є передумовою соціально-
економічного зростання, економічного
визнання науково-технічного потенціалу
чинником формування конкурентоспро-
можності;
− глобальна СНТТ надала потужно-
го поштовху розвитку локальним чинни-
кам і стала передумовою їх впливу на гло-
бальний рівень і утворення процесів гло-
кальності;
− масштаби і темпи СНТТ прохо-
дять під ознаками прискорення, персона-
лізації, соціально-економічної нерівно-
сті, індивідуальної та суспільної залежнос-
ті (на фізіологічному рівні);
− СНТТ через відповідні соціаль-
ні науково-техніко-технологічні рефлек-
сії викликає спонтанні впливи на культуру,
зокрема на прискорення процесу побудови
знаннєвого суспільства, становлення соці-
ального статусу вченого, наукового колек-
тиву, покращення наукової мотивації.
Отже, через одночасну дію багатьох, ін-
коли протилежних за своїм напрямом тен-
денцій, проблема СНТТ є складною для ці-
лісного узагальнення. Проте, можна кон-
статувати, що у процесі соціалізації, який
переважно збігається з етапами життєво-
го циклу новації і який можна порівняти з
природнім мутуалізмом (співіснування),
межа взаємовпливу і отримання взаємної
користі між наукою і людиною, соціальним
і науково-технічним є стертою.
Зростаючої актуальності набуває пи-
тання позитивних і негативних ефектів та
наслідків СНТТ, проте без сумніву можна
казати, що сучасні і майбутні наукові від-
криття, нова техніка і технології лише ско-
ротять обсяги незалежних дій людини від
техносфери. Разом з цим, ускладнення
внутрішньої природи науково-технічного
прогресу, поява непрогнозованих науко-
вих проривів та скорочення часу їх появи
додатково ускладнять і без того не просте
навіть для фахівців розуміння нових змін,
а також їх сприйняття (соціалізацію) сус-
пільством.
У таких умовах, враховуючи зазначе-
ні аспекти природи СНТТ, зокрема й ді-
ючі протиріччя у станах і процесах, викли-
каних глокальними чинниками та люд-
ським фактором, для країн, які володіють
науково-технічним потенціалом і науко-
місткими технологіями, з огляду на зрос-
тання масштабів науково-технологічної
конкуренції та її вплив на соціально-
економічні умови життя, варіант підтрим-
ки процесів СНТТ є безальтернативним.
1. Вернадський В.І. Праці з історії, філософії та організації науки / Вибрані праці академіка
В.І.Вернадського; НАН України, Комісія НАН України з наук. спадщини В.І. Вернадського, Центр
досліджень науково-технічного потенціаліу та історії науки ім. Г.М. Доброва. – K.: Фенікс, 2012. – 658 с.
2. Лейман И.И. Наука как социальный институт / И.И. Лейман – Л.: Наука, 1971. – 177с.
3. Омельченко В.В. Соціальний механізм відтворення наукової еліти в умовах сучасної України:
автореф. дис. канд. соціол. наук: 22.00.04 / В.В. Омельченко. – Х., 2008. – 20 с.
4. Кохан В.В. Наука в соціокультурному вимірі: автореф. дис. канд. соціол. наук / В.В. Кохан. – Х.,
2009. – 19 с.
5. Рижко Л.В. Науковий простір: проблеми формування та трансформації (філософсько-
праксеологічний аспект): автореф. дис. д-ра. філос. наук: 09.00.09 / Л.В. Рижко. – К. 2006. – 39 с.
ЗАСАДИ ТА ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛІЗАЦІЇ НАУКИ, ТЕХНІКИ І ТЕХНОЛОГІЙ
ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2014, № 1 31
6. Горбенко Я.О. Наукові комунікації в сучасному українському суспільстві: автореф. дис. канд.
соцiол. наук: 22.00.04 / Я.О. Горбенко. – Х., 2010. – 20 с.
7. Малиш Л.О. Наукова діяльність: соціальна детермінація та перспективи: автореф. дис. канд.
соціол. наук: 22.00.04 / Л.О. Малиш. – К., 2005. –16 с.
8. Бернал Дж. Двадцять пять лет спустя / Дж. Бернал // Наука о науке. Под ред. Столетова. – М.:
Прогресс, 1966, 265 с.
9. M. and S. Ossowski. The Science of science. «Organon», 1936, №1. Робертсон Р. Глокалізація:
Часопростір і гомогенність-гетерогенність / Р. Робертсон // Глобальні модерності [пер. з англ. Т.
Цимбал]. – К.: Ніка-Центр, 2008. – С.48 –72.
10. Кожевников Н.Н. Глокализация: концепции, характерные черты, практические аспекты /
Н.Кожевников, Н. Пашкевич // Вестник Северо-Восточного федерального университета им.
М.К.Аммосова. – 2005. – Том: 2. – №3. С. 111–115.
11. Mueller-Armak A. Wirtschaftslenkung und Markwirtschaft.– Muenchen: Kastell, 1990. S.120–121.
12. Экономическая энциклопедия. – М.: Ин-т экономики РАН, 1999. – 690 с. – С.140
13. Гринчук Н. Сутність поняття “соціалізація економіки” / Н. Гринчук // Управління сучасним
містом. – 2003. - №7-9 (11). – С. 18-26.
14. Зайцев Ю.К. Соціалізація економіки України та системна трансформація суспільства:
методологія і практика: монографія / Ю.К. Зайцев. – К.: КНЕУ, 2002. – 274 с.
