Оцінки результатів наукової діяльності: традиційні підходи та нові виклики

У роботі розглянуто основні підходи до оцінки результатів наукової діяльності на прикладі провідних країн світу, зокрема США. Показано, що найбільш популярним інструментом залишається використання експертної процедури. Крім того, у роботі аналізуються нові проблеми, що виникли в останні роки при оці...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:	Наука та наукознавство
Datum:	2014
1. Verfasser:	Єгоров, І.Ю.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України 2014
Schlagworte:	Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/86062
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Оцінки результатів наукової діяльності: традиційні підходи та нові виклики / І.Ю. Єгоров // Наука та наукознавство. — 2014. — № 3. — С. 42-47. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-86062
record_format	dspace
spelling	Єгоров, І.Ю. 2015-09-06T15:21:10Z 2015-09-06T15:21:10Z 2014 Оцінки результатів наукової діяльності: традиційні підходи та нові виклики / І.Ю. Єгоров // Наука та наукознавство. — 2014. — № 3. — С. 42-47. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 0374-3896 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/86062 33.303 У роботі розглянуто основні підходи до оцінки результатів наукової діяльності на прикладі провідних країн світу, зокрема США. Показано, що найбільш популярним інструментом залишається використання експертної процедури. Крім того, у роботі аналізуються нові проблеми, що виникли в останні роки при оцінювані наукових результатів, та запропоновано шляхи їх вирішення. В работе рассмотрены основные подходы к оценке результатов научной деятельности на примере ведущих стран мира, в частности США. Показано, что наиболее популярным инструментом остается использование экспертной процедуры. Кроме того, в работе анализируются новые проблемы, возникшие в последние годы при оценивании научных результатов, и предложены пути их решения. Measurement of Scientific Results: Conventional Approaches and New Challenges The paper discusses the main approaches to the evaluation of scientific resultsbased on examples of the leading countries of the world, particularly the United States. It is shown that the most popular tool is the utilization of expert procedures. In addition, the paper analyzes the new challenges brought about in recent years, when evaluating research results, and it suggests ways to address them. Роботу підготовлено в рамках виконання проекту НАН України „Основні проблеми та напрями інноваційного розвитку України у 2015–2020 рр.”. uk Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України Наука та наукознавство Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства Оцінки результатів наукової діяльності: традиційні підходи та нові виклики Оценки результатов научной деятельности: традиционные подходы и новые вызовы Measurement of Scientific Results: Conventional Approaches and New Challenges Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Оцінки результатів наукової діяльності: традиційні підходи та нові виклики
spellingShingle	Оцінки результатів наукової діяльності: традиційні підходи та нові виклики Єгоров, І.Ю. Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства
title_short	Оцінки результатів наукової діяльності: традиційні підходи та нові виклики
title_full	Оцінки результатів наукової діяльності: традиційні підходи та нові виклики
title_fullStr	Оцінки результатів наукової діяльності: традиційні підходи та нові виклики
title_full_unstemmed	Оцінки результатів наукової діяльності: традиційні підходи та нові виклики
title_sort	оцінки результатів наукової діяльності: традиційні підходи та нові виклики
author	Єгоров, І.Ю.
author_facet	Єгоров, І.Ю.
topic	Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства
topic_facet	Наука та інноваційний розвиток економіки і суспільства
publishDate	2014
language	Ukrainian
container_title	Наука та наукознавство
publisher	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
format	Article
title_alt	Оценки результатов научной деятельности: традиционные подходы и новые вызовы Measurement of Scientific Results: Conventional Approaches and New Challenges
description	У роботі розглянуто основні підходи до оцінки результатів наукової діяльності на прикладі провідних країн світу, зокрема США. Показано, що найбільш популярним інструментом залишається використання експертної процедури. Крім того, у роботі аналізуються нові проблеми, що виникли в останні роки при оцінювані наукових результатів, та запропоновано шляхи їх вирішення. В работе рассмотрены основные подходы к оценке результатов научной деятельности на примере ведущих стран мира, в частности США. Показано, что наиболее популярным инструментом остается использование экспертной процедуры. Кроме того, в работе анализируются новые проблемы, возникшие в последние годы при оценивании научных результатов, и предложены пути их решения. Measurement of Scientific Results: Conventional Approaches and New Challenges The paper discusses the main approaches to the evaluation of scientific resultsbased on examples of the leading countries of the world, particularly the United States. It is shown that the most popular tool is the utilization of expert procedures. In addition, the paper analyzes the new challenges brought about in recent years, when evaluating research results, and it suggests ways to address them.
