Погляди Г.М. Доброва на організацію академічної науки в Україні
Розглядаються погляди Г.М. Доброва на організацію науки в академічних інститутах АН УРСР. За результатами аналізу його праць, а також дослідження організації та ефективності наукових груп, яке проведено під керівництвом Г.М. Доброва в рамках проекту ЮНЕСКО, визначено його ідеї й рекомендації щодо по...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Наука та наукознавство |
|---|---|
| Дата: | 2014 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
2014
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/86039 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Погляди Г.М. Доброва на організацію академічної науки в Україні / О.В. Живага // Наука та наукознавство. — 2014. — № 2. — С. 30-33. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860029001401106432 |
|---|---|
| author | Живага, О.В. |
| author_facet | Живага, О.В. |
| citation_txt | Погляди Г.М. Доброва на організацію академічної науки в Україні / О.В. Живага // Наука та наукознавство. — 2014. — № 2. — С. 30-33. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Наука та наукознавство |
| description | Розглядаються погляди Г.М. Доброва на організацію науки в академічних інститутах АН УРСР. За результатами аналізу його праць, а також дослідження організації та ефективності наукових груп, яке проведено під керівництвом Г.М. Доброва в рамках проекту ЮНЕСКО, визначено його ідеї й рекомендації щодо поліпшення організаційної структури дослідних груп та умов для їхньої ефективної роботи.
Рассматриваются взгляды Г.М. Доброва на организацию науки в академических институтах АН УССР. По результатам анализа его работ, а также исследования организации и эффективности научных групп, проведенного под руководством Г.М.Доброва в рамках проекта ЮНЕСКО, определены его идеи и рекомендации по улучшению организационной структуры исследовательских групп и условий для их продуктивной работы.
G. M. Dobrov’s thoughts on organization of research in the institutes of the Academy of Sciences of the Ukrainian Soviet Socialist Republic are highlighted. His ideas and recommendations on improvements in the structure of research teams and conditions for their efficient work are rediscovered from analysis of his works and study of organization and efficiency of research teams, carried out under G. M. Dobrov on line of a UNESCO project.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:51:02Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2014, № 230
У зв’зку з виникненням питань про
можливу реорганізацію НАН України,
особливого інтересу заслуговують по-
гляди видатного вченого-наукознавця
Геннадія Михайловича Доброва на орга-
нізацію науки та, зокрема, на організацію
управління в Академії наук УРСР.
Інформаційною базою досліджен-
ня є індівідуальні та колективні праці
Г.М.Доброва [2, 5, 6] та статті в періодич-
ному збірнику «Науковедение и инфор-
матика».
За визначенням Г.М. Доброва, наука
є організаційною системою. Системність
організму науки обумовлена принципо-
вою й неодмінною системністю наукового
знання, для генерування, зберігання і пе-
редачі якого вона призначена. Рівень ор-
ганізованості наукових систем формуєть-
ся у процесі науково-технічного прогре-
су під безпосереднім впливом конкретних
соціально-економічних чинників [2, c.4].
Отже, природа організації науки має прин-
ципово системний характер; втрачаючи цю
властивість, наука перестає бути наукою.
Належна організація науки — засіб для
ефективнішого досягнення мети науки [1].
Розвиток організації науки визначається
історичними змінами в конкретних умо-
вах розвитку і цілях науки, а також в мето-
дах та підходах до збору, аналізу і перероб-
ки наукової інформації.
Цілями науки Г.М. Добров вважав
наступне [1]:
а) наука постійно ставить перед со-
бою історично важливе завдання роз-
криття глибинних законів природи, ви-
явлення нових можливостей і наро-
дження принципового нових ідей для
подальшого прогресу науки і техніки;
б) неодмінним і важливим завданням
науки є розвиток напрямів, що вже склали-
© О.В. Живага, 2014
ся, удосконалення існуючих наукових ме-
тодів, науковий пошук шляхів вирішення
перспективних проблем, що визначилися;
в) кінцевим, результуючим завдан-
ням наукового прогресу в цілому є ви-
робнича реалізація ідей, пропозицій і ре-
комендацій науки;
г) органічно властивим для науки
життєво-важливим завданням є взаємо-
інформація про досвід наукових дослі-
джень, постійна турбота про підготов-
ку кадрів, здатних продовжувати справу
науково-технічного прогресу.