15. Гриценко А.А. Капіталізація та соціалізація економіки в ретроспективі та перспективі
“Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства”/А.А. Гриценко. –
Х.: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2009. – 650 с.
16. Головніна О. Основи соціальної економіки: підручник / О. Головіна. – К.: Арістей, 2006. – 108 с.
17. Социологический энциклопедический словарь / Под ред. В. Осипова. – М., 1999. – 321 с.
18. Хеллман Х. Великие противостояния в науке. Десять самых захватывающих диспутов /
Х.Хеллман. – М.: ООО И.Д.Вильямс, 2007. – 320 с.
19. Вернадский В.И. Биосфера / Вернадский В.И. – М.: Мысль, 1967. – 376 с.
20. Глазами ученого. Под общ. ред. акад. Несмеянова. – М.: АН СССР. 1963, – 740 с.
21. Кедров Б.М. Диалектические черты современного естествознания / Б.М. Кедров – М.:
«Философские науки», 1961, – 54 с.
22. Планк М. Единство физической карты мира / М. Планк. – М.: Наука, 1966. – С. 29
23. Философия: Энциклопедический словарь. Под редакцией А.А. Ивина. – М.: Гардарики. 2004.
24. Аксенова О.В. Cоциально-экологическая рефлексия на Западе / О.В. Аксенова // История и
современность. – 2006. – № 2. – С. 162–187.
25. Results of the experimentation – [Electronic resource:http//www.unicampus.it/lifehand/results-of-
the-experimentation].
26. Мізес Л. Людська діяльність: Трактат з економічної теорії / Мізес Л. – М.: Економіка, 2000. –
878 с.
27. Кастельс М. Інтернет-галактика. Міркування щодо Інтернету, бізнесу і суспільства. Пер. з англ.
– К.: Ваклер, 2007. – 304 с.
28. Хімія і фізика горючих копалин \ [Саранчук В.І., Ільяшов М.О., Ошовський В.В., Білецький
В.С.]. – Донецьк: Східний видавничий дім, 2008. – 600 с.
29. Gartner Worldwide IT Spending Forecast – [Electronic resource: http://www.gartner.com/technology/
research/it-spending-forecast].
30. Vernor Vinge. The Coming Technological Singularity. – [Electronic resource: http://www.accelerating.
org/articles/comingtechsingularity].
31. Brynjolfsson E., McAfee A. Race Against The Machine: How the Digital Revolution is Accelerating
Innovation, Driving Productivity, and Irreversibly Transforming Employment and the Economy. MIT Sloan
School of Management – [Electronic resource: http://raceagainstthemachine.com].
32. Кадры будущего в ИТ и инновациях. – [Електронний ресурс]. – URL: http://raec.ru/times/
detail/3128/?sphrase_id=112].
Одержано 14.01.2014
О.А. Мех
Основы и проблемы социализации науки, техники и технологий
В статье проведено исследование отдельных теоретических аспектов проблемы
социализации результатов научной деятельности, техники и технологий в современных
социально-экономических условиях, рассмотрены практические как положительные,
так и отрицательные эффекты данного процесса. Проанализированы условия и
возможности социализации науки, техники и технологий в Украину.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-86016 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0374-3896 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:27:18Z |
| publishDate | 2014 |
| publisher | Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Мех, О.А. 2015-09-05T18:44:03Z 2015-09-05T18:44:03Z 2014 Засади та проблеми соціалізації науки, техніки і технологій / О.А. Мех // Наука та наукознавство. — 2014. — № 1. — С. 21–31. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. 0374-3896 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/86016 338.22.021.4 Здійснено дослідження окремих теоретичних аспектів проблеми соціалізації результатів наукової діяльності, техніки і технологій у сучасних соціально-економічних умовах, розглянуто практичні як позитивні, так і негативні ефекти даного процесу. Проаналізовано умови та можливості соціалізації науки, техніки і технологій в Україні. В статье проведено исследование отдельных теоретических аспектов проблемы социализации результатов научной деятельности, техники и технологий в современных социально-экономических условиях, рассмотрены практические как положительные, так и отрицательные эффекты данного процесса. Проанализированы условия и возможности социализации науки, техники и технологий в Украину. A study into selected theoretical aspects of socialization of science & technology results in the current socio-economic context is made, with analysis of both positive and negative practical effects of this process. Conditions and feasibilities for socialization of science and technologies in Ukraine are analyzed. uk Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України Наука та наукознавство Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства Засади та проблеми соціалізації науки, техніки і технологій Основы и проблемы социализации науки, техники и технологий Principles and Problems of Socialization of Science and Technology Article published earlier |
| spellingShingle | Засади та проблеми соціалізації науки, техніки і технологій Мех, О.А. Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства |
| title | Засади та проблеми соціалізації науки, техніки і технологій |
| title_alt | Основы и проблемы социализации науки, техники и технологий Principles and Problems of Socialization of Science and Technology |
| title_full | Засади та проблеми соціалізації науки, техніки і технологій |
| title_fullStr | Засади та проблеми соціалізації науки, техніки і технологій |
| title_full_unstemmed | Засади та проблеми соціалізації науки, техніки і технологій |
| title_short | Засади та проблеми соціалізації науки, техніки і технологій |
| title_sort | засади та проблеми соціалізації науки, техніки і технологій |
| topic | Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства |
| topic_facet | Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/86016 |
| work_keys_str_mv | AT mehoa zasaditaproblemisocíalízacíínaukitehníkiítehnologíi AT mehoa osnovyiproblemysocializaciinaukitehnikiitehnologii AT mehoa principlesandproblemsofsocializationofscienceandtechnology |