issn	0374-3896
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/86062
citation_txt	Оцінки результатів наукової діяльності: традиційні підходи та нові виклики / І.Ю. Єгоров // Наука та наукознавство. — 2014. — № 3. — С. 42-47. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT êgorovíû ocínkirezulʹtatívnaukovoídíâlʹnostítradicíinípídhoditanovívikliki AT êgorovíû ocenkirezulʹtatovnaučnoideâtelʹnostitradicionnyepodhodyinovyevyzovy AT êgorovíû measurementofscientificresultsconventionalapproachesandnewchallenges
first_indexed	2025-11-25T23:52:37Z
last_indexed	2025-11-25T23:52:37Z
_version_	1850587221801828352
fulltext	42 ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2014, № 3 Постановка проблеми. Оцінка ре- зультатів наукової діяльності на різ- них рівнях управління та в різних галу- зях економіки, попри зусилля багатьох фахівців, залишається значною пробле- мою, особливо, коли йдеться про фі- нансування фундаментальних дослі- джень. Для такої оцінки використову- ється великий арсенал спеціалізованих методів і індикаторів, але можливості їх універсального застосування залиша- ються обмеженими. Результати майже кожного наукового проекту мають свою специфіку, яку не завжди вдається відо- бразити за допомогою одних і тих самих показників. У найбільш узагальнено- му випадку можна вважати, що ступінь досягнення поставленої мети, за умо- ви використання виділених ресурсів, є найважливішим мірилом успішності досліджень і розробок (ДіР). Однак та- кий підхід не вирішує проблеми порів- няння кінцевих результатів різних про- ектів та не знімає питання про корек- тність і повноту апріорного визначен- ня мети конкретних науково-дослідних проектів (тобто, ресурси, у принципі, можуть бути витрачені на хибні цілі). Мета роботи: у контексті аналізу найбільш поширених у світі підходів до оцінки результатів наукової діяль- Роботу підготовлено в рамках виконання проекту НАН України „Основні проблеми та напрями інноваційного розвитку Украї- ни у 2015–2020 рр.”. © І.Ю. Єгоров, 2014 ності проаналізувати нові явища, що ускладнюють таку оцінку, та запропо- нувати відповідні заходи з удоскона- лення процедур оцінювання наукових результатів в Україні. Аналіз проведених досліджень та від- повідних публікацій. Результати діяль- ності в економіці порівнюються, як правило, на основі аналізу відповідних кількісних показників, але, на наш по- гляд, найважливіша проблема в галузі оцінки результатів науково-технічної діяльності полягає в тому, що вимірю- ється, скоріше, те, що можна виміряти, а не те, що потрібно вимірювати. Не- доліки основних кількісних показни- ків результативності, пов’язаних із пу- блікаційною активністю, широко об- говорюються в сучасній науковій літе- ратурі [1,2]. У якості приклада можемо послатися на ґрунтовний огляд, зро- блений Р.Г. Касимовою [3]. Звичайно, що подібні недоліки стосується й ви- користання індикаторів патентної ак- тивності, а у випадку фундаменталь- них досліджень – навіть ще більшою мірою [4]. Вихід з цієї ситуації різні дослідни- ки шукають у створенні цілісних сис- тем індикаторів, розробці відповідних процедур оцінки та їх постійної адап- тації до мінливих умов економічної ді- яльності. При цьому, однак, у багатьох випадках береться до уваги те, що, на- ука і технології виконують не тільки економічну функцію. Це знаходить ві- дображення й у процесах вимірювання УДК 33.303 І.Ю. Єгоров Оцінки результатів наукової діяльності: традиційні підходи та нові виклики У роботі розглянуто основні підходи до оцінки результатів наукової діяльності на прикладі провідних країн світу, зокрема США. Показано, що найбільш популярним інструментом залишається використання експертної процедури. Крім того, у роботі аналізуються нові проблеми, що виникли в останні роки при оцінювані наукових результатів, та запропоновано шляхи їх вирішення. ОЦІНКИ РЕЗУЛЬТАТІВ НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ТРАДИЦІЙНІ ПІДХОДИ ТА НОВІ ВИКЛИКИ ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2014, № 3 43 результативності ДіР, й у процедурах вибору відповідних індикаторів. Саме тому для оцінки результатив- ності наукової діяльності широке по- ширення отримали евристичні методи, зокрема, метод peer review [5]. Це зо- всім не означає, що кількісні показни- ки результативності не застосовуються для аналізу результатів діяльності нау- кових організацій та окремих вчених, але вони виконують допоміжну функ- цію при формулюванні висновків ква- ліфікованими експертами. Слід та- кож зазначити, що рeer review є, перш за все, найважливішим методом оцін- ки наукових результатів у галузі фун- даментальних досліджень. Ключовою для прийняття рішення є думка екс- пертів про ту чи іншу роботу та її ре- зультати. У якості допоміжних індика- торів використовуються різні кількісні показники, але висновок експерта про якісний бік дослідження є визначаль- ним. Саме цей метод використовуєть- ся для відбору та оцінки наукових про- ектів Національним науковим фондом США (ННФ), Національним інститу- том охорони здоров’я (НІЗ) та науко- вими радами у країнах Європи. Варто більш детально розгляну- ти досвід США як країни, що є найу- спішнішою у сфері організації та про- ведення досліджень і розробок та має надзвичайно великий досвід в удоско- наленні систем оцінки результатів ДіР. В основі державної політики США у сфері науки лежить принцип врахуван- ня інтересів різних учасників науково- го процесу і «зовнішніх» по відношен- ню до цього процесу сил. Як правило, за рахунок використання процедур узго- дження вдається досягати збалансова- них рішень, у тому числі - щодо оцін- ки результатів досліджень, але «повної» об’єктивності чекати все одно важко. Ще на початку 1990-х рр. Конгрес США виділив спеціально 3% науково- го бюджету для оцінки рівня проведе- них ДіР у ННФ і НІЗ. При цьому слід зазначити, що приблизно в цей же час у США почалися спроби знайти формулу для застосування Державного акту щодо оцінки діяльності та результатів (Gov- ernment Performance and Results Act, 1993) [6], який використовується, зо- крема, для аналізу ефективності коштів, що виділяються на різноманітні програ- ми з федерального бюджету. Відповідно до нього, було посилено вимоги до бух- галтерської звітності у сфері проведення ДіР. Раніше для приблизно 20% ДіР, що фінансувалися державою, не було по- трібно практично ніякої звітності. Головне управління з фінансового контролю США (US General Account- ing Office) декілька років тому викона- ло на замовлення Конгресу роботу по узагальненню індикаторів, що вико- ристовуються у процесах оцінки ДіР. Відповідно до запропонованої методо- логії, розглядалися чотири основних групи індикаторів: • поточні індикатори, орієн- товані на аналіз патентної активності (при цьому підкреслено, що підходи до оцінки результатів ДІР у державному і приватному секторах не можуть бути ідентичними); • бібліометричні індикатори (при цьому зазначено, що частота ци- тування не є показником рівня новиз- ни досліджень); • експертна оцінка різних ас- пектів виконання та результатів про- екту (при цьому зауважено, що сприй- няття й оцінка результатів залежать від складу експертів і тому далеко не за- вжди є об’єктивними); • комерційний ефект від про- ведених ДіР – застосовується у при- ватному секторі (при цьому зазначено, що надзвичайно складно виокремити “чистий ефект» від ДіР, що проводять- ся, у його відриві від внеску інших ви- дів діяльності). Тим не менш, усі спроби розробити «чисто» кількісну систему оцінок про- ведених фундаментальних досліджень у США завершилися невдачею. Було ви- рішено експертним шляхом визнача- ти відповідність отриманих результа- тів поставленим цілям. По цей час для І.