Ці кардинальні цілі науки, які ви-
значають її організацію, є нерозрив-
но пов’язаними. У процесі історично-
го розвитку науки відбувається зростан-
ня об’єму та ускладнення характеру її за-
вдань, що робить закономірним органі-
заційний перерозподіл завдань серед різ-
них груп діячів науки.
Із завданнями науки, що зростають та
ускладнюються, тісно пов’язана істотна
тенденція в її організації, яку Г.М.Добров
називав приматом цілей науки над її орга-
нізаційною структурою [1].
Г.М. Добров приділяв велику ува-
гу чинникам, які впливали на вибір на-
прямів досліджень і визначення їх акту-
альності, зокрема, наявності науково-
го устаткування та освоєних методик. Це
служило важливим аргументом при рі-
шенні питань організації досліджень, ви-
значенні структури установ тощо. Проте
інтереси науково-технічного прогресу в
цілому привели до об’єктивної потреби
підпорядковувати структуру і організа-
цію наукових установ конкретним цілям
і завданням розвитку найбільш перспек-
тивних наукових напрямів.
Як зазначав Г.М. Добров, об’єктив-
ною тенденцією розвитку організації нау-
ки є перехід від індивідуальних методів до
УДК 001.891
О.В. Живага
Погляди Г.М. Доброва
на організацію академічної науки в Україні
Розглядаються погляди Г.М. Доброва на організацію науки в академічних інститутах АН
УРСР. За результатами аналізу його праць, а також дослідження організації та ефек-
тивності наукових груп, яке проведено під керівництвом Г.М. Доброва в рамках проекту
ЮНЕСКО, визначено його ідеї й рекомендації щодо поліпшення організаційної структури
дослідних груп та умов для їхньої ефективної роботи.
ПОГЛЯДИ Г.М. ДОБРОВА НА ОРГАНІЗАЦІЮ АКАДЕМІЧНОЇ НАУКИ В УКРАЇНІ
ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2014, № 2 31
колективних. Зростаюча роль науково об-
ґрунтованої організації науки і управлін-
ня нею є обумовленою швидким зростан-
ням розмірів наукових колективів разом з
ускладненням вирішуваних ними науково-
технічних проблем [2, с.3].
Принципово нові умови постановки і
проведення досліджень в наукових колек-
тивах і нова структура цих колективів при-
вели до підвищення ролі вченого нового
типу – вченого-організатора.
Підготовка висококваліфікованих
організаторів науки стала завданням для
вищих навчальних закладів і наукових
установ. Вчений-організатор повинен
володіти всіма основними якостями вче-
ного минулих формацій, мати достатньо
широкі інформаційні можливості, висо-
кий творчий потенціал і педагогічні зді-
бності [2; 3, c.9].
Зазначені тенденції розвитку науко-
вих колективів привели до необхіднос-
ті вирішення комплексу організацій-
них проблем, серед яких Геннадій Ми-
хайлович виділяв такі: забезпечення ви-
переджаючого зростання продуктив-
ності праці вчених у порівнянні з темпа-
ми зростання їх чисельності; раціоналі-
зація, а потім і оптимізація, витрат їх ро-
бочого часу; створення раціональної сис-
теми матеріально-технічного оснащен-
ня інститутів; оптимізація організаційної
структури наукових колективів; вдоско-
налення методів оцінки кваліфікаційно-
го рівня учених; раціональне розміщен-
ня науково-дослідних установ і наукових
центрів у масштабах області, країни і т.д.