Ю. Єгоров ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2014, № 344 оцінки результатів проектів ННФ і НІЗ зазвичай використовують у першу чер- гу не кількісні шкали, а якісні суджен- ня про те, чи відповідають вони світо- вому рівню, чи ні. Звіти за проектами ННФ і НІЗ розміщуються в Інтерне- ті. До проведення експертизи залуча- ються щорічно тисячі незалежних фа- хівців. Правда, слід визнати, що оцін- ку технологічно орієнтованих проектів проводять експерти Національного ін- ституту стандартів разом із представни- ками приватних компаній, використо- вуючи приблизно тридцять спеціально відібраних індикаторів [7]. Більше того, у 2012 р. у США було прийнято допо- внення до Government Performance and Results Act, але вони стосувалися, знов таки, не конкретних показників, а на- прямів удосконалення формування ці- лей діяльності органів державної вла- ди та контролю над виконанням планів тієї чи іншої державної агенції (оцінка повноти та вчасності досягнення сфор- мульованих цілей за умови виділення відповідних ресурсів), що відповідає за реалізацію наукових проектів [8]. Національний науковий фонд США в останні роки зробив певні змі- ни у процедурі організації роботи екс- пертів у рамках застосування проце- дури peer review. Так, експерти отри- мують спеціальний грант за викона- ну ними роботу, а не разову оплату, як практикувалося раніше, по-друге, до роботи в якості експертів залучаються фахівці, які отримали підряд два гран- ти від державних агенцій на виконан- ня наукових проектів і тому не можуть претендувати на третій. Виконувати свої функції експерти можуть не біль- ше трьох років поспіль з обов’язковою 12-річною перервою після закінчен- ня цього терміну. Такий підхід дозво- ляє в більшій мірі «об’єктивізувати» процедуру відбору та оцінки результа- тів проектів. Крім того, Національний У вільному перекладі це можна трактува- ти як оцінювання фахівцем-«метром» у цій дисципліні. науковий фонд США спростив систе- му оцінки поданих заявок на отриман- ня грантів. Експертів просять оціни- ти заявки, виходячи тільки з двох кри- теріїв: якість наукового змісту проек- ту і його вплив на суспільство. Раніше, крім двох вищезазначених критеріїв, експерти повинні були оцінювати на- укові досягнення фахівця, що підготу- вав пропозиції, і вплив проекту на роз- виток інфраструктури ДіР у США. Цікаво також зазначити, що На- ціональний науковий фонд США по- вністю перейшов на електронну техно- логію підготовки заявок через Інтер- нет. Тепер усі необхідні для підготов- ки заявки матеріали і навіть консуль- тації по їх заповненню можна отри- мати безпосередньо, використовуючи веб-сторінку фонду. Для підвищення ефективності ін- вестицій федерального уряду у сферу ДіР до оцінки їхніх результатів залу- чаються, по можливості, максималь- но ясні інвестиційні критерії. Інвес- тиційні критерії повинні враховувати, зокрема, як очікувані кінцеві результа- ти, так і прогрес у їхньому досягненні, а також містити показники для оцінки отриманих результатів. Але в будь-якому разі правомірність використання системи peer review не береться під сумнів. Так, у 2009 р. На- ціональна Академія наук США опри- люднила доповідь, у якій аналізувалися проблеми оцінки фундаментальних до- сліджень, що проводяться у країні. Екс- перти дійшли висновку, що фундамен- тальні результати та значна частка ре- зультатів прикладних можуть бути оці- нені тільки професіоналами в тій або іншій науковій дисципліні. При цьому бажано, щоб до складу експертних ко- місій входили й зарубіжні фахівці. У рамках проведення відповідних реформ та з метою забезпечення по- рівнянності самих різних видів ДіР (від прикладних досліджень та розробок і демонстраційних програм), були ви- ділені найбільш загальні критерії, що ОЦІНКИ РЕЗУЛЬТАТІВ НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ТРАДИЦІЙНІ ПІДХОДИ ТА НОВІ ВИКЛИКИ ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2014, № 3 45 відбивають три фундаментальних ас- пекти, властиві будь-якій програмі або проекту ДіР: 1. Відповідність (Relevance) - об- ґрунтування важливості, можливості і необхідності федерального інвестуван- ня програми (проекту). 