Особливої уваги заслуговує цикл до-
сліджень, здійснений наукознавцями
АН УРСР у рамках проекту ЮНЕСКО
«Міжнародне порівняльне досліджен-
ня організації і ефективності наукових
груп». Зокрема, у 1980–1984 рр. здійсне-
но дослідження, ініціатором і керівни-
ком якого став Г.М. Добров. Цим проек-
том було охоплено 485 груп у 14 акаде-
мічних і 6 галузевих НДІ та в 4 ВНЗ рес-
публіки. Об’єктом дослідження була до-
слідницька група (ДГ) як первинний ко-
лектив працюючих у науці людей, орга-
нізований з метою спільного досліджен-
ня з загальної для членів групи наукової
тематики, що має єдине наукове керів-
ництво (лідера) і специфічну для даної
ДГ технологію дослідження [3]. У вка-
заному сенсі ДГ є базовими елементами,
із яких формуються основні організацій-
ні структури науки, зокрема лабораторії,
відділи, інститути та інші соціальні кон-
струкції.
У рамках концепції даного досліджен-
ня успішно діюча ДГ – це група, що ста-
більно демонструє високу результативність
і віддачу виконуваних наукових робіт.
За результатами дослідження було від-
мічено зростання ролі вчених, які безпосе-
редньо керували діяльністю ДГ, зростання
вимог до них як до провідних дослідників і
лідерів ДГ. Дані дослідження свідчать про
сильну залежність праці більшості чле-
нів групи (ЧГ) та ефективності діяльності
кожної ДГ від «рівня залученості» керівни-
ка ДГ безпосередньо у процес дослідниць-
кої діяльності групи. Виявлено існування
деякого нижнього граничного значення
«рівня залученості», що становить близько
33% бюджету робочого часу керівника ДГ.
Верхня ж межа раціонального «рівня залу-
ченості» є менш чіткою, але якщо вона іс-
тотно перевищує 75%, то це теж негативно
позначається на ефективності групи.
Досвід установ АН УРСР свідчить, що
недослідницькі і нераціональні витрати
часу керівника ДГ змінюються залежно від
числа її членів. Оптимальний розмір групи:
5–8 чоловік. Відмічено також утрату стій-
кості і зниження ефективності ДГ при чи-
сельності понад 20 чол.
Раціональний розмір ДГ визначаєть-
ся з урахуванням фактичного наванта-
ження керівника і членів групи, яке іс-
тотно залежить від кількості планових
наукових тим, одночасно виконуваних
групою. За аналізованою вибіркою, кіль-
кість тем на 1 ДГ повинна бути в серед-
ньому 2–3 при тривалості основної тема-
тики до 4 років [3, c.8].
Також важливо вказати на тенденцію
«застарівання» тематики робіт у ДГ, які
були створені давно і мають незмінний те-
матичний профіль. ДГ може існувати від
одного до декількох десятків років. Серед
4 виділених вікових інтервалів найбільш
представницьким виявився інтервал 6 – 10
років (43% всіх обстежених ДГ). Талано-
витий керівник ДГ сам бере на себе роль
нового лідера, ініціатора пошуку нових,
можливо альтернативних, постановок за-
вдань і підходів до їх вирішення.
Якщо внутрішні напрацювання ДГ
формуються вчасно і на їх розвиток орієн-
тується підготовка кваліфікованих кадрів,
то група може набути властивість довго-
тривалої ефективності. Організаційно це
досягається шляхом розширення міждис-
циплінарних контактів і співпраці: до скла-
О.В. Живага
ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2014, № 232
ду ДГ включаються фахівці нового профі-
лю, змінюється цільова орієнтація темати-
ки дисертаційних робіт, ставляться пошу-
кові, так звані «треті теми» у ДГ.
За результатами дослідження, бага-
тодисциплінарність наукової діяльнос-
ті найбільше розвинена в академічних
ДГ природничо-наукового профілю. Ко-
ефіцієнт багатодисциплінарності Кбд,
що характеризує середню кількість «про-
блемних областей» на одну ДГ, дорівнює
тут 2,7 (в академічних ДГ технічного та
суспільного профілю Кбд=2,4 і 2,0 відпо-
відно, у галузевих ДГ технічного профілю
Кбд=1,9) [3, c.6].
Високий рівень комплексності робіт і
багатодисциплінарність методичного ар-
сеналу ДГ були відмітними особливостями
тематичної спрямованості наукового по-
тенціалу науково-дослідних установ УРСР.
Близько 85% досліджених груп виконували
планові роботи спільно з іншими наукови-
ми колективами; у 40% випадків число цих
організацій-співвиконавців складало 3–5 .
Як показує аналіз даних, виконаний по
зіставним областям досліджень, рівень ре-
зультативності діяльності груп багатодис-
циплінарної орієнтації порівняно з гру-
пами, спеціалізованими в одній області,
вище в 3,5 раза по публікаціям, у 1,5 раза –
по винаходам, ефективніше формується й
поповнення рядів кандидатів наук [3, c.7].
Поліпшення методики планування
науково-дослідних робіт є актуальним за-
вданням управління наукою [4].
Відсутність оцінки доцільності дослі-
дження на стадії включення його в план
нерідко призводить до того, що резуль-
тати не виправдовують засоби, витрачені
на їх отримання. Саме на етапі плануван-
ня вкрай необхідна інформація, що міс-
титься в економічних і науково-технічних
прогнозах. У зв’язку з цим особливо важ-
ливого значення набуває створення
служб прогнозування, що стежать за тен-
денціями зміни попиту на наукову «про-
дукцію» установи [4, с. 4]. За Г.М. Добро-
вим, формування тематичного плану по-
винне спиратися на широке обговорен-
ня, що включає результати передплано-
вого аналізу.
Важливим напрямом організації на-
уки вчений вважав також формування
оптимального складу наукових кадрів,
регулювання якого по професійним, ква-
ліфікаційним, віковим та іншим харак-
теристикам здійснюється за допомогою
механізму «набір-просування-вибуття»
[5]. Як свідчить досвід АН УРСР, меха-
нізм розвитку кадрового потенціалу слід
настроювати на системне поєднання і
взаємозв’язок трьох названих елементів
управління кадрами.
Було розроблено методику розрахун-
ку потреби у фахівцях. За нею визначалися
необхідні зміни у складі кадрів, включаю-
чи дані про планове вибуття працівників,
про потреби в молодих фахівцях і фахівцях
різної кваліфікації; встановлювалися дже-
рела утворення вакансій для прийому фа-
хівців, зокрема конкретні заходи по обмі-
ну кадрами з іншими сферами суспільно-
го виробництва, по підвищенню рівня ви-
мог до кадрів, що атестуються, цілеспря-
мованому посиленню «ротації» кадрів на-
уки тощо [5, с. 214-215].
Для підтримки вікової структури ка-
дрів на оптимальному рівні потрібен вплив
на процес мобільності кадрів, який пови-
нен зачіпати всі вікові групи науковців.
Згідно з розрахунками, для раціонально-
го оновлення складу кадрів необхідно було
щорічно планувати перехід в інші сфе-
ри науки і галузі суспільного виробництва
до 5% науковців АН УРСР. Забезпечення
притоку молоді, створення сприятливих
умов для творчого зростання поповнення
вчених є важливою умовою успішного від-
творення кадрового потенціалу і забезпе-
чення спадкоємності в академічній науці.
Г.М.Добров підкреслював необхід-
ність удосконалення системи стажуван-
ня молодих фахівців в наукових устано-
вах, яка повинна стати завершальним ета-
пом підготовки фахівців з вищою освітою
для роботи у сфері науки, ефективним за-
собом відбору талановитої молоді. Чіткої
орієнтації на забезпечення пріоритетних
цілей науки набуває підготовка наукових
кадрів через аспірантуру.
Однією з основних проблем органі-
зації науково-дослідної роботи є опти-
мізація бюджету робочого часу, який, як
показало дослідження стану організації
праці провідної групи учених АН УРСР,
далеко не завжди використовується раці-
онально, і за цим параметром організації
існують значні резерви підвищення ре-
зультативності наукової праці. Досвідом,
підтвердженим кількісними оцінками [2,
с. 82] було встановлено наступне:
1. Продуктивність ученого значною
мірою залежить від рівня його наукової
кваліфікації. Так, доктори наук мають
приблизно в два рази вищі показники,
ніж кандидати, за кількістю опублікова-
ПОГЛЯДИ Г.М. ДОБРОВА НА ОРГАНІЗАЦІЮ АКАДЕМІЧНОЇ НАУКИ В УКРАЇНІ
ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2014, № 2 33
них наукових монографій і статей і майже
в 13 разів більше готують кандидатів наук.
2. Особливими рисами багатьох уче-
них високої кваліфікації є захопленість ро-
ботою і працьовитість. Близько 80% уче-
них АН УРСР займалися наукою по 2–3,5
години понад офіційно встановлений ро-
бочий день, а керівники наукових підроз-
ділів – більше 4 годин понад нормою.
3. Відмічено існування зв’язку продук-
тивності праці вченого з науковим стажем
(швидке зростання в перші 10–12 років ро-
боти) і з віком ученого (період найбільшої
творчої активності статистично припадає
на віковий інтервал 30–45 років).
Геннадій Михайлович пропонував
дві основні групи заходів щодо оптимі-
зації структури витрат бюджету робочо-
го часу провідних учених:
1. Зниження загальної трудоємнос-
ті наукових досліджень, особливо змен-
шення зайвих витрат часу на проведення
експериментів, адже понад 70% провід-
них учених АН УРСР виконували дослі-
дження з проведенням експериментів. У
зв'язку з цим особливу турботу викликав
незадовільний стан устаткування інсти-
тутів АН УРСР і його нерівномірний роз-
поділ серед інститутів.
2. Збільшення частки доцільно вико-
ристаного часу в бюджеті часу провідних
вчених, що досягається, з одного боку,
шляхом зниження рівня витрат часу на
виконання робіт, які не відповідають ква-
ліфікації вченого або не пов’язані з на-
уковим процесом, а з іншого – шляхом
підвищення продуктивності науково-
дослідної і науково-організаційної робо-
ти. Одним з найважливіших заходів для
використання цього резерву є збільшен-
ня чисельності науково-допоміжного
персоналу. У гуманітарних науках не-
обхідно дотримуватися співвідношен-
ня між чисельністю наукових співробіт-
ників і науково-допоміжного персоналу
1:1, у фізико-технічних науках – 1:3,5, а у
прикладних технічних науках – вище [6,
с. 3]. У той же час вивчення забезпеченос-
ті експериментальних робіт інженерно-
технічним персоналом виявило брак фа-
хівців усіх категорій [7, с.14].
Отже, Г.М. Добров зіграв велику роль
у розробці ідей і поглядів на організацію
науки, які були підтверджено на практиці.
Основний принцип організації праці в на-
уці полягає в тому, що при розробці і здій-
сненні заходів щодо поліпшення її орга-
нізації необхідним є комплексний підхід,
тобто система заходів. Поліпшення лише
одного чинника організації, не дає того
ефекту, як при системному підході, який
враховуєтакож специфіку галузей наук і
типів НДІ, а також конкретні умови нау-
кових досліджень, що проводяться.
1. Dobrov G.M. The problems of science organization /G.M. Dobrov// Organon. – 1965. – №2. – Р.7–18.
2. Организация науки/ [под общ. ред. Г.М. Доброва]. [Совм.с В.Н.Клименюком, В.М.Одриным,
А.А.Савельевым]. – К.: Наукова думка, 1970. – 204с.
3. Добров Г.М. Исследовательская группа – первичное звено социальной организации науки/
Г.М.Добров// Науковедение и информатика. – 1985. –Вып. 26.– C.3–11.
4. Добров Г.М. Аналитический подход к формированию тематических планов НИИ/ Г.М. Добров,
Т.А. Кухтенко, Т.И. Щедрина// Науковедение и информатика. – 1972. – Вып.7. – с. 3–14.
5. Добров Г.М. Организация управления в Академии наук Украинской ССР: опыт и проблемы (1961-
1986)/ Г.М. Добров, В.Е. Тонкаль, В.Г. Чирков, Б.А. Малицкий, Е.В. Авсеньев. – К., 1986.
6. Добров Г.М. Некоторые пути оптимизации организационной структуры науки/ Г.М. Добров. – М.,
1968. – 15 с.
7. Добров Г.М. Резервы совершенствования технологии исследования в научной группе/ Г.М.Добров,
В.Е.Тонкаль, А.А.Савельев, В.М. Гонтарь// Науковедение и информатика. – 1983. – Вып.24. – с. 3–17.
Одержано 28.03.2014
О.В. Живага
Взгляды Г.М. Доброва на организацию академической науки в Украине
Рассматриваются взгляды Г.М. Доброва на организацию науки в академических ин-
ститутах АН УССР. По результатам анализа его работ, а также исследования органи-
зации и эффективности научных групп, проведенного под руководством Г.М.Доброва в рам-
ках проекта ЮНЕСКО, определены его идеи и рекомендации по улучшению организационной
структуры исследовательских групп и условий для их продуктивной работы.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-86039 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0374-3896 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:51:02Z |
| publishDate | 2014 |
| publisher | Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Живага, О.В. 2015-09-06T11:30:04Z 2015-09-06T11:30:04Z 2014 Погляди Г.М. Доброва на організацію академічної науки в Україні / О.В. Живага // Наука та наукознавство. — 2014. — № 2. — С. 30-33. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 0374-3896 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/86039 001.891 Розглядаються погляди Г.М. Доброва на організацію науки в академічних інститутах АН УРСР. За результатами аналізу його праць, а також дослідження організації та ефективності наукових груп, яке проведено під керівництвом Г.М. Доброва в рамках проекту ЮНЕСКО, визначено його ідеї й рекомендації щодо поліпшення організаційної структури дослідних груп та умов для їхньої ефективної роботи. Рассматриваются взгляды Г.М. Доброва на организацию науки в академических институтах АН УССР. По результатам анализа его работ, а также исследования организации и эффективности научных групп, проведенного под руководством Г.М.Доброва в рамках проекта ЮНЕСКО, определены его идеи и рекомендации по улучшению организационной структуры исследовательских групп и условий для их продуктивной работы. G. M. Dobrov’s thoughts on organization of research in the institutes of the Academy of Sciences of the Ukrainian Soviet Socialist Republic are highlighted. His ideas and recommendations on improvements in the structure of research teams and conditions for their efficient work are rediscovered from analysis of his works and study of organization and efficiency of research teams, carried out under G. M. Dobrov on line of a UNESCO project. uk Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України Наука та наукознавство Добровські читання (до 85-річчя від дня народження Г.М. Доброва) Погляди Г.М. Доброва на організацію академічної науки в Україні Взгляды Г.М. Доброва на организацию академической науки в Украине Thoughts of G. М. Dobrov on Organization of Academy Science in Ukraine Article published earlier |
| spellingShingle | Погляди Г.М. Доброва на організацію академічної науки в Україні Живага, О.В. Добровські читання (до 85-річчя від дня народження Г.М. Доброва) |
| title | Погляди Г.М. Доброва на організацію академічної науки в Україні |
| title_alt | Взгляды Г.М. Доброва на организацию академической науки в Украине Thoughts of G. М. Dobrov on Organization of Academy Science in Ukraine |
| title_full | Погляди Г.М. Доброва на організацію академічної науки в Україні |
| title_fullStr | Погляди Г.М. Доброва на організацію академічної науки в Україні |
| title_full_unstemmed | Погляди Г.М. Доброва на організацію академічної науки в Україні |
| title_short | Погляди Г.М. Доброва на організацію академічної науки в Україні |
| title_sort | погляди г.м. доброва на організацію академічної науки в україні |
| topic | Добровські читання (до 85-річчя від дня народження Г.М. Доброва) |
| topic_facet | Добровські читання (до 85-річчя від дня народження Г.М. Доброва) |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/86039 |
| work_keys_str_mv | AT živagaov poglâdigmdobrovanaorganízacíûakademíčnoínaukivukraíní AT živagaov vzglâdygmdobrovanaorganizaciûakademičeskoinaukivukraine AT živagaov thoughtsofgmdobrovonorganizationofacademyscienceinukraine |