2. Якість (Quality) – обґрунтування того, як інвестування бюджетних засо- бів забезпечить найкращу якість ДІР. 3. Результативність (Performance) - обґрунтування ефективного викорис- тання витрат. У цьому контексті рекомендовано звертати особову увагу на такі аспекти наукової діяльності: 1. Наукова продукція і її «нао- чність» (публікації, патенти і т.п.). 2. Тип фінансування. 3. Гомогенність дослідницької те- матики. Багато проблем у галузі формуван- ня науково-технічної політики США та її оцінки на федеральному рівні ви- никає через те, що деякі формулю- вання, що використовуються, не є до- сить чіткими. Так, Конгрес зобов’язав Національний науковий фонд витра- чати не менше 60% коштів на прове- дення так званих «стратегічних дослі- джень». Однак визначення цього типу досліджень не було дано досить чіт- ко. Експерти пов’язують казус, що ви- ник, з бажанням конгресменів поси- лити роль науково-технічних факторів у протистоянні з конкурентами з Євро- пи і Південно-Східної Азії і прагнен- ням використати ННФ для фінансу- вання не тільки фундаментальних, але і прикладних ДіР. У будь-якому разі, на думку експертів Національного науко- вого фонду США, система оцінки, що використовується нині федеральними організаціями з управління ДіР, не по- требує кардинальних змін. Водночас в останні роки виникли нові проблеми, пов’язані із специфікою найсучасніших досліджень: викорис- танням унікального обладнання та да- них, вартістю проведення експеримен- тів, витратами значного часу на реалі- зацію дослідницьких програм. Спробу- ємо узагальнити деякі з цих проблем та навести відповідні приклади. 1. Фальсифікація результатів з ме- тою отримання додаткового фінансу- вання та міжнародного визнання в на- уковому товаристві. Один з найбільш яскравих епізодів такого роду був зафік- сований у 2014 р. Група вчених під ке- рівництвом доктора Х. Обоката з Цен- тру розвитку біотехнологій Інститу- ту фізико-технічних досліджень у Кобе (Японія) повідомила про новий ефек- тивний метод отримання стовбурових клітин у престижному журналі «Нейчр». Проте спроби повторення результатів іншими вченими не увінчалися успі- хом. Японська дослідниця була звину- вачена в підтасовуванні даних експери- ментів і під тиском наукової спільноти відкликала свою публікацію [9]. 2. Розповсюдження неякісної нау- кової інформації, що призводить до по- милок, які не так легко виявити. Поді- бний приклад «псевдовідкриття» в га- лузі астрофізики також відноситься до 2014 р. Американський астроном Джон Ковач у березні повідомив про зробле- не ним відкриття слабкого реліктового випромінювання в певному діапазоні радіохвиль [10]. Його дані були доступ- ні в мережі Інтернет, і після низки пере- вірок виявилося, що насправді ніякого слабкого випромінювання в розгляну- тому діапазоні немає: підвела точність вимірювань і наявність так званих «шу- мів». Проте цей випадок віднесено до ненавмисної помилки, хоча, як і в по- передньому випадку, мало місце отри- мання хибного результату. Обидва випадки, незважаючи на різницю в оцінці науковою громад- ськістю, об’єднує дещо спільне: ре- зультати були незалежно протестовані й обговорені в соціальних мережах уче- ними різних країн, що дозволило опе- ративно з’ясувати істину. 3. Зростає важливість специфічних компетенцій, що пов’язано з можливос- тями використання спеціальних знань та вмінь, які необхідні для отримання І.Ю. Єгоров ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2014, № 346 унікальних результатів. Як повідомляє журнал «Економіст», кілька років тому фахівці з американської компанії «Ам- ген» змогли відтворити результати лише п’яти з п’ятдесяти трьох досліджень у га- лузі боротьби з раком, опублікованих у провідних міжнародних журналах. Учені з корпорації «Байєр» були більш успіш- ні: вони змогли повторити результа- ти приблизно чверті досліджень з 67 ві- дібраних для тестування. Зрештою, як випливає з даних, опублікованих Аме- риканським національним інститутом охорони здоров’я, в біомедичних дослі- дженнях дуже складно відтворити при- близно три чверті результатів [11]. 4. Дедалі частіше зустрічаються по- милки при обробці статистичних да- них. Техніка статистичних обчислень постійно вдосконалюється, але да- леко не завжди вчені коректно вико- ристовують статистичні методи і, осо- бливо, новітні модифікації спеціа- лізованих статистичних пакетів для комп’ютерної обробки даних. 5. Неготовність до сприйняття не- гативних результатів та намагання уникнути публікації відповідних ста- тей. Наукові журнали менш охоче дру- кують статті з негативними результа- тами, ніж статті з позитивними. Згід- но з дослідженням, проведеним Дані- елем Фанеллі з Единбурзького універ- ситету, з 4600 опублікованих з 1990 р. по 2007 р. робіт, середня частка робіт з негативними результатами коливала- ся від 10% до 30%. Більш того, загаль- на частка статей, що містять негативні результати, за період, що розглядався, знизилася з 30% до 14%. 6. Спеціалізація веде до того, що ба- гато помилок у наукових виданнях про- пускається. Так, ще в 1998 р. під час «експерименту», що став «класичним», редактор престижного «Британсько- го медичного журналу» Фіона Годлі на- вмисно розіслала 200 експертам журна- лу статтю, що містила вісім помилок. Жоден з експертів не виявив усіх поми- лок. Більшість відзначила не більше од- нієї помилки, а деякі експерти взагалі нічого не помітили. У цілому, грубі по- милки знаходять менш, ніж у 1% статей з приблизно 1,4 млн, що публікуються щорічно в наукових журналах. Заради справедливості слід зазна- чити, що пряма фальсифікація грає у процесах надання невірних результа- тів не основну роль. Аналіз 21 обсте- ження, проведеного переважно серед фахівців у галузі біомедичних наук, по- казав, що тільки 2% респондентів за- значили, що деякі колеги займаються свідомою фальсифікацією результатів, але 28% вказали на використання не цілком надійних методик проведення експериментів та інтерпретації даних. Зростаюча конкуренція в академіч- ному світі веде до того, що багато вче- них відмовляються розкривати важливі деталі своєї роботи. Це унеможливлює верифікацію їх результатів і повторен- ня вже проведених експериментів [11]. Як вирішення проблеми, пропону- ється: 1) Створити спеціальні фонди, які б фінансували повторні дослідження з метою довести правильність (і корек- тність) отриманих результатів. 2) За прикладом журналу «Нейчр» ввести спеціальний список питань до кожної публікації, що подається до дру- ку, з метою ідентифікації коректності використаної інформації та методів, що застосовувалися при дослідженні. Висновки. Намагання знайти чіткі кількісні критерії, які б дозволяли одно- значно оцінити результати наукової ро- боти, не призвели до позитивних наслід- ків. У провідних країнах світу, зокрема у США, експертна процедура залишається основним методом проведення оцінок у науковій сфері, особливо в галузі фунда- ментальних досліджень. Очевидно, що показники публікаційної активності та рівня цитування, за використання яких наполегливо агітують деякі вітчизня- ні журналісти та науковці, не повинні бути єдиним критерієм оцінки наукових результатів. У нашій країні центральне місце при цьому повинні відігравати про- зорі та логічні процедури із залученням ОЦІНКИ РЕЗУЛЬТАТІВ НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ТРАДИЦІЙНІ ПІДХОДИ ТА НОВІ ВИКЛИКИ ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2014, № 3 47 не тільки українських, але й зарубіжних фахівців. До речі, до практики залучення зовнішніх експертів у подібних випадках вдаються не тільки країни Центральної та Східної Європи, але й Австрія, Швей- царія, Швеція, Норвегія. На основі лише наявних даних статистики неможливо зробити висно- вки щодо ефективності використання бюджетних коштів, витрачених на до- слідження і розробки, особливо в га- лузі фундаментальних досліджень. Це можна пояснити трьома причинами: – по-перше, результати науко- во-технічної діяльності важко оцінити повною мірою, адже вони «розтягнуті» у часі і можуть бути використані не од- ними, а різними економічними аген- тами (компаніями), які до того ж нале- жать до різних секторів економіки. – по-друге, частину результатів важко визначити кількісними показ- никами. Практично всі висновки щодо ефективності заходів державної під- тримки наукової сфери можна зробити на основі лише «непрямого» аналізу та з певним ступенем вирогидності. – по-третє (і це вже стосується без- посередньо України), держава не завжди в повному обсязі та в узгоджені терміни фінансує відповідні роботи, що дає ви- конавцям аргументи для неадекватного виконання взятих на себе зобов’язань. В останні роки виникли нові проблеми щодо оцінки наукових результатів, пов’язані з ускладнен- ням проведення експериментів та труднощами верифікації результа- тів. Тут необхідно, напевно, вивча- ти практику розвинених країн щодо надання додаткових даних та роз- криття первинної інформації, що використовувалася при проведенні наукових проектів. 1. Barker K. Strengthening the Impact of R&D Evaluation on Policy Making: Methodological and Organisational Considerations // Science and Public Policy. – 1994. – Vol. 21. – N.6. – P. 405–413. 2. Cozzens S. Assessing federally-supported academic research in the United States // Research Evaluation. – 2000. – Vol.9. – N.1. – P.5–10. 3. Касимова Р.Г. Наукометрические показатели как один из индикаторов качества научной деятельности // Науковедение. – 2002. – №1. – C. 132–143. 4. Rojo J., Polt W., eds. Handbook on the Evaluation of Research and Technology Policy: Concepts, Tools, Indicators. – N.Y. and Cheltenchem: Edward Elgar, 2003. – 208 p. 5. Teich A., Nelson S., Lita S., eds. Science and Technology in a Vulnerable World: Supplement to AAAS Science and Technology Policy Yearbook 2003. –Washington DC (USA): AAAS, 2003. – 73 p. 6. Government Performance Results Act of 1993. – http://www.whitehouse.gov/omb/mgmt-gpra/ gplaw2m 7. NSF Science and Engineering Indicators. – NSF: Arlington, 2012, vol. 1, 576 p. 8. Brass С. Changes to the Government Performance and Results Act (GPRA): Overview of the New Framework of Products and Processes. – CRS Report to the Congress. – Congressional Research Service. Washington. DC, 7-5700 R42379. – 2012. – 36 p. 9. Servik K. Researcher Behind Stem Cell Controversy Agrees to Retraction. – h ttp://news.science- mag.org/asiapacific/2014/05/researcher-behind-stem-cell-controversy-agrees-retraction. 10. http://astronomy.fas.harvard.edu/news/john-kovac-assistant-professor-harvards-astronomy-and- physics-departments-has-been. 11. Let the light shine in // The Economist. – 2014. – June 14. – Vol . 411. – N.8891. – P. 87–88. Одержано 15.07.2014 И.Ю. Егоров Оценки результатов научной деятельности: традиционные подходы и новые вызовы В работе рассмотрены основные подходы к оценке результатов научной дея- тельности на примере ведущих стран мира, в частности США. Показано, что наи- более популярным инструментом остается использование экспертной процедуры. Кроме того, в работе анализируются новые проблемы, возникшие в последние годы при оценивании научных результатов, и предложены пути их решения.

Оцінки результатів наукової діяльності: традиційні підходи та нові виклики

Institution

Ähnliche